Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія V скликання
РІШЕННЯ
N 9/670 від 25.01.2007
Про затвердження міської комплексної
програми "Столична культура і мистецтво
на 2006-2010 роки"
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 14 та статті 22 Основ законодавства України про культуру ( 2117-12 ) та з метою визначення стратегії розвитку галузі культури і мистецтва у м. Києві Київська міська рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити міську комплексну програму "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки" згідно з додатком.
2. Визначити Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки".
3. Головним управлінням, управлінням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районним у м. Києві державним адміністраціям:
3.1. Передбачити видатки на реалізацію міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки" при формуванні бюджетних запитів на 2007 рік та наступні роки.
3.2. Забезпечити виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених в бюджеті міста Києва на відповідні роки.
4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київській міській раді звіти про хід виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки".
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань культури, інформаційної політики та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Київський міський голова Л.Черновецький
Додаток
до рішення Київради
від 25.01.2007 N 9/670
Міська комплексна програма
"Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки"
I. Паспорт міської комплексної програми |
------------------------------------------------------------------ |
| 6 |Мета Програми |Збереження | |
| 8 |Терміни реалізації Програми |2006-2010 роки | |
II. Вступ
В основу Програми лягла нова Концепція розвитку галузі культури і мистецтва у м. Києві на 2006-2010 роки, розроблена робочою групою у складі провідних діячів культури і мистецтва та фахівців галузі.
Програма є підґрунтям для розробки міських підпрограм по галузі та районних програм розвитку культури і мистецтва.
Реагуючи на еволюційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві та у світі, влада усвідомлює ключову роль культури в суспільно-економічному розвитку України та її регіонів і необхідність застосування програмно-цільових підходів у координуванні галузі.
Київська міська влада, здійснюючи послідовну політику у галузі культури, докладає всіх зусиль для належного забезпечення функціонування галузі, нарощення культурно-мистецького потенціалу столиці, задоволення інтелектуальних та духовних потреб населення, належну участь міста Києва у світових культурних процесах. При цьому до культурного обігу Києва залучаються високі зразки світової культурної спадщини, здійснюється активний культурно-мистецький обмін. Сьогодні кожній людині, незалежно від її національності, політичних уподобань і віросповідання, надається можливість самореалізації, вільного доступу до найкращих зразків національних і зарубіжних культурно-мистецьких та духовних пам'яток, створюються умови для змістовного дозвілля.
Розробка та реалізація нової моделі культурної політики на місцевому рівні ґрунтуватиметься на забезпеченні концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів міста, а також координації діяльності міських органів виконавчої влади, закладів, установ та організацій для розв'язання загальних проблем і найважливіших проблем розвитку столичної культури і мистецтва.
При цьому має домінувати тенденція зменшення навантаження на бюджет міста та спрямування зусиль на заробляння додаткових коштів.
Не викликає сумніву потреба підняття моральності суспільства, створення особливої атмосфери міста з акцентом на образі киянина, тобто мешканця столиці - як взірця інтелігентності, освіченості, толерантності, вихованості, терпимості.
Розвиток культури і мистецтва в столиці має базуватися на таких засадах:
- самодостатність, незалежність культури й мистецтва в усіх їх численних проявах;
- забезпечення гарантій свободи творчості, доступу до культурних надбань, створення можливостей активної участі громадян особливо молоді, у всіх видах творчості;
- збереження національної культурної спадщини як основи національної культури, турбота про подальший розвиток традиційних культур та культур представників національних меншин, які населяють столицю;
- забезпечення функціонування української мови в усіх сферах культурного життя;
- забезпечення підтримки та сприятливих господарсько-правових умов для культурно-мистецьких організацій, об'єднань, окремих митців незалежно від підпорядкування та форми власності;
- створення моральних та економічних стимулів для залучення недержавних коштів і засобів для підтримки культури та мистецтва.
III. Основні положення
У Програмі подано характеристику сучасного стану культури, викладені пріоритетні завдання, принципи і механізми їх втілення та бачення нових засад, на яких ґрунтуватиметься в подальшому культурна політика столиці, проаналізовано причини, які гальмують розвиток галузі, вказано проблеми та шляхи їх вирішення.
Для належного розвитку культури і мистецтва необхідно спрямувати дії міських органів влади на вироблення і впровадження нового погляду на функціонування галузі, системного підходу до питань її розвитку із застосуванням найсучасніших моделей культурної політики, які б сприяли динамізації культурних процесів, пошуку нових шляхів фінансового забезпечення галузі, збереженню та примноженню культурно-мистецького потенціалу столиці, оптимізації структурного наповнення галузі.
Розвиток культури потребує відповідного ґрунту, яким є середовище існування міського соціуму. Адже лише відповідний естетичний і культурний рівень міського середовища може виховувати у поколіннях потребу у вищих проявах культури і мистецтва та спонукати митців і діячів культури до більшої вимогливості у власній творчості з урахуванням культурного рівня соціуму. Арнольд Тойнбі у своїй книжці "Осягнення історії" наголошував, що "соціальний прогрес суспільства зумовлений, насамперед, його духовним середовищем. Культурний елемент є душею, кров'ю, лімфою сутності цивілізацій" і порівняно з ним всі інші елементи видаються "штучними і неістотними".
1. Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Нині діяльність галузі потребує уважного перегляду з метою оновлення форм і методів роботи, пошуку нових шляхів і підходів до організації роботи закладів, установ і організацій культури і мистецтва.
Необхідно подолати негативні явища, які сьогодні гальмують розвиток галузі, а саме: недосконалість нормативно-правового забезпечення функціонування галузі; недосконалість матеріально-технічної бази значної кількості закладів культури і мистецтва; недостатнє фінансування галузі, в т. ч.: на втілення бажаних мистецьких проектів, матеріальне утримання працівників, забезпечення збереження унікальних колекцій та об'єктів давнього зодчества, охорону музеїв і заповідників та оновлення і укріплення їхніх фондів, оновлення системи пожежно-охоронної сигналізації; поповнення бібліотечних фондів. Як результат - відтік за кордон талантів, яким не вдалося реалізувати свої творчі можливості на батьківщині; відсутність можливостей і механізмів вивчення світового досвіду економіки культури; недоліки у професійній підготовці кадрів у сфері культури, особливо стосовно керівного складу та працівників служби обліку та планування; повільний перехід галузі на нові форми і методи господарювання, пов'язані із залученням додаткових коштів.
2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання
Недостатній розвиток та повільний поступ галузі був спричинений неготовністю державних інституцій швидко реагувати на історичний хід подій та виклики часу, вчасно змінювати тактику впровадження нових технологій та використання зарубіжного досвіду, усувати негативні тенденції, що склалися на рівні держави. Це свого часу призвело до зникнення цілої низки імен і колективів самобутніх митців України. Проте перебудова та період становлення України як самостійної держави внесли свої корективи у хід подій, створили можливості для поступового пристосування галузі до нових умов, підготовки нових засад у сприйнятті і подачі національної історії, її здобутків, у формуванні національного культурного простору, виокремленні національного етносу.
3. Визначення шляхів і способів
розв'язання проблеми
Найперше, необхідно здійснити переорієнтацію методів управління культурою - від керування до творчої діяльної координації та підтримки ініціатив на засадах прозорості і публічності з остаточним досягненням мети.
Принципово важливим є інноваційний підхід до вирішення питань галузі із втіленням сміливих ідей на основі активного діалогу з громадськістю. Це стане можливим завдяки спільній роботі усіх структурних підрозділів міста, районних державних адміністрацій та їх підрозділів, керівників закладів культури і мистецтва.
Плановий послідовний підхід, чітке бачення перспективи з урахуванням усіх потреб галузі і цільове пріоритетне спрямування бюджетних коштів можуть реально допомогти культурі, дієво підтримати її та сприяти її розвитку у контексті загальнодержавних пріоритетів та світового культурного поступу.
Нинішній час ставить також перед галуззю завдання збільшення позабюджетних додаткових надходжень. І лише об'єднавши зусилля державного і недержавного секторів, можна розраховувати на серйозні зміни у фінансовій підтримці культури з метою її суттєвого поступу.
Шляхом нагального пророблення нормативів та вивчення співвідношення кількості закладів культури з чисельністю населення столиці необхідно визначитися з потребами м. Києва у закладах і установах культури.
Для сприяння вирішенню міською владою нагальних питань галузі, незалежного аналізу стану розвитку культури і духовності та на виконання відповідного Указу Президента України розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.04.2006 N 755 створено Раду з питань культури і духовності при Київському міському голові; оновлено Художню раду при Головному управлінні культури і мистецтв, яка опікуватиметься та вноситиме свої корективи у театрально-концертну діяльність міста.
4. Мета Програми
Метою Програми є збереження національно-культурної спадщини, зміцнення і примноження культурного потенціалу столиці, відродження духовних традицій, створення сприятливих умов для всебічного задоволення культурних потреб населення і широкого його доступу до культурно-мистецьких надбань, сприяння успішній інтеграції української культури в європейський і світовий культурний простір.
Виконання Програми стане можливим за умов впровадження нової політики у сприйнятті культури та її координуванні, визнання особливої ролі і призначенні культури у творенні нового суспільства, привернення уваги держави до функціонування галузі, перегляду форм і методів роботи галузі, вироблення та впровадження шляхів розвитку культури і мистецтва на істотно нових засадах і принципах та за активного пошуку нетрадиційних шляхів отримання додаткових коштів для галузі.
Програма спрямована на подальший розвиток національної культури і мистецтва у всьому їх розмаїтті, збереження інфраструктури галузі та її оптимізацію. Створення належних умов для подальшого повноцінного функціонування і розвитку галузі забезпечить зміцнення і примноження культурного потенціалу столиці, збереження та популяризацію унікальної культурно-мистецької спадщини, сприятиме суспільній злагоді, всебічному розвитку творчої особистості, талановитої молоді, дасть змогу більш ефективно задовольняти культурні потреби населення, забезпечити збереження автентичності національної культури та етносу, відродження духовних традицій, плідної співпраці із світовою громадськістю, безперешкодного активного входження міста Києва у міжнародну культурну спільноту та важливі спільні мистецькі проекти.
Одним із завдань є сприяння самореалізації особистості, оскільки саме суспільна і культурна самореалізація громадян і, в першу чергу, молоді є основним сенсом буття індивіда. І, в свою чергу, тут спрацьовує зворотний процес, коли суспільне середовище залежить від тих, хто його формує. А стан культури безпосередньо відбивається на суспільному станові всієї нації. Нині, в умовах постіндустріального (інформаційного) суспільства, значно зростає роль культури і мистецтва у вихованні креативної особистості, здатної швидко засвоювати та продукувати нові технології, що постійно змінюються.
Сьогодні є велика потреба в гуманізації суспільства і на цю справу буде зорієнтована діяльність закладів культури і мистецтва. Нашим завданням є виховання молоді в дусі високої моральності, взаємоповаги, честі і доброти. Зусилля установ культури та організаторів різноманітних заходів мають бути спрямовані на всебічне подолання негативних тенденцій у молодіжному середовищі, на боротьбу з проявами алкоголізму, наркоманії, паління, іншими згубними явищами.
До пріоритетних напрямків діяльності в галузі культури і мистецтва належить також підвищення ролі української мови як державної та забезпечення зростання рівня її знання, що повинно бути важливим фактором консолідації суспільства. Мовна політика являє собою систему поглядів, принципів і пріоритетів у діяльності органів державної влади щодо розвитку і застосування державної української мови при шанобливому ставленні до російської та інших мов національних меншин. Саме працівники культури, науки, освіти повинні подавати приклад у забезпеченні мовної безпеки країни, бо саме цей чинник є свідченням культурного рівня та самоповаги держави. (Варто пожвавити роботу відповідних інституцій і служб із впровадження української мови у всі сфери життя і діяльності суспільства, дбати про її чистоту).
Необхідно посилити практику широкого залучення засобів масової інформації до висвітлення важливих культурно-мистецьких подій, розповіді про знаних митців і талановиту молодь, висвітлення проблемних питань галузі з винесенням їх на громадське обговорення. Слід встановити норми ефірного часу, присвяченого культурі країни і столиці, на кожному каналі радіо і телебачення, виділити для цього сторінки у пресі.
5. Сучасний стан галузі культури і мистецтва
у контексті досягнень минулої програми
"Столична культура і мистецтво. 2003-2005 роки"
Незважаючи на те, що далися взнаки негативні тенденції минулого майже 10-річчя, коли культура перестала бути пріоритетним напрямком соціальної політики держави, в культурній політиці столиці за останні роки все ж було багато суттєвих напрацювань.
Не варто повністю ототожнювати стан культури у державі із станом культури у м. Києві. Ця відмінність є очевидною і зумовлена столичним статусом м. Києва, зосередженням саме тут культурно-мистецького, політичного, наукового та творчого потенціалу, втіленням міжнародних проектів та активними зарубіжними стосунками. Все це зобов'язувало і спонукало місцеву владу та Головне управління культури і мистецтв до діяльної позиції та концентрації зусиль на здійсненні такої культурної політики, яка б відповідала вимогам часу та реаліям, що склалися.
У складних економічних умовах в м. Києві проводилася виважена культурна політика, спрямована на створення якісно кращого суспільства, в якому, перш за все, задовольняються потреби громадян, підтримуються їх устремління до розвитку і самореалізації, стимулюється процес збереження всього найкращого, що було створено минулими поколіннями і що є гордістю культури і мистецтва столиці.
На сьогодні забезпечено умови для стабільної статутної діяльності існуючих закладів, організацій та установ культури і мистецтва, соціального захисту працівників галузі, належного збереження і примноження унікальних пам'яток культури і мистецтва, всебічного сприяння розвитку національного мистецтва, підтримки талановитої молоді, вільного доступу населення до культурно-мистецьких надбань та задоволення інтелектуальних потреб громадян, піднесення міжнародного іміджу Києва.
Головне управління культури і мистецтв ініціювало розробку та забезпечило реалізацію ряду галузевих програм: Міської комплексної програми "Розвиток музейної справи в м. Києві на 2001-2005 роки"; Міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки"; Міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво. 2003-2005 роки", Програми поліпшення кінообслуговування населення м. Києва на 2001-2005 роки. Схвалені Колегією КМДА та готуються до розгляду Київською міською радою Міська комплексна програма "Столична культура і мистецтво. 2006-2010 роки" і Міська комплексна програма "Розвиток музейної справи в м. Києві на 2006-2010 роки".
Закінчується робота над створенням Програми розвитку початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів на 2006-2010 роки.
Розроблено План заходів з підтримки і розвитку кіномережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів міста на 2007 рік, який і визначатиме пріоритет галузі на найближчий період.
Виконання програм і вся політика галузі були спрямовані на формування гармонійного культурного середовища міста, спадкоємності кращих міських традицій.
Здійснювалися заходи з оптимізації витрат на культурні потреби міста; були зроблені перші кроки щодо залучення додаткових внутрішніх та зовнішніх ресурсів для вирішення завдань галузі.
До конкретних здобутків належить, зокрема, збереження і розширення мережі закладів, установ, організацій культури і мистецтв, яка на початок 2006 року охоплювала 23 музеї з філіями, 138 публічних бібліотек, 21 театральний колектив (17 - міського підпорядкування та 4 - районного), 8 концертних організацій (7 - міського підпорядкування та 1 - районного), 41 постійно діючий кінотеатр (з яких 28 - працюють як комунальні підприємства), Міську галерею мистецтв "Лавра", Київську дитячу картинну галерею, 56 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та 4 вищих мистецьких навчальних заклади, 6 парків культури і відпочинку, Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, Київський зоологічний парк, Державний архів м. Києва, Київський міський центр дозвілля.
З метою упорядкування мережі, її оптимізації реорганізовані кілька театрів, бібліотек, шкіл естетичного виховання молоді.
Вперше за 100 років було збудоване спеціальне приміщення для міського театру і в грудні 2005 року у цьому приміщенні прийняв своїх перших глядачів Київський академічний театр ляльок.
Було створено 2 нових театральних заклади; за останні роки віднайдено можливість значно поліпшити стан кінотеатрів, зокрема було модернізовано 7 кінотеатрів міста та відкрито 5 нових кінотеатрів. Створено Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, відкрито Творчу вітальню майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" ім. І.Козловського.
Завдяки міській владі здійснено благородну справу повернення на батьківщину та належне пошанування у Києві імен наших видатних співвітчизників - Сержа Лифаря, Володимира Горовиця, Бориса Гмирі, Івана Козловського та інших.
Було створено ряд нових музеїв та відкрито кілька нових експозицій. Вперше віднайдено кошти для поповнення музейних колекцій новими експонатами, здійснення реставрації частини музейних предметів, випуску наукових фахових видань, впровадження у діяльність музеїв сучасних інформаційних технологій.
На бюджетні та залучені додаткові кошти, в тому числі ґранти благодійних фондів, здійснено великий обсяг робіт з автоматизації бібліотечних процесів та введення новітніх інформаційно-бібліотечних технологій.
Столичні бібліотеки і музеї брали участь в реалізації проекту "CALIMERA" Представництва Європейської Комісії в Україні, Програми розвитку публічних бібліотек країн Європи ("PULMAN"), в реалізації проекту "LEAP". За фінансової підтримки Посольства США в Україні в рамках цього проекту відкрито Інтернет-центри на базі двох публічних бібліотек міста.
До пріоритетних напрямків діяльності галузі віднесене і естетичне виховання дітей та молоді. І тут є багато нових напрацювань. Було відкрито кілька нових закладів естетичного виховання нового типу, в яких синтезується кращий вітчизняний та світовий досвід гуманітарної освіти та є спроба реалізувати концепцію безперервної освіти від початкової її ланки до вищої школи (отримання диплома бакалавра, спеціаліста, магістра). Введено в експлуатацію нові сучасні приміщення дитячих шкіл мистецтв, проектується 2-га черга будівництва Київської дитячої академії мистецтв (Київська дитяча академія мистецтв є володарем "Культурного ґранту Уряду Японії").
Новий поштовх для подальшого професійного розвитку отримали юні таланти, а згодом і молоді виконавці у 1995 році, коли було засновано Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, в рамках якого з 2000 року було започатковано нову номінацію - "Горовиць-дебют". Супутником цього конкурсу стала міжнародна літня музична академія. Найпрестижнішими концертами для юних музикантів залишаються концерти Київської дитячої філармонії впродовж 36 концертних сезонів.
Суттєвим кроком щодо підтримки юних талантів, а згодом і талановитої мистецької молоді стало встановлення з 1998 року творчих стипендій Київського міського голови талановитим дітям - лауреатам міжнародних та всеукраїнських дитячих мистецьких конкурсів, учням шкіл естетичного виховання та Київської дитячої академії мистецтв. Нині таких стипендіатів 55, а розмір стипендії - 500 грн. З 2000 року стипендію Київського міського голови отримують і талановиті студенти вищих мистецьких навчальних закладів. За п'ять років розмір стипендії було збільшено у 4 рази, а кількість стипендіатів зросла до 75.
Для певних категорій учнів було встановлено ряд суттєвих пільг (безкоштовне навчання дітей з багатодітних, малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів, сиріт, дітей військовослужбовців, працівників МВС, які загинули при виконанні службових обов'язків) та широкий спектр додаткових пільг (наприклад, дітям, батьки яких є інвалідами, дітям, що навчаються на кількох відділах або у двох школах, та ін.).
Підвищення акредитаційного статусу вищих навчальних закладів сприяло підняттю професійно-кваліфікаційного рівня випускників, удосконаленню рівня викладання та суттєво збільшило заробітну плату викладачів.
У Києві діють і вдосконалюють свій мистецький і науковий потенціал провідні мистецькі навчальні заклади найвищого рівня акредитації, які мають високий авторитет в Україні і за кордоном. Це, зокрема - Національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, Національна музична академія ім. П.І.Чайковського, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.
Що стосується міської кіномережі, то останнім часом було відремонтовано приміщення деяких кінотеатрів, модернізовано ряд залів та оснащено їх новітнім кінообладнанням. Однак є низка проблем, пов'язаних із підпорядкуванням кінотеатрів, зношеністю техніки і обладнання, відсутністю нового фільмофонду у дитячих кінотеатрах, кадровим забезпеченням мережі.
Поліпшено ситуацію із станом парків культури і відпочинку, оновленням атракціонної техніки, вивченням зарубіжного досвіду ведення паркового господарства. Однак тут є суттєві земельно-адміністративні проблеми, нагальна потреба у зміцненні матеріально-технічної бази.
Лише в столиці було звернено серйозну увагу та надано підтримку у діяльності Національних творчих спілок України та їх київських організацій і осередків. Тривала багаторічна співпраця з ними стала підґрунтям для укладання Угоди про співпрацю між Київською міською державною адміністрацією та Координаційною Радою Національних творчих спілок України. Нині вручаються міські щорічні стипендії для видатних діячів культури і мистецтва, щорічно вручається мистецька премія "Київ" видатним творцям-киянам, проводяться спільні заходи, фестивалі, в т. ч. міжнародні, постійно надається підтримка спілкам щодо зміцнення їх матеріально-технічної бази, надання творчих майстерень митцям, організації їх виставок.
Останнім часом значно пожвавився інтерес зарубіжних країн до української культури і мистецтва, до нашої столиці. Саме за минулі роки втілено низку цікавих міжнародних проектів, проведено багато міжнародних фестивалів, концертів та конкурсів, серед яких відомі на весь світ фестиваль та конкурс імені Сергія Лифаря, Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.
Для Києва було дуже престижно провести ювілейний 50-й Міжнародний пісенний конкурс "Євробачення-2005". Цього ж року Київ отримав почесний титул "Європейський регіон року - 2005".
Одним з важливих досягнень останніх років є номінування м. Києва на почесне звання "Європейська культурна столиця - 2010". Нині Київ має намір продовжувати участь у цьому значущому проекті, піднімаючи імідж нашої столиці у Європі та світі, презентуючи культуру за вибагливими міжнародними критеріями.
Динаміка основних показників розвитку |
(системи Головного управління культури і мистецтв) |
------------------------------------------------------------------ |
|Кількість глядацьких місць, всього, тис. |18,0 |18,1 | 18,4 | |
6. Проблемні аспекти фінансування галузі
В Основах законодавства України про культуру ( 2117-12 ) (стаття 23 розділу IV) зазначено, що держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8 відсотків від національного доходу України. Крім того, місцеві ради народних депутатів мають право у порядку, передбаченому законодавством, збільшувати видатки для потреб культури понад установлені норми.
Протягом останніх років недостатньо коштів виділяється на зміцнення матеріальної бази, технічне оснащення, що потребує складання окремої Програми зміцнення матеріальної бази з визначенням пріоритетів по роках і затвердженням її на сесії Київради з зазначенням обсягів видатків.
Крім того, не діє стаття 26 Основ законодавства про культуру ( 2117-12 ) в частині щодо пільг в оподаткуванні доходу підприємств і організацій, окремих осіб, які частково відраховують його на потреби культури (Декрет N 12-92 від 26.12.92).
Не спрацьовує стаття 28 розділу V Основ законодавства ( 2117-12 ) "Соціальні гарантії та захист прав працівників у сфері культури" в частині, де держава гарантує працівникам закладів культури встановлення середньої заробітної плати у розмірі не нижче середнього рівня заробітної плати працівників народного господарства.
Виходячи із реалій сьогодення, заклади все більше повинні розраховувати на власні надходження, вишукувати нові джерела фінансування, хоча в деяких питаннях необхідна і підтримка Уряду, Київської міської влади.
7. Завдання галузі та шляхи залучення додаткових
фінансових ресурсів для забезпечення функціонування
і розвитку столичної культури і мистецтва
Культура завжди була чутливою до суспільних процесів, своєрідним пульсом новітніх перемін. Новий час ставить нові вимоги і умови. І нині, як зазначали учасники парламентських слухань "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації" ( 2680-15 ), культура повинна відігравати ключову роль у суспільно-економічному розвитку держави.
При цьому підвищення ефективності роботи галузі повинно базуватися на пошуках шляхів забезпечення функціонування закладів, організацій та установ, орієнтованих на розширення джерел фінансового забезпечення та оптимізацію витрат на їх утримання і розвиток.
Саме так розглядаються перспективи розвитку галузі культури і мистецтва у даній Програмі.
З метою відродження та збереження духовної спадщини, вироблення національно-державницької орієнтації суспільства необхідно забезпечити всебічне вивчення у столиці історії держави та культури України, театрального, музичного, образотворчого, декоративно-прикладного і кіномистецтва, архітектури, народної творчості, фольклору, традицій, звичаїв і національних обрядів; розвиток мистецтвознавчих наук.
Важливим завданням є сприяння розвитку культури особи, що забезпечить формування у суспільстві високої духовної, політичної, правової, світоглядної культури, культури людських відносин.
Одним з формотворчих елементів культури столиці є неповторне історичне середовище Києва. Київ щораз зазнає все більших втрат в "оточуючій естетиці" та під впливом урбанізації дещо втрачає національні ознаки. (Що стосується оточуючої естетики, то, найперше, потрібно запобігати руйнації унікального історичного ландшафту м. Києва, відмовитися від вульгаризації забудови столиці псевдоісторичними підробками, які дискредитують історичну автентичність та, в якійсь мірі, спотворюють смак підростаючих поколінь, орієнтуючи їх на фальш).
Належної уваги потребує питання збереження і впорядкування київської топоніміки (повернення питомих історичних топонімів).
Необхідно подбати і про давно назрілу потребу естетизації, окультурення і опорядження щоденного середовища перебування киян. (Одним з напрямків естетизації середовища, як приклад, може бути перетворення ряду кав'ярень у центрі та всіх районах міста із тривіальних на кав'ярні з мистецьким ухилом - з демонстраціями художніх робіт, репродукцій картин художників різних епох, з відповідним музичним супроводом, читанням поезії тощо. На часі - винесення з Хрещатика торговельних павільйонів, які забруднюють центральну вулицю міста і псують її зовнішній вигляд).
Сьогодні галузь культури і мистецтва потребує деякої реорганізації з метою її оптимізації; зміцнення матеріально-технічної бази багатьох закладів і установ (ремонт приміщень, модернізація і оснащення сучасним обладнанням та технікою, укріплення фондосховищ та забезпечення новітніми видами пожежної і охоронної сигналізації); відкриття нових об'єктів; динамізація і осучаснення процесів діяльності структурних підрозділів галузі; кадрове зміцнення закладів і установ.
7.1. Театрально-концертна діяльність
Робота у напрямку театрально-концертної діяльності буде спрямована на підвищення ефективності діяльності театрів і концертних організацій міста у світлі сучасних вимог з метою збільшення кількості глядачів, а відповідно і доходів від основної діяльності, та водночас мінімізації навантаження на бюджет.
Найперше, необхідно порушити перед Міністерством культури і туризму України питання про термінову розробку і затвердження всіх необхідних нормативних документів для реалізації Закону України "Про театри і театральну справу" ( 2605-15 ), згідно з якими оплата праці співробітників та артистичного персоналу театрів буде здійснюватись за контрактами, що дозволить зекономити бюджетні кошти та ефективно використовувати кошти від власної діяльності. Це також дасть змогу покращити якість вистав, що в свою чергу збільшить кількість глядачів.
На сьогодні відсутні Закон та деякі нормативно-правові документи, які регламентують діяльність концертних організацій в світлі сучасних вимог. Прийняття необхідних нормативних документів дозволить покращити умови роботи концертних організацій і відповідно збільшити кількість концертних програм, що, в свою чергу, збільшить кількість слухачів.
Потребує перегляду питання вартості квитків (яка повинна змінюватися в залежності як від вистави, так і з урахуванням святкових днів).
Середня вартість квитків сьогодні становить: в дитячі театри - 7 гривень, в інші театри - 12,8 грн.
Театрально-концертні заклади мають перейти на роботу за графіком з одним вихідним днем, врахувавши це у колективному договорі закладу, що дасть змогу збільшити кількість вистав та, відповідно, і кількість глядачів.
Необхідно ліквідувати практику надання приміщень театрів для проведення заходів різноманітними небюджетними організаціями на пільгових умовах та удосконалити питання надання приміщень для бюджетних організацій. Кошти, отримані від надання приміщень в оренду, мають залишатися в театрах на зміцнення їх матеріально-технічної бази.
Практика останніх років щодо пропорційного розподілу коштів між театрально-концертними закладами на постановку нових вистав чи програм ("хоч потроху, але порівно") призвела до зниження їх художнього рівня. На превеликий жаль, частина з них сьогодні є нерентабельними. Тому ми приділяємо надзвичайно велику увагу новоствореній незалежній Громадській Художній Раді при Головному управлінні культури і мистецтв, метою якої є аналіз пропозицій щодо постановок нових вистав і концертних програм не лише у творчому плані, а й стосовно їх рентабельності й актуальності.
Тепер при наданні на розгляд Громадській Художній Раді пропозицій про постановку того чи іншого твору необхідно подавати також і дані про рівень доходів, отриманих від продажу квитків на вистави чи програми, що були замовлені Головним управлінням культури і мистецтв у попередній рік, та про кількість показів попередньої постановки чи концертної програми. Співвідношення видатків і прибутків і визначатиме коефіцієнт рентабельності вистави. Крім того, необхідно зазначати суму власних надходжень, яку заклад планує направити на створення нового твору.
Сьогодні перед керівниками театрально-концертних закладів стоїть завдання залучення на мистецькі проекти позабюджетних коштів, ґрантів та банківських кредитів для постановки нових вистав і програм.
Необхідно використовувати сучасні технології анонсування мистецьких заходів та продаж квитків через мережу Інтернет, що збільшить додаткові надходження за рахунок скорочення видатків реалізаторам квитків та посередникам. Необхідно також розробляти та використовувати сучасну рекламу, налагодити випуск супутньої продукції (афіш, аудіо- та відеопродукції тощо) та її реалізації.
З метою отримання додаткових коштів діяльність театрально-концертних закладів має бути спрямована на виконання пунктів Положень в частині надання різноманітних платних послуг, а саме:
- випуск буклетів, проспектів, плакатів, значків, іншої рекламної продукції, що пропагує театральну, концертну та іншу діяльність закладу;
- утворення нотного, книжкового і музичного фондів як для власних потреб, так і для реалізації прокату;
- влаштування платних виставок робіт митців;
- організація на самостійних засадах студій аудіо-відеозапису, записи грамплатівок, компакт-дисків з кращими музичними творами, які пропагують національну і світову музичну культуру; реалізація цих записів;
- виготовлення, реалізація і прокат концертного реквізиту; виготовлення та реалізація сувенірної продукції, виробів декоративно-прикладного мистецтва та ін.
Слід переглянути питання спрощення оформлення документів для забезпечення роботи театральних буфетів.
Збільшення кількості відвідувачів у театрах як основи отримання додаткових коштів, можливе також і за рахунок включення до освітянських програм відвідування школярами театрів (відповідно до шкільної програми). Це питання потребує спільного рішення разом з Головним управлінням освіти і науки.
З метою забезпечення та активізації діяльності концертно-видовищного підприємства "Київконцерт" у світлі сучасних вимог необхідно переглянути та затвердити нове Положення, передбачивши в ньому питання, пов'язані із продюсерською діяльністю, втіленням у життя цікавих мистецьких проектів та гастрольною діяльністю, що одночасно дасть змогу збільшити власні надходження.
Культурно-мистецькі заходи та програми будуть спрямовані на показ киянам та гостям столиці кращих здобутків нашого сьогодення, на забезпечення розмаїття та різножанровості заходів, їх широкий діапазон - від українського автентичного фольклору до класичної музики, сучасної української традиційної і нетрадиційної естради.
Робота у цьому напрямку спрямовуватиметься на пошук нових додаткових джерел фінансування заходів, залучення інвесторів, меценатів та спонсорів.
З метою розвантаження центру столиці необхідно продовжити практику Головного управління культури і мистецтв з розширення географії проведення культурно-мистецьких заходів у святкові дні в інших районах міста, для чого слід тісно співпрацювати з районними у м. Києві державними адміністраціями. При цьому слід дотримуватися визначених регламентів та порядку проведення свят у дозволених межах для забезпечення "співіснування", найперше, молодіжної музики з міським соціумом.
Певний позитивний результат принесе активізація діяльності Співочого поля Печерського ландшафтного парку шляхом проведення хорових, фольклорно-етнографічних фестивалів, оглядів художньої самодіяльності та звітів художніх аматорських колективів, різноманітних культурно-мистецьких акцій з метою перетворення його в подальшому у центр відродження духовної культури.
Підвищення рентабельності діяльності Співочого поля шляхом надання послуг з проведення концертних заходів дасть змогу забезпечувати його матеріальну базу, а також матеріально-технічну базу Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.
Співоче поле на сьогодні є найперспективнішою концертною площадкою під відкритим небом. Воно потребує реконструкції та модернізації, забезпечення модульної сценічної конструкції, сучасної звукової та світлотехнічної апаратури, що дозволить не орендувати ці засоби, а самим надавати в оренду сцену і заробляти кошти.
З метою запобігання перенасиченості та безладу під час акцій у центрі міста на Співоче поле необхідно винести частину заходів з майдану Незалежності, Європейської та Михайлівської площ.
Вже давно стоїть питання про будівництво універсального концертного залу у столиці для виступу хорових колективів міста та окремих виконавців. Будівництво такого концертного приміщення дасть змогу вирішити проблемні питання, пов'язані з активізацією концертної діяльності всесвітньо відомих муніципальних концертних організацій.
Нагальним є питання виготовлення спеціального високоякісного сценічного обладнання, іншими словами - власної муніципальної сцени для проведення різноманітних заходів на відкритих майданчиках.
Забезпечення столиці належною театрально-концертною рекламою із залученням коштів спонсорів (в т. ч. виготовлення та встановлення театрально-афішних тумб) також надасть можливість місту отримати додатковий прибуток та більш широко популяризувати мистецькі муніципальні проекти.
Самодіяльне й аматорське мистецтво в м. Києві є важливою складовою духовного і культурного розвитку киян, неодмінним компонентом виховання підростаючого покоління, способом соціальної адаптації інвалідів, дітей-сиріт, людей похилого віку. Проте за останні роки з різних причин ліквідовано значну кількість самодіяльних колективів, скорочено мережу клубних закладів.
Аналіз стану клубних закладів, центрів народної творчості та художніх колективів м. Києва, проведений Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень, засвідчив, що за останні роки, у зв'язку з різними формами господарювання та приватизаційними процесами, підприємствами, на балансі яких перебували культурно-освітні установи, ці установи були розпродані та перепрофільовані. З 96 клубних закладів, що існували до 1992 року, зараз залишилося 48. (Перестали діяти Будинок культури заводу "Червоний екскаватор", клуб колективного виробничого взуттєвого підприємства "Київ", клуб акціонерної компанії "Київенерго" та ін.).
Вирішення проблеми збереження існуючих клубних закладів вбачається шляхом вироблення регламентного документа Київради про заборону продажу, відчуження та перепрофілювання клубних установ з подальшою їх передачею на утримання районним у м. Києві державним адміністраціям. Вбачається необхідним створити, з допомогою Київради, в кожному районі міста (особливо це стосується таких густонаселених районів, як Троєщина, Теремки, Оболонь) базові районні Будинки культури, які стали б учбово-методичними та організаційними центрами для підліткових клубів, клубів жінок, молоді, пенсіонерів, фольклору, книги, технічної творчості тощо. Створити Центри народної творчості за професійними ознаками, які були б осередками збереження національної традиційної культури та культур інших етносів столиці.
З метою забезпечення правового захисту і надання гарантій збереження існуючої мережі галузевих клубів і клубів за місцем проживання встановити суворий контроль за дотриманням Постанови Верховної Ради України від 04.03.2004 N 1585-IV "Про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період".
У зв'язку з підвищеним інтересом іноземних гостей до самобутньої української національної культурної і духовної спадщини активніше залучати самодіяльні аматорські колективи до концертної діяльності під час проведення різноманітних заходів.
Доцільним є розширення проведення українських традиційних календарних свят як у центрі міста, так і в усіх його районах.
Як показав досвід фестивалю "Країна мрій", городяни сьогодні хочуть бути не пасивними споглядачами, а активними учасниками мистецького дійства. Тому під час таких заходів доречно проводити майстер-класи з різних видів народної творчості, співу, гри на народних інструментах, гончарства, танців, народного театру та ін.
Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень повинен забезпечувати проведення семінарів, майстер-класів, університетів клубного працівника для керівників аматорських колективів, майстрів народної творчості із залученням до співпраці кращих фахівців-професіоналів культурологічного напрямку та виданням посібників, довідників, репертуарних збірок тощо.
7.2. Образотворче мистецтво
Надання дієвої підтримки розвитку образотворчого мистецтва Головне управління культури і мистецтв буде здійснювати через Міську галерею мистецтв "Лавра".
Основним завданням є продовження практики організації виставкових мистецьких проектів з виданням каталогів, що має засвідчити високий художній рівень заходів та науковий мистецтвознавчий підхід у підтримці образотворчого мистецтва. Влаштування виставок-продажів може зацікавити більш широку аудиторію та принесе додаткові кошти.
Як експеримент, можна запровадити практику створення "живих музеїв" на базі персональних майстерень митців - художників, скульпторів.
На часі обговорення питання про створення музеїв відомих українських живописців: народного художника України, почесного громадянина м. Києва Сергія Шишка та Героя України, народного художника України Тетяни Яблонської.
Академія мистецтв України - вища державна установа у сфері наукової і творчої діяльності галузі мистецтва. Вона відкрита для співпраці у спільних проектах всіх напрямків мистецьких заходів з використанням високого мистецького і наукового потенціалу членів Академії (проведення експертиз в галузі мистецтва і архітектури, залучення провідних академіків до журі, оргкомітетів мистецьких акцій, наукових конференцій).
Взаємодія міського управління з Академією підсилить процес координування галузі культури у сфері мистецтва і дозволить фахово вирішити і виконати поставлені завдання.
7.3. Гастрольна діяльність
Неухильне дотримання вимог чинного законодавства України щодо проведення гастрольної діяльності у м. Києві дасть змогу стабільно і виважено здійснювати гастрольну політику в столиці. Необхідно порушити клопотання перед Міністерством культури і туризму України та постійною комісією Київради з питань культури, інформаційної політики про включення міста Києва до Порядку розподілу та використання коштів, які надходять від збору за проведення гастрольних заходів. Це відрегулює діяльність даного напрямку та дасть змогу залишати більше коштів у бюджеті міста для здійснення гастрольної діяльності колективів міста.
7.4. Співпраця з Національними творчими спілками
Галузь культури охоплює широку мистецьку і творчу сферу. У Києві, як столиці України, зосереджено надзвичайно великий творчий потенціал. Тут живуть і працюють багато видатних митців, які є гордістю України.
За багато років у міської влади склалися тісні стосунки з усіма творчими спілками. Саме Угода про співпрацю між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та Координаційною Радою Національних творчих спілок України і регулює ці стосунки.
Економічний ефект від такої співпраці пов'язується із розширенням контингенту учасників при проведенні спільних культурно-мистецьких заходів, фестивалів, конкурсів, виставок тощо, спрямованих, у тому числі, на збільшення додаткових коштів, які направлятимуться як на розвиток галузі культури, так і на підтримку Національних творчих спілок.
З метою розширення сфери співпраці з творчими спілками та ширшого відзначення і заохочення творчих особистостей у подальшому передбачається заснувати мистецьку премію "Майстер", яка б присуджувалася персонально за особистий внесок у розвиток мистецтва творчому діячеві, який одержав всенародне визнання в одному з напрямків галузі.
7.5. Діяльність музеїв та бібліотек
Основними завданнями музейної справи є: забезпечення належного збереження і популяризації музейних колекцій, зміцнення матеріально-технічної бази музейних закладів, культурно-просвітницька, наукова, експозиційна, рекламно-інформаційна, фондова робота, екскурсійне обслуговування відвідувачів. Всі ці види діяльності музеїв мають відповідати вимогам нинішнього вибагливого суспільства, а забезпечити це можна лише шляхом формування новітньої ефективної стратегії їх розвитку.
Отже, активізація діяльності музеїв потребує запровадження сучасних підходів, спрямованих на фінансову самодостатність (в певних межах) діяльності музеїв столиці, які перебувають у комунальній власності міста. Без уміння музейних працівників використовувати методи сучасного менеджменту поступ музейної справи гальмуватиметься, в т. ч. потік відвідувачів цих закладів може зменшуватися.
Основними завданнями музейного менеджменту нині є активізація діяльності музеїв та знаходження додаткових фінансів шляхом вдосконалення і розширення платних послуг, залучення донорських та спонсорських коштів, як наприклад:
- допомога у розробці нових експозицій та нових екскурсійних маршрутів;
- проведення тематичних лекцій, виїзних виставок;
- надання експертних консультативних та реставраційних послуг;
- активізація виготовлення та продажу друкованої і сувенірної продукції;
- проведення в музеях вечірніх та нічних театралізованих екскурсій;
- створення веб-сайтів музеїв з наданням можливості отримання плати за розміщення банерів (рекламних оголошень) комерційним структурам;
- постійна реклама в метро, лайтбоксах всіх платних послуг, що надаються музеями міста;
- проведення в музеях на платній основі майстер-класів (як приклад: проведення в Музеї українського народного декоративного мистецтва майстер-класів з писанкарства, вишивання, декоративного розпису, виготовлення українських сувенірів тощо);
- платні послуги консультантів, оцінювачів, реставраторів для приватних колекціонерів і галерей.
Одним із шляхів збільшення надходжень від діяльності музеїв може стати розширення освітніх програм для молоді відповідно до профілів музеїв (цьому повинна сприяти активна співпраця галузі культури і мистецтва з галуззю освіти і науки).
Складовою частиною музейної діяльності є подальше наполегливе впровадження новітніх технологій з більш активним залученням для цієї мети коштів спонсорів, меценатів, благодійних фондів, у тому числі і зарубіжних.
Враховуючи зарубіжний досвід, одним з важелів розвитку музейної справи слід розглядати запровадження "інституту членства" або "товариства друзів музеїв", які можуть бути як постійними, так і тимчасовими і які передбачають членство осіб із вступними внесками різного розміру. Тут можлива форма як сімейного, так і корпоративного членства. Члени даних організацій мають привілеї і пільги на музейні послуги за рахунок внесення певних платежів, які спрямовуються на утримання та розвиток конкретного музею.
Для реалізації Закону України "Про музеї та музейну справу" ( 249/95-ВР ) необхідно порушити клопотання перед Міністерством культури і туризму України про термінову розробку і затвердження нормативних документів, зокрема Інструкції з обліку і зберігання пам'яток державної частини Музейного фонду України, Інструкції з обліку і зберігання пам'яток недержавної частини Музейного фонду України, Інструкції з обліку і зберігання пам'яток приватних колекцій.
І, нарешті, для врегулювання питання заробітної плати працівників необхідно вийти з пропозицією до Міністерства культури і туризму України про перегляд визначення критеріїв віднесення музеїв до категорій оплати праці, оскільки вони були встановлені ще у 1996 році при іншому соціально-економічному та політичному статусі держави і не відповідають сьогоденним реаліям.
В останні роки змінилося бачення завдань і можливостей бібліотек, їх місця в культурній, освітній, інформаційній інфраструктурі, ролі в політичному житті, розвитку демократії, місцевого самоврядування, ринкової економіки, формуванні інформаційного простору. Саме публічні бібліотеки стали для більшості населення, якому потрібні нові фундаментальні знання, достовірна і оперативна інформація, чи не єдиними соціальними закладами, що надають доступ до інформації практично безкоштовно.
Бібліотеки є неприбутковими бюджетними установами. Як некомерційні організації бібліотеки орієнтовані на соціальні цілі та результати - надання бібліотечних послуг для задоволення і розвитку документно-інформаційних і комунікативних потреб користувачів.
Проте постановою Кабінету Міністрів України N 534 від 5 червня 1997 року затверджено Перелік платних послуг, що можуть надаватись закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності.
Але затверджений перелік додаткових послуг не є оптимальним і не дозволяє забезпечити фінансові потреби бібліотек міста. Пошук позабюджетних джерел фінансування став традиційним аспектом інноваційної діяльності публічних бібліотек столиці. Завданням бібліотек є подальше вдосконалення фандрейзингової діяльності із залучення додаткових джерел фінансування від благодійних вітчизняних та міжнародних фондів, книговидавничих організацій.
Одним із напрямків діяльності щодо пошуку додаткових джерел фінансування бібліотек є написання проектів на одержання ґрантів.
Крім надання додаткових платних послуг відповідно до Переліку, бібліотеки повинні проводити рекламні заходи, спрямовані як на утвердження свого іміджу, так і на розвиток взаємовигідних партнерських стосунків із зацікавленими особами, організаціями, благодійними фондами.
Для забезпечення високого рівня надання бібліотечних послуг необхідно вирішити ряд проблем:
- забезпечити збереження і розвиток мережі, не допускаючи її перепрофілювання та ліквідації;
- домогтися прийняття державних нормативів фінансування бібліотек, норм на основні бібліотечні процеси, типових штатів для бібліотек різних типів;
- створити умови для підтримки повноцінного комплектування фондів бібліотек міста, для ведення генерального електронного каталогу публічних бібліотек, здійснення робіт з поетапного переведення найбільш цінних книг на електронні носії інформації, створення Інтернет-місць для користувачів бібліотек, забезпечення доступу громадян (в т. ч. людей похилого віку та осіб з обмеженими фізичними можливостями) до всіх бібліотечних надбань та до повнотекстових електронних баз "Закон" і "Столиця";
- формувати позитивний імідж бібліотек як центрів інформації шляхом реклами в засобах масової інформації та на веб-сайтах;
- всіма засобами сприяти культурному розвитку усіх національних меншин, що проживають у м. Києві, дбаючи про толерантне ставлення з боку бібліотек до духовних та культурних потреб представників етнічних громад столиці.
7.6. Діяльність парків культури і відпочинку
Міські парки культури і відпочинку є важливими культурними осередками столиці, які забезпечують організацію дозвілля усіх верств населення - від дітей і підлітків до найстарших громадян столиці та гостей м. Києва.
Основною метою програми розвитку міських парків культури та відпочинку є впровадження принципово нового погляду на функціонування парків міста з метою переосмислення їх ролі у культурному житті столиці та належного задоволення дозвіллєвих потреб громадян. Парки мають стати не лише ландшафтними оазами міста, а функціонувати як яскраві, потужні, жваві осередки культури, вносячи свій вагомий вклад у формування соціального клімату. На їх територіях необхідно запровадити розташування виставкових залів, бібліотек, гуртків за інтересами, кіно-відео та концертно-танцювальних залів.
Сьогодні у мережі парків є ряд проблем, які гальмують її діяльність: потребує упорядкування питання управління парками, не вирішене питання закріплення за парками права користування земельними ділянками (немає Державних актів на право постійного користування землею), у критичному стані знаходиться більша частина атракціонної техніки.
Так, існування на території парків декількох землекористувачів створює перешкоди у розвитку та ефективній діяльності парків, не дозволяє залучати потенційних інвесторів. Нові фінансові надходження (інвестиції, кошти від основної діяльності тощо) створили б фінансову основу для розвитку атракціонної інфраструктури (сьогодні головним джерелом отримання прибутків у парках є робота атракціонів), забезпечили б формування інших структурних підрозділів, які б виконували необхідні господарські функції.
Сьогодні інфраструктура ринку "індустрії розваг", тобто виготовлення вітчизняними виробниками атракціонної техніки в Україні, нерозвинена, тому дирекції парків змушені закуповувати сучасні атракціони іноземного виробництва за значні кошти. Доцільніше і економніше було б виготовляти атракціони на одному із заводів м. Києва, в результаті чого місто отримало б нові робочі місця, було б налагоджено випуск нових видів та удосконалено існуючу атракціонну техніку, забезпечено її ремонт.
Атракціони для парків необхідно підбирати з урахуванням потоку відпочиваючих і ландшафту місцевості.
Доцільно було б відтворити на сценічних майданчиках парків театральні та лялькові вистави, концерти майстрів мистецтв та колективів художньої самодіяльності, звітні концерти.
Саме на сценічні майданчики парків різних районів міста варто було б перенести частину масштабних свят, які проходять у центрі столиці. Це дозволить киянам з віддалених районів м. Києва стати активними учасниками культурного життя столиці та відчути піклування про них муніципальної влади.
Необхідно залучати творчу молодь до роботи в парках. Для цього слід підняти престиж професії культпрацівника із створенням відповідних умов та соціального захисту.
Необхідно розробити та затвердити нове Положення про діяльність парків, що надасть їм статус незалежних, розширить можливість різногалузевої та господарчої діяльності, сприятиме отриманню прибутків парками та поповненню бюджету міста.
Порушити клопотання перед вищими виконавчими органами влади про зняття ПДВ з дитячих квитків на дитячі атракціони.
Використовувати дивіденди з прибутків парку на стимулювання працівників парку, що впливатиме на сталість кадрів та їх професійність, якість культурного обслуговування населення.
7.7. Діяльність кіномережі
Пріоритетним напрямком діяльності кіномережі міста є виконання завдань та заходів щодо поліпшення кінообслуговування населення, визначених Загальнодержавною програмою розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки ( 361-15 ), та забезпечення збереження кіномережі міста, особливо кінотеатрів, які належать до комунальної власності територіальної громади Києва.
За статистикою, станом на 01.07.2006 року у м. Києві - 41 кінотеатр, з яких 28 - працюють як комунальні підприємства. З них 5 цілісних майнових комплексів передані в оренду трудовим колективам: "Дружба-Орбіта", "Київ", "Кінопанорама", "Нивки", "Славутич"; інші 14 - продовжують працювати як комунальні підприємства: "Братислава", "Жовтень", "Загреб", "Київська Русь", "Ленінград", "Лейпціг", "Молодіжний", "Росія", "Тампере", "Флоренція", ім. Т.Шевченка, "Екран", "Краків", ім. Гагаріна.
Повністю збережена мережа дитячих спеціалізованих кінотеатрів: "Алмаз", "Єреван", "Пролісок", "Промінь", "Старт", "Салют", "Факел", ім. Чапаєва, "Кадр". Лише "Промінь" має окрему будівлю, решта орендують приміщення у будівлях районної та державної власності.
Бюджетна допомога на утримання цих закладів культури для дітей дозволить утримувати пільгові ціни на квитки (3-6 грн.), що позитивно впливатиме на збільшення кількості відвідувачів дитячого та підліткового віку.
На базі 9 дитячих спеціалізованих кінотеатрів у м. Києві проводитимуться благодійні заходи та акції для дітей-сиріт, вихованців шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів, учнів молодших та старших класів загальноосвітніх шкіл. Також традиційно проходитимуть кінозаходи (кіноклуби, кінолекторії з виступами спеціалістів) з патріотичного виховання, здорового способу життя, проблем СНІДу, наркоманії, паління, алкоголізму серед підлітків та молоді, розвитку духовності та моральності підростаючого покоління, кіноуроки на допомогу школі з навчально-освітніх програм.
Головним завданням тут є турбота про духовність підростаючого покоління, а не лише отримання прибутку.
На жаль, дитячі кінотеатри змушені демонструвати застарілі кінофільми (випуск 1990 року), тому необхідно поповнити київські фільмофонди та міський кінопрокат кінофільмами на дитячу тематику за рахунок бюджетних коштів.
На часі питання придбання за рахунок бюджету міста кінопроекторів для показу фільмів на магнітних та електронних носіях для дитячих спеціалізованих кінотеатрів міста, що безперечно сприятиме і раціональному використанню бюджетних коштів, і поліпшенню репертуару та активнішому залученню глядачів дитячого та підліткового віку.
Особлива увага приділяється забезпеченню кінопоказу за єдиним квитком, котрий передбачається для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, і який дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів.
Збереження мережі дитячих кінотеатрів у комунальної власності міста Києва - це одне з першочергових завдань кіногалузі, що сприятиме впливу на репертуарне планування кінотеатрів, обмеженню або забороні випуску фільмів, що містять сцени жорстокості та розпусти, у широкий прокат. Вважаємо за доцільне залишити дитячі кінотеатри у комунальній власності міста.
Потрібно поступово реформувати відносини власності на майно цілісних майнових комплексів кінотеатрів.
Необхідно винести на розгляд сесії Київради питання про діяльність збиткових кінотеатрів з метою внесення їх до переліку об'єктів для приватизації. Сьогодні слід однозначно визначитися, якими кінотеатрами буде опікуватися місто, а які мають перейти до розряду приватних. Нагальним питанням кіномережі є проблема заробляння коштів. Раніше ця галузь була найпотужнішою, але з відомих причин сьогодні ми не маємо тих потужних засобів для виживання. Лише капітальні вкладення та інвестиції у кіномережу призведуть до суттєвого підвищення якості послуг. Отже, на часі приватизація кінотеатрів із збереженням профілю їх діяльності.
Підтримка процесу приватизації кінотеатрів без зміни профілю діяльності забезпечить розвиток кінопослуг у ринкових умовах.
Протягом п'яти останніх років приватизовані 5 комунальних кінотеатрів: ім. О.Довженка, "Аврора", "Україна", "Зоряний", "Супутник".
Зросла кількість приватних кінотеатрів завдяки таким кінозакладам: "Кінопалац", "Одеса-кіно", "Лінія кіно ТЦ "Магеллан", "Лінія кіно ТЦ "Метрополіс", "Аладдін", "Батерфляй-Ультрамарин", "Батерфляй-де Люкс", "Батерфляй-Петрівка", що позитивно впливає на поліпшення кінообслуговування населення міста.
7.8. Завдання мистецької освітньої політики
Глобалізація економічного і соціального простору, трансформаційні процеси, загальноцивілізаційні тенденції розвитку суспільства ставлять перед освітньою системою столиці України нові завдання щодо розвитку людини в сучасних соціальних умовах життя, науково-методичного забезпечення освіти, психологічного обґрунтування і супроводу навчального процесу.
Нова програма мистецької освіти передбачає підготовку людини до життя в інноваційному за типом розвитку суспільстві, коли вона зможе творити і органічно сприймати зміни і прогрес.
Програма, яка зможе забезпечити практичну зорієнтованість системи мистецької освіти, - дозволить їй легко, без болісних процесів інтегруватися у світову освітню систему.
Стратегічною ціллю мистецької освіти є:
- реалізація завдань щодо реформування і розбудови національної системи мистецької освіти, формування творчої особистості, відтворення культури і духовності в усій різноманітності кращих вітчизняних та світових зразків;
- виведення всіх ланок мистецької освіти на рівень кращих світових зразків, подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі незалежних альтернативних структур, глибока лібералізація традиційних освітніх мистецьких закладів.
Головною метою мистецької освіти столиці є створення у місті життєздатної системи безперервного навчання з мистецьких спеціальностей для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного творчого, духовного самовдосконалення особистості й формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.
Для організації та забезпечення оптимальних умов функціонування мистецької освітньої галузі, системного механізму її саморегуляції необхідне реформування системи управління мистецькою освітою на міському рівні та всередині освітніх установ.
Процес реформування мистецької освіти має відбуватися при дотриманні принципу поєднання багатого народного досвіду, глибоких давніх традицій (звичаїв, обрядів, пісень, танців, ремесел тощо) у своїх кращих зразках з академічною професійною сучасною українською та світовою творчістю майстрів.
Для реалізації головної мети необхідно:
- науково обґрунтувати і розробити методи і засоби навчально-виховного процесу, створити нові навчальні програми, підручники, методичні посібники для різних типів навчальних закладів з урахуванням того, що сучасна методика має відмовитись від методів та методик, що нівелюють особистість;
- надати національну спрямованість мистецькій освіті, що полягає у невіддільності її від національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури народу;
- удосконалити систему пошуку, розвитку, підтримки юних талантів і обдарувань для формування творчої еліти в галузі мистецтва та культури. Забезпечити матеріальне державне стимулювання талановитих дітей та творчої молоді;
- провести кадрове оновлення та залучення до роботи в навчальних закладах висококваліфікованих працівників, провідних майстрів мистецтв;
- застосовувати науковий досвід вищих мистецьких навчальних закладів для ефективного впровадження методів виховання творчої особистості. Впроваджувати інтерактивний режим підготовки кадрів, що вимагає активізації роботи із вдосконалення майстерності викладачів;
- розширити науково-методичну базу вищих мистецьких навчальних закладів столиці, сприяти впровадженню результатів наукових досліджень КДВМУ ім. Р.М.Глієра, Дитячої академії мистецтв у практику, забезпечити невід'ємність мистецтвознавчої науки від навчально-виховного процесу. Науковці і практичні діячі мистецької галузі є учасниками єдиного навчального процесу (чого бракує європейській системі);
- створити оптимальну мережу мистецьких освітніх закладів. Усунути існуючу диспропорцію в охопленні дітей видами мистецтв в початковій ланці спеціальної мистецької освіти - спеціалізованих дитячих мистецьких навчальних закладах шляхом пріоритетного відкриття художніх, хореографічних, театральних та інших шкіл мистецтв;
- створювати нові типи мистецьких освітніх закладів, у т. ч. заснованих на різних формах власності; дбати, перш за все, про їх високу професійність і доцільність;
- створити та забезпечити дієздатність системи стимулів та соціальних гарантій для мотивації творчої праці викладачів, відновлення престижу педагогічної професії;
- якісно поліпшити матеріально-технічну базу існуючих навчальних закладів та будівництво нових приміщень за індивідуальними проектами, що дасть можливість в повній мірі реалізувати потенційні творчі можливості;
- сприяти підвищенню статусу вищих мистецьких навчальних закладів у відповідності до акредитованих освітніх послуг, що ними надаються.
Головні напрями формування системи управління мистецькою освітою повинні передбачити:
- вироблення цілісної системи управління мистецькою освітою на міському рівні, яка б забезпечувала втілення в життя державної політики в освітній галузі, формувала перспективи та напрями її розвитку, забезпечувала виконання вимог до змісту, рівня і обсягу підготовки суб'єктів навчання, здійснювала координаційні, прогностичні, методичні і контрольні функції. Однією з головних умов цього є відновлення вертикальної лінії галузевого управління. Подвійне підпорядкування навчального закладу (районним державним адміністраціям та Головному управлінню культури) забезпечить здійснення державної освітньої політики культури на належному професійному рівні;
- демократизація управління, розмежування функцій між міськими і районними органами управління, забезпечення самоврядування навчально-виховних закладів;
- створення умов для автономного функціонування систем освіти різних рівнів, державних і недержавних мистецьких освітніх закладів;
- вироблення системи прямих зв'язків навчальних закладів з аналогічними за кордоном, розширення можливостей навчання за кордоном, широкого обміну учнями, педагогами, студентами тощо.
Для реалізації зазначених напрямків необхідно:
- провести атестацію та акредитацію мистецьких навчальних закладів всіх рівнів на основі запровадження відповідних тестів, орієнтованих на державні стандарти освітньої діяльності. Перетворити акредитацію навчальних закладів в гарант високої якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможності випускників навчальних закладів;
- розвивати та вдосконалювати всі напрями діяльності навчальних закладів, стимулювати через економічні й правові важелі їх самовдосконалення, конкурентоспроможність, саморозвиток, автономність в управлінні;
- зберегти державний пріоритет у фінансуванні системи мистецької освіти при залученні позабюджетних коштів (від меценатів, юридичних осіб, батьківських надходжень, в т. ч. батьківської плати);
- створити законодавчу базу для розширення параметрів ефективного автономного господарювання навчальних закладів у контексті досягнення гармонії і взаємодії з достатнім фінансуванням з міського бюджету;
- підвищувати роль батьків, громадськості, держави у визначенні вимог до фахової підготовки суб'єктів навчання та забезпечувати індивідуальну підготовку елітних спеціалістів для різних галузей культури і мистецтва.
Беручи до уваги нові вимоги часу, дбаючи про майбутнє нашого суспільства, вважаємо за доцільне розробити єдину програму розвитку підростаючого покоління, де задіяти Головне управління освіти і науки, Головне управління культури і мистецтв, Київську міську раду профспілок, Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення, Головне управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків із громадськістю, Головне управління з фізичної культури і спорту, Головне управління у справах сім'ї та молоді, Київський міський центр соціальних служб для молоді.
Очолити цю роботу можуть Головне управління освіти і науки та Головне управління у справах сім'ї та молоді.
7.9. Київський зоологічний парк
Протягом минулих років здійснені значні обсяги ремонтно-будівельних робіт та будівництво нових об'єктів на території зоопарку. Проте ця організація потребує подальшої уваги, в тому числі завершення розпочатих робіт.
З метою створення належних умов для функціонування Київського зоологічного парку та задоволення потреб численних його відвідувачів продовжити будівництво та реконструкцію об'єктів Київського зоологічного парку.
7.10. Міжнародна діяльність
Міжнародна діяльність столичних закладів культури і мистецтв буде спрямована на представлення Києва як унікального місця перетину західної та східної культур шляхом залучення до участі у культурному житті столиці більшої кількості українських та іноземних громадян, презентації культурного надбання Києва та України за кордоном, залучення іноземних партнерів до інвестування міжнародних культурно-мистецьких проектів.
З цією метою у 2006 році розпочато реалізацію програми культурно-мистецьких заходів міжнародного проекту "Київ - Європейська культурна столиця - 2010", яка розрахована на виконання у 2006-2010 роках. Програма має на меті визначити особливий статус Києва як європейської культурної столиці, цілковито сучасного міста, в якому на рівні європейських стандартів задовольняються естетичні потреби громадян, активно ведеться міжнародна, туристична та гастрольна діяльність.
До міжнародної діяльності мають залучатися не лише театрально-концертні заклади, а також бібліотеки, музеї, мистецькі галереї, школи естетичного виховання (це можуть бути такі форми роботи, як семінари, тренінги, майстер-класи, оригінальні міжнародні мистецькі проекти, постановки спільних вистав і концертів, участь закладів культури і мистецтв у комерційних проектах за угодами).
Дані організації можуть стати прибутковими за умови активної позиції їх керівників щодо підвищення рівня творчого процесу та залучення до фінансування різних джерел надходжень. Кожна з цих організацій має здійснювати заходи із збільшення власних доходів від основної діяльності, а також здійснювати пошук нових (позабюджетних) джерел фінансових надходжень для участі у міжнародних конкурсах і фестивалях, здійснення міжнародних проектів, реалізації гастрольних поїздок. Це забезпечить значну економію бюджетних коштів та їх виважений розподіл.
З цією метою пропонується:
- керівникам закладів культури і мистецтв проводити активний пошук інвесторів в Україні і за її межами, з якими можна заключати взаємовигідні контракти на закордонні поїздки, гастролі, за умови часткового покриття витрат приймаючою стороною (поселення, харчування, оренда місця проведення концерту, локальний транспорт), а у разі здійснення спільного мистецького проекту - дольової участі у його фінансуванні;
- при розподілі муніципальних бюджетних субсидій на міжнародні поїздки колективів надавати перевагу тільки значущим проектам, які передбачають часткове відшкодування витрат іноземною стороною;
- керівникам культурно-мистецьких закладів активно вивчати існуючі державні, муніципальні, недержавні ґранти, а також ґранти іноземних посольств і представництв, міжнародних донорських організацій, державних, недержавних та благодійних фондів, які надають субсидії на здійснення культурно-мистецьких і соціальних проектів. Ґранти присуджуються на конкурсній основі кращому проекту, який відповідає пріоритетним напрямкам фінансування культури і має організаційну структуру, яка забезпечить цільове використання коштів. Прикладом можуть бути ґранти, які надає щороку Фонд "Відродження", Британська Рада в Україні, іноземні посольства і культурні центри в Україні, Представництво Європейської Комісії в Україні.
Відкритість кордонів для культурного впливу сприяє обміну позитивним досвідом, збагаченню української культури кращими світовими здобутками. Проте, з іншого боку, слід остерігатися надмірно активних механічних запозичень без їх творчого переосмислення, без врахування національних традицій і надбань, ментальності українського соціуму. Інакше це загрожує поступовим розпорошенням і втратою національної самобутності українського етносу.
IV. Заходи з реалізації Програми
Театрально-концертні заклади
Сьогодні належній роботі театрально-концертних закладів заважають як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори, тому їх діяльність потребує перегляду в світлі сучасних вимог. Це стосується перш за все питань, пов'язаних із розробкою та затвердженням нормативно-правових документів, які регламентують діяльність театрально-концертних закладів, умови оплати праці, режим роботи, відсутність потрібних приміщень та порядку надання приміщень в оренду, розподіл коштів на нові постановки та рентабельність вистав і концертних програм. Особливої уваги потребують питання фінансово-господарської діяльності у відповідності з вимогами часу, пов'язані із вмінням ефективно використовувати бюджетні кошти та зароблянням додаткових коштів на розвиток і утримання закладів.
Заходи із забезпечення діяльності театрів
та концертних організацій міста у світлі
сучасних вимог:
Звернутися до Міністерства культури і туризму України з проханням ініціювати прийняття Закону України "Про меценатство в галузі культури".
2007 рік Головне управління культури |
Звернутися до Міністерства культури і туризму України та ЦК профспілки працівників культури щодо термінової розробки і затвердження всіх нормативних документів для реалізації Закону України "Про театри і театральну справу" ( 2605-15 ).
2007 рік Головне управління культури |
Порушити клопотання перед Міністерством культури і туризму України щодо необхідності прийняття Закону та затвердження всіх нормативно-правових документів, які регламентують діяльність концертних організацій в світлі сучасних вимог, в т. ч. про порядок укладання трудових договорів (контрактів) з професійними творчими працівниками, про грошову винагороду та матеріальну допомогу, про атестацію творчого складу концертних організацій, про порядок проведення атестацій з метою одержання кваліфікаційної категорії та ін.
2007 рік Головне управління культури |
Художній раді з питань роботи театрально-концертних закладів міста розробити та подати на затвердження керівництва Головного управління культури і мистецтв пропозиції щодо нового Положення про її діяльність, а також пропозиції про планування бюджетних коштів на постановку нових вистав (з урахуванням отримання міської театральної премії "Київська пектораль", здійснивши аналіз рентабельності вистав) та визначити преференції щодо виділення коштів на постановчі витрати.
2006 - 2007 роки Головне управління культури |
Проводити роботу з керівниками театрально-концертних закладів міста з питань підвищення ефективності їх роботи в світлі сучасних вимог з метою збільшення доходів і зменшення навантаження на бюджет.
Звернути увагу керівників театрально-концертних закладів на необхідність: переходу театрів на роботу з 1 вихідним днем по графіку, врахувавши це у колективному договорі; збільшення кількості концертних програм, в т. ч. сольних, з врахуванням наказу Міністерства культури і мистецтв України N 58 від 17.02.97 "Про затвердження галузевих норм для працівників театрально-видовищних підприємств", виконання пунктів Положень в частині надання різноманітних платних послуг з метою отримання додаткових коштів на утримання театрально-концертних закладів; перегляд вартості квитків тощо.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
З метою забезпечення показу вистав театрами, які не мають власних приміщень, вирішити питання про показ вистав в існуючих театрах, склавши графік проведення вистав та передбачивши часткові кошти на покриття експлуатаційних витрат:
- Київському експериментальному театру "Золоті ворота" в приміщенні Київського академічного театру ляльок;
- Київському театру "Вільна сцена" у Гостинному дворі після здачі 2-ї черги Київського академічного драматичного театру на Подолі
2006 - 2007 роки Головне управління культури |
Звернутися до Міністерства культури і туризму України з пропозицією внести доповнення до наказу Міністерства культури і туризму України стосовно умов оплати праці (суми окладів) розповсюджувачів квитків театрально-видовищних закладів.
2007 рік Головне управління культури |
На нарадах з підсумків фінансово-господарської діяльності розглядати питання виконання планів власних надходжень театрально-концертних закладів та пропозиції щодо їх збільшення.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
З метою створення належних умов для розвитку гастрольно-концертної діяльності творчих колективів передбачити в бюджеті міста кошти на придбання автобусів, які б відповідали всім вимогам, необхідним для здійснення поїздок по Україні та за кордон, для Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю "Калина", Київського академічного театру ляльок, Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень (у 2006-2007 рр.) та для Муніципального академічного камерного хору "Київ", Державної академічної чоловічої капели імені Л.Ревуцького, камерного хору "Хрещатик" (у 2007-2009 рр.) згідно з розрахунками, наданими керівниками колективів.
2006 - 2009 роки Головне управління культури |
З метою забезпечення та активізації діяльності концертно-видовищного підприємства "Київконцерт" у світлі сучасних вимог переглянути та подати на затвердження нове Положення, передбачивши в ньому питання, пов'язані із продюсерською діяльністю, втіленням у життя цікавих мистецьких проектів та гастрольною діяльністю.
2007 рік Головне управління культури |
З метою забезпечення та активізації діяльності творчої вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" ім. Івана Козловського:
- передбачити необхідні кошти на завершення ремонтно-реставраційних робіт у приміщенні по вул. Хрещатик, 50-б, де вона розташована;
- придбати необхідне обладнання для забезпечення діяльності творчої вітальні.
2007 рік Головне фінансове управління |
Вирішити питання про будівництво універсального концертного залу для виступу всіх концертних колективів міста.
2007 - 2010 роки Головне управління культури |
Порушити клопотання перед Київською міською радою про заснування нової мистецької премії "Майстер".
2007 рік Головне управління культури |
Рекомендувати театрально-концертним закладам міста:
- практикувати прокат антрепризових вистав та проведення сольних концертів і творчих вечорів, використовуючи творчий потенціал своїх закладів для заробітку додаткових коштів;
- розробляти та використовувати сучасну рекламу, налагодити випуск супутньої продукції (афіш, аудіо-та відеопродукції тощо) та її реалізацію;
- використовувати сучасні технології анонсування мистецьких заходів та продаж квитків через мережу Інтернет, що збільшить додаткові надходження за рахунок скорочення видатків реалізаторам та посередникам;
- залучати на мистецькі проекти позабюджетні кошти, ґранти та отримувати банківські кредити для постановки нових вистав, проведення гастролей тощо.
Щорічно Головне управління культури |
При формуванні бюджетних запитів на наступні роки дотримуватися принципу виділення коштів виключно за результативністю попереднього періоду.
Щорічно Головне управління культури |
Підтримувати мистецькі бізнес-проекти театрально-концертних закладів стосовно запрошення та прокату на засадах самоокупності чи отримання прибутку відомих театральних і хорових колективів, зірок естради тощо.
Щорічно Головне управління культури |
Вирішити питання про забезпечення власними приміщеннями: Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю "Калина", Українського малого драматичного театру, Циганського музично-драматичного театру "Романс".
2007 - 2008 роки Головне управління культури |
Забезпечити зміцнення матеріально-технічної бази театральних закладів, зокрема:
- сприяти технічному оснащенню театрів найсучаснішим обладнанням, звуковою та освітлювальною апаратурою;
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
- завершити будівництво та відкрити 2-гу чергу Київського академічного драматичного театру на Подолі;
2007 рік Головне управління культури |
- завершити проектування та здійснити спорудження прибудови до Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра (виробничо-репетиційного комплексу);
2006 - 2009 роки Головне управління культури |
- здійснити проектування та спорудження будівлі для Театру на ж/м Вигурівщина-Троєщина;
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
- забезпечити здійснення ремонтно-реставраційних робіт та відкриття Театрально-видовищного закладу культури "Київська мала опера";
2007 - 2009 роки Головне управління культури |
- здійснити ремонтно-будівельні роботи в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва (із заміною крісел у глядачевій залі, встановленням системи приточно-витяжної вентиляції та упоряджувальними роботами в приміщенні театру);
2007 - 2008 роки Головне управління культури |
- здійснити ремонтно-реставраційні роботи у ряді театрів міста: Київському міському театрі ляльок, Київському академічному Молодому театрі, Київському академічному театрі оперети, Київському театрі "Колесо", приміщенні Київського академічного театру українського фольклору "Берегиня".
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Очікувані результати: підвищення ефективності діяльності театрально-концертних закладів, приведення до належного стану нормативно-правової бази, зміцнення матеріально-технічної бази театрально-концертних закладів (забезпечення їх приміщеннями, обладнанням та транспортом), збільшення кількості концертних програм, в т. ч. сольних, збільшення власних доходів з метою зменшення навантаження на бюджет.
2006 рік Головне управління культури |
Основні показники розвитку театрів |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Подано статистику по театрах, підпорядкованих Головному управлінню культури і мистецтв.
Гастрольна діяльність
Неухильне дотримання вимог чинного законодавства України щодо проведення гастрольної діяльності у м. Києві дасть змогу стабільно і виважено здійснювати гастрольну політику в столиці.
Заходи з організації роботи з питань гастрольної діяльності: Порушити клопотання перед Міністерством культури і туризму України та Постійною комісією Київради з питань культури, інформаційної політики про включення міста Києва до Порядку розподілу та використання коштів, які надходять від збору за проведення гастрольних заходів.
2006 - 2007 роки Головне управління культури |
Очікувані результати:
Урегулювання діяльності даного напрямку, наповнення додатковими коштами бюджету міста для здійснення гастрольної діяльності колективів міста.
Образотворче мистецтво
Підтримку образотворчого мистецтва Головне управління культури і мистецтв здійснює через Міську галерею мистецтв "Лавра" та завдяки співпраці з творчими спілками.
Заходи з підтримки образотворчого мистецтва:
Продовжити співпрацю з Національною спілкою художників України та її київською організацією із впровадження нових виставкових мистецьких проектів з виданням каталогів, проведення виставок, в т. ч. щорічних Весняних та Осінніх вернісажів у приміщенні Київської міської галереї мистецтв "Лавра".
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Вирішити питання оснащення Київської міської галереї "Лавра" новітнім виставковим обладнанням.
2008 - 2009 роки Головне управління культури |
З метою отримання додаткових коштів розглянути можливість влаштування в галереї мистецьких виставок-продажів.
2007 рік Головне управління культури |
Очікувані результати:
Модернізація експозиційного обладнання Київської міської галереї мистецтв "Лавра", урізноманітнення тем і напрямків виставкової діяльності, що дасть змогу активізувати діяльність, що в свою чергу сприятиме одержанню додаткових коштів, необхідних для утримання галереї та її розвитку.
Культурно-мистецькі заходи
Головним управлінням культури і мистецтв проводяться різноманітні культурно-мистецькі заходи, конкурси, фестивалі та концертні програми за участю численної аудиторії, в т. ч. молодіжної. У цьому напрямку постійно втілюються нові проекти, де поєднуються сучасність з фольклорними та народними традиціями.
Заходи з організації культурно-мистецької діяльності:
Проводити культурно-мистецькі заходи до державних та загальноміських свят, урізноманітнюючи їх форми, жанри та склад учасників.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Проводити заходи та реалізувати творчі проекти:
Міжнародний фестиваль моновистав "Відлуння"
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародний фестиваль Київські літні музичні вечори
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародний фестиваль-маніфестація "Київ - територія миру"
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародний фестиваль мистецтв ім. М.Булгакова
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Хоровий фестиваль "Золотоверхий Київ"
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Міжнародний фестиваль циганського мистецтва "Амала"
Щорічно Головне управління культури |
Самодіяльне й аматорське мистецтво
У Києві діють понад 3000 колективів самодіяльності та окремих виконавців. Проводяться огляди, конкурси, свята, фестивалі самодіяльного аматорського мистецтва. На збереження і відновлення кращих традицій і обрядів українського народу, пошук нових творчих рішень, виявлення нових талановитих виконавців спрямована діяльність Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.
Проте останнім часом виникла тенденція закриття або використання клубних закладів не за призначенням.
Заходи з підтримки самодіяльного й аматорського мистецтва:
Запобігати перепрофілюванню та сприяти збереженню існуючих і створенню нових Будинків культури як клубних закладів.
Постійно Головне управління культури |
Винести на сесію Київради питання заборони нецільового використання приміщень клубних закладів.
2007 рік Київська міська рада |
Встановити суворий контроль за дотриманням Постанови Верховної Ради України від 04.03.2004 N 1585-IV "Про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період".
Постійно Головне управління культури |
Надавати методичну допомогу аматорським колективам та гурткам народної творчості.
2006 - 2010 роки Київський центр народної |
Активізувати діяльність Співочого поля Печерського ландшафтного парку шляхом проведення хорових, фольклорно-етнографічних фестивалів, оглядів художньої самодіяльності та звітів художніх аматорських колективів, різноманітних культурно-мистецьких акцій з метою перетворення його в подальшому у центр відродження духовної культури.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Підвищити рентабельність діяльності Співочого поля шляхом надання послуг з проведення концертних заходів, що дасть змогу забезпечувати його матеріальну базу, а також матеріально-технічну базу Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Очікувані результати:
Відновлення роботи Будинків культури як клубних закладів та центрів народної творчості; виявлення нових самобутніх талантів; охоплення аматорським мистецтвом широкого кола бажаючих.
Співпраця з Національними творчими спілками
Для урегулювання стосунків між численними творчими спілками та міською владою було укладено взаємовигідну Угоду про співпрацю між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та Координаційною Радою Національних творчих спілок України до 2010 року і фінансування заходів, передбачених цим документом.
На виконання Угоди передбачено наступні заходи:
- щорічне нагородження та вручення мистецької премії "Київ", при збільшенні розміру премій в кожній номінації до 25,0 тис. грн., та з 2007 року заснувавши мистецьку премію "Київ" в галузі народного декоративного мистецтва імені Сергія Колоса;
2007 рік Головне управління культури |
- вирішення питання про збільшення кількості стипендій для видатних діячів культури і мистецтва до 50 щорічних і 50 довічних міських стипендій;
2007 - 2010 роки Головне управління культури |
- проведення спільних культурно-мистецьких заходів, фестивалів, конкурсів, виставок тощо;
Постійно Головне управління культури |
- сприяння київським художникам - членам Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва та їх київських організацій і осередків - у проведенні виставок;
Постійно Головне управління культури |
- вирішення соціальних питань членів творчих спілок.
Постійно Головне управління культури |
З метою розширення сфери співпраці з творчими спілками та ширшого відзначення і заохочення творчих особистостей розглянути питання про заснування премії Київської міської ради та Київської мерії в галузі культури та мистецтва "Майстер", яка б присуджувалася персонально за особистий внесок у розвиток духовності як м. Києва, так і всієї України творчому діячеві, який одержав всенародне визнання своєї майстерності в одній з галузей культури і мистецтва України. Доповнити Угоду про співпрацю з Національними творчими спілками пунктом про зазначену премію.
Очікувані результати:
Це забезпечить виконання вищевказаної Угоди, сприятиме створенню умов для творчої діяльності митців, заохочення творчої молоді.
Музейна справа
Сьогодні стан музеїв є задовільним, оскільки вдалося здійснити ряд ремонтно-реставраційних робіт в їх приміщеннях, відреставрувати частину фондових колекцій, почати впровадження новітніх технологій обліку музейних фондів. Проте є потреба в подальшому зміцненні матеріально-технічної бази, вдосконаленні і розширенні переліку платних послуг і системи залучення донорських та спонсорських коштів (в т. ч. участі музеїв у конкурсах кращих проектів з метою одержання ґрантів на їх реалізацію), поповненні музейних колекцій новими експонатами; продовженні міжнародного співробітництва в галузі музейної справи та реституції пам'яток.
Заходи з організації діяльності музеїв:
Порушити клопотання перед Міністерством культури і туризму України про термінову розробку і затвердження нормативних документів, зокрема Інструкції з обліку і зберігання пам'яток державної частини Музейного фонду України, Інструкції з обліку і зберігання пам'яток недержавної частини Музейного фонду України, Інструкції з обліку і зберігання пам'яток приватних колекцій.
2006 - 2007 роки Головне управління культури |
Вирішити питання забезпечення приміщенням Музею історії міста Києва для відновлення його діяльності.
2006 - 2007 роки Головне управління культури |
Продовжувати роботу із збереження та поповнення музейних фондів. З цією метою провести ремонт та оновлення технічних засобів охорони в музеях міста.
Постійно Головне управління культури |
З метою покращення матеріально-технічної бази музеїв здійснити ремонтно-реставраційні роботи в таких музеях:
- Український центр народної культури "Музей Івана Гончара" (2-й етап);
2006 - 2007 роки |
- Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (капітальний ремонт та реконструкція флігеля);
2007 - 2008 роки |
- Музей гетьманства;
2006 - 2007 роки |
- Літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини в м. Києві;
2007 рік |
- Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Миколи Старицького (музей Панаса Саксаганського);
2007 - 2008 роки |
- Музей-майстерня І.П.Кавалерідзе;
2007 - 2009 роки |
- Музей українського народного декоративного мистецтва.
2006 - 2008 роки |
Відкрити для відвідувачів музейні заклади:
- Історико-меморіальний музей М.Грушевського (2006 рік);
- Музей Шолом-Алейхема;
- Музей шістдесятництва;
- Київський меморіальний музей-будинок Г.Світлицького.
2007 - 2010 роки Головне управління культури і |
Створити нові експозиції в музеях міста:
- у Літературно-меморіальному музеї М.Булгакова: "Роман Булгакова "Майстер і Маргарита" та "М.Булгаков і світова література";
- у Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: "Мистецтво країн Сходу", "Мистецтво античного світу", "Західноєвропейське прикладне мистецтво".
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Активізувати діяльність музеїв щодо знаходження додаткових фінансів шляхом вдосконалення і розширення платних послуг, залучення донорських і спонсорських коштів.
Постійно Директори музеїв |
З метою впровадження нових інформаційних технологій у діяльність музеїв запровадити в їх роботу інформаційну систему обліку "КАМІС".
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Проводити реставрацію експонатів, в тому числі нових надходжень, з використанням сучасних технологій та реставраційних матеріалів.
Постійно Головне управління культури |
З метою популяризації музейної справи забезпечити підготовку і видання:
- "Енциклопедії грушевськознавства";
- монографії "Г.П.Світлицький. Сторінки життя та творчості";
- путівників по Музею культурної спадщини, Літературно-меморіальному музею М.Булгакова та по Музею історії міста Києва (після відкриття);
- "Марія Примаченко" (до 100-річчя від дня народження);
- альбому "Західноєвропейське мистецтво у зібранні музею", путівників по експозиції та каталогів колекції Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків;
- каталогів музейного зібрання (скульптури, графіки, фарфору, живопису, іконопису) та альбомів найбільших збірок (колекція творів М.Врубеля) Київського музею російського мистецтва.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Очікувані результати:
Врегулювання законодавчо-правових питань, відкриття нових музеїв та експозицій, забезпечення музеїв та їхніх філіалів сучасною інфраструктурою безпеки і зберігання фондів, автоматизація музейних процесів з обліку колекцій. Громадськості будуть запропоновані нові фундаментальні і прикладні наукові дослідження, пов'язані з музейною справою.
У музеях буде введено ряд нових послуг, спрямованих на заробляння додаткових коштів, що використовуватимуться на потреби закладів та їх розвиток.
Основні показники розвитку музейної справи |
------------------------------------------------------------------ |
Бібліотеки
Бібліотеки міста сьогодні значно пожвавили свою діяльність, освоюючи сучасні інформаційні технології, забезпечуючи найвибагливіші вимоги сучасного відвідувача бібліотек, піднявши свій імідж та представивши громадськості нове обличчя бібліотечного закладу. Але є ряд причин, які гальмують подальшу прогресивну тенденцію бібліотек та не дають на повну потужність використати весь їх потенціал і можливості. Це і відсутність належного приміщення для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, і недостатнє поповнення бібліотечних фондів книжковими і періодичними виданнями. Не відповідає встановленим нормам і кількість посадочних місць публічних бібліотек міста.
Заходи з організації діяльності публічних бібліотек:
Вирішити питання щодо виділення земельної ділянки під будівництво нового спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.
2006 - 2007 роки Головне управління земельних |
Розробити проектно-кошторисну документацію та побудувати нове спеціалізоване приміщення для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.
2007 - 2010 роки Головне управління культури |
Здійснити проектування та будівництво Центральної районної бібліотеки Святошинського району м. Києва на ж/м Біличі (вул. Уборевича)
2007 - 2010 роки Святошинська районна у м. Києві |
Забезпечити належне поповнення бібліотечних фондів інформаційними ресурсами.
Постійно Головне управління культури |
Продовжити роботу із впровадження новітніх технологій в роботу бібліотек. Створити нові Інтернет-місця для користувачів бібліотек, впровадити в практику роботи публічних бібліотек міста електронний облік читачів та видачі документів.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Активізувати діяльність публічних бібліотек щодо знаходження додаткових джерел фінансування шляхом вдосконалення і розширення платних послуг, написання проектів на одержання ґрантів та за рахунок залучення спонсорських коштів та коштів від депутатів.
Постійно Публічні бібліотеки міста |
Створити умови доступу до інформації людям з обмеженими фізичними можливостями шляхом обладнання вхідних дверей для інвалідних візків, організації бібліотечного обслуговування за місцем проживання силами працівників бібліотек та волонтерів, організації роботи з теледоступу до інформаційних ресурсів бібліотек.
Постійно Головне управління культури |
Очікувані результати:
Буде забезпечено створення загальноміської інформаційної системи, підвищення якісного рівня бібліотечного обслуговування населення шляхом ведення електронного каталогу на всі нові надходження до публічних бібліотек та їх ретроспективної частини. Важливим досягненням стане подальше входження в міжнародний інформаційний простір через комп'ютерну мережу Інтернет та створення необхідної кількості Інтернет-центрів у всіх районах столиці. Очікується збільшення послуг для дітей та забезпечення необхідних послуг читачам з обмеженими фізичними можливостями.
Основні показники розвитку бібліотечної справи |
------------------------------------------------------------------ |
Кінотеатри
З 41 кінотеатру столиці - 28 належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Бюджетом м. Києва щорічно окремим рядком передбачаються кошти на підтримку та розвиток кіномережі, зокрема, особлива увага приділяється підтримці дитячих кінотеатрів міста. На сьогодні повністю збережена мережа дитячих спеціалізованих кінотеатрів, в яких діють пільги на квитки. При цьому зросла чисельність приватних кінотеатрів. Кінотеатри частково були відремонтовані, оснащені новітнім кінообладнанням. Проте є принципові питання, продиктовані часом, які необхідно вирішити з метою покращення діяльності мережі та її оптимізації. Це питання, пов'язані з реорганізацією мережі, поповненням фільмофонду новими стрічками, упорядкуванням орендних питань. (Сьогодні, зокрема, дитячі кінотеатри змушені демонструвати застарілі кінофільми через погане оновлення фільмофонду).
Нині гостро стоїть питання раціонального і ефективного використання приміщень кінотеатрів за призначенням.
І, нарешті, час поставив перед нами завдання визначитися, якими кінотеатрами буде опікуватися місто, а які повинні перейти до розряду приватних.
Нагальним питанням кіномережі є заробляння коштів.
Заходи з покращення діяльності кінотеатрів:
Забезпечити збереження кіномережі міста, особливо кінотеатрів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Беручи до уваги турботу про духовність підростаючого покоління, активну співпрацю дитячих спеціалізованих кінотеатрів зі школою, можливість впливу на репертуарне планування кінотеатрів, обмеження або заборону випуску фільмів, що містять сцени жорстокості та розпусти, - здійснювати фінансову підтримку дитячих спеціалізованих кінотеатрів, проводити поетапну модернізацію шляхом оснащення їх новим кінотехнологічним обладнанням (придбати кінопроектори для показу фільмів на магнітних та електронних носіях), розширити номенклатуру супутніх послуг для дітей.
Постійно Головне управління культури |
Сприяти приватизації кінотеатрів за умови збереженням профілю їх діяльності.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
З метою зміцнення матеріально-технічної бази кінотеатрів здійснити ремонтні роботи у кінотеатрах міського підпорядкування та обладнати їх новітнім кінотехнологічним і звукотехнічним обладнанням.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Сприяти вдосконаленню репертуарної політики кінотеатрів та поповненню державного фільмофонду новими фільмами, насамперед, вітчизняного виробництва (в т. ч. поповненню київських фільмофондів та міського кінопрокату кінофільмами на дитячу тематику за рахунок бюджетних коштів), що дасть можливість збільшити обсяги кінообслуговування населення.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Створити Дитячий кінокультурний центр на базі кінотеатру "Промінь".
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Проводити міжнародні кінофестивалі, кінотижні, ретроспективні кінопокази, прем'єри нових фільмів вітчизняного виробництва та ін.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Очікувані результати:
Збереження та подальша реорганізація кіномережі міста з метою оптимізації її діяльності. Сприяння раціональному використанню бюджетних коштів, одержання додаткових коштів на утримання та розвиток кінопідприємств. Поліпшення кінообслуговування населення міста та розширення кінопослуг, покращення репертуару та збільшення кількості глядачів дитячого і підліткового віку. Зокрема, підтримка процесу приватизації кінотеатрів без зміни профілю діяльності забезпечить розвиток кінопослуг у ринкових умовах.
Основні показники розвитку кіномережі |
------------------------------------------------------------------ |
Мистецька освіта
Одним із головних пріоритетів гуманітарної політики держави є освіта і виховання підростаючого покоління. В цьому напрямку особливе значення має дитяче естетичне виховання.
Державне дитяче естетичне навчання у Києві бере початок з 1924 року, коли в місті була відкрита перша дитяча музична школа.
Сьогодні більше 18 тисяч дітей та підлітків отримують початкову мистецьку освіту у 56 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах столиці. Також в системі Головного управління культури і мистецтв працюють 4 вищих мистецьких навчальних заклади.
Заходи з організації діяльності початкових
спеціалізованих та вищих мистецьких
навчальних закладів:
Здійснювати навчально-методичне забезпечення діяльності навчальних закладів (підготовка навчальних планів, програм, методичної літератури, нотних збірок, навчальної та атестаційної документації, рецензування нотних та методичних посібників, авторами яких є викладачі навчальних закладів міста тощо). Впроваджувати нові навчальні плани, програми, методичні розробки. Проводити конкурси на кращі посібники для шкіл естетичного виховання.
2006 - 2010 роки Методичний кабінет навчальних |
Організувати проведення майстер-класів за участю видатних майстрів сцени та провідних педагогів. Продовжити практику проведення "Школи удосконалення професійної майстерності" та "Майстерні педагогічної творчості" для викладачів різних фахів мистецької освіти, творчих вечорів кращих викладачів, виставок викладачів-художників, конкурсів серед викладачів. Забезпечити участь викладачів та студентів вищих мистецьких навчальних закладів у роботі "Літньої музичної академії", міжнародному музичному фестивалі "Київські літні музичні вечори", міжнародному конкурсі молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.
2006 - 2010 роки Методичний кабінет навчальних |
Забезпечити участь викладачів, учнів шкіл естетичного виховання та студентів вищих мистецьких навчальних закладів у міських навчальних та творчих заходах (конкурсах, фестивалях, оглядах, концертах, виставках, методичних семінарах-практикумах, відкритих уроках тощо), концертах Київської дитячої філармонії.
Постійно Методичний кабінет навчальних |
Проводити районні творчі конкурси та огляди, фестивалі дитячої та юнацької творчості, творчі звіти, концерти, виставки художніх робіт та спектаклі учнів шкіл естетичного виховання у районах міста.
2006 - 2010 роки Управління (відділи) культури |
Продовжити практику виплати творчих стипендій Київського міського голови талановитим дітям - учням початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів - лауреатам міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсів та талановитим студентам вищих мистецьких навчальних закладів.
Щорічно Методичний кабінет навчальних |
Забезпечити систематичне підвищення кваліфікації, практичної професійної перепідготовки педагогічних працівників в Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України.
Постійно Методичний кабінет навчальних |
Проводити навчання резерву на заміщення посад керівників та заступників керівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.
2006 рік, 2009 рік Методичний кабінет навчальних |
Забезпечувати оптимізацію структури та чисельності працівників закладів культури, проводити їх атестацію з метою визначення кваліфікаційної категорії. Вивчити можливість запровадження відповідних тестів, орієнтованих на державні та світові стандарти освітньої діяльності.
Постійно Методичний кабінет навчальних |
Сприяти створенню шкільних курсів підвищення кваліфікації викладачів; продовжити роботу семінару по підвищенню кваліфікації педагогічних працівників району та міста на базі ДМШ N 3; організувати діяльність майстер-класів за участю видатних майстрів сцени на базі державної театральної школи-студії; групи підвищення кваліфікації викладачів художніх шкіл на базі Київської дитячої Академії мистецтв.
Постійно Методичний кабінет навчальних |
Проводити на базі вищих мистецьких навчальних закладів педагогічні конференції з різних напрямів мистецької освіти. Забезпечити видання збірок підсумкових матеріалів конференцій.
Щорічно Методичний кабінет навчальних |
Сприяти створенню науково-методичних лабораторій (відділень, центрів, кабінетів) при Київському державному вищому музичному училищі ім. Р.М.Глієра та Київській дитячій Академії мистецтв.
2007 - 2010 роки Методичний кабінет навчальних |
Сприяти підготовці необхідних документів щодо отримання ліцензій на надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до бакалавра, спеціаліста, магістра, навчальними закладами (Київським державним вищим музичним училищем ім. Р.М.Глієра - IV рівень, 2008 р.; Київською дитячою Академією мистецтв - III - IV рівень, 2006 - 2009 рр.; Київським державним коледжем естрадного та циркового мистецтв - II рівень на всі спеціальності, 2007 р.; Училищем хореографічного мистецтва "Київська муніципальна українська академія танцю" - II рівень, 2007 р.).
2006 - 2009 роки Головне управління культури |
Удосконалювати структуру естетичного виховання шляхом відкриття нових відділів та відділень в школах, зокрема, фольклорних - в музичних та школах мистецтв, мистецтвознавства та театрального менеджменту - в державній театральній школі-студії. Щорічно збільшувати прийом учнів на художні, театральні, хореографічні відділення в діючих школах мистецтв.
2006 - 2010 роки Управління (відділи) культури |
Порушити клопотання перед Міністерством культури і туризму України та надати свої пропозиції щодо розробки нормативів та потреб матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу.
2007 рік Головне управління культури |
Забезпечити проведення ремонтних робіт, реконструкції в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах. Здійснити будівництво нових приміщень для існуючих мистецьких закладів на основі індивідуальних проектів, подальшого розвитку їх мережі на житлових масивах Райдужний, Осокорки, Позняки, Південна Борщагівка, Теремки-1, Мінський.
2006 - 2010 роки Районні державні адміністрації |
Здійснити будівництво фоно-аудіо-лазерозаписуючого комплексу Київської дитячої Академії мистецтв. Побудувати навчально-тренувальний манеж для Київського державного коледжу естрадного та циркового мистецтв.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Очікувані результати:
У Києві буде створена система безперервного навчання з мистецьких спеціальностей, що сприятиме досягненню високих освітніх рівнів, творчого та духовного самовдосконалення особистості. Створення умов для ефективного функціонування системи естетичного виховання стане одним з основних напрямів підвищення ролі столичної культури як ключового складника суспільного розвитку та формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.
Основні показники розвитку мистецької освіти |
------------------------------------------------------------------ |
Парки культури і відпочинку
Сьогодні є ряд проблем, які гальмують роботу парків і не дозволяють у повній мірі використати всі їхні можливості. Потребують вирішення земельно-адміністративні питання, є нагальна потреба у зміцненні матеріально-технічної бази мережі. Слід визначитися з "індустрією розваг", спрямувати зусилля паркового господарства на заробляння грошей, оскільки парки мають можливість приймати велику кількість відвідувачів і при правильному підході всі парки можуть отримувати додаткові фінансові надходження.
Заходи з організації роботи парків культури і відпочинку:
Порушити клопотання перед Міністерством культури і мистецтв про затвердження типового Положення про парки культури і відпочинку;
2007 р. Головне управління культури |
Зберегти та розвивати парки як заклади культури, центри дозвілля і культурно-мистецьких розваг для усіх верств населення.
2007 - 2010 роки Головне управління культури |
Упорядкувати систему управління парками культури і відпочинку міського підпорядкування. Залишити у підпорядкуванні Головного управління культури і мистецтв 6 парків культури і відпочинку та відвести землю під об'єкти культури, які знаходяться на балансі вищезазначених парків.
2006 - 2008 роки Головне управління культури |
Упорядкувати питання квиткового господарства парків.
2007 рік Головне управління культури |
Проводити активну роботу із залучення додаткових коштів на розвиток парків культури і відпочинку.
Постійно Директори парків |
Сприяти проведенню заходів, вечорів, масових гулянь до різних свят, в тому числі українських календарних: "Різдвяна коляда", Свято Масляної, Водохреща, "Великодні переспіви", "Купальські вогні", а також фестивалів, концертних і конкурсних програм.
Постійно Головне управління культури |
Сприяти перенесенню з центральних сцен і майданчиків ряду заходів і концертних програм у парки культури і відпочинку.
2007 - 2010 роки Головне управління культури |
Розглянути питання щодо влаштування на території парків виставок, розміщення бібліотек, кіно-відео-танцювальних залів.
Постійно Головне управління культури |
Здійснити реконструкцію існуючих парків культури та відпочинку, поточні ремонти адміністративних приміщень, танцювальних, естрадних, спортивних майданчиків з благоустроєм територій парків:
- спорудити адміністративні приміщення у парку "Партизанська слава" та Гідропарку;
2007 - 2010 роки Головне управління культури |
- здійснити ремонт та відновлення атракціонної техніки, закупівлю нових сучасних атракціонів для парків культури і відпочинку м. Києва: Центрального, Гідропарку, парків "Перемога", "Партизанська Слава", "Відрадний", Голосіївського парку ім. М.Рильського, підпорядкованих Головному управлінню культури і мистецтв.
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Вийти з пропозицією до відповідних структур КМДА щодо вивчення питання про можливість випуску атракціонної техніки на одному із заводів м. Києва.
2007 - 2008 роки Головне управління культури |
Вийти з ініціативою до Міністерства культури і туризму України про порушення клопотання перед Кабінетом Міністрів України щодо зняття ПДВ з дитячих квитків для катання на дитячих атракціонах.
2007 рік Головне управління культури |
Сприяти оптимізації кадрового забезпечення роботи парків культури і відпочинку в залежності від профілю діяльності, їх площі, кількості відвідувачів. Залучати до роботи в парках творчу молодь.
Постійно Головне управління культури |
Очікувані результати:
Врегулювання питання управління парками культури і відпочинку та землеволодіння. Створення відповідних умов для залучення інвестицій, спонсорських та благодійних коштів у розвиток парків, що забезпечить надходження додаткових прибутків.
Пожвавлення культурно-освітньої діяльності парків та впровадження нової суспільної ідеології в роботу з підростаючими поколіннями (дітьми, підлітками, молоддю). Можливість більшого задоволення дозвіллєвих потреб громадян усіх верств, розвитку сучасної атракціонної інфраструктури.
Розвантаження центральних міських площадок та задоволення культурних потреб мешканців віддалених районів м. Києва. Введення парків у туристичні маршрути. Кадрове оновлення парків. Використання дивідендів з прибутків парку на стимулювання роботи працівників парку, що впливатиме на сталість кадрів та їх професійність, якість культурного обслуговування населення.
Основні показники розвитку парків |
------------------------------------------------------------------ |
Міжнародна діяльність
Протягом останнього десятиріччя значно пожвавилися міжнародні культурні зв'язки м. Києва. На сьогодні Кий є членом близько 10 міжнародних організацій, найвпливовішими з яких є: Асоціація європейських міст (EUROCITES), Всесвітня Ліга історичних міст (WLHC), Союз столиць країн Південно-Східної і Центральної Європи, Всесвітня туристична організація (ВТО) тощо.
Нині Києвом укладені угоди про поріднення, дружбу, співробітництво з 59 містами та регіонами Європи і світу. В рамках цих угод щорічно відбуваються спільні культурні проекти. Традиційним стало проведення Днів культури м. Києва в іноземних державах та Днів культури міст-побратимів у м. Києві.
В 2005 році м. Києву був присвоєний титул "Європейський регіон року". Нині успішно втілюється ряд міжнародних проектів, постійно ведеться робота щодо популяризації нашого національного мистецтва за кордоном та ознайомлення українського глядача з кращими здобутками зарубіжного мистецтва.
У наступні роки м. Київ продовжить реалізувати заходи і нові проекти, спрямовані на розширення міжнародних культурно-мистецьких зв'язків та взаємообмін мистецькими здобутками.
Заходи з питань міжнародної діяльності:
Продовжувати реалізацію програми культурно-мистецьких заходів міжнародного проекту "Київ - Європейська культурна столиця".
2006 - 2010 роки Головне управління культури |
Проводити щороку у рамках співробітництва з містами-побратимами столиці Дні культури м. Києва за кордоном та Дні культури іноземних міст в м. Києві, сприяти участі творчих колективів столиці України у Днях Києва за кордоном, а також приймати в Києві творчі делегації учасників Днів культури іноземних держав і міст-побратимів (за окремим планом).
Щорічно Головне управління культури |
Забезпечити проведення у м. Києві міжнародних мистецьких конкурсів, фестивалів та спільних культурно-мистецьких заходів: Міжнародного конкурсу артистів балету ім. С.Лифаря;
Раз на два роки Головне управління культури |
Міжнародного фестивалю артистів балету "Серж Лифар де ля данс";
Раз на два роки Головне управління культури |
Заходів у рамках святкування "Французької весни в Україні";
Щорічно Головне управління культури |
Святкування Дня Європи у м. Києві;
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародного театрального фестивалю міст-побратимів "Київ травневий";
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародного молодіжного музичного фестивалю "Чайка";
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародного фестивалю театрів для дітей;
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародного фестивалю "Зірки планети";
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародного музичного джазового фестивалю "Співоче поле";
Щорічно Головне управління культури |
Міжнародного фестивалю лялькових театрів;
Щорічно Головне управління культури |
Віденського балу;
Щорічно Головне управління культури |
Концертів лауреатів Міжнародного конкурсу вокалістів ім. Б.Гмирі.
Щорічно Головне управління культури |
Для участі у міжнародних конкурсах і фестивалях, здійснення міжнародних проектів та гастрольних поїздок - театральним та концертним колективам і музеям міста здійснювати заходи із збільшення власних доходів від основної діяльності, а також пошук нових (позабюджетних) джерел фінансових надходжень.
Щорічно Головне управління культури |
При розподілі коштів на міжнародні поїздки колективів надавати перевагу тільки значущим проектам, які передбачають часткове відшкодування витрат іноземною стороною.
Щорічно Головне управління культури |
Керівникам закладів культури і мистецтв проводити активний пошук інвесторів в Україні і за її межами для укладання взаємовигідних контрактів на закордонні поїздки, гастролі за умови часткового покриття витрат приймаючою стороною (поселення, харчування, оренда місця проведення концерту, локальний транспорт), а у разі здійснення спільного мистецького проекту - дольової участі у його фінансуванні.
Щорічно Головне управління культури |
Керівникам культурно-мистецьких закладів активно вивчати існуючі державні, муніципальні, недержавні ґранти, а також ґранти іноземних посольств і представництв, міжнародних донорських організацій, державних, недержавних та благодійних фондів, які надають субсидії на здійснення культурно-мистецьких і соціальних проектів.
Щорічно Дирекції театрів, музеїв, |
Очікувані результати:
Розширення міжнародних культурно-мистецьких зв'язків, піднесення іміджу м. Києва на міжнародній арені як європейської столиці, створення умов для популяризації українського мистецтва у світі.
Розширення можливостей для збільшення грошових надходжень закладів культури міста для реалізації міжнародних заходів та зменшення навантаження на бюджет міста щодо міжнародної діяльності, раціональне використання бюджетних коштів закладами культури міста.
Збільшення туристичної привабливості столиці України.
V. Ресурсне забезпечення Програми
Основними ресурсами для забезпечення реалізації Програми є:
- фінансові;
- кадрові;
- інформаційні;
- наукові.
Фінансове забезпечення
Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок міського та районних у м. Києві бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та окремих громадян-спонсорів.
Додатковими джерелами фінансового забезпечення закладів культури будуть: плата за відвідування; кошти, отримані за науково-дослідні та інші види робіт, виконані закладами культури на замовлення підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань та громадян; прибутки від реалізації сувенірної продукції, видавничої діяльності; плата за кіно- і фотозйомки; інші джерела, в тому числі валютні надходження, відповідно до законодавства України.
Орієнтовні (прогнозні) обсяги необхідних коштів для реалізації завдань та заходів Програми наведені в додатку Б.
Представлені прогнозні фінансові показники відображають програмно-цільовий підхід до забезпечення виконання завдань та заходів Програми.
Прогнозні обсяги виділення коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт за період реалізації Програми зростуть на 19,4% у порівнянні з минулою програмою (розшифровка витрат на проведення ремонтно-реставраційних робіт наведена у додатку В). Прогнозні обсяги коштів для здійснення нового будівництва щорічно змінюватимуться нерівномірно, що пояснюється завершенням або початком будівництва окремих об'єктів (орієнтовні обсяги коштів на проектування та капітальне будівництво наведено у додатку Г).
Пріоритетними напрямками діяльності, котрі фінансуватимуться з міського бюджету, окрім оплати праці та комунальних послуг, будуть:
- створення належних умов для статутної діяльності закладів галузі "Культура і мистецтво";
- впровадження новітніх інформаційних технологій в роботу музеїв та бібліотек та задоволення інтелектуальних та духовних потреб населення;
- збереження та популяризація національних культурних надбань;
- забезпечення мистецької освіти для дітей та молоді м. Києва;
- реалізація новітніх творчих театрально-музичних проектів, створення сучасних мистецьких програм;
- проведення міських культурно-мистецьких заходів та втілення міжнародних проектів;
- підтримка діяльності творчих спілок та талановитої молоді м. Києва;
- організація культурного дозвілля для різних верств населення у парках культури і відпочинку;
- зміцнення матеріально-технічної бази (здійснення нового будівництва та ремонтно-реставраційних робіт) закладів культури і мистецтва.
Питання зміцнення матеріально-технічної бази є особливо актуальними для подальшого піднесення й розвитку галузі.
Протягом 2006-2010 років відповідно до завдань Програми планується продовжити та розширити проведення ремонтно-будівельних та реставраційних робіт на об'єктах культури, в тому числі в приміщеннях, в яких розташовані підрозділи Національних творчих спілок України, їх київських організацій та осередків.
Одним з найдіяльніших шляхів залучення додаткових коштів є законодавче вирішення і узаконення стосунків між культурою та її спонсорами, меценатами. На часі - ініціювання прийняття Закону України "Про меценатство в галузі культури", що дозволить надавати пільги меценатам і спонсорам, а це стане для них ще більшим стимулом у підтримці культури і мистецтва. Необхідно також впровадити нагородження благодійників і меценатів муніципальними нагородами, популяризувати імена меценатів, торгові марки спонсорів.
Необхідно внести відповідні зміни в Закони "Про культуру", "Про неприбуткові організації", "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), що гарантувало б пільги в оподаткуванні благодійних внесків.
Доцільним могло б бути створення Почесної Ради міських меценатів-спонсорів із широким висвітленням їхньої спонсорської діяльності на спеціальних імпрезах, у ЗМІ.
Кадрове забезпечення
Особливість формування кадрового потенціалу культурної сфери залежить від двоїстого характеру впливу ринкових відносин на функціонування закладів культури і мистецтва.
З одного боку, попит на робочу силу залежить від нової культурної інфраструктури, пов'язаної з розвитком підприємництва, комерціалізацією та з підтримкою тієї "негнучкої" частини культурної сфери, для якої ринкові механізми неприйнятні, а тому вона цілком залежить від опіки міста. Вбачається необхідним створення умов для підвищення престижу культурно-просвітницької освіти, запровадження нових механізмів підготовки кадрів на засадах, що поєднують державне фінансування з коштами підприємств, приватних осіб, спонсорів і меценатів.
З іншого боку, Програмою передбачено реалізацію системи заходів, спрямованих на забезпечення закладів культури міста кваліфікованими спеціалістами. Зміцнення кадрового потенціалу галузі забезпечуватиметься також шляхом створення умов для творчої діяльності та покращення соціально-побутових умов працівників культури: забезпечення житлом згідно із чинним законодавством, підвищенням оплати праці, впровадженням стипендій міського голови за особливі заслуги в розвитку культури та ґрантів обдарованій молоді для створення і реалізації творчих проектів.
Інформаційне забезпечення
На сучасному етапі суспільного розвитку питання інформатизації культурно-мистецької сфери слід розглядати як одну з найважливіших складових державної та регіональної культурної політики, як ефективний засіб забезпечення найширшої присутності української культури у вітчизняному й світовому інформаційному просторі.
Для успішної реалізації завдань та заходів Програми передбачається побудова розгалуженої інформаційної інфраструктури, яка проникала б у сферу культури в місті і включала інтелектуальні автоматизовані інформаційно-пошукові та довідкові документальні і фактографічні системи, відповідні банки і бази даних та знань, засоби високоякісного зображення і розмноження відео- і аудіоінформації для широкого загалу населення.
Створення інформаційних ресурсів відбуватиметься в двох напрямках: основному і забезпечувальному. Основний напрямок передбачає створення інформаційних ресурсів щодо сукупності матеріальних та духовних надбань, які є суттю культури та мистецтва, а також створення умов для широкого доступу населення міста до цих інформаційних ресурсів. Забезпечувальний напрямок спрямований на ефективне управління галуззю, створення умов для результативної діяльності закладів культури і мистецтва.
Наукове забезпечення
Наукове забезпечення передбачає проведення наукових досліджень та обґрунтувань шляхів реалізації Програми, а також координацію наукових розробок, які можуть бути застосовані при реалізації програмних завдань. У відповідності з завданнями Програми намічені перспективні напрями наукових досліджень, що включають питання розвитку сфери культури і мистецтв, збереження культурних фондів, видання збірників, аналітичних оглядів, буклетів, бібліографічних покажчиків, інформаційних бюлетенів тощо. Передбачається проведення конференцій, конгресів, симпозіумів та участь у міжнародних наукових заходах.
VI. Організація управління та моніторинг
ефективності Програми
Базовими принципами механізму управління Програмою визначено:
- партнерство і співпраця;
- якість надання послуг;
- мотивація соціально значущої культурної діяльності;
- контроль за фінансовим забезпеченням програмних завдань;
- коригування завдань за наслідками етапів реалізації Програми;
- обґрунтовування ухвалення управлінських рішень на основі моніторингової інформації.
Механізм реалізації Програми передбачає розробку організаційно-фінансових схем забезпечення виконання заходів та проектів розвитку столичної культури і мистецтва відповідно до змісту Програми.
Механізм управління включає:
- організацію моніторингу виконання Програми з аналізом отриманих результатів на кожному етапі роботи (щорічно), позитивних та негативних наслідків реалізації програмних завдань та обґрунтуванням пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань та заходів;
- погодження перспективних та поточних завдань, включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин - в залежності від реальних ресурсних можливостей), до складу річних програм соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та бюджету міста з метою їх поступової реалізації в перспективі, організацію їх виконання;
- сприяння організації фінансового забезпечення Програми;
- створення системи інформаційного забезпечення реалізації Програми;
- організацію взаємодії закладів культури і мистецтв як з підприємствами, установами та організаціями, розташованими у місті, так і з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій та благодійних внесків у розвиток культурно-мистецької сфери.
Механізм реалізації Програми буде формуватися і коригуватися поетапно з урахуванням змін соціально-економічної ситуації і пріоритетів культурної політики в місті.
Очікуваними кінцевими результатами реалізації Програми стануть:
- формування комфортного і гармонійного культурного середовища міста, підтримка спадкоємності кращих міських традицій, введення у культурний обіг високих зразків світової класичної культури, збереження і творчий розвиток загальнолюдських, національних і регіональних цінностей культурної спадщини;
- оптимізація витрат на культурні потреби міста, залучення для їхнього задоволення додаткових внутрішніх і зовнішніх ресурсів, підвищення соціальної ефективності і зростання економічної віддачі від інвестицій в соціально-культурну сферу міста;
- збереження і нарощування освітнього, інтелектуального і творчого потенціалу працівників сфери культури і населення міста в цілому; зростання інноваційної активності міського населення, гармонізація стосунків у суспільстві та піднесення духовно-етичної атмосфери;
- підвищення міжнародного іміджу Києва як столиці незалежної демократичної України, розширення зв'язків із зарубіжними країнами у сфері культури.
Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий
Додаток А
Динаміка основних показників розвитку закладів |
------------------------------------------------------------------ |
|Кількість початкових | 56 | 56 | 56 | 56 | 56 | |
Додаток Б
Орієнтовані (прогнозні) обсяги |
млн. грн. |
Додаток В
Орієнтовні обсяги фінансування проведення
капітального ремонту
(ремонтно-реставраційних робіт) |
тис. грн. ------------------------------------------------------------------ | Найменування об'єктів | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Театри: |3978,0 |6221,4 |11225,0|11930,0|12280,0| |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський муніципальний | 908,0 |2031,3 | 750,0 | 600,0 | 600,0 | |академічний театр опери | | | | | | |і балету для дітей та | | | | | | |юнацтва | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський драматичний | 10,0 | 0,0 | 150,0 | 160,0 | 160,0 | |театр на Подолі | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський академічний | 280,0 | 220,0 | 320,0 | 300,0 | 250,0 | |театр драми і комедії | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський академічний | 730,0 | 200,0 | 630,0 | 650,0 | 650,0 | |Молодий театр | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський академічний | 440,0 |1880,1 | 840,0 | 850,0 | 800,0 | |театр оперети | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський міський театр | 340,0 | 120,0 | 200,0 | 200,0 | 200,0 | |ляльок | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський академічний | 60,0 | 300,0 | 250,0 | 250,0 | 250,0 | |театр юного глядача на | | | | | | |Липках | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Фольклорно-етнографічний| 120,0 | 120,0 | 50,0 | 50,0 | 50,0 | |ансамбль "Берегиня" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київська майстерня | 5,0 | 0,0 | 25,0 | 30,0 | 50,0 | |театрального мистецтва | | | | | | |"Сузір'я" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський Театр-кафе | 35,0 | 0,0 | 100,0 | 100,0 | 120,0 | |"Колесо" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Творча вітальня майстрів| 190,0 | 460,0 | 300,0 | 100,0 | 0,0 | |оперного та балетного | | | | | | |мистецтва "Духовна | | | | | | |спадщина" | | | | | | |ім. І.С.Козловського | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Театр "Київська мала | 735,0 | 800,0 |7500,0 |8500,0 |9000,0 | |опера" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський академічний | 125,0 | 90,0 | 110,0 | 140,0 | 150,0 | |муніципальний духовий | | | | | | |оркестр | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музеї: |13360,0|6665,1 |10750,0|10450,0|11850,0| |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музей мистецтв імені |2700,0 | 400,0 |2000,0 |1800,0 |1800,0 | |Богдана та Варвари | | | | | | |Ханенків | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Історико-архітектурна | 390,0 | 300,0 |1600,0 |1500,0 |1600,0 | |пам'ятка-музей "Київська| | | | | | |фортеця" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |
|Музей історії міста |8025,0 |3900,0 |1500,0 |1700,0 |1900,0 | |Києва | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |в т. ч. |7975,0 | 0,0 | 400,0 | 200,0 | 200,0 | |Історико-меморіальний | | | | | | |музей М.Грушевського | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський музей | 200,0 | 200,0 |1400,0 |1400,0 |2400,0 | |російського мистецтва | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музей українського | 100,0 | 400,0 | 500,0 | 500,0 | 500,0 | |народного декоративного | | | | | | |мистецтва | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Український центр | 490,0 | 230,0 |1500,0 |1500,0 |1200,0 | |народної культури "Музей| | | | | | |І.Гончара" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музей-майстерня | 50,0 | 180,0 |1200,0 |1200,0 |1500,0 | |І.Кавалерідзе | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музей гетьманства | 410,0 | 270,0 | 150,0 | 150,0 | 150,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музей книги і друкарства| 200,0 | 290,0 | 250,0 | 200,0 | 200,0 | |України | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Музей театрального, | 290,0 | 280,0 | 500,0 | 500,0 | 600,0 | |музичного та | | | | | | |кіномистецтва України | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Літературно-меморіальний| 0,0 | 0,0 | 50,0 | 0,0 | 0,0 | |музей-квартира П.Тичини | | | | | | |у м. Києві | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський | 345,0 | 95,1 | 100,0 | 0,0 | 0,0 | |літературно-меморіальний| | | | | | |музей Максима Рильського| | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Міська галерея мистецтв | 160,0 | 120,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | |"Лавра" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Бібліотеки: | 400,0 | 380,0 | 560,0 | 610,0 | 570,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Публічна бібліотека | 280,0 | 260,0 | 350,0 | 400,0 | 360,0 | |ім. Лесі Українки | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Центральна бібліотека | 80,0 | 60,0 | 150,0 | 150,0 | 150,0 | |ім. Т.Шевченка для | | | | | | |дітей | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Міська спеціалізована | 40,0 | 60,0 | 60,0 | 60,0 | 60,0 | |молодіжна бібліотека | | | | | | |"Молода гвардія" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Мистецька освіта: | 610,0 | 840,0 | 890,0 | 990,0 |1050,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київська дитяча Академія| 150,0 | 250,0 | 250,0 | 280,0 | 300,0 | |мистецтв | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |
|Міський мистецький | 50,0 | 60,0 | 140,0 | 140,0 | 180,0 | |навчальний заклад | | | | | | |"Натхнення" | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київське державне вище | 210,0 | 280,0 | 300,0 | 350,0 | 350,0 | |музичне училище | | | | | | |ім. Р.М.Глієра | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський державний | 200,0 | 250,0 | 200,0 | 220,0 | 220,0 | |коледж естрадного та | | | | | | |циркового мистецтв | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Державний архів м. Києва| 150,0 | 177,0 | 200,0 | 220,0 | 250,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Кінотеатри: | 600,0 |2600,0 | 800,0 | 800,0 |1000,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Лейпциг" | 250,0 | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Жовтень" | 87,0 | 300,0 | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Росія" | 200,0 | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Алмаз" | | 300,0 | | 500,0 | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Пролісок" | | 300,0 | | 300,0 | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Промінь" | | 500,0 | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Салют" | | 250,0 | 300,0 | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Старт" | 25,0 | 250,0 | 500,0 | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Факел" | 27,0 | 300,0 | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |ім. Чапаєва | | 200,0 | | | 300,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Єреван" | | 200,0 | | | 700,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |ДКП "Київська відеотека"| 11,0 | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Парки культури і | 830,0 |2200,0 |1970,0 |2130,0 |2150,0 | |відпочинку та Київський | | | | | | |міський центр народної | | | | | | |творчості: | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський міський центр | 10,0 | 380,0 | 400,0 | 420,0 | 450,0 | |народної творчості | | | | | | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Партизанська слава" | 180,0 | 420,0 | 360,0 | 370,0 | 370,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Гідропарк" | 45,0 | 400,0 | 300,0 | 300,0 | 300,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Перемога" | 250,0 | 580,0 | 300,0 | 300,0 | 300,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Центральний" | 170,0 | 180,0 | 250,0 | 270,0 | 270,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Голосіївський" | 45,0 | 120,0 | 180,0 | 220,0 | 210,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |"Відрадний" | 130,0 | 120,0 | 180,0 | 250,0 | 250,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |Київський зоопарк |3850,0 |3000,0 |3100,0 |3300,0 |3500,0 | |------------------------+-------+-------+-------+-------+-------| |РАЗОМ: |23778,0|22083,5|29495,0|30430,0|32650,0| ------------------------------------------------------------------ |
Додаток Г
Орієнтовні обсяги фінансування
проектування та капітального будівництва |
тис. грн. ------------------------------------------------------------------------------------ | Найменування об'єкта |Рік початку| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | | | та | | | | | | | |закінчення | | | | | | | |будівництва| | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Завершення реконструкції | 2004-2006 |17226,7|10826,7| - | - | - | |комплексу "Театр на Подолі" | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Прибудова до Київського | 2007-2009 | 160,0 |1800,0 |30000,0 |29500,0 | - | |театру драми і комедії | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Будівництво нового | 2008-2011 | 200,0 | 721,1 | 2000,0 |14500,0 |24000,0| |приміщення для Київського | | | | | | | |театру "Вільна сцена" на | | | | | | | |Троєщині | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Будівництво | 2008-2010 | 150,0 |2000,0 |15000,0 |21000,0 |18000,0| |спеціалізованого приміщення | | | | | | | |для Публічної бібліотеки | | | | | | | |ім. Лесі Українки | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Будівництво цирку в | 2008-2011 |1658,1 |1058,1 |15000,0 |19000,0 |26000,0| |Дніпровському районі | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Будівництво | 2007-2010 | 200,0 | 629,5 | 6000,0 |11000,0 |5000,0 | |фоно-аудіо-лазерозаписуючого| | | | | | | |комплексу Київської | | | | | | | |академії мистецтв | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Будівництво | 2008-2010 | 100,0 |1100,0 | 9000,0 |12000,0 |15000,0| |навчально-тренувального | | | | | | | |манежу для Київського | | | | | | | |державного коледжу | | | | | | | |естрадного та циркового | | | | | | | |мистецтв | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Будівництво дитячої | 2007-2009 | 80,0 | 625,0 |11000,0 |16000,0 | - | |музичної школи N 12 на | | | | | | | |просп. Свободи, 5 | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Добудова незавершеної | 2007-2008 | - |40000,0|60000,0 | - | - | |будівництвом будівлі по | | | | | | | |вул. Інститутській, 3 для | | | | | | | |розміщення у ній Музею | | | | | | | |історії м. Києва | | | | | | | |----------------------------+-----------+-------+-------+--------+--------+-------| |Всього: | |19774,8|58760,4|148000,0|123000,0|88000,0| ------------------------------------------------------------------------------------ |
Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий