Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М.КИЄВА

ПОСТАНОВА
02.12.2005 N 41/402

Про визнання недійсним рішення

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" до Київської міської Ради, третя особа 1. Житлово-будівельний кооператив "Юпітер-1", третя особа 2. Житлово-будівельний кооператив "Виноградар", про визнання недійсним рішення. Представники сторін: від позивача - Н.М.П. - пред. (за довір. від 04.05.2005 р.), М.Н.А. - директор; від відповідача - не з'явився; від третьої особи 1. - Ч.Т.Є. - пред. (за довіреністю від 12.09.2005 р.), С.Г.В. - пред. (за довір. від 12.09.2005 р. N б/N); від третьої особи 2. - Б.В.Ф. - пред. (за довір. від 12.09.2005 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлено про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 31 березня 2005 року N 240/2815 "Про відміну пункту 83 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на ту обставину, що при прийнятті спірного рішення відповідачем порушено вимоги чинного законодавства щодо порядку припинення права користування земельною ділянкою та охоронювані законом права та інтереси позивача, як орендаря спірної земельної ділянки.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ту обставину, що спірне рішення прийняте ним у межах наданої йому чинним законодавством компетенції, відповідно до вимог Земельного кодексу України ( 2768-14 ) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).

Треті особи 1 та 2 у справі позицію відповідача підтримали, в задоволенні позову просили відмовити, оскільки рішення відповідача від 10.07.2003 року N 638/798 прийняте з порушенням вимог чинного на момент його прийняття законодавства та без врахування фактичних обставин справи.

Ухвалою суду від 31.05.2005 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 21.06.2005 року.

У судовому засіданні 21.06.2005 року судом оголошено перерву до 11.07.2005 року на підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ).

Ухвалою суду від 11.07.2005 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.09.2005 року.

У судовому засіданні 14.09.2005 року оголошено перерву на 10.10.2005 року та попереджено учасників судового процесу, що в зв'язку з набранням чинності 01.09.2005 року Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), справа N 41/402 буде розглядатися відповідно до вимог адміністративного судочинства за правилами цього Кодексу. 10.10.2005 р. розгляд справи розпочався зі стадії розгляду справи по суті, оскільки всі підготовчі заходи були здійснені на попередніх засіданнях.

У судовому засіданні 10.10.2005 року оголошено перерву на 18.10.2005 р., в судовому засіданні 18.10.2005 року судом оголошено перерву на 28.11.2005 р.

10.11.2005 року позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді П.О.Є. на підставі ст. 20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Зазначена заява мотивована тим, що на даний час є достатньо підстав для прийняття рішення по справі, але суддя необгрунтовано відкладає розгляд справи, чим порушує процесуальні строки вирішення спору та винесення рішення по справі. За таких обставин, у позивача виникли сумніви щодо неупередженості судді П.О.Є.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) підставою для відводу судді є наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до ст. 150 КАС України ( 2747-15 ) суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України ( 2747-15 ), після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази.

Лише вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд на підставі ст. 151 КАС України ( 2747-15 ), може постановити ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і лише тоді перейти до судових дебатів.

Проаналізувавши матеріали справи, зазначені в заяві позивача про відвід судді, доводи та вимоги чинного законодавства, судом ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2005 р. в задоволенні заяви про відвід судді П.О.Є. відмовлено.

В судовому засіданні 28.11.2005 р. було заслухано пояснення представників учасників судового процесу та оголошено ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, оголошено перерву на 02.12.2005 р. для проведення судових дебатів та відповідно до ст. 153 КАС України ( 2747-15 ) ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судом встановлено:

10.07.2003 року на IV сесії XXIV скликання Київською міською радою було прийнято рішення N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", пунктом 83 зазначеного рішення було передбачено надання ТОВ "Оселя" - позивачу у справі, в користування на 10 років земельної ділянки площею 0,3465 га по просп. Радянської України, 4-б у Подільському районі м. Києва дія будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), земельні відносини регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) Київській міській раді - відповідачу у справі, надані повноваження у галузі земельних відносин.

Пунктом "а" ст. 9 ЗК України ( 2768-14 ) відповідачеві надані повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади м. Києва, пунктом "б" ст. 9 ЗК України - щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до вимог Земельного кодексу України, пунктом "в" ст. 9 - щодо надання земельних ділянок із земель комунальної власності у користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту "м" статті 9 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), крім перелічених у попередніх пунктах повноважень, Київська міська рада має повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через міські ради. Згідно з пунктом 1 статті 60 названого Закону, територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які є комунальною власністю територіальної громади м. Києва, належать відповідачу у справі.

Після прийняття 10.07.2003 року на IV сесії XXIV скликання Київською міською радою рішення N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 20 жовтня 2003 року.

Відповідно до умов названого договору відповідач у справі - орендодавець (Київрада) передає, а позивач - орендар (ТОВ "Оселя") приймає у довгострокову оренду на 10 (десять) років земельну ділянку, яка розташована за адресою: проспект Радянської України, 4-б у Подільському районі м. Києва, розміром 0,3465 га для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору. Договір оренди земельної ділянки від 20 жовтня 2003 року було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 6 листопада 2003 року за N 85-6-00072.

Таким чином, рішення від 10.07.2003 року N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", прийняте Київською міською радою відповідно до вимог чинного законодавства та в межах її компетенції, на момент розгляду справи у суді недійсним не визнавалось.

31 березня 2005 року на X сесії IV скликання Київською міською радою було прийнято рішення N 240/2815 "Про відміну пункту 83 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким:

а) відмінено пункт 83 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею";

б) припинено договір оренди земельної ділянки на просп. Радянської України, 4-б у Подільському районі м. Києва площею 0,3465 га для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, укладений на 10 років між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя" від 20.10.2003 N 85-6-00072.

За твердженням представника відповідача 09.07.2003 року Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві було підготовлено на ім'я начальника Головного управління земельних ресурсів КМДА Висновок N 1257 щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку ТОВ "Оселя" на проспекті Радянської України, 4-б у Подільському районі м. Києва.

В резолютивній частині висновку вказується, що Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві не заперечує проти відведення земельної ділянки, при цьому Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві висунуло особливі умови та вимоги, які обов'язкові до виконання, оскільки в п. 6 Висновку вказується, що у випадку невиконання однієї з вимог, Висновок втрачає свою дію.

У пункті 3 особливих умов і вимог вказується обов'язок замовника - ТОВ "Оселя" надати публікацію в засобах масової інформації щодо зазначеного будівництва до початку розробки проектної документації, з метою врахування громадської думки.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 грудня 2004 року на 3 стор. в газеті "РІО" накладом 1 млн. примірників (свідоцтво про реєстрацію КВ N 83 від 15.09.93 року) та статті "В Україні можна і потрібно формувати ринок доступного житла, розуміючи під цим збільшення обсягів будівництва" (18 грудня 2004 року), в якій надана вся необхідна інформація: будівельна адреса; кількість поверхів; орієнтовна дата будівництва; назва підприємства забудовника; назва проектної організації.

Відповідно до наказу Держкомзв'язку, Мінпресінформу, Мінтрансу "Про затвердження Правил розповсюдження періодичних друкованих видань" від 10.12.98 N 169/81/492, газета "РІО" відповідає визначенню "періодичне друковане видання". Газета "РІО" виходить друком щотижня, тиражем 1 млн. екземплярів та розповсюджується через мережу кіосків "Преса" по всіх районах Києва, в тому числі і в Подільському районі. Отже, інформація, що поширюється газетою "РІО" є масовою, оскільки масова інформація, відповідно до ст. 20 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) - це поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.

Чинним законодавством не передбачені вимоги щодо засобу масової інформації, в якому повинна розповсюджуватися зазначена інформація, цієї вимоги не було і у Висновку Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 09.07.2003 року N 1257, тому судом не приймається посилання відповідача на те, що позивач розмістив публікацію щодо майбутнього будівництва в неналежному засобі масової інформації.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що будь-хто з громадян міг отримати більш детальну інформацію про об'єкт будівництва від позивача або проектної організації "Град". Після отримання необхідної інформації, громадяни могли направляти свої відгуки та пропозиції підприємству - забудовнику ТОВ "Оселя" або безпосередньо відповідачу.

Отже, вимоги п. 3 Особливих умов і вимог Висновку Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 09.07.2003 року N 1257 позивач виконав у повному обсязі.

Таким чином, позивачем умови п. 7.2 Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2003 N 85-6-00072 щодо виконання вимог, викладених у листі Головного управління екології та природних ресурсів м. Києва від 26.06.2003 р. N 10-10-12/5415 виконані в повному обсязі.

Інших підстав для винесення спірного рішення відповідачем не зазначено.

Пунктом 2 спірного рішення відповідачем припинено договір оренди земельної ділянки, місце розташування якої проспект Радянської України, 4-б у Подільському районі м. Києва розміром 0,3465 га для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Оселя" від 20.10.2003 року на 10 років.

Припинення прав на землю регулюється главою 22 Земельного кодексу України ( 2768-14 ). Стаття 141 Земельного кодексу України вказує, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України ( 2768-14 );

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений в ст. 141 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті, не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону ( 161-14 ), від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача з вимогою про дострокове розірвання договору оренди спірної земельної ділянки та надання ним згоди на розірвання договору, також відповідачем не надано суду доказів про звернення до суду з відповідною вимогою.

Судом не приймається твердження відповідача щодо не порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки пунктом 4 спірного рішення Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено запропонувати позивачу іншу земельну ділянку, оскільки відповідачем не надано доказів того, що така пропозиція була зроблена і позивач погодився з нею.

Відповідно до ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що підстави для припинення права користування спірною земельною ділянкою у відповідача були відсутні, тому п. 2 рішення від 31 березня 2005 року N 240/2815 X сесія IV скликання Київської міської ради, яким припиняється право користування спірною земельною ділянкою позивачем не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення від 31 березня 2005 року N 240/2815 X сесія IV скликання Київської міської ради "Про відміну пункту 83 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яке було прийняте Київською міською радою в межах повноважень, однак, з порушенням вимог чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданої йому в оренду земельної ділянки для будівництва житлового будинку на просп. Радянської України, 4-б у Подільському районі м. Києва площею 0,3465 га.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін, вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення Київської міської Ради від 31 березня 2005 року N 240/2815 "Про відміну пункту 83 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" підлягають задоволенню.

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) судові витрати по сплаті державного мита на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу підлягають стягненню з місцевого бюджету міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), господарський суд міста Києва постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) від 31 березня 2005 року N 240/2815 "Про відміну пункту 83 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 N 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

3. Стягнути з місцевого бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 54, оф. 12, п/р 26009042380076 в філії АКІБ "Укрсиббанк" Київське регіональне управління, МФО 300733, код ЄДРПОУ 32383497) 85 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ). Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є.Пилипенко