Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 21 лютого 1996 р. N 237
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 174 від 16.02.98 )

Про Постійну урядову комісію з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1285 від 24.10.96
N 1147 від 16.10.97 )

З метою оперативного вирішення питань, пов'язаних з запобіганням надзвичайним ситуаціям та реагуванням на них, а також координації і контролю на державному рівні комплексу робіт і заходів у цій сфері Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити нову редакцію Положення про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) та її склад, що додаються.

2. Установити, що головою Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за посадою є Перший віце-Прем'єр-міністр України. ( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1285 від 24.10.96 )

3. Для забезпечення роботи Комісії, здійснення контролю за виконанням її рішень, у тому числі на місцях, створити секретаріат Комісії у складі трьох осіб.

4. Урядові Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям привести відповідні положення про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у відповідність з зазначеним Положенням.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 617 "Про утворення Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій" та від 13 травня 1994 р. N 309 "Питання Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій" (ЗП України, 1994 р., N 9, ст. 220).

Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК

Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 1996 р. N 237

Положення
про Постійну урядову комісію з питань
техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій

1. Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, пов'язану з безпекою і захистом населення, реагуванням у надзвичайних ситуаціях, а також здійсненням заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України ( 888-09 ), Конституційним Договором між Верховною Радою України та Президентом України ( 1к/95-ВР ), законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням.

3. Основними завданнями Комісії є:

координація робіт, пов'язаних з розробленням та здійсненням профілактичних заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження, зменшення шкоди, заподіяної внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій, раціонального використання коштів, спрямованих на ліквідацію їх наслідків та визначення першочергових заходів та потреб;

забезпечення виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади робіт, пов'язаних з подоланням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій регіонального і національного масштабів;

керівництво діяльністю і підготовкою підкомісій (секцій) та функціональними системами захисту населення і спостереження за станом навколишнього природного середовища і техносфери;

контроль за використанням матеріально-технічних і фінансових ресурсів для будівництва та реконструкції потенційно небезпечних об'єктів (джерел) забруднення навколишнього природного середовища.

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань у звичайних умовах:

організує розроблення заходів щодо удосконалення правового регулювання питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, техногенно-екологічної безпеки, готує і подає Урядові відповідні пропозиції про визначення прав і обов'язків у цій сфері центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій;

організує розроблення нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, техногенно-екологічної безпеки, методології компенсації шкоди, заподіяної внаслідок надзвичайних ситуацій, проведення розрахунків збитків та матеріально-технічних засобів для їх ліквідації;

координує діяльність органів державної виконавчої влади з питань розроблення та реалізації програм забезпечення безпеки населення, його санітарно-епідемічного благополуччя, охорони навколишнього природного середовища. Вживає заходів до забезпечення контролю за реалізацією виконання вимог техногенно-екологічної безпеки у господарській діяльності, впровадження безпечних технологій, надійності та стійкості технічних і технологічних систем, транспортних засобів і промислових об'єктів, а також врахування їх під час розроблення і реалізації відповідних державних та регіональних програм;

розглядає питання про створення державних підприємств, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо), і про припинення їх діяльності;

організує проведення експертизи найважливіших проектів заходів щодо техногенно-екологічної безпеки, їх впливу на навколишнє природне середовище, життя та здоров'я людини;

вживає заходів до розвитку державної системи спостережень і прогнозів стану навколишнього природного середовища, форм контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів, а також впровадження комп'ютеризованих систем збирання, оброблення, нагромадження та оперативної оцінки інформації стосовно обліку і рангування потенційно небезпечних виробництв, технологій, об'єктів, окремих споруд, різних видів надзвичайних ситуацій, оперативного інформування органів державної виконавчої влади та оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій;

оцінює за матеріалами прогнозу масштаби можливих наслідків кожного імовірного виду надзвичайної ситуації з урахуванням особливостей виробництва і регіону, обгрунтування потреб у силах і засобах, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та визначення шкоди;

організує складання типового переліку можливих надзвичайних ситуацій по регіонах і галузях виробництва;

координує розроблення і виконання науково-технічних програм щодо створення нових зразків техніки, приладів, обладнання, устаткування, механізмів і матеріалів для здійснення пошуково-рятувальних та аварійно-відбудовчих робіт, систем спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, засобів і методів оповіщення та захисту населення, об'єктів, будівель, споруд і забезпечення життєдіяльності населення в екстремальних умовах, визначає необхідні обсяги їх виробництва і запасів;

організує контроль за раціональним використанням Фонду ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

здійснює контроль за роботою комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх підготовкою до дій у надзвичайних ситуаціях;

узагальнює пропозиції центральних і місцевих органів державної виконавчої влади про формування джерел надходження коштів, резервів матеріально-технічних і трудових ресурсів, встановлення порядку їх використання для проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення розміру витрат на ліквідацію їх наслідків і допомогу потерпілим;

здійснює співробітництво з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у межах зобов'язань України згідно з міжнародними договорами, вивчає їх позитивний досвід;

у надзвичайній ситуації:

надає Урядові та Президентові України інформацію про виникнення надзвичайної ситуації регіонального або національного масштабу, готує оперативні відомості про вжиті заходи для подолання та ліквідації її наслідків;

визначає причини виникнення надзвичайної ситуації, обставини, що склалися внаслідок її виникнення;

залучає до виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, необхідні транспортні, будівельні, медичні та інші сили, засоби, використовуючи наявні матеріально-технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси;

приймає рішення про необхідність виділення додаткових матеріально-технічних і фінансових ресурсів з Фонду ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

координує і контролює дії територіальних комісій, місцевих органів державної виконавчої влади в зоні евакуації населення з надання потерпілим необхідної допомоги та з інших невідкладних заходів;

здійснює, як правило, безпосереднє керівництво ліквідацією надзвичайних ситуацій, наслідки якої поширюються на значну територію або суміжні держави;

організує проведення експертизи щодо оцінки розмірів та масштабів заподіяної шкоди спорудам, іншим об'єктам народного господарства, навколишньому природному середовищу.

5. Комісії надається право:

у разі національних аварій, катастроф, стихійного лиха керівництва аварійно-рятувальними роботами і без попереднього узгодження з відповідними міністерствами і відомствами застосування сил і засобів, які мають призначення до виконання завдань із запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них;

заслуховувати керівників (представників) центральних і місцевих органів державної виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції;

одержувати від центральних і місцевих органів державної виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;

давати доручення центральним і місцевим органам державної виконавчої влади з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

залучати до дій у разі потреби всі функціональні ланки державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них, а саме:

прогнозно-моделюючої системи управління Цивільної оборони;

екологічної та ядерної безпеки;

спостереження і контролю за стихійними, гідрометеорологічними і гідрофізичними явищами, за станом навколишнього природного середовища;

контролю за станом потенційно небезпечних об'єктів;

сейсмологічних спостережень;

санепіднагляду;

екстренної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях;

розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки надзвичайних ситуацій, вносити відповідним органам пропозиції про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації.

Комісія має у своєму розпорядженні:

Фонд ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

спеціальний резерв матеріальних ресурсів на непередбачувані роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в розмірах і номенклатурі, які визначаються за поданням і обгрунтуванням Штабу Цивільної оборони, Мінекономіки, Державної акціонерної компанії "Укрресурси" Держкомрезерву і МОЗ.

6. Керує роботою Комісії її голова, а у разі відсутності голови - за його дорученням один з його заступників. Голова Комісії призначається Кабінетом Міністрів України, а заступники голови Комісії - головою Комісії.

Загальний склад Комісії визначається рішенням Уряду, а персональний - затверджує голова Комісії.

Голова Комісії має право:

залучати для ліквідації або запобігання виникненню надзвичайної ситуації будь-які транспортні, рятувальні, відбудовчі, медичні та інші сили і засоби відповідно до чинного законодавства;

вносити пропозиції Президенту України та Уряду про заохочення (нагородження) членів Комісії та осіб, що займаються розробленням та реалізацією заходів із запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них та беруть безпосередню участь у ліквідації наслідків;

делегувати на період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій свої повноваження посадовим особам, які очолюють підкомісії за основними імовірними видами надзвичайних ситуацій: техногенні у житлово-комунальному комплексі, промисловості і на транспорті; в агропромисловому комплексі; епідемічного характеру та інші, пов'язані із загрозливим впливом на життя і здоров'я людей; природного характеру.

Типові завдання підкомісій (секцій):

участь в розробленні та здійсненні державних цільових і науково-технічних програм, які стосуються питань, що належать до їх компетенції;

керівництво розробленням і здійсненням заходів запобігання надзвичайним ситуаціям, підвищення надійності потенційно небезпечних виробництв;

організація і керівництво системою спостереження і контролю за станом потенційно небезпечних об'єктів і станом природного середовища;

забезпечення готовності сил і засобів до дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, координація робіт з їх ліквідації.

7. Робочим органом Комісії, що забезпечує підготовку та контроль за виконанням її рішень, є секретаріат Комісії.

8. Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не менше одного разу на місяць.

Голова Комісії забезпечує скликання та проведення планових і позачергових засідань, у тому числі і виїзних.

9. Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів з числа присутніх, оформляється протоколом, який підписується головою та відповідальним секретарем Комісії.

Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади.

10. У період між засіданнями, а також у разі загрози виникнення і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, голова Комісії має право приймати рішення самостійно. Ці рішення розглядаються на наступному плановому засіданні Комісії та оформляються відповідним протоколом.

11. У разі виникнення надзвичайної ситуації суто галузевого характеру в міністерствах і відомствах створюються оперативні групи. Очолюють оперативні групи керівники міністерств, які входять до складу Комісії.

12. До виконання завдань Комісії можуть залучатись спеціалісти різного фаху виходячи з характеру та складності питань, які нею вирішуються. Члени робочих груп Комісії можуть працювати в них на договірній основі відповідно до чинного законодавства.

13. За членами Комісії та підкомісій на час виконання завдань зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

Оплата праці членів Комісії та підкомісій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в умовах загрози для життя і здоров'я регулюється окремими постановами Кабінету Міністрів України у кожному окремому випадку.

14. Під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій члени Комісії, посадові особи та фахівці, які залучаються до роботи у Комісії як її члени, забезпечуються позачерговим міжміським телефонним і телеграфним зв'язком.

15. Транспортне забезпечення членів Комісії у повсякденній діяльності і під час надзвичайних ситуацій здійснюється за рахунок міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади, які вони представляють, а під час роботи в районах чи осередках надзвичайних ситуацій - спеціально призначеним транспортом відомчих формувань.

Оперативне переміщення членів Комісії повітряним транспортом до осередків надзвичайних ситуацій або для вирішення інших завдань, що випливають з них, забезпечують Міноборони, Національна гвардія та Прикордонні війська.

Забезпечення потреб Комісії у водному транспорті покладається на Військово-морські сили України і відповідний департамент Міністерства транспорту.

16. Організація матеріального та побутового забезпечення членів Комісії (включаючи харчування) під час роботи в районах або осередках надзвичайних ситуацій покладається на державну адміністрацію, на території якої виникла ця ситуація, і здійснюється за рахунок Фонду ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Члени Комісії на період проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, якщо цього вимагає обстановка, забезпечуються спеціальним одягом та іншими засобами індивідуального захисту за рахунок Цивільної оборони.

17. Члени Комісії проходять обов'язкову підготовку до дій за призначенням на Центральних державних курсах цивільної оборони, техногенно-екологічної безпеки за програмою, яку затверджує голова Комісії.

Один раз на рік Комісія проводить навчання з метою підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях.

18. Комісія має бланк із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 1996 р. N 237

Загальний склад
Постійної урядової комісії з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних
ситуацій

Перший віце-прем'єр-міністр України, голова Комісії

Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, перший заступник голови Комісії

Міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, заступник голови Комісії

Перший заступник Міністра промислової політики

Перший заступник Міністра охорони здоров'я

Перший заступник Міністра оборони

Перший заступник Міністра енергетики

Перший заступник Міністра вугільної промисловості

Перший заступник Міністра у справах науки і технологій

Заступник Міністра економіки

Заступник Міністра внутрішніх справ

Заступник Міністра транспорту

Заступник Міністра фінансів

Голова Державного комітету зв'язку

Голова Державного комітету лісового господарства

Голова Державного комітету рибного господарства

Голова Держводгоспу

Голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики

Голова Держкомгеології

Голова Держкомгідромету

Голова Держкомрезерву

Голова Держкомнафтогазпрому

Голова Укрстрахнагляду

Голова правління Державної акціонерної компанії "Укрресурси"

Заступник голови Держтелерадіо

Заступник Голови Держкомкордону

Заступник командуючого Національною гвардією

Перший заступник голови правління Центральної спілки споживчих товариств

Генеральний директор науково-виробничого центру страхового фонду документації

Заступник генерального директора НКАУ

Начальник Укргеодезкартографії

Заступник керівника апарату Ради національної безпеки при Президентові України (за згодою)

Заступник Голови СБУ (за згодою)

Віце-президент Національної академії наук (за згодою)

Перший заступник голови Федерації професійних спілок (за згодою)

Голова центрального комітету Товариства Червоного Хреста (за згодою)

Виконавчий директор Української асоціації рятувальників (за згодою)

Відповідальний секретар Комісії

( Загальний склад в редакції Постанов КМ N 1285 від 24.10.96, N 1147 від 16.10.97 )