Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Київ
Про механізм впровадження Закону України
"Про приватизацію державного житлового
фонду"
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 316 від 17.05.94
N 588 від 31.07.95
N 45 від 24.01.2006 )
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, міністерствам і відомствам, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд:
сприяти задоволенню потреб громадян у здійсненні приватизації державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб, які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації вказаного житла;
прискорити створення уповноважених органів, агентств, бюро, асоціацій, інших підприємств з приватизації житла, а також визначити перелік установ і організацій, яким передбачається видати ліцензії на оформлення необхідних документів для приватизації державного житлового фонду. При цьому виходити з того, що пріоритет мають організації, які не входять до державних структур і не є власниками житлового фонду;
визначити будинки, що не підлягають приватизації відповідно до цього Закону, та інформувати про це громадян, які в них приживають;
забезпечити дотримання чинного порядку надання і користування житлом на умовах найму для громадян, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло;
провести широку роз'яснювальну роботу серед громадян, які мають право переселятися до приватизації у квартири меншої площі;
вжити заходів до забезпечення утримання приватизованих квартир за рахунок коштів їхніх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій через створювані товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир і будинків;
здійснювати контроль за обслуговуванням і ремонтом приватизованого житла, наданням мешканцям комунальних та інших послуг за державними розцінками і тарифами.
2. Затвердити Порядок надання наймачам одноквартирних будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, і компенсації за непроведений ремонт, Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, Порядок визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають приватизації, Порядок виплати грошової компенсації наймачам за заміну займаних квартир на квартири меншою площею, Правила користування приміщеннями житлових будинків (додаються). ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 45 від 24.01.2006 )
3. Взяти до відома, що Державний комітет по житлово-комунальному господарству розробив і затвердив Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян.
4. Міністерству статистики визначитися у тижневий строк із щоквартальною звітністю про хід приватизації житлового фонду громадянами.
( Пункт 5 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 316 від 17.05.94 5. Доповнити пункт 1 Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 15 квітня 1991 р. N 99 (ЗП УРСР, 1991 р. N 5, ст. 37; 1992 р., N 2, ст. 48), підпунктом "і" такого змісту:
"і) на надання послуг з оформлення та реєстрації документів про право власності на квартири (будинки) - Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству".
6. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 19 травня 1989 р. N 142 "Про затвердження Положення про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт" (ЗП УРСР, 1989 р., N 5, ст. 23);
пункт 5 змін та доповнень, що вносяться до рішень Уряду УРСР, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР 22 серпня 1991 р. N 163 "Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, рішень Уряду УРСР у зв'язку із прийняттям Закону УРСР "Про власність" (ЗП України, 1991 р., N 9, ст. 75);
пункт 1 постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 серпня 1988 р. N 243 "Про затвердження Типового договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду в Українській РСР та Правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1988 р., N 9, ст. 40) в частині затвердження Правил та абзац третій пункту 2 цієї постанови.
Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України В.СИМОНЕНКО
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Порядок
надання наймачам одноквартирних будинків
і квартир будинків, включених до планів ремонту,
компенсації за непроведений ремонт
1. Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) компенсація за непроведений ремонт надається власниками державного житлового фонду за рахунок коштів, передбачених на його проведення, наймачам одноквартирних будинків і квартир багатоквартирних будинків, якщо вони виявили бажання виконати ремонт власними силами або за власні кошти за наступною компенсацією.
2. Право на одержання компенсації за непроведений ремонт мають тільки наймачі, які виявили бажання приватизувати займане житло та мешкають у будинках, включених в установленому порядку до планів ремонту.
3. Розмір компенсації визначається затвердженим кошторисом на ремонт будинку в цінах, що діють на період виконання ремонту.
4. У багатоквартирних будинках ремонт власними силами наймачів або за їхні кошти з виплатою належної компенсації може бути здійснений за згодою всіх наймачів будинку. Розподіл компенсації за ремонт між наймачами здійснюється пропорційно загальній площі квартир, які вони займають.
5. У разі коли затвердженою проектно-кошторисною документацією передбачено ремонт окремих квартир багатоквартирного будинку, згода всіх наймачів на проведення ремонту власними силами або за власні кошти з наступною компенсацією не обов'язкова.
6. Компенсація сплачується наймачам квартир (будинків) після проведення ремонту та оформлення з участю представника власника будинку відповідного акта, що засвідчує виконання всіх робіт в обсягах, визначених проектно-кошторисною документацією.
Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Порядок
участі в організації та фінансуванні ремонту
приватизованих житлових будинків їх колишніх власників
1. Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) колишні власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих Рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації у містах Києві та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких вони перебували ) зобов'язані брати участь у роботах по ремонту, потреба в якому виникла після приватизації квартир. Обсяг цих робіт визначається кількістю приватизованих квартир будинку та строком його експлуатації від закінчення будівництва або реконструкції до проведення першого ремонту після приватизації.
2. Якщо в будинку приватизовано декілька квартир і їхні власники не виявили бажання створити товариство (об'єднання) власників квартир, то кожний власник квартири укладає з власником будинку договір про участь у витратах на утримання (обслуговування та ремонт) будинку та прибудинкової території. Договором визначається розмір щомісячних внесків власником квартири на розрахунковий рахунок власника будинку на майбутні ремонти;
за таких умов перший після приватизації та наступні ремонти будинку здійснюються власником будинку незалежно від строку його експлуатації.
3. У разі коли в будинку приватизовано частину квартир і їхні власники створили товариство (об'єднання) власників квартир, між товариством (об'єднанням) і власником неприватизованих квартир (співвласником будинку) укладається угода про спільне володіння житловим будинком і пайову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. При цьому згідно з розміром частки володіння будинком визначається уповноважений співвласник, на якого покладаються обов'язки замовника по утриманню будинку та прибудинкової території. Угодою визначається розмір щорічних зборів коштів, що проводить товариство (об'єднання) власників квартир на майбутні ремонти будинків. Ці кошти накопичуються на розрахунковому рахунку товариства (об'єднання).
4. Якщо в будинку приватизовано не всі квартири, при проведенні першого після приватизації будинку ремонту колишній власник будинку (теперішній співвласник) зобов'язаний взяти участь у фінансуванні вартості ремонту приватизованої квартири в розмірах, передбачених у додатку до цього Порядку. Розмір вказаної в таблиці частки визначається виходячи з вартості ремонту приватизованої частини будинку. Вартість ремонту неприватизованої частини будинку, фінансується його власником у повному обсязі.
5. Якщо у будинку приватизовані всі квартири, колишній його власник фінансує проведення тільки першого після приватизації ремонту в розмірах, вказаних у додатку до цього Порядку.
6. Розмір щорічних внесків власників квартир на ремонт будинку встановлюється власником будинку, угодою співвласників будинку і не повинен бути меншим за розмір витрат на ремонт будинків, встановлений для державного житлового фонду.
7. Перший після приватизації ремонт будинку повинен носити комплексний характер, тобто включати виконання необхідних робіт, пов'язаних з усуненням виявлених при обстеженні несправностей та пошкоджень усіх елементів будинку.
До переліку робіт, що підлягають виконанню при проведенні першого ремонту, включаються роботи, спрямовані на підвищення рівня благоустрою будинку та прибудинкової території, встановлення технічного обладнання, якого не вистачає, поліпшення експлуатаційних показників будинку (заміна плоских суміщених покрівель на шатрові, утеплення окремих ділянок стін тощо).
8. До складу робіт, що виконуються при здійсненні першого ремонту не включаються роботи, пов'язані з ремонтом квартир, виконання яких входять в обов'язки власників і наймачів квартир.
9. Обстеження будинків, які потребують першого після приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної документації на його проведення, покладається на відповідні проектні організації. В обстеженні будинку зобов'язані брати участь представники власників, співвласників будинку та колишнього власника будинку.
10. При нестачі накопичених товариством (об'єднанням) власників квартир коштів на виконання передбачених кошторисом робіт з урахуванням встановленої частки витрат колишнього власника будинку, власники квартир покривають вказану нестачу або переглядається та перезатверджується склад і обсяг робіт по ремонту будинку.
11. Цей Порядок набуває чинності після впровадження реформи системи оплати праці і поширюється як на колишніх власників так і на їх правонаступників.
Додаток
до Порядку участі в організації та фінансуванні
ремонту приватизованих житлових будинків
їх колишніх власників
Таблиця
частки витрат колишнього власника на фінансування
першого після приватизації ремонту будинку в
процентах від загальної вартості ремонту з
урахуванням вартості обстеження та складання
проектно-кошторисної документації
------------------------------------------------------------------ |
Будівлі кам'яні, стіни цегляні |
Примітка. При необхідності повної заміни міжповерхових |
Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Порядок
визначення коефіцієнтів споживчої
якості квартир (будинків),
що підлягають приватизації
1. Цей Порядок встановлює єдиний механізм визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають приватизації.
2. Коефіцієнт споживчої якості квартир (будинків) визначається побудинково органами місцевої державної виконавчої влади до початку проведення приватизації житлового фонду за формулою:
Кя = 1+К1+К2+К3+К4, |
де К1 - коефіцієнт, що враховує місце знаходження житлового будинку в населеному пункті.
Розмір коефіцієнта К1 встановлюється у межах:
для центральних районів населеного пункту
К1 = +(1,0 - 1,5); |
для районів, прилеглих до центральних районів,
К1 = 0,0; |
для територій, розташованих на окраїні; або районів з незручним транспортним зв'язком з центром міста
К1 = -(0,1 - 0,2); |
К2 - коефіцієнт, що враховує санітарно-гігієнічні показники території розташування будинку.
Розмір коефіцієнта К2 встановлюється у межах:
для територій, де відсутні джерела шуму, загазованість та інші види забруднення;
К2 = +(0,5 - 1,0); |
для територій, де рівень шуму, загазованість та інші види забруднення відповідають нормативним вимогам,
К2 = 0,0; |
для територій, де рівень шуму, загазованість та інші види забруднення перевищують нормативні вимоги санітарно-захисних територій,
К2 = -(0,1 - 0,2). |
Для одноквартирних будинків, за якими закріплено присадибну ділянку площею більше 0,04 га, розмір коефіцієнта К2 збільшується на 1,0;
К3 - коефіцієнт, що враховує матеріал стін будинку та висоту приміщень.
Розмір коефіцієнта К3 встановлюється в межах:
для будинків з кам'яними стінами з цегли та керамічних блоків
К3 = +(0,5 - 1,0); |
для будинків, стіни яких виготовлені з інших матеріалів,
К3 = 0,0; |
для будинків з панельними та бетонними стінами
К3 = -(0,5 - 0,7). |
При висоті приміщень квартир будинку більш як 2,8 метра розмір коефіцієнта К3 збільшується на 0,2;
К4 - коефіцієнт, що враховує рівень благоустрою квартир будинків.
Розмір коефіцієнта К4 встановлюється:
при наявності в будинку усіх видів благоустрою
К4 = 0; |
при відсутності одного з видів благоустрою: центрального опалення, водопроводу, каналізації, газопостачання (напільних електроплит)
К4 = -0,05; |
при відсутності в будинку двох і більше видів благоустрою розмір коефіцієнта визначається добутком числа (-0,05) на кількість відсутніх видів.
3. У багатоповерхових будинках (більше 4 поверхів) для квартир першого та останнього поверху коефіцієнт споживчої якості зменшується на 10 процентів.
4. Коефіцієнт споживчої якості квартир будинку не може перевищувати 4,0 і бути меншим 0,5.
5. Фактичні розміри коефіцієнтів споживчої якості квартир незалежно від відомчої належності житлових будинків визначаються і затверджуються виконкомом місцевої Ради народних депутатів, а в містах Києві та Севастополі - місцевою державною адміністрацією.
6. Державні підприємства, організації та установи, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходяться житлові будинки, одержують необхідні відомості про розміри коефіцієнтів споживчої якості по належних їм будинках у виконкомі місцевої Ради народних депутатів чи місцевій державній адміністрації і використовують їх при розрахунках, що здійснюються при приватизації квартир (будинків).
7. Вартість надлишку загальної житлової площі (Вн), що підлягає приватизації, визначається її розміром (Пн), відновною вартістю одного квадратного метра загальної площі, яка становить 500 крб. незалежно від балансової вартості будинку та його технічного стану, та розміром встановленого коефіцієнта споживчої якості квартир (будинку) (Кя) за формулою:
Вн = Пн х Кя х 500. |
Площа надлишку, яка підлягає оплаті, визначається виходячи з розміру фактичної загальної площі квартири (будинку) (Пф) та складу сім'ї наймача, яка мешкає на цій площі, за формулою:
Пн = Пф - (П х 21,0 + 10), |
де П - кількість осіб, що мешкають у квартирі (будинку).
Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Порядок
виплати грошової компенсації наймачам
за заміну займаних квартир на квартири
меншою площею
1. Цей Порядок визначає механізм заміни займаної наймачем квартири на квартиру меншою площею, а також встановлення і виплати йому компенсації за різницю між загальною площею цих квартир.
2. Заміна займаної громадянином на умовах найму квартири на квартиру меншою площею здійснюється власником державного житлового фонду за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно проживають разом з наймачем у займаній ним квартирі (за якими зберігається право на житло) на момент введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ).
3. Для проведення вказаної заміни органи місцевої державної влади, підприємства, організації, установи, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд, створюють резерв житла. Резерв житла для заміни квартир на квартири меншою площею створюється із квартир поточного звільнення, квартир, викуплених у громадян, частини квартир у новозбудованих, капітально відремонтованих чи реконструйованих житлових будинках. До резерву включаються одно- та двокімнатні квартири, однокімнатні житлові будинки розташовані, як правило, у престижних районах населеного пункту з підвищеними споживчими показниками якості.
4. Заява, зразок якої наведено в додатку до цього Порядку, та довідка з місця проживання про склад сім'ї і прописку подаються наймачем до виконкому місцевої Ради народних депутатів, місцевої державної адміністрації (у містах Києві та Севастополі) або державного підприємства, організації, установи, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває будинок.
5. Власник державних житлових будинків при наявності можливості задовольнити всі умови, визначені в заяві наймача, приймає рішення про надання йому квартири меншою площею. Орган, на який покладено обов'язки оформлення документів по приватизації державного житла, за дорученням власника будинку здійснює необхідні розрахунки, узгоджує всі питання з заявником, готує проект рішення органу державної виконавчої влади, рішення адміністрації підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває будинок.
6. На підставі прийнятого рішення заявникові видається ордер на жиле приміщення меншою площею.
7. Звільнення займаної квартири та заселення наданої квартири провадяться в установленому порядку.
8. Після оформлення акта звільнення квартири власник будинку здійснює перерахування коштів на рахунок наймача, який здійснив заміну займаної квартири на квартиру меншою площею.
Грошова компенсація громадянам за здану ними площу виплачується за рахунок коштів власника будинку, одержаних ним від приватизації державного житлового фонду, продажу звільнених при заміні квартир, та інших надходжень.
9. Розмір компенсації громадянам за здану загальну площу при заміні квартири на квартиру меншою площею визначається добутком вартості одного квадратного метра загальної площі житла нового будівництва в даному населеному пункті в рік заміни квартири на різницю в загальній площі квартир, яка здається і одержується громадянином.
Додаток
до Порядку виплати грошової компенсації
наймачам за заміну займаних квартир на
квартири меншою площею
Главі місцевої державної |
ЗАЯВА |
Прошу замінити займану мною та членами моєї сім'ї _________ |
Затверджені
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Правила
користування приміщеннями житлових будинків
1. Ці Правила визначають порядок користування приміщеннями житлових будинків.
2. Користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди).
3. Використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру заборонено.
4. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на:
своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством;
відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства;
переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
5. Власник квартири має право за погодженням з членами сім'ї здавати внайм (в оренду) квартиру або кімнату квартири та укладати інші договори відповідно до законодавства. Користування наймачем (орендарем) квартири (кімнати) здійснюється згідно з договором найму (оренди).
6. З метою виконання функцій із забезпечення утримання та використання власного, неподільного і загального майна власники квартир можуть утворювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до законодавства.
7. Власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний:
укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору;
оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил;
проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди);
використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;
не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян;
дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умовах; утримувати тварин у квартирі, де проживають співвласники або наймачі (орендарі), за погодженням з ними;
не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, підтримувати чистоту і порядок в ньому.
8. Ремонт квартири, викликаний проведенням ремонту житлового будинку, встановленням додаткового обладнання або іншими причинами, не залежними від власника, наймача (орендаря) квартири, здійснюється власником будинку.
9. У приміщеннях житлових будинків заборонено:
зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети;
голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;
проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм;
утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл;
10. Мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі):
мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням;
можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу;
встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання;
розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.
У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:
за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).
11. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
12. Балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі:
ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків;
зниження якісних показників послуг, порушення встановлених договором строків усунення несправностей або перевищення допустимих перерв у наданні послуг - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством.
13. Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.
( Правила в редакції Постанови КМ N 45 від 24.01.2006 )
Додаток
до Правил користування приміщеннями
житлових будинків і прибудинковими
територіями
( Додаток втратив чинність на підставі Постанови КМ
N 588 від 31.07.95 )
Типовий статут товариства (об'єднання)
власників квартир (будинків)
Створення товариства (об'єднання)
власників квартир (будинків)
1. Товариство (об'єднання) власників квартир багатоквартирних будинків (одноквартирних будинків) створюється з метою забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними, а також надання інших послуг, збереження житлового будинку (будинків) і виконання санітарно-гігієнічних вимог при утриманні прибудинкової території.
2. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) створюється з ініціативи власників. Кількість членів товариства (об'єднання) повинна становити не менше трьох осіб.
3. Ініціативна група власників квартир (будинків) складає список громадян, які виявили бажання створити господарське товариство (об'єднання), готує проект статуту, з участю представників органу територіального самоврядування проводить загальні збори, на яких приймається рішення про організацію товариства (об'єднання) власників і затверджується його статут.
4. Рішення зборів про організацію товариства (об'єднання) власників і затверджений на них статут реєструються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, районною державною адміністрацією в містах Києві та Севастополі.
5. З дня реєстрації товариство (об'єднання) власників набуває прав юридичної особи. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) користується штампом і печаткою із своїм найменуванням.
6. Загальні збори членів товариства (об'єднання) власників обирають правління та ревізійну комісію.
Діяльність товариства (об'єднання) власників
квартир (будинків). Права і обов'язки
7. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) організує утримання будинку (будинків), забезпечення його опаленням, газом, водою, електроенергією, а також участь усіх власників квартир у роботах і витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території, проводить роботу серед членів товариства (об'єднання) та інших мешканців щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів і збереження будинку.
Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) бере участь у витратах, пов'язаних із санітарним і технічним обслуговуванням, а також ремонтом житлового будинку відповідно до укладених договорів.
У будинку, де частина квартир перебуває у державній власності, товариство (об'єднання) власників квартир укладає з власником неприватизованих квартир угоду про сумісне володіння житловим будинком та участь у витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території. Угодою визначається уповноважений співвласник будинку, на якого покладається виконання обов'язків замовника на утримання будинку.
Плата за користування теплом, газом, водою та електроенергією здійснюється власниками квартир за тарифами, встановленими для наймачів, які проживають у квартирах державного фонду, та обсягами одержаних послуг.
8. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) має право:
укладати договори на виконання робіт по утриманню будинку (будинків), страхування тощо відповідно до цілей його діяльності;
організовувати культурно-побутове обслуговування членів товариства (об'єднання) та їхніх сімей;
здійснювати оцінку якості виконаних робіт по утриманню будинку (будинків) і застосовувати встановлені санкції до підприємства за невиконання або неякісне виконання договірних зобов'язань.
9. Товариства (об'єднання) власників квартир (будинків) зобов'язані:
своєчасно проводити оплату вартості квартир при їх приватизації у розстрочку;
дотримувати вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій;
проводити щорічно відрахування коштів на ремонт будинку.
10. Товариство (об'єднання) власників відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном, на котре відповідно до закону може бути накладено стягнення.
11. Спори між товариством (об'єднанням) власників квартир (будинків) і державними та громадськими організаціями розглядаються арбітражним судом.
Кошти товариства (об'єднання) власників
квартир (будинків)
12. Кошти товариства (об'єднання) власників складаються із:
вступних внесків членів товариства (об'єднання);
внесків на проведення ремонту будинку (будинків);
внесків на обслуговування будинку (будинків) та прибудинкової території;
інших надходжень.
13. Розмір вступних внесків визначається загальними зборами членів товариства (об'єднання) власників.
14. Розмір внесків членів товариства (об'єднання) власників на проведення ремонту будинку визначається виходячи із відновної вартості займаних ними квартир і розміру нормативу відрахувань, затверджених загальними зборами.
15. Внески на технічне обслуговування будинків і санітарне обслуговування допоміжних приміщень і прибудинкових територій провадяться у розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат товариства (об'єднання) власників на ці потреби, пропорційно загальній площі квартир, займаних власниками.
16. За рішенням загальних зборів членів товариства (об'єднання) власників можуть утворюватися спеціальні фонди на цілі, що відповідають напрямам діяльності товариства (об'єднання) власників: благоустрій території, культурно-виховна і спортивно-оздоровча робота серед членів товариства (об'єднання) і членів їхніх сімей та інше.
17. Кошти товариства (об'єднання) зберігаються в установах банків.
Права і обов'язки членів товариства (об'єднання)
18. Член товариства (об'єднання) власників квартир (будинків) має право:
обирати і бути обраним до органів управління товариства (об'єднання) і ревізійної комісії;
стягнути з товариства (об'єднання) вартість виконаного за свої кошти ремонту або зарахувати їх у рахунок внесків на ремонт будинку, якщо ремонт квартири викликаний невідкладною необхідністю, а товариство (об'єднання) не виконало обов'язків щодо ремонту;
вийти з членів товариства (об'єднання).
19. Член товариства (об'єднання) власників має право за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, здавати в оренду частину квартири, а при тимчасовій відсутності всієї родини - квартиру на визначений період. Розмір плати за здані в оренду приміщення встановлюється за згодою сторін.
20. Член товариства (об'єднання) власників і члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в квартирі інших осіб без стягнення плати за користування приміщеннями (тимчасових мешканців). Тимчасові мешканці на вимогу власника квартири повинні негайно звільнити приміщення, а при відмові підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого приміщення.
21. При проведенні ремонту (реконструкції) житлового будинку, що не може проводитися без відселення мешканців, товариство (об'єднання) власників надає члену товариства (об'єднання) і його сім'ї на час проведення ремонту (реконструкції) іншу квартиру у будинку, який здається в оренду товариства (об'єднання) органом місцевої державної влади. У разі відмови від переселення товариство (об'єднання) може вимагати переселення члена товариства (об'єднання) та його сім'ї в судовому порядку.
22. Під час проживання у зв'язку з ремонтом або реконструкцією в іншій квартирі член товариства (об'єднання) власників сплачує орендну плату за квартиру, надану йому на час ремонту (реконструкції), і плату за комунальні та інші послуги.
23. Члени товариства (об'єднання) власників зобов'язані:
виконувати вимоги статуту товариства (об'єднання) і рішення загальних зборів (зборів уповноважених);
своєчасно сплачувати заборгованість за квартиру при придбанні її у розстрочку, вносити кошти на покриття витрат товариства (об'єднання) власників на санітарне і технічне обслуговування, ремонт і виконання інших робіт, внески до спеціальних фондів і плату за комунальні та інші послуги;
використовувати квартиру за призначенням, забезпечувати збереження її і будинку та об'єктів благоустрою прибудинкової території;
додержувати правил користування приміщеннями, утримання житлових будинків і прибудинкових територій, правил пожежної безпеки, підтримувати чистоту і порядок у під'їздах, кабінах, ліфтів, на сходових клітках і в інших допоміжних приміщеннях будинку;
проводити за свої кошти поточний ремонт квартири, перелік робіт якого встановлюється рішенням зборів членів товариства (об'єднання).
24. Прийнятий до членів товариства (об'єднання) власник квартири зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів (зборів уповноважених), якими на членів товариства (об'єднання) покладаються певні обов'язки, прийняті до його вступу до товариства (об'єднання).
25. Особа, яка вступає до товариства (об'єднання) замість вибулого власника, квартира якого була придбана у розстрочку, повинна оформити зобов'язання про виплату в установлені строки решти вартості квартири.
26. При відчуженні квартири власником, який вибуває з товариства (об'єднання), вступний внесок і кошти, внесені на проведення ремонту будинку та інші цілі, поверненню не підлягають. Заборгованість особи, яка вибула із товариства (об'єднання), за платежами товариству (об'єднанню) стягується в установленому порядку.
Органи управління і ревізійна комісія товариства
(об'єднання) власників квартир (будинків)
27. Органами управління товариства (об'єднання) власників є загальні збори членів, правління товариства (об'єднання). Загальні збори членів товариства (об'єднання) - вищий орган його управління.
28. Загальні збори:
а) приймають статут товариства (об'єднання);
б) обирають правління і ревізійну комісію;
в) приймають громадян до членів товариства (об'єднання);
г) затверджують, а у разі необхідності, перезатверджують проектно-кошторисну документацію на ремонт будинку (будинків);
д) установлюють розмір і строки внесення вступного внеску;
є) приймають рішення про порядок утримання житлового будинку (будинків);
ж) затверджують звіт правління товариства (об'єднання) про фінансово-господарську діяльність за минулий рік і план фінансово-господарської діяльності на поточний рік;
з) установлюють строки виплати і розміри внесків на ремонт, обслуговування житлового будинку (будинків) і приймають рішення про розмір стягнення товариством (об'єднанням) за несвоєчасну сплату цих внесків;
і) приймають рішення про утворення спеціальних фондів, установлюють розмір і строки внесення членами товариства (об'єднання) внесків до цих фондів, а також про їх спрямування;
к) визначають порядок витрат інших надходжень;
л) приймають рішення про преміювання та інші форми стимулювання членів правління, ревізійної комісії та інших членів товариства (об'єднання);
м) розглядають скарги на дії членів правління і ревізійної комісії товариства (об'єднання);
н) вирішують інші питання, що мають відношення до дій товариства (об'єднання).
29. При наявності в товаристві (об'єднанні) 50 і більше членів замість загальних зборів членів товариства (об'єднання) можуть скликатися збори уповноважених. Уповноважені обираються загальними зборами членів товариства (об'єднання) з розрахунку по одній особі від трьох-чотирьох членів товариства строком на 3 роки.
Збори уповноважених вирішують ті ж питання, що й загальні збори членів товариства (об'єднання), крім зазначених у підпунктах "а", "б", "г" пункту 27 і пункті 40 цього Статуту.
30. Загальні збори членів товариства (об'єднання) скликаються правлінням не менше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються на вимогу 1/3 загальної чисельності членів товариства (об'єднання), на вимогу правління або ревізійної комісії.
Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства (об'єднання) визначаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 загальної чисельності членів (уповноважених) товариства (об'єднання). Рішення загальних зборів членів товариства (об'єднання, зборів уповноважених) приймається простою більшістю, а рішення про затвердження статуту товариства (об'єднання) - більшістю не менше 3/4 голосів присутніх на зборах членів (уповноважених) товариства (об'єднання).
31. Правління товариства (об'єднання) є виконавчим органом, підзвітним загальним зборам членів товариства (зборам уповноважених). Правління обирається загальними зборами з числа членів товариства (об'єднання) в кількості не менше трьох осіб строком на 3 роки.
Правління обирає із своїх членів голову і його заступника (заступників). Голова правління керує діяльністю товариства (об'єднання), забезпечує виконання рішень загальних зборів членів товариства (зборів уповноважених) і правління.
При наявності в товаристві (об'єднанні) менше 20 членів замість правління обирається голова і його заступник, які мають повноваження правління. Голова, його заступник, інші члени правління виконують свої обов'язки на громадських засадах чи за плату згідно з рішенням зборів.
32. Правління товариства (об'єднання):
забезпечує дотримання товариством (об'єднанням) і його членами чинного законодавства з питань діяльності товариства (об'єднання) і його статуту;
здійснює контроль за проведенням ремонту (реконструкції) будинку (будинків);
виділяє представника для участі в комісії з прийняття в експлуатацію будинку (будинків) після ремонту (реконструкції);
забезпечує подання звіту про фінансово-господарську діяльність товариства (об'єднання) за минулий рік, план на поточний рік і подає їх на затвердження загальних зборів членів товариства (об'єднання, зборів уповноважених);
розпоряджається коштами товариства (об'єднання) відповідно до затвердженого загальними зборами членів товариства (об'єднання, зборами уповноважених) кошторису прибутків витрат на поточний рік;
укладає договори та інші угоди, пов'язані з діяльністю товариства (об'єднання);
представляє інтереси товариства (об'єднання) в державних і громадських органах, на підприємствах, в установах і організаціях;
контролює надходження від членів товариства (об'єднання) грошей на погашення розстрочки, вступних внесків, плати за комунальні та інші послуги;
у разі несвоєчасного внесення членами товариства (об'єднання) відповідних платежів вживає заходів до їх стягнення в установленому порядку;
забезпечує діловодство, бухгалтерський облік і складання звітності;
при обслуговуванні будинку (будинків) своїми силами приймає і звільняє робітників і службовців, які обслуговують будинок (будинки) і прибудинкову територію;
забезпечує проведення загальних зборів членів товариства (об'єднання, зборів уповноважених);
звітує перед загальними зборами членів товариства (об'єднання, зборами уповноважених) не рідше одного разу на рік;
вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю товариства (об'єднання), за винятком тих, що належать до компетенції зборів членів товариства (об'єднання, зборів уповноважених).
33. Засідання правління товариства (об'єднання) скликаються головою правління в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Засідання можуть скликатися також за вимогою членів правління або ревізійної комісії.
Рішення правління приймаються більшістю присутніх членів правління відкритим голосуванням.
34. Платіжні документи підписуються головою правління або його заступником і бухгалтером, а при відсутності останнього - членами правління, до відання якого віднесено фінансові питання товариства (об'єднання).
35. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів товариства (об'єднання) з їх числа у кількості не менше трьох осіб на 3 роки. Ревізійна комісія обирає із свого складу голову комісії. Якщо до товариства (об'єднання) входить менше 20 членів, замість ревізійної комісії обирається ревізор, який наділяється повноваженнями комісії. Голова і члени ревізійної комісії (ревізор) виконують свої обов'язки на громадських засадах.
36. Ревізійна комісія товариства (об'єднання):
здійснює контроль за дотриманням правлінням товариства (об'єднання) і членами товариства (об'єднання) законодавства з питань діяльності товариства і статуту товариства (об'єднання);
проводить не рідше одного разу на рік (у разі необхідності - з участю відповідних фахівців) планові ревізії фінансово-господарської діяльності товариства (об'єднання) і про наслідки звітує перед загальними зборами членів товариства (об'єднання, зборами уповноважених);
перевіряє виконання правлінням товариства (об'єднання) рішень загальних зборів його членів (зборів уповноважених);
контролює правильність укладання правлінням товариства (об'єднання) договорів;
контролює своєчасність розглядання правлінням товариства (об'єднання) заяв і скарг членів товариства та інших громадян.
37. У разі виявлення допущених правлінням товариства (об'єднання) порушень законодавства з питань діяльності товариства (об'єднання) і його статуту, а також порушень фінансової дисципліни ревізійна комісія повідомляє про це загальні збори членів товариства (об'єднання, збори уповноважених), а при необхідності - місцевий орган державної влади.
38. Рішення загальних зборів членів товариства (об'єднання, зборів уповноважених) про обрання правління і ревізійної комісії або окремих членів, а також рішення правління та ревізійної комісії про обрання керівників цих органів у місячний строк подаються до місцевого органу державної влади для реєстрації.
39. Члени правління і члени ревізійної комісії товариства (об'єднання), які винні в порушенні законодавства чи статуту товариства (об'єднання), або заподіяли шкоду інтересам держави, товариства (об'єднання) і громадян або які не справляються зі своїми обов'язками, можуть бути достроково відкликані за рішенням загальних зборів членів товариства (об'єднання, зборів уповноважених).
Реорганізація і припинення діяльності
товариства (об'єднання) власників квартир (будинків)
40. За рішенням загальних зборів членів товариства (об'єднання) має бути проведена реорганізація товариства (об'єднання, злиття, приєднання, розділу, виділення) або припинення його діяльності.