Открытое тестирование
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОРЯДОК
N 245 від 23.09.96
м.Київ
Зареєстровано
в юридичному департаменті Нацбанку
23 вересня 1996 р. за N 391
Додаток N 7
до постанови Правління
Національного банку України
від 23.09.96 р. N 245
( Порядок втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку
N 135 від 11.04.2000 )
Порядок
застосування іноземної валюти в страховій діяльності
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N 248 від 24.07.97
N 429 від 19.10.98
N 38 від 27.01.99
N 456 від 15.09.99 )
Національний банк України встановлює такий порядок використання іноземної валюти в страховій діяльності.
1. Страхувальник-резидент має право вносити страхові платежі страховику лише грошовою одиницею України, а страхувальник-нерезидент - грошовою одиницею України або іноземною валютою у випадках, передбачених чинним законодавством України.
У разі необхідності визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам здійснюється перерахування суми платежу в національній грошовій одиниці України в іноземну валюту за офіційним курсом Національного банку України на момент проведення платежу.
2. Страховики можуть купувати вільно конвертовану валюту на міжбанківському валютному ринку України у таких випадках:
2.1. Для забезпечення виплат страхового відшкодування за страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.
Для цього страховики, а також об'єднання страховиків (МТСБУ тощо), які створені та мають відповідні повноваження згідно з чинним законодавством України, надають уповноваженим банкам такі документи: ( Абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 в редакції Постанови Нацбанку N 429 від 19.10.98 )
- копію ліцензії Укрстрахнагляду (надається одноразово);
- заяву страхувальника (застрахованого або його представника) про виплату;
- страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір заподіяних збитків та пов'язаних з ними витрат (уповноважені банки мають право запросити підтвердження достовірності цього документа в організації, що його надала);
- договір страхування (поліс).
2.2. Для здійснення розрахунків згідно з договорами перестраховування з перестраховиками-нерезидентами.
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи:
- копію ліцензії перестраховика-нерезидента;
- договір перестраховування або перестраховувальний сертифікат (поліс) і підтвердження про прийняття ризику перестраховування (ковер-нот);
або
- договір перестраховування або перестраховувальний сертифікат (поліс), примірник страхового полісу і звіт перед партнером (бордеро) або інший документ згідно з договором перестраховування, який оформляється страховиком;
або
- договір перестраховування або перестраховувальний сертифікат (поліс) і рахунок-фактуру (інвойс).
2.3. Для покриття вільно конвертованою валютою частини страхових резервів страховиків в межах, встановлених чинним законодавством, у разі, якщо страховики не отримують страхові платежі в іноземній валюті. Страховики мають право купувати іноземну валюту один раз на квартал.
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи:
- баланс страховика з додатком (форма N 4-СТР);
- звіти про фінансовий стан страховика (форми N 2 і N 3);
- дозвіл Укрстрахнагляду на купівлю конкретної суми іноземної валюти, що розрахована на підставі вищезазначених фінансових документів (уповноважені банки мають право запросити в Укрстрахнагляді підтвердження достовірності його дозволу).
2.4. Для розрахунків з нерезидентами у разі, якщо страхувальник-резидент вносить страхові платежі в національній грошовій одиниці України за договорами страхування, дія яких поширюється на іноземну територію, відповідно до посередницьких угод страховика з цими нерезидентами.
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи:
- посередницьку угоду з нерезидентом;
- звіт перед нерезидентом (бордеро) або інший документ згідно з посередницькою угодою, який оформляється страховиком, та договори страхування (поліси), що його підтверджують.
( Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку N 248 від 24.07.98 )
( Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99 )