Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06.07.2006 N 252
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 липня 2006 р. за N 869/12743
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 422 від 23.10.2013)
Про затвердження Змін до Правил визначення
платіжності та обміну банкнот і монет
Національного банку України
Відповідно до статей 33, 34 та 38 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та з метою удосконалення проведення операцій з визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України та впорядкування відповідних взаємовідносин між фізичними, юридичними особами та банками України Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Зміни до Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 N 547, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за N 1549/10148, зі змінами (далі - Правила), що додаються.
2. Департаменту готівково-грошового обігу (Н.В.Дорофєєва) не пізніше наступного дня після одержання зареєстрованої в Міністерстві юстиції України постанови довести її зміст до відома Операційного, територіальних управлінь, Центрального сховища Національного банку України та банків України для використання в роботі.
3. Територіальним управлінням і банкам України:
не пізніше наступного дня після одержання постанови довести її зміст до відома юридичних осіб, яких вони обслуговують, для ознайомлення;
розмістити Правила із змінами в місцях, доступних для населення.
4. Постанова набирає чинності через 30 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора з питань готівково-грошового обігу О.М.Толстого та директора Департаменту готівково-грошового обігу Н.В.Дорофєєву.
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
06.07.2006 N 252
Зміни
до Правил визначення платіжності та обміну
банкнот і монет Національного банку України
1. У главі 1:
1.1. Абзац шостий пункту 1.2 викласти в такій редакції:
"вилучення з обігу банкнот (монет) - банківська операція, під час якої банкноти (монети) переводяться до категорії неплатіжних або приймаються на дослідження експертами системи Національного банку з метою надання висновку щодо платіжності".
1.2. Пункт 1.2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"сумнівні банкноти (монети) - це банкноти (монети), які викликають сумнів щодо їх відповідності встановленим Національним банком ознакам справжності та платіжності".
2. У главі 2:
2.1. Пункт 2.3 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Під час приймання таких банкнот і монет банки зобов'язані їх перевіряти на відповідність цим ознакам".
2.2. Абзац другий пункту 2.4 викласти в такій редакції:
"потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату папером жорсткості".
2.3. Пункт 2.5 викласти в такій редакції:
"2.5. Значно зношені банкноти - це банкноти, які мають одну або більше з наведених нижче суттєвих ознак зношення або пошкодження (незалежно від наявності ознак зношення, зазначених у пункті 2.4 цих Правил):
банкноти з утраченими частинами, якщо разом з отворами (дірками) збереглася ціла частина банкноти, площа якої не менше ніж 55% її початкової площі;
банкноти, розірвані та розрізані на дві або більше частин, уключаючи склеєні, якщо не менше ніж 55% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;
банкноти, що складені (склеєні) з половин двох різних банкнот одного номіналу і дизайну, розірваних (розрізаних) навпіл, загальною площею не менше ніж 92% початкової площі банкноти;
банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, які спричинили деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, якщо разом з пошкодженими ділянками збереглося не менше ніж 55% її початкової площі.
Якщо частку пошкодженої банкноти, що збереглася, візуально оцінити важко, рекомендується застосовувати процедуру, наведену в додатку 1.
Банки мають приймати без обмеження від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для готівкових платежів тощо пошкоджені банкноти без ознак підроблення, які:
зберегли цілу частину площею не менше ніж 55% своєї початкової площі;
розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти.
Усі інші пошкоджені банкноти, які складені з двох або більше частин, банки мають вилучати як сумнівні щодо платіжності та в установленому порядку надсилати для проведення досліджень до відповідних територіальних управлінь Національного банку. За результатами цих досліджень експерт Національного банку оформляє відповідний акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, неплатіжними чи підробленими.
Не приймаються банками та іншими юридичними особами лише банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти. З метою обміну таких банкнот фізичні та юридичні особи мають звертатися безпосередньо до територіальних управлінь Національного банку, які зобов'язані прийняти рішення про обмін банкнот у присутності пред'явника або прийняти їх на дослідження за його заявою, форма якої наведена в додатку 2.
Якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їх склеювання (спікання), пред'явнику не рекомендується самостійно порушувати цілісності групи склеєних банкнот".
2.4. Пункт 2.8 доповнити чотирма абзацами такого змісту:
"Банкноти і монети, визнані неплатіжними за результатами досліджень, проведених відповідними територіальними управліннями, Центральним сховищем або Департаментом готівково-грошового обігу Національного банку, повертаються пред'явнику або банку лише в разі надходження відповідного запиту про повернення (запити приймаються протягом двох місяців після відповідного інформування про результати досліджень).
Неплатіжні банкноти і монети, які не були запитані пред'явником або банком, зберігаються в грошовому сховищі територіального (Операційного) управління протягом трьох місяців, після чого надсилаються до Центрального сховища для подальшого знищення.
Банкноти і монети, які мають ознаки підроблення (перероблення), обміну не підлягають і не повертаються пред'явникам. Банки в установленому порядку мають вилучати такі банкноти і монети з обігу для проведення досліджень. У разі виявлення в одного клієнта двох або більше підроблених банкнот банк має терміново по телефону та не пізніше наступного робочого дня письмово, з поданням копії документа про вилучення, повідомити про це правоохоронний орган за місцезнаходженням банку.
Національний банк не відшкодовує пред'явникам або банкам вартість підроблених і неплатіжних банкнот".
2.5. Пункт 2.10 викласти в такій редакції:
"2.10. Комісія територіального управління з трьох осіб приймає та обстежує в присутності пред'явника банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких менше ніж 55% їх початкової площі або може стати такою під час їх приймання та оброблення. Разом з цим робиться ксерокопія (фотографія) значно пошкодженої банкноти (групи банкнот) у тому вигляді, у якому вони пред'явлені до територіального управління.
Результати обстеження банкнот оформляються відповідним актом (додаток 3).
Значно пошкоджені банкноти або група банкнот, площа цілої частини кожної з яких разом з обвугленими ділянками дорівнює або більше 55% початкової площі цілої банкноти (якщо немає сумніву щодо їх справжності), обмінюються відповідними територіальними управліннями.
Окремі банкноти, площа яких разом з обвугленою ділянкою менше ніж 55% її початкової площі, та група значно пошкоджених банкнот, серед яких є хоча б одна така банкнота, за бажанням пред'явника надсилаються територіальними управліннями в установленому порядку до Операційного управління Національного банку для прийняття Департаментом готівково-грошового обігу остаточного рішення. До акта про обстеження обов'язково додаються ксерокопії (фотографії) банкнот, що зроблені під час їх пред'явлення до територіального управління".
3. Абзац перший пункту 3.1 глави 3 викласти в такій редакції:
"3.1. Касовий працівник банку зобов'язаний приймати банкноти і монети до платежів, обміну тощо, якщо немає сумніву щодо їх справжності та платіжності".
4. Додаток 1 викласти в редакції, що додається.
Директор Департаменту готівково-грошового обігу Н.В.Дорофєєва
Додаток 1
до Правил визначення
платіжності та обміну
банкнот і монет
Національного банку України
Визначення частки пошкодженої
банкноти, що збереглася
Ця процедура використовується, якщо частку пошкодженої банкноти, що збереглася, візуально оцінити важко.
Для визначення частки банкноти, що збереглася, застосовується сітка, яка наноситься на папір (для зручності бажано прозорий). Сітка - це прямокутник, розміри якого відповідають зразку відповідної банкноти, який розграфлено на 200 однакових клітинок (приклад такої сітки наведено нижче).
Банкнота або її частини розміщуються на паперовій сітці зворотним боком до неї. Збережені краї і кути банкноти мають збігатися з відповідними краями і кутами сітки, а краї розривів й елементи зображень однієї частини банкноти - з відповідними краями розривів і елементами зображень інших її частин (не накладаючись одна на одну). Для полегшення дослідження дуже пошкодженої банкноти (наприклад, якщо повністю втрачена частина, що безпосередньо межувала із збереженою) під сітку, що нанесена на прозорий папір, можна підкласти зразок відповідної банкноти.
Перелічуються ті клітинки, які пошкоджена банкнота не закриває (Н1), і ті, що закриваються її краями частково, більшою чи меншою мірою (Н2). Отвори на банкноті до уваги не беруться. Частка пошкодженої банкноти, що збереглася (%), розраховується так: (200 - Н1 - 0,5Н2) : 2. Отримане число округлюється до цілого.
Якщо площа пошкодженої банкноти, що збереглася, не менша ніж 55%, то ця банкнота (за наявності інших ознак платіжності) є платіжною.
Сітка для визначення
частки банкноти, що збереглася
------------------------------------------------------------- |
Сітка для визначення частки банкноти, що збереглася, містить 20 клітинок за довжиною та 10 клітинок за шириною зразка відповідної банкноти.
Директор Департаменту готівково-грошового обігу Н.В.Дорофєєва