Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
НАКАЗ
N 73/02 від 26.05.2005
Зареєстровано
в Київському міському управлінні юстиції
31 травня 2005 р. за N 34/676
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Головного управління юстиції у місті Києві
N 97/02 від 18.04.2007)
Про порядок державної реєстрації нормативно-правових
актів у Київському міському управлінні юстиції
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Київського міського управління юстиції
N 219/02 від 20.11.2006 )
Відповідно до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції та Положення про районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.08.2000 N 36/5, зареєстрованого 30.08.2000 за N 558/4779, Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами), та на виконання пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", зареєстрованого 12.04.2005 за N 381/10661, наказую:
1. Затвердити Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції та проведення їх державної реєстрації, що додається.
2. Відділу реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.
3. Начальникам районних управлінь юстиції міста Києва розробити та затвердити порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до відповідного управління юстиції та проведення їх державної реєстрації.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника Кушніра О.Д.
Начальник управління Д.М.Сокуренко
Затверджено
наказом Київського міського
управління юстиції
від 26.05.2005 N 73/02
Зареєстровано
в Київському міському управлінні юстиції
31 травня 2005 р. за N 34/676
Порядок
подання нормативно-правових актів на державну
реєстрацію до Київського міського управління юстиції
та проведення їх державної реєстрації
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Указів Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами), від 27.06.96 N 468 "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів", від 13.12.96 N 1207 "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами) (далі - Положення), та Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 N 376 (із змінами).
1.2. Цей Порядок установлює процедуру підготовки та подання до Київського міського управління юстиції нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації, її управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю, акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, а також єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації у Київському міському управлінні юстиції.
1.3. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції ( 254к/96-ВР ) та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Єдиний державний реєстр).
1.4. У цьому Порядку під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.
2. Порядок підготовки та подання нормативно-правових
актів до Київського міського управління юстиції
на державну реєстрацію
2.1. Державній реєстрації в Київському міському управлінні юстиції підлягають нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації, її управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю.
2.2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:
зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;
мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, органів господарського управління і контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.
2.3. Зміни і доповнення до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.
Зміни та доповнення до нормативно-правового акта оформлюються, як правило, розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ. При цьому зміни до розпорядчого документа формулюються виключно у розпорядчому документі. ( Абзац другий пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Київського міського управління юстиції N 219/02 від 20.11.2006 )
У разі внесення змін у заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, відповідні зміни повинні бути внесені також у заголовок та текст розпорядчого документа.
При необхідності внесення змін та доповнень до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 2.2 цього Порядку, розробляється і подається на державну реєстрацію єдиний новий нормативно-правовий акт, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.
2.4. На державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;
в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
ґ) спрямовані на організацію виконання рішень органів вищого рівня і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм, а також внутрішньовідомчого характеру;
д) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності тощо);
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення тощо).
2.5. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення не пізніше 5-денного строку після їх прийняття.
У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, указаним у пункті 2.2 цього Порядку, такі акти також підлягають направленню на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації в таких випадках приймає Київське міське управління юстиції після проведення їх правової експертизи.
2.6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції ( 254к/96-ВР ) та чинному законодавству України, правилам нормопроектування, узгоджуватися з раніше прийнятими актами, викладатися згідно з правилами українського правопису та вимогами Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (із змінами) (далі - Примірна інструкція), зокрема мати у верхньому правому кутку під номером акта і грифом затвердження вільне місце (6х10 см) для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта.
2.7. Структура нормативно-правового акта повинна забезпечувати логічний розвиток предмета правового регулювання.
Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, повинен відповідати заголовку в тексті розпорядчого документа та у відмітках до додатків до нормативно-правового акта і в тексті акта та розпорядчого документа пишеться з великої літери.
Для розкриття підстав і мети прийняття нормативно-правового акта в ньому дається вступна частина - преамбула, яка містить посилання на компетенційний нормативно-правовий акт. При цьому правові норми до преамбули не включаються. ( Абзац третій пункту 2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Київського міського управління юстиції N 219/02 від 20.11.2006 )
Нормативні приписи оформляються у вигляді пунктів, які мають наскрізну нумерацію арабськими цифрами з крапками і не мають заголовків. Пункти можуть поділятися на підпункти, які можуть мати цифрову або літерну нумерацію.
Великі за обсягом нормативно-правові акти можуть поділятися на розділи і глави, які мають заголовки.
Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.
Нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені у розпорядчому документі.
Додатки до розпорядчих документів та до нормативно-правових актів оформлюються відповідно до вимог Примірної інструкції.
Якщо додаток до розпорядчого документа викладається в новій редакції, у грифі затвердження або відмітці до додатка зазначаються вид, дата та номер основного розпорядчого документа, а в дужках зазначаються вид, дата та номер розпорядчого документа, відповідно до якого цей додаток викладено в новій редакції.
У відмітці до додатка до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, указуються номер додатка та заголовок нормативно-правового акта.
2.8. Розпорядчий документ підписується керівником суб'єкта нормотворення або особою, яка виконує його обов'язки.
Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, та інші додатки до розпорядчого документа підписуються керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша.
Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.
Дата підписання і затвердження нормативно-правового акта оформлюється цифровим способом. У тексті нормативно-правового акта дати оформлюються цифровим або словесно-цифровим способом відповідно до вимог Примірної інструкції ( 1153-97 ). ( Абзац четвертий пункту 2.8 в редакції Наказу Київського міського управління юстиції N 219/02 від 20.11.2006 )
2.9. Якщо в нормативно-правовому акті наводяться таблиці, графіки, схеми, то вони, як правило, мають бути оформлені у вигляді додатків з наскрізною нумерацією, а відповідні пункти акта повинні містити посилання на ці додатки. Знак N при цьому не ставиться.
Кожна сторінка додатка, крім першої, повинна мати у правому верхньому куті напис "Продовження додатка" та його номер.
У разі розміщення таблиці на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак N при цьому не ставиться.
2.10. У разі посилання в нормативно-правовому акті на інший зареєстрований у Київському міському управлінні юстиції нормативно-правовий акт необхідно вказувати його вид, повне найменування суб'єкта нормотворення або його офіційне скорочення, зазначене в законодавчих актах, положеннях (статутах), дату прийняття, номер, заголовок, реєстраційний номер, присвоєний Київським міським управлінням юстиції під час державної реєстрації, та дату державної реєстрації.
У разі, якщо такий нормативно-правовий акт викладено в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.
Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на нормативно-правовий акт центрального чи місцевого органу виконавчої влади, органу господарського управління чи контролю, іншого органу, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України чи Київському міському управлінні юстиції, не допускається.
У тексті нормативно-правових актів наводяться повні назви державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законодавчих актах, положеннях (статутах).
Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються в тексті нормативно-правового акта тільки після наведення їх повних назв чи відповідних пояснень.
2.11. Разом з нормативно-правовим актом до реєструючого органу подаються відомості про офіційне внутрішнє погодження нормативно-правового акта із заінтересованими структурними підрозділами суб'єкта нормотворення, у тому числі пропозиції юридичної служби щодо подання цього акта до Київського міського управління юстиції для державної реєстрації.
Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами. Віза включає: найменування посади, особистий підпис, ініціали і прізвище особи, яка візує документ, та дату візування.
2.12. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у 3 примірниках: оригінал, дві копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затверджених ним положення, інструкції, порядку тощо і додатків до них.
Копії розпорядчого документа, нормативно-правових актів, затверджених розпорядчим документом, додатки до розпорядчого документа та до нормативно-правових актів, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в установленому Примірною інструкцією порядку, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту.
Крім того, подається також дискета з текстами документів, яка повертається суб'єкту нормотворення після державної реєстрації нормативно-правового акта.
Тексти мають бути підготовлені, як правило, у Microsoft Word, формат RTF, з використанням шрифту Times New Roman, розмір 14, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel.
2.13. Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб'єктами нормотворення або одним із них за погодженням з іншими.
Нормативно-правовий акт уважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб'єктів нормотворення.
Спільні розпорядчі документи викладаються на аркуші, у верхній частині якого розміщується малий Державний Герб України, нижче - на одному рівні найменування суб'єктів нормотворення, що приймають акт.
Спільний розпорядчий документ приймається за однією датою. Номер спільного документа складається з номерів, присвоєних суб'єктами нормотворення, проставлених через дріб у відповідній послідовності.
У разі, якщо спільний нормативно-правовий акт приймається кількома суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів, що затверджують нормативно-правовий акт, має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату та однаковий заголовок.
Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом, підпис керівника якого стоїть першим.
При цьому оригінал нормативно-правового акта подається в кількості примірників, яка дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.
Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються, доповнюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами.
2.14. У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами у формі, установленій Примірною інструкцією.
При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню з відповідальними територіальними органами спеціально уповноваженого органу.
Випадки необхідності погодження нормативно-правових актів з Антимонопольним комітетом України передбачені пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 N 4-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за N 78/287 (із змінами).
Крім того, проекти нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок (частина третя статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ).
2.15. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому обов'язково вказуються прізвище уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та номер його телефону.
У разі, якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа Київського міського управління юстиції про відмову в державній реєстрації або повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання.
2.16. У разі якщо предмет правового регулювання нормативно-правового акта стосується прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), проект такого акта подається до Голови Київського регіонального відділення Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини Київського міського управління юстиції для надання висновку щодо відповідності його положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.
Щодо того, чи стосується предмет правового регулювання нормативно-правового акта прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, визначається суб'єктом нормотворення. При прийнятті такого рішення доцільно керуватися Тематичним показчиком за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї (додаток до Методичних рекомендацій щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів (їх проектів) на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затверджених Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини 15.08.2006.
Якщо, за рішенням суб'єкта нормотворення, предмет правового регулювання нормативно-правового акта не стосується прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, він зазначає про це в супровідному листі, з яким нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію.
При цьому в разі виникнення під час проведення державної реєстрації сумніву щодо правильності прийнятого суб'єктом нормотворення рішення нормативно-правовий акт повертається без державної реєстрації в порядку, визначеному підпунктом 3.4.3 пункту 3.4 розділу 3 цього Порядку. Для отримання висновку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, або офіційного підтвердження Київським регіональним відділенням Національного бюро правильності такого рішення. ( Розділ доповнено пунктом 2.16 згідно з Наказом Київського міського управління юстиції N 219/02 від 20.11.2006 )
2.17. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Київського міського управління юстиції подаються:
а) пояснювальна записка, у якій зазначаються обґрунтування підстав та мета розроблення нормативного акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації акта.
Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може додаватися викладений у стислій формі інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативного акта;
б) відомості про чинні акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;
в) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані;
г) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та 2 копії);
ґ) завірена копія рішення територіального органу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про погодження проекту регуляторного акта або завірена копія рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта.
д) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).
Супровідний лист, пояснювальна записка, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником;
є) висновок Голови Київського регіонального відділення Національного бюро щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. ( Пункт 2.17 доповнено підпунктом "є" згідно з Наказом Київського міського управління юстиції N 219/02 від 20.11.2006 )
2.18. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 2.16 цього Порядку, подається уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення до відділу реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства для попереднього розгляду. Начальник відділу перевіряє комплектність документів та правильність їх оформлення (наявність підписів, печаток, погоджень тощо). Якщо документи відповідають установленим вимогам, робить на супровідному листі відмітку про передачу документів до відділу документального забезпечення та контролю за виконанням та ставить свій підпис і дату. У противному разі документи повертаються уповноваженому працівнику суб'єкта нормотворення для виправлення.
2.19. Відділ документального забезпечення та контролю за виконанням проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції України, відповідно до вимог Примірної інструкції і передає їх на розгляд керівництву Київського міського управління юстиції.
Повернуті керівництвом Київського міського управління юстиції нормативно-правові акти в той самий день передаються до відділу реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства.
3. Проведення державної реєстрації
нормативно-правових актів
3.1. Нормативно-правові акти, що надійшли до відділу реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства, заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції, який ведеться у відділі.
3.2. Спеціалісти відділу реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства проводять правову експертизу нормативно-правових актів, тобто перевіряють їх відповідність Конституції ( 254к/96-ВР ) та чинному законодавству України. Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб'єкта нормотворення на прийняття цього акта, забезпечення його якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.
Завданням експертизи нормативно-правового акта є:
- об'єктивний, всебічний розгляд нормативно-правового акта;
- перевірка відповідності нормативно-правового акта вимогам і нормам чинного законодавства, правилам нормопроектування;
- прогнозування правових наслідків реалізації нормативно-правового акта;
- підготовка обґрунтованих експертних висновків.
3.3. Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в Київському міському управлінні юстиції становить 10 робочих днів, а якщо акт має великий обсяг - 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до Київського міського управління юстиції.
У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені начальником управління юстиції, але не більш як на 10 робочих днів. У цьому разі працівник, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку, яка подається на узгодження заступнику начальника управління. Останній в свою чергу готує подання і подає його на узгодження начальнику управління.
У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.
3.4. У залежності від результатів правової експертизи Київське міське управління юстиції в межах установленого строку приймає одне з таких рішень.
3.4.1. У разі, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ), чинному законодавству та встановленим вимогам, відділ реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства готує висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта за формою, наведеною в додатку. Висновок підписується виконавцем та узгоджується з заступником начальника і затверджується начальником управління.
3.4.2. На прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи Київське міське управління юстиції може прийняти рішення про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання.
Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання органу, що його прийняв, такий орган повинен направити до Київського міського управління юстиції відповідного листа, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника.
Нормативно-правовий акт також може бути повернутий Київським міським управлінням юстиції на доопрацювання, якщо органом, що його прийняв, порушено вимоги Положення ( 731-92 ) або цього Порядку. У цьому разі Київське міське управління юстиції повертає нормативно-правовий акт з письмовим обґрунтуванням необхідності його доопрацювання.
Лист про повернення акта суб'єкту нормотворення для доопрацювання готується виконавцем, візується заступником начальника та підписується начальником управління.
У разі повернення нормативно-правового акта на доопрацювання оригінал акта та 1 копія з письмовим обґрунтуванням такого рішення повертаються органу, який подав акт на державну реєстрацію, а одна копія акта залишається у відділі реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства.
Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал нормативно-правового акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції.
Якщо протягом доби після прийняття рішення про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.
Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені Київським міським управлінням юстиції зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати Київському міському управлінню юстиції копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Київського міського управління юстиції про повернення акта на доопрацювання.
3.4.3. У випадках, установлених пунктом 13 Положення, відділ реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства готує мотивовану відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта.
Лист про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується виконавцем, візується заступником начальника і підписується начальником управління. При цьому оригінал акта та 1 копія (українською та російською мовами) повертаються органу, який подав акт на державну реєстрацію, а одна копія акта залишається у відділі реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства.
Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал нормативно-правового акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції.
Якщо протягом доби після прийняття рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.
Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться у відділі реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства.
Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний строк з дня отримання листа Київського міського управління юстиції про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта на користь Київського міського управління юстиції. Копія відповідного розпорядчого документа в цей самий строк направляється до Київського міського управління юстиції. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Київського міського управління юстиції про відмову в державній реєстрації.
3.4.4. Поданий на державну реєстрацію акт може бути визнаний Київським міським управлінням юстиції України таким, що не підлягає державній реєстрації.
Лист про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, готується виконавцем, візується заступником начальника і підписується начальником управління.
У разі повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, оригінал акта та 1 копія з письмовим обґрунтуванням такого рішення повертаються органу, який подав акт на державну реєстрацію, а одна копія акта залишається у відділі реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства. Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції.
Якщо протягом доби після прийняття рішення про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.
Акти, визнані Київським міським управлінням юстиції такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться у відділу реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства.
Акт, визнаний Київським міським управлінням юстиції таким, що не підлягає державній реєстрації, опубліковується в порядку, визначеному органом, що його прийняв. При цьому порядок набрання цим актом чинності також визначається органом, що його прийняв.
4. Занесення нормативно-правових актів до Державного
реєстру нормативно-правових актів та набрання
ними чинності
4.1. Після затвердження начальником управління висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта відділ реєстрації відомчих нормативних актів та обліку актів законодавства заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Державний реєстр) (додаток 2 до Положення ( 731-92 ).
Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою затвердження висновку про його державну реєстрацію, відповідно до чого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед дробом - це порядковий номер, що починається з 1 січня кожного року, після дробу - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Київському міському управлінні юстиції з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.
У разі, якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.
4.2. Після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру на оригіналі цього акта та двох копіях (першій сторінці розпорядчого документа та затвердженого ним нормативно-правового акта) проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 1 до Положення ( 731-92 ).
4.3. Оригінал нормативно-правового акта разом із супровідним листом за підписом начальника управління після занесення до Державного реєстру та передання для включення до довідкової системи "Регіональний реєстр" повертається органу, що його прийняв.
Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал зареєстрованого нормативно-правового акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.
4.4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.
Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
4.5. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.
При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер його державної реєстрації є обов'язковим.
5. Включення зареєстрованих нормативно-правових
актів до Регіонального реєстру
5.1. Нормативно-правові акти, занесені до Державного реєстру згідно Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", підлягають включенню до Довідкової системи "Регіональний реєстр".
5.2. Для включення до Довідкової системи "Регіональний реєстр" нормативно-правові акти подаються на електронних та паперових носіях.
Текст нормативно-правового акта, що передається спеціалісту з систематизації актів законодавства на папері, повинен бути ідентичний тексту цього акта в електронному вигляді.
Начальник відділу реєстрації відомчих нормативних
актів та обліку актів законодавства Л.В.Корпусенко
Додаток
до Порядку подання
нормативно-правових актів на
державну реєстрацію
до Київського міського
управління юстиції
та проведення їх державної
реєстрації
КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ |
ЗГОДЕН ЗАТВЕРДЖУЮ |
ВИСНОВОК |
__________________________________________________________________ |
Стислий зміст нормативно-правового акта: |
Зворотний бік висновку |
Висновок: |
Начальник (провідний спеціаліст) ______________________________ |
Висновок підготовлено ______________________________ |
Висновок та інші документи прийняті на зберігання |