Открытое тестирование
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
НАКАЗ
N 15 від 09.03.99
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 травня 1999 р. за N 292/3585
Про затвердження Інструкції про порядок передачі
документації та здійснення державної експертизи
з енергозбереження на виконання п.4 постанови
Кабінету Міністрів від 15 липня 1998 р. N 1094
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами
Держкоменергозбереження
N 76 від 27.08.2000
Національного агентства України з питань забезпечення
ефективного використання енергетичних ресурсів
N 92 від 15.06.2007 )
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження" наказую:
1. Затвердити Інструкцію про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження, що додається.
2. Контроль за виконанням вказаної Інструкції покласти на заступника Голови Комітету Лихошву Ю.В.
Голова Комітету В.Т.Меркушов
Затверджено
Наказ Державного комітету
України з енергозбереження
09.03.99 N 15
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
6 травня 1999 р. за N 292/3585
Інструкція
про порядок передачі документації та здійснення
державної експертизи з енергозбереження
Інструкція про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження (далі - Інструкція) розроблена на виконання п."є" статті 3 та статей 21, 22, 23, 24, 27 Закону України "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР ) та відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження".
При здійсненні державної експертизи з енергозбереження слід керуватися цією Інструкцією, Законами України "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ), "Про наукову та науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ), "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ), "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) (розділ V, стаття 29), Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року N 1039, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" (п.13, 14), постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.97 N 731 "Про Комплексні заходи щодо реалізації Національної енергетичної програми України до 2010 року", постановами Кабінету Міністрів України від 17.03.98 N 326 "Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" та від 17.08.98 N 1308 "Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", Комплексною державною програмою енергозбереження України, прийнятою постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.97 N 148, а також наказом Держкоменергозбереження від 14.10.97 N 93 "Про затвердження Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві". ( Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
1. Загальні положення
Мета експертизи - запобігання впровадженню енерговитратних технологій, виготовленню та впровадженню енерговитратної техніки, обладнання, приладів, побутової техніки, пов'язаних із видобуванням, переробкою, виробництвом, транспортуванням, зберіганням та використанням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів.
Експертиза - це комплексна система заходів щодо встановлення відповідності чинному законодавству з питань енергозбереження, стандартам, нормам і нормативам енергозбереження виробничої діяльності підприємств, установ і організацій територіальних схем енергозабезпечення, інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, документації на створення та придбання нової енергоємної техніки, технологій та матеріалів, енерготехнологічної частини техніко-економічних обгрунтувань і проектів будівництва нових та розширення діючих об'єктів і підприємств, іншої передпланової та передпроектної документації, документів і матеріалів, що регламентують всі види діяльності у сфері енергозбереження, з метою досягнення якомога більшої ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, раціонального та ефективного використання усіх видів енергії за рахунок упровадження сучасних досягнень техніки і технологій у галузях суспільного виробництва.
У процесі експертної оцінки визначається відповідність інвестиційної та іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробництвом та споживанням паливно-енергетичних ресурсів, чинному законодавству з енергозбереження, відповідність передпроектних та інших рішень вимогам нормативно-правової та нормативно-технічної документації, відповідність об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних досягнень у галузі енергозбереження, вимогам економічної доцільності розробок, рівню економії, досягнутому завдяки енергоощадним заходам, відтвореним у документації, досягнутому рівню раціонального і ефективного використання паливно-енергетичних, матеріальних, трудових та інших ресурсів. Експертиза визначає оцінку результативності при здійсненні технічних рішень, покладених в основу розробки, ступінь досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції, послуг тощо за результатами впровадження, ефективність інвестицій, патентоспроможність та патентну чистоту технічних рішень та обладнання, ступінь раціонального використання природних ресурсів, можливого скорочення терміну окупності продукції, послуг тощо.
Проведення експертизи є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зареєстрованих на території України.
1.2. Ця Інструкція регламентує порядок передачі документації і встановлює єдиний в Україні порядок здійснення державної експертизи з енергозбереження Державною інспекцією з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі - Державна інспекція) та її підрозділами на місцях. Інструкція призначена для використання при проведенні експертизи з енергозбереження Державною інспекцією з енергозбереження та її територіальними управліннями і є обов'язковою для всіх замовників державної експертизи з енергозбереження на території України. ( Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
1.3. Підставами для проведення експертизи з енергозбереження є:
рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, рішення НАЕР, планова експертиза питомих норм та нормативів споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), завдання на проведення експертизи нормативної документації державної системи стандартизації та нормування, договори на проведення експертизи, укладені підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами. ( Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
2. Порядок здійснення державної експертизи з
енергозбереження
2.1. Порядок передачі документації на державну
експертизу з енергозбереження
2.1.1. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження документації, що підлягає затвердженню Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, подаються на розгляд до НАЕР. В інших випадках заявки на проведення державної експертизи з енергозбереження документації подаються до Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. ( Пункт 2.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
2.1.2. Перелік документації на об'єкти, які підлягають державній експертизі з енергозбереження відповідно до статті 22 Закону України "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР ) та Положення "Про державну експертизу з енергозбереження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094, а також вимоги до її складу, змісту і обсягу наведені у додатках 2, 3 до цієї Інструкції.
2.1.3. Порядок передачі документації у випадку, передбаченому п.5 постанови Кабінету Міністрів від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження", та порядок здійснення експертизи з енергозбереження придбаних за імпортом нової енергоємної техніки, енергоємних технологій та енергоємних матеріалів наведені у додатку 14.
2.1.4. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження проектів інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, які регламентують, визначають та обумовлюють питомі витрати, нормативи та енергетичні характеристики споруд, будинків, обладнання, машин і механізмів, а також експертизи нормативних актів щодо використання паливно-енергетичних ресурсів усіх видів або щодо впливу технічних показників на рівень загального споживання паливно-енергетичних ресурсів у залежності від конструктивних особливостей (товщина стін, теплопередача через окремі конструктивні деталі, особливості конструкції котлів тощо), у тому числі експертизи будівельних норм і правил, подаються на розгляд до Державної інспекції з енергозбереження. ( Пункт 2.1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.1.5. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження документації на створення в Україні нової енергоємної техніки і технологій, а також на створення нових енергоємних матеріалів, що потребують дозволу інших органів України (Держгірпромнагляд, Держенергонагляду та інші), подаються на розгляд до Державної інспекції з енергозбереження. ( Пункт 2.1.5 із змінами, внесеними згідно з Наказами Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
2.1.6. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження документації на впровадження нової техніки і технологій, а також нових матеріалів подаються на розгляд у регіональні та обласні інспекції з енергозбереження, на підвідомчій території яких передбачено впровадження цієї техніки і технологій, так само як на проведення обов'язкової експертизи енергетичних паспортів обладнання, режимних карт, технологічних інструкцій та інструкцій з експлуатації, виробничих об'єктів підприємств, установ, організацій, житлових будинків та об'єктів сільськогосподарського виробництва всіх форм власності, а також обладнання, побутової техніки, нагрівальних та освітлювальних приладів, інших приладів та устаткування, які підлягають державній експертизі з енергозбереження з ініціативи власника або оптових покупців.
2.1.7. Документація на прилади, системи комплексного вимірювання, контролю і обліку паливно-енергетичних ресурсів та лічильники електричної, теплової енергії, газу тощо, які передаються на державну експертизу, в тому числі у випадку, передбаченому п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження", подаються на розгляд до Державної інспекції з енергозбереження або до територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження, на підвідомчих територіях яких власники цих об'єктів перебувають. ( Пункт 2.1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.1.8. Заявки на експертизу міжгалузевих, галузевих та регіональних методик нормування подаються до Державної інспекції з енергозбереження, а на експертизу норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів заявки подаються до територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження. ( Пункт 2.1.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.1.9. Експертиза з енергозбереження енерготехнологічних частин передпроектної (техніко-економічні обгрунтування) та проектно-кошторисної (проекти, робоча документація, робочі проекти) документації, яка є складовою частиною комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, проводиться відповідно до чинного законодавства та інших нормативних документів, визначених Міністерством регіонального розвитку та будівництва за погодженням із НАЕР. ( Пункт 2.1.9 із змінами, внесеними згідно з Наказами Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
2.2. Організація експертизи з енергозбереження
2.2.1. Державна експертиза з енергозбереження проводиться безпосередньо експертними підрозділами Державної інспекції з енергозбереження і її підрозділами на місцях із залученням представників органів виконавчої влади, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експертів міжнародних організацій відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР ). (Перелік підрозділів Державної інспекції з енергозбереження, які здійснюють експертизу з енергозбереження, - додаток 10).
2.2.2. Вибір конкретного шляху проведення державної експертизи з енергозбереження у кожному окремому випадку здійснюється керівництвом експертних підрозділів Державної інспекції з енергозбереження та її підрозділів на місцях.
2.2.3. Незалежно від шляху проведення державної експертизи з енергозбереження експертні підрозділи повинні враховувати висновки обов'язкових державних експертиз, які складаються відповідно до чинного законодавства України, здійснювати погодження підходів до оцінки тієї чи іншої документації, співпрацювати з виконавцями державних експертиз у будь-якій взаємоприйнятній формі з метою забезпечення узгодженості позицій НАЕР з іншими органами виконавчої влади. ( Пункт 2.2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
2.2.4. Після одержання заявки Державна державна інспекція з енергозбереження або її підрозділи на місцях повідомляють замовнику про підрозділ інспекції (управління, відділ експертизи в структурі інспекції), до якого повинна бути подана документація на розгляд. Згідно з цим повідомленням замовник передає документацію на державну експертизу з енергозбереження із супровідним листом, у якому зазначаються: місцезнаходження замовника, його прізвище та службовий телефон, повний перелік документації, що передається на експертизу, разом з оформленим договором на проведення державної експертизи з енергозбереження за підписом відповідного керівника.
Перелік документації на об'єкти, які підлягають експертизі з енергозбереження, а також вимоги до її складу, змісту і обсягу, наведені в додатку 3. ( Пункт 2.2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.2.5. Основним документом, що регламентує відносини між замовником і організатором експертизи, є договір на її проведення (додаток 4).
У договорі на проведення експертизи з енергозбереження визначаються:
сторони договору;
предмет і об'єкти експертизи;
умови виконання договору;
права та обов'язки сторін;
термін проведення експертизи згідно з календарним планом, доданим до договору в залежності від трудомісткості експертизи та її складності (але не більше 30 робочих днів);
порядок розрахунків, умови, що впливають на зміну або припинення договірних відносин;
відповідальність за якість та достовірність висновку експертизи, термін дії такої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається стосовно окремих розділів або за експертизу в цілому;
перелік документів, які замовник отримує за результатами експертизи;
інші суттєві умови, які випливають із специфіки об'єкта експертизи, а саме термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність у залежності від характеру об'єкта експертизи, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору та інші.
До договору замовник додає загальну інформацію про об'єкт експертизи і передбачувані проектні рішення (як правило, загальна пояснювальна записка) та стислий виклад суті проекту (паспорт проекту).
2.2.6. Експертним підрозділом інспекції перевіряється відповідність формальних ознак об'єкта експертизи встановленим нормам і правилам з енергозбереження, вимогам стандартів тощо, а також склад переданої на державну експертизу з енергозбереження документації. У разі виявлення неповноти відомостей, що містяться в наданих на експертизу матеріалах, документація не вважається прийнятою.
Датою прийняття документації на державну експертизу з енергозбереження вважається дата передачі її експертному підрозділу інспекції в повному обсязі, згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.
2.2.7. Експертні підрозділи інспекції, залежно від специфіки конкретних об'єктів державної експертизи з енергозбереження, можуть вимагати подання експертних висновків обов'язкових державних експертиз, якщо згідно з положеннями про ці експертизи такі експертні висновки передують експертизі з енергозбереження. При потребі експерт може запросити в тимчасове користування, на період проведення експертизи, також матеріали погодження документації з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додаткові матеріали стосовно розрахунків обладнання, технічне завдання на розробку, підрахунки об'ємів будівельно-монтажних робіт, матеріальних, трудових і енергетичних ресурсів.
За наявності технічних можливостей замовник може представляти, за погодженням із виконавцем експертизи, окремі документи на магнітних носіях.
2.2.8. Під час проведення державної експертизи з енергозбереження експертні підрозділи можуть приймати рішення про надання їм для службових потреб у постійне користування копії загальної пояснювальної записки, паспорта (конспекту) проекту, розділу оцінки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, енерготехнологічної частини проекту, інше, а також інструктивно-методичних, нормативно-технічних актів, програм чи схем енергозабезпечення підприємства, окремих креслень, техніко-економічних розрахунків, планів, таблиць тощо.
2.2.9. Передана на державну експертизу з енергозбереження документація зберігається у встановленому законодавством порядку в експертних підрозділах Державної інспекції з енергозбереження чи її територіальних управлінь для подальшої аналітичної роботи та ведення банків даних (додатки 6, 7). ( Пункт 2.2.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.2.10. Після завершення робіт, пов'язаних з державною експертизою з енергозбереження, замовник отримує експертний висновок. Передана документація повертається замовнику, який надіслав її на розгляд, із супроводжувальним листом і позначками експерта при потребі доопрацювання документації. При повторній експертизі такий примірник залишається на зберіганні в експертному підрозділі.
Відповідно до зауважень експертизи замовник повинен внести зміни, пов'язані з порушенням нормативних вимог, а також відповідно до зауважень, на які замовник і розробник не надали експерту обгрунтованих заперечень.
2.3. Порядок подання документів та виконання
експертизи
2.3.1. Замовник надсилає офіційний лист на ім'я Головного (старшого) державного інспектора з енергозбереження, який надходить для реєстрації вхідної документації в канцелярію.
2.3.2. Головний (старший) державний інспектор візує лист у термін не більше одного робочого дня. Після цього канцелярія реєструє лист та передає його для виконання у відповідний підрозділ інспекції.
2.3.3. Фахівець, який здійснює експертизу, оформлює договірні документи, визначає вартість (складає кошторис), обсяги робіт, потребу в отриманні додаткової інформації від замовника, у тому числі нормативно-правового характеру, терміни виконання робіт з експертизи.
2.3.4. Попередня оцінка робочого матеріалу включає:
перегляд та перевірку документації, консультації із замовником, погодження обсягу експертизи, перевірку повноти наданої замовником інформації;
перегляд документації спеціалістами інспекції (визначення трудовитрат, кваліфікаційний вибір, визначення складності документації, кодування та реєстрація в банку даних);
підготовку документації для передачі фахівцям, визначення її обсягу (за спеціалізацією), термінів, вартості окремих розділів, ведення банку даних фахівців за спеціалізацією;
метрологічне забезпечення виконання експертизи, метрологічне супроводження робочої документації (норми, правила, розпорядження, ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ВБН, РБН і таке інше), консультації фахівців та технічна допомога, нормативно-правове забезпечення.
2.3.5. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки, які виконуються фахівцями на договірних засадах відповідно до завдання експертного підрозділу, складається з:
пошуку вітчизняної та зарубіжної науково-технічної інформації щодо предмета експертизи;
аналізу науково-технічної інформації;
патентного пошуку;
аналізу результатів патентного пошуку;
аналізу проектно-конструкторських документів;
аналізу технічної документації;
вивчення та аналізу передового досвіду;
аналізу метрологічного забезпечення;
аналізу результатів держіспитів, сертифікації, атестації та інше;
аналізу вимог (показники, значення, норми, правила, характеристики, терміни та визначення, позначення, методи, одиниці виміру, класи точності, інші показники).
2.3.6. Приймання виконаної фахівцями експертизи включає:
уточнення;
доповнення;
звід відгуків;
складання звіту;
складання акта виконаних робіт;
перелік помилок, зауважень;
консультації з уточнення розбіжностей;
аналіз та видачу рекомендацій.
2.3.7. Після закінчення експертизи оформлюється експертний висновок, який відправляється замовнику.
2.3.8. Організація зберігання результатів експертизи, реєстрація та кодування складаються з:
ведення баз даних експертних висновків;
ведення баз даних помилок;
ведення баз даних рекомендацій;
оцінки можливої економії за результатами експертизи;
аналізу експертної роботи для використання в подальшій роботі.
2.4. Особливості проведення експертизи з
енергозбереження проектної документації
2.4.1. Під проектною документацією, яка підлягає експертизі з енергозбереження, слід розуміти державні інвестиційні програми та проекти будівництва, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі енергозбереження, та іншу документацію, що визначена в додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094.
2.4.2. Інвестори, які виконують розробку документації, що підлягає державній експертизі, за власні кошти, самостійно визначають порядок проходження обов'язкових державних експертиз відповідних інвестиційних проектів.
2.4.3. Представлення проектної документації на експертизу є обов'язком замовника і виконується за його рахунок.
2.4.4. Рекомендації експерту при розгляді проектів щодо чинників, які впливають на прийняття рішень з надання інвестицій та критеріїв їх оцінки, надані в додатку 9.
2.5. Організація виконання експертизи з
енергозбереження окремими експертами (фахівцями)
2.5.1. Залучення окремих експертів (фахівців) для виконання робіт з підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектів, яким, за їх згодою, надаються офіційні доручення Державної інспекції з енергозбереження, входить до компетенції безпосереднього виконавця експертизи за погодженням із керівником експертного підрозділу інспекції.
2.5.2. Завдання експертних підрозділів Державної інспекції з енергозбереження та її підрозділів на місцях на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або на підготовку проектів висновків державної експертизи з енергозбереження оформляються в письмовій формі у вигляді офіційних листів, які підписуються керівниками Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь і визначають конкретні умови виконання відповідної роботи. ( Пункт 2.5.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.5.3. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів висновків державної експертизи з енергозбереження за завданнями Державної інспекції з енергозбереження або її підрозділів на місцях здійснюється на договірних засадах між замовниками документації і Державною інспекцією з енергозбереження та її територіальними управліннями, які готують вказані робочі матеріали чи проекти висновків державної експертизи з енергозбереження. ( Пункт 2.5.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.6. Терміни виконання робіт з експертизи
2.6.1. Визначення конкретного виконавця роботи з підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектів (компетенція Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь) - 1-2 робочі дні. ( Пункт 2.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.6.2. Завдання експертних підрозділів Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації (офіційні листи з конкретними умовами виконання відповідної роботи) - 3-4 робочі дні. ( Пункт 2.6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.6.3. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки документації за завданням експертного підрозділу. На договірних засадах за домовленістю, але не більше 5 робочих днів.
2.6.4. Визначення джерела фінансування (фонд, замовник, державні кошти, міністерства та інші) - 2 робочі дні.
2.6.5. Підготовка робочих матеріалів фахівцями, залученими до проведення робіт з експертизи, звернення (ведення) до банку даних інститутів, окремих фахівців, спеціалістів, експертів міжнародних організацій, експертиза нормативної документації, ускладненої розрахунками, формулами тощо, - в терміни за домовленістю, але не більше 15 робочих днів.
2.6.6. Підготовка експертних висновків, візування, затвердження, відправлення, оформлення актів за договорами - 5 робочих днів.
2.6.7. Аналіз помилок, ведення банків даних експертних висновків, підготовка звітів з експертної діяльності територіальними управліннями Державної інспекції з енергозбереження проводяться постійно, з наданням звітів до Державної інспекції з енергозбереження щоквартально до 10 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом.
Максимальний термін виконання експертизи з енергозбереження, крім комплексної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, а також експертизи на виконання п.5 постанови КМУ від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження" не повинен перевищувати 45 днів. ( Пункт 2.6.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.7. Критерії оцінки заходів з енергозбереження при
здійсненні державної експертизи з енергозбереження
2.7.1. Основними критеріями економічної ефективності заходів з енергозбереження є прибуток, який утворюється внаслідок їх впровадження, термін окупності того чи іншого заходу, а також розмір шкоди або збитків, яких можна запобігти при впровадженні заходів з енергозбереження.
2.7.2. Як правило, документація може вважатися такою, що відповідає сучасним вимогам з енергозбереження, якщо вона передбачає:
1) вдале, з точки зору енергозбереження, розміщення промислового чи іншого господарського об'єкта, енергоспоживання якого не порушує існуючого регіонального (зведеного) енергетичного балансу і водночас враховує наявність вільних або резервних потужностей;
2) компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дає змогу повною мірою використовувати наявні мережі (електричні, теплові, водо- та газопровідні, інші) і економно використовувати земельні ресурси;
3) застосування досконалих енергоощадних, мало- і безвідходних, неенерго- та нересурсоємних технологій, матеріалів при виробництві, що забезпечують комплексне, максимально повне використання паливно-енергетичних ресурсів і спрямовані на пряму, побічну, балансову або структурну економію паливно-енергетичних ресурсів;
4) застосування високоефективних, досконалих технологій та обладнання, здатних забезпечити неперевищення (або зменшення) встановлених показників гранично допустимих норм питомих витрат при споживанні паливно-енергетичних ресурсів у промисловості, житлово-комунальній сфері, побуті та інших сферах суспільного виробництва;
5) забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (у тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інших підприємствах і об'єктах), чи екологічно безпечного їх захоронення;
6) максимально можливе збереження всіх видів енергії та енергоносіїв, надійний захист паливно-енергетичних ресурсів при їх транспортуванні, зберіганні та споживанні від марнотратного їх витрачання;
7) технологічне енергозбереження, націлене на пряму економію енергоресурсів та ліквідацію втрат енергії при її виробництві та передачі;
8) застосування більш досконалих процесів виробництва енергії та палива;
9) заміна енергоємних процесів менш енергоємними та застосування маловідходних та безвідходних виробництв і енергоощадних технологій;
10) заміна застарілого неекономічного енергостворювального та енергоспоживального обладнання новим, більш досконалим обладнанням;
11) удосконалення структури енергоспоживання за рахунок вибору найбільш ефективних енергоносіїв, підвищення якості енергоносіїв при їх використанні, раціоналізація енергетичних потоків, оптимізація теплових схем підприємств та окремих технологічних процесів;
12) підвищення енергетичного коефіцієнта корисної дії (ККД) технологічних агрегатів за рахунок поліпшення організації технологічних процесів і режимів роботи агрегатів, скорочення їх простоїв, скорочення невиробничих втрат енергоресурсів, удосконалення процесів спалювання палива, застосування рекуперації, регенерації тепла, рециркуляції енергоносіїв, проміжного підігріву, поліпшення теплоізоляції і таке інше;
13) застосування енерготехнологічного комбінування процесів, коли енергетичний потенціал продуктів одного технологічного процесу використовується безпосередньо, без перетворення, в іншому процесі;
14) використання вторинних енергоресурсів (ВЕР), які утворюються в одних технологічних установках, процесах і направляються для енергозабезпечення інших агрегатів, процесів тощо;
15) можливе підвищення продуктивності технологічних установок та обладнання при впровадженні заходів щодо технологічного енергозбереження, зменшення енерговитрат на одиницю продукції, що випускається, поліпшення якості продукції і таке інше, що позитивно впливає на економічну ефективність;
16) економія енергоресурсів (а також можлива економія інших матеріальних ресурсів), яка веде до зниження матеріальних витрат і собівартості продукції;
17) скорочення платежів за забруднення навколишнього середовища в зв'язку із зменшенням кількості витрачених паливно-енергетичних ресурсів (у першу чергу палива);
18) запобігання можливому зростанню матеріальних, експлуатаційних витрат на утримання енергоощадного обладнання, а також збільшенню чисельності обслуговуючого персоналу при впровадженні запропонованого в проекті енергоощадного заходу;
19) виконання вимог відповідних стандартів і норм з енергозбереження;
20) аналіз результатів держіспитів, сертифікації, атестації та інше.
Перелік основних показників з енергоефективності наведений у додатку 8.
Перелік основних заходів щодо енергозбереження в галузях народного господарства наведений у додатку 11.
2.8. Підготовка і затвердження висновків експертизи з
енергозбереження та вимоги до них
2.8.1. За результатами експертизи з енергозбереження документації, визначеної цією Інструкцією, оформляється Експертний висновок, який є чинним протягом терміну, зазначеного в ньому, і залежить від оцінки експертизи.
Висновки експертизи з енергозбереження, які не були реалізовані протягом установленого терміну, втрачають чинність, а відповідні об'єкти підлягають повторній експертизі.
2.8.2. У разі незгоди з експертним висновком замовник експертизи або уповноважена ним особа може оскаржити його в НАЕР в місячний термін. ( Пункт 2.8.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
2.8.3. У разі отримання негативного висновку замовник повинен після доопрацювання документації подати її на повторну експертизу. Повторна експертиза проводиться в тому ж порядку, що й первинна. Доцільність проведення повторної експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій експертизі з енергозбереження, визначається замовником.
Висновки експертизи з енергозбереження складаються з вступної, констатуючої та заключної частин і оформляються згідно з додатком 5.
Система нумерації експертних висновків наведена в додатку 6.
2.8.4. Підготовлені висновки державної експертизи з енергозбереження повинні зводитися до трьох можливих варіантів:
1) документація, розроблена в цілому відповідно до вимог законодавства з енергозбереження, чинних нормативних документів, оцінюється позитивно (погоджується). При потребі погодження може обумовлюватись певними вимогами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив і таке інше, виконання яких не потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу, і може бути перевірене експертними підрозділами в робочому порядку;
2) документація, що не в повній мірі відповідає вимогам законодавства з енергозбереження і чинних нормативних документів (вказуються конкретні причини), повертається (направляється) на доопрацювання. При цьому повинні точно формулюватися позиції, стосовно яких потрібні доробка, суттєве коригування, здійснення додаткових проектних проробок, що, по змозі, має обґрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти і положення державних будівельних норм, інших нормативних і інструктивно-методичних документів. Термін доопрацювання встановлюється за домовленістю сторін;
3) документація, реалізація проектних рішень якої суперечить вимогам законодавства з енергозбереження і неприйнятна з точки зору ефективного і раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, оцінюється негативно і відхиляється від погодження.
(Принципово негативна оцінка повинна бути максимально обгрунтована, в тому числі з посиланням на положення відповідних законодавчих і нормативних документів).
Термін дії позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження - 3 роки від дня його видачі (крім експертизи імпорту).
Принципово негативний висновок (коли реалізація проекту експертизи визнана неприпустимою) - безстроковий.
Висновок, згідно з яким документація направлена на доопрацювання, діє до того часу, доки вимоги експертного висновку не будуть виконані.
Вимоги експертного висновку щодо доопрацювання документації обов'язкові до виконання. Негативний висновок державної експертизи з енергозбереження є підставою для переробки програм і проектів згідно з висновком експертизи.
Чітка і ясна оцінка документації у висновках державної експертизи з енергозбереження (за одним з указаних варіантів) є обов'язковою. Висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами.
2.8.5. Підготовлені робочі матеріали оцінки проектної документації або проекти висновків підписуються безпосередніми виконавцями експертизи. Виконані з урахуванням результатів експертизи та на їх основі експертні висновки державної експертизи з енергозбереження візуються відповідальними за них спеціалістами та керівниками експертних підрозділів. Висновки державної експертизи з енергозбереження стають обов'язковими для виконання після підписання їх керівниками відповідно Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь. ( Пункт 2.8.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
2.8.6. Затвердження висновків і набуття ними статусу висновків державної експертизи з енергозбереження можуть здійснюватися також і шляхом розміщення відповідного грифа про це на титульних аркушах Експертних висновків. При цьому затвердження здійснюється вищими (порівняно з тими, хто безпосередньо підписав висновок) керівниками.
2.8.7. У разі потреби проекти висновків (щодо особливо важливих, складних об'єктів), до їх підписання і затвердження, можуть попередньо обговорюватися на засіданнях експертних чи консультативних рад з експертизи, які можуть утворюватися при експертних підрозділах державної інспекції з енергозбереження.
2.8.8. У разі обгрунтованої незгоди експертних підрозділів інспекції з підготовленими за їх завданнями робочими матеріалами попередньої оцінки проектної документації чи проектами висновків державної експертизи з енергозбереження, які були виконані залученими до виконання експертизи фахівцями, ці матеріали повертаються їх авторам для доопрацювання і внесення потрібних коректив.
2.8.9. Висновки державної експертизи з енергозбереження повинні друкуватися на офіційних бланках Державної інспекції з енергозбереження та скріплюватись гербовою печаткою на підписі уповноваженого на те керівника або на грифі затвердження (якщо висновок друкується не на бланках) і мати відповідні реквізити - реєстраційні (вихідні) номери і дати. Висновки державної експертизи з енергозбереження підлягають обліку і зберіганню у встановленому чинним законодавством порядку. Книга-реєстр обліку експертних висновків щодо відповідності проектної документації, об'єктів, обладнання та технологій нормативним актам з енергозбереження ведеться за формою згідно з додатком 7.
2.9. Порядок розрахунків за виконані роботи з
експертизи
2.9.1. Оплата робіт за договорами між підприємствами, установами й організаціями - замовниками експертизи з енергозбереження та Державною інспекцією з енергозбереження або її підрозділами на місцях повинна здійснюватися за відповідними Прейскурантами або Збірниками цін на проектні роботи, затвердженими в установленому порядку. Оплата робіт з експертизи здійснюється за рахунок коштів, передбачених у бюджетах усіх рівнів на утримання бюджетних установ та організацій, а для госпрозрахункових підприємств із зарахуванням зазначених витрат до результатів госпрозрахункової діяльності згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
2.9.2. Вартість робіт з експертизи окремих частин проектів (робочих проектів) визначається диференційовано на основі розрахунків за трудовитратами і вартості розробки відповідних частин та розділів проектно-кошторисної документації згідно із "Сборниками цен на проектные работы для строительства" та відповідно до відсоткової частки обсягів окремих частин проектів від загального обсягу проектних робіт (таблиця "Относительная стоимость разработки проектно-сметной документации в процентах от цены").
3. Відповідальність виконавців за якість проведення
експертизи з енергозбереження
3.1. Виконавець державної експертизи з енергозбереження несе відповідальність за:
необгрунтовану (неякісну), несвоєчасну чи неправомірну видачу експертного висновку, відповідність документації нормам законодавства, нормативно-правовим та нормативно-технічним актам з енергозбереження;
порушення умов договору на проведення експертизи;
розголошення відомостей про предмет експертизи, якщо інше не передбачено договором або дорученням на проведення експертизи, так само за розголошення комерційної таємниці і за використання їх у своїх особистих інтересах.
3.2. Замовник, власник об'єктів, документації на об'єкти, що підлягають обов'язковій експертизі з енергозбереження, несе відповідальність за порушення правил обов'язкової державної експертизи з енергозбереження згідно з чинним законодавством України.
Власник об'єктів, документації на об'єкти, що підлягають обов'язковій експертизі з енергозбереження, який розпочав будівництво (реконструкцію) чи виробництво продукції або завіз в Україну продукцію, яка підлягає митному оформленню за умови отримання позитивного висновку експертизи з енергозбереження без позитивного висновку Державної інспекції з енергозбереження, несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Будівництво на період виконання експертизи таких об'єктів припиняється.
3.3. За фінансування, будівництво та впровадження у виробництво нових технологій та обладнання, які не відповідають вимогам енергетичних стандартів і не мають позитивного висновку державної енергетичної експертизи, а також за порушення встановлених вимог енергозбереження під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об'єктів винні несуть дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
4. Звітність з питань організації і проведення
державної експертизи з енергозбереження
4.1. Державна інспекція з енергозбереження та її підрозділи на місцях звітують перед НАЕР один раз на рік за підсумками експертної діяльності поточного року. Звіти повинні надходити до НАЕР не пізніше 20 січня наступного за звітним року. ( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
4.2. Звіти складаються у формі пояснювальної записки, в якій вказуються дані щодо проектів, реалізація яких визнана неприпустимою (крім тих, що повернені на доопрацювання). У пояснювальній записці також наводяться дані щодо типових недоліків проектної документації, яка розглядалась; претензії до конкретних проектних організацій; пояснення щодо позиції експертів стосовно тих чи інших об'єктів; пропозиції з питань організації, проведення і поліпшення експертної роботи, крім того подаються відомості про об'єкти експертизи за назвою (повною), за напрямом діяльності або спеціалізації відповідно до переліку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094, про номер договору, договірну ціну, найбільш типові недоліки, розбиті на групи, перелік зауважень та пропозицій, зроблених на основі експертизи, відомості про проведення повторної експертизи, очікуваний економічний ефект від пропозицій експертів, рекомендації та пропозиції щодо роботи експертів і таке інше.
4.3. Наводиться аналіз експертної роботи, висновок та пропозиції щодо поліпшення експертної роботи.
5. Документи, що використовуються при проведенні
державної експертизи з енергозбереження
Державна інспекція з енергозбереження та її підрозділи на місцях при проведенні експертизи з енергозбереження використовують закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, діючі будівельні норми і правила, державні будівельні норми України, інші нормативно-технічні та інструктивно-методичні документи, що регламентують питання проектування і експертизи з енергозбереження.
При цьому слід керуватися витягом з "Переліку нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України", затвердженого Мінбудархітектури України, а також аналогічними переліками, що видаватиме Мінрегіонбуд. ( Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
(До Інструкції додаються також довідкові матеріали для використання в експертній роботі. Це "Перелік організаційних заходів та коефіцієнти можливої економії паливно-енергетичних ресурсів" (додаток 12) та "Експертні оцінки енергоефективності заходів з економії палива при виробництві тепла в котельнях" (додаток 13)).
Додаток 1
до пункту 2.1.1
Інструкції
Заявка |
1. Найменування замовника, органу, що здійснює функції |
Додаток 2
(рекомендований)
до пункту 2.1.2
Інструкції
Склад документації, що передається на державну
експертизу з енергозбереження
Перелік документів, що передаються замовником до Державної інспекції з енергозбереження для проведення експертизи в цілому та кожного з об'єктів, визначених Положенням про державну експертизу з енергозбереження ( 1094-98 ):
інвестиційні програми і проекти будівництва та інші, пов'язані з видобуванням, переробкою, виробництвом, транспортуванням, зберіганням та споживанням паливно-енергетичних ресурсів:
а) інвестиційні наміри замовника, передпроектна документація;
б) техніко-економічні обгрунтування, техніко-економічні розрахунки (ТЕО, ТЕР) інвестицій або ескізний проект; технічні розрахунки можливості та доцільності нового будівництва або реконструкції, порівняльні таблиці прийнятих у проектах енергоощадних технологій;
в) вихідні дані і технічне завдання на проектування, основні технологічні рішення, техніко-економічні показники;
г) технічні умови на підключення до інженерних мереж, схеми енергопостачання (електро-, тепло-, водо-, газопостачання), технічні умови з питань енергозбереження, отримані в Державній інспекції з енергозбереження (на схемах енергопостачання наводити розрахункові таблиці втрат напруги, електричної та теплової енергії, напору теплоносія в мережах у порівнянні з нормативними, відомості про потребу в паливі, воді, електроенергії, заходи з енергозбереження);
ґ) особливі умови заінтересованих підприємств;
д) дані про види будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, імпортного обладнання (матеріали стін, перекриттів, покрівлі, теплоефективність огороджувальних конструкцій, питомі витрати тепла, палива, опір теплопередачі огороджувальних конструкцій, інше);
е) дані про види палива, яке передбачено для використання, та дозвіл на його використання, якісні показники відповідно до договорів на постачання та до граничних якісних показників, обумовлених стандартами;
є) дані технічних проектів на машини та обладнання з тривалим терміном розробки, конструювання та виготовлення, щодо походження сировини і заводських їх випробувань;
ж) номенклатура продукції, виробничих та розрахункових програм, потужність, характеристика об'єкта з питань енергозбереження;
з) технічні характеристики продукції підприємства;
и) відомості про імпортне обладнання;
і) належні відомості про науково-технічні роботи, пов'язані із створенням нових технологічних процесів та обладнання, основні рішення та показники з енергозбереження, потенціал енергозбереження, облік вторинних та поновлюваних ресурсів, розрахунки запобігання шкодам при розробці заходів з енергозбереження, терміни окупності капітальних вкладень тощо.
Вимоги пунктів "а"......"і" слід враховувати як обов'язкові при проведенні експертизи з енергозбереження, а додаткові вимоги визначаються стосовно конкретного об'єкта при підписанні договорів на проведення експертизи з енергозбереження.
Проекти схем енергозабезпечення підприємств:
а) проект у повному обсязі згідно з ДБН А.2.2.3-97;
б) вихідні дані та технічне завдання на проектування.
Передпроектна документація на види діяльності та проекти, реалізація яких пов'язана з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням та споживанням паливно-енергетичних ресурсів:
а) інвестиційні наміри, передпроектні опрацювання;
б) вихідні дані і завдання на розробку ТЕО інвестицій або ескізний проект;
в) оцінка ефективності прийнятих рішень з енергозбереження.
Енерготехнологічна частина техніко-економічних обгрунтувань будівництва нових об'єктів та підприємств:
а) техніко-економічне обгрунтування інвестицій;
б) вихідні дані та технічне завдання на розробку ТЕО інвестицій;
в) відомості про річне споживання паливно-енергетичних ресурсів новим об'єктом або підприємством;
г) оцінка ефективності прийнятих рішень з енергозбереження та відповідності їх сучасним досягненням науки, техніки та прогресивним питомим показникам.
Енерготехнологічна частина техніко-економічних обгрунтувань розширення (реконструкції, технічного переобладнання, модернізації) діючих об'єктів та підприємств:
а) техніко-економічне обгрунтування інвестицій;
б) вихідні дані та завдання на розробку ТЕО інвестицій;
в) відомості про річне споживання паливно-енергетичних ресурсів новим об'єктом або підприємством до розширення (реконструкції, технічного переобладнання, модернізації) та після нього;
г) оцінка ефективності прийнятих рішень з енергозбереження та відповідності їх сучасним досягненням науки, техніки та прогресивним питомим показникам.
Енерготехнологічна частина проектів будівництва нових об'єктів та підприємств:
а) пояснювальна записка;
б) технологічна частина проекту;
в) рішення з теплопостачання, електропостачання, енергообладнання;
г) вихідні дані та технічне завдання на проектування;
ґ) відомості про річне споживання паливно-енергетичних ресурсів новим об'єктом або підприємством;
д) оцінка ефективності прийнятих рішень з енергозбереження та відповідності їх сучасним досягненням науки, техніки та прогресивним питомим показникам.
Будівельні норми і правила:
а) будівельні норми і правила;
б) перелік законодавчої та нормативної документації, згідно з якою розроблені будівельні норми і правила.
Документація на створення нової енергоємної техніки і технології:
а) технічне завдання на проектування;
б) технічні умови на нову техніку або технологічний процес на нову технологію;
в) інструкція з експлуатації або технічний паспорт на нову техніку, або технічні паспорти на технологічне обладнання, яке застосовується на новій технології;
г) протоколи випробувань;
ґ) оцінка ефективності прийнятих рішень з енергозбереження та відповідності їх сучасним досягненням науки і техніки та прогресивним питомим показникам.
Документація на створення нових енергоємних матеріалів:
а) технічні умови на виготовлення енергоємного матеріалу;
б) вихідні дані та завдання на створення нових матеріалів;
в) протоколи випробувань;
г) оцінка ефективності прийнятих рішень з енергозбереження та відповідності їх сучасним досягненням науки, техніки та прогресивним питомим показникам.
Документація на придбання за імпортом нової енергоємної техніки, технології, енергоємних матеріалів:
а) технічна документація на імпортну техніку, технологію, енергоємні матеріали;
б) сертифікати відповідності іноземної енергоємної техніки, технології, енергоємних матеріалів вимогам чинних в Україні нормативних документів;
в) техніко-економічне обгрунтування застосування імпортної нової енергоємної техніки, технологій, енергоємних матеріалів з точки зору енергозбереження.
Виробничі об'єкти підприємств, установ, організацій, житлові будинки та об'єкти сільськогосподарського виробництва всіх форм власності:
а) проектна документація, згідно з якою збудовано підприємство;
б) вихідні дані та технічне завдання на проектування;
в) характеристика підприємств, у якій коротко викладена інформація щодо основних підрозділів та технологічних процесів з точки зору споживання паливно-енергетичних ресурсів, техніко-економічні показники основного енергоспоживального обладнання, рівень завантаження обладнання, режим його роботи;
г) документи виробничої діяльності підприємства за розглянутий період, кількість виробленої продукції, її загальна вартість, витрати енергоресурсів, загальна вартість енергоресурсів та інші матеріали на вимоги експертизи;
ґ) проектна документація, на підставі якої будувався житловий будинок, дані про стан енергетично-технічного обладнання будинку.
Обладнання, побутова техніка, нагрівальні та освітлювальні прилади, що створюються в Україні:
а) технічна документація (технічні умови, технічні паспорти, інструкції по експлуатації, протоколи випробувань) на обладнання, побутову техніку, нагрівальні та освітлювальні прилади;
б) оцінка прийнятих рішень з енергозбереження та відповідності їх сучасним досягненням науки, техніки та нормативним питомим показникам.
Енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації:
а) технічна документація на обладнання (технічні умови, технічні паспорти, енергетичні паспорти, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, протоколи випробувань).
Документація на прилади, системи комплексного вимірювання і обліку паливно-енергетичних ресурсів та лічильники електричної, теплової енергії, газу, води тощо:
а) технічна документація (технічні умови, технічні паспорти, інструкції з експлуатації, протоколи випробувань).
Міжгалузеві, галузеві та регіональні методики нормування та норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві:
а) міжгалузеві, галузеві та регіональні методики нормування та норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;
б) дані про асортимент та обсяги виробництва продукції;
в) дані про планові та фактичні витрати ПЕР за минулі періоди;
г) план організаційно-технічних заходів з економії ПЕР;
ґ) паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання.
Обладнання, побутова техніка, нагрівальні та освітлювальні прилади, інші прилади та устаткування, які підлягають державній експертизі з енергозбереження з ініціативи власника або оптових покупців:
а) технічна документація (технічні умови, технічні паспорти, інструкції з експлуатації, протоколи випробувань) на обладнання, побутову техніку, нагрівальні та освітлювальні прилади, інші прилади та устаткування.
Експертиза питомих витрат при обстеженні діючих підприємств:
а) заява підприємства, організації на проведення експертизи;
б) довідка про річний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів за останні 5 років з основних видів продукції та в динаміці;
в) форма статистичної звітності;
г) методика для визначення норм питомих витрат ПЕР, призначена для конкретного підприємства з урахуванням галузевої специфіки;
ґ) наявні (розроблені) питомі норми споживання ПЕР, затверджені на підприємстві і доведені до вищої організації;
д) довідка про облік споживання ПЕР (типи приладів, клас їх точності, похибка, термін повірки, інше);
е) аналіз енергоємності одиниці продукції, що випускається, динаміка енергоємності протягом 5 років та порівняння її з показниками галузі;
є) паспорти на енерговикористовувальне обладнання, режимні карти, технологічні регламенти, технологічні карти, інструкції з експлуатації;
ж) очікуваний потенціал енергозбереження (за рік, як відсоток від енергоспоживання на час перевірки), підрахунки економічного ефекту від енергоощадних заходів, уже впроваджених чи таких, що розроблені і рекомендовані до впровадження;
з) плани, організаційно-технічні заходи, спрямовані на ефективне і раціональне використання ПЕР.
Додаток 3
(рекомендований)
до пункту 2.1.2
Інструкції
Перелік документації на об'єкти, які підлягають |
------------------------------------------------------------------ |
|---------------------------+------------------------------------| |
|---------------------------+------------------------------------| |
_______________ |
Додаток 4
(обов'язковий)
до пункту 2.2.5
Інструкції
Договір N |
місто _______________ 199_ р. |
5. Інші умови |
до договору N ______________ |
Протокол |
( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
Додаток 5
(обов'язковий)
до пункту 2.8.3
Інструкції
(Державний Герб України) |
Експертний висновок N |
м. ____________ "___" ______________ 199_ р. |
(Державний Герб України) |
Експертний висновок N |
Експертний висновок N |
м. ________________ "___" ______________ 199_ р. |
( Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
Додаток 6
(обов'язковий)
до пункту 2.8.3
Інструкції
Система |
00 0 00 0000 0000 000 |
Додаток 7
(обов'язковий)
до пункту 2.7.5
Інструкції
Титульний аркуш |
Книга-реєстр |
Форма книги-реєстру: |
---------------------------------------------------------------- |
( Додаток 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів N 92 від 15.06.2007 )
Додаток 8
(рекомендований)
до пункту 2.7
Інструкції
Перелік основних показників з енергоефективності |
----------------------------------------------------------------- |
|----------------------------------------------+----------------| |
Додаток 9
(рекомендований)
до пункту 2.4.4
Інструкції
Рекомендації експерту при розгляді проектів щодо |
------------------------------------------------------------------ |
Додаток 10
(обов'язковий)
до пункту 2.2.1
Інструкції
Перелік підрозділів Державної інспекції з |
------------------------------------------------------------------------- |
|--+------------------+-------------+-------------------+---------------| |
( Додаток 10 в редакції Наказу Держкоменергозбереження N 76 від 27.08.2000 )
Додаток 11
(рекомендований)
до пункту 2.7
Інструкції
Перелік основних заходів щодо енергозбереження в
галузях народного господарства
1. Основні заходи щодо економії паливно-енергетичних
ресурсів у галузях паливно-енергетичного комплексу
1.1. У нафтовій та нафтопереробній промисловості:
1) упровадження розробок із підвищенням нафтовіддачі пластів та інтенсифікацією віддачі від малодебітних родовищ;
2) упровадження методів поглиблення переробки нафти з упровадженням великомасштабних комбінованих систем;
3) максимальна утилізація попутного нафтового газу та газового конденсату;
4) упровадження експрес-методів контролю якості нафтопродуктів та продуктів нафтопереробки, підвищення калорійності рідкого палива, запровадження систем обліку при його видобуванні, транспортуванні, збагаченні та споживанні.
1.2. У вугільній промисловості:
1) виробництво сортового вугілля і поліпшення якісних характеристик вугілля, вугільних брикетів для комунально-побутових потреб та населення;
2) упровадження високопродуктивного технологічного обладнання для видобування вугілля на тонких пластах та автоматично діючих вуглезбагачувальних фабрик, освоєння і використання технологій газифікації вугілля та переробки низькосортного твердого палива;
3) створення дослідних установок для одержання з вугілля і сланців принципово нових видів екологічно чистого палива;
4) використання шахтного метану з енергетичною метою;
5) упровадження експрес-методів контролю якості вугілля, підвищення калорійності твердого палива, запровадження систем обліку при його видобуванні, транспортуванні, збагаченні та споживанні.
1.3. У газовій промисловості:
1) упровадження розробок з довидобування запасів газу з малодебітних і відпрацьованих газових родовищ, розробка та впровадження екологічно досконалих технологій і технічних засобів переробки природного газу, виробництва сірки, гелію, етану та інших видів вуглеводневої сировини;
2) упровадження стисненого природного й зрідженого нафтового газу та моторного палива;
3) упровадження процесів, які передбачають виробництво під час переробки природного газу нового енергоносія - водню;
4) упровадження експрес-методів контролю якості природного газу, підвищення вимог до його якісних характеристик, запровадження систем обліку при його видобуванні, транспортуванні та споживанні;
5) упровадження турбодетандерних установок.
1.4. В енергетичній галузі:
1) упровадження газотурбінних установок та парогазових циклів комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
2) розробка й освоєння прогресивних технологій та обладнання для теплових електростанцій на кам'яному та бурому вугіллі, які забезпечують істотне скорочення шкідливих викидів у навколишнє середовище та комплексне використання відходів виробництва, в тому числі золошлакових відходів із скороченням площ, відведених під золовідвали;
3) реконструкція діючого обладнання теплових електричних станцій з метою збільшення їх потужності, скорочення питомих витрат палива, зниження шкідливих викидів в атмосферу і підвищення їх експлуатаційної надійності;
4) збільшення виробництва електроенергії на гідроелектростанціях з розвитком міні- та мікро-ГЕС;
5) упровадження технологій, які сприяють зниженню технологічних витрат та попереджують невиправдані втрати енергії під час її виробництва, транспортування до споживача та скорочення складової витрат на власні потреби;
6) упровадження експрес-методів контролю якості вугілля, мазуту та природного газу, підвищення вимог до їх якісних характеристик, особливо підвищення калорійності рідкого та твердого палива, зменшення вологовмісту та зниження зольності твердого палива, запровадження систем обліку палива в усьому технологічному циклі виробництва, передачі та споживання енергії, що виробляється;
7) упровадження нетрадиційних поновлюваних джерел енергії для електро-, теплопостачання, в першу чергу автономних споживачів та споживачів агропромислового сектора народного господарства.
2. Основні заходи щодо енергозбереження у
промисловості
2.1. Основні заходи щодо енергозбереження у чорній металургії:
1) розширення застосування процесів безперервного розливу сталі;
2) упровадження технологій сухої грануляції доменних шлаків;
3) будівництво великотоннажних дугових печей;
4) поліпшення якості залізорудної шихти;
5) розширення застосування установок сухого гасіння коксу;
6) заміна мартенівських печей на киснево-конверторні;
7) заміна природного газу на вугільний пил під час подавання в доменні печі та підвищення рівня підігріву повітряного дуття;
8) збільшення висоти шару шихти і використання теплоти агломерату для підігріву повітря в агломераційному виробництві;
9) використання ефективніших пальникових пристроїв для сушіння і підігріву сталерозливних ковшів та іншого розливного обладнання;
10) застосування пальникових пристроїв з низьким виходом оксидів азоту в продуктах згорання та підвищення рівня підігріву повітря в прокатному виробництві;
11) розширення застосування технології безперервного коксування вугілля;
12) упровадження низькотемпературного підігріву металу під звичайну та контрольовану прокатку;
13) використання вторинних енергетичних ресурсів для вироблення електроенергії;
14) застосування регульованого електроприводу;
15) використання коксового та доменного газу як палива.
2.2. Основні заходи щодо енергозбереження у кольоровій металургії:
1) залучення до виробництва вторинних кольорових металів;
2) модернізація та реконструкція існуючого обладнання та вдосконалення технологічних схем, зокрема установка електролізерів з опаленими анодами;
3) проведення процесів електролізу алюмінію за допомогою ЕОМ;
4) використання магнітогідродинамічної (МГД) техніки для виробництва алюмінію;
5) упровадження економічних методів утилізації тепла відхідних газів та тепла шлаків печей киплячого шару, відбивних, шахтних, шлако-сублімувальних, електричних печей та конверторів для виплавки міді, нікелю та свинцю;
6) упровадження установок регенерації водню, нових п'ятикорпусних випарних батарей та інше.
2.3. Основні заходи щодо енергозбереження в хімічній промисловості:
1) широкомасштабне впровадження енерготехнологічних агрегатів та установок у виробництві аміаку (АМ-85, АМ-90 потужністю 500 тис. т/рік), карбаміду, азотної кислоти, каустичної соди, метанолу та інших продуктів;
2) упровадження плазмохімічного методу слабкої азотної кислоти та інших азотовмісних речовин, уведення високопродуктивних агрегатів АК-72, АК-72Н;
3) теплова переробка токсичних горючих та рідких виробничих відходів;
4) установка високоефективного в енергетичному відношенні устаткування потужністю 600 - 800 тис. т/рік у виробництві сірчаної кислоти;
5) збільшення випуску синтетичного аміаку на агрегатах М-400, Н-450;
6) удосконалення технологічних процесів виробництва калійних добрив, апатитового концентрату, жовтого фосфору, карбаміду зі зниженням питомих витрат природного газу;
7) використання теплових вторинних енергоресурсів для виробництва холоду.
2.4. Основні заходи щодо енергозбереження у машинобудуванні:
1) удосконалення конструкцій та модернізація паливоспоживального обладнання, включаючи автоматизацію нагрівальних та термічних печей;
2) зниження металоємності продукції, що випускається;
3) обов'язкова установка рекуператорів з підвищеним підігрівом повітря (500 - 600 град.C) та установка газопальникових пристроїв з низьким виходом оксидів азоту;
4) широке впровадження нових теплоізоляційних та вогнетривких, у тому числі волокнистих, матеріалів для футерування печей;
5) повне використання тепла відхідних газів, тепла охолодження агрегатів, тепла відпрацьованої пари від пресів і молотів та інше.
2.5. Основні заходи щодо енергозбереження у промисловості будівельних матеріалів:
1) збільшення обсягів виробництва цементного клінкеру сухим способом;
2) інтенсифікація процесів випалу клінкеру шляхом упровадження ефективних теплообмінних та пальникових пристроїв;
3) розширення використання мінералізаторів, заміна глинистого компонента в сировинній суміші на технологічні матеріали, використання термостійких вогнетривів, зниження вологості шламу у виробництві клінкеру за рахунок використання розріджувачів та переведення потужностей з мокрого способу на напівсухий;
4) удосконалення систем скловаріння та впровадження електричного й газоелектричного варіння скла;
5) збільшення випуску порожнистої цегли та підвищення частки паливовмістких домішок (попелу ТЕС, продуктів вуглезбагачення та ін.) у виробництві керамічної цегли;
6) упровадження нових випалювальних агрегатів та модернізації обладнання для виробництва цегли, черепиці, фаянсу, керамзиту та інших пористих заповнювачів;
7) модернізація діючих та впровадження нових обертових і шахтних печей, розширення використання фракційної сировини, впровадження систем КВП у виробництво вапна;
8) удосконалення технології та обладнання у виробництві будівельної кераміки, мінеральної вати та сантехнічних виробів.
2.6. Основні заходи щодо енергозбереження у лісопаперовій промисловості:
1) упровадження установок контролю технологічного процесу на лініях виробництва плит ДСП та ДВП;
2) застосування автоматичних пристроїв керування вентиляторними установками, рекуперації та утилізації тепла;
3) використання теплонасосних установок у виробництві паперу та картону;
4) товарне використання деревних відходів як сировини в процесах гідролізу, виробництва целюлози, будівельних матеріалів, добрив тощо;
5) використання відходів деревини в деревообробній промисловості.
2.7. Основні заходи щодо енергозбереження у харчовій промисловості:
1) удосконалення теплових систем та оптимізація режимів теплоспоживання;
2) упровадження нових енергоощадних технологій та обладнання;
3) скорочення кількості дрібних та неекономічних котелень;
4) якісне виробництво, переробка та зберігання харчової продукції при скороченні втрат сировинних та паливно-енергетичних ресурсів;
5) скорочення втрат теплових ВЕР з гарячим конденсатом, вторинними парами через незадовільну теплоізоляцію продуктопроводів та паропроводів;
6) використання відходів харчової промисловості для виробництва альтернативного рідкого та газоподібного палива.
3. Основні заходи щодо енергозбереження на транспорті
3.1. Ефективне використання палива в автомобільному, авіаційному, трубопровідному, залізничному, морському та річковому транспорті з метою вдосконалення рухомого транспорту, шляхового господарства.
3.2. Раціональна організація використання транспортних засобів.
3.3. Підвищення якості паливно-мастильних матеріалів.
3.4. Запровадження на всій території нормативів граничної витрати палива та енергії за групами транспортних засобів.
3.5. Раціональний розподіл потоків вантажів та пасажирів між різноманітними видами транспорту.
3.6. Економічне стимулювання енергозбереження на транспорті, включаючи використання досягнень науково-технічного прогресу, під час освоювання виробництва менш енергоємних видів рухомого складу.
3.7. Упровадження альтернативних видів моторного палива.
4. Основні заходи енергозбереження у сільському
господарстві
4.1. Дотримання науково обгрунтованих норм витрат палива та енергії за видами виробництв та споживачами, кліматичними зонами, рівнями електрифікації та механізації сільського господарства.
4.2. Організація системи обліку та звітності щодо витрат енергоресурсів, включаючи моторне паливо.
4.3. Проведення заходів, пов'язаних з підвищенням надійності енергозбереження та зниженням втрат палива та енергії.
4.4. Застосування індустріальних та безвідходних технологій виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.
4.5. Використання в зонах децентралізованого енергозбереження технічних засобів нетрадиційної енергетики.
4.6. Заміна агрегатів, які використовують моторне паливо і світлі нафтопродукти, на обладнання з автоматичними, газовими та газорідинними пристроями.
4.7. Розширення мережі станцій ремонту, технічного обслуговування та пунктів прокату сільськогосподарської техніки для фермерів.
4.8. Обладнання діючих та нововведених в експлуатацію тваринницьких та птахівницьких комплексів біоенергетичними установками для виробництва органічних добрив та біогазу.
4.9. Удосконалення системи опалення теплиць, тваринницьких ферм і птахофабрик, процесів сушки сільськогосподарської продукції і відходів виробництва, утилізація низькопотенційних ВЕР.
5. Основні заходи щодо енергозбереження у соціальній
сфері та житлово-комунальному господарстві
5.1. Здійснення енергоощадних заходів, що забезпечують виконання вимог відповідних державних стандартів, будівельних норм та правил для досягнення встановлених питомих показників витрат енергоресурсів.
5.2. Організація обліку витрат енергоресурсів та автоматизоване управління енергоспоживанням у будівлях та системах інженерного обладнання.
5.3. Диспетчеризація управління системами інженерного обладнання на рівні мікрорайону, району, міста, включаючи створення автоматизованих систем управління технологічними процесами електро-, тепло-, водо-, газопостачання.
5.4. Застосування під час будівництва, реконструкції або капітального ремонту житлових та громадських споруд проектних рішень, конструкцій та ізоляційних матеріалів з підвищеним тепловим захистом та з урахуванням кліматичних зон і технологічних вимог.
5.5. Використання теплоутилізаційного обладнання у складі проектів будівель та споруд.
5.6. Залучення до паливно-енергетичного балансу нетрадиційних відновлювальних джерел енергії, місцевих видів палива, твердих побутових відходів та тепла міських стоків.
5.7. Застосування автономних інженерних систем у малоповерховій забудові міст і селищ, у житлових будинках сільської місцевості.
Додаток 12
(рекомендований)
до пункту 5
Інструкції
Перелік організаційно-технічних заходів та коефіцієнти |
----------------------------------------------------------------- |
|----------------------------------------------+----------------| |
|----------------------------------------------+----------------| |
|----------------------------------------------+----------------| |
Примітка. Наведені значення коефіцієнтів економії енергоресурсів є |
Додаток 13
(рекомендований)
до пункту 5
Інструкції
І. Експертні оцінки енергоефективності заходів з |
II. Заходи підвищення енергоефективності роботи виробництв |
III. Заходи підвищення енергоефективності за рахунок |
Економія теплової енергії |
Додаток 14
(рекомендований)
до пункту 2.1.3
Інструкції
Особливості здійснення державної експертизи з
енергозбереження окремих видів товарів, які
митні органи оформляють за умови наявності
позитивного висновку державної експертизи з
енергозбереження
1. Згідно з п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 Держкоменергозбереження розроблений та затверджений "Перелік окремих видів товарів, по яким митним органам потрібно здійснювати митне оформлення за умови наявності позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження" (далі - Перелік).
2. Метою експертизи з енергозбереження енергоємних імпортних товарів, нових технологій, матеріалів тощо при перетині кордону є захист інтересів споживачів енергоємної продукції та послуг і держави від увезення на митну територію України товарів, техніки, матеріалів та послуг, які не відповідають законодавству і нормативно-правовим актам України з питань енергозбереження та енергоефективності.
3. Експертиза спрямована на:
підвищення показників з економії всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників суспільного виробництва;
реалізацію єдиної технічної політики в сфері енергозбереження та енергоефективності;
забезпечення сумісності продукції щодо якісних показників енергоносіїв при їх споживанні (експлуатації), наявності та відповідності товару сертифікату системи стандартизації та сертифікації України, терміну дії сертифіката, а також внесення його до Єдиного реєстру державної системи сертифікації;
забезпечення якості продукції відповідно до нормативно-правових актів з енергозбереження та енергоефективності (державних стандартів України; діючих міждержавних стандартів; міжнародних, регіональних, а також національних стандартів інших країн; сертифікатів, виданих або визнаних у встановленому порядку; характеристик та властивостей матеріалів і речовин). Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим) ним органом. На територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, які за своїми технічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог з енергозбереження і енергоефективності, що діють на території України.
У разі відсутності національних стандартів та вимог з енергозбереження та енергоефективності на певний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів;
забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України, потреби дотримання певних пропорцій між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві товарів;
урахування економічної доцільності ввезення товарів за імпортом і ступеня підвищення ефективності виробництва при їх застосуванні, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому; досягнення гармонізації з міжнародними, регіональними, а в разі потреби - з національними стандартами інших країн;
забезпечення відповідності поданих на експертизу документів вимогам актів законодавства, достовірності і єдності вимірювань, технічної єдності та сумісності продукції під час її експлуатації (застосування), а також відповідності вимогам на поставку продукції;
перевірку відповідності заявленого до митного оформлення товару найменуванню та опису відповідного товару за Переліком;
потребу дотримання норм герметичності, класу точності, похибок при вимірюванні, номінального тиску, номінальної температури, інших показників, що впливають на ефективність виробництва відповідно до конкретного обладнання, технології, матеріалів тощо.
4. Замовник експертизи з енергозбереження подає такі відомості на кожний вид товару:
найменування та код товару (товарів) за класифікатором ДК 017-98 (УКТЗЕД), відомості про виготовлювача товару, відомості про кінцевого споживача товару, шифр та назву країни (країн), з якої (яких) він імпортується, строк дії ліцензії, кількість або вартість товару (в разі квотування імпорту і видачі відкритої індивідуальної ліцензії), територіальне місцезнаходження митниці, повне найменування та адреса продавця і покупця, вид угоди (контракту), одиниця виміру товару, ціна товару, погодження, ім'я керівника продавця, орган, який видав ліцензію, особливі умови ліцензії, можливість реалізації товару в Україні.
5. На експертизу з енергозбереження подаються:
технічний паспорт (оригінал);
технічні характеристики та вимоги до умов експлуатації;
відповідний сертифікат (копія);
умови сервісного обслуговування, наявність можливості комплектування;
інша документація, визначена виконавцем експертизи з енергозбереження в залежності від технічних вимог до товару.
6. Підставою для митного оформлення товарів, які зазначені в Переліку, є Експертний висновок про відповідність об'єкта нормативним актам з питань енергозбереження (додаток 5).
7. Порядок передачі документації та здійснення експертизи з енергозбереження визначені цією Інструкцією на загальних засадах, викладених у п.2.1.1, а також розділі 2.2.
8. Терміни виконання експертизи визначаються договором за попереднім погодженням із замовником з урахуванням обставин міжнародних та інших контрактів, раніше складених договорів, за умовами перетину кордону та максимального сприяння суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.
Для довідки наводяться деякі терміни, тлумачення яких дається в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) і які зустрічаються в тексті.
Імпорт (імпорт товарів) - закупка в іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності товарів та їх увезення на територію України, включаючи закупку товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Ліцензія відкрита (індивідуальна) - дозвіл на імпорт товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.
Ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на імпортні операції певного товару (товарів) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару (товарів).
Ліцензія імпортна - належним чином оформлене право на імпорт протягом установленого строку певних товарів або з метою інвестицій.
Ліцензія разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.
Постійне місцезнаходження - місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності.
Товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Товарна група - група однорідних товарів за гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Країна призначення - країна, відома на момент отримання висновку експертизи як країна кінцевого споживання товару.
Кінцевий споживач товару - юридична особа, яка використовує імпортовані товари для власних потреб.
Заявлена мета - напрям використання імпортованих товарів, який офіційно декларується імпортером товару в зовнішньоекономічному договорі (контракті) та/або кінцевим споживачем у сертифікаті кінцевого споживача.