Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до Закону України
"Про банки і банківську діяльність"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2003 р., N 14, ст. 104; 2006 р., N 43, ст. 414) такі зміни:

1. У статті 2:

у визначенні терміна "банк з іноземним капіталом" слова "нерезиденту, перевищує" замінити словами "іноземному інвестору, становить не менше";

визначення терміна "банківська ліцензія" після слів "на підставі якого банки" доповнити словами "та філії іноземних банків";

доповнити статтю після визначення терміна "капітал підписний" визначенням такого змісту:

"капітал приписний - сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації";

визначення терміна "представництво банку" після слів "підрозділ банку, що" доповнити словами "виконує функції представництва та захисту інтересів банку і".

2. Статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків".

У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою.

3. Частину першу статті 4 після слів "інших банків" доповнити словами "а також філій іноземних банків".

4. Статті 23 і 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 23. Порядок відкриття філій і представництв банків
на території України

Банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття філій та представництв, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відомості про філії та представництва банків Національний банк України включає до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.

Банк не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення філією банку обслуговування клієнтів зобов'язаний подати Національному банку України повідомлення про відкриття філії, в якому зазначається:

1) внутрішньобанківський реєстраційний код філії;

2) повне найменування філії;

3) місцезнаходження філії;

4) обсяг та види діяльності (операцій), що виконуватимуться філією.

До повідомлення про відкриття філії додаються такі документи:

1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття філії;

2) положення про філію, затверджене уповноваженим органом банку;

3) письмове запевнення про відповідність філії вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, в тому числі щодо приміщення, обладнання філії банку і професійної придатності та ділової репутації керівників філії.

Національний банк України має право прийняти рішення про припинення здійснення філією банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком своєї філії містить неправдиві відомості або діяльність філії не відповідає вимогам закону та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Банк у двотижневий термін після прийняття ним рішення про відкриття представництва зобов'язаний подати Національному банку України повідомлення про відкриття представництва.

До повідомлення про відкриття представництва додаються такі документи:

1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття представництва;

2) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом банку.

Банк зобов'язаний надсилати Національному банку України копію рішення про внесення змін до положення про філію або представництво у двотижневий термін після його затвердження уповноваженим органом банку.

Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про припинення філії або представництва у триденний термін після прийняття відповідного рішення.

Стаття 24. Порядок відкриття філій та представництв іноземних
банків на території України

Іноземні банки мають право відкривати філії та представництва на території України.

Іноземний банк має право на відкриття філії в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2) банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;

3) між Національним банком України та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов;

4) мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації є не меншим 10 мільйонів євро;

5) наявність письмового зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України.

Акредитацію філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України.

Акредитація філії іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії.

Акредитація філії іноземного банку є підставою для здійснення нею банківської діяльності.

Для акредитації філії іноземного банку подаються:

1) клопотання іноземного банку про відкриття філії із зазначенням її місцезнаходження на території України;

2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку в державі його походження;

3) рішення уповноваженого органу іноземного банку про відкриття філії;

4) положення про філію, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;

5) відомості щодо професійної придатності та ділової репутації керівника і головного бухгалтера філії іноземного банку;

6) копія статуту іноземного банку;

7) підтверджена незалежним аудитором фінансова звітність іноземного банку за три останніх роки;

8) письмовий дозвіл на відкриття філії іноземного банку в Україні, виданий державним або іншим уповноваженим контролюючим органом держави, в якій зареєстровано іноземний банк, або письмове запевнення іноземного банку про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу;

9) повідомлення уповноваженого наглядового органу іноземної держави про здійснення нагляду за діяльністю іноземного банку;

10) письмове зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з діяльністю його філії на території України;

11) документи, що підтверджують внесення коштів у розмірі приписного капіталу філії;

12) копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію філії іноземного банку, що встановлюється Національним банком України.

Діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності та встановлює економічні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України.

Національний банк України має право відмовити в акредитації філії іноземного банку з таких підстав:

1) подані документи не відповідають вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України;

2) приміщення та обладнання філії не відповідають вимогам Національного банку України;

3) кандидатури керівника та головного бухгалтера філії не відповідають вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України щодо професійної відповідності та ділової репутації;

4) в іноземного банку виявлено фінансові або правові проблеми, що вказують на можливість негативних наслідків для клієнтів чи потенційних клієнтів банку в результаті відкриття філії.

Національний банк України приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку протягом трьох місяців з моменту подання всіх необхідних документів. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Діяльність та оподаткування філії іноземного банку здійснюється відповідно до законодавства України, яке застосовується до банків України.

Національний банк України має право вводити тимчасову адміністрацію та ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку у порядку, передбаченому законодавством України.

Національний банк України здійснює акредитацію представництв іноземних банків на території України в порядку та на умовах, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Акредитація представництва іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Для акредитації представництва іноземного банку подаються такі документи:

1) клопотання іноземного банку про акредитацію представництва за підписом уповноваженої особи;

2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку;

3) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;

4) довіреність керівнику представництва від іноземного банку на здійснення представницьких функцій;

5) копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію представництва, що встановлюється Національним банком України.

Національний банк України може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, невідповідності поданих документів вимогам цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України, недостовірності наданої інформації або перевищення повноважень щодо сфер діяльності представництва.

Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку Національний банк України приймає протягом одного місяця з моменту подання всіх необхідних документів.

Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Іноземний банк зобов'язаний повідомляти Національний банк України про зміни документів або відомостей, зазначених у пунктах 4-6 частини шостої та пунктах 3 і 4 частини чотирнадцятої цієї статті. Внесення змін має бути підтверджено відповідними документами.

Офіційні документи, що подаються Національному банку України, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою".

5. Частину першу статті 57 викласти в такій редакції:

"Вклади фізичних осіб банків та філій іноземних банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі, крім змін до статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ), до статей 2, 4, 23, частин дванадцятої - дев'ятнадцятої статті 24 (в редакції цього Закону) Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), які набирають чинності з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині першій статті 334 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144) слова "(державних і недержавних)" замінити словами "а також філій іноземних банків";

2) в абзаці першому частини вісімнадцятої статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 29, ст. 377) друге речення замінити двома реченнями такого змісту: "Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ). Реєстрацію представництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію";

3) у Законі України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 30):

у преамбулі та тексті Закону слова "банк - учасник (тимчасовий учасник) Фонду", "банки - учасники (тимчасові учасники) Фонду" в усіх відмінках замінити відповідно словами "учасник (тимчасовий учасник) Фонду" у відповідному відмінку;

в абзаці другому статті 1 слово "банком" замінити словом "учасником";

у статті 2:

частину першу викласти в такій редакції:

"Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов'язковою";

у частині четвертій слова "Банки - учасники Фонду", "банків" замінити відповідно словами "Учасники Фонду", "банків, філій іноземних банків";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, філія іноземного банку, вклади фізичних осіб до яких залучені до дня їх переведення до цієї категорії, зобов'язані сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків";

у частині шостій слова "цього банку" замінити словами "банку, філії іноземного банку";

у частині сьомій слова "банку", "його" замінити відповідно словами "банку, філії іноземного банку", "банку, філії";

у першому реченні частини першої статті 3 слово "банків" замінити словом "учасників";

пункт 1 статті 4 викласти в такій редакції:

"1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними";

у частині другій статті 5 слова "Банкам - учасникам (тимчасовим учасникам)" замінити словами "Учасникам (тимчасовим учасникам)";

у пунктах 1 і 2 частини другої статті 6 слово "банку" замінити словами "банку, філії іноземного банку";

у статті 10 слово "банків" замінити словом "учасників";

у пункті 19 частини другої статті 14, пункті 17 статті 19, пункті 1 частини першої статті 21, абзаці першому частини четвертої статті 27, частині першій статті 28 слова "банк - учасник Фонду", "банки - учасники Фонду" в усіх відмінках замінити словами "учасник Фонду", "учасники Фонду" у відповідному відмінку;

у пункті 9 статті 19 "банку - учасника" замінити словом "учасника";

у пункті 20 частини другої статті 14, пункті 18 статті 19 слово "банку" замінити словами "банку, філії іноземного банку";

частину першу статті 22 після слів "статутного капіталу банку" доповнити словами "(приписного капіталу філії іноземного банку)", а слова "банками - учасниками" замінити словом "учасниками";

у частині другій статті 26 слова "банки - учасники (тимчасові учасники)" замінити словами "учасники (тимчасові учасники)";

у статті 27:

у частині третій слово "банку" замінити словами "банку, філії іноземного банку";

у частині четвертій:

у пункті 1 слово "банки" замінити словом "учасників";

у пункті 2 слово "банки" замінити словами "банки, філії іноземних банків";

у пункті 3 слова "банком", "банку" замінити відповідно словами "учасником", "учасника";

у статті 28:

частину другу викласти в такій редакції:

"Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду";

у назві та тексті слова "банк", "банки" в усіх відмінках замінити відповідно словами "учасник Фонду", "учасники Фонду" у відповідному відмінку;

у статті 29:

у назві та тексті слово "банк" в усіх відмінках замінити словами "банк, філія іноземного банку" у відповідному відмінку;

у частині другій слово "його" замінити словами "банку, філії іноземного банку".

3. Кабінету Міністрів України:

у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

у шестимісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

4. Національному банку України протягом одного року після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 16 листопада 2006 року
N 358-V