Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 18 липня 2007 р. N 548-р
Київ

(Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 71 від 5 березня 2014 р.)

Про схвалення Концепції Державної цільової програми
"Наука в університетах" на 2008-2012 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми "Наука в університетах" на 2008-2012 роки, що додається.

Визначити МОН державним замовником Програми.

2. МОН разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Національною та галузевими академіями розробити та подати до 15 жовтня 2007 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми "Наука в університетах" на 2008-2012 роки.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 18 липня 2007 р. N 548-р

Концепція
Державної цільової програми
"Наука в університетах" на 2008-2012 роки
Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямовується Програма

Розвиток національної економіки потребує підготовки нового покоління висококваліфікованих фахівців для її наукоємних галузей, впровадження інноваційної діяльності в ринкових умовах.

Взаємодія освіти і науки є комплексним процесом, в якому університети традиційно відіграють провідну роль. При цьому навчальний процес і проведення наукових досліджень взаємозв'язані та забезпечують єдність засвоєння і передачі знань.

Система національної вищої освіти має значний педагогічний потенціал, відомі у світі наукові школи. Більшість університетів активно співпрацює з науковими установами Національної та галузевих академій наук. Активізується робота з утворення науково-навчальних центрів, спільних факультетів, кафедр та дослідницьких лабораторій.

Проте рівень наукових досліджень та їх взаємодія з навчальним процесом у більшості вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації (далі - навчальні заклади), зокрема в університетах, не забезпечує належну підготовку висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок.

За даними Держкомстату, протягом останніх 15 років навчальні заклади зберегли свій потенціал. У той же час чисельність працівників, що проводили наукові дослідження в університетах, зменшилася з 26,1 тис. до 9,6 тисячі. Це призвело до того, що наукові розробки високого рівня виконуються менш як у 50 відсотках навчальних закладів. Деякі університети проводять наукові дослідження на недостатньому рівні, не впроваджуючи їх у навчальний процес, що негативно впливає на його якість.

За існуючих норм навчального навантаження у викладачів університетів практично не залишається робочого часу для наукової діяльності. Для порівняння, час на наукову діяльність викладачів університетів США становить майже половину їх робочого часу.

Істотним фактором зменшення чисельності наукових працівників університетів є низький рівень їх заробітної плати порівняно із заробітною платою наукових працівників академічних установ.

Стан матеріально-технічної бази наукових досліджень в університетах не відповідає сучасним вимогам. За даними Держкомстату, середній рівень зносу наукового обладнання та приладів становить понад 85 відсотків, що практично унеможливлює виконання конкурентоспроможних наукових розробок.

Протягом останніх років частка коштів на фінансування наукових досліджень в університетах зменшилася у загальному обсязі фінансування наукової сфери до 4,7 відсотка. Для порівняння, у європейських країнах фінансування наукових досліджень у середньому становить понад 100 тис. доларів США на рік на одного штатного наукового працівника університету, тоді як в Україні цей показник в середньому становить 34 тис. гривень (менш як 7 тис. доларів США) на рік.

Аналіз причин виникнення проблеми
та обґрунтування необхідності її розв'язання

Основними причинами нинішнього стану наукової діяльності та недостатнього рівня її взаємозв'язку з навчальним процесом в університетах є:

низький попит підприємств на результати наукових досліджень;

зменшення чисельності наукових працівників;

недостатній рівень наукових досліджень;

високий рівень зносу наукового обладнання та приладів;

великий обсяг навчального навантаження працівників;

недостатнє бюджетне фінансування наукових досліджень;

низька соціально-економічна привабливість роботи наукових працівників;

невідповідність нормативно-правової бази потребам розвитку наукової діяльності університетів.

Складність розв'язання проблеми поглиблення взаємозв'язку науки і освіти в університетах за відсутності досвіду, нормативно-правового забезпечення не дає змоги розв'язати її в рамках Державної програми економічного і соціального розвитку України. Відповідно до основних показників Зведеного бюджету на 2008-2010 роки, прогнозні видатки на науку в освітянській сфері передбачені в межах 156,1-211,3 млн. гривень, а середній обсяг фінансування наукових досліджень в одному навчальному закладі становить 0,6-0,9 млн. гривень. Це значно менше обсягу фінансування, встановленого статтею 62 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) - не менше 10 відсотків бюджетних коштів, які виділяються на утримання одного навчального закладу. Розв'язання проблем потребує скоординованих на державному рівні дій заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук, що забезпечується шляхом розроблення Державної цільової програми "Наука в університетах" на 2008-2012 роки (далі - Програма).

Програма передбачає здійснення таких основних заходів:

активізація наукової діяльності в університетах;

забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок в університетах дослідницького типу, які утворюються на засадах експерименту.

Відповідно до класифікації, визначеної статтею 3 Закону України "Про державні цільові програми" ( 1621-15 ), за спрямованістю Програма є соціальною (розвиток освіти) та науково-технічною (розвиток наукових досліджень в університетах).

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення створення правових, економічних і організаційних умов для активізації наукової діяльності та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом в університетах, утворення університетів дослідницького типу на засадах експерименту для підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми

Подальша активізація наукової діяльності та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом в університетах може бути реалізована за трьома варіантами.

Перший варіант передбачає поступове збільшення обсягу фінансування наукових досліджень в навчальних закладах, модернізацію їх матеріально-технічної бази, підвищення результативності наукових робіт.

Проте без зміни існуючих законодавчих засад проведення наукових досліджень в університетах, які не сприяють підвищенню їх заінтересованості, та без залучення викладачів до наукової діяльності і зміцнення матеріально-технічної бази університетів не забезпечить належної взаємодії науки та освіти в університетах.

Другий варіант передбачає утворення університетів дослідницького типу на засадах експерименту та формування науково-навчальних центрів у їх складі за участю Національної та галузевих академій у межах чинного законодавства та наявного обсягу фінансування. Реалізація такого варіанта обмежує досягнення мети Програми з таких причин:

нормативно-правові акти не передбачають механізму утворення університетів дослідницького типу;

залучення працівників наукових установ Національної та галузевих академій до наукової діяльності в університетах обмежено через нестачу коштів і різницю в оплаті праці;

проведення в наукових установах Національної та галузевих академій наукових досліджень працівниками університетів і студентами не забезпечене відповідними обсягами фінансування.

Цей варіант заслуговує на увагу в разі вдосконалення нормативно-правового забезпечення і здійснення заходів у рамках третього варіанта, який передбачає приведення нормативно-правових актів у відповідність із завданнями Програми щодо:

удосконалення механізму залучення наукових працівників до підготовки висококваліфікованих фахівців;

стимулювання університетів до активізації роботи з проведення наукових досліджень та підвищення їх ефективності;

нарощування обсягу бюджетного фінансування наукових досліджень університетів та зміцнення їх матеріально-технічної бази;

утворення на засадах експерименту університетів дослідницького типу, накопичення досвіду їх роботи та його поширення.

Для порівняння, у Росії реалізована Федеральна цільова програма "Інтеграція науки і вищої освіти Росії на 2002-2006 роки", в якій взяли участь 71 регіон, серед них 282 навчальних заклади та 492 науково-дослідних інститути. На базі провідних навчальних закладів утворено 15 університетів дослідницького типу, 154 науково-навчальних центри у великих містах Росії.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Для розв'язання проблеми необхідно здійснити заходи щодо:

удосконалення нормативно-правової бази для:

- активізації наукової діяльності університетів;

- утворення науково-навчальних центрів за участю університетів і наукових установ Національної та галузевих академій у регіонах з високим науковим потенціалом;

- розроблення механізму підвищення заінтересованості підприємств у проведенні наукових досліджень в університетах;

- послідовного збільшення видатків з державного бюджету на наукові дослідження в університетах, як це визначено Законами України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) і "Про освіту" ( 1060-12 );

- установлення нормативів оплати праці штатних наукових працівників університетів IV рівня акредитації на рівні оплати праці наукових працівників Національної академії наук;

надання підтримки університетам у частині включення до загального фонду державного бюджету коштів для модернізації матеріально-технічної бази та придбання наукових видань, розвитку інформаційно-телекомунікаційного середовища та накопичення електронних інформаційних ресурсів;

створення в університетах умов для залучення талановитої молоді до наукової діяльності, зокрема з:

- використанням можливостей наукових установ Національної та галузевих академій наук для спільної підготовки магістрів;

- розширенням практики створення науково-навчальних центрів, спільних факультетів, кафедр та дослідницьких лабораторій, наукових установ подвійного підпорядкування з Національною та галузевими академіями наук і МОН;

- розробленням механізму державної підтримки стажування аспірантів і молодих учених у провідних університетах і наукових центрах;

- реалізацією соціальних програм підтримки аспірантів та молодих учених.

Заходи Програми, спрямовані на розв'язання проблеми підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок в університетах дослідницького типу, забезпечуватимуть:

нарощування наукового потенціалу та його ефективне використання;

удосконалення форм і методів проведення наукових досліджень для активного розвитку національної економіки за пріоритетними напрямами розвитку науки;

поглиблення взаємозв'язку наукової діяльності з навчальним процесом шляхом підготовки магістрів на базі самостійних наукових досліджень;

розширення співпраці з науковими установами Національної та галузевих академій наук;

утворення інноваційних структур у формі науково-технічних та інноваційних центрів.

У рамках Програми передбачається:

удосконалення механізму організації наукової діяльності університетів та її активізація;

забезпечення економічної привабливості наукової діяльності в університетах;

збільшення обсягу бюджетного фінансування наукових досліджень та модернізація матеріально-технічної бази в університетах;

утворення спільно з Національною та галузевими академіями наук науково-навчальних центрів;

створення нормативно-правових засад стимулювання залучення позабюджетних коштів для розвитку наукової діяльності університетів;

розроблення нормативно-правових актів, які визначають порядок утворення і функціонування університетів дослідницького типу;

забезпечення участі студентів у наукових дослідженнях в університетах та їх стажування у провідних наукових установах Національної та галузевих академій наук;

підтримка участі студентів та молодих учених у міжнародних конференціях, семінарах і симпозіумах;

утворення та функціонування п'яти університетів дослідницького типу на базі провідних державних університетів з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку науки;

накопичення та поширення досвіду діяльності університетів дослідницького типу з проведення наукових досліджень, здійснення підготовки висококваліфікованих фахівців.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

активізувати наукову діяльність в університетах;

поліпшити якість підготовки фахівців на засадах взаємодії науки та освіти, розширити форми співпраці університетів з науковими установами Національної та галузевих академій наук;

сприяти входженню України до європейського науково-освітнього простору;

утворити п'ять університетів дослідницького типу, в яких:

- довести ефективність використання бюджетних коштів при проведенні наукових досліджень у розрахунку 1,5 гривні спеціального фонду державного бюджету на 1 гривню загального фонду державного бюджету;

- збільшити обсяг додаткових надходжень до спеціального фонду державного бюджету в середньому до 2,5 млн. гривень на один університет;

- оновити матеріально-технічну базу в університетах до 20 відсотків.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових
ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Утворення та функціонування п'яти університетів дослідницького типу потребуватиме додаткового фінансування із загального фонду державного бюджету орієнтовно у сумі 116,1 млн. гривень щороку.

Чисельність дослідників, техніків, науково-педагогічних працівників університетів, що братимуть участь у виконанні наукових досліджень в університетах дослідницького типу, становить 3400. Для проведення наукових досліджень передбачається залучити близько 1250 студентів, аспірантів та докторантів.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 525,3 млн. гривень, з них за рахунок коштів загального фонду державного бюджету - близько 478,2 млн. гривень, з інших джерел передбачається залучити 47,1 млн. гривень.