Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАКАЗ
10.12.2004 N 238/225
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства регіонального розвитку
та будівництва України
N 194 від 23.12.2010)
Про запровадження Пропозицій щодо протипожежного
захисту та безпечної експлуатації у випадках
надзвичайних ситуацій висотних житлових і громадських
будинків, тогрових та виставкових центрів, на які
відсутні норми проектування, спрямованих на
забезпечення безпечної експлуатації будинків
і споруд у випадках надзвичайних ситуацій
На виконання абзацу третього пункту 4 доручення Президента України від 13.05.2004 N 1-1/563 щодо забезпечення нормативного врегулювання питань експериментального будівництва, будівництва об'єктів містобудування із застосуванням новітніх технологій, удосконалення нормативно-правових актів щодо експертизи проектів конкретних об'єктів у частині безпечної їх експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій, а також з метою запровадження Пропозицій щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування, розроблені Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС України та Державним департаментом пожежної безпеки (Держпожбезпеки) МНС України, схвалені Консультативною науково-технічною радою при Держпожбезпеки МНС України 30.06.2004 та підтримані рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.11.2004 N 60 наказуємо:
1. Будівництво об'єктів, на які відсутні норми проектування, здійснювати до розроблення відповідних нормативно-методичних документів згідно з Положенням про експериментальне будівництво, затвердженим наказом Міністерства України у справах будівництва та архітектури від 27.12.1993 N 245 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 лютого 1994 року за N 25/243, а також з урахуванням Пропозицій щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування (далі - Пропозиції), що додаються.
2. Для висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, інших унікальних за призначенням, складністю та обсягами об'єктів будівництва, на які відсутні норми проектування, в доповнення до програми експериментального будівництва розробляти індивідуальні технічні вимоги, якими визначати конкретні вимоги до проектування об'єкта з урахуванням його архітектурно-планувальних, конструктивних, інженерних рішень, у тому числі специфіку протипожежного захисту, а також організаційні заходи щодо безпечної експлуатації об'єкта.
Розроблення індивідуальних технічних вимог здійснювати із залученням базових науково-дослідних інститутів Держбуду України за напрямами діяльності, а також УкрНДІПБ МНС України.
3. Держпожбезпеки (П.Борисов), УкрНДІПБ (М.Откідач) забезпечити розгляд Консультативною науково-технічною радою при Держпожбезпеки МНС України актуальних питань щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації об'єктів експериментального будівництва (висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування) з метою відпрацювання прогресивних технічних рішень та підготовки пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативних документів.
4. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення (О.Авдієнко) та Управлінню науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві (Д.Барзилович) своєчасно вносити питання до розгляду науково-технічною радою Держбуду України науково-технічних звітів про результати експериментального будівництва та пропозиції МНС України щодо вдосконалення нормативно-методичної бази з питань пожежної безпеки сучасних об'єктів житлово-цивільного призначення, на які відсутні норми проектування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету України з будівництва та архітектури Ю.Казмірука та заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій - начальника Державного департаменту пожежної безпеки П.Борисова.
Голова державного комітету України з будівництва та архітектури В.Череп
Міністр України з питань надзвичайних ситуацій Г.Рева
Рекомендовано
Наказ Держбуду,
МНС України
10.12.2004 N 238/22,
Пропозиції
щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації
у випадках надзвичайних ситуацій висотних житлових
і громадських будинків, торгових та виставкових центрів,
на які відсутні норми проектування
1. Загальні положення
1.1. Під час проектування житлових і громадських висотних будинків, торгових та виставкових центрів (далі - об'єкти) необхідно враховувати небезпечні фактори, викликані надзвичайною ситуацією, у т.ч. пожежею.
При розрахунку будинків на впливи, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751-88.
1.2. Протипожежні відстані від об'єктів до сусідніх будинків та споруд слід приймати відповідно до вимог ДБН 360-92*.
1.3. Проектування висотних житлових та громадських будинків з умовною висотою понад 73,5 м слід:
- здійснювати за індивідуальними технічними умовами;
- виконувати тільки організаціями, що мають спеціальний дозвіл Держбуду України.
1.4. Житлові будинки умовною висотою понад 73,5 м поділяються на будинки класу А (умовною висотою 73,5 м < Н <= 100 м) та класу Б (умовною висотою 100 м < Н <= 150 м).
1.5. У якості одного з вертикальних навантажень для житлових та громадських висотних будинків слід приймати навантаження від аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота.
1.6. Відстань від житлового або громадського будинку з умовною висотою 73,5 - 100 м до найближчого пожежного депо слід передбачати не більше 2 км, а від будинку висотою понад 100 м - не більше 1 км. Під час вибору земельної ділянки у складі проекту обов'язково передбачати на вказаній відстані пожежне депо, оснащене спеціальною технікою, а у разі наявності існуючого депо - доукомплектування його спеціальною пожежною технікою, за узгодженням з Держпожбезпеки МНС України та територіальним органом держпожнагляду.
1.7. Протипожежний захист під час проектування висотних житлових, громадських будинків, торговельних та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування, слід здійснювати за Концепціями або Індивідуальними технічними умовами, розробленими УкрНДІПБ МНС України та погодженими з урядовим органом державного управління у сфері держпожнагляду (Держпожбезпеки МНС України).
1.8. Відстань від торговельних та виставкових центрів до найближчого пожежного депо слід передбачати не більше 3 км по дорогах загального користування.
2. Планування території
2.1. Для забезпечення під'їзду пожежних машин до житлових та громадських висотних будинків слід влаштовувати кругові проїзди з твердим покриттям шириною не менше 6 м на відстані 8 - 10 м від зовнішніх стін висотної частини будинку. Доступ пожежних (із пожежних автодрабин, автопідйомників та ін.) слід забезпечувати в кожне приміщення нижнього протипожежного відсіку будинку.
2.2. Конструкцію дорожнього покриття пожежного проїзду слід проектувати на розрахункове навантаження від автодрабини або автопідйомника навантаженням не менше 16 т на вісь. Під час використання покриття підземних споруд або стилобатів для під'їзду пожежних автодрабин та автопідйомників ці конструкції слід розраховувати на навантаження від найбільш важких автомашин (масою 43 тонн).
2.3. Наскрізні проїзди крізь будинки передбачати висотою не менше 4,5 м і шириною - не менше 3,5 м. Місця під'їзду до будинку пожежних машин відмічаються маркуванням.
2.4. Наскрізні проходи через вхідну групу житлових та громадських висотних будинків передбачати на відстані не менше 100 м один від одного, якщо мережа зовнішнього водопроводу з пожежними гідрантами прокладена з боку одного з фасадів.
2.5. На прилеглій до житлового (громадського) висотного будинку території на відстані не більше 500 м передбачати майданчик для посадки пожежного вертольота та додаткове освітлення на випадок використання його в темний час доби.
2.6. Для забезпечення під'їзду пожежних машин до торгових (виставкових) центрів слід передбачити влаштування кругового проїзду з твердим покриттям шириною не менше 4,2 м на відстані 5-8 м від зовнішніх стін зазначених центрів.
Проїзди для пожежних машин не повинні використовуватись для стоянки автотранспорту. Повинні бути передбачені під'їзди до пожежних гідрантів, зовнішніх виходів із торговельних центрів.
2.7. На в'їзді до торгових (виставкових) центрів встановити схему руху пожежних автомобілів, на якій указати розміщення будинків, пожежних гідрантів. Місця під'їзду до будинку пожежних машин відмічаються маркуванням.
3. Планувальні рішення будинків
3.1. У підвальних і перших поверхах об'єктів допускається розміщувати автостоянки легкових автомобілів відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99 (додатка Е) та ВСН 01-89.
3.2. На першому поверсі об'єктів слід передбачати приміщення для диспетчерської (пожежного поста). Диспетчерську слід проектувати впритул до зовнішньої стіни з природним освітленням і виходом безпосередньо назовні.
3.3. Евакуаційні виходи із вбудованих та прибудованих автостоянок (паркінгів) на першому та підземних поверхах передбачати відокремленими від евакуаційних виходів з інших частин об'єктів.
3.4. Проектування висотних житлових будинків слід здійснювати відповідно до діючих будівельних норм, як для житла підвищеного рівня комфортності.
Примітка. Житло підвищеного рівня комфортності - це житло, в якому під час сплати комунальних послуг враховуються витрати на утримання інженерних протипожежних систем, ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у працездатному стані та на утримання персоналу диспетчерсько-технічної служби тощо.
3.5. У житлових висотних будинках вбудовані та прибудовані нежитлові приміщення, включаючи технічні і допоміжні приміщення, призначені для обслуговування житлової частини (приміщення технічних і експлуатаційних служб), слід відокремлювати від житлової частини будинку протипожежними стінами і перекриттями REI 180.
3.6. У житлових висотних будинках заборонити сполучення шахт ліфтів житлової частини будинку з його нежитловою частиною. Шахти інженерних комунікацій (у тому числі сміттєпроводів) житлової і нежитлової частини будинку передбачити роздільними.
3.7. Стилобатна або прибудована частина житлових та громадських висотних будинків не повинна перешкоджати доступу пожежних з автодрабин у приміщення відповідно до пункту 2.1 цих Пропозицій.
3.8. Житлові та громадські висотні будинки слід поділяти по висоті на протипожежні відсіки:
границя нижнього протипожежного відсіку визначається можливістю доступу пожежних підрозділів з автодрабин, автопідйомників у будь-яке приміщення відсіку, але умовна висота відсіку не повинна бути більшою за 50 м від рівня проїзду для пожежних машин.
Кожний протипожежний відсік будинку слід відокремлювати від іншого протипожежного відсіку технічним поверхом (з перекриттями REI 90) або протипожежним перекриттям (REI 180).
На межі протипожежного відсіку на рівні перекриття слід передбачати карнизи по контуру будинку, що виступають за межі фасаду на 0,75 м. Такі карнизи слід виконувати з негорючого матеріалу та з межею вогнестійкості Е 15.
3.9. Площа поверху протипожежного відсіку висотних житлових, громадських будинків та торгових і виставкових центрів не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------ |
3.10. Протипожежний відсік висотних будинків виконувати із самостійними інженерними комунікаціями (опаленням, протипожежним і загальним водопроводом, протидимною і загальнообмінною вентиляцією, евакуаційним освітленням, установками пожежної автоматики, сміттєвидаленням).
3.11. Сполучення автостоянок із житловою (громадською) частиною висотного будинку дозволяється тільки через вхідну групу приміщень 1-го поверху по самостійних ліфтових шахтах через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу (з підпором повітря у разі пожежі) і по сходових клітках типу Н4.
4. Об'ємно-планувальні рішення,
що пов'язані з евакуацією людей під час пожежі
4.1. У житлових висотних будинках евакуацію людей з поверхів слід передбачити не менш ніж по двох незадимлювальних сходових клітках, відповідно до табл. 2. У громадських будинках з кожного поверху слід передбачати вихід на незадимлювані сходові клітки типів Н1 та Н4.
На рівні 1-го поверху виходи із сходових кліток необхідно виконувати безпосередньо назовні. При цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням безперешкодного переносу на носилках людини.
Якщо сходові клітки мають сполучення між собою через коридор, то такий коридор має поділятися на ділянки протипожежними дверима 3-го типу.
4.2. Відстань від дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу на зовнішню повітряну зону сходової клітки типу НІ або виходу на сходову клітку типу Н4) передбачати не більше 12 м. Для громадських будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна бути не більше 40 м, а від крайньої точки тупикової частини коридору - не більше 10 м.
4.3. Ширину маршів і площадок сходових кліток типів НІ, Н4 будинків передбачати не менше 1,2 м. Зазор між маршами 100 мм (у світлі).
4.4. На покритті житлових та громадських висотних будинків передбачити площадку для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота зі спеціальним освітленням.
Керування евакуаційним та розпізнавальним освітленням передбачити вручну (вимикачем біля дверей виходу на покриття) та дистанційно (з приміщення диспетчерської будинку).
Між секціями будинку, у місцях перепаду відміток покрівлі до 10 м, для підйому на рівень площадки для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота слід передбачати пожежні драбини типу П2. При більшій різниці відміток покрівлі зазначені площадки слід проектувати на покритті кожної секції.
4.5. З усіх незадимлюваних сходових кліток житлових та громадських висотних будинків слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері мають передбачатися з кодовим замком, що відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики.
Сигнал про стан дверей (відкриті або закриті) виводити до диспетчерської (пожежного поста).
4.6. У житлових будинках двері квартир передбачати металеві протиударні, з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60.
4.7. У житлових та громадських висотних будинках заповнення дверних прорізів вхідних тамбурів незадимлюваних сходових кліток типу Н4 та ліфтових холів слід передбачати протипожежними дверима 1-го типу, приміщень сміттєпроводів протипожежними дверима 2-го типу.
Заповнення дверних прорізів у конструкціях, що відокремлюють пожежонебезпечні технічні приміщення, комунікаційні шахти слід захищати протипожежними дверима 1-го типу. Двері ліфтових шахт, холів слід передбачати димогазонепроникними.
4.8. Протипожежні відсіки торгових та виставкових центрів повинні мати не менше двох евакуаційних розосереджених виходів та самостійні шляхи евакуації.
4.9. У торгових центрах входи і виходи для обслуговуючого персоналу передбачити окремими від входів і виходів для покупців.
4.10. Коридори довжиною більше 60 м належить розділяти протипожежними перегородками 2-го типу, які розташовані на відстані не більше 60 м одна від одної та від торців коридору.
4.11. Двері евакуаційних виходів з торгових залів, сходових кліток, холів, вестибюлів та інші двері приміщень (за винятком приміщень, зазначених у пункті 5.18 ДБН В.1.1-7-2002 торгових та виставкових центрів повинні відчинятися у напрямку виходу з будинку.
4.12. Ширина сходових маршів у торгових та виставкових центрах не повинна перевищувати 2,4 м, а також повинна бути не менше ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху, але не менше 1,35 м.
4.13. При розрахунку ширини та кількості евакуаційних виходів слід користуватися наступними вихідними даними:
площа, яку займає одна людина в торговельному (виставковому) залі, - 3 кв.м;
кількість осіб, що припадає на 1 м ширини евакуаційного виходу, - не більше 165.
Відстань від будь-якої точки торговельного (виставкового) центру повинна становити не більше 35 м до:
виходу безпосередньо назовні;
евакуаційної сходової клітки, яка веде безпосередньо назовні або в евакуаційний коридор, що веде назовні;
іншого протипожежного відсіку;
виходу до окремого підземного переходу (тунелю), що веде безпосередньо назовні будинку.
5. Конструктивні рішення
5.1. У місцях перетинання комунікаціями протипожежних перешкод та конструкцій з нормованими межами вогнестійкості слід застосовувати спеціальні ущільнювальні діафрагми, що запобігають поширенню вогню та забезпечують нормовану межу вогнестійкості конструкції.
5.2. Для теплоізоляції зовнішніх стін слід застосовувати негорючі матеріали.
5.3. Звукоізоляцію приміщень, а також теплоізоляцію устаткування і комунікацій передбачати з негорючих матеріалів.
5.4. Магістральні трубопроводи та стояки (водопровід, каналізація, водостік, опалення, сміттєпровід) передбачати з негорючих матеріалів.
5.5. Несучий каркас житлових та громадських висотних будинків слід проектувати з монолітного залізобетону або сталевих конструкцій з вогнезахистом їх конструкційними матеріалами. При цьому довговічність зазначених конструкцій та вогнезахистних матеріалів повинна відповідати розрахунковому терміну експлуатації будинку до капітального ремонту.
У разі застосування сталевих конструкцій спід передбачати їхній вогнезахист відповідно до вимог вогнестійкості і довговічності. У цьому випадку доцільно враховувати сталевий сердечник колони, як жорстку арматуру. При цьому, якщо за розрахунком вогнестійкості конструкцій товщина захисного шару бетону перевищує 30 мм, то цей шар рекомендується армувати штукатурною сіткою.
5.6. Границі температурно-усадочних швів слід виконувати, по можливості, по протипожежних відсіках або планувальних секціях будинку. Температурні шви заповнюються негорючим матеріалом.
5.7. Межі вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій житлових висотних будинків передбачати не менше:
основний несучий каркас - R 180;
несучі стіни - REI 180;
шахти ліфтів - REI 180;
стіни сходових кліток - REI 180;
не несучі зовнішні стіни - Е 60;
міжповерхові перекриття - REI 90;
покриття, що експлуатується, - REI 60;
покриття, що не експлуатується, - Е 60;
комунікаційні шахти, що не перетинають межі протипожежного відсіку, - REI 90;
шахти димовидалення - REI 180;
міжквартирні перегородки - ЕІ 60
Межі вогнестійкості будівельних конструкцій громадських будинків умовною висотою до 100 м передбачати такими, що відповідають I ступеню вогнестійкості за ДБН В.1.1-7-2002, а будівельних конструкцій громадських будинків висотою понад 100 м приймати як для житлових висотних будинків.
Межі вогнестійкості будівельних конструкцій повинні бути підтверджені результатами вогневих випробувань за ДСТУ Б.В.1.1-4-98.
5.8. У житлових будинках для оздоблення стель, стін, покриття підлоги на шляхах евакуації, у ліфтових холах, технічних поверхах передбачати застосування негорючих матеріалів.
У громадських висотних будинках матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації, повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
5.9. Над виїздами із вбудованих автостоянок, розташованих на 1-му поверсі, слід передбачити негорючі карнизи шириною не менше 1 м. При цьому відстань від карнизу до низу вище розташованих віконних прорізів має становити не менше 4 м.
5.10. У житлових будинках покриття, що не експлуатується, стилобатної та висотної частини будинку на відстані 6 м від зовнішньої стіни будинку слід передбачати з негорючих матеріалів. У громадських висотних будинках у конструкції покрівлі повинні застосовуватися лише негорючі матеріали.
5.11. Торгові та виставкові центри передбачати першого ступеня вогнестійкості. Межі вогнестійкості будівельних конструкцій слід приймати відповідно до таблиці 4 ДБН В.1.1-7-2002.
5.12. Зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін у торгових та виставкових центрах слід виконувати з негорючих матеріалів або матеріалів групи горючості Г1. У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання можуть використовуватися матеріали груп горючості Г1, Г2.
5.13. Будівельні матеріали, що застосовуються в покрівлі торгових та виставкових центрів, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж: Г1 (для утеплювача); РП 1, В1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівель).
5.14. Каркаси підвісних стель у торгових та виставкових центрах виконувати з негорючого матеріалу.
5.15. Матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації, мають відповідати вимогам пункту 5.24 ДБН В.1.1-7-2002.
6. Протипожежні перешкоди
6.1. У житлових будинках межі вогнестійкості протипожежних перешкод приймати не менше:
перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки, - REI 180;
міжсекційних стін - REI 150;
перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур-шлюзи 1-го типу, - ЕІ 90.
У громадських висотних будинках межі вогнестійкості протипожежних перешкод приймати не менше:
перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки - REI 150 (для будинків з умовною висотою до 100 м);
перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки - REI 180 (для будинків з умовною висотою до 100 м);
перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур - шлюзи 1-го типу - ЕІ 90.
6.2. У житлових та громадських висотних будинках прорізи в протипожежних стінах, протипожежних перекриттях, перегородках 1-го типу слід захищати протипожежними воротами, дверима, клапанами 1-го типу.
6.3. Дозволяється у висотних житлових, громадських будинках (у тому числі торгових і виставкових центрах) застосовувати протипожежні завіси (штори) як протипожежні перегородки та заповнення прорізів у протипожежних стінах, перегородках за узгодженням із територіальним або урядовим органом державного управління у сфері держпожнагляду нагляду.
7. Інженерне забезпечення
Комплекс інженерного забезпечення об'єктів включає наступні системи і комплекси:
внутрішній та зовнішній протипожежний водопровід;
евакуаційне освітлення;
блискавкозахист і захисне заземлення;
телефонний зв'язок;
охорону входів;
пожежну сигналізацію;
протидимний захист;
автоматичне пожежогасіння;
оповіщення людей про пожежу;
диспетчеризацію і керування інженерним устаткуванням, включаючи протипожежне;
насосні станції;
можливо інші, що уточнюються конкретними технічними умовами.
Шахти для прокладання інженерних комунікацій у місцях перетинання протипожежних перешкод повинні розділятися негорючими діафрагмами з межею вогнестійкості не менше ніж межа вогнестійкості перекриття.
Висотні будинки, крім перелічених вище інженерних систем, обладнуються ліфтами для транспортування підрозділів пожежної охорони.
Комунікації частин будинку, що проходять транзитом через інші частини будинку, розміщуються у відокремлених шахтах з межею вогнестійкості не менше ЕІ 90. Межа вогнестійкості транзитних повітропроводів повинна бути не менше 0,75 год.
7.1 Протипожежний водопровід
7.1.1. Поверхи об'єктів необхідно обладнати внутрішнім протипожежним водопроводом, що забезпечує протягом розрахункового часу гасіння пожежі. Витрати води - не менше ніж у 4 струмені по 2,5 л/с. При цьому кожну точку приміщення і експлуатованої покрівлі забезпечити подачею двох струменів води від різних пожежних стояків.
У житлових будинках нежитлові приміщення слід обладнати внутрішнім протипожежним водопроводом відповідно.
7.1.2. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння слід приймати не менше 35 л/с.
7.1.3. Кількість і розташування пожежних гідрантів на зовнішньому протипожежному водопроводі приймаються за СНиП 2.04.02-84. Місця розташування пожежних гідрантів позначаються шляхом встановлення світлових покажчиків пожежних гідрантів згідно з пунктом 6.3.1.11 НАПБ А.01.001-2004.
7.1.4. Матеріал протипожежного водопроводу для внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння має відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84.
7.1.5. По балконах (лоджіях) житлових будинків при незадимлюваних сходових клітках типу Н1 слід передбачати сухотруби діаметром 80 мм зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, обладнані на рівні 1-го поверху патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.
7.1.6. У житлових та громадських висотних будинках від кожної зони протипожежного водопроводу (включаючи систему автоматичного пожежогасіння надземної частини будинку) слід виводити назовні будинку патрубки зі з'єднувальними голівками діаметром 80 мм з установкою в будинку зворотного клапану і засувки, керованої зовні. Місця розміщення патрубків слід позначати світловими покажчиками, піктограмами і розташовувати в зручному місці для під'їзду пожежних автонасосів.
7.1.7. У санвузлах квартир слід передбачити окремий кран для приєднання шланга (рукава) з можливістю його використання у якості первинного засобу внутрішньоквартирного пожежогасіння. Шланг (рукав) повинен бути діаметром 19 мм та довжиною не менше 15 м з розпилювачем та забезпечувати можливість подачі води у будь-яку точку квартири з урахуванням довжини струменя не менше 3 м.
7.2. Теплопостачання систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляція і кондиціонування
7.2.1. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання об'єктів слід проектувати з урахуванням вимог СНиП 2.04.05-91*.
7.2.2. У житлових будинках при улаштуванні автономного джерела теплопостачання (АДТ) димову трубу у прибудованих АДТ передбачати вище рівня даху будинку, а її висоту визначити розрахунком на розсіювання продуктів згоряння.
Газопровід АДТ передбачати з легованої сталі з тиском газу 0,1 - 0,3 МПа.
7.2.3. У житлових та громадських висотних будинках системи опалення, вентиляції та кондиціювання повинні бути окремими для кожного протипожежного відсіку.
7.2.4. Повітропроводи будь-яких систем вентиляції вбудованих та прибудованих нежитлових приміщень забороняється прокладати через квартири.
Для прокладки вентиляційних каналів рекомендується передбачати, як правило, шахти у сходово-ліфтових блоках житлової частини будинку.
Межа вогнестійкості повітропроводів і шахт, що прокладаються у житловій частині будинку, слід проектувати відповідно до вимог пункту 4.5.
7.2.5. У громадських висотних будинках та громадських частинах житлових будинків рекомендується передбачати систему припливно-витяжної вентиляції з природним і механічним спонуканням.
7.3. Протидимний захист
7.3.1. Систему автоматичної протидимної вентиляції виконати відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
7.3.2. До протидимного захисту житлових та громадських висотних будинків слід включати:
системи димовидалення з поверхових коридорів з урахуванням поділу будинку на протипожежні відсіки;
системи підпору повітря у відсіках сходових кліток типу Н4;
системи підпору повітря до тамбур-шлюзів у підвалі перед ліфтами і сходовими клітками;
системи підпору повітря в шахти ліфтів.
7.3.3. У житлових та громадських висотних будинках при перетинанні протипожежних стін і перекриттів повітропроводами систем вентиляції слід передбачати встановлення протипожежних клапанів з межею вогнестійкості ЕІ 90. Інформацію про положення клапанів слід виводити на пульт у диспетчерську.
7.3.4 У торгових та виставкових центрах приміщення площею більше 1600 кв.м необхідно розділяти на димові зони. Площа таких зон не повинна перевищувати 1600 кв.м.
Площа, яку обслуговує один димовий клапан, не повинна перевищувати 900 кв.м.
7.4. Ліфти
7.4.1. У житлових та громадських висотних будинках усі ліфти повинні бути розраховані на роботу в режимі "Пожежна небезпека". Не менше ніж один ліфт вантажопідйомністю 1000 кг та більше повинен бути призначений для транспортування пожежних підрозділів.
7.4.2. Сполучення ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, з надземними поверхами будинку має виконуватися через повітряну зону.
7.4.3. Улаштування у будинках ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, здійснювати відповідно до НАПБ Б.01.007-2004 "Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах" (затверджені наказом МНС України від 19.04.04 N 174 та зареєстровані в Мін'юсті України 07.05.2004 за N 577/9176).
7.5 Сміттєвидалення
7.5.1. У житлових та громадських висотних будинках комплект устаткування сміттєпроводу повинен включати стовбур, завантажувальні клапани з запірним пристроєм, шибер з автоматичним димовідсікачем стовбура або окремий протипожежний клапан. Стовбур сміттєпроводу слід виконувати димо-, газо- і водонепроникним із труб, як правило, з умовним проходом 400 мм, виготовлених з негорючих матеріалів.
7.6. Пожежна автоматика
Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації слід виводити на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони.
Засоби пожежної автоматики повинні мати сертифікати відповідності.
Проектування та монтаж автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-13-98.
Технічне утримання установок пожежної автоматики здійснювати у відповідності з НАПБ Б.01.001-2000 "Правила технічного утримання установок пожежної автоматики".
Приймально-контрольні прилади (ПКП) автоматичної пожежної сигналізації, телемоніторинг, сигнальні прилади установок автоматичного пожежогасіння, обладнання систем дистанційного управління ліфтами, евакуаційним та аварійним освітленням, системою протидимного захисту, насосами-підвищувачами системи внутрішнього протипожежного водопроводу, внутрішньої телефонізації повинні бути розміщені у приміщенні пожежного поста.
7.6.1. Автоматична пожежна сигналізація (АПС)
7.6.1.1. Усі громадські приміщення (крім приміщень, перелічених у примітці 1 табл. С1 ДБН В.2.2-9-99), а також квартири (передпокої, житлові кімнати, кухні) та поповерхові коридори, включаючи ліфтові холи, обладнуються адресною автоматичною пожежною сигналізацією раннього виявлення.
7.6.1.2. Усі мережі АПС повинні бути зведені в одне приміщення (диспетчерську), де встановлюється ПКП.
Висотні житлові будинки
7.6.1.3. Пожежні сповіщувачі, встановлювані в приміщеннях кожної квартири, повинні підключатися до поповерхового шлейфу автоматичної пожежної сигналізації через проміжний ПКП.
7.6.1.4. Проміжний ПКП повинен видавати звуковий сигнал "Пожежа" безпосередньо в квартиру і його необхідно встановлювати при вході кожної квартири.
Висотні громадські будинки, торговельні та виставкові центри
7.6.1.5. АПС повинна вести моніторинг подій у системі, відображаючи їх за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення на графічних планах комп'ютерних моніторів. Для більш детального виводу інформації повинні застосовуватись рідинно-кристалічні індикаторні панелі, як у прийомно-контрольному приладі, так і виносні.
7.6.1.6. Усі електронні модулі кільцевих шлейфів (петель) системи повинні мати дублюючий мікропроцесорний модуль, що гарантує автоматичну підтримку та працездатність усіх адресних пристроїв даної петлі, в разі виходу з ладу основного електронного модуля кільцевого шлейфа.
7.6.1.7. Обрив адресного кільцевого шлейфа (петлі) не повинен приводити до виходу з ладу частини сповіщувачів даного кільцевого шлейфа (петлі) або всіх сповіщувачів цього кільцевого шлейфа (петлі). Такий кільцевий шлейф повинен автоматично перетворюватись у 2 радіальних шлейфи з безперебійним функціонуванням усіх сповіщувачів кільцевого шлейфа (петлі).
7.6.1.8. АПС повинна забезпечувати можливість формування сигналів управління системою пожежогасіння з реалізацією різноманітних алгоритмів формування таких сигналів, наприклад: при одночасному або зі встановленим інтервалом виникнення сигналу тривоги довільними сповіщувачами, які належать до різних кільцевих шлейфів (петель), груп, програмних зон. Сигнали управління повинні формуватися з необхідними інтервалами затримки, що довільно програмуються залежно від використаного типу системи пожежогасіння. Перелік сигналів управління - згідно з ДБН В.2.5-13-98 (п.1.5).
7.6.1.9. Для виявлення осередку пожежі можуть застосовуватися сповіщувачі пожежні димові, сповіщувачі пожежні теплові, сповіщувачі пожежні ручні. За підвісними стелями встановлюються димові сповіщувачі з виносною світловою індикацією. Сповіщувачі згрупувати у петлі за принципом територіальності та підключити до ПКП. Між ПКП та сповіщувачами повинен бути забезпечений постійний двосторонній обмін інформацією.
7.6.1.10. Теплові сповіщувачі повинні бути максимально диференційними, з можливістю дистанційного програмування умов використання (температури навколишнього середовища, типу та призначення приміщень, висоти монтажу) і класу чутливості згідно з ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 27990-88, ГОСТ 26342-84 та міжнародних стандартів EN 54 (А2R, А2S, BR, BS, А1R, А1).
7.6.1.11. Сповіщувачі повинні мати вбудований мікропроцесор з енергонезалежною пам'яттю для обробки сигналів згідно з передбаченими алгоритмами, формування та збереження бази даних про стан системи та навколишнього середовища.
7.6.1.12. Клас захисту димових і теплових сповіщувачів повинен відповідати ІР30 згідно з ГОСТ 14254-96, з можливістю збільшення класу захисту до ІР32 в місцях установлення сповіщувачів з можливим виникненням вологості.
7.6.1.13. Клас захисту ручних сповіщувачів повинен відповідати ГОСТ 14254-96.
7.6.1.14. Умови роботи за кліматичними та механічними діями для всього обладнання АПС повинні відповідати ГОСТ 15150-69 та ГОСТ 129997-84.
7.6.1.15. АПС повинна мати можливість при зміні об'ємно-планувальних рішень або конфігурації об'єкта до зміни конфігурації адресних кільцевих шлейфів методом перетворення на адресні радіальні шлейфи, додавання відгалужень для адресних і не адресних сповіщувачів у будь-якому місці шлейфа (петлі). Для виконання цих можливостей у системі повинні бути спеціалізовані інтерфейсні адресні модулі.
7.6.2. Автоматична система пожежогасіння
7.6.2.1. Приміщення дизельної електростанції повинно захищатися автоматичною установкою порошкового пожежогасіння.
7.6.2.2. Відстань від зрошувачів, що розташовуються в середині громадського будинку по периметру зовнішніх огороджувальних скляних конструкцій фасаду, до цих конструкцій повинна становити 0,5 м, а відстань між зрошувачами - 2-3 м.
7.6.2.3. У житлових будинках усі вбудовані і прибудовані нежитлові приміщення (автостоянки, допоміжні, технічні, громадські приміщення, сміттєзбірні, стовбур сміттєпроводу та ін.) слід обладнати автоматичними установками спринклерного пожежогасіння.
7.6.2.4. У житлових будинках над вхідними дверима квартир зовні слід передбачати установку спринклерних зрошувачів, підключених до стояків внутрішнього протипожежного водопроводу через реле потоку.
7.6.2.5. Усі приміщення громадських будинків повинні захищатися автоматичною системою пожежогасіння (крім приміщень, зазначених у примітці 1 таблиці С1 ДБН В.2.2-9-99).
7.6.2.6. Повинні передбачатися приміщення насосної станції та вузлів керування.
7.6.2.7. Насосна станція автоматичної установки пожежогасіння повинна мати окремий вихід назовні та відокремлена від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу.
7.7. Електропостачання
7.7.1. За ступенем надійності електропостачання електроприймачі відносяться до 1-ї і 2-ї категорій.
До електроприймачів 1-ї категорії надійності електропостачання відносяться пожежна сигналізація та пожежогасіння, системи димовидалення, ліфти, евакуаційне й аварійне освітлення, оповіщення людей про пожежу, вогні світлової огорожі, вбудовані теплові пункти, освітлення вертолітної площадки, АСКД*, а також інші електроприймачі, що мають I категорію.
Інші електроприймачі - 2-ї категорії.
Примітка. АСКД - автоматизована система керування диспетчеризацією.
7.7.2. Електроприймачі 1-ї категорії надійності слід виконувати від двох незалежних джерел живлення з пристроєм автоматичного включення резерву (АВР).
Для житлових та громадських будинків висотою більш 100 м слід передбачати третє резервне джерело електропостачання - від дизельної електростанції зі складом палива поза габаритами житлового будинку.
7.7.3. Кабелі, що прокладаються в електротехнічних шахтах і нішах, слід передбачати такими, що не поширюють горіння (за ГОСТ 12176-89), або зазначені шахти (ніші) обладнати автоматичним пожежогасінням.
7.7.4. У будинках необхідно використовувати кабелі та проводи з мідними жилами.
7.7.5. Електрокабелі, які живлять електроприймачі 1-ї категорії установок пожежної автоматики, повинні мати вогнестійкість 3 години.
7.7.6. У житлових та громадських висотних будинках розміщення вбудованих дизельних електростанцій та влаштування автоматичного пожежогасіння й димовидалення допускається в підвалі за умов, викладених у ДБН В.2.2-5-97.
7.7.7. Потужність дизельних електростанцій та запас палива слід розраховувати на роботу протягом 3 годин вентиляторів димовидалення та підпору повітря, системи автоматичної пожежної сигналізації, аварійного та евакуаційного освітлення, пожежних ліфтів та насосів.
7.7.8. У житлових та громадських висотних будинках електропостачання систем протипожежного захисту слід проектувати за 1-ою категорією надійності від самостійних електрощитів (окремих панелей) по двох самостійних трасах (напрямках) із доведенням до розподільних пристроїв кожного протипожежного відсіку. Третє резервне джерело електропостачання слід передбачати від дизельної електростанції. Склад палива електростанції слід запроектувати поза габаритами житлового будинку.
Дизельна електростанція може бути вбудованою і розміщатися в підземних поверхах житлового висотного будинку при виконанні вимог, викладених у ДБН В 2.2-5-97, і обладнання приміщення автоматичним пожежогасінням і димовидаленням.
7.7.9. Для житлових будинків силові і слабкострумові проводки поза квартирами в межах протипожежного відсіку слід прокладати в металевих трубах або коробах (шахтах, каналах) з огороджувальними конструкціями, що мають межу вогнестійкості не менше REI 90, за межами протипожежного відсіку REI 180 - у каналах і шахтах з межею вогнестійкості стінок не менше ЕІ 180. Двері електротехнічних шахт і ніш слід проектувати протипожежними 1-го типу.
7.7.10. У місцях перетинання протипожежних перешкод групами кабелів слід передбачати спеціальні ущільнювальні діафрагми, що забезпечують нормовану межу вогнестійкості протипожежних перешкод або вогнестійких кабельних проходок.
7.7.11. У торгових та виставкових центрах кабельні лінії, які призначені для живлення автоматичних установок пожежогасіння, димовидалення і протипожежних насосів, повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв. згідно з ДСТУ Б В.1.1-4-98, а установок евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей - не менше 15 хв.
Передбачити у випадку пожежі відключення живлення електроспоживачів, крім аварійного освітлення та компресорної холодильного обладнання.
7.7.12. Блискавкозахист повинен виконуватись з урахуванням наявності на даху труб вентиляції, вентустановок, холодильних машин, телевізійних антен і труб-стояків слабкострумових мереж згідно з РД 34.21.122.
7.7.13. Електричні мережі торгових та виставкових центрів повинні обладнуватися пристроями захисного відключення згідно з ПУЕ.
7.7.14. Крім робочого, аварійного і чергового освітлення торгових та виставкових центрів, слід передбачити систему евакуаційного освітлення з світловими покажчиками, розташованими на шляхах евакуації людей. Ці світлові покажчики приєднуються до мережі АВР, а при зникненні електроживлення працюють в автономному режимі протягом 3-х годин.
7.7.15. У вестибюлях, ліфтових холах, коридорах та сходових клітках встановлюються світильники евакуаційного освітлення та світлові покажчики "Вихід", на технічних поверхах, у приміщеннях охорони та пожежного поста влаштовується мережа аварійного освітлення, а у приміщеннях підземного паркінгу - аварійне та евакуаційне освітлення з встановленням світлових покажчиків "Вихід" через кожні 10 м на висоті 2,5 м від рівня підлоги.
7.7.16. Для кожного протипожежного відсіку житлових та громадських висотних будинків слід передбачати електрощитові приміщення, розташовані в технічних поверхах, крім верхнього, а також кнопки вмикання вентиляторів димовидалення і систем автоматичного пожежогасіння (спринклерних установок), що відносяться до даного відсіку.
7.7.17. Блискавкозахист житлових висотних будинків рекомендується виконувати за 3-ю категорією.
7.7.18. У торгових та виставкових центрах необхідно передбачити евакуаційне освітлення в проходах і на сходах, що використовуються для евакуації понад 50 людей.
Систему евакуаційного освітлення торговельних центрів слід виконувати відповідно до вимог СНиП II-4-79.
7.8. Система оповіщення людей про пожежу
7.8.1. Житлові, громадські висотні будинки, торгові та виставкові центри слід обладнувати системою оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей не нижче 5 типу за ДБН В.1.1-7-2002.
7.9. Системи автоматизації і диспетчеризації інженерного устаткування
7.9.1. Систему автоматизації і диспетчеризації інженерного устаткування рекомендується виконувати єдиною для всього об'єкта. Керування цією системою слід здійснювати з приміщення диспетчерської.
7.9.2. До систем і комплексів, що підлягають автоматизації, відносяться наступні:
теплові пункти;
припливна вентиляція і кондиціонування повітря;
повітряні і повітрянотеплові завіси;
витяжна вентиляція;
димовидалення і підпір повітря;
електропостачання і освітлення;
моніторинг ліфтів (для житлових та громадських висотних будинків);
диспетчеризація;
протипожежний захист.
8. Підземний паркінг
8.1. Підземний паркінг захищається автоматичною спринклерною установкою пінного пожежогасіння або спринклерною установкою водяного пожежогасіння.
8.2. Приміщення паркінгу відокремлюються від наземної частини будинку протипожежними перекриттями з межею вогнестійкості REI 180.
8.3. Між першим та другим підземними поверхами паркінгу влаштовується протипожежне перекриття з межею вогнестійкості REI 150. Ворота у паркінгу повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 90.
8.4. На поверсі будинку, під яким розташовуються автостоянки, допускається розміщувати приміщення з одночасним перебуванням не більше 50 осіб.
8.5. Площа поверху паркінгу не повинна перевищувати 5200 кв.м. При цьому поверх повинен поділятися на секції протипожежними стінами з межею вогнестійкості REI 90 з воротами, що автоматично закриваються при пожежі. Кількість автомобілів у секції не повинна перевищувати 100 одиниць.
8.6. З кожного поверху паркінгу слід виконати окремі виїзди та виходи безпосередньо назовні. Допускається влаштування виїздів по спільних для поверхів рампах через тамбур-шлюзи.
8.7. З кожного поверху (секції) паркінгу повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів. При цьому відстань від найбільш віддаленої точки паркінгу до евакуаційного виходу з секції не повинна перевищувати 30 м, а до виходу на сходову клітку - 60 м.
8.8. Допускається для сполучення поверхів підземного паркінгу між собою та поверхами наземної частини будинку влаштовувати ліфти та сходові клітки за умови влаштування входів до них у наземній частині через повітряну зону по балконах (лоджіях), у підземній частині - через відкриті назовні рампи.
8.9. Виходи з технічних приміщень (мийка, насосні пожежогасіння, трансформаторні підстанції з сухими акумуляторами, венткамери, що обслуговують приміщення паркінгу) слід виконувати безпосередньо на рампи.
8.10. Системи вентиляції паркінгу (в тому числі протидимного захисту), кондиціонування та повітряного опалення повинні влаштовуватися для кожного поверху окремо. Не допускається прокладання повітропроводів через інший поверх. При прокладанні повітропроводів через суміжну секцію слід забезпечувати межу вогнестійкості стінок повітропроводів не менше 0,75 години.
8.11. При прокладанні повітропроводів через протипожежну перешкоду слід встановлювати протипожежні клапани з межею вогнестійкості ЕІ 90.
9. Організаційно-технічні заходи
9.1. Для визначення необхідної техніки і засобів пожежогасіння необхідно розробляти для конкретного висотного будинку, торговельного (виставкового) центру оперативний план пожежогасіння, що відображає розвиток та гасіння можливої пожежі.
9.2. У житлових та громадських висотних будинках слід передбачати службу експлуатації систем протипожежного захисту.
9.3. Основні заходи щодо забезпечення протипожежного захисту житлових висотних будинків приведені в таблиці 1.
9.4. Торгові та виставкові центри повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (у тому числі пересувними та переносними вогнегасниками) згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004. При цьому, розміщення вогнегасників слід передбачити у шафах пожежних кранів. Резервна кількість вогнегасників повинна утримуватись в окремому приміщенні.
9.5. Для торгових та виставкових центрів повинні бути розроблені плани евакуації із зазначенням на них місць розташування вогнегасників, пожежних кранів, органів управління системами пожежної автоматики тощо. Ці плани повинні бути вивішені на кожному поверсі, а також зберігатися у приміщенні пожежного посту.
9.6. Усі працівники торгових та виставкових центрів повинні пройти спеціальне навчання з питань пожежної безпеки, повинні знати порядок евакуації з будинку у випадку пожежі та не менше одного разу на рік проходити тренування щодо дій на випадок пожежі (організація евакуації, використання вогнегасників тощо).
Таблиця 2
Основні заходи щодо забезпечення протипожежного
захисту житлової частини висотних будинків
------------------------------------------------------------------ |
10. Склад і структура технічних умов на проектування житлового
громадського будинку висотою більше 73,5 м (питання пожежної безпеки)
10.1. Організація території навколо будинку відповідно до протипожежних вимог, у т.ч. під'їзд і проїзд важких пожежних машин, наскрізні проїзди і проходи, площадка біля будинку для посадки пожежного вертольота.
10.2. Відомості про найближче пожежне депо.
10.3. Забезпечення пожежної безпеки будинку на основі об'ємно-планувальних рішень, у т.ч. склад і кількість протипожежних відсіків по вертикалі і горизонталі будинку, розміщення технічних поверхів, улаштування протипожежних перекриттів, склад самостійних інженерних комунікацій у протипожежному відсіку, улаштування зон безпеки на верхніх технічних поверхах, повідомлення вбудованих і прибудованих автостоянок з житловою частиною будинку, площадка на покрівлі для посадки аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота й інші заходи.
10.4. Конструктивні рішення, що забезпечують пожежну безпеку будинку, у т.ч. межі вогнестійкості несучих і огороджувальних конструкцій, вимоги до матеріалів і виробів, до шахт ліфтів і комунікаційних шахт.
Результати вогневих випробувань будівельних конструкцій.
10.5. Забезпечення евакуації людей під час пожежі, у т.ч. кількість і тип незадимлюваних сходових кліток у кожній секції будинку, відстань від дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу, ширина маршів і площадок сходових кліток, вимоги до площадки для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота на покрівлі будинку.
10.6. Протипожежні перешкоди і їхня вогнестійкість, у т.ч. перекриттів, стін міжсекційних, стін для транзитних шахт і каналів, міжквартирних перегородок, а також перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур-шлюзи. Вогнестійкість дверей у протипожежних перешкодах, комунікаційних шахтах і нішах тощо.
10.7. Протидимний захист будинку. Приміщення житлової і громадської частини будинку, обладнані системами димовидалення і підпору повітря. Автоматизація керування системами димовидалення і контроль роботи цих систем.
10.8. Системи внутрішнього протипожежного водопроводу, у т.ч. прилади автоматичного керування пуском системи, а також місця розташування зовні будинку патрубків зі з'єднувальними головками для підключення пожежних автомобілів.
10.9. Автоматична система пожежної сигналізації та пожежогасіння в житловій і нежитловій частинах будинку.
10.10. Системи оповіщення про пожежу.
10.11. Електропостачання систем протипожежного захисту будинку, у т.ч. обслуговування дизельною електростанцією.
10.12. Протипожежний захист силових і слабкострумових електричних кабелів.
10.13. Кількість, вантажопідйомність і швидкість ліфтів для підйому пожежних підрозділів у кожній секції будинку.
10.14. Основні організаційно-технічні заходи щодо забезпечення і керування протипожежним захистом будинку в ході його експлуатації.
10.15. Відомості про розроблювачів проекту житлового висотного будинку і технічних умов на його проектування.
10.16. Організація - генеральний розроблювач проекту і номер її ліцензії. Організації-виконавці окремих частин проекту і номери їхніх ліцензій.
10.17. Організація-розроблювач технічних умов і номер її ліцензії. Організації-розроблювачі окремих розділів технічних умов і номери їхніх ліцензій.
10.18. Нормативні посилання.
Перелік нормативних документів, на які даються посилання в тексті.
Примітка. Індивідуальні технічні умови можуть доповнюватися іншими вимогами в залежності від особливостей конкретного об'єкта проектування, появи нових технологій протипожежного захисту, особливості району будівництва тощо.