Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ПОСТАНОВА
від 29 липня 1991 р. N 114
Київ
Про затвердження Положення про проходження
служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ Української РСР
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 33 від 27.01.92
N 349 від 20.03.98
N 986 від 07.06.99
N 1831 від 26.11.2003
N 428 від 08.06.2005 )
Кабінет Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:
Затвердити Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, що додається.
Прем'єр-міністр УРСР В.ФОКІН
Державний секретар Кабінету Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів УРСР
від 29 липня 1991 р. N 114
Положення
про проходження служби рядовим і начальницьким
складом органів внутрішніх справ Української РСР
Розділ I
Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР, їх права і обов'язки.
До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ УРСР і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
2. Особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання:
Рядовий склад
рядовий міліції рядовий внутрішньої служби |
Молодший начальницький склад
молодший сержант міліції молодший сержант внутрішньої служби |
Середній начальницький склад
молодший лейтенант міліції молодший лейтенант внутрішньої |
Старший начальницький склад
майор міліції майор внутрішньої служби |
Вищий начальницький склад
генерал-майор міліції генерал-майор внутрішньої служби |
3. На службу в органи внутрішніх справ приймаються на добровільних засадах особи, які досягли 18-річного віку, здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров'я виконувати покладені на них обов'язки. Призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ, за винятком випадків, передбачених законодавством.
4. Рядовий і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ комплектується на договірних засадах особами чоловічої статі, які пройшли дійсну військову службу, іншими особами, які перебувають в запасі Збройних Сил СРСР (крім офіцерів запасу), а в необхідних випадках і жінками.
Порядок і умови укладання договору визначаються Міністром внутрішніх справ УРСР.
5. Особи рядового і молодшого начальницького складу в органах внутрішніх справ перебувають: чоловіки - до 45-річного віку, жінки - до 40-річного віку. При необхідності та за згодою цих осіб, за умови їх придатності до служби, строк служби може бути продовжено їм до п'яти років начальниками, яким надано право призначати на посади рядового і молодшого начальницького складу.
6. Посади середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ комплектуються особами, які мають вищу або спеціальну середню освіту і відповідають вимогам служби в органах внутрішніх справ.
Середній начальницький склад комплектується також особами молодшого начальницького складу, які мають середню або вищу освіту, досвід практичної роботи в органах внутрішніх справ і позитивно зарекомендували себе по службі.
7. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку:
особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років
полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 50 років
генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції та генерал-лейтенанти внутрішньої служби - 55 років
генерал-полковники внутрішньої служби - 60 років
8. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.
При необхідності на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років:
особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно - начальниками, яким надано право призначати їх на посаду;
генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції, генерал-лейтенанти внутрішньої служби - Міністром внутрішніх справ УРСР;
генерал-полковники внутрішньої служби - Кабінетом Міністрів УРСР.
У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути продовжено, з урахуванням стану здоров'я, в такому ж порядку повторно до 5 років, а окремим із них, які мають вчену ступінь або вчене звання, - до 10 років.
Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залишені на службі в органах внутрішніх справ понад граничний вік перебування на службі, можуть бути звільнені в запас Збройних Сил СРСР або у відставку до закінчення строку, на який вони були залишені на службі.
Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться:
за станом здоров'я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії;
у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі;
за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства, відомства (організації, установи);
за службовою невідповідністю;
у разі скоєння злочину, після набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 428 від 08.06.2005 )
9. Військовозобов'язані, зараховані в кадри Міністерства внутрішніх справ УРСР на посади рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, включаючи курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ СРСР, Міністерства внутрішніх справ УРСР, у встановленому порядку знімаються з військового обліку і перебувають на спеціальному обліку Міністерства внутрішніх справ УРСР.
Розділ II
Права, обов'язки і відповідальність
10. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією УРСР та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
11. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ приймають Присягу відповідно до законодавства УРСР.
Прямі начальники зобов'язані дбати про безпечні умови служби підлеглих, надавати їм реальні можливості для службового, культурного й морального зростання, створювати належні умови для побуту і відпочинку. При цьому має враховуватися думка колективу органу внутрішніх справ, забезпечуватися гласність і соціальна справедливість.
12. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
1З. Особи рядового і начальницького складу та члени їх сімей користуються відповідно до законодавства правами і пільгами при переїзді залізничним, водним, автомобільним транспортом, медичному обслуговуванні, державному страхуванні, оплаті житлового приміщення, а також мають інші гарантії.
14. За зразкове виконання обов'язків і досягнуті високі результати в службі особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені прямими начальниками згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР.
За мужність і відвагу, виявлені при виконанні службових обов'язків, та інші особливі заслуги особи рядового і начальницького складу можуть бути представлені до нагородження державними нагородами.
15. Особам рядового і начальницького складу дозволяється працювати за сумісництвом безпосередньо в органах внутрішніх справ відповідно до порядку та умов, передбачених законодавством про сумісництво для робітників і службовців. В окремих випадках з дозволу Міністра внутрішніх справ УРСР, начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м.Києва, начальника управління внутрішніх справ на транспорті, їм рівних і вище, допускається робота за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях інших міністерств і відомств згідно з законодавством.
Особам рядового і начальницького складу забороняється займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, а також організовувати страйки та брати у них участь.
Перелік підрозділів органів внутрішніх справ, працівникам яких забороняється сумісництво за окремими видами трудової діяльності, визначається Міністром внутрішніх справ УРСР.
16. Особи рядового і начальницького складу можуть навчатися у вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх школах, навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР, а також на заочних і вечірніх факультетах (відділеннях) вищих навчальних закладів інших міністерств і відомств. При цьому їм надаються пільги, встановлені законодавством для слухачів і студентів.
17. Вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.
18. Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
19. За особами рядового і начальницького складу, звільненими в запас або відставку за віком, через хворобу, скороченням штатів або обмеженим станом здоров'я, які мають вислугу 20 років і більше (в пільговому обчисленні), та членами їх сімей зберігається право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування в медичних закладах, санаторіях і будинках відпочинку системи Міністерства внутрішніх справ УРСР.
20. Час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.
21. Для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
Внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів.
При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством УРСР.
22. Особи рядового і начальницького складу для охорони своїх професійних, службово-трудових, соціально-економічних прав та інтересів можуть об'єднуватися в громадські організації, діяльність яких здійснюється згідно з законодавством.
23. Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
24. У разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
25. Особи рядового і начальницького складу підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню за рахунок коштів відповідного бюджету, а також коштів, що надходять від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій згідно з договорами, укладеними між ними і органами внутрішніх справ.
Майнові збитки особі рядового або начальницького складу, заподіяні у зв'язку з виконанням службових обов'язків, відшкодовуються у повному обсязі за рахунок відповідних джерел утримання.
Шкода, заподіяна особі рядового або начальницького складу внаслідок пошкодження здоров'я під час виконання службових обов'язків, відшкодовується у повному обсязі незалежно від розміру пенсії, призначеної на даній підставі, за рахунок коштів відповідного бюджету або коштів міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій, які уклали договори з органами внутрішніх справ.
26. Начальники та інші службові особи органів внутрішніх справ несуть персональну відповідальність за суворе дотримання вимог цього Положення та інших нормативних актів з питань проходження служби і роботи з кадрами. Порушене право особи рядового або начальницького складу підлягає негайному поновленню, а службові особи, з вини яких допущено таке порушення, притягаються до відповідальності в установленому законодавством порядку.
Розділ III
Присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань
27. Спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, з урахуванням їх особистих якостей, спеціальної або військової освіти, підготовки, службового досвіду та інших умов, передбачених цим Положенням.
Особам із числа офіцерів запасу Збройних Сил СРСР при призначенні на посади середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ присвоюються спеціальні звання, що відповідають їх військовим званням.
Особам, прийнятим на посади старшого начальницького складу, перше спеціальне звання може бути присвоєно не вище звання майора міліції або майора внутрішньої служби, за винятком осіб, які мають вищі офіцерські звання запасу.
Перші та чергові спеціальні звання рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу присвоюються: ( Абзац четвертий пункту 27 в редакції Постанови КМ N 349 від 20.03.98 )
до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь МВС України в Криму, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі, на транспорті та науково-дослідних установ, ректорами вищих закладів освіти системи МВС України та прирівняними до них особами; ( Абзац п'ятий пункту 27 в редакції Постанови КМ N 349 від 20.03.98 )
до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - Міністром внутрішніх справ. ( Абзац шостий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33 від 27.01.92, в редакції Постанови КМ N 349 від 20.03.98 )
Чергові спеціальні звання середнього начальницького складу дільничним інспекторам міліції до капітана міліції включно присвоюються начальниками районних управлінь, міських і районних відділів внутрішніх справ. ( Абзац сьомий пункту 27 в редакції Постанови КМ N 349 від 20.03.98 )
Перші та чергові спеціальні звання рядового і молодшого начальницького складу до старшини міліції, старшини внутрішньої служби, а за наявності військових звань прапорщик та мічман запасу Збройних Сил - до прапорщика міліції, прапорщика внутрішньої служби включно присвоюються у разі проходження курсової початкової підготовки начальниками училищ професійної підготовки: МВС, головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях. ( Пункт 27 доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою КМ N 986 від 07.06.99 )
Спеціальні звання вищого начальницького складу присвоюються згідно з законодавством.
28. Чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні та при позитивній атестації.
29. Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях молодшого начальницького складу:
молодшого сержанта міліції, молодшого сержанта внутрішньої служби - 1 рік
сержанта міліції, сержанта внутрішньої служби - 2 роки
старшого сержанта міліції, старшого сержанта внутрішньої служби - 3 роки
прапорщика внутрішньої служби - 5 років
Строки вислуги в званнях рядового міліції та рядового внутрішньої служби, старшини міліції та старшини внутрішньої служби, а також старшого прапорщика внутрішньої служби не встановлюються.
30. Особам рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, переведеним з однієї служби (підрозділу) органів внутрішніх справ до іншого, для особового складу якого встановлено інші спеціальні звання, такі звання присвоюються в порядку, визначеному пунктом 27 цього Положення. При цьому спеціальне звання не повинне бути нижче наявного звання.
31. Спеціальне звання молодшого лейтенанта міліції або молодшого лейтенанта внутрішньої служби присвоюється:
а) особам молодшого начальницького складу, які закінчили курси або навчальні заклади системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР за скороченою програмою навчання і призначені на посади середнього начальницького складу;
б) особам молодшого начальницького складу, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади інших міністерств і відомств, призначені на посади середнього начальницького складу та пройшли спеціальну підготовку за встановленою програмою;
в) особам молодшого начальницького складу, які навчаються на останніх курсах вищих і спеціальних середніх навчальних закладів і призначені на посади середнього начальницького складу;
г) студентам, зарахованим слухачами спеціального факультету Міністерства внутрішніх справ УРСР при Українській юридичній академії імені Ф. Е. Дзержинського;
д) слухачам вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР при переведенні їх на п'ятий курс, а тим із них, які до вступу у вищі навчальні заклади відслужили встановлені строки дійсної строкової військової служби, - при переведенні на четвертий курс.
32. Спеціальне звання лейтенанта міліції або лейтенанта внутрішньої служби присвоюється:
а) молодшим лейтенантам міліції, молодшим лейтенантам внутрішньої служби після закінчення встановленого строку вислуги в спеціальному званні, а тим, хто закінчив навчальні заклади системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР або вищі навчальні заклади інших міністерств і відомств, - незалежно від строку вислуги років у цьому званні;
б) особам молодшого начальницького складу, які закінчили навчальні заклади системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР або вищі навчальні заклади інших міністерств і відомств і призначені на посади середнього начальницького складу;
в) особам, які закінчили навчальні заклади системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР;
г) особам, які мають вищу освіту і призначені на посади середнього начальницького складу або прийняті на навчання на вищі курси системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР;
д) особам, які мають військове звання лейтенанта запасу і призначені на посади середнього начальницького складу.
Чергові спеціальні звання особам середнього і старшого начальницького складу - слухачам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР і ад'юнктам присвоюються під час навчання при відповідності чергового спеціального звання штатній посаді, яку вони займали до навчання.
33. Чергові спеціальні звання особам середнього і старшого начальницького складу - слухачам навчальних закладів і ад'юнктам - присвоюються:
до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - після закінчення встановленого строку вислуги років відповідно до спеціального звання;
до полковника міліції, полковника внутрішньої служби - після закінчення встановленого строку вислуги років у спеціальному званні підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби при відповідності спеціального звання званню, що присвоюється за штатною посадою, яку вони займали до вступу на навчання, без урахування змін у спеціальному званні (підвищення чи зниження) за цією посадою, зроблених після початку навчання; після закінчення навчального закладу (ад'юнктури) - при відповідності чергового спеціального звання званню за штатною посадою, на яку особа середнього або старшого начальницького складу призначається після закінчення навчання.
34. Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях осіб середнього і старшого начальницького складу:
молодшого лейтенанта міліції, молодшого лейтенанта внутрішньої служби 1 рік
лейтенанта міліції, лейтенанта внутрішньої служби - 2 роки
старшого лейтенанта міліції, старшого лейтенанта внутрішньої служби - 3 роки
капітана міліції, капітана внутрішньої служби - 3 роки
майора міліції, майора внутрішньої служби - 4 роки
підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби - 5 років
Строки вислуги в званнях полковника міліції, полковника внутрішньої служби і вище не встановлюються.
Для осіб начальницького складу, які закінчили вищі школи системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР із строком навчання 5 років і більше, вищі навчальні заклади інших міністерств і відомств з таким же строком навчання або військові спеціальні факультети при цивільних вищих навчальних закладах, строк вислуги в спеціальному званні лейтенанта міліції або лейтенанта внутрішньої служби встановлюється тривалістю один рік.
Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння цього звання.
Час перебування особи начальницького складу в зниженому спеціальному званні в строк вислуги в поновленому спеціальному званні не зараховується.
35. За успішне виконання завдань, а також за досягнення високих результатів в оперативно-службовій діяльності чергові спеціальні звання начальницького складу можуть бути присвоєні достроково або на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого займаною штатною посадою.
Достроково спеціальне звання присвоюється після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні та при відповідності спеціального звання, що присвоюється, званню, передбаченому займаною штатною посадою.
Чергове спеціальне звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатною посадою, присвоюється:
після закінчення встановленого строку вислуги в спеціальному званні особам начальницького складу, які мають вчену ступінь;
після закінчення не менш як півтора строку вислуги у попередньому спеціальному званні.
Особам начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи скороченням штатів і мають вислугу 20 та більше років (у пільговому обчисленні), чергове спеціальне звання до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно може бути присвоєно Міністром внутрішніх справ УРСР.
36. Подання для присвоєння чергового спеціального звання особам начальницького складу, які мають стягнення, накладені в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР, не провадиться до їх зняття.
Для забезпечення своєчасного присвоєння чергових спеціальних звань начальницького складу необхідні для цього документи оформляються заздалегідь, з таким розрахунком, щоб вони надійшли на розгляд начальника, який має право присвоювати відповідне спеціальне звання, до дня закінчення встановленого строку вислуги років у спеціальному званні.
37. Зниження в спеціальному званні на одну ступінь осіб молодшого, середнього і старшого начальницького складу провадиться в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом органів внутрішні справ Української РСР.
Особи молодшого, середнього і старшого начальницького складу знижені в спеціальному званні, поновлюються в попередньому званні не раніше ніж через рік після зниження звання при позитивній атестації незалежно від займаної ними штатної посади наказами начальників, які прийняли рішення про зниження в званні, їм рівних і вище. До поновлення особи молодшого, середнього, старшого начальницького складу в попередньому спеціальному званні і присвоєння їй чергового спеціального звання повторне зниження в спеціальному званні не допускається.
38. Особи начальницького складу можуть бути позбавлені спеціальних звань у випадках та порядку, передбачених законодавством:
молодшого начальницького складу - за вироком суду, що набрав законної сили, а також у порядку, встановленому Міністром внутрішніх справ УРСР;
середнього і старшого начальницького складу - за вироком суду, що набрав законної сили, або за рішенням Кабінету Міністрів УРСР;
вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.
Розділ IV
Призначення на посади, переміщення і
просування по службі
39. Посади, що підлягають заміщенню особами рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, і відповідні цим посадам спеціальні звання визначаються переліками, затверджуваними Міністром внутрішніх справ УРСР.
Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу, затверджується відповідно до законодавства.
40. Призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ УРСР відповідно до його компетенції. При цьому враховується таке:
а) при призначенні на посади і переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу має забезпечуватися використання їх за основною чи спорідненою спеціальністю або згідно з набутим досвідом, а при необхідності використання на посадах за новою для них спеціальністю призначенню має передувати відповідна перепідготовка;
б) безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не повинен перевищувати двох місяців, а за невакантною - чотирьох місяців;
в) при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.
У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ УРСР. До цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням відпустках /крім відпусток по вагітності, родах і догляду за дитиною/, на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах;
г) переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу має здійснюватися, як правило, без зарахування їх у розпорядження відповідного органу внутрішніх справ; призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні відповідного органу, провадиться в найкоротший строк, але не пізніше двох місяців із дня звільнення їх з посади;
д) при необхідності термінового заміщення вакантної посади дозволяється прямому начальникові - від начальника відділу внутрішніх справ району, йому рівних і вище, з дозволу начальника, який користується правом призначення на цю посаду, тимчасово призначити особу начальницького складу на -вакантну посаду на строк не більше одного місяця;
є) необхідність і терміновість переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, що не досягли встановленого пунктом 7 цього Положення віку, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, мають визначатися відповідними прямими начальниками на підставі висновку військово-лікарської комісії;
ж) переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли встановленого пунктами 5 і 7 цього Положення віку, визнані здатними до військової служби або здатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом свого здоров'я чи здоров'я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідного начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії;
з) особам рядового і начальницького складу, які є між собою близькими родичами або свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), не дозволяється проходити службу в одному й тому ж органі внутрішніх справ, якщо їх служба пов'язана з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю одного з них іншому.
41. Переміщення по службі осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться:
а) на вищі посади - в порядку просування по службі;
б) на рівнозначні посади - у разі необхідності укомплектування інших посад або для доцільнішого їх використання з урахуванням ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;
в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР із звільненням зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади:
при скороченні штатів
за станом здоров'я згідно з висновком військово-лікарської комісії
за особистим проханням
за службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей
у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ УРСР.
У наказах про переміщення осіб рядового і молодшого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.
Подальше просування по службі осіб рядового і молодшого начальницького складу, які були переміщені на нижчі посади, провадиться в порядку, встановленому пунктом 43 цього Положення і Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР.
42. Переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться:
а) на вищі посади - в порядку просування по службі;
б) на рівнозначні посади - у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;
в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР - при звільненні зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади - за підставами, передбаченими пунктом 45 цього Положення.
Рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.
43. Просування по службі осіб рядового і начальницького складу провадиться, як правило, на конкурсній основі з урахуванням їх ділових і особистих якостей, результатів роботи і проявленої здатності виконання обов'язків на вищій посаді, а також висновків атестації.
Порядок і умови проведення конкурсу на заміщення вищої посади визначаються Міністром внутрішніх справ УРСР.
44. Для працівників органів внутрішніх справ, які проходять службу в районах, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, строки служби в цих місцевостях установлюються Кабінетом Міністрів УРСР. При призначенні на вищу посаду, направленні на навчання та в інших необхідних випадках вони можуть бути переміщені і до закінчення встановленого строку.
45. Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться:
а) при скороченні штатів;
б) за станом здоров"я згідно з висновком військово-лікарської комісії;
в) за особистим проханням;
г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей;
Зниження в посаді в порядку дисциплінарного стягнення провадиться начальником, якому таке право надано Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР.
д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.
У наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.
Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров"я провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.
У наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.
Подальше просування по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які були переміщені на нижчі посади провадиться в порядку, встановленому пунктом 43 цього Положення і Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР.
46. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, переміщені по службі, підлягають відрядженню до нового місця служби після передачі справ, але не пізніше місячного строку з дня одержання органом внутрішніх справ наказу або письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли дана особа перебуває в черговій відпустці або на лікуванні.
47. З метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби.
Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації).
48. Атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
Строки атестації рядового і начальницького складу визначаються Міністром внутрішніх справ УРСР.
Розділ VI
Відпустки
49. Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки:
а) чергові;
б) короткострокові;
в) через хворобу;
г) канікулярні;
д) у зв'язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР;
є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням.
Обчислення тривалості відпусток - подобове. Святкові дні, встановлені законодавством неробочими, до тривалості відпусток включаються.
При визначенні тривалості відпусток не враховується також час, необхідний на дорогу до місця проведення відпустки і назад, у тому числі при поділі відпустки на дві частини, а також при відкликанні працівника з відпустки.
При наданні чергової та додаткової відпусток їх тривалість визначається діленням повного розміру кожної із відпусток на дванадцять і множенням на число повних місяців служби.
50. При наданні особам рядового і начальницького складу відпусток (чергових, короткострокових, через хворобу, у зв'язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР) надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і назад, який не перевищує 15 діб.
51. Тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ УРСР, і передбачається тим, які мають вислугу:
менше 10 років - 30 діб щорічно;
від 10 до 15 років - 35 діб щорічно;
від 15 до 20 років - 40 діб щорічно;
від 20 років і більше - 45 діб щорічно.
За рішенням Міністра внутрішніх справ УРСР у виняткових випадках можуть надаватися чергові відпустки тривалістю 45 діб особам рядового і начальницького складу, які потребують подовженого відпочинку у зв'язку з особливо складними умовами служби.
52. Чергова відпустка має бути надана протягом календарного року кожній особі рядового або начальницького складу. В особливих випадках з дозволу прямого начальника (від начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м. Києва, йому рівних і вище) невикористана чергова відпустка за минулий рік може бути надана в I кварталі наступного року.
Особам рядового і начальницького складу, які захворіли під час чергової відпустки, вона після одужання продовжується на число невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється начальником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу.
53. Особам рядового і начальницького складу тривалість чергової відпустки в році вступу на службу в органи внутрішніх справ обчислюється пропорціонально з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби. При цьому особам рядового і начальницького складу, які мають право на відпустку тривалістю 10 діб і більше, видаються проїзні документи для проїзду до місця проведення відпустки і назад, а також надається понад тривалість відпустки час на перебування в дорозі.
Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або начальницького складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.
Особам рядового і начальницького складу, які мають право на відпустку тривалістю 40 діб і більше, дозволяється, за їх бажанням, використовувати її в два строки. При цьому одна частина відпустки має бути не менше ЗО діб.
54. Особам середнього, старшого і вищого начальницького складу у разі переведення по службі в іншу місцевість дозволяється, за їх бажанням, поєднувати чергові відпустки за два роки. Поєднана відпустка надається за новим місцем служби і її загальна тривалість не повинна перевищувати трьох місяців, без урахування часу, необхідного для переїзду до місця проведення відпустки і назад, але не більше 15 діб. У разі службової необхідності поєднана відпустка за новим місцем служби може бути надана в два строки, в межах загальної тривалості та з видачею кожного разу проїзних документів.
55. Відкликання осіб рядового і начальницького складу із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено прямим начальником (від начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м.Києва, йому рівних і вище).
При відкликанні з чергової відпустки невикористана її частина надається, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 діб і більше, особам рядового і начальницького складу видаються проїзні документи для проїзду до місця проведення відпустки, але не далі пункту, з якого вони були відкликані, і назад, а також надається додатковий час на дорогу понад відпустку.
За бажанням осіб рядового і начальницького складу, невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
56. Особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.
Особам рядового і начальницького складу (крім осіб, указаних в абзаці першому цього пункту), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
57. Короткострокові відпустки особам рядового і начальницького складу надаються при наявності поважних причин на строк до 10 діб, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Короткострокова відпустка у тривалість чергової відпустки не включається.
58. Відпустка через хворобу надається особам рядового і начальницького складу на підставі висновків військово-лікарської комісії.
Тривалість відпустки через хворобу визначається характером захворювання. В загальному обчисленні час безперервного перебування у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. Цей строк може бути продовжений рішенням прямого начальника (від начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м. Києва, йому рівних і вище) на підставі висновку лікувального закладу.
По закінченні встановленого строку безперервного перебування у відпустці через хворобу особи рядового і начальницького складу підлягають оглядові військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх для подальшої служби.
Час перебування на лікуванні осіб рядового і начальницького складу в зв'язку з одержанням ними при виконанні службових обов'язків поранень, контузій або каліцтва строком не обмежується. На лікарський огляд вказані особи направляються після закінчення лікування.
Відпустка через хворобу в тривалість чергової відпустки не включається.
59. Канікулярні відпустки надаються особам рядового і начальницького складу, які навчаються на очних факультетах (відділеннях) у навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ СРСР, Міністерства внутрішніх справ УРСР один раз протягом навчального року під час перерви в заняттях на строки, визначені навчальними планами.
Канікулярна відпустка в тривалість чергової відпустки не включається.
60. Відпустка випускникам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ СРСР, Міністерства внутрішніх справ УРСР, інших міністерств і відомств надається по закінченні навчальних закладів на строк установлений пунктом 51 цього Положення. Ця відпустка включається у тривалість чергової відпустки за поточний рік.
61. Додаткові і соціальні відпустки особам рядового і начальницького складу надаються відповідно до законодавства.
Розділ VII
Звільнення зі служби
62. Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
63. Особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):
а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 5 цього Положення;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;
в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними I-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;
г) за вислугою строку служби, передбаченого договором, якщо особи рядового і молодшого начальницького складу не виявляють бажання продовжувати службу;
д) через службову невідповідність;
є) за порушення дисципліни;
ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
з) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;
и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 63 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 428 від 08.06.2005 )
64. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):
а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;
в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;
г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;
д) через службову невідповідність;
є) за порушення дисципліни;
ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації);
и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 64 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 428 від 08.06.2005 )
65. Особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку):
а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.
66. Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. Пр цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
67. Особи рядового і начальницького складу, засуджені за вчинення злочину (в тому числі і без позбавлення спеціального звання), підлягають звільненню зі служби в органах внутрішніх справ після вступу в законну силу вироку суду.
68. Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
69. Звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ УРСР.
70. Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться:
до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - начальниками управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей, м.Києва і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ УРСР;
до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - Міністром внутрішніх справ УРСР;
осіб вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.
71. Особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, крім осіб середнього і старшого начальницького складу міліції, які бездоганно прослужили в органах внутрішніх справ, Збройних Силах СРСР і органах Комітету державної безпеки СРСР 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, які мають особливі заслуги, незалежно від вислуги років, при звільненні в запас або відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння встановленої форми одягу. Цими ж начальниками можуть бути позбавлені цього права особи, засуджені за вчинення злочину, або такі, що вчинили проступки та дії, які дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
72. Особи рядового і начальницького складу, які померли, загинули, пропали безвісті, а також позбавлені спеціального звання, виключаються з кадрів Міністерства внутрішніх справ УРСР у порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ УРСР.
73. Після звільнення з органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу беруться військовими комісаріатами на військовий облік у встановленому порядку.
74. Порядок проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ у воєнний час визначається Кабінетом Міністрів УРСР.
Розділ VIII
Особливості проходження служби окремими
категоріями осіб начальницького складу
75. Особи начальницького складу органів внутрішніх справ можуть бути прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій для виконання спеціальних робіт чи обов'язків із залишенням у кадрах Міністерства внутрішніх справ УРСР.
( Абзац другий пункту 75 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1831 від 26.11.2003 )
До прикомандированих прирівнюються особи, зараховані в кадри Міністерства внутрішніх справ УРСР з присвоєнням спеціальних знань начальницького складу у зв'язку з призначенням їх до інших міністерств і відомств або напідвідомчі їм підприємства, в установи і організації на посади, що згідно з рішенням Кабінету Міністрів УРСР підлягають заміщенню особами начальницького складу органів внутрішніх справ.
76. Особи начальницького складу органів внутрішніх справ, прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій, проходять службу в порядку, встановленому цим Положенням.
77. Призначення на посади осіб начальницького складу, вказаних у пункті 76 цього Положення, та їх переміщення провадяться керівниками відповідних міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій за погодженням з Міністерством внутрішніх справ УРСР або його органами. Переміщення цих осіб провадиться в межах посад у системі цього міністерства і відомства, що підлягають заміщенню особами начальницького складу органів внутрішніх справ.
78. Особи начальницького складу, зазначені в пункті 76 цього Положення користуються правами і пільгами, встановленими для осіб начальницького складу, які проходять службу в органах внутрішніх справ УРСР. Усі види належного забезпечення видаються їм за рахунок коштів міністерств і відомств, в яких вони працюють. Грошове забезпечення цим особам виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів УРСР.
79. Перші та чергові спеціальні звання (до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно) особам, зазначеним у пункті 76 цього Положення, присвоюються за поданням відповідних організацій в порядку, передбаченому пунктами 27-37 цього Положення.
80. Особи начальницького складу, прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій, атестуються в порядку, встановленому пунктами 47-48 цього Положення, їх безпосередніми керівниками разом з представниками Міністерства внутрішніх справ УРСР або його відповідних органів, для чого створюються міжвідомчі атестаційні комісії.
81. Залишення на службі осіб начальницького складу, прикомандированих до інших міністерств, відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій, понад граничний вік перебування на службі провадиться в порядку, встановленому пунктами 5 і 8 цього Положення, за поданням відповідного міністерства або відомства.
82. Особи начальницького складу, прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій (включаючи осіб, прирівнюваних до них), звільняються зі служби за підставами і в порядку, що передбачені пунктами 62 - 74 цього Положення.
Звільнення зазначених осіб провадиться за поданням відповідних міністерств, відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій.
83. Особи начальницького складу, прикомандировані до інших міністерств, відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій, при звільненні зі служби, а також члени їх сімей користуються правами і пільгами нарівні із особами начальницького складу, звільненими безпосередньо з органів внутрішніх справ УРСР, та членами їх сімей.
84. Контроль за додержанням установленого порядку проходження служби особами, зазначеними в пункті 76 цього Положення, здійснюється Міністерством внутрішніх справ УРСР та його органами.
85. Переведення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з органів внутрішніх справ УРСР до Збройних Сил СРСР, у війська і органи Комітету державної безпеки СРСР у зв'язку з призначенням їх у персональному порядку на дійсну військову службу може провадитися за погодженням відповідно з Міністерством оборони СРСР або Комітетом державної безпеки СРСР з урахуванням їх бажання і оформляється наказом Міністра внутрішніх справ УРСР, начальників управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей і м. Києва.
86. Міністр внутрішніх справ УРСР у необхідних випадках і за погодженням з Міністерством оборони СРСР та Комітетом державної безпеки СРСР може вирішувати питання переведення військовослужбовців Збройних Сил СРСР, Комітету державної безпеки СРСР для проходження служби в органах внутрішніх справ УРСР.