Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
19.08.2005 N 415
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
22 листопада 2005 р. за N 1404/11684
Про удосконалення добровільного
консультування і тестування
на ВІЛ-інфекцію
На виконання пункту 9 заходів з виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 - 2008 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 264, з метою удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію наказую:
Затвердити:
1.1. Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол) (додається).
1.2. Форму первинної облікової документації N 503/о "Журнал реєстрації добровільного перед- та післятестового консультування у зв'язку з тестуванням на ВІЛ-інфекцію" та Інструкцію щодо її заповнення (додається).
1.3. Форму первинної облікової документації N 503-1/о "Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ" та Інструкцію щодо її заповнення (додається).
1.4. Форму первинної облікової документації N 503-2/о "Довідка про результат тесту на ВІЛ" та Інструкцію щодо її заповнення (додається).
1.5. Форму первинної облікової документації N 503-3/о "Попередження особи, інфікованої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)" (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської держадміністрацій та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрації довести зазначені Порядок та облікові форми до відома працівників закладів охорони здоров'я, які безпосередньо забезпечують медичний огляд населення на наявність ВІЛ-інфекції на засадах добровільного тестування з перед- та післятестовим консультуванням.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр М.Є.Поліщук
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
Порядок
добровільного консультування
і тестування на ВІЛ-інфекцію
(протокол)
1. Загальні положення
Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 264 "Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки", визначає порядок добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію та поширюється на державні та комунальні заклади охорони здоров'я, медичні заклади інших форм власності, об'єднання громадян, у тому числі міжнародні (далі - ОГ), інші установи, організації та заклади, що працюють у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ.
Співпраця вказаних установ, організацій та закладів у цьому напрямі переконливо продемонструє не лише успішність взаємодії державного та недержавного секторів, але й ефективність використання наявних у країні ресурсів для забезпечення попередження поширення ВІЛ-інфекції, розширення доступності добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію (далі-ДКТ) для різних груп населення у кожному адміністративному регіоні України.
1.1. Визначення понять та термінів, умовні скорочення
------------------------------------------------------------------ |
|Дискордантна |- пара, в якій один з партнерів є носієм ВІЛ | |
|ПКС |- працівники комерційного сексу | |
2. Мета та завдання добровільного консультування
та тестування (ДКТ)
Метою ДКТ є надання добровільної консультативної допомоги населенню стосовно шляхів поширення ВІЛ-інфекції та профілактики інфікування, сприяння прийняттю добровільного інформованого рішення щодо тестування на ВІЛ, визначення ВІЛ-статусу людини, підтримка подальшої безпечної щодо інфікування ВІЛ поведінки, отримання своєчасної медичної допомоги: обстеження на туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), опортуністичні інфекції та їх лікування, своєчасний початок антиретровірусної терапії (АРТ), профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ, послуг з планування сім'ї та всебічної підтримки (в тому числі за принципом "рівний-рівному").
ДКТ є ключовим компонентом програм профілактики та здійснення лікування і догляду за хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІД.
Завданнями ДКТ є:
1. Зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції серед населення шляхом:
1.1. Інформування щодо шляхів поширення ВІЛ-інфекції та відповідних ризиків інфікування, пов'язаних з кожним з них;
1.2. Ознайомлення із заходами та засобами зменшення ризику інфікування ВІЛ;
1.3. Оцінки індивідуального ризику інфікування ВІЛ, сприяння формуванню у пацієнта власної оцінки ступеня особистого ризику інфікування ВІЛ;
1.4. Інформування про процедуру тестування та практичне значення результатів;
1.5. Тестування на ВІЛ-інфекцію;
1.6. Надання психологічної та соціальної підтримки;
1.7. Інформування про існуючі державні і комунальні заклади охорони здоров'я, інші державні та комунальні установи, організації та заклади, медичні заклади інших форм власності, об'єднання громадян, що надають медичну, психологічну, юридичну соціальну та інші види допомоги особам, які її потребують;
1.8. Сприяння щодо прийняття добровільного інформованого рішення стосовно проходження тестування на ВІЛ-інфекцію;
2. Інформування з правових питань, пов'язаних з проблемами ВІЛ-інфекції/СНІДу;
3. Сприяння підвищенню рівня здоров'я населення, в тому числі подовженню та покращенню якості життя людей, які живуть з ВІЛ.
3. Принципи ДКТ
Принципи ДКТ (відповідно до рекомендацій ВООЗ та ЮНЕЙДС) - це обов'язкові мінімальні вимоги до процедури консультування і тестування, що передбачають:
------------------------------------------------------------------ |
|Доступність та |ДКТ повинне бути доступним всім, хто його | |
4. Процедура консультування
4.1. Форми та зміст передтестового консультування
1. Передтестове консультування - це співбесіда (з дотриманням принципів ДКТ) між консультантом та пацієнтом з метою надання інформації щодо профілактики передачі ВІЛ, емоційної і психологічної підтримки тим, хто вагається стосовно проходження тесту на ВІЛ, допомоги у прийнятті усвідомленого рішення щодо тестування.
2. Консультування може проводитись:
для групи осіб (групове консультування/інформування);
індивідуально.
3. Групове консультування/інформування (ГК/I) може проводитись у разі:
якщо з'ясування власного ВІЛ-статусу для даної особи не є головною метою обстеження (особи, що обстежуються з метою отримання довідки, донори тощо);
неможливості (в окремих випадках) здійснення індивідуального консультування (серед осіб, що групою звертаються за тестуванням на ВІЛ-інфекцію з метою отримання довідки, ув'язнених, донорів, під час проведення акцій тощо);
недостатньої кількості консультантів.
3.1. ГК/I проводиться відповідно до цього Порядку лише за усною згодою всіх осіб, залучених до консультації.
3.2. Метою цього консультування є надання інформації щодо:
шляхів зараження ВІЛ, ризиків інфікування;
методів та засобів захисту від інфікування;
профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини (при консультуванні вагітних);
добровільності та конфіденційності тестування;
порядку проходження тестування та отримання його результатів;
мотивування до отримання індивідуальної консультації та проходження тестування;
наслідків з'ясування ВІЛ-статусу з висвітленням правових аспектів;
можливості отримання психо-соціальної підтримки та медичної допомоги.
3.3. Особливості та характеристики групової роботи:
3.3.1. ГК/I не передбачає:
проведення оцінки індивідуального ризику інфікування ВІЛ;
з'ясування індивідуальних наслідків позитивного результату обстеження.
Кожному пацієнту після групового консультування слід запропонувати індивідуальну консультацію до проходження тесту на ВІЛ;
3.3.2. Групи повинні складатись з учасників, які мають спільну мету тестування на ВІЛ, наприклад, вагітні чи особи, що обстежуються з метою отримання довідки тощо;
3.3.3. Інформація, що надається цій групі, повинна бути адаптована до її потреб;
3.3.4. Усі учасники групи повинні домовитись про збереження конфіденційності особистої інформації, якщо така буде оприлюднена під час консультування кимось із осіб, що консультуються;
3.3.5. Чисельність груп для ГК/I не повинна перевищувати 16 осіб;
3.3.6. Заходи з групового інформування слід адаптувати до особливостей закладів та організацій, в яких воно проводиться.
4. Індивідуальне консультування проводиться відповідно до цього Порядку.
Метою індивідуального передтестового консультування (крім вказаного у пункті 3.2) є оцінка індивідуального ризику інфікування, розробка індивідуального плану зменшення ризику інфікування та визначення наслідків з'ясування ВІЛ-статусу для пацієнта.
Консультант повинен тактовно пояснити причини, на підставі яких він задає ті чи інші питання, у тому числі інтимні, запевнити про конфіденційність інформації, отриманої ним під час консультування. Консультант повинен запевнити про конфіденційність результатів тесту.
5. Консультування може бути поширене на подружжя, наречених, статевих партнерів, членів родини, друзів, колег тощо лише за згодою пацієнта.
6. Бажано, щоб перед- та післятестове консультування проводив той самий консультант.
7. За бажанням пацієнта ДКТ можуть бути проведені анонімно.
8. Усі особи, яким пропонується пройти тестування, мають право відмовитися від нього.
9. Консультанту потрібно надати інформацію усім особам, які звернулись за послугами ДКТ, в тому числі тим, хто відмовився від тестування, про:
шляхи передачі ВІЛ;
активну профілактику ВІЛ-інфекції;
можливості отримання додаткової інформації про ВІЛ-інфекцію;
можливості отримання консультативної, медичної допомоги та психологічної підтримки, якщо існує або виникне така потреба в майбутньому.
10. На проведення тестування медичний працівник державного або комунального закладу охорони здоров'я повинен отримати інформовану згоду пацієнта (форма первинної облікової документації N 503-1/о "Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ", далі - форма N 503-1/о).
При анонімному обстеженні форма N 503-1/о не заповнюється.
11. Відмова пацієнта від передтестового консультування або від заповнення форми N 503-1/о не може бути перешкодою для добровільного тестування. У цьому разі, як виняток, лікар робить запис про згоду пацієнта на проходження тесту на ВІЛ з підписом пацієнта у відповідній документації (медична карта тощо).
12. Передтестове консультування спеціальних груп населення проводиться з урахуванням додаткових вимог (додаток 1 до Порядку).
Ефективне передтестове консультування допомагає пацієнту:
підвищити інформованість щодо питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та його профілактики;
оцінити персональні поведінкові ризики щодо інфікування ВІЛ;
ознайомитися з процедурою тестування;
отримати інформацію про можливі результати тесту та їх значення;
прийняти інформоване рішення про проходження тестування;
отримати правову інформацію.
Зміст
групового передтестового консультування/інформування
------------------------------------------------------------------ |
|Пропозиція пройти|Особам, які дали згоду на тест: | |
Зміст
індивідуального передтестового консультування
------------------------------------------------------------------ |
4.2. Індивідуальне передтестове консультування
4.2.1. Введення в зміст консультації
Мета: Досягти порозуміння з пацієнтом щодо завдань консультації.
Ставлення консультанта до пацієнта має бути професійним, поважливим, доброзичливим та толерантним. Пацієнту слід допомогти відчути себе комфортно під час консультування, зрозуміти зміст консультації.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
4.2.2. Оцінка ризику
Мета: Визначити в поведінці пацієнта індивідуальні ризики щодо можливості інфікування ВІЛ та допомогти їх усвідомити.
Консультант повинен зрозуміти занепокоєння пацієнта щодо ВІЛ та сформувати для себе чітке уявлення щодо його можливого ризику інфікування. Підхід до обговорення має бути доброзичливим та об'єктивним для сприяння розумінню пацієнтом специфіки своєї особистої поведінки.
Консультанту слід намагатися виявити фактори, що впливають на епізодичну або систематичну ризиковану поведінку пацієнта.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Оцінка |З'ясувати: | |
4.2.3. Розробка шляхів зниження ризику інфікування
Мета: Посилити мотивацію та підтримати зусилля пацієнта щодо необхідності зменшення ризику інфікування.
Виходячи з конкретних проблем пацієнта, необхідно:
сприяти усвідомленню ним власного ризику;
приділити увагу дисонансу (коли думки/принципи не збігаються з поведінкою) та амбівалентності (суперечливості) почуттів пацієнта щодо зменшення ризику;
підвищити його впевненість у собі, віру в свої сили та здатність щось зробити;
посилатися на норми, які існують в суспільстві та в тій соціальній групі, до якої належить пацієнт;
вивчити та визначити ресурси для підтримки пацієнта.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Звернення уваги|Обговорити та допомогти зрозуміти пацієнту | |
4.2.4. Прийняття рішення щодо проходження тесту
Мета: Допомогти пацієнту прийняти добровільне інформоване рішення щодо тестування на ВІЛ.
Консультанту необхідно професійно і неупереджено довести пацієнту переваги знання свого ВІЛ-статусу, значення і наслідки результату тесту на ВІЛ, допомогти йому прийняти добровільне свідоме рішення щодо проходження тесту. Консультант має оцінити здатність пацієнта справитися з ситуацією та отримати необхідну підтримку в разі позитивного результату тесту.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Оцінка ризику|З'ясувати: чи були у пацієнта у минулому стресові | |
|Пропозиція |З'ясувати рішення пацієнта стосовно проходження | |
4.3. Післятестове консультування
Післятестове консультування є конфіденційним діалогом між пацієнтом та консультантом, метою якого є обговорення результатів тесту на ВІЛ, надання необхідної інформації та психологічної підтримки.
Повідомлення про результат тесту має обов'язково супроводжуватись післятестовим консультуванням. Розрив у часі повідомлення про результат та післятестового консультування є неприпустимим.
Післятестове консультування, що проводиться одразу ж після повідомлення результату тесту (первинне післятестове консультування), може проводитись лише у державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Бажано, щоб післятестове консультування пацієнта у ЗОЗ проводив той самий консультант, який проводив передтестове консультування. Якщо передтестове консультування проводилось в іншій установі чи іншим фахівцем, консультанту необхідно з'ясувати у пацієнта, коли та в якому обсязі воно проводилось, якою інформацією щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу пацієнт вже володіє.
Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Враховуючи, що відомості про результат тесту на ВІЛ, наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції в особи, яка пройшла медичний огляд, є конфіденційними та становлять лікарську таємницю, повідомлення про них дозволяється тільки особі, якої вони стосуються, а у випадках, передбачених законами України, також законним представникам цієї особи, закладам охорони здоров'я, органам прокуратури, слідства, дізнання та суду.
Ці відомості не можуть бути повідомлені в державні немедичні або в недержавні (як медичні, так і немедичні) установи, організації, заклади, об'єднання громадян, навіть якщо передтестове консультування було проведено у цих установах, організаціях, закладах. Відповідно, післятестове консультування (не первинне) може проводитись там лише при умові активного звернення пацієнта та повідомлення ним самим про результат його тесту.
4.3.1. Первинне післятестове консультування при негативному результаті тесту
4.3.1.1. Повідомлення про негативний результат тесту
Мета: Привернення уваги пацієнта до необхідності застосування заходів зменшення ризику для уникнення інфікування у майбутньому.
При негативному результаті важливо обговорити заходи зниження ризику інфікування ВІЛ. Необхідно провести консультування з питань безпечної поведінки та розглянути можливості направлення в інші служби, що допомагають змінити ризикований спосіб життя на менш ризикований.
Консультант повинен повідомити про результат тесту простими словами, уникаючи специфічної термінології. Потрібно дозволити пацієнту відчути задоволення від того факту, що він не є ВІЛ-інфікованим, в той же час підкреслити необхідність зміни ризикованої поведінки з тим, щоб уникнути інфікування ВІЛ у майбутньому.
Необхідно тактовно переконати пацієнта у необхідності повторного тестування при наявності ризикованої поведінки протягом останніх 3-х місяців (з урахуванням наявності "серологічного вікна").
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
4.3.1.2. Обговорення плану зниження ризику інфікування
Мета: Розробити конкретний, поетапний план зменшення ризику інфікування ВІЛ/ІПСШ.
Разом з пацієнтом потрібно розробити план зниження ризику інфікування, що повинен відповідати вмінням та здібностям пацієнта, його мотивації щодо зміни певного типу поведінки.
План повинен:
бути конкретним;
вказувати на всі обставини та осіб (що, коли, хто, де і як), що братимуть участь у процесі зменшення ризику;
представляти послідовність дій та поступовий рух пацієнта в напрямі зменшення ризику інфікування.
Не слід підтримувати плани, що носять необґрунтований або радикальний характер щодо змін в житті пацієнта.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Погодження з |З'ясувати, чи є план прийнятним для | |
4.3.1.3. Визначення джерел підтримки та направлення у відповідні установи, заклади, організації, об'єднання громадян
Мета: Визначити ресурси щодо здатності пацієнта зменшити ризик інфікування і допомогти у реалізації плану зменшення ризику.
Консультант повинен з'ясувати можливість підтримки пацієнта з боку родичів, друзів, з якими він міг би обговорювати свій план зменшення ризику і звітувати їм щодо його виконання.
Бажано, щоб довірена особа була тією особою, разом з якою пацієнт буде намагатись реалізувати план зміни поведінки.
Консультант та пацієнт повинні встановити терміни виконання цього плану.
Цей етап є важливим, оскільки при негативному результаті тесту навряд чи відбудеться другий сеанс, під час якого консультант міг би проаналізувати досвід пацієнта у виконанні плану.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
4.3.1.4. Повідомлення партнера про негативний результат тесту та скерування взаємовідносин з ним
Мета: Підготувати пацієнта до повідомлення партнеру/партнерам про негативний результат тесту.
Консультант має обговорити питання стосовно повідомлення інформації партнера/парнерів пацієнта, які не знають свого ВІЛ-статусу, про його негативний результат тесту на ВІЛ та направлення його/їх на ДКТ. Нагадати, що пацієнт має бути впевнений, що його партнер не є інфікованим і практикує безпечну поведінку щодо інфікування ВІЛ. Якщо пацієнт перебуває у довготривалих стосунках, необхідно обговорити з ним можливість та наслідки результатів тесту на ВІЛ для дискордантної пари.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
4.3.2. Первинне післятестове консультування при позитивному результаті тесту
4.3.2.1. Повідомлення про позитивний результат тесту
Мета: Надати ясно та точно інформацію про позитивний результат тесту, підтримати пацієнта у сприйнятті його.
Післятестове консультування при позитивному результаті тесту передбачає кризове консультування, психологічну підтримку у сприйнятті діагнозу та допомогу у плануванні майбутнього, як найближчого, так і віддаленого.
Пріоритетним завданням є забезпечення розуміння пацієнтом результату тесту та надання йому допомоги у визначенні можливості підтримки та ресурсів для того, щоб подолати ситуацію.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
4.3.2.2. Визначення джерел підтримки та направлення у відповідні установи, організації та заклади
Мета: Допомогти ВІЛ-позитивному пацієнту визначити можливість допомоги і забезпечити доступ до неї.
Роль консультанта полягає в тому, щоб допомогти пацієнту оцінити, де і як отримати підтримку, спланувати майбутнє, розпочати життя з позитивним ВІЛ-статусом.
Необхідно пояснити пацієнту важливість подальшого медичного обстеження. Консультант та пацієнт мають обговорити наміри пацієнта щодо можливості повідомлення про ВІЛ-позитивний статус своїм лікарям, які можуть надати належну допомогу, якщо вони знатимуть, що він є ВІЛ-позитивним. Пояснити порядок подальшого медичного нагляду.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Обговорення |Пояснити що: | |
|З'ясування того, |Запитати, що він збирається робити відразу | |
4.3.2.3. Повідомлення партнера про позитивний результат тесту та скерування взаємовідносин з ним
Мета: Підготувати пацієнта до повідомлення про результат тесту партнеру/партнерам. Скласти план такого повідомлення.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ) ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД особи зобов'язані повідомити осіб, які були з ними у статевих контактах до виявлення факту ВІЛ-інфікованості, про можливість їх зараження.
Повідомлення партнера/ів про проходження тесту на ВІЛ і його позитивний результат є важливим особистим питанням для пацієнта. Консультанту варто першому порушити це питання, щоб вирішити його разом з пацієнтом, допомогти йому не залишитись ізольованим і одиноким у вирішенні своєї ситуації, визначити принаймні одну особу, якій пацієнт зміг би розповісти про результати тесту та отримати від неї підтримку.
Якщо пацієнт перебуває з партнером в довготривалих стосунках, консультант має обговорити з ним можливість та наслідки результатів тесту на ВІЛ для дискордантної пари.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
4.2.2.4. Інформування про соціальний захист, права та обов'язки віл-інфікованих осіб
Мета: Ознайомити пацієнта з правами, обов'язками та соціальним захистом ВІЛ-інфікованих осіб відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Медичний працівник повинен поінформувати пацієнта про необхідність дотримання профілактичних заходів, спрямованих на недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції, права та обов'язки, соціальний захист ВІЛ-інфікованих осіб відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ).
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Встановлення |Запропонувати пацієнту при потребі | |
4.3.3. Первинне післятестове консультування при невизначеному (сумнівному) результаті тесту
Консультування проводиться у наступній послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
5. Організація перед- та післятестового
консультування
5.1. Забезпечення конфіденційності
Основною умовою успішності програм ДКТ є забезпечення конфіденційності інформації, яка стала відома консультанту під час перед- та післятестового консультування, що передбачено законодавством України і є складовою гарантій дотримання прав людини.
Звернення за консультуванням та обстеженням на ВІЛ-інфекцію ускладнюється страхом розголошення інформації про особисте життя пацієнта, відчуження та дискримінації з боку сім'ї та суспільства.
5.1.1. Забезпечення конфіденційності інформації, пов'язаної із проведенням ДКТ, є обов'язковим для закладів, установ та організацій (далі - організації), які надають ці послуги. Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини та його результатів, сімейне життя пацієнта, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Вищевказані працівники повинні дотримуватись правил оформлення, користування та зберігання документації, що містить конфіденційну інформацію, враховувати, що заборонені персоніфікація ВІЛ-інфікованої особи при складанні державних, відомчих та інших звітів, інформацій щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу, виступах в ЗМІ тощо, а також використання інших характеристик, за якими цю особу можна ідентифікувати.
5.1.2. Керівники установ, закладів та організацій, де проводиться консультування, несуть відповідальність за дотримання вимог конфіденційності службової інформації та здійснюють контроль за забезпеченням режиму конфіденційності.
5.1.3. Основними завданнями керівника організації щодо забезпечення конфіденційності є:
5.1.3.1. Створення умов для роботи консультанта, що забезпечують дотримання конфіденційності;
5.1.3.2. Виключення доступу до конфіденційної службової інформації будь-яких посадових осіб і працівників, крім відповідальних за проведення перед- та післятестового консультування та тестування.
5.1.4. З метою виконання вказаних завдань керівник закладу чи організації зобов'язаний:
5.1.4.1. Наказом призначати консультантів, відповідальних за проведення перед- та післятестового консультування.
5.1.4.2. Забезпечити належний рівень їх професійної підготовки, ознайомлення з законодавчими та нормативними актами з ВІЛ-інфекції/СНІДу, в тому числі з питань забезпечення конфіденційності.
5.1.4.3. Організовувати проведення службових розслідувань щодо фактів розголошення конфіденційної службової інформації про осіб, які звернулись за консультуванням та/або проходженням тестування.
5.1.2. Діловодство, пов'язане із забезпеченням права пацієнта на лікарську таємницю особистих даних.
5.1.2.1. Вся інформація про пацієнта повинна зберігатись в режимі обмеженого доступу, який визначається наказом керівника організації.
5.1.2.2. Визначений режим повинен виключати можливість ознайомлення з цією інформацією сторонніх осіб (технічного персоналу, родичів співробітників закладу тощо) і передбачає:
5.1.2.2.1. зберігання в сейфах (що зачиняються на ключ) документації, в якій є персоніфіковані дані про пацієнтів:
журналів реєстрації добровільного перед- та післятестового консультування при тестуванні на ВІЛ-інфекцію (форма первинної облікової документації N 503/о, далі - форма N 503/о), форм N 503-3/о;
журналів обліку ВІЛ-інфікованих осіб; інформації в бухгалтеріях територіальних центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом про дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, для отримання державної допомоги;
5.1.2.2.2. Порядок:
користування конфіденційною документацією таким чином, щоб унеможливити ознайомлення з нею сторонніх осіб;
архивування документації та зберігання архіву;
5.1.2.2.3. Зберігання контрольних карт диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими особами у кабінеті довіреного лікаря або лікаря-інфекціоніста закладу;
5.1.2.2.4. Систему кодування ВІЛ-позитивного статусу (діагнозу) у медичній документації відповідно до вимог наказу МОЗ України від 25.05.2000 N 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД", зареєстрованого в Мін'юсті України 14.11.2000 за N 819/5040. На титульній сторінці медичної карти амбулаторного або стаціонарного хворого, історії розвитку дитини коди не повинні вказуватись. Медичний персонал має бути поінформований про місце внесення коду в медичну документацію;
5.1.2.2.5. Необмежений термін конфіденційності даних про особу, яка зверталась за послугами ДКТ, в тому числі з ВІЛ-позитивним статусом;
5.1.2.2.6. Обов'язкове ознайомлення (під розпис) працівників медичних закладів (як з медичною, так і немедичною освітою) при прийомі на роботу та в подальшому щороку стосовно вимог Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ) щодо конфіденційності інформації про проходження пацієнтом тесту на ВІЛ і його результат, кримінальну відповідальність за розголошення цієї інформації, що стала їм відома під час виконання професійних або службових обов'язків.
5.1.2.3. У разі роботи з комп'ютерними базами даних про ВІЛ-інфікованих осіб необхідно забезпечити:
5.1.2.3.1. Неможливість доступу до бази персоніфікованих даних через мережу Інтернет. База даних повинна розміщуватись в окремому комп'ютері, не підключеному до мережі Інтернет;
5.1.2.3.2. Захист баз персоніфікованих даних паролем, який відомий лише відповідальному медичному працівнику, визначеному наказом керівника організації;
5.1.2.3.3. Вилучення персоніфікованих даних при переданні бази даних електронною поштою;
5.1.2.3.4. Неможливість використання комп'ютерної техніки, яка містить конфіденційну інформацію, для виконання працівниками інших завдань, безпосередньо не пов'язаних з веденням бази даних, або для їх особистих потреб.
5.2. Вимоги до пунктів консультування
Перед- та післятестове консультування може проводитись як в автономних пунктах ДКТ (кабінети довіри, ОГ, пункти обміну шприців, мобільні пункти ДКТ для роботи з важкодоступними групами та у сільській місцевості тощо), так і в закладах охорони здоров'я (жіночі консультації, шкірно-венерологічні, наркологічні, протитуберкульозні диспансери, територіальні поліклініки, центри з профілактики та боротьби зі СНІДом, станції переливання крові тощо) за умови дотримання принципів ДКТ (розділ 3).
Медичне обстеження з метою виявлення ВІЛ-інфекції та видача офіційних висновків про його результати відповідного до чинного законодавства України може проводитись лише державними і комунальними закладами охорони здоров'я.
При проведенні передтестового консультування в іншому ніж державний або комунальний ЗОЗ потрібно запропонувати пацієнту пройти тестування у державному чи комунальному закладі охорони здоров'я.
Пункти консультування можуть бути як стаціонарними, так і мобільними. При організації та визначенні місць розташування та часів роботи пунктів консультування необхідно враховувати потреби потенційних пацієнтів (вагітних, молоді, СІН, ПКС, ЧСЧ тощо).
Облаштування стаціонарних пунктів консультування
Консультування повинно проводитись в окремому непрохідному кабінеті.
Під час проведення консультації двері кабінету повинні бути закритими для виключення можливості втручання сторонніх осіб та переривання консультації. Консультант не повинен відволікатись на телефонні дзвінки.
Кабінет повинен бути просторим, світлим, прибраним та провітреним, облаштованим зручними меблями. Внутрішній інтер'єр кабінету має бути затишним та заспокійливим.
Поряд з кабінетом бажано облаштувати місце очікування для пацієнтів з необхідною кількістю стільців, столиком з інформаційною літературою з питань профілактики ВІЛ/СНІДу. При запрошенні пацієнта до кабінету необхідно забезпечити конфіденційність щодо особистості пацієнта та звернення його за послугами ДКТ (не оголошувати ПІБ або інші відомості, за якими можна було б ідентифікувати цю особу іншими особами, що очікують консультування).
У державному та комунальному ЗОЗ бажано, щоб кабінет розміщувався поруч із маніпуляційним кабінетом.
Облаштування мобільних пунктів консультування
Для забезпечення доступу важкодоступних груп (СІН, ПКС, сільського населення, інші) до послуг ДКТ можуть створюватись мобільні пункти. Перед- та післятестове консультування в таких пунктах може проводитись у будь-якому місці, безпечному як для консультанта, так і для пацієнта, з урахуванням вимог конфіденційності.
Мобільні пункти можуть створюватись як медичними та немедичними державними і комунальними установами, організаціями, закладами, так і медичними закладами інших форм власності та ОГ.
При організації роботи мобільних пунктів мають бути забезпечені умови щодо забезпечення конфіденційності для того, щоб послуги консультування не були стигматизуючими для осіб, що звертаються за ними.
Форми мобільних пунктів ДКТ:
пересувна лабораторія, що виїжджає безпосередньо до місць звичного перебування пацієнтів, до пунктів обміну шприців, місць, де працюють ПКС, тощо для проведення забору крові для тесту на ВІЛ або тестування з використанням швидких тестів. Така лабораторія може бути тільки у складі мобільного пункту державного або комунального ЗОЗ; консультативний пункт, що діє при ОГ чи інших установах, організаціях і закладах, працівники якого надають послуги з перед- та після тестового консультування.
5.3. Вимоги до консультантів
5.3.1. Проводити перед- та післятестове консультування мають право медичні працівники (лікарі та медичні сестри), психологи, соціальні працівники, представники ОГ, що працюють у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу (включаючи групи ЛЖВ), які пройшли спеціальну підготовку.
Протягом часу, необхідного для спеціальної підготовки достатньої кількості консультантів, консультування можуть проводити особи, які добре обізнані з цим Порядком та забезпечують виконання усіх його вимог.
5.3.2. Підготовка консультантів здійснюється:
5.3.2.1. Відповідно до цього Порядку (додаток 2 до Порядку)
5.3.2.2. Навчальними закладами, які мають кваліфікованих викладачів, навчальні програми з ДКТ та здійснюють підготовку медичних працівників, психологів, соціальних працівників за умови включення в навчальні програми курсу з ВІЛ-інфекції з основами ДКТ.
5.3.2.3. Проектами міжнародної технічної допомоги, які діють на підставі меморандумів про взаєморозуміння та співпрацю у сфері охорони здоров'я: між урядами країн; між окремими міжнародними і національними організаціями чи проектами міжнародної технічної допомоги та МОЗ України.
5.3.2.4. Шляхом постійного методичного керівництва та супервізії послуг консультантів кваліфікованими спеціалістами.
5.3.3. Основні принципи роботи консультантів
------------------------------------------------------------------ |
5.3.4. Для якісного та ефективного виконання своїх обов'язків консультант повинен:
5.3.4.1. Володіти:
достатнім запасом сучасної інформації про ВІЛ-інфекцію, її клінічні прояви та бути обізнаним з новітніми розробками з діагностики та лікування СНІДу;
практичними уміннями та навичками консультування (активне слухання, з'ясування без засудження стверджень пацієнта, сприяння прийняттю рішень, спроможність переконання, організація та участь у рольових іграх тощо);
навичками саморегуляції, нейтралізації стресового навантаження, психоемоційного виснаження.
5.3.4.2. Вміти:
встановлювати позитивні стосунки з пацієнтом, що базуються на основі довіри, розуміти почуття пацієнта, його проблеми з урахуванням індивідуально-психологічних, вікових, статевих та соціальних особливостей пацієнтів;
відділяти та переборювати свої особисті почуття, ставлення і упередження від консультаційних взаємостосунків;
сприяти обізнаності пацієнта та через оцінку власного ризику інфікування сприяти його рішенню щодо зниження цього ризику;
використовувати зрозумілу для пацієнта мову;
розпізнавати найбільш поширені психосоціальні та клінічні ускладнення, що пов'язані з інфікуванням ВІЛ: підвищену тривожність, депресію, нав'язливі ідеї, схильність до самогубства, потребу та пошук можливості помсти тощо;
тактовно та доброзичливо контактувати з колом осіб, різних за фахом, освітою та способом життя.
Крім того, при проведенні групового консультування (інформування) консультант повинен вміти справлятись зі складними ситуаціями, що можуть виникнути у групі:
вміти спілкуватись із занадто категоричними, домінуючими членами групи;
залучати до роботи тихих, сором'язливих, однак все ж уважних учасників;
дозволяти всім учасникам висловити свою думку;
вміти поводитись з людьми, які дають вихід своїм емоціям в групі;
бути неупередженим та сприйнятливим до будь-яких переконань (релігійних, культурних, медичних тощо) членів групи;
утримуватись від "читання лекцій" групі, дозволяти її учасникам в процесі спілкування дізнатися щось нове з досвіду інших членів групи;
поводитись як один з учасників, а не як вчитель у класі.
5.3.4.3. Знати:
про особливості (спосіб) життя ВІЛ-позитивних осіб, осіб з груп підвищеного ризику інфікування та вміти тактовно обговорювати з ними інтимні питання, пов'язані з ризиком інфікування, в тому числі фактори мотивації щодо небезпечних моделей поведінки;
про служби та організації, які надають підтримку ЛЖВ та особам з груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ.
5.3.4.4. Постійно самостійно удосконалювати рівень знань та навичок, брати участь у спеціальних конференціях, тренінгах, семінарах, при можливості - в обговореннях клінічних випадків.
Не перевищувати свої повноваження під час консультування, не надавати інформацію та рекомендації, які перевищують рівень підготовки та компетентності консультанта. У разі відсутності необхідних знань - рекомендувати відповідного фахівця.
Загальні вимоги
щодо умінь та навичок поведінки
консультанта при проведенні перед-
та післятестового консультування
------------------------------------------------------------------ |
5.3.5. Консультант повинен знати та ефективно уникати типових помилок при консультуванні
------------------------------------------------------------------ |
5.4. Попередження емоційного виснаження консультантів
Спілкування з пацієнтами та їх близькими, повідомлення діагнозу супроводжується стресовим перевантаженням та емоційним виснаженням консультантів (емоційне "вигорання"). Для його запобігання необхідно чергувати консультування з іншими видами діяльності, опановувати навичками психоемоційної саморегуляції.
Нехтування засобами перестороги емоційного виснаження може призводити до втрати працездатності, погіршення якості і ефективності консультативної роботи.
Основні причини, прояви
та ознаки емоційного виснаження
------------------------------------------------------------------ |
Засоби попередження та усунення емоційного виснаження консультанта:
Індивідуальні:
засвоєння техніки саморегуляції (аутогенного тренування, медитативної чи дихальної психотехніки, точкового самомасажу та ін.)
опрацювання техніки ефективного фізичного і емоційного відновлення (фізична активність, фізіотерапевтичні процедури).
Групові:
обговорення із супервізором або довіреними колегами труднощів, що виникли, аналіз проблемних та складних випадків, надання підтримки один одному за принципом "рівний-рівному" та відпрацювання конкретних шляхів подолання цих труднощів
визначення за допомогою підготовленого консультанта/головного спостерігача ознак "виснаження", їх причин та вирішення цієї проблеми якомога раніше та конструктивніше.
використання методів групової роботи з метою пошуку за допомогою колег нових, більш ефективних вариантів власної поведінки, емоційного реагування та стосунків з колегами, ставлення до роботи та до себе.
5.5. Система взаємодії
З метою забезпечення максимального доступу населення до послуг ДКТ, в тому числі для представників груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ, доцільне укладання угод про співпрацю між територіальним центром з профілактики та боротьби зі СНІДом, іншими державними чи комунальними закладами охорони здоров'я та ОГ, іншими установами, організаціями і закладами, що працюють у даній сфері і мають відповідних фахівців для надання послуг консультування.
Співпраця державних, комунальних ЗОЗ і організацій, ОГ, релігійних та інших об'єднань, які працюють у сфері ВІЛ-інфекції/СНІДу та їх профілактики, надають послуги людям, що живуть з ВІЛ, забезпечить раціональне використання існуючих ресурсів для надання послуг ДКТ. Необхідно забезпечити постійне інформування населення про перелік цих організацій та обсяг послуг, що ними надаються. Відповідальними за збір та розповсюдження цієї інформації є регіональні центри з профілактики та боротьби зі СНІДом.
У разі, якщо передтестове консультування проводиться в установах, закладах та організаціях, інших ніж державні та комунальні ЗОЗ, ОГ та пацієнт виявляє бажання пройти тестування, консультант направляє пацієнта на проходження тесту на ВІЛ в територіальну поліклініку, центр з профілактики та боротьби зі СНІДом або в інший державний або комунальний медичний заклад, де може бути проведене зазначене тестування.
Система взаємодії вищезазначених суб'єктів повинна забезпечити в залежності від потреб пацієнта можливість консультування з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу, репродуктивного здоров'я, ІПСШ, обстеження на туберкульоз, інші опортуністичні інфекції, ІПСШ, отримання медичної, психологічної, соціальної, юридичної, інших видів допомоги та проходження тесту на ВІЛ.
Всі пункти, де надаються послуги з перед- та післятестового консультування, повинні мати друковані матеріали з перевіреною сучасною інформацією про можливість отримання додаткових консультацій та інших послуг. Ці матеріали необхідно надати пацієнту під час консультування з урахуванням його індивідуальних потреб, при можливості поінформувати щодо їх безоплатності або вартості таких послуг.
Консультант повинен з'ясувати можливі перешкоди при зверненні до відповідних служб.
Консультанту потрібно запросити пацієнта на повторні консультації, зокрема, для з'ясування ефективності його звернень до служб, куди він був направлений.
Для забезпечення моніторингу ефективності консультування в усіх закладах або організаціях, що надають послуги з ДКТ, зацікавленим сторонам доцільно проводити аналіз подальших звернень в ЗОЗ для обстеження на ВІЛ-інфекцію, а також в соціальні, психологічні, юридичні служби для отримання допомоги та підтримки.
Порядок обміну інформацією щодо наявних ресурсів для організації та проведення консультування різних груп населення у зв'язку з проходженням тесту на ВІЛ може бути визначений рішенням координаційної ради з питань профілактики і боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом при обласній, міській, районній державних адміністраціях.
Для моніторингу ефективності системи взаємодії необхідно вести журнал реєстрації добровільного перед- та післятестового консультування у зв'язку з тестуванням на ВІЛ-інфекцію (форма первинної облікової документації N 503/о) і відміткою про здійснені візити та їх результати.
5.6. Перед- та післятестове консультування в установах, організаціях та закладах, крім державних та комунальних закладів охорони здоров'я, та в об'єднаннях громадян
Консультування з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу може здійснюватися за будь-якої ситуації, коли має або може мати місце бесіда щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу, у тому числі за межами лікувально-профілактичних закладів.
Лише інтеграція зусиль різних державних установ, організацій та закладів і ОГ дозволить покращити послуги з перед- та післятестового консультування, зробити їх доступними та ефективними для різних верств населення, у тому числі для осіб з груп підвищеного ризику інфікування (СІН, ПКС тощо).
Послуги з консультування перед- та після тесту на ВІЛ-інфекцію можуть надаватись консультантами як державних та комунальних ЗОЗ, так і державних немедичних закладів (центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, працівниками освіти тощо), медичних закладів інших форм власності, представниками релігійних громад та ОГ, які надають послуги у сфері ВІЛ-інфекції/СНІДу, релігійних громад, що надають підтримку людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом, групами взаємопідтримки людей з позитивним ВІЛ-статусом (за згодою). Проводити консультування перед- та після тесту на ВІЛ можуть лише консультанти, які пройшли спеціальну підготовку відповідно до вимог цього Порядку.
Згідно з чинним законодавством України право проведення медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції та видачі офіційних висновків про його результати надається лише державним і комунальним закладам охорони здоров'я, що мають відповідно обладнані спеціальні лабораторії, акредитовані у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Медичний огляд на ВІЛ-інфекцію проводиться шляхом забору крові або інших біологічних рідин, що направляються до спеціальної лабораторії діагностики СНІД. Особі, в якої за даними цього обстеження виявлено ВІЛ-інфекцію, повідомляється про це працівником державного або комунального закладу охорони здоров'я з урахуванням вимог щодо конфіденційності зазначеної інформації.
Передтестове консультування можуть здійснювати як працівники державних і комунальних установ, організацій та закладів, так і працівники установ, організацій та закладів інших форм власності, представники ОГ з урахуванням вимог цього Порядку, з мотивуванням пацієнта на проходження тесту на ВІЛ-інфекцію та направленням його для тестування до державних і комунальних закладів охорони здоров'я.
Після первинного післятестового консультування, проведеного у державному або комунальному закладі охорони здоров'я пацієнт може за власним бажанням звернутись до інших установ, організацій та закладів, ОГ для проходження подальшого післятестового консультування.
Для забезпечення ефективної співпраці державних та неурядових організацій і закладів доцільно укладати між ними угоди про співпрацю з надання послуг ДКТ з визначенням переліку послуг, що можуть надаватися пацієнтам в межах договору та взаємних зобов'язань організацій та закладів щодо здійснення цієї роботи.
Перелік
організацій та закладів, в яких можуть
надаватись послуги ДКТ
------------------------------------------------------------------ |
|ОГ, що |Популяризація ДКТ; |Проведення | |
6. Супервізія, моніторинг та оцінка ДКТ
Супервізія має забезпечувати удосконалення знань та навичок консультанта шляхом здійснення керівництва, надання методичної допомоги та підтримки консультанта для надання консультаційних послуг високої якості та поліпшення менеджменту служб ДКТ.
Супервізор виконує ключову роль в реалізації послуг ДКТ, виявляє і аналізує проблеми, з якими стикаються консультанти, і надає рекомендації щодо їх вирішення.
На рівні країни супервізія проводиться спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України, Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом, провідних науково-дослідних інститутів та центрів за участю представників об'єднань громадян, в тому числі міжнародних (за згодою).
Виконання обов'язків регіональних супервізорів покладається наказом регіонального управління охорони здоров'я на найбільш досвідчених фахівців у розрізі окремих служб (центри з профілактики та боротьби зі СНІДом, акушерсько-гінекологічна, педіатрична, інфекційна, наркологічна, дерматовенерологічна, трансфузіологічна, протитуберкульозна та інші служби).
У кожному ЗОЗ наказом головного лікаря виконання обов'язків супервізорів покладається на фахівців, які підготовлені з питань ДКТ відповідно до вимог цього Порядку.
Функціональні обов'язки супервізора включають два аспекти:
забезпечення контролю якості консультування (суворе дотримання вимог цього Порядку) та організація професійного розвитку консультантів, удосконалення навичок консультування;
операційний контроль за наданням консультаційних послуг.
Забезпечення супервізором якості консультування
і навчання консультантів
Завдання: Забезпечення якості консультування і навчання консультантів.
Мета: Забезпечити суворе дотримання Порядку консультування, оцінити навички та сильні сторони консультанта, забезпечити можливості для вирішення проблем й удосконалення навичок, забезпечити консультанту підтримку і керівництво.
Механізм (інструмент): Систематичне проведення таких заходів, як конференції та наради з обговорення питань і проблем ДКТ, розгляду конкретних складних ситуацій при час ДКТ, оцінка планів зниження ризику пацієнтів, оцінка задоволеності пацієнтів, забезпечення навчання консультантів.
Завданнями супервізора є проведення:
1. Оперативного аналізу. Оперативний аналіз поділяється на два типи - один присвячений питанням якості консультування та ведення пацієнтів, другий - адміністративним та організаційним питанням (розширення спектру послуг, збір даних, графіки роботи тощо);
2. Конференцій, нарад з питань та проблем ДКТ. Темами щоквартальних конференцій можуть бути обговорення теоретичних і практичних питань діяльності служб ДКТ, обговорення та розгляд конкретних випадків без персоніфікації. Супервізор зобов'язаний гарантувати дотримання конфіденційності;
3. Огляду планів зміни ризикованої поведінки пацієнтів. Це повинно бути однією з тем нарад або конференцій;
4. Спостереження проведення консультування. Спостереження консультації надає супервізору повне розуміння проблем, з якими стикається консультант, та можливість оцінити його навички.
Супервізор повинен отримати згоду консультанта та пацієнта на проведення спостереження. Консультант повинен пояснити пацієнту мету присутності спостерігача (супервізора), запевнити його, що конфіденційність інформації буде забезпечена, та що спостерігач свою увагу зосередить на консультанті, а не на питаннях, що цікавлять пацієнта.
Супервізор не повинен розмовляти під час консультування, крім подяки пацієнту за його розуміння необхідності спостереження. Супервізор повинен бути присутнім під час усього консультування. Якщо присутність супервізора під час консультування небажана, то допомогти вирішити цю проблему можуть деякі альтернативні методи. До них належать магнітофонний/ відеозапис консультації, "підставні пацієнти", рольові ігри. Супервізор повинен забезпечити конструктивний та направлений на формування навичок консультування зворотній зв'язок консультанту на день проведення спостереження;
5. Організації навчання. Супервізор разом з адміністратором (керівником закладу, пункту/ центру) визначають перелік осіб, які підлягають навчанню з питань консультування та тестування;
6. Оцінки задоволеності пацієнтів. Для цього використовується механізм зворотного зв'язку від осіб, які отримали послуги ДКТ.
З проханням про заповнення форми дослідження чи надання інтерв'ю повинен звертатись не консультант, а незалежний співробітник пункту/ центру консультування (при соціологічних дослідженнях). Негайний зворотній зв'язок від пацієнтів можна отримати, використовуючи спеціальні "скриньки для пропозицій" пацієнтів, при проведенні індивідуальних опитувань породіль у пологових стаціонарах, хворих в наркологічних стаціонарах тощо, які отримали послуги ДКТ.
Для забезпечення супервізором операційного менеджменту якості діяльності служб ДКТ необхідно здійснювати моніторинг виконання консультантами таких заходів, як забезпечення відповідності консультаційних послуг цьому Порядку, гарантії збереження конфіденційності даних, а також шляхом аналізу доступності послуг ДКТ, потоку та охоплення пацієнтів (відвідання), аналізу взаємодії з іншими закладами та її ефективності.
Супервізор повинен отримати підтвердження про ознайомлення усіх консультантів пункту/ центру ДКТ з чинним законодавством України стосовно організації та проведення ДКТ, умовами збереження конфіденційних даних та доступу до них (розділ 5.1 цього Порядку).
Для оцінки стану послуг ДКТ необхідно здійснювати аналіз:
1. Наданих послуг. Щоквартально супервізором аналізуються демографія пацієнтів, їх кількість, типи консультування, надані послуги, направлення до інших служб та результати тестів. Результати аналізу цих даних можуть вплинути на час роботи, потік пацієнтів, призначення консультантів, інші штатні та організаційні рішення;
2. Робочого графіку консультантів, потоку і охоплення пацієнтів (кількість відвідувань). З метою оцінки потенціалу та результативності роботи консультантів ДКТ супервізор періодично повинен аналізувати графіки їх роботи, потік та охоплення пацієнтів. Аналіз потоку пацієнтів (АПП) необхідно проводити протягом усього робочого дня пункту/центру. Кожний пацієнт під час процесу дослідження, не зважаючи на те, які послуги йому потрібні, вважається учасником АПП. Консультанти повинні бути підготовлені до АПП за день до проведення. В процесі АПП визначається час, витрачений пацієнтом на реєстрацію, процедуру консультування, враховуючи тип консультування (групове, індивідуальне, парою), тривалість консультування після позитивного та негативного результатів тесту, час очікування, число відвідувачів на одного консультанта (при консультуванні груповому, індивідуальному, парою), загальний час, витрачений на обслуговування одного відвідувача. Потім визначається середній діапазон часу для вищенаведених моментів.
Головним пріоритетом для супервізорів та консультантів цього розділу менеджменту повинно бути забезпечення постійного доступу пацієнтів до послуг ДКТ у зручний для них час.
Відповідно до отриманих результатів супервізії, керівник пункту/центру повинен забезпечити необхідну кількість консультантів. Супервізор повинен координувати зайнятість консультантів на таких заходах, як діяльність за межами пункту, зустрічі, тренінги та будь-які спеціальні функціональні обов'язки крім послуг ДКТ;
3. Системи взаємодії. Проводиться одночасно з аналізом наданих послуг для оцінки сформованої мережі підтримуючих організацій для проведення необхідного додаткового консультування, профілактичної допомоги та інших послуг залежно від потреб пацієнта;
4. Системи звітності. Для моніторингу та оцінки служб ДКТ використовується база даних, аналізуються потоки інформації, періодичність збору даних та звітності в кожному пункті/центрі, у кожному районі, області та на національному рівні. Проводиться одночасно з аналізом наданих послуг на міському, обласному, регіональному рівні та рівні країни з направленням інформаційних листів керівникам закладів, установ та організацій, що надають послуги ДКТ.
Система моніторингу і оцінки (МіО) служб ДКТ є частиною національної системи моніторингу та оцінки заходів у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІДу.
Метою проведення МіО служби ДКТ є оцінка ефективності послуг у зниженні ризику зараження ВІЛ та зміни сексуальної поведінки, допомоги ВІЛ-інфікованим у сприйнятті свого ВІЛ-позитивного статусу та отриманні необхідних послуг.
Моніторинг означає регулярне відслідковування ключових елементів поточної діяльності служб ДКТ.
Оцінка передбачає проведення епізодичного вивчення змін, які можна пояснити втручанням з боку служб ДКТ, та характеризує якісні результати діяльності цієї служби.
МіО на рівні регіонів проводять обласні центри з профілактики та боротьби зі СНІДом (в Автономній республіці Крим - республіканський центр профілактики та боротьби зі СНІДом), на рівні країни - Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом МОЗ України. МіО послуг ДКТ може проводитись також проектами технічної допомоги. Узагальнені матеріали МіО розміщуються на сайті МОЗ України.
Методи моніторингу і оцінки розроблені на підставі рекомендацій ЮНЕЙДС (2000 р.) і передбачають сім компонентів розвитку та організації ДКТ:
1. Ступінь підготовки країни і регіонів до втілення ДКТ та готовності до його проведення;
2. Оцінка організації роботи пунктів ДКТ та послуг, що надаються;
3. Вимоги до консультантів;
4. Оцінка якості та змісту консультування;
5. Консультування з урахуванням особливостей контингентів: донори, вагітні, СІН, ПКС, ув'язнені тощо;
6. Групове консультування/інформування;
7. Задоволеність пацієнтів.
У залежності від потреб та необхідності аналізу послуг ДКТ з вищевказаних семи компонентів потребують постійного МіО пункти 1- 6.
МіО останнього компоненту може проводитись при соціологічних та наукових дослідженнях.
Формат методів оцінки наданий таким чином, щоб його можна було при необхідності ксерокопіювати.
------------------------------------------------------------------ | МЕТА | МЕТОД | |---------------------------+------------------------------------| |Визначення ступеня |Метод 1: оцінка ступеня підготовки | |підготовки країни та |країни та регіонів до втілення ДКТ | |регіонів до втілення ДКТ та| | |готовності до його | | |проведення | | |---------------------------+------------------------------------| |Визначення якості |Метод 2: оцінка пунктів проведення | |організації роботи пунктів |ДКТ; їх матеріально-технічного | |ДКТ і послуг, що надаються.|забезпечення та обсягу послуг | |---------------------------+------------------------------------| |Визначення відповідності |Метод 3: оцінка відбору, навчання та| |консультантів вимогам до |підтримки консультантів | |них та їх задоволеності | | |своєю роботою | | |---------------------------+------------------------------------| |Визначення якості та змісту|Метод 4: оцінка якості та змісту | |консультування: |консультування | |---------------------------+------------------------------------| |Якість консультування |Метод 4.1: оцінка компетентності | | |консультанта | | |Метод 4.2: оцінка навичок | | |консультування | |---------------------------+------------------------------------| |Зміст консультування |Метод 4.3: оцінка передтестового | | |консультування | | |Метод 4.4: оцінка | | |післятестового консультування | |---------------------------+------------------------------------| |Особливості консультування |Метод 5: оцінка змісту | |цільових груп (вагітних, |консультування кожної цільової групи| |донорів, СІН, ПКС, | | |ув'язнених тощо) | | |---------------------------+------------------------------------| |Групове консультування |Метод 6: оцінка роботи у групі | |---------------------------+------------------------------------| |Задоволеність пацієнтів |Метод 7: оцінка ступеню | | |задоволеності пацієнтів | ------------------------------------------------------------------ |
Метод 1
Оцінка ступеню підготовки країни та регіонів
до втілення ДКТ, готовності до його проведення
Респонденти - відповідальні за планування
програм з ВІЛ/СНІДу
До цієї групи входять керівники центральних органів
виконавчої влади, управлінь обл-, міськ-, рай-держадміністрацій,
регіональних програм з профілактики ВІЛ-інфекції та боротьбі зі
СНІДом (РПС), представники ОГ. Інтерв'ю слід проводити
індивідуально, при потребі - уточнювати свої питання та надавати
додаткові коментарі.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у
клітинці.
Інформація стосовно епідемічної ситуації з
ВІЛ-інфекції/СНІДу
Результати дозорн спіднагляду за ВІЛ-інфекцією:_____________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Інша інформація стосовно поширеності ВІЛ-інфекції/СНІДу:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Як РПС оцінює ДКТ: ---- ----
Вважає значимим пріоритетом Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Вважає пріоритетом у певних умовах Так | | Ні | |
та у певних районах ---- ----
---- ----
Не вважає пріоритетом Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Чи існують розвинуті служби ДКТ? Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Чи існує мережа служб ДКТ у всьому регіоні Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Обмежена кількість служб (столиця, обласний Так | | Ні | |
центр та кілька крупних міст) ---- ----
---- ----
Послуги ДКТ, що надаються ОГ Так | | Ні | |
---- ----
Інше: |
Надайте детальний опис служб ДКТ_____________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Опишіть будь-які перепони для організації служб ДКТ_________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Чи існує національна/регіональна політика відносно ДКТ
---- ---- ----
Так | | У стані підготовки | | Ні | |
---- ---- ----
Чи затверджені регіональні керівні принципи організації
консультування з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу?
---- ---- ----
Так | | У стані підготовки | | Ні | |
---- ---- ----
Опишіть, як вони розроблялись, чи були складнощі при їх
втіленні__________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
Чи інформується населення стосовно Так | | Ні | |
наявності послуг ДКТ ---- ----
Якщо так, яким чином______________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Які служби консультування у зв'язку з тестом на ВІЛ існують у
регіоні?
---- ---- ----
При ЗОЗ державних Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ----
При медичних закладах інших, ---- ---- ----
ніж державна та комунальна форм Так | | Плануються | | Ні | |
власності ---- ---- ----
---- ---- ----
При соціальних службах Так | | Плануються | | Ні | |
для молоді ---- ---- ----
---- ---- ----
При ОГ Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Інші Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ---- |
Послуги для окремих груп |
Консультаційні послуги ---- ---- ---- для окремих груп (СІН, РКС, Так | | Плануються | | Ні | | ЧСЧ, ув'язненні, інші) ---- ---- ---- |
Вказати, для яких саме:
---- ---- ----
_______________________________ Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
_______________________________ Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
_______________________________ Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
_______________________________ Так | | Плануються | | Ні | |
---- ---- ----
Чи доступні додаткові послуги для осіб, що звернулись за
послугами ДКТ, наприклад моніторинг СД4, вірусне навантаження
тощо?_____________________________________________________________
Чи повинен пацієнт платити за них?___________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
Чи проводиться навчання консультантів Так | | Ні | |
---- ----
Якщо так, то на якому рівні та яка кількість консультантів на
рівнях:
національному________________________________________________
обласному____________________________________________________
районному____________________________________________________
на пункті ДКТ________________________________________________ |
Який професійний досвід людей, що пройшли підготовку з питань
консультування у зв'язку з тестуванням на ВІЛ (вказати кількість):
Лікарі_______________________________________________________
Медсестри____________________________________________________
Психологи____________________________________________________
Соціальні працівники_________________________________________
Люди, що живуть з ВІЛ________________________________________
Інші (вкажіть, хто саме)_____________________________________
__________________________________________________________________
Які види навчання пропонуються :
---- ----
Базове навчання (курси підвищення кваліфікації) Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Постійно діючі семінари з аналізом діяльності Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Шляхом супервізії з аналізом діяльності Так | | Ні | |
консультантів ---- ---- |
Інше (опишіть)_______________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Тривалість курсу_____________________________________________
Надайте детальний опис учбового курсу (наприклад, опишіть
методику викладання, зміст курсу, учбову програму тощо)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Як оцінюється якість роботи консультанта (наприклад, чи
проводиться спостереження за роботою консультанта)________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Наявність статистичної інформації про роботу консультаційних
служб ---- ----
Так | | Ні | |
---- ----
Якщо так, то хто це робить, з якою періодичністю_____________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Метод 2
Оцінка пунктів проведення ДКТ,
їх матеріально-технічного забезпечення
та обсягу послуг, що надаються |
Респонденти - керівники пунктів ДКТ
При невеликій кількості цих пунктів необхідно провести
опитування керівників всіх пунктів. Якщо цих пунктів багато, слід
зробити репрезентативну вибірку серед керівників пунктів різних
типів - наприклад, по одному з пунктів ДКТ при станціях
переливання крові, незалежних пунктів ДКТ, пунктів в ЗОЗ,
приватних, дослідницьких тощо. У виборці за можливістю повинні
бути представлені керівники сільських та міських пунктів.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у
клітинці.
Які послуги надаються у Вашому пункті?
---- ----
Передтестове консультування Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Забір крові для тестування на ВІЛ Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Післятестове консультування Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Поточне консультування Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Консультування на ВІЛ (без тесту) Так | | Ні | |
---- ----
Чи існують визначені процедури ---- ----
при проведенні передтестового Так | | Ні | |
та післятестового консультування? ---- ---- |
Будь ласка, опишіть їх (наприклад, чи існують письмові
правила, контрольні таблиці тощо)_________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Час роботи:
Чи працює Ваша служба у такі проміжки часу:
---- ----
Після завершення робочого дня Так | | Ні | | (укажіть,
---- ---- скільки вечорів)
---- ----
Під час обіду Так | | Ні | |
---- ----
---- ---- (укажіть:
У вихідні дні Так | | Ні | | у суботу, неділю,
---- ---- інші дні)
---- ----
Чи існує у Вас система запису на прийом? Так | | Ні | |
---- ---- |
Якщо так, то що відбувається, якщо хто-небудь прийде без
запису:
---- ----
Їм запропонують записатися на інший день Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Їх обов'язково приймуть в той же день Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Як правило, їх приймають в той же день Так | | Ні | |
---- ----
Збереження конфіденційних даних |
Чи є у Вас окреме приміщення, в якому консультування можливо
проводити віч-на-віч з пацієнтом ? ---- ----
Так | | Ні | |
---- ---- |
Є окреме приміщення, але воно не відповідає ---- ----
належним умовам Так | | Ні | |
---- ---- |
Опишіть, яке саме:
----
Окремий кабінет | |
----
----
Кабінка | |
----
----
Місце за ширмою | |
----
Інше (опишіть)____________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Кімната очікування________________Опишіть ії_________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Чи існують у Вашому пункті письмові правила дотримання
конфіденційності? ---- ----
Так | | Ні | |
---- ---- |
Опишіть вжиті у Вас заходи з дотримання конфіденційності
(наприклад, чи зберігаються папки в сейфі, який зачиняється на
ключ, чи існує система захисту конфіденційної інформації тощо)____
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Чи отримував хтось з вказаних нижче співробітників
рекомендації стосовно мети консультування та дотримання
конфіденційності?
---- ----
Консультанти Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Лаборанти Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Медперсонал, який не бере участь Так | | Ні | |
у консультуванні ---- ----
---- ----
Санітари Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Робітники реєстратури Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Допоміжний персонал (наприклад, прибиральниці) Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Інші (укажіть хто) Так | | Ні | |
---- ---- |
Чи направляють до Вас пацієнтів з будь-яких вказаних нижче
служб?
---- ---- ----
Медичних служб державних Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Медичних служб інших форм власності Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Соціальних служб Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Інших консультативних служб Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
ОГ Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Служби планування сім'ї Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Акушерсько-гінекологічної служби Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Фтизіатричної служби Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Дерматовенерологічної служби Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Релігійних організацій Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Інших (укажіть яких) Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ---- |
Чи направляєте Ви своїх пацієнтів в будь-які з нижчевказаних
служб?
---- ---- ----
Медичних служб державних Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Медичних служб інших форм власності Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Соціальних служб Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Інших консультативних служб Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
ОГ Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Служби планування сім'ї Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Акушерсько-гінекологічної служби Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Фтизіатричної служби Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Дерматовенерологічної служби Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Релігійних організацій Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
---- ---- ----
Інших (укажіть які) Так | | Інколи | | Ні | |
---- ---- ----
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Опишіть, як працює система направлень, чи є проблеми або
успіхи____________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На Ваш погляд, чи адекватна існуюча система направлень до
спеціалістів, особливо для людей, тестування яких показало
позитивний результат______________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Метод 3
Вимоги до консультантів та їх задоволеність
своєю роботою |
Оцінка відбору, навчання та підтримки консультантів
Респонденти - консультанти |
Даний метод не передбачає оцінки навичок консультування і
компетенції окремих консультантів (це буде розглянуто у розділі,
присвяченому оцінці якості консультування), а розглядає
адекватність відбору консультанту, навчальної підтримки його та
охорони праці.
Цей розділ є полуструктурованим інтерв'ю, що повинен
індивідуально проводити дослідник, який пройшов спеціальне
навчання. Оскільки для проведення інтерв'ю потрібен час, необхідно
опитати невелику кількість довільно вибраних консультантів.
Респондент повинен отримати гарантії дотримання анонімності.
Інтерв'юєр повинен бути достатньо кваліфікованим, щоб зберігати
неупередженість і дати респонденту можливість виражати своє
побоювання та занепокоєння. При необхідності можна записати
додаткові питання та коментарі.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у
клітинці.
Який Ваш статус?
----
Медична сестра | |
----
----
Лікар | |
----
----
Соціальний працівник | |
----
----
ЛЖВ | |
----
Інше (укажіть)____________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Як Вас відібрали для виконання функцій консультанта?
----
Мене призначили наказом | |
----
Я сам побажав (поясніть чому, наприклад "мене хвилює вплив
ВІЛ-інфекції на суспільство", "з особистих причин: є друг чи
родич, інфікований ВІЛ тощо) ----
| |
----
Ви не відчуваєте, що Вас примусили займатися консультуванням
(наприклад, Вам подобається займатись консультуванням чи Ви
займаєтесь цим в межах своїх службових обов'язків, чи це для Вас
зайве навантаження)?______________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Навчання
Опишіть, яке навчання методам консультування Ви пройшли
(наприклад кількість занять та їх тривалість)_____________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Як Ви оцінюєте Ваш учбовий курс з консультування?
---- ---- ---- ----
Відмінно | | Добре | | Посередньо | | Незадовільно | |
---- ---- ---- ---- |
Вашої точки зору, що було добре і що незадовільно в учбовому
курсі?____________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
За якими розділами консультування Ви відчуваєте потребу в
додатковому навчанні?_____________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
З Вами проводять періодичні або поточні заняття? Так | | Ні | |
---- ---- |
Якщо ні, то як Ви вважаєте, корисно було б проводити поточні
заняття? ---- ----
Так | | Ні | |
---- ----
Якщо так, опишіть, в чому це могло б допомогти (завадило б)__
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підтримка та контроль
Скільки годин у тиждень Ви надаєте консультації?_____________
__________________________________________________________________
Яку частину Вашого робочого часу у Вас займають консультації?
__________________________________________________________________ |
---- ----
Чи є у Вас група підтримки консультантів? Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Якщо так, чи відвідуєте Ви її? Так | | Ні | |
---- ---- |
Якщо так, чи допомагає Вам ця група (якщо так, то чим)_______
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Якщо ні, то яку користь, на Ваш погляд, могла б (чи не могла
б) дати ця група для Вас?_________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ |
---- ----
Чи допомагають у Ваших консультаціях інші служби? Так | | Ні | |
---- ---- |
Якщо так, поясніть кому і як вони допомагають________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Чи є у Вас можливість спілкування при потребі з призначеним
керівником консультативної служби, який повинен надавати Вам
підтримку та технічну допомогу? ---- ----
Так | | Ні | |
---- ----
Якщо так, то хто здійснює:
Підтримку_________________________________________________________
Керівництво_______________________________________________________ |
Синдром "згорання" (фізичне та психологічне виснаження)
Як Ви ставитесь до своєї роботи?_____________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
Як Ви гадаєте, пацієнти Вас цінують чи ні? Так | | Ні | |
---- ----
Опишіть, що про це свідчить_______________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
Як на Вашу думку, цінують чи ні Вас інші Так | | Ні | |
консультанти? ---- ---- |
Опишіть, що про це свідчить_______________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
Як Ви гадаєте, цінує чи недооцінює Вас Так | | Ні | |
Ваше керівництво? ---- ---- |
Опишіть, що про це свідчить_______________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
---- ----
Чи надається Вам достатньо часу для виконання Так | | Ні | |
обов'язків з консультування? ---- ---- |
Що б Ви могли сказати стосовно таких стверджень:
"Моя робота мене емоційно виснажує"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"У моїй роботі багато стресів"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"Моя робота дає мені велику наснагу"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"У нас на роботі дуже нервова ситуація"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"Кожний день на роботі я пізнаю що-небудь нове"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"На роботі я відчуваю себе в ізоляції"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"У мене проблеми у спілкуванні з колегами"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"Я можу допомогти моїм пацієнтам"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
"Я не впевнений у своїх професійних здібностях"
---- ---- ---- ----
Завжди | | Часто | | Інколи | | Ніколи | |
---- ---- ---- ---- |
Будь ласка, зупиніться детальніше на будь-якому з цих висловлювань __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ Скільки років Ви займаєтесь консультуванням?______________________ Скільки годин за день Ви займаєтесь консультуванням?______________ __________________________________________________________________ Укажіть приблизно, скільки годин на день Ви займаєтесь: консультуванням з питань, пов'язаних з ВІЛ ________________годин консультуванням з інших питань ________________годин іншою роботою (укажіть якою) ________________годин __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ Скільки днів на тиждень Ви займаєтесь консультуванням? __________________________________________________________________ Скільки осіб Ви консультуєте за день?_____________________________ Якщо Ваш графік роботи нерівномірний, укажіть приблизно, скільки пацієнтів Ви приймаєте за кожний день тижня:______________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ Пацієнтів з проблемами, пов'язаними з ВІЛ ________________________ Пацієнтів з іншими проблемами_____________________________________ __________________________________________________________________ Як Ви бачите свою роботу консультантом у майбутньому (наприклад, "буду продовжувати займатись консультуванням надалі і в майбутньому", "вважаю консультування занадто нервовою складною роботою та хочу знайти іншу роботу"_______________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ |
Метод 4
Оцінка якості та змісту консультування |
Респонденти - спостерігачі на консультаціях
Оцінку повинен проводити зовнішній експерт з оцінки, керівник
пункту або консультанти, які отримали спеціальну підготовку. Мета
- оцінити стандарти консультування пацієнтів у різних ситуаціях,
пов'язаних з тестуванням на ВІЛ, роботою служб з підтримки. При
оцінці стандартів розглядаються виконавчі навички консультантів,
які краще всього можна оцінювати шляхом спостереження за
проведенням реальної консультації. Якщо консультантів багато, то з
них необхідно сформувати довільну виборку (з трьох-п'яти чоловік).
Спостереження за роботою кожного з цих консультантів слід провести
протягом першої консультації, яка проводиться в день моніторингу.
Якщо в пункті працює всього один-два консультанти, то для оцінки
можна вибрати три-п'ять будь-яких консультацій. Пацієнта слід
поінформувати про спостереження та його мету ще до приходу
спостерігача. Для участі спостерігача у консультації необхідно
отримати згоду пацієнта. Спостерігач повинен запевнити, що не буде
втручатись в роботу та переривати консультацію та запевнити
пацієнта у дотриманні конфіденційності його інформації.
Рекомендується одразу ж поінформувати консультанта про
результати спостереження. Консультант повинен мати можливість
висловити свою думку та побажання.
Іноді консультанти заперечують, щоб на консультації в якості
спостерігача був присутній керівник. Якщо консультант категорично
відмовляється проводити консультацію під спостереженням керівника,
можна використати альтернативні методи оцінки - запросити в якості
спостерігачів колег цього консультанта, організувати рольову гру
чи зробити аудіо- або відеозапис консультації.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у
клітинці. |
4.1. Оцінка компетентності консультанта
4.1.1. Міжособистісні взаємовідносини
Міжособистісні взаємовідносини залежать від гендерних,
культурних та соціально-економічних факторів. Мають значення і
інші фактори, які необхідно враховувати при визначенні стандартів
(такі, як обсяг роботи, ресурси, можливість направлення до інших
фахівців осіб, що консультуються тощо).
---- ----
Здатність реагувати та передбачати, що пацієнт Так | | Ні | |
може бути знервованим і засмученим ---- ----
---- ----
Наявність відповідних умов, що забезпечують Так | | Ні | |
комфорт, усамітнення та конфіденційність ---- ----
---- ----
Добре поставлена служба прийому та зустрічі Так | | Ні | |
пацієнта ---- ----
---- ----
Взаєморозуміння, повага, інтерес та співчуття Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Неупереджене ставлення Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Залучення до розмови особи, що консультується Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Вміння активно слухати (невербальне та вербальне) Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Емоційна теплота та підтримка Так | | Ні | |
---- ----
4.1.2. Збір інформації
---- ----
Використання "відкритих" та "закритих" питань Так | | Ні | |
---- ----
Вміння мовчати, щоб надати можливість особі, що ---- ----
консультується, розповідати, подолати стрес, Так | | Ні | |
подумати про наслідки ---- ---- |
Уточнення сподівання пацієнта; вміння ---- ----
вислуховувати інформацію, щоб уникнути Так | | Ні | |
передчасних висновків ---- ----
---- ----
Узагальнення основних обговорюваних питань Так | | Ні | |
---- ----
4.1.3. Повідомлення інформації
---- ----
Наявність у консультанта достатнього рівня знань Так | | Ні | |
про ВІЛ-інфекцію/СНІД ---- ----
---- ----
Вміння консультанта чітко та ясно донести Так | | Ні | |
інформацію про ВІЛ/СНІД ---- ----
---- ----
Повторення та посилення важливої інформації Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Перевірка розуміння/нерозуміння Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Узагальнення Так | | Ні | |
---- ----
4.1.4. Уміння справлятися з ситуацією
---- ----
Сприймання до мовних особливостей консультуємих Так | | Ні | |
та уміння адаптуватись до них ---- ---- |
Уміння розмовляти на інтимні теми просто і з ---- ----
урахуванням культурних особливостей, рівня Так | | Ні | |
освіти, релігійних та традиційних переконань ---- ----
пацієнта
---- ----
Уміння розподіляти пріоритети з урахуванням Так | | Ні | |
браку часу та короткочасності спілкування ---- ---- |
Інноваційні підходи до подолання обмежень ---- ----
(наприклад, з браку часу та можливості Так | | Ні | |
усамітнення) ---- ----
---- ----
Уміння заспокоїти та пом'якшити емоційну реакцію Так | | Ні | |
пацієнта ---- ----
---- ----
Уміння (якщо це потрібно) підключити партнера або Так | | Ні | |
іншого необхідного фахівця ---- ---- |
Метод 4.2.
Оцінка навичок консультування |
------------------------------------------------------------------ |Вид діяльності| Навички та вміння |Бали | Коментарі | |--------------+------------------------+-----+------------------| |Міжособистісні|Зустріч пацієнтів |3 2 1|__________________| |взаємовідноси-| |(*) |__________________| |ни | | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Знайомство |3 2 1|__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Залучення пацієнта |3 2 1|__________________| | |до розмови | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Активне слухання |3 2 1|__________________| | |(вербальне і | |__________________| | |невербальне) | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Співчуття та |3 2 1|__________________| | |неупередженість | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| |Збір |Використання відкритих |3 2 1|__________________| |інформації |та закритих запитань | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння мовчати, щоб |3 2 1|__________________| | |надати пацієнту | |__________________| | |можливість розповісти | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уточнення отриманої |3 2 1|__________________| | |інформації | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння уникати |3 2 1|__________________| | |передчасних висновків | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння розпитувати |3 2 1|__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Навички узагальнення |3 2 1|__________________| | |основних питань, що | |__________________| | |обговорюються | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| |Надання |Інформація надається |3 2 1|__________________| |інформації |чітко та просто | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Пацієнту надається час |3 2 1|__________________| | |для усвідомлення |3 2 1|__________________| | |інформації та реакції на| |__________________| | |неї Володіння сучасними | |__________________| | |знаннями про ВІЛ | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Повторення та посилення |3 2 1|__________________| | |важливої інформації | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Перевірка розуміння/ |3 2 1|__________________| | |нерозуміння | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Узагальнення основних |3 2 1|__________________| | |питань | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| |
|Поведінка в |Уміння пристосовуватись |3 2 1|__________________| |особливих |до мовних особливостей | |__________________| |ситуаціях |пацієнта | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння говорити на |3 2 1|__________________| | |інтимні теми просто, з | |__________________| | |урахуванням культурних | |_________________ | | |особливостей | |_________________ | |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння розподіляти |3 2 1|__________________| | |пріоритети, враховуючи | |__________________| | |дефіцит часу та | |__________________| | |короткочасність | |__________________| | |спілкування | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння використовувати |3 2 1|__________________| | |паузи, щоб справитися з | |__________________| | |сильними емоціями | |__________________| | |пацієнта | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Використання |3 2 1|__________________| | |інноваційних підходів з | |__________________| | |подолання обмежень | |__________________| | |(наприклад можливість | |__________________| | |усамітнення) | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Уміння заспокоїти |3 2 1|__________________| | |пацієнта | |__________________| |--------------+------------------------+-----+------------------| | |Здатність запросити |3 2 1|__________________| | |партнера чи іншого | |__________________| | |необхідного спеціаліста.| |__________________| ------------------------------------------------------------------ |
_____________
(*) 3 - найвища оцінка
Зміст консультування
Цей метод призначений для оцінки стандартів консультування шляхом моніторингу змісту консультації. Зміст консультації може відрізнятись в залежності від мети та потреб пацієнта.
Спостереження повинен проводити досвідчений зовнішній фахівець, керівник консультаційного пункту або колега консультанта, які можуть перебувати в кімнаті, де проводиться консультація. Може бути проаналізований аудіо- або відеозапис консультації.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у клітинці.
Метод 4.3.
Оцінка передтестового консультування |
Що з нижчевказаного відбувалось під час консультації?
---- ----
Обговорювалась причина приходу на консультацію Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
З'ясовувався рівень знань про ВІЛ-інфекцію та Так | | Ні | |
шляхи передачі вірусу ---- ----
---- ----
Були виправлені хибні уявлення Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Була проведена оцінка особистого ризику Так | | Ні | |
---- ----
Була надана інформація про тестування на ВІЛ ---- ----
(наприклад, про процедуру тестування, значення Так | | Ні | |
можливих результатів тесту, про період вікна) ---- ---- |
---- ----
Був перевірений ступінь розуміння Так | | Ні | |
---- ----
Обговорювалось значення ВІЛ-позитивного та ---- ----
ВІЛ-негативного результату і можливих Так | | Ні | |
наслідків ---- ----
---- ----
Вміння повідомляти про ВІЛ-позитивний Так | | Ні | |
результат ---- ----
---- ----
Обговорювались потенційні потреби та існуюча Так | | Ні | |
підтримка ---- ----
---- ----
Обговорювався особистий план зниження ризику Так | | Ні | |
інфікування ---- ----
---- ----
Був наданий час на усвідомлення проблем Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Інформована згода/незгода на тестування була Так | | Ні | |
надана вільно ---- ----
---- ----
Обговорювались плани наступних зустрічей Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Було надано достатньо часу для відповідей на Так | | Ні | |
запитання та уточнення ---- ---- |
Метод 4.4.
Оцінка післятестового консультування |
Що з нижчевказаного відбувалось під час консультації?
---- ----
Результат був повідомлений просто і Так | | Ні | |
зрозуміло ---- ----
---- ----
Був наданий час для усвідомлення Так | | Ні | |
результату ---- ----
---- ----
Був перевірений ступінь розуміння Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Обговорення значення результату для Так | | Ні | |
пацієнта ---- ---- |
Обговорювались особисті, родинні та ---- ----
соціальні наслідки, в тому числі кому про Так | | Ні | |
це можна розповісти ---- ----
---- ----
Обговорювався особистий план зниження Так | | Ні | |
ризику ---- ----
---- ----
Була надана підтримка під час перших Так | | Ні | |
емоційних реакцій ---- ----
---- ----
Була з'ясована наявність адекватної Так | | Ні | |
підтримки на перший час ---- ----
---- ----
Обговорювались питання догляду та Так | | Ні | |
підтримки ---- ----
---- ----
Були визначені варіанти та ресурси Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Розглядались плани першочергових дій, Так | | Ні | |
намірів та вчинків ---- ---- |
Обговорювались наступні плани та ---- ---- направлення в інші служби (з урахуванням Так | | Ні | | потреб пацієнта) ---- ---- |
Припускається, що при оцінці кожної консультації метод 4.2 буде застосовуватись для оцінки якості консультування, а один з методів оцінки змісту (4.3, 4.4) буде застосовуватись для оцінки змісту в залежності від типу консультації. |
Метод 5
Особливості консультування різних груп населення: |
При оцінці змісту та якості консультування цільових груп
супервізор повинен з'ясувати повноту висвітлення консультантом
питань, відповідно до додатку 1 до цього Порядку з урахуванням
специфіки групи.
Для прикладу нижче наводяться оцінки змісту консультування
деяких цільових груп.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у
клітинці.
5.1. Оцінка змісту консультування вагітних та проведення
заходів з профілактики вертикальної трансмісії. |
Респонденти - спостерігачі на консультаціях
Що з перерахованого нижче відбувалось під час консультацій?
На ранніх стадіях вагітності
Чи достатньо були розглянуті такі питання:
---- ----
з'ясовані уяви пацієнта про вагітність Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
інформація про ВІЛ-інфекцію під час Так | | Ні | |
вагітності та ризик передачі інфекції від ---- ----
матері до дитини
переваги знання свого ВІЛ-статусу та доступні
профілактичні заходи у разі отримання ---- ----
позитивного результату (в тому числі Так | | Ні | |
пояснення, що АРВ-препарати не можуть ---- ----
призначатись вагітним, статус яких не
з'ясований)
---- ----
значення ВІЛ-позитивного результату для її Так | | Ні | |
дитини ---- ----
---- ----
значення ВІЛ-позитивного результату для Так | | Ні | |
майбутніх дітей ---- ----
---- ----
значення ВІЛ-позитивного результату для Так | | Ні | |
вирішення питання про вигодовування дитини ---- ----
---- ----
значення ВІЛ-позитивного результату для її Так | | Ні | |
відносин з батьком дитини ---- ----
---- ----
обговорення переваг тестування разом з Так | | Ні | |
батьком дитини ---- ----
---- ----
значення та переваги інформування батька Так | | Ні | |
дитини про свій ВІЛ-статус ---- ---- |
роз'яснення, що тестування не є обов'язковим ---- ----
та що жінці не відмовлять в послугах жіночої Так | | Ні | |
консультації та в інших послугах, якщо вона ---- ----
вирішить не проходити тестування
---- ----
варіанти переривання вагітності Так | | Ні | |
---- ---- |
Післятестове консультування для ВІЛ-позитивних вагітних у
жіночих консультаціях
Чи були включені в доповнення до загальних питань, що повинні
бути розглянуті під час післятестового консультування, такі
питання:
---- ----
інформація про АРТ Так | | Ні | |
---- ----
інформація про варіанти вигодовування ---- ----
новонародженого та ризиках грудного Так | | Ні | |
вигодовування ---- ----
---- ----
інформація про планування сім'ї Так | | Ні | |
---- ----
інформація про лікування, догляд та служби ---- ----
підтримки, які є та в які можна отримати Так | | Ні | |
направлення ---- ---- |
обговорення потенційних переваг та ризиків ---- ---- при повідомленні інформації про її ВІЛ-статус Так | | Ні | | партнеру та родині ---- ---- |
інформація про безпечний секс та користування ---- ---- презервативами для попередження передачі ВІЛ Так | | Ні | | та ІПСШ ---- ---- |
інформація по догляду за дитиною (в тому ---- ----
числі поради щодо вигодовування та Так | | Ні | |
своєчасного звернення за медичною допомогою ---- ----
при захворюванні)
---- ----
планування майбутнього (включаючи емоційну, Так | | Ні | |
духовну та юридичну підтримку) ---- ----
---- ----
варіанти направлень до фахівців, якщо це Так | | Ні | |
потрібно ---- ---- |
Чи розглядались спеціальні питання про профілактику
вертикальної трансмісії та АРТ?
---- ----
Попередній досвід лікування АРВ- препаратами Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
АРТ не забезпечує виліковування від Так | | Ні | |
ВІЛ-інфекції ---- ----
---- ----
Необхідність відвідувати жіночу консультацію Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Необхідність приймати АРВ-препарати за Так | | Ні | |
призначеною лікарем схемою ---- ----
---- ----
Перевірка розуміння пацієнтом наданої Так | | Ні | |
інформації ---- ----
---- ----
Обговорення протипоказань та заходів Так | | Ні | |
передостороги при прийомі АРВ-препаратів ---- ----
---- ----
Так | | Ні | |
Реакція на медикаменти ---- ----
---- ----
Прийом інших медикаментів Так | | Ні | |
---- ---- |
Роз'яснення про профілактичний курс лікування АРВ-препаратами
було надано адекватно та включало:
---- ----
пояснення схеми прийому Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
необхідність постійного прийому ліків Так | | Ні | |
---- ----
відповідно до схеми лікування, дотриманням ---- ----
режиму та ризики, пов'язані з нерегулярним Так | | Ні | |
прийманням ліків ---- ---- |
роз'яснення про можливі побічні ефекти, при ---- ----
яких слід звертатись за медичною допомогою Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
перевірку розуміння Так | | Ні | |
---- ---- |
Післятестове консультування ВІЛ- негативних вагітних у жіночих консультаціях включало наступні питання: |
інформацію про безпечний секс та необхідність ---- ----
користування презервативами (особливо під час Так | | Ні | |
вагітності та при грудному вигодовуванні) ---- ----
---- ----
пояснення поведінки парам, якщо один з Так | | Ні | |
партнерів інфікований ---- ---- |
5.2. Оцінка змісту консультування щодо профілактичного
лікування туберкульозу (ТБПЛ)
Що з нижчевказаного відбувалось під час консультації?
Обговорення питань своєчасного виявлення ТБ та його
лікування:
Питання для скринінгу на ТБ (сигнальні симптоми):
---- ----
Кашель Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
харкотиння Так | | Ні | |
---- ----
лихоманка ---- ----
Так | | Ні | |
втрата ваги ---- ----
---- ----
контакти у родині з хворими на ТБ Так | | Ні | |
---- ---- |
Обговорення протипоказань до ТБПЛ та заходів перестороги:
---- ----
реакція на ліки Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
прийом інших ліків Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
вагітність Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
історія хвороби (ТБ) Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
чи приймає пацієнт протитуберкульозні ліки Так | | Ні | |
---- ---- |
Було надано достатнє пояснення ТБПЛ, у тому числі щодо: |
---- ----
схеми лікування Так | | Ні | |
---- ----
необхідності постійно приймати ліки відповідно ---- ----
до схеми лікування та можливі ускладнення Так | | Ні | |
внаслідок порушення схеми ТБПЛ ---- ----
---- ----
можливих побічних ефектів, при яких слід Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
звертатись за медичною допомогою Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
Був перевірений ступінь розуміння Так | | Ні | |
---- ---- |
Метод 6
Групове консультування/інформування
Оцінка роботи в групі |
Це завдання повинні виконувати спостерігачі, які пройшли навчання з консультування та проведення групових занять. Мета - оцінити стандарти роботи консультанта в якості лідера групи, у різноманітних ситуаціях, пов'язаних з тестуванням на ВІЛ, роботою служб з догляду та підтримки. При оцінці стандартів розглядаються виконавські навички консультантів, які найкраще можна оцінити шляхом спостереження за проведенням реальної роботи в групі. У кожному консультаційному пункті рекомендується провести спостереження за трьома - п'ятьма консультаціями. Групу необхідно поінформувати про факт спостереження і його мету ще до появи спостерігача. Для присутності спостерігача на консультації необхідно одержати згоду учасників групи та запевнити їх у дотриманні конфіденційності. |
------------------------------------------------------------------ |Вид діяльності| Навички та уміння | Бали | Коментарі | |--------------+----------------------+------+-------------------| |Встановлення |Вітається з учасниками|3 2 1 |___________________| |відносин з |----------------------+------+-------------------| |групою |Представляється |3 2 1 |___________________| |--------------+----------------------+------+-------------------| |Забезпечення |Дозволяє |3 2 1 |___________________| |роботи |висловлюватися всім | |___________________| |учасників |учасникам | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Уточнює отриману/ |3 2 1 |___________________| | |обговорювану | |___________________| | |інформацію | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Веде дискусію в |3 2 1 |___________________| | |потрібному напрямі | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Узагальнює основні |3 2 1 |___________________| | |обговорювані питання | |___________________| |--------------+----------------------+------+-------------------| |Повідомлення |Повідомляє інформацію |3 2 1 |___________________| |інформації |зрозумілою й доступною| |___________________| | |мовою | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Дає учасникам час на |3 2 1 |___________________| | |сприйняття інформації | |___________________| | |й реагування на неї | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Володіє останніми |3 2 1 |___________________| | |даними про | |___________________| | |ВІЛ-інфекцію/СНІД та | |___________________| | |профілактику | |___________________| | |вертикальної | |___________________| | |трансмісії тощо (**) | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Повторює й підкреслює |3 2 1 |___________________| | |важливу інформацію | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Перевіряє ступінь |3 2 1 |___________________| | |розуміння/нерозуміння | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Узагальнює основні |3 2 1 |___________________| | |питання | |___________________| |--------------+----------------------+------+-------------------| |
|Керування |Справляється з мовними|3 2 1 |___________________| |ситуацією |особливостями/ | |___________________| | |розбіжностями групи | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Говорить про інтимні |3 2 1 |___________________| | |питання просто й з | |___________________| | |урахуванням культурних| |___________________| | |особливостей/складу | |___________________| | |групи | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Розподіляє пріоритети |3 2 1 |___________________| | |з урахуванням браку | |___________________| | |часу | |___________________| | |----------------------+------+-------------------| | |Вміє справлятися з |3 2 1 |___________________| | |проявами емоцій | |___________________| | |учасниками групи | |___________________| ------------------------------------------------------------------ |
_____________
(*) 3 - відмінно
(**) залежно від мети/вимог групи
Метод 7
Оцінка ступеня задоволеності осіб,
що отримали послуги ДК |
Респонденти - люди, які щойно
пройшли консультування
Цей метод призначений для оцінки вражень людей, які отримали
послуги консультування, та їхньої задоволеності консультуванням.
Метод є полуструктурованим інтерв'ю, який досвідчений
дослідник повинен проводити індивідуально. Інтерв'юер повинен бути
нейтральним і давати респондентам можливість висловлювати свої
тривоги. При необхідності в анкету можна додати питання й
коментарі. Оскільки для проведення інтерв'ю потрібен час, то
необхідно опитати невелику кількість довільно обраних
респондентів. Щоб уникнути необ'єктивності при відборі, варто
використати метод формування виборки. Консультант запропонує всім
пацієнтам, що пройшли консультування за якийсь період часу
(наприклад, тиждень), прийти на конфіденційне й анонімне
"випускне" інтерв'ю. Якщо кількість пацієнтів, що пройшли
консультування за цей період, занадто велика, варто застосувати
метод довільної вибірки, щоб підібрати відвідувачів на кожен день
тижня й на весь тиждень. Інтерв'ю повинні проводитися на
добровільній основі. Пацієнтів потрібно запевнити в анонімності та
збереженні конфіденційності їхньої інформації.
При заповненні форми те, що потрібне, відмітити знаком "+" у
клітинці. |
Чи розмовляли Ви сьогодні зі своїм консультантом про:
---- ----
проходження тестування на ВІЛ Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
одержання результатів тесту Так | | Ні | |
---- ----
---- ----
питання, що виникли у зв'язку з тестуванням на Так | | Ні | |
ВІЛ, пройденим раніше ---- ---- |
інші питання (уточніть)___________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Як Ви вперше потрапили в цей центр?
Одержав направлення (уточніть, від кого)__________________________
Мені порекомендували (партнери/друзі - уточніть)__________________
__________________________________________________________________
Просто зайшов_____________________________________________________
Інше (уточніть)___________________________________________________
__________________________________________________________________
Для чого Ви прийшли в центр?_________________________________
__________________________________________________________________
Скільки часу Ви провели:
очікуючи першого прийому__________________________________________
очікуючи результатів тесту на ВІЛ (у державних і комунальних ЗОЗ)
__________________________________________________________________
на консультації сьогодні
__________________________________________________________________
очікуючи прийому консультанта сьогодні
__________________________________________________________________
на консультації сьогодні__________________________________________
Що Ви можете сказати про Вашого консультанта? Опишіть його
позитивні й негативні сторони_____________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Чи хотіли б Ви, щоб у Вас був інший консультант (іншої статі,
старшого чи молодшого віку)?______________________________________
__________________________________________________________________
Чи приймав Вас той самий консультант перед- та після
тестування?_______________________________________________________
__________________________________________________________________ |
Якби Ваш друг або родич перебував би в такому ж становищі, як |
Консультант |
якщо є, то які:___________________________________________________ |
Начальник Відділу інфекційних соціально небезпечних хвороб МОЗ України Т.А.Александріна
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
------------------------------------------------------------------ |
ЖУРНАЛ |
Почато_________________________ Закінчено_______________________ |
Сторінка 2 |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Начальник Центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
Інструкція
щодо заповнення форми первинної облікової
документації N 503/о "Журнал реєстрації
добровільного перед- та післятестового
консультування у зв'язку з тестуванням
на ВІЛ-інфекцію"
1. Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації N 503/о "Журнал реєстрації добровільного перед- та післятестового консультування у зв'язку з тестуванням на ВІЛ-інфекцію" (далі - журнал).
2. Журнал заповнюють медичні працівники закладів охорони здоров'я, які проводять перед- та післятестове консультування у зв'язку з тестуванням на ВІЛ-інфекцію (далі - консультування).
3. У верхньому лівому куті журналу вказуються найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації, у сфері управління якої перебуває заклад, найменування та місцезнаходження (повна поштова адреса) закладу, медичні працівники якого здійснюють консультування, та ідентифікаційний код відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
4. Після заголовка журналу обов'язково має бути вказана цифровим способом дата початку записів у журналі. Після закінчення журналу обов'язково має бути вказана цифровим способом дата останнього запису.
5. Кожен випадок проведення консультування підлягає реєстрації в журналі.
6. У графі 1 зазначається порядковий номер консультації.
7. У графі 2 указується дата її проведення у цифровій формі, наприклад 05.10.2005.
8. У графі 3 указується форма проведення передтестової консультації: індивідуальна чи групова. При проведенні післятестового консультування у цій графі вказується місце проведення передтестової консультації та ії дата у цифровій формі.
9. У графі 4 при проведенні передтестової консультації ставиться риска, при проведенні післятестової консультації вказується - післятестова.
10. У графі 5 указується прізвище, ім'я, по батькові особи, яка проходить консультування, або ії код у разі анонімного звернення. Код складається з ініціалів ПІБ матері цієї особи, цифри 1( якщо консультується чоловік) або 2 (якщо консультується жінка) та 2 останніх цифр року народження цієї особи.
Цей же код особи (при анонімному обстеженні) вказується в направленні в маніпуляційний кабінет для взяття у цієї особи крові для дослідження на ВІЛ.
11. У графі 6 літерами вказується стать особи, яка проходить консультування, а саме: чоловіча - ч, жіноча - ж.
12. У графі 7 указується рік народження особи, яка проходить консультування (для дітей до 17 років включно - дата та рік народження).
13. У графі 8 указується місце проживання особи. Якщо особа обстежується анонімно, то вказується лише місто (район) проживання. При відмові анонімного пацієнта вказати ці відомості - адреса не вказується.
14. У графі 9 указується про наявність інформованої згоди пацієнта на проходження тесту на ВІЛ (форма первинної облікової документації N 503-1/о). У разі згоди на тестування, але відмови пацієнта від заповнення форми 503-1/о, робиться запис "згоден/на". У разі відмови від обстеження вказується прописом "відмовився/лась".
15. У графі 10 указується назва медичного закладу, до якого направлено пацієнта для проходження тесту на ВІЛ.
16. У графі 11 указується у цифровій формі дата проходження тесту та номер аналізу.
17. У графі 12 словами вказується джерело інформації про консультування: лікар, довідкова служба, ЗМІ, друзі, колеги, родичі, "телефон довіри" (який саме), інша організація (яка саме).
18. У графі 13 указується посада, ПІБ консультанта.
19. У графі 14 указуються при потребі інші відомості, наприклад, чи отримав пацієнт послуги інших служб, до яких його було направлено.
20. Заповнення журналу має проводитись таким чином, щоб пацієнт не міг побачити інформацію про попередніх пацієнтів.
21. На користування та зберігання журналу поширюється режим (вимоги щодо забезпечення) конфіденційності.
22. Термін зберігання журналу - 5 років з моменту останнього запису.
Начальник Центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
------------------------------------------------------------------ |
ІНФОРМОВАНА ЗГОДА НА ПРОХОДЖЕННЯ ТЕСТУ НА ВІЛ |
щоб отримати (потрібне відмітити у квадраті галочкою): |
Я / ми підтверджую/ємо, що одержав/ла/ли інформацію щодо (потрібне |
Начальник центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
Інструкція
щодо заповнення форми первинної облікової
документації N 503-1/о
"Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ"
1. Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації N 503-1/о "Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ" (далі - форма N 503-1/о).
2. У верхньому лівому куті форми N 503-1/о вказуються найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації, у сфері управління яких перебуває заклад, його найменування та місцезнаходження (повна поштова адреса), медичні працівники якого здійснюють консультування, та ідентифікаційний код відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
3. Форма N 503-1/о заповнюється особою/особами, яка/які дає/дають згоду на проходження тесту на ВІЛ. Це здійснюється в присутності лікаря державного або комунального закладу охорони здоров'я, який безпосередньо видає йому/їм направлення в маніпуляційний кабінет для взяття крові з метою проведення тесту на ВІЛ. В інших установах, організаціях та закладах форма N 503-1/о не заповнюється.
4. При зверненні подружжя або пари форма N 503-1/о заповнюється у двох примірниках та підписується особисто кожною особою, яка дає згоду на обстеження.
5. При анонімному зверненні за тестуванням форма N 503-1/о не заповнюється.
6. Зберігається форма N 503-1/о в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого (ф. N 025/о, ф. N 003/о, ф. N 096/о).
Начальник Центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
------------------------------------------------------------------ |
ДОВІДКА |
Начальник Центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
Інструкція
щодо заповнення форми первинної облікової
документації N 503-2/о
"Довідка про результат тесту на ВІЛ"
1. Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації N 503-2/о "Довідка про результат тесту на ВІЛ" (далі - форма N 503-2/о).
2. У верхньому лівому куті форми N 503-2/о вказуються найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації, у сфері управління якої перебуває заклад охорони здоров'я, найменування та місцезнаходження закладу, медичні працівники якого заповнюють форму N 503-2/о, та ідентифікаційний код відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
3. Форма N 503-2/о видається особі/особам, яка/які пройшли тест на ВІЛ, за її/їх вимогою. При анонімному обстеженні ця форма не видається.
4. Заповнюється форма N 503-2/о лікарем державного або комунального закладу охорони здоров'я, який безпосередньо видав пацієнту/там направлення в маніпуляційний кабінет для взяття крові з метою проведення тесту на ВІЛ та/або отримав результат/результати цього дослідження.
5. При отриманні результатів тесту подружжям або парою форма N 503-2/о видається особисто кожній з цих осіб.
6. Форма N 503-2/о підписується лікарем та керівником закладу та завіряється печаткою закладу.
Начальник Центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Затверджено
Наказ МОЗ України
19.08.2005 N 415
------------------------------------------------------------------ |
ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
Начальник Центру медичної статистики МОЗ України М.В.Голубчиков
Додаток 1
до пункту 12 розділу 4
Порядку добровільного
консультування і тестування
на ВІЛ-інфекцію (протокол)
Особливості консультування різних груп населення
1. Особливості консультування вагітних
Для вагітної тестування на ВІЛ є частиною стандартного набору досліджень, що здійснюються під час медичного спостереження за вагітною. Тестування на ВІЛ під час вагітності відповідно до чинних нормативно-правових актів проводиться двічі за згодою жінки. Під час перед- та післятестового консультування, слід враховувати, що крім аспектів консультування, передбачених розділом 4 цього Порядку, з вагітною необхідно обговорити специфічні питання.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
| ПЕРВИННЕ ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ | |
|Пояснення |Пояснити: | |
1.1. Консультування при невизначеному до пологів віл -статусі
------------------------------------------------------------------ |
2. Особливості консультування пар
Обов'язковими умовами, що свідчать про спроможність обох партнерів до рівноправного прийняття рішення щодо звертання за консультуванням та тестуванням на ВІЛ, є відсутність примусу та інформована усвідомлена згода кожного з партнерів на проходження консультування і отримання результатів тестів разом.
Під час консультування кожен партнер повинен мати рівну можливість задавати питання, обговорювати проблеми та з'ясовувати наслідки можливих результатів тестування щодо своїх стосунків, шлюбу, статевого життя, планування сім'ї та планів щодо народження дітей.
Показання для консультування пар:
планування вступу у шлюб;
бажання прийняти інформоване усвідомлене рішення щодо майбутнього, враховуючи народження дітей;
потреба пари у з'ясуванні можливості профілактики ВІЛ-інфікування неінфікованого партнера у дискордантній парі та надання допомоги ВІЛ-інфікованому партнеру.
Консультування проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням наступних особливостей:
------------------------------------------------------------------ |
|Отримання згоди |Якщо передтестове консультування проведено у | |
| ПРИ ПОЗИТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ | |
|Проведення |Провести рольову гру для пари та при можливості| |
3. Особливості консультування батьків/інших
законних представників дітей, народжених
віл-інфікованими матерями
Особливість проведення консультування батьків/інших законних представників дитини визначається тим, що остаточно ВІЛ-статус у дитини встановлюється у віці 18 місяців. До початку консультування бажано з'ясувати у матері дитини про обізнаність батька дитини щодо ВІЛ-статусу матері та отримати її згоду щодо їхнього сумісного консультування.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Надання |Пояснити, що діти мають право на отримання | |
| ПРИ НЕВИЗНАЧЕНОМУ СТАТУСІ (ПРИ ПОЗИТИВНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ) | |
4. Особливості консультування підлітків
Права дитини у відношенні до положень тестування на ВІЛ можуть бути чітко окреслені посиланням на 2 комплексні головні принципи Конвенції прав дітей (КПД) від 20 листопада 1989 року, ратифікована 27 лютого 1991 року:
1) дотримання інтересів дитини;
2) право дитини брати участь у прийнятті рішень, що впливають на її життя.
Консультування підлітків проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням певних особливостей цієї групи.
При консультуванні необхідно обов'язково враховувати специфіку різних вікових груп підлітків, які не є гомогенною групою. Потреби підлітка при консультуванні можуть різнитися в залежності як від віку, рівня його психофізичного розвитку, так і від соціального статусу. Особи цієї вікової групи можуть бути серед всіх груп та категорій, які звернулись за послугами ДКТ, тому при їх консультуванні необхідно враховувати вимоги відповідних розділів цього Порядку.
Специфікою консультування підлітків є те, що відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ):
медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років може проводитись на прохання чи за згодою їх батьків/ законних представників, які мають право бути присутніми при проведенні такого огляду;
у разі виявлення ВІЛ-інфекції у неповнолітнього віком до 18 років, працівник закладу охорони здоров'я, в якому проведено медичний огляд, повідомляє про це його батьків або інших законних представників.
Для успішного консультування підлітків необхідна атмосфера довіри, яка буде неможливою у разі авторитарної позиції консультанта, його надмірної повчальності. Консультація може проводиться віч-на-віч з підлітком, за винятком тих випадків, коли він висловлює бажання, щоб його батьки/інші законні представники були присутні під час консультації.
Головним при консультуванні дітей підліткового віку є ввічливість, конфіденційність, доброзичливість, неупереджене ставлення до можливих особливостей їх поведінки, тактовність та розуміння, що бесіда на тему сексуальної поведінки може бути складною для підлітка. Потрібно подати інформацію коректно, однак так, щоб вона задовольнила його потреби. Необхідно враховувати розрізнення між хлопцями та дівчатами та те, як вони можуть отримувати та сприймати інформацію.
Під час первинного передтестового консультування необхідно:
з'ясувати, що саме непокоїть підлітка, надати йому основні знання про ВІЛ-інфекцію/СНІД та заходи їх профілактики;
встановити ставлення підлітка до тестування на ВІЛ, а також визначити, чи проводилось подібне тестування раніше. Якщо так, то з яким результатом; враховуючи, що при отриманні позитивного результату перед підлітком гостро встане проблема, кого повідомити про свій ВІЛ-статус і як це зробити, надати йому допомогу у вирішенні цих питань. Запропонувати йому прийти на післятестове консультування разом з матір'ю, батьком або його іншими законними представниками.
При проведенні первинного післятестового консультування:
при негативному результаті тесту зробити наголос про необхідність дотримання заходів профілактики ВІЛ-інфекції;
при позитивному результаті тесту консультант, який повідомляє підлітку результат, повинен підтримати в ньому надію, надати йому необхідну психологічну допомогу (враховуючи лабільність нервової системи у підлітків) для попередження негативних наслідків з'ясування позитивного ВІЛ-статусу, в тому числі суїциду, пояснити необхідність використання підлітком засобів профілактики для недопущення поширення ВІЛ, розповісти про його права та обов'язки відповідно до чинного законодавства.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Роз'яснення |Визначити готовність підлітка пройти | |
5. Особливості консультування споживачів
ін'єкційних наркотиків (СІН)
Спосіб життя споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН) часто пов'язаний із правопорушеннями, конфліктами з законом та викликає осудження з боку суспільства.
У зв'язку з цим, СІН можуть із обережністю та недовірою ставитись до послуг з консультування та тестування, що надаються державними службами чи службами на базі закладів охорони здоров'я. Послуги з ДКТ, що є частиною цієї системи, можуть ускладнюватись труднощами у залученні пацієнтів з числа СІН. Прикладом успішного вирішення цієї проблеми можуть бути програми, у яких ДКТ організується у співпраці з громадськими організаціями, що реалізують програми з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу "за межами кабінетів" - з виходом чи виїздом до місць звичного перебування споживачів наркотиків.
У такі програми співробітники часто залучаються із числа колишніх споживачів наркотиків, які мають уявлення про соціальні норми та цінності наркокультури. Окрім того, вони користуються довірою у середовищі споживачів наркотиків, тому профілактичні заходи, які вони здійснюють, нерідко сприймаються цільовою групою з більшим ступенем довіри. Якщо такий працівник пройде спеціальну підготовку у якості консультанта з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу, він зможе у доступній та прийнятній для споживачів наркотиків формі дати пояснення щодо тестування та необхідності бути поінформованим про свій ВІЛ-статус.
Участь колишніх споживачів наркотиків у залученні СІН до ДКТ та до процесу консультування з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу дозволяє підвищити рівень довіри СІН до державних служб, що надають послуги з ДКТ, та інших видів медичної та соціальної допомоги.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Проведення разом |З'ясувати: | |
|Післятестове |З'ясувати стан та можливість пацієнта | |
6. Особливості консультування працівників
комерційного сексу (ПКС)
Надання сексуальних послуг зазвичай є основним джерелом доходів працівника комерційного сексу (ПКС). ПКС розуміють, що попереджувати клієнтів про ризик інфікування ІПСШ або пропонувати менш приємний для них спосіб сексуального контакту - не найкраща можливість для заробітку грошей. Тому відмова від деяких або від усіх форм поведінки, пов'язаних з ризиком, може зменшити здатність ПКС заробляти собі на життя. Звичайно секс-працівники взагалі уникають розмови про презерватив, коли домовляються з клієнтом про вартість послуги, місце, де вона буде надаватись тощо. Окрім того, ПКС (особливо з низьким рівнем оплати послуг) можуть зазнавати значного тиску у вигляді фінансових стимулів чи примусу з боку сутенера або клієнта, що змушує їх зважуватись на особливо ризиковану поведінку (наприклад, на проникаючий секс без презерватива). Саме ці ПКС, які звичайно пропонують свої послуги на вулиці, найменш освічені, мають низький соціально-економічний статус, найбільш уразливі перед агресією та жорстоким поводженням з боку клієнтів, сутенерів, працівників правоохоронних органів. Інфікування ВІЛ та іншими збудниками ІПСШ внаслідок незахищеності перед насильством є серйозною проблемою для ПКС.
Консультант повинен допомогти ПКС знаходити шляхи подолання перешкод, з якими вони стикаються під час спроб зменшити ризик інфікування ВІЛ та ІПСШ. Якщо вони вже інфіковані - попередити про необхідність дотримання профілактичних заходів для попередження поширення ВІЛ-інфекції, інших ІПСШ та кримінальну відповідальність за інфікування їх партнерів
Слід приділити належну увагу створенню атмосфери довіри, обговорити усі важливі для ПКС питання та можливості отримання необхідної допомоги, поінформувати про установи, заклади, організації, об'єднання громадян, в яких цю допомогу можна отримати. Під час консультування необхідно висвітлити питання, передбачені у розділах 4.2 та 4.3 цього Порядку, з урахуванням особливостей осіб, що консультуються.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Оцінка ризику, |З'ясувати щодо випадків: | |
7. Особливості консультування чоловіків,
що мають секс з чоловіками (ЧСЧ)
Неприйняття ЧСЧ з боку суспільства створює додаткові бар'єри при обговоренні індивідуальних ризиків, пов'язаних зі статевою поведінкою. ЧСЧ буває складно зізнатися стосовно наявності незахищеного сексу з іншими чоловіками. Потрібно знайти делікатний підхід до пацієнта, щоб реалістично оцінити його індивідуальні ризики і надати необхідну підтримку.
При консультуванні необхідно висвітлити питання, передбачені у розділах 4.2 та 4.3 цього Порядку, з урахуванням особливостей осіб, що консультуються.
Необхідно приділити достатньо уваги розвіюванню певних міфів, пов'язаних із статевою поведінкою, що існують у даній соціальній групі, надати достовірну інформацію щодо безпечних та небезпечних моделей поведінки. Важливо, щоб декілька негативних результатів тесту не призвели до втрати належної уваги ЧСЧ до питань безпечного сексу. Одним із завдань консультування є підвищення мотивації пацієнта до практики безпечної сексуальної поведінки.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Визначення |З'ясувати щодо: практикування безпечного сексу | |
|Обговорення з |З'ясувати поінформованість пацієнта про | |
8. Особливості консультування ув'язнених та засуджених
Перед- та після тестове консультування ув'язнених та засуджених проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням нижчевказаних особливостей та специфіки поведінки ув'язненого або засудженого, в залежності від яких консультування може проводитись відповідно до розділів 5 - 7 цього додатка.
До ув'язнення спосіб життя багатьох із засуджених та ув'язнених можна назвати ризикованим, як у відношенні до себе, так і до оточуючих.
Серед осіб, які позбавлені волі, можна виділити категорії з високим ризиком інфікування ВІЛ: споживачів ін'єкційних наркотиків, працівників комерційного сексу та осіб, які займаються незахищеним сексом з багатьма партнерами. Крім того, у місцях відбування покарань практикується традиційне нанесення татуювань та секс між чоловіками. Основною перешкодою на шляху консультування та тестування на ВІЛ цих категорій є страх засудження іншими членами колективу. Тому роль консультанта полягає у створенні атмосфери довіри, забезпеченні суворої конфіденційності факту проходження пацієнтом тесту на наявність ВІЛ-інфекції та його результату. Необхідно пояснити пацієнту, що результат тесту становить лікарську таємницю, передача відомостей щодо результатів обстеження може надаватись лише у передбачених законодавством України випадках.
Одночасно необхідно дати роз'яснення важливості для нього знання свого ВІЛ-статусу та мотивувати його на проходження тесту.
У багатьох ув'язнених, враховуючи неодноразові судимості, втрачені родинні зв'язки. Під час проведення консультування таких осіб, необхідно спільно із засудженим з'ясувати від яких організацій, спільнот він хотів би отримати підтримку після звільнення з місць позбавлення волі. В установах виконання покарань законодавчо заборонено зберігання одноразових шприців та обмежена доступність одноразових засобів для гоління, презервативів, у зв'язку з відсутністю в ув'язнених достатніх коштів на їх придбання. Тому при проведенні консультування необхідно звернути увагу на можливість дезинфекції приладів для гоління, татуювання, шприців в умовах установи, пояснити, де саме він може отримати дезинфікуючі засоби. Пояснити, де він може придбати в установі презерватив. При відсутності у нього коштів запропонувати йому звернутись з проханням до родичів або знайомих про передачу презервативів в посилках-передачах.
9. Особливості консультування донорів крові
(її компонентів), інших біологічних рідин,
клітин, органів, тканин
Недопущення внутрішньолікарняного інфікування ВІЛ внаслідок переливання донорської крові (її компонентів), а також використання в медичній практиці отриманих від донорів інших біологічних рідин, клітин, органів, тканин, є одним з найважливіших завдань та пріоритетів системи охорони здоров'я України у забезпеченні протидії поширенню ВІЛ-інфекції. Чинним законодавством України передбачено обов'язкове тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції крові (її компонентів), отриманої від донорів крові та донорів інших біологічних рідин, клітин, тканин і органів людини, що використовуються в медичній практиці та наукових дослідженнях.
Обов'язковість дослідження для виявлення ВІЛ-інфекції крові, отриманої від донора крові (її компонентів), інших біологічних рідин, клітин, тканин, органів, або від особи, що виявила бажання стати донором (далі - донор), не суперечить положенням чинного законодавства України про добровільність обстеження на ВІЛ-інфекцію тому, що донор після передтестового консультування має право відмовитись від давання крові, тобто і від обов'язкового обстеження перед нею.
Анонімність дослідження, якщо особа обстежується саме як донор, виключається.
Консультування донора має таку ж мету і передбачає висвітлення тих же питань, як і консультування інших категорій населення відповідно до розділу 4 цього Порядку.
Разом з тим, консультування донорів (особливо передтестове) має свої особливості.
Особливості передтестового консультування
Консультування донорів крові (її компонентів) проводиться у закладах служби переливання крові або у відділеннях трансфузіології обласних, міських або районних лікарень, консультування донорів інших біологічних рідин, клітин, органів, тканин - у державних або комунальних закладах охорони здоров'я, в яких вони в зв'язку з цим проходять обстеження.
В окремих випадках з урахуванням обмежених ресурсів може проводитись групове передтестове консультування донорів крові (її компонентів).
У зв'язку з відсутністю гарантії обов'язкової зустрічі з донором для повідомлення про результат його тестування при негативному результаті тесту на ВІЛ, максимальний обсяг профілактичної інформації повинен бути наданий саме під час передтестового консультування, в тому числі надання інформації щодо:
шляхів та факторів ризику інфікування ВІЛ;
заходів профілактики ВІЛ-інфекції;
значення можливої ризикованої поведінки потенційного донора для подальшого
інфікування його реципієнтів (враховуючи період "вікна" та можливість хибно-негативних результатів);
юридичних аспектів, моральної та кримінальної відповідальності за завідоме поставлення під загрозу інфікування та інфікування ВІЛ його майбутніх реципієнтів;
значень негативного, невизначеного або позитивного результатів тесту, як при первинному скринінгу його крові, так і після проведення підтверджуючих (верифікаційних) досліджень;
подальшої можливості бути донором у разі позитивного результату при первинному скринінгу його крові та наступних негативних результатів його обстеження.
необхідності відмови від донорства для медичних працівників при наявності у них в анамнезі протягом останніх 12 місяців аварійних ситуацій під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим або хворим на СНІД (з урахуванням можливості подовження періоду "серологічного вікна" внаслідок отримання курсу профілактичного лікування);
визначення того, що інформована згода передбачає обізнаність донора про можливі результати тестування його крові, порядок отримання ним результату тесту та потенційну інфекційну небезпеку для його майбутнього/них реципієнта/тів при наявності у донора протягом останніх 3-х місяців ризикованої щодо можливості ВІЛ-інфікування поведінки.
Таким чином, під час передтестового консультування необхідно:
забезпечити донора інформацією в такому обсязі, що дав би йому змогу вирішити, чи хоче він бути донором та пройти перевірку на наявність ВІЛ-інфекції;
при проведенні індивідуального консультування зробити попередню оцінку можливої належності донора до груп ризику, оцінити розуміння донором факторів особистої ризикованої поведінки та дати йому відповідні рекомендації;
визначитись з донором стосовно порядку повідомлення його про результат тесту на ВІЛ.
Передтестове консультування дає донору можливість:
отримати інформацію щодо шляхів і ризиків інфікування та заходів профілактики ВІЛ-інфекції, оцінити наявність особистих ризиків інфікування ВІЛ;
усвідомити моральну та кримінальну відповідальність за завідоме поставлення під загрозу інфікування та інфікування ВІЛ його майбутніх реципієнтів;
відмовитись при бажанні від донації;
дати інформовану згоду на проходження тесту на ВІЛ та визначитись з порядком повідомлення йому про результат тесту (при негативному, позитивному або сумнівному результаті).
Особливості первинного післятестового консультування
Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ) повідомлення особи, в якої за даними медичного огляду виявлено ВІЛ-інфекцію, повинен здійснювати медичний працівник того закладу охорони здоров'я, де проведено медичний огляд цієї особи для виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини.
У пункті 5 Правил медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.98 N 2026 "Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД", визначено, що медичний огляд на ВІЛ-інфекцію проводиться шляхом забору крові або інших біологічних рідин, що направляються до спеціальної лабораторії діагностики СНІД.
Специфікою післятестового консультування донора (у тому числі при позитивному або невизначеному результаті тесту на ВІЛ-інфекцію) є те, що донор звичайно не звертається самостійно за результатами тесту, бо визначення власного ВІЛ-статусу не є його метою при донації. Тому надзвичайно важливо під час дотестового консультування донора визначити найбільш прийнятний для нього порядок повідомлення про результат тесту на ВІЛ (особливо позитивний чи невизначений (сумнівний).
При зверненні донора у заклади служби крові за результатом тесту відомлення про результат проводить підготовлений фахівець цього закладу з одночасним первинним післятестовим консультуванням в обсязі, передбаченим розділом 4.3 цього Порядку.
Якщо донор не звернувся у заклади служби крові за результатом тесту повідомлення про результат тесту з одночасним первинним післятестовим консультуванням проводять фахівці територільної поліклініки або регіонального центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.
10. Особливості консультування
працівників медичних закладів
ДКТ працівників медичних закладів є одним з важливих компонентів профілактики інфікування ВІЛ на робочому місті, що направлені на зниження ризику передачі збудників інфекційних захворювань між пацієнтами і медичними працівниками через контакт з кров'ю та іншими біологічними рідинами під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим або хворим на СНІД.
Працівник медичного закладу, який під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованому або хворому на СНІД мав контакт з його кров'ю або іншими біологічними рідинами (далі - постраждалий), для профілактики інфікування ВІЛ під час виконання службових обов'язків повинен отримати курс профілактичного лікування (за його згодою). Для призначення курсу бажано визначити ВІЛ-статус постраждалого на момент виникнення аварійної ситуації на робочому місці.
Перед- та післятестове консультування постраждалих проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням вказаних нижче особливостей.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|5. Інформування |Пояснити: | |
| ПЕРВИННЕ ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ | |
|1.2.5. Надання |Пояснити необхідність обов'язкового | |
|2.1.2. Роз'яснен-|Пояснити, що він інфікувався раніше - до | |
|Подальше консультування щодо оцінки ризику інфікування | |
11. Особливості консультування
хворих на туберкульоз
За результатами дослідження Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом туберкульоз є основною причиною смерті серед ВІЛ-інфікованих і становить 30-50% в структурі померлих від СНІДу. За прогнозами вчених зростання туберкульозу у розвинутих країнах може відбуватись за рахунок нових випадків серед ВІЛ-інфікованих.
Нагальними проблемами в Україні залишаються своєчасне виявлення туберкульозу серед контингенту ВІЛ-інфікованих та ВІЛ-інфекції у хворих на туберкульоз. Тому консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію повинні бути доступними для кожного хворого на туберкульоз.
Метою первинного передтестового консультування хворого на туберкульоз є інформування з питань ВІЛ-інфеції/СНІДу і туберкульозу, усвідомлення ним важливості знання ВІЛ-статусу, від якого залежить порядок призначення лікування хворого, та отримання інформованої згоди пацієнта на проведення тесту на ВІЛ-інфекцію.
Метою післятестового консультування хворого на туберкульоз є повідомлення його ВІЛ-статусу, при необхідності надання психологічної підтримки і розроблення плану лікування та поведінки пацієнта на період лікування.
Консультування хворих на туберкульоз мають право проводити консультанти, що добре обізнані з питань туберкульозу і підтримують постійний зв'язок із лікарем-фтизіатром, який лікує даного хворого. Консультування перед та після тесту на ВІЛ-інфекцію може проводитись як у протитуберкульозних закладах (диспансерах, лікарнях, санаторіях), так і в інших закладах охорони здоров'я.
Перед- та післятестове консультування хворих на туберкульоз повинно проводитись з дотриманням загальних вимог цього Порядку та урахуванням таких відмінностей:
соціальний статус пацієнтів, серед яких значна кількість осіб, що звільнились з місць відбування покарання, не мають постійного місця проживання, сім'ї, не працевлаштовані, мають низький рівень культури, освіти, обізнаності з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та нахил до ризикованої поведінки;
необхідність тривалого лікування хворих на туберкульоз та диспансерного спостереження за ними дає змогу медичним працівникам контактувати з ними протягом значного проміжку часу;
можливість вилікування туберкульозу в разі своєчасного виявлення ВІЛ-інфекції та своєчасно розпочатого лікування, і навпаки, більш тяжкого перебігу СНІДу та негативного прогнозу в разі приєднання до нього туберкульозу та відсутності необхідного лікування одного з них. Цей фактор повинен бути основним у переконанні пацієнта щодо доцільності тестування;
поширеність хронічних форм туберкульозу та наявність хіміорезистентного туберкульозу, що значно погіршує прогноз для пацієнтів із ВІЛ-інфекцією/СНІДом, створює додаткове навантаження на консультанта та призводить до виникнення ряду етичних та психологічних проблем.
Консультування проводиться у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
|Призначення |Узгодити з пацієнтом та записати для нього | |
|Обговорення |Пояснити: | |
|1. Подальше консультування ВІЛ-позитивного пацієнта проводиться | |
12. Особливості консультування
військовослужбовців збройних сил України
Тестування на ВІЛ військовослужбовців Збройних Сил України з перед- та післятестовим консультуванням є добровільним та здійснюється на загальних підставах відповідно до цього Порядку та керівних документів Міністерства оборони України.
Первинне передтестове консультування може проводитись медичними працівниками закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, військовими психологами, а також спеціалістами територіальних центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом та громадських організацій, які пройшли спеціальну підготовку з цього питання.
У військових колективах значне місце може посідати групове консультування без тестування, основною метою якого є підвищення рівня інформованості військовослужбовців щодо шляхів поширення ВІЛ та засобів профілактики. Тестування може бути проведено за бажанням військовослужбовця.
Первинне післятестове консультування відповідно до чинного законодавства України повинно проводитись тим медичним працівником, який буде повідомляти результат тесту. Важливою частиною післятестового консультування є надання військовослужбовцю роз'яснень про можливість подальшого проходження ним військової служби, забезпечення психологічної підтримки, знаходження разом з військовослужбовцем шляхів виходу із складної для нього ситуації.
13. ДКТ осіб із снідофобією
Фобії (від грецької phobos - жах) - це нав'язливі неадекватні переживання жахів, безпідставної тривоги конкретного змісту, що викликають неврози нав'язливих стійких станів. СНІДофобія - це часто безпідставний страх щодо можливості інфікування та захворювання на СНІД, переконання, що ВІЛ-інфекція - це вирок, СНІД - смерть.
Особливо схильні до СНІДофобії люди з нестійкою та непластичною емоційно-чутливою сферою, легко навіювані, іпохондричні, невротичні, істеричні тощо, які схильні до стресових і депресивних станів. Зазвичай, це люди, які не інфіковані ВІЛ, але мають інші проблеми психологічного характеру.
Ці пацієнти звичайно відрізняються від інших вже під час передтестового консультування. Їм притаманні: підвищена тривожність, сильне відчуття провини, нав'язлива поведінка, депресивний стан, істерія тощо.
Можливими причинами виникнення таких страхів можуть бути:
випадковий статевий контакт з маловідомим партнером з використанням презервативу без порушення його цілісності. Пацієнт намагається пройти тестування "на всяк випадок", відчуваючи перед близькою людиною провину, яка перетворюється на страх перед СНІДом; інколи причиною жаху можуть бути особисті проблеми пацієнта, пов'язані зі складнощами спілкування (невпевненість) з партнером у сім'ї або з колегами на роботі; страх з приводу сексу з певним ризиком, наприклад, орального сексу; страх з приводу певних подій, які нібито могли призвести до зараження ВІЛ: безпідставна підозра, що під час сну йому ввели інфіковану кров, що інфікування трапилось при медичних маніпуляціях або у громадському транспорті; страх через сумніви у результаті негативного тесту. Пацієнт наполягає на його повторенні, мотивуючи це тим, що він вважає, що його тест на ВІЛ не досліджували, а йому просто повідомили результат, переплутали чи розбили пробірку, переплутали номер результату, що консультант з почуття жалю до пацієнта не повідомляє позитивний результат тесту на ВІЛ тощо. . Перший та другий варіанти страхів базуються на відчутті провини та недостатній інформованості про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. Часто у таких пацієнтів немає можливості обговорити з кимсь проблеми статевих стосунків, відносин з партнерами. З третім варіантом страху справитись значно складніше, хоча він абсурдний. Пацієнт з такою формою захворювання потребує досвідченого консультанта або психотерапевта. Четвертий варіант страху може бути пов'язаний з іншими причинами. Так, чоловік через відчуття провини в зв'язку із статевим контактом з іншим чоловіком або через секс з випадковими партнершами може наполягати на повторних тестах, щоб пересвідчитись, що інфікування не відбулось. Усі ці форми страхів можуть супроводжуватись стійкими симптомами, які мають причину зовсім не пов'язану з ВІЛ-інфекцією. Однак вони посилюють тривогу пацієнта та примушують його приходити до консультанта знову та знову.
Консультування повинно проводитись у такій послідовності:
------------------------------------------------------------------ |
Начальник Відділу інфекційних соціально небезпечних хвороб МОЗ України Т.А.Александріна
Додаток 2
до розділу 5.3
Порядку добровільного
консультування і тестування
на ВІЛ-інфекцію (протокол)
Підготовка консультантів по ДКТ
Перелік
тем, обов'язкових під час опрацювання порядку
добровільного консультування і тестування
на ВІЛ-інфекцію (протоколу)
Кількість навчальних годин - 24
------------------------------------------------------------------ |
Начальник Відділу інфекційних соціально небезпечних хвороб МОЗ України Т.А.Александріна