Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про державну виконавчу службу
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 36-37, ст.243 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 376-XIV від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.57
N 1459-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.102
N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 1095-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.37
N 1701-IV від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412
N 2716-IV від 23.06.2005 )
( У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України", "відділи державної
виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці
Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських
управлінь юстиції" та "районні, міські (міст обласного
значення), районні у містах відділи державної виконавчої
служби" в усіх відмінках і числах замінено відповідно
словами "Департамент державної виконавчої служби",
"державна виконавча служба Автономної Республіки Крим,
областей та міст Києва і Севастополя" та "державна
виконавча служба у районах, містах (містах обласного
значення), районах у містах" у відповідному відмінку і
числі згідно із Законом N 2716-IV від
23.06.2005 )
Цей Закон визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Завдання державної виконавчої служби
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. ( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1701-IV від 11.05.2004, N 2716-IV від 23.06.2005 )
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 2. Правова основа діяльності державної виконавчої
служби
Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання. ( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )
Стаття 3. Органи державної виконавчої служби
Департамент державної виконавчої служби є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень.
До складу Департаменту державної виконавчої служби входять:
державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя;
державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.
Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Департамент державної виконавчої служби, державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах є юридичні особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного казначейства України, а також реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. ( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2921-III від 10.01.2002, N 1095-IV від 10.07.2003, в редакції Закону N 2716-IV від 23.06.2005 )
Стаття 4. Державні виконавці
Відповідно до цього Закону державними виконавцями є заступник директора Департаменту державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, начальники відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. ( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV від 23.06.2005 )
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. ( Текст статті 4 в редакції Закону N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Стаття 5. Компетенція органів державної виконавчої служби
з організації діяльності державної виконавчої
служби
( Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV від 23.06.2005 )
Департамент державної виконавчої служби здійснює керівництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх діяльністю, добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців, організовує виконання рішень відповідно до закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом. ( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV від 10.07.2003, N 2716-IV від 23.06.2005 )
Державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя організовують виконання законів і здійснюють керівництво державною виконавчою службою у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах, координують і контролюють їх діяльність; організують професійну підготовку і атестацію державних виконавців; розглядають скарги на дії державних виконавців; заохочують за успіхи в роботі і накладають стягнення за порушення трудової дисципліни; здійснюють матеріально-технічне забезпечення державної виконавчої служби, організовують виконання рішень відповідно до закону, надають рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом. ( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV від 10.07.2003, N 2716-IV від 23.06.2005 )
Структура, склад та функціональні обов'язки Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах затверджуються в межах своїх повноважень директором Департаменту державної виконавчої служби за погодженням з Міністром юстиції України. ( Частина третя статті 5 в редакції Закону N 2716-IV від 23.06.2005 )
Розділ II. Правовий статус працівників органів
Державної виконавчої служби
( Назва розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )
Стаття 6. Правовий статус працівників органів державної
виконавчої служби
Працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах) є державними службовцями. ( Частина перша статті 6 в редакції Закону N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Зазначеним у частині першій цієї статті працівникам органів державної виконавчої служби видаються службові посвідчення єдиного зразка, який затверджується Департаментом державної виконавчої служби. ( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року; N 2716-IV від 23.06.2005 )
Працівник органу державної виконавчої служби під час виконання службових обов'язків носить формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом. ( Частина четверта статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Стаття 7. Забезпечення прав громадян і юридичних осіб
Працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України. ( Стаття 7 із змінами, згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )
Розділ III. Порядок призначення працівників органів
Державної виконавчої служби
( Назва розділу III із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1095-IV від 10.07.2003 )
Стаття 8. Вимоги, що пред'являються до державних виконавців
Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, здатний за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов'язки.
Заступником директора Департаменту державної виконавчої служби, начальником відділу примусового виконання рішень, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, головним державним виконавцем, старшим державним виконавцем, державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби, начальником відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, його заступником, головним державним виконавцем, старшим державним виконавцем, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, начальником державної виконавчої служби у районі, місті (місті обласного значення), районі у місті призначається громадянин, який проживає постійно на території України не менше п'яти років, з вищою юридичною освітою та із стажем юридичної роботи не менш як три роки. ( Частина друга статті 8 в редакції Законів N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року; N 2716-IV від 23.06.2005 )
Не можуть бути призначеними на посаду державного виконавця особи, відносно яких існують обмеження, передбачені Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
Стаття 9. Порядок призначення і звільнення працівників
органів державної виконавчої служби
Заступники начальників державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці та працівники цих служб призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя за поданням начальників державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.
Головні державні виконавці, старші державні виконавці та державні виконавці відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також працівники цих служб призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.
Заступники начальників державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, начальники відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники, начальники державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах призначаються на посаду та звільняються з посади директором Департаменту державної виконавчої служби за поданням начальників державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.
Начальники державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя призначаються на посаду та звільняються з посади директором Департаменту державної виконавчої служби.
Начальник відділу примусового виконання рішень, його заступник, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці та працівники Департаменту державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади директором Департаменту державної виконавчої служби.
Директор Департаменту державної виконавчої служби, заступники директора Департаменту державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра юстиції України. ( Стаття 9 в редакції Законів N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року; N 2716-IV від 23.06.2005 )
Розділ IV. Контроль за діяльністю державних
виконавців
Стаття 10. Контроль за діяльністю державних виконавців
Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Департамент державної виконавчої служби та державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя. ( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003, в редакції Закону N 2716-IV від 23.06.2005 )
Стаття 11. Відповідальність державних виконавців
Державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом.
У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом.
Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом за рахунок держави. ( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Стаття 12. Заохочення за успіхи в роботі
За успіхи в роботі з виконання рішень державний виконавець може бути заохочений Міністром юстиції України, директором Департаменту державної виконавчої служби, начальниками державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя з їх власної ініціативи та за поданням начальників державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. ( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003, в редакції Закону N 2716-IV від 23.06.2005 )
Стаття 13. Оскарження дій або бездіяльності державних
виконавців
Дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Розділ V. Правовий і соціальний захист
державних виконавців
Стаття 14. Правовий захист державних виконавців
Державний виконавець перебуває під захистом закону.
Держава гарантує захист здоров'я, честі, гідності, житла, майна державних виконавців та членів їхніх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Образа державного виконавця, опір, погроза, насильство, незаконне втручання в діяльність державного виконавця по виконанню рішень та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на нього обов'язків, тягнуть за собою кримінальну, адміністративну чи іншу встановлену законом відповідальність. ( Частина третя статті 14 в редакції Закону N 1095-IV від 10.07.2003 )
Стаття 15. Соціально-побутове забезпечення державних
виконавців
Державні виконавці, які потребують поліпшення житлових умов, протягом одного року забезпечуються службовим житлом у першочерговому порядку на час виконання повноважень відповідно до законодавства за кошти державного чи відповідного місцевого бюджету. ( Частина перша статті 15 в редакції Закону N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Державні виконавці мають право на першочергове встановлення квартирних телефонів.
Стаття 16. Державне страхування та відшкодування шкоди у
разі загибелі або каліцтва державного виконавця
Державний виконавець підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного заробітку за останньою посадою, яку він займає.
Порядок та умови страхування державних виконавців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі загибелі державного виконавця під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного заробітку загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
За сім'єю загиблого державного виконавця зберігається право на одержання жилої площі.
У разі каліцтва, одержаного державним виконавцем під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього терміну, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися при виконанні службових обов'язків, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного заробітку (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.
Збитки, завдані майну державного виконавця чи членів його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовуються у встановленому законом порядку в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розділ VI. Фінансування і матеріальне забезпечення,
оплата праці працівників органів
державної виконавчої служби
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1095-IV від 10.07.2003 )
Стаття 17. Оплата праці працівників органів державної
виконавчої служби
Заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби, зазначеного у частині першій статті 6 цього Закону складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших надбавок згідно із законодавством.
За забезпечення реального, своєчасного і законного виконання виконавчого документа державні виконавці одержують винагороду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). ( Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 ) ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 )
Стаття 18. Фінансування і матеріальне забезпечення
діяльності працівників органів державної
виконавчої служби
Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). ( Частина перша статті 18 в редакції Закону N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Чисельність працівників органів державної виконавчої служби, порядок та норми матеріального забезпечення їх діяльності встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства юстиції України. ( Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Державним виконавцям, які за рішенням керівника відповідного органу державної виконавчої служби використовують у службових цілях власний транспорт, виплачується грошова компенсація в розмірах, встановлених законодавством. ( Частина третя статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Працівник органу державної виконавчої служби під час службового відрядження користується правом придбання без черги проїзних документів на всі види транспорту і влаштування в готелі. ( Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
( Частину п'яту статті 18 виключено на підставі Закону N 1459-III від 17.02.2000 )
Працівники органів державної виконавчої служби забезпечуються безоплатним форменим одягом за нормами, що визначаються Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 18 доповнено частиною згідно із Законом N 1095-IV від 10.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )
Розділ VII. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення частини першої статті 8 цього Закону щодо наявності у державного виконавця юридичної освіти вводиться в дію з 1 січня 2002 року. ( Пункт другий доповнено частиною другою згідно із Законом N 376-XIV від 31.12.98 )
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів і скасування тих актів, що суперечать цьому Закону;
вирішити питання про формування державного замовлення через Міністерство освіти України, інші центральні органи виконавчої влади на підготовку спеціалістів з юридичною освітою для забезпечення кадрових потреб державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. ( Пункт третій доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 376-XIV від 31.12.98 )
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 24 березня 1998 року
N 202/98-ВР