Открытое тестирование
РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
Регламент Суду *
Страсбург, 01.11.2003
___________________________________
* Примітка канцелярії Суду:
Нова редакція Регламенту Суду містить поправки, прийняті на пленарному засіданні Суду 7 липня 2003 року, які наберуть чинності 1 листопада 2003 року. Слід зазначити, що загальний перегляд Регламенту у світлі практики Суду, яка постійно розвивається, є безперервним процесом, а отже, подальші поправки можуть бути внесені вже найближчим часом.
Нововведенням у цій редакції є включення до Регламенту практичних рекомендацій, які видає Голова Суду, згідно з правилом 32. Вони призначені допомагати сторонам орієнтуватися стосовно тих чи інших аспектів процедури їхнього звернення до Суду, що має також сприяти подальшому впорядкуванню цієї процедури та вдосконаленню процесу опрацювання справ у Суді. До цієї редакції Регламенту включено поки що три практичні рекомендації, а наступні мають бути ухвалені згодом. Будь-які зміни та доповнення оприлюднюватимуться на веб-сторінці Суду .
Європейський суд з прав людини,
беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і протоколи до неї,
приймає цей Регламент.
Правило 1 [1]
(Визначення)
Для цілей цього Регламенту, якщо контекстом не вимагається інше:
a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і протоколи до неї;
b) вираз "Пленум Суду" означає пленарне засідання Європейського суду з прав людини;
c) термін "Велика палата" означає Велику палату у складі сімнадцяти суддів, створену відповідно до пункту 1 статті 27 Конвенції;
d) термін "секція" означає палату, створену Пленумом Суду на встановлений строк відповідно до підпункту (b) статті 26 Конвенції, а вираз "голова секції" означає суддю, обраного Пленумом Суду відповідно до підпункту (c) статті 26 Конвенції головою такої секції;
e) термін "палата" означає будь-яку палату у складі семи суддів, створену відповідно до пункту 1 статті 27 Конвенції, а вираз "голова палати" означає суддю, що головує в такій палаті;
f) термін "комісія" означає комісію у складі трьох суддів, створену відповідно до пункту 1 статті 27 Конвенції;
g) термін "Суд" означає Пленум Суду, Велику палату, секцію, палату, комісію або колегію у складі п'яти суддів, про яку йдеться в пункті 2 статті 43 Конвенції;
h) вираз "суддя ad hoc" означає будь-яку особу, крім обраного судді, яка обирається Договірною Стороною для участі в розгляді справи у складі Великої палати або палати згідно з пунктом 2 статті 27 Конвенції;
i) терміни "суддя" і "судді" означають суддів, обраних Парламентською Асамблеєю Ради Європи, або суддів ad hoc;
j) термін "суддя-доповідач" означає суддю, призначеного виконувати завдання, передбачені в правилах 48 та 49;
k) термін "делегат" означає суддю, якого палата призначила членом делегації, а вираз "керівник делегації" означає делегата, якого палата призначила керівником її делегації;
l) термін "делегація" означає орган, до складу якого входять делегати, члени канцелярії Суду чи будь-які інші особи, яким палата доручила допомагати делегації в її роботі;
m) термін "секретар" означає Секретаря Суду або секретаря секції, відповідно до контексту;
n) терміни "сторона" і "сторони" означають:
- Договірні Сторони, що є заявником та відповідачем;
- заявника (особу, неурядову організацію або групу осіб), що подав скаргу відповідно до статті 34 Конвенції;
o) вираз "третя сторона" означає будь-яку Договірну державу чи будь-яку заінтересовану особу, яка, як передбачено в пунктах 1 та 2 статті 36 Конвенції, здійснила своє право викласти міркування в письмовій формі чи брати участь у слуханні або якій було запропоновано зробити це;
p) термін "слухання" (в однині та множині) означає усне провадження, яке здійснюється для вирішення питання про прийнятність заяви та/або розгляд її по суті або у зв'язку з клопотанням про перегляд судового рішення, надання тлумачення судового рішення чи консультативного висновку;
q) вираз "Комітет міністрів" означає Комітет міністрів Ради Європи;
r) вирази "колишній Суд" та "Комісія" означають, відповідно, Європейський суд та Європейську комісію з прав людини, що були створені згідно з колишньою статтею 19 Конвенції.
Розділ I
Організація та робота Суду
Глава I
Судді
Правило 2
(Обчислення строку повноважень суддів)
1. Тривалість строку повноважень обраного судді обчислюється від дня його обрання. Проте, якщо суддя переобирається зі спливом строку повноважень або обирається замість судді, строк повноважень якого вже сплив або майже сплив, тривалість строку його повноважень у кожному випадку обчислюється від дати спливу цього строку.
2. Відповідно до пункту 5 статті 23 Конвенції, суддя, обраний для заміни судді, строк повноважень якого не сплив, обіймає посаду протягом решти строку повноважень свого попередника.
3. Відповідно до пункту 7 статті 23 Конвенції, обраний суддя обіймає посаду доти, доки його наступник складе присягу або зробить заяву, передбачену правилом 3.
Правило 3
(Присяга або урочиста заява)
1. Перед тим як заступити на посаду, кожний обраний суддя на першому пленарному засіданні Суду, на якому він буде присутній після обрання, або, в разі необхідності, перед Головою Суду складає таку присягу чи робить таку урочисту заяву:
"Присягаю," - або "Урочисто заявляю," - "що виконуватиму функції судді чесно, незалежно та безсторонньо і зберігатиму таємницю всіх обговорень".
2. Ця дія має бути зафіксована в протоколі.
Правило 4
(Несумісність діяльності)
Відповідно до пункту 3 статті 21 Конвенції, упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою політичною, адміністративною чи професійною діяльністю, несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов'язків на постійній основі. Кожний суддя має повідомити Голову Суду про будь-яку іншу діяльність. Усі питання, які виникають у разі виникнення незгоди між Головою та заінтересованим суддею, вирішуються Пленумом Суду.
Правило 5
(Старшинство)
1. Обрані судді розташовуються в порядку старшинства за Головою і заступниками Голови Суду та головами секцій за датою свого обрання; у разі переобрання, навіть якщо це відбулося не одразу, зараховується тривалість строку, протягом якого цей суддя раніше обіймав посаду судді.
2. Старшинство заступників Голови Суду, обраних на посаду в один і той самий день, визначається за тривалістю строку, протягом якого вони виконували функції судді. При однаковій тривалості строку, протягом якого вони виконували функції судді, старшинство визначається за віком. Це саме правило застосовується щодо голів секцій.
3. Старшинство суддів, які виконували функції судді протягом однакового строку, визначається за віком.
4. Старшинство суддів ad hoc визначається за їхнім віком після обраних суддів.
Правило 6
(Відставка)
Про відставку судді має бути повідомлено Голову Суду, який передає це повідомлення Генеральному секретареві Ради Європи. Згідно з положеннями пункту 4 (в кінці) правила 24 та пункту 3 правила 26, відставка означає, що з'являється вакансія судді.
Правило 7
(Звільнення з посади)
Жоден суддя не може бути звільнений з посади доти, доки інші судді на пленарному засіданні більшістю у дві третини голосів обраних суддів, що заступили на посаду, не приймуть рішення про те, що він перестав відповідати вимогам. Пленум Суду має спершу заслухати його. Будь-який суддя може ініціювати процедуру звільнення з посади.
Глава II [2]
Головування в Суді і роль бюро Суду
Правило 8
(Вибори Голови і заступників Голови Суду та голів
і заступників голів секцій)
1. На пленарних засіданнях Суду обирається його Голова, двоє заступників Голови та голови секцій строком на три роки за умови, що цей строк не перевищуватиме тривалості строку їхніх повноважень. Вони можуть бути переобрані.
2. У кожній секції таким самим чином обирається строком на три роки, що може поновлюватися, заступник голови, який заміняє голову секції, якщо останній не може виконувати своїх обов'язків.
3. Голови та заступники голів продовжують виконувати свої функції до обрання своїх наступників.
4. Якщо Голова або заступник Голови перестає бути членом Суду або подає у відставку до звичайного спливу строку повноважень, Пленум Суду або відповідна секція, залежно від обставин, обирає наступника на решту строку повноважень.
5. Вибори, про які йдеться в цьому правилі, проводяться шляхом таємного голосування, у них мають право брати участь лише присутні обрані судді. Якщо жоден суддя не набере абсолютної більшості голосів присутніх обраних суддів, проводиться голосування щодо двох суддів, які набрали найбільшу кількість голосів. За рівної кількості голосів перевага надається судді, який має старшинство згідно з правилом 5.
Правило 9
(Функції Голови Суду)
1. Голова спрямовує діяльність Суду та здійснює адміністративні функції. Він представляє Суд, і на нього, зокрема, покладається відповідальність за зв'язки з керівними органами Ради Європи.
2. Голова головує на пленарних засіданнях Суду, засіданнях Великої палати та засіданнях колегії з п'яти суддів.
3. Голова не бере участі в розгляді справ, які слухаються палатами, крім випадків, коли він є суддею, обраним від відповідної Договірної Сторони.
Правило 9A [3]
(Роль бюро)
1. а) Суд має бюро, членами якого є Голова Суду, заступники Голови Суду і голови секцій. У випадку, якщо заступник Голови Суду або голова секції не в змозі бути присутнім на засіданні бюро, тоді замість нього на засіданні має бути присутній заступник голови цієї секції або, у разі неможливості такої заміни, - член цієї секції, наступний за порядком старшинства, встановленим правилом 5.
b) Бюро має право вимагати присутності на своєму засіданні будь-якого іншого члена Суду чи будь-якої іншої особи, якщо вважає таку присутність необхідною.
2. Роботі бюро допомагають Секретар і заступник Секретаря Суду.
3. Завдання бюро - допомагати Голові Суду виконувати його функції зі спрямування роботи та адміністрування Суду. У зв'язку з цим Голова Суду може порушити перед бюро будь-яке адміністративне чи позасудове питання, яке належить до компетенції Голови Суду.
4. Бюро також сприяє координації дій між секціями Суду.
5. Перед тим як видати практичні рекомендації, відповідно до правила 32, та ухвалити загальні правила, розроблені Секретарем Суду згідно з пунктом 4 правила 17, Голова Суду може проконсультуватися з бюро.
6. Бюро має право доповідати Пленуму Суду з будь-якого питання. Воно також може висловлювати Пленуму свої пропозиції.
7. Засідання бюро протоколюються, після чого протоколи, виконані обома офіційними мовами Суду, роздаються суддям Суду. Секретар бюро призначається Секретарем Суду за погодженням з Головою Суду.
Правило 10
(Функції заступників Голови Суду)
Заступники Голови допомагають Голові Суду. Вони заміщають Голову у випадках, коли останній не може виконувати своїх обов'язків, або коли посада Голови є вакантною, або на прохання Голови. Вони також діють як голови секцій.
Правило 11
(Заміщення Голови та заступників Голови)
Якщо Голова і заступник Голови одночасно не можуть виконувати своїх обов'язків або ж їхні посади є одночасно вакантними, посаду Голови Суду має обійняти голова секції або, якщо такого немає, один з обраних суддів у порядку старшинства, передбаченому в правилі 5.
Правило 12 [4]
(Головування в секціях та палатах)
Голови секцій головують на засіданнях секцій та палат, членами яких вони є, і спрямовують роботу цих секцій. Заступники голів секцій посідають їхнє місце, якщо вони не можуть виконувати своїх обов'язків, або якщо посада голови цієї секції є вакантною, або на прохання голови секції. Якщо й вони не можуть цього зробити, тоді їхнє місце посідають судді секцій та палат у порядку старшинства, передбаченому в правилі 5.
Правило 13
(Неможливість головування)
Судді Суду не можуть головувати у випадках, коли стороною у справі є Договірна держава, громадянами якої вони є або від якої вони були обрані.
Правило 14
(Збалансованість представництва
за ознакою статі)
Стосовно здійснення призначень на підставі цієї та наступної глав цього Регламенту Суд проводить політику, що має на меті забезпечення розумної збалансованості представництва за ознакою статі.
Глава III
Канцелярія
Правило 15
(Вибори Секретаря Суду)
1. На пленарному засіданні Суду обирається його Секретар. Кандидати повинні мати високі моральні якості та володіти знаннями в галузі права, управління, знати мови і мати досвід, необхідний для виконання посадових обов'язків.
2. Секретар Суду обирається на п'ятирічний строк і може бути переобраний. Секретар не може бути звільнений з посади, якщо інші судді, що зібралися на пленарному засіданні, більшістю у дві третини голосів обраних суддів не приймуть рішення про те, що він перестав відповідати встановленим вимогам. Пленум Суду має спершу заслухати його. Будь-який суддя може ініціювати процедуру звільнення з посади.
3. Вибори, про які йдеться у цьому правилі, проводяться шляхом таємного голосування, у них мають право брати участь лише присутні обрані судді. Якщо жоден кандидат не набере абсолютної більшості голосів присутніх обраних суддів, голосування проводиться щодо двох кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів. При рівній кількості голосів перевага надається передовсім жінці, якщо вона є серед кандидатів, а потім - старшому за віком кандидатові.
4. Перед тим як заступити на посаду, Секретар складає таку присягу чи робить таку урочисту заяву перед Пленумом Суду або, якщо в цьому є потреба, перед Головою Суду:
"Присягаю," - або "Урочисто заявляю," - "що буду віддано, розсудливо і сумлінно виконувати покладені на мене обов'язки Секретаря Європейського суду з прав людини".
Ця дія має бути зафіксована в протоколі.
Правило 16
(Вибори заступників Секретаря Суду)
1. На пленарному засіданні Суду також обираються два заступники Секретаря, згідно з умовами, у такий спосіб та на такий строк, як це передбачено попереднім правилом. Процедура звільнення з посади, передбачена для Секретаря Суду, застосовується у такий самий спосіб. Стосовно обох цих питань Суд спершу консультується із секретарем.
2. Перед тим як заступити на посаду, заступник Секретаря складає присягу чи робить урочисту заяву перед Пленумом Суду або, якщо в цьому є потреба, перед Головою Суду, подібно до того, як це передбачено стосовно Секретаря. Ця дія має бути зафіксована в протоколі.
Правило 17
(Функції Секретаря Суду)
1. Секретар допомагає Судові у виконанні його функцій, на нього покладається відповідальність за організацію та роботу канцелярії Суду під керівництвом Голови Суду.
2. У віданні Секретаря перебувають усі архіви Суду, через нього проходять усі повідомлення та сповіщення, що відправляються Судом або надходять на його адресу у зв'язку зі справами, які передані або мають бути передані до Суду.
3. Згідно з обов'язком діяти на власний розсуд, що випливає із його повноважень, Секретар відповідає на запити про надання інформації стосовно діяльності Суду, зокрема на запитання преси.
4. Робота канцелярії регулюється загальними правилами, розробленими Секретарем та затвердженими Головою Суду.
Правило 18
(Організація та робота канцелярії)
1. Канцелярія складається із канцелярій секцій, відповідно до кількості створених Судом секцій, та управлінь, необхідних для надання правових та адміністративних послуг, що вимагаються Судом.
2. Секретар секції допомагає секції здійснювати її функції, йому може допомагати заступник секретаря секції.
3. Службовців канцелярії, в тому числі секретарів із правових питань, але не Секретаря Суду та його заступників, призначає Генеральний секретар Ради Європи за погодженням з Головою Суду або із Секретарем, що діє за вказівками Голови.
Глава IV
Робота Суду
Правило 19
(Місцезнаходження Суду)
1. Місцезнаходженням Суду є місцезнаходження Ради Європи у Страсбурзі. Проте, якщо Суд вважатиме за доцільне, він може здійснювати свої функції будь-де на території держав - членів Ради Європи.
2. На будь-якому етапі розгляду заяви Суд може прийняти рішення про те, що йому або одному чи кільком із його членів необхідно виконати слідчі дії чи будь-яку іншу функцію в якомусь іншому місці.
Правило 20
(Пленарні засідання Суду)
1. Пленарні засідання Суду скликаються його Головою, коли цього вимагає виконання функцій Суду згідно з Конвенцією та цим Регламентом. Голова скликає пленарне засідання, якщо принаймні третина членів Суду вимагає цього та в будь-який інший час, щоб один раз на рік розглянути адміністративні питання.
2. Кворум Пленуму Суду складається із двох третин обраних суддів, що заступили на посаду.
3. За відсутності кворуму Голова переносить засідання.
Правило 21
(Інші засідання Суду)
1. Велика палата, палати та комісії працюють на постійній основі. Проте за пропозицією Голови Суд може щороку визначати періоди засідань.
2. У невідкладних випадках Велика палата і палати можуть скликатися їхніми головами в позасесійний період.
Правило 22
(Наради суддів)
1. Суд проводить свої наради за закритими дверима. Наради Суду мають бути таємними.
2. В нарадах беруть участь лише судді. Можуть бути присутніми Секретар Суду або особа, призначена замість нього, а також інші працівники канцелярії та перекладачі, допомога яких вважається необхідною. Присутність жодної іншої особи не допускається без спеціальної ухвали Суду.
3. До початку голосування з будь-якого питання в Суді Голова може попросити суддів викласти їхню думку з цього приводу.
Правило 23
(Голосування)
1. Ухвали Суду виносяться більшістю голосів присутніх суддів. За однакової кількості голосів проводиться повторне голосування, а якщо голоси знову поділилися порівну, вирішальним є голос Голови. Цей пункт застосовується у випадках, коли цим Регламентом не передбачено інше.
2. Ухвали та судові рішення Великої палати і палат виносяться більшістю голосів присутніх суддів. При остаточному голосуванні щодо прийнятності та по суті справ утримуватися не дозволяється.
3. Як правило, голосування проводиться підняттям рук. Голова може проводити поіменне голосування в порядку, зворотному до порядку старшинства.
4. Будь-яке питання, що виноситься на голосування, має бути чітко сформульоване.
Глава V
Палати
Правило 24 [5]
(Склад Великої палати)
1. Велика палата складається із сімнадцяти суддів та принаймні трьох підмінних суддів.
2. a) До складу Великої палати входять Голова та заступники Голови Суду і голови секцій. Якщо заступник Голови Суду або голова секції не може брати участь у розгляді справи у складі Великої палати, його заміняє заступник голови відповідної секції.
b) Суддя, обраний від Договірної Сторони, якої стосується справа, або, коли це доцільно, суддя, призначений з огляду на правило 29 чи правило 30, засідає як член Великої палати за посадою згідно з пунктами 2 і 3 статті 27 Конвенції.
c) У справах, переданих на розгляд Великої палати на підставі статті 30 Конвенції, до складу Великої палати також входять члени палати, яка відмовилася від юрисдикції.
d) У справах, переданих на розгляд Великої палати на підставі статті 43 Конвенції, до складу Великої палати не може входити суддя, який брав участь у складі первісної палати в її нарадах щодо прийнятності або конкретних обставин справи, за винятком голови цієї палати та судді, який брав участь у таких нарадах від Високої Договірної Сторони, якої стосувалася справа.
e) Судді та підмінні судді, які мають доповнити склад Великої палати у кожній справі, переданій на її розгляд, призначаються з-поміж решти суддів шляхом жеребкування, яке проводить Голова Суду в присутності Секретаря. Методика жеребкування встановлюється на пленарному засіданні Суду, з належним урахуванням необхідності забезпечення "географічної" збалансованості складу Суду, що має відображати різні системи права Договірних Сторін.
3. Якщо той чи інший суддя не може брати участі в слуханні, його заміщає підмінний Суддя в порядку, в якому його обирали б згідно з пунктом 2 (e) цього правила. У разі необхідності, Голова Суду може упродовж судового провадження призначити додаткових підмінних суддів, відповідно до пункту 2 (e) вище.
4. Судді та підмінні судді, призначені згідно з викладеними вище положеннями, надалі братимуть участь у складі Великої палати в розгляді справи доти, доки провадження не буде завершено. Якщо вони брали участь у розгляді справи по суті, тоді навіть після закінчення строку їхніх повноважень вони й далі займатимуться цією справою.
5. a) Колегія у складі п'яти суддів Великої палати, покликана розглядати клопотання, подані за статтею 43 Конвенції, складається із:
- Голови Суду,
- голів або, якщо вони не можуть брати участі в слуханні, заступників голів відповідних секцій - крім тієї, з якої було сформовано палату, що розглядала справу, передати яку на розгляд до Великої палати просить подавець клопотання;
- додаткового судді, визначеного за ротацією з-поміж суддів, - крім тих, що розглядали цю справу в палаті.
b) Суддя, обраний від Договірної Сторони, якої стосується дана справа, або суддя, який є її громадянином, не може бути членом колегії.
c) Будь-якого члена колегії, що не може брати участі в розгляді, заміняє інший суддя, який не брав участі у розгляді цієї справи в палаті і який призначається за ротацією.
Правило 25
(Створення секцій)
1. Палати, передбачені в підпункті (b) статті 26 Конвенції (які в цьому Регламенті називаються "секціями"), створюються на пленарному засіданні Суду, за пропозицією його Голови, строком на три роки, відлік якого починається з дня виборів керівництва Суду, передбаченого в правилі 8. Має бути створено принаймні чотири секції.
2. Кожний суддя є членом однієї із секцій. Склад секцій має бути збалансований "географічно" та за ознакою статі й має відображати різні системи права Договірних Сторін.
3. Якщо суддя перестає бути членом Суду до спливу строку, на який було створено секцію, місце цього судді в секції посідає його наступник - член Суду.
4. У виняткових випадках голова Суду вносить зміни до складу секцій, якщо цього вимагають обставини.
5. За пропозицією Голови на пленарному засіданні Суду може бути створено додаткову секцію.
Правило 26 [6]
(Створення палат)
1. Палати у складі семи суддів, передбачені пунктом 1 статті 27 Конвенції для розгляду справ, що передаються до Суду, створюються зі складу секцій таким чином:
а) За умови дотримання пункту 2 цього правила та пункту 4 правила 28 (останнє речення), до складу палати в кожному випадку входять голова секції та суддя, обраний від Договірної Сторони, якої стосується справа. Якщо цей суддя не є членом секції, якій було доручено розгляд даної заяви згідно з правилом 51 чи 52, тоді він бере участь у розгляді як член палати за посадою, згідно з пунктом 2 статті 27 Конвенції. У разі неможливості участі цього судді в розгляді або якщо його відведено, застосовується правило 29.
b) Інші члени палати призначаються головою секції за ротацією з-поміж членів відповідної секції.
c) Члени секції, яких не призначено в такий спосіб, беруть участь у розгляді як підмінні судді.
2. Голова палати може звільнити суддю, обраного від Договірної Сторони, якої стосується справа, або, коли це доцільно, суддю ad hoc, призначеного згідно з правилами 29 і 30, від необхідності бути присутнім на засіданнях, присвячених підготовчим або процедурним питанням. Для цілей таких засідань вважається, що відповідна Договірна Сторона вже призначила замість цього судді першого підмінного суддю, як цього вимагає пункт 1 правила 29.
3. Навіть після закінчення строку своїх повноважень судді й далі залучаються до проваджень у справах, у розгляді яких по суті вони брали участь.
Правило 27
(Комісії)
1. Комісії у складі трьох суддів, які належать до тієї самої секції, створюються згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції. Після консультацій із головами секцій Голова Суду вирішує, яку кількість комісій має бути створено.
2. Комісії створюються строком на дванадцять місяців зі складу членів кожної секції за ротацією, за винятком голови секції.
3. Судді секції, що не є членами комісії, можуть бути призначені замість тих членів комісії, які не можуть брати участі в засіданнях.
4. Кожна комісія очолюється членом секції, який має в ній старшинство.
Правило 28 [7]
(Неможливість брати участь у розгляді справи,
відведення або звільнення від участі)
1. Суддя, який не може брати участі в засіданнях, до яких його залучено, повинен якнайшвидше повідомити про це голову палати.
2. Суддя не може брати участі в розгляді справи, у якій він особисто заінтересований, або якщо він раніше діяв як довірена особа, адвокат або радник сторони чи особи, заінтересованої в цій справі, або як член суду чи слідчої групи, або в будь-якій іншій якості.
3. Якщо суддю відведено на підставі однієї зі згаданих причин або з якоїсь особливої причини, він повідомляє про це голову палати, який має звільнити його від розгляду цієї справи.
4. Якщо голова палати вважає, що є підстава для відведення судді, він має проконсультуватися з цим суддею, а в разі виникнення незгоди це питання вирішується палатою. Після заслуховування думки судді, про якого йдеться, палата проводить нараду й голосування без присутності цього судді. Для цілей проведення палатою наради й голосування, такого суддю заміняє перший підмінний суддя в палаті. Таке саме правило застосовується, якщо суддя засідає від Договірної Сторони, якої стосується справа. У такому випадку вважається, що ця Договірна Сторона вже призначила першого підмінного суддю для участі в засіданні замість відведеного судді, відповідно до пункту 1 правила 29.
Правило 29-1
(Судді ad hoc)
1. a) Якщо суддя, обраний від Договірної Сторони, якої стосується справа, не може брати участі в роботі палати, чи його відведено, чи звільнено, чи якщо взагалі немає такого судді, голова палати пропонує цій стороні повідомити його, чи бажає вона призначити суддею для розгляду справи або іншого обраного суддю, або суддю ad hoc, і якщо так, то одночасно повідомити ім'я призначеної особи.
b) Це саме правило застосовується, коли особа, призначена таким чином, не може брати участі в розгляді або її відведено.
c) Суддя ad hoc повинен мати належну кваліфікацію, згідно з пунктом 1 статті 21 Конвенції; не повинні існувати будь-які з підстав, згаданих у правилі 28 цього Регламенту, які перешкоджали б йому взяти участь у розгляді справи; і він повинен задовольняти всі критерії, які дають йому змогу бути завжди готовим, залишатися в розпорядженні Суду та присутнім на засіданнях, як це передбачено пунктом 5 цього правила.
2. Якщо Договірна Сторона, якої стосується справа, не надішле відповіді упродовж тридцяти днів або строку, подовженого для неї головою палати, вважається, що вона відмовилася від права призначити суддю ad hoc. Презумпція щодо відмови від такого права набуває чинності також у разі, якщо Договірна Сторона, якої стосується справа, вже двічі призначала на посаду судді ad hoc осіб, яких палата визнала такими, що не задовольняють умови, викладені в підпункті (c) пункту 1 цього правила.
3. Голова палати може вирішити не пропонувати Договірній Стороні, якої стосується справа, робити призначення згідно з підпунктом (a) пункту 1 цього правила доти, доки вона не одержить повідомлення про заяву відповідно до пункту 2 правила 54 цього Регламенту. У такому випадку доти, доки не відбудеться згаданого призначення, вважається, що Договірна Сторона вже призначила першого підмінного суддю замість обраного судді.
4. На початку першого засідання, на якому має розглядатися справа після призначення судді ad hoc, він складає присягу або робить урочисту заяву, передбачену правилом 3. Ця дія фіксується в протоколі.
5. Судді ad hoc мають бути готовими до виконання функцій за розпорядженням Суду та, за умов дотримання пункту 2 правила 26, до участі в засіданнях палати.
Правило 30 [8]
(Спільний інтерес)
1. Якщо дві чи більше Договірних Сторін - заявників чи відповідачів - мають спільний інтерес, голова палати може запропонувати їм призначити, за згодою між ними, одного суддю, обраного від однієї з цих Договірних Сторін, як суддю їхнього спільного інтересу, який розглядатиме справу за посадою. Якщо сторони не можуть дійти згоди, голова обирає суддю їхнього спільного інтересу шляхом жеребкування з-поміж кандидатур суддів, запропонованих сторонами.
2. Голова палати може не пропонувати залученим у справу Договірним Сторонам призначити суддю згідно з пунктом 1 цього правила доти, доки вони не одержать повідомлення про заяву відповідно до пункту 2 правила 54 цього Регламенту.
3. Якщо між цими Договірними Сторонами виникає спір щодо наявності спільного інтересу чи щодо будь-якого пов'язаного з цим питання, спір розв'язує палата, одержавши у разі необхідності письмові зауваження від зазначених Сторін.
Розділ II
Процес
Глава I
Загальні правила
Правило 31
(Можливість відступів при розгляді
конкретних справ)
Положення цього розділу не перешкоджають Суду після консультацій зі сторонами відступати від цих положень при розгляді конкретної справи, коли це доцільно.
Правило 32
(Практичні рекомендації)
Голова Суду може видавати практичні рекомендації, в основному стосовно таких питань, як з'явлення на слухання та подання документів у справі для іншої сторони.
Правило 33 [9]
(Відкритий характер документів)
1. Усі документи, що надійшли до канцелярії у зв'язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо, з причин, викладених у пункті 2 цього правила, голова палати не вирішить інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи.
2. Доступ громадськості до документа чи будь-якої його частини може бути обмежений в інтересах моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін чи в разі крайньої необхідності, якщо, на думку голови, в особливих випадках публічність доступу може зашкодити інтересам правосуддя.
3. У клопотанні, поданому відповідно до пункту 1 цього правила, мають бути наведені причини для закриття доступу громадськості до документів і зазначено, чи це стосується всіх документів, чи лише деяких із них.
4. Винесені палатою ухвали та рішення стають доступними для громадськості. Суд періодично оприлюднює загальну інформацію про рішення, ухвалені комісіями згідно з пунктом 2 правила 53.
Правило 34
(Використання мов)
1. Офіційними мовами в Суді є англійська та французька мови.
2. До прийняття ухвали щодо прийнятності заяви все спілкування із заявниками, про яких ідеться у статті 34 Конвенції, або з їхніми представниками, а також оформлення документів у справі для іншої сторони здійснюються якщо не однією з офіційних мов Суду, то однією з офіційних мов Договірних Сторін.
3. а) Усе спілкування та оформлення документів у справі для іншої сторони, що подаються заявниками або їхніми представниками стосовно слухання чи після того, як справу було оголошено прийнятною, здійснюються однією з офіційних мов Суду, якщо голова палати не санкціонує продовження використання офіційної мови Договірної Сторони.
b) Якщо такий дозвіл надано, секретар має досягти необхідної домовленості щодо письмового або усного перекладу зауважень чи тверджень.
4. а) Усе спілкування та оформлення документів у справі для іншої сторони, що подаються Договірними Сторонами або третіми сторонами, здійснюються однією з офіційних мов Суду. Голова палати може надати дозвіл на використання неофіційної мови.
b) Якщо такий дозвіл надано, на сторону, що звернулася з таким проханням, покладається відповідальність за забезпечення перекладу та відшкодування витрат за переклад англійською або французькою мовою усних аргументів чи письмових заяв.
5. Голова палати може запропонувати Договірній Стороні-відповідачеві забезпечити переклад її письмових клопотань офіційною мовою цієї сторони для того, щоб полегшити заявникові розуміння цих клопотань.
6. Будь-який свідок, експерт або інша особа, що постає перед Судом, може використовувати свою рідну мову, якщо не володіє достатньою мірою однією з офіційних мов. У такому випадку секретар має досягти необхідної домовленості щодо письмового або усного перекладу.
Правило 35
(Представництво Договірних Сторін)
Договірні Сторони мають бути представлені довіреними особами, яким надають допомогу адвокати чи радники.
Правило 36 [10]
(Представництво заявників)
1. Особа, неурядова організація або група осіб може - особисто або через представника - попередньо подати заяву згідно зі статтею 34 Конвенції.
2. Після повідомлення Договірної Сторони-відповідача про надходження заяви, згідно з пунктом 2 (b) правила 54, необхідно забезпечити представництво заявника відповідно до пункту 4 цього правила, якщо голова палати не вирішить інакше.
3. У такий спосіб заявник має бути представлений на будь-якому слуханні, що проводиться за рішенням палати, якщо у порядку винятку голова палати не надасть заявникові дозвіл представляти свою справу особисто, але, за необхідності, з допомогою адвоката чи іншого затвердженого представника.
4. а) Представником, що виступає від імені заявника, згідно з пунктами 2 і 3 цього правила, є адвокат, який має дозвіл займатися адвокатською діяльністю в будь-якій із Договірних Сторін і проживає на території однієї з них, чи будь-яка інша особа, кандидатуру якої погоджено з головою палати.
b) Якщо, за виняткових обставин і на будь-якому етапі процесу, голова палати вирішує, що, з огляду на обставини чи поведінку адвоката або іншої особи, призначеної згідно з попередніми підпунктами, даний представник не може надалі здійснювати такі функції чи надавати допомогу заявникові і що заявникові слід шукати альтернативного представника, голова палати може видати відповідне розпорядження.
5. a) Адвокат чи інший затверджений представник, або сам заявник, якщо він звертається з проханням дозволити йому представляти свою справу особисто, повинен, навіть якщо такий дозвіл надається відповідно до умов наступного підпункту, достатньою мірою розуміти одну з офіційних мов Суду.
b) Якщо він не має достатніх навичок висловлюватися однією з офіційних мов Суду, тоді, згідно з пунктом 3 правила 34, голова палати може надати йому дозвіл користуватися однією з офіційних мов Договірних Сторін.
Правило 37 [11]
(Повідомлення, сповіщення та виклики)
1. Повідомлення чи сповіщення, надіслані довіреним особам або адвокатам сторін, вважаються такими, що надіслані самим сторонам.
2. Якщо повідомлення, сповіщення або виклик надіслано особі, яка не є довіреною особою чи адвокатом сторони, і Суд вважає за необхідне в такому випадку отримати допомогу уряду держави, на території якої має здійснитися це повідомлення, сповіщення або виклик, тоді з відповідним проханням Голова Суду звертається безпосередньо до цього Уряду.
Правило 38
(Письмовий змагальний процес)
1. Зауваження в письмовій формі чи інші документи не можуть подаватися після строку, встановленого головою палати або суддею-доповідачем, - залежно від обставин, відповідно до цього Регламенту. Жодні зауваження в письмовій формі чи інші документи, подані після встановленого строку або подані з порушенням практичних рекомендацій, про які йдеться в правилі 32, не можуть бути долучені до справи, якщо голова палати не вирішить інакше.
2. Дата відправлення, зазначена на документі, а якщо її немає, то фактична дата його отримання канцелярією береться до уваги для встановлення строку, про який ідеться в пункті 1.
Правило 38A [12]
(Розгляд процедурних питань)
Процедурні питання, які мають вирішуватися палатою, вирішуються під час розгляду справи, якщо голова палати не видав іншого розпорядження з цього приводу.
Правило 39
(Тимчасові заходи)
1. Палата або, коли це доцільно, її голова може - на прохання сторони чи будь-якої іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи - вказати сторонам, який тимчасовий захід, на її думку, слід вжити в інтересах сторін або в інтересах належного провадження у справі.
2. Повідомлення про ці заходи негайно передається до Комітету міністрів.
3. Палата може вимагати від сторін надання інформації стосовно будь-якого питання, пов'язаного із здійсненням будь-якого тимчасового заходу, визначеного нею.
Правило 40
(Термінове сповіщення про Заяву)
У невідкладних випадках і з дозволу голови палати Секретар може, без шкоди для процедурних заходів, будь-якими наявними засобами поінформувати Договірну Сторону, якої стосується ця заява, про надходження заяви та стисло викласти її суть.
Правило 41 [13]
(Черговість розгляду заяв)
Заяви розглядаються в порядку, що визначається їх готовністю до розгляду. Однак палата або її голова може визначати першочерговість розгляду тієї чи іншої заяви.
Правило 42 (колишнє правило 43)
(Об'єднання та одночасний розгляд заяв)
1. На прохання сторін або на власний розсуд палата може видати наказ про об'єднання двох чи більше заяв.
2. Після консультацій зі сторонами голова палати може видати наказ про те, щоб провадження за заявами, переданими до тієї самої палати, проводилися одночасно, незалежно від винесення палатою ухвали про об'єднання заяв.
Правило 43 [14] (колишнє правило 44)
(Вилучення з реєстру та поновлення в реєстрі)
1. На будь-якому етапі провадження Суд має право прийняти ухвалу про вилучення заяви із реєстру справ, відповідно до статті 37 Конвенції.
2. Якщо Договірна Сторона-заявник повідомляє Секретаря про свій намір не наполягати на дальшому розгляді справи, палата може вилучити заяву з реєстру справ Суду, згідно зі статтею 37 Конвенції, якщо інша заінтересована у справі Договірна Сторона чи Сторони погодяться з припиненням справи.
3. Ухвала про вилучення з реєстру заяви, оголошеної прийнятною, виноситься у формі судового рішення. Одразу після того, як це рішення стає остаточним, голова палати передає його до Комітету міністрів для здійснення ним, згідно з пунктом 2 статті 46 Конвенції, нагляду за виконанням будь-яких зобов'язань, що можуть братися у зв'язку з припиненням, дружнім врегулюванням чи вирішенням справи.
4. Після вилучення заяви Суд на свій власний розсуд вирішує питання щодо витрат. Якщо питання про витрати вирішене в ухвалі про вилучення з реєстру заяви, яку не було визнано прийнятною, голова палати передає ухвалу до Комітету міністрів.
5. Суд може поновити заяву в реєстрі, якщо дійде висновку, що це виправдано винятковими обставинами.
Правило 44 [15]
(Вступ у справу третьої сторони)
1. а) Разом з повідомленням Договірної Сторони-відповідача, згідно з пунктом 2 (b) правила 54, про заяву, подану на підставі статті 34 Конвенції, копія цієї заяви передається Секретарем Суду будь-якій іншій Договірній Стороні, громадянином якої є заявник у даній справі. Так само Секретар Суду повідомляє таку Договірну Сторону про рішення щодо проведення усного слухання у справі.
b) Якщо, згідно з пунктом 1 статті 36 Конвенції, Договірна Сторона має намір здійснити своє право подати письмові зауваження або взяти участь у слуханнях, вона повідомляє про це в письмовій формі Секретаря Суду не пізніше ніж упродовж дванадцяти тижнів після передання заяви чи повідомлення про неї, про що йдеться у попередньому підпункті. За виняткових обставин голова палати може встановити для цього будь-який інший строк.
2. a) Одразу після повідомлення Договірної Сторони-відповідача про заяву, як це передбачено пунктом 1 правила 51 або пунктом 2 (b) правила 54, голова палати, керуючись інтересами належного здійснення правосуддя і положенням пункту 2 статті 36 Конвенції, може запропонувати або надати дозвіл тій чи іншій Договірній Стороні, яка не є стороною в розгляді, або тій чи іншій заінтересованій особі, яка не є заявником, подати свої міркування в письмовій формі або, у виняткових випадках, взяти участь у слуханні.
b) Клопотання про надання зазначеного дозволу має бути належним чином обгрунтоване і подане в письмовій формі однією з офіційних мов, як це передбачено пунктом 4 правила 34, не пізніше ніж упродовж дванадцяти тижнів після повідомлення Договірної Сторони про заяву. За виняткових обставин голова палати може встановити для цього будь-який інший строк.
3. a) У справах, які має розглядати Велика палата, початком строку, про який ідеться в попередніх пунктах, є момент повідомлення сторін про рішення палати, відповідно до пункту 1 правила 72, про відмову юрисдикції на користь Великої палати або про рішення колегії суддів Великої палати, ухвалене згідно з пунктом 2 правила 73, про задоволення клопотання сторони щодо передання справи до Великої палати.
b) Як виняток, передбачені цим правилом встановлені строки можуть бути подовжені головою палати, якщо для цього наведено достатні підстави.
4. Будь-яка пропозиція або надання дозволу, про які йдеться в пункті 2 (a) цього правила, має відповідати умовам, а також строкам, які встановлює голова палати. У разі недодержання таких умов голова палати може прийняти рішення не долучати зауважень до матеріалів справи або обмежити участь у слуханні тією мірою, якою він вважає за необхідне.
5. Письмові зауваження, подані відповідно до цього правила, мають бути виконані однією з офіційних мов, як це передбачено пунктом 4 правила 34. Секретар передає ці зауваження сторонам у справі, які мають право - з дотриманням встановлених головою палати умов, у тому числі щодо встановлених ним строків, - подати у відповідь свої письмові зауваження або, якщо це доречно, відповісти на них під час слухання.
Глава II
Початок провадження у справі
Правило 45
(Підписи)
1. Будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції, оформляється письмово і підписується заявником або представником заявника.
2. Якщо заяву подано неурядовою організацією або групою осіб, її підписують особи, уповноважені представляти цю організацію чи групу. Палата або відповідна комісія вирішує питання про те, чи є повноважними особи, які підписали цю заяву.
3. Якщо заявники представлені, відповідно до правила 36, їхній представник (представники) має надати довіреність або письмове підтвердження повноважень виступати від імені заявників.
Правило 46
(Зміст міждержавної заяви)
Будь-яка Договірна Сторона або сторони, що мають намір порушити справу перед Судом згідно зі статтею 33 Конвенції, подають до канцелярії заяву, яка має містити:
a) найменування Договірної Сторони, проти якої подається заява;
b) виклад фактів;
c) виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;
d) підтвердження відповідності критеріям прийнятності (вичерпання національних засобів захисту та правило щодо шестимісячного строку), викладених у пункті 1 статті 35 Конвенції;
e) предмет заяви та загального зазначення вимог справедливої сатисфакції, згідно зі статтею 41 Конвенції, від імені сторони чи сторін, що вважають себе потерпілими; та
f) ім'я та адресу особи (осіб), призначеної довіреною особою;
і має супроводжуватися;
g) копіями будь-яких відповідних документів, зокрема рішень - судових чи несудових - стосовно предмета заяви.
Правило 47 [16]
(Зміст індивідуальної заяви)
1. Кожна заява, про яку йдеться у статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому канцелярією, якщо голова відповідної секції не вирішить інакше. Вона має містити:
a) ім'я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;
b) ім'я, рід занять та адресу довіреної особи, якщо така є;
c) найменування Договірної Сторони або сторін, проти яких подається заява;
d) стислий виклад фактів;
e) стислий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;
f) підтвердження про дотримання заявником критеріїв прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку), викладених у пункті 1 статті 35 Конвенції;
g) предмет заяви;
і має супроводжуватися:
h) копіями будь-яких відповідних документів, зокрема рішень - судових чи несудових - стосовно предмета заяви.
2. Крім того, заявники повинні:
a) надати інформацію, особливо документи і рішення, зазначені вище в пункті 1 (h), що змогли б довести відповідність критеріям прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку), викладеним у пункті 1 статті 35 Конвенції; та
b) зазначити, чи подали вони свої скарги на розгляд за будь-якою іншою процедурою міжнародного розслідування чи врегулювання.
3. Заявники, які не бажають розкривати свою особу перед громадськістю, мають це зазначити і також викласти причини на виправдання такого відступу від звичайного порядку доступу громадськості до інформації щодо провадження в Суді. Голова палати може надати дозвіл на анонімність у виняткових і належним чином виправданих випадках.
4. Недодержання вимог, викладених вище в пунктах 1 і 2, може спричинитися до відмови в реєстрації та в розгляді справи Судом.
5. Датою прийняття заяви, як правило, вважається дата першого повідомлення від заявника, в якому було викладено, принаймні у стислій формі, предмет заяви. Проте за наявності достатніх підстав Суд може вирішити, що датою прийняття заяви має вважатися інша дата.
6. Заявники мають повідомляти Суд про будь-які зміни щодо адреси та інших обставин, які стосуються заяви.
Глава III
Судді-доповідачі
Правило 48 [17]
(Міждержавні заяви)
1. Якщо заяву подано згідно зі статтею 33 Конвенції, палата, створена для розгляду цієї справи, призначає одного або більше суддів зі свого складу суддею-доповідачем (суддями-доповідачами), який, після отримання письмових зауважень від Договірних Сторін, яких стосується справа, подає доповідь про прийнятність заяви.
2. Суддя-доповідач (судді-доповідачі) подає ті доповіді, проекти та інші документи, які можуть допомогти палаті та її голові у виконанні ними своїх функцій.
Правило 49-1
(Індивідуальні заяви)
1. Якщо заяву подано згідно зі статтею 34 Конвенції, голова секції, до якої передано справу, має призначити суддю-доповідача, який перевірятиме заяву.
2. a) При розгляді заяв судді-доповідачі:
i) можуть зажадати від сторін подати в межах встановленого строку будь-яку фактичну інформацію, документи чи інші необхідні, на їхню думку, матеріали;
ii) беручи до уваги розпорядження голови секції про те, щоб справа була розглянута палатою, вони вирішують, хто має розглядати заяву - комісія чи палата.
b) якщо, на думку судді-доповідача, подані заявником матеріали вже самі по собі достатні для висновку про неприйнятність заяви або необхідність її вилучення з реєстру Суду, ця заява розглядається комісією, якщо немає якихось особливих підстав, що не дозволяють цього.
3. Суддя-доповідач подає ті доповіді, проекти та інші документи, які можуть допомогти комісії, палаті або її голові у виконанні ними своїх функцій.
Правило 50
(Провадження у Великій палаті)
Якщо справу подано до Великої палати, згідно зі статтею 30 або статтею 43 Конвенції, голова Великої палати призначає суддею-доповідачем одного, а якщо йдеться про міждержавну заяву, - одного або більше членів Великої палати.
Глава IV
Провадження щодо прийнятності
Міждержавні заяви
Правило 51 [18]
(Передання заяви на розгляд і подальша процедура)
1. Якщо заяву подано згідно зі статтею 33 Конвенції, Голова Суду негайно повідомляє про надходження заяви Договірну Сторону-відповідача і передає заяву до однієї із секцій.
2. Відповідно до пункту 1 (a) правила 26, судді, обрані від Договірної Сторони-заявника та Договірної Сторони-відповідача, за посадою входять до складу палати, сформованої для розгляду справи. Правило 30 застосовується у випадку, якщо заяву було подано кількома Договірними Сторонами або якщо заяви з таким самим предметом, подані кількома Договірними Сторонами, розглядаються разом відповідно до пункту 2 правила 43.
3. Після передання справи до секції голова секції створює палату, відповідно до пункту 1 правила 26, і пропонує Договірній Стороні-відповідачеві подати у письмовій формі зауваження щодо прийнятності заяви. Отримані таким чином зауваження Секретар доводить до відома Договірної Сторони-заявника, яка у відповідь може подати свої зауваження в письмовій формі.
4. До прийняття рішення щодо прийнятності заяви палата або її голова можуть запропонувати сторонам подати додаткові зауваження в письмовій формі.
5. Слухання щодо прийнятності проводиться у випадку, коли одна чи більше Договірних Сторін, яких це стосується, вимагають цього або коли палата вирішить так на власний розсуд.
6. Перед призначенням письмової і, коли це доцільно, усної процедури голова палати проводить консультації зі сторонами.
Індивідуальні заяви
Правило 52-1
(Передання заяв до секцій)
1. Кожну заяву, подану згідно зі статтею 34 Конвенції, Голова Суду передає до секції, намагаючись при цьому забезпечити рівномірний розподіл справ між секціями.
2. Відповідно до пункту 1 правила 26, голова відповідної секції створює палату у складі семи суддів, як це передбачено пунктом 1 статті 27 Конвенції.
3. До створення палати відповідно до попереднього пункту голова секції здійснює повноваження, які цим Регламентом покладаються на голову палати.
Правило 53 [19]
(Процедура в комісії)
1. Суддя-доповідач та суддя, обраний від відповідної Договірної Сторони, якщо вони не є членами комісії, можуть бути запрошені до участі в нарадах комісії.
2. Відповідно до статті 28 Конвенції, Комісія може - одноголосним голосуванням - визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ Суду заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Ця ухвала є остаточною. Заявника сповіщають листом про рішення комісії.
3. Якщо жодної ухвали згідно з пунктом 2 цього правила не винесено, заява передається для розгляду до палати, створеної відповідно до пункту 2 правила 52.
Правило 54-1
(Процедура в палаті)
1. Палата може одразу визнати заяву неприйнятною або вилучити її з реєстру справ Суду.
2. В альтернативному випадку палата або її голова може вирішити:
a) зажадати від сторін фактичну інформацію, документи чи інші необхідні, на їхню думку, матеріали;
b) повідомити про заяву Договірну Сторону-відповідача і попросити цю сторону подати письмові зауваження з приводу заяви, а після одержання її відповіді попросити заявника подати свої зауваження у відповідь;
c) запропонувати сторонам подати додаткові зауваження в письмовій формі.
3. До винесення ухвали щодо прийнятності палата, якщо вона вважає, що цього вимагають її функції згідно з Конвенцією, може вирішити, на прохання сторони або з власної ініціативи, провести слухання. У такому випадку, якщо палата, як виняток, не вирішить інакше, сторонам також пропонується подати питання, які виникають стосовно суті заяви.
Правило 54A [20]
(Спільний розгляд прийнятності заяви
та справи по суті)
1. Вирішуючи повідомити про заяву Договірну Сторону-відповідача, згідно з підпунктом (b) пункту 2 правила 54, палата також може прийняти рішення про одночасний розгляд прийнятності заяви та по суті справи, відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції. У такому випадку сторонам пропонується додати до своїх зауважень будь-які свої доводи стосовно справедливої сатисфакції та пропозиції щодо дружнього врегулювання.
2. Якщо дружнього врегулювання чи іншого вирішення не досягнуто і палата переконалася, на підставі аргументів сторін, що справа прийнятна і готова для розгляду по суті, тоді палата невідкладно ухвалює рішення, до якого включається ухвала палати щодо прийнятності.
3. Якщо палата вважає за доцільне, вона може, проінформувавши сторони, невідкладно, без попереднього застосування процедури, згаданої у пункті 2 вище, перейти до ухвалення рішення, до якого включається її ухвала щодо прийнятності.
Міждержавні та індивідуальні заяви
Правило 55
(Твердження про неприйнятність)
Будь-які заперечення щодо неприйнятності, наскільки дозволяють їхній характер та обставини, мають бути винесені Договірною Стороною-відповідачем у тих її письмових та усних зауваженнях щодо прийнятності заяви, що подаються відповідно до правила 51 або 54, залежно від обставин.
Правило 56 [21]
(Ухвала палати)
1. В ухвалі палати має бути зазначено, як її було винесено - одноголосно чи більшістю голосів; ухвала має бути вмотивована.
2. Секретар повідомляє ухвалу палати заявникові. Ухвала також повідомляється Договірній Стороні чи сторонам, яких це стосується, а також тій чи іншій третій стороні - тобто тим сторонам, яких раніше інформували про заяву відповідно до цього Регламенту.
Правило 57 [22]
(Мова, якою виноситься ухвала)
1. Усі ухвали палат виносяться або англійською, або французькою мовою, окрім випадку, коли Суд вирішує, що дана ухвала має бути винесена обома офіційними мовами.
2. Опублікування таких ухвал в офіційних матеріалах Суду, як передбачено в правилі 78, здійснюється обома офіційними мовами Суду.
Глава V
Провадження після прийняття заяви
Правило 58 [23]
(Міждержавні заяви)
1. Якщо палата вирішила прийняти заяву, подану згідно зі статтею 33 Конвенції, голова палати після консультацій із заінтересованими Договірними Сторонами встановлює строк подання письмових зауважень по суті справи та надання додаткових доказів. Проте за згодою заінтересованих Договірних Сторін голова може видати розпорядження про те, що можна обійтися без письмової процедури.
2. Має бути проведене слухання по суті справи, якщо одна чи більше заінтересованих Договірних Сторін вимагають цього або якщо палата вирішить так з власної ініціативи. Голова палати призначає усну процедуру.
Правило 59-1
(Індивідуальні заяви)
1. Після оголошення заяви, поданої згідно зі статтею 34 Конвенції, прийнятною палата або її голова може попросити сторони подати додаткові докази та письмові зауваження.
2. За відсутності іншої умови, сторонам надається однаковий строк для подання зауважень.
3. За клопотанням сторони або з власної ініціативи палата може вирішити, якщо вона вважає, що цього вимагають її функції згідно з Конвенцією, провести слухання по суті.
4. Голова палати призначає, коли це необхідно, письмову та усну процедури.
Правило 60
(Вимоги справедливої сатисфакції)
1. Будь-яка вимога, яку заявник - Договірна Сторона або заявник побажає висунути, щоб отримати справедливу сатисфакцію відповідно до статті 41 Конвенції, має бути викладена в письмових зауваженнях по суті, якщо голова палати не видасть розпорядження вчинити інакше, або - якщо такі письмові зауваження не подаються - у спеціальному документі, що подається не пізніше ніж через два місяці після проголошення заяви прийнятною.
2. Має бути наведено детальний перелік претензій з відповідними документами чи посвідками, що підтверджують вимогу, без наявності яких палата може відхилити вимогу повністю або частково.
3. Будь-коли під час провадження палата може запропонувати стороні подати міркування щодо позову з вимогою справедливої сатисфакції.
Правило 61 вилучено
Правило 62 [24]
(Дружнє врегулювання)
1. Як тільки заяву визнано прийнятною, Секретар, діючи за вказівками палати або її голови, налагоджує зв'язок зі сторонами з метою забезпечення дружнього врегулювання спору, відповідно до пункту 1 (b) статті 38 Конвенції. Палата вживає заходів, які вважаються доцільними для сприяння такому врегулюванню.
2. Відповідно до пункту 2 статті 38 Конвенції, переговори стосовно дружнього врегулювання мають бути конфіденційними і не повинні впливати на доводи сторін у змагальному процесі. У змагальному процесі не можна посилатися або розраховувати на жодні письмові чи усні повідомлення, на пропозиції чи поступки, які було зроблено в рамках спроби досягнення дружнього врегулювання.
3. Якщо Секретар повідомить палату про те, що сторони погодилися на дружнє врегулювання, палата, пересвідчившись у тому, що врегулювання було досягнуте на основі поваги до прав людини, як визначено в Конвенції та протоколах до неї, вилучає справу з реєстру справ Суду на підставі пункту 3 правила 44.
4. Пункти 2 і 3 застосовуються з урахуванням відповідних змін до процедури, передбаченої правилом 54A.
Глава VI
Слухання
Правило 63 [25]
(Відкритий характер слухань)
1. Слухання мають бути відкритими, якщо, з огляду на виняткові обставини і керуючись положенням пункту 2 цього правила, палата - з власної ініціативи або на прохання сторони чи іншої заінтересованої особи - не вирішить інакше.
2. Преса та відвідувачі можуть не допускатися в зал засідань протягом усього слухання або якоїсь його частини в інтересах збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх чи захист приватного життя сторін, чи в разі крайньої необхідності, якщо, на думку голови, в особливих випадках публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
3. У клопотанні про забезпечення закритості слухання, поданому на підставі пункту 1 цього правила, мають бути наведені відповідні причини і зазначено, чи це стосується всього слухання, чи лише його частини.
Правило 64-1
(Проведення слухань)
1. Голова палати організовує і спрямовує слухання та визначає порядок, у якому присутні на засіданні запрошуються до виступу.
2. Будь-який суддя має право ставити запитання будь-якій особі, присутній на засіданні палати.
Правило 65-1
(Нез'явлення на слухання)
Якщо сторона чи будь-яка інша особа, що має бути присутньою на слуханні, не з'явиться або відмовляється зробити це, тоді, незважаючи на таку обставину, палата може продовжувати слухання, але за умови, якщо вона впевнена, що це відповідатиме вимогам належного здійснення правосуддя.
Правила 66 - 69 вилучено
Правило 70 [26]
(Стенографічний запис слухання)
1. За розпорядженням голови палати, секретареві може бути доручено ведення стенографічного запису слухання. Такий стенографічний запис містить:
a) склад палати;
b) список осіб, присутніх на слуханні в палаті;
c) тексти подань, поставлені запитання та відповіді на них;
d) текст ухвали, оголошеної під час слухання.
2. Якщо увесь стенографічний запис або його частина виконані неофіційною мовою, секретар має організувати його переклад на одну з офіційних мов.
3. Представники сторін отримують примірник стенографічного запису для того, щоб під контролем секретаря чи голови палати внести виправлення, але ці виправлення ні в якому разі не повинні вплинути на зміст і суть сказаного. Секретар, відповідно до вказівок голови, має визначити час, що відводиться з цією метою.
4. Стенографічний запис після внесення виправлень підписується головою палати і секретарем і стає складовою частиною засвідчених матеріалів у справі.
Глава VII
Провадження у Великій палаті
Правило 71 [27]
(Застосовність процедурних положень)
1. Положення, що регулюють провадження в палатах, застосовуються, після внесення необхідних змін, до провадження у Великій палаті.
2. Повноваження, які надаються палаті положеннями пункту 3 правила 54 та пункту 3 правила 59 стосовно проведення слухання, можуть, під час провадження у Великій палаті, також здійснюватися головою Великої палати.
Правило 72
(Відмова палати від юрисдикції
на користь Великої палати)
1. Відповідно до статті 30 Конвенції, якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення рішення відмовитися від своєї юрисдикції на користь Великої палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього відповідно до пункту 2 цього правила. Умотивовувати рішення щодо відмови від юрисдикції немає потреби.
2. Секретар повідомляє сторони про намір палати відмовитися від своєї юрисдикції. Сторони мають один місяць від дати цього повідомлення, упродовж якого вони можуть надіслати до канцелярії належним чином вмотивоване заперечення. Палата вважатиме недійсним заперечення, що не відповідає цим умовам.
Правило 73
(Клопотання сторони про передання справи
до Великої палати)
1. Відповідно до статті 43 Конвенції, будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою надіслати до канцелярії письмове клопотання щодо передання справи до Великої палати. У своєму клопотанні сторона має зазначити важливе питання, що стосується тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї, або важливе питання загального значення, яке, на її думку, вимагає розгляду Великою палатою.
2. Колегія у складі п'яти суддів Великої палати, створена відповідно до пункту 6 правила 24, розглядає клопотання виключно на підставі наявних матеріалів у справі. Вона задовольняє клопотання лише в тому разі, коли вважає, що справа дійсно порушує таке питання чи проблему. Умотивовувати відмову щодо клопотання немає потреби.
3. Якщо колегія задовольняє клопотання, Велика палата вирішує справу шляхом постановлення судового рішення.
Глава VIII
Судові рішення
Правило 74
(Зміст судового рішення)
1. Судове рішення, згідно зі статтями 42 і 44 Конвенції, має містити:
a) імена голови та інших суддів, що входять до складу палати, яка постановила рішення, а також імена секретаря чи заступника секретаря;
b) дати постановлення рішення та його проголошення;
c) опис сторін;
d) імена довірених осіб, адвокатів чи радників сторін;
e) виклад перебігу процесу;
f) факти у справі;
g) стислий виклад подань сторін;
h) умотивування з погляду права;
i) резолютивні положення рішення;
j) ухвалу щодо відшкодування витрат, якщо така є;
k) зазначення кількості суддів, що складають більшість;
l) коли це доцільно, зазначення того, який текст є автентичним.
2. Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди.
Правило 75
(Постанова про справедливу сатисфакцію)
1. Якщо палата виявить, що було порушення Конвенції, в тому самому рішенні вона приймає постанову щодо застосування статті 41 Конвенції, якщо це питання, порушене відповідно до правила 60, готове для винесення постанови. Якщо питання не готове для винесення постанови, палата має відкласти його повністю або частково та призначити подальшу процедуру.
2. З метою прийняття постанови щодо застосування статті 41 Конвенції палата має, наскільки це можливо, складатися із тих суддів, які розглядали справу по суті. Якщо виявиться неможливим сформувати палату в первісному складі, голова Суду повинен доповнити або сформувати палату шляхом жеребкування.
3. Проголошуючи постанову про справедливу сатисфакцію згідно зі статтею 41 Конвенції, палата може розпорядитися про те, що - у разі коли розрахунок не буде проведено в межах зазначеного строку, - на суми, призначені до сплати як відшкодування, мають нараховуватися відсотки.
4. Якщо Суд буде поінформовано про досягнення угоди між потерпілою стороною та Договірною Стороною, відповідальною за порушення, він має перевірити, чи справедливий характер має ця угода, і якщо виявиться, що угода є справедливою, він вилучає справу з реєстру відповідно до пункту 3 правила 43.
Правило 76 [28]
(Мова, якою виноситься судове рішення)
1. Усі рішення виносяться або англійською, або французькою мовою, окрім випадку, коли Суд вирішує винести рішення обома офіційними мовами.
2. Опублікування рішень в офіційних матеріалах Суду, як передбачено у правилі 78, здійснюється обома офіційними мовами Суду.
Правило 77
(Підписання, проголошення та повідомлення
судового рішення)
1. Рішення підписуються головою палати і секретарем.
2. Рішення проголошується головою палати або, за його дорученням, іншим суддею у відкритому слуханні. Довірені особи та представники сторін мають бути вчасно повідомлені про дату цього слухання. Інакше проголошенням рішення вважатиметься повідомлення, передбачене в пункті 3 цього правила.
3. Рішення передається до Комітету міністрів. Секретар надсилає завірені копії сторонам, Генеральному секретареві Ради Європи, третій стороні чи іншій безпосередньо заінтересованій особі. Оригінал, належним чином підписаний та скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду.
Правило 78
(Опублікування судових рішень
та інших документів)
Відповідно до пункту 3 статті 44 Конвенції, остаточні рішення Суду публікуються в належній формі, відповідальність за їх опублікування покладається на Секретаря. Крім того, Секретар є також відповідальним за опублікування офіційних матеріалів з вибраними судовими рішеннями, ухвалами та будь-яким документом, який Голова Суду вважає за корисне опублікувати.
Правило 79
(Клопотання про тлумачення судового рішення)
1. Сторона може подати клопотання з приводу тлумачення судового рішення впродовж одного року після проголошення цього рішення.
2. Клопотання подається до канцелярії. У ньому має бути чітко зазначено, який саме момент чи які саме моменти у викладі рішення потребують тлумачення.
3. Попередній склад палати з власної ініціативи може прийняти рішення відхилити клопотання, мотивуючи це тим, що немає підстав для розгляду. Якщо неможливо сформувати палату в попередньому складі, голова палати доповнює або повністю формує її шляхом жеребкування.
4. Якщо палата не відхилить клопотання, секретар повідомляє про нього іншу сторону чи сторони і пропонує їм подати письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати також призначає дату слухання, якщо палата вирішить проводити його. Палата вирішує питання шляхом постановлення судового рішення.
Правило 80
(Клопотання про перегляд судового рішення)
1. Будь-яка сторона в разі виявлення факту, який за своїм характером міг би мати вирішальне значення і який у той час, коли проголошувалося судове рішення, був невідомий Суду і підставно не міг бути відомий цій стороні, може впродовж шестимісячного строку після того, як ця сторона дізналася про такий факт, звернутися до Суду з клопотанням переглянути це рішення.
2. У клопотанні має бути зазначено, яке саме рішення потребує перегляду, та має міститися інформація, необхідна для підтвердження того, що було дотримано умов, викладених у пункті 1. До нього додаються копії всіх підтверджувальних документів. Клопотання та підтверджувальні документи подаються до канцелярії.
3. Попередній склад палати з власної ініціативи може прийняти рішення відхилити клопотання, мотивуючи це тим, що немає підстав для розгляду. Якщо неможливо сформувати палату в попередньому складі, голова палати доповнює або повністю формує її шляхом жеребкування.
4. Якщо палата не відхилить клопотання, Секретар повідомляє про нього іншу сторону чи сторони і пропонує їм подати письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати також призначає дату слухання, якщо палата вирішить проводити його. Палата вирішує це питання шляхом ухвалення судового рішення.
Правило 81
(Виправлення помилок в ухвалах
і судових рішеннях)
Незалежно від положень щодо перегляду судових рішень та поновлення заяв у реєстрі справ Суд може, з власної ініціативи або за клопотанням сторони, поданим протягом одного місяця від дати проголошення ухвали або судового рішення, виправити описки, неточності в підрахунках чи явні помилки.
Глава IX
Консультативні висновки
Правило 82
У провадженнях з приводу надання консультативних висновків, крім положень статей 47, 48 та 49 Конвенції, Суд застосовує і подальші положення. Він також застосовує інші положення цього Регламенту такою мірою, наскільки він вважає це за доцільне.
Правило 83
Клопотання про надання консультативного висновку подається до канцелярії. У клопотанні має бути повно і точно викладене питання, з якого Суд має надати висновок, а також:
a) дата, коли Комітет міністрів ухвалив рішення, про яке йдеться в пункті 3 статті 47 Конвенції;
b) імена та адреси особи або осіб, призначених Комітетом міністрів для того, щоб надати Суду роз'яснення, які можуть йому знадобитися.
Разом із клопотанням подаються всі документи, що можуть прояснити це питання.
Правило 84
1. Після отримання клопотання секретар передає його копію всім членам Суду.
2. Секретар інформує Договірні Сторони про те, що Суд готовий отримувати їхні письмові зауваження.
Правило 85
1. Голова Суду встановлює строк подання письмових зауважень чи інших документів.
2. Письмові зауваження або інші документи подаються до канцелярії. Секретар передає їхні копії всім членам Суду, Комітетові міністрів та кожній із Договірних Сторін.
Правило 86
Після завершення письмової процедури голова Суду вирішує, чи потрібно надати можливість Договірним Сторонам, які подали письмові зауваження, викласти їх під час усного розгляду, призначеного з цією метою.
Правило 87
Якщо Суд вважає, що клопотання про надання консультативного висновку виходить за межі його консультативної компетенції, визначеної в статті 47 Конвенції, він має засвідчити це у вмотивованій ухвалі.
Правило 88
1. Консультативні висновки затверджуються більшістю голосів Пленуму Суду. У висновках має бути зазначено кількість суддів, що складають більшість.
2. Будь-який суддя, якщо він цього бажає, може додати до висновку Суду або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з консультативним висновком, або просто констатацію своєї незгоди.
Правило 89
Консультативний висновок зачитує голова Суду або уповноважений ним суддя у відкритому засіданні, однією з двох офіційних мов, із завчасним повідомленням про це Комітету міністрів та кожної з Договірних Сторін.
Правило 90
Висновок, а також будь-яка ухвала, прийнята згідно з правилом 84, мають бути підписані Головою Суду і Секретарем. Оригінал, належним чином підписаний і скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду. Секретар надсилає засвідчені копії Комітетові міністрів, Договірним Сторонам та Генеральному секретареві Ради Європи.
Глава X
Правова допомога
Правило 91
1. Голова палати може - або на прохання заявника, що подає заяву згідно зі статтею 34 Конвенції, або з власної ініціативи - надати заявникові безоплатну правову допомогу у зв'язку із наданням роз'яснень у справі з моменту, коли від Договірної Сторони-відповідача отримано письмові зауваження щодо прийнятності цієї справи, відповідно до пункту 2 (b) правила 54, або зі спливом строку їх подання.
2. За умови додержання правила 96, як що заявникові було надано правову допомогу у зв'язку з наданням роз'яснень у справі перед палатою, цей грант залишається в силі також і для цілей представництва заявника перед Великою палатою.
Правило 92
Правова допомога може бути надана лише тоді, коли голова палати переконається в тому, що:
a) вона є необхідною для належного ведення справи в палаті;
b) заявникові бракує достатніх коштів, щоб оплатити вартість усіх або частини витрат.
Правило 93
1. Для того щоб визначити, чи бракує заявникам достатніх коштів для оплати вартості всіх або частини витрат, їм необхідно заповнити бланк декларації, де мають бути зазначені дані про їхні доходи, про наявність нерухомості та фінансових зобов'язань стосовно утриманців чи про будь-які інші фінансові зобов'язання. Така декларація має бути засвідчена відповідним національним органом чи органами.
2. Заінтересованим Договірним Сторонам пропонується подати свої письмові зауваження.
3. Після отримання інформації, зазначеної вище в пунктах 1 і 2, голова палати вирішує, чи має бути надана правова допомога. Секретар повідомляє про це відповідні сторони.
Правило 94
1. Гонорари сплачуються адвокатам або іншим особам, призначеним відповідно до пункту 4 правила 36. Коли це доцільно, гонорар може бути сплачений більш як одному такому представникові.
2. Правова допомога може надаватися не лише для сплати гонорарів за представництво, а може також охоплювати дорожні витрати, прожитковий мінімум та інші необхідні витрати, яких зазнають заявник або призначений представник.
Правило 95
В ухвалі про надання правової допомоги секретар зазначає:
a) розмір гонорарів, що мають бути сплачені відповідно до чинної розрахункової таблиці правової допомоги;
b) загальну суму витрат, що мають бути оплачені.
Правило 96
Якщо голова палати переконається в тому, що умови, викладені в правилі 92, більше не виконуються, він може в будь-який час відкликати грант правової допомоги або змінити суму виплат.
Розділ III
Перехідні правила
Правило 97
(Строк повноважень суддів)
Строк повноважень суддів, які були членами Суду на день набрання чинності Протоколом N 11 до Конвенції, обчислюється з цієї дати.
Правило 98
(Головування в секціях)
Упродовж трирічного строку з моменту набрання чинності Протоколом N 11 до Конвенції:
a) двоє голів секцій, які не є одночасно заступниками голови Суду, та заступники голів секцій обираються на посаду строком на 18 місяців;
b) заступники голів секцій не можуть бути одразу переобрані на новий строк.
Правило 99
(Взаємозв'язок між Судом та Комісією)
1. При розгляді справ, що постають перед Судом згідно з пунктами 4 і 5 статті 5 Протоколу N 11 до Конвенції, Суд може запропонувати Комісії делегувати одного чи більше її членів для участі в розгляді справи в Суді.
2. При розгляді справ, про які йшлося в попередньому пункті, Суд бере до уваги доповідь Комісії, затверджену згідно з колишньою статтею 31 Конвенції.
3. Якщо голова палати не вирішить інакше, доступ громадськості до зазначеної доповіді має бути забезпечено через секретаря - по можливості якнайшвидше після того, як справу було порушено в Суді.
4. Інші справи, що складають реєстр справ Комісії, в тому числі меморандуми та зауваження у справах, порушених у Суді за пунктами 2-5 статті 5 Протоколу N 11, мають залишатися конфіденційними, якщо голова палати не вирішить інакше.
5. У справах, щодо яких Комісія зібрала докази, але не змогла прийняти доповідь відповідно до колишньої статті 31 Конвенції, Суд бере до уваги ті стенографічні записи, документацію та думку представників Комісії, що випливають із розслідування.
Правило 100
(Провадження в палаті та у Великій палаті)
1. З приводу справ, переданих до Суду згідно з пунктом 4 статті 5 Протоколу N 11 до Конвенції, колегія Великої палати, створена відповідно до пункту 6 [29] правила 24, виключно на підставі наявних матеріалів у справі вирішує, хто має розглядати справу - палата чи Велика палата.
2. Якщо справа вирішується палатою, судове рішення палати, відповідно до пункту 4 статті 5 Протоколу N 11, має бути остаточним, і правило 73 не застосовується.
3. Справи, передані до Суду згідно з пунктом 5 статті 5 Протоколу N 11, голова Суду передає до Великої палати.
4. Для розгляду кожної справи, переданої до Великої палати згідно з пунктом 5 статті 5 Протоколу N 11, склад Великої палати має бути доповнений суддями, призначеними за ротацією в межах однієї з груп, зазначених у пункті 31 правила 24, причому справи передаються в групи на альтернативній основі.
Правило 101
(Надання правової допомоги)
На підставі правила 96, у справах, порушених у Суді згідно з пунктами 2-5 статті 5 Протоколу N 11 до Конвенції, правова допомога, надана заявникові для провадження в Комісії чи в колишньому Суді, залишається в силі також і для цілей його представництва в Суді.
Правило 102
(Клопотання про тлумачення
або перегляд судового рішення)
1. Коли сторона звертається з клопотанням щодо тлумачення або перегляду рішення, проголошеного колишнім Судом, голова Суду передає клопотання до однієї із секцій, відповідно до умов, викладених у правилі 51 або 52, залежно від обставин.
2. Незважаючи на пункт 3 правила 79 та пункт 3 правила 80, голова відповідної секції створює нову палату для розгляду цього клопотання.
3. До складу палати, що має бути створена, входять за посадою:
a) голова секції;
та, незалежно від того, чи входять вони до складу відповідної секції,
b) суддя, обраний від будь-якої заінтересованої Договірної Сторони, або, якщо він не може брати участь у розгляді, будь-який суддя, призначений згідно з правилом 29;
c) будь-який суддя Суду, що входив до складу попередньої палати, яка проголошувала рішення колишнього Суду.
4. a) Інших членів палати голова секції визначає шляхом жеребкування з-поміж членів відповідної секції.
b) Члени секції, яких не було призначено в такий спосіб, беруть участь у розгляді справи як підмінні судді.
Розділ IV
Прикінцеві положення
Правило 103
(Зміна або призупинення правила)
1. Будь-які поправки до положень цього Регламенту приймаються більшістю голосів членів Суду на пленарному засіданні за умови внесення попередньої пропозиції. Письмове повідомлення про запропоновану поправку має бути надіслане Секретареві принаймні за один місяць до засідання, на якому проводитиметься обговорення. Після отримання такого повідомлення Секретар, по можливості якнайшвидше, повідомляє всіх членів Суду.
2. Будь-яке правило, що стосується внутрішнього розпорядку роботи Суду, може бути призупинене на пропозицію, без попереднього повідомлення, за умови, що заінтересована палата прийме ухвалу одностайно. В такому разі призупинення правила застосовується обмежено, лише з конкретною метою, для якої це було запропоновано.
Правило 104 [30]
(Набрання Регламентом чинності)
Цей Регламент набирає чинності з 1 листопада 2003 року.
Додаток до Регламенту [31]
(стосовно розслідувань)
Правило A1
(Заходи розслідування)
1. Палата має право, за клопотанням сторони або з власної ініціативи, вжити будь-який захід розслідування, який, на її думку, може допомогти з'ясуванню фактів у справі. Крім того, палата може звернутися до сторони з проханням подати документальні докази, а також вирішити заслухати як свідка або експерта чи в будь-якій іншій якості особу, докази або твердження якої, на її погляд, можуть допомогти у виконанні такого завдання.
2. Палата може також звернутися до будь-якої особи чи інституції на власний вибір з проханням висловити думку або підготувати письмове повідомлення з приводу того чи іншого питання, якщо вона вважає це за необхідне у даній справі.
3. Після того як справу оголошено прийнятною або, за виняткових обставин, до моменту винесення ухвали щодо прийнятності справи, палата може делегувати одного чи кількох своїх членів або інших суддів Суду для з'ясування обставин і фактів, розслідування на місці чи отримання доказів у якийсь інший спосіб. Палата може також доручити тій чи іншій особі чи інституції на власний вибір надавати такій делегації допомогу у визначений палатою спосіб.
4. Положення цього розділу стосовно здійснюваних делегацією заходів розслідування застосовуються, mutatis mutandis, до будь-якого такого провадження, яке здійснює сама ця палата.
5. Провадження, яке становить частину того чи іншого розслідування, здійснюваного палатою чи її делегацією, має бути закритим, за винятком випадків, коли голова палати або керівник делегації вирішує інакше.
6. Голова палати може, якщо вважає за потрібне, запропонувати або надати дозвіл тій чи іншій третій стороні взяти участь у заході розслідування. Голова встановлює умови такої участі і може обмежити її, якщо таких умов не дотримано.
Правило A2
(Зобов'язання сторін стосовно заходів
розслідування)
1. Заявник та відповідна Договірна Сторона надають Суду допомогу, необхідну для здійснення того чи іншого заходу розслідування.
2. Договірна Сторона, на території якої делегація проводить розслідування на місці, створює для делегації відповідні умови для роботи і надає необхідну допомогу для належного проведення заходів. Зокрема, Договірна Сторона робить все необхідне для забезпечення пересування делегації в межах своєї території та піклується про всі необхідні заходи безпеки щодо її членів. Договірна Сторона повинна вжити заходів для виключення можливості негативних наслідків для особи чи організації, яка надає делегації будь-який доказ чи допомогу.
Правило A3
(Нез'явлення до делегації)
Якщо сторона чи будь-яка інша особа, що має бути заслухана перед делегацією, не з'являється або відмовляється зробити це, тоді, незважаючи на таку обставину, делегація має право продовжувати здійснення своїх заходів, якщо вона переконана в тому, що ця обставина не суперечить належному здійсненню правосуддя.
Правило A4
(Здійснення делегацією заходів розслідування)
1. Делегати здійснюють відповідні повноваження, які надані палаті Конвенцією або цим Регламентом, та забезпечують розслідування.
2. Перед здійсненням заходів розслідування керівник делегації може прийняти рішення про проведення підготовчого засідання зі сторонами чи їхніми представниками.
Правило A5
(Виклик свідків, експертів та інших осіб при
проведенні делегацією заходів розслідування)
1. Виклик свідків, експертів та інших осіб, які мають бути заслухані делегацією, здійснює Секретар Суду.
2. У виклику має бути зазначено:
a) справа, у зв'язку з якою здійснюється виклик;
b) предмет розслідування, експертизи чи іншого заходу, що здійснюється за розпорядженням палати або голови палати;
c) умови грошового забезпечення, яке має надаватися викликаним особам.
3. Наскільки це можливо, сторони мають надавати достатню інформацію, необхідну для встановлення особи свідків, експертів чи інших осіб, які підлягають виклику, а також їхні адреси.
4. Згідно з пунктом 2 правила 37, Договірна Сторона, на території якої проживає свідок, повинна забезпечити вручення повістки про виклик, яка надійшла з палати. У разі неможливості такого вручення Договірна Сторона має у письмовій формі навести причини. Після цього Договірна Сторона вживає всіх необхідних заходів для забезпечення явки викликаних осіб, що перебувають під її юрисдикцією і контролем.
5. Керівник делегації може зажадати присутності свідків, експертів та інших осіб під час проведення делегацією заходів розслідування на місці. Договірна Сторона, на території якої проводиться розслідування, має, у разі надходження відповідного прохання, вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такої присутності.
6. Якщо на прохання чи від імені Договірної Сторони викликано свідка, експерта чи іншу особу, витрати на забезпечення їхньої явки несе ця Сторона, крім випадків, коли палата вирішує інакше. У разі якщо особа, що підлягає виклику, перебуває під вартою в Договірній державі, на території якої делегація здійснює розслідування на місці, витрати на забезпечення явки цієї особи несе Договірна Сторона, за винятком випадків, коли палата вирішує інакше. У всіх інших випадках палата вирішує, чи має такі витрати нести Рада Європи, чи їх повинен компенсувати заявник або третя сторона, на клопотання яких чи від імені яких забезпечувалася явка цієї особи. У будь-якому випадку прийнятний розмір таких витрат визначає голова палати.
Правило A6
(Присяга чи офіційна заява свідків
та експертів перед даванням показань)
1. Після встановлення особи і перед даванням показань кожний свідок складає присягу чи робить таку офіційну заяву:
"Присягаю," - або "Офіційно заявляю, згідно зі своєю честю і совістю," - "що говоритиму правду, всю правду і нічого, крім правди".
Цей акт фіксується у протоколі.
2. Після встановлення особи і перед виконанням свого завдання для делегації кожний експерт складає присягу чи робить таку офіційну заяву:
"Присягаю," - або "Офіційно заявляю," - "що виконуватиму свої функції експерта чесно й сумлінно".
Цей акт фіксується у протоколі.
Правило A7
(Заслуховування делегацією свідків,
експертів та інших осіб)
1. Будь-який делегат має право ставити запитання уповноваженим особам, адвокатам чи радникам сторін, заявникові, свідкам та експертам, а також будь-якій іншій особі, присутній на засіданні делегації.
2. Свідки, експерти та інші особи, присутні на засіданні делегації, можуть бути опитані уповноваженими особами, адвокатами чи радниками сторін, за умови, що опитування здійснюється під контролем керівника делегації. У разі висунення заперечення проти поставленого запитання рішення приймає керівник делегації.
3. Крім випадків, коли існують виняткові обставини, та зі згоди керівника делегації, свідки, експерти й інші особи, яких має заслухати делегація, допускаються на заслуховування лише після того, як вони дали показання.
4. Щодо свідків, експертів та інших осіб, які мають бути заслухані за відсутності сторін у справі, керівник делегації має право встановлювати певний порядок, якщо цього вимагають інтереси належного здійснення правосуддя.
5. У разі виникнення спору у зв'язку з відведенням свідка чи експерта, рішення приймає керівник делегації. З метою одержання інформації делегація має право заслухати особу, яка не правоможна давати показання як свідок чи експерт.
Правило A8
(Стенографічний запис провадження,
здійснюваного делегацією)
1. Будь-яке провадження стосовно заходу розслідування делегації має бути зафіксоване у вигляді стенографічного звіту, який готує Секретар. У такому звіті має бути зазначено:
a) склад делегації;
b) список тих, хто був присутнім на засіданні делегації, тобто уповноважених осіб, адвокатів та радників залучених у справу сторін;
c) прізвища, імена, опис та адреса кожного свідка, експерта чи іншої заслуханої особи;
d) текст поданих показань, поставлених запитань і наданих відповідей;
e) текст ухвали, винесеної під час провадження, здійснюваного делегацією чи її керівником.
2. Якщо увесь стенографічний звіт або його частину виконано неофіційною мовою, Секретар вживає заходів для його перекладу на одну з офіційних мов Суду.
3. Представники сторін мають одержати копію стенографічного звіту для внесення правок, проте за умови, що це відбуватиметься під контролем Секретаря або керівника делегації і що в жодному разі такі правки не спотворюватимуть змісту й логіки сказаного. Стосовно цієї процедури секретар встановлює строки, керуючись вказівками керівника делегації.
4. Після внесення правок стенографічний звіт підписують керівник делегації та Секретар, після чого він стає офіційним документом у справі.
Практична рекомендація [32]
Клопотання про вжиття тимчасових заходів
(Правило 39 Регламенту Суду)
Заявники або їхні юридичні представники [33], які звертаються з клопотанням про вжиття тимчасового заходу, як це передбачено правилом 39 Регламенту Суду, повинні дотримати вимог, викладених нижче.
У разі невиконання цих вимог Суд не зможе належним чином і вчасно розглянути такі клопотання.
I. Клопотання, що мають передаватися факсимільним
зв'язком, електронною поштою або кур'єром
У невідкладних випадках, зокрема, коли у справі йдеться про екстрадицію чи депортацію, передбачені правилом 39, клопотання про вжиття тимчасових заходів мають відправлятися факсимільним зв'язком, електронною поштою [34] або кур'єром. Якщо це можливо, таке клопотання має бути викладене однією з офіційних мов Договірних Сторін. Титульна сторінка клопотання має завжди містити такий напис жирним шрифтом:
"Rule 39 - Urgent/Article 39 - Urgent"
Факсом або електронною поштою клопотання відправляються у межах робочого часу [35], за винятком випадків, коли забезпечити це абсолютно неможливо. Якщо клопотання надсилається електронною поштою, одночасно має бути відправлена і його друкована копія. Такі клопотання не слід відправляти звичайною поштою, з огляду на ризик, що вони не надійдуть до Суду своєчасно, а отже, не будуть розглянуті належним чином.
Якщо упродовж очікуваного часу Суд не відповів на термінове клопотання, надіслане згідно з правилом 39, заявникам чи їхнім представникам слід зателефонувати в робочий час до канцелярії Суду.
II. Своєчасне подання клопотань
Клопотання про вжиття тимчасових заходів слід надсилати до Суду якомога швидше після ухвалення остаточного рішення національним органом, для того щоб Суд і канцелярія мали достатньо часу для вивчення даного питання.
Однак у справах стосовно екстрадиції чи депортації, заходи з виконання яких можуть вживатися одразу після винесення національним органом остаточного рішення, рекомендується подати відповідні документи чи матеріали, пов'язані з таким клопотанням, ще до моменту прийняття остаточного рішення.
Заявники та їхні представники мають пам'ятати про ймовірну неможливість вчасного і належного розгляду клопотань, надісланих в останній момент.
III. Супровідна інформація
Клопотання обов'язково мають супроводжуватися всіма необхідними допоміжними документами, серед яких, зокрема, мають бути рішення відповідних національних судів, органів чи інших суб'єктів, а також інші матеріали, які розглядаються як такі, що обгрунтовують твердження заявника.
У випадку, коли справа вже перебуває на розгляді Суду, у клопотанні має бути зазначений номер відповідної заяви.
У випадках, коли йдеться про екстрадицію чи депортацію, клопотання має містити інформацію про очікувану дату і час такого заходу, адресу заявника чи місце його ув'язнення та офіційний номер-посилання його справи.
Практична рекомендація [36]
Початок провадження у справі [37]
(Індивідуальні заяви, передбачені статтею
34 Конвенції )
I. Загальні положення
1. Заява, передбачена статтею 34 Конвенції, подається у письмовій формі. Жодна заява не може бути зроблена по телефону.
2. Заява має бути надіслана на таку адресу:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
F - 67075 STRASBOURG CEDEX.
3. Заява, як правило, подається у вигляді заповненого бланка [38], про який ідеться в пункті 1 правила 47 Регламенту Суду. Однак заявник має право ознайомити Суд зі своїми скаргами листовно.
4. Якщо заяву не подано на офіційному бланку або якщо ознайомчий лист не містить усієї інформації, про яку йдеться у правилі 47, канцелярія Суду може попросити заявника заповнити згаданий бланк і надіслати його до канцелярії, як правило, упродовж 6 тижнів від дати відповідного листа з канцелярії.
5. Заявник має право подати заяву, надіславши її факсимільним зв'язком (факсом) [39]. Однак тоді він повинен надіслати підписаний оригінал заяви поштою упродовж 5 днів після відправлення факсу.
6. Дата отримання заяви канцелярією Суду фіксується штампом для реєстрації вхідних документів.
7. Заявник має знати, що дата першого повідомлення, в якому викладено предмет заяви, вважається датою, яка враховується для цілей дотримання положення пункту 1 статті 35 Конвенції стосовно шестимісячного строку.
8. Одержавши перше повідомлення, в якому викладено предмет заяви, канцелярія заводить справу, номер якої має згадуватися у всій подальшій кореспонденції. Про це заявник повідомляється листом. Канцелярія також може звернутися до заявника з проханням надати додаткову інформацію чи документи.
9. a) У листуванні з канцелярією Суду заявник повинен виявляти сумлінність.
b) Затримка з відповідями чи ненадання відповіді може вважатися ознакою того, що заявник не заінтересований у подальшій підтримці своєї заяви.
10. Невиконання вимог, викладених у пунктах 1 і 2 правила 47, і ненадання додаткової інформації на запит канцелярії (див. пункт 8) може призвести до того, що Суд не розглядатиме заяву.
11. Якщо упродовж року заявник не повернув бланк заяви або не відповів на той чи інший лист, надісланий йому канцелярією, матеріали справи знищуються.
II. Форма і зміст
12. Заява має містити всю інформацію, якої вимагає правило 47, і супроводжуватися документами, про які йдеться в пункті 1 (h) цього правила.
13. Текст заяви має бути написаний розбірливо; бажано, щоб заява була у друкованій формі.
14. Якщо, у виняткових випадках, заява перевищує 10 сторінок (без урахування тих, які містять перелік доданих документів), заявник повинен також подати стислий виклад змісту заяви.
15. Якщо заявник, обгрунтовуючи свою заяву, подає документи, оригінали цих документів подавати не потрібно. При цьому має додаватися перелік цих документів у порядку датування, з послідовною нумерацією біля їхніх скорочених найменувань (наприклад: лист, наказ, судове рішення, апеляція тощо).
16. Заявник, якщо якась інша його заява вже перебуває на розгляді в Суді, повинен поінформувати про це канцелярію, повідомивши номер цієї заяви.
17. а) Якщо заявник не бажає розкривати свою особу, він має повідомити причини цього у відповідному письмовому проханні, згідно з пунктом 3 правила 47.
b) Заявник має також зазначити, чи бажає він, у разі надання головою палати дозволу на анонімність заяви, позначення своєї особи ініціалами чи однією літерою (наприклад, "X", "Y", "Z" тощо).
Практична рекомендація [40]
Письмовий змагальний процес
I. Подання змагальних паперів
Загальні положення
1. Змагальні папери мають бути подані до канцелярії у межах строку, встановленого відповідно до правила 38, та з дотриманням вимог пункту 2 цього правила.
2. Дата надходження змагальних паперів чи інших документів до канцелярії Суду фіксується на цих документах штампом для реєстрації вхідних документів.
3. Усі змагальні папери, а також усі додані до них документи мають подаватися в трьох примірниках, які надсилаються до канцелярії Суду поштою, і один, за можливості, факсом.
4. Таємні документи мають надсилатися рекомендованим листом.
5. Змагальні папери, подані без запиту з канцелярії, до матеріалів справи не долучаються, за винятком випадків, коли голова палати вирішує інакше (див. пункт 1 правила 38).
Відправлення факсом
6. Сторона має право подати до Суду змагальні папери чи інші документи, відправивши їх факсимільним зв'язком (факсом) [41].
7. Прізвище особи, яка підписала змагальні папери, вдруковується на них для уможливлення ідентифікації.
II. Форма і зміст
Форма
8. У змагальному папері має бути зазначено:
a) номер заяви і назва справи;
b) назва, що відображає характер змісту паперу (наприклад: зауваження щодо прийнятності (та суті справи); відповідь на зауваження Уряду/заявника стосовно прийнятності (та суті справи); додаткові зауваження щодо прийнятності (та суті справи); меморандум тощо).
9. Крім того, змагальний папір, як правило, має бути:
a) виконаний на аркуші розміром A4 з полями, не менше ніж 3,5 см;
b) написаний розбірливо і, бажано, поданий у друкованій формі;
c) з усіма числовими виразами, наведеними у вигляді цифр;
d) з послідовно пронумерованими сторінками;
e) має містити пронумеровані пункти;
f) має бути поділений на розділи та/або містити підзаголовки відповідно до форми і стилю ухвал і рішень Суду ("Щодо фактів"/ "Національне право (та практика)" / "Оскарження" / "Щодо права"; далі, якщо цього потребують обставини, мають іти розділи "Попереднє заперечення щодо..."; "Стверджуване порушення статті...", якщо таке є);
g) має містити окремий розділ з відповіддю на запитання, поставлене Судом, чи на аргументи іншої сторони;
h) має містити посилання на кожний документ або доказ, згадуваний у змагальному папері чи долучений до нього.
10. Якщо обсяг змагального паперу перевищує 30 сторінок, разом з ним має також подаватися стислий виклад його змісту.
11. Якщо разом зі змагальними паперами сторона подає документи та/або інші речові докази, кожний такий доказ має міститися в переліку, що додається окремо.
Зміст
12. Змагальний папір сторони, поданий після повідомлення про надходження заяви, має містити:
a) будь-які зауваження, які сторона бажає зробити стосовно фактів справи; однак,
i) якщо сторона не оспорює факти, наведені у підготовленому канцелярією викладі обставин справи, вона повинна обмежитися короткою констатацією такої своєї позиції;
ii) якщо сторона оспорює лише частину фактів, викладених канцелярією, чи бажає доповнити їх, вона повинна обмежитися викладом зауважень стосовно таких конкретних фактів;
iii) якщо сторона заперечує згадані факти або частину фактів, наведених іншою стороною, вона повинна чітко зазначити, які факти вона не оспорює, і обмежитися зауваженнями стосовно оспорюваних нею фактів;
b) правові аргументи, які стосуються, по-перше, питання прийнятності і, по-друге, суті справи; однак,
i) якщо стороні поставлено конкретні запитання стосовно фактичного чи правового аспекту справи, ця сторона повинна, незалежно від положень правила 55, обмежитися своїми аргументами у відповідь на такі запитання;
ii) якщо у змагальному папері міститься відповідь на аргументи іншої сторони, такі доводи мають адресуватися у відповідь на конкретні аргументи і наводитися в порядку, встановленому вище.
13. a) Змагальний папір сторони, поданий після прийняття заяви, має містити:
i) коротко сформульовану позицію сторони стосовно фактів справи, у вигляді, в якому їх викладено в ухвалі щодо прийнятності заяви;
ii) правові аргументи по суті справи;
iii) відповіді на конкретні запитання, поставлені Судом стосовно фактичних чи правових аспектів справи.
b) Заявник, який подає вимоги справедливої сатисфакції, повинен водночас дотримати вимог, викладених у практичній рекомендації щодо подання вимог справедливої сатисфакції [42].
14. З огляду на конфіденційність переговорів стосовно дружнього врегулювання (див. пункт 2 статті 38 Конвенції та пункт 2 правила 62), усі доводи і документи, що мають на меті забезпечення дружнього врегулювання, подаються окремо від письмово оформлених змагальних паперів.
15. У матеріалах, поданих в рамках змагального процесу, не має бути жодних посилань на пропозиції, поступки чи інші заяви, подані у зв'язку з процесом дружнього врегулювання.
III. Строки
Загальні положення
16. Кожна сторона повинна подбати про те, щоб змагальні папери та будь-які супровідні документи чи докази вчасно надійшли до канцелярії Суду.
Подовження строків
17. На прохання сторони строк, встановлений відповідно до правила 38, може бути подовжено.
18. Сторона, яка домагається подовження строку, передбаченого для подання змагальних паперів, повинна подати відповідне прохання одразу після того, як їй стали відомі обставини, що є підставою для такого подовження, і неодмінно до спливу цього строку. Сторона має повідомити причину такої затримки.
19. У разі задоволення прохання рішення про подовження строку чинне для всіх сторін, для яких спливає строк, включаючи ті сторони, які не зверталися з таким проханням.
IV. Невиконання вимог щодо змагальних паперів
20. Якщо сторона не подала змагальних паперів згідно з вимогами, викладеними у пунктах 8 - 15 цієї практичної рекомендації, голова палати може повторно зажадати від такої сторони подання змагальних паперів на дотримання цих вимог.
21. Невиконання зазначених умов може призвести до того, що змагальні папери вважатимуться поданими з порушенням встановленого для цього порядку (див. пункт 1 правила 38 Регламенту Суду).
ІНДЕКС [43] |
------------------------------------------------------------------ |
|ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР |див. РАДА ЄВРОПИ | |
|ГОНОРАРИ |див. СУДОВІ ВИТРАТИ | |
|- Загальні положення |підпункт (g) правила 1, правила 9, | |
|- Загальні положення |підпункт (n) правила 1, пункти 2 і | |
|- вибори |пункти 1 і 3 правила 15 | |
|- Про перегляд судового |правило 80 | |
|- стаття 28 |пункт 2 правила 53 | |
|КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ і | | |
|НЕЗГОДА/ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ |див. СУДДІ - окремі думки | |
|ПАЛАТИ | | |
|- Щодо прийнятності |пункт 3 правила 51, правило 55, | |
|- при поданні клопотання про|пункт 2 правила 44 | |
|- Секретаря |пункт 4 правила 17, пункт 3 правила| |
|ПРИПИНЕННЯ СПРАВИ Договірною|пункт 2 правила 43 | |
|- загальні положення |правило 38, пункт 1 правила 45, | |
|- правило 26 |правила 6, 51, пункти 2 і 3 правила| |
|- Загальні положення |підпункти (d) і (g) правила 1. | |
|СТАТЬ |пункт 3 правила 15, див. також | |
|- для подання клопотання про|пункт 1 правила 79 | |
|- Суддя-доповідач |див. СУДДЯ-ДОПОВІДАЧ | |
|СУДОВІ ЗАСІДАННЯ |див. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ| |
|- ухвали палати |правила 54, 56, див. також | |
-------------- |