Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 квітня 1998 р. N 578
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 335 від 13 травня 2013 р.)
Про затвердження положень щодо застосування
Закону України "Про зайнятість населення"
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1190 від 02.08.2000
N 357 від 20.03.2006
N 219 від 14.02.2007
N 202 від 19.03.2008 )
У зв'язку з прийняттям Закону України від 21 листопада 1997 р. N 665 "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки;
Положення про порядок подання матеріальної допомоги по безробіттю;
Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту;
Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт;
Положення про порядок організації сезонних робіт;
Положення про порядок надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.
2. Визнати такими, що втратили чинність, Положення про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та про умови подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їх сімей та Положення про організацію оплачуваних громадських робіт, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47 (ЗП УРСР, 1991 р., N 6, ст. 50; ЗП України, 1993 р., N 10, ст. 200).
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
( Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки втратило чинність на підставі Постанови КМ N 219 від 14.02.2007 )
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1998 р. N 578
Положення
про порядок подання матеріальної допомоги по безробіттю
Загальна частина
1. Це Положення визначає умови та порядок виплати безробітним матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, та допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
2. Період одержання безробітним матеріальної допомоги по безробіттю включається до його загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу.
3. Матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога та допомога на поховання призначаються центром зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачуються в установленому порядку через банківські установи.
Умови та порядок виплати безробітним
матеріальної допомоги по безробіттю
4. Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 відсотків установленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
5. Матеріальна допомога по безробіттю може призначатися з наступного дня після закінчення виплати допомоги по безробіттю.
6. Для одержання матеріальної допомоги по безробіттю громадянин повинен після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю подати до центру зайнятості письмову заяву та довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї за квартал (три місяці), що передує поданню заяви про надання матеріальної допомоги.
Середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї безробітного обчислюється центром зайнятості. У сукупному доході не враховується допомога по безробіттю.
Призначення матеріальної допомоги по безробіттю оформляється наказом (розпорядженням) центру зайнятості, номер і дата якого заносяться до картки персонального обліку.
7. Матеріальна допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць.
У разі хвороби безробітного матеріальна допомога по безробіттю може бути одержана іншими особами за умови подання доручення, оформленого в установленому порядку, та довідки за підписами головного і лікуючого лікарів, засвідченими печаткою.
8. Виплата матеріальної допомоги по безробіттю припиняється відповідно до пункту 1 статті 30 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) у разі:
а) працевлаштування безробітного;
б) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
в) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;
г) проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
д) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
е) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію;
є) одержання права на пенсію відповідно до законодавства України;
ж) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто);
з) закінчення строку її виплати;
и) одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю шляхом обману;
і) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
ї) подання до державної служби зайнятості письмової заяви про відмову від її послуг;
й) смерті безробітного.
9. Громадяни, які раніше перебували на обліку у державній службі зайнятості як безробітні і були зняті з обліку в період одержання матеріальної допомоги по безробіттю та не працевлаштувалися, можуть повторно звернутися за сприянням у працевлаштуванні.
У разі коли в день звернення громадянинові не була запропонована підходяща робота, йому поновлюється статус безробітного. Виплата громадянам матеріальної допомоги по безробіттю, якщо її строк не закінчився, поновлюється у разі, коли вони були зняті з обліку відповідно до підпунктів "є", "и" пункту 44 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, а також коли виплата матеріальної допомоги по безробіттю була припинена у зв'язку з проходженням професійної підготовки, перепідготовки та підвищенням кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.
В інших випадках виплата матеріальної допомоги по безробіттю не поновлюється.
Для поновлення виплати матеріальної допомоги по безробіттю, яка була припинена відповідно до підпунктів "г", "ж" та "і" пункту 8 цього Положення, громадянин повинен подати до центру зайнятості заяву про поновлення подання матеріальної допомоги по безробіттю та поновити довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї за квартал (три місяці), що передує поданню заяви про поновлення подання матеріальної допомоги.
10. Виплата матеріальної допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців у разі порушення вимог пункту 4 статті 28 Закону України "Про зайнятість населення".
11. Виплата матеріальної допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців відповідно до пункту 3 статті 30 Закону України "Про зайнятість населення" у разі:
а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;
б) приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги по безробіттю;
в) порушення громадянином умов і строку його реєстрації та перереєстрації як безробітного;
г) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше місяця без поважних причин і не сприяв своєму працевлаштуванню;
д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням державної служби зайнятості;
е) припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.
Умови та порядок виплати безробітним одноразової
матеріальної допомоги та допомоги на поховання
12. Кожний із членів сім'ї, який перебуває на утриманні безробітного, а також громадяни, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю, можуть одержати одноразову матеріальну допомогу у розмірі 50 відсотків установленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї безробітного не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
13. Одноразова матеріальна допомога може надаватися не більше двох разів протягом календарного року за умови, що безробітний виконує вимоги пункту 4 статті 28 Закону України "Про зайнятість населення".
14. Для одержання одноразової матеріальної допомоги громадянин повинен подати до центру зайнятості письмову заяву та довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї за квартал (три місяці), що передує поданню заяви.
Середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї безробітного обчислюється центром зайнятості. У сукупному доході не враховується допомога по безробіттю.
Призначення одноразової матеріальної допомоги оформляється наказом (розпорядженням) центру зайнятості, номер і дата якого заносяться до картки персонального обліку.
15. Допомога на поховання громадянина, що зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, або як безробітний, виплачується членам сім'ї або особі, яка здійснювала поховання, у розмірі, встановленому законодавством.
У разі смерті особи, яка перебувала на утриманні безробітного, матеріальна допомога надається безробітному.
16. Допомога на поховання виплачується на підставі документів, які:
а) підтверджують факт смерті громадянина, що зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, або як безробітний, чи особи, яка перебувала на утриманні безробітного;
б) підтверджують належність до сім'ї померлого (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо) або засвідчують особу, яка здійснила поховання;
в) засвідчують факт перебування на утриманні безробітного.
Відповідальність за порушення умов та порядку
подання матеріальної допомоги по безробіттю
17. Відповідальність за порушення умов та порядку подання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги та допомоги на поховання несе керівник центру зайнятості за місцезнаходженням безробітного на обліку.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1998 р. N 578
Положення
про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях
і установах робочих місць для працевлаштування громадян,
які потребують соціального захисту
Це Положення визначає порядок бронювання та встановлення квоти робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності (далі - підприємства) для працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (далі - громадяни, які потребують соціального захисту).
Загальна частина
1. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, мають таке значення:
броня - кількість робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту;
квота робочих місць - закріплена норма робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості, у відсотках до кількості робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.
2. Відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування громадянам, які потребують соціального захисту, в тому числі:
а) жінкам, які мають дітей віком до 6 років;
б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;
в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
г) особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам - 53 років);
д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.
3. До громадян, зазначених у підпунктах "в" і "д" пункту 2 цього Положення, які потребують соціального захисту та надання першого робочого місця, належать:
а) молодь до 18 років;
б) громадяни старші 18 років, які закінчили або припинили навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, не пізніше календарного року з дня закінчення навчання, звільнення з військової (невійськової) служби;
в) діти (сироти), які залишилися без піклування батьків, а саме:
діти, які не досягли 18 років;
вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти після закінчення навчальних закладів (очної форми навчання), але не пізніше досягнення ними 23-річного віку, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом календарного року з дня закінчення навчання;
г) громадяни, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, які вважаються такими, що потребують соціального захисту, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, не пізніше календарного року з дня звільнення після відбуття покарання або примусового лікування.
4. З метою забезпечення додаткових гарантій щодо працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах з чисельністю понад 20 чоловік до 5 відсотків загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, в тому числі з гнучкими формами зайнятості.
У межах броні місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад встановлюють підприємствам квоту робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.
Квота робочих місць встановлюється щодо кожної категорії громадян, зазначених у пункті 2 цього Положення, які потребують соціального захисту.
Порядок бронювання та визначення квоти робочих місць
5. Центри зайнятості під час розроблення територіальних програм зайнятості населення готують пропозиції місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних рад щодо величини броні та квоти робочих місць на підприємствах на наступний рік.
6. На основі аналізу статистичних даних і аналізу ринку праці та з урахуванням пропозицій органів соціального захисту населення, органів освіти, органів внутрішніх справ та інших центри зайнятості визначають очікувану чисельність громадян, які потребуватимуть соціального захисту в наступному році, а також вивчають можливості підприємств щодо працевлаштування цієї категорії громадян. При цьому враховується економічне становище підприємств, чисельність працюючих, обсяги працевлаштування згідно з квотою осіб, які потребують соціального захисту у звітному році.
7. Пропозиції про встановлення броні та квоти робочих місць на наступний рік доводяться до підприємств для попереднього їх уточнення за місяць до внесення на розгляд місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад проекту рішення про встановлення броні та квоти робочих місць на підприємствах для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту. Підприємства уточнюють перелік зазначених робочих місць і у двотижневий строк надсилають дані центрам зайнятості.
8. Центри зайнятості узагальнюють інформацію підприємств і подають місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних рад пропозиції про встановлення підприємствам броні та квоти робочих місць. У разі виникнення розбіжностей між підприємством та державною службою зайнятості щодо встановлення броні та квоти робочих місць остаточне рішення приймається місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної ради.
9. У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств.
10. У разі тимчасового скорочення обсягів виробництва підприємства і переведення його працівників на неповний робочий день (тиждень) прийняття на роботу громадян в рахунок квоти робочих місць за погодженням з державною службою зайнятості, може бути тимчасово припинено за умови забезпечення дотримання цієї квоти до кінця року в повному обсязі.
11. Після затвердження місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад броні та квоти робочих місць на наступний рік підприємства у двотижневий строк погоджують з центрами зайнятості перелік робочих місць, що виділяються, та поквартальний графік працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, на заброньовані робочі місця. У рахунок квоти підприємства можуть бронювати робочі місця з надомною працею та з гнучкими формами зайнятості.
12. Центри зайнятості щомісяця аналізують використання заброньованих робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, та кількість вільних робочих місць з числа заброньованих.
13. Ліквідація заброньованих робочих місць може здійснюватися роботодавцем тільки за погодженням з місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад та державною службою зайнятості.
Умови працевлаштування на заброньовані робочі місця громадян,
які потребують соціального захисту
14. Працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, на заброньовані робочі місця здійснюється тільки за направленням державної служби зайнятості. У разі потреби центри зайнятості організовують попередню їх професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.
15. Підприємства зобов'язані працевлаштовувати громадян, які потребують соціального захисту, на заброньовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості і про прийняте рішення у триденний термін повідомити центр зайнятості. У разі відмови у працевлаштуванні громадян підприємства повідомляють про це державну службу зайнятості з викладенням мотивів відмови у прийнятті на роботу.
16. У разі прийняття на роботу на заброньовані робочі місця молодих громадян, які вперше шукають роботу, після закінчення або припинення навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби трудовий договір укладається не менш як на два роки.
17. У разі відмови у прийнятті на роботу громадян, які належать до категорій, зазначених у пункті 2 цього Положення, у межах встановленої броні за кожну таку відмову відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості стягує з підприємства штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися на фінансування витрат підприємств, які створюють робочі місця для працевлаштування зазначених категорій громадян понад встановлену квоту робочих місць за договорами з державною службою зайнятості.
18. У разі відмови підприємства від сплати штрафу до державного фонду сприяння зайнятості населення державна служба зайнятості у встановленому порядку вирішує питання про його стягнення.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1998 р. N 578
( Дію Положення зупинено на 2006 рік в частині фінансування
оплачуваних громадських робіт за рахунок коштів державного
фонду сприяння зайнятості населення згідно з Постановою КМ
N 357 від 20.03.2006 )
( Дію Положення зупинено на 2008 рік в частині фінансування
оплачуваних громадських робіт за рахунок коштів державного
фонду сприяння зайнятості населення згідно з Постановою КМ
N 202 від 19.03.2008 )
Положення
про порядок організації та проведення
оплачуваних громадських робіт
Загальна частина
1. Оплачувані громадські роботи - це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфікації і виконуються на договірній основі.
Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість і сприяти соціальному розвитку регіону.
2. Оплачувані громадські роботи організовуються з метою надання тимчасової роботи громадянам:
а) які втратили роботу і заробіток, у першу чергу безробітним, а також молоді у період до призову на військову службу, випускникам загальноосвітніх шкіл до направлення їх центром зайнятості на професійну підготовку, учнівській та студентській молоді у вільний від навчання час;
б) які проходять перенавчання за направленням державної служби зайнятості у вільний від навчання час;
в) зайнятим трудовою діяльністю, які виявили бажання працювати у вільний від основної роботи час;
г) передпенсійного віку, пенсіонерам, інвалідам.
3. Участь у оплачуваних громадських роботах категорій громадян, зазначених у підпунктах "а", "б" пункту 2 цього Положення, не вважається роботою за сумісництвом.
4. Види робіт, які можуть застосовуватися під час організації оплачуваних громадських робіт:
а) благоустрій та озеленення територій населених пунктів, зон відпочинку і туризму;
б) підсобні та ремонтні роботи на будівництві житла, об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, спортивних майданчиків, закладів культури і охорони здоров'я, будинків для осіб похилого віку та інвалідів, інших об'єктів);
в) будівництво шляхів, водопровідних, каналізаційних, газових, залізничних, портових та інших транспортних споруд;
г) землевпорядні та меліоративні роботи;
д) виконання сільськогосподарських робіт (під час весняно-польових робіт, збирання врожаю, сінокосіння);
е) окремі види робіт на овочевих базах (перебирання овочів, розфасування їх та інші);
є) виконання вантажно-розвантажувальних робіт на залізницях тощо;
ж) догляд за особами похилого віку та інвалідами, а також догляд за хворими в закладах охорони здоров'я; відбудова історико-архітектурних пам'яток, заповідників, виконання робіт з метою забезпечення діяльності підприємств соціальної інфраструктури міста чи села;
з) збирання та заготівля лікарських рослин і ягід;
і) інші доступні види трудової діяльності.
5. Для організації оплачуваних громадських робіт можна використовувати на договірній основі тимчасову роботу на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) на строк до 2-х місяців.
6. Не можуть використовуватися під оплачувані громадські роботи вакантні робочі місця.
7. Оплачувані громадські роботи є підходящою роботою для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності).
Порядок організації оплачуваних громадських робіт
8. Оплачувані громадські роботи організовують місцеві державні адміністрації за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, на підприємствах комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах.
9. Для проведення оплачуваних громадських робіт місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад створюють на підвідомчих підприємствах за рахунок коштів місцевого бюджету спеціальні додаткові робочі місця, в тому числі з гнучкими формами зайнятості, а також визначають умови та порядок створення таких робочих місць на інших підприємствах незалежно від форм власності і господарювання.
10. На основі аналізу ринку праці та вивчення можливостей організації оплачуваних громадських робіт місцеві центри зайнятості подають пропозиції місцевим органам виконавчої влади щодо організації оплачуваних громадських робіт (додатки 1, 2).
11. Місцеві органи виконавчої влади приймають рішення про організацію оплачуваних громадських робіт на підприємствах комунальної власності, визначають види оплачуваних громадських робіт та їх обсяги, і доводять їх до підприємств.
Відповідно до прийнятого рішення центри зайнятості укладають договори з підприємствами комунальної власності.
12. Центри зайнятості безпосередньо можуть укладати договори про організацію оплачуваних громадських робіт з підприємствами усіх форм власності.
13. Направлення державною службою зайнятості громадян на оплачувані громадські роботи здійснюються у встановленому порядку на підставі укладених договорів (додаток 3).
14. З громадянами, які бажають брати участь у оплачуваних громадських роботах, підприємства укладають строкові трудові договори (додаток 4) з правом їх продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу.
15. Громадянам, зайнятим на оплачуваних громадських роботах, тривалість робочого часу встановлюється відповідно до законодавства про працю України.
До оплачуваного робочого часу безробітного, зайнятого на оплачуваних громадських роботах, додається 2 години на тиждень, призначені для пошуку підходящої роботи, та відвідування центру зайнятості.
За бажанням громадян може проводитися підсумований облік робочого часу безробітного, використовуватися гнучкі форми організації робочого дня і робочого тижня, а також запроваджуватися скорочений режим роботи з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.
16. Служба зайнятості, підприємство, робітник можуть розірвати договір у разі, коли однією із сторін не виконуються встановлені договором умови. Спірні питання вирішуються у встановленому законодавством порядку.
Порядок фінансування оплачуваних громадських робіт
17. Фінансування оплачуваних громадських робіт проводиться за рахунок коштів місцевих бюджетів, коштів державного фонду сприяння зайнятості населення (в частині організації таких робіт для безробітних) та коштів підприємств, для яких ці роботи виконуються.
18. Залучення коштів державного фонду сприяння зайнятості населення для фінансування оплачуваних громадських робіт здійснюється відповідно до територіальних програм зайнятості і цього Положення.
19. Кошти державного фонду сприяння зайнятості населення можуть бути використані на придбання інвентаря та спецодягу, на транспортні засоби для перевезення громадян та оплату проїзду на підставі представлених документів (за умови, що такі роботи проводять у іншій місцевості), а також на оплату проживання в гуртожитку (у разі потреби).
20. Для фінансування оплачуваних громадських робіт для учнів загальноосвітніх шкіл, ПТУ, студентської молоді у вільний від навчання час та під час канікул створюються спеціальні фонди за рахунок коштів місцевих бюджетів, підприємств та державного фонду сприяння зайнятості населення на паритетних засадах.
Оплата праці та соціальні гарантії для громадян,
зайнятих на оплачуваних громадських роботах
21. Оплата праці осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та підприємств за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством, за умови якісного виконання норм праці. Підприємства можуть встановлювати відповідні доплати до заробітної плати згідно з законодавством.
22. Для безробітних, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, оплата праці або доплата до мінімальної заробітної плати може фінансуватися за рахунок державного фонду сприяння зайнятості населення за умови відсутності коштів у підприємства на момент сплати заробітної плати, що підтверджується відповідною довідкою банку.
23. На осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.
24. Період участі у оплачуваних громадських роботах зараховується до загального трудового та безперервного трудового стажу.
За безробітними громадянами в період участі у оплачуваних громадських роботах зберігається виплата допомоги по безробіттю.
Додаток 1
до Положення про порядок організації та
проведення оплачуваних громадських робіт
Керівнику _________________________ |
У Законі України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) однією |
Директор центру зайнятості |
Додаток 2
до Положення про порядок організації та
проведення оплачуваних громадських робіт
_______________________________ Подається підприємствами, |
ПЕРЕЛІК |
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |
Керівник підприємства |
Додаток 3
до Положення про порядок організації та
проведення оплачуваних громадських робіт
ДОГОВІР |
м._____________ "____"____________ 199__ р. |
Центр зайнятості, який далі іменується Центр, в особі _______ |
Предмет договору |
1. Створення учасниками договору необхідних умов для |
Обов'язки сторін |
4. Центр зобов'язується: |
5. Підприємство зобов'язується: |
Порядок фінансування |
6. Оплачувані громадські роботи організовуються Підприємством |
7. Оплата праці робітників, зайнятих на оплачуваних |
8. У разі часткового фінансування оплачуваних громадських |
Відповідальність сторін, |
9. Сторони, які уклали цей договір, несуть відповідальність |
10. Зміни, які виникають протягом дії договору, мають бути |
11. Сторони не мають права розірвати договір в |
12. Спори, пов'язані з виконанням цього договору, вирішуються |
13. У разі нецільового використання коштів державного фонду |
Строк дії договору |
14. Цей договір укладається на ____ (рік, місяць) і набирає |
15. Договір укладається в 3-х примірниках, які зберігаються: |
16. Назва галузі народного господарства ____________________ |
Юридичні адреси сторін |
Центр Підприємство |
Додаток 4
до Положення про порядок організації та
проведення оплачуваних громадських робіт
ТРУДОВИЙ ДОГОВІР |
м.____________ " ___" ______________199 р. |
__________________________________________________________________ |
2.___________________________________________________________ |
3. _________________________________________ зобов'язується: |
4. __________________________________________ зобов'язується: |
Адреси сторін: |
Підприємство ________________________________________________ |
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1998 р. N 578
Положення
про порядок організації сезонних робіт
Загальна частина
1. Цим Положенням встановлюється порядок організації сезонних робіт як однієї з форм міжтериторіального перерозподілу робочої сили, спрямованого на регулювання ринку праці та сприяння зайнятості населення.
2. Сезонні роботи організовують підприємства, установи, організації за сприянням державної служби зайнятості і місцевих органів виконавчої влади для підвищення ефективності виробництва трудонедостатніх регіонів та прискорення їх економічного розвитку.
3. Сезонними вважаються роботи, які через природні і кліматичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців.
Перелік сезонних робіт та сезонних галузей затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278.
4. Направлення робітників на сезонні роботи проводиться центрами зайнятості за прямими договорами з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (далі - підприємство), які потребують додаткової робочої сили, і здійснюється на добровільних засадах.
5. Державною службою зайнятості на сезонні роботи направляються громадяни, які звернулися до цієї служби за сприянням у працевлаштуванні. Переважне право на участь у сезонних роботах мають громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні. При направленні на підприємство заповнюється картка персонального обліку громадян, які звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні на сезонні роботи (додаток 1).
6. Не допускається направлення на сезонні роботи громадян, які підлягають призову на військову службу у період виконання сезонних робіт, крім тих, які мають відстрочку.
7. Оплата праці осіб, зайнятих на сезонних роботах, здійснюється на основі трудових договорів за фактично виконану роботу згідно з нормами, розцінками, тарифними ставками, які діють на підприємстві, і не може бути нижчою розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством України, за умови виконання норм праці.
Порядок організації сезонних робіт
державною службою зайнятості
8. Державний центр зайнятості контролює діяльність обласних центрів зайнятості в частині організації ними сезонних робіт та сприяння підприємствам у комплектуванні їх робочою силою.
9. Центри зайнятості трудонедостатніх регіонів вивчають попит підприємств на сезонну робочу силу, умови оплати праці та побуту, домовляються з ними про можливість укладення договорів на проведення таких робіт та інформують обласні центри зайнятості за підпорядкуванням не пізніше ніж за два місяці до початку сезонних робіт. Узагальнена інформація оперативно доводиться до обласних центрів зайнятості трудонадлишкових регіонів і до підвідомчих районних центрів зайнятості.
10. Для оперативної організації сезонних робіт центри зайнятості трудонадлишкових регіонів ведуть облік громадян, які бажають взяти участь у сезонних роботах, враховуючи їх статевий, віковий та професійно-кваліфікаційний склад. Пропозиція робочої сили доводиться до відома центрів зайнятості трудонедостатніх регіонів.
11. Враховуючи попит та пропозицію робочої сили, центри зайнятості, за домовленістю, укладають з підприємствами договори про проведення сезонних робіт.
12. У договорі між підприємством та центром зайнятості (додаток 2) зазначаються відомості про потребу в робітниках, професійні вимоги до них, обсяги пропонованої роботи, строки її виконання, умови оплати та організації праці, соціально-побутові умови, специфіка роботи, відповідальність сторін, строк дії договору, підстави припинення та розірвання договору. Договір укладається у трьох примірниках, з яких один передається підприємству, другий - районному центру зайнятості регіону, на території якого знаходиться підприємство, третій - центру зайнятості трудонадлишкового регіону (області, району).
13. Договори про проведення сезонних робіт погоджуються з місцевими органами самоврядування.
14. Необхідність проходження громадянами медичного огляду та інші вимоги обумовлюються у договорі між центром зайнятості та підприємством.
15. Направлення громадянина для працевлаштування на підприємство здійснюється в установленому порядку районним центром зайнятості, який уклав договір з підприємством.
16. Трудовий договір між підприємством та робітником укладається відповідно до законодавства України.
17. Служба зайнятості, підприємство можуть розірвати договір, якщо однією із сторін не виконуються встановлені договором умови. Спірні питання вирішуються у встановленому законодавством порядку.
18. Проїзд до місця роботи здійснюється за рахунок бажаючих працювати на сезонних роботах, якщо інше не передбачено у договорі.
19. Державний центр зайнятості розробляє статистичну звітність, яка відображає організацію та проведення сезонних робіт за сприянням державної служби зайнятості шляхом міжтериторіального перерозподілу робочої сили.
Зняття з обліку громадян, зареєстрованих державною службою
зайнятості як таких, що шукають роботу, та безробітних
20. Зняття з обліку громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, і безробітних, які виявили бажання працювати на сезонних роботах, здійснюється шляхом закриття картки персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного), із внесенням до неї відповідного запису.
21. Картка персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного), закривається на підставі направлення центру зайнятості з дня початку сезонних робіт відповідно до укладеного договору. В картці робиться запис про працевлаштування на сезонну роботу, зазначається номер договору між центром зайнятості і підприємством та дата початку роботи.
22. Після закінчення строку дії трудового договору громадяни мають право на перереєстрацію в державній службі зайнятості за місцем постійного проживання.
Перереєстрація громадян, раніше зареєстрованих як таких, що шукають роботу, і безробітних, знятих з обліку державною
службою зайнятості у зв'язку з виїздом на сезонні роботи
23. Громадяни, які раніше перебували на обліку у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, та безробітні, і зняті з обліку у зв'язку з виїздом на сезонні роботи у разі повторного звернення до центру зайнятості підлягають реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) та Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки. При цьому заповнюється нова картка персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного).
24. У статистичній звітності перереєстрація громадян, раніше зареєстрованих як таких, що шукають роботу, та безробітних, і знятих з обліку державною службою зайнятості у зв'язку з виїздом на сезонні роботи відображається відповідно до пункту 44 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки.
25. Умови виплати та розміри допомоги по безробіттю громадянам, які підлягають перереєстрації після закінчення сезонних робіт, визначаються законодавством про зайнятість.
Реєстрація та зняття з обліку громадян, які самостійно
прибули до трудонедостатнього регіону в пошуку сезонної
роботи і звернулися до центру зайнятості за сприянням
у працевлаштуванні
26. Громадяни, які самостійно прибули з іншого регіону до трудонедостатнього регіону в пошуку сезонної роботи і звернулися до місцевого центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, реєструються у центрі зайнятості за місцем тимчасового перебування. При направленні на підприємство заповнюється картка персонального обліку громадян, які звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні на сезонні роботи (додаток 1).
27. Реєстрація громадян проводиться за поданням паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
28. Картка персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного), закривається на підставі направлення центру зайнятості з дня початку сезонної роботи відповідно до укладеного договору. У картці зазначається номер договору між центром зайнятості і підприємством та дата початку роботи або номер та дата наказу про прийняття на роботу.
29. Громадяни, які прибули до трудонедостатнього регіону в пошуку сезонної роботи, не можуть бути визнані безробітними за місцем тимчасового перебування.
Додаток 1
до Положення про порядок
організації сезонних робіт
КАРТКА |
N _____ Дата реєстрації "___"________ 19 __ р. |
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |
Підпис працівника |
Додаток 2
до Положення про порядок
організації сезонних робіт
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР |
Цей договір укладено _____________________________________________ |
1. Обов'язки сторін: |
2. Потреба в робітниках та професійні вимоги до них: |
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |
3. Обсяги робіт та строки їх виконання ______________________ |
4. Умови праці ______________________________________________ |
11. Робітники повинні прибути в такі строки: |
Адреси сторін |
підприємства центру зайнятості |
Представник |
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1998 р. N 578
Положення
про порядок надання безпроцентної позики безробітним
для зайняття підприємницькою діяльністю
Загальна частина
1. Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю надається за рахунок державного фонду сприяння зайнятості населення в межах коштів, передбачених державною та територіальними програмами зайнятості, що затверджуються щорічно Кабінетом Міністрів України і місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад з метою сприяння зайнятості населення.
2. Безпроцентна позика надається тільки на підприємницьку діяльність і може бути використана на придбання обладнання, інструменту, сировини і матеріалів, оренду приміщення, організацію робочих місць та на інші витрати, пов'язані з цією діяльністю. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1190 від 02.08.2000 )
Умови надання безпроцентної позики безробітним
3. Безпроцентна позика надається громадянам, які досягли 18-річного віку, зареєстровані як безробітні у державній службі зайнятості за місцем проживання, отримують допомогу по безробіттю і не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи.
4. Не може бути надано безпроцентну позику безробітним, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, перебували у лікувально-трудових профілакторіях, а також тим, яким виплата допомоги по безробіттю відкладалася або припинялася відповідно до законодавства про зайнятість, у випадках:
а) звільнення з причин, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтею 41 Кодексу законів про працю України ( 322-08 );
б) порушення умов пункту 4 статті 28 Закону України "Про зайнятість населення" (803-12 );
в) приховання від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;
г) одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом;
д) порушення безробітним умов його реєстрації та перереєстрації як безробітного;
е) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням державної служби зайнятості;
є) припинення навчання за направленням державної служби зайнятості у закладах освіти без поважних причин;
ж) відмови від двох пропозицій підходящої роботи.
5. Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю із створенням юридичної особи надається безробітному у разі позитивного висновку про його професійну здатність до підприємницької діяльності та відповідну професійну підготовку.
6. Безпроцентна позика надається за умови подання громадянином документів для державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Розміри безпроцентної позики
для зайняття підприємницькою діяльністю
7. Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи надається безробітному у розмірі до 100 мінімальних заробітних плат. ( Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1190 від 02.08.2000 )
8. Безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю із створенням юридичної особи надається безробітному у розмірі до 200 мінімальних заробітних плат. ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 1190 від 02.08.2000 )
Порядок надання безпроцентної позики
для зайняття підприємницькою діяльністю
9. Рішення про надання безпроцентної позики приймається Кримським республіканським, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.
10. Для отримання безпроцентної позики безробітний подає до Кримського республіканського, обласного, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості такі документи:
заяву про надання безпроцентної позики;
засвідчену в установленому порядку копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, а у разі створення юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності також копії установчих документів; ( Абазц третій пункту 10 в редакції Постанови КМ N 1190 від 02.08.2000 )
програму діяльності та розвитку підприємництва, відповідні техніко-економічні обгрунтування;
спеціальний дозвіл (ліцензію) на зайняття такими видами підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства потребують ліцензування;
копію картки персонального обліку безробітного;
рекомендаційний лист центру зайнятості за місцем реєстрації громадянина як безробітного;
документи про професійну підготовку для зайняття підприємницькою діяльністю.
Державна служба зайнятості письмово повідомляє безробітного про прийняте рішення в десятиденний строк.
11. Безпроцентна позика надається на строк, визначений договором, але не більше ніж на два роки, під заставу майна або зобов'язання гаранта (установи банку чи іншої юридичної особи) на її повернення.
12. Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості укладають з безробітним договір за формою згідно з додатком до цього Положення про надання безробітному безпроцентної позики для зайняття підприємницькою діяльністю.
13. Безпроцентна позика безробітним виплачується установами банків у встановленому порядку.
14. Після припинення підприємницької діяльності до закінчення строку, на який було укладено договір про надання безпроцентної позики, а також до повернення суми безпроцентної позики у повному розмірі, громадянин, що її отримав, не може бути визнаний безробітним.
Порядок повернення безпроцентної позики
15. Громадянин, який отримав позику, повинен повернути її у строк, зазначений у договорі, незалежно від фінансових результатів підприємницької діяльності.
Після закінчення зазначеного у договорі строку повернення безпроцентної позики неповернена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 8 ( 8-93 ) "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" пеня із суми недоїмки нараховується із розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.
16. У разі порушення цільового використання безпроцентної позики та інших умов договору безпроцентна позика має бути повернена протягом 10 днів з дня встановлення порушення з наступним стягненням протягом місяця з дня встановлення порушення пені за весь період користування позикою у розмірах, визначених пунктом 15 цього Положення.
17. У разі непогашення заборгованості понад 30 днів державна служба зайнятості реалізує своє право за запорукою або договором застави.
18. Спори між державною службою зайнятості та громадянином про повернення безпроцентної позики вирішуються в установленому законодавством порядку.
19. Контроль за цільовим використанням безпроцентної позики здійснюється державною службою зайнятості.
Додаток
до Положення про порядок надання
безпроцентної позики безробітним
для зайняття підприємницькою
діяльністю
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР |
м. __________ "___" ___________19 __ р. |
__________________________________________________________________ |
Предмет договору |
1. Центр надає громадянину __________________________________ |
2. Громадянин повертає суму безпроцентної позики на |
Забезпечення безпроцентної позики |
3. Безпроцентна позика надається під ________________________ |
4. Забезпеченням є договір про заставу N___________________ |
Обов'язки сторін |
5. Кожна із сторін повинна сприяти виконанню прийнятих |
6. Громадянин _______________________________ зобов'язується: |
д) за вимогою Центру не рідше одного разу на квартал |
7. Центр зобов'язується: |
Відповідальність сторін |
8. У разі прострочення встановленого строку повернення |
9. У разі порушення цільового використання безпроцентної |
10. У разі непогашення заборгованості понад 30 днів Центр |
Строки та умови дії договору |
11. Цей договір набирає чинності з дати списання коштів з |
12. Дострокове розірвання договору допускається у випадках |
13. Спори вирішуються в установленому законодавством |
Адреси сторін |
Центру ___________________________________________________________ |
Договір укладено в трьох примірниках, один з яких передається |
Центр Громадянин |