Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 11 липня 2007 р. N 908
Київ

Про затвердження Порядку та умов виплати
одноразової грошової допомоги у разі загибелі
(смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва)
чи інвалідності осіб рядового і начальницького
складу органів та підрозділів цивільного захисту

Відповідно до статті 56 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" ( 1859-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що додаються.

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

здійснювати згідно з цією постановою виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що сталися після 1 січня 2007 р., за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті ( 489-16 ) для утримання Міністерства;

завершити виплату страхової суми та одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що сталися до 1 січня 2007 року.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2007 р. N 908

Порядок
та умови виплати одноразової грошової
допомоги у разі загибелі (смерті),
поранення (контузії, травми або каліцтва)
чи інвалідності осіб рядового і начальницького
складу органів та підрозділів цивільного захисту

1. У разі загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ям загиблих (померлих), а за відсутності сім'ї батькам та утриманцям таких осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблих (померлих) за останніми посадами, які вони займали.

Право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу мають особи, визначені відповідно до статей 30 і 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ). При цьому батьки і дружина (чоловік) мають право на отримання зазначеної допомоги незалежно від віку та працездатності.

Особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують службові обов'язки, під час:

перебування на території органу, підрозділу, організації, установи, навчального закладу, в яких вони проходять службу (далі - підрозділ), протягом часу, визначеного розпорядком (розкладом занять), включаючи перерви, якщо це зумовлено службовою необхідністю;

прямування на службу або із служби, а також під час службової поїздки і повернення до місця служби;

перебування поза територією підрозділу, якщо це пов'язано з виконанням обов'язків особи рядового і начальницького складу або наказу відповідного начальника;

виконання державного обов'язку, зокрема не пов'язаного із службою, а також обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання службової дисципліни та охорони правопорядку.

2. Грошова допомога виплачується:

1) особам рядового і начальницького складу у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без настання інвалідності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, у розмірі, який визначається з урахуванням ступеня втрати працездатності у відсотках трирічного грошового забезпечення;

2) особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі:

48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи;

3) особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків у розмірі:

60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

3. Розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної 100-відсоткової надбавки, передбачених Указами Президента України від 4 жовтня 1996 р. N 926 та від 29 січня 1999 р. N 98 і постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1999 р. N 1223 за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

У разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, її виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

4. Для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового або начальницького складу члени його сім'ї, а за їх відсутності батьки та утриманці, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи:

заяву від кожного повнолітнього члена сім'ї, а за наявності неповнолітніх дітей від іншого з батьків або опікунів чи піклувальників про виплату грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблої особи рядового або начальницького складу із списків особового складу Міністерства;

постанову центральної лікарсько-експертної комісії МНС про причинний зв'язок смерті з виконанням службових обов'язків;

копію свідоцтва про смерть особи рядового або начальницького складу;

копію свідоцтва про народження особи рядового або начальницького складу - для виплати грошової допомоги батькам;

копію свідоцтва про шлюб особи рядового або начальницького складу - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

копію свідоцтва (свідоцтв) про народження дитини (дітей) - для виплати грошової допомоги дітям;

довідку вищого навчального закладу I-IV рівня акредитації або професійно-технічного навчального закладу про навчання дитини за денною формою навчання - для виплати грошової допомоги повнолітнім дітям до досягнення ними 23 років;

копію сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;

копії довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів повнолітніми членам сім'ї;

копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми загиблого (померлого);

довідку від кожного повнолітнього члена сім'ї, а за наявності неповнолітніх дітей від іншого з батьків або опікунів чи піклувальників про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі загибелі (смерті) особи рядового або начальницького складу.

5. Для виплати одноразової грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

постанову центральної лікарсько-експертної комісії МНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок поранення (контузії, травми або каліцтва) з виконанням службових обов'язків або проходженням служби;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;

довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи настання інвалідності;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

6. Підрозділ подає МНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.

Міністерство приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

7. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи настання інвалідності;

за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат у зв'язку із загибеллю (смертю), пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи інвалідністю осіб рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором.

8. Одноразова грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність:

настали у зв'язку з вчиненням особою рядового або начальницького складу злочину чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння чи у стані, зумовленому вживанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, інших одурманювальних засобів;

є наслідком умисного заподіяння особою рядового або начальницького складу собі тілесного ушкодження або здійснення самогубства чи замаху на самогубство, якщо зазначені дії не зумовлені хворобливим станом або доведенням її до самогубства.