Открытое тестирование
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ
ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ
НАКАЗ
23.03.2005 N 210
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
7 квітня 2005 р. за N 374/10654
Про затвердження Правил організації
і проведення наземних та льотних перевірок
наземних засобів радіотехнічного забезпечення
польотів, авіаційного електрозв'язку
та світлосигнального обладнання аеродромів
цивільної авіації України
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
транспорту та зв'язку
N 667 від 03.08.2007 )
На виконання положень Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 N 1629-IV, з метою приведення нормативних документів цивільної авіації України у відповідність до чинних Стандартів і Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) наказую:
1. Затвердити Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила), що додаються.
2. Правила набирають чинності з 00.00 годин UTC 01.06.2005.
3. Управлінню технічного забезпечення аеронавігації (Бондаренко М.В.):
3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3.2. Довести зазначені Правила до відома підприємств, організацій та установ цивільної авіації, що здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку, світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України та виконують льотні перевірки вказаних засобів, а також прийняти їх до неухильного виконання.
4. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що втратили чинність, Програму і методику льотної перевірки АС КПР, затверджені Комітетом з використання повітряного простору України 25.03.97.
5. Після набрання чинності Правилами скасувати Тимчасову інструкцію з льотних перевірок всебічно направлених азимутальних радіомаяків діапазону дуже високих частот та всебічно направлених далекомірних радіомаяків діапазону ультрависоких частот, затверджену наказом Укравіатрансу від 27.07.2004 N 436.
6. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України:
"Инструкция по организации летных проверок наземных средств радиотехнического обеспечения полетов и связи", затверджена Міністерством цивільної авіації СРСР 01.08.86 N 52/и;
"Программы и методики наземных и летных проверок радиолокационных средств УВД", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 04.11.87;
"Руководство по летной проверке наземных средств радиосветотехнического обеспечения полетов и связи", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 26.09.91;
"Руководство по летной проверке радиомаяков систем посадки I, II, III категории", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 19.12.86;
"О периодичности летных проверок радиомаячных систем посадки", затверджено наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 28.07.88 N 124;
"Типовая программа и методика летных проверок аэродромных (аэроузловых) АС УВД "Старт", "Теркас", "Спектр", зі змінами, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 05.12.88;
"Типовая программа и методика летных проверок районных АС УВД "Теркас", "Стрела". Виправлення 1, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.12.88;
"Программы и методики летных проверок радиомаяков VOR и DME", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.09.89.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Настасієнка В.М.
Голова М.О.Марченко
Затверджено
Наказ Державної служби
України
з нагляду за забезпеченням
безпеки авіації
23.03.2005 N 210
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
7 квітня 2005 р. за N 374/10654
Правила
організації і проведення наземних
та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного
забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку
та світлосигнального обладнання аеродромів
цивільної авіації України
1. Загальні положення
1.1. Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила) розроблені відповідно до вимог Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), положень Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додатків до неї.
1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (далі - наземні засоби РТЗ), світлосигнального обладнання аеродромів (далі - ССО).
1.3. Ці Правила є обов'язковими для використання підприємствами, організаціями, установами цивільної авіації (ЦА) України, які здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів РТЗ і ССО, а також організацію і проведення наземних та льотних перевірок цих засобів.
1.4. Нормативні посилання
Під час розроблення цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:
Повітряний кодекс України ( 3167-12 );
Указ Президента України від 15 липня 2004 року N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації" (із змінами);
постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (зі змінами);
Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667 (зі змінами);
Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 N 736 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 за N 1001/8322;
Правила радіолокаційного обслуговування, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 15.04.2004 N 311 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.05.2004 за N 606/9205;
Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том 1. "Радионавигационные средства", ІКАО, 1996;
Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том 4. "Системы обзорной радиолокации и предупреждения столкновений", ІКАО, 2002;
Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Аэродромы", Том 1, ІКАО, 2004;
Doc. 8071, Том I, ІКАО, 2000. "Руководство по испытаниям радионавигационных средств. Испытания наземных радионавигационных систем";
Doc. 8071, Том III, ІКАО, 1998. "Руководство по испытаниям радионавигационных средств. Испытания обзорных радиолокационных систем".
1.5. Визначення
У цих Правилах терміни мають такі значення:
Абсолютна висота - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку.
Аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом.
Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.
Авіаційний повітряний електрозв'язок - авіаційний електрозв'язок, який використовує засоби проводового електрозв'язку та авіаційного електрозв'язку з екіпажами ПС у процесі всього польоту.
Авіаційний радіозв'язок - вид електрозв'язку, який здійснюється за допомогою електромагнітних коливань у відведеному для ЦА діапазоні частот і призначений для наземного і повітряного електрозв'язку.
Автоматизована система керування повітряним рухом (АС КПР) - організаційно-технічна система апаратно-програмних засобів автоматизації процесів КПР, яка забезпечує оцінювання і прогнозування повітряного руху, вибір керівних дій диспетчера та контроль їх реалізації.
Аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих ПС визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.
Аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюється зліт, посадка, рух та стоянка ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки ПС, що належать власнику аеродрому.
Азимут - кут, розміщений між північним напрямком дійсного або магнітного меридіана, який проходить через контрольний пункт, і напрямком на ПС (орієнтир).
Азимутальна характеристика курсового радіомаяка - залежність величини різниці глибини модуляції (РГМ) у точках зони дії курсового радіомаяка (КРМ) від кутового положення цих точок щодо лінії курсу.
Барометрична висота - атмосферний тиск, виражений у величинах абсолютної висоти, що відповідає цьому тискові за стандартною атмосферою.
Двочастотна глісадна система - глісадна система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу глісадного радіомаяка.
Двочастотна курсова система - курсова система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу курсового радіомаяка.
Електрозв'язок - будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводовій, радіо-, оптичній або інших електромагнітних системах.
Злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту ПС.
Зона дії наземного засобу РТЗ - трьохвимірний об'єм повітряного простору, у межах якого наземний засіб РТЗ здатний забезпечувати, відносно місця встановлення, належні для обслуговування повітряного руху характеристики. Зона дії (ЗД) може бути виражена у величинах азимута, кута місця, нахиленої дальності, висоти або ешелону польоту.
Індикатор радіолокаційного місцезнаходження ПС (індикатор) - технічний засіб для відображення у несимвольній та/або символьній формі місцезнаходження ПС, отриманого за допомогою первинного та/або вторинного радіолокатора.
(В експлуатаційно-технічній документації (ЕТД) деяких типів наземних засобів РТЗ використовуються такі терміни: індикатор кругового огляду (ІКО), контрольний ІКО, виносний ІКО, індикатор повітряної обстановки (ІПО), дисплей, монітор та ін.).
Контрольований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР.
Круговий політ - політ за круговою траєкторією на постійних абсолютній висоті та відстані від антени наземного засобу РТЗ.
Курс - напрямок, у якому знаходиться поздовжня вісь ПС, що виражений в градусах кута, який відлічується від північного напрямку (дійсного, магнітного, компасного або умовного меридіанів).
Кут нахилу глісади радіомаячної системи - кут між прямою лінією, що являє собою усереднену глісаду радіомаячної системи (РМС), і горизонтальною площиною.
Кутомісцева характеристика глісадного радіомаяка - залежність величини РГМ у точках зони дії глісадного радіомаяка (ГРМ) від кутового положення цих точок відносно лінії глісади.
Лінія глісади - найближче до горизонтальної площини геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у яких РГМ дорівнює нулю.
Лінія курсу - геометричне місце точок, найближчих до вісі ЗПС у будь-якій горизонтальній площині, у яких РГМ дорівнює нулю.
Літак-лабораторія - ПС, яке має спеціальне бортове обладнання для проведення льотних перевірок.
Маршрут обслуговування повітряного руху - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху (ОПР). Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.
Мережа авіаційного радіозв'язку (радіомережа) - сукупність радіостанцій, які встановлені в пунктах розміщення абонентів та об'єднані спільними радіоканалами або працюють з використанням спільних радіоданих.
Наземні засоби радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (наземні засоби РТЗ) - це радіоелектронні та технічні засоби (засоби електрозв'язку, радіонавігації та радіолокації; автоматизовані системи та їх робочі місця; апаратура відображення; антенно-фідерні пристрої; лінії управління та електрозв'язку; автономні джерела електроживлення, електроустановки та електрообладнання; інше обладнання), які призначені для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.
Напівсектор (сектор) глісади - сектор у вертикальній площині, що містить глісаду й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до глісади, у яких РГМ дорівнює 0,0875 (0,175).
Напівсектор (сектор) курсу - сектор у горизонтальній площині, що містить лінію курсу й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до лінії курсу, у яких РГМ дорівнює 0,0775 (0,155).
Неробоча зона над радіомаяком - сфера простору над радіомаяком у вигляді тілесного кута з вершиною у точці розташування антени радіомаяка, у межах якого неможливо визначити місця розташування рухомих об'єктів за сигналами даного радіомаяка.
Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).
Об'єкт радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (об'єкт РТЗ) - сукупність інженерно-технічних споруд, наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку, ліній електрозв'язку, ліній електропередачі та іншого обладнання, яка призначена для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.
Опорна точка радіомаячної системи посадки (точка "Т") - точка, що розташована на визначеній висоті над перетинанням вісі ЗПС і лінії порога ЗПС та через яку проходить продовжений донизу прямолінійна ділянка глісади радіомаячної системи посадки.
Пеленг (радіопеленг) - напрямок на об'єкт з точки установки антени радіопеленгатора, що визначається кутом між площиною меридіана (дійсного, магнітного) і вертикальною площиною, яка проходить через точку установки антени та об'єкт.
Перевищення - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або пов'язаного з нею об'єкта.
Перешкода - всі нерухомі тимчасові або постійні та рухомі об'єкти або частини їх, які розміщені у зоні, що призначена для руху ПС по поверхні, або які підвищуються над умовною поверхнею, що призначена для забезпечення безпеки ПС у польоті.
Персонал РТЗ - працівники служб РТЗ, до яких належать керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці та робітники відповідних категорій, класів та розрядів.
Підприємства ЦА - підприємства, організації і установи, діяльність яких здійснюється у галузі цивільної авіації України.
Пізнавальний індекс повітряного судна - група букв, цифр, їх комбінація, яка ідентична позивному ПС або являє собою кодовий еквівалент його позивного для двохстороннього зв'язку "повітря - земля" та яка використовується для розпізнавання ПС в мережі наземного електрозв'язку ОПР.
Плановий ремонт - ремонт, постановка на який здійснюється відповідно до вимог ЕТД або виходячи з аналізу технічного стану наземного засобу РТЗ.
Повітряна траса - диспетчерський район або його частина (коридор) у повітряному просторі з чітко визначеними висотою та шириною для безпечного виконання польотів ПС.
Польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів.
Поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, який може використовуватися для посадки ПС.
Радіал - кут, укладений між північним напрямком магнітного меридіана, що проходить через радіомаяк і напрямком на ПС.
Радіомаячна система посадки (РМС) - система посадки, що забезпечує інструментальний захід ПС на посадку.
Режим "RBS" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності до норм ІКАО.
Режим "УВД" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності з вітчизняними нормами.
Рейсове повітряне судно (рейсове ПС) - ПС, яке виконує політ (авіарейс) згідно з встановленим розкладом та за встановленим маршрутом.
Ремонт - комплекс операцій з відновлення працездатності, справності наземного засобу РТЗ і відновлення його ресурсів.
Різниця глибини модуляції - абсолютна величина різниці коефіцієнтів глибин модуляції несучої частоти сигналами 90 і 150 Гц.
РМС I категорії - система посадки, яка забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, в якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.
РМС II категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.
РМС III категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї.
Світлосигнальне обладнання аеродромів - сукупність світлосигнальних приладів, розміщених на аеродромі за визначеною схемою, електричного обладнання та апаратури дистанційного управління, призначених для забезпечення зльоту, заходження на посадку, посадки та руління ПС.
Скривлення лінії глісади - зсув лінії глісади від середньої лінії глісади.
Скривлення лінії курсу - зсув лінії курсу від середньої лінії курсу.
Служба з технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку - структурний підрозділ підприємства ЦА, що виконує комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємства ЦА з використанням наземних засобів РТЗ.
Спеціально виділене повітряне судно (спеціально виділене ПС) - ПС, яке виконує польоти з метою проведення льотних перевірок.
Точка "А" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 7400 м від порога ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.
Точка "В" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 1050 м від порога ЗПС над продовженням осьової лінії ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.
Точка "С" РМС - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить продовжена донизу прямолінійна частина номінальної глісади.
Точка "Д" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 900 м від порога ЗПС у напрямку курсового радіомаяка.
Точка "Е" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порога ЗПС.
Точка приземлення - точка на ЗПС, що визначає початок поверхні торкання землі ПС, тобто точка відліку, яке виконується, як правило, від порогу ЗПС.
Чутливість до зсуву ГРМ - відношення вимірюваної РГМ до її кутового зсуву відносно відповідної опорної лінії.
Чутливість до зсуву КРМ - відношення вимірюваної РГМ до її бокового зсуву відносно відповідної опорної лінії. ( Пункт 1.5 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
1.6. Скорочення
У цих Правилах скорочення мають такі значення:
АДМРМ - аеродромний додатковий маркерний радіомаяк;
АПД - апаратура передавання даних;
АПЕЗ - авіаційний повітряний електрозв'язок;
АПОІ - апаратура первинної обробки інформації;
АРК - автоматичний радіокомпас;
АРП - автоматичний радіопеленгатор;
АС КПР - автоматизована система керування повітряним рухом;
АСЛК - автоматизована система льотного контролю;
АФП - антенно-фідерний пристрій;
АХ - азимутальна характеристика;
БМРМ - ближній маркерний радіомаяк;
БПРМ - ближня приводна радіостанція з маркерним радіомаяком;
ВВІ - вогні високої інтенсивності;
ВМІ - вогні малої інтенсивності;
ВОРЛ - вторинний оглядовий радіолокатор;
ВП - вертикальна поляризація;
ГВ - глісадні вогні;
ГРМ - глісадний радіомаяк;
ДВЧ - дуже висока частота;
ДМРМ - дальній маркерний радіомаяк;
ДПРМ - дальня приводна радіостанція з маркерним радіомаяком;
ЕВП - ефективна відбивна поверхня;
ЕТД - експлуатаційно-технічна документація;
ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;
ЗД - зона дії;
ЗПС - злітно-посадкова смуга;
ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;
ІКО - індикатор кругового огляду;
ІПО - індикатор повітряної обстановки;
КППМ - командний пілотажний прилад магнітний;
КПС - командир повітряного судна;
КРМ - курсовий радіомаяк;
КСХВ - коефіцієнт стоячої хвилі по напрузі;
КХ - кутомісцева характеристика;
ЛГ - лінія глісади;
ЛК - лінія курсу;
ЛЛ - літак-лабораторія;
МК - магнітний курс;
МРМ - маркерний радіомаяк;
НВЧ - надвисока частота;
ОПРС - окрема приводна радіостанція;
ОПР - обслуговування повітряного руху;
ОРЛ-А - оглядовий радіолокатор - аеродромний;
ОРЛ-Т - оглядовий радіолокатор - трасовий;
ОСП - обладнання системи посадки;
ПДУ - пульт дистанційного управління;
ПОУ - панель оператора управління;
ПРЛ - посадковий радіолокатор;
ПРС - приводна радіостанція;
ПС - повітряне судно;
РГМ - різниця глибини модуляції;
РД - рульова доріжка;
РЛС - радіолокаційна станція;
РМС - радіомаячна система інструментального заходження ПС на посадку;
РСБН - радіотехнічна система ближньої навігації;
РТЗ - радіотехнічне забезпечення;
САК - система автоматичного контролю;
СВ РЛІ - система відображення радіолокаційної інформації;
СГ - світловий горизонт;
СНС - супутникова навігаційна система;
ССО - світлосигнальне обладнання аеродромів;
СТВ - система траєкторних вимірювань;
ТО - технічне обслуговування;
ТП - точка приземлення;
ТРЛК - трасовий радіолокаційний комплекс;
УВЧ - ультрависока частота;
ЦА - цивільна авіація;
"ВАРУ" - показник роботи режиму вторинного радіолокатора;
"ПАСС" - режим роботи радіолокатора;
"СДЦ" - режим роботи радіолокатора;
"УВД"- режим роботи вторинної радіолокації;
APAPI - спрощений покажчик траєкторії точного заходження на посадку;
DME - всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону УВЧ;
ILS - система посадки метрового діапазону по приладах;
VOR - всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ;
PAPI - точний покажчик візуальної глісади;
"RBS" - режим роботи вторинної радіолокації у відповідності до норм ІКАО;
OLDI - протокол прямого автоматичного обміну даними з ОПР;
альфаі - виміряне значення відхилення кута траєкторії польоту літака-лабораторії від установленого на системі траєкторних вимірювань (СТВ) у горизонтальній площині;
альфап - величина правої частини напівсектору курсового радіомаяка (КРМ);
альфал - величина лівої частини напівсектору КРМ;
Дельта - помилка визначення азимута або дальності;
Дельтаі - помилка і-го вимірювання азимута або дальності;
ДельтаА - помилка визначення азимута;
ДельтаД - помилка визначення дальності;
дельта Тета - помилка (межі) установлення та підтримки кута глісади відносно номінального кута;
дельта Тетаав - межі спрацьовування системи автоматичного контролю (САК) у разі зсуву кута глісади вгору;
дельта Тетаан - межі спрацьовування САК у разі зсуву кута глісади вниз;
дельта Sк - відхилення чутливості до зсуву від лінії курсу (ЛК) від номінального значення;
дельта Sг - відхилення чутливості до зсуву від лінії глісади (ЛГ) від номінального значення;
дельта Sгав - відхилення чутливості до зсуву від ЛГ від номінального значення, при якому спрацьовує САК у режимі "Аварія";
дельта Sкав - відхилення чутливості до зсуву від ЛК від номінального значення, при якому спрацьовує САК у режимі "Аварія";
Тета - кут нахилу глісади;
Тетао - номінальний (розрахунковий) кут нахилу глісади даного напрямку;
Тета1(2) - кут місця в момент зникнення (появи) відмітки ПС на індикаторі автоматичного радіопеленгатора (АРП);
Тетаав(ан) - кут нахилу глісади, за якого спрацьовує САК у режимі "Аварія";
Тетав(н) - величина верхньої (нижньої) частини напівсектору глісадного радіомаяка;
Тетас - кут світлової глісади;
Тетаі - виміряне значення відхилення кута траєкторії польоту літака лабораторії від установленого на СТВ у вертикальній площині;
Тета7 - граничне значення кута, що відповідає 7 град., у вертикальній площині;
Тетау - кут упевненого пеленгування АРП;
ксік(г) - амплітуда викривлень ЛК (ЛГ);
ксіА - викривлення азимута;
Е - напруженість поля в ЗД радіомаяка;
ЕГРМ - напруженість поля в ЗД ГРМ;
ЕКРМ - напруженість поля в ЗД КРМ;
ЕVOR - напруженість поля в ЗД VOR;
ЕDME - напруженість поля в ЗД DME;
Н - висота польоту ПС;
Нот - висота опорної точки РМС;
h - висота центра оптичної системи СТВ відносно центра антенно-фідерного пристрою (АФП) КРМ;
Lо - положення середньої лінії курсу;
Lап (ал) - положення середньої лінії курсу, за яким спрацьовує САК у режимі "Аварія";
М - коефіцієнт глибини модуляції;
М9960 - коефіцієнт глибини модуляції сигналом частоти 9960 Гц;
М30 - коефіцієнт глибини модуляції сигналом частоти 30 Гц;
этаn - нерівності азимута;
Рэ - ефективна потужність випромінювання;
Rнз - радіус неробочої зони над радіомаяком;
SГ - чутливість до зсуву від ЛГ;
SГН - номінальна чутливість до зсуву від ЛГ;
Sк - чутливість до зсуву від ЛК;
Sкн - номінальна чутливість до зсуву від ЛК;
Xуст - значення параметра, установлене після регулювання;
Xф - фактичне значення параметра без регулювання;
Y - відстань від проекції АФП ГРМ на осьову лінію ЗПС до порога ЗПС;
А - азимут;
Д - дальність;
П - пеленг. ( Пункт 1.6 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2. Організація наземних та льотних перевірок наземних
засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного
електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів
2.1. Класифікація перевірок наземних засобів РТЗ і ССО
2.1.1. Перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за методологією проведення розділяються на наземні та льотні перевірки.
2.1.2. Наземні перевірки є системою періодичних перевірок параметрів наземних засобів РТЗ і ССО, що дають можливість переконатися у відповідності обладнання вимогам ЕТД, і проводяться перед виконанням льотних перевірок, а також за наявності обставин, що вимагають необхідності проведення зазначеної перевірки. Обсяг наземних перевірок, наведений у відповідних програмах цих Правил (розділи 3-17), може бути змінено у залежності від конкретного типу наземного засобу РТЗ або ССО відповідно до методик наземних перевірок, наведених у ЕТД на ці засоби.
2.1.2.1. Наземні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО проводяться персоналом об'єктів РТЗ або ССО. Для проведення наземних перевірок при введенні в експлуатацію, а також після ремонтів найбільш складних наземних засобів РТЗ або ССО можуть залучатися представники підприємств-виробників або ремонтних організацій з безпосередньою участю експлуатаційного персоналу цих об'єктів.
2.1.2.2. За результатами наземних перевірок наземних засобів РТЗ складаються протоколи наземних перевірок. У протоколах наземних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ.
При проведенні наземних перевірок ОСП та/або РМС у протоколах наземних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються. ( Пункт 2.1.2 доповнено підпунктом 2.1.2.2 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.1.3. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться з метою підтвердження відповідності їх тактико-технічних характеристик вимогам ЕТД та оцінки придатності до забезпечення польотів ПС або ОПР. ( Пункт 2.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.1.3.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО розділяються на такі види перевірок:
при введенні в експлуатацію;
періодичні;
спеціальні.
2.1.3.2. Льотні перевірки при введенні в експлуатацію виконуються для підтвердження відповідності робочих характеристик наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД у повному обсязі. Результати цих перевірок у комплексі з наземними перевірками є основою визначення придатності наземних засобів РТЗ і ССО до забезпечення польотів ПС або ОПР. ( Абзац перший підпункту 2.1.3.2 пункту 2.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Дана льотна перевірка наземних засобів РТЗ виконується також після:
проведення планового ремонту, доробок за бюлетенями та модернізації, які впливають на тактико-технічні характеристики наземного засобу РТЗ (необхідність льотної перевірки визначається комісією власника наземних засобів РТЗ або ССО); ( Абзац третій підпункту 2.1.3.2 пункту 2.1.3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
( Абзац четвертий підпункту 2.1.3.2 пункту 2.1.3 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
заміни, ремонту або зміни висоти та місця установлення антенної системи;
зміни місця установлення наземного засобу РТЗ;
зміни робочих частот радіомаячних систем посадки;
зміщення порогів ЗПС (для посадкових радіолокаторів і РМС).
Перед льотною перевіркою при введенні в експлуатацію радіолокаційного засобу проводять вимірювання кутів закриття в горизонтальній площині (додаток 1).
2.1.3.3. Періодичні льотні перевірки виконуються з метою підтвердження під час експлуатації відповідності параметрів наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД. ( Підпункт 2.1.3.3 пункту 2.1.3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.1.3.4. Спеціальні льотні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО виконуються в таких випадках:
зміни границь зон диспетчерського обслуговування на маршрутах ОПР, схем заходження на посадку та зон очікування (для радіолокаційних засобів);
зміни кутів закриття;
зміни кутів нахилу глісади (для посадкових радіолокаторів);
наявності зауважень органів ОПР або екіпажів ПС;
за рішенням комісії, що займається розслідуванням авіаційних подій та інцидентів;
у разі приєднання нового джерела радіолокаційної інформації до АС КПР (для АС КПР);
у разі продовження терміну служби (ресурсу) наземних засобів РТЗ або ССО.
Обсяг спеціальних льотних перевірок та перелік параметрів, що перевіряються за відповідними програмами, визначається за окремим рішенням власника наземних засобів РТЗ або ССО. ( Пункт 2.1.3 доповнено підпунктом 2.1.3.4 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.1.4. Льотні перевірки проводяться таким наземним засобам РТЗ і ССО:
оглядовим радіолокаторам - аеродромним (ОРЛ-А);
оглядовим радіолокаторам - трасовим (ОРЛ-Т);
вторинним оглядовим радіолокаторам (ВОРЛ);
посадковим радіолокаторам (ПРЛ);
трасовим радіолокаційним комплексам (ТРЛК);
центрам управління автоматизованих систем керування повітряним рухом (центр управління АС КПР);
окремим системам відображення радіолокаційної інформації (СВ РЛІ), обладнаним апаратурою обробки інформації, що не входять до складу АС КПР;
радіомаячним системам посадки (РМС) у складі:
курсового радіомаяка (КРМ);
глісадного радіомаяка (ГРМ);
маркерного радіомаяка (МРМ);
обладнанню системи посадки (ОСП) у складі:
дальньої приводної радіостанції з маркером (ДПРМ) та ближньої приводної радіостанції з маркером (БПРМ), що містять приводні радіостанції (ПРС) та МРМ;
аеродромним додатковим маркерним радіомаякам (АДМРМ);
окремим приводним радіостанціям (ОПРС);
всебічно направленим азимутальним радіомаякам діапазону ДВЧ (VOR);
всебічно направленим далекомірним радіомаякам діапазону УВЧ (DME);
автоматичним радіопеленгаторам (АРП);
радіотехнічним системам ближньої навігації (РСБН);
наземним засобам авіаційного повітряного електрозв'язку (АПЕЗ) діапазону ДВЧ;
світлосигнальному обладнанню аеродромів (ССО) у складі:
вогнів малої інтенсивності (ВМІ);
вогнів високої інтенсивності (ВВІ);
глісадних вогнів (ГВ).
Періодичність льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО наведена в додатку 2.
2.1.5. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО та їх модифікацій проводяться за програмами та методиками відповідних типів наземних засобів РТЗ і ССО, наведених у розділах 3-18 цих Правил.
Льотні перевірки окремих СВ РЛІ, які не входять до складу АС КПР, проводяться відповідно до програм та методик, які наведені в цих Правилах, для центру управління АС КПР.
2.1.6. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО, що обладнані автоматизованими системами контролю параметрів, виконуються з використанням цих систем.
2.1.7. У льотних перевірках беруть участь льотний склад ЛЛ, персонал РТЗ об'єктів РТЗ і ССО та персонал органу ОПР. ( Пункт 2.1.7 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.2. Спеціально обладнаний літак-лабораторія
2.2.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються літаком-лабораторією (ЛЛ), обладнаним автоматизованою системою льотного контролю (АСЛК) типу АСЛК-Н, AD-FIS-12, AD-FIS-100 та інших.
( Абзац другий пункту 2.2.1 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.2.2. На обладнанні АСЛК проводяться роботи з підготовки до застосування при льотних перевірках наземних засобів РТЗ і ССО акредитованою організацією (особою), що має право на проведення цих робіт.
2.2.3. Спеціальні прилади бортового і наземного випробувального обладнання, що використовуються для вимірювання під час наземних та льотних перевірок, призначених для визначення достовірності навігаційної інформації, повинні мати погрішності менші, ніж допуски на погрішності параметрів, що вимірюються.
2.2.4. До складу екіпажу ЛЛ, що проводить льотні перевірки, уходить інженер бортовий АСЛК/бортоператор АСЛК (далі - бортоператор ЛЛ). Члени екіпажу ЛЛ повинні мати відповідну кваліфікацію, допуски на проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, достатні знання і досвід з питань проведення льотних перевірок, повинні бути здатними до колективної роботи. ( Абзац перший пункту 2.2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
( Абзац другий пункту 2.2.4 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
При проведенні льотних перевірок ССО ЛЛ або спеціально виділеним ПС допускається присутність на борту ЛЛ або ПС провідного інженера (інженера) служби з експлуатації ССО підприємства ЦА.
2.2.5. Для виконання льотних перевірок рекомендується використовувати ПС, що має такі характеристики:
надійність, економічність, наявність декількох двигунів, здатність до безпечного польоту при одному непрацюючому двигуні, наявність обладнання для здійснення польотів вночі та польотів за приладами;
вантажопідйомність, достатню для розміщення екіпажу, необхідного електронного обладнання та забезпечення перевезення персоналу, що здійснює роботу на наземних випробувальних приладах;
дальність і тривалість польоту, достатні для здійснення льотних перевірок без виконання непродуктивних посадок;
аеродинамічну стійкість у широкому діапазоні швидкостей, особливо на швидкостях, характерних для льотних перевірок;
достатньо широкий діапазон швидкостей і висот польоту, що забезпечує проведення льотних перевірок, за можливості, тих самих умов, з якими зустрічаються користувачі (льотні характеристики на малих швидкостях є важливими у разі виконання наземними спостерігачами супроводу польоту оптичним приладом).
2.2.6. У разі, коли для оцінювання параметрів наземних засобів РТЗ і ССО відсутня потреба використання АСЛК, льотна перевірка виконується по спеціально виділених або рейсових ПС. При цьому рекомендовано використовувати ПС з характеристиками, подібними до характеристик більшості типів ПС, які виконують польоти у даному районі (зоні) ОПР.
2.3. Порядок планування та забезпечення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО
2.3.1. Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, відповідають за своєчасність, повноту та якість льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.
2.3.2. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються ЛЛ на підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, на проведення відповідних видів льотних перевірок.
2.3.3. За своєчасність та повноту льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування відповідають старші авіаційні начальники аеродромів.
2.3.4. Початкове планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, їх видів здійснюється керівниками об'єктів РТЗ і ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.
2.3.5. Порядок планування, організації виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування і спільного використання визначаються відповідними угодами між зацікавленими сторонами.
2.3.6. Узагальнене планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО проводиться щорічно підприємством ЦА - власником ЛЛ на підставі щорічних заявок підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.
Щорічні заявки подаються не пізніше 30 жовтня поточного року, що передує року планованих льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.
На підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) складається річний план-графік льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО (далі - План-графік) за формою, наведеною у додатку 3. План-графік погоджується із відповідними посадовими особами, погоджується керівником підприємства ЦА - власником ЛЛ та затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі ЦА (далі - спеціально уповноважений орган ЦА). ( Абзац третій пункту 2.3.6 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Після затвердження річний План-графік розсилається підприємствам ЦА (структурним підрозділам підприємств ЦА).
Під час складання Плану-графіка враховуються такі вимоги:
льотні перевірки РМС і ССО категорійних напрямків посадки забезпечуються в першу чергу;
льотні перевірки розносяться рівномірно на кожен місяць року, якщо є така можливість.
На час льотних перевірок РМС літаком-лабораторією - використання РМС за призначенням забороняється.
Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) не пізніше 20-го числа поточного місяця телеграмою на адресу спеціально уповноваженого органу ЦА та керівника підприємства ЦА - власника ЛЛ підтверджують готовність до льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на наступний місяць.
Підприємство ЦА - власник ЛЛ на підставі отриманих телеграм від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) за необхідності коректує місячний план і направляє в підприємства ЦА (структурні підрозділи підприємств ЦА) телеграми з підтвердженням терміну прибуття ЛЛ.
2.3.7. Підприємства ЦА (структурні підрозділи підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, забезпечують:
підготовку наземних засобів РТЗ і ССО до льотної перевірки;
готовність персоналу РТЗ, персоналу органів ОПР та працівників служби з експлуатації ССО до проведення льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО; ( Абзац третій пункту 2.3.7 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
виконання технічного обслуговування (ТО) наземних засобів РТЗ і ССО відповідно до вимог ЕТД, складання протоколів наземної перевірки та настроювання обладнання;
метеорологічне обслуговування;
готовність до роботи фотолабораторії (за необхідності здійснення фотоконтролю) або обладнання цифрового запису заходжень ПС на посадку;
утримання критичних зон радіомаяків відповідно до діючих норм; ( Абзац сьомий пункту 2.3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
готовність наземних служб до ТО, заправлення паливо-мастильними матеріалами, забезпечення наземним електроживленням, стоянки й охорони, засобів підігріву ЛЛ;
організацію медичного обслуговування, відпочинку та харчування екіпажу і операторів ЛЛ;
організацію роботи автотранспорту для перевезення контрольно-вимірювальної апаратури до місця встановлення вимірника траєкторії, а також операторів і членів екіпажу ЛЛ.
Відносини та розрахунки між підприємствами ЦА, що експлуатують наземні засоби РТЗ або ССО, та організаціями, які надають вказані та інші необхідні послуги, регулюються на підставі договорів. ( Абзац одинадцятий пункту 2.3.7 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.3.8. Підприємство ЦА - власник ЛЛ забезпечує:
своєчасну льотну перевірку наземних засобів РТЗ і ССО з дотриманням вимог цих Правил;
якісне та своєчасне оформлення документації відповідно до цих Правил.
Відносини та розрахунки між підприємствами ЦА, що експлуатують наземні засоби РТЗ або ССО, та підприємством ЦА - власником ЛЛ регулюються на підставі договорів. ( Пункт 2.3.8 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.3.9. Під час проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО повинна бути забезпечена взаємодія екіпажу ЛЛ (рейсового або спеціально виділеного ПС), відповідних служб підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) і органів ОПР.
2.3.10. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО у підприємствах ЦА (структурних підрозділах підприємств ЦА) організовуються і забезпечуються керівниками цих підприємств.
З метою організації та виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО у підприємствах ЦА (структурних підрозділах підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, наказами їх керівників створюються постійно діючі комісії з організації та виконання льотних перевірок. ( Пункт 2.3.10 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Головою постійно діючої комісії з організації та виконання льотних перевірок призначається посадова особа з числа керівного складу органів ОПР, служб РТЗ або служб з експлуатації ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) залежно від організаційної структури підприємства ЦА. ( Пункт 2.3.10 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
До складу комісій з льотних перевірок наземних засобів РТЗ уключаються керівники служб РТЗ, керівники об'єктів РТЗ та інші фахівці, а також у разі виконання льотних перевірок наземним засобам РТЗ, що безпосередньо задіяні для ОПР, представники органів ОПР. ( Пункт 2.3.10 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
До складу комісій з льотних перевірок ССО включаються керівники служб з експлуатації ССО, інженери з експлуатації ССО та інші фахівці. ( Пункт 2.3.10 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.3.11. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться у будь-який час доби, в усі дні тижня з урахуванням регламенту роботи цих засобів. Допускаються зміни строків льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО до +-30 діб.
2.3.12. При виконанні льотних перевірок, в умовах застосування спільних дій, обміну відповідними даними екіпажів ПС та персоналу РТЗ наземних засобів РТЗ і ССО, який здійснює регулювання обладнання або такого, що бере участь у льотних перевірках, використовують діючі канали АПЕЗ. У разі неможливості використання каналів АПЕЗ відповідних органів ОПР, з метою запобігання створення перешкод у роботі цих органів задіюються резервні канали АПЕЗ.
2.3.13. Підприємство ЦА - власник ЛЛ за 10 днів до вильоту повідомляє керівника відповідного підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) дату прибуття на аеродром установлення наземних засобів РТЗ і ССО, які підлягають льотній перевірці. Після прибуття на аеродром командир ЛЛ зобов'язаний доповісти про це керівнику підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємств ЦА) та погодити з ним порядок проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.
2.3.14. Контроль за проведенням льотних перевірок наземних засобів РТЗ або ССО здійснює голова постійно діючої комісії з організації та виконання льотних перевірок. ( Пункт 2.3.14 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.3.15. Під час проведення передпольотної підготовки, яку проводить командир ЛЛ разом з керівником органу ОПР, керівником служби РТЗ підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА), керівником служби з експлуатації ССО підприємства ЦА, уточнюються порядок, послідовність виконання елементів льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, види маневрів і тривалість польотів відповідно до Інструкції з виконання польотів у районі даного аеродрому.
При цьому звертається увага на наявність перешкод, особливо на гірських аеродромах.
2.3.16. Командир ЛЛ приймає рішення на виліт для проведення льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за метеорологічних умов, які дозволяють вимірювати параметри наземних засобів РТЗ і ССО відповідно до цих Правил.
2.3.17. За результатами льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО складаються акти льотних перевірок.
В актах льотних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ. При проведенні льотних перевірок ОСП та/або РМС в актах льотних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються.
Акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО підписуються головою та членами постійно діючої комісії з організації та виконання відповідних льотних перевірок, командиром ЛЛ та бортоператором ЛЛ (у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром). ( Пункт 2.3.17 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
2.3.18. Акти льотних перевірок затверджуються керівником підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА), що експлуатує наземні засоби РТЗ і ССО та зберігаються впродовж усього терміну експлуатації наземних засобів РТЗ і ССО. ( Пункт 2.3.18 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3. Оглядовий радіолокатор - аеродромний
3.1. Вимоги до параметрів ОРЛ-А
Таблиця 3.1 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.2. Програми наземних перевірок ОРЛ-А
Таблиця 3.2 |
------------------------------------------------------------------ |
|-------------------------------------------+----------+---------| |
Умовні позначки: |
Примітки: 1. Методика наземної перевірки та настроювання |
( Таблиця 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А _________ зав. N ______, |
У період з "__"______ 20__ року до "__"_______ 20__ року |
Таблиця 3.3 |
------------------------------------------------------------------------- |
|-----------------------------+------+-----+-----+--------+------+------| |
|-----------------------------+------+-----+-----+--------+------+------| |15.** Забезпечення | | | | | | | |працездатності ОРЛ-А при | | | | | | | |безперервній роботі протягом | | | | | | | |24-х годин | | | | | | | |----------------------------------------------------------------+------| |* Перевірка проводиться при введенні ОРЛ-А в експлуатацію | | |організацією, яка виконує монтаж, настроювання та здавання | | |замовнику вказаної апаратури. | | |** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію. | | ------------------------------------------------------------------------- |
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ОРЛ-А ________ зав. N __________ вимогам ЕТД ______________________________________________________ (відповідають, не відповідають) |
Наземну перевірку та настроювання проводили ____________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) |
____________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) |
( Таблиця 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.3. Програми льотних перевірок ОРЛ-А
3.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-А з використанням ЛЛ
Таблиця 3.4 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Тривалість | Пункт | | |польотів, годин|методики | |--------------------------------------+---------------+---------| |1. Перевірка загальної працездатності | 2,00 | 3.4.1 | |ОРЛ-А та вибір оптимального кута | | | |нахилу антени | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |2. Визначення ЗД ОРЛ-А: | | 3.4.2 | | первинний канал; | 3,00 | | | вторинний канал у режимах: | | | | "УВД"; | 3,00 | | | "RBS" | 3,00 | | |--------------------------------------+---------------+---------| |3. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС | разом з | 3.4.4 | |за схемами заходження на посадку для | пунктом 2 | | |двох посадкових курсів: | | | | первинний канал; | | | | вторинний канал у режимах: | | | | "УВД"; | | | | "RBS" | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС | разом з | 3.4.5 | |за двома схемами зон очікування: | пунктом 2 | | | первинний канал; | | | | вторинний канал у режимах: | | | | "УВД"; | | | | "RBS" | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |5. Визначення імовірносних | разом з | 3.4.3 | |характеристик проходження інформації | пунктом 2 | | |по вторинному каналу | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |6. Визначення точності вимірювання | разом з | 3.4.6 | |координат (азимута та дальності) | пунктом 2 | | |--------------------------------------+---------------+---------| |7. Оцінювання ефективності систем | разом з | 3.4.7 | |подавлення сигналів по бокових | пунктом 2 | | |пелюстках, перевідбитих сигналів і | | | |"ВАРУ" | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |Разом на один комплект: | | | | для первинного каналу - | 5,00 | | | на один маршрут; | | | | для вторинного каналу - | 8,00 | | | на один маршрут | | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітки: 1. Льотна перевірка за п. 1 таблиці 3.4 проводиться по одному маршруту з найбільш несприятливими умовами кутів закриття. 2. Якщо ОРЛ-А розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ОРЛ-А, то варто виконати дві серії обльотів з метою фіксації вертикальної зони по двох різних азимутах (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею). 3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 3.4) проводиться оцінювання параметрів ОРЛ-А за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 3.5, з використанням рейсових ПС. |
( Таблиця 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.3.2. Програма льотних перевірок при введенні в експлуатацію ОРЛ-А з використанням рейсових ПС
Таблиця 3.5 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Пункт | | | методики | |-----------------------------------------------------+----------| |1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному | 3.5.1 | |каналам | | |-----------------------------------------------------+----------| |2. Визначення імовірнісних характеристик проходження | 3.5.2 | |інформації по вторинному каналу | | |-----------------------------------------------------+----------| |3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів| 3.5.6 | |по бокових пелюстках і "ВАРУ" | | ------------------------------------------------------------------ |
3.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ОРЛ-А з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС
Таблиця 3.6 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Пункт | | | методики | |-----------------------------------------------------+----------| |1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному | 3.4.2 | |каналам | 3.5.1 | |-----------------------------------------------------+----------| |2. Перевірка ЗД ОРЛ-А під час польотів ПС за схемами | 3.4.4 | |заходження на посадку для двох посадкових курсів: | 3.5.3 | | первинний канал; | | | вторинний канал у режимах: | | | "УВД"; | | | "RBS" | | |-----------------------------------------------------+----------| |3. Перевірка ЗД ОРЛ-А під час польотів ПС за двома | 3.4.5 | |схемами зон очікування: | 3.5.4 | | первинний канал; | | | вторинний канал у режимах: | | | "УВД"; | | | "RBS" | | |-----------------------------------------------------+----------| |4. Визначення імовірнісних характеристик проходження | 3.4.3 | |інформації по вторинному каналу | 3.5.2 | |-----------------------------------------------------+----------| |5. Визначення точності вимірювання координат (азимута| 3.4.6 | |та дальності) | 3.5.5 | |-----------------------------------------------------+----------| |6. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів| 3.4.7 | |по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ" | 3.5.6 | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки оцінювання параметрів ОРЛ-А за пунктами 1, 4, 6 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідністю) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. |
( Таблиця 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.4. Методика льотних перевірок ОРЛ-А з використанням ЛЛ
3.4.1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-А та вибір оптимального кута нахилу антени
Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ОРЛ-А відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-А з точним прольотом над ОРЛ-А на рекомендованих висотах 1000-1500 м та 3200-3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті при роботі на першому та другому комплекті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків згідно з інструкцією з виконання польотів на даному аеродромі.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури супутникової навігаційної системи (СНС) у режимі роботи "УВД" або "RBS".
По екрану індикатора ОРЛ-А проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і на кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ОРЛ-А у вертикальній площині по первинному каналу та оцінюється здатність до спостереження відміток від ЛЛ на фоні завад від перешкод на місцевості ("місцевих предметів"). За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установка оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.
3.4.2. Визначення ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикають у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Визначення ЗД ОРЛ-А, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ОРЛ-А відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-А з точним прольотом над місцем установлення ОРЛ-А. Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах. ( Абзац третій пункту 3.4.2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).
По екрану індикатора ОРЛ-А проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ. При кожному перетинанні антеною азимута ЛЛ проводяться фіксація наявності та візуальне оцінювання відміток від ЛЛ для первинного та вторинного каналів окремо. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.
Результати льотної перевірки заносяться до таблиць 3.7 та 3.8.
Таблиця 3.7 |
Первинний канал |
------------------------------------------------------------------ | Дальність від |Оцінка якості відмітки| Імовірність | Примітка | | ОРЛ-А, км | від ПС при кожному | виявлення | | | | перетинанні антеною | | | | | азимута ПС | | | |---------------+----------------------+-------------+-----------| | . | О | | | | |----------------------| | | | . | С | | | | |----------------------| | | | . | С | | | |---------------+----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | 10 | X | | | |---------------+----------------------+-------------+-----------| | . | X | | | | |----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | . | X | | | |---------------+----------------------| | | | . | С | | | | |----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | 20 | С | | | |---------------+----------------------+-------------+-----------| | . | | | | | .......... | .......... | ......... | ....... | ------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 3.8 |
Вторинний канал |
------------------------------------------------------------------ |Дальність|Наявність|Імовір- | Якість одержання | Оцінювання | | від |відмітки | ність | інформації по | появлення | |ОРЛ-А, км| від ПС |виявлен-| вторинному каналу | сигналів по | | | при | ня ПС | (Н - норма, | бокових | | | кожному | | Л - помилкова, | пелюстках і | | | перети- | | О - відсутність)| перевідбитих | | | нанні | |-------------------| сигналів | | | антеною | |інформа- |інформа- | (немає, є, | | | азимута | |ція про |ція про | сектор за | | | ПС | |пізна- |висоту | азимутом) | | | | |вальний |польоту | | | | | |індекс ПС|ПС, Н, м | | |---------+---------+--------+---------+---------+---------------| | . | О | | О | О | | | |---------| |---------+---------+---------------| | . | С | | О | О | | | |---------| |---------+---------+---------------| | . | С | | О | О | | |---------+---------| |---------+---------+---------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |---------+---------+---------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |---------+---------+---------------| | 10 | X | | Н | Н | | |---------+---------+--------+---------+---------+---------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |---------+---------+---------------| | . | С | | Л | Л | | | |---------| |---------+---------+---------------| | . | X | | Н | Н | | |---------+---------| |---------+---------+---------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |---------+---------+---------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |---------+---------+---------------| | 20 | С | | Л | Л | | |---------+---------+--------+---------+---------+---------------| | . | | | | | | | ....... | ....... | .... | ..... | ....... | ........... | ------------------------------------------------------------------ |
Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ОРЛ-А використовуються такі три види позначок:
"Х" - добра;
"С" - слабка;
"О" - відсутня.
Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.
Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-А по первинному та вторинному каналам з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ОРЛ-А заноситься до таблиць 3.7 і 3.8 відповідно.
Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ОРЛ-А траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення, інтервалам, які утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:
сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;
сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;
сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.
Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.
Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-А, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою
n Сігма Pi i=1 P = --------, n |
де Р - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту всіх горизонтальних польотів; Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту; n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-А. |
На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізку маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо за кожним напрямком "ВІД" та "НА" ОРЛ-А.
За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманих при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.
За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ОРЛ-А (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.
Мінімальна дальність дії ОРЛ-А (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ОРЛ-А при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ОРЛ-А шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.
У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.
3.4.3. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу
Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ОРЛ-А (пункт 3.4.2).
Під імовірносними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.
Після проходження розгортки на індикаторі ОРЛ-А через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.
Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 3.8.
За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:
імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу
Nзаг - Nвідс - Nпом Pправ = -------------------; Nзаг |
імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу
Nпом Рпом = ----, Nзаг |
де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації; Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація; Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація. |
3.4.4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів
Виконуються польоти ЛЛ у районі аеродрому за встановленою схемою заходження на посадку із заходженням до висоти, що узгоджена з органом ОПР.
За кожною схемою виконуються по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналам у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача під час роботи першого та другого комплектів обладнання ОРЛ-А.
На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ЛЛ у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ЛЛ позначаються розривами та фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ЛЛ не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.
За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ЛЛ у зоні зльоту та посадки.
3.4.5. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування
Виконуються польоти ЛЛ за однією, потім за іншою схемою зони очікування на двох установлених висотах.
За кожною схемою на кожній висоті виконується по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах "УВД" і "RBS" бортового відповідача при роботі першого і другого комплектів обладнання ОРЛ-А.
На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ЛЛ у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ЛЛ позначаються розривами і фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ЛЛ не спостерігалася. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.
За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зонах очікування.
3.4.6. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з двох методик:
3.4.6.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-А.
Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-А виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град. ) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.
3.4.6.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-А.
Польоти ЛЛ виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-А) і "НА" ОРЛ-А (з моменту стійкої появи відмітки від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-А) за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.
3.4.6.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ОРЛ-А, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою
(ДЕЛЬТА) = (хі) - (хі) , |
де (ДЕЛЬТА) - результат визначення помилки і-го вимірювання; |
(хі) - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС |
Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою
-------------- |
де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності",
Е - знак суми. ( Пункт 3.4.6 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.4.7. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"
Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.
Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.
Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ОРЛ-А від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ОРЛ-А повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ОРЛ-А, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.
Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ОРЛ-А) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.
Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.
3.5. Методика льотних перевірок ОРЛ-А з використанням спеціально виділених і рейсових ПС
3.5.1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу
Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ОРЛ-А та з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.
Оцінювання ЗД ОРЛ-А проводиться по спеціально виділеним або рейсовим ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.
Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 3.4.2. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначається з інформації по вторинному каналу ОРЛ-А або за доповіддю екіпажу ПС.
3.5.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу
Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ОРЛ-А (пункт 3.4.2).
Під імовірносними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.
Після проходження розгортки на індикаторі ОРЛ-А через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.
Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) по вторинному каналу заноситься до таблиці 3.8.
За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:
імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу
Nзаг - Nвідс - Nпом |
імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу
Nпом |
де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження |
Під час перевірки проходження інформації по вторинному каналу по рейсовим ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження вірної інформації по вторинному каналу для усіх ПС (Рправ), обчислювати імовірність проходження вірної інформації по вторинному каналу для кожного ПС (Pni) за формулою
n - n - n |
де n - число оглядів, за яких була відсутня інформація по |
n - число оглядів, за яких була отримана помилкова |
n - загальне число оглядів спостереження за даним ПС. |
Проводиться почергове порівняння Pni та Рправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Рправ більше ніж на 12 відсотків.
Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС зі зниженими характеристиками відповідачів.
Перевірка наявності інформації по вторинному каналу проводиться в усій ЗД ОРЛ-А.
3.5.3. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів
Виконуються польоти спеціально виділеним ПС у районі аеродрому за встановленою схемою заходження на посадку із заходженням до висоти, узгодженої з органом ОПР.
За кожною схемою виконуються по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача під час роботи першого та другого комплектів обладнання ОРЛ-А.
На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ПС у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ПС позначаються розривами та фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ПС не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.
За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зоні зльоту та посадки.
3.5.4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування
Виконуються польоти спеціально виділеним ПС за однією, потім за іншою схемою зони очікування на двох установлених висотах.
За кожною схемою на кожній висоті виконується по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при роботі першого і другого комплектів обладнання ОРЛ-А.
На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ПС у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ПС позначаються розривами і фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ПС не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.
За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зонах очікування.
3.5.5. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за наведеними методиками:
3.5.5.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-А.
Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-А) і "НА" ОРЛ-А (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-А) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.
3.5.5.2. Методика без використання ПС
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ОРЛ-А необхідно вибрати 2-3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10-90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ОРЛ-А. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ОРЛ-А.
Проводиться 3-4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ОРЛ-А від обраних "місцевих предметів".
3.5.5.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) і середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховуються за формулами, наведеними в підпункті 3.4.6.3. ( Пункт 3.5.5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
3.5.6. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"
Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.
Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.
Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ОРЛ-А від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ОРЛ-А повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ОРЛ-А, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.
Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.
Оцінювання ефективності систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ОРЛ-А) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.
Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.
3.6. Оформлення результатів льотної перевірки ОРЛ-А
3.6.1. За результатами льотної перевірки ОРЛ-А оформляється акт льотної перевірки ОРЛ-А, який наведений нижче.
_____________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки ОРЛ-А __________ зав. N ___, випуску _________, |
1. Результати льотної перевірки зони дії ОРЛ-А при польотах |
Таблиця 3.9 |
------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 3.10 |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Отримані дані дальності для визначення зони дії відповідають |
2. При польотах ПС у зоні аеродромного руху за встановленими |
3. При польотах ПС за двома схемами зон очікування на висоті |
Н = ______ м і Н = _______ м при роботі по первинному каналу і |
4. Результати визначення імовірнісних характеристик |
Таблиця 3.11 |
------------------------------------------------------------------ |
5. Точнісні характеристики ОРЛ-А за дальністю та азимутом |
Таблиця 3.12 |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані |
Таблиця 3.13 |
------------------------------------------------------------------------------------------------ |
6. При польотах із увімкненими системами подавлення сигналів |
7. Кут нахилу антени первинного каналу складає ____________ і |
ВИСНОВОК |
Параметри ОРЛ-А __________________ зав. N _____________, |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії ________________________________________ |
Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання. |
З рис. 1, 2 можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази". |
4. Схеми прямокутних маршрутів і зон очікування з |
Примітка. У разі виконання льотних перевірок рейсовими або |
( Пункт 3.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
4. Оглядовий радіолокатор - трасовий
4.1. Вимоги до параметрів ОРЛ-Т
Таблиця 4.1 |
------------------------------------------------------------------ |
4.2. Програми наземних перевірок ОРЛ-Т
Таблиця 4.2 |
------------------------------------------------------------------ |
|-------------------------------------------+----------+---------| |
Умовні позначки: |
Примітки: 1. Методика наземної перевірки та настроювання |
4.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т ____________ |
У період з "__"__________ 20__ року до "__"____________ 20__ року |
Результати наземної перевірки та настроювання наведені в |
Таблиця 4.3 |
------------------------------------------------------------------------- |
|----------------------------+--------+-----+-----+--------+------+-----| |
( Таблиця 4.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ОРЛ-Т ______ зав. N _________ |
Наземну перевірку та настроювання |
4.3. Програми льотних перевірок ОРЛ-Т
4.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т з використанням ЛЛ
Таблиця 4.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки: 1. Льотна перевірка за п. 1 таблиці 4.4 проводиться |
( Таблиця 4.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
4.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т з використанням рейсових ПС
Таблиця 4.5 |
------------------------------------------------------------------ |
4.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ОРЛ-Т з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС
Таблиця 4.6 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки |
4.4. Методика льотних перевірок ОРЛ-Т з використанням ЛЛ
4.4.1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-Т та вибір оптимального кута нахилу антени
Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ОРЛ-Т відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-Т з точним прольотом над ОРЛ-Т на рекомендованих висотах 1000-1500 м та 3200-3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури СНС.
По екрану індикатора ОРЛ-Т проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і при кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ОРЛ-Т у вертикальній площині та оцінюється здатність до спостереження на фоні завад від "місцевих предметів". За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установлення оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.
4.4.2. Визначення ЗД ОРЛ-Т
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ по дальності з використанням апаратури СНС.
Визначення ЗД ОРЛ-Т, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ОРЛ-Т відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-Т з точним прольотом над місцем установлення ОРЛ-Т. ( Абзац другий пункту 4.4.2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.
Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).
По екрану індикатора ОРЛ-Т проводиться спостереження за відмітками ЛЛ і при кожному перетинанні антеною азимута ПС фіксується їх наявність та оцінка якості відміток для первинного і вторинного каналів окремо, а також проходження інформації по вторинному каналу.
Результати льотної перевірки заносяться до таблиці 4.7.
Таблиця 4.7 |
------------------------------------------------------------------ |
Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ОРЛ-Т використовуються такі три види позначок:
"Х" - добра;
"С" - слабка;
"О" - відсутня.
Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.
Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток по первинному та вторинному каналах на індикаторі ОРЛ-Т з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ОРЛ-Т заноситься до таблиці 4.7.
Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ОРЛ-Т траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:
сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;
сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;
сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.
Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнти) та ділення одержаного результату на 10.
Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-Т, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою
n |
де Р - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту |
На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо для кожного напрямку "ВІД" та "НА" ОРЛ-Т.
За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманих при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.
За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ОРЛ-Т (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.
Мінімальна дальність дії ОРЛ-Т (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ОРЛ-Т під час польотів ЛЛ точно над місцем установлення ОРЛ-Т, шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.
У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.
4.4.3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з двох методик:
4.4.3.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-Т.
Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-Т виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.
4.4.3.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-Т.
Польоти ЛЛ виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-Т) і "НА" ОРЛ-Т (з моменту стійкої появи відмітки від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-Т) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.
Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.
4.4.3.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ОРЛ-Т, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою
(ДЕЛЬТА) = (хі) - (хі) , |
де (ДЕЛЬТА) - результат визначення помилки і-го вимірювання; |
(хі) - результат і-го вимірювання азимута або дальності по |
(хі) - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС |
Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою
-------------- |
де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності. ( Пункт 4.4.3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
4.5. Методика льотних перевірок ОРЛ-Т з використанням спеціально виділених і рейсових ПС
4.5.1. Оцінювання ЗД ОРЛ-Т
Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ОРЛ-Т та з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.
Оцінювання ЗД ОРЛ-Т проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.
Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 4.4.2. Інформація про пізнавальний індекс та висоту польоту запитується в екіпажу ПС.
4.5.2. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за такими методами:
4.5.2.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-Т.
Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-Т) і "НА" ОРЛ-Т (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-Т) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.
Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.
4.5.2.2. Методика без використання ПС
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ОРЛ-Т необхідно вибрати 2-3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10-90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ОРЛ-Т. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ОРЛ-Т.
Проводиться 3-4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ОРЛ-Т від обраних "місцевих предметів".
4.5.2.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) і середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховуються за формулами, наведеними у підпункті 4.4.3.3. ( Пункт 4.5.2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
4.6. Оформлення результатів льотної перевірки ОРЛ-Т
4.6.1. За результатами льотної перевірки ОРЛ-Т оформляється акт льотної перевірки ОРЛ-Т, який наведений нижче.
_______________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки ОРЛ-Т ___________ зав. N ___, випуску ________, |
У період з "__" __________ 20__ року до "__" __________ 20__ року |
1. Результати льотної перевірки зони дії ОРЛ-Т при польотах |
Таблиця 4.8 |
------------------------------------------------------------------ |
Отримані дані дальності визначення зони дії відповідають |
2. Точнісні характеристики ОРЛ-Т за дальністю та азимутом |
Таблиця 4.9 |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані |
Таблиця 4.10 |
------------------------------------------------------------------------------------------------ |
3. Кут нахилу антени складає ____________ і відповідає |
ВИСНОВОК |
Параметри ОРЛ-Т ____________ зав. N _____, установленого |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання |
З рис. 1, 2 можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази". |
4. Фотографія індикатора з координатами контрольного |
Примітка. У разі виконання льотних перевірок рейсовими або |
( Пункт 4.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5. Вторинний оглядовий радіолокатор
5.1. Вимоги до параметрів ВОРЛ
Таблиця 5.1 |
------------------------------------------------------------------ |
5.2. Програми наземних перевірок ВОРЛ
Таблиця 5.2 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: |
Примітки: 1. Методика наземної перевірки та настроювання |
( Таблиця 5.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ВОРЛ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ВОРЛ.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання ВОРЛ _________ зав. N _______, випуску ___________, установленого ______________________________ У період з "__" __________ 20__ року до "__"___________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ВОРЛ. Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 5.3. |
Таблиця 5.3 |
--------------------------------------------------------------------------- | |Норма |Результати |Пункт |ЗВТ |При- | | Найменування перевірок |за |вимірювання|мето- |(тип, |мітка| | |ЕТД, |-----------|дики |заводсь-| | | |допуск|I |II |вимірю-|кий | | | | |комп-|комп-|вання |номер) | | | | |лект |лект |за ЕТД | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |1.** Комплектність апаратури | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |2. Напруга живлення | | | | | | | | (на вході), В | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |3. Сигнали запуску та | | | | | | | |синхронізації | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |4. Працездатність системи | | | | | | | |управління, комутації та | | | | | | | |сигналізації | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |5. Потужність і форма | | | | | | | |високочастотних кодованих | | | | | | | |посилок передавальних пристроїв| | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |6. Параметри приймальних | | | | | | | |пристроїв | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |7.** Параметри лінії трансляції| | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |8.* Загасання | | | | | | | |приймально-передавальних | | | | | | | |трактів | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |9. Проходження інформації від | | | | | | | |контрольного відповідача | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |10.** Рівень інтенсивності НВЧ | | | | | | | |випромінювання всередині | | | | | | | |апаратного кузова | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |11. Перевірка часу переходу на | | | | | | | |резервний комплект | | | | | | | |-------------------------------+------+-----+-----+-------+--------+-----| |12.** Безперервна робота | | | | | | | |протягом 24-х годин | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------------| |* Перевірка проводиться при введенні ВОРЛ в експлуатацію організацією, що| |проводить монтаж, настроювання та здавання замовнику вказаної апаратури | |** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію | --------------------------------------------------------------------------- |
( Таблиця 5.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ВОРЛ ___________ зав. N ________ вимогам ЕТД _____________________________________________________ (відповідають, не відповідають) |
Наземну перевірку та настроювання проводили _______________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) _______________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) |
5.3. Програми льотних перевірок ВОРЛ
5.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням ЛЛ
Таблиця 5.4 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Тривалість польотів, |Пункт | | | годин |методики| | |-----------------------| | | |аеродромний | трасовий | | |-------------------------------+------------+----------+--------| |1. Визначення ЗД ВОРЛ у | | | 5.4.1 | |режимах: | | | | | "УВД" | 3,00 | 3,50 | | | "RBS" | 3,00 | 3,50 | | |-------------------------------+-----------------------+--------| |2. Визначення імовірносних | разом з пунктом 1 | 5.4.2 | |характеристик проходження | | | |інформації від відповідача ПС | | | |-------------------------------+-----------------------+--------| |3. Оцінювання ефективності | разом з пунктом 1 | 5.4.3 | |систем подавлення сигналів по | | | |бокових пелюстках, | | | |перевідбитих сигналах і "ВАРУ" | | | |-------------------------------+-----------------------+--------| |4. Визначення точності | разом з пунктом 1 | 5.4.4 | |вимірювання координат (азимута | | | |та дальності) | | | |-------------------------------+-----------------------+--------| |Разом на один комплект, на один| 6,00 | 7,00 | | |маршрут | | | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 5.4) проводиться оцінювання параметрів ВОРЛ за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 5.5, з використанням рейсових ПС. |
( Таблиця 5.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням рейсових ПС
Таблиця 5.5 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Пункт | | | методики | |----------------------------------------------------+-----------| |1. Оцінювання ЗД ВОРЛ у режимах "УВД" і "RBS" | 5.5.1 | |----------------------------------------------------+-----------| |2. Визначення імовірносних характеристик проходження| 5.5.2 | |інформації від відповідача ПС | | |----------------------------------------------------+-----------| |3. Оцінювання ефективності систем подавлення | 5.5.3 | |сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" | | ------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 5.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС
Таблиця 5.6 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Пункт | | | методики | |----------------------------------------------------+-----------| |1. Оцінювання ЗД ВОРЛ у режимах "УВД" і "RBS" | 5.4.1 | | | 5.5.1 | |----------------------------------------------------+-----------| |2. Визначення імовірнісних характеристик проходження| 5.4.2 | |інформації від відповідача ПС | 5.5.2 | |----------------------------------------------------+-----------| |3. Оцінювання ефективності систем подавлення | 5.4.3 | |сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах| 5.5.3 | |і "ВАРУ" | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 5.6) оцінювання параметрів ВОРЛ за пунктами 1, 2, 3 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідності) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. |
( Таблиця 5.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5.4. Методика льотних перевірок ВОРЛ із використанням ЛЛ
5.4.1. Визначення ЗД ВОРЛ
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.
За командою диспетчера, що здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикають у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Визначення ЗД ВОРЛ, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ВОРЛ відмітки від ЛЛ) і "НА" ВОРЛ з точним прольотом над місцем установлення ВОРЛ. ( Абзац третій пункту 5.4.1 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.
Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).
По екрану індикатора ВОРЛ проводиться спостереження за відмітками ЛЛ і на кожному перетинанні антеною азимута ПС фіксується їх наявність та оцінка якості відміток і проходження інформації від відповідача ЛЛ. Результати льотної перевірки заносяться до таблиці 5.7.
Таблиця 5.7 |
------------------------------------------------------------------ |Дальність|Наявність|Імовір- | Якість одержання |Оцінювання | |від ВОРЛ,|відмітки |ність | інформації від |появи | |км |від ПС |виявлен-| відповідача ПС |сигналів по | | |при |ня ПС | (Н - норма, |бокових | | |кожному | | Л - помилкова, |пелюстках і | | |перети- | | О - відсутня) |перевідбитих| | |нанні | |----------------------|сигналах | | |антеною | |інформація |інформація|(немає, є, | | |азимута | |про піз- |про висоту|сектор за | | |ПС | |навальний |польоту |азимутом) | | | | |індекс ПС |ПС, Н, м | | |---------+---------+--------+-----------+----------+------------| | . | О | | О | О | | | |---------| |-----------+----------+------------| | . | О | | О | О | | | |---------| |-----------+----------+------------| | . | С | | Л | Л | | |---------+---------| |-----------+----------+------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |-----------+----------+------------| | . | С | | Н | Н | | | |---------| |-----------+----------+------------| | 10 | X | | Н | Н | | |---------+---------+--------+-----------+----------+------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |-----------+----------+------------| | . | О | | Л | Л | | | |---------| |-----------+----------+------------| | . | С | | Н | Н | | |---------+---------| |-----------+----------+------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |-----------+----------+------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |-----------+----------+------------| | 20 | Х | | Н | Н | | ------------------------------------------------------------------ |
Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ВОРЛ використовуються такі три види позначок:
"Х" - добра;
"С" - слабка;
"О" - відсутня.
Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.
Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток на індикаторі ВОРЛ з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ВОРЛ заноситься до таблиці 5.7.
Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ВОРЛ траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення, інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:
сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;
сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;
сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.
Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.
Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ВОРЛ, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою
n Сігма Pi i=1 P = --------, n |
де Р - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту всіх горизонтальних польотів; Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту; n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ВОРЛ. |
На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо за кожним напрямком "ВІД" та "НА" ВОРЛ.
За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманими при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.
За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ВОРЛ (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.
Мінімальна дальність дії ВОРЛ (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ВОРЛ при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ВОРЛ шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.
У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.
5.4.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС
Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ВОРЛ (пункт 5.4.1).
Під імовірносними характеристиками проходження інформації від відповідача одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.
Після проходження розгортки на індикаторі ВОРЛ через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.
Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 5.7.
За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації від відповідача ПС окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:
імовірність проходження правильної інформації від відповідача ПС
Nзаг - Nвідс - Nпом Рправ = -------------------; Nзаг |
імовірність проходження помилкової інформації від відповідача ПС
Nпом Рпом = ----, Nзаг |
де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації; Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація; Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація. |
5.4.3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"
Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.
Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.
Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ВОРЛ від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ВОРЛ повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ВОРЛ, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.
Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ВОРЛ) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.
Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.
5.4.4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з двох наведених методик:
5.4.4.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ВОРЛ.
Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ВОРЛ виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ВОРЛ одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.
5.4.4.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ВОРЛ.
Польоти ЛЛ виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від ЛЛ на індикаторі ВОРЛ) і "НА" ВОРЛ (з моменту стійкої появи відмітки від ЛЛ на індикаторі ВОРЛ) за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ВОРЛ одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.
5.4.4.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ВОРЛ, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою
(ДЕЛЬТА) = (хі) - (хі) , і і оі |
де (ДЕЛЬТА) - результат визначення помилки і-го вимірювання; і |
(хі) - результат і-го вимірювання азимута або дальності по і індикатору ВОРЛ; |
(хі) - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС оі АСЛК або по карті. |
Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою
-------------- / 1 n 2 (сигма) = V - E (ДЕЛЬТА) , n і=1 і |
де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності. ( Пункт 5.4.4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5.5. Методика льотних перевірок ВОРЛ із використанням спеціально виділених і рейсових ПС
5.5.1. Оцінювання ЗД ВОРЛ
Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ВОРЛ і з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.
Оцінювання ЗД ВОРЛ проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.
Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 5.4.1. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації від відповідача ПС або за доповіддю екіпажу ПС.
5.5.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС
Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ВОРЛ (пункт 5.4.1).
Під імовірносними характеристиками проходження інформації від відповідача одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.
Після проходження розгортки на індикаторі ВОРЛ через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.
Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) від відповідача ПС заноситься до таблиці 5.7.
За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації від відповідача ПС окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:
імовірність проходження правильної інформації від відповідача ПС
Nзаг - Nвідс - Nпом Рправ = -------------------; Nзаг |
імовірність проходження помилкової інформації від відповідача ПС
Nпом Рпом = ----, Nзаг |
де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації; Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація; Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація. |
Під час перевірки проходження інформації від відповідача ПС по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження правильної інформації від відповідача для усіх ПС (Рправ), обчислювати імовірність проходження правильної інформації від відповідача для кожного ПС (Pni) за формулою
n - n - n |
де n - число оглядів, за яких була відсутня інформація |
Проводиться почергове порівняння Pni та Рправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Рправ більше ніж на 12 відсотків.
Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації від відповідача за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС зі зниженими характеристиками відповідачів.
Перевірка наявності інформації від відповідача ПС проводиться у всій ЗД ВОРЛ.
5.5.3. Оцінювання ефективності подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"
Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.
Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.
Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ВОРЛ від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ВОРЛ повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ВОРЛ, які відрізняються від основної відмітки та залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.
Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.
Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ВОРЛ) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.
Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.
5.6. Оформлення результатів льотної перевірки ВОРЛ
5.6.1. За результатами льотної перевірки ВОРЛ оформляється акт льотної перевірки ВОРЛ, який наведений нижче.
____________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки ВОРЛ _______ зав. N _______, випуску _________, |
1. Результати льотної перевірки зони дії ВОРЛ при польотах за |
Таблиця 5.8 |
------------------------------------------------------------------ |
1.1. Отримані дані дальності визначення зони дії ВОРЛ |
2. Результати визначення імовірносних характеристик |
Таблиця 5.9 |
---------------------------------------------------------------------- |
3. Точнісні характеристики ВОРЛ за дальністю та азимутом |
Таблиця 5.10 |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Результати визначення точнісних характеристик ВОРЛ, виконані |
Таблиця 5.11 |
------------------------------------------------------------------------------------------------ |
4. При польотах із увімкненими системами "ВАРУ" і подавлення |
ВИСНОВОК |
Параметри ВОРЛ ________________ зав. N _______________, |
Голова комісії _____________________________________ |
Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання ВОРЛ. |
З рис. 1, 2 можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази". |
Примітки: 1. При спеціальних льотних перевірках у таблиці 5.8 |
( Пункт 5.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
6. Посадковий радіолокатор
6.1. Вимоги до параметрів ПРЛ
Таблиця 6.1 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: |
6.2. Програми наземних перевірок ПРЛ
Таблиця 6.2 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: |
Примітки. 1. Методика наземної перевірки та настроювання ПРЛ |
6.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ПРЛ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ПРЛ.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання ПРЛ ________ зав. N _________, |
У період з "__" _________ 20__ року до "__" __________ 20__ року |
Результати наземної перевірки та настроювання наведені в |
Таблиця 6.3 |
----------------------------------------------------------------------------- |
|------------------------+------+--------+--------+--------+----------+-----| |
( Таблиця 6.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ПРЛ _____________ зав. N _______ |
Наземну перевірку |
6.3. Програми льотних перевірок ПРЛ 6.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ПРЛ із використанням ЛЛ
Таблиця 6.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Під час проведення льотної перевірки одного з |
6.3.2. Спеціальна льотна перевірка ПРЛ виконується також за програмою, наведеною у таблиці 6.4.
6.4. Методика льотних перевірок ПРЛ із використанням ЛЛ
Льотні перевірки ПРЛ проводяться при видимості не менше 8 км під час оцінювання курсового каналу, не менше 6 км під час оцінювання глісадного каналу.
6.4.1. Визначення ЗД ПРЛ у горизонтальній площині
Виконується політ ЛЛ з постійною швидкістю на висотах 400-800 м, але не нижче безпечної висоти польоту, курсом польоту перпендикулярним лінії посадкового курсу на відстанях 4 та 8 км від порога ЗПС.
Визначення ЗД ПРЛ у горизонтальній площині виконується за одною з двох методик.
6.4.1.1. Методика з використанням апаратури СНС
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ПРЛ по визначенню місця знаходження ЛЛ із використанням апаратури СНС.
Проводиться спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається відповідна команда "ОТСЧЕТ КУРС" або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА".
У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (альфакі , альфагі ) у горизонтальній площині.
За результатами відліків повинні бути обчислені права та ліва границі ЗД курсового та глісадного каналу.
6.4.1.2. Методика з використанням апаратури СТВ
За наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки КРМ (під час вимірювання зміщення середньої ЛК).
У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується відповідно до рисунка 6.1 а.
Рис. 6.1.
Розміщення СТВ при льотних перевірках ЗД ПРЛ
а) у горизонтальній площині (по курсовому каналу);
б) у вертикальній площині (по глісадному каналу).
Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.
Проводиться спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається відповідна команда "ОТСЧЕТ КУРС" або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА".
У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (альфакі , альфагі ) у горизонтальній площині.
За результатами відліків розраховуються права і ліва границі ЗД курсового і глісадного каналу.
6.4.2. Визначення ЗД ПРЛ у вертикальній площині
Польоти виконуються без зниження з постійною швидкістю на висоті кола, посадковим курсом з відстані 25 км від АФП ПРЛ до порога ЗПС.
Визначення ЗД ПРЛ у вертикальній площині проводиться за одною з двох методик.
6.4.2.1. Методика з використанням апаратури СНС
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ПРЛ по визначенню місця знаходження ЛЛ з використанням апаратури СНС.
Виконується спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подаються відповідні команди "ОТСЧЕТ КУРС ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ КУРС МИНУС") або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ ГЛИССАДА МИНУС").
У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (Тетакі , Тетагі ) у вертикальній площині, а також відстань ЛЛ від ПРЛ (Дкі, Дгі).
За результатами відліків обчислюються верхня і нижня границі ЗД курсового каналу і верхня границя глісадного каналу на висоті кола, а також ЗД ПРЛ у горизонтальній площині по курсовому і глісадному каналу, які визначаються максимальним віддаленням наявної відмітки ЛЛ на курсовій і глісадній частинах індикатора ПРЛ відповідно.
При проведенні льотної перевірки необхідно врахувати, що оцінювання нижньої границі кута огляду глісадної антени ПРЛ у вертикальній площині проводиться без використання ЛЛ (по наземних цілях) за допомогою квадрантного рівня. Антена глісади встановлюється в горизонтальне положення, налаштовується положення "мінус 1 град." (Тетагн = -1 град.) та перевіряється зображення розгортки на індикаторі ПРЛ.
6.4.2.2. Методика з використанням апаратури СТВ
У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється у точці, яка використовується для льотної перевірки ГРМ (під час вимірювання кута глісади).
У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується відповідно до рисунка 6.1 б).
З Рис. 6.1 б) можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.
Виконується спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подаються відповідні команди "ОТСЧЕТ КУРС ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ КУРС МИНУС") або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ ГЛИССАДА МИНУС").
У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (Тетакі , Тетагі ) у вертикальній площині, а також відстань ЛЛ від ПРЛ (Дкі, Дгі).
За результатами відліків обчислюються верхня і нижня границі ЗД курсового каналу і верхня границя глісадного каналу на висоті кола, а також ЗД ПРЛ у горизонтальній площині по курсовому і глісадному каналу, які визначаються максимальним віддаленням наявної відмітки ЛЛ на курсовій і глісадній частинах індикатора ПРЛ відповідно.
Перевищення висоти точки встановлення СТВ над точкою посадки компенсується переносом СТВ уперед на відстань, яку визначають за формулою
h +- h' |
де h, м - висота центра оптичної системи СТВ; |
6.4.3. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛК
Польоти виконуються з відстані 12-18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м.
Перевірка погрішності у визначені відхилення ПС від ЛК виконується за одною з трьох методик.
6.4.3.1. Методика з використанням апаратури СНС
Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (поперечного зсуву від ЛК у метрах) по курсовому каналу з використанням СНС.
У моменти точного перебування ЛЛ на курсовій лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".
У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по курсовому каналу (або поперечного зсуву від ЛК у метрах).
6.4.3.2. Методика з використанням апаратури СТВ і фотографуванням індикатора ПРЛ
У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки КРМ (під час вимірювання зсуву середньої ЛК).
У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується на землі відповідно до рисунка 6.1 а) та юстирується точно по осьовій лінії ЗПС.
З Рис. 6.1 а) можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (поперечного зсуву в метрах) по курсовому каналу з використанням СТВ.
У моменти точного перебування ЛЛ на курсовій лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".
У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по курсовому каналу (або поперечного зсуву від ЛК у метрах).
На ПРЛ настроюється відповідний індикатор з метою одержання якісного відображення інформації для роботи.
За допомогою тубуса або кронштейна на індикатор установлюється фотоапарат дзеркального типу, перед яким розміщується заслінка. Об'єктив фотоапарата відкривається на весь період заходження ЛЛ на посадку, а фотографування відмітки від ЛЛ проводиться за допомогою заслінки в моменти відліку положення ЛЛ. Це дозволяє одержати дискретний запис траєкторії заходження на посадку ЛЛ на один фотокадр, що полегшує оброблення результатів перевірки.
Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання траєкторії ЛЛ по курсовому каналу.
Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.
У моменти точного перебування ЛЛ у площині осьової лінії ЗПС, які фіксуються за нульовим значенням індикатора траєкторної інформації, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".
За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.
6.4.3.3. Методика з використанням інформації від РМС і синхронним фотографуванням індикатора ПРЛ (тільки для РМС, що діють за принципом системи посадки метрового діапазону за приладами (ILS).
У разі наявності на даному напрямку РМС визначення погрішності по курсовому каналу може проводитися з використанням курсових приймачів АСЛК як інформації про траєкторію ЛЛ і фотографуванням індикатора ПРЛ.
Під час визначення погрішності по курсовому каналу використовується сигнал КРМ як еталон за умови, що положення середньої ЛК для даного напрямку посадки знаходиться в межах +-5 м.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ILS КУРС.
У моменти точного перебування ЛЛ на ЛК, які фіксуються за нульовим значенням струму мікроамперметра, що приєднаний до вимірювального ланцюга курсового приймача ILS, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".
За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.
Під час визначення погрішності відхилення ПС від ЛК можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.
6.4.4. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛГ
Польоти виконуються з відстані 12-18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді.
Перевірка погрішності у визначені відхилення ПС від ЛГ виконується за одною з двох методик.
6.4.4.1. Методика з використанням апаратури СНС
Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (вертикального зсуву в метрах) по глісадному каналу з використанням СНС.
У моменти точного перебування ЛЛ на глісадній лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".
У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по глісадному каналу (або вертикального зсуву від ЛГ у метрах).
6.4.4.2. Методика з використанням апаратури СТВ і фотографуванням індикатора ПРЛ
У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки ГРМ (під час вимірювання кута глісади).
У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується на землі відповідно до рисунка 6.1 б).
З Рис. 6.1 б) можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (вертикального зсуву від ЛГ у метрах) по глісадному каналу з використанням СТВ.
У моменти точного перебування ЛЛ на глісадній лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".
У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по глісадному каналу (або вертикального зсуву від ЛГ у метрах).
На ПРЛ налаштовується відповідний індикатор з метою одержання якісного відображення інформації для роботи.
За допомогою тубуса або кронштейна на індикатор установлюється фотоапарат дзеркального типу, перед яким розміщується заслінка. Об'єктив фотоапарата відкривається на весь період заходження ЛЛ на посадку, а фотографування відмітки від ЛЛ проводиться під час відкриття заслінки в моменти відліку положення ЛЛ. Це дозволяє одержати дискретний запис траєкторії заходження на посадку ЛЛ на один фотокадр, що полегшує оброблення результатів перевірки.
Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання траєкторії ЛЛ по глісадному каналу.
Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.
У моменти точного перебування ЛЛ у площині глісади, які фіксуються за нульовим значенням індикатора траєкторної інформації, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".
За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.
Під час визначення погрішності відхилення ПС від ЛГ можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.
6.4.5. Погрішність у вказані відстані від ПС до ТП
Польоти виконуються з відстані 12-18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м.
Перевірка визначення погрішності у вказані відстані від ПС до ТП виконується за одною з двох методик.
6.4.5.1. Методика з використанням апаратури СНС
Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання дальності ЛЛ.
У моменти точного перебування ЛЛ на лінії масштабних міток дальності індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається команда "ОТСЧЕТ".
У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення дальності Ді по індикатору АСЛК.
За виміряними поточними значеннями вираховується помилка інформації ПРЛ по далекомірному каналу для кожного значення масштабних міток дальності.
6.4.5.2. Методика з використанням орієнтирів і фотографуванням індикатора дальності ПРЛ
Як еталон відстаней використовуються відстань до контрольних орієнтирів на продовженні осьової лінії ЗПС, за їх наявності, в межах 17 км до ДПРМ, БПРМ і порога ЗПС.
При прольоті орієнтира, початку та кінця індикації ДМРМ і БМРМ, порога ЗПС екіпаж ПС подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команди "ОТСЧЕТ".
За командою "ОТСЧЕТ" проводиться вимірювання дальності і фотографування індикатора ПРЛ.
Під час визначення погрішності у вказані відстані від ПС до ТП можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.
6.5. Оформлення результатів льотної перевірки ПРЛ
6.5.1. За результатами льотної перевірки ПРЛ оформляється акт льотної перевірки ПРЛ, який наведений нижче.
____________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки ПРЛ _______ зав. N _______, випуску __________, |
Результати льотної перевірки наведені в таблиці 6.5. |
Таблиця 6.5 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри ПРЛ _____________ зав. N ___________, установленого |
Голова комісії |
Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання ПРЛ. |
( Пункт 6.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
7. Трасовий радіолокаційний комплекс
7.1. Вимоги до параметрів ТРЛК
Таблиця 7.1 |
Первинний канал |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 7.2 |
Вторинний канал |
------------------------------------------------------------------ |
7.2. Програми наземних перевірок ТРЛК
Таблиця 7.3 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: "+" - перевірка проводиться; "-" - перевірка не проводиться. |
Примітки. 1. Методика наземної перевірки та настроювання ТРЛК викладена в ЕТД. 2. Попередня перевірка настроювання ТРЛК, зони дії по первинному та вторинному каналах здійснюється по рейсових ПС. |
( Таблиця 7.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
7.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ТРЛК оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ТРЛК.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання ТРЛК _______ зав. N _____, випуску ___________, установленого ______________________________ У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ТРЛК. Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 7.4. |
Таблиця 7.4 |
--------------------------------------------------------------------- | Найменування | Норма | Результати |Пункт |ЗВТ |Примітка| | перевірок |за ЕТД,| вимірювання |методики|(тип, | | | |допуск |---------------|вимірю- |заводсь-| | | | |I комп-| II |вання за|кий | | | | | лект | комп- |ЕТД |номер) | | | | | | лект | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |1.** | | | | | | | |Комплектність | | | | | | | |апаратури | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |2. Напруга | | | | | | | |живлення (на | | | | | | | |вході), В | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |3.** Юстирування| | | | | | | |антенної системи| | | | | | | |на місцевості та| | | | | | | |суміщення антен | | | | | | | |первинного та | | | | | | | |вторинного | | | | | | | |каналів | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |4.** Дистанційне| | | | | | | |управління | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |5.** Швидкість | | | | | | | |кругового огляду| | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |6. | | | | | | | |Працездатність | | | | | | | |обладнання та | | | | | | | |каналів АПД | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |7.* Параметри | | | | | | | |антенно-фідерної| | | | | | | |системи: | | | | | | | |КСХН хвилеводних| | | | | | | |трактів (по | | | | | | | |кожному каналу);| | | | | | | |втрати | | | | | | | |високочастотного| | | | | | | |тракту (по | | | | | | | |кожному каналу);| | | | | | | |згасання | | | | | | | |приймально- | | | | | | | |передавальних | | | | | | | |трактів | | | | | | | |вторинного | | | | | | | |каналу | | | | | | | |
|----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |8. Параметри | | | | | | | |первинного | | | | | | | |каналу: | | | | | | | |потужність і | | | | | | | |форма огинаючої | | | | | | | |високочастотних | | | | | | | |імпульсів | | | | | | | |передавальних | | | | | | | |пристроїв; | | | | | | | |частота | | | | | | | |випромінюваних | | | | | | | |коливань; | | | | | | | |чутливість | | | | | | | |приймального | | | | | | | |пристрою | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |9. Параметри | | | | | | | |вторинного | | | | | | | |каналу: | | | | | | | |потужність і | | | | | | | |форма | | | | | | | |високочастотних | | | | | | | |кодованих | | | | | | | |посилок | | | | | | | |передавальних | | | | | | | |пристроїв; | | | | | | | |чутливість | | | | | | | |приймальних | | | | | | | |пристроїв; | | | | | | | |амплітуда | | | | | | | |сигналів на | | | | | | | |виході приймача;| | | | | | | |проходження | | | | | | | |інформації від | | | | | | | |контрольного | | | | | | | |відповідача | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |10. | | | | | | | |Працездатність | | | | | | | |апаратури | | | | | | | |відображення | | | | | | | |інформації | | | | | | | |
|----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |11.** Параметри | | | | | | | |ТРЛК за | | | | | | | |ланцюгами | | | | | | | |живлення: | | | | | | | |потужність, | | | | | | | |споживана за | | | | | | | |ланцюгами | | | | | | | |живлення; | | | | | | | |перекіс фаз за | | | | | | | |напругою | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |12.** Фактори | | | | | | | |впливу на | | | | | | | |обслуговуючий | | | | | | | |персонал: | | | | | | | |інтенсивність | | | | | | | |НВЧ | | | | | | | |випромінювання; | | | | | | | |інтенсивність | | | | | | | |рентгенівського | | | | | | | |випромінювання; | | | | | | | |рівень шумів | | | | | | | |----------------+-------+-------+-------+--------+--------+--------| |13.** | | | | | | | |Безперервна | | | | | | | |робота протягом | | | | | | | |24-х годин | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------| |* Перевірка проводиться при введенні ТРЛК в експлуатацію | |організацією, яка проводить монтаж, настроювання та здавання | |замовнику вказаної апаратури. | |** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію | --------------------------------------------------------------------- |
( Таблиця 7.4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ТРЛК __________ зав. N _________ вимогам ЕТД _____________________________________________________ (відповідають, не відповідають) Наземну перевірку та настроювання проводили ____________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) ____________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) |
7.3. Програми льотних перевірок ТРЛК
7.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ТРЛК з використанням ЛЛ
Таблиця 7.5 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Тривалість | Пункт | | | польотів, годин |методики| |------------------------------------+------------------+--------| |1. Перевірка загальної | 2,00 | 7.4.1 | |працездатності і вибір оптимального | | | |кута нахилу антен | | | |------------------------------------+------------------+--------| |2. Визначення ЗД ТРЛК: | | 7.4.2 | | первинний канал | 4,00 | | | вторинний канал: | | | | режим "УВД" | 4,00 | | | режим "RBS" | 4,00 | | |------------------------------------+------------------+--------| |3. Визначення імовірносних |разом з пунктом 2 | 7.4.3 | |характеристик проходження інформації| | | |по вторинному каналу | | | |------------------------------------+------------------+--------| |4. Визначення точності вимірювання |разом з пунктом 2 | 7.4.4 | |координат (азимута та дальності) | | | |------------------------------------+------------------+--------| |5. Оцінювання ефективності систем |разом з пунктом 2 | 7.4.5 | |подавлення сигналів по бокових | | | |пелюстках, перевідбитих сигналах і | | | |"ВАРУ" | | | |------------------------------------+------------------+--------| |Разом на один комплект для одного | | | |маршруту: | | | | первинний канал | 6,00 | | | вторинний канал | 10,00 | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітки: 1. Льотна перевірка проводиться по одному маршруту з найбільш несприятливими умовами кутів закриття. 2. Якщо ТРЛК розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ТРЛК, то варто виконати дві серії обльотів з метою фіксації вертикальної зони за двома різними азимутами (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею). 3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 7.5) проводиться оцінювання параметрів ТРЛК за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 7.6, з використанням рейсових ПС. |
7.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ТРЛК із використанням рейсових ПС
Таблиця 7.6 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Пункт | | |методики| |-------------------------------------------------------+--------| |1. Оцінювання ЗД ТРЛК для первинного та вторинного | 7.5.1 | |каналів | | |-------------------------------------------------------+--------| |2. Визначення імовірносних характеристик проходження | 7.5.2 | |інформації по вторинному каналу | | |-------------------------------------------------------+--------| |3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів | 7.5.4 | |по бокових пелюстках і "ВАРУ" | | ------------------------------------------------------------------ |
7.3.3. Програма спеціальних льотних перевірок ТРЛК із використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС
Таблиця 7.7 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Пункт | | | методики | |-----------------------------------------------------+----------| |1. Оцінювання ЗД ТРЛК для первинного та вторинного | 7.4.2 | |каналів | 7.5.1 | |-----------------------------------------------------+----------| |2. Визначення імовірності виявлення ПС й імовірносних| 7.4.3 | |характеристик проходження інформації по вторинному | 7.5.2 | |каналу | | |-----------------------------------------------------+----------| |3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів| 7.4.5 | |по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ" | 7.5.4 | |-----------------------------------------------------+----------| |4. Визначення точності вимірювання координат | 7.4.4 | |(азимута та дальності) | 7.5.3 | ------------------------------------------------------------------ |
( Таблицю змінено згідно з Д.І. ОВУ N 4, 2006, стор. 373 )
Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 7.7) оцінювання параметрів ТРЛК за пунктами 1, 2, 3 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідності) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. |
( Таблиця 7.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
7.4. Методика льотних перевірок ТРЛК із використанням ЛЛ
7.4.1. Перевірка загальної працездатності та вибір оптимального кута нахилу антен
Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ТРЛК відмітки від ЛЛ) і "НА" ТРЛК з точним прольотом над ТРЛК на рекомендованих висотах 1000-1500 м та 3200-3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури СНС у режимі роботи "УВД" або "RBS".
По екрану індикатора ТРЛК проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і на кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ТРЛК у вертикальній площині по первинному каналу та оцінюється здатність до спостереження відміток від ЛЛ на фоні завад від "місцевих предметів". За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установка оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.
7.4.2. Визначення ЗД ТРЛК по первинному та вторинному каналу
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.
За командою диспетчера, що здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Визначення ЗД ТРЛК, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ТРЛК відмітки від ЛЛ) і "НА" ТРЛК з точним прольотом над місцем установлення ТРЛК. Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах. ( Абзац третій пункту 7.4.2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).
По екрану індикатора ТРЛК проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ. При кожному перетинанні антеною азимута ПС проводяться фіксація наявності та візуальне оцінювання відміток від ЛЛ для первинного та вторинного каналів окремо. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.
Результати льотної перевірки заносяться до таблиць 7.8 та 7.9.
Таблиця 7.8 |
Первинний канал |
------------------------------------------------------------------ | Дальність від |Оцінка якості відмітки| Імовірність | Примітка | | ТРЛК, км | від ПС при кожному | виявлення | | | | перетинанні антеною | | | | | азимута ПС | | | |---------------+----------------------+-------------+-----------| | . | О | | | | |----------------------| | | | . | С | | | | |----------------------| | | | . | С | | | |---------------+----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | 10 | X | | | |---------------+----------------------+-------------+-----------| | . | X | | | | |----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | . | X | | | |---------------+----------------------| | | | . | С | | | | |----------------------| | | | . | X | | | | |----------------------| | | | 20 | С | | | |---------------+----------------------+-------------+-----------| | . | | | | | ........... | ........... | ......... | ....... | ------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 7.9 |
Вторинний канал |
------------------------------------------------------------------ |Дальність|Наявність|Імовір- | Якість одержання |Оцінювання | |від ТРЛК,|відмітки |ність | інформації по |появлення | |км |від ПС |вияв- | вторинному каналу |сигналів по | | |при |лення | (Н - норма, |бокових | | |кожному |ПС | Л - помилкова, |пелюстках і | | |перети- | | О - відсутність) |перевідбитих | | |нанні | |--------------------|сигналів | | |антеною | |Інформа-|Інформація |(немає, є, | | |азимута | |ція про |про висоту |сектор за | | |ПС | |пізна- |польоту ПС,|азимутом) | | | | |вальний |Н, м | | | | | |індекс | | | | | | |ПС | | | |---------+---------+--------+--------+-----------+--------------| | . | О | | О | О | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | . | С | | О | О | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | . | С | | О | О | | |---------+---------| |--------+-----------+--------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | 10 | X | | Н | Н | | |---------+---------+--------+--------+-----------+--------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | . | С | | Л | Л | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | . | X | | Н | Н | | |---------+---------| |--------+-----------+--------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | . | X | | Н | Н | | | |---------| |--------+-----------+--------------| | 20 | С | | Л | Л | | |---------+---------+--------+--------+-----------+--------------| | . | | | | | | | ....... | ....... | ...... | ...... | ......... | ............ | ------------------------------------------------------------------ |
Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ТРЛК використовуються такі три види позначок:
"Х" - добра;
"С" - слабка;
"О" - відсутня.
Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.
Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток від ЛЛ на індикаторі ТРЛК по первинному та вторинному каналаХ з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ТРЛК заноситься до таблиць 7.8 та 7.9 відповідно.
Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ТРЛК траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:
сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;
сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;
сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.
Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.
Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ТРЛК, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою
n Сігма Pi i=1 P = --------, n |
де Р - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту усіх горизонтальних польотів; Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту; n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ТРЛК. |
На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізку маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо для кожного напрямку "ВІД" та "НА" ТРЛК.
За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманих при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.
За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ТРЛК (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.
Мінімальна дальність дії ТРЛК (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ТРЛК при польотів ЛЛ точно над місцем установлення ТРЛК, шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.
У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.
7.4.3. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу
Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ТРЛК (пункт 7.4.2).
Під імовірносними характеристиками проходження додаткової інформації від одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.
Після проходження розгортки на індикаторі ТРЛК через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.
Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 7.9.
За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:
імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу
Nзаг - Nвідс - Nпом Рправ = -------------------; Nзаг |
імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу
Nпом Рпом = ----, Nзаг |
де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальне число обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації; Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація; Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація. |
7.4.4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з двох наведених методик.
7.4.4.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ТРЛК.
Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ТРЛК виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.
7.4.4.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ТРЛК.
Польоти ЛЛ виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від ЛЛ на індикаторі ТРЛК) і "НА" ТРЛК (з моменту стійкої появи відмітки від ЛЛ на індикаторі ТРЛК) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.
7.4.4.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ТРЛК, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою
(ДЕЛЬТА) = (хі) - (хі) , і і оі |
де (ДЕЛЬТА) - результат визначення помилки і-го вимірювання; і |
(хі) - результат і-го вимірювання азимута або дальності по і індикатору ТРЛК; |
(хі) - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС оі АСЛК або по карті. |
Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою
-------------- / 1 n 2 (сигма) = V - E (ДЕЛЬТА) , n і=1 і |
де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності. ( Пункт 7.4.4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
7.4.5. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ"
Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.
Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.
Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ТРЛК від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ТРЛК повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променю діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ТРЛК, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.
Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ТРЛК) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.
Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.
7.5. Методика льотних перевірок ТРЛК із використанням спеціально виділених і рейсових ПС
7.5.1. Оцінювання ЗД ТРЛК первинного та вторинного каналів
Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ТРЛК і з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.
Оцінювання ЗД ТРЛК проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.
Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 7.4.2. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації по вторинному каналу ТРЛК або за доповіддю екіпажу ПС.
7.5.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу
Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ТРЛК (пункт 7.4.2).
Під імовірносними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень інформації, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.
Після проходження розгортки на індикаторі ТРЛК через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення у супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.
Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) по вторинному каналу заноситься до таблиці 7.9.
За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:
імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу
Nзаг - Nвідс - Nпом Рправ = -------------------; Nзаг |
імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу
Nпом Рпом = ----, Nзаг |
де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації; Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація; Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація. |
Під час перевірки проходження інформації по вторинному каналу по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження правильної інформації по вторинному каналу для усіх ПС (Рправ), обчислювати імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу для кожного ПС (Pni) за формулою
n - n - n відс пом Pni = ----------------, n |
де n - число оглядів, за яких була відсутня інформація відс по даному i-му ПС; n - число оглядів, за яких була отримана помилкова пом інформація по даному i-му ПС; n - загальне число оглядів спостереження за даним ПС. |
Проводиться почергове порівняння Pni та Рправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Рправ більше ніж на 12 відсотків.
Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС із зниженими характеристиками відповідачів.
Перевірка наявності інформації по вторинному каналу проводиться в усій ЗД ТРЛК.
7.5.3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за наведеними методиками.
7.5.3.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС
Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ТРЛК.
Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ТРЛК) і "НА" ТРЛК (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ТРЛК) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.
За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").
Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.
7.5.3.2. Методика без використання ПС
Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ТРЛК необхідно вибрати 2-3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10-90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ТРЛК. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ТРЛК.
Проводяться 3-4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ТРЛК від обраних "місцевих предметів".
7.5.3.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) і середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховуються за формулами, наведеними у підпункті 7.4.4.3. ( Пункт 7.5.3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
7.5.4. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"
Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.
Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.
Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ТРЛК від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ТРЛК повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ТРЛК, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.
Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.
Оцінювання ефективності систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ТРЛК) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.
Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.
7.6. Оформлення результатів льотної перевірки ТРЛК
7.6.1. За результатами льотної перевірки ТРЛК оформляється акт льотної перевірки ТРЛК, який наведений нижче.
___________________________________________________________ (підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА) |
ЗАТВЕРДЖУЮ ____________________________ (керівник підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) ____________________________ (підпис, ініціали, прізвище) "__"____________ 20__ року |
АКТ |
льотної перевірки ТРЛК _________ зав. N ____, випуску __________, (тип) (дата) установленого ___________________________________________________ У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року проведена _________________________________ льотна перевірка ТРЛК (вид перевірки) ЛЛ __________________________, обладнаним АСЛК _________ N _____, (тип, пізнавальний індекс) (тип) та/або рейсовим (спеціально виділеним) ПС ______________________. (тип, пізнавальний індекс) Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ________________ від ____________ N ___. |
1. Результати льотної перевірки зони дії ТРЛК при польотах за напрямками, за імовірності виявлення не нижче 0,8 по первинному каналу та 0,9 по вторинному каналу наведені в таблицях 7.10 і 7.11 відповідно. |
Таблиця 7.10 |
Первинний канал |
------------------------------------------------------------------ | Напрямок |Висота |Дані за ЕТД | Результат льотної | | польоту, |польоту ПС, | | перевірки | | азимут, |Н, м |------------+-------------------------| | маршрут | |Дмін,|Дмакс,|Дмін, |Дмакс,|зникнення | | | |км |км |км |км |(кільк. | | | | | | | |оглядів) | |------------+------------+-----+------+------+------+-----------| | |Мінімальна | | | | | | | |Проміжна | | | | | | | |Максимальна | | | | | | |------------+------------+-----+------+------+------+-----------| | |Мінімальна | | | | | | | |Проміжна | | | | | | | |Максимальна | | | | | | ------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 7.11 |
Вторинний канал |
----------------------------------------------------------------------------- |Напрямок|Висота |Дані за ЕТД | Результат льотної перевірки | |польоту,|польоту | |-----------------------------------------| |азимут, |ПС, Н, м | | режим "УВД" | режим "RBS" | |маршрут | |------------+--------------------+--------------------| | | |Дмін,|Дмакс,|Дмін,|Дмакс,|зник- |Дмін,|Дмакс,|зник- | | | |км |км |км |км |нення |км |км |нення | | | | | | | |(кільк.| | |(кільк.| | | | | | | |огля- | | |огля- | | | | | | | |дів) | | |дів) | |--------+-----------+-----+------+-----+------+-------+-----+------+-------| | |Мінімальна | | | | | | | | | | |Проміжна | | | | | | | | | | |Максимальна| | | | | | | | | |--------+-----------+-----+------+-----+------+-------+-----+------+-------| | |Мінімальна | | | | | | | | | | |Проміжна | | | | | | | | | | |Максимальна| | | | | | | | | ----------------------------------------------------------------------------- |
Одержані дані дальності визначення зони дії ТРЛК відповідають (не відповідають) ЕТД (при невідповідності вказується причина) _________________________________. |
2. Результати визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС для режимів "УВД" і "RBS" наведені в таблиці 7.12 і відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) _________________________________. |
Таблиця 7.12 |
-------------------------------------------------------------------- |Напрямок|Режим |Висота |Загальна | Рправ | Рпом | |польоту,|вторин-|польоту |кількість|-------------+-------------| |азимут, |ного |ПС, Н, м |оглядів, |пізна-|висота|пізна-|висота| |маршрут |каналу | |Nзаг |валь- |польо-|валь- |польо-| | | | | |ний |ту ПС,|ний |ту ПС,| | | | | |індекс|Н, м |індекс|Н, м | | | | | |ПС | |ПС | | |--------+-------+-----------+---------+------+------+------+------| | |"УВД" |Мінімальна | | | | | | | | |Проміжна | | | | | | | | |Максимальна| | | | | | |--------+-------+-----------+---------+------+------+------+------| | |"RBS" |Мінімальна | | | | | | | | |Проміжна | | | | | | | | |Максимальна| | | | | | -------------------------------------------------------------------- |
3. Робота систем подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" задовольняє (не задовольняє через _____________________________) вимоги ЕТД. Виставлені атенюатори _____________________ дБ. |
4. Точнісні характеристики ТРЛК за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД. |
Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеному ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 7.13. |
Таблиця 7.13 |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| Номер |Координати | Номер | Результат | Помилка | Середньо- | Середньо- | | контроль- |контрольного |заход- |вимірювання| (ДЕЛЬТА) |квадратична помилка|квадратична помилка| |ного орієн-| орієнтира | ження | | | (сигма) | за ЕТД (сигма) | | тира |("місцевого | ПС | | | | | |("місцевого|предмета") |(огляду| | | | | |предмета") |відносно |РЛС) | | | | | | | ТРЛК | | | | | | | |-------------| |-----------+---------------------+-------------------+-------------------| | |Д, км|А, град| | Д, | А, |(ДЕЛЬТА)Д,|(ДЕЛЬТА)А,|(сигма)Д,|(сигма)А,|(сигма)Д,|(сигма)А,| | | | | | км | град | м | град | м | град | м | град | |-----------+-----+-------+-------+----+------+----------+----------+---------+---------+---------+---------| | 1 | | | 1 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 2 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 3 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 4 | | | | | | | | | |-----------+-----+-------+-------+----+------+----------+----------| | | | | | 2 | | | 1 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 2 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 3 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 4 | | | | | | | | | |-----------+-----+-------+-------+----+------+----------+----------| | | | | | 3 | | | 1 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 2 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 3 | | | | | | | | | | | | |-------+----+------+----------+----------| | | | | | | | | 4 | | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 7.14. |
Таблиця 7.14 |
------------------------------------------------------------------------------------------------ |
( Пункт 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
5. Кут нахилу антени первинного каналу складає _______ град. |
ВИСНОВОК |
Параметри ТРЛК _______ зав. N _______, установленого |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання |
З рис. 1, 2 можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази". |
4. Фотографія індикатора з координатами контрольного |
Примітка. У разі виконання льотних перевірок рейсовими або |
( Пункт 7.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
8. Радіомаячні системи посадки I, II, III категорії
8.1. Вимоги до параметрів РМС I, II, III категорії
Таблиця 8.1 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
|---------------------------+--------+--------+--------+---------| |
|---------------------------+---------+--------+-------+---------| |
Таблиця 8.2 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------------ |
|----------------------------+--------------------------------+--------| |
| |--------------------------------+--------| |
( Таблиця 8.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Таблиця 8.3 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
8.2. Програми наземних перевірок РМС I, II, III категорії
Таблиця 8.4 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ | | Види перевірок | | Найменування перевірок |--------------------| | |введення в|періодич-| | |експлуа- |на | | |тацію | | |-------------------------------------------+----------+---------| | 1 | 2 | 3 | |-------------------------------------------+----------+---------| |1. Комплектність апаратури | + | - | |-------------------------------------------+----------+---------| |2. Напруга живлення (на вході) | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |3. Напруга акумуляторних батарей | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |4. Струм заряду, підзарядки акумуляторних | + | + | |батарей | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |5. Напруга живлення постійного струму | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |6. Робоча частота передавача (для | + | + | |двочастотного КРМ: робоча частота | | | |вузькосмугового каналу; робоча частота | | | |широкосмугового каналу) | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |7. Нестабільність частоти передавача | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |8. Частоти сигналів модуляції 90 Гц | + | + | |і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |9. Синхронізація сигналів модуляції 90 Гц | + | + | |і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |10. Глибина модуляції несучої (несучих) | + | + | |частотами 90 Гц і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |11. Сумарна глибина модуляції несучої | + | + | |(несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |12. Відхилення нуля різниці глибини | + | + | |модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц| | | |і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |13. Контроль крутизни | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |14. Середня потужність випромінювання | + | + | |сумарного сигналу на вході антенних | | | |перемикачів | | | |
|-------------------------------------------+----------+---------| |15. Забезпечення сигналізації "Погіршення",| + | + | |"Аварія" | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |16. Робота системи аварійного переключення | + | + | |на резерв | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |17. Параметри сигналу розпізнавання | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |18. Струм в антенному контурі | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |19. Параметри та робота системи | + | + | |дистанційного управління, сигналізації та | | | |контролю | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |20. Безперервна робота протягом 24-х годин | + | - | ------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: "+" - перевірка проводиться; "-" - перевірка не проводиться. |
Таблиця 8.5 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ | | Види перевірок | | Найменування перевірок |--------------------| | |введення в|періодич-| | |експлуата-|на | | |цію | | |-------------------------------------------+----------+---------| | 1 | 2 | 3 | |-------------------------------------------+----------+---------| |1. Комплектність апаратури | + | - | |-------------------------------------------+----------+---------| |2. Напруга живлення (на вході) | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |3. Напруга акумуляторних батарей | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |4. Струм заряду, підзарядки акумуляторних | + | + | |батарей | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |5. Напруга живлення постійного струму | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |6. Робоча частота передавача (для | + | + | |двочастотного ГРМ: робоча частота | | | |вузькосмугового каналу; робоча частота | | | |широкосмугового каналу) | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |7. Нестабільність частоти передавача | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |8. Частоти сигналів модуляції 90 Гц | + | + | |і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |9. Синхронізація сигналів модуляції 90 Гц | + | + | |і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |10. Глибина модуляції несучої (несучих) | + | + | |частотами 90 Гц і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |11. Сумарна глибина модуляції несучої | + | + | |(несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |12. Відхилення нуля різниці глибини | + | + | |модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц| | | |і 150 Гц | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |13. Контроль крутизни | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |14. Середня потужність випромінювання на | + | + | |сумарному вході антенних перемикачів | | | |
|-------------------------------------------+----------+---------| |15. Забезпечення сигналізації "Погіршення",| + | + | |"Аварія" | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |16. Робота системи аварійного переключення | + | + | |на резерв | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |17. Струм в антенному контурі | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |18. Параметри та робота системи | + | + | |дистанційного управління, сигналізації та | | | |контролю | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |19. Безперервна робота протягом 24-х годин | + | - | ------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: "+" - перевірка проводиться; "-" - перевірка не проводиться. |
Таблиця 8.6 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ | | Види перевірок | | Найменування перевірок |--------------------| | |введення в|періодич-| | |експлуата-|на | | |цію | | |-------------------------------------------+----------+---------| |1. Комплектність апаратури | + | - | |-------------------------------------------+----------+---------| |2. Напруга живлення (на вході) | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |3. Напруга живлення постійного струму | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |4. Робоча частота передавача | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |5. Нестабільність частоти передавача | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |6. Потужність у режимі несучої частоти на | + | + | |вході антени | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |7. Частота тонального генератора | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |8. Глибина модуляції | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |9. Коефіцієнт нелінійних спотворень | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |10. Параметри сигналу розпізнавання | + | + | |-------------------------------------------+----------+---------| |11. Робота системи автоматичного | + | + | |резервування й аварійної сигналізації | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |12. Робота системи місцевого та | + | + | |дистанційного управління і сигналізації | | | |-------------------------------------------+----------+---------| |13. Стан антенно-фідерного тракту | + | + | ------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: "+" - перевірка проводиться; "-" - перевірка не проводиться. |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання РМС викладена в ЕТД. |
8.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання РМС оформляється протокол наземної перевірки та настроювання РМС.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання РМС ________ зав. N ______, випуску ________, установленої ________________________________, з МКп _________________ У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання РМС. Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблицях 8.7-8.9. |
Таблиця 8.7 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ | |Норма |Результати |Пункт |ЗВТ |При- | | Найменування перевірок |за |вимірювання|мето- |(тип, |мітка | | |ЕТД, |-----------|дики |завод-| | | |допуск|1 |2 |вимі- |ський | | | | |комп-|комп-|рюван-|номер)| | | | |лект |лект |ня за | | | | | | | |ЕТД | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |1. Напруга живлення | | | | | | | |(на вході), В | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |2. Напруга акумуляторних| | | | | | | |батарей, В | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |3. Струм заряду | | | | | | | |акумуляторних батарей, А| | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |4. Струм підзарядки | | | | | | | |акумуляторних | | | | | | | |батарей, мА: | | | | | | | | "Акк." вкл.; | | | | | | | | "Акк." викл. | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |5. Напруга живлення | | | | | | | |постійного струму, В | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |6. Робоча частота | | | | | | | |передавача (для | | | | | | | |двочастотного КРМ: | | | | | | | |робоча частота | | | | | | | |вузькосмугового каналу; | | | | | | | |робоча частота | | | | | | | |широкосмугового каналу),| | | | | | | |МГц | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |7. Нестабільність | | | | | | | |частоти передавача | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |8. Частоти сигналів | | | | | | | |модуляції, Гц: | | | | | | | | 90 Гц; | | | | | | | | 150 Гц | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |9. Синхронізація | | | | | | | |сигналів модуляції 90 Гц| | | | | | | |і 150 Гц, град | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |10. Глибина модуляції | | | | | | | |несучої частотами, %: | | | | | | | | 90 Гц; | | | | | | | | 150 Гц | | | | | | | |
|------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |11. Сумарна глибина | | | | | | | |модуляції несучої | | | | | | | |(несучих) частотами | | | | | | | |90 Гц і 150 Гц | | | | | | | |(контроль), % СГМ: | | | | | | | | убудований; | | | | | | | | апертурний; | | | | | | | | виносний | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |12. Відхилення нуля | | | | | | | |різниці модуляції | | | | | | | |несучої (несучих) | | | | | | | |частотами 90 Гц і 150 Гц| | | | | | | |(контроль), % РГМ: | | | | | | | | убудований; | | | | | | | | апертурний; | | | | | | | | виносний | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |13. Контроль крутизни, %| | | | | | | |РГМ: | | | | | | | | убудований; | | | | | | | | апертурний; | | | | | | | | виносний | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |14. Середня потужність | | | | | | | |випромінювання на | | | | | | | |сумарному вході антенних| | | | | | | |перемикачів, Вт | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |15. Параметри | | | | | | | |допускового контролю, % | | | | | | | |РГМ: | | | | | | | | "Погіршення, зона"; | | | | | | | | "Аварія, зона"; | | | | | | | | "Погіршення, | | | | | | | | крутизна"; | | | | | | | | "Аварія, крутизна"; | | | | | | | | "Аварія, СГМ", % | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |16. Робота системи | | | | | | | |аварійного переключення | | | | | | | |на резерв: | | | | | | | | час готовності | | | | | | | |"Норма", хв; | | | | | | | | час переключення на | | | | | | | |резерв, секунд | | | | | | | |
|------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |17. Сигнал | | | | | | | |розпізнавання: | | | | | | | | частота, Гц; | | | | | | | | глибина модуляції, %; | | | | | | | | частота повторення | | | | | | | |сигналу, знак./хв | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |18. Сигнали "ТУ-ТС", В: | | | | | | | | "ТУ"; | | | | | | | | "ТС" | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |19. Дистанційне та | | | | | | | |місцеве управління | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |20. Позивний код | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |21. Безперервна робота | | | | | | | |протягом 24-х годин | | | | | | | ------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 8.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Таблиця 8.8 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ | |Норма |Результати |Пункт |ЗВТ |При- | | Найменування перевірок |за |вимірювання|мето- |(тип, |мітка | | |ЕТД, |-----------|дики |завод-| | | |допуск|1 |2 |вимі- |ський | | | | |комп-|комп-|рюван-|номер)| | | | |лект |лект |ня за | | | | | | | |ЕТД | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |1. Напруга живлення | | | | | | | |(на вході), В | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |2. Напруга акумуляторних| | | | | | | |батарей, В | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |3. Струм заряду | | | | | | | |акумуляторних батарей, А| | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |4. Струм підзарядки | | | | | | | |акумуляторних | | | | | | | |батарей, мА: | | | | | | | | "Акк." вкл.; | | | | | | | | "Акк." викл. | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |5. Напруга живлення | | | | | | | |постійного струму, В | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |6. Робоча частота | | | | | | | |передавача (для | | | | | | | |двочастотного ГРМ: | | | | | | | |робоча частота | | | | | | | |вузькосмугового каналу; | | | | | | | |робоча частота | | | | | | | |широкосмугового каналу),| | | | | | | |МГц | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |7. Нестабільність | | | | | | | |частоти передавача | | | | | | | |------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |8. Частоти сигналів | | | | | | | |модуляції, Гц: | | | | | | | | 90 Гц; | | | | | | | | 150 Гц | | | | | | | |
|------------------------+------+-----+-----+------+------+------| |
|16. Робота системи | | | | | | | |
( Таблиця 8.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Таблиця 8.9 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 8.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури РМС _____________ зав. N _______ |
8.3. Програми льотних перевірок РМС I, II, III категорії
8.3.1. Програма льотних перевірок при введенні в експлуатацію РМС
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 8.10 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 8.11 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 8.12 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
8.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки РМС
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 8.13 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 8.14 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 8.15 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
8.3.3. Програма періодичної (піврічної) льотної перевірки РМС
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 8.16 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 8.17 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
8.3.4. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 8.3 доповнено пунктом 8.3.4 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
8.4. Методика льотних перевірок РМС I, II, III категорії
Для РМС при введенні в експлуатацію проводиться льотна перевірка обох комплектів КРМ і ГРМ.
Під час другої льотної перевірки параметри перших комплектів КРМ і ГРМ вимірюються у повному обсязі згідно з програмами, параметри других комплектів перевіряються за пунктами 1-3 таблиці 8.16 та за пунктами 1-4 таблиці 8.17. Інші параметри перевіряються (за необхідністю регулюються) за показниками наземної контрольної апаратури.
Під час третьої льотної перевірки параметри других комплектів КРМ і ГРМ вимірюються у повному обсязі згідно з програмами, параметри перших комплектів перевіряються за пунктами 1-3 таблиці 8.16 та за пунктами 1-4 таблиці 8.17. Інші параметри перевіряються (за необхідністю регулюються) за показниками наземної контрольної апаратури.
При проведенні наступних льотних перевірок комплекти КРМ і ГРМ чергуються.
8.4.1. Оцінювання АХ КРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.1.
З Рис. 8.1. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються над ДПРМ або на відстані 11 км від центра антенно-фідерних пристроїв (АФП) КРМ із постійною швидкістю на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, курсами, що відрізняються на +-90 град. від посадкового, до відстані +-10 км від продовження осьової лінії ЗПС. Якщо рельєф місцевості не дозволяє проводити польоти за зазначеною схемою, то оцінювання АХ КРМ проводиться з обмеженнями по ЗД КРМ, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ і кути відхилення ЛЛ від осьової лінії ЗПС, за якими проводиться оцінювання АХ КРМ відповідно до ЕТД АСЛК.
8.4.2. Визначення ЗД КРМ у горизонтальній площині та напруженості поля в ЗД КРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.2.
З Рис. 8.2. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються на висоті кола:
з відстані 50 км від АФП КРМ курсами, які відрізняються від посадкового на +-10 град., без зниження, до відстані 30 км або виконується політ по орбіті на відстані 46,3 км від АФП КРМ до кутів +-10 град., що відрізняються від посадкового. У разі суміщення з вимірюванням ЗД КРМ у вертикальній площині політ виконується до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 7 град.;
з відстані 35 км від АФП КРМ курсами, що відрізняються від посадкового на +-35 град., без зниження до відстані 20 км або виконується політ по орбіті на відстані 31,5 км від АФП КРМ до кутів +-35 град., що відрізняються від посадкового. У разі суміщення з вимірюванням ЗД КРМ у вертикальній площині політ виконується до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 7 град.
Схема пілотування наведена на рис. 8.3.
З Рис. 8.3. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються на висоті кола з відстані 50 км від АФП КРМ з посадковим курсом під кутом 0 град. до осьової лінії ЗПС зі зниженням по глісаді до висоти 30 м для РМС-I, до висоти 15 м для РМС-II, з посадкою та пробігом по ЗПС до точки "Е" для РМС-III.
Рис. 8.1.
Схема пілотування під час оцінювання АХ КРМ
З Рис. 8.1. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Рис. 8.2.
Схема пілотування під час визначення ЗД КРМ у
горизонтальній площині та напруженості поля в
ЗД КРМ під кутами +-10 град. (+-35 град.)
З Рис. 8.2. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля КРМ (дальності дії) проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення напруженості та дальності від АФП КРМ, за якими проводиться оцінювання ЗД КРМ у горизонтальній площині відповідно до ЕТД АСЛК.
Рис. 8.3.
Схема пілотування під час визначення ЗД КРМ
у горизонтальній (вертикальній) площині під кутом 0 град.
відносно осьової лінії ЗПС
З Рис. 8.3. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
8.4.3. Визначення ЗД КРМ у вертикальній площині
Схема пілотування наведена на рис. 8.4.
З Рис. 8.4. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються на висоті кола без зниження:
з відстані 50 км від АФП КРМ з посадковим курсом до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 7 град. у вертикальній площині з вершиною в АФП КРМ;
з відстані 50 км від АФП КРМ з курсами, що відрізняються від посадкового на +-10 град. до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 7 град. у вертикальній площині з вершиною в АФП КРМ;
з відстані 35 км від АФП КРМ з курсами, що відрізняються від посадкового на +-35 град., до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 7 град. у вертикальній площині з вершиною в АФП КРМ.
Рис. 8.4.
Схема пілотування під час визначення ЗД КРМ
у вертикальній площині
З Рис. 8.4. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля КРМ проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.
У процесі заходження з відстані 50 км у момент прольоту точки, що відповідає 7 град. визначається значення напруженості поля КРМ. Після чого проводиться оцінювання ЗД КРМ у вертикальній площині відповідно до ЕТД АСЛК.
8.4.4. Вимірювання положення середньої ЛК, амплітуди скривлення ЛК, модуляції несучої частоти і сигналу розпізнання КРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
Рис. 8.5.
Схема пілотування під час вимірювання положення середньої ЛК,
амплітуди скривлень ЛК, модуляції несучої частоти, розпізнавання,
впливу ВП КРМ, кута нахилу глісади, скривлень ЛГ, висоти
опорної точки РМС, ЗД МРМ, САК КРМ, САК ГРМ
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються з відстані 10-12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленої для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді:
до висоти 30 м для РМС I категорії з наступним відходом на друге коло;
до висоти 15 м для РМС II категорії з наступним відходом на друге коло;
з посадкою на ЗПС і пробігом для РМС III категорії або прольотом над ЗПС на висоті 4 м.
На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за командним пілотажним приладом - магнітним (КППМ):
курсова планка - у центрі кружка;
глісадна планка - у межах кружка.
Ділянки вимірювання положення середньої ЛК:
РМС-I - від точки "А" до точки "С";
РМС-II - від точки "В" до точки "Т" (поріг ЗПС);
РМС-III - від точки "C" до точки "Д".
Ділянки вимірювання амплітуди скривлень:
Вимірювання для РМС-I, РМС-II, РМС-III починають на передпосадковій прямій.
Вимірювання припиняють:
для РМС-I - у точці "С";
для РМС-II - у точці "Т" (поріг ЗПС);
для РМС-III - у точці "Е".
У процесі заходження повинні бути виміряні глибина модуляції несучої частоти, поточні значення РГМ, кути відхилення ЛЛ від осьової лінії ЗПС і дальності, за якими обчислюється зсув середньої ЛК і амплітуда скривлень ЛК відповідно до ЕТД АСЛК.
Примітка. Якщо тип АСЛК не дозволяє вимірювати глибину |
8.4.5. Вимірювання чутливості до зсуву від ЛК
Схема пілотування наведена на рис. 8.6.
Рис. 8.6.
Схема пілотування під час вимірювання чутливості до зсуву
від ЛК, перевірці спрацьовування САК КРМ
при зміні чутливості до зсуву від ЛК
З Рис. 8.6. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються з відстані 10-12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м, з курсами, що відрізняються на (1,5 град. від посадкового (по границі напівсектора КРМ) з наступним відходом на друге коло.
На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за КППМ:
курсова планка - у центрі кружка;
глісадна планка - у межах кружка.
Ділянка вимірювання величини правої і лівої частини напівсектора КРМ для РМС-I, РМС-II, РМС-III - від точки "А" до точки "В".
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ і кути відхилення ЛЛ від осьової лінії ЗПС і дальності, за якими обчислюється значення лівої та правої частини напівсектора КРМ. За даними лівої та правої частини напівсектора обчислюється чутливість до зсуву від ЛК відповідно до ЕТД АСЛК.
8.4.6. Визначення впливу ВП КРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються з відстані 18-25 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді:
до висоти 30 м для РМС-I з наступним відходом на друге коло;
до висоти 15 м для РМС-II, РМС-III з наступним відходом на друге коло.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ при крені +-30 град., за якими обчислюється вплив вертикальної складової поля КРМ на роботу бортового приймача відповідно до ЕТД АСЛК.
8.4.7. Перевірка спрацьовування САК КРМ при зсуві положення середньої ЛК
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
На КРМ зміщується ЛК вправо (вліво) до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускового контролю. Вимірюється зсув середньої ЛК відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.4.
На КРМ відновлюється номінальне значення середньої ЛК.
8.4.8. Перевірка спрацьовування САК КРМ при зміні чутливості до зсуву від ЛК
Схема пілотування наведена на рис. 8.6.
З Рис. 8.6. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
На КРМ збільшується (зменшується) чутливість до зсуву від ЛК до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускового контролю. Вимірюється чутливість до зсуву відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.5.
На КРМ відновлюється номінальна чутливість до зсуву від ЛК.
8.4.9. Перевірка спрацьовування САК КРМ при зміні потужності випромінювання
Схема пілотування наведена на рис. 8.2.
З Рис. 8.2. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
На КРМ зменшується потужність випромінювання до 80 відсотків для двочастотних і до 50 відсотків для одночастотних маяків.
Проводиться вимірювання ЗД КРМ у горизонтальній площині відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.2.
Схема пілотування наведена на рис. 8.3.
З Рис. 8.3. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Проводиться вимірювання ЗД КРМ у вертикальній площині під кутом 0 град. відносно осьової лінії ЗПС відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.3.
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Проводиться вимірювання амплітуди скривлень лінії курсу відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.4.
На КРМ відновлюється номінальна потужність випромінювання.
8.4.10. Оцінювання КХ ГРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.7.
Рис. 8.7.
Схема пілотування під час оцінювання КХ ГРМ,
перевірці фазування антен ГРМ
З Рис. 8.7. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються з постійною швидкістю на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, з посадковим курсом з відстані 25 км від АФП ГРМ до торця ЗПС.
Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то оцінювання КХ ГРМ проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ і кути відхилення ЛЛ по каналу глісади, за якими проводиться оцінювання КХ ГРМ, відповідно до ЕТД АСЛК.
8.4.11. Перевірка фазування антен ГРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.7.
Польоти виконуються на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, з відстані 20 км до відстані 8 км від порога ЗПС без зниження.
На ГРМ установлюється режим перевірки фазування.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення вихідного струму через кожні 2-3 секунди, за якими проводиться оцінювання фазування антен ГРМ.
8.4.12. Визначення ЗД ГРМ у горизонтальній площині та напруженості поля в ЗД ГРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.8.
З Рис. 8.8. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються на висоті кола:
з відстані 20 км від АФП ГРМ посадковим курсом під кутом 0 град. відносно осьової лінії ЗПС зі зниженням по глісаді до висоти 30 м для РМС-I і до висоти 15 м для РМС-II і РМС-III;
з відстані 20 км курсами, що відрізняються на +-8 град. від посадкового, без зниження до відстані 14 км, або виконується політ по орбіті на відстані 18,5 км від АФП ГРМ до кутів +-8 град., що відрізняються від посадкового курсу.
При суміщенні з вимірюванням ЗД ГРМ у вертикальній площині - до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 1,75Тета.
Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля ГРМ (дальності дії) проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення напруженості поля ГРМ і дальності від АФП ГРМ, за якими проводиться оцінювання ЗД ГРМ у горизонтальній площині відповідно до ЕТД АСЛК.
Рис. 8.8.
Схема пілотування під час вимірювання ЗД ГРМ
у горизонтальній площині та напруженості
поля в ЗД ГРМ
З Рис. 8.8. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
8.4.13. Визначення ЗД ГРМ у вертикальній площині
Схема пілотування наведена на рис. 8.9.
З Рис. 8.9. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються на висоті кола без зниження:
з відстані 20 км від АФП ГРМ посадковим курсом до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 1,75Тета;
з відстані 20 км від АФП ГРМ курсами, що відрізняються на +-8 град. від посадкового до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 1,75Тета.
Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля ГРМ (дальності дії) проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.
У процесі заходження повинні бути виміряні значення напруженості від кута 0,45Тета до кута 1,75Тета, за якими проводиться оцінювання КХ ГРМ, відповідно до ЕТД АСЛК.
Рис. 8.9.
Схема пілотування під час визначення ЗД ГРМ
у вертикальній площині
З Рис. 8.9. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
8.4.14. Вимірювання кута глісади, амплітуди скривлень ЛГ і модуляції несучої частоти
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються з відстані 12-18 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді:
до висоти 30 м для РМС першої категорії з наступним відходом на друге коло;
до висоти 15 м для РМС другої та третьої категорій з наступним відходом на друге коло.
На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за КППМ:
курсова планка - у межах кружка;
глісадна планка - у центрі кружка.
Ділянка вимірювання кута нахилу глісади для РМС-I, РМС-II, РМС-III - від точки "А" до точки "В".
Ділянки вимірювання амплітуди скривлень ЛГ:
вимірювання для РМС-I, РМС-II, РМС-III починають на передпосадковій прямій;
вимірювання припиняють:
для РМС-I - у точці "С";
для РМС-II, РМС-III - у точці "Т" (поріг ЗПС).
У процесі заходження повинні бути виміряні глибина модуляції несучої частоти, поточні значення РГМ, кутові відхилення траєкторії на глісаді та відстані, за якими обчислюється кут глісади й амплітуда скривлень ЛГ відповідно до ЕТД АСЛК.
Примітка. Якщо тип АСЛК не дозволяє вимірювати глибину модуляції несучої частоти, то в таблиці акта льотної перевірки РМС записується значення глибини модуляції (М, %), яке виміряне за наземним контролем.
8.4.15. Визначення висоти опорної точки
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.14.
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ, кутові відхилення траєкторії на глісаді та дальності, за якими обчислюється висота опорної точки відповідно до ЕТД АСЛК, на ділянках:
1050-7400 м для РМС-I;
300-1830 м для РМС-III і РМС-III від порога ЗПС.
8.4.16. Вимірювання чутливості до зсуву від ЛГ
Схема пілотування наведена на рис. 8.10.
З Рис. 8.10. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Польоти виконуються з відстані 10-12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м під кутами +-0,5 град. до кута глісади (по границі напівсектора ГРМ) з наступним відходом на друге коло.
На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за КППМ:
курсова планка - у межах кружка;
глісадна планка - у центрі кружка.
Ділянка вимірювання величини верхньої та нижньої частини напівсектора ГРМ:
РМС-I, РМС-II, РМС-III - від точки "А" до точки "В".
У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ, кутові відхилення траєкторії на глісаді та дальності, за якими обчислюються значення верхньої і нижньої частини напівсектора відповідно до ЕТД АСЛК. За значеннями верхньої та нижньої частин напівсектора обчислюється чутливість до зсуву від ЛГ.
Рис. 8.10.
Схема пілотування під час перевірки
спрацьовування САК ГРМ при зміні чутливості
З Рис. 8.10. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
8.4.17. Перевірка спрацьовування САК ГРМ при зсуві середньої ЛГ
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
На ГРМ зміщується ЛГ уверх (униз) до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускного контролю. Вимірюється зсув середньої ЛГ відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.14.
На ГРМ відновлюється номінальне значення середньої ЛГ.
8.4.18. Перевірка спрацьовування САК ГРМ при зміні чутливості до зсуву від ЛГ
Схема пілотування наведена на рис. 8.10.
На ГРМ збільшується (зменшується) чутливість до зсуву від ЛГ до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускового контролю. Вимірюється чутливість до зсуву відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.16.
На ГРМ відновлюється номінальна чутливість до зсуву від ЛГ.
8.4.19. Перевірка спрацьовування САК ГРМ при зміні потужності випромінювання
Схема пілотування наведена на рис. 8.11.
Рис. 8.11.
Схема пілотування під час перевірки спрацьовування
САК ГРМ при зміні потужності випромінювання
З Рис. 8.11. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
На ГРМ зменшується потужність випромінювання до 80 відсотків для двочастотних і до 50 відсотків для одночастотних маяків.
Проводиться вимірювання ЗД ГРМ у горизонтальній площині відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.12.
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
З Рис. 8.5. можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Проводиться вимірювання амплітуди скривлень ЛГ відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.14.
На ГРМ відновлюється номінальна потужність випромінювання.
8.4.20. Вимірювання ЗД МРМ, напруженості поля та безперервності маніпуляції МРМ
Схема пілотування наведена на рис. 8.5.
Польоти виконуються з відстані 10-12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 30 м з наступним відходом на друге коло.
У процесі заходження проводиться вимірювання ЗД МРМ, безперервності маніпуляції МРМ відповідно до ЕТД АСЛК.
8.5. Оформлення результатів льотної перевірки РМС
За результатами льотної перевірки РМС оформляється акт льотної перевірки РМС.
8.5.1. При введенні в експлуатацію РМС оформляється акт льотної перевірки РМС при введенні в експлуатацію, який наведений нижче.
____________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки РМС _________ зав. N ____, випуску __________, |
Таблиця 8.18 |
Курсовий радіомаяк |
------------------------------------------------------------------------------ |
|-------------------+--------------------------+------+-------+------+-------| |
При зменшенні потужності випромінювання ------------------------------------------------------------------------------ |13. ЗД КРМ у | 46,3 | 46,3 | 46,3 | - | 47 | - | 48 | |горизонтальній | | | | | | | | |площині, км, під | | | | | | | | |кутом 0 град. | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |14. ЗД КРМ у | 7 | 7 | - | - | 7,5 | - | 7,6 | |вертикальній | | | | | | | | |площині, градус, | | | | | | | | |під кутом 0 град. | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |15. Ксі , РГМ, на | | | | | | | | | К | | | | | | | | |ділянках: | | | | | | | | | від макс. даль- | 0,031 | 0,031 | 0,031 | - | 0,008 | - | 0,006 | |ності до т. "А"; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "А" до |0,015 | 0,005 | 0,005 | - | 0,003 | - | 0,004 | |т. "В" лін. зменьш.| | | | | | | | |до; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "В" до |0,015 | 0,005 | 0,005 | - | 0,004 | - | 0,005 | |т. "С", т. "Т", | | | | | | | | |т. "Д"; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "Д" до | - | - | 0,01 | - | 0,007 | - | 0,008 | |т. "Е" лін. збільш.| | | | | | | | |до | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 8.19 |
Глісадний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------------------ | Найменування | Вимоги до параметрів | 1 комплект | 2 комплект | | параметрів |--------------------------+--------------+--------------| | | РМС-I | РМС-II |РМС-III | Хф | Хуст | Хф | Хуст | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |----------------------------------------------------------------------------| | При номінальній потужності випромінювання | |----------------------------------------------------------------------------| |1. Тета, градус; | 2...4 | 2...4 | 2...4 | - | 3,01 | - | 3,02 | | дельтаТета, % |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | | +-7,5 | +-7,5 | +-4,0 | - | +0,33 | - | +0,67 | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |2. М, % |80 +-5,0|80 +-3,0|80 +-2,0| - | 79,4 | - | 79,6 | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |3. Тета , градус; | +0,12 | +0,12 | +0,12 | - | +0,368| - | +0,367| | В | Тета | Тета | Тета | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | Тета , градус; | -0,12 | -0,12 | -0,12 | - | -0,363| - | -0,369| | Н | Тета | Тета | Тета | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | (ДЕЛЬТА)S , % | +-25,0 | +-20,0 | +-15,0 | - | -1,5 | - | -2,8 | | г | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |4. Тета +, %; | +7,5 | +7,5 | +7,5 | - | +7,0 | - | +6,8 | | ав | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | Тета -, % | -7,5 | -7,5 | -7,5 | - | -7,3 | - | -6,0 | | ав | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |5. СігмаSгав +, %; | +25 | +25 | +25 | - | +20,3 | - | +17,5 | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | СігмаSгав -, % | -25 | -25 | -25 | - | -18,6 | - | -21,7 | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |6. ксі , РГМ на | | | | | | | | | г | | | | | | | | |ділянках: | | | | | | | | | | | | | | | | | | від границі | 0,035 | 0,035 | 0,035 | - | 0,021 | - | 0,020 | |ЗД ГРМ до т. "А", | | | | | | | | |т "С"; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "А" | - | 0,023 | 0,023 | - | 0,020 | - | 0,018 | |до т. "В" лін. | | | | | | | | |зменьш. до; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "В" | - | 0,023 | 0,023 | - | 0,011 | - | 0,012 | |до т. "Т" | | | | | | | | |
|-------------------+--------------------------+------+-------+------+-------| |7. КХ ГРМ у | | | | | | |секторі, РГМ: | | | | | | | | | | | | | | від 0 до | плавне збільшення РГМ | - | відп. | - | відп. | |РГМ = -0,22; | | | | | | | |--------------------------+------+-------+------+-------| | від 0 до | плавне збільшення РГМ | - | відп. | - | відп. | |РГМ = +0,175; | | | | | | | |--------------------------+------+-------+------+-------| | від кута з | -0,22 | -0,22 | -0,22 | - | відп. | - | відп. | |РГМ = -0,22 | | | | | | | | |до кута 0,45Тета, | | | | | | | | |РГМ, не менше; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від кута з | +0,175 | +0,175 | +0,175 | - | відп. | - | відп. | |РГМ = -0,175 | | | | | | | | |до кута +1,75Тета, | | | | | | | | |РГМ, не менше | | | | | | | | | | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |8. Е , мкв/м, на | | | | | | | | | ГРМ | | | | | | | | |відстані: | | | | | | | | | | | | | | | | | | 18,5 км; | 400 | 400 | 400 | - | відп. | - | відп. | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | т. "С"; | 400 | 400 | 400 | - | відп. | - | відп. | | |--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | т. "Т" | - | 400 | 400 | - | відп. | - | відп. | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| |9. ЗД ГРМ у | | | | | | | | |горизонтальній | | | | | | | | |площині, км, під | | | | | | | | |кутами: | | | | | | | | | -8 град.; | 18,5 | 18,5 | 18,5 | - | 20 | - | 20 | | 0 град.; | 18,5 | 18,5 | 18,5 | - | 21 | - | 21 | | +8 град. | 18,5 | 18,5 | 18,5 | - | 20 | - | 20 | |-------------------+--------+--------+--------+------+-------+------+-------| | | +3 | +3 | +3 | | | | | |10. *Нот, м | 15 | 15 | 15 | - | 15,3 | - | 15,6 | |----------------------------------------------------------------------------| | При зменшенні потужності випромінювання | |----------------------------------------------------------------------------| |11. ЗД ГРМ, км, під | 18,5 | 18,5 | 18,5 | - | 18 | - | 18 | |кутом 0 град. | | | | | | | | |--------------------+-------+--------+--------+------+-------+------+-------| |12. ксі , РГМ; | | | | | | | | | г | | | | | | | | | | | | | | | | | | від границі ЗД | 0,035 | 0,035 | 0,035 | - | 0,021 | - | 0,020 | |до т. "А", т. "С"; | | | | | | | | | |-------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "А" | - | 0,023 | 0,023 | - | 0,018 | - | 0,019 | |до т. "В" | | | | | | | | |лін. зменьш. до; | | | | | | | | | |-------+--------+--------+------+-------+------+-------| | від т. "В" | - | 0,023 | 0,023 | - | 0,011 | - | 0,012 | |до т. "Т" | | | | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------------| |* В окремих випадках для РМС I категорії допускається відхилення Нom | |над порогом ЗПС до +-3 м при виконанні точного заходження на посадку на | |короткі ЗПС за кодом 1 і 2 (код 1 - довжина ЗПС до 800 м, код 2 - довжина | |ЗПС від 800 м до 1200 м) | ------------------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 8.19 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Таблиця 8.20 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Вимоги до |1 комплект | 2 комплект | | параметрів | параметрів |-----------+-------------| | | | Хф |Хуст | Хф | Хуст | |-------------------+------------------+-----+-----+------+------| |1. ЗД МРМ, м: | | | | | | |дальній | 600 +-200 | - | 500 | - | 580 | |(зовнішній) | | | | | | | |------------------+-----+-----+------+------| |ближній (середній) | 300 +-100 | - | 330 | - | 260 | | |------------------+-----+-----+------+------| |внутрішній | 150 +-50 | - | - | - | - | |-------------------+------------------+-----+-----+------+------| |2. Е , мВ/м: | | | | | | | МРМ | | | | | | |на границі ЗД | 1,5 | - |відп.| - |відп. | | |------------------+-----+-----+------+------| |усередині ЗД | 3,0 | - |відп.| - |відп. | |-------------------+------------------+-----+-----+------+------| |3. Безперервність | Безперервна | - |відп.| - |відп. | |маніпуляції | послідовність | | | | | | | маніпульованого | | | | | | | сигналу | | | | | ------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
1. Параметри РМС ________________ зав. N ___________, установленої _________________________, з МКп = _________ відповідають вимогам ЕТД. РМС _____ категорії придатна до забезпечення польотів ПС. |
2. РМС аеродрому ____________ забезпечує пілотування ПС (указати необхідне в залежності від категорії РМС: до точки торкання ЗПС для РМС III категорії; до висоти 15 м для РМС II категорії; до висоти 60 м для РМС I категорії). |
Акт складений у двох примірниках: перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА); другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії) без роздруківки таблиць результатів вимірювань АСЛК. |
Голова комісії _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) Члени комісії _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) Командир ЛЛ _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) Бортоператор ЛЛ _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: протокол наземної перевірки та настроювання РМС; роздруківки таблиць результатів вимірювань АСЛК. |
( Пункт 8.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
8.5.2. При проведенні річної (піврічної) льотної перевірки РМС оформляється акт льотної перевірки РМС, який наведений нижче.
___________________________________________________________ (підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА) |
ЗАТВЕРДЖУЮ ____________________________ (керівник підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) ____________________________ (підпис, ініціали, прізвище) "__"____________ 20__ року |
АКТ |
льотної перевірки РМС __________ зав. N ______, випуску ________, (тип) (дата) установленої _________________________________, з МКп = _________ У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року проведена річна (піврічна) льотна перевірка РМС ЛЛ __________________________, обладнаним АСЛК _________ N _____. (тип, пізнавальний індекс) (тип) Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ______________________ від __________ N ________. Результати вимірювання параметрів наведені в таблицях 8.21-8.23. |
Таблиця 8.21 |
Курсовий радіомаяк |
-------------------------------------------------------------------------------- | Найменування | Вимоги до параметрів | 1 комплект | 2 комплект | | параметрів |--------------------------+---------------+---------------| | | РМС-I | РМС-II |РМС-III | Хф | Хуст | Хф | Хуст | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |1. Lо, м | +-10,5 | +-7,5 | +-3,0 | +2,3 | +0,2 | -1,4 | 0 | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |2. М, % |40 +-5,0|40 +-3,0|40 +-2,0| 42,7 | 40,5 | 43,5 | 40,4 | |-------------------+--------------------------+-------+-------+-------+-------| |3. Sk, РГМ/м; | 0,00145 |0,00135|0,00144|0,00134|0,00143| | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | дельтаSк, % | +-17 | +-17 | +-10 | -6,9 | -0,7 | -7,8 | -1,4 | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |4. Lав +, м; | +10,5 | +7,5 | +6,0 | +7,7 | - | +5,0 | - | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | Lав -, м | -10,5 | -7,5 | -6,0 | -6,5 | - | -5,8 | - | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |5. дельтаSкав +; | +17 | +17 | +17 | +16,2| - | +14,4 | - | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | дельтаSкав - | -17 | -17 | -17 | -15,5| - | -13,3 | - | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |6. ксі , РГМ, на | | | | | | | | | К | | | | | | | | |ділянках: | | | | | | | | | від границі ЗД | 0,031 | 0,031 | 0,031 | 0,006| - | 0,005 | - | |до т. "А" | | | | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від т. "А" до | лінійне зменшення до | 0,007| - | 0,008 | - | |т. "В" | 0,015 0,05 0,05 | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від т. "В" | 0,015 | 0,005 | 0,005 | 0,004| - | 0,004 | - | |до т. "С", т. "Т", | | | | | | | | |т. "Д" | | | | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від т. "Д" |лінійне збільш. до 0,01 | 0,008| - | 0,007 | - | |до т. "Е" | | | | | | |-------------------+--------------------------+-------+-------+-------+-------| |7. АХ, РГМ, у | | | | | | |секторі: | | | | | | | від ЛК до кутів | монотонне збільш. РГМ | - |відп. | - | відп. | |із РГМ = +0,18; | | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від ЛК до кутів | монотонне збільш. РГМ | - |відп. | - | відп. | |із РГМ = -0,18; | | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від кутів із | 0,18 | 0,18 | 0,18 | - | відп. | - | відп. | |РГМ = +-0,18 до | | | | | | | | |+-10 град., | | | | | | | | |не менше, РГМ | | | | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | від +-10 град. | 0,155 | 0,155 | 0,155 | - | відп. | - | відп. | |до +- 35 град. | | | | | | | | |не менше, РГМ | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |8. ЕКРМ, мкв/м, на | | | | | | | | |відстані: | | | | | | | | | 46,3 км; | 40 | 40 | 40 | - | відп. | - | відп. | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | 18,5 км; | 90 | 100 | 100 | - | відп. | - | відп. | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | т. "С", т. "Т"; | 90 | 200 | 200 | - | відп. | - | відп. | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | т. "Д", т. "Е" | - | - | 100 | - | відп. | - | відп. | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |9. ЗД КРМ під | 46,3 | 46,3 | 46,3 | | | | | |кутом 0 град., км | | | | | | | | -------------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 8.22 |
Глісадний радіомаяк |
-------------------------------------------------------------------------------- | Найменування | Вимоги до параметрів | 1 комплект | 2 комплект | | параметрів |--------------------------+---------------+---------------| | | РМС-I | РМС-II |РМС-III | Хф | Хуст | Хф | Хуст | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |1. Тета, градус; | 2...4 | 2...4 | 2...4 | 3,05 | 3,01 | 3,03 | 3,01 | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | дельтаТета, % | +-7,5 | +-7,5 | +-4,0 | +1,7 | +0,3 | +1,0 | +0,3 | | від Тета | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |2. М, % |80 +-5,0|80 +-5,0|80 +-5,0| 79,4 | - | 79,6 | - | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |3. Тета , градус; | +0,12 | +0,12 | +0,12 | +0,38 | +0,368| +0,37 | +0,36 | | в | Тета | Тета | Тета | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | Тета , градус; | -0,12 | -0,12 | -0,12 | -0,375| -0,363| -0,369| -0,364| | н | Тета | Тета | Тета | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | ДельтаS , % | +-25,0 | +-20,0 | +-15,0 | -5,0 | -1,5 | -3,2 | - | | г | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |4. Тета +, % | +7,5 | +7,5 | +7,5 | +8,5 | +7,0 | +6,8 | - | | ав | | | | | | | | | | | | | | | | | |від Тета; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | Тета -, % | -7,5 | -7,5 | -7,5 | -9,0 | -7,3 | -6,0 | - | | ав | | | | | | | | | | | | | | | | | |від Тета | | | | | | | | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |5. дельтаSгав +, % | +25 | +25 | +25 | +20,3 | - | +17,5 | - | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | дельтаSгав -, % | -25 | -25 | -25 | -18,6 | - | -21,7 | - | |-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |6. ксі , РГМ на | | | | | | | | | г | | | | | | | | |ділянках: | | | | | | | | | від границі ЗД | - | 0,035 | 0,035 | 0,021 | - | 0,020 | - | |до т. "А", т. "С"; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | від т. "А" до | - | 0,023 | 0,023 | 0,018 | - | 0,019 | - | |т. "В" лінійне | | | | | | | | |зменш. до; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | від т. "В" | - | 0,023 | 0,023 | 0,011 | - | 0,012 | - | |до т. "Т" | | | | | | | | |-------------------+--------------------------+-------+-------+-------+-------| |7. КХ у секторі, | | | | | | |РГМ: | | | | | | | від 0 до РГМ | плавне збільшення РГМ | відп. | - | відп. | - | |= -0,22; | | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від 0 до | плавне збільшення РГМ | відп. | - | відп. | - | |РГМ = +0,175; | | | | | | | |--------------------------+-------+-------+-------+-------| | від кута з | -0,22 | -0,22 | -0,22 | відп. | - | відп. | - | |РГМ = -0,22 | | | | | | | | |до кута 0,45Тета, | | | | | | | | |не менше; | | | | | | | | | |--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| | від кута з | +0,175 | +0,175 | +0,175 | відп. | - | відп. | - | |РГМ = -0,175 до | | | | | | | | |кута +1,75Тета, | | | | | | | | |не менше | | | | | | | | |
|-------------------+--------+--------+--------+-------+-------+-------+-------| |
( Таблиця 8.22 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Таблиця 8.23 |
Маркерний радіомаяк |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Під час піврічної льотної перевірці параметри за |
ВИСНОВОК |
1. Параметри РМС _________________ зав. N ___________, |
2. РМС аеродрому ____________ забезпечує пілотування ПС |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: |
( Пункт 8.5.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9. Обладнання системи посадки
9.1. Вимоги до параметрів ОСП
Таблиця 9.1 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 9.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9.2. Програми наземних перевірок ОСП
Таблиця 9.2 |
Приводна радіостанція |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 9.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Умовні позначки: |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання ОСП |
Наземну перевірку МРМ проводити за програмою, наведеною в таблиці 8.6. ( Підрозділ 9.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОСП оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОСП.
ПРОТОКОЛ |
У період з "____" _________ 20___ року до "____" __________ |
Таблиця 9.3 |
------------------------------------------------------------------ |
|---------------+--------+--------+-------+--------+-------+-----| |
Результати наземної перевірки та настроювання МРМ оформляються за формою, наведеною у таблиці 8.9.
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ОСП у складі: БПРМ (ПРС, МРМ) |
Наземну перевірку та настроювання проводили ______________________ |
( Пункт 9.2.1 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9.3. Програми льотних перевірок ОСП
9.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОСП
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 9.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Перевірка за пунктом 1 проводиться на робочій |
( Пункт 9.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки ОСП
Льотна перевірка проводиться ЛЛ.
Таблиця 9.5 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 9.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Примітки. 1. Льотна перевірка проводиться на робочій частоті ДПРМ (БПРМ).
2. Льотна перевірка за пунктами 1-3 таблиці 9.5 може виконуватися рейсовим або спеціально виділеним ПС за методикою, викладеною у пункті 11.4.1 цих Правил. При цьому в акті льотної перевірки вказуються дані відповідного ПС. ( Пункт 9.3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 9.3 доповнено пунктом 9.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
9.4. Методика льотних перевірок ОСП
9.4.1. Вимірювання ЗД ПРС
ЗД ПРС може визначатися за допомогою інформації від DME та/або СНС, за допомогою диспетчера органу ОПР по екрану індикатора радіолокатора або візуально по карті.
Польоти виконуються за основними маршрутами, на яких ПРС (ДПРМ, БПРМ) забезпечує інформацією ПС, на висоті 2000-3000 м, у напрямках "ВІД" і "НА" ПРС. У процесі польоту ЛЛ у напрямку "ВІД" ПРС до максимальної дальності повинні візуально відслідковуватися показання бортових індикаторів АРК і оцінюватися припинення стійких показань радіокомпаса. У момент, коли коливання стрілок перевищує +-5 град. визначається дальність ЛЛ від ПРС.
У процесі польоту прослуховуються сигнали розпізнавання, при цьому повинні бути оцінені правильність та розбірливість сигналів розпізнавання.
У процесі польоту в напрямку "НА" ПРС повинні візуально відслідковуватися показання індикаторів АРК і оцінюватися початок стійких показань радіокомпаса. У момент, коли коливання стрілок не перевищують +-5 град., визначається дальність ЛЛ до ПРС.
У процесі польоту прослуховуються та оцінюються правильність і розбірливість сигналів розпізнавання ПРС.
9.4.2. Оцінювання можливості використання ОСП під час заходження на посадку, вимірювання ЗД МРМ, напруженості поля в ЗД МРМ і оцінювання безперервності маніпуляції в ЗД МРМ
Польоти виконуються за схемою заходження на посадку аеродрому зі зниженням до висоти прольоту БПРМ із наступним відходом на друге коло. Під час польоту з посадковим курсом швидкість витримується постійною.
У процесі польотів під час виконання маневрів повинні візуально спостерігатися й оцінюватися правильність, стійкість і величина відхилень показань стрілки покажчика курсового кута радіостанції АРК від обраного посадкового курсу. Повинні бути зафіксовані ділянки, на яких виявлена незадовільна робота ПРС (коливання стрілки АРК і відхилень її від значення курсу посадки, що перевищують +- 5 град.). ( Абзац третій пункту 9.4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Вимірювання ЗД МРМ, безперервності маніпуляції та напруженості поля в ЗД МРМ проводиться відповідно до ЕТД АСЛК.
9.5. Оформлення результатів льотної перевірки ОСП
9.5.1. За результатами льотної перевірки ОСП оформляється акт льотної перевірки ОСП, який наведений нижче.
__________________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки ОСП у складі: |
ДПРМ (ПРС, МРМ) ________ зав. N _______, випуску ___________, |
У період з "____" __________ 20___ року до "____" __________ |
20___ року проведена _________________________________________ |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил |
Результати вимірювання параметрів наведені в таблиці 9.6. |
Таблиця 9.6 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри ОСП у складі: БПРМ (ПРС, МРМ) ___________ зав. |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії ____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: протокол |
( Підрозділ 9.5 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
10. Аеродромний додатковий маркерний радіомаяк
10.1. Вимоги до параметрів АДМРМ
Таблиця 10.1 |
------------------------------------------------------------------ |
10.2. Програми наземних перевірок АДМРМ
Таблиця 10.2 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання АДМРМ |
10.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання АДМРМ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання АДМРМ.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання АДМРМ ________ зав. N _______, |
У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року |
Таблиця 10.3 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 10.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури АДМРМ ___________ зав. N _______ |
Наземну перевірку |
10.3. Програми льотних перевірок АДМРМ
10.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію АДМРМ
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 10.4 |
------------------------------------------------------------------ |
10.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки АДМРМ
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 10.5 |
------------------------------------------------------------------ |
10.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 10.3 доповнено пунктом 10.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
10.4. Методика льотних перевірок АДМРМ
10.4.1. Вимірювання параметрів АДМРМ
Польоти виконуються за схемою, зазначеною в інструкції з виконання польотів на аеродромі. Швидкість ЛЛ витримується постійною.
У процесі прольоту АДМРМ проводиться вимірювання ЗД, напруженості в ЗД АДМРМ і оцінювання сигналу розпізнавання відповідно до ЕТД АСЛК.
10.5. Оформлення результатів льотної перевірки АДМРМ
10.5.1. За результатами льотної перевірки АДМРМ оформляється акт льотної перевірки АДМРМ, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки АДМРМ _______ зав. N ________, випуску _______, |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил |
Таблиця 10.6 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри АДМРМ _____________ зав. N ___________, |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: |
( Пункт 10.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
11. Окрема приводна радіостанція
11.1. Вимоги до параметрів ОПРС
Таблиця 11.1 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 11.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
11.2. Програми наземних перевірок ОПРС
Таблиця 11.2 |
------------------------------------------------------------------ |
|----------------------------------------+------------+----------| |
Умовні позначки: |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання ОПРС |
11.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОПРС оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОПРС.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання ОПРС _________ зав. N _____, |
У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року |
Таблиця 11.3 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 11.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури ОПРС ____________ зав. N _______ |
Наземну перевірку та |
11.3. Програми льотних перевірок ОПРС
11.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОПРС
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 11.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Льотна перевірка ЗД ОПРС виконується на основній і |
11.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки ОПРС
Льотна перевірка виконується рейсовим ПС або спеціально виділеним ПС.
Таблиця 11.5 |
------------------------------------------------------------------ |
11.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 11.3 доповнено пунктом 11.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
11.4. Методика льотних перевірок ОПРС
11.4.1. Вимірювання параметрів ОПРС
Визначення ЗД ОПРС здійснюється за допомогою інформації від DME та/або СНС, за допомогою диспетчера органу ОПР по екрану індикатора радіолокатора або візуально по карті.
Польоти виконуються за основними маршрутами, на яких ОПРС забезпечує інформацією ПС, на вибраних ешелонах, у напрямках "ВІД" і "НА" ОПРС. ( Абзац другий пункту 11.4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
У процесі польоту ЛЛ (рейсового або спеціально виділеного ПС) у напрямку "ВІД" ОПРС до максимальної дальності повинні візуально відслідковуватися показання бортового індикатора АРК і оцінюватися припинення їх стійких показань. У момент, коли коливання стрілки перевищує +-5 град., визначається дальність ЛЛ (рейсового або спеціально виділеного ПС) від ОПРС.
У процесі польоту прослуховуються сигнали розпізнавання, при цьому повинні бути оцінені правильність присвоєного коду та розбірливість сигналів розпізнавання.
У процесі польоту в напрямку "НА" ОПРС повинні візуально відслідковуватися показання індикатора АРК і оцінюватися початок їх стійких показань. У момент, коли коливання стрілки не перевищують +-5 град., визначається дальність ЛЛ (рейсового або спеціально виділеного ПС) до ОПРС.
У процесі польоту прослуховуються й оцінюються правильність присвоєного коду та розбірливість сигналів розпізнавання.
11.5. Оформлення результатів льотної перевірки ОПРС
11.5.1. За результатами льотної перевірки ОПРС оформляється акт льотної перевірки ОПРС, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки ОПРС _______ зав. N _______, випуску _________, |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил |
Таблиця 11.6 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри ОПРС ______ зав. N _____, установленої ___________, |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітки. 1. До акта льотної перевірки додається протокол |
2. Під час виконання льотних перевірок рейсовими |
( Пункт 11.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
12. Всебічно направлений далекомірний радіомаяк
діапазону ультрависоких частот
12.1. Вимоги до параметрів DME
Таблиця 12.1 |
------------------------------------------------------------------ |
12.2. Програми наземних перевірок DME
Таблиця 12.2 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання DME |
12.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання DME оформляється протокол наземної перевірки та настроювання DME.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання DME ________ зав. N ______, |
Таблиця 12.3 |
------------------------------------------------------------------ |
|------------------------+------+-----+-----+-------+------+-----| |
( Таблиця 12.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури DME _____________ зав. N _______ |
12.3. Програми льотних перевірок DME
12.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію DME
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 12.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Льотні перевірки ЗД DME проводяться за усіма |
12.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки DME
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 12.5 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Льотні перевірки ЗД DME проводяться за двома |
12.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 12.3 доповнено пунктом 12.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
12.4. Методика льотних перевірок DME
12.4.1. Визначення ЗД DME у горизонтальній і вертикальній площинах, вимірювання напруженості поля в ЗД DME
Виконуються польоти за маршрутами на висоті 5700-6000 м (для DME при взаємодії з РМС на висоті 900-1500 м) з постійною швидкістю з точним прольотом над DME. Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання ЗД у горизонтальній і вертикальній площинах та напруженості поля DME з використанням апаратури СНС.
Проводиться вимірювання ЗД у горизонтальній і вертикальній площинах, а також вимірювання напруженості поля в ЗД DME.
12.4.2. Визначення середньої помилки про дальність DME
Виконується політ по орбіті на висоті 900-1500 м на відстані 30-40 км від місця установки DME з постійною швидкістю. Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання середньої помилки про дальність з використанням апаратури СНС.
У процесі польоту проводиться вимірювання середньої помилки про дальність DME.
12.5. Оформлення результатів льотної перевірки DME
12.5.1. За результатами льотної перевірки DME оформляється акт льотної перевірки DME, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки DME _______ зав. N ________, випуску _________, |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил |
Таблиця 12.6 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Під час складання акта льотної перевірки DME, що |
ВИСНОВОК |
Параметри DME ________ зав. N ________, установленого |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: |
( Пункт 12.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
13. Всебічно направлений азимутальний радіомаяк
діапазону дуже високих частот
13.1. Вимоги до параметрів VOR
Таблиця 13.1 |
------------------------------------------------------------------ |
13.2. Програми наземних перевірок VOR
Таблиця 13.2 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 13.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Умовні позначки: "+" - перевірка проводиться; "-" - перевірка не проводиться. |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання VOR викладена в ЕТД. |
13.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання VOR оформляється протокол наземної перевірки та настроювання VOR.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання VOR ________ зав. N _________, випуску _________, установленого _______________________________. У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання VOR. Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 13.3. |
Таблиця 13.3 |
------------------------------------------------------------------ | |Норма |Результати |Пункт |ЗВТ |При- | | |за |вимірювання|мето- |(тип, |мітка| | Найменування перевірок |ЕТД, |-----------|дики |завод-| | | |допуск|1 |2 |вимі- |ський | | | | |комп-|комп-|рюван-|номер)| | | | |лект |лект |ня | | | | | | | |за ЕТД| | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |1. Напруга живлення | | | | | | | |(на вході), В | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |2. Напруга акумуляторних | | | | | | | |батарей, В | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |3. Напруга живлення | | | | | | | |постійного струму, В | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |4. Точність показань | | | | | | | |азимута за допомогою | | | | | | | |контрольної антени, град | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |5. * Фаза радіочастотного| | | | | | | |сигналу, град | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |6. Несуча частота | | | | | | | |передавача, МГц | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |7. Потужність | | | | | | | |випромінювання | | | | | | | |передавача, Вт | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |8. Глибина модуляції | | | | | | | |частотою 9960 Гц, % | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |9. Глибина модуляції | | | | | | | |частотою 30 Гц, % | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |10. Індекс фазочастотної | | | | | | | |модуляції 30 Гц, умов. | | | | | | | |один. | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |11. Рівень компоненти | | | | | | | |60 Гц на частоті | | | | | | | |модуляції 30 Гц, % | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |12. Рівень викривлення | | | | | | | |піднесучої частоти | | | | | | | |9960 Гц, % | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |13. Девіація частоти | | | | | | | |9960 Гц при фазочастотній| | | | | | | |модуляції 30 Гц, % | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |14. Параметри сигналу | | | | | | | |розпізнавання: | | | | | | | | глибина модуляції | | | | | | | |розпізнавального | | | | | | | |сигналу, %; | | | | | | | | відповідність | | | | | | | |позивного сигналу, | | | | | | | |установленому | | | | | | | |кодом Морзе | | | | | | | |-------------------------+------+-----+-----+------+------+-----| |15. Працездатність | | | | | | | |системи контролю | | | | | | | |----------------------------------------------------------------| |* Перевіряється тільки для DVOR | ------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури VOR ____________ зав. N ________ вимогам ЕТД ____________________________________________________. (відповідають, не відповідають) Наземну перевірку та настроювання проводили __________________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) __________________________________________ (посада, підпис, ініціали, прізвище) |
13.3. Програми льотних перевірок VOR
13.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію VOR
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 13.4 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Тривалість | Примітка | | |польотів, годин| | |------------------------------------+---------------+-----------| |1. ЗД VOR у горизонтальній площині | 2,0 |для одного | |------------------------------------+---------------|маршруту | |2. ЗД VOR у вертикальній площині | разом з | | |(радіус неробочої зони над VOR) | пунктом 1 | | |------------------------------------+---------------| | |3. Напруженість поля в ЗД VOR | разом з | | | | пунктом 1 | | |------------------------------------+---------------| | |4. Середня помилка про азимут | 1,5 | | |------------------------------------+---------------| | |5. Скривлення азимута | разом з | | | | пунктом 1 | | |------------------------------------+---------------| | |6. Нерівності азимута | разом з | | | | пунктом 1 | | |------------------------------------+---------------| | |7. Глибина модуляції сигналом | разом з | | |частоти 9960 Гц | пунктом 4 | | |------------------------------------+---------------| | |8. Глибина модуляції сигналом | разом з | | |частоти 30 Гц | пунктом 4 | | |------------------------------------+---------------| | |9. ВП VOR для крену ПС +-30 град. | 0,5 | | |------------------------------------+---------------| | |10. Сигнал розпізнавання VOR | разом з | | | | пунктом 1 | | |------------------------------------+---------------| | |Разом на два напівкомплекти VOR | 4,0 | | |(для одного маршруту) | | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Льотні перевірки ЗД VOR проводяться за усіма маршрутами, за якими VOR забезпечує польоти. |
13.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки VOR
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 13.5 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування перевірок | Тривалість | Примітка | | | польотів, годин | | |-----------------------------------+-----------------+----------| |1. ЗД VOR у горизонтальній площині | 2,0 |для одного| |-----------------------------------+-----------------|маршруту | |2. Середня помилка про азимут | 1,5 | | |-----------------------------------+-----------------| | |3. Скривлення азимута |разом з пунктом 1| | |-----------------------------------+-----------------| | |4. Нерівності азимута |разом з пунктом 1| | |-----------------------------------+-----------------| | |5. Глибина модуляції сигналом |разом з пунктом 2| | |частоти 9960 Гц | | | |-----------------------------------+-----------------| | |6. Глибина модуляції сигналом |разом з пунктом 2| | |частоти 30 Гц | | | |-----------------------------------+-----------------| | |7. Сигнал розпізнавання VOR |разом з пунктом 1| | |-----------------------------------+-----------------| | |Разом на два напівкомплекти VOR | 3,5 | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Льотні перевірки ЗД VOR проводяться за двома маршрутами. |
13.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 13.3 доповнено пунктом 13.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
13.4. Методика льотних перевірок VOR
13.4.1. Визначення ЗД VOR у горизонтальній та вертикальній площині, скривлення азимута, нерівності азимута та напруженості поля в ЗД VOR
Виконуються польоти за маршрутами на висоті 5000-6000 м з постійною швидкістю з точним прольотом над VOR. Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання ЗД у горизонтальній та вертикальній площинах по каналу азимута VOR з використанням апаратури СНС.
Виконується вимірювання ЗД VOR у горизонтальній та вертикальній площинах, радіуса неробочої зони над VOR, скривлення азимута, нерівності азимута і напруженість поля в ЗД VOR.
У процесі польоту прослуховується сигнал розпізнавання, оцінюється правильність присвоєного коду і якість чутності в ЗД VOR.
13.4.2. Визначення середньої помилки про азимут VOR і вимірювання глибини модуляції
Виконується політ по орбіті на висоті 900-1500 м (але не нижче безпечної висоти польоту) на відстані 30-40 км від місця установки VOR з постійною швидкістю. Обладнання АСЛК вмикається в режим визначення середньої помилки по азимуту з використанням апаратури СНС.
У процесі польоту виконується вимірювання середньої помилки про азимут, нерівність азимута, глибини модуляції сигналом частоти 9960 Гц і глибини модуляції сигналом частоти 30 Гц VOR.
13.4.3. Визначення вертикальної поляризації VOR для крену ПС +-30 град.
Застосовується один з двох методів.
Метод 1. При візуальному польоті за маршрутом на висоті 1200-1500 м (але не нижче безпечної висоти польоту) виконується розворот на 360 град. із креном 30 град. на відстані 18-40 км від VOR. Розворот починається з положення "на курсі" у напрямку на VOR.
Метод 2. При візуальному польоті за маршрутом на VOR на висоті 1200-1500 м (але не нижче безпечної висоти польоту) ЛЛ виконує крен на +-30 град. відносно поздовжньої вісі на відстані 18-40 км від VOR. Виконується чергування крену в праву сторону (+30 град.) потім горизонтальний політ і виконання крену в ліву сторону (-30 град.).
Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання вертикальної поляризації VOR.
У процесі польоту проводиться вимірювання вертикальної поляризації VOR.
13.5. Оформлення результатів льотної перевірки VOR
13.5.1. За результатами льотної перевірки VOR оформляється акт льотної перевірки VOR, який наведений нижче.
___________________________________________________________ (підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА) |
ЗАТВЕРДЖУЮ ____________________________ (керівник підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) ____________________________ (підпис, ініціали, прізвище) "__"____________ 20__ року |
АКТ |
льотної перевірки VOR _________ зав. N _______, випуску ________, (тип) (дата) установленого ___________________________________________________ У період з "__"__________20__ року до "__"_________ 20__ року проведена __________________________________ льотна перевірка VOR (вид перевірки) ЛЛ __________________________, обладнаним АСЛК ________ N ______. (тип, пізнавальний індекс) (тип) |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ______________ від __________ N ___________. Результати вимірювання параметрів наведені в таблиці 13.6. |
Таблиця 13.6 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Вимоги до |МК, |1 комплект|2 комплект|Висота | | параметрів | параметрів |град|----------+----------|польоту | | | | | Хф |Хуст| Хф |Хуст| | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |1. ЗД VOR, км |забезпечує |124 | 255 | - | 254 | - |Н = 6000| | |приймання |----+-----+----+-----+----+--------| | |сигналу на |180 | 250 | - | 252 | - |Н = 5700| | |борту ПС до |----+-----+----+-----+----+--------| | |кута 40 град.|275 | 270 | - | 255 | - |Н = 6000| | |у залежності |----+-----+----+-----+----+--------| | |від висоти | 96 | 235 | - | 240 | - |Н = 5700| | |польоту | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |2. Rнз, км | <=1,2Н | - | 5,7 | - | 5,5 | - |Н = 6000| |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |3. EVOR, мкВ/м| 90 (-107) | - |відп.| - |відп.| - | | |(РVOR, | | | | | | | | |дБВт/кв. м) | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |4. М , % | 28-32 | - |28,5 | - |29,0 | - | | | 30 | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |5. М , % | 28-32 | - |30,4 | - |30,5 | - | | | 9960 | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |6. ксіА, | +-3,5 | - |+2,3 | - |+2,4 | - | | |градус | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |7. эта , | +-3,0 | - |+1,3 | - |+1,1 | - | | | n | | | | | | | | |градус | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |8. дельтаА, | +-2 | - |+1,1 | - |+1,2 | - | | |градус | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |9. ВП, градус | +-2 | - |+0,9 | - |+0,8 | - | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |10. Сигнал |ясна | - |відп.| - |відп.| - | | |розпізнавання |чутність, | | | | | | | |VOR |правильність | | | | | | | | |присвоєного | | | | | | | | |коду | | | | | | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. При періодичній (річній) льотній перевірці параметри за пунктами 2, 9 таблиці 13.6 не заповнюються. |
ВИСНОВОК |
Параметри VOR ______________ зав. N __________, установленого ____________, відповідають вимогам ЕТД. VOR придатний до забезпечення польотів ПС. Акт складений у двох примірниках: перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА); другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки у разі видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовження терміну його дії) без роздруківки таблиць результатів вимірювань АСЛК. |
Голова комісії _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) Члени комісії _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) Командир ЛЛ _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) Бортоператор ЛЛ _____________________________________ (підпис, ініціали, прізвище) |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: протокол наземної перевірки та настроювання VOR; роздруківки таблиць результатів вимірювання АСЛК. |
( Пункт 13.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
13.6. Льотні перевірки VOR і DME при їх спільній установці
Вимоги, що висуваються до параметрів VOR і DME при спільній установці, викладені в підпунктах 12.1 і 13.1 відповідно.
Льотна перевірка параметрів VOR і DME при спільній установці проводиться відповідно до програм (підпунктах 12.3 і 13.3). Зона дії VOR і DME при їх спільній установці перевіряється протягом одного польоту.
Льотна перевірка параметрів VOR і DME при спільній установці проводиться відповідно до методик, викладених у підпунктах 12.4 і 13.4.
Вимірювання зони дії VOR і DME проводиться протягом одного польоту бортоператором АСЛК за методиками, викладеними у підпунктах 12.4.1 і 13.4.1.
За результатами льотної перевірки VOR/DME оформляється акт льотної перевірки VOR/DME, який наведений нижче.
___________________________________________________________ (підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА) |
ЗАТВЕРДЖУЮ ____________________________ (керівник підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) ____________________________ (підпис, ініціали, прізвище) "__"____________ 20__ року |
АКТ |
льотної перевірки VOR/DME _______ зав. N ______, випуску _______, (тип) (дата) установленого ___________________________________________________ У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року проведена ______________________________ льотна перевірка VOR/DME (вид перевірки) ЛЛ __________________________, обладнаним АСЛК _________ N _____. (тип, пізнавальний індекс) (тип) Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ______________ від __________ N _______. Результати вимірювань параметрів наведені в таблиці 13.7. |
Таблиця 13.7 |
------------------------------------------------------------------ | Найменування| Вимоги до |МК, |1 комплект|2 комплект|Висота | | параметрів | параметрів |град|----------+----------|польоту | | | | | Хф |Хуст| Хф |Хуст| | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |1. ЗД VOR, км |забезпечує |124 | 255 | - | 254 | - |Н = 6000| | |приймання |----+-----+----+-----+----+--------| | |сигналу на |180 | 250 | - | 252 | - |Н = 5700| | |борту ПС до |----+-----+----+-----+----+--------| | |кута 40 град.|275 | 270 | - | 255 | - |Н = 6000| | |у залежності |----+-----+----+-----+----+--------| | |від висоти | 96 | 235 | - | 240 | - |Н = 5700| | |польоту | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |2. RнзVOR, км | <=1,2Н | - | 5,7 | - | 5,5 | - |Н = 6000| | | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |3. Е , мкВ/м| 90 (-107) | - |відп.| - |відп.| - | | | VOR | | | | | | | | | | | | | | | | | |(Р , | | | | | | | | | VOR | | | | | | | | | | | | | | | | | |дБВт/кв. м) | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |4. М , % | 28-32 | - |28,5 | - |29,0 | - | | | 30 | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |5. М , % | 28-32 | - |30,4 | - |30,5 | - | | | 9960 | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |6. ксіА, | +-3,5 | - |+2,3 | - |+2,4 | - | | |градус | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |7. эта , | +-3,0 | - |+1,3 | - |+1,1 | - | | | n | | | | | | | | | | | | | | | | | |градус | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |8. дельтаА, | +-2 | - |+1,1 | - |+1,2 | - | | |градус | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |9. ВП, градус | +-2 | |+0,9 | - |+0,8 | - | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |10. Сигнал |ясна | - |відп.| - |відп.| - | | |пізнавання VOR|чутність, | | | | | | | | |правильність | | | | | | | | |присвоєного | | | | | | | | |коду | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |11. ЗД DME, км|у |124 | 253 | - | 254 | - |Н = 6000| | |відповідності|----+-----+----+-----+----+--------| | |до пункту 1 |180 | 258 | - | 259 | - |Н = 5700| | | |----+-----+----+-----+----+--------| | | |275 | 248 | - | 249 | - |Н = 5700| | | |----+-----+----+-----+----+--------| | | |296 | 249 | | 250 | |Н = 6000| |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |12. Rнз , км| <=1,2Н | - | 1,8 | | 2,1 | |Н = 6000| | DME | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |13. Е , | -89 | |відп.| |відп.| | | | DME | | | | | | | | | | | | | | | | | |дБВт/кв. м | | | | | | | | |--------------+-------------+----+-----+----+-----+----+--------| |14. дельтаД, м| +-150 | - | +58 | - | +59 | - | | ------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Під час періодичної (річної) льотної перевірки |
ВИСНОВОК |
Параметри VOR/DME _____________ зав. N ____________, |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додається: |
( Підрозділ 13.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
13.7. Льотні перевірки радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME)
13.7.1. Вимоги до параметрів радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME)
Таблиця 13.8 |
------------------------------------------------------------------- |
Примітка. Вимоги до параметра пункту 4 таблиці 13.8 "Середня |
( Пункт 13.7.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
13.7.2. Програма льотної перевірки радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME)
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 13.9 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Льотна перевірка радіалів заходження на посадку |
13.7.3. Методика льотних перевірок радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME)
Параметри радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME) перевіряються при введенні в експлуатацію за наявності схеми заходження по VOR (VOR/DME) на даному аеродромі. Політ по радіалу виконується на висоті нижче на 30 м призначених висот. Проводиться льотна перевірка двох додаткових радіалів, розташованих симетрично через 5 град. з кожної сторони радіалу підходу. Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання середньої помилки про азимут, скривлень азимута, нерівностей азимута і середньої помилки про дальність з використанням апаратури СНС.
У процесі польоту проводиться вимірювання середньої помилки про азимут, скривлень азимута, нерівностей азимута та середньої помилки про дальність.
За результатами льотної перевірки радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME) оформляється акт льотної перевірки радіалів заходження по VOR (VOR/DME), який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME) |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил |
Таблиця 13.10 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. У разі спільної установки VOR і DME в акт льотної |
ВИСНОВОК |
1. Параметри радіалів заходження на посадку по VOR (VOR/DME) |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додається: |
( Пункт 13.7.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
14. Автоматичний радіопеленгатор
14.1. Вимоги до параметрів АРП
Таблиця 14.1 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 14.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
14.2. Програми наземних перевірок АРП
Таблиця 14.2 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 14.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Умовні позначки: |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання АРП |
14.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання
АРП оформляється протокол наземної перевірки та настроювання АРП.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання АРП ________ зав. N ________, |
Таблиця 14.3 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 14.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури АРП ________ зав. N _______ |
14.3. Програми льотних перевірок АРП
14.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію АРП
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 14.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Льотні перевірки ЗД АРП проводяться за |
2. Льотні перевірки проводяться на робочих та резервних |
( Пункт 14.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
14.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки АРП
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 14.5 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. Підприємства ЦА, що мають власні ПС, оснащені |
( Таблиця 14.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
14.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 14.3 доповнено пунктом 14.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
14.4. Методика льотних перевірок АРП
14.4.1. Визначення середньоквадратичної погрішності пеленгування
( Абзац перший пункту 14.4.1 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Для визначення середньоквадратичної погрішності пеленгування виконуються польоти по орбіті. ( Абзац перший 14.4.1 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Схема пілотування.
Польоти виконуються по орбіті відносно АРП радіусом 30-50 км на висоті 2100-3000 м.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання середньоквадратичної погрішності пеленгування АРП з використанням апаратури СНС.
Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.), виміряні по індикатору азимута СНС АСЛК, дає команду "ПРИГОТОВИТЬСЯ 10 град. ... 360 град.", у момент прольоту вказаного азимута (Аслі) натискає кнопку радіозв'язку протягом однієї секунди.
Персонал РТЗ АРП за показаннями індикатора АРП визначає та записує пеленги на ЛЛ (АПі).
Помилка АРП для i-того пеленга визначається за формулою
Дельта = А - А , градус. |
Систематична помилка АРП визначається за формулою
n |
Середньоквадратична погрішність пеленгування АРП при польоті по орбіті визначається за формулою
------------------------------ |
де (Дельта - Дельта ) - фактична помилка (Дельта ). |
На АРП проводиться регулювання для виключення систематичної помилки АРП.
14.4.2. Визначення ЗД АРП у горизонтальній площині
Виконуються горизонтальні польоти за основними маршрутами у напрямках "ВІД" і "НА" АРП на двох висотах 1000 та 3000 м на відстанях 120-200 км. ( Абзац перший пункту 14.4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання АРП з використанням апаратури СНС.
Під час польотів "ВІД" або "НА" АРП рівномірно через кожні 10 км (на границі ЗД АРП - через 2-3 км), визначені по СНС АСЛК, бортоператор АСЛК дає команду "ПРИГОТОВИТЬСЯ ... км" та передає величину відстані від АРП, у момент прольоту вказаної відстані натискає кнопку радіозв'язку протягом однієї секунди.
Персонал РТЗ АРП за відмітками від ЛЛ на індикаторі АРП повинен спостерігати пеленги на ЛЛ (АПi). Під час появи флуктуації пеленга більше +-5 град. персонал РТЗ АРП записує передану дальність до АРП, яка буде значенням ЗД АРП у горизонтальній площині під час польотів "ВІД" АРП.
Під час польотів "НА" АРП ЗД (дальність) визначається в момент, коли флуктуації пеленга будуть менше +-5 град.
14.4.3. Визначення ЗД АРП у вертикальній площині
При визначенні ЗД АРП у вертикальній площині виконуються горизонтальні польоти за основними маршрутами на висоті 3000 м з відстані 120-200 км у напрямку "НА" АРП з точним прольотом над АРП. ( Абзац перший пункту 14.4.3 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі АРП з використанням апаратури СНС.
З відстані 7-10 км від АРП на борту ЛЛ вмикається радіостанція в режимі безперервного випромінювання (але не більше часу, встановленого ЕТД радіостанції).
У момент хитливих показань (флуктуації пеленга більше +-5 град.) оператор АРП авіаційним радіозв'язком через штурмана (другого пілота) подає на ЛЛ команду "ОТСЧЕТ". Бортоператор АСЛК після одержання команди "ОТСЧЕТ" проводить вимірювання кута місця Тета1 відносно точки установлення антени АРП.
У момент упевненої появи пеленгування (флуктуації пеленга менше +-5 град.) після отримання команди "ОТСЧЕТ" від персоналу РТЗ АРП вимірюється кут місця Тета2.
У вертикальній площині ЗД АРП визначається значенням кута упевненого пеленгування й обчислюється за формулою
Тета = 0,5 (| Тета1 | + | Тета2 |). |
14.5. Оформлення результатів льотної перевірки АРП
14.5.1. За результатами льотної перевірки АРП оформляється акт льотної перевірки АРП, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки АРП ___________ зав. N _____, випуску ________, |
Таблиця 14.6 |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 14.7 |
---------------------------------------------------------------------------- |
( Таблиця 14.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Параметри АРП ___________________ зав. N ___________, |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додається: |
( Пункт 14.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
15. Радіотехнічна система ближньої навігації
15.1. Вимоги до параметрів РСБН
Таблиця 15.1 |
------------------------------------------------------------------ |
15.2. Програми наземних перевірок РСБН
Таблиця 15.2 |
------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначки: |
Примітка. Методика наземної перевірки та настроювання РСБН |
15.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання РСБН оформляється протокол наземної перевірки та настроювання РСБН.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання РСБН __________ зав. N _____, |
Таблиця 15.3 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 15.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
ВИСНОВОК |
Технічні параметри апаратури РСБН ________ зав. N _______ |
15.3. Програми льотних перевірок РСБН
15.3.1. Програми льотної перевірки при введенні в експлуатацію РСБН
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 15.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Кількість маршрутів, що підлягають льотній |
15.3.2. Програми періодичної льотної перевірки РСБН
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 15.5 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Кількість маршрутів, що підлягають льотній |
15.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки
Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ. ( Підрозділ 15.3 доповнено пунктом 15.3.3 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
15.4. Методика льотних перевірок РСБН
15.4.1. Визначення ЗД РСБН у горизонтальній та вертикальній площинах, безперервність інформації про азимут і дальність, оцінювання якості сигналу розпізнавання
Виконуються польоти за маршрутами на висоті 5700-6000 м у напрямках "ВІД" до відстаней 250-300 км і "НА" РСБН із постійною швидкістю з точним прольотом над РСБН.
Обладнання АСЛК вмикається в режим роботи з визначення ЗД РСБН у горизонтальній та вертикальній площинах з використанням СНС.
Вимірювання проводяться:
при польотах "НА" з відстані 280 км від РСБН із прольотом над РСБН до Д = 1,5Н;
при польотах "ВІД" РСБН з відстані 7-6 км безупинно до моменту зникнення інформації про азимут (пеленг) та/або дальність.
У процесі польотів вимірюються поточні значення азимута Ai (пеленга Пi) та/або дальності Дi, за якими оцінюється безперервність інформації.
У процесі польоту на борту ЛЛ прослуховується сигнал розпізнавання, оцінюється якість чутності та правильність присвоєного коду.
15.4.2. Визначення середньоквадратичної помилки азимута і дальності РСБН
Польоти виконуються:
по орбіті, на висоті 700-1000 м, радіусом 20 км від місця установки РСБН із лівим, потім із правим креном;
за маршрутами на висоті 5700-6000 м у напрямках "ВІД" і "НА" РСБН постійною швидкістю.
Орбітальні польоти.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з визначення середньоквадратичної помилки азимута (пеленга) та/або дальності в режимі роботи РСБН при польоті по орбіті з використанням СНС.
Вимірювання починають при наявності інформації про азимут та/або дальності в будь-якій точці на орбіті.
Вимірювання закінчують у точці початку вимірювання після завершення орбіти. У процесі польоту вимірюються поточні значення азимута (Ai) (пеленга Пі) та/або дальності (Ді), що перевіряються РСБН; азимута (АСНС i) і дальності (ДСНС i) від СНС; обчислюються систематична (ДельтаА, ДельтаД) і випадкова (омегаа , етаа ) складові середньоквадратичної помилки азимута (пеленга) та/або дальності РСБН.
Польоти за маршрутами.
Обладнання АСЛК вмикається для роботи з визначення середньоквадратичної помилки азимута (пеленга) та/або дальності в режимі роботи РСБН при польоті за маршрутом з використанням СНС.
Вимірювання починають при наявності інформації про азимут (пеленг) та/або дальність.
Вимірювання закінчують при зникненні інформації про азимут (пеленг) і дальність.
У процесі польоту вимірюються поточні значення азимута (Ai) (пеленга Пi) та/або дальності (Дi) РСБН, що перевіряється, азимута (АСНС i) та дальності (ДСНС i) від СНС, обчислюються систематичні і випадкова середньоквадратичні помилки азимута (пеленга) та/або дальності РСБН.
15.5. Оформлення результатів льотної перевірки РСБН
15.5.1. За результатами льотної перевірки РСБН оформляється акт льотної перевірки РСБН, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки РСБН _________ зав. N _______, випуску _______, |
Результати льотної перевірки наведені в таблиці 15.6. |
Таблиця 15.6 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри РСБН _____________ зав. N _____________, |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. До акта льотної перевірки додаються: |
( Пункт 15.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
16. Наземні засоби АПЕЗ
16.1. Вимоги до параметрів наземних засобів АПЕЗ
Таблиця 16.1 |
------------------------------------------------------------------- |
( Таблиця 16.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
16.2. Програми наземних перевірок наземних засобів АПЕЗ
Таблиця 16.2 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 16.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Умовні позначки: |
Примітки. 1. Методика наземної перевірки та настроювання |
16.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання наземних засобів АПЕЗ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання наземних засобів АПЕЗ.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання наземного засобу АПЕЗ _______ |
Таблиця 16.3 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 16.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Примітка. Окремі пункти наземної перевірки та настроювання у |
ВИСНОВОК |
Технічні параметри наземного засобу АПЕЗ _____ зав. N _______ |
16.3. Програми льотних перевірок наземних засобів АПЕЗ
16.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію наземних засобів АПЕЗ
Льотна перевірка виконується ЛЛ, рейсовим або спеціально виділеними ПС.
Таблиця 16.4 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Льотні перевірки проводяться для визначення ЗД |
16.3.2. Програма спеціальної льотної перевірки наземних засобів АПЕЗ
Льотна перевірка виконується по рейсових або спеціально виділених ПС.
Таблиця 16.5 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Льотні перевірки проводяться для визначення ЗД |
16.4. Методика льотних перевірок наземних засобів АПЕЗ з використанням ЛЛ, рейсових або спеціально виділених ПС
16.4.1. Визначення ЗД наземного засобу АПЕЗ і якості зв'язку
Льотна перевірка виконується на робочих частотах мереж авіаційного радіозв'язку, на яких планується використання наземних засобів АПЕЗ для мовного радіообміну під час ОПР, та на каналах авіаційного радіомовлення.
Визначення ЗД наземного засобу АПЕЗ і якості зв'язку виконується у залежності від призначення мереж авіаційного радіозв'язку під час ОПР:
у мережах авіаційного радіозв'язку диспетчерського ОПР (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);
у мережах авіаційного радіозв'язку польотно-інформаційного обслуговування;
у мережах авіаційного радіозв'язку аварійного обслуговування (121,5 МГц).
Льотна перевірка наземного засобу АПЕЗ аварійного каналу 121,5 МГц проводиться шляхом перестроювання частоти цього засобу на робочу частоту мережі авіаційного радіозв'язку відповідного органу ОПР.
Визначення ЗД для кожного наземного засобу АПЕЗ у мережі авіаційного радіозв'язку проводиться на відповідному пункті ОПР під час радіообміну за встановленою фразеологією між диспетчером органу ОПР і бортоператором, штурманом або другим пілотом ПС.
Польоти виконуються залежно від призначення мережі авіаційного радіозв'язку при різних видах ОПР на нижніх висотах установлених маршрутів та схем польотів. Перевірка якості зв'язку здійснюється під час руління по льотному полю за встановленими маршрутами.
Для визначення ЗД наземного засобу АПЕЗ і якості зв'язку проводиться не менше 5 сеансів авіаційного радіозв'язку у межах зони обслуговування відповідного органу ОПР на різних напрямках (на або від) польоту відносно місця установки наземного засобу АПЕЗ.
Примітка. У разі малої інтенсивності польотів кількість сеансів авіаційного радіозв'язку при льотних перевірках з використанням рейсових ПС має бути достатньою для визначення ЗД наземного засобу АПЕЗ і оцінки якості зв'язку у межах району (зони) диспетчерського обслуговування органу ОПР за маршрутами, на яких проводились польоти, з урахуванням місцевих умов. ( Абзац дев'ятий пункту 16.4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
У кожному сеансі авіаційного радіозв'язку екіпаж ПС передає диспетчеру органу ОПР таку інформацію: пізнавальний індекс ПС, координати (відстань, висота польоту, азимут); для мережі авіаційного радіозв'язку аеродромного диспетчерського обслуговування вказується місцезнаходження ПС під час руління по льотному полю. Під час проведення сеансів авіаційного радіозв'язку диспетчер органу ОПР запитує екіпаж ПС щодо оцінки якості зв'язку. Диспетчер органу ОПР підтверджує одержану від екіпажу ПС інформацію та проводить оцінювання якості зв'язку з екіпажем ПС.
Оцінка ЗД та якості зв'язку наземного засобу АПЕЗ каналів авіаційного радіомовлення проводиться за повідомленнями екіпажів ПС.
ЗД наземних засобів АПЕЗ визначається відстанню та висотою польоту ПС, за яких якість зв'язку оцінюється не нижче 3-х балів.
Якість зв'язку оцінюється чутністю сигналів за шкалою:
1 бал - нерозбірливо;
2 бали - часом нерозбірливо;
3 бали - розбірливо, але важко;
4 бали - розбірливо;
5 балів - цілком розбірливо.
Відстань ПС може визначатися за допомогою інформації від DME та/або СНС, за допомогою диспетчера органу ОПР по екрану індикатора радіолокатора або візуально по карті.
При використанні приймально-передавальних наземних засобів каналів авіаційного повітряного електрозв'язку, які з метою збільшення відповідної зони покриття географічно винесені від точок розміщення відповідних органів ОПР, визначення дальності дії та оцінювання якості зв'язку на цих каналах здійснюються відносно точок розташування органів ОПР з подальшим урахуванням місць розташування віддалених приймально-передавальних засобів.
16.4.2. Визначення можливості використання наземного засобу АПЕЗ відповідним органом ОПР
Польоти виконуються відповідно до методики, викладеної в пункті 16.4.1.
Під час кожного сеансу авіаційного радіозв'язку оцінюється вплив від інших радіостанцій. У разі виявлення завад: шерехи, гул, стороння інформація, що не відносяться до переговорів з диспетчером органу ОПР даної мережі авіаційного радіозв'язку, член екіпажу ПС повідомляє про них диспетчера органу ОПР. ( Абзац другий пункту 16.4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
16.5. Оформлення результатів льотної перевірки наземного засобу АПЕЗ
16.5.1. За результатами льотної перевірки наземного засобу АПЕЗ оформляється акт льотної перевірки наземного засобу АПЕЗ, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки наземного засобу АПЕЗ ___________________ зав. |
Таблиця 16.6 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри наземного засобу АПЕЗ _____________________________ |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітки. 1. До акта льотної перевірки додаються: |
2. Під час виконання льотних перевірок ЛЛ, акти |
3. При виконанні льотних перевірок спеціально |
( Пункт 16.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
( Пункт 16.5.2 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Графік
дальності дії двостороннього авіаційного
радіозв'язку з ПС
17. Центр управління автоматизованої системи
керування повітряним рухом
17.1. Підготовка до льотної перевірки центру управління АС КПР
17.1.1. Усі радіолокаційні, радіонавігаційні засоби, які є джерелами інформації центру управління АС КПР, повинні працювати відповідно до вимог ЕТД цих засобів.
Допускається робота обчислювальних комплексів центру управління АС КПР в одномашинному режимі (без резерву).
17.1.2. Переключення режимів роботи бортових літакових відповідачів з режиму "УВД" на режим "RBS" і назад проводиться екіпажами ПС за командами диспетчерів, що здійснюють ОПР у відповідних районах (зонах).
17.1.3. Польоти ПС під час проведення льотних перевірок виконуються відповідно до інструкції з проведення польотів на конкретному аеродромі (у конкретному районі ОПР).
17.1.4. Перед льотною перевіркою центру управління АС КПР проводиться наземна перевірка та настроювання його обладнання, а також усіх наземних засобів РТЗ, які є джерелами інформації центру управління АС КПР, відповідно до ЕТД на них. Результати наземної перевірки та настроювання оформлюються протоколами наземної перевірки та настроювання наземних засобів РТЗ відповідно до цих Правил. Льотні перевірки усіх наземних засобів РТЗ, які є джерелами інформації для центру управління АС КПР, проводяться за відповідними програмами і методиками цих Правил.
У разі, якщо радіолокаційні, радіонавігаційні засоби та наземні засоби авіаційного повітряного електрозв'язку були введені в експлуатацію до льотної перевірки центру управління АС КПР, то наземна та льотна перевірка цих засобів не проводиться, а до результатів льотної перевірки центру управління АС КПР додаються діючі протоколи та акти перевірок цих засобів.
17.1.5. Результати льотної перевірки центру управління АС КПР оформлюються актами льотної перевірки радіолокаційних, радіонавігаційних засобів і наземних засобів авіаційного повітряного електрозв'язку, які є джерелами інформації центру управління АС КПР, відповідно до цих Правил.
17.2. Програма наземних перевірок центру управління АС КПР
Таблиця 17.1 |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Наземна перевірка та настроювання обладнання |
17.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання центру управління АС КПР оформляється протокол наземної перевірки та настроювання центру управління АС КПР.
ПРОТОКОЛ |
наземної перевірки та настроювання обладнання центру управління |
Таблиця 17.2 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Технічні параметри обладнання центру управління АС КПР |
17.3. Програма льотної перевірки центра управління АС КПР
Льотна перевірка виконується ЛЛ та/або рейсовими ПС.
Таблиця 17.3 |
------------------------------------------------------------------ |
( Таблиця 17.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Примітка. До програми льотної перевірки при введенні в |
17.4. Методика льотної перевірки центру управління АС КПР
17.4.1. Перевірка суміщення картографічної інформації з фактичними маршрутами польотів
Оцінювання суміщення картографічної інформації з фактичними маршрутами, схемами заходження на посадку та зонами очікування, польоти за якими здійснюють ПС, проводиться шляхом візуального контролю місцезнаходження відміток ПС відносно картографічної інформації апаратури відображення на робочому місці радіолокаційного (виконавчого) диспетчера управління повітряним рухом. ( Пункт 17.4.1 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
17.4.2. Перевірка зони оброблення радіолокаційних даних
Виконуються польоти ЛЛ за заздалегідь визначеними маршрутами, зонами очікування, схемами заходження, зльоту та прильоту. При цьому здійснюється спостереження за рухом відмітки від ПС по екрану ІПО і визначаються мінімальні та максимальні за висотою і дальністю розміри зони оброблення радіолокаційних даних центру управління АС КПР, зони зникнень відміток від ПС при трьох і більше обертах антени.
Під час перевірки якості виконання функції мультирадарної обробки (MRT) оцінюються:
об'єднання плотів у єдиний трек (відсутність зникнень і роздвоєнь відміток, стійкість супроводу);
кореляція з планом польоту;
коректність відображеної інформації (висота і швидкість польоту ПС) у формулярі та їх зміни, одиниці вимірювання (NM або Км) і ін.
17.4.3. Перевірка уведення ПС у супровід і скидання супроводу ПС (автоматичне та ручне)
Перевірка ручного й автоматичного уведення ПС у супровід і скидання супроводу ПС здійснюється відповідно до технології роботи диспетчерів органу ОПР.
Підтвердження реалізації уведення в супровід і скидання супроводу ПС здійснюється відображенням на екрані ІПО виконавчого диспетчера органу ОПР формуляра супроводу ПС, що контролюється, та відповідних змін його кольору та складу.
Переконатися в правильному виконанні функції.
17.4.4. Перевірка функції прийом-передача управління
Перевірка функції прийом-передача управління між секторами ОПР здійснюється на робочих місцях виконавчих диспетчерів органу ОПР за допомогою візуального нагляду.
Виконується прийом-передача управління ПС між двома диспетчерами органу ОПР.
Переконатися, що функція виконується відповідно до технології.
Перевірка функції прийом-передача управління ПС між суміжними центрами управління за технологією OLDI здійснюється на робочому місці виконавчого диспетчера органу ОПР відповідно до технології роботи диспетчерів органу ОПР.
Переконатися у правильному виконанні функції.
17.4.5. Перевірка відображення вектора екстраполяції
Перевірка виконується на робочому місці виконавчого диспетчера органу ОПР. При цьому варто виконати такі операції:
Вибрати часову базу для вектора екстраполяції. Ініціювати відображення вектора екстраполяції відповідно до технології роботи диспетчерів органу ОПР. Переконатися, що вектор екстраполяції відображується в напрямку прогнозованого курсу, а його довжина від вершини до середини відмітки від ПС відповідає відстані, що пройде супроводжуване ПС за час, рівний обраній часовій базі.
17.4.6. Оцінювання проходження спеціальних сигналів "Лихо", "Розпізнавання", "Втрата радіозв'язку", "Напад на екіпаж"
Переключення режимів роботи бортових літакових відповідачів з режиму "УВД" на режим "RBS" і назад виконується екіпажами ПС за командами диспетчерів органу ОПР, які здійснюють ОПР у відповідних районах (зонах).
За командами диспетчера органу ОПР на пульті управління відповідачем ПС, що контролюється, послідовно встановлюються коди 7500, 7600, 7700 і режим SPI (для режиму "RBS") і режими "Аварія" і "Знак" (для режиму "УВД"). Проходження спецсигналів підтверджується відображенням на екрані ІПО в такий спосіб:
формуляр даного ПС має бути пофарбований в яскраво-червоний колір;
миготіння формуляра;
у першому рядку формуляра відображується ознака спецсигналу (відповідно до ЕТД центру управління АС КПР).
Перевірити проходження і правильність відображення ознаки спецсигналу у формулярі супроводу.
17.4.7. Перевірка функцій мережі безпеки (STCA, MSAW, APW)
Перевірка коректності спрацьовування функції попередження про короткочасний конфлікт (STCA) виконується:
а) у разі польоту ПС на зустрічних курсах:
ПС направляються на суміжних зустрічних ешелонах (наприклад FL 170 і FL 160), відповідачі ПС працюють у режимі "УВД". На відстані 50 км між ПС у зоні підходу та 70 км у зоні РЦ відповідач одного з ПС імітує висоту зустрічного ПС шляхом установлення відповідного тиску на висотомірі. Режим імітації вводиться і скасовується за командою диспетчера органу ОПР;
б) у разі польоту ПС на курсах, що сходяться:
ПС направляються з різних напрямків під кутом не менше 80 град. з розходженням висоти 300 метрів з імітацією однакової висоти (відповідно до пункту "а)" на відстані 60 км від точки сходження маршрутів;
в) у разі польоту ПС на одному курсі:
ПС направляються на ешелонах з розходженням за висотою 300 м в одному напрямку; перше ПС прямує з меншою швидкістю ніж друге ПС; відстань між ПС складає: 40 км - для РЦ і 14 км - для підходу з імітацією однакової висоти (відповідно до пункту "а)";
г) у разі польоту ПС на зустрічних курсах зі зміною профілю польоту:
ПС направляються на ешелонах з різницею висоти 300 м на зустрічних курсах. Одне з ПС імітує зміну висоти польоту (шляхом установлення тиску за шкалою барометричного висотоміра) до перетинання висоти, зайнятої іншим ПС.
Примітка. Параметри функції STCA встановлюються відповідно до |
Перевірка функції попередження про мінімально безпечну висоту (MSAW) виконується під час польоту ПС на висоті 1200 м з імітацією зменшення висоти шляхом зміни установлення тиску за шкалою барометричного висотоміра.
Перевірка функції попередження про наближення до забороненої зони (APW) здійснюється шляхом утворення та активізації штучної зони заборони польотів на шляху польоту ПС.
Примітка. Маршрути та висоти льотної перевірки встановлюються |
17.4.8. Перевірка роботи центру управління АС КПР у режимі BY-PASS (DARD)
Перевірка здійснюється відповідно до технології роботи диспетчерів органу ОПР шляхом відключення мультирадарного оброблення в усій системі та на кожному робочому місці (льотна перевірка при введенні в експлуатацію) або на окремих робочих місцях при спеціальній льотній перевірці.
Перевірити розміри (границі за висотою та дальністю) зони радіолокаційного оброблення, правильність відображеної інформації на екрані ІПО, правильність виконання функцій на робочому місці виконавчого диспетчера органу ОПР.
17.4.9. Перевірка роботи центру управління АС КПР із використанням радіолокаційної інформації тільки від ВОРЛ
Перевірка здійснюється відповідно до пунктів 2-4 програми льотної перевірки центру управління АС КПР при відключенні джерел первинної інформації.
17.4.10. Перевірка системи мовного зв'язку
Перевірка зводиться до перевірки мережі авіаційного радіозв'язку диспетчерського ОПР (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу, аеродромне диспетчерське обслуговування) відповідно до програми та методики льотних перевірок наземних засобів АПЕЗ цих Правил. За набраною статистикою проходження запитів і відповідей складається висновок про якість (безперервності, дальності) зв'язкового поля та можливості використання наземних засобів АПЕЗ для ОПР у даному районі.
Примітка. За наявності відповідних можливостей в центрі |
17.5. Оформлення результатів льотної перевірки центру управління АС КПР
17.5.1. За результатами льотної перевірки центру управління АС КПР оформляється акт льотної перевірки центру управління АС КПР, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
У період з "__"_________ 20__ року до "__"_________ 20__ року |
Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил |
1. Остання льотна перевірка проведена "__"________ 20__ року. |
2. Технічне обслуговування обладнання центру управління АС |
3. Параметри обладнання центру управління АС КПР відповідають |
4. Результати льотної перевірки: |
4.1. Суміщення картографічної інформації з фактичними |
4.2. В якості джерел радіолокаційної інформації центру |
Радіолокаційне перекриття забезпечується (не забезпечується, |
4.3. Супровід ПС у зоні дії системи забезпечується (не |
4.4. Вектор екстраполяції відображається в напрямку (з |
4.5. Проходження спецсигналів "Нещастя", "Розпізнавання", |
4.6. Прийом-передача управління між секторами і між центрами |
4.7. Функції мережі безпеки STCA, MSAW, APW виконуються |
4.8. Робота в режимі BY-PASS (DARD) забезпечується (не |
4.9. Нормальна робота від джерел вторинної інформації |
ВИСНОВОК |
Параметри центру управління АС КПР __________________________ |
Акт складений у двох примірниках: |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітки: 1. Пункти 1, 2 при проведенні льотної перевірки при |
Додатки: 1. Акти льотних перевірок радіолокаційних, |
( Пункт 17.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
18. Світлосигнальне обладнання аеродромів
18.1. Вимоги до параметрів ССО
Таблиця 18.1 |
------------------------------------------------------------------ |
Таблиця 18.2 |
Таблиця регулювання яскравості вогнів системи ВМІ |
------------------------------------------------------------------ |
Примітки. 1. Допускається регулювання сили світла 5 і 20 |
Таблиця 18.3 |
Таблиця набору вогнів і їхньої ступені |
----------------------------------------------------------------------------- |
18.2. Програми льотних перевірок систем ССО
18.2.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВМІ, ВВІ
Льотна перевірка виконується ЛЛ або спеціально виділеним ПС.
Таблиця 18.4 |
------------------------------------------------------------------ |
18.2.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ГВ
Льотна перевірка виконується ЛЛ.
Таблиця 18.5 |
------------------------------------------------------------------ |
18.2.3. Програма періодичної (річної) льотної перевірки ВМІ, ВВІ
Льотні перевірки виконуються ЛЛ або спеціально виділеним ПС.
Таблиця 18.6 |
------------------------------------------------------------------ |
18.2.4. Програма періодичної (річної) льотної перевірки ГВ
Льотні перевірки виконуються ЛЛ.
Таблиця 18.7 |
------------------------------------------------------------------ |
18.2.5. Програма спеціальної льотної перевірки Обсяг та
необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником ССО. ( Підрозділ 18.2 доповнено пунктом 18.2.5 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
18.3. Методика льотних перевірок ССО
Льотні перевірки систем ССО проводяться при видимості не менше 5 км, висоті хмарності не нижче 300 м. Польоти з фотографуванням світлової картини проводяться в сутінках або темний час доби.
18.3.1. Методика фотографування вогнів ССО
Для одержання об'єктивної оцінки придатності до експлуатації систем ССО під час проведення льотних перевірок систем ВМІ й ВВІ повинно проводитися фотографування (або запис на відеокамеру) вогнів наближення і ЗПС.
Відеозйомка і фотографування проводиться під час заходження на посадку протягом часу, необхідного для одержання повної інформації про вогні наближення і ЗПС.
У разі використання телевізійних пристроїв реєстрація проводиться відповідно до можливостей реєстрації (швидкості друкування) типу принтера, що використовується.
Для фотодруку відбираються по 2-3 найбільш якісні негативи вогнів системи ССО.
Проявлена плівка з позначеними датою обльоту і номером ЛЛ або ПС, яким проводилася льотна перевірка, повинна зберігатися в службі з експлуатації ССО протягом року. Фотографії або роздруківки (на зворотній стороні вказуються назва аеродрому, напрямок посадки і ставиться печатка авіаційного підприємства, що володіє даним аеродромом) прикладаються до акта льотної перевірки системи ССО.
18.3.2. Перевірка схеми розташування вогнів ССО
Польоти виконуються за схемою чотирикутного маршруту та заходження на посадку зі зниженням по глісаді до висоти 40-50 м, із прольотом над ЗПС і наступним відходом на друге коло або з посадкою та рулінням по ЗПС і РД (зі швидкістю 60 км/год).
Диспетчер органу ОПР вмикає вогні на ту ступінь яскравості, за якої не створюється сліпуча дія при даних метеоумовах:
для вогнів малої інтенсивності - 2 кнопка (група);
для вогнів системи ВВІ - 3 (4) кнопка (група).
Перевірка обладнання руління здійснюється шляхом візуального спостереження за наявністю, кольором вогнів і аеродромних знаків під час руління по РД і ЗПС перед зльотом і після посадки.
Під час руління по РД і вирулювання з РД на ЗПС, з ЗПС на РД, з однієї РД на іншу, з РД на перон повинні перевірятися аеродромні знаки, маркування критичної зони, вогні РД.
У процесі оцінювання визначається відсутність помітних відхилень у розташуванні вогнів і аеродромних знаків, фіксуються пропуски, колір (або спотворення кольору) вогнів і аеродромних знаків.
Перевірка вогнів наближення, світлових горизонтів і вхідних вогнів здійснюється шляхом фотографування з кабіни екіпажу відповідно до методики, викладеної у пункті 18.3.1 (або по екрану дисплея з фіксацією на папері або магнітному носії відеоінформації), під час польоту ЛЛ або ПС по глісаді з відстані 5-4 км від порога ЗПС зі зниженням до висоти 50-40 м і прольотом над ЗПС.
За отриманими фотографіями визначається відповідність розташування вогнів схеми, яка затверджена для даного аеропорту. Відповідність кольору вогнів у підсистемах визначається екіпажем візуальною оцінкою.
18.3.3. Визначення обсягу вогнів, що не горять, у підсистемах
Польоти виконуються аналогічно пункту 18.3.2.
Диспетчер органу ОПР вмикає вогні аналогічно методиці, викладеній в пункті 18.3.2. Візуальне спостереження і фотографування вогнів у підсистемах повинно здійснюватися аналогічно методиці, викладеній в пунктах 18.3.1, 18.3.2. Візуально або за фотографією (по екрану дисплея) визначається кількість вогнів, що не горять, і їх обсяг у відсотках, а також відсутність або затінення двох вогнів підряд у відповідній підсистемі.
18.3.4. Оцінювання яскравості вогнів у підсистемах
Польоти виконуються аналогічно пункту 18.3.2.
Диспетчер органу ОПР вмикає вогні аналогічно методиці, викладеній в пункті 18.3.2.
Візуальне спостереження і фотографування вогнів у підсистемах повинно здійснюватися аналогічно методиці, викладеній в пунктах 18.3.1, 18.3.2. Візуально або за фотографією визначаються наявність і місце розташування вогнів з більшою або меншою яскравістю від середнього фона світлосигнальної картини.
Аеродромні знаки не повинні створювати сліпучої дії, а їхні символи повинні чітко розрізнятися з відстані 100-125 м.
18.3.5. Перевірка світлового маркування осьових вогнів ЗПС
Польоти виконуються аналогічно пункту 18.3.2.
Диспетчер органу ОПР вмикає вогні аналогічно методиці, викладеній в пункті 18.3.2.
Візуальне спостереження і фотографування осьових вогнів ЗПС здійснюється аналогічно методиці, викладеній в пунктах 18.3.1, 18.3.2. У процесі заходження оцінюється правильність кольору і чергування кольору вогнів на ділянках:
900-300 м до кінця ЗПС;
300 м до кінця ЗПС;
на іншій частині ЗПС.
За командою з борту ЛЛ або ПС диспетчер органу ОПР дає вказівку на трансформаторну підстанцію ВВІ на відключення однієї з кабельних ліній живлення осьових вогнів.
Візуальне спостереження і фотографування осьових вогнів ЗПС здійснюється аналогічно методиці, викладеній в пунктах 18.3.2, 18.3.3. При цьому оцінюється збереження колірного маркування осьових вогнів і рівномірність відстані між вогнями на ділянці 900-300 м до кінця ЗПС.
18.3.6. Перевірка роботи пристрою дистанційного управління
Польоти виконуються аналогічно пункту 18.3.2.
Диспетчер органу ОПР за командою з борту ЛЛ або ПС послідовно переключає групи вогнів з першої до останньої кнопки (групу), а потім - з останньої до першої. Кожен цикл переключення виконується по 2-3 рази протягом одного заходження з витримкою 2-3 с між включеннями кнопок.
Візуально повинне спостерігатися відповідно збільшення або зменшення яскравості вогнів у підсистемах. Зміна яскравості або помітне зниження яскравості повинне відбуватися без проміжку затемнення.
18.3.7. Перевірка правильності набору груп і яскравості вогнів
Польоти виконуються аналогічно пункту 18.3.2.
Диспетчер органу ОПР здійснює переключення вогнів у підсистемах аналогічно методиці, викладеній в пункті 18.3.6, і повідомляє на ЛЛ або ПС номер кнопки (групи) включених вогнів.
Візуально перевіряється правильність включення груп вогнів відповідно до таблиць 18.2, 18.3, а також збільшення або зменшення яскравості тих вогнів, що передбачені для кожної кнопки (групи) на ПОУ диспетчера органу ОПР.
18.3.8. Вимірювання кутів глісадних вогнів
Польоти виконуються за схемою чотирикутного маршруту та заходження на посадку зі зниженням за траєкторіями, що відрізняються на кути +-30' (35'), +-10' (15') від номінальної глісади, до висоти 60 м з наступним відходом на друге коло.
Під час заходження ЛЛ на посадку вище глісади на 30' (35') командир повітряного судна (КПС) повинен спостерігати три зовнішніх вогні білого кольору і четвертий вогонь (внутрішній, найближчий до ЗПС) поперемінно білого або червоного кольору та пілотувати ЛЛ таким чином, щоб під час зниження спостерігалася ця композиція вогнів до висоти відходу на друге коло.
Під час заходження ЛЛ на посадку вище глісади на 10' (15') КПС повинен спостерігати два зовнішніх вогні білого кольору, третій вогонь (внутрішній) поперемінно білого або червоного кольору, четвертий вогонь (внутрішній) червоного кольору і пілотувати ЛЛ таким чином, щоб під час зниження спостерігалася ця композиція вогнів до висоти відходу на друге коло.
Під час заходження ЛЛ на посадку нижче глісади на 10' (15') КПС повинен спостерігати перший вогонь (зовнішній) білого кольору, другий вогонь (зовнішній) поперемінно білого або червоного кольору, два внутрішніх вогні червоного кольору і пілотувати ЛЛ таким чином, щоб під час зниження спостерігалася ця композиція вогнів до висоти відходу на друге коло.
Під час заходження ЛЛ на посадку нижче глісади на 30' (35') КПС повинен спостерігати один вогонь (зовнішній) поперемінно білого або червоного кольору, інші вогні червоного кольору і пілотувати ЛЛ таким чином, щоб під час зниження спостерігалася ця композиція вогнів до висоти відходу на друге коло.
Диспетчер органу ОПР вмикає ГВ відповідно до таблиці набору для даного аеродрому.
Обладнання АСЛК вмикається в режим роботи з вимірювання кута глісади.
Вимірювання починають після четвертого розвороту на передпосадковій прямій за наявності інформації про траєкторію ЛЛ на максимально можливій відстані.
Вимірювання припиняють після прольоту БМРМ.
У момент точного спостереження необхідної світлосигнальної картини ГВ КПС подає команду "ОТСЧЕТ", при цьому повинні бути зареєстровані поточні значення кута глісади Тетаi . У процесі заходження повинне бути зроблено 7-10 відліків.
За виміряними даними Тетаi обчислюється кут даного глісадного вогню (Тета +30').
Вимірювання кутів інших глісадних вогнів проводиться аналогічно.
18.3.9. Порівняльне оцінювання траєкторії польоту під час заходження ПС на посадку з використанням ГВ і РМС
Під час польоту по глісаді РМС другий пілот спостерігає за глісадними вогнями. При цьому для PAPI повинні бути видними два червоних (найближчі до ЗПС) і два білих вогні, для APAPI - один червоний і один білий вогні.
При польоті по глісадним вогням другий пілот спостерігає за глісадною планкою пілотажно-навігаційного приладу, яка повинна перебувати в центрі кружка.
18.4. Оформлення результатів льотної перевірки ССО
18.4.1. За результатами льотної перевірки систем ВВІ-I, ВВІ-II, ВВІ-III оформляється акт льотної перевірки системи ВВІ, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки системи ВВІ _____ зав. N _____, випуску ______, |
Таблиця 18.8 |
------------------------------------------------------------------ |
ВИСНОВОК |
Параметри системи ВВІ-I (ВВІ-II, ВВІ-III) ______ зав. N ____, |
Голова комісії _____________________________________ |
Примітка. Для підприємства ЦА до акта льотної перевірки |
( Пункт 18.4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
18.4.2. За результатами льотної перевірки систем ВМІ оформляється акт льотної перевірки системи ВМІ, який наведений нижче.
___________________________________________________________ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
АКТ |
льотної перевірки системи ВМІ _____ зав. N ____, випуску _______, |
Таблиця 18.9 |
ВИСНОВОК |
------------------------------------------------------------------ |
Параметри системи ВМІ _____________ зав. N ___________, |
Голова комісії _______________________________ |
Примітка. Для підприємства ЦА до акта льотної перевірки |
( Пункт 18.4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Начальник управління технічного забезпечення аеронавігації М.В.Бондаренко
Додаток 1
до пункту 2.1.3.2 Правил
організації і проведення
наземних та льотних
перевірок наземних
засобів радіотехнічного
забезпечення польотів,
авіаційного
електрозв'язку та
світлосигнального
обладнання аеродромів
цивільної авіації України
Вимірювання кутів
закриття в горизонтальній площині
1. Дальність дії РЛС визначається висотою розташування антен і кутами закриття для даного місця встановлення. Кути закриття визначаються рельєфом місцевості і наявністю місцевих предметів.
2. Вимірювання кутів закриття
Кути закриття вимірюються з точністю +-2' за кутом місця та |
Азимутальні кути повинні відраховуватися від магнітного меридіана для ОРЛ-А та від дійсного меридіана для ОРЛ-Т. Кути закриття повинні вимірюватися з місця встановлення РЛС.
Кути закриття визначаються за допомогою теодоліта, розміщеного на рівні електричного центра антени або на землі. При визначенні кутів закриття із землі вони перераховуються до рівня установки антени. Кути закриття визначаються шляхом зняття кругової панорами перешкод, що оточують РЛС.
Орієнтування теодоліта повинне проводитися по місцевих предметах, які обрані за орієнтир для даного сектора огляду. Вимірювання кутів закриття варто проводити за умов ясної погоди з метою врахування усіх місцевих предметів, що затінюють видимість (будівлі, труби, опори ліній зв'язку й електропередачі та ін.) і змінюють рельєф місцевості.
Дані вимірювання заносяться до таблиці 1.
Таблиця 1 |
------------------------------------------------------------------ |
3. Побудова графіків кутів закриття
За результатами вимірювання, занесеними до таблиці 1, проводиться побудова графіків кутів закриття (рис. 1).
З рис. 1 можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Побудова графіків кутів закриття проводиться в координатах азимут - кут місця.
На графіку кутів закриття по горизонтальній осі відкладаються значення азимута від 0 до 360 град., а по вертикальній осі - значення кутів закриття.
На графіку кутів закриття вказуються:
найменування наземного засобу РТЗ;
умови складання графіка (знятий з рівня установлення антени з орієнтуванням по місцевих предметах, знятий з землі, а потім перерахований до рівня установки антени);
врахування магнітного схилення під час орієнтування теодоліта;
дата складання графіка;
прізвище і підпис керівника об'єкта РТЗ.
Графік кутів закриття повинен зберігатися на об'єкті РТЗ.
З появою нових споруджень, що створюють кути закриття, у графік повинні вчасно вноситися зміни.
Складання графіка дальності дії РЛС
1. Графік дальності дії РЛС складається за результатами льотної перевірки для трьох висот (мінімальної, проміжної та максимальної) та є візуальним представленням зони дії РЛС.
2. Льотна перевірка дальності дії РЛС проводиться спеціальним обльотом за маршрутами, що проходять через район, контрольований РЛС відповідно до методики визначення зони дії РЛС.
За іншими напрямками, що не збігаються з маршрутами польотів, дальність дії РЛС спеціальним обльотом не перевіряється та за необхідності визначається за ЕТД.
3. За результатами льотної перевірки складається графік зони дії РЛС.
Графік будується в полярних координатах і орієнтується по магнітному меридіану для ОРЛ-А та по дійсному меридіану для ОРЛ-Т. На координатну сітку графіка наноситься азимутальна шкала від 0 град. до 360 град. через 10 град. і радіальні окружності дальності (радіус найбільшої радіальної окружності вибирається відповідно до радіуса зони контрольованого району), а також маршрутів польотів ПС.
Потім на графік наносяться координати (азимут, дальність) точок зникнення і появи відмітки від ПС у залежності від азимута та висоти польоту ПС, отримані під час льотної перевірки. З'єднані лінією точки формують відповідно границю максимальної видимості, границю мінімальної видимості, границі області радіозатінення.
На графіку дальності дії РЛС, зразок якого наведений на рисунку 2, вказуються:
З рис. 2 можна ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
найменування наземного засобу РТЗ;
дата складання графіка;
прізвище та підпис керівника об'єкта РТЗ.
Графік дальності дії РЛС повинен зберігатися на об'єкті РТЗ
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Начальник управління технічного забезпечення аеронавігації М.В.Бондаренко
Додаток 2
до пункту 2.1.4 Правил
організації і проведення
наземних та льотних
перевірок наземних засобів
радіотехнічного забезпечення
польотів, авіаційного
електрозв'язку
та світлосигнального
обладнання аеродромів
цивільної авіації України
ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЛЬОТНИХ ПЕРЕВІРОК |
--------------------------------------------------------------------------------------------- |
Умовні позначення: |
У додатку наведена періодичність льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО в перші 36 місяців їх експлуатації.
Після 36 місяців експлуатації періодичність льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО така:
РМС-I - один раз на рік за річною програмою;
РМС-II, РМС-III - два рази на рік за річною та піврічною програмами;
VOR, DME, ОСП, ОПРС, МРМ, АДМРМ, АРП - один раз на рік за річною програмою;
ВВІ, ГВ - один раз на рік за річною програмою;
РСБН, ВМІ - один раз на три роки за річною програмою;
Наземним засобам АПЕЗ, ПОРЛ, ВОРЛ, ПОРЛ/ВОРЛ, ОРЛ-А, ОРЛ-Т, ТРЛК, ПРЛ, ВМІ, ВВІ, ГВ - проводяться спеціальні льотні перевірки у таких випадках:
зміни границь зон диспетчерського обслуговування (для радіолокаційних засобів); зміни кутів закриття; зміни кутів нахилу глісади (для ПРЛ); наявності зауважень органів ОПР і екіпажів ПС та у разі виявлення невідповідності параметрів установленим вимогам; за рішенням комісії, що займається розслідуванням авіаційних подій; у разі продовження терміну служби (ресурсу).
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 667 від 03.08.2007 )
Начальник управління технічного забезпечення аеронавігації М.В.Бондаренко
Додаток 3
до пункту 2.3.6 Правил
організації та проведення
наземних та льотних
перевірок наземних засобів
радіотехнічного забезпечення
польотів, авіаційного
електрозв'язку
та світлосигнального
обладнання аеродромів
цивільної авіації України
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПЛАН-ГРАФІК |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ |
Умовні позначення : ПОГОДЖЕНО: _________________ |
Директор Авіакомпанії Заступник генерального |
"__"_____________ 20__ року "__"_____________ 20___ року |
Начальник управління технічного забезпечення аеронавігації М.В.Бондаренко