Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 грудня 2005 р. N 1232
Київ
Питання Державного казначейства України
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Державне казначейство України, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. N 983 "Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 39, ст. 2484) та від 12 жовтня 2005 р. N 1005 "Про призначення Шлапака О.В. головою Державного казначейства", зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у місячний термін привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2005 р. N 1232
Положення
про Державне казначейство України
1. Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.
Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.
2. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та цим Положенням.
3. Основними завданнями Казначейства є:
1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;
в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;
2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;
3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.
4. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;
2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;
3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;
4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;
5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень;
6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;
7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;
8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;
9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;
11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів, та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;
12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;
13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ) та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;
14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;
15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов'язані із:
здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;
відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;
відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;
витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;
дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;
дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;
дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;
здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;
16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;
17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;
18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов'язані із роботою його територіальних органів;
19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;
20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
5. Казначейство має право:
1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;
2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;
4) ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;
5) списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до законодавства;
6) надавати послуги (у тому числі платні), пов'язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
7) вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності;
8) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень;
9) проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції;
10) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
11) здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.
6. Казначейство в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.
7. Казначейство очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.
Голова Казначейства є членом колегії Мінфіну.
8. Голова Казначейства має чотирьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів, погодженим з головою Казначейства.
Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова Казначейства.
9. Голова Казначейства:
1) здійснює керівництво діяльністю Казначейства, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром фінансів за виконання покладених на Казначейство завдань;
2) призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім заступників голови;
3) затверджує положення про структурні підрозділи Казначейства;
4) визначає ступінь відповідальності заступників голови, керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства і керівників територіальних органів;
5) притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім заступників голови;
6) підписує видані в межах компетенції Казначейства накази та організовує перевірку їх виконання;
7) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.
10. Казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства.
Типове положення про територіальний орган Казначейства затверджує Міністр фінансів.
11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Казначейства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Казначействі утворюється колегія у складі голови, його заступників та керівників структурних підрозділів Казначейства.
Персональний склад колегії затверджує Міністр фінансів за поданням голови Казначейства.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Казначейства.
12. Граничну чисельність працівників Казначейства затверджує за поданням голови Міністр фінансів у межах граничної чисельності працівників Мінфіну, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
13. Структуру Казначейства затверджує Міністр фінансів за поданням голови Казначейства.
14. Штатний розпис та кошторис Казначейства затверджує голова за погодженням з Міністром фінансів.
15. Казначейство утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінфіну.
16. Умови оплати праці працівників Казначейства визначаються Кабінетом Міністрів України.
17. Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2005 р. N 1232
Зміни,
що вносяться до постанов
Кабінету Міністрів України
від 24 вересня 2005 р. N 983
та від 12 жовтня 2005 р. N 1005
1. У постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. N 983:
пункт 2 виключити;
у тексті постанови слова "Державне казначейство" в усіх відмінках замінити словами "Державне казначейство України" у відповідному відмінку;
2. У назві та тексті постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2005 р. N 1005 слова "Державного казначейства" замінити словами "Державного казначейства України".
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2005 р. N 1232
Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 "Питання Державного казначейства" (ЗП України, 1995 р., N 11, ст. 262).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 656 "Про внесення зміни до Положення про Державне казначейство" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 27, с. 124).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180 "Про деякі питання діяльності Державного казначейства України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 7, ст. 251).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. N 611 "Про внесення доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 16, ст. 640).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. N 865 "Про доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 21, ст. 953).