Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
27.01.2004 N 24

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 лютого 2004 р. за N 198/8797

Про затвердження Методики формування
резервів із страхування життя

Відповідно до Закону України "Про страхування" (85/96-ВР ) та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила:

1. Затвердити Методику формування резервів із страхування життя (додається).

2. Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Ігнащенко В.А.) та Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) разом з Департаментом державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Ігнащенко В.А.) у тижневий термін з дня державної реєстрації цього розпорядження звернутися до Міністерства фінансів України стосовно скасування наказу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 23 червня 1997 року N 46 "Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 липня 1997 року за N 262/2066.

4. Страховикам, які отримали ліцензії на здійснення страхування життя, протягом півроку з дати набрання чинності цим розпорядженням подати до Держфінпослуг копію Положення про формування резервів із страхування життя відповідно до пункту 7.3 Методики формування резервів із страхування життя, затвердженої цим розпорядженням.

5. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Нагорняк М.В.) забезпечити опублікування цього розпорядження у засобах масової інформації після його державної реєстрації.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на директора Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг Ігнащенка В.А.

Голова Комісії В.Суслов

Затверджено
Розпорядження Державної
комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України
27.01.2004 N 24

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 лютого 2004 р. за N 198/8797

Методика
формування резервів із страхування життя

1. Загальні положення

1.1. Ця Методика, розроблена відповідно до вимог статей 9, 28, 31 та 36 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) та статті 27 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), установлює основні принципи оцінки вартості грошових зобов'язань страховика за договорами страхування життя (далі - договір). У рамках Методики під формуванням страхових резервів (розрахунком резервів) мається на увазі саме оцінка обсягу страхових зобов'язань.

1.2. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

актуарна вартість потоку платежів (страхових внесків, страхових виплат) на визначену дату - математичне очікування вартості потоку на цю дату;

базис розрахунку резервів (страхових премій) - сукупність значень параметрів, що впливають на розміри резервів (страхових премій). За договором базис розрахунку резервів може відрізнятися від базису розрахунку страхових премій;

страхова брутто-премія - страхова премія, що сплачується страхувальником відповідно до умов договору;

страхова річниця - календарна дата, місяць та день якої збігаються з визначеною (передбаченою ) договором датою початку його дії;

страховий рік - рік, що починається з дати, яка збігається із страховою річницею, та закінчується календарною датою, що передує наступній страховій річниці.

2. Складові частини страхових резервів

2.1. Страхові резерви із страхування життя є оцінкою вартості грошових зобов'язань страховика за договорами та майбутніх витрат для забезпечення їх виконання.

2.2. Страхові резерви із страхування життя поділяються на:

резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

резерви належних виплат страхових сум.

3. Загальні вимоги до розрахунку математичних
резервів та викупних сум

3.1. Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) складаються з:

резервів нетто-премій;

резервів витрат на ведення справи;

резерву бонусів.

3.2. Розрахунок математичних резервів здійснюється з використанням актуарних методів.

3.3. Розрахунок математичних резервів здійснюється окремо за кожним діючим на звітну дату договором з урахуванням темпів зростання інфляції. Загальна величина математичного резерву дорівнює сумі резервів, розрахованих окремо за кожним договором.

3.4. Розрахунок резерву нетто-премій на страхову річницю здійснюється проспективно - як різниця між актуарною вартістю потоку майбутніх страхових виплат (без урахування бонусів) та актуарною вартістю потоку майбутніх страхових нетто-премій.

У разі якщо особливості окремих видів договорів (окремих страхових ризиків, передбачених у договорі ) не можуть бути повною мірою враховані проспективно, розрахунок резерву нетто-премій за такими договорами (ризиками) може здійснюватися ретроспективно - на підставі інформації про отримані страхові внески (премії) та здійснені страхові виплати.

3.5. Розрахунок резерву витрат на ведення справи на страхову річницю здійснюється проспективно - як різниця між актуарною вартістю потоку майбутніх витрат страховика із забезпечення виконання зобов'язань за договором після закінчення строку сплати страхових внесків та актуарною вартістю потоку наступних надходжень тієї частини брутто-премії, що йде на покриття майбутніх витрат.

3.6. Резерв бонусів є оцінкою додаткових зобов'язань страховика, що виникають при збільшенні розмірів страхових сум та (або) страхових виплат за результатами отриманого інвестиційного доходу та за іншими фінансовими результатами діяльності страховика (участь у прибутках страховика). Резерв бонусів розраховується на страхову річницю як актуарна вартість додаткових виплат страховика.

3.7. Якщо умовами договору передбачено право страхувальника в майбутньому вибрати спосіб виконання страховиком зобов'язань за договором (здійснити одноразову страхову виплату в разі досягнення застрахованою особою визначеного договором віку чи виплату ануїтету, змінити періодичність виплати ануїтету тощо), то для розрахунку резервів використовується варіант, за яким актуарна вартість майбутніх страхових виплат більша.

3.8. Якщо умови договору страхування передбачають можливість сплати додаткових страхових премій і відповідний перерахунок страхових сум та (або) виплат, то для розрахунку резерву нетто-премій розміри страхових сум та (або) виплат визначаються на дату його розрахунку, а розміри майбутніх страхових премій вважаються такими, що відповідають умовам договору та забезпечують найбільший розмір резерву.

3.9. Розрахунок резерву нетто-премій та резерву витрат на ведення справи на звітну дату, що не збігається зі страховою річницею, здійснюється методом інтерполяції між розмірами цих резервів на найближчі страхові річниці.

Страхові річниці можуть бути замінені на найближчі до звітної дати календарні дати, які відповідають цілому числу кварталів (місяців), що пройшли з дня набрання чинності договором.

3.10. На дати, наступні за днем закінчення строку дії договору, математичні резерви вважаються рівними нулю.

3.11. Страховик одночасно з розрахунком страхових резервів за кожним договором на визначену дату оцінює обсяг страхових зобов'язань перестраховика на базисі розрахунку резерву.

3.12. Викупна сума на будь-яку дату не повинна перевищувати математичного резерву на цю дату. Розмір викупної суми залежить від строку дії договору та розраховується згідно з Методикою, яка є невід'ємною частиною правил страхування життя.

4. Загальні вимоги до розрахунку резерву належних
виплат страхових сум

4.1. Резерв належних виплат страхових сум складається з:

резерву заявлених, але не врегульованих збитків;

резерву збитків, що виникли, але не заявлені.

4.2. Розрахунок резерву заявлених, але не врегульованих збитків здійснюється за кожним чинним на звітну дату договором окремо. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюється за сукупністю договорів у цілому. Загальна величина резерву належних виплат страхових сум дорівнює сумі зазначених резервів.

4.3. Резерв заявлених, але не врегульованих збитків є оцінкою грошових зобов'язань страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були виконані або виконані не повністю на звітну дату.

Величина резерву заявлених, але не врегульованих збитків визначається у сумарному розмірі не сплачених на звітну дату грошових сум, що мають бути виплачені:

а) у зв'язку із страховими випадками, про факт настання яких заявлено страховику в установленому законодавством та договором порядку;

б) при настанні термінів здійснення виплат ануїтету, за якими (термінами) згідно з умовами договору не вимагається заява на виплату;

в) у зв'язку з достроковим припиненням дії договору або із змінами умов договору.

4.4. Резерв збитків, що виникли, але не заявлені, є оцінкою грошових зобов'язань страховика за ризиками нещасного випадку та (або) хвороби щодо страхових випадків, які могли статися у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були заявлені на звітну дату.

Оцінка резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюється актуарними методами.

5. Модифікація резерву нетто-премій

5.1. З метою врахування витрат на укладання договору може здійснюватися модифікація (зменшення) резерву нетто-премій (далі - модифікація резерву).

5.2. Модифікація резерву застосовується лише за умови сплати страхових премій частинами протягом не менше 3 років.

5.3. Модифікація резерву здійснюється шляхом зменшення розміру резерву нетто-премій на фіксований для даного договору відсоток (рівень модифікації) актуарної вартості потоку майбутніх нетто-премій.

5.4. Процедура модифікації повинна відповідати таким загальним вимогам:

на кінець першої страхової річниці модифікований резерв не повинен бути від'ємним;

рівень модифікації не повинен перевищувати 5 відсотків.

5.5. Якщо протягом першого страхового року модифікований резерв набирає від'ємного значення, вважається, що він має нульове значення.

6. Вимоги до базису розрахунку математичних резервів

6.1. Базис розрахунку математичних резервів установлюється страховиком і включає:

демографічні показники тривалості життя (таблиці смертності);

ймовірності настання ризиків певної хвороби та (або) нещасного випадку чи їх наслідків, якщо страхування на випадок настання таких подій передбачене правилами страхування;

річну ставку інвестиційного доходу.

6.2. Річна ставка інвестиційного доходу не може перевищувати 4 відсотків.

6.3. Базиси розрахунку математичних резервів за групами договорів можуть відрізнятися.

6.4. Базис розрахунку математичних резервів повинен бути таким, щоб за кожним договором і на будь-яку страхову річницю актуарна вартість потоку майбутніх нетто-премій була меншою, ніж 97 відсотків від актуарної вартості потоку майбутніх страхових брутто-премій, що обчислюється на базисі розрахунку резервів.

7. Прикінцеві положення

7.1. Рішення щодо формування резерву витрат на ведення справи та резерву збитків, що виникли, але не заявлені, приймається страховиком. У разі якщо зазначені резерви не формуються, вони вважаються рівними нулю.

7.2. При розрахунку страхових резервів допускаються спрощення та наближення у разі, якщо може бути обґрунтовано, що їх вплив на результати розрахунку резервів несуттєвий.

7.3. Розрахунок страхових резервів виконується страховиком на підставі Положення про формування резервів із страхування життя (далі - Положення), що розробляється відповідно до цієї Методики. Положення повинно бути підписано актуарієм, який відповідає вимогам чинного законодавства, та скріплено підписом відповідальної особи і печаткою страховика. Копія Положення подається до Держфінпослуг протягом 15 календарних днів.

Директор Департаменту державного регулювання
та розвитку ринків фінансових послуг В.Ігнащенко