Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про Державний бюджет України на 2006 рік

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 9, ст.96 )

( Зміни по Закону № 3367-IV від 19.01.2006
будуть внесені після його опублікування )

( Зміни по Закону № 3469-IV від 23.02.2006
будуть внесені після його опублікування )

( Зміни по Закону № 3508-IV від 23.02.2006
будуть внесені після його опублікування )

I. Загальні положення

Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на 2006 рік у сумі 124.945.131 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 96.564.420,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 28.380.710,7 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону.

Затвердити видатки Державного бюджету України на 2006 рік у сумі 137.081.485,7 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 108.245.247,8 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 28.836.237,9 тис. гривень.

Затвердити на 2006 рік:

обсяги повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 2.207.670,1 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 718.223 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.489.447,1 тис. гривень;

обсяги надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 2.980.360,3 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 440.222,9 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 2.540.137,4 тис. гривень.

Установити граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2006 рік у сумі 12.909.044,9 тис. гривень, у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 11.402.827,4 тис. гривень та граничний розмір дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.506.217,5 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону.

Установити оборотну касову готівку Державного бюджету України на 2006 рік у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Створити у Державному бюджеті України Стабілізаційний фонд у сумі 3.000.000 тис. гривень, який використовується шляхом внесення змін до цього Закону.

Вільний залишок коштів загального фонду Державного бюджету України на 1 січня 2006 року використовується шляхом внесення змін до цього Закону.

II. Доходи Державного бюджету України

Стаття 2. Установити, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належать:

1) податок на додану вартість (крім податкової заборгованості минулих років з податку на додану вартість житлово-комунальних підприємств, підприємств паливно-енергетичного комплексу, яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

2) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності та податкової заборгованості минулих років з податку на прибуток житлово-комунальних підприємств, підприємств паливно-енергетичного комплексу, яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

3) збір за спеціальне водокористування;

4) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

6) 25,45 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України (крім надходжень, визначених пунктом 35 статті 11 цього Закону);

7) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

8) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів);

9) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);

10) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та 90 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

11) ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них);

12) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

13) надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України;

14) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

15) надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету;

16) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна, у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач, валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях із порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, невручених міжнародних та внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання, майна, вилученого для забезпечення сплати штрафів або з метою відшкодування належних державному бюджету платежів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі;

17) частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, крім надходження коштів від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до статті 7 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 511; 2005 р., № № 17-19, ст. 267), та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності;

18) 80 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

19) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

20) 10 відсотків портового (адміністративного) збору;

21) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;

22) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в обсягах, визначених у додатку № 1 до цього Закону по загальному фонду бюджету;

23) до розмежування земель державної та комунальної власності – 10 відсотків надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (крім земельних ділянок, визначених пунктом 30 статті 11 та абзацом третім пункту 1 статті 64 цього Закону); після розмежування земель державної та комунальної власності – 100 відсотків надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності;

24) рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім податкової заборгованості минулих років підприємств паливно-енергетичного комплексу, яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

25) рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами;

26) рентна плата за транзитне транспортування аміаку;

27) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;

28) надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 MC, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання;

29) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та видачу копій і дублікатів таких ліцензій;

30) плата за виділення номерного ресурсу;

31) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій;

32) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України;

33) 47 відсотків плати за оренду майна (крім військового майна і майна Національної академії наук України та галузевих академій наук), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;

34) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

35) плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення;

36) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (з моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі);

37) митні збори (до моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі);

38) надходження коштів від продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та збору за видачу таких дозволів;

39) надходження від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;

40) кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 20, ст. 148);

41) кошти, що надійдуть від учасника – переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику – переможцю, відповідно до умов договору;

42) 97 відсотків плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, крім надходжень, визначених пунктом 33 цієї статті;

43) вивізне мито;

44) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

45) інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України згідно із статтею 29 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189).

Стаття 3. Установити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме, природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату (крім природного газу та газового конденсату із морських родовищ) і нафти (у тому числі з родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами, включаючи понад базовий) на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України:

1) рентну плату за природний газ (у тому числі і нафтовий (попутний) газ):

у розмірі 30,6 гривні за 1.000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі за базові і понад базові обсяги, видобуті з родовищ із важковидобувними і виснаженими запасами, а також за нафтовий (попутний) газ), крім обсягів природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу), видобутих з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів;

у розмірі 15 гривень за 1.000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів;

2) рентну плату за нафту (у тому числі за базові і понад базові обсяги, видобуті з родовищ із важковидобувними і виснаженими запасами):

у розмірі 876,17 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, більша частина яких залягає на глибині до 4.000 метрів;

у розмірі 550 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, більша частина яких залягає на глибині від 4.000 до 5.000 метрів;

у розмірі 325 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, більша частина яких залягає на глибині понад 5.000 метрів;

3) рентну плату за газовий конденсат:

у розмірі 876,17 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, що залягають на глибині до 5.000 метрів включно;

у розмірі 325 гривень за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів.

Після проведення у 2006 році кожного наступного аукціону з продажу нафти, газового конденсату, у наступних звітних (податкових) періодах до затверджених цією статтею ставок рентної плати за нафту і газовий конденсат застосовується коригуючий коефіцієнт, який щомісячно визначається шляхом ділення середньозваженої ціни 1 тонни нафти, що склалася на останньому аукціоні, до середньозваженої ціни 1 тонни нафти, що склалася на аукціоні, який проводився у жовтні 2005 року.

Стаття 4. Установити, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, а також господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, здійснюють:

продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, крім обсягів, які використовуються на власні технологічні потреби, а також газу скрапленого (понад обсяги, що підлягають продажу для потреб населення) – виключно на біржових аукціонах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

продаж газу скрапленого для забезпечення потреб населення – виключно на спеціалізованих біржових аукціонах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

продаж природного газу власного видобутку для потреб населення (за винятком обсягів природного газу, що використовується газовидобувними підприємствами для забезпечення власних технологічних потреб, та обсягів природного газу, видобутих із родовищ Чорного та Азовського морів понад базовий рівень 2005 року) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою дотримання норм цієї статті передання нафти сирої, газового конденсату, газу природного, у тому числі скрапленого на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, які не передбачають передання права власності на них, не допускається.

Стаття 5. Установити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку, вносять до Державного бюджету України:

рентну плату за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1.000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані;

рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафти, що транспортується;

рентну плату за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами в розмірі 4,5 гривні за 10 тонн нафтопродуктів, що транспортуються;

рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмірі 3,7 гривні за одну тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Сплата зазначених платежів здійснюється щодекадно (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з обсягів природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку, що транспортуються територією України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктоводами подаються до органів стягнення за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не була внесена в установлений термін (протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), сплачується до Державного бюджету України із нарахуванням пені у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44).

Стаття 6. Установити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють експорт:

природного газу у газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 135 гривень за 1.000 куб. метрів;

газу (крім природного) у газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 135 гривень за 1.000 куб. метрів;

природного газу у скрапленому стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 135 гривень за 1 тонну;

скраплених газів (крім природного), сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 400 гривень за 1 тонну, якщо більші розміри не встановлені міжнародними договорами, обов’язковими для України.

Стаття 7. Кабінету Міністрів України погасити у 2006 році частину заборгованості, визначену абзацом третім частини першої статті 1 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов’язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 31, ст. 248; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267), у сумі 252.500 тис. гривень.

Установити, що Національний банк України у 2006 році вносить до Державного бюджету України щоквартально рівними частинами перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України на загальну суму не менш як 1.287.800 тис. гривень.

Стаття 8. Установити, що у 2006 році:

у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку;

операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість;

операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість;

продаж спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється на аукціонах, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Установити, що кошти, які надходять від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до статті 7 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 511; 2005 р., №№ 17-19, ст. 267), зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ці кошти додатково обліковуються у Державному казначействі України на окремому відповідному рахунку як фінансовий резерв для зняття з експлуатації атомних блоків.

Стаття 10. Установити, що у 2006 році до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 5, ст. 169), застосовується коефіцієнт 1,94.

Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік у частині доходів є:

1) акцизний збір із вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів;

2) акцизний збір із ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів;

3) ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

4) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;

5) надходження від збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

6) платежі, пов’язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

7) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;

8) надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів військового призначення та/або їх складових, що належать Національному космічному агентству України;

9) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил України) і правоохоронних органів;

10) збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв’язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

11) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

12) 90 відсотків портового (адміністративного) збору;

13) надходження до страхового фонду безпеки авіації;

14) надходження від зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та коштів, одержаних від продажу контрольних марок;

15) надходження від видачі сертифікатів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;

16) власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі плата за оренду військового майна, майна Національної академії наук України і галузевих академій наук та 50 відсотків плати за оренду іншого майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

17) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;

18) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені додатком № 1 до цього Закону по загальному фонду Державного бюджету України;

19) надходження від секретаріату ООН, ОБСЄ та іншої регіональної організації за участь українського контингенту органів внутрішніх справ України в миротворчих операціях;

20) надходження до Фонду соціального захисту інвалідів;

21) 65 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища;

22) 70 відсотків надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;

23) 74,55 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України (крім надходжень, визначених пунктом 35 цієї статті);

24) надходження від плати за оформлення посвідчення закордонного українця;

25) надходження від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від погашення заборгованості компанії перед цільовим галузевим фондом створення ядерно-паливного циклу в Україні за придбаний концентрат природного урану та поставлене йому на компенсаційній основі протягом 1994- 1999 років ядерне паливо у сумі 120.000 тис. гривень;

26) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

27) надходження коштів від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до статті 7 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 511; 2005 р., № № 17-19, ст. 267);

28) надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

29) надходження від енергогенеруючих компаній в рахунок погашення заборгованості перед Держкомрезервом за поставлене протягом 1997- 2000 років органічне паливо, але не менше 50.000 тис. гривень;

30) 95 відсотків коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації;

31) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

32) 3 відсотки плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, а також 3 відсотки плати за оренду майна (крім військового майна і майна Національної академії наук України та галузевих академій наук), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;

33) податкова заборгованість минулих років та нараховані суми податків, які виникли після проведення розрахунків згідно із статтею 36 цього Закону житлово-комунальних підприємств, підприємств паливно-енергетичного комплексу з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), податку на додану вартість, рентної плати за транзитне транспортування природного газу, які спрямовуються на розрахунки щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень та на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

34) платежі, що пов’язані з виконанням Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про участь Російської Федерації в розвитку соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

35) надходження від погашення заборгованості дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, що склалася станом на 1 грудня 2005 року, за умови виконання планових поквартальних надходжень цього збору до загального фонду державного бюджету у 2006 році.

Стаття 12. Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" забезпечити щомісячно рівними частинами протягом 2006 року перерахування до спеціального фонду державного бюджету 120.000 тис. гривень заборгованості перед цільовим галузевим фондом створення ядерно-паливного циклу в Україні за придбаний концентрат природного урану та поставлене йому на компенсаційній основі протягом 1994- 1999 років ядерне паливо.

III. Державний борг та фінансування
Державного бюджету України

Стаття 13. Установити на 31 грудня 2006 року граничний розмір державного внутрішнього боргу України в сумі 18.689.481,2 тис. гривень та в сумі 1.083.911,9 тис. доларів США, граничний розмір державного зовнішнього боргу України - в сумі, еквівалентній 9.172.389,7 тис. доларів США.

Стаття 14. Установити, що державні внутрішні і зовнішні запозичення здійснюються в межах загального обсягу встановлених цим Законом граничних розмірів державного внутрішнього боргу України та державного зовнішнього боргу України. У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу, визначених додатком № 2 до цього Закону, у неповному обсязі допускається збільшення надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування іншого типу з відповідним перевищенням граничного розміру державного зовнішнього (внутрішнього) боргу України за рахунок перевищення відповідних обсягів запозичень з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 13 цього Закону, з обов’язковим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 15. Установити, що у 2006 році надання державних гарантій, гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями, а також за зобов’язаннями Державної іпотечної установи) не здійснюється.

Юридичні особи, щодо яких Кабінетом Міністрів України приймається рішення про надання кредитів або гарантій, зобов’язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, які протягом 2005- 2006 років додержуються встановлених Національним банком України обов’язкових економічних нормативів, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Державного бюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Установити на 2006 рік граничний обсяг надання державних гарантій:

за позиками від міжнародних фінансових організацій у сумі 2.043.585 тис. гривень;

за зобов’язаннями Державної іпотечної установи у сумі 1.000.000 тис. гривень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

за кредитними коштами під гарантії Уряду України Державній службі автомобільних доріг України у сумі не більше 1.800.000 тис. гривень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, на: капітальний ремонт автодороги Кіпті- Глухів- Бачівськ на ділянці Кіпті- Вертіївка, реконструкцію та капітальний ремонт ряду ділянок автодороги Київ- Ковель- Ягодин, капітальний ремонт автодороги Київ- Одеса на ділянках Київ- Жашків, Червонознам’янка- Одеса; підвищення технічного стану автодороги Харків- Сімферополь- Севастополь (капітальний ремонт на ділянці Мерефа- Перещепине, завершення будівництва ділянки Люботин- Мерефа, реконструкція ділянки Перещепине- Новомосковськ); реконструкція автодороги Київ- Харків- Довжанський на ділянці Пирятин- Полтава.

Стаття 16. Міністерство фінансів України має право від імені України брати зобов’язання, пов’язані із здійсненням запозичень, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов’язаних із поверненням позик та звільненням платежів згідно з угодами від будь-яких комісій, податків та інших обов’язкових платежів, протягом часу дії зобов’язання з повернення запозичених коштів.

Стаття 17. У разі виконання державою гарантійних зобов’язань перед іноземними кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у юридичних осіб, зобов’язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави, відповідно, переходять права кредитора та право вимагати від боржника погашення такої заборгованості в установленому законом порядку.

Частина перша цієї статті не поширюється на відносини щодо кредитів, залучених державою та наданих позичальникам - резидентам України на підставі відповідних договорів.

Стаття 18. Надати право Міністерству фінансів України здійснювати операції з державним боргом України з метою економії бюджетних коштів, включаючи операції щодо обміну, випуску та викупу державних боргових зобов’язань, при дотриманні граничного розміру державного боргу на кінець року.

Міністерство фінансів України щомісяця інформує Верховну Раду України про здійснені операції з державним боргом України. Детальний перелік здійснених операцій з державним боргом України включається окремим додатком до річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України, який подається до Верховної Ради України.

Стаття 19. Надати право Міністерству фінансів України здійснювати операції короткострокового характеру на ринку цінних паперів та розміщення бюджетних коштів на депозитах за рахунок тимчасового залучення коштів єдиного казначейського рахунку з наступним їх поновленням до кінця року у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 20. Установити, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належать:

1) надходження в результаті здійснення державних внутрішніх та державних зовнішніх запозичень;

2) 99 відсотків коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, з урахуванням пунктів 2 та 3 статті 21 цього Закону;

3) повернення коштів з депозитів або пред’явлення цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю;

4) зміни обсягів готівкових коштів загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 21. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік у частині фінансування є:

1) позики, що залучаються державою від міжнародних та іноземних організацій з метою їх подальшого рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку;

2) 1 відсоток коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, але не більше 59.987 тис. гривень, із урахуванням пункту 3 цієї статті;

3) кошти, які надійдуть від приватизації об’єктів незавершеного будівництва, що споруджувалися відповідно до Чорнобильської будівельної програми, але не більше ніж 130 тис. гривень.

Стаття 22. Визнати в 2006 році органи державної податкової служби України органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.

Дозволити Міністерству фінансів України залучати в 2006 році юридичних осіб для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, в тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення якої органам податкової служби було відмовлено.

Надати Міністерству фінансів України право використовувати на оплату таких послуг юридичних осіб до п’яти відсотків від фактичних надходжень до державного бюджету внаслідок забезпечення цими особами здійснення стягнення.

Стаття 23. Установити, що кошти, отримані згідно з пунктом 6 статті 11 цього Закону, спрямовуються на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією відповідно до укладеної міжурядової угоди.

Стаття 24. Фонду державного майна України забезпечити в 2006 році надходження до Державного бюджету України коштів, отриманих від приватизації державного майна, відповідно до пункту 2 статті 20, пунктів 2 та 3 статті 21 цього Закону, у сумі не менш як 2.121.532 тис. гривень.

Стаття 25. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати в 2006 році на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше ніж три роки заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі, у тому числі оформленої простими векселями на ім’я Міністерства фінансів України.

Векселі видаються у валюті кредиту, бюджетної позички та фінансової допомоги на зворотній основі, за якими юридичні особи-резиденти мають заборгованість перед державою. При цьому дозволяється зниження початкової ціни продажу прав вимоги до 50 відсотків їх номінальної суми.

Сума пені, яка нарахована внаслідок невиконання позичальником зобов’язань за кредитом та/або бюджетною позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі, на оформлену векселями суму заборгованості, списується.

Міністерство фінансів України здійснює продаж таких прав вимоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. На часткову зміну частини другої статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) дозволити в процесі приватизації державного майна оплату його вартості у вільно конвертованій іноземній валюті.

IV. Видатки та кредитування
Державного бюджету України

Стаття 27. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2006 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами та централізовані заходи і програми в розрізі адміністративно-територіальних одиниць згідно з додатками № 3, № 4 та № 5 до цього Закону.

У процесі виконання державного бюджету у виняткових випадках за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерство фінансів України здійснює перерозподіл видатків за бюджетною програмою в розрізі економічної класифікації в межах загального обсягу його бюджетних призначень окремо по загальному та спеціальному фондах державного бюджету, а перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу головного розпорядника коштів державного бюджету окремо по загальному та спеціальному фондах здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Передача бюджетних призначень, передбачена частиною шостою статті 23 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189), перерозподіл бюджетних призначень на пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу між головними розпорядниками коштів державного бюджету та бюджетних призначень на централізовані заходи і програми між адміністративно-територіальними одиницями здійснюється за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у порядку, визначеному Міністерством фінансів України.

Забороняється збільшення бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах Державного бюджету України на:

оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

видатки розвитку за рахунок зменшення бюджетних призначень на видатки споживання;

видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення інших видатків.

Порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, які не пов’язані з функціонуванням бюджетних установ, визначаються Кабінетом Міністрів України. У порядках використання коштів за бюджетними програмами, за якими державна підтримка суб’єктам господарювання надається на покриття поточних витрат, що не забезпечені власними доходами, передбачати механізм залежності обсягів такої підтримки від фактичних обсягів валових доходів цих суб’єктів господарювання за відповідними видами діяльності.

Установити, що у 2006 році норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2006 рік.

Розпорядникам коштів державного бюджету (далі - розпорядникам) при виконанні бюджету забезпечити у повному обсязі проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості по оплаті вищезазначених товарів та послуг. Розпорядникам забезпечити укладання угод по кожному виду енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником обґрунтованих лімітів споживання.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників коштів державного бюджету виключно за наявності затверджених в установленому порядку паспортів бюджетних програм.

Стаття 28. Перелік об’єктів будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування державного значення затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 29. Видатки, пов’язані з утриманням працівників закордонних дипломатичних установ України, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, крім військових аташе, проводяться виключно через Міністерство закордонних справ України.

Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.

Стаття 31. Установити, що у 2006 році вступ до міжнародних організацій і приєднання до міжнародних угод, умови членства в яких передбачають сплату внесків або здійснення будь-яких інших виплат за рахунок коштів державного бюджету, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України виходячи з відповідних обсягів, визначених на цю мету у додатку № 3 до цього Закону, у порядку, визначеному Законом України "Про міжнародні договори України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 50, ст. 540).

Стаття 32. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік за економічною структурою видатків:

оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);

нарахування на заробітну плату (код 1120);

придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів (код 1132);

забезпечення продуктами харчування (код 1133);

оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160);

виплата процентів за державним боргом (код 1200);

трансферти населенню (код 1340);

трансферти місцевим бюджетам (код 1320).

Визначити захищеними видатками Державного бюджету України на 2006 рік видатки на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації, а також видатки на підготовку кадрів вищими навчальними закладами I- IV рівнів акредитації, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки.

Стаття 33. Установити, що у 2006 році оплата послуг з оброблення електронних розрахункових документів та повідомлень у системі електронних переказів Національного банку України Державним казначейством України не здійснюється.

Стаття 34. Установити, що у 2006 році за надання органами Державного казначейства України небюджетним установам послуг, пов’язаних з обслуговуванням програмно-технічного комплексу "Клієнт – Казначейство", справляється плата в порядку та розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 35. Установити, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України.

Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України.

Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Установити, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, у 2006 році за вимогою органів державної виконавчої служби України здійснюється органами Державного казначейства України в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету, в такому порядку:

Державне казначейство України у терміни, визначені у приписі, списує у безспірному порядку на користь зазначеної фізичної особи встановлену до відшкодування суму коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України;

відшкодовані суми обліковуються Державним казначейством України та відображаються у звітності про виконання державного бюджету;

у разі потреби у таких видатках понад обсяг бюджетних призначень в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Списання коштів з бюджету за рішеннями судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна.

Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу бюджетної установи, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, встановлених на утримання цієї установи.

Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників установ системи освіти по виплатах, передбачених абзацами восьмим - десятим частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92), здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах відповідних бюджетних призначень.

Кошти, відшкодовані державою з Державного бюджету України згідно з цією статтею, вважаються збитками Державного бюджету України. Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, згідно з цією статтею, виступають органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами Державного казначейства України.

Органи Державного казначейства України виконують рішення, які прийняті органами державної влади, про списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів з відображенням в обліку органів Державного казначейства України відповідних бюджетних зобов’язань.

Цей порядок поширюється на місцеві бюджети.

Стаття 36. Кабінету Міністрів України забезпечити завершення розрахунків з погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперів колишнього СРСР, які здійснюються за рахунок відповідної субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам шляхом погашення заборгованості таких громадян, що утворилася станом на 1 вересня 2004 року, за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату, розпочаті у 2005 році згідно із статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № № 17-19, ст. 267).

Стаття 37. Установити, що в 2006 році рівноцінна та повна компенсація втрат доходів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу (в тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), пов’язаних із оподаткуванням грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних ними у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, відповідно до вимог пункту 22.7 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308), здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 38. Визначити обсяг коштів, які спрямовуються у 2006 році на реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 15), у сумі 659.146 тис. гривень, у тому числі субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 531.203,5 тис. гривень.

Установити, що розподіл до 1 квітня 2006 року та перерозподіл цих бюджетних призначень у 2006 році між бюджетними програмами, головними розпорядниками коштів державного бюджету та місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України з наступним інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 39. Установити, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.

Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Стаття 40. Установити, що при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 1994 р., № 24, ст. 178; 1995 р., № 16, ст. 111; 1996 р., № 17, ст. 73; 2002 р., № 33, ст. 236, № 35, ст. 262; 2004 р., № 23, ст. 320, № 36, ст. 447; 2005 р., № № 17-19, ст. 267), та членам їх сімей до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому при обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.

Стаття 41. Видатки, передбачені цим Законом на виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації, в тому числі проектів інформатизації органів виконавчої влади за кодами програмної класифікації видатків державного бюджету: 0111060, 0301160, 0411040, 1001020, 1201180, 1201600, 2201190 (в частині професійно-технічних та вищих навчальних закладів), 2501140, 3001070, 3106080, 3201270, 3201470, 3501020, 3504600, 3505030, 5001060, 5101030, 5101600, 5341080, 5361080, 6141080, 6141600, 6151020, 6511020, 6731050, здійснюються Державним казначейством України лише після погодження відповідними розпорядниками бюджетних коштів зазначених проектів з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації – центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Стаття 42. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік у частині кредитування є:

1) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України індивідуальним сільським забудовникам;

2) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і пеня;

3) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994- 1997 років;

4) повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу;

5) кошти, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб’єктам господарювання, крім надходжень за рахунок відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість та надходжень, визначених пунктом 10 цієї статті;

6) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України фермерським господарствам;

7) повернення коштів, наданих Міністерству аграрної політики України на формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом та для здійснення заставних та інтервенційних закупівель;

8) повернення коштів, наданих з Державного бюджету України на закупівлю сільськогосподарської продукції;

9) повернення безвідсоткових бюджетних позичок, наданих у 2004 році підприємствам державної форми власності паливно-енергетичного комплексу на погашення заборгованості із заробітної плати в межах 83.261 тис. гривень та наданих у 2005 році підприємствам та організаціям вугільної промисловості на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам в межах 17.944 тис. гривень;

10) до 5 відсотків фактичних надходжень до Державного бюджету України внаслідок забезпечення юридичними особами стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками;

11) повернення кредиту, наданого на реконструкцію гідроелектростанцій.

Стаття 43. Установити, що у 2006 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 11, 21 та 42 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

1) розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування та погашення боргових зобов’язань за кредитами, отриманими Україною або Державною службою автомобільних доріг України під державні гарантії на розвиток дорожнього господарства (за рахунок коштів, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 11 цього Закону).

При цьому із загального обсягу зазначених коштів, за вирахуванням боргових зобов’язань за кредитами, 40 відсотків спрямовується на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, в першу чергу у сільській місцевості, у тому числі 450.000 тис. гривень як субвенція місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності;

субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Кременчук Полтавської області на проектування та будівництво мосту через річку Дніпро у м.Кременчук в обсязі 10.000 тис. гривень (за рахунок коштів, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 11 цього Закону);

субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м.Запоріжжя в обсязі 233.100 тис. гривень (за рахунок коштів, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 11 цього Закону, та 133.100 тис. гривень надходжень, визначених пунктом 30 статті 11 цього Закону);

2) виплати, пов’язані з функціонуванням консульських відділів дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв та консульської служби Міністерства закордонних справ України на території України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);

3) заходи з реалізації Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

4) будівництво енергоблоків атомних, гідроакумулюючих та інших електростанцій, магістральних, гірських та сільських ліній електропередач за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

5) здешевлення кредитів на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

6) створення власного виробництва ядерного палива та приведення об’єктів виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан (за рахунок джерел, визначених пунктом 25 статті 11 цього Закону);

7) державну підтримку будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

8) надання кредитів на реалізацію інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій у галузях економіки, технологій з виробництва альтернативних джерел палива, розміщення вільних коштів на депозитах та придбання цінних паперів (за рахунок джерел, визначених пунктом 27 статті 11 цього Закону);

9) реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

10) здійснення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 11 цього Закону);

11) забезпечення міжнародних зобов’язань України у космічній галузі (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього Закону);

12) потреби утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил України) і правоохоронних органів відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 цього Закону);

13) виплату пенсій (компенсацій, надбавок, підвищень, доплат до пенсій), призначених за різними пенсійними програмами, щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), сплату страхових пенсійних внесків за визначені законодавством категорії осіб, виплату державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону);

14) забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні та участь України у міжнародних авіаційних організаціях і утримання Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 11 цього Закону);

15) морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту, утримання Державного департаменту морського і річкового транспорту та Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства Міністерства транспорту та зв’язку України (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 статті 11 цього Закону, крім тих, що надходять від риболовних портів);

16) міжнародну діяльність у галузі рибного господарства (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 статті 11 цього Закону, в частині, що надходять від риболовних портів);

17) заходи з підтримання належного рівня безпеки польотів, авіаційної безпеки і забезпечення пошукових та авіаційно-рятувальних робіт (за рахунок джерел, визначених пунктом 13 статті 11 цього Закону);

18) заходи, пов’язані з охороною інтелектуальної власності (за рахунок джерел, визначених пунктом 14 статті 11 цього Закону);

19) здійснення контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (за рахунок джерел, визначених пунктом 15 статті 11 цього Закону);

20) заходи, пов’язані з організацією надання послуг, реалізації продукції та виконання робіт бюджетними установами, та інші заходи з утримання цих установ згідно із законодавством (за рахунок джерел, визначених пунктом 16 статті 11 цього Закону);

21) накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву (за рахунок 85 відсотків джерел, визначених пунктом 18 статті 11 цього Закону, та за рахунок джерел, визначених пунктами 17 і 29 статті 11 цього Закону);

22) відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з обслуговуванням цінностей матеріального резерву (за рахунок 15 відсотків джерел, визначених пунктом 18 статті 11 цього Закону);

23) участь українського контингенту органів внутрішніх справ України у міжнародних миротворчих операціях та інші потреби органів внутрішніх справ відповідно до кошторису Міністерства внутрішніх справ України (за рахунок джерел, визначених пунктом 19 статті 11 цього Закону);

24) програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів, у тому числі не менше 50 відсотків надходжень на утримання центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів (за рахунок джерел, визначених пунктом 20 статті 11 цього Закону);

25) заходи, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

26) захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

27) комплексний протипаводковий захист у басейні р.Тиса у Закарпатській області (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

28) реструктуризацію та ліквідацію об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

29) утилізацію твердого ракетного палива (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

30) підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

31) заходи, пов’язані із запобіганням розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 11 цього Закону);

32) підтримку гастрольних заходів на загальнодержавному рівні (за рахунок джерел, визначених пунктом 22 статті 11 цього Закону);

33) розвиток мінерально-сировинної бази, з яких 250.000 тис. гривень спрямовуються на виконання державного замовлення з одержання приросту запасів нафти і природного газу (у тому числі 150.000 тис. гривень на континентальному шельфі Чорного і в акваторії Азовського морів) та 35.000 тис. гривень на буріння артезіанських свердловин (за рахунок джерел, визначених пунктом 23 статті 11 цього Закону);

34) формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом, здійснення заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 42 цього Закону);

35) рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 21 цього Закону);

36) заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна відповідно до Державної програми приватизації (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 21 цього Закону, та 10 відсотків надходжень, визначених пунктом 3 статті 21 цього Закону), але не більше ніж 60.000 тис. гривень.

Порядок використання цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України;

37) державні капітальні вкладення на реалізацію Чорнобильської будівельної програми, але не більше ніж 117 тис. гривень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (за рахунок 90 відсотків джерел, визначених пунктом 3 статті 21 цього Закону);

38) надання державного пільгового кредиту індивідуальним сільським забудовникам (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 42 цього Закону);

39) надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 42 цього Закону);

40) заходи, пов’язані з формуванням державного резервного насіннєвого фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 42 цього Закону);

41) збільшення статутного фонду Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 42 цього Закону, та 20 відсотків джерел, визначених пунктом 5 статті 42 цього Закону).

Встановити, що кошти на збільшення статутного фонду Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" спрямовуються для закупівлі сільськогосподарської техніки, вантажних автомобілів та обладнання для сільгосппереробки з подальшою передачею їх у лізинг;

42) часткову компенсацію вартості складної сільсько-господарської техніки вітчизняного виробництва (за рахунок 80 відсотків джерел, визначених пунктом 5 статті 42 цього Закону);

43) надання кредитів фермерським господарствам (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 42 цього Закону);

44) заходи щодо формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 42 цього Закону);

45) державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, у тому числі забезпечення гарантійних зобов’язань по поверненню бюджетних позик (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 та пунктом 9 статті 42 цього Закону);

46) оплату послуг юридичних осіб, які залучаються для стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 42 цього Закону);

47) заходи, пов’язані з виготовленням та видачею посвідчення закордонного українця (за рахунок джерел, визначених пунктом 24 статті 11 цього Закону);

48) будівництво пускового комплексу "Вектор" (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

49) виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу та ліквідацію радіаційних аварій (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

50) закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками (за рахунок джерел, визначених пунктом 26 статті 11 цього Закону);

51) державну підтримку розвитку хмелярства (за рахунок джерел, визначених пунктом 26 статті 11 цього Закону);

52) субвенцію з Державного бюджету України на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських (за рахунок джерел, визначених пунктом 28 статті 11 цього Закону);

53) видатки та надання кредитів за кодами програмної класифікації видатків та надання кредитів державного бюджету: 0301810, 0501180, 0501820, 1701210, 1801800, 2101140, 2101390, 2101400, 2201390, 2211030, 2311020, 2401400, 2601270, 2711020, 2804070, 3103040, 3103050, 3121020, 3131030, 3201490, 3401290 та 5341030 (за рахунок 99 відсотків джерел, визначених пунктом 30 статті 11 цього Закону);

54) компенсацію витрат державних органів приватизації на виготовлення землевпорядної документації та організацію продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації (за рахунок 1 відсотка джерел, визначених пунктом 30 статті 11 цього Закону, але не більше 8.500 тис. гривень);

55) фінансову підтримку Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (за рахунок джерел, визначених пунктом 31 статті 11 цього Закону);

56) здійснення природоохоронних заходів (за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 42 цього Закону);

57) заходи, пов’язані з виконанням організаційних функцій орендодавця, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 32 статті 11 цього Закону);

58) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розрахунки щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень (за рахунок джерел, визначених пунктом 33 статті 11 цього Закону);

59) субвенцію з Державного бюджету України на розвиток соціально-економічної сфери міста Севастополь та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (за рахунок джерел, визначених пунктом 34 статті 11 цього Закону);

60) субвенцію з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктом 33 статті 11 цього Закону);

61) фінансування держзамовлення з приросту запасів природного газу та регіональних геологорозвідувальних робіт (за рахунок джерел, визначених пунктом 35 статті 11 цього Закону).

При цьому 90 відсотків загальної суми зазначених коштів спрямовуються на фінансування державного замовлення з приросту запасів природного газу та 10 відсотків - на фінансування регіональних геологорозвідувальних робіт.

Стаття 44. Установити, що у 2006 році благодійні внески органам державної влади та органам місцевого самоврядування на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів державної та комунальної власності зараховуються до спеціального фонду відповідних бюджетів і спрямовуються на визначену мету.

Стаття 45. Дозволити Кабінету Міністрів України надавати кошти на покриття тимчасових касових розривів спеціального фонду за рахунок залучення коштів єдиного казначейського рахунку з наступним їх поновленням у регламентованому режимі до кінця року:

Державній службі автомобільних доріг України для здійснення будівництва, реконструкції та утримання автомобільних доріг загального користування;

Аграрному фонду для формування державного продовольчого резерву та здійснення заставних та інтервенційних закупівель.

Стаття 46. Установити, що кошти, які були спрямовані згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 17-18, ст. 250) на кредитування операцій з фінансового лізингу авіаційної техніки, використовуються на безповоротній основі за умови передачі збудованої за рахунок вказаних коштів авіаційної техніки вітчизняного виробництва Державному авіаційному підприємству "Україна" у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

V. Взаємовідносини Державного бюджету
України та місцевих бюджетів

Стаття 47. Установити, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2006 році належать:

1) податок з доходів фізичних осіб;

2) єдиний податок та фіксований податок (крім частини цих податків, що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань на обов’язкове соціальне страхування) і у повному обсязі фіксований сільськогосподарський податок;

3) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, у тому числі тих, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

4) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя;

5) дотації та субвенції з Державного бюджету України;

6) плата за надані в оренду водні об’єкти місцевого значення;

7) штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів;

8) доходи, що підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів згідно із статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189; 2004 р., № 5, ст. 34, № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267);

9) кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 20, ст. 148), в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

10) кошти, що надійдуть від учасника – переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, відповідно до умов договору, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.

Фіксований податок зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189) для податку з доходів фізичних осіб.

Стаття 48. У разі зміни юридичної адреси суб’єктів підприємницької діяльності - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Стаття 49. Затвердити на 2006 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками № 6 та № 7 до цього Закону.

Кабінет Міністрів України може здійснювати протягом 2006 року перерозподіл загального обсягу субвенції, затвердженого місцевим бюджетам з Державного бюджету України на надання пільг, субсидій та допомоги населенню, між їх видами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг та субсидій населенню, та перерозподіл обсягів субвенцій з Державного бюджету України між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій та допомоги населенню.

Додаткова дотація з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ розподіляється між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетами районів у таких пропорціях відповідно: не більш як 25 відсотків – для бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету та не менш як 75 відсотків – для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів.

Надати право Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям здійснювати розподіл додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ виходячи з показників дохідної частини бюджетів з метою вирівнювання забезпеченості бюджетів депресивних територій, врахування особливостей гірських територій і тих, що мають низький показник чисельності населення.

Порядок розподілу цієї додаткової дотації визначається Кабінетом Міністрів України.

Розподіл коштів субвенції з державного бюджету обласному бюджету Київської області на проведення експерименту за принципом "гроші ходять за дитиною" здійснює Київська обласна державна адміністрація.

Стаття 50. Затвердити субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

- на придбання українських народних інструментів у сумі 10.000 тис. гривень; розподіл коштів зазначеної субвенції здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства культури і туризму України;

- на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях у сумі 50.000 тис. гривень; надати право Кабінету Міністрів України здійснювати протягом 2006 року додатковий розподіл та перерозподіл загальних обсягів зазначеної субвенції між місцевими бюджетами.

Стаття 51. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони, а також звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні, звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли або стали інвалідами при проходженні військової служби, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 26, ст. 355), частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 294; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493), абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 15, ст. 228, № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 4, ст. 83), дітям війни.

За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та державної пожежної охорони, а також звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 26, ст. 355), частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 294; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493), абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 15, ст. 228, № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 4, ст. 83).

За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни, ветеранам праці, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони, особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям війни, пенсіонерам за віком за безплатний проїзд.

Стаття 52. Затвердити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських, у сумі 450.000 тис. гривень згідно з додатком № 7 до цього Закону.

Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затвердити порядок надання та використання коштів зазначеної субвенції, а також її розподіл за об’єктами.

Розподіл коштів зазначеної субвенції за об’єктами здійснюється за пропозиціями народних депутатів України, узгодженими з відповідними місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування. При визначенні переліку цих об’єктів врахувати в першу чергу ступінь газифікації населених пунктів, необхідність завершення пускових об’єктів, продовження розпочатого будівництва у минулих роках та будівництва об’єктів із підготовленою проектно-кошторисною документацією.

Стаття 53. Установити, що цільові кошти на 2006 рік, що враховані при визначенні міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, на забезпечення реалізації заходів Комплексної програми "Цукровий діабет" і лікування нецукрового діабету використовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 54. Затвердити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на капітальний ремонт сільських шкіл, розвиток та реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення, на впровадження заходів, спрямованих на зменшення витрат по виробництву, передачі та споживання теплової енергії у сумі 1.000.000 тис. гривень згідно з додатком № 7 до цього Закону.

Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затвердити порядок надання зазначеної субвенції, а також її розподіл за об’єктами.

Розподіл коштів зазначеної субвенції здійснюється за пропозиціями народних депутатів України, узгодженими з відповідними місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування. При визначенні переліку об’єктів інвестиційних проектів врахувати в першу чергу необхідність завершення будівництва, розпочатого у минулих роках, будівництва об’єктів із ступенем будівельної готовності понад 80 відсотків та будівництва об’єктів із підготовленою проектно-кошторисною документацією.

Стаття 55. Якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають проводитися згідно з Бюджетним кодексом України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189) з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів.

Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до Державного бюджету України органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.

Стаття 56. Установити, що у 2006 році суми дотації вирівнювання місцевим бюджетам перераховуються управліннями Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду Державного бюджету України, що надійшли на аналітичні рахунки обліку доходів Державного бюджету України на відповідній території, згідно з додатком № 6 до цього Закону.

До доходів загального фонду Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання, включаються:

1) податок на прибуток підприємств;

2) податок на додану вартість (без врахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами);

3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

4) збір за спеціальне водокористування;

5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

6) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

7) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору із ввезених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів);

8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);

9) ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них);

10) вивізне мито;

11) плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна;

12) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

13) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

14) кошти, що передаються до державного бюджету з обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районних бюджетів.

У разі якщо суми, перераховані відповідним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі, не забезпечать отримання місячної суми дотації вирівнювання згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку № 6 до цього Закону, Державне казначейство України зобов’язане перерахувати на рахунок відповідного місцевого бюджету недоотриману місячну суму дотації вирівнювання із загального фонду державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця.

Стаття 57. Установити, що перерахування коштів до Державного бюджету України з міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку № 6 до цього Закону. Перерахування коштів до районних і міських міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення бюджетів з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених відповідними районними та міськими радами. Місячний обсяг перерахування зазначених коштів за нормативами щоденних відрахувань не повинен становити більше однієї дванадцятої річної суми, визначеної у додатку № 6 до цього Закону.

Установити, що перерахування коштів до державного бюджету з обласних, Київського міського бюджетів, визначених у додатку № 6 до цього Закону, здійснюється щодекадно рівними частками згідно з помісячними сумами таких платежів, установленими розписом Державного бюджету України на 2006 рік.

Стаття 58. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним, сільським радам при затвердженні відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених видатків. Установити ліміти споживання енергоносіїв у фізичних обсягах по кожній бюджетній установі виходячи з обсягів призначень, затверджених розпорядникам бюджетних коштів у рішеннях про затвердження відповідних бюджетів на 2006 рік.

Стаття 59. Установити, що в розрахунках міжбюджетних трансфертів на 2006 рік коефіцієнт вирівнювання застосовується лише до обчисленого за формулою обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів.

Стаття 60. Установити, що видатки бюджету міста Києва на виконання функцій столиці відповідно до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., №11, ст. 79) здійснюються за відповідною програмою.

Стаття 61. Установити, що у 2006 році:

рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) та Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 33-34, ст. 404; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) встановлюється для працездатних осіб у сумі 110 гривень, непрацездатних осіб - 155 гривень, інвалідів - 165 гривень;

Пенсійний фонд України за рахунок коштів державного бюджету виплачує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам різницю між розміром державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та пенсією (соціальною пенсією);

розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї;

нарахування страхової суми з державного обов’язкового особистого страхування військовослужбовців відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) здійснюється у разі загибелі (смерті) застрахованого виходячи із рівня 170 гривень, у інших страхових випадках - виходячи із рівня 85 гривень.

У сукупному доході сім’ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Допомога відповідно до законів України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71) здійснюється у таких розмірах:

допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 62. Установити, що обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних із забезпеченням видатків загального фонду, у першу чергу на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування і медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, в обов’язковому порядку покриваються Державним казначейством України в межах планового бюджетного періоду, а тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов’язані із виплатою пенсій, - в межах його фактичного дефіциту коштів на цю мету за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами.

Зобов’язати Міністерство фінансів України щомісячно за результатами виконання місцевих бюджетів надавати середньострокові безвідсоткові позички на умовах повернення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку відповідним місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в обсягах невиконання розрахунково визначених Міністерством фінансів України прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів на 2006 рік, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначених у додатку № 6 до цього Закону. З цією метою Міністерству фінансів України затвердити на 2006 рік помісячний розпис зазначених доходів та довести його до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Погашення отриманих середньострокових позичок здійснюється за результатами річного звіту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 63. Установити, що за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу надаються пільги виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива та одного балону скрапленого газу на домогосподарство в рік, а особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433; 2001 р., № 2-3, ст. 10, № 32, ст. 172; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267), - із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство в рік. Граничні показники вартості твердого палива у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя визначаються Кабінетом Міністрів України.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право:

встановлювати збільшені норми на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу особам, які мають право на пільги та житлові субсидії відповідно до чинного законодавства, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

надавати пільги на тверде та рідке пічне побутове паливо та скраплений балонний газ у натуральному виразі або готівкою за бажанням громадян.

Натуральні норми забезпечення населення твердим та рідким пічним побутовим паливом та скрапленим газом, відповідно до яких населенню будуть надаватися пільги і житлові субсидії готівкою для відшкодування витрат на їх придбання, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах мінімальних норм та граничних показників їх вартості, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з обсягу коштів, призначених на зазначену мету.

Стаття 64. Установити, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2006 році є:

1) надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:

кошти від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває у комунальній власності;

90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, 5 відсотків від продажу яких зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування, а також земельних ділянок, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, кошти від продажу яких зараховуються у розмірі 35 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та 55 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим); 100 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності (після розмежування земель державної та комунальної власності);

надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та відсотки, сплачені за користування ними;

кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

запозичення, здійснені у порядку, визначеному законодавством;

субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів;

2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві, включається до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету), що зараховується у розмірі 30 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 відсотків - до бюджету міста Сімферополя і бюджетів міст - обласних центрів у разі реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 50 відсотків - до міських, селищних і сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території;

3) плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);

4) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

5) 35 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі: до місцевих (сільських, селищних, міських) - 10 відсотків, обласних та Автономної Республіки Крим - 25 відсотків, Київського та Севастопольського міських - 35 відсотків, і грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

6) відрахування 10 відсотків вартості питної води суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл;

7) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами;

8) надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

9) 30 відсотків надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;

10) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;

11) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і пеня;

12) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських;

13) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності;

14) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м.Запоріжжя;

15) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення, районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів з виконання спільного із Світовим банком проекту "Вдосконалення системи соціальної допомоги";

16) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв);

17) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво та розвиток мережі метрополітенів;

18) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості;

19) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень;

20) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації;

21) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

22) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров’я;

23) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Кременчук Полтавської області на проектування та будівництво мосту через річку Дніпро у м.Кременчук.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені законодавством.

При цьому у разі відсутності у населених пунктах вулиць, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення, або відсутності потреби у проведенні відповідних робіт кошти від надходження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів спрямовуються за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на ремонт і утримання доріг у цих населених пунктах.

VI. Особливі положення

Стаття 65. Затвердити на 2006 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 453 гривні, з 1 квітня – 465 гривень, з 1 жовтня – 472 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня - 400 гривень, з 1 квітня – 410 гривень, з 1 жовтня – 418 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 514 гривень, з 1 квітня – 527 гривень, з 1 жовтня – 536 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня – 483 гривні, з 1 квітня – 496 гривень, з 1 жовтня – 505 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.

Розміри державних соціальних гарантій на 2006 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Стаття 66. Заборонити здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом України та наданими кредитами під державні гарантії для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, операцій по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, операцій щодо проведення розрахунків відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430).

Стаття 67. Установити, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Установити, що господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.

Установити, що господарські організації, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, сплачують до загального фонду місцевих бюджетів частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № № 17-19, ст. 267) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Для господарських організацій, визначених частиною п’ятою цієї статті, за умови, що ці господарські організації сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році частину прибутку відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № № 17-19, ст. 267), на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних за датою сплати дивідендів податкових періодах.

Стаття 68. Органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

При цьому зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зобов’язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.

Поточні видатки, пов’язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватися розпорядниками бюджетних коштів у разі, коли відсутня прострочена заборгованість із заробітної плати (грошового забезпечення).

Стаття 69. Установити для платників податку на прибуток у 2006 році сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2006 року за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2006 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2006 року. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2006 року здійснюються у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Стаття 70. Заборонити у 2006 році:

реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами), надання відстрочки термінів її сплати, крім надання розстрочки протягом бюджетного року по заборгованості (недоїмці) та випадків, визначених у Законі України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430);

реструктуризацію заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, фінансовою допомогою на зворотній основі до бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб’єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов’язання щодо погашення такої заборгованості у термін не більше ніж на три роки;

списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв’язку з недостатністю їх активів.

Стаття 71. Зупинити у 2006 році дію положень і норм, передбачених пунктом "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267); статтею 28 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 294; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267); абзацами одинадцятим і дванадцятим частини першої, абзацом другим частини другої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267). Встановити, що оплата праці зазначених працівників здійснюється в межах бюджетних призначень на оплату праці та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Установити на 2006 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267) у сумі 121 гривня у розрахунку на одну особу.

Стаття 72. Установити, що у 2006 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 1997 р., № 33, ст. 207; 1999 р., № 8, ст. 59; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267), збільшені в 3,10 раза.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2006 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267).

Установити, що у 2006 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 2000 р., № 43, ст. 363; 2003 р., № 10-11, ст. 86, № 26, ст. 195, № 30, ст. 243; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267, № 25, ст. 335), застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій, закладів фізичної культури та спорту, а також спортивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 73. Платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44) для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.

По загальнодержавних та місцевих податках і зборах (обов’язкових платежах), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), платники надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов’язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов’язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.

Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 74. Установити, що у 2006 році сума податку на додану вартість, визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156; 1998 р., № 17, ст. 83; 1999 р., № 15, ст. 88; 2000 р., № 40, ст. 339; 2001 р., № 11, ст. 50; 2004 р., № 15, ст. 219; 2005 р., № 6, ст. 137; із змінами, внесеними Законом України від 18 жовтня 2005 року № 2987- IV), спрямовується як державна дотація сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в обсязі 4.100.000 тис. гривень.

Стаття 75. Установити, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.

Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників (крім категорій, пільги яким передбачаються пунктом "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 26, ст. 355), частиною четвертою статті 29 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 294; 2005 р., № 4, ст. 83), абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 34, ст. 451; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 4, ст. 83), а також у частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення - члени сімей військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, пенсіонерів з числа військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу, безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею; безоплатна відправка та одержання листів військовослужбовцями строкової служби.

Стаття 76. Установити, що до членів сім’ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Стаття 77. З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію:

1) частин другої та шостої статті 16 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами), частини шостої статті 30 (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами), частини першої статті 33 (щодо спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази) та частини першої статті 34 (щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267);

2) статті 3, частини другої статті 4, статті 22 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267);

3) частини четвертої статті 21 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102, № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання;

4) абзацу третього частини першої статті 1 в частині погашення заборгованості за відстроченими кредитами, одержаними для фінансування дефіциту Державного бюджету України в іноземній валюті, починаючи з 2002 року, та статті 3 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов’язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 31, ст. 248; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

5) частини четвертої статті 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; 1998 р., № 30-31, ст. 193; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267);

6) абзацу другого підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44; 2003 р., № 10-11, ст. 86, № 24, ст. 154; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267);

7) Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 19, ст. 272, № 43-44, ст. 493; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

8) статей 14, 15, 16 та 17 Закону України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 23, ст. 324; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) в частині умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами;

9) абзаців восьмого та десятого частини другої статті 6 Закону України "Про державну геологічну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 456; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) в частині надання повноважень та умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами;

10) статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2003 р., № 45, ст. 362; 2005 р., №№ 17-19, ст. 267);

11) підпункту "в" пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189) в частині фінансування дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей";

12) частини другої статті 43 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

13) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 23, ст. 323; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

14) абзаців третього і п’ятого частини другої статті 3, статті 6, частини другої статті 7, статті 8, статті 14, пункту 3 та підпункту 2 пункту 4 розділу IV "Прикінцеві положення" (в частині функціонування спеціального рахунку) Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 511; 2005 р., № № 17-19, ст. 267);

15) підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430);

16) статті 1 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 17, ст. 80; 2003 р., № 26, ст. 192);

17) абзацу сьомого статті 5 та статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94);

18) частини п’ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1; 1999 р., № 24, ст. 209; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92, № 35, ст. 263; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни;

19) статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

20) частини першої статті 112 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21) в частині одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей;

21) абзацу п’ятого частини першої статті 9 Закону України "Про попереднє ув’язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360; 2003 р., № 15, ст. 109; 2005 р., № 10, ст. 187) в частині обмеження кількості посилок і передач, що одержуються особами, взятими під варту;

22) пункту 5 статті 1, пункту 4 статті 2 (в частині операцій з купівлі-продажу готівкової валюти), частини третьої статті 3 та абзацу сьомого пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 37, ст. 237; 1998 р., № 11-12, ст. 49, № 49, ст. 303; 1999 р., № 38, ст. 349, № 52, ст. 465; 2000 р., № 13, ст. 104; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 7, ст. 65, № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; № 49, ст. 528; 2005 р., № 6, ст. 137, № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

23) частини першої статті 17 Закону України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1; 2000 р., № 38, ст. 319; 2005 р., № 20, ст. 278) в частині встановлення цільової надбавки на фінансування будівництва вітрових електростанцій згідно з Комплексною програмою будівництва вітрових електростанцій;

24) статті 14 Закону України "Про виноград та виноградне вино" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 31, ст. 419);

25) частини третьої статті 36 та частини п’ятої статті 37 (щодо визначення розміру пенсії без обмеження її граничного розміру, крім випадків призначення пенсій особам відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру") Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2003 р., № 14, ст. 97; 2005 р., № 2, ст. 32);

26) пунктів 2 та 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про деякі питання фінансування соціальних виплат та пов’язаних з ними адміністративних витрат" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 2, ст. 32, № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267);

27) абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34; частини п’ятої статті 47 (в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46-47, ст. 403; 2001 р., № 17, ст. 80);

28) частини п’ятої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 38, ст. 348; 2005 р., № 29, ст. 383) в частині збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню, на розмір ставки податку з доходів фізичних осіб;

29) Закону України "Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №2, ст. 40);

30) статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 1994 р., № 24, ст. 178; 1995 р., № 44, ст. 327; 1996 р., № 17, ст. 73; 2004 р., № 36, ст. 447, № 50, ст. 536);

31) частини четвертої статті 19 (в частині визначення розміру максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів) та частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 49-51, ст. 376);

32) частини четвертої статті 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1998 р., № 34, ст. 230);

33) частини четвертої статті 40 Закону України від 9 вересня 2005 року "Про автомобільні дороги";

34) частини п’ятої статті 12 Закону України від 8 вересня 2005 року "Про стимулювання розвитку регіонів";

35) частини третьої статті 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 48, ст. 526) в частині надання ВАТ "Укртелеком" ліцензії на користування радіочастотним ресурсом для впровадження радіотехнології мобільного зв’язку третього покоління на конкурсних або тендерних засадах;

36) статті 27 Закону України від 6 жовтня 2005 року "Про реабілітацію інвалідів в Україні";

37) в частині надання безпроцентних та пільгових позик - пунктів 21 і 29 частини першої статті 20, пунктів 1 і 7 частини першої статті 21, пунктів 5 і 12 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 5 частини першої статті 36; в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178, № 37, ст. 543; 1993 р., № 26, ст. 281; 1996 р., № 35, ст. 162; 1999 р., № 8, ст. 59; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2005 р., № 16, ст. 259);

38) Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 10, ст. 189);

39) статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., ст. 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 37, ст. 451; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № №17-19, ст. 267, № 25, ст. 337) в частині сплати бюджетними установами штрафних санкцій;

40) статті 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308; 2005 р., №№ 17-19, ст. 267) в частині оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна.

Стаття 78. Установити, що у 2006 році окремі положення Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288; 2003 р., № 6, ст. 51; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) застосовуються з урахуванням таких змін:

1. Частину першу статті 218 доповнити реченням такого змісту: "Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту".

2. У розділі XXI "Прикінцеві положення":

1) пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Митний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі";

2) абзац четвертий пункту 4 викласти у такій редакції:

"Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 16, ст. 203, № 35, ст. 511; 1993 р., № 11, ст. 91, № 12, ст. 107; 1994 р., № 20, ст. 116; 1995 р., № 13, ст. 85; 1997 р., № 35, ст. 218; 1999 р., № 34, ст. 274; 2000 р., № 13, ст. 109, № 38, ст. 318, № 50, ст. 436; 2001 р., № 4, ст. 16, № 23, ст. 117, № 31, ст. 148; 2003 р., № 27, ст. 209), крім статей 47, 85, 86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори", які втрачають чинність з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі".

Стаття 79. Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, встановлені додатком № 3 до цього Закону або рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких сум у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв.

У разі, якщо відсутня така заборгованість, розпорядник бюджетних коштів спрямовує:

50 відсотків коштів - на заходи, які здійснюються за рахунок відповідних надходжень;

50 відсотків коштів - на заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою (функцією).

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів взятих бюджетних зобов’язань по загальному фонду бюджету для проведення видатків по цих зобов’язаннях із спеціального фонду бюджету.

Стаття 80. Кошти державних цільових фондів обслуговуються органами Державного казначейства України.

Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подавати Міністерству фінансів України та Державному казначейству України звіти про виконання кошторисів відповідних фондів у порядку та терміни, що встановлені Державним казначейством України.

Стаття 81. Витрати на надання соціальних послуг та матеріальне забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб, на надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Стаття 82. Установити з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень.

Стаття 83. Установити, що допущення нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулому роках має наслідком:

для розпорядників бюджетних коштів - зменшення асигнувань цим розпорядникам на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням;

для одержувачів бюджетних коштів - повернення коштів у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів.

Порядок зменшення асигнувань та повернення бюджетних коштів до відповідних бюджетів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 84. Установити, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком № 8 до цього Закону.

Стаття 85. Установити, що у 2006 році запроваджуються базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 9 до цього Закону.

Стаття 86. Установити, що у 2006 році сума від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалася станом на 1 січня 2005 року і не була погашена протягом 2005 року, не підлягає протягом 2006 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Стаття 87. Установити, що у 2006 році обсяг збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, становить 2.800.000 тис. гривень.

Стаття 88. Установити, що надходження у сумі 2.000.000 тис. гривень від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України, надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 MC, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання, а також надходження від Секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях понад обсяги, визначені додатком № 1 до цього Закону, зараховуються до загального фонду державного бюджету та спрямовуються у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку виключно на потреби Збройних Сил України понад обсяги, визначені у додатку № 3 до цього Закону, а саме на:

модернізацію, розробку, закупівлю та утримання озброєння та військової техніки - 419.600 тис. гривень;

підготовку, реформування та розвиток Збройних Сил України - 931.100 тис. гривень;

забезпечення житлом військовослужбовців, у тому числі звільнених у процесі скорочення та реформування Збройних Сил України - 649.300 тис. гривень.

У разі, коли сума цих надходжень перевищить суму відповідних обсягів, затверджених у додатку № 1 до цього Закону, Міністерство фінансів України вносить зміни до розпису Державного бюджету України понад обсяги відповідних доходів та бюджетних призначень, визначених у додатках № 1 і № 3 до цього Закону, з пропорційним розподілом за визначеними напрямами.

Стаття 89. Установити, що надходження від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 24 цього Закону, спрямовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, на:

кредитування впровадження передових технологій і моделей інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва в умовах ринку та участі у Світовій організації торгівлі – 1.000.000 тис. гривень;

надання кредитів на реалізацію інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій в галузях економіки – 250.000 тис. гривень;

будівництво Подільського мостового переходу у місті Києві – 300.000 тис. гривень.

У разі, коли сума цих надходжень перевищить суму відповідних обсягів, затверджених у додатку № 2 до цього Закону, Міністерство фінансів України вносить зміни до розпису Державного бюджету України понад обсяги відповідних надходжень та бюджетних призначень, визначених у додатках № 2, № 3, № 4 та № 7 до цього Закону, з пропорційним розподілом за визначеними напрямами.

Стаття 90. Установити, що з 1 січня 2006 року максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стаття 91. Установити, що у 2006 році пеня, передбачена абзацом п’ятим підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 2003 р., № 12, ст. 88; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267), стягується із розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов’язання.

Стаття 92. Установити, що у 2006 році окремі положення Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27, № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 28, ст. 213, № 30, ст. 247, № 38, ст. 313; 2004 р., № 7, ст. 48, ст. 57, № 8, ст. 67, № 26, ст. 361, № 35, ст. 416; 2005 р., № 2, ст. 25, № 4, ст. 83, ст. 103) застосовуються з урахуванням таких змін:

1. Доповнити Кодекс статтею 171 такого змісту:

"171. Повноваження державних органів приватизації

До повноважень державних органів приватизації у галузі земельних відносин належить:

продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації".

2. У статті 84:

1) частину другу після слів "районних державних адміністрацій" доповнити словами "та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації";

2) частину третю доповнити пунктом "ж" такого змісту:

"ж) земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї)".

3. Частину першу статті 116 після слів "органів місцевого самоврядування" доповнити словами "та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації".

4. Частину першу статті 127 після слів "органи місцевого самоврядування" доповнити словами "і державні органи приватизації".

5. У статті 128:

1) у частині першій:

а) після слів "земельних ділянок державної" доповнити словами "крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації";

б) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України";

2) перше речення частини другої доповнити словами "або державного органу приватизації";

3) частину третю після слів "міська рада" доповнити словами "державний орган приватизації";

4) частину шосту після слів "міської ради" доповнити словами "державного органу приватизації";

5) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, зараховуються державними органами приватизації до державного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України".

6. У статті 129:

1) у частині першій:

а) після слів "у власності держави" доповнити словами "крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації";

б) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за дорученням Кабінету Міністрів України та за погодженням з Верховною Радою України";

2) перше речення частини п’ятої доповнити словами "і державного органу приватизації";

3) частину шосту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, здійснюються державними органами приватизації після отримання погодження Верховної Ради України".

7. У статті 136:

1) у частині першій після слів "органи місцевого самоврядування" доповнити словами "державні органи приватизації", а після слів "під забудову" доповнити словами "та на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації";

2) абзац перший частини другої після слів "під забудову" доповнити словами "на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації".

8. Перше речення частини третьої статті 137 доповнити словами "державний орган приватизації при продажу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації".

9. Пункт 12 розділу X "Перехідні положення" після слів "приватну власність" доповнити словами "та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї)".

Стаття 93. Установити, що у 2006 році окремі положення Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 1998 р., № 49, ст. 301; 1999 р., № 7, ст. 52, № 51, ст. 453; 2000 р., № 31, ст. 247, № 33-34, ст. 272, ст. 273, № 41, ст. 341; 2001 р., № 9, ст. 38, ст. 39; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86, № 24, ст. 160, № 27, ст. 209; № 30, ст. 247; 2004 р., № 6, ст. 38, № 13, ст. 181, № 17-18, ст. 250; № 19, ст. 253, ст. 254, № 45, ст. 501; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № 16, ст. 258, № № 17-19, ст. 267, № 25, ст. 342, № 48, ст. 480, ст. 482) застосовуються з урахуванням таких змін:

1. У частині другій статті 3 слова "земельного та житлового фондів" замінити на "житлового фонду".

2. Частину першу статті 5 доповнити абзацом такого змісту:

"земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації".

3. Частину третю статті 7 доповнити абзацом такого змісту:

"здійснюють продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації".

4. Доповнити статтею 181 такого змісту:

"Стаття 181. Відчуження земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації

1. Державні органи приватизації у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюють продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.

2. Продаж земельної ділянки державної власності здійснюється після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

б) виготовлення технічної документації щодо продажу земельної ділянки, яка включає її технічний паспорт.

3. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

4. Покупці об’єктів, які підлягають приватизації, разом з об’єктами приватизації здійснюють придбання земельних ділянок, які перебувають під ними, на аукціонах. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з умовою наступного їх придбання орендарем, у разі зняття заборони на продаж зазначених ділянок.

5. Відчуження земельних ділянок державної власності здійснюється за договорами купівлі-продажу, укладеними з урахуванням вимог Земельного кодексу України".

5. Статтю 23 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, зараховуються державними органами приватизації до державного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України".

6. Абзац другий частини четвертої статті 27 після слів "приватизований об’єкт" доповнити словами "та земельну ділянку" і після слів "об’єкта приватизації" доповнити словами "та земельної ділянки".

7. У частині четвертій статті 29:

1) абзац перший після слів "об’єкт приватизації" доповнити словами "включаючи земельну ділянку";

2) абзац другий після слів "викуп об’єкта" доповнити словами "включаючи земельну ділянку".

Стаття 94. Установити, що у 2006 році окремі положення Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 411) застосовуються з урахуванням таких змін:

1. Статтю 6 доповнити абзацом такого змісту:

"земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї)".

2. Частину першу статті 8 після слів "установ та організацій" доповнити словами "меж земельних ділянок, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї)".

Стаття 95. Продовжити до 1 січня 2007 року дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів (збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим).

Стаття 96. Установити, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

Стаття 97. Установити, що у 2006 році у разі понадпланового надходження доходів до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проти обсягів, що враховувалися при визначенні трансфертів цим фондам, відповідно скорочується обсяг видатків за бюджетними програмами "Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій" (код 6481100) та "Відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини" (код 2501650).

Стаття 98. Продовжити до 1 січня 2007 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року № 208- IV та від 15 липня 1999 року № 967- IV.

Установити, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2006 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1,3 відсотка. Платниками такого збору є юридичні особи-резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи-нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки-члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют. Банки та їх установи зобов’язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,3 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв’язку, встановлений вищеназваними законами, на загальних підставах.

Стаття 99. Установити, що у 2006 році платники збору, визначені пунктами 5- 7, 9 і 10 статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 37, ст. 237; 1998 р., № 49, ст. 303; 1999 р., № 38, ст. 349; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92;2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 2, ст. 6, № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267), збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Стаття 100. Установити на 2006 рік відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності:

Клас професій-ного ризику виробництва	Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)	Клас професій-ного ризику виробництва	Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)	Клас професій-ного ризику виробництва	Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих праців-ників)
1	0,66	24	1,20	47	2,14
2	0,67	25	1,23	48	2,16
3	0,68	26	1,29	49	2,18
4	0,69	27	1,35	50	2,35
5	0,70	28	1,41	51	2,37
6	0,72	29	1,48	52	2,42
7	0,73	30	1,50	53	2,44
8	0,75	31	1,51	54	2,47
9	0,76	32	1,55	55	2,56
10	0,78	33	1,56	56	2,64
11	0,80	34	1,67	57	2,91
12	0,82	35	1,68	58	2,92
13	0,83	36	1,76	59	3,00
14	0,85	37	1,77	60	3,38
15	0,90	38	1,86	61	3,66
16	0,94	39	1,87	62	3,80
17	0,96	40	1,89	63	4,09
18	1,03	41	1,90	64	4,30
19	1,06	42	1,93	65	6,51
20	1,07	43	1,95	66	6,62
21	1,08	44	2,00	67	13,60
22	1,09	45	2,01
23	1,16	46	2,09

Стаття 101. Установити, що у 2006 році розмір збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, визначений в абзацах другому, четвертому і п’ятому пункту 1, пунктах 2 і 3 статті 4 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 37, ст. 237; 1998 р., №11-12, ст. 49, № 42, ст. 257; 1999 р., № 52, ст. 465; 2000 р., № 13, ст. 104; 2003 р., № 7, ст. 65; 2004 р., № 49, ст. 528; 2005 р., № 6, ст. 137, № № 17-19, ст. 267) становить 31,8 відсотка.

Стаття 102. Установити, що у 2006 році розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 11, ст. 47; 2002 р., № 17, ст. 124, № 30, ст. 210; 2003 р., № 16, ст. 116; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 32, ст. 385; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № № 17-19, ст. 267) становить:

для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані у системі обов’язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, - 5,2 відсотка суми оподатковуваного доходу (прибутку), в тому числі 1,8 відсотка - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 103. Установити, що у 2006 році резерв коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, необхідний для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб, та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, необхідний для виплати допомоги по безробіттю, визначений пунктом 8 статті 11, частиною третьою статті 19, пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2002 р., № 17, ст. 124; 2004 р., № 32, ст. 385; 2005 р., № № 17-19, ст. 267) і абзацом другим частини третьої статті 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171; 2002 р., № 17, ст. 124; 2004 р., № 32, ст. 385; 2005 р., № № 17-19, ст. 267), встановлюється у розрахунку на 5 календарних днів.

Стаття 104. Установити, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, передбачений статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 1995 р., № 44, ст. 327; 2004 р., № 50, ст. 536) встановлюється в розмірі:

інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 процентів, II групи - 110 процентів, III групи - 105 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи у розмірі - 110 процентів, II групи - 105 процентів, III групи - 100 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - у розмірі 110 процентів, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 процентів, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 130 процентів відповідних від мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.

Установити, що пенсії за вислугу років та пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, а також членам їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399), не можуть бути нижче 100 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Стаття 105. Установити, що у 2006 році платники фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов’язкове пенсійне страхування сплачують за ставкою 6,46 відсотка від об’єкта оподаткування.

Стаття 106. Установити, що у 2006 році пенсія за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289; 2004 р., № 37, ст. 452) призначається ветеранам війни, учасникам бойових дій проти Японії у 1938, 1939 і 1945 роках (у тому числі на території Монголії), нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю "За відвагу", незалежно від часу нагородження.

Стаття 107. Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95- ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 108. Установити, що у 2006 році достроково призначена пенсія за віком з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95- ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не виплачується.

Достроково призначена пенсія особам, зазначеним в абзаці п’ятому частини дванадцятої статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212), у разі, коли такі особи продовжують працювати, у період до досягнення ними пенсійного віку не виплачується.

Стаття 109. Надати право Кабінету Міністрів України у 2006 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Стаття 110. Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 111. Установити, що у 2006 році в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних; розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171); повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, у разі нездійснення такої діяльності протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги.

Стаття 112. Установити, що у 2006 році відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46-47, ст. 403) у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причини, що залежить від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більш як на 50 відсотків, у порядку, визначеному Правлінням Фонду.

Стаття 113. Установити, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 8, ст. 56; 1994 р., № 26, ст. 203), від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Стаття 114. Установити, що у 2006 році число посилок (передач) і бандеролей, що одержують особи, взяті під варту, та засуджені до позбавлення волі, не обмежується.

Стаття 115. Національній комісії регулювання електроенергетики України під час формування ціни та проведення розрахунків за електричну енергію, що реалізується енергогенеруючими компаніями, передбачити кошти у сумі не менше 50.000 тис. гривень на витрати, пов’язані з погашенням заборгованості перед Держкомрезервом за отримане у 1997- 2000 роках згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України органічне паливо.

Енергогенеруючим компаніям забезпечувати перерахування до спеціального фонду Державного бюджету України коштів у рахунок погашення зазначеної заборгованості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 116. Установити, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2005 року, та додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430).

Стаття 117. Установити, що реалізація інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій в галузях економіки, технологій по виробництву альтернативних джерел палива здійснюється шляхом надання пільгових кредитів державними банками за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за механізмом, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 118. Установити, що військовослужбовцям у разі повторного звільнення зі служби грошова допомога, передбачена пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 1997 р., № 12, ст. 103), не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання цієї допомоги.

Стаття 119. Операції з передачі Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" техніки іноземного виробництва, закупленої за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в рахунок зменшення заборгованості перед державним бюджетом та операції з подальшої передачі цієї техніки суб’єктам господарювання на умовах лізингу звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Стаття 120. Установити, що у разі розформування у 2006 році військової частини пільга із плати за землю для військових формувань діє протягом року з моменту розформування такої військової частини. Після закінчення цього терміну платником податку із плати за землю визначається Міністерство оборони України.

Стаття 121. Установити, що у 2006 році продаж, оцінка та перелік військового майна (військових містечок) утворених відповідно до законів України військових формувань, крім надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, встановлюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 122. Установити, що у 2006 році відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" надається ліцензія на користування радіочастотним ресурсом для впровадження радіотехнології мобільного зв’язку третього покоління стандарту ІМТ-2000 CDMA (UMTS/WCDMA) у смугах радіочастот 1935-1950 МГц, 2015-2020 МГц та 2125-2140 МГц за діючими ставками одноразових платежів за видачу відповідної ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.

Стаття 123. Установити, що у 2006 році Торгово-промислова палата:

у разі виробництва українськими суб’єктами господарської діяльності товарів з давальницької сировини зазначає це у сертифікаті про походження таких товарів;

зазначає у сертифікаті про походження українських товарів, вироблених у спеціальних (вільних) економічних зонах, на території яких забезпечується виконання заходів і дотримання вимог, передбачених главою 36 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288), назву спеціальної (вільної) економічної зони.

VII. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

2. Додатки № 1- 9 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

3. Кабінету Міністрів України:

для своєчасного нормативно-правового забезпечення впровадження цього Закону затвердити всі нормативно-правові акти на його виконання у термін до 60 календарних днів з дати набрання чинності цим Законом;

внести пропозиції щодо змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" стосовно порядку обчислення пенсій;

розробити і затвердити у двомісячний термін порядок, яким врегулювати граничні розміри адміністративних витрат суб’єктів господарювання державного сектора економіки в частині використання службових автомобілів, консалтингових, страхових та аудиторських послуг; врегулювати здійснення інших витрат операційної діяльності, не пов’язаних із основною діяльністю; визначити, що порядок (метод) нарахування резерву сумнівних боргів та їх списання для підприємств державного сектора економіки визначається лише за рішенням уповноваженого органу управління;

разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України передбачити встановлення спеціальних тарифів для переведення на опалення електроенергією населених пунктів;

внести пропозиції щодо запровадження механізму підтримки експортно-орієнтованих галузей економіки, в тому числі шляхом укладання міжнародних договорів щодо надання кредитів іншим іноземним державам під здійснення товарних поставок з України;

за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести Верховній Раді України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни";

внести пропозиції щодо змін до законодавчих актів стосовно створення у Державному бюджеті України Стабілізаційного фонду;

визначити, що частина коштів, залучених Державною іпотечною установою, спрямовується на кредитування молодіжного житлового будівництва.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 20 грудня 2005 року
№ 3235- IV

З Додатками № 1-9 до Закону можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Закони".