Открытое тестирование
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
N 2295 від 10.12.2003
(Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження
Київської міської державної адміністрації
N 2455 від 23.12.2011)
Про утворення архітектурно-містобудівної ради
при Головному управлінні містобудування, архітектури
та дизайну міського середовища, затвердження її складу і Положення про неї
( Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями КМДА
N 289 від 26.02.2004
N 625 від 30.05.2007 )
Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.11.2002 N 139/299 "Про створення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища" та відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01.09.99 N 210 "Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури":
1. Утворити архітектурно-містобудівну раду при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
2. Затвердити Положення про архітектурно-містобудівну раду при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, що додається.
3. Затвердити склад архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, що додається.
4. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.11.2000 N 1970 "Про утворення архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування та архітектури та затвердження її складу" вважати таким, що втратило чинність.
5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Фоменка I.А.
Міський голова О.Омельченко
Затверджено
розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 10.12.2003 р. N 2295
Положення
про архітектурно-містобудівну раду при Головному
управлінні містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища
1. Загальні положення
1.1. Архітектурно-містобудівна рада утворюється при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для професійного колегіального розгляду, обговорення, схвалення і погодження містобудівних, архітектурних та інженерних проектних рішень об'єктів архітектури та містобудування і, в разі потреби, основних положень архітектурно-планувальних завдань та програм на розробку значних об'єктів архітектури та містобудування.
1.2. Архітектурно-містобудівна рада утворюється за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і постійно діє як дорадчий орган при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (далі - архітектурно-містобудівна рада).
1.3. Архітектурно-містобудівна рада здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством, Типовим положенням про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування і архітектури, затвердженим наказом Держбуду України від 01.09.99 N 210, та цим Положенням.
1.4. Архітектурно-містобудівна рада розглядає містобудівні та архітектурні рішення передпроектної і проектної документації, яка розробляється на замовлення юридичних та фізичних осіб, незалежно від відомчої належності та форм власності, на території м. Києва і підлягає затвердженню.
2. Основні завдання архітектурно-містобудівної ради
2.1. Основним завданням архітектурно-містобудівної ради є сприяння реалізації єдиної містобудівної політики Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Київська міська державна адміністрація), підвищення якості інвестиційних проектів будівництва шляхом їх обговорення провідними фахівцями різних галузей, формування колегіальних професійних критеріїв оцінки містобудівних та архітектурних рішень проектів.
2.2. Архітектурно-містобудівна рада розглядає і надає рекомендації Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, замовникам і розробникам проектної документації щодо її погодження (затвердження) або доопрацювання, зокрема:
- генерального плану міста Києва, схем планування територій та проектів детального планування території, містобудівних обґрунтувань розміщення об'єктів (внесення змін до містобудівної документації), генеральних планів містобудівних комплексів, проектів розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста та іншої містобудівної документації;
- архітектурних, планувальних та інженерних рішень проектів об'єктів містобудування та архітектури (будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, об'єктів благоустрою, садовопаркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва);
- проектних пропозицій та техніко-економічних обґрунтувань на розміщення, проектування і будівництво об'єктів в історичній забудові, що має місцеву, регіональну, загальнодержавну (національну) чи світову цінність; у зонах охорони пам'яток культурної спадщини;
- передпроектних досліджень, пов'язаних з розробленням інвестиційних програм на нове будівництво, реконструкцію існуючих об'єктів і комплексів та реставрацію пам'яток архітектури і містобудування;
- проектів об'єктів міського дизайну (об'єкти благоустрою, реклами, малих архітектурних форм тощо);
- проектів місцевих правил забудови, інших нормативно-правових актів місцевого значення у сфері містобудування та архітектури;
- архітектурно-планувальних завдань на значні об'єкти містобудування та архітектури, а також тих, що розміщуються на територіях, на які не розроблені детальні плани території, або відсутня затверджена в установленому порядку інша містобудівна документація, а також на проектування об'єктів, які розміщуються в зонах охорони пам'яток культурної спадщини або можуть негативно впливати на території і об'єкти природно-заповідного фонду.
2.3. На розгляд архітектурно-містобудівної ради можуть виноситись архітектурні та містобудівні рішення з метою їх попереднього консультативного розгляду та надання рекомендацій для подальшої розробки при проектуванні.
3. Склад і структура архітектурно-містобудівної ради
3.1. Архітектурно-містобудівна рада утворюється у складі: голови ради, його заступників, які очолюють секції архітектурно-містобудівної ради (у відповідності з розподілом посадових обов'язків), секретаря ради, секретарів секцій, які є посадовими особами відповідних управлінь та відділів Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, а також членів ради.
3.2. Головою архітектурно-містобудівної ради є начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища. У разі необхідності, засідання архітектурно-містобудівної ради може проходити під головуванням одного із заступників голови ради, який виконує його обов'язки на час його відсутності.
3.3. Секретарем архітектурно-містобудівної ради є посадова особа - начальник відповідного підрозділу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища на сумісницьких засадах.
3.4. Персональний склад архітектурно-містобудівної ради формується на громадських засадах з найбільш авторитетних і висококваліфікованих фахівців - містобудівників і архітекторів, які становлять не менше половини загальної кількості членів ради, а також інженерів, будівельників, науковців, провідних фахівців у галузі охорони культурної спадщини, архітекторів-реставраторів, істориків, археологів, мистецтвознавців, екологів, представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, місцевих органів державного контролю, творчих спілок та інших громадських професійних організацій.
3.5. Персональний склад архітектурно-містобудівної ради формується з урахуванням рекомендацій Київської міської організації Національної спілки архітекторів України і затверджується за поданням начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища і за погодженням Київської міської організації Національної спілки архітекторів виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
3.6. До організаційної структури архітектурно-містобудівної ради входять професійні секції за напрямами містобудівної та архітектурної діяльності, а саме:
- секція містобудування та архітектури;
- секція реставрації пам'яток архітектури та збереження культурної спадщини;
- секція дизайну міського середовища та благоустрою території;
- секція формування та упорядкування малоповерхової забудови;
- секція інженерно-транспортних споруд.
3.7. Голова архітектурно-містобудівної ради створює секції, зазначені у п. 3.6 цього положення, а у разі потреби також інші секції, затверджує їх склад, регламент роботи та визначає основні завдання їх діяльності.
3.8. Секція містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію для будівництва (реконструкції) об'єктів містобудування та архітектури - ескізні проекти, містобудівні обґрунтування розміщення об'єктів (внесення змін до містобудівної документації), техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти забудови, а також за дорученням голови ради інші питання.
3.9. Секція реставрації пам'яток архітектури та збереження культурної спадщини розглядає науково-проектну документацію на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, історико-архітектурні опорні плани, проекти меж та режимів використання зон охорони пам'яток культурної спадщини та інші проектні вирішення, пов'язані із забезпеченням збереження історичної забудови.
3.10. Секція дизайну міського середовища та благоустрою території розглядає містобудівну та проектну документацію для будівництва (реконструкції) будівель і споруд, малих архітектурних форм, об'єктів благоустрою та дизайну міського середовища, монументально-декоративного мистецтва, рекламно-інформаційного оформлення міського середовища, а також інші питання щодо поліпшення естетики міського середовища.
3.11. Секція формування та упорядкування малоповерхової забудови розглядає проектну документацію для будівництва (реконструкції) малоповерхових будівель з метою регулювання та проведення єдиної містобудівної політики у відповідності з чинною містобудівною документацією та державними будівельними нормами і правилами.
3.12. Секція інженерно-транспортних споруд розглядає передпроектну та проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури і комунального господарства.
3.13. До участі у роботі архітектурно-містобудівної ради та її секцій залучаються начальники управлінь, відділів містобудування та архітектури районних у місті Києві державних адміністрацій та фахівці Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
4. Права та обов'язки архітектурно-містобудівної ради
4.1. Архітектурно-містобудівна рада та її секції мають право:
- розглядати і схвалювати містобудівні, архітектурні та інженерні проектні рішення, розроблені відповідно до чинного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і місцевих правил забудови, затвердженої містобудівної документації;
- надавати рекомендації та висновки Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, замовникам і розробникам містобудівної, проектно-кошторисної документації щодо її доопрацювання або погодження;
- надавати рекомендації Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища та замовникам щодо виконання, у необхідних випадках, передпроектних робіт, проведення конкурсу на планування і забудову території чи окремого об'єкта архітектури, внесення необхідних додаткових вимог до проекту тощо;
- одержувати від проектних і творчих організацій, замовників, незалежно від форм власності і відомчої приналежності, у необхідному для розгляду обсязі проектні матеріали, виконані та погоджені в установленому порядку. Одержувати інформацію, довідки, документи, креслення і розрахунки, необхідність яких виявлена у процесі підготовки проектної документації до розгляду на засіданнях архітектурно-містобудівної ради чи її секцій.
4.2. Члени архітектурно-містобудівної ради повинні бути присутніми на її засіданнях, брати активну участь в обговоренні питань, що розглядаються, сприяти виконанню рекомендацій і висновків архітектурно-містобудівної ради, якісно і вчасно виконувати доручення щодо підготовки питань для обговорення на засіданнях.
4.3. Члени архітектурно-містобудівної ради та її секцій мають право широкого та вільного обміну думками з кола питань, які розглядаються на засіданнях, ознайомлюватися з усіма матеріалами, що обговорюються, висловлювати свою точку зору щодо рішень архітектурно-містобудівної ради та брати участь у голосуванні.
4.4. Голова архітектурно-містобудівної ради або його заступники, якщо вони є авторами або співавторами проекту, який розглядається, не мають права вести засідання архітектурно-містобудівної ради. Члени ради в аналогічному випадку не мають права голосувати за свій авторський проект.
4.5. Архітектурно-містобудівна рада проводить свою діяльність на основі принципу гласності, дотримання норм професійної етики, авторського права та суміжних прав.
5. Організація роботи архітектурно-містобудівної ради
5.1. Формою роботи архітектурно-містобудівної ради та її секцій є засідання, що проводяться за планами та з порядком денним, який складається секретарем ради (секції) та затверджується головою архітектурно-містобудівної ради чи її секції.
5.2. Включення питання до порядку денного архітектурно-містобудівної ради чи її секції може бути здійснено також за відповідним рішенням керівництва Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, клопотання громадських організацій.
5.3. Засідання архітектурно-містобудівної ради проводяться в міру потреби, але не менше одного разу на місяць. Позачергові засідання архітектурно-містобудівної ради скликаються за рішенням голови ради або на пропозицію більшості членів ради.
5.4. Дата і порядок денний засідань архітектурно-містобудівної ради визначаються та затверджуються головою ради і мають бути оприлюднені у доступних для населення приміщеннях та через засоби масової інформації.
5.5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи архітектурно-містобудівної ради покладається на Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища в установленому порядку.
5.6. Містобудівна та проектна документація подається на розгляд архітектурно-містобудівної ради замовником у строк, потрібний для попереднього ознайомлення з ними рецензентів, членів ради та громадськості. Термін розгляду поданої до архітектурно-містобудівної ради і дата кожного засідання архітектурно-містобудівної ради визначаються головою ради або його заступниками.
5.7. Склад матеріалів, які подаються на розгляд архітектурно-містобудівної ради чи її секцій, повинен відповідати вимогам архітектурно-планувального завдання на проектування об'єкта, виданого замовникові Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, а також іншим нормам і правилам.
5.8. Містобудівна та проектна документація, яка подається на розгляд архітектурно-містобудівної ради чи її секцій, підлягає обов'язковому рецензуванню. Для попереднього рецензування проектів, що розглядаються архітектурно-містобудівною радою, можуть залучатися не тільки члени ради, а й інші висококваліфіковані фахівці. Ця діяльність проводиться за кошти замовника. Порядок проведення та оплати рецензування визначається Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
5.9. До засідання архітектурно-містобудівної ради чи її секцій рецензент (група рецензентів) подає свою рецензію (висновок) за встановленим зразком.
5.10. Для врахування громадської думки до засідання архітектурно-містобудівної ради можуть проводитись громадські обговорення окремих проектів.
5.11. На засідання архітектурно-містобудівної ради чи її секцій, у разі потреби, крім замовника та розробників проекту, можуть бути також без права голосування запрошені представники зацікавлених державних і недержавних установ, проектних, науково-дослідних і громадських організацій, експертизи, преси тощо. Також на засіданнях архітектурно-містобудівної ради мають право бути присутніми інші зацікавлені громадяни. При цьому їх участь у обговоренні питань регулюється головою архітектурно-містобудівної ради.
5.12. Засідання архітектурно-містобудівної ради чи її секцій вважається чинним за умови, якщо в її роботі беруть участь не менше половини складу членів ради (секції).
5.13. У разі відсутності замовника (інвестора) або його представника на засіданні архітектурно-містобудівної ради чи її секцій питання, внесене у порядок денний ради (секції), знімається з розгляду.
5.14. На засіданні архітектурно-містобудівної ради чи її секцій доповідачем є автор проекту або члени творчого колективу.
5.15. Висновки та рекомендації архітектурно-містобудівної ради чи її секцій приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.
5.16. Результати розгляду і обговорення на секціях питань (відповідно до порядку денного) з рекомендаціями оформлюються загальним протоколом єдиного зразка, який підписується головуючим і секретарем секції та подаються голові архітектурно-містобудівної ради для прийняття відповідних рішень або винесення їх на розгляд архітектурно-містобудівної ради.
5.17. Результати розгляду і обговорення питань (відповідно до порядку денного) з рекомендаціями архітектурно-містобудівної ради оформляються загальним протоколом єдиного зразка, який підписується головуючим та секретарем ради.
5.18. Замовнику надається витяг з протоколу архітектурно-містобудівної ради єдиного зразка, який підписується головуючим архітектурно-містобудівної ради та її секретарем (або секретарем відповідної секції).
5.19. На бажання членів архітектурно-містобудівної ради, не згодних з прийнятим рішенням, у протоколі зазначається їх окрема особиста думка.
5.20. До протоколу архітектурно-містобудівної ради не можуть бути включені зауваження і рекомендації щодо містобудівних, архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення та інші умови і зауваження, якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови міста, не зумовлені потребою збереження традиційного характеру середовища і охорони культурної спадщини, а також вимагають внесення змін у видане замовникові архітектурно-планувальне завдання.
6. Впровадження рішень архітектурно-містобудівної ради
6.1. Протокол засідання архітектурно-містобудівної ради не є документом, що засвідчує остаточне погодження містобудівних, архітектурних, інженерних та інших проектних рішень розглянутої проектної документації.
6.2. Протокол засідання архітектурно-містобудівної ради є рекомендаційним документом щодо схвалення принципових містобудівних, архітектурних, інженерних та інших проектних рішень розглянутої проектної документації з відповідними висновками, зауваженнями та рекомендаціями, які враховуються при подальшій розробці та погодженні проектної документації.
6.3. Документом, що засвідчує остаточне погодження проектної документації, є лист-погодження Головного управління містобудувуання, архітектури та дизайну міського середовища.
6.4. Лист-погодження готується за встановленим зразком після врахування розробником проектної документації рекомендацій та зауважень, зазначених у протоколі архітектурно-містобудівної ради, і підписується начальником Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
6.5. При зміні функціонального призначення, техніко-економічних показників, зовнішнього вигляду (опорядження) та переплануванні вбудованих приміщень об'єкта - відповідно скоригована проектна документація підлягає повторному розгляду архітектурно-містобудівною радою та погодженню в установленому порядку.
6.6. Один примірник матеріалів проектної документації, розглянутої на засіданнях архітектурно-містобудівної ради чи її секцій та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, підлягає постійному зберіганню у його технічному архіві.
7. Зберігання документації архітектурно-містобудівної ради
7.1. Архітектурно-містобудівна рада при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища веде архів проектних матеріалів, протоколів та інших матеріалів, розглянутих на засіданнях архітектурно-містобудівної ради та її секцій або виданих за результатами розгляду, у паперовому та електронному вигляді.
7.2. Архів архітектурно-містобудівної ради є складовою частиною архіву Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, порядок зберігання та користування яким визначається положенням про архів Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, затвердженим його начальником.
7.3. Відповідальність за комплектність матеріалів та ведення архіву архітектурно-містобудівної ради покладається на посадову особу - начальника відповідного підрозділу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
8. Утворення і ліквідування архітектурно-містобудівної ради
8.1. Архітектурно-містобудівна рада створюється і ліквідується за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Заступник голови - керівник апарату Б.Стичинський
Затверджено
розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 10.12.2003 р. N 2295
СКЛАД АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ РАДИ |
ПРИСЯЖНЮК - заступник Київського міського голови, |
ДЬОМІН - завідуючий кафедрою міського будівництва |
ЛАПОНОГОВ - Заслужений архітектор України (за |
ПАШЕНЬКО - керівник ПТАМ "А. Пашенько" (за згодою) |
ШИРЯЄВ - головний архітектор ТОВ "Інститут |
( Склад із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями КМДА N 289 від 26.02.2004, N 625 від 30.05.2007 )
Заступник голови - керівник апарату Б.Стичинський