Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

Про Положення про Генеральний штаб
Збройних Сил України

1. Затвердити Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 21 серпня 1997 року N 888 "Про затвердження положень про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України";

Указ Президента України від 12 листопада 1999 року N 1464 "Про внесення змін до Положення про Міністерство оборони України";

Указ Президента України від 4 липня 2002 року N 618 "Про внесення змін до положень про Міністерство оборони України і Генеральний штаб Збройних Сил України";

пункт 1 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 9 липня 2003 року N 586 "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

пункт 8 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 280 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 22 вересня 2006 року
N 769/2006

Затверджено
Указом Президента України
від 21 вересня 2006 року N 769/2006

Положення
про Генеральний штаб Збройних Сил України

1. Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб) є головним військовим органом з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями (далі - інші військові формування), органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту (далі - Держспецтрансслужба) і Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв'язку).

В особливий період Генеральний штаб є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

2. Генеральний штаб у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, директивами і наказами Міністра оборони України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Генерального штабу є:

стратегічне планування застосування Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку для оборони держави, організація стратегічного розгортання та координація їх підготовки до виконання завдань у сфері оборони держави;

розроблення та здійснення заходів коротко- та середньострокового оборонного планування у Збройних Силах;

забезпечення узгодженості програм розвитку інших військових формувань, правоохоронних органів, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку в частині, що стосується оборони держави;

оперативне управління Збройними Силами;

здійснення заходів із всебічного забезпечення Збройних Сил;

забезпечення функціонування системи управління Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, Держспецтрансслужбою і Держспецзв'язку;

організація і контроль за здійсненням заходів, спрямованих на підтримання військ (сил) Збройних Сил у постійній бойовій та мобілізаційній готовності, комплектування їх особовим складом, проведення призову громадян на строкову військову службу, прийняття громадян на військову службу за контрактом, визначення потреб і ресурсів, необхідних для виконання покладених на Збройні Сили завдань;

організація взаємодії з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республіки Крим та областей під час виконання завдань у сфері оборони держави;

забезпечення в межах компетенції міжнародного військового співробітництва Збройних Сил зі збройними силами інших держав;

участь у формуванні та проведенні єдиної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності в інтересах Збройних Сил.

4. Генеральний штаб відповідно до покладених на нього завдань:

1) у питаннях реалізації державної політики у сфері оборони та планування оборони держави:

а) прогнозує тенденції розвитку форм і способів ведення воєнних дій та засобів збройної боротьби, бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері оборони, стратегії воєнної безпеки, обґрунтовує напрями розвитку Збройних Сил;

б) готує та подає в установленому порядку Президентові України та органам державної влади пропозиції щодо прийняття рішень про підготовку держави і Збройних Сил до оборони;

в) подає Міністерству оборони України (далі - Міноборони) пропозиції щодо оцінки загроз у воєнній та інших сферах, до запобігання, нейтралізації і ліквідації яких можуть залучатися Збройні Сили, та визначення ситуацій застосування Збройних Сил на середньо- і довгострокову перспективу;

г) розробляє План стратегічного застосування Збройних Сил та організовує розроблення оперативних планів застосування військ (сил) Збройних Сил;

д) здійснює у мирний час за участю інших військових формувань, правоохоронних органів, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку стратегічне планування застосування Збройних Сил;

е) сприяє розвідувальним органам у виконанні покладених на них завдань та здійснює інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах підтримання бойової готовності та застосування Збройних Сил;

є) організовує територіальну оборону України;

ж) розробляє план дислокації Збройних Сил;

з) забезпечує захист від терористичних посягань об'єктів Збройних Сил, озброєння, військової техніки, матеріально-технічних засобів, що знаходяться у військових частинах або зберігаються у визначених місцях, підготовку і застосування військ (сил) Збройних Сил у разі вчинення терористичного акту в повітряному просторі чи територіальних водах України, бере участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах та в разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України;

и) здійснює контроль за станом бойової та мобілізаційної готовності, боєздатності органів управління, з'єднань, частин, установ і організацій інших військових формувань та правоохоронних органів, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку, призначених для підпорядкування органам військового управління в особливий період та виконання завдань територіальної оборони;

і) бере участь у створенні системи управління державою в особливий період, створює систему управління Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, правоохоронними органами, Держспецтрансслужбою і Держспецзв'язку, призначеними для підпорядкування органам військового управління Збройних Сил в особливий період та виконання завдань територіальної оборони;

ї) бере участь в організації та контролює підготовку системи зв'язку, комунікацій і в цілому території держави до оборони;

й) організовує використання національної системи зв'язку в інтересах оборони, здійснює управління та регулювання у сфері використання радіочастотного ресурсу, виділеного для цілей оборони;

к) бере участь у розробленні мобілізаційного плану держави;

л) розробляє проект мобілізаційного плану Збройних Сил та інших військових формувань;

м) розробляє схему мобілізаційного розгортання Збройних Сил та спеціальних формувань, призначених для передачі під час мобілізації до Збройних Сил, а також організовує розроблення схеми мобілізаційного розгортання інших військових формувань та спеціальних формувань, призначених для передачі до інших військових формувань під час мобілізації;

н) вносить Міноборони пропозиції щодо:

- методичного та наукового забезпечення мобілізаційної підготовки Збройних Сил, інших військових формувань;

- накопичення в непорушному запасі та мобілізаційному резерві Збройних Сил озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів, продовольства, речового та іншого майна, створення резерву військовонавчених людських ресурсів на період мобілізації та на воєнний час;

- визначення на особливий період потреб Збройних Сил, інших військових формувань, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку, які включено до схеми мобілізаційного розгортання;

- уточнення мобілізаційних завдань (замовлень) на створення, виробництво та ремонт озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів;

- проведення мобілізації та демобілізації у Збройних Силах, інших військових формуваннях;

- визначення потреб в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для належного виконання завдань Збройними Силами та іншими військовими формуваннями, здійснення контролю за їх отриманням;

о) планує та організовує підготовку і перепідготовку військовозобов'язаних, визначає час і строки проведення навчальних зборів військовозобов' язаних;

п) встановлює порядок ведення військового обліку резервістів у військових комісаріатах, а також територіальних центрах та філіалах комплектування військовослужбовцями за контрактом, військових частинах;

р) визначає:

обсяг підготовки офіцерів запасу за військово-обліковими спеціальностями;

програми, порядок, обсяги, час і строки проведення підготовки за військово-обліковими спеціальностями резервістів Збройних Сил;

с) погоджує програми, порядок, обсяги, час і строки проведення підготовки за військово-обліковими спеціальностями резервістів в інших військових формуваннях;

т) забезпечує разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування функціонування системи військового обліку громадян;

у) розробляє штати і табелі до штатів оснащення матеріально-технічними засобами спеціальних формувань, призначених для передачі під час мобілізації до Збройних Сил; бере участь у розробленні штатів і табелів до штатів оснащення матеріально-технічними засобами спеціальних формувань, призначених для передачі до інших військових формувань під час мобілізації;

ф) здійснює заходи коротко- та середньострокового оборонного планування у Збройних Силах, вносить пропозиції Міноборони стосовно довгострокового оборонного планування, науково-методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення оборонного планування у Збройних Силах;

х) бере участь в організації використання і контролю за повітряним, водним, інформаційним простором держави та здійснює його в особливий період;

ц) здійснює координацію і контроль за підготовкою військових формувань, правоохоронних органів, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку до виконання завдань у сфері оборони держави;

ч) визначає основні оперативно-стратегічні та оперативно-тактичні вимоги щодо якісних характеристик озброєння і військової техніки та розрахункову кількість основних видів номенклатури озброєння і військової техніки, необхідних для оснащення Збройних Сил;

ш) організовує застосування засобів державного розпізнавання у державних органах, Збройних Силах, інших військових формуваннях, використання цих засобів на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності;

щ) вносить пропозиції Міноборони щодо оборонного бюджету;

2) у питаннях оперативного керівництва Збройними Силами:

а) організовує підготовку Збройних Сил до виконання покладених на них завдань;

б) організовує участь Збройних Сил у здійсненні заходів в умовах надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та заходів, що можуть здійснюватися у зоні надзвичайної екологічної ситуації;

в) організовує і забезпечує ефективне функціонування системи управління Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, Держспецтрансслужбою і Держспецзв'язку;

г) аналізує та оцінює обстановку в районах імовірних дій Збройних Сил; готує для Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил та Міноборони пропозиції щодо застосування Збройних Сил і на їх основі розробляє та уточнює оперативні плани застосування військ (сил) Збройних Сил;

д) доводить до Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів, а в особливий період - і до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рад оборони Автономної Республіки Крим та областей директиви і накази Верховного Головнокомандувача Збройних Сил з питань оборони, організовує та контролює їх виконання;

е) узагальнює досвід підготовки штабів, ведення бойових дій, розв'язання воєнних конфліктів, проводить порівняльну оцінку та готує пропозиції щодо підвищення бойових можливостей з'єднань, військових частин Збройних Сил, їх озброєння та військової техніки;

є) сприяє розвитку воєнного мистецтва; організовує здійснення заходів оперативного забезпечення у Збройних Силах;

3) у питаннях безпосереднього військового керівництва Збройними Силами:

а) організовує комплектування Збройних Сил, інших військових формувань та Держспецтрансслужби військовослужбовцями, призов громадян на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, прийняття на військову службу за контрактом, накопичення військовонавчених людських ресурсів;

б) здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників і військовозобов'язаних, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форм власності;

в) подає Міноборони пропозиції щодо формування, переформування та розформування об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил;

г) забезпечує реалізацію у Збройних Силах державної політики у сфері інформатизації, організовує і координує роботу зі створення єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами, впроваджує сучасні інформаційні технології в діяльності органів військового управління;

д) бере участь у забезпеченні наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах;

е) забезпечує правопорядок та додержання військової дисципліни у Збройних Силах, здійснює заходи щодо зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень серед особового складу безпосередньо підпорядкованих йому органів військового управління та військ (сил) Збройних Сил;

є) здійснює в межах компетенції міжнародне військове співробітництво із збройними силами інших держав, бере участь у міжнародному співробітництві за воєнно-політичним, військово-технічним та іншими напрямами, забезпечує підготовку і участь миротворчого контингенту та миротворчого персоналу Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях;

ж) забезпечує згідно з міжнародними договорами у галузі роззброєння та контролю над озброєннями інспекційну діяльність на території України та поза її межами, збирає, опрацьовує інформацію та повідомлення відповідно до цих міжнародних договорів незалежно від підпорядкованості об'єктів інспектування;

з) планує та здійснює контроль за військовими перевезеннями всіх видів у державі в особливий період, а також перевезеннями, що здійснюються для Збройних Сил у мирний час;

и) організовує здійснення Збройними Силами заходів щодо забезпечення екологічної безпеки;

і) організовує та контролює службу військ у Збройних Силах;

ї) організовує та контролює у Збройних Силах здійснення заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, інформації з обмеженим доступом, яка є власністю держави;

й) організовує опрацювання інформаційно-аналітичних матеріалів щодо стану та підготовки Збройних Сил та надає їх в установленому порядку органам державної влади;

4) у питаннях виконання завдань особливого періоду, крім функцій, визначених у підпунктах 1-3 цього пункту:

а) координує здійснення заходів щодо мобілізації (демобілізації) у Збройних Силах, інших військових формуваннях, бере участь у підготовці та здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізацією (демобілізацією) в державі;

б) уточнює плани застосування Збройних Сил, інших військових формувань;

в) приймає у своє підпорядкування визначені завданнями особливого періоду з'єднання, військові частини, підрозділи, установи інших військових формувань, правоохоронних органів, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, їх органи управління;

г) організовує стратегічне розгортання Збройних Сил і переведення на штати воєнного часу інших військових формувань, Держспецтрансслужби і Держспецзв'язку, взаємодію з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республіки Крим та областей під час виконання завдань у сфері оборони держави;

д) здійснює оперативне керівництво застосуванням угруповань військ (сил) Збройних Сил;

е) здійснює керівництво у сфері оборони та забезпечення громадського порядку в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, у межах повноважень, визначених законом;

є) бере участь в організації системи управління державою в особливий період та контролює її стан;

5) виконує інші функції та реалізовує повноваження, що визначаються законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

5. Генеральний штаб має право:

залучати фахівців Міноборони, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

одержувати в установленому порядку від Міноборони, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування документи і матеріали, необхідні для реалізації покладених на нього завдань;

залучати до проведення навчань за попереднім погодженням з керівниками інших військових формувань їх органи управління, з'єднання, військові частини і підрозділи, призначені для підпорядкування органам військового управління в особливий період та виконання завдань територіальної оборони відповідно до вимог законодавства;

подавати через Міноборони проекти нормативно-правових актів з питань оборони;

скликати в установленому порядку наради за участю представників органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції.

6. Генеральний штаб здійснює свої повноваження безпосередньо та через органи військового управління Збройних Сил, відповідно до закону взаємодіє з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями.

7. Генеральний штаб очолює начальник Генерального штабу, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України за поданням Міністра оборони України. На посаду начальника Генерального штабу призначається військовослужбовець.

Якщо Міністром оборони України призначається цивільна особа, начальник Генерального штабу за посадою є Головнокомандувачем Збройних сил.

8. Начальник Генерального штабу:

бере участь у реалізації державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва;

здійснює оперативне керівництво Збройними Силами, а також організовує стратегічне розгортання і застосування Збройних Сил, з'єднань і військових частин інших військових формувань, їх органів управління, переданих у підпорядкування відповідним органам військового управління Збройних Сил;

спрямовує і контролює здійснення заходів щодо підтримання військ (сил) Збройних Сил у постійній бойовій та мобілізаційній готовності, комплектування їх особовим складом, проведення призову, прийняття громадян на військову службу, визначення потреб і ресурсів, необхідних для виконання покладених на Збройні Сили завдань;

здійснює керівництво через органи військового управління військами (силами) Збройних Сил, які беруть участь у реалізації заходів правового режиму воєнного стану, а також військовими частинами Збройних Сил, залученими до робіт в разі введення надзвичайного стану відповідно до вимог законодавства;

визначає систему управління Збройними Силами та іншими військовими формуваннями і контролює її функціонування;

визначає організацію, повноваження і порядок діяльності структурних підрозділів Генерального штабу;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань оборони та подає їх в установленому порядку через Міністра оборони України;

присвоює в установленому порядку військові звання військовослужбовцям та вносить подання про присвоєння вищих військових звань;

призначає на посади та звільняє з посад згідно із законодавством працівників Збройних Сил у Генеральному штабі, формує і затверджує кадровий резерв державних службовців та в установленому порядку присвоює зазначеним працівникам відповідні ранги державних службовців, організовує підготовку, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації; видає накази по особовому складу з питань проходження державної служби;

порушує в установленому порядку питання про відзначення державними нагородами та відзнаками Міноборони військовослужбовців, а також працівників Збройних Сил у Генеральному штабі;

організовує взаємодію структурних підрозділів Генерального штабу з Міноборони;

здійснює інші повноваження відповідно до законів та інших нормативно-правових актів.

9. Начальник Генерального штабу має перших заступників та заступників, яких призначає на посади та звільняє з посад Міністр оборони України за поданням начальника Генерального штабу. На посади перших заступників та заступників начальника Генерального штабу призначаються військовослужбовці.

Обов'язки перших заступників та заступників начальника Генерального штабу, їх повноваження та ступінь відповідальності визначає начальник Генерального штабу.

10. Начальник Генерального штабу у межах повноважень видає директиви і накази військам (силам) Збройних Сил, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, Держспецтрансслужбі і Держспецзв'язку, що залучаються до виконання завдань у сфері оборони, організовує та контролює їх виконання; має право скасовувати директиви і накази підпорядкованих йому органів військового управління.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Генерального штабу, обговорення найважливіших напрямів його діяльності та розвитку Збройних Сил у Генеральному штабі утворюється постійно діючий колегіальний дорадчий орган - військова рада. Головою військової ради є начальник Генерального штабу.

До складу військової ради за посадою входять перші заступники та заступники начальника Генерального штабу, командувачі видів Збройних Сил. До складу військової ради за рішенням начальника Генерального штабу можуть включатися керівники структурних підрозділів Генерального штабу та органів військового управління Збройних Сил.

Рішення військової ради проводяться в життя директивами і наказами начальника Генерального штабу.

12. Фінансування видатків, пов'язаних із забезпеченням діяльності Генерального штабу, здійснюється в межах коштів державного бюджету, передбачених Міноборони.

Гранична чисельність військовослужбовців та працівників Збройних Сил у Генеральному штабі за поданням Міністра оборони України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру Генерального штабу затверджує Міністр оборони України за поданням начальника Генерального штабу, а штатний розпис та положення про структурні підрозділи Генерального штабу - начальник Генерального штабу.

Кошторис Генерального штабу затверджує Міністр оборони України.

13. Генеральний штаб є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Глава Секретаріату Президента України В.БАЛОГА