Открытое тестирование
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
II сесія V скликання
РІШЕННЯ
N 14/14 від 14.06.2006
Про затвердження Регламенту
Київської міської ради
( Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Київміськради
N 115/172 від 31.10.2006 )
Відповідно до статей 140, 141 Конституції України ( 254к/96-ВР ), пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 17 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 N 371/1805 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київради від 19.12.2002 N 154/314 ) та рішенням Київради від 27.02.2003 N 263/423 Київська міська рада вирішила:
1. Затвердити Регламент Київської міської ради.
2. Регламент Київської міської ради, затверджений рішенням Київради від 28.11.2002 N 102/262 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київради від 18.03.2004 N 73/1283, від 23.12.2004 N 853/2263, вважати таким, що втратив чинність.
3. Це рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення в газеті Київської міської ради "Хрещатик".
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови - секретаря Київради Довгого О.С.
Київський міський голова Л.Черновецький
Додаток
до рішення Київради
від 14.06.2006 N 14/14
Регламент
Київської міської ради
Регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб.
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Київрада - представницький орган
місцевого самоврядування
1.1. Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ), Статутом територіальної громади міста Києва, Європейською Хартією місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами.
1.2. Київрада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді та мати інші реквізити та повноваження.
1.3. Строк повноважень Київради - п'ять років відповідно до частини першої статті 141 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Стаття 2. Основні принципи діяльності Київради
2.1. Діяльність Київради базується на принципах:
народовладдя;
законності;
гласності;
колегіальності;
поєднання місцевих і державних інтересів;
виборності;
правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законодавством України;
підзвітності і відповідальності перед територіальною громадою міста Києва;
державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
судового захисту прав місцевого самоврядування.
2.2. Гласність у роботі Київради забезпечується шляхом відкритості пленарних засідань Київради, засідань Президії, постійних комісій, а також шляхом розповсюдження інформації про діяльність Київради, її органів та посадових осіб, інформації про прийняті ними нормативні та інші акти через засоби масової інформації, електронні інтернет-видання.
Відкритість пленарних засідань Київради забезпечується шляхом трансляції її засідань по телебаченню і радіо, розміщення стенографічного звіту пленарних засідань Київради та її рішень на офіційному WEB-порталі Київради та публікації її рішень в газеті Київради "Хрещатик".
Хід пленарних засідань Київради безпосередньо транслюється через візуальне зображення і звукове відтворення у службові приміщення, що розташовуються у будинку Київради, для акредитованих при Київраді представників засобів масової інформації та громадськості.
За рішенням Київради її пленарні засідання можуть проводитись у закритому режимі.
2.3. Рішення Київради розміщуються на офіційному WEB-порталі Київради протягом 30 днів з моменту їх прийняття.
Офіційне оприлюднення рішень Київради та висвітлення її діяльності через засоби масової інформації покладається на секретаріат Київради.
2.4. Акредитація представників засобів масової інформації при Київраді, організація висвітлення діяльності Київради, її органів та посадових осіб покладається на секретаріат Київради.
Порядок акредитації представників засобів масової інформації при Київраді затверджується рішенням Київради.
Акредитованим при Київраді представникам засобів масової інформації надається сприяння у виконанні ними професійної діяльності, забезпечується можливість ознайомитися з матеріалами, які поширюються серед депутатів, за винятком тих, щодо нерозголошення чи ненадання яких прийнято у встановленому порядку відповідне рішення, або в інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі порушення акредитованим при Київраді представником засобу масової інформації законодавства в інформаційній сфері, порядку висвітлення діяльності Київради, її органів та посадових осіб він може бути позбавлений акредитації в установленому порядку.
2.5. Дозвіл на перебування в сесійній залі під час пленарного засідання Київради особам, які не є депутатами Київради або працівниками секретаріату Київради, надається керуючим справами Київради.
2.6. Робота Київради ведеться державною мовою.
Стаття 3. Затвердження Регламенту,
внесення до нього змін та доповнень
3.1. Регламент Київради затверджується на пленарному засіданні Київради більшістю голосів від загального складу депутатів Київради.
3.2. Забезпечення дотримання Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні Київради.
Контроль за дотриманням Регламенту покладається на відповідну комісію Київради.
3.3. Зміни та доповнення до Регламенту Київради вносяться на розгляд пленарного засідання Київради в порядку, передбаченому цим Регламентом.
Рішення Київради про внесення змін та доповнень до Регламенту Київради приймається більшістю голосів від загального складу депутатів Київради.
3.4. Регламент Київради діє до моменту прийняття рішення Київради про затвердження нового Регламенту.
Розділ II. Депутатська діяльність
Стаття 4. Набуття і строк повноважень депутата Київради
4.1. Депутат Київради набуває своїх повноважень в результаті обрання його до Київради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" ( 1667-15 ).
Повноваження депутата Київради починаються з дня відкриття першої сесії Київради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів Київською міською територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії Київради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата Київради.
4.2. Після набуття депутатом Київради повноважень йому видається посвідчення і нагрудний знак.
4.3. Повноваження депутата Київради, обраного замість того депутата, який вибув, починаються з дня заслуховування на черговому пленарному засіданні Київради повідомлення Київської міської територіальної виборчої комісії про набуття повноважень депутатом Київради.
4.4. Спори щодо набуття повноважень депутатами Київради вирішуються судом.
Стаття 5. Права та обов'язки депутатів Київради
5.1. Депутат Київради є повноважним і рівноправним членом Київради - представницького органу місцевого самоврядування.
Депутат Київради відповідно до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ) наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності Київради та її органів.
5.2. Депутат Київради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Київради та її органів, до складу яких він входить. Депутат Київради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Кожний депутат у Київраді та її органах, до складу яких він входить, має один голос.
Депутат Київради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
Депутат Київради має право брати участь з правом дорадчого голосу в роботі інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території міста Києва, відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ).
5.3. Депутат Київради має право:
1) обирати і бути обраним до органів Київради;
2) офіційно представляти виборців у Київраді та її органах, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності;
3) на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території міста Києва, з питань депутатської діяльності;
4) пропонувати питання до розгляду їх Київрадою та її органами;
5) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань Київради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
6) вносити на розгляд Київради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;
7) вносити на розгляд Київради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;
8) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних Київрадою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Київрадою;
9) порушувати питання про недовіру міському голові, розпуск органів, утворених Київрадою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
10) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;
11) вимагати повторного голосування у випадках виявлення порушень правил голосування та помилок автоматизованої системи, виявлення у підрахунку голосів депутатів, відсутніх в залі засідань на момент голосування;
12) вимагати внесення своїх пропозицій на голосування;
13) виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
14) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань Київради та її органів до їх опублікування;
15) оголошувати на засіданнях Київради та її органів тексти звернень, запитів, запитань, заяв, пропозицій як власних, так і громадян та їх об'єднань;
16) передавати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання Київради або її органу, в якому він бере участь;
17) порушувати в Київраді та її органах питання про необхідність проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Київради, діяльності розташованих на території міста Києва підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виконавчого органу Київради та його структурних підрозділів, районних у м. Києві державних адміністрацій, а також за дорученням Київради або її органів брати участь у перевірках виконання рішень Київради;
18) вносити пропозиції щодо усунення недоліків і порушень керівниками підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і органів, діяльність яких перевірялася, а також органів, яким вони підпорядковані, порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких сталося порушення. У разі виникнення порушень законодавства України депутат Київради звертається з цього приводу до відповідних органів державної влади;
19) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку;
20) об'єднуватися з іншими депутатами Київради в депутатські групи та фракції, які діють відповідно до Регламенту Київради; утворювати Погоджувальну раду депутатських груп та фракцій Київради, тимчасові контрольні комісії Київради;
21) доступу до комунальних засобів масової інформації з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу Київради в порядку, встановленому Київрадою;
22) здійснювати інші права, передбачені законами України.
Порядок реалізації прав депутатів Київради визначається Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ), іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також цим Регламентом.
5.4. Депутат Київради зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Регламенту Київради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;
2) всебічно відстоювати інтереси членів територіальної громади міста Києва;
3) брати участь у роботі Київради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;
4) виконувати доручення Київради, її органів. Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради з питань депутатської діяльності; інформувати їх про виконання доручень;
5) підтримувати зв'язок з виборцями, територіальною громадою міста Києва, органами місцевого самоврядування;
6) звітувати перед виборцями та інформувати виборців про роботу Київради та її органів з питання виконання бюджету та Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва; інших місцевих програм, рішень Київради і доручень виборців;
7) брати участь у громадських слуханнях, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади;
8) вивчати громадську думку;
9) вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;
10) вести прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади міста Києва, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення;
11) виконувати правомірні вимоги головуючого на пленарному засіданні Київради;
12) дотримуватись норм депутатської етики;
13) не принижувати честь і гідність виборців, не закликати громадян до незаконних дій, не використовувати свідомо неправдиву інформацію, не висловлювати необгрунтованих звинувачень на будь-чию адресу.
14) покидаючи робоче місце у залі засідань Київради, вилучати з пульту свою картку для голосування.
Стаття 6. Депутатські групи та фракції Київради
6.1. Порядок формування та реєстрації депутатських груп та фракцій Київради:
6.1.1. Депутати Київради можуть добровільно об'єднуватися у депутатські групи та фракції Київради.
6.1.2. Депутатські фракції Київради формуються (об'єднуються) на основі єдності поглядів або партійної належності депутатів з чисельністю не менше п'яти депутатів. До складу депутатських фракцій Київради можуть входити також позапартійні депутати Київради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.
6.1.3. Депутатські групи Київради формуються (об'єднуються) на основі спільних поглядів з питань соціально-економічного розвитку міста Києва, спільності проблем, які вони вирішують, або за іншими ознаками, з чисельністю не менше п'яти депутатів.
6.1.4. Повноваження депутатських груп та фракцій Київради є похідними від повноважень депутата Київради, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ).
6.1.5. Членство депутата Київради в депутатській групі або фракції Київради не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.
6.1.6. Депутатські групи та фракції Київради не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, професійних чи релігійних інтересів.
6.1.7. Порядок формування та роботи депутатської групи та фракції Київради, умови вступу депутата до депутатської групи або фракції Київради, його виходу чи виключення з неї визначається самою депутатською групою або фракцією Київради.
6.1.8. Депутат Київради не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи або фракції Київради.
6.1.9. Реорганізація та формування депутатських груп та фракцій Київради можуть проводитися протягом всього строку повноважень Київради.
6.1.10. Кожна депутатська група, фракція Київради повинна бути зареєстрована у секретаріаті Київради. Депутатська група або фракція Київради реєструється після оголошення на пленарному засіданні Київради головуючим заяви про створення такої групи або фракції із зазначенням її назви, кількісного, персонального складу та уповноважених представників. Заява підписується персонально депутатами Київради.
Повна та скорочена назва депутатської фракції Київради повинна збігатися з назвою відповідної партії, виборчого блоку партій.
6.1.11. Про зміни в складі депутатської групи, фракції Київради її уповноважений представник повідомляє письмово головуючому на сесії Київради (Київському міському голові, заступнику міського голови - секретарю Київради); це повідомлення підписує і депутат, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської групи, фракції Київради, якщо депутата виключено з неї.
Зміни у складі депутатської групи, фракції оголошуються на сесії Київради та реєструються в секретаріаті Київради.
6.1.12. У разі, коли склад депутатської групи, фракції Київради скорочується нижче від встановленої кількості, вона на черговому пленарному засіданні оголошується Київським міським головою (заступником міського голови - секретарем Київради) розпущеною.
6.2. Депутатські групи та фракції Київради мають право:
6.2.1. на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях Київради;
6.2.2. попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає (звільняє) та затверджує Київрада;
6.2.3. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Київради з кожного питання порядку денного сесії Київради;
6.2.4. об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями Київради для створення більшості в Київраді чи опозиції;
6.2.5. на виступ свого представника після припинення обговорення питання на пленарних засіданнях Київради, якщо таке питання розглядається з ініціативи депутатської групи або фракції Київради;
Крім того:
6.2.6. Депутати, депутатські групи та фракції Київради можуть вільно співробітничати між собою шляхом створення депутатських об'єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим Регламентом.
6.2.7. Голова або уповноважений представник депутатської групи та фракції Київради може в письмовій формі доручити виконання закріплених за ним Регламентом Київради представницьких функцій будь-кому із членів відповідної депутатської групи та фракції Київради.
6.2.8. Зареєстровані депутатські групи та фракції Київради та їх члени мають й інші права, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ), іншими законами України, Регламентом Київради.
6.2.9. Жодна депутатська група та фракція Київради не має права виступати від імені Київради або територіальної громади м. Києва.
6.3. Погоджувальна рада депутатських груп та фракцій Київради:
6.3.1. Голови або уповноважені представники депутатських груп та фракцій Київради (від кожної по одному) утворюють Погоджувальну раду депутатських груп та фракцій Київради, яка є органом дорадчого, погоджувального характеру. В разі необхідності Погоджувальна рада вносить пропозиції з питань порядку денного, про раціональну організацію і планування роботи Київради та її органів, сприяє узгодженню позицій депутатів Київради у разі виникнення спірних питань у роботі Київради.
Веде засідання Погоджувальної ради Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради або в разі їх відсутності або відмові - інший член Погоджувальної ради, обраний більшістю голосів членів Погоджувальної ради.
6.3.2. Погоджувальна рада депутатських груп та фракцій Київради скликається на засідання за своєю ініціативою або за пропозицією будь-якої групи, фракції, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради. Скликання Погоджувальної ради покладається на секретаріат Київради. Засідання Погоджувальної ради проводяться відкрито і гласно. Погоджувальна рада не приймає рішень, обов'язкових для виконання. На засіданні Погоджувальної ради ведеться протокол, примірник якого передається до секретаріату Київради. Пропозиції Погоджувальної ради, внесення яких пропонується на розгляд Київради, підписуються уповноваженими представниками всіх депутатських груп та фракцій Київради.
6.4. Забезпечення діяльності депутатських груп та фракцій Київради:
6.4.1. Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради зобов'язані протягом 6 місяців з моменту реєстрації забезпечити зареєстровані депутатські групи та фракції Київради окремими приміщеннями, необхідним обладнанням тощо, а також закріпити за ними адміністративно-технічний персонал, який користується їх довірою, для надання допомоги у здійсненні депутатськими групами та фракціями Київради функцій у Київраді.
6.4.2. Для забезпечення діяльності депутатських груп та фракцій Київради в структурі секретаріату Київської міської ради утворюється відділ по роботі з депутатськими фракціями та групами, працівники якого є посадовими особами місцевого самоврядування і працюють за строковими трудовими договорами (для депутатських груп та фракцій з чисельністю до 10 депутатів - 1 працівник, від 10 до 30 - 2 працівники, більше 30 депутатів - 3 працівники). ( Пункт 6.4.2 в редакції Рішення Київміськради N 115/172 від 31.10.2006 ) 6.4.3. При ліквідації депутатських груп та фракцій Київради працівники відділу по роботі з депутатськими фракціями та групами, які забезпечували їх роботу, звільняються за пунктом 2 статті 36 КЗпП України ( 322-08 ), виділені приміщення та оргтехніка передаються секретаріату Київради. ( Пункт 6.4.3 в редакції Рішення Київміськради N 115/172 від 31.10.2006 )
6.4.4. За зверненням голови або уповноваженого представника депутатської групи, фракції секретаріат Київради поширює серед депутатів Київради підготовлені нею матеріали як офіційні від депутатської групи, фракції Київради.
6.4.5. У залі засідань Київради за депутатами закріплюються робочі місця по групах та фракціях Київради.
Стаття 7. Депутатське звернення, депутатський запит
і депутатське запитання
7.1. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата Київради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, до яких звернувся депутат Київради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніше ніж через місяць.
Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату Київради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.
Депутат Київради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів.
Якщо депутат Київради не задоволений результатами розгляду свого звернення, або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ).
7.2. Депутатський запит - це підтримана Київрадою вимога депутата Київради до посадових осіб Київради і її органів, Київського міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території міста Києва, а також до заступників голови виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), голів виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), їх заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які належать до відання Київради.
Порядок розгляду депутатського запиту:
1) депутатський запит може бути внесений депутатом Київради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні Київради у письмовій чи усній формі;
2) депутатський запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Київради;
3) Київрада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата Київради;
4) орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений Київрадою строк дати офіційну письмову відповідь на нього Київраді і депутату Київради, який вніс запит. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянутий у встановлений Київрадою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити про це Київраду та депутата Київради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні Київради;
5) депутат Київради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів Київради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит Київради. Вони або уповноважені ними особи зобов'язані бути присутніми на цьому засіданні Київради;
6) за результатами розгляду відповіді на депутатський запит Київрада приймає відповідне рішення.
Всі депутатські запити, оголошені на пленарному засіданні Київради, реєструються та зберігаються у секретаріаті Київради з позначкою про дату оголошення та результати їх голосування.
Секретаріат Київради доводить текст запиту до відповідного органу чи посадової особи, до яких його звернуто.
7.3. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом Київради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошена на пленарному засіданні сесії Київради або дана депутату Київради індивідуально. Запитання не включається до порядку денного пленарного засідання сесії Київради, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.
7.4. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами Київради на пленарних засіданнях Київради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються Київрадою або за її дорученням передаються для розгляду та вивчення до постійних комісій Київради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені Київрадою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатам Київради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також Київраді.
Київрада та виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів Київради, схвалених Київрадою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на пленарних засіданнях Київради.
Стаття 8. Доручення виборців
8.1. Виборці можуть давати депутатові Київради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб мешканців відповідного будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, міського району чи територіальної громади в цілому.
Доручення виборців не повинні суперечити законодавству України, а їх виконання має належати до відання Київради та її органів.
Доручення виборців Київраді має бути підтримане більшістю учасників зборів та оформлене протоколом зборів.
8.2. Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття Київрадою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом Київради до відома Київради або її органів.
8.3. Київрада та її органи аналізують доручення виборців, дані депутатам Київради, та з урахуванням матеріальних, в тому числі і фінансових, можливостей приймають відповідні рішення щодо їх реалізації. Рішення з цих питань доводяться до відома Київради та територіальної громади.
Доручення виборців враховуються при розробці програм соціально-економічного та культурного розвитку та складанні бюджетів міста Києва та районів, а також при підготовці проектів рішень Київради з інших питань.
8.4. Депутат Київради бере участь в організації виконання доручень виборців як одноосібно, так і в складі постійних і тимчасових комісій ради або в складі депутатських фракцій, груп, може залучати до їх виконання органи самоорганізації населення, а також виборців.
8.5. Контроль за виконанням доручень виборців здійснюється Київрадою, її органами та депутатами Київради. Органи, які в межах своїх повноважень забезпечують реалізацію доручень виборців, один раз на рік інформують Київраду про хід їх виконання.
8.6. Депутат Київради періодично інформує виборців про результати розгляду Київрадою та її виконавчим органом доручень виборців та про особисту участь в організації їх виконання.
Стаття 9. Звіти депутатів, депутатських груп та фракцій
Київради перед виборцями та зустрічі з ними
9.1. Депутати, депутатські групи та фракції Київради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язані звітувати про свою роботу перед виборцями (мешканцями відповідного будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, міського району чи територіальної громади в цілому), об'єднаннями громадян.
Порядок, форма та строки проведення звітів депутатів, депутатських груп та фракцій Київради перед виборцями визначаються самими депутатами, депутатськими групами та фракціями Київради.
9.2. Звіти депутатів, депутатських груп та фракцій Київради повинні містити відомості про їх діяльність у Київраді та в її органах, про прийняті Київрадою та її органами рішення, про хід їх виконання, про їх особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень Київради, її органів, а також доручень виборців (мешканців відповідного будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, міського району чи територіальної громади в цілому).
9.3. Звіти депутатів, депутатських груп та фракцій Київради можуть бути проведені в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.
9.4. Про час та місце проведення звітів депутатів у формі зустрічі виборцям повідомляють завчасно через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб, але не пізніше ніж за 7 днів до зустрічі.
9.5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності зобов'язані сприяти депутатам, депутатським групам та фракціям Київради в організації їх звітів перед виборцями шляхом надання приміщень, інформаційних та інших довідкових матеріалів, необхідних депутатам, депутатським групам та фракціям Київради, здійснюють інші заходи, пов'язані з проведенням їх звітів перед виборцями.
9.6. Звіти і зустрічі депутатів, депутатських груп та фракцій Київради з виборцями висвітлюються комунальними засобами масової інформації в порядку, який затверджується рішенням Київради.
Стаття 10. Забезпечення діяльності депутатів,
депутатських груп та фракцій Київради
10.1. Київрада та її органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами, депутатськими групами та фракціями Київради їх повноважень.
10.2. Для проведення зустрічей із виборцями, вивчення законодавчих актів, нормативних документів Київради та її виконавчих органів встановлюються два депутатські дні - середа та п'ятниця.
10.3. Київрада забезпечує депутатів, депутатські групи та фракції Київради своїми офіційними виданнями та інформаційними матеріалами, організовує допомогу з правових питань, надає можливість ознайомитись з рішеннями Київради, розпорядженнями виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та розпорядженнями Київського міського голови.
Розпорядження Київського міського голови та розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) протягом одного робочого дня з часу їх підписання направляються до секретаріату Київради, депутатським групам та фракціям Київради.
10.4. Для ефективної роботи з підготовки проектів рішень Київради та для ефективного виконання депутатами своїх обов'язків в Київраді постійні комісії Київради, депутатські групи та фракції Київради, секретаріат Київради забезпечуються сучасною оргтехнікою та засобами зв'язку, що включає в себе організацію локальної та глобальної мережі комп'ютерного зв'язку.
Для забезпечення роботи депутата на пленарних засіданнях Київради зал для пленарних засідань облаштований автоматизованою системою для голосування та інформаційного обслуговування депутатів Київради "РАДА-КИЇВ".
10.5. Депутат Київради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
Помічник-консультант депутата Київради у своїй роботі керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законодавством України, а також Положенням про помічника-консультанта депутата Київради.
Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата Київради, організацію його роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат Київради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
Порядок діяльності помічників-консультантів депутата Київради визначається Положенням про помічника-консультанта депутата Київради, яке затверджується рішенням Київради.
10.6. Для проведення депутатами, депутатськими групами та фракціями Київради прийому виборців утворюються громадські приймальні депутатів Київради, громадські приймальні депутатських груп та фракцій Київради.
Порядок діяльності та кількість громадських приймалень депутатів Київради, громадських приймалень депутатських груп та фракцій Київради визначаються Положенням про громадські приймальні, яке затверджується рішенням Київради.
10.7. Режим роботи депутатів у Київраді, робота депутатських груп та фракцій Київради, надання їм приміщень, забезпечення транспортом, зв'язком, оргтехнікою (та інше) визначаються Київрадою.
Розділ III. Органи та посадові особи Київради
Стаття 11. Кількісний склад Київради
11.1. Київрада складається з 120 депутатів.
Вибори депутатів Київради проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами міста Києва.
Вибори проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" ( 1667-15 ).
11.2. Органами та посадовими особами Київради є:
1) постійні комісії Київради;
2) тимчасові контрольні комісії Київради;
3) заступник міського голови - секретар Київради;
4) Президія Київради;
5) секретаріат Київради;
6) виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) та його посадові особи.
11.3. У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу Київради входитиме менше двох третин депутатів, Київрада вважається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу Київради.
Стаття 12. Київський міський голова
12.1. Київський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Києва і здійснює повноваження відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), Статуту територіальної громади міста Києва та інші повноваження, якщо вони не належать до виключної компетенції Київради.
12.2. Київський міський голова здійснює регулярний прийом депутатів Київради щочетверга з 11 до 13 години.
Стаття 13. Заступник міського голови -
секретар Київради
13.1. Заступник міського голови - секретар Київради обирається Київрадою з числа депутатів за поданням Київського міського голови шляхом таємного голосування на строк повноважень Київради та працює в Київраді на постійній основі.
13.2. Заступник міського голови - секретар Київради:
1) організовує підготовку сесій Київради та її пленарних засідань, питань, що вносяться на розгляд Київради;
2) забезпечує своєчасне доведення рішень Київради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;
3) за дорученням Київського міського голови координує діяльність постійних комісій Київради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їхніх рекомендацій;
4) сприяє депутатам Київради у здійсненні їхніх повноважень;
5) організовує за дорученням Київради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням референдумів та виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;
6) забезпечує зберігання офіційних документів Київради та забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку, в тому числі до електронних носіїв, на яких зафіксована інформація про проведення пленарних засідань Київради;
7) відає внутрішнім розпорядком роботи Київради;
8) за посадою очолює секретаріат Київради;
9) повідомляє депутатам Київради і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Київради та її пленарних засідань, питання, які передбачається внести на розгляд Київради;
10) веде регулярний прийом депутатів Київради щосереди з 9 до 12 години;
11) за дорученням Київського міського голови веде засідання Президії Київради;
12) вирішує за дорученням Київського міського голови або Київради інші питання, пов'язані з діяльністю Київради та її органів.
13.3. У разі невмотивованої відмови Київського міського голови або його неможливості скликати сесію ради:
1) скликає сесії Київради, повідомляє депутатам Київради і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Київради питання, які передбачається внести на розгляд Київради;
2) веде засідання Київради та підписує її рішення.
13.4. Заступник міського голови - секретар Київради у разі відсутності Київського міського голови або неможливості виконання ним своїх обов'язків з інших причин здійснює повноваження голови Київської міської ради.
13.5. Повноваження заступника міського голови - секретаря Київради можуть бути достроково припинені за рішенням Київради.
Заступник міського голови може бути достроково звільнений з посади за рішенням Київради, яке приймається шляхом таємного голосування. Питання про його звільнення може бути внесено на розгляд Київради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Київради або Київського міського голови.
Стаття 14. Президія Київради
14.1. Президія Київради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, які передбачається внести на розгляд ради. Рішення президії мають рекомендаційний характер.
14.2. До складу Президії входять Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, голови постійних комісій Київради, голови або уповноважені представники депутатських груп та фракцій Київради.
Президія Київради діє на основі Положення про неї, яке затверджується Київрадою.
Стаття 15. Секретаріат Київради
15.1. Секретаріат Київради утворюється Київрадою. Його структура, чисельність, витрати на утримання встановлюються Київрадою за поданням Київського міського голови.
15.2. Секретаріат Київради здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Київради, її органів, депутатів, депутатських груп та фракцій Київради, сприяє здійсненню Київрадою взаємодії з її виконавчим органом та його структурними підрозділами, районними у місті Києві радами, здійснює контрольні функції, передбачені цим Регламентом.
15.3. Кореспонденція, адресована Київському міському голові, заступнику міського голови - секретарю Київради, постійним комісіям Київради, депутатам, депутатським групам та фракціям Київради, структурним підрозділам секретаріату Київради, а також вихідна кореспонденція реєструється та передається секретаріатом Київради адресатам.
15.4. Секретаріат Київради за посадою очолює заступник міського голови - секретар Київради.
15.5. Секретаріат Київради діє згідно з Положенням про нього, яке затверджується Київським міським головою за поданням заступника міського голови - секретаря Київради.
Стаття 16. Комісії Київради
16.1. Постійні комісії Київради формуються депутатськими групами та фракціями Київради за принципом пропорційності, врахування фахової підготовки депутатів Київради та домовленості між зацікавленими депутатськими групами та фракціями Київради.
16.2. Постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та за виконанням рішень виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
16.3. Постійні комісії Київради обираються Київрадою на строк її повноважень у складі голови та членів комісії згідно з відповідними заявами депутатів Київради, поданими на ім'я Київського міського голови. Кількість і персональний склад постійних комісій Київради затверджується Київрадою.
Кількість членів постійної комісії Київради не може бути меншою п'яти осіб.
До складу постійної комісії Київради не можуть бути обрані Київський міський голова та заступник міського голови - секретар Київради.
Депутат Київради може бути членом тільки однієї постійної комісії Київради.
16.4. У випадку невиконання депутатом Київради своїх обов'язків щодо роботи в постійній комісії Київради, визначених Положенням про постійну комісію Київради, та відсутності його більш ніж на половині із проведених комісією протягом року засідань голова відповідної комісії Київради, депутати відповідної комісії Київради вносять на розгляд комісії питання про доцільність подальшого перебування депутата Київради у її складі. У разі прийняття комісією Київради рішення про неможливість перебування депутата у складі комісії голова комісії подає відповідний проект рішення на розгляд Київради.
16.5. Постійні комісії Київради за дорученням Київради, Київського міського голови або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, міського бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень Київради та готують висновки з цих питань.
Голови або уповноважені представники постійних комісій можуть виступати на сесіях Київради з доповідями і співдоповідями.
Реалізація повноважень Київради у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності покладається на визначену рішенням Київради відповідну постійну комісію.
16.6. Постійні комісії Київради за дорученням Київради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Київраді органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, отримують від них необхідні матеріали і документи, подають за результатами перевірки обов'язкові для розгляду і вжиття заходів рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд Київради, здійснюють контроль за виконанням рішень Київради та її виконавчого органу.
16.7. Постійні комісії Київради у питаннях, які належать до їх відання, мають право створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених та спеціалістів, а також радників та консультантів, які працюють на громадських засадах.
16.8. Функціональна спрямованість, перелік і порядок організації роботи відповідних постійних комісій Київради визначаються Положенням про постійні комісії Київради, яке затверджується Київрадою.
Постійні комісії Київради попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Київрадою, готують висновки з цих питань.
16.9. Тимчасові контрольні комісії Київради є органами Київради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Київрадою питань, що належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Тимчасові контрольні комісії Київради подають звіти і пропозиції на розгляд Київради.
16.10. Порядок створення та роботи тимчасової контрольної комісії Київради визначається відповідно до законодавства.
16.11. Роботу тимчасових контрольних комісій Київради забезпечує секретаріат Київради.
16.12. Вихід депутата Київради із депутатської групи або фракції, яка його делегувала у постійну (тимчасову) комісію, не припиняє його членство в постійній (тимчасовій) комісії Київради.
16.13. Якщо депутатська група або фракція Київради не запропонувала представників для роботи в постійній (тимчасовій) комісії Київради, то комісія створюється без участі цієї депутатської групи або фракції Київради.
16.14. За рішенням Київради можуть створюватись інші комісії Київради в порядку, визначеному законодавством України.
16.15. Засідання постійної комісії Київради скликаються її головою, а у разі неможливості виконання ним своїх повноважень - його заступником або секретарем постійної комісії Київради. Голова комісії персонально відповідає за запрошення на засідання постійної комісії Київради всіх її членів.
Постійна комісія Київради також може бути скликана за пропозицією (вимогою) однієї третини членів постійної комісії.
16.16. Засідання постійної комісії Київради скликаються за необхідності, але не рідше строків, визначених Положенням про постійні комісії Київради. Цим же Положенням регламентується і порядок ведення засідань.
Стаття 17. Виконавчий орган Київради
17.1. Київрада має власний виконавчий орган (Київська міська державна адміністрація), який утворюється Київрадою відповідно до статей 11, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ) та Статуту територіальної громади міста Києва.
Виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) підзвітний і підконтрольний Київраді, здійснює повноваження, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ). Статутом територіальної громади міста Києва, та інші повноваження, надані Київрадою.
Виконавчий орган Київради паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
17.2. Структура, загальна чисельність виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), витрати на його утримання затверджуються Київрадою за поданням Київського міського голови.
17.3. Перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України.
Призначення та звільнення з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Київський міський голова погоджує з Київською міською радою. Самоврядні повноваження визначаються відповідно до статей 25-41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).
17.4. Положення про головні управління, управління, відділи та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) затверджуються Київрадою за поданням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
17.5. Посадові особи виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) - заступники голови Київської міської державної адміністрації, начальники головних управлінь та інших підрозділів - проводять регулярний прийом депутатів Київради у відповідності з розкладом, що затверджується Київрадою за поданням виконавчого органу на наступному після прийняття Регламенту пленарному засіданні сесії Київради.
Розділ IV. Організація роботи Київради
Стаття 18. Планування роботи Київради
18.1. Діяльність Київради проводиться відповідно до планів, які затверджуються Київрадою на рік, поточну та наступну сесії.
План роботи Київради визначає головні напрями діяльності Київради та її органів, організаційні форми вирішення поставлених завдань та містить перелік основних організаційно-масових заходів та виконавців.
18.2. Проект плану роботи Київради розробляється постійними комісіями Київради та підрозділами виконавчого органу Київради за участю секретаріату Київради з урахуванням пропозицій депутатів, депутатських груп та фракцій Київради, органів місцевого самоврядування.
18.3. План роботи на наступний рік затверджується на пленарному засіданні Київради на початку року і в десятиденний строк доводиться до відома всіх депутатів Київради, виконавчих органів, зацікавлених організацій і посадових осіб.
18.4. У план роботи Київради на рік обов'язково включаються такі питання:
- контроль за виконанням доручень виборців, депутатських запитів, планів робіт та рішень Київради;
- звіти посадових осіб місцевого самоврядування та інших підзвітних, підконтрольних Київраді посадових осіб.
18.5. Організація виконання плану роботи Київради покладається на постійні комісії Київради та секретаріат Київради. Хід виконання плану роботи Київради обговорюється на засіданнях постійних комісій, засіданнях Президії Київради. Пропозиції щодо уточнення або зміни перспективного плану роботи Київради розглядаються Київрадою на пленарних засіданнях на вимогу депутатів Київради та постійних комісій Київради.
18.6. На основі плану роботи Київради Президія та секретаріат Київради розробляють плани підготовки та проекти порядків денних чергових пленарних засідань Київради.
Планами визначаються перелік документів, які мають бути розроблені, строки розробки та відповідальні за цю роботу, а також інші питання, пов'язані з підготовкою і проведенням пленарних засідань Київради.
18.7. Плани роботи постійних комісій Київради складаються на поточний рік та на поточний сесійний період і затверджуються на засіданні постійних комісій Київради. Плани роботи постійних комісій Київради можуть коригуватись у випадку включення до них позапланових питань за дорученням Київради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради, за пропозицією членів постійних комісій Київради, інших депутатів Київради.
До плану роботи постійної комісії Київради питання включаються після обговорення пропозицій на засіданні комісії (з визначенням строку підготовки питання і відповідального за його підготовку).
18.8. Зведений план роботи постійних комісій Київради надається кожному депутату Київради, надсилається до підвідомчих і підконтрольних Київраді органів, підприємств, установ і організацій згідно з розрахунком розсилки, який затверджує заступник міського голови - секретар Київради.
18.9. Контроль за формуванням і виконанням планів роботи постійних комісій Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради, який один раз на квартал інформує Київраду про виконання постійними комісіями Київради планів роботи, оцінює ефективність роботи постійних комісій Київради, вносить відповідні пропозиції.
Стаття 19. Скликання сесії Київради
та її пленарних засідань
19.1. Київрада проводить роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Київради, а також засідань постійних та тимчасових комісій Київради.
19.2. Перша сесія новообраної Київради скликається Київською міською територіальною виборчою комісією після обрання Київради в правомочному складі, її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії. Він інформує Київраду про підсумки виборів депутатів Київради, Київського міського голови і визнання їх повноважень.
19.3. Наступні сесії Київради скликаються Київським міським головою.
19.4. Сесії Київради скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.
19.5. У разі невмотивованої відмови Київського міського голови або його неможливості скликати сесію Київради сесія скликається заступником міського голови - секретарем Київради.
19.6. Сесія Київради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Київради. У разі якщо Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради, сесія може бути скликана депутатами Київради, які становлять не менше однієї третини складу Київради, або постійною комісією Київради.
19.7. Рішення про скликання сесії Київради доводиться до відома депутатів Київради і населення міста Києва не пізніше ніж за 10 днів до першого засідання Київради, а у виняткових випадках, що потребують строкового рішення Київради, - не пізніше ніж за день до пленарного засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Київради.
19.8. Пленарні засідання сесії Київради проводяться не рідше одного разу на місяць, як правило, в останній четвер місяця, за винятком літньої перерви. Рішення про пленарне засідання доводиться до відома депутатів Київради і населення міста Києва не пізніше ніж за 10 днів до цього засідання Київради, а у виняткових випадках, що потребують строкового рішення Київради, - не пізніше ніж за день до пленарного засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Київради.
Виключення складають випадки, коли порядок денний пленарного засідання не вичерпаний, і за пропозицією Київського міського голови, головуючого або депутатів, депутатських груп та фракцій Київради продовження пленарного засідання переноситься на інший строк, про що приймається Київрадою відповідне рішення.
Розділ V. Пленарні засідання Київради
Стаття 20. Підготовка питань до розгляду
на пленарному засіданні Київради
20.1. Суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, депутатські групи та фракції, депутати Київради та виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та Статутом територіальної громади міста Києва.
20.2. Усі проекти рішень подаються на реєстрацію до управління організаційної роботи секретаріату Київради у двох екземплярах у паперовому та в електронному вигляді.
20.3. Проект рішення має містити:
- назву документа;
- преамбулу з посиланням на відповідні законодавчі та нормативні акти із зазначенням номерів статей, частин, пунктів та підпунктів;
- додатки (якщо вони є);
- рішення Київради про внесення змін чи доповнень до рішень Київради подаються до управління організаційної роботи суб'єктами подання у вигляді порівняльних таблиць з викладенням тексту рішення (його структурних частин), який підлягає зміні чи доповненню;
- назву суб'єкта подання, його підпис. Якщо суб'єктом подання є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), то проект рішення Київради підписує Київський міський голова, який очолює виконавчий орган Київради (Київську міську державну адміністрацію), або його заступники відповідно до розподілу функціональних обов'язків;
- пояснювальну записку з обгрунтуванням необхідності прийняття рішення;
- у випадку внесення проекту рішення Київради, що передбачає матеріальні чи інші витрати міського бюджету, мають додаватись фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат;
- службову адресу та контактні телефони розробників проекту рішення та осіб, відповідальних за його супроводження.
При підготовці проекту регуляторного акта у сфері господарської діяльності його розробник готує аналіз регуляторного впливу для оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, а при одержанні їх після опублікування проекту вирішує питання про їх урахування, виходячи при цьому з вимог статей 8, 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).
До розгляду проекту рішення Київради нормативно-правового характеру можуть бути проведені попередні громадські слухання. У разі проведення попереднього розгляду проект рішення Київради публікується в газеті "Хрещатик" та оприлюднюється на сайті Київради із зазначенням строків та адреси, за якою направляються пропозиції.
Проект рішення нормативно-правового характеру Київради має містити пункт про оприлюднення та набрання ним чинності.
20.4. За відсутності зазначеної в п. 20.3 інформації працівник управління організаційної роботи секретаріату Київради усно пояснює суб'єкту подання зауваження до проекту рішення та повертає проект рішення суб'єкту подання на доопрацювання.
У випадку відмови суб'єкта подання усунути зауваження працівник управління організаційної роботи секретаріату Київради в одноденний строк викладає зазначені зауваження письмово та подає на підпис заступнику міського голови - секретарю Київради або керуючому справами Київради. Письмові зауваження до проекту рішення управління організаційної роботи секретаріату Київради офіційно направляє суб'єкту подання проекту рішення.
20.5. За наявності письмових зауважень до проектів рішень Київради (юридичних служб, постійних комісій Київради, Президії Київради тощо) тексти таких зауважень обов'язково додаються до матеріалів проектів рішень, які подаються на Президію та на сесію Київради.
Надаються також, за наявністю, альтернативні проекти рішень Київради з відповідного питання або умотивований проект рішення про відмову.
20.6. Після реєстрації проекту рішення управління організаційної роботи секретаріату Київради протягом двох днів передає його заступнику міського голови - секретарю Київради для резолюції відповідній постійній комісії Київради та юридичному управлінню правового забезпечення секретаріату Київради. Після цього управління організаційної роботи під розписку направляє проект рішення Київради до виконавця.
20.7. Постійні комісії Київради в строк не більше трьох тижнів розглядають проект рішення. Постійна комісія Київради може:
- підтримати проект рішення Київради;
- відхилити проект рішення;
- дати доручення суб'єкту подання або членам комісії на доопрацювання проекту рішення;
- внести зміни до проекту рішення Київради;
- направити проект рішення на юридичну або фахову експертизу.
20.8. За результатами розгляду проекту рішення профільна постійна комісія Київради у разі його підтримання направляє завізований головою та секретарем постійної комісії проект рішення до управління правового забезпечення секретаріату Київради, а у разі відхилення комісією - повертає його суб'єкту подання, долучивши до проекту рішення витяг із протоколу засідання постійної комісії із відповідним висновком комісії щодо проекту рішення.
Відхилення проекту рішення постійною комісією не є перешкодою для передачі цього проекту суб'єктом подання на розгляд управління правового забезпечення секретаріату Київради з витягом із протоколу засідання постійної комісії Київради, що містить відповідний висновок постійної комісії, та для подальшого винесення на розгляд Київради.
20.9. Про наслідки розгляду кожного проекту рішення постійна комісія надає інформацію до управління організаційної роботи секретаріату Київради після підписання протоколу засідання постійної комісії, але не пізніше п'яти робочих днів.
20.10. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження проекту рішення Київради до управління правового забезпечення секретаріату Київради управління правового забезпечення секретаріату Київради:
- візує проект рішення без зауважень і передає його суб'єкту подання;
- надає консультативно-правову допомогу;
- у разі невідповідності вимогам законодавства візує проект рішення із зауваженнями і передає його суб'єкту подання;
- надає суб'єкту подання на вимогу постійної комісії проект рішення або окремі його частини, які відповідають чинному законодавству.
20.11. Опрацьований відповідно до вимог Регламенту Київради проект рішення, завізований головою і секретарем профільної постійної комісії Київради та управлінням правового забезпечення секретаріату Київради не пізніше ніж за 13 днів до пленарного засідання Київради передається постійною комісією до управління організаційної роботи для формування порядку денного пленарного засідання Київради та його розгляду на Президії Київради. Не пізніше ніж у дводенний строк після проведення засідання Президії Київради проекти рішень та матеріали для розгляду на пленарному засіданні Київради передаються депутатам Київради.
Контрольний примірник проекту порядку денного пленарного засідання Київради, завірений підписом заступника міського голови - секретаря Київради (керуючого справами Київради), та відповідні проекти рішень Київради, завірені печаткою секретаріату Київради, направляються у депутатські групи і фракції.
20.12. Прискорений розгляд проекту рішення Київради допускається за дорученням Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради або за письмовим обгрунтуванням суб'єкта подання проекту рішення Київради, підтриманим Київським міським головою, заступником міського голови - секретарем Київради.
Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради у разі їхньої згоди із зазначеним обгрунтуванням дають відповідні доручення секретаріату Київради та профільній постійній комісії Київради, зазначаючи строк їх виконання.
Проект рішення Київради має бути поданий та оформлений відповідно до Регламенту Київради.
20.13. Керуючий справами Київради разом із начальником управління організаційної роботи секретаріату Київради готують та подають заступнику міського голови - секретарю Київради проект порядку денного засідання Президії Київради та доповідну, де зазначають:
- скільки проектів рішень пройшли визначену Регламентом Київради процедуру підготовки для розгляду на пленарному засіданні Київради;
- які проекти рішень готували за скороченою процедурою згідно з пунктом 20.12 Регламенту Київради.
Стаття 21. Внесення питань до порядку денного
пленарного засідання Київради
21.1. Засідання Президії Київради, на якому розглядається порядок денний чергового пленарного засідання Київради, проводиться не пізніше ніж за 8 днів до самого пленарного засідання Київради.
Членам Президії Київради повідомляють про час і місце засідання Президії Київради не пізніше ніж за 3 дні.
21.2. На засіданні Президії Київради члени Президії заслуховують пропозиції до проекту порядку денного чергового пленарного засідання Київради, розглядають проекти рішень та висновки щодо них постійних комісій Київради та управління правового забезпечення секретаріату Київради, формують проект порядку денного пленарного засідання Київради та розглядають пропозиції щодо порядку денного пленарного засідання Київради.
21.3. Президія Київради може рекомендувати доопрацювати певний проект рішення Київради або направити його на економічну, юридичну та іншу експертизу, про що повідомляється головуючим або доповідачем на пленарному засіданні Київради.
21.4. До моменту включення проекту рішення Київради до порядку денного пленарного засідання Київради проект рішення може бути відкликаний ініціатором. Проект рішення Київради, включений до порядку денного рішенням Київради, може бути відкликаний лише за ініціативою суб'єкта подання та за згодою Київради.
21.5. Подання депутатів Київради чи депутатських фракцій, груп, які стосуються певних питань порядку денного чергового пленарного засідання Київради, передаються до управління організаційної роботи секретаріату Київради у письмовій формі не пізніше ніж за 2 робочих дні до проведення засідання Президії Київради. Ці пропозиції повинні відповідати вимогам цього Регламенту щодо підготовки питань до розгляду на пленарному засіданні Київради.
Пропозиції до проектів рішень Київради з питань, що розглядаються повторно, подаються до секретаріату Київради в тому ж порядку, що й інші проекти, згідно з вимогами цього Регламенту.
21.6. У порядку денному пленарного засідання Київради визначаються доповідачі і співдоповідачі з кожного окремого питання.
Стаття 22. Пленарне засідання Київради
22.1. Пленарне засідання Київради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини депутатів Київради від загального складу Київради.
Головуючий на пленарному засіданні перед початком розгляду питань порядку денного підтверджує правомочність пленарного засідання Київради, про що робиться відповідна відмітка в протоколі пленарного засідання Київради.
22.2. Пленарні засідання Київради відкривають, ведуть і закривають Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради, а на першій сесії Київради - голова Київської міської територіальної виборчої комісії.
22.3. У випадках, передбачених пунктом 19.6 статті 19 цього Регламенту, пленарне засідання Київради відкриває за дорученням групи депутатів Київради один з депутатів Київради, який входить до її складу; веде пленарне засідання і підписує його рішення та протоколи за рішенням Київради один із депутатів Київради, якого обирають головуючим.
22.4. Депутат Київради зобов'язаний зареєструватись і бути присутнім на пленарних засіданнях Київради. Про те що депутат Київради не може взяти участь у пленарному засіданні Київради або може спізнитись на його відкриття, він повинен письмово повідомити Київському міському голові або заступнику міського голови - секретарю Київради через секретаріат Київради до початку пленарного засідання Київради, вказавши причини. Про намір достроково залишити пленарне засідання депутат Київради зобов'язаний письмово поінформувати головуючого на пленарному засіданні Київради.
22.5. За пропозицією головуючого або депутата Київради, підтриманою не менш як однією третиною депутатів Київради, під час засідання може проводитися поіменна реєстрація за процедурою поіменного голосування, в тому числі шляхом опитування.
22.6. Засвідчення особи депутата Київради із видачею йому картки для роботи з системою "РАДА-КИЇВ" (далі - "РАДА") проводиться біля столу для реєстрації при пред'явленні посвідчення. Поіменна реєстрація депутатів Київради проводиться в залі засідань. Реєстрація депутатів проводиться електронною системою "РАДА" або в інший, визначений Київрадою, спосіб.
Стаття 23. Порядок проведення пленарного
засідання Київради
23.1. Пленарне засідання Київради починається з повідомлення головуючого на засіданні Київради про кількість присутніх депутатів Київради згідно з реєстрацією або інформацією системи "РАДА" або лічильної комісії.
23.2. Після підтвердження головуючим правомочності пленарного засідання Київради затверджується порядок денний пленарного засідання, запропонований Президією Київради.
23.3. У виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією депутатів, депутатських груп та фракцій Київради або головуючого на пленарному засіданні Київради порядок денний пленарного засідання Київради може бути розширений проектом(-ами) рішення Київради. Зазначені проекти мають бути оформлені відповідно до вимог даного Регламенту та роздані депутатам Київради. Невідкладність прийняття проекту рішення Київради має бути письмово обґрунтована суб'єктом подання.
Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного пленарного засідання сесії приймається, якщо за нього проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради.
Всі проекти рішень Київради, що надійшли додатково на розгляд Київради, у випадку їх невідкладності ставляться на голосування в порядку надходження.
23.4. Проект порядку денного пленарного засідання Київради, сформований відповідно до вимог цього Регламенту, обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депутатів від загальної кількості депутатів Київради.
Після затвердження порядку денного пленарного засідання Київради головуючий на засіданні пропонує порядок роботи пленарного засідання, який затверджується процедурним рішенням Київради.
Порядок роботи пленарного засідання Київради регулює питання тривалості пленарного засідання, час перерви та інші питання, що стосуються організації роботи конкретного пленарного засідання Київради.
23.5. Після затвердження порядку денного пленарного засідання Київради відводиться час для оголошення депутатських запитів, заяв, оголошень, відповідей на депутатські запити, прийняття рішень Київради щодо депутатських запитів.
Оголошення депутатських запитів, заяв, оголошень та відповідей на депутатські запити проводить головуючий на пленарному засіданні Київради.
За наявності вимоги депутата - автора запиту (яка має бути подана в письмовій формі до секретаріату Київради не пізніше ніж за два дні до пленарного засідання Київради) головуючий зобов'язаний зачитати відповідь на депутатський запит.
23.6. Пленарне засідання Київради веде головуючий. Головуючий на пленарному засіданні Київради:
- відкриває, закриває та неупереджено веде пленарне засідання, оголошує перерви відповідно до прийнятого порядку роботи;
- виносить на обговорення проекти рішень Київради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли на адресу Київради;
- оголошує списки осіб, які записалися на виступи;
- надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
- створює рівні можливості депутатам Київради для участі в обговоренні питань;
- ставить питання на голосування, оголошує його результати;
- забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні Київради;
- робить офіційні повідомлення;
- вживає заходів для підтримання порядку на засіданні Київради;
- має право виправляти помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
- здійснює інші повноваження згідно з цим Регламентом.
Для організації ходу пленарного засідання головуючий на пленарному засіданні має право:
1) у першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими;
2) ставити запитання;
3) звертатися до відповідної постійної комісії Київради з проханням забезпечити організацію дотримання вимог Регламенту депутатами Київради, постійними комісіями, депутатськими групами і фракціями та іншими особами, зазначеними в пункті 2.4 цього Регламенту.
У разі грубого або систематичного порушення Регламенту головуючим на засіданні Київради на пропозицію, внесену не менш як двома депутатськими фракціями, групами, після двох попереджень комісії, яка відповідає за дотримання Регламенту та депутатської етики, які фіксуються в протоколі, після скороченого обговорення, Київрада може прийняти рішення про відсторонення головуючого від ведення пленарних засідань на строк до двох пленарних засідань. Цей час використовується відстороненим від головування на засіданні для вивчення цього Регламенту, за ним зберігаються виплати, пов'язані з виконанням депутатських та посадових обов'язків. Зазначене питання може розглядатися Київрадою і без завчасного включення його до порядку денного засідання та попередньої підготовки в її комісіях.
23.7. Під час засідання Київради виступи депутатів головуючий не перериває, не коментує за винятком випадків, якщо промовець виступає не з обговорюваного питання, допускає образливі вислови на адресу осіб, організацій, установ чи держави або перевищує встановлений для виступу час. Після попередження головуючий позбавляє промовця слова.
Якщо промовець, виступаючи, допускає лайливі вислови на адресу осіб, організацій, установ чи держави або перевищує встановлений для виступу час, головуючий після двох попереджень припиняє виступ промовця з поясненням депутатам Київради мотивів такого рішення, з одночасним голосуванням щодо поновлення такому промовцю права виступу, яке поновлюється за умови підтримки більшістю присутніх на засіданні депутатів Київради.
У разі грубого порушення депутатами дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
23.8. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні Київради, під час розгляду внесеної ним пропозиції з непроцедурного питання та прийняття рішення щодо неї, а також під час розгляду питання, що стосується головуючого на засіданні, він звільняє місце, відведене для головуючого на засіданні; ведення засідання доручає іншій особі, передбаченій цим Регламентом.
23.9. Головуючий надає слово депутатам, які бажають виступити з місця, за умови запису депутата в чергу на виступ, який здійснюється натисканням кнопки "Слово з місця" на пульті системи "РАДА". До того моменту як на табло оголошень висвітиться напис про надання слова, депутат може відмовитись від виступу, натиснувши кнопку "Відмова".
Список депутатів Київради, які бажають виступити з місця, обов'язково висвічується на табло оголошень системи "РАДА".
23.10. Київрада проводить свої пленарні засідання, як правило, в останній четвер місяця з 10 до 18 години. При необхідності головуючим оголошується обідня перерва з 13 до 14 години.
За рішенням Київради одне із пленарних засідань Київради або його частина може бути присвячена заслуховуванню звітів постійних комісій Київради, керівників виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.
На пленарному засіданні Київради підлягають обов'язковому розгляду пропозиції, що вносяться за результатами громадських слухань, порядок організації яких визначається Статутом територіальної громади міста Києва.
Після кожних 1,5 години роботи пленарного засідання Київради може оголошуватися перерва у засіданні, а за необхідності - обідня перерва. Київрада може встановити інший порядок роботи пленарного засідання Київради.
23.11. У будь-який час депутат Київради може звернутися з однією із нижченаведених пропозицій щодо порядку роботи пленарного засідання Київради:
- про перерву у пленарному засіданні Київради, перенесення чи відміну пленарного засідання Київради;
- про перехід до розгляду наступного питання порядку денного;
- про завершення обговорення питання порядку денного;
- про послідовність розгляду внесених проектів рішень Київради до порядку денного пленарного засідання Київради;
- про повторне винесення проекту рішення Київради затвердженого порядку денного на розгляд постійної комісії Київради або виконавчого органу Київради;
- іншими пропозиціями.
Пропозиції депутатів ставляться на голосування.
23.12. При обговоренні одного питання депутат Київради має право взяти слово не більше як двічі. Це обмеження не стосується доповідача з цього питання. Головуючий надає слово для виступів у порядку черги або попереднього запису.
23.13. Під час виступів на пленарних засіданнях Київради встановлюються такі обмеження часу:
- доповідь з питань порядку денного - до 20 хв.;
- співдоповіді - до 10 хв. кожна;
- запитання та відповіді на них по доповіді та співдоповідях - до 30 хв.;
- обговорення доповіді - до 30 хв.;
- виступ в обговоренні - до 3 хв.;
- повторний виступ - до 1 хв.;
- запитання - до 1 хв.;
- відповідь на запитання - до 1 хв.;
- оголошення, звернення - до 1 хв.
За згодою депутатів Київради головуючий може в необхідних випадках збільшити вказаний час.
23.14. Пропозиція про дострокове припинення обговорення ставиться на голосування. Після прийняття рішення слово надається не більш як трьом депутатам, які попередньо записались на виступ.
Обговорення припиняється, якщо за це проголосувало більше половини присутніх депутатів Київради.
23.15. Якщо після припинення обговорення один з депутатів Київради наполягає на виступі і його підтримує не менше однієї третини депутатів Київради, йому надається час до трьох хвилин. Таких виступів може бути не більше двох з одного питання.
23.16. Якщо не менше однієї третини депутатів Київради проголосували проти припинення обговорення, воно поновлюється на строк не більше 15 хвилин.
Подальше продовження обговорення можливе на вимогу не менше половини депутатів Київради, присутніх на пленарному засіданні Київради.
23.17. Перед голосуванням за припинення обговорення головуючий інформує присутніх про кількість депутатів Київради, що виступили, і тих, які записалися на виступ.
23.18. Після припинення обговорення проекту рішення Київради перед голосуванням доповідач та співдоповідачі мають право на заключне слово до п'яти хвилин кожний.
23.19. Усі пропозиції, що надійшли від депутатів Київради, ставляться на голосування після закінчення обговорення в порядку надходження, якщо автори не знімають їх.
Стаття 24. Порядок голосування на пленарному
засіданні Київради
24.1. Голосування на пленарному засіданні Київради проводиться за допомогою системи "РАДА" в таких режимах:
- поіменне голосування, коли системою проводиться фіксація результатів голосування кожного депутата Київради;
- таємне голосування (картки вставлені в пульти боком для таємного голосування), коли система підраховує тільки загальний результат голосування і немає змоги ідентифікувати голос кожного депутата Київради.
Голосування без застосування системи "РАДА" проводиться шляхом підняття (не підняття) депутатами руки.
Кількість голосів "ЗА", "ПРОТИ", "УТРИМУЮСЬ" підраховує обрана депутатами лічильна комісія, яка формується з представників різних депутатських груп та фракцій, або уповноважені представники депутатських груп та фракцій до моменту обрання лічильної комісії.
Голосування на пленарних засіданнях Київради без застосування системи "РАДА" проводиться:
- відкрите - шляхом підняття (не підняття) депутатами руки;
- поіменне - шляхом опитування;
- таємне - шляхом подачі бюлетенів.
Результати голосування висвічуються на табло та оголошуються головуючим на пленарному засіданні Київради.
24.2. Голосування на пленарних засіданнях Київради здійснюється депутатами Київради особисто. Рішення Київради, прийняті з порушенням цієї процедури, вважаються нечинними.
24.3. При виникненні у будь-якого депутата Київради сумнівів щодо дотримання вимог Регламенту при прийнятті конкретного рішення він може поставити перед головуючим питання про поіменну реєстрацію депутатів, присутніх на пленарному засіданні Київради, в тому числі шляхом опитування. Головуючий зобов'язаний поставити цю пропозицію на голосування.
Якщо цю пропозицію підтримує не менше однієї третини депутатів Київради, головуючий встановлює наявність особистої присутності депутатів на пленарному засіданні Київради.
24.4. Рішення Київради, при прийнятті якого не дотримано вимог особистого голосування депутатів Київради, вважається нечинним з моменту встановлення факту зарахування голосу відсутнього на пленарному засіданні депутата(-ів) Київради при голосуванні за це рішення Київради. По цьому рішенню проводиться переголосування.
24.5. Голосування здійснюється депутатом Київради особисто і проводиться лише в період появи на табло спеціальної заставки з лічильником часу та звукового супроводу. Результати голосування висвічуються на табло.
24.6. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) при обранні, призначенні, затвердженні посадових осіб чи колегіальних органів Київради та в інших випадках, визначених законодавством України, або за рішенням Київради, якщо за нього проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради.
24.7. В особливих випадках за окремим рішенням Київради таємне голосування може здійснюватись за допомогою бюлетенів для таємного голосування за процедурою, визначеною рішенням Київради. Бюлетень для таємного голосування виготовляється за формою, затвердженою лічильною комісією.
24.8. Час, місце і тривалість проведення такого таємного голосування, а також порядок організації голосування встановлюються рішенням лічильної комісії, яка створюється Київрадою на час проведення сесії у складі по одному представнику від депутатських груп та фракцій Київради.
24.9. Лічильна комісія перед початком голосування:
- отримує від секретаріату Київради список зареєстрованих депутатів;
- забезпечує процедуру таємного голосування.
24.10. Для проведення таємного голосування кожному депутату Київради бюлетень видається членом лічильної комісії за списком депутатів при пред'явленні посвідчення, про що в списку робиться позначка, а депутат Київради розписується. Після закінчення голосування лічильна комісія проводить підрахунок голосів і складає протокол голосування. Протокол підписують всі присутні члени лічильної комісії.
У разі незгоди будь-кого з членів лічильної комісії з протоколом він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні.
Про результати таємного голосування голова лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні відповідає на запитання депутатів.
У разі виявлення лічильною комісією порушення порядку голосування результати цього голосування оголошуються недійсними. Про порушення лічильна комісія доповідає Київраді, яка приймає процедурне рішення щодо розслідування факту порушення і наслідків голосування (рішення про проведення повторного голосування).
Якщо Київрадою не буде прийнято рішення про переголосування, проведення нових виборів або повторного голосування, головуючий на засіданні оголошує на підставі доповіді лічильної комісії прийняте за результатами таємного голосування рішення, яке у разі необхідності оформляється як відповідний акт Київради без додаткового голосування.
24.11. У випадку проведення таємного голосування при обранні та погодженні посадових осіб Київради та її виконавчого органу кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу депутатів Київради. Якщо жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, проводиться другий тур голосування по двох кандидатах, які набрали найбільшу кількість голосів. Якщо у першому турі друге місце розділили два або більше кандидатів, або три і більше кандидатів розділили перше місце, між ними проводиться проміжний тур таємного голосування за право участі в другому турі.
24.12. Таємне голосування вважається таким, що відбулося, якщо кількість депутатів, що взяли участь у голосуванні, становить більше половини від загальної чисельності Київради.
24.13. На вимогу не менше однієї третини депутатів Київради у всіх випадках, окрім виборів посадових осіб, проводиться поіменне голосування. Результати поіменного голосування доводяться до загального відома депутатів на пленарному засіданні сесії Київради.
24.14. Рішення Київради (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Київради, крім випадків, встановлених цим Регламентом.
Стаття 25. Порядок розгляду та прийняття рішень
на пленарному засіданні Київради
25.1. Рішення Київради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у цьому Регламенті.
Рішення Київради може прийматися без подальшого обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.
Винесенню питання на розгляд пленарного засідання Київради передує його підготовка у відповідних комісіях Київради за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань Київради або у відведеному для таємного голосування місці біля зали для засідань.
Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання.
25.2. Розгляд проектів рішень Київради на пленарних засіданнях Київради з обговоренням включає в себе:
- обговорення і схвалення проекту рішення;
- обговорення і схвалення основних положень проекту рішення Київради та прийняття рішення за основу (перше читання);
- обговорення і схвалення конкретних пунктів проекту рішення Київради постатейно та в цілому (друге читання).
25.3. Рішення про прийняття поданого проекту рішення Київради за основу (в першому читанні) приймається Київрадою у випадку надходження на розгляд пленарного засідання альтернативних проектів рішень Київради з одного питання, або у випадку надходження на пленарному засіданні Київради великої кількості різних за змістом пропозицій щодо певного питання, або у випадку погодження основних принципів, закладених у проекті рішення Київради.
25.4. За результатами розгляду проектів рішень Київрада:
- підтримує проект рішення;
- направляє проект рішення на доопрацювання;
- відхиляє проект рішення та при необхідності дає доручення підготувати проект рішення про відмову;
- приймає проект рішення Київради (у разі подання альтернативних проектів - один з проектів) за основу та дає відповідне доручення підготувати цей проект до другого читання із зазначенням строків (які не повинні перевищувати місяця) та відповідальних за підготовку осіб. На друге читання проект рішення подається з порівняльною таблицею.
25.5. У випадку прийняття рішення Київради про підготовку прийнятого за основу проекту рішення Київради до другого читання особи чи органи, яким доручена підготовка, збирають та узагальнюють пропозиції депутатів Київради до проекту рішення Київради у строки, визначені рішенням Київради про прийняття проекту рішення Київради за основу.
25.6. Під час другого читання проводиться обговорення та голосування статей, до яких підготовлені зауваження і пропозиції, а після цього голосується рішення Київради в цілому.
25.7. Рішення Київради вважається прийнятим, якщо на пленарному засіданні за нього проголосувало більше половини від загального складу депутатів Київради (61 голос). При встановленні результатів голосування до загального складу Київради включається Київський міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Київради, і враховується його голос.
25.8. Якщо при проведенні голосування з певного питання порядку денного рішення Київради не прийнято, повторне голосування з цього питання можливе не більше одного разу за підтримки не менше однієї третини депутатів Київради.
Якщо проект рішення Київради не прийнятий і після повторного голосування, то розгляд його переноситься на чергове пленарне засідання сесії Київради.
Якщо проект рішення Київради знову не прийнятий, то розгляд його переноситься на наступну сесію Київради.
25.9. Рішення з процедурних питань приймаються за підтримки не менше однієї третини депутатів Київради.
Процедурним вважається питання регулювання роботи пленарного засідання сесії Київради.
Київрада не приймає з процедурного питання окремого рішення як документа.
25.10. За необхідності Київрада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання Київради.
Стаття 26. Дисципліна та етика в діяльності Київради
26.1. Присутні на пленарних засіданнях Київради не повинні вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні Київради має право попереджати промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ з поясненням депутатам Київради мотивів такого рішення, із одночасним голосуванням депутатами Київради процедурного рішення, яким може бути поновлено виступ депутата, перерваного головуючим.
26.2. Якщо виступаючий перевищує час, відведений для виступу, головуючий на пленарному засіданні Київради після двох попереджень може припинити його виступ. Якщо виступаючий висловлюється не з обговорюваного питання чи виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Київради після двох попереджень може припинити його виступ в порядку та у спосіб, передбачені пунктом 26.1 цього Регламенту. Та частина виступу промовця, яка виголошена після припинення його виступу, не включається до стенограми пленарного засідання Київради.
26.3. Під час пленарного засідання Київради депутати повинні утримуватись від дій, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуки, оплески, вставання тощо). Головуючий на пленарному засіданні Київради продовжує час для виступу промовця на строк, на який його виступ було перервано.
26.4. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню пленарного засідання Київради, головуючий на засіданні Київради попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження головуючий може припинити пленарне засідання на певний час або поставити на розгляд Київради питання про позбавлення депутата слова на пленарному засіданні Київради.
У разі невиконання депутатом Київради своїх обов'язків у Київраді та її органах, систематичного порушення ним встановленого порядку їх роботи Київрада за попередніми висновками відповідної профільної комісії може прийняти рішення про повідомлення виборцям через засоби масової інформації про неналежне ставлення депутата до виконання своїх обов'язків.
У разі пропуску протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів Київрада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.
26.5. Депутат Київради не несе відповідальності за виступи на засіданнях Київради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Стаття 27. Права та обов'язки головуючого
на пленарному засіданні Київради
27.1. Головуючий на засіданні Київради має право:
1) позбавити виступаючого слова в порядку, передбаченому пунктом 26.2 цього Регламенту;
2) звертатися за довідками до депутатів, постійних комісій Київради та посадових осіб;
3) призупиняти незаплановані дебати;
4) перервати засідання у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.
27.2. Головуючий на пленарному засіданні Київради зобов'язаний:
1) дотримуватись цього Регламенту і забезпечувати його дотримання всіма учасниками пленарного засідання, дотримуватися порядку денного;
2) забезпечувати дотримання прав депутатів на пленарному засіданні;
3) забезпечувати порядок в сесійній залі;
4) контролювати час, встановлений цим Регламентом для виступу, своєчасно нагадувати виступаючому про закінчення встановленого часу;
5) фіксувати всі пропозиції, які надійшли в ході засідання, та ставити їх на голосування, оголошувати результати голосування;
6) заслуховувати (зачитувати) та ставити на голосування поза чергою пропозиції депутатів щодо ходу та організації засідання, в тому числі і власні пропозиції;
7) проявляти поважне ставлення до учасників засідання, не допускати персональних зауважень та оцінок виступів учасників засідання;
8) брати до уваги повідомлення та роз'яснення постійної комісії, яка відповідає за Регламент та депутатську етику;
9) редагувати пропозиції, які виносяться на голосування.
Стаття 28. Запобігання порушенню порядку
на засіданні Київради
28.1. Якщо на засіданні Київради порушується порядок та головуючий на засіданні позбавлений можливості його припинити, то він оголошує перерву і покидає своє місце. В цьому випадку засідання припиняється на 30 хвилин для проведення переговорів з Погоджувальною радою.
28.2. Якщо після відновлення засідання порушення порядку продовжується, то головуючий має право оголосити засідання закритим та перенести його.
Стаття 29. Оформлення рішень Київради.
Протокол та стенограма пленарного засідання Київради
29.1. На пленарному засіданні Київради працівники секретаріату Київради, які забезпечують роботу відповідних постійних комісій Київради, фіксують усі зауваження до проектів рішень Київради, що озвучені і проголосовані на пленарному засіданні сесії Київради.
29.2. Після прийняття рішення Київрадою відповідна постійна комісія Київради у десятиденний строк після пленарного засідання сесії Київради опрацьовує рішення відповідно до зауважень та змін, які були прийняті на пленарному засіданні сесії Київради та зафіксовані у стенограмі, і подає їх до управління організаційної роботи секретаріату Київради для візування заступником Київського міського голови - секретарем Київради та підпису Київським міським головою.
Рішення Київради для підпису Київським міським головою готується на номерному бланку рішення Київради і подається до управління організаційної роботи секретаріату Київради.
На зворотному боці останньої сторінки рішення Київради друкуються дані про візування рішення Київради, а саме: посада, прізвище та ініціали керівника, який завізував рішення Київради.
Рішення Київради візують:
- заступник міського голови - секретар Київради;
- керуючий справами;
- голова або за відсутності голови заступник або секретар відповідної постійної комісії Київради;
- начальник управління організаційної роботи секретаріату Київради;
- начальник управління правового забезпечення секретаріату Київради;
- літредактор.
Начальник управління організаційної роботи секретаріату Київради не пізніше, ніж через 25 днів після пленарного засідання сесії Київради передає рішення Київради, оформлені та завізовані заступником міського голови - секретарем Київради, головами, заступниками або секретарями відповідних постійних комісій Київради, начальником управління правового забезпечення секретаріату Київради, на підпис Київському міському голові.
Заступник міського голови - секретар Київради підписує додатки до рішення Київради.
29.3. Після пленарного засідання сесії Київради управління організаційної роботи секретаріату Київради в семиденний строк готує протокол та стенограму пленарного засідання сесії Київради, яку підписують головуючий на пленарному засіданні Київради (Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради або депутат Київради - головуючий на пленарному засіданні), а також протокол голосування.
29.4. Після підписання рішення Київради Київським міським головою начальник управління організаційної роботи секретаріату Київради згідно з протоколом голосування на пленарному засіданні Київради присвоює рішенню Київради номер.
29.5. Оригінали рішень Київради, протоколи голосувань на пленарних засіданнях, протоколи, фонограми та стенограми пленарних засідань сесій Київради, дані про хід голосування та поіменна реєстрація (електронна система "РАДА"), протоколи засідань Президії Київради зберігаються в управлінні організаційної роботи секретаріату Київради.
29.6. Протокол і стенограма пленарного засідання Київради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення Київрадою. Ці документи надаються депутатам Київради управлінням організаційної роботи секретаріату Київради за їх письмовим зверненням.
Протокол і стенограма пленарного засідання Київради, результати всіх голосувань розміщуються на офіційному сайті Київради не пізніше, ніж через 14 днів після пленарного засідання сесії Київради.
Поіменні результати голосування розміщуються на офіційному сайті за окремим рішенням Київради.
29.7. Засідання Київради протоколюються управлінням організаційної роботи секретаріату Київради. У протоколі фіксуються:
1) дата, час проведення засідання Київради, тривалість перерви;
2) прізвище та ініціали головуючого на засіданні Київради та прізвища та ініціали присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Київради депутатів оформлюється як додаток до протоколу);
3) прізвище та ініціали відсутніх депутатів Київради із зазначенням причини, з якої вони відсутні (додаток до протоколу);
4) прізвища та ініціали присутніх на засіданні Київради представників виконавчих органів або інших посадових осіб, якщо вони зобов'язані взяти в ньому участь;
5) питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;
6) назви і редакції документів, розповсюджених управлінням організаційної роботи секретаріату Київради серед депутатів Київради на засіданні Київради;
7) перелік рішень та результати виборів посадових осіб Київради;
8) заяви, щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу (як додатки до протоколу);
9) ухвали щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті;
10) запити та запитання депутатів Київради та відповіді на них (як додатки до протоколу);
11) повідомлення (як додатки до протоколу);
12) повні результати голосування з прийнятих рішень Київради, в тому числі поіменних голосувань (як додатки до протоколу);
13) протокольні доручення (як додатки до протоколу).
29.8. Засідання Київради стенографується (фонограма пленарного засідання Київради записується системою "РАДА"). Ведення стенограми та розшифровку здійснює управління організаційної роботи секретаріату Київради. Стенограма має повністю і точно відображати хід обговорень та містити інформацію про день, місце і час проведення засідання, порядок денний засідання Київради, прізвище головуючого на засіданні. Стенограма пленарного засідання Київради оформлюється в семиденний строк із дня закінчення пленарного засідання Київради.
Запис пленарного засідання Київради записується на магнітну стрічку, яка зберігається в управлінні організаційної роботи секретаріату Київради на строк повноваження Київради.
Кожен аркуш стенограми підписує із зазначенням прізвища і дати особа, яка відповідає за її оформлення, а саму стенограму підписує заступник міського голови - секретар Київради. Крім того, дві друковані копії результатів поіменного голосування.
29.9. Управління організаційної роботи секретаріату Київради веде справу засідання, яка включає:
- протокол засідання;
- стенограму засідання;
- результати реєстрацій та голосувань;
- проекти документів з додатками, які розглядалися на засіданні;
- інші матеріали, які поширено управлінням організаційної роботи секретаріату Київради серед депутатів у зв'язку з розглядом питань на даному засіданні;
- заяви, запити, звернення.
Стаття 30. Набрання чинності рішеннями Київради
30.1. Рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинене Київським міським головою, про що він письмово повідомляє секретаріат Київради, депутатські групи та фракції Київради, з обов'язковою реєстрацією, і внесене на повторний розгляд Київради із обґрунтуванням зауважень. Київрада зобов'язана на черговому пленарному засіданні повторно розглянути рішення.
Якщо рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинено Київським міським головою, то Київський міський голова зобов'язаний його підписати у встановлений Регламентом Київради строк (30 днів з моменту прийняття такого рішення).
Якщо Київрада відхилила зауваження Київського міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів депутатів Київради від загального складу Київради, воно набирає чинності.
30.2. Рішення Київради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Рішення Київради не нормативно-правового характеру та рішення індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених пунктом 30.1 Регламенту.
Рішення Київради нормативно-правового характеру оприлюднюються не пізніше 30 днів з моменту їх прийняття.
Офіційне оприлюднення всіх рішень Київради нормативно-правового характеру здійснюється шляхом опублікування у газеті Київради "Хрещатик".
Офіційне оприлюднення рішень Київради покладається на секретаріат Київради.
Контроль за офіційним оприлюдненням рішень Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради.
30.3. Усі підписані Київським міським головою рішення, прийняті на черговому пленарному засіданні Київради, в десятиденний строк з дня підписання секретаріат Київради надає у постійні комісії в електронному вигляді для ознайомлення депутатів.
Депутати Київради можуть замовити та отримати завірені печаткою секретаріату копії рішень Київради в управлінні організаційної роботи секретаріату Київради.
30.4. У двомісячний строк після закриття чергової сесії депутати Київради отримують підготовлені секретаріатом Київради збірки рішень Київради, які були прийняті за період роботи сесії Київради.
30.5. На письмову вимогу громадян їм може бути видана копія рішень Київради.
Розділ VI. Розгляд і прийняття рішень Київради
за спеціальними процедурами
Стаття 31. Розгляд та прийняття рішень Київради
про бюджет м. Києва та про програму
соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва,
звіту про виконання бюджету та звіту про виконання
програми соціально-економічного та культурного розвитку
31.1. Порядок розгляду та прийняття рішень Київради про бюджет м. Києва та про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, звіту про виконання бюджету м. Києва та звіту про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва регламентується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ), Законами України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), про Державний бюджет України на відповідний рік, іншими законами, які регламентують бюджетні правовідносини, та цим Регламентом.
31.2. Організація розгляду проекту бюджету та проекту програми соціально-економічного та культурного розвитку покладається на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, яка є провідною комісією з питань опрацювання проекту бюджету та програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.
31.3. Київрада може дати доручення Головному фінансовому управлінню та Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) підготувати проект рішення про основні пріоритети бюджету міста Києва на наступний рік. У разі надання доручення про підготовку проекту рішення про основні пріоритети бюджету міста Києва на наступний рік такий проект рішення подається не пізніше 1 жовтня року, що передує плановому.
31.4. У десятиденний строк після представлення проекту рішення про основні пріоритети бюджету міста Києва на наступний рік депутати Київради подають до постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку свої пропозиції до цього рішення, яка узагальнює їх та направляє до Головного фінансового управління та Головного управління економіки та інвестицій для врахування їх в проекті рішення.
31.5. Доопрацьований проект рішення про основні пріоритети бюджету міста Києва на наступний рік розглядається постійною комісією з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та виноситься на розгляд чергового засідання сесії Київради.
31.6. При розробці проектів рішень про бюджет м. Києва на наступний рік та про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на наступний рік Головне фінансове управління та Головне управління економіки та інвестицій враховують рішення Київради про основні пріоритети бюджету міста Києва на наступний рік у разі його прийняття.
31.7. Проекти рішень про бюджет м. Києва та про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва готуються та виносяться на розгляд Київради виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією).
31.8. Не пізніше п'яти днів після подання виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією), згідно з статтею 76 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), проекту рішення Київради про бюджет м. Києва на наступний бюджетний рік та проекту рішення про програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва начальник Головного фінансового управління (представник виконавчого органу) та начальник Головного управління економіки та інвестицій (представник виконавчого органу) представляють проекти рішень на пленарному засіданні Київради. Голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку доповідає про відповідність проекту рішення Київради про бюджет м. Києва Бюджетному кодексу України ( 2542-14 ) та про порядок і строки розгляду проекту бюджету та проекту програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.
31.9. Начальник Головного фінансового управління та начальник Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідають на запитання депутатів, після чого проводиться обговорення поданих проектів.
31.10. Проекти рішень Київради про бюджет м. Києва та про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва приймаються до розгляду.
31.11. Після прийняття до розгляду проекти рішень про бюджет м. Києва на наступний бюджетний рік та програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва розглядаються депутатами, постійними комісіями Київради, депутатськими групами та фракціями. Обговорення може проводитись за участю представників галузевих управлінь та експертів. Депутати Київради, постійні комісії Київради, депутатські групи та фракції формують свої пропозиції до проектів рішень про бюджет м. Києва та про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, в тому числі в частині витрат на фінансування програм та сфер міського господарства, розгляд яких віднесено до їх компетенції, та передають їх у постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку протягом 10 днів з дня представлення та прийняття до розгляду проектів бюджету та програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на пленарному засіданні Київради. Пропозиції подаються у паперовому та електронному вигляді. Постійна комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку узагальнює та передає їх на опрацювання Головному фінансовому управлінню та Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
31.12. Пропозиції про збільшення видатків бюджету м. Києва мають визначати джерела покриття таких видатків; пропозиції про зменшення доходів бюджету м. Києва мають визначати джерела компенсації втрат доходів бюджету м. Києва або види та обсяги видатків, що підлягають відповідному скороченню. Жодна з таких пропозицій не повинна призводити до створення дефіциту бюджету м. Києва та зміни обсягу міжбюджетних трансфертів. Якщо принаймні одна із вимог не виконується, відповідна пропозиція до розгляду постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку не приймається.
31.13. Київрада розглядає і затверджує тільки збалансований бюджет. Незбалансований проект бюджету не приймається до розгляду, а затверджений незбалансований бюджет - до виконання.
31.14. Постійна комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після опрацювання Головним фінансовим управлінням та Головним управлінням економіки та інвестицій наданих пропозицій протягом 10 днів проводить спільні засідання з постійними комісіями Київради, депутатськими групами та фракціями за участю представників Головного фінансового управління та Головного управління економіки та інвестицій, на яких розглядає подані в установленому порядку пропозиції до проектів рішень про бюджет та програму соціально-економічного та культурного розвитку і приймає по них відповідні висновки.
31.15. Висновки та пропозиції до проекту рішення про бюджет м. Києва та проекту рішення про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва постійна комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку направляє Головному фінансовому управлінню та Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) для їх врахування у проектах рішень.
31.16. Доопрацьований виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) проект рішення Київради про бюджет м. Києва має містити текстові статті та показники, уточнені відповідно до висновків, проголосованих постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а саме:
- загальну суму доходів і видатків бюджету м. Києва (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), включаючи міжбюджетні трансферти, а також розподіл видатків на поточні і капітальні;
- граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) міського бюджету м. Києва в наступному бюджетному періоді і боргу міського бюджету м. Києва на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій бюджету м. Києва, а також розміри цих гарантій з урахуванням положень статті 17 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 );
- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів міського бюджету м. Києва за бюджетною класифікацією;
- доходи міського бюджету м. Києва за бюджетною класифікацією;
- нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до районних у м. Києві бюджетів;
- склад доходів та видатків районних бюджетів;
- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів міського бюджету м. Києва;
- додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету м. Києва.
31.17. Доопрацьовані проекти рішень Київради про бюджет м. Києва та про програму соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва виносяться на пленарне засідання Київради, де заслуховуються доповідь голови постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а також доповіді начальників Головного фінансового управління та Головного управління економіки та інвестицій щодо врахування висновків та пропозицій до проектів рішень.
31.18. Після обговорення доповідей голосуються питання про взяття проекту рішення про бюджет м. Києва та проекту рішення про програму соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва за основу. Зі спірних питань та питань, які не враховані при доопрацюванні проектів рішень про бюджет м. Києва та про програму соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва, але містяться у пропозиціях депутатів, постійних комісій Київради та депутатських груп та фракцій, і на яких наполягають депутати, відбувається окреме голосування, при цьому заслуховуються думки голови постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, депутатів Київради та начальників Головного фінансового управління та Головного управління економіки та інвестицій.
31.19. Після цього сесія Київради приймає проект рішення про бюджет м. Києва та проект рішення про програму соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва в цілому.
31.20. Бюджет міста Києва на наступний бюджетний період затверджується рішенням Київради не пізніше ніж у двотижневий строк після офіційного опублікування Закону про Державний бюджет України.
31.21. В окремих випадках, за рішенням сесії Київради процедура прийняття бюджету м. Києва та програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва може бути змінена, але в межах, визначених законодавством.
31.22. Районні у м. Києві бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями районних у місті Києві рад не пізніше ніж у двотижневий строк після затвердження бюджету міста Києва.
31.23. Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про бюджет м. Києва, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) та виконавчі органи районних у м. Києві рад (районні у м. Києві державні адміністрації) мають право здійснювати видатки з відповідних бюджетів м. Києва згідно зі статтею 79 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ).
31.24. Проекти рішень про внесення змін до бюджету м. Києва та програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва готуються Головним фінансовим управлінням та Головним управлінням економіки та інвестицій та подаються постійній комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Розгляд проектів рішень про внесення змін до бюджету м. Києва та до програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва відбуваються за загальною процедурою (відповідно до Регламенту Київради) за участю представників Головного фінансового управління та Головного управління економіки та інвестицій.
31.25. Річні звіти про виконання бюджету м. Києва та програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва подаються виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду. До звітів додаються аналітичні матеріали у вигляді порівняльних таблиць. Форми порівняльних таблиць затверджуються постійною комісією з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
31.26. Перевірка річних звітів здійснюється постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку у визначеній нею формі (проведення аудиторських перевірок, звернення до контрольно-ревізійного управління про проведення перевірок тощо), після чого Київрада на сесійному засіданні затверджує звіт про виконання бюджету м. Києва та звіт про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва або приймає інше рішення з цього приводу.
31.27. Інформація про хід виконання бюджету за 1 квартал, 1 півріччя та 9 місяців подається Київраді виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) протягом 45 днів після закінчення відповідного кварталу. Отримана інформація розглядається на засіданні постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та надається всім депутатам для ознайомлення.
31.28. Київрада відповідно до пункту 22 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) затверджує також цільові програми з інших питань місцевого самоврядування. Цільові програми місцевого самоврядування готуються виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією), розглядаються та подаються на сесію Київради фаховими постійними комісіями за погодженням з постійною комісією з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а також іншими постійними комісіями, якщо програма стосується напрямків їх діяльності.
31.29. Проекти міських цільових програм та звіти про їх виконання із висновками відповідних постійних комісій Київради не пізніше 12 днів до розгляду їх на пленарному засіданні сесії Київради надаються всім депутатам Київради.
31.30. Контроль за виконанням програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, а також цільових програм місцевого самоврядування Київрада здійснює, заслуховуючи доповіді виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та через постійні комісії Київради відповідно до їх компетенції.
Стаття 32. Розгляд проектів рішень Київради
(правових актів індивідуальної дії),
направлених сесією на додаткове вивчення
1. У разі необхідності додаткового вивчення відповідного проекту рішення Київради, за рішенням більшості депутатів від загального складу Київради, проект рішення направляється на додаткове вивчення, для чого створюється робоча група у складі не менше п'яти депутатів.
2. До складу робочої групи також включаються начальник відповідного управління виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), представник управління правового забезпечення секретаріату Київради, представник відповідної постійної комісії Київради, на яких покладається документальне забезпечення проведення засідань робочої групи, а також інші особи.
Склад робочої групи фіксується у стенограмі пленарного засідання Київради.
3. На підставі стенограми пленарного засідання Київради секретаріат Київради готує протокольне доручення сесії про додаткове вивчення відповідного проекту рішення із зазначенням складу робочої групи, яке підписується заступником міського голови - секретарем Київради та направляється членам робочої групи.
4. Додаткове вивчення проекту рішення проводиться робочою групою між пленарним засіданням Київради, на якому було прийнято рішення про необхідність додаткового вивчення, та наступним черговим пленарним засіданням. Матеріали, що були направлені на додаткове вивчення, обов'язково виносяться на розгляд наступного пленарного засідання Київради.
5. Організаційне забезпечення проведення засідань робочої групи покладається на секретаріат Київради (представника відповідної постійної комісії Київради).
6. На першому засіданні робочої групи з числа депутатів, які входять до її складу, обирається голова робочої групи.
Право ухвального голосу на засіданнях робочої групи мають лише депутати, які входять до її складу.
До участі у роботі групи можуть залучатися посадові особи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), фахівці та експерти.
Засідання робочої групи оформлюються протоколом, ведення та оформлення якого покладається на відповідного працівника секретаріату Київради.
7. За наслідками додаткового вивчення проекту рішення робоча група ухвалює рішення про:
а) схвалення проекту рішення;
б) доопрацювання проекту рішення (з обґрунтуванням та відповідними рекомендаціями);
в) відхилення проекту рішення (з зазначенням підстав, з яких проект відхиляється, та посиланням на норми чинного законодавства України).
8. Протокол засідання робочої групи реєструється в управлінні організаційної роботи секретаріату Київради та долучається до проекту рішення Київради.
9. На черговому пленарному засіданні Київради, до проведення голосування за проект рішення Київради, який був направлений на додаткове вивчення, головуючий інформує депутатів про зміст протоколу засідання робочої групи та в разі необхідності надає слово представнику робочої групи. Після чого в залежності від висновків робочої групи на голосування ставляться пропозиції:
- підтримати проект рішення, поданий на попередній сесії;
- направити проект рішення на доопрацювання;
- підготовити проект рішення про відмову.
Стаття 33. Розгляд і прийняття Київрадою регуляторних
актів у сфері господарської діяльності
33.1. Порядок розгляду і прийняття Київрадою регуляторних актів у сфері господарської діяльності регламентується Законами України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) та цим Регламентом.
Відповідно до цього порядку розглядаються і приймаються регуляторні акти, окремі положення яких спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між Київрадою та суб'єктами господарювання.
33.2. При розгляді і прийнятті регуляторних актів у сфері господарської діяльності Київрада виходить з того, що згідно із Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) ця діяльність спрямовується на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також відносин між регуляторним органом влади та суб'єктами господарювання, на недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що проводиться у межах, в порядку та у спосіб, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України.
33.3. Кожен проект регуляторного акта в сфері господарської діяльності, внесений на розгляд Київради, подається до відповідної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта положенням Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), зокрема принципам державної регуляторної політики (ст. 4) і вимогам до підготовки аналізу регуляторного впливу (ст. 8). Відповідна постійна комісія Київради забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта.
Надання відповідною постійною комісією негативного експертного висновку не позбавляє ініціатора проекту регуляторного акта від необхідності винесення проекту на розгляд пленарного засідання сесії Київради разом з доданим до нього негативним експертним висновком.
33.4. У разі внесення на розгляд сесії Київради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, які внесли проект.
За можливим поданням депутата Київради, постійної комісії Київради відповідна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення у порядку, передбаченому пунктом 33.3 цього Регламенту, підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного депутатом чи відповідною комісією. У цьому разі, аналіз регуляторного впливу не проводиться.
33.5. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії Київради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту відповідна постійна комісія в тижневий строк з дня надходження аналізу готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам, зазначеним в абзаці 1 пункту 31.3 цього Регламенту.
Висновки відповідної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідній постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки. Це правило не застосовується у випадках, передбачених абзацом 2 пункту 31.4 цього Регламенту.
33.6. Висновки відповідної постійної комісії передаються для вивчення постійній комісії Київради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у Київраді (профільній постійній комісії), за винятком випадків, коли відповідна постійна комісія є провідною постійною комісією.
При представленні на пленарному засіданні Київради проекту регуляторного акта голова відповідної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам, викладеним у абзаці 1 пункту 31.3 цього Регламенту.
33.7. План діяльності Київради з підготовки проектів регуляторних актів та змін до нього оприлюднюється у виданні Київради - газеті "Хрещатик" та на офіційному WEB-порталі Київради розробником цих проектів з метою одержання зауважень і пропозицій до внесення проектів на розгляд пленарного засідання сесії Київради.
За рішенням Київради оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не публікувалися до внесення їх на розгляд Київради, а також можуть повторно публікуватись проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії Київради.
33.8. У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням Київради або її відповідної постійної комісії функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії Київради, якщо інше не встановлено у рішенні Київради чи відповідної постійної комісії.
Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії Київради, та щодо відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проекту та провідній постійній комісії.
33.9. На розгляд сесії Київради проект регуляторного акта вноситься профільною постійною комісією або депутатом Київради.
Розгляд та прийняття рішення Київради щодо регуляторного акта, оформлення рішення проводиться у порядку, передбаченому статтями 25, 27 цього Регламенту.
33.10. Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений Київрадою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу та (або) якщо проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин у прийнятому рішенні Київський міський голова вживає заходів до усунення цих порушень відповідно до частин 4 та 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).
33.11. Регуляторний акт, прийнятий Київрадою, офіційно оприлюднюється у виданні Київради - газеті "Хрещатик" та на офіційному WEB-порталі Київради не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття рішення.
33.12. Виконання заходів щодо відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих Київрадою, забезпечується виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією).
Звіт про відстеження результативності регуляторних актів Київрада оприлюднює у своєму виданні - газеті "Хрещатик" та на офіційному WEB-порталі Київради не пізніше ніж у десятиденний строк з дня підписання цього звіту.
33.13. Не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акта звіт подається до профільної постійної комісії Київради виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією).
33.14. Рішення про необхідність перегляду регуляторного акта на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності приймає профільна постійна комісія Київради або розробник проекту цього регуляторного акта.
33.15. Київрада заслуховує щорічний звіт Київського міського голови про здійснення державної регуляторної політики виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією).
Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий