Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29 серпня 2002 р. N 1287
Київ
Про Порядок надання водно-болотним угіддям
статусу водно-болотних угідь міжнародного значення
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 769 від 16.06.2004 )
З метою реалізації положень Закону України "Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів" ( 437/96-ВР ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення (додається).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1999 р. N 166 "Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 6, ст. 198).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 серпня 2002 р. N 1287
Порядок
надання водно-болотним угіддям статусу
водно-болотних угідь міжнародного значення
( У тексті Порядку слово "Мінекоресурсів" замінено словом
"Мінприроди" згідно з Постановою КМ N 769
від 16.06.2004 )
1. Цей Порядок визначає процедуру надання водно-болотним угіддям статусу міжнародного значення відповідно до критеріїв Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.
2. Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об'єктів - природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду України.
3. Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано:
1) за типовістю, рідкісністю або унікальністю - природним чи напівприродним (штучним) типам водно-болотних угідь біогеографічного регіону;
2) за видами рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення в усьому світі:
середовищам існування вразливих видів, видів та екологічних угруповань, які, перебувають під загрозою зникнення;
особливо цінним як середовища для підтримання біологічного різноманіття регіону;
особливо цінним як середовища існування видів рослин і тварин на критичних стадіях їх життєвого циклу;
3) за регулярним перебуванням водно-болотних птахів:
місцям регулярного перебування понад 20 тис. особин водно-болотних птахів;
місцям регулярного перебування не менш як 1 відсотка біогеографічної популяції одного виду або підвиду водоплавних птахів;
4) за станом іхтіофауни:
особливо цінним як середовища для підтримання певного співвідношення видів риб, їх вікової структури, що загалом визначає цінність водно-болотних угідь, їх біологічне різноманіття;
важливим місцям нересту, нагулу чи зимівлі місцевих видів риб, які мають вирішальне значення для підтримання їх популяцій.
4. Визначення водно-болотних угідь, що можуть бути заявленими для надання їм статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, здійснюється Мінприроди за поданням наукових установ, громадських організацій, інших заінтересованих підприємств, установ, організацій та громадян. Для розгляду цих пропозицій у Мінприроди може утворюватися експертна рада.
5. Подання повинне містити обгрунтування відповідності водно-болотного угіддя встановленим критеріям, відомості про місцезнаходження, розмір площі, характер використання, користувачів (власників) земельних ділянок та інших природних ресурсів, відповідний картографічний матеріал згідно з проектами землеустрою.
6. Мінприроди у місячний термін розглядає подання на відповідність заявленого водно-болотного угіддя встановленим критеріям і погоджує питання щодо надання йому статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення з центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває це угіддя, користувачами (власниками) земельної ділянки та інших природних ресурсів, органом місцевого самоврядування, після чого відповідні матеріали разом з проектом відповідного рішення подаються для погодження до Кабінету Міністрів України.
7. Після погодження Кабінетом Міністрів України Мінприроди готує відповідні матеріали українською та англійською мовами і надсилає їх згідно з офіційною процедурою до Бюро Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів для розгляду питання про внесення водно-болотного угіддя до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення.
8. Після надання заявленому водно-болотному угіддю статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення Мінприроди повідомляє про це заінтересований центральний орган виконавчої влади, користувачів (власників) земельних ділянок та інших природних ресурсів, орган місцевого самоврядування та надсилає їм копію міжнародного сертифіката.
9. Охорона і користування природними ресурсами водно-болотних угідь (їх ділянок) міжнародного значення, що перебувають у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду, здійснюються відповідно до законодавства.
10. На всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на адміністрації установ природно-заповідного фонду, у межах яких знаходяться ці угіддя, а у разі їх знаходження за межами територій природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків - на територіальні органи Мінприроди за погодженням з користувачами (власниками) земельних ділянок та інших природних ресурсів. Структуру, зміст та порядок заповнення паспорта визначає Мінприроди.
11. Мінприроди та його територіальні органи за погодженням з користувачами (власниками) земельних ділянок та інших природних ресурсів забезпечують установлення спеціальних знаків на межах водно-болотних угідь міжнародного значення.
Межі водно-болотних угідь міжнародного значення наносяться на плани та карти відповідних земельних ділянок.
12. Контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угідь міжнародного значення здійснюється Мінприроди та його територіальними органами відповідно до законодавства.