Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.09.2008 N 514
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства охорони здоров'я України
N 173 від 17.03.2009 )
Про затвердження Формулярного довідника
з використання лікарських засобів в онкології
На виконання Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2003 року N 1162, з метою створення державної системи неупередженої, об'єктивної та доказової інформації про лікарські засоби, розробки, запровадження та подальшого супроводу комплексу заходів щодо найбільш раціональних, високоефективних та економічно доцільних методів фармакотерапії на принципах доказової медицини і відповідних стандартів лікування, забезпечення оптимального використання наявних ресурсів для досягнення високої якості медичної допомоги та на виконання наказу МОЗ України від 18.04.2008 р. N 216 "Про створення Центрального формулярного комітету" наказую:
1. Затвердити Формулярний довідник з використання лікарських засобів в онкології (додається).
2. Директору Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" МОЗ України (Чумаку В.Т.) забезпечити публікацію формулярного довідника, зазначеного в п.1 цього наказу в складі Формулярного керівництва з використання лікарських засобів.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бідного В.Г.
Міністр В.М.Князевич
Затверджено
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
05.09.2008 N 514
Формулярний довідник
з використання лікарських засобів в онкології
Лікарські засоби
для лікування злоякісних новоутворень
1. Антинеопластичні засоби
1.1. Алкілуючі засоби
1.2. Антиметаболіти
1.3. Препарати рослинного походження, в т.ч. напівсинтетичні
1.4. Цитотоксичні антибіотики
1.5. Моноклональні антитіла
1.6. Інші антинеопластичні засоби
2. Ферментні препарати та інгібітори ферментів
2.1. Ферментні препарати
2.2. Інгібітори ферментів
3. Лікарські засоби, що використовуються для гормональної терапії злоякісних новоутворень
3.1. Гормони та їх аналоги
3.1.1. Естрогени
3.1.2. Прогестерони
3.1.3. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону
3.2. Антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби
3.2.1. Антиестрогени
3.2.2. Антиандрогени
4. Імуномодулюючі засоби
4.1. Інтерферони
4.2. Інтерлейкіни
4.3. Глюкокортикостероїди
5. Інгібітори ангіогенезу
6. Засоби супроводу, що застосовуються в онкології
7. Вакцини
Основні позначення та скорочення
AUC - площа на графіку під кривою "концентрація - час"
Cмакс - максимальна концентрація в плазмі
pH - водневий показник
Hb - рівень гемоглобіна
T1/2 - період напівіснування
t - температура
АБЗ - антибактеріальні засоби
АГ - артеріальна гіпертензія
АДФ - аденозиндифосфат
АКТГ - адренокортикотропний гормон
АЛТ - аланінамінотрансфераза
амп. - ампула
АР - алергічні реакції
АСТ - аспартатамінотрансфераза
АТФ - аденозинтрифосфат
АТ - артеріальний тиск
в/в - внутрішньовенне введення
в/м - внутрішньом'язеве введення
ГК - глюкокортикоїди
г. - гострий
год - година
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕКГ - електрокардіограма
КА - карбоангідраза
капс. - капсули
крап. - краплі
ЛЗ - лікарський засіб
МО - міжнародні одиниці
МПД - максимально переносима доза
МТІК - монометилтриазеноімідазолкарбоксаміду
НПЗЗ - нестероїдні протизапальні засоби
п/ш - підшкірне введення
РЕФР - рецептор епідермального фактору росту
р/добу - кількість разів на добу
РНК - рибонуклеїнова кислота
р-н - розчин
с-м - синдром
табл. - таблетки
фл. - флакон
хв - хвилина
хр. - хронічний
ЦД - цукровий діабет
ЦНС - центральна нервова система
шкт - шлунково-кишковий тракт
Для лікування хворих на злоякісні новоутворення застосовують поєднання хірургічних втручань, променевої терапії та хіміотерапії, при окремих видах новоутворень застосовують гормонота імунотерапію. Індивідуальний план лікування онкологічного пацієнта складається на основі стандартів (клінічних протоколів) з урахуванням стадії, гістологічного типу, наявної супутньої патології та протипоказань до протиракового лікування.
В даному розділі ФК наведені антинеопластичні, імуномодулюючі та радіофармацевтичні засоби, вплив яких спрямовується насамперед на максимальне знищення пухлинних клітин або припинення подальшого зростання злоякісного новоутворення, а також запобігання розвитку резистентності клітин до подальшого впливу протипухлинних засобів. Дані засоби застосовуються з метою: а) досягнення ремісії або вилікування (лейкози, лімфоми, герміногенні пухлини, хоріонкарцинома матки, деякі пухлини дитячого віку); б) створення умов для реалізації принципів абластики і антибластики, зменшення об'єму хірургічного втручання, забезпечення можливості органозберігаючої операції, а також профілактики рецидивів та метастазів після хірургічного лікування (солідні злоякісні новоутворення, остеогенні саркоми); в) подовження та покращення якості життя хворих в III-IV стадії захворювання, г) модифікація чутливості пухлин при проведенні променевої терапії. Крім того, для профілактики та лікування метастазів у кістки застосовують бісфосфонати.
Необґрунтоване та неадекватне введення ЛЗ, наведених в даному розділі, може значною мірою погіршити стан хворого та якість його життя. З метою максимального використання протиракових ефектів хіміотерапії препарати використовуються у певній послідовності - спочатку перша лінія, потім друга та наступні. Слід відзначити, що хворі на злоякісні новоутворення часто потребують корекції стану діяльності органів та систем при підготовці до спеціального лікування, в процесі надання спеціалізованої медичної допомоги, а також у випадках генералізації процесу (коли вичерпані можливості спеціального лікування) - для цього можуть бути використані різні ЛЗ, наведені в інших розділах ФК. При хірургічних втручаннях та у випадках розвитку ускладнень спеціального лікування (лейкопенія) застосовують антибактеріальні засоби та препарати, що стимулюють гемопоез. Крім того, в процесі хіміотерапії та променевої терапії часто виникає потреба у препаратах, які специфічно діють з метою усунення інших побічних ефектів протипухлинних засобів. Окремо слід зазначити, що для лікування хронічного больового синдрому в онкології застосовують спеціальні лікарські форми знеболюючих засобів.
1. Антинеопластичні засоби
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність. В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації - у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами, рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
1.1. Алкілуючі засоби
Вони порушують структуру ДНК, утворюючи ковалентний зв'язок з нуклеотидами та поперечні зшивки між нитками ДНК, й тим самим пригнічують ділення клітин. Додатково до звичайних побічних ефектів, властивих всім цитотоксичним засобам, алкілуючі препарати при довготривалому застосуванні викликають сильне пригнічення гаметогенезу й, у поєднанні з променевою терапією, помітно збільшують частоту виникнення вторинних пухлин та лейкозів. Частота виникнення та ступінь тяжкості побічної дії варіює залежно від дози препарату, що застосовується, показань, при яких застосовується, та комбінації ліків, з якими застосовується мелфалан. Для визначення частоти виникнення побічної дії застосовується така класифікація: дуже часто => 1/10, часто => 1/100 та < 1/10, нечасто => 1/1000 та < 1/100, рідко => 1/10,000 та < 1/1000, дуже рідко < 1/10,000.
- Альтретамін (Altretamine)
Фармакотерапевтична група: L01XX03 - антинеопластичний засіб.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: пероральний синтетичний цитостатичний протипухлинний препарат; протипухлинна активність зумовлена дією його метаболітів на ДНК пухлинних клітин.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при прийомі внутрішньо добре всмоктується з ШКТ і піддається швидкому інтенсивному деметилюванню в печінці з утворенням двох основних метаболітів: пентаметилмеламіну та тетраметилмеламіну; максимальна концентрація в плазмі крові виявляється через 2,5-3 год після прийому; T1/2 в b-фазі становить від 4,7 до 10,2 год; альтретамін та його метаболіти зв'язуються з білками плазми крові; вільні фракції альтретаміну, пентаметилмеламіну і тетраметилмеламіну складають 6%, 25% і 50% відповідно; виводиться препарат, головним чином, через нирки протягом 24 год. Показання для застосування ЛЗ: прогресуючий рак яєчника (в якості монотерапії), в тому числі у випадках, стійких до лікування препаратами платини та/або комбінованої хіміотерапії з використанням алкілуючих протипухлинних засобів, дрібноклітинний рак легені.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовано пероральний прийом щодня курсами по 14 або 21 днів у дозах 200-260 мг/кв.м/добу; дозу розділяють на 4 прийоми (через кожні 6 год) після їжі та перед сном; перерва між курсами складає 7-14 днів; тривалість лікування встановлюється індивідуально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при тривалому прийомі у високих дозах - нудота, блювання, розвиток неврологічної симптоматики (запаморочення, порушення настрою і свідомості, атаксія), а також периферичні нейропатії, рідше - дозозалежна мієлосупресія (лейкопенія, тромбоцитопенія); в окремих випадках можливий розвиток порушень функції нирок і шкірних реакцій.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, значне пригнічення кістково-мозкового кровотворення, серйозні неврологічні порушення, вагітність та лактації, дитячий вік (безпечність і ефективність застосування у дітей не встановлені).
Форми випуску ЛЗ: капс. 50 мг, N 40.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t 15-25 град.C; термін зберігання - 4 роки.
Торгова назва:
II. Гексален, "MGI Pharma Inc" вироблено "AAI International" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", США/Ізраїль
- Бусульфан (Busulfan)*
Фармакотерапевтична група: L01AB01 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний засіб алкілуючої дії, що має цитотоксичну активність головним чином проти мієлоїдних клітин.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діє в першій половині фази G1, на початку і в кінці фаз S і G2 (синхронізує фази популяції ракових клітин); швидко всмоктується при застосуванні внутрішньо; T1/2 у плазмі крові становить 2-3 год; у дозах 2-6 мг добре абсорбується із ШКТ; виділяється у вигляді метаболітів з сечею, лише 1-2% бусульфану виділяється у незмінному стані; при лікуванні високими дозами проникає до цереброспінальної рідини в концентраціях, порівняних з тими, що виявляються у плазмі.
Показання для застосування ЛЗ: як підготовче лікування перед трансплантацією клітин попередників кісткового мозку у пацієнтів, для яких кращою схемою лікування вважається призначення комбінації високих доз бусульфану та циклофосфаміду; паліативне лікування хр. фази хр. гранулоцитарного лейкозу; для досягнення тривалої ремісії при істинній поліцитемії, особливо у разі вираженого тромбоцитозу (особливо за неефективності радіоізотопної терапії); хр. мієлобластний лейкоз, еритремія, есенціальна тромбоцитемія, мієлофіброз.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо по 2 мг 1-3 р/добу; загострення хр. мієлолейкозу з помірною спленомегалією з кількістю лейкоцитів до 200000 у 1 мкл крові - 4-6 мг/добу в 1-3 прийоми; при різко вираженій спленомегалії і великій кількості лейкоцитів - до 8-10 мг у 2-3 прийоми; при зменшенні кількості лейкоцитів до 40000-50000 добова доза не повинна перевищувати 4 мг; курс лікування - 3-5 тижнів; вищі дози: разова - 6 мг, добова - 10 мг; підготовка до трансплантації клітин попередників кісткового мозку: дорослі - 1 мг/кг кожні 6 год протягом 4 днів, починаючи за 7 днів до трансплантації; через 24 год після останньої дози призначають циклофосфамід у дозі 60 мг/кг на добу протягом 2 днів; діти молодші 18 років - кумулятивна доза у межах 480-600 мг/кв.м, доза циклофосфаміду є такою ж, як і для дорослих; підтримуюча терапія - 0,5-2 мг/добу (для підтримки лейкоцитозу на рівні 10,0 х 109 /л - 15,0 х 109 /л); контроль периферичної крові проводити не менше 1 разу на 4 тижні; при істинній поліцитемії і есенціальній тромбоцитемії для індукції ремісії - 4-6 мг/добу (загальна доза, необхідна для індукції ремісії, варіабельна, тому важливо здійснювати ретельний контроль гемограми); при мієлофіброзі на початку лікування звичайно призначають 2-4 мг/добу, при проведенні підтримуючої терапії дозу знижують (ретельний контроль складу периферичної крові).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мієлосупресія, нудота, блювання, діарея, гіперпігментація шкіри, синдром адреналової недостатності (розвивається при тривалому лікуванні і характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, анорексією, зменшенням маси тіла, нудотою, блюванням і гіперпігментацією шкіри), дифузний легеневий фіброз із прогресуючою задишкою і постійним сухим кашлем (на фоні пневмофіброзу частіше розвиваються інфекційно-запальні захворювання легенів), катаракта (іноді двостороння), кропив'янка, поліморфна еритема, вузлувата еритема, алопеція, пізня порфірія шкіри, надмірна сухість шкіри з повним ангідрозом, сухість слизової оболонки порожнини рота і хейліт, гінекомастія, холестатична жовтяниця, ендокардіальний фіброз, міастенія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: реакції гіперчутливості; гострі і підгострі лейкози, алейкемічні і сублейкемічні форми хр. лейкозу, тромбоцитопенія.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 2 мг N 100; табл. по 0,002 г N 50 у банках полімерних.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
I. Мієлосан, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС".
II. Мілеран(ТМ), "Heumann PCS GmbH"; "Glaxo Wellcom GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Німеччина/Великобританія
Мілеран(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "Heumann Pharma GmbH" для "GlaxoWellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Великобританія/Німеччина/Великобританія
- Дакарбазин (Dacarbazine)*
Фармакотерапевтична група: L01AX04 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: алкілуючий цитостатичний засіб триазенової структури; механізм його дії зумовлений здатністю основного метаболіту - діазометану утворювати ковалентні алкільні зв'язки з молекулами, що містять електронні центри; оскільки препарат є структурним аналогом пуринових основ, він діє як антиметаболіт, пригнічуючи синтез ДНК у клітинах пухлин.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: зразу після в/в введення досягається максимальна концентрація препарату у сироватці крові, а після перерозподілу в органах і тканинах - швидко зменшується; обмежено зв'язується з білками плазми (5%); проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, але концентрація його у спинномозковій рідині невисока; інтенсивно метаболізується мікросомами печінки; виводиться нирками біфазно: 1 фаза - 19 хв, II фаза - 5 год, причому половина введеної дози виводиться у незміненому вигляді.
Показання для застосування ЛЗ: меланома шкіри з метастазами, хвороба Ходжкіна при III-IV стадії, саркома м'яких тканин.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується як у монотерапії, так і поліхіміохіміотерапії, особливо з блеоміцином, цисплатином, фторурацилом, вінкристином і преднізолоном; застосовується тільки в/в одноразовою ін., що вводиться приблизно протягом 1 хв, чи в/в краплинне протягом 15-30 хв при попередньому розведенні в 200-300 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози; перед застосуванням розчиняється додаванням води для ін.; при монотерапії призначають у дозі 250 мг/кв.м 1 р/добу протягом 5 діб; через 21-29 доби можливо повторне застосування; у складі комбінованої хіміотерапії дозу призначають відповідно до запропонованої схеми лікування.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: порушення кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, рідко - легка форма анемії); найчастіше зустрічаються анорексія, нудота, блювання; в поодиноких випадках - проноси, алопеція, шкірна екзантема, почервоніння та парестезія обличчя; у деяких хворих розвивається грипоподібний с-м (підвищення температури, біль у м'язах і загальна стомлюваність); часто ураження печінки, гепатоцелюлярний некроз, тромбоз печінкових вен, суперінфекція.
Протипоказання до застосування ЛЗ: АР, що виникли під час попереднього застосування препарату; гіпоплазія кісткового мозку, печінкова і ниркова недостатність, генералізовані інфекції, вітряна віспа, оперізуючий лишай, флебіти, вагітність, лактація, діти.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 200 мг, 500 мг, 1000 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Дакарбазин, "Neon Antibiotics Private Limited" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Дакарбазин "Медак", "Medac GmbH", Німеччина
- Естрамустин (Estramustine)*
Фармакотерапевична група. L01XX11 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії; з одної сторони, продукти метаболізму (естрон і естрадіол) забезпечують антигонадотропну активність, зменшуючи концентрації тестостерону аналогічно хірургічній кастрації; з іншої сторони, антимітотична дія на пухлинні клітини залежить від пригнічення утворення мікротрубочок у метафазі і руйнування мікротрубочок в інтерфазі; пригнічення полімеризації мікротрубочок під дією естрамустину є наслідком прямої взаємодії з тубуліном.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: взаємодіє з мікротубулярними білками; модулює функцію 3-глікопротеїну в резистентних лініях клітин, тим самим посилюючи внутрішньоклітинне накопичення і підвищуючи цитотоксичність одночасно призначених цитотоксичних препаратів; ця здатність до модуляції лежить в основі синергізму з паклітакселом, вінбластином, етопозидом і доксорубіцином; естрамустину фосфат - це про-ліки; після в/в введення у плазмі крові виявляється незмінений естрамустину фосфат; T1/2 якого становить приблизно 1,3 год; ступінь зв'язування з білками висока - 99%; активні метаболіти також мають високий ступінь зв'язування з білками; у ході метаболізму естромустину фосфату утворюються також естрадіол та естрон; концентрації цих метаболітів у плазмі лінійно корелюють з отриманою дозою; рівноважні концентрації метаболітів при тривалій терапії не змінюються; T1/2 естрамустину та естромустину дорівнюють 10-20 год; естрамустин та естромустин виводяться з жовчю і калом і не виявляються у сечі; естрадіол і естрон зазнають подальшого метаболізму і частково виводяться з сечею; після лікування естрамустину фосфатом естрамустин та естромустин виявлялися у тканині пухлини передміхурової залози; концентрації естрамустину у тканині пухлини вищі, ніж у плазмі, оскільки естрамустин і естромустин захоплюються тканиною простати шляхом зв'язування з особливим білком, який є в передміхуровій залозі.
Показання для застосування ЛЗ: пізні стадії раку простати, гормон-рефрактерні форми раку простати, первинна терапія раку простати, коли є прогностичні фактори стійкості пухлини до гормонотерапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза становить 5 мг/кг маси тіла (300-450 мг) 1 р/добу протягом трьох тижнів, потім по 300 мг 2 рази на тиждень як підтримуюча терапія; через місцевоподразнювальну дію вводити в/в повільно через тонку голку; розчин естрамуцину можна змішувати з 250 мл 5% р-ну глюкози і вводити шляхом повільної в/в інфузії (не раніше, як за 3 год); вміст фл., що містить 300 мг естрамуцину, розчинити шляхом обережного додавання 8 мл води для ін'єкцій; якщо через 6 тижнів лікування не дає ефекту, препарат слід відмінити.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часто: гінекомастія, імпотенція, нудота, блювання, затримка рідини і набряки, тромбоемболії, ішемічна хвороба серця і застійна серцева недостатність; рідше: серцево-судинні - інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт у місці ін'єкцій р-ну для в/в введення; ШКТ - нудота, блювання, діарея; гепатобіліарні - порушення функції печінки; гематологічні - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; ЦНС - м'язова слабкість, депресія, головний біль, сплутаність свідомості, летаргія; інші - алергічні висипання та ангіоневротичний набряк; у разі виникнення АР введення негайно припинити.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів, тяжкі захворювання печінки; тяжкі серцево-судинні захворювання (ішемічна хвороба серця, тромбоемболія).
Форма випуску ЛЗ: ліофілізований порошок для приготування р-ну для в/в ін'єкцій по 300 мг у фл. у комплекті з розчинником по 8 мл в амп., капс. по 140 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; приготований р-н слід використати протягом 12 год при зберіганні при кімнатній t і протягом 24 год при зберіганні в холодильнику при t 6-8 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Естрацит, "Pharmacia Italy S.p.A." для "Pfizer Inc.", Італія/США
- Іфосфамід (Ifosfamide)
Фармакотерапевтична група: L01AA06 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинна активність зумовлена алкілуванням нуклеофільних центрів полімерних біомолекул, у т.ч. ДНК, порушує її утворення і функціонування; блокує мітотичний поділ пухлинних клітин; ушкодження ДНК найчастіше відбувається у фазах G1 і G2 клітинного циклу, метаболічно активується ферментами печінки і пухлинної тканини.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: in vivo - високоактивний; активування відбувається переважно в печінці; виведення препарату та його метаболітів відбувається переважно із сечею; T1/2 із сироватки крові при дозуванні 1-2 г/кв.м або 3 рази по 1,6-2,4 г/кв.м становить у середньому 4-7 год.
Показання для застосування ЛЗ: неоперабельні злоякісні пухлини, чутливі до іфосфаміду: бронхіальна карцинома, карцинома яєчника, пухлини яєчка, саркоми м'яких тканин, рак молочної залози, карцинома підшлункової залози, гіпернефрома, карцинома ендометрію, злоякісні лімфоми.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в введення окремими дозами (кожну дозу вводять 30 хв) протягом 3-5 днів; курсова доза становить 250-300 мг/кг; для нетривалої інфузії (30 хв) розводять у 500 мл р-ну Рінгера, фізіологічного р-ну або р-ну декстрози; для безперервної інфузії (24 год) призначають в добовій дозі 125-200 мг/кг з наступною перервою на 3-5 тижнів; при інфузії протягом 5 днів дозу зменшують до 80 мг/кг/добу; інтервал між курсами становить 3-5 тижнів під контролем картини периферичної крові та моніторингом побічних ефектів; для 24-годинної інфузії р-н іфосфаміду розводять у 3 л 5% р-ну декстрози або фізіологічного р-ну.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ і печінка - нудота і блювання, які можна зупинити або зменшити призначенням протиблювотних препаратів, рідко - порушення функції печінки, які найбільш можливі після проведеної раніше терапії етопозидом і цисплатином; система кровотворення - пригнічення кістково-мозкового кровотворення і зміни картини периферичної крові (лейкопенія до 0,7-3,6 х 109 л зазвичай спостерігається на 8-10-й день від початку лікування; тромбоцитопенія, відновлення показників в периферичній крові відбувається протягом наступних 8 дні); сечовивідна система - порушення функції нирок, підвищення рівнів креатиніну і сечовини в плазмі, цистит, за відсутності своєчасної діагностики та профілактики, особливо у дітей, можливий розвиток симптомів, характерних для с-му Фанконі (лужна реакція сечі, протеїнурія, глюкозурія, гіпоаміноацидурія (підвищення в крові глютатіону, треоніну та серину), фосфатурія); нервова система - енцефалопатія (дезорієнтація, сплутаність свідомості), яка зазвичай є оборотною; дерматологічні реакції: оборотна алопеція; інші - зниження імунітету, порушення функції статевих залоз, підвищується ризик розвитку вторинних пухлин (пізнє ускладнення терапії).
Протипоказання до застосування ЛЗ: виражена гіпоплазія кісткового мозку; порушення функції нирок; двостороннє порушення відтоку сечі; гіпопротеїнемія; вагітність і лактація; підвищена чутливість до іфосфаміду.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг; 1 г; 2 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; приготовлений р-н необхідно зберігати в холодильнику та використати протягом 24 год; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Іфолем, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Іфомід, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Іфос, "Cipla Ltd", Індія
Іфосфамід, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Холоскан(R) 1 г, 2 г, 500 мг, "Baxter Oncology GmbH", Німеччина
- Карбоплатин (Carboplatin)*
Фармакотерапевтична група: L01XA02 - антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: неорганічна комплексна сполука платини з властивостями подібними до властивостей алкілуючих біфункціональних сполук; являється цитотоксичним комплексом, що вступає в реакцію з нуклеофільними ділянками ДНК; пригнічує синтез ДНК, РНК і білків; протипухлинна дія не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після введення більша частина дози швидко виводиться з крові і виділяється із сечею протягом 6 год; частина препарату, що залишилася, виводиться двофазно, в середньому T1/2 - 2,5 год; майже не зв'язується з білками плазми крові, внаслідок чого велика кількість вільного препарату в крові доступна для швидкого виведення; не затримується в тканинах організму; основний шлях його виведення - нирки; при кліренсі креатиніну 60 мл/хв і вище екскретується 65% від введеної дози протягом 12 год і 71% від введеної дози - протягом 24 год; лише 3-5% виділяється із сечею в період 24-96 год; при кліренсі креатиніну 60 мл/хв загальний кліренс і нирковий кліренс знижуються пропорційно зниженню кліренсу креатиніну - при нирковій недостатності T1/2 із сироватки крові збільшений, що веде до підвищення мієлотоксичності (таким хворим дозу треба зменшити); виводиться майже цілком за допомогою клубочкової фільтрації, і в канальцях нирок відмічається низька його концентрація, що пояснює незначний нефротоксичний ефект цього препарату в порівнянні з ефектом цисплатину.
Показання для застосування ЛЗ: лікування злоякісних новоутворень: у вигляді монотерапії або в комбінації при поширеному раку яєчника, дрібноклітинному та недрібноклітинному раку легені, раку яєчка, сечового міхура, шийки матки, остеогенній саркомі, метастатичній карциномі молочної залози, пухлині голови та шиї, пухлинах мозку (медулобластома) у дітей.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: 400 мг/кв.м у вигляді в/в інфузії, тривалість введення - від 15 хв до 1 год; наступний курс терапії призначають не раніше, ніж через 4 тижні; при підвищеному ризику пригнічення функції кістково-мозкового кровотворення дозу зменшують на 20-25%; низькі дози призначають у комбінації; перед застосуванням кожний фл. розводять 5% р-ном глюкози або 0,9% р-ном хлориду натрію для інфузій до концентрації не вище 0,5 мг/мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення - максимальне пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія) відмічається на 21-й день при монохіміотерапії, на 28-й день відновлюється; при порушенні функції нирок пригнічення кровотворення звичайно відбувається тяжче; ШКТ і печінка - блювання (інколи різко виражене), нудота, які звичайно припиняються через 24 год від початку лікування, біль у животі, діарея, запори, відхилення функціональних тестів печінки від норми (АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази); ЦНС, периферична нервова система та органи чуття (периферичні нейропатії, слабкі парестезії, можлива кумулятивна нейротоксичність, рідко розвивається ототоксичність та інші сенсорні розлади, такі як порушення зору і зміни смаку); сечова система - порушення функціональних тестів нирок; електролітний баланс - зниження показників; репродуктивна система - азооспермія та аменорея; АР (висипання, свербіж та зрідка - бронхоспазм); інші - часто біль у місці введення, астенія, рідко - алопеція, гемолітичний уремічний синдром.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, тяжкі пригнічення функції кістково-мозкового кровотворення, недавня значна крововтрата, вагітність, лактація, тяжкі порушення функції печінки та нирок.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 5 мл (50 мг), по 45 мл (450 мг) у фл. N 1; концентрат для приготування р-ну для інфузій, 10 мг/мл по 5 мл (50 мг), або по 15 мл (150 мг), або по 45 мл (450 мг) у фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; приготовлений р-н можна зберігати не більше 8 год; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Бластокарб Ру, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Карбоплатин, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd" для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Карбоплатин ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Кемокарб, "Dabur Pharma Limited", Індія
- Кармустин (Carmustine)*
Фармакотерапевтична група: L01AD01 - антинеопластичні засоби. Похідні нітрозосечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: викликає алкілування ДНК і РНК, не має перехресної стійкості щодо інших алкілуючих агентів; може блокувати ряд ключових ферментативних процесів за рахунок карбамоїлювання амінокислот у білках.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення піддається швидкій деградації, вже через 15 хв у незміненому вигляді не виявляється; приблизно 60-70% загальної дози виділяється із сечею за 96 год та близько 10% виділяється у вигляді CO2 у процесі дихання, 1% виділяється з жовчю; проходить через гематоенцефалічний бар'єр (більше 50%).
Показання для застосування ЛЗ: паліативне лікування у вигляді монотерапії або у схемах поліхіміотерапії при злоякісних пухлинах головного мозку: гліобластомі, гліомі стовбура мозку, медулобластомі, астроцитомі, епендимомі та метастазуючих пухлинах мозку, множинній мієломі (у комбінації з преднізолоном), лімфогранулематозі, неходжкинських лімфомах, злоякісній меланомі.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для монотерапії у хворих, які раніше не одержували лікування кармустином, - від 140 до 200 мг/кв.м в/в одноразово або по 75-100 мг/кв.м два дні підряд; повторне введення проводять з інтервалом не менше 6 тижнів; у комбінації з іншими мієлосупресантами дозу зменшують на 25-50%; після введення початкової дози необхідно провести корекцію наступних доз відповідно до гематологічної реакції хворого; повторний курс не слід призначати, поки рівень формених елементів у периферичній крові не буде: тромбоцити > 100 х 109 /л, лейкоцити > 4 х 109 /л, абсолютного числа нейтрофілів - до 2000/куб.мм.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше та найсерйозніше - мієлосупресія: ефект розвивається через 4-6 тижнів після введення препарату (тромбоцитопенія - через 4 тижні після введення препарату і зберігається протягом 1-2 тижнів, лейкопенія - через 5-6 тижнів і зберігається 1-2 тижні); тромбоцитопенія звичайно носить більш тяжкий характер, ніж лейкопенія; може спричиняти кумулятивну мієлосупресію, що виявляється в більш значному зниженні відповідних показників або у більшій тривалості періоду пригнічення гемопоезу після введення повторних доз; повідомлялося про гостру лейкемію і дісплазії кісткового мозку у хворих після тривалого лікування препаратами нітрозосечовини; анемія є менш частою реакцією і носить менш тяжкий характер у порівнянні з тромбоцитопенією чи лейкопенією; легенева токсичність, що характеризується появою інфільтратів у легенях і/чи розвитком фіброзу, спостерігалась у терміни від 9 днів до 43 місяців після лікування кармустином (загальна доза препарату становила > 1400 мг/м); повідомлялося про випадки легеневої токсичності з летальним результатом та випадки пізнього розвитку фіброзу легенів у терміни до 15 років після лікування у хворих, які одержували кармустин у дитинстві або ранньому підлітковому віці в кумулятивних дозах від 770 до 1800 мг/кв.м у сполученні з променевою терапією пухлин головного мозку; ШКТ: нудота і блювання - настає в межах 2 год після введення препарату і продовжується протягом 4-6 год; токсичний вплив на печінку: форма токсичної дії на печінку, що виявлялась у підвищенні рівня трансаміназ, лужної фосфатази та білірубіну; токсичний вплив на сечостатеву систему: великі кумулятивні дози кармустину призводили до порушення функції нирок (прогресуюча азотемія, зменшення розміру нирок, ниркова недостатність), при менших дозах - епізодичні порушення функції нирок; АР (висипання, свербіж, набряк та почервоніння кон'юнктиви, припливи крові до обличчя, зниження артеріального тиску, тахікардія); місцеві реакції (печія в місці введення, флебіти у випадках швидкої інфузії, гіперпігментація шкіри в місці контакту препарату зі шкірою); інші токсичні ефекти (алопеція, кровотеча, біль у грудній клітці, розвиток вторинних інфекційних захворювань, аменорея, азоспермія).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність та лактація, дитячий вік (безпечність та ефективність достатньо не вивчені).
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 100 мг у фл. у комплекті з розчинником по 3 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати у холодильнику (2-8 град.C); розведені р-ни препарату 5% р-ном глюкози для ін. або 0,9% р-ном натрію хлориду для ін'єкцій до концентрації 0,2 мг/мл необхідно використати протягом 6 год або протягом 24 год при збереженні в холодильнику; р-ни захищати від дії світла; для приготування р-нів і для введення препарату необхідно користуватись тільки скляним посудом; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. БІКНУ, "Bristol-Myers Squibb S.r.L." для "Bristol-Myers Squibb", Італія/Швейцарія БіКНУ, "Bristol-Myers Squibb", Італія
- Ломустин (Lomustine)*
Фармакотерапевтична група: L01AD02 - антинеопластичні засоби. Похідні нітрозосечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: порушує функцію ДНК, РНК і пригнічує синтез ДНК.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: добре і швидко всмоктується із ШКТ; до 50% препарату зв'язується з білками плазми крові; проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр; швидко і повністю метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів; T1/2 становить 16-48 год.
Показання для застосування ЛЗ: у складі комбінованої терапії при пухлинах мозку (первинні пухлини і метастази) у хворих, які вже отримували відповідне хірургічне і/або променеве лікування, лімфогранулематозі, раку ШКТ, раку легені (плоскоклітинний рак, недиференційований великоклітинний рак та аденокарцинома), раку нирки і раку молочної залози на пізніх стадіях (якщо лікування загальноприйнятими методами було неефективним).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза - 130 мг/кв.м при одноразовому пероральному прийомі кожні 6 тижнів (дорослі та діти); при зниженій функції кісткового мозку дозу можна знизити до 100 мг/кв.м при дотриманні 6-тижневого інтервалу між прийомами; повторний курс призначається після досягнення складу формених елементів крові прийнятних значень (тромбоцити 100 х 109 /л, лейкоцити 4 х 109 /л); контроль формених елементів у крові проводиться щотижня, причому повторні курси не можна призначати до закінчення 6-тижневого терміну; - наступні дози повинні підбиратись залежно від відповіді системи кровотворення хворого на попередню дозу; в комбінації з іншими мієлосупресантами дозу необхідно зменшити; лікування проводять до тих пір, поки проявляється терапевтичний ефект, при відсутності ефекту після 1 або 2 курсів лікування ефективність застосування препарату малоймовірна; не слід назначати частіше, ніж 1 раз у 6 тижнів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - через 3-6 год після прийому іноді нудота і блювання (триває до 24 год); система кровотворення - пізнє пригніченням кісткового мозку дозозалежно розвивається через 4-6 тижнів після прийому: тромбоцитопенія розвивається через 4 тижні і триває 1-2 тижні, лейкопенія розвивається через 6 тижнів і що триває 1-2 тижні (тромбоцитопенія більш тяжка, ніж лейкопенія); може спричинювати кумулятивну мієлосупресію; може розвинутися гостра лейкемія, дисплазія кісткового мозку, анемія (не так часто і має менш тяжкий характер, ніж тромбоцитопенія та лейкопенія); дихальна система - іноді з'являються інфільтрати у легенях і/або фіброз легені (тривалість лікування 6 місяців при сумарних дозах > 1100 мг/кв.м); нефротоксичність - порушення функції нирок (зменшення розмірів нирки, прогресуюча азотемії, ниркова недостатність); гепатотоксичність - підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну; канцерогенез, мутагенез, порушення репродуктивної функції; інші токсичні ефекти: стоматит, алопеція, неврологічні реакції (дезорієнтація, летаргія, атаксія і розлад артикуляції).
Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату; пригнічення функції кісткового мозку; вітряна віспа; оперізуючий герпес (ризик виникнення тяжкого генералізованого захворювання); вагітність і період лактації; порушення функції нирок, легень.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 40 мг N 6.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t до 25 град.C; уникати зберігання при t понад 40 град.C; термін зберігання - 18 місяців.
Торгова назва:
II. Ломат, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Ломустин "Медак", "Medac GmbH", Німеччина
СііНУ, "Bristol-Myers Squibb", США
- Мелфалан (Melphalan)*
Фармакотерапевтична група: L01AA03 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: біфункціональна алкілуюча сполука; алкілує багато внутрішньоклітинних молекул, включаючи ДНК та РНК, результатом чого є порушення поділу клітини пухлини або клітин лімфоїдної тканини та її загибель.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: абсорбція мелфалану дуже різниться як у часі першої появи препарату в плазмі крові (0-336 хвилин), так і в досягненні пікової концентрації в плазмі (70-630 нг/мл); біодоступність після внутрішньовенного введення дози 0,6 мг/кг становить приблизно 56 +- 27%; T1/2 - 90 +- 57 хв; для уникнення абсорбційної варіабельності, пов'язаної з пероральним застосуванням, застосовується лікарська форма для в/в введення; об'єм розподілу у стаціонарному стані становить 0,5 л/кг; помірно зв'язується з білками плазми крові, головним білком зв'язування є сироватковий альбумін; мінімально проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр; виводиться із сечею у вигляді метаболітів моногідроксимелфалану та дигідроксимелфалану; кліренс може зменшуватись у хворих з нирковою недостатністю.
Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома; пізні стадії раку яєчника; карцинома молочної залози (монотерапія або в поєднанні з іншими препаратами); доповнення до хірургічного лікування раку молочної залози; істинної поліцитемії; при введенні шляхом регіональної артеріальної перфузії - лікування локалізованої малігнізованої меланоми кінцівок, локалізованої саркоми м'яких тканин кінцівок; у високих в/в терапевтичних дозах - лікування пізніх стадій нейробластоми у дітей.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при пероральному застосуванні: множинна мієлома - типова схема перорального застосування - 0,15 мг/кг на добу за кілька прийомів протягом 4 днів, повторювати з інтервалом 6 тижнів (додатково додається преднізолон); продовження строку лікування більше одного року не покращує результати; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): типовий режим лікування - 0,2 мг/кг на добу, перорально, протягом 5 днів, цикл повторюється кожні 4-8 тижнів або до відновлення показників формули периферичної крові; карцинома молочних залоз: застосовується перорально в дозі 0,15 мг/кг або 6 мг/м протягом 5 днів, цикл повторюється кожні 6 тижнів; істинна поліцитемія: для індукції ремісії застосовуються дози 6-10 мг на добу протягом 5-7 днів, після досягнення задовільного ступеня ремісії призначаються дози 2-4 мг на добу, для підтримуючої терапії - 2-6 мг один раз на тиждень; при парентеральному застосуванні: множинна мієлома (окремі ін. або в комбінації з іншими цитостатиками на інтермітуючій основі) - від 8 мг/м до 30 мг/кв.м з інтервалом від 2 до 6 тижнів (додатково застосовується преднізолон); при самостійному застосуванні стандартна в/в доза становить 0,4 мг/кг (16 мг/кв.м), повторювана з необхідним інтервалом для відновлення функції кісткового мозку; при високодозових режимах застосовуються разові в/в дози 100-200 мг/кв.м (2,5-5,0 мг/кг), але дози, що перевищують 140 мг/кв.м, застосовуються під захистом трансплантації аутологічного кісткового мозку; при нирковій недостатності дози зменшуються на 50%; оскільки можливий розвиток тяжкої мієлосупресії, лікування слід проводити в спеціалізованих центрах; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): при самостійному в/в застосуванні доза становить 1 мг/кг (40 мг/кв.м) з інтервалом у 4 тижні; при комбінованому застосуванні з іншими цитостатиками в/в доза становить від 0,3 до 0,4 мг/кг (12-16 мг/кв.м) з інтервалом від 4 до 6 тижнів; гіпертермічні регіонарні перфузії: злоякісна меланома - використовуються як ад'ювантна терапія при хірургічних втручаннях на ранніх стадіях злоякісної меланоми та як паліативне лікування при запущених, але локалізованих формах захворювання; саркома м'яких тканин: застосовуються при лікуванні всіх стадій локалізованої саркоми м'яких тканин, звичайно у поєднанні з хірургічними методами лікування; пізні стадії нейробластоми у дітей - між 100 та 240 мг/кв.м (інколи розподілені на три послідовні дні) під захистом трансплантації аутологічного кісткового мозку окремо або в комбінації з променевою терапією та/або іншими цитостатиками.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кровоносна та лімфатична системи - дуже часто пригнічення кісткового мозку (лейкопенія та тромбоцитопенія), рідко гемолітична анемія; імунна система - рідко АР (кропив'янка, набряк, шкірний висип та анафілактичний шок при повторному в/в введенні); дихальна система: рідко інтерстиціальний пневмоніт та легеневий фіброз (включаючи летальні випадки); ШКТ - дуже часто нудота, блювання та діарея, стоматит при високих дозах, рідко стоматит при звичайних дозах: гепатобіліарна система - рідко від порушення функціональних печінкових тестів до клінічних проявів гепатиту та жовтяниці; шкіра та підшкірні тканини - часто алопеція, рідко макулопапульозний висип та свербіж; нирки та сечовивідна система - часто тимчасове підвищення рівня сечовини крові на ранніх стадіях терапії відзначалось у хворих на мієлому, які мали ураження нирок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 2 мг N 25; порошок для приготування ін'єкційного р-ну 50 мг з розчинником в амп. по 10 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Алкеран(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "GlaxoSmithKline S.p.A.", "Cardinal Health 410 Inc.", Великобританія/Італія/США
Алкеран, "Heumann PCS GmbH" для "Glaxo Wellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Німеччина/Великобританія
Алкеран, "GlaxoWellcome Operations"; "Heumann Pharma GmbH" для "GlaxoWellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Великобританія/Німеччина Великобританія
- Оксаліплатин (Oxaliplatin)*
Фармакотерапевтична група: L01XA03 - антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до нового класу похідних платини, в якому атом платини утворює комплекс з оксалатом і діаміноциклогексаном; точний механізм дії невідомий; вважається, що механізм дії подібний до дії цисплатину; утворює реактивні комплекси платини, що утворюють міжтяжеві та внутрішньотяжеві зшивки в молекулі ДНК і пригнічують синтез ДНК; не має перехресної резистентності щодо цисплатину або карбоплатину; підвищує чутливість до променевого впливу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення головним чином акумулюється в еритроцитах і не переходить до плазми; 85-88% зв'язується з білками плазми у перші 5 год після введення; зазнає неферментної біотрансформації з утворенням реактивних комплексів платини; виводиться з організму головним чином шляхом ниркової екскреції - приблизно 50% введеної дози екскретується із сечею протягом перших 3 днів; екскреція з калом становить приблизно 0,5% на добу і досягає 5% від загальної дози на 11-у добу; T1/2 ультрафільтрованої платини - 273 +- 19 год; виведення з еритроцитів триває близько 48 днів.
Показання для застосування ЛЗ: метастазуючий колоректальний рак (в комбінації з фторурацилом і похідними фолевої кислоти), злоякісні пухлини яєчка, плоскоклітинний рак голови та шиї, рак сечового міхура, яєчника, шийки матки, статевого органа, лімфогранулематоз.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: тільки дорослим: 85 мг/кв.м в/в повторно кожні два тижні; застосовується після розведення в 250-500 мл 5% р-ну глюкози; концентрація повинна бути не вище 0,2 мг/мл; тривалість інфузії - 2-6 год; модифікація дози - якщо симптоми периферичної нейропатії продовжуються більше семи днів і супроводжуються болем, наступна доза знижується на 25%; якщо парестезія зберігається до наступного циклу, наступна доза препарату знижується на 25%; якщо парестезія з функціональними порушеннями (ускладнення виконання точних рухів) зберігається до наступного циклу, відміняється; якщо ці симптоми зникають після відміни препарату, можна розглянути питання про поновлення лікування; у комбінації з фторурацилом, рекомендується корекція дози фторурацилу у зв'язку з токсичністю, що притаманна фторурацилу; додатково доза оксаліплатину знижується на 25% при появі проносу, нейтропенії або тромбоцитопенії 3-4 ступеня тяжкості.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нервова система - сенсорна нейропатія (дизестезія і/або парестезія кінцівок із судомами або без них, які часто погіршуються під впливом холоду), дизартрія, втрата глибоких сухожильних рефлексів і симптом Лермітта, біль і/або функціональні порушення (ускладнення виконання точних рухів), гострі нейросенсорні симптоми (минуща парестезія, дизестезія, гіпостезія); рідко гематологічна токсичність (анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія); ШКТ (анорексія, нудота, блювання, пронос, абдомінальний біль); АР (бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензія та анафілактичний шок); ото токсичність, імуноалергічна тромбоцитопенія і гемолітична анемія, інтерстиціальна пневмонія та легеневий фіброз, шлуночкова аритмія, помірна алопеція.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, симптоми тяжкої периферичної сенсорної нейропатії з функціональними порушеннями до початку лікування; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); мієлосупресії (нейтрофіли < 2 х 109 /л і/або тромбоцити < 100 х 109 /л); вагітність, лактація, діти.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 2 мг/мл по 25 мл (50 мг) або по 50 мл (100 мг) у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; після розведення може зберігатися 6 год при t 20-25 град.C або до 24 год - при зберіганні у холодильнику при t 2-8 град.C; уникати заморожування; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Елоксатин, "Sanofi Winthrop Industria", Франція
Оксаліплатин, "Medac GmbH", Німеччина
Оксатера, "Laboratory Tuteur S.A.C.I.F.I.A." вироблено "Laboratory IMA S.A.I.C", Аргентина
Окситан, "Dabur Pharma Limited", Індія
Оксол, "VENUS REMEDIES LIMITED" для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
- Поліплатиллен (Polyplatillen)*
Фармакотерапевтична група. L01XA - сполуки платини. Антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: високомолекулярна сполука платини з дезоксирибонуклеїновою кислотою; виявляє протипухлинні властивості завдяки здатності гальмувати синтез ядерної ДНК, необоротно уражає клітини, які знаходяться в G1 -фазі циклу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: сприяє зменшенню маси пухлини, при максимально допустимому дозуванні досягається висока протипухлинна активність та запобігається ураження нормальних тканин; ефективний при терапії пухлин з набутою лікарською стійкістю до інших хіміопрепаратів, включаючи і цисплатин; після внутрішньоартеріальної інфузії від 250 до 280 мг/м шляхом одноразового введення (час введення 2-3 год) динаміка змін концентрації в плазмі крові характеризується двома фазами: початковою фазою з T1/2 6,4 год і фазою, T1/2 якої становить приблизно 75 год, а T1/2 97% від вмісту платини оцінюється 150 год; виділення з організму людини досліджено не повністю: після одноразової внутрішньоартеріальної інфузії середній відсоток платини, яка виділяється сечею протягом 2 діб з часовими проміжками 0-12, 0-24 та 0-48 год становить близько 6% від введеної дози, що вказує на значний ненирковий кліренс; найбільш ймовірними шляхами виведення є печінка та ШКТ.
Показання для застосування ЛЗ: поширені форми злоякісних пухлин (яєчника, печінки, шлунка, підшлункової залози, товстої і прямої кишки, легені, пухлин головного мозку, голови і шиї, сарком кісток і м'яких тканин), у тому числі й тих, що супроводжуються полісерозитами з вираженою раковою токсемією, канцероматози черевної порожнини і асцити, резистентні до початкового лікування пухлин і пухлин, нечутливих до стандартної терапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять внутрішньочеревинно, селективне внутрішньоартеріально та в/в; режим інфузії при всіх способах введення - 3-6-разовий, краплинний, рівними дозами, при загальному об'ємі р-ну (750-1500) мл; час інфузії при внутрішньочеревинному введенні 4,5-5 год, інтервал між введенням - 1-2-3 дні залежно від стану пацієнта; при внутрішньоартеріальному та в/в введенні час інфузії становить (2-3) год, інтервал між введенням - щодня, 1-2 дні; одноразові дози для дорослого при внутрішньочеревинному введенні - 150-300 мг/кв.м, а при внутрішньоартеріальному та в/в - 250-300 мг/кв.м; при всіх методах введення рекомендується розведення в співвідношенні 1:1 фізіологічним р-ном хлориду натрію; при внутрішньочеревинному введенні в крапельницю додається 1 мл (5000 од.) р-ну гепарину, 10-20 мл 2% р-ну лідокаїну і при всіх способах введення - 1 мл (5 ОД) р-ну дексаметазону; курс можна повторити через 3-4 тижні.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: через 1-4 год після введення препарату виникає нудота і блювання, АР, біль у місці введення (внутрішньочеревинне введення), пронос, висип, анафілактичний шок, з боку серцево-судинної системи - емболії, які успішно купіруються стандартними методами лікування із застосуванням адреналіну, кортикостероїдів та антигістамінів; у хворих з великою масою пухлини при введенні препарату може спостерігатись "синдром лізису", прояви якого необхідно коригувати за допомогою загальноприйнятих методів детоксикації; при внутрішньочеревинному введенні, якщо час введення становить менше 4 год, може розвинутися спайковий процес або виникнути динамічна непрохідність.
Протипоказання до застосування ЛЗ: генералізація пухлинного процесу, термінальний стан хворого, тяжкі порушення функцій печінки та нирок, гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форма випуску ЛЗ: концентрат для приготування р-ну для інфузій.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; стерильність розгерметизованого препарату у вигляді концентрату зберігається протягом 7 діб; при зберіганні допускається збільшення ступеня опалесценції; не заморожувати; термін придатності 1,5 року.
Торгова назва:
I. Поліплатилен, ТОВ "Новофарм-Біосинтез" для ТОВ "Платос".
- Темозоломід (Temozolomide)
Фармакотерапевтична група: L01AX03 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: імідазотетразин алкілувальний засіб з протипухлинною активністю.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при потраплянні в системну циркуляцію зазнає швидкого хімічного перетворення з утворенням активної сполуки - МТІК; цитотоксичність МТІК головним чином обумовлена алкілюванням гуаніну, цитотоксичне пошкодження, яке розвивається потім, запускає механізм аберантного відновлення метилового залишку; швидко всмоктується після внутрішнього прийому та виводиться із організму з сечею; швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр та потрапляє в цереброспинальну рідину; максимальні концентрації досягались від 0,5 до 1,5 год (саме раннє через 20 хв) після прийому дози; T1/2 з плазми - 1,8 год; кліренс в плазмі, об'єм розподілу та T1/2 не залежать від дози; слабо зв'язується з білками (10-20%); шляхом перорального прийому темозоломіду з міткою 14 C доведена повна всмоктуваність; основний шлях виведення - через нирки; через 24 год після перорального прийому приблизно 5-10% дози знаходять в незмінному вигляді в сечі; інша частина виводиться у вигляді кислотної форми, 5-аміноімідазол-4-карбоксаміду (АІК) та метаболітів; кліренс в плазмі не залежить від віку, функції нирок чи вживання тютюну; фармакокінетичний профіль у пацієнтів, що страждають порушенням (слабким чи помірним) функції аналогічними такому у людей з нормальною функцією печінки; у дітей показник AUC можливо вищий, ніж у дорослих, однак, МПД у дітей та дорослих є однаковою і становить 1000 мг/кв.м за цикл лікування.
Показання для застосування ЛЗ: злоякісна гліома у формі множинної гліобластоми або анапластичної астроцитоми, за наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії; перша лінія при лікуванні хворих, які страждають на поширену метастазуючу злоякісну меланому.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі - хворі, яким раніше не проводилася хіміотерапія, призначають для внутрішнього прийому дозу 200 мг/м 1 р/добу протягом 5 днів 28-денного циклу; для пацієнтів, які раніше лікувалися хіміотерапією, початкова доза становить 150 мг/кв.м 1 р/добу, у другому циклі доза може бути підвищена до 200 мг/кв.м/добу, якщо у перший день наступного циклу абсолютне число нейтрофілів не < 1,5 х 109 на 1 л, а число тромбоцитів не < 100 х 109 на 1 л; діти: від 3 років для внутрішнього прийому доза 200 мг/кв.м 1 р/добу протягом 5 днів 28-денного циклу; для дітей, які раніше лікувалися хіміотерапією, початкова доза становить 150 мг/кв.м 1 р/добу протягом 5 днів з підвищенням до 200 мг/м/добу протягом наступного циклу (якщо не відмічається ознак гематологічної токсичності; лікування продовжують до моменту прогресування захворювання (максимально 2 роки).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота та блювання слабкої або помірної інтенсивності (не більше 5 нападів блювання на добу), проходять самостійно або легко контролюються шляхом використання антиеметиків; інші небажані явища - втомлюваність, закрепи, головний біль, анорексія, діарея, висипи, пропасниця, сонливість; рідко зустрічаються (у порядку зменшення) астенія, біль (включаючи біль у животі), запаморочення, зниження маси тіла, нездужання, задишка, алопеція, озноб, свербіж, диспепсія, спотворення смаку, парестезія; при лікуванні гліоми та метастазуючої меланоми - тромбоцитопенія та нейтропенія 3 або 4 ступеня має місце протягом перших декількох циклів лікування (найбільш виражені прояви між 21 та 28 днями), відновлення проходило швидко (протягом 1-2 тижнів); не спостерігалось ознак кумулятивного пригнічення кісткового мозку.
Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату або до дакарбазину; ознаки вираженої мієлосупресії; вагітні та матері-годувальниці.
Форма випуску ЛЗ: капс. по 20 мг, 100 мг, 250 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-30 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Темодал(R), "Orion Pharma"; "Schering-Plough Labo N.V." власна філія "Schering-Plough Corporation" для "Schering-Plough Central EastAG", Фінляндія/Бельгія/США/Швейцарія
- Фотемустин (Fotemustine)*
Фармакотерапевтична група: L01AD05 - антинеопластичні засоби. Похідне нітрозосечовини.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: цитостатичний антимітотичний засіб з алкілуючою та карбамілуючою дією.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: аланіну біоізостер (аміно-л-етілфосфорна кислота), що міститься в хімічній формулі, сприяє проникненню у клітини та проходженню крізь гематоенцефалічний бар'єр; після в/в введення фармакокінетика має моно- чи біекспоненціальний характер з коротким T1/2 ; майже цілком метаболізується; зв'язування з білками плазми низьке (25-30%).
Показання для застосування ЛЗ: дисемінована злоякісна меланома, включаючи церебральні метастази; первинні злоякісні церебральні пухлини.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: порошок з фл. слід розчинити у 4 мл розчинника, який додається, та збовтувати протягом 2 хв до отримання р-ну - готовий р-н має об'єм 4,16 мл (200 мг фотемустину в 4 мл р-ну); отриманий р-н необхідно розбавити щонайменше у 250 мл 5% ізотонічного р-ну глюкози для в/в введення (при ЦД 0,9% р-н натрію хлориду); р-н вводять в/в краплинне протягом 1 год; не рекомендовано пацієнтам, які отримували хіміотерапію протягом попередніх 4 тижнів (або 6 тижнів у випадку попереднього лікування препаратами нітрозосечовини); лікування (початкове або підтримуюче) можна починати, якщо кількість тромбоцитів 100 х 109 /л і гранулоцитів 2 х 109 /л; контроль аналізу крові перед кожним застосуванням, дозування повинно підбиратися відповідно до гематологічного стану пацієнта; між початком індукційного лікування та початком підтримуючого лікування рекомендується витримати інтервал 8 тижнів, між двома циклами підтримуючого лікування - 3 тижні; під час та після індукційного лікування рекомендується проводити моніторинг функції печінки; звичайна рекомендована доза становить 100 мг/кв.м; у монотерапії індукційне лікування: З послідовні інфузії з інтервалом 1 тиждень з наступним періодом терапевтичного спокою 4-5 тижнів; підтримуюче лікування: 1 інфузія кожні 3 тижні (у комбінаційній хіміотерапії 3-я інфузія індукційного лікування відміняється), дозування - на рівні 100 мг/кв.м; застосування у дітей не вивчалось.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: основні ефекти мають гематологічний характер і виникають через 4-6 тижнів від початку лікування - тромбоцитопенія та лейкопенія; може спостерігатися помірно виражена нудота та блювання протягом 2 год після ін., помірно виражене транзиторне та зворотне збільшення рівня транзаміназ, лужної фосфатази і білірубіну; дуже рідко - пропасниця; подразнення вени у місці ін., діарея; біль у ділянці живота; транзиторне збільшення рівня сечовини в сироватці крові; свербіж; неврологічні розлади (розлади свідомості, парестезія, агевзія), дистрес-синдром при комбінованому лікуванні з дакарбазином.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, періоди вагітності і годування груддю.
Форма випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для інфузій у комплекті з розчинником.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати у холодильнику при t 2-8 град.C, готовий р-н повинен бути негайно застосованим, захищаючи фл. від світла; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Мюстофоран(R), "Laboratories THISSEN" для "Les Laboratories Servier", Бельгія/Франція
- Хлорамбуцил (Chlorambucil)*
Фармакотерапевтична група: L01AA02 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: цитостатичний препарат алкілуючої дії, ефект якого пов'язаний з порушенням реплікації ДНК; у терапевтичних дозах більше впливає на лімфоїдну тканину, ніж на гранулоцити; може спричиняти необоротну мієлосупресію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після перорального застосування радіоактивне поміченого С 14 хлорамбуцилу максимальний рівень радіоактивності у плазмі спостерігається через 40-70 хв; T1/2 - 1,5 години, рівень виведення із сечею низький; добре абсорбується після перорального застосування; метаболізується шляхом окислення; головний метаболіт має більший T1/2 , ніж хлорамбуцил, пік його концентрації у плазмі настає через 2-4 год, він також має значну алкілуючу активність.
Показання для застосування ЛЗ: хвороба Ходжкіна, деякі форми неходжкінської лімфоми, хр. лімфоцитарний лейкоз, макроглобулінемія Вальденстрема.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перорально; хвороба Ходжкіна - при призначенні одного хлорамбуцилу стандартна доза становить 0,2 мг/кг/добу протягом 4-8 тижнів; у складі комбінованої терапії застосовуються різні режими лікування; може застосовуватись замість азотистого іприту, у нього менша токсичність, але аналогічні терапевтичні результати; неходжкінська лімфома - стандартна перша доза становить 0,1-0,2 мг/кг/добу протягом 4-8 тижнів, підтримуюча терапія - зменшення добової дози або інтермітуючі курси лікування; пізні стадії дифузної лімфоцитарної лімфоми - немає суттєвої різниці в отриманих результатах комбінованої хіміотерапії або застосування одного хлорамбуцилу; показаний при рецидивах після променевої терапії; хр. лімфоцитарний лейкоз (призначається лише після появи у хворого клінічних симптомів або ознак порушення функції кісткового мозку) - спочатку призначається дорослому у дозі 0,15 мг/кг/добу до моменту, доки загальний лейкоцитоз не зменшується до 10 х 109 /л, лікування відновлюється через 4 тижні після закінчення першого курсу та продовжується у дозі 0,1 мг/кг/добу; при ознаках недостатності кісткового мозку необхідно призначити преднізолоном; макроглобулінемія Вальденстрема - препарат вибору - дорослим починається з дози 6-12 мг/добу до появи лейкопенії, потім лікування продовжується протягом невизначеного часу у дозі 2-8 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кров і лімфатична система - супресія кісткового мозку, рідко необоротна супресія кісткового мозку (супресія кісткового мозку звичайно є оборотною, якщо прийом своєчасно припиняється); імунна система - рідко висип на шкірі, АР, такі як кропив'янка та ангіоневротичний набряк, с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз; нервова система: судоми у дітей з нефротичним с-мом, рідко випадки фокальних і/або генералізованих судом у дітей та дорослих при використанні високих щоденних терапевтичних дозах або пульс-терапії, дуже рідко рухові розлади, включаючи тремор, посмикування та міоклонію за відсутності судом, периферична нейропатія; дихальна система - дуже рідко тяжкий інтерстиціальний легеневий фіброз, інтерстиціальна пневмонія, тяжкий інтерстиціальний легеневий фіброз; ШКТ-нудота, блювання, діарея та поява виразок на слизовій оболонці рота; гепатобіліарна система: рідко гепатотоксичність, жовтуха; нирки та сечова система - дуже рідко асептичний цистит; загальні розлади - медикаментозна пропасниця.
Протипоказання до застосування ЛЗ: з огляду на серйозність показань абсолютних протипоказань немає.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 2 мг N 25.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Лейкеран(ТМ), "Heumann PPS GmbH" та "Heumann Pharma GmbH" для "GlaxoWellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Великобританія
- Циклофосфамід (Cyclophosphamide)*
Фармакотерапевтична група: L01AA01 - алкілуючі сполуки. Антинеопластичні засоби
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: має виражену цитотоксичну, протипухлинну та імунодепресивну активність; протипухлинна дія реалізується шляхом його біотрансформації під дією фосфатаз до активного метаболіту, дія якого призводить до порушення життєдіяльності клітин і блокуванню їх мітотичного поділу; ядра клітин гіперплазованих (пухлинних) тканин та лімфоїдна тканина мають високу чутливість до дії циклофосфаміду.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: максимальна концентрація активних цитотоксичних метаболітів досягається у плазмі через 2-3 год після парентерального введення; з білками плазми зв'язується незначно; T з плазми крові після в/в введення у дорослих становить 7 год, 1/2 у дітей - 4 год; проходить через плацентарний бар'єр, проникає в грудне молоко; виводиться з сечею та жовчю переважно у вигляді метаболітів, частково в незмінному вигляді (5-25%); видаляється при проведенні діалізу.
Показання для застосування ЛЗ: дрібноклітинний рак легені, рак молочної залози, рак яєчника, лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми, ретикулосаркома, лімфосаркома, г. лімфобластний лейкоз, хр. лімфолейкоз, множинна мієлома, пухлина Вільмса, пухлина Юінга, кісткова ретикулосаркома.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в, в/м та у порожнини (внутрішньоплеврально та внутрішньочеревинно); перед застосуванням до вмісту одного фл. з дозуванням 0,2 г додають 10 мл води для ін'єкцій; час розчинення вмісту одного фл. у воді для ін'єкцій повинен бути не більше 4 хв; використовують різні схеми лікування: по 200 мг (3 мг/кг) щоденно або 400 мг (6 мг/кг) через день - в/м або в/в; 1 г (15 мг/кг) в/в 1 раз на 5 днів; 2-3 г (30-40 мг/кг) 1 раз в/в на 2-3 тижні; курсова доза становить 6-14 г; після основного курсу лікування може застосовуватись підтримуюча терапія - 2 рази на тиждень по 0,1-0,2 г в/м або в/в; як імунодепресивний засіб застосовують з розрахунку 1,0-1,5 мг/кг (50-100 мг/добу), а при добрій переносимості - до 3-4 мг/кг; при необхідності, у доповнення до в/в ін., додатково вводиться у черевну або плевральну порожнину по 0,4-1,0 г при кожній пункції (при цьому доза препарату, що вводиться в/в відповідно зменшуються); для дітей доза складає 40-50 мг/кг в/в, 2-5 днів; інші режими включають 10-15 мг/кг в/в щоденно 7-10 днів чи 3-5 мг/кг двічі на тиждень.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія; кардіотоксична дія; нудота, блювання, діарея, біль у шлунку; порушення менструального циклу, аменорея, азооспермія, геморагічний цистит; алергічні реакції, алопеція, гіперпігментація, внутрішньошкірний крововилив, біль у м'язах та кістках, озноби, головний біль, запаморочення; перешкоджає овуляції та сперматогенезу і може бути причиною безпліддя у чоловіків та жінок; ті особи, що лікувалися циклофосфамідом у препубертантному віці, згодом можуть мати дітей.
Протипоказання до застосування ЛЗ: анемія, лейкопенія (число лейкоцитів < 3,5 х 109 /л), тромбоцитопенія (число тромбоцитів < 120 х 109 /л), кахексія, вагітність, серцева недостатність, тяжкі захворювання печінки та/або нирок, гіперчутливость до препарату.
Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для інфузій по 1 г; 500 мг у фл.; 200 мг - фл.; драже по 50 мг N 50
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 10 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Циклофосфан-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Ендоксан(R) 1, 200, 500, "Baxter Oncology GmbH", Німеччина
Цел, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
- Цисплатин (Cisplatin)*
Фармакотерапевтична група: L01XA01 - антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: неорганічна речовина, що містить важкий метал - платину; пригнічує синтез ДНК у результаті формування перехресних зв'язків (зшивок) всередині ниток ДНК та між ними; синтез білка та РНК також пригнічується, проте не такою мірою; цитотоксична дія спричинена зв'язуванням усіх основ ДНК, особливо гуаніну та аденіну в позиції N-7; існують ще й інші механізми впливу на новоутворення (підвищує імуногенність пухлин); онколітична дія нагадує дію алкілуючих речовин; також має імуносупресивні та антибактеріальні властивості й підвищує чутливість до опромінення; вплив на клітини не залежить від фази циклу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення 20-120 мг/кв.м швидко розподіляється в усіх тканинах; найвища концентрація спостерігається у печінці, передміхуровій залозі й нирках, дещо нижча - у сечовому міхурі, м'язах, яєчках, підшлунковій залозі й селезінці і найнижча - у кишечнику, надниркових залозах, серці, легенях, головному мозку й мозочку; через 2 год після введення понад 90% від загальної кількості у плазмі зв'язується з протеїнами (зв'язаний з протеїнами не має протипухлинних властивостей); фармакокінетика нелінійна; без ферментів трансформується в один або декілька метаболітів; після в/в ін. 50-100 мг/кв.м спостерігається двофазне виведення з плазми; тривалість T1/2 під час першої фази (розподілу) становить 10-60 хв, а під час другої (термінальної) фази - 2-5 діб; тривалість T1/2 з плазми подовжується при порушеннях функції нирок (може теоретично зростати за наявності асциту, спричиненого активним зв'язуванням з протеїнами); зв'язування з протеїнами призводить до довгого або неповного виведення з організму; за період 84-120 год із сечею виводиться 27-45% дози; при тривалих інфузіях кількість виведеного із сечею більша; екскреція з фекаліями мінімальна, невелика кількість є у жовчному міхурі та товстому кишечнику.
Показання для застосування ЛЗ: застосовується як самостійно, так і в комбінації з іншими протипухлинними засобами для лікування поширених або метастатичних злоякісних захворювань, зокрема: раку яєчка (як паліативний засіб і в комплексі лікувальної поліхіміотерапії), раку яєчника (III і IV стадій), плоскоклітинної епітеліоми голови та шиї (як паліативний засіб); ефективний при раку легені, раку уротелію, цервікальних пухлинах.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: монотерапія у дорослих і дітей: 50-100 мг/кв.м у вигляді одноразової в/в інфузії протягом 6-8 год кожні 3-4 тижні або повільне в/в вливання 15-20 мг/кв.м щодня протягом 5 днів кожні 3-4 тижні; доза зменшується при пригніченні функції кісткового мозку; для зменшення ризику бактеріального забруднення рекомендується розводити безпосередньо перед використанням (інфузію слід завершити протягом 24 год після приготування р-ну); комбінована терапія: при раку яєчка: вінбластин, блеоміцин; для лікування раку яєчників: циклофосфамід, доксорубіцин, гексаметилмеламін, фторурацил; для лікування раку голови і шиї: блеоміцин і метотрексат; повторні курси не слід починати доти, поки рівень креатиніну сироватки не знизиться до 140 мкмоль/л та/або рівень сечовини плазми - до 9 ммоль/л, кількість формених елементів циркулюючої крові не досягне прийнятого рівня (тромбоцити 100 х 109 /л, лейкоцити 4 х 109 /л; необхідно зняти базальну аудіограму для контролю погіршення слуху; до введення необхідна гідратація - в/в вливанням 2 л р-ну 5% глюкози у фіз. р-ні (1/2-1/3) протягом 2-4 год; при введенні цисплатин для ін. слід додати до 1 л фіз. р-ну і вливати протягом необхідного часу; слід підтримувати гідратацію і діурез протягом 24 год після введення препарату.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: тяжка нудота і блювання звичайно починаються через 1-4 год після лікування і можуть тривати до одного тижня; нефротоксичність, кумулятивна і дозозалежна, може обмежити застосування; при повторних курсах лікування ниркова недостатність стає тривалішою і тяжчою; легка мієлотоксичність як з лейко-, так і з тромбоцитопенією, а пізніше - з анемією; анафілактоїдні реакції (набряк обличчя, запаморочення, тахікардія, шкірні висипання і гіпотонія), реакції розвиваються протягом декількох хв після введення цисплатину і зникають після в/в введення адреналіну, кортикостероїдів та/або антигістамінних засобів; у 10-30% хворих - шум у вухах та/або втрата слуху в діапазоні високих частот (> 4000 Гц); гіпомагнезіємія і гіпокальціємія (м'язова збудливість, спазми, тремор, карпопедальні спазми та/або тетанія); гіперурикемія (при дозах > 50 мг/кв.м); пікові рівні сечової кислоти відзначаються через 3-5 днів після застосування препарату (для зменшення рівня сечової кислоти застосовується алопуринол); периферичні нейропатії (парестезії, арефлексія, втрата вібраційної чутливості); порушення зору і сприйняття кольору, можливий розвиток невриту зорового нерва.
Протипоказання до застосування ЛЗ: ниркова недостатність, порушення слуху, пригнічення кісткового мозку, вагітність і лактації, гіперчутливість.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 1 мг/мл по 10 мл (10 мг) або по 50 мл (50 мг) у фл. N 1; р-н для ін'єкцій 0,5 мг/мл по 20 мл (10 мг) або по 100 мл (50 мг) у фл. N 1; концентрат для приготування р-ну для інфузій по 100 мл (100 мг) у фл. N 1; концентрат для приготування р-ну для інфузій, 0,5 мг/мл по 20 мл (10 мг), або 50 мл (25 мг), або 100 мл (50 мг) у фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C, уникати заморожування; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Цисплатин Фармак, ВАТ "Фармак"
II. Бластолем Ру, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Кемоплант, "Dabur Pharma Limited", Індія
Цисплатин ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Цисплатин-Мілі, "Venys Remedies Limited" для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія
1.2. Антиметаболіти
Антиметаболіти (антагоністи природних метаболітів) включаються до складу молекул нуклеїнових кислот, які заново синтезуються в ядрі, або ж необоротно взаємодіють з життєво важливими ферментами клітин, порушуючи нормальне ділення клітин.
- Гемцитабін (Gemcitabine)*
Фармакотерапевтична група: L01BC05 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний препарат, що виявляє цитотоксичну дію, яка обумовлена інгібуванням синтезу ДНК; метаболізується в клітині до активних дифосфатних і трифосфатних нуклеозидів; утворені дифосфатні нуклеозиди інгібують дію рибонуклеотидредуктази, ферменту, що каталізує перетворення рибонуклеотидів на дезоксирибонуклеотиди, необхідні для синтезу ДНК, що призводить до зниження їх концентрації у клітині; разом з тим одержані при метаболізмі препарату трифосфатні нуклеозиди активно конкурують за включення в ланцюг ДНК, що призводить до повного інгібування подальшого синтезу ДНК і запрограмованої загибелі клітини.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після одноразової інфузії в дозі 1 г/кв.м протягом 30 хв пік концентрації в плазмі досягається через 3-15 хв після закінчення інфузії; зв'язування з білками плазми дуже мале; обсяг розподілу його в тканинах невеликий і складає в середньому 11 л/кв.м; в процесі внутрішньоклітинного метаболізму утворюються активні дифосфатні і трифосфатні нуклеозиди; при досягненні рівноважної концентрації гемцитабіну в плазмі більше 5 мкг/мл внутрішньоклітинна концентрація нуклеозидів більше не зростає; після інфузійного введення протягом 30 хв в дозі 1 г/кв.м концентрація в плазмі буде приблизно 5-4 мкг/мл протягом 1,5 год; внутрішньоклітинні метаболіти в плазмі і сечі не виявляються; виводиться переважно у вигляді урацилового метаболіту в основному із сечею, менше 1% - з калом; T1/2 - 17 хв; при багаторазовому введенні цей показник зростає; у жінок кліренс препарату нижчий, ніж у чоловіків; дослідження кінетики у хворих з нирковою або печінковою недостатністю не проводилися.
Показання для застосування ЛЗ: недрібноклітинний рак легені (III-IV стадії): локально прогресуючий або метастазуючий процес (як монотерапія або в комбінації з цисплатином), карцинома підшлункової залози (локально прогресуюча або метастазуюча, у тому числі в разі резистентності до фторурацилу).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при недрібноклітинному раку легені (монотерапія) вводять в/в крапельне в дозі 1 г/кв.м протягом 30 хв 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів з наступною тижневою перервою; після цього повторюють аналогічні 4-тижневі цикли; у разі комбінованої терапії вводять в/в крапельне в дозі 1,25 г/кв.м у 1-й та 8-й дні кожного 21-денного циклу або в дозі 1 г/кв.м у 1-й, 8-й і 15-й дні кожного 28-денного циклу з подальшим введенням цисплатину в дозі 100 мг/кв.м; при карциномі підшлункової залози - в/в крапельне в дозі 1 г/кв.м протягом 30 хв 1 раз на тиждень протягом 7 тижнів з наступною тижневою перервою; при наступних циклах інфузію препарату проводять 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів з наступною тижневою перервою; перед кожним введенням необхідно контролювати кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у крові. В разі розвитку гематологічної токсичності дозу можна зменшити чи відкласти її введення; для виявлення негематологічної токсичності необхідно проводити регулярне обстеження пацієнта і контролювати функції печінки і нирок; залежно від ступеня токсичності дозу можна зменшувати в ході кожного циклу або з початком нового циклу поступово.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; ШКТ - нудота, блювання, анорексія, діарея, стоматит, підвищення рівня печінкових ферментів у сироватці крові; сечовидільна система - протеїнурія, гематурія; у поодиноких випадках - симптоми, подібні до гемолітичного уремічного синдрому (лікування варто припинити при появі перших ознак мікроангіопатичної гемолітичної анемії, таких як різке зниження рівня гемоглобіну із супутньою тромбоцитопенією і збільшенням показників білірубіну, креатиніну, сечовини та/або ЛДГ у сироватці крові); дерматологічні реакції - шкірні висипання, що супроводжуються свербіжем, часткова алопеція; дихальна система - задишка, бронхоспазм, інтерстиціальна пневмонія, набряк легенів, респіраторний дистрес-синдром (при виникненні даних симптомів лікування слід припинити); серцево-судинна система - периферичні набряки, рідко артеріальна гіпотензія; інші ефекти - грипоподібні симптоми (лихоманка, головний біль, озноб, міалгія, астенія), кашель, риніт, нездужання, підвищене потовиділення, АР.
Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, лактація, гіперчутливість до препарату, діти.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-н для інфузій по 200 мг у фл. N 1; ліофілізований порошок для приготування р-ну для інфузій по 1000 мг у фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; не зберігати в холодильнику; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Гемзар(R), "Lilly France S.A.S.", Франція
Онкогем, "Cipla Ltd", Індія
Онкорил, "NEON Antibiotics Pvt. Ltd" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Цитогем, "Dr.Reddy's Laboratories Limited", Індія
- Гідроксикарбамід (Hydroxycarbamide)*
Фармакотерапевтична група: L01XX05 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: цитостатичний та антимітотичний засіб, який селективно діє на фазу S клітинного циклу; викликає пригнічення синтезу ДНК і затримку росту клітин у фазі G1 -S, що важливо для одночасно проводимої радіотерапії, оскільки відзначається чутливість пухлинних клітин до опромінення в фазі G1 ; діючи на кістковий мозок, викликає пригнічення утворення гранулоцитів і меншою мірою - тромбоцитів та еритроцитів; проявляє також цитостатичну дію на деякі пухлини.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: легко всмоктується у ШКТ; максимум концентрації в плазмі крові реєструється через 1-2 год; T1/2 становить 2 год; проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр; виводиться з сечею (приблизно 80% протягом 12 год).
Показання для застосування ЛЗ: хр. мієлопроліферативні захворювання, такі як: хр. мієлолейкоз (препарат вибору), істинна поліцитемія, есенціальна тромбоцитемія, остеомієлофіброз; рецидивуючий, метастатичний чи неоперабельний рак яєчника; рак шийки матки (у комбінації з радіотерапією); первинний плоскоклітинний рак шкіри голови і шиї, за виключенням раку губи (у комбінації з опроміненням); меланокарцинома.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо; доза; залежить від захворювання; хр. мієлолейкоз: початкова доза 20-40 мг/кг/добу одноразово, далі 15-30 мг/кг/добу - підтримуюча доза, при загостренні: 30-60 мг/кг/добу; тромбоцитемія: 20-40 мг/кг/добу - початкова доза, далі 10-20 мг/кг/добу підтримуюча доза, при загостренні: 25-50 мг/кг/добу; істинна поліцитемія: при загостренні: 15-20 мг/кг/добу, підтримуюча доза - 10 мг/кг/добу; остеомієлофіброз: 5-20 мг/кг/добу - початкова доза, 10 мг/кг/добу - підтримуюча доза; великі пухлини і мелокарцинома: для тривалої терапії: 20-30 мг/кг/добу одноразово; при інтермітируючій терапії: 60-80 мг/кг одноразово, кожний третій день, також у комбінації з радіотерапією; рак шкіри голови і шиї: 80 мг/кг одноразово, кожний третій день, у комбінації з радіотерапією (прийом слід починати не менше ніж за 7 днів до радіотерапії; якщо після 6-тижневого лікування відмічається ефективність, лікування може бути продовжено.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення гемопоетичної функції кісткового мозку - лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія (спостерігається на початку лікування порушення еритропоезу за мегалобластним типом, зі зменшенням утилизації заліза еритроцитами); ШКТ - відсутність апетиту, нудота, блювання, болі в животі, діарея, запори, дьогтеподібні випорожнення, стоматит; АР - висип, еритема обличчя; шкіра - трофічні виразки, пігментація шкіри, підсилення еритематозних змін після опромінення, ламкість нігтів, після декількох років лікування - атрофічні зміни шкіри та нігтів; інші - підвищення температури тіла; порушення функції нирок, порушення сечовиділення; підвищення концентрації сечової кислоти, азоту сечовини і креатиніну в крові; підвищення активності печінкових трансаміназ; випадіння волосся (до облисіння включно); порушення фертильності (відсутність сперматозоїдів у спермі, відсутність менструацій); дифузні інфільтративні ураження легень або фіброз легень, ядуха; симптоми з боку ЦНС (головний біль, запаморочення, сонливість, погане самопочуття, втомлюваність, порушення орієнтації в просторі, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація, зменшення тромбоцитів < 100 х 109 /л, зменшення лейкоцитів < 2,5 x 109 /л, важка анемія (еритроцити < 2,5 х 1012 /л), гостра ниркова і печінкова недостатність.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 500 мг N 100, N 500.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Апо-Гідроксиуреа, "MGI Pharma Inc" вироблено "ААІ International" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", США/Ізраїль
Гідреа, "Bristol-Myers Squibb S.r.L.", Італія
Гідроксиуреа, "PLIVA Krakow" Pharmaceutical Company S.A.", Польща
Гідроксисечовина Медак, "Medac GmbH", Німеччина
- Капецитабін (Capecitabine)*
Фармакотерапевтична група: L01BC06 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний препарат, що активується у тканині пухлини (перетворюється під впливом тимідинфосфорилази на 5-фторурацил, а потім - на 5-фтор-2-дезоксиуридин-5'-монофосфат і 5-фторуридину трифосфат) і порушує синтез ДНК і білка.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: швидко й повністю всмоктується у ШКТ (прийом їжі зменшує швидкість абсорбції); у печінці, а далі в пухлині піддається біотрансформації з утворенням активного цитотоксичного метаболіту, в результаті чого вміст фторурацилу і його активного фосфорильованого похідного в пухлині значно перевищує рівні в здорових тканинах, і забезпечується селективність цитотоксичного ефекту; капецитабін та його похідні зв'язуються з білками плазми у різній кількості, внаслідок чого їх максимальні концентрації реєструються через 1,5-3 год, T1/2 0,7-4 год; виводиться переважно із сечею (84% дози); у хворих з нирковою недостатністю при зниженні кліренсу креатиніну на 50% концентрації метаболітів підвищуються на 45%.
Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози (місцевопоширеним і метастазуючий), у разі неефективності паклітакселу та препаратів антрациклінового ряду чи за наявності протипоказань до хіміотерапії антрациклінами; рак яєчників; колоректальний рак.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: стандартний режим дозування: 2500 мг/кв.м у два прийоми (вранці і ввечері) у вигляді тритижневих циклів внутрішньо, через 30 хв посля їди, запиваючи водою - 2 тижні щоденно, потім 1 тиждень - перерва (сумарну добову дозу розділяють на 2 рівних прийоми - вранці і ввечері); корекція дози в ході лікування: при токсичності 1-го ступеня корегувати дозу не потрібно, при токсичності 2-го і 3-го ступеня застосування капецитабіну слід припинити і відновити у повній дозі або з корекцією після того, як вираженість небажаних явищ зменшиться до 1-го ступеня, при розвитку ознак токсичності 4-го ступеня лікування слід припинити або тимчасово перервати до купірування або зменшення симптоматики до 1-го ступеня, після чого застосування препарату відновлюють у дозі, що становить 50% від колишньої; якщо через токсичні явища було пропущено кілька прийомів капецитабіну, то ці дози не доповнюють, а просто продовжують заплановані цикли терапії; нижче наводяться рекомендації щодо зміни дози у випадку токсичних явищ.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - сухість у роті, порушення смаку, стоматит, нудота, блювання, диспепсія, болі у животі, запор або діарея, метеоризм, кандидоз порожнини рота; шкірні покриви - сухість і тріщини шкіри, свербіж, осередкове лущення, дерматит, еритематозні висипання, гіперпігментація, долонно-підошовний синдром; нервова система - стомлюваність, запаморочення, головний біль, безсоння або сонливість, парестезії, слабкість, астенія; обмін речовин - анорексія, зневоднення, зменшення маси тіла; опорно-руховий апарат - болі у кінцівках, попереку, міальгії; кровотворна система - лімфоцитопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитопенія, зниження рівня Hb, гіпербілірубінемія; інші - сльозотеча, задишка, кашель, набряки нижніх кінцівок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату та фторпіримідину, фторурацилу; вагітність, годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 150 мг N 60.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Ентал, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." та "XL Laboratories Pvt. Ltd." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Кселода, "Hoffmann-La Roche Inc" для "F. Hoffmann-La Roche Ltd", США/Швейцарія
- Меркаптопурин (Mercaptopurine)*
Фармакотерапевтична група: L01BB02 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги пурину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: 6-меркаптопурин - це сульфгідрильний аналог аденіну, одного з основних нуклеозидів для синтезу нуклеїнових кислот, та гіпоксантину; діє як антагоніст пурину; підключаючись до процесу перетворення пуринів, порушує синтез нуклеотидів, що призводить до гальмування синтезу ДНК у проліферуючих клітинах під час S-фази клітинного циклу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: біодоступність при пероральному прийомі дуже різниться у різних осіб; після прийому у дозі 75 мг/кв.м середня біодоступність була 16% від прийнятої дози; пік концентрації у плазмі крові досягається через 2,2 год; T1/2 - приблизно 90 хв; швидко метаболізується та виділяється головним чином нирками, T1/2 у його метаболітів довший, ніж у вихідного компонента.
Показання для застосування ЛЗ: г. лейкози (для індукції ремісії і проведення підтримуючої терапії при г. лімфобластних лейкозах, г. мієлогенних лейкозах), гранулоцитарний лейкоз.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих та дітей звичайна доза становить 2,5 мг/кг/добу або 50-75 мг/кв.м/добу, але доза та тривалість лікування залежать від виду та дози інших цитостатичних препаратів, які застосовуються разом із препаратом, а також від індивідуальних особливостей пацієнта; дослідження у дітей з гострим лімфобластним лейкозом свідчать, що призначення у вечірній час знижує ризик виникнення рецидиву хвороби порівняно з прийманням уранці.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: основний - міелосупресія (лейкопенія, тромбоцитопенія); гепатотоксичний (гістологічно має місце некроз печінкових клітин та біліарний стаз) при застосуванні різних доз, але частіше при перевищенні рекомендованих доз у 2,5 мг/кг/добу або 75 мг/кв.м/добу; спостереження за показниками печінкової функції дозволяє виявити токсичний вплив, який є оборотним, на ранніх стадіях; інші побічні ефекти - анорексія, нудота, блювання, поява виразок у ротовій порожнині, дуже рідко - у кишечнику, поодинокі випадки ускладнень - гарячка та шкірний висип, алопеція, транзиторна олігоспермія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, але, зважаючи на серйозність показань, абсолютних протипоказань немає.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 50 мг N 25.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін зберігання - 5 років.
Торгова назва:
II. Пурі-нетол(ТМ), "Heumann PCS GmbH"; "Glaxo Wellcom GmbH & Co." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Німеччина/Великобританія
Пурі-нетол(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "Heumann Pharma GmbH" для "GlaxoWellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Великобританія/Німеччина/Великобританія
Пурі-нетол(ТМ), "Heumann PCS GmbH"; "Glaxo Wellcom GmbH & Co." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Німеччина/Великобританія
- Метотрексат (Methotrexate)*
Фармакотерапевтична група: L01BA01 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги фолієвої кислоти.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до групи антиметаболітів з цитостатичною активністю; пригнічує синтез ДНК і розмноження клітин, синтез РНК та білка в S-фазі клітинного циклу; найчутливіші тканини з інтенсивною проліферацією клітин (тканини пухлин, кістковий мозок, клітини епітелію, а також клітини плода).
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/м введення максимальна концентрація в плазмі крові спостерігається через 30-60 хв; добре розподіляється у тканинах організму (у тканині нирок визначається протягом декількох тижнів, у тканинах печінки - кілька місяців), а також в асцитичній та плевральній рідинах; в середніх дозах не проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр; метаболізуєтся ферментами кишкової мікрофлори, гепатоцитів і інших клітин з утворенням активного метаболіту - поліглутамату; T1/2 дозозалежний і становить 3-10 год при використанні малих і 8-15 год при використанні великих доз препарату; 90% введеної дози виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочковой фільтрації і активної канальцевої секреції і менше 10% - з жовчю (з подальшою реабсорбцією у кишечнику) протягом 24 год; виводиться переважно із сечею у незміненому вигляді, тому при порушенні функції нирок елімінація уповільнюється, при цьому концентрація його в плазмі крові підвищується; потрапляє у грудне молоко.
Показання для застосування ЛЗ: лікування багатьох злоякісних пухлин і гемобластозів (неходжкінська лімфома, пухлини ЦНС, рак легені, рак шийки матки, рак сечового міхура, рак шлунка, хоріонепітеліома, рак яєчника, злоякісні пухлини голови і шиї, пухлини яєчка, остеогенна саркома і саркоми м'яких тканин, саркома Юїнга, ретинобластома, лімфогранулематоз, г. лейкози, особливо лімфобластний, лімфома Беркита (пізні стадії - III і IV за системою Петера), лімфосаркоми; інтратекальне введення проводять при нейролейкемії тільки з використанням ізотонічного р-ну; високодозова моно- і поліхіміотерапія - при остеогенній саркомі, г. лейкозі, бронхогенному раку легенів, епідермоїдному раку голови та шиї.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: недрібноклітинний рак легені: в/м, в/в (болюс і тривалі інфузії), внутрішньоартеріально, інтратекально; для парентерального введення розводять відповідно до схем лікування і тривалості інфузії: концентрат розводять 5% р-ном глюкози або ізотонічним р-ном натрію хлориду до отримання 1-2% р-ну; для інтратекального введення розводять р-ном 0,9% натрію хлориду до одержання концентрації 1 мг/мл; дози препарату - індивідуальні, залежать від виду пухлин, стадії захворювання, ефективності терапії, загального стану і картини крові пацієнта: низькі (одноразова нижче 100 мг/кв.м), середні (одноразова 100 мг/кв.м-1000 мг/кв.м) і високі (одноразова більше 1000 мг/мг); дози > 100 мг/кв.м вводять тільки у вигляді в/в інфузій разом з застосуванням захисної терапії (кальцію фолінат); при хоріонкарциномі та інших трофобластичних захворюваннях 15-30 мг вводять в/м щоденно протягом 5 діб; до початку повторного курсу повинні зникнути всі прояви токсичності, що триває не менше 1 тижня; потрібно проводити 3-5 курсів; первинний рак молочної залози з метастазами у пахові лімфовузли - тривалу комбіновану терапію: середня доза 40 мг/м в 1-шу і 8-му добу лікування; комбіновану терапію здійснюють також при лейкозі; грибоподібному мікозі вводять в/м в дозі 50 мг 1 раз на тиждень або 25 мг 2 рази на тиждень; нейролейкоз (менінгеальна лейкемія) - 0,25% р-н вводять у спинномозковий канал у разовій дозі 5-10 мг або 10 мг/м з інтервалами 3-4 дні, при нейролейкемії - інтратекально; дозу визначають залежно від віку пацієнта: до 1 року - 6 мг, 1 рік - 8 мг, 2 роки - 10 мг, 3 роки і більше - 12 мг; пацієнтам старше 70 років і дітям до 4 місяців дозу потрібно зменшувати; повторювати введення можна через 3-5 діб; введення препарату продовжують до зниження кількості клітин у лімфі до норми, після чого проводять ще одне додаткове введення; для системного введення інтралюмбально дозу необхідно відповідно знизити.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система крові - пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, гіпогаммаглобулінемія, геморагії); ШКТ - гінгівіт, стоматит, фарингіт, нудота, анорексія, блювання, діарея, мелена, кишково-шлункові геморагії, утворення виразок, порушення функції печінки, жирова дистрофія, ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки ШКТ, перипортальний фіброз, цироз печінки; ЦНС - головний біль, запаморочення, порушення зору, геміпарез, судоми, після інтратекального введення - підвищення тиску спинномозкової рідини; сечостатева система - розлади сечовипускання, цистит, гематурія, азотемія, олігоспермія, менструальні дисфункції, безпліддя, самовільний аборт, тератогенна дія, зниження лібідо, імпотенція, порушення овогенезу, сперматогенезу; шкіра - еритематозні висипання, свербіж, кропив'янка, алопеція, телеангіоек тазії, акне, фурункульоз; дихальна система: легеневі інфільтрати, пневмофіброз; інші - АР, зниження опірності організму, імуносупресія, метаболічні порушення, остеопороз.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, порушення функції печінки, нирок і системи кровотворення (гіперплазія кісткового мозку, виражена лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, цироз печінки, печінкова недостатність); інфекційні захворювання, імунодефіцитні стани, виразки у ротовій порожнині і системі травлення, після оперативних втручань, періоди вагітності і лактації.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 5 мг/мл по 3 мл (15 мг) у фл.; концентрат для приготування р-ну для інфузій по 5 мл (500 мг) в амп.; по 10 мл (1000 мг) в амп.; табл. по 2,5 мг N 50.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; приготовлений р-н залишається стабільним при кімнатній t незалежно від освітлювання протягом 24 год; якщо інфузія триває понад 24 год, слід замінити інфузійний фл.; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Зексат, "Dabur Pharma Limited", Індія
Метобіон(R), "Biomedic laboratories Holding S.A.", Люксембург
Метотрексат, "Venus Remedies Limited" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Метотрексат ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Метотрексат-Джен, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Метотрексат-Тева, "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd" на заводі "Pharmachemie B.V.", Ізраїль/Нідерланди
- Пеметрексед (Pemetrexed)*
Фармакотерапевтична група. L01BA04 - антиметаболіти. Структурні аналоги фолієвої кислоти.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антифолат різноспрямованої дії, пригнічує тимідилатсинтетазу (TS), дегідрофолатредуктазу (DHFR) і гліцинамід-рибонуклеотид-формілтрансферазу (GARFT), які є основними фолатзалежними ферментами в біосинтезі тимідину та пуринових нуклеотидів заново.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: транспорт до клітини відбувається за рахунок як редукованого переносника фолатів, так і транспортних систем мебранного протеїну; потрапивши до клітини, швидко трансформується в поліглютаматні форми, які акумулюються в клітинах і є навіть більш сильними інгібіторами TS і GARFT; цей процес відбувається в пухлинних клітинах, та меншою мірою - в нормальних тканинах і залежить від часу та концентрації; метаболіти поліглютамату мають більш тривалий внутрішньоклітинний період напіввиведення, що призводить до більш тривалої дії препарату в малігнізованих клітинах; доведені синергічні ефекти при комбінуванні пеметрекседу з цисплатином в лікуванні мезотеліоми; призначений лише для в/в введення; приблизно 81% зв'язується білками плазми; ступінь ниркової недостатності не впливає на зв'язування; підлягає обмеженому печінковому метаболізму, переважно виводиться із сечею в незміненому вигляді на 70-90% протягом 24 год; загальний плазмовий кліренс становить 92 мл/хв, а T1/2 з плазми - 3,5 год у пацієнтів з нормальною функцією нирок.
Показання для застосування ЛЗ: злоякісна плевральна мезотеліома в комбінації з цисплатином; місцево поширений або метастатичний недрібноклітинний рак легені після попередньої хіміотерапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: злоякісна плевральна мезотеліома: дорослі - рекомендована доза становить 500 мг/кв.м у вигляді в/в інфузії протягом 10 хв + цисплатин 75 мг/кв.м у вигляді 2-годинної інфузії приблизно через 30 хв після завершення інфузії пеметрекседу в перший день кожного 21-денного циклу (гідратація пацієнта повинна проводитися до або/та після введення цисплатину); недрібноклітинний рак легенів (застосування у монотерапії): дорослі: рекомендована доза становить 500 мг/кв.м у вигляді 10-хвилинної в/в інфузії в перший день кожного 21-денного циклу; необхідна премедикація - у пацієнтів, які не отримували попередню терапію кортикостероїдами, відмічалися висипання на шкірі - попередня терапія дексаметазоном (або його еквівалентом) знижує частоту та тяжкість шкірних реакцій, для зменшення токсичності пацієнти повинні щоденно приймати низькі дози фолієвої кислоти або мультивітаміни, які містять фолієву кислоту (протягом семиденного періоду перед першою дозою пеметрекседу необхідно прийняти не менше 5 добових доз фолієвої кислоти, прийом фолієвої кислоти повинен продовжуватися протягом усього курсу терапії та протягом 21 дня після введення останньої дози пеметрекседу); пацієнти також повинні отримувати вітамін В12 в/м 1 р/добу протягом тижня перед першою дозою пеметрекседу та кожні 3 цикли після цього, наступні ін'єкції вітаміну B12 можна проводити в день введення пеметрекседу; звичайно використовували дозу фолієвої кислоти 400 мкг; перед введенням розведіть вміст 500 мг фл. за допомогою 20 мл 0,9% р-ну натрію хлориду для ін. для отримання р-ну, який містить 25 мг/мл пеметрекседу, обережно струсіть фл. до повного розведення порошку; необхідний об'єм розведеного р-ну пеметрекседу далі повинен бути розведений до 100 мл за допомогою 0,9% р-ну натрію хлориду і вводитися в/в протягом 10 хв; перед кожною дозою рекомендовано перевіряти загальний аналіз крові та тромбоцити (абсолютна кількість нейтрофілів повинна становити >= 1,5 х 109 л, тромбоцитів >= 100 х 109 л) корекція дози перед початком наступного циклу повинна грунтуватися на найменших значеннях гематологічних показників або на максимальній негематологічній токсичності після попереднього циклу терапії; для оцінки функції печінки та нирок необхідно періодично проводити біохімічні аналізи крові; лікування можна припинити з урахуванням достатнього часу для відновлення; пеметрексед не рекомендований для застосування в дитячій практиці, оскільки його ефективність і безпека у цій групі пацієнтів не визначені.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: у окремих пацієнтів з нелікованою мезотеліомою, нелікованим розповсюдженим раком молочної залози або раніше лікованим розповсюдженим раком молочної залози з проведеними щонайменше 3 лініями хіміотерапії, з розповсюдженим недрібноклітинним раком легенів з попереднім проведенням однієї лінії хіміотерапії, при монотерапії пеметрекседом 500 мг/кв.м з додатковим застосуванням фолієвої кислоти та вітаміну В12 спостерігалися порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем, шлунково-кишкові розлади, загальні розлади, гепатобіліарні розлади, порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини, рідкі випадки колітів; терапія повинна бути припинена, якщо у пацієнта спостерігається будь-яка гематологічна або негематологічна токсичність 3-го або 4-го ступеня після зниження 2 доз; у разі виникнення у пацієнта ознак негематологічної токсичності (виключаючи нейротоксичность) => 3 ступеня (за винятком 3-го ступеня підвищення трансаміназ) введення пеметрекседу також необхідно припинити до досягнення більш низьких значень або таких значень, які б відповідали вихідним перед початком терапії у даного пацієнта; у випадку нейротоксичності рекомендована корекція доз пеметрекседу та цисплатину, при нейротоксичності 3-го або 4-го ступеня терапія повинна бути припинена.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування концентрату для приготування р-ну для інфузій.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 25 град.C; стабільність розведеного р-ну та р-ну для інфузій зберігається протягом 24 год після розчинення оригінального флакона за умови зберігання при t 20-25 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Алімта, "Lilly France S.A.S.", Франція
- Тегафур (Tegafur)*
Фармакотерапевтична група: L01BC03 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: має протипухлинну дію і за біологічними ознаками нагадує фторурацил; його можна розглядати як транспортну форму фторурацилу, що утворюється в організмі внаслідок активації мікросомальними ферментами печінки.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: метаболіт довго циркулює в організмі, забезпечуючи таким чином високу ефективність препарату; препарату властива також протизапальна і аналгетична дія, зменшення свербіжу; при прийомі внутрішньо швидко всмоктується з ШКТ і виявляється в крові щонайменше протягом 24 год після одноразового введення; максимальна концентрація в крові досягається протягом 4-6 год після прийому; значна кількість виводиться з сечею; в організмі хворих із чутливою до тегафуру пухлиною препарат зазнає активнішого метаболізму, ніж у хворих з нечутливими пухлинами.
Показання для застосування ЛЗ: рак шлунку, товстої і прямої кишки, молочної залози, шкірні лімфоми.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при пероральному застосуванні добова доза становить 20-30 мг/кг (1,2-1,6 г або 3 капс.), але може досягти 2 г (5 капс.); дозу ділять на 2 прийоми і приймають щоденно кожні 12 год або 2-4 р/добу; курсова доза при прийомі внутрішньо - 30-40 г; можна застосовувати менші дози протягом тривалішого часу (доза може бути знижена у літніх пацієнтів і на пізніх стадіях захворювання); у схемах поліхіміотерапії і як ад'ювант при променевій терапії використовується в дозі, яка дорівнює або менша за дозу, що використовується при монотерапії; при необхідності курс лікування повторюють з інтервалом 1,5-2 міс.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, біль у шлунку, запаморочення, пронос; рідко - шлунково-кишкові кровотечі, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, стоматит, порушення функцій печінки й нирок, іноді гострий панкреатит, пригнічення кровотворення, порушення серцевої діяльності, реакції підвищеної чутливості; тяжкі побічні ефекти спостерігають рідко (можлива тяжка лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, ураження печінки (гострий гепатит), дегідратація організму, тяжке запалення кишечнику, симптоми лейкоенцефаліту, інтерстеційна пневмонія, аносмія, стенокардія спокою); ступінь токсичної дії залежить від способу й режиму введення; запаморочення, нудота і блювання зменшуються при фракціюванні добової дози.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, пізня стадія хвороби, гостра кровотеча, тяжкі порушення функцій печінки й нирок, лейкопенія (лейкоцити < 3 x 109 л), тромбоцитопенія (тромбоцити 100 x 109 /л) та анемія (Hb < 30 од.), вагітність, лактація.
Форма випуску ЛЗ: капс. по 400 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C: термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
II. Фторафур(R), AT "Гріндекс", Латвія
- Тіогуанін (Thioguanine)*
Фармакотерапевтична група: L01BB03 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги пурину
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: сульфгідрильний аналог гуаніну та діє як пуриновий антиметаболіт; активується до свого нуклеотиду - тіогуанілової кислоти.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: метаболіти тіогуаніну гальмують синтез пуринів і взаємоперетворення пуринових нуклеотидів; також інкорпорується у нуклеїнові кислоти і це становить основу його токсичності; між тіогуаніном і меркаптопурином існує перехресна резистентність; добре метаболізуеться in vivo: існують два головні шляхи біотрансформації - метилювання до 2-аміно-6-метилтіопурину та дезамінування у 2-гідрокси-6-меркаптопурин з подальшим окисленням до 6-тіосечової кислоти; після перорального застосування препарату у дозі 100 мг/м пік концентрації у плазмі досягається через 2-4 год і знаходиться у межах від 0,03 до 0,94 нмоль/мл, рівень цей зменшується при одночасному прийомі їжі.
Показання для застосування ЛЗ: г. лейкоз (г. мієлобластний лейкоз та г. лімфобластний лейкоз), загострення хр. гранулоцитарного лейкозу.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза та тривалість лікування залежать від форми та дози інших препаратів, що приймаються разом з тіогуаніном; абсорбція після перорального прийому варіабельна, рівень препарату у плазмі крові може зменшуватись у результаті блювання або прийому їжі; може коротким курсом застосовуватись на будь-якій стадії лікування, що передує підтримуючому курсу лікування, а саме на стадій індукції, консолідації та інтенсифікації лікування; не рекомендується застосування у якості підтримуючої терапії або аналогічного довготривалого курсу лікування у зв'язку з високим ризиком печінкової токсичності; для дорослих звичайна доза становить 60-200 мг/кв.м/добу, для дітей - таке ж дозування, як для дорослих, з розрахунком дози згідно з площею поверхні тіла.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: звичайно є компонентом поліхіміотерапії, тому побічну дію неможливо пов'язати лише з одним цим препаратом; кров та лімфатична система - дуже часто пригнічення кісткового мозку; ШКТ - часто стоматит, шлунково-кишкова непереносимість, рідко некроз і перфорація стінки кишки; гепатобіліарна система - дуже часто печінкова токсичність у поєднанні з пошкодженням ендотелію судин у формі гепатовенооклюзивної хвороби (гіпербілірубінемія, гепатомегалія, збільшення маси тіла у зв'язку з затримкою рідини та асцитом) та ознаками і симптомами портальної гіпертензії (спленомегалія, тромбоцитопенія та варикозне розширення вен стравоходу), збільшенням рівня печінкових трансаміназ, лужної фосфатази та гамаглютамілтрансамінази, виникненням жовтяниці (гістопатолоігічними проявами гепатотоксичності можуть бути гепатопортальний склероз, вузликова регенеративна гіперплазія, печінковий та періпортальний фіброз); часто печінкова токсичність під час короткострокового курсу лікування виявляється у формі венооклюзивної хвороби; симптоматика гепатотокисчності має зворотний характер; рідко центролобулярний печінковий некроз, що виникали при комбінованій хіміотерапії, вживанні високих доз тіогуаніну та алкоголю.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, але, зважаючи на серйозність показань, абсолютних протипоказань немає.
Форма випуску ЛЗ: табл. по 40 мг N 25 у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Ланвіс, "Heumann PCS GmbH" для "GlaxoWellcome GmbH & Co." для "GIaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Німеччина/Великобританія
Ланвіс, "GlaxoWellcome Operations"; "Heumann Pharma GmbH" для "GlaxoWellcome GmbH & Co" для
"GIaxoSmithKline Export Limited", Великобританія/Німеччина/США/Великобританія
- Флударабін (Fludarabine)*
Фармакотерапевтична група: L01BB05 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги пурину
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: фторований нуклеотидний аналог противірусного засобу від арабіну; швидко дефосфорилюється до метаболіту, який поглинається клітинами і потім всередині клітин фосфорилюється дезоксицитидинкіназою до активного трифосфату; завдяки біоперетворенням інгібірує синтез ДНК, частково інгібірує РНК-полімерази і послідовно зменшує синтез протеїнів; хоча деякі аспекти механізму дії все ще залишаються нез'ясованими, вважається, що дія на ДНК, РНК і синтез протеїнів сприяє інгібіруванню синтезу ДНК та росту клітин пухлини, що є домінуючим фактором.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення шляхом швидкої болюсної ін'єкції, короткочасної інфузії та наступної безперервної інфузії, а також після перорального прийому спостерігається аналогічний фармакокінетичний профіль у хворих на хр. лімфолейкоз та неходжкінські злоякісні лімфоми низького ступеня злоякісності; розвиток нейтропенії та зміни гематокриту вказують на залежне від дози пригнічення гемопоезу; після одноразової інфузії у дозі 25 мг/кв.м хворим на хр. лімфолейкоз протягом 30 хв вміст флударабіну досягає середньої максимальної концентрації в плазмі наприкінці інфузії; відповідний рівень препарату після п'ятої дози помірно акумулює, а максимальний середній рівень дорівнює 4,4-4,8 (мю)M наприкінці інфузії; після в/в та перорального введення рівень в плазмі та AUC збільшуються лінійно разом із дозою, тоді як T1/2 , кліренс із плазми та об'єми розподілу залишаються постійними незалежно від дози, що свідчить про лінійний характер залежності від дози; після перорального приймання максимальний рівень в плазмі досягає приблизно 20-30% від відповідного в/в рівня наприкінці інфузії та спостерігається через 1-2 год після приймання; середня системна доступність перебуває в межах 50-60% після одноразової та повторних доз, та є подібною після ковтання р-ну чи приймання табл. з негайним вивільненням; після перорального приймання разом із вживанням їжі було помічено незначне збільшення (< 10%) системної доступності, незначне зниження максимального рівня у плазмі та затримка у його досягненні; кінцеві T1/2 не змінилися; виведення з організму відбувається переважно шляхом ниркової екскреції, 40-60% введеної в/в дози виводиться разом із сечею.
Показання для застосування ЛЗ: стерильний ліофілізат - первинна терапія пацієнтів із B-клітинним хр. лімфолейкоз і для пацієнтів з хр. лімфолейкоз, для яких лікування, що включало принаймні один стандартний алкілуючий препарат виявилося неефективним або хвороба прогресувала під час/після лікування; лікування Пацієнтів із неходжкінськимим злоякісними лімфомами низького ступеня злоякісності, для яких лікування, яке містило принаймні один стандартний алкілуючий препарат, виявилося неефективним або хвороба прогресувала під час/після лікування; табл.: первинна терапія у пацієнтів з B-клітинним хр. лімфолейкоз і для пацієнтів із хр. лімфолейкоз, для яких лікування принаймні з одним стандартним алкілуючим препаратом виявилося неефективним або хвороба прогресувала під час/після такого лікування.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймається усередину натще або під час прийому їжі, не розжовуючи і запиваючи водою, 40 мг/кв.м щодня протягом 5 днів кожні 28 днів до одержання максимального ефекту (повної або часткової ремісії, у середньому необхідно проведення 6 циклів); лікування триває до досягнення найкращого результату (повна або часткова ремісія частіше настає через 6 циклів); неходжкінська лімфома низького ступеня злоякісності (НЛНХ) - курс лікування триває до досягнення найкращого результату (повна/часткова ремісія); після чого розглядається питання про необхідність проведення ще двох циклів лікування для закріплення результату; для пацієнтів з ослабленою функцією нирок дози потребують корекції - якщо кліренс креатиніну знаходиться в межах 30-70 мл/хв, дозу слід зменшити до 50%, і для оцінки токсичності необхідно проводити ретельний гематологічний моніторинг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гарячка, інфекції, нездужання, слабкість і втома, мієлосупресія (нейтропенія, тромбоцитопенія та анемія) у більшості пацієнтів; ураження кісткового мозку можуть бути тяжкими та кумулятивними: тривалий вплив препарату на зменшення кількості T-лімфоцитів може призвести до підвищеного ризику умовно-патогенних інфекцій, включаючи інфекції, зумовлені латентною вірусною реактивацією, наприклад, прогресуюча багатофокальна лейкоенцефалопатія; з боку серцево-судинної системи рідко серцева недостатність, аритмія; з боку ЦНС та органів чуття - рідко збудження, коматозний стан, епілептиформні нападки, периферична нейропатія; порушення зору, неврит зорового нерва, зорова нейропатія, сліпота; з боку сечостатевої системи - рідко геморап'чний цистит, набряки; з боку шкірних покривів - шкірні висипання, рідко с-м Стивенс-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла); гіперурикемія, гіперфосфатемія, гіпокальціємія, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія, гематурія, уратну кристалурія та ниркова недостатність; зміни активності ферментів печінки та пщшлункової залози зустрічаються рідко; з боку ШКТ: анорексія, нудота, блювання, діарея, стоматит, шлунково-кишкової кровотечі; дихальна система - часто пневмонія, рідко легеневі інфільтрати/пневмоніти/фіброз у поєднанні із задишкою та кашлем; часто висипання на шкірі.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, порушення функції нирок (кліренс креатинину < 30 мл/хв), декомпенсована гемолітична анемія, вагітність, годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 50 мг у фл. табл., вкриті оболонкою, по 10 мг N 5, N 20.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Флудара - Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
II. Нетран, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Флудара(R), "Intendis Manufacturing S.p.A."; "Schering AG" для "Schering AG", Італія/Німеччина/Німеччина
Флудара(R), "Schering AG", Німеччина
- Фторурацил (Fluorouracil)
Фармакотерапевтична група: L01BС02 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: цитостатичний протипухлинний засіб, структурний аналог піримідину; протипухлинна активність обумовлена перетворенням в тканинах на активні метаболіти, у тому числі 5-фтордезоксиуридин та 5-фторуридин; 5-фтордезоксиуридин інгібує тимідилатсинтетазу та блокує реакцію перетворення дезоксиуридилової кислоти в тимідилову, що призводить до дефіциту тимідину та інгібуванню синтезу ДНК; 5-фторуридин вбудовується в РНК замість уридину, що призводить до порушення процесингу РНК і синтезу білка; фторурацил пригнічує ріст епітеліальних новоутворень, та меншою мірою діє на пухлини залозистого походження.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при в/в введенні T1/2 із плазми становить 8-20 хв залежно від дози; кінцевий T1/2 становить близько 20 год; легко проникає крізь гістогематичні бар'єри, включаючи гематоенцефалічний, і розподіляється по тканинах (пухлини, кістковий мозок, печінка та ін.) і рідинах організму; концентрація в тканині пухлини через кілька год після введення вища, ніж у здоровій; метаболізується переважно в печінці; до 20% препарату виводиться у незмінному вигляді через нирки, решта - через дихальні шляхи (60-80%) у вигляді діоксиду вуглецю.
Показання для застосування ЛЗ: паліативна моно- або поліхіміотерапія: злоякісних новоутворень стравоходу, шлунка, ободової кишки, сигморектального з'єднання, прямої кишки, ануса; злоякісних новоутворень печінки та внутрішньоклітинних печінкових жовчних протоків, підшлункової залози; злоякісних новоутворень молочної залози, яєчників, шийки матки; злоякісних новоутворень передміхурової залози та сечового міхура.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: схему застосування фторурацилу вибирають залежно від виду та локалізації новоутворення, його стадії та наявності метастазування; вводиться в/в повільно струминно, краплинне або з допомогою інфузійного насоса у 5% р-ні глюкози або 0,9% р-ні натрію хлориду протягом 4-24 год; дітям і дорослим вводять в/в повільно, протягом 2-3 хв, у початковій дозі 12 мг/кг/добу (максимальна добова доза становить 800 мг/добу) курсом 4-5 діб; наступні введення у вигляді підтримуючої терапії в дозі 6 мг/кг/добу через день (4 ін'єкції); в/в у початковій дозі 15 мг/кг/добу (максимальна добова доза становить 1000 мг/добу), протягом 4 год; тривалість курсу 5 діб.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анорексія, блювання, діарея, стоматит, езофагіт, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, геморагії, рідше спостерігаються дерматит та алопеція, гіперпігментація; вплив на кровоутворення проявляється в ряді випадків вже у середині курсу, а іноді трохи пізніше - через 8-14 днів після закінчення курсу лікування; можливі болі в ділянці серця, що супроводжуються змінами на кардіограмі за ішемічним типом, стенокардія, тромбофлебіт; можливі неврологічні порушення, запаморочення, атаксія, тремор, неврит зорового нерву, головний біль, ністагм, порушення зору, ейфорія, дезорієнтація; аменорея, азооспермія; АР - кропивниця, бронхоспазм.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, пригнічення функції кісткового мозку, особливо після променевої терапії або лікування іншими протипухлинними препаратами, значні відхилення кількості формених елементів у крові, кровотечі, стоматити, виразки слизової оболонки рота і ШКТ; тяжка діарея; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок (рівень білірубіну в плазмі крові > 85 мкмоль/л); тяжкі інфекційні захворювання; сильне виснаження.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для ін'єкцій по 5 мг у фл. N 10 з розчинником по 5 мл в амп. N 10
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; при зберіганні препарату при більш низьких t можливе випадання осаду; у цьому випадку ампулу слід нагріти до t 60 град.C при енергійному струшуванні, після чого препарат необхідно охолодити до t 35 град.C; якщо осад розчиниться і розчин стане прозорим, препарат придатний для застосування; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Фторурацил-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
II. 5-фторурацил ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
- Цитарабін (Cytarabine)*
Фармакотерапевтична група ЛЗ: L01BC01 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: діє шляхом пригнічення синтезу ДНК; внутрішньоклітинне цитарабін перетворюється в активний метаболіт (цитарабіну трифосфат), який інгібує синтез ДНК; фермент, що відповідає за це перетворення - дезоксицитидинкіназа, - знаходиться переважно у печінці і, можливо, в нирках; інактивується ферментом цитидиндезаміназою, який виявлено у тонкому кишечнику, нирках і печінці; співвідношення активуючого (дезоксицитидинкінази) та інактивуючого ферменту (цитидиндезамінази) у клітині визначає чутливість тканини до цитотоксичної дії цитарабіну.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: не впливає на непроліферуючі або проліферуючі клітини поза фазою S або синтезом ДНК, тобто володіє специфічністю до клітинного циклу; при п/ш або в/м введенні міченого тритієм цитарабіну пікові рівні радіоактивності в плазмі досягаються приблизно через 20-60 хв після ін. і виявляються значно меншими, ніж після в/в застосування; у хворих, які отримують однакові дози препарату, відмічаються великі варіації у плазмових концентраціях цитарабіну; шанси на досягнення гематологічної ремісії більші при високих плазмових рівнях; при плазмових рівнях, що знаходяться в терапевтичному інтервалі від 0,005 до 1 мг/л, 13,3% загальної кількості цитарабіну в плазмі знаходиться у зв'язаному з білком стані; у межах терапевтичного інтервалу лікарських концентрацій частка зв'язаного препарату не залежала від концентрації; після в/в введення експериментальних доз 2 або 3 г/кв.м кожні 12 год був зареєстрований високий ступінь проникнення цитарабіну до центральної нервової системи, при цьому досягається більш рівномірний розподіл цитарабіну всередині твердої й м'якої мозкової оболонки і мозкової паренхіми, ніж при інтратекальному введенні стандартних доз; при безперервних в/в або п/ш інфузіях концентрація препарату у спинномозковій рідині не залежить від швидкості введення; метаболізується до нуклеотидтрифосфату, який ефективно інгібує ДНК-полімеразу; перетворюється у свою активну форму шляхом фосфорилювання в лейкозних бластних клітинах і нормальному кістковому мозку; після швидкої в/в ін. виводиться із плазми у дві фази - початкова фаза (розподіл з T1/2 близько 10 хв), друга фаза (розподілу з T1/2 від 1 до 3 годин); протягом 24 год 80% введеної радіоактивної мітки виділяється із сечею.
Показання для застосування ЛЗ: у складі комбінованої терапії для досягнення і підтримання ремісії при г. нелімфобластних лейкозах у дорослих і в дітей; г. лімфобластного лейкозу у дорослих і дітей; інтратекальної профілактики і лікування лейкемічних інфільтратів у ЦНС; лікування неходжкінської лімфоми помірного та високого ступеня злоякісності у дорослих; лікування неходжкінської лімфоми у дітей; лікування бластного кризу при хр. мієлобластному лейкозі; лікування рефракторної неходжкінської лімфоми; рефрактерного г. нелімфобластного лейкозу; рефрактерного г. лімфобластного лейкозу; рецидиву г. лейкозу; лейкемії, асоційованої з особливим ризиком вторинного лейкозу внаслідок проведеної хіміотерапії та/або радіотерапії, проявами лейкозу внаслідок трансформації прелейкозу; підтримання ремісії г. нелімфобластного лейкозу у хворих віком до 60 років; бластних кризів хр. мієлобластного лейкозу.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в ін. чи інфузії, п/ш або інтратекально; переносима сумарна доза може бути більшою, якщо хворі отримують препарат швидкими в/в ін., а не повільними інфузіями; цей феномен пов'язаний зі швидкою інактивацією препарату і короткочасністю впливу високих концентрацій на чутливі нормальні і пухлинні клітини після швидких ін'єкцій; при г. нелімфобластних лейкозах для індукції ремісії призначають по 100 мг/кв.м добу безперервною в/в інфузією протягом 7 днів або 100 мг/кв.м добу в/в кожні 12 год 7 днів підряд; при г. лейкозі інтратекально в дозі від 5 до 75 мг/кв.м; періодичність застосування від 1 р/добу протягом 4 днів до 1 разу в чотири дні (найчастіше - 30 мг/м кожні 4 дні до нормалізації складу спинномозкової рідини, а потім ще одне додаткове введення; доза звичайно залежить від типу і вираженості неврологічної симптоматики та ефективності попередньої терапії); дітям із вперше виявленим г. лімфобластним лейкозом з метою профілактики, а також для лікування нейролейкемії застосовували інтратекально разом із ГК і метотрексатом (доза цитарабіну становила 30 мг/кв.м, ГК - 15 мг/кв.м і метотрексату - 15 мг/кв.м); у дітей застосовується ідентично дорослим; цитарабін застосовується у вигляді р-ну для одноразового введення; у разі використання р-ну багаторазово розчинник повинен містити консервант; у вигляді стерильного порошку може бути розчинений у воді для ін'єкцій, 0,9% р-ні натрію хлориду або 5% р-ні декстрози; для інтратекального введення застосовувати 0,9% р-н натрію хлориду; максимальна концентрація при розчиненні становить 100 мг/мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення функції кісткового мозку (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, мегалобластоз, а також зниження кількості ретикулоцитів); вираженість цих реакцій залежить від доз і програми терапії; інфекції вірусні, бактеріальні, грибкові, паразитарні або сапрофітні будь-якої локалізації різного ступеня вираженості (від слабко виражених до тяжких, навіть фатальних); описаний цитарабіновий синдром, що характеризується пропасницею, міалгією, болем у кістках, іноді - болем у грудній клітці, макулопапульозним висипом, кон'юнктивітом і нездужанням, виникає через 6-12 год після застосування препарату (для профілактики і лікування цього синдрому ефективні кортикостероїди); якщо, на думку лікаря, ця симптоматика підлягає терапії, слід призначити кортикостероїди і не припиняти застосування препарату; часто - анорексія, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, пропасниця, висип, тромбофлебіт, запалення або покриття виразками слизової оболонки порожнини рота або анальної ділянки, нудота і блювання найчастіше зустрічаються після швидких внутрішньовенних ін'єкцій; рідко - сепсис, целюліту місці ін'єкції, покриття виразками шкіри, затримка сечі, порушення функції нирок, неврит, нейротоксичність, біль у горлі, пневмонія, біль у животі, поява ластовиння, жовтуха, кон'юнктивіт (може поєднуватися з висипом), запаморочення, алопеція, виразка стравоходу, езофагіт, біль у грудній клітці, перикардит, головний біль, кропив'янка, анафілаксія, алергічний набряк, свербіж, відчуття нестачі повітря; при високодозових програмах терапії (2-3 г/кв.м) - тяжкі, а іноді смертельні токсичні явища з боку ЦНС, шлунково-кишкового тракту і легенів (оборотне ушкодження рогівки і геморагічний кон'юнктивіт, дисфункція головного мозку і мозочка, у т.ч. зміни особистості, сомнолентність і кому, тяжкі виразки слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, що призводять до перитоніту; сепсис і абсцес печінки; набряк легенів; ушкодження печінки з гіпербілірубінемією; некрози тонкої кишки; некротичний коліт; при проведенні високодозової терапії не слід використовувати розчинник.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливістю до препарату, г. інфекційні захворювання, вагітність, лактація, ниркова та печінкова недостатність.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 100, 1000 мг у флаконах N 1 у комплекті з розчинником по 5 мл в амп. N 1, р-н для ін'єкцій та інфузій по 10 мл (500 мг), або по 20 мл (1000 мг), або по 40 мл (2000 мг) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при кімнатній t 20-25 град.C; готовий р-н можна зберігати при кімнатній t 48 год; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Алексан(R), "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Ларацит, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Цитарабін, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Цитозар(R), "Pfizer Italia S.r.l." для "Pfizer Inc.", Італія/США
Цитозар(R), "Pharmacia N.V./S.A."; "Pfizer Manufacturing Belgium N.V."; "Pharmacia Italy S.p.A." для "Pfizer Inc.", Бельгія/Італія/США
1.3. Препарати рослинного походження, в т.ч. напівсинтетичні
- Вінбластин (Vinblastine)*
Фармакотерапевтична група: L01CA01 - антинеопластичні засоби. Алкалоїди барвінку та їх аналоги.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: рослинний алкалоїд барвінку рожевого (Cataranthus roseus), що зворотньо блокує мітоз клітин на стадії метафази; зв'язуючись з мікротрубочками, гальмує утворення мітотичних веретен; у клітинах пухлини вибірково пригнічує синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення швидко розподіляється в тканинах; не проникає через гематоенцефалічний бар'єр; зв'язується з білками плазми та елементами крові (еритроцити, лейкоцити, лімфоцити, ретикулоцити та ін.); метаболізується в печінці; T1/2 - 25 год; виводиться переважно з калом.
Показання для застосування ЛЗ: лімфоми Ходжкіна, неходжкінські лімфоми, хр. лімфоїдна лейкемія, пухлини яєчка.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться тільки в/в; дозування індивідуальне; дорослі - початкова доза: 0,1 мг/кг (3,7 мг/кв.м) у разовій дозі, після цього через тиждень і надалі також 1 раз в тиждень, підвищуючи дозу на 0,05 мг/кг у тиждень (1,8-1,9 мг/кв.м), до зниження кількості лейкоцитів < 3,0 х 10 л або до максимальної тижневої дози 0,5 мг/кг (18,5 мг/кв.м); підтримуюча доза: на 0,05 мг/кг менше за останню початкову дозу, підтримуюча доза може бути введена кожні 7-14 днів або 10 мг одноразово, або двічі на місяць до повного зникнення симптомів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше - лейкопенія, алопеція; рідше - гіперурикемія, сечокисла нефропатія, стоматит, тромбоцитопенія, біль у м'язах, нудота, блювання; рідко-геморагічний коліт або кровотеча при наявності виразки, нейроінтоксикація (запаморочення, головний біль, диплопія, депресія, парестезії, слабкість, порушення виділення антидіуретичного гормону); з появою симптомів нейроінтоксикації необхідно припинити лікування.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, лейкопенія, бактеріальні і вірусні інфекції.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для ін'єкцій по 5 мг у фл. N 10 з розчинником по 5 мл в амп. N 10.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Вінбластин-Ріхтер, "Richter Gedeon Ltd", Угорщина
- Вінкристин (Vincristine)*
Фармакотерапевтична група: L01CA02 - антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та їх аналоги.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: алкалоїд рослини барвінку рожевого (Catharanthus roseus), що оборотне блокує мітоз в стадії метафази; селективно блокує реплікацію ДНК у пухлинних клітинах, а також блокує синтез РНК шляхом блокування дії ДНК-залежної РНК-полімерази.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: піддається метаболізму в печінці й виділяється з жовчю; максимальна концентрація визначається в жовчі через 60 хв після введення препарату в/в; у сечі знаходиться лише 10-20% у вигляді метаболіту або в незміненій формі; накопичується в підшлунковій залозі, у селезінці, у нирках, у легенях і в печінці; виділення відбувається згідно характерної трифазної кривої з T1/2 відповідно 4-5 хв, 2-3 год й 19-155 год; зв'язується з клітинами й білками крові; зв'язок з тканинами, повільне вивільнення дає можливість тривалої експозиції в нервових клітинах, що може відігравати основну роль у появі нейротоксичності в клініці; є велика різниця в розподілі й у кінцевій елімінації препарату в окремих хворих.
Показання для застосування ЛЗ: г. лейкози (моно- і поліхіміотерапія), лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми, рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільмса, остеогенні саркоми, саркома Юїнга, рак молочної залози, рак шийки матки, дрібноклітинний рак легені (комбінована хіміотерапія).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити в/в; дозу визначають індивідуально; дорослі - 1-1,4 мг/кв.м (але в сумі не більше, ніж 2 мг препарату) 1 раз на тиждень; максимальна загальна доза становить 10-12 мг/кв.м; курс - становить 4-6 тижнів; при ураженні печінки (білірубін сироватки > 3 мг/100 мл) дозу знизити на 50%; сухий вміст фл. треба розчинити за допомогою доданого розчинника (кінцевий р-н містить 0,1 мг/мл); цей р-н потім можна розбавити 0,9% р-ном натрію хлориду й уводити у вигляді в/в ін. або одночасно із в/в інфузією 0,9% натрію хлориду, через інфузійний набір, не швидше, ніж за 1 хв.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: побічні дії оборотні і залежать від одноразових і кумулятивних доз препарату; діти краще переносять вінкристин, ніж дорослі; часто - алопеція, нейротоксичність (порушення сенсорних, моторних й автономних функцій), конвульсії, часто з гіпертензією, порушення сечовипускання, парестезії, порушення глибоких рефлексів, атаксія, порушення ходи, прогресуючий тетрапарез, запори, гіперурикемія, нефропатія, викликана сечовою кислотою; рідше - зниження маси тіла, нудота, блювання, шкірні висипання (кропив'янка); рідко - ознаки пригнічення ЦНС, гіпонатріємія, порушення виділення антидіуретичного гормону, лейкопенія, тромбоцитопенія, стоматит; після курсу терапії можлива аспермія або аменорея.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, мієлосупресія (пригнічення кісткового мозку), неврологічні захворювання, бактеріальні й вірусні інфекції; не можна вводити під час або безпосередньо після проведення щеплень, що містять живі віруси.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інекцій 0,1% по 1 мл в амп. N 1, N 5
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C, термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Вінкристину сульфат, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
II. Вінкристин-Ліквід-Ріхтер, Вінкристин-Ріхтер, "Richter Gedeon Ltd", Угорщина Вінкристин-Мілі, "Venus Remedies Limited" для "Mill Healthcare Limited", Індія/Великобританія
- Вінорельбін (Vinorelbine)*
Фармакотерапевтична група:: L01CA04 - антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та їх аналоги.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: відрізняється структурно від інших лікарських засобів цієї групи катарантинною частиною, яка є місцем структурної модифікації; має високоспецифічні антимітотичні властивості, висока ліофільність; цитотоксичний ефект виявляється у взаємодії з апаратом мікротрубочок клітини, з яких складається веретено ділення, і призводить до зупинки клітинного циклу у метафазі; має місце висока специфічність до мікротрубочок клітин, які перебувають у фазі мітозу; майже не виявляє активності (за винятком високих концентрацій) щодо апарату мікротрубочок аксонів та інших класів мікротрубочок, і з цим, можливо, пов'язана менша нейротоксичність ніж інших алкалоїдів барвінку.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: вводиться в/в; після введення у дозі 30 мг/кв.м протягом 15-20 хв пікова концентрація у плазмі становить 480-1230 нг/мл і зменшується протягом 2 год; відбувається значний розподіл препарату у периферичних тканинах; легко проникає в тканини (найвищі концентрації - в печінці, селезінці, нирках, легенях, тимусі, серці та м'язах, мінімальний розподіл - у жирову тканину, кістковий мозок, тканини мозку); зв'язується з тромбоцитами та лімфоцитами (78% концентрації препарату пов'язано з тромбоцитами); має місце зв'язування з альбуміном та (альфа)-1-ацид-глікопротеїном, таким чином, загальне зв'язування в сироватці крові становить 69-91%; метаболізм відбувається в печінці; виділяється нирками (16-21%) і з жовчю (34-58%); 2/3 ниркової елімінації спостерігається в перші 24 год; термінальний T - від 27,7 до 43,6 год; 95% препарату, що виводиться з сечею, 1/2 становить незмінений препарат.
Показання для застосування ЛЗ: недрібноклітинний рак легені (у пацієнтів, яким не планується хірургічне лікування та/або променева терапія або у разі поширення захворювання, як монопрепарат або в комбінації з цисплатином), рак молочної залози, лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна), рак яєчника, рак голови та шиї, шийки матки, дрібноклітинний рак легені, нирково-клітинний рак та саркома Калоші.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: недрібноклітинний рак легені: як монотерапія неоперабельного недрібноклітинного раку легені IV стадії: дорослі: 30 мг/кв.м в/в протягом 6-10 хв 1 раз на тиждень, при III стадії - дорослі 30 мг/кв.м в/в протягом 6-10 хв 1 раз на тиждень у комбінації з цисплатином в/в в 1-й та 29-й день і потім кожні 6 тижнів; метастатичний рак молочної залози - 30 мг/кв.м в/в протягом 6-10 хв 1 раз на тиждень (комбінована або монотерапія); рак яєчників, хвороба Ходжкіна: 30 мг/кв.м в/в протягом 6-10 хв 1 раз на тиждень; рак голови та шиї - 20-25 мг/кв.м в/в протягом 6-10 хв 1 раз на тиждень; коригування дози має грунтуватися на даних вмісту нейтрофілів, одержаних у день лікування: нейтрофіли >= 1,5 х 109 /л - 100% дози (30 мг/кв.м); нейтрофіли 1,0-1,499 х 109 л - 50% дози (15 мг/кв.м); нейтрофіли < 1,0 х 109 /л - дозу не вводити й перевірити вміст нейтрофілів через тиждень; нейтрофіли залишаються < 1,0 х 109 /л протягом 3 тижнів - припинити введення вінорельбіну; у пацієнтів із лихоманкою та/або септичним станом на тлі нейтропенії: нейтрофіли >= 1,5 х 109 /л - 75% дози; нейтрофіли 1,0-1,499 х 109 /л - 37,5% дози; нейтрофіли < 1,0 х 109 /л і терапія не проводилася протягом понад 3 тижнів через те, що вміст нейтрофілів залишався < 1,0 х 109 /л, - терапію необхідно припинити.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гематологічна токсичність дозолімітуюча (нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія); зниження рівня нейтрофілів 7-14-й день, нормалізація кількості нейтрофілів 24-й день; шлунково-кишкова токсичність (нудота помірної чи середньої тяжкості приблизно у 1/3 з пацієнтів, закрепи у близько 30%, обструктивні явища в кишечнику, некроз та/або перфорація); нейротоксичність (парестезії, гіпостезії, м'язової слабкості та втрати глибоких сухожильних рефлексів (5%); дихальна система (кашель, задишка, бронхоспазм у поєднанні з інтерстиціальними інфільтратами частіше розвиваються в перші хв після ін. або через декілька год пізніше, випадки набряку легенів, гострої дихальної недостатності, гострого респіраторного дистрес-синдрому дорослих); місцеві реакції (біль в місці ін., венозний біль, тромбофлебіт виникали в 16% пацієнтів під час тривалої в/в інфузії, екстравазація може призводити до виразки шкіри та некрозу м'яких тканин); інші (міалгія, слабкість в м'язах, біль у щелепі).
Протипоказання до застосування ЛЗ: початковий вміст нейтрофілів < 1,0 х 10%; гіперчутливість на препарат.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 10 мг/мл по 1 мл або 5 мл у фл. N 1, N 10; концентрат для приготування р-ну, 10 мг/мл по 1 мл, 5 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; не заморожувати; приготовлені р-ни стабільні протягом 24 год при зберіганні при t 5-30 град.C; термін придатності - 2 років.
Торгова назва:
II. Вінельбін, "Dabur Pharma Limited", Індія
Вінкарельбін, "Teva-Tuteur" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Аргентина/Ізраїль
Вінкарельбін, "Laboratory Tuteur S.A.C.I.F.I.A.", Аргентина
Вінорельбін "Медак", "Medac GmbH", Німеччина
Вінорельбін ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg.KG", Австрія
Навельбін, "П'єр Фабр Медикамент", Франція
Невельбін, "Dabur Pharma Limited", Індія
Необен, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
- Доцетаксел (Docetaxel)*
Фармакотерапевтична група: L01CD02 - антинеопластичні засоби. Цитостатичні препарати. Таксани.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: активна речовина - доцетаксел - є продуктом хімічного синтезу з природної сировини, який одержують з біомаси голок тиса; сприяє накопиченню тубуліну в мікротубулах і перешкоджає його розпаду, що веде до порушення фази мітозу і міжфазних процесів у пухлинних клітинах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: фармакокінетичні параметри препарату дозонезалежні; після однократного в/в застосування в дозі 70-100 мг/кв.м максимальна концентрація плазмі крові становить 2,57-3,67 мкг/мл; середня величина рівноважного обсягу розподілу становить 113 л; зв'язування з білками плазми крові - 97%; метаболізується у печінці за участю цитохрому Р450; середня величина системного кліренсу становить 21 л/год/кв.м; 6% застосованої дози доцетакселу виводиться нирками і 75% - через кишечник, головним чином, у вигляді метаболітів і лише незначна частина у незміненому вигляді.
Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози (місцевопоширений чи метастатичний); недрібноклітинний рак легенів (місцевопоширений чи з метастазами), у т.ч. при неефективності терапії іншими протипухлинними засобами антрациклінового ряду; рак яєчника з метастазами, злоякісні пухлини голови та шиї.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: необхідна премедикація ГК (дексаметазоном у дозі 16 мг на добу (по 8 мг 2 рази на добу) внутрішньо протягом 3 діб, починаючи за 1 добу до застосування доцетакселу); тривалість в/в інфузії - 1 год; перед застосуванням концентрат розчиняють у розчиннику і потім розчиняють у 250 мл 0,9% натрію хлориду або 5% глюкози; при раку молочної залози - доза 100 мг/кв.м при монотерапії та 75 мг/кв.м у комбінації з доксорубіцином (50 мг/кв.м) кожні 3 тижні; при недрібноклітинному раку легені - доза 75-100 мг/кв.м при монотерапії та 75 мг/кв.м у комбінації з препаратами платини кожні 3 тижні; при метастатичному раку яєчника - доза 100 мг/кв.м при монотерапії кожні 3 тижні та 75 мг/кв.м у комбінації; корекція дози - застосовують при кількості нейтрофілів >= 1,5 х 109 л; при нейтрофілах < 0,5 х 109 л протягом 1 тижня та більше, або при появі реакцій на шкірі, вираженій периферичній невропатії - дозу необхідно знизити з 100 до 75 мг/кв.м та/або з 75 до 60 мг/кв.м.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення (оборотна нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія); система травлення (помірно виражені нудота, блювання, діарея; рідко - стоматит, підвищення активності трансаміназ та рівня білірубіну); серцево-судинна система (артеріальна гіпотензія, порушення серцевого ритму); ЦНС і периферична нервова система (парестезії, гіперестезії, біль); АР (висипання на шкірі, свербіж, рідко - бронхоспазм); інші (алопеція, артралгії та міалгії, астенія); можлива затримка рідини в організмі після 6-7 циклів лікування (причина - зміна проникності капілярів); ознак ниркової недостатності, зниження скорочувальної здатності міокарда чи змін осмотичного тиску не спостерігалося.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, виражені порушення функції печінки, нейтропенія (< 1500/куб.мм), вагітність, годування груддю, вік пацієнтів до 16 років.
Форма випуску ЛЗ: р-н для інфузій (концентрований) по 0,5 мл (20 мг) у комплекті з розчинником по 1,5 мл; по 2 мл (80 мг) у комплекті з розчинником по 6 мл у ф. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C - не заморожувати; розчинений препарат ефективний протягом 8 год після розчинення; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Доцет, "Venus Remedies Limited" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Доцетакс, "Cipla Ltd.", Індія
Доцетера, "Laboratory Tuteur S.A.C.I.F.I.A." вироблено "Laboratorio Eriohem S.A", Аргентина
Таксотер(R), "Aventis Pharma Dagenchem" для "Aventis Pharma S.A.", Великобританія/Франція
- Етопозид (Etoposide)*
Фармакотерапевтична група: L01CB01 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: напівсинтетичне похідне подофілотоксину; має властивість переривати клітинний цикл на стадії G2 ; високі концентрації (більше 10 мкг/мл) призводять до лізису клітин, що знаходяться в мітозі; при концентраціях в інтервалі 0,3-10 мкг/мл пригнічує клітини на початку стадії профази; дія залежить від частоти застосування - найкращі результати при курсовому застосуванні протягом 3-5 днів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: розбіжностей в метаболізмі та шляхах виведення при пероральному та в/в введенні немає: у дорослих кліренс корелює з кліренсом креатиніну та вмісту альбуміну сироватки крові; AUC та максимальна концентрація у плазмі, при дозі 250 мг мають однакову тенденцію до зниження при пероральному прийомі та при в/в введенні; загальне середнє значення біодоступності у формі капсул приблизно 50%; розподіл та виведення являє собою дві фази єдиного процесу: термін напівпроходження I фази розподілу становить 1,5 год, а термін напіввиведення II фази - 4-11 год; при загальному кліренсі організму від 33 до 48 мл/хв або від 16 до 36 мл/хв/кв.м T1/2 у діапазоні доз від 100 до 600 мг/кв.м не змінюється; концентрація в плазмі крові має лінійну залежність від величини дози; у дозі 100 мг/кв.м при щоденному прийомі не накопичується у плазмі крові протягом 4-6 днів; погано проникає крізь гематоенцефалічній бар'єр; 42-67% прийнятої дози виводиться із сечею, 16% - з калом (50% в незмінному вигляді).
Показання для застосування ЛЗ: дрібноклітинна карцинома бронхів; лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна) і лімфома на пізніх стадіях; г. рецидивуючий нелімфоцитарний лейкоз; герміногенні пухлини яєчка та яєчника; карцинома хоріона; недрібноклітинні пухлини легені та інші солідні пухлини; саркома Юїнга; саркома Капоші; трофобластичні пухлини; рак шлунка; нейробластоми.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від схеми хіміотерапії; при пероральному застосуванні приймати по 50 мг/кв.м щодня, протягом 21 дня з повторенням циклів кожні 28 днів або по 100-200 мг/кв.м добу 5 днів з інтервалом 3 тижні; повторні курси - після нормалізації показників периферичної крові.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гематологічна токсичність: лейкопенія розвивалась на 7-14-й день, тромбоцитопенія - на 9-16-й день, картина крові відновлювалась до кінця третього тижня; шлунково-кишкова токсичність: нудота та блювання (1/3 хворих), анорексія, пронос, стоматит; реакції гіперчутливості: підвищення температури, тахікардія, бронхоспазм, задишка виникали в 1-2% хворих; інші побічні дії: випадання волосся, алопеція, периферична нейропатія (особливо під час використання комбінації з алкалоїдами барвінку), сонливість, втома, підвищення активності ферментів печінки, висипання і радіосенсибілізація шкіри; хоча специфічні токсичні ефекти щодо печінки і нирок не є типовими, рекомендується брати до уваги можливість накопичення значних концентрацій етопозиду у цих органах і можливість кумуляції препарату.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, мієлосупресія (нейтрофіли < 0,5 х 109 л та/або тромбоцити < 50 х 109 л), тяжкі г. інфекції, вагітність і лактація, дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 50, 100 мг N 20 у фл.; р-н для ін'єкцій по 5 мл (100 мг) у фл. N 10.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Вепезид, "Bristol-Myers Squibb S.r.L.", Італія
Етозид, "Cipla Ltd", Індія
Етопоз, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Етопозид ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Етопозид-Джен, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Етопозид-Мілі, "Venus Remedies Limited" для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія
Ластет, "Nippon Kayaku Co. Ltd", Японія
Фітозид, "Dabur Pharma Limited", Індія
- Іринотекан (Irinotecan)*
Фармакотерапевтична група: L01XX19 - інші антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: механізм дії пов'язаний з пригніченням клітинного ферменту топоізомерази, який бере участь у синтезі ДНК; має імунодепресивну (цитотоксичну) дію, пригнічує ацетилхолінестеразу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при введенні в/в метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38; метаболізм відбувається головним чином в печінці; середня величина виведення з сечею за 24 год становить 19,9%, а метаболіту SN-38 - 0,25%; кінетичні параметри не залежать від дози.
Показання для застосування ЛЗ: місцевопоширений або метастатичний колоректальний рак.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в крапельно (розвести в 0,9% р-ні натрію хлориду або 5% глюкози); середню дозу 350 мг/кв.м вводять 1 раз на 3 тижні протягом 30 хв; коли після першого вливання спостерігається виражена безсимптомна нейтропенія (нейтрофіли < 0,5 х 109 л) або нейтропенія з одночасною гарячкою, інфекційні ускладнення, діарея, наступні дози зменшують до 300 мг/кв.м, а при повторному виникненні вказаних ускладнень до 250 мг/кв.м.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення - дозолімітуюча та зворотня нейтропенія (не має кумулятивних властивостей, її середня тривалість 8 днів, а повне відновлення - до 22-го дня), анемія, тромбоцитопенія; ШКТ - діарея, нудота, блювання, біль в животі, стоматит, закреп, гострий холінергічний синдром; інші - кон'юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, запаморочення, порушення зору, сльозо- і слинотеча, задишка, мимовільне скорочення м'язів, судоми, парестезія, астенія, алопеція, гарячка, інколи - алергічні шкірні висипання, реакції в місці введення препарату.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, період годування груддю, підвищення рівня білірубіну, хр. запалення кишечника, обструктивні стани, тяжка мієлодепресія.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін. по 5 мл (100 мг) у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.C; не заморожувати; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Ертикан, "Cipla Ltd", Індія
Ірин, "Venus Remedies Limited" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Іринотекан, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Іринокам, "Dr. Reddy's Laboratories Limited", Індія
КАМПТО(R), "Aventis Pharma Dagenchem"; "Pfizer Italia S.r.l." для "Aventis Pharma Ltd.", Великобританія/Італія/Великобританія
Камптотекан, "Laboratory Tuteur S.A.C.I.F.I.A." вироблено Лабораторія "Gemepe S.A", Аргентина
Камптотекан, "Teva-Tuteur" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Аргентина/Ізраїль
- Паклітаксел (Paclitaxel)*
Фармакотерапевтична група: ATC L01CD01 - антинеопластичні засоби. Цитостатичні препарати. Таксани
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антимітоген рослинного походження; діє на мікротрубочковий апарат клітини: стимулює складання мікротрубочок з димерів тубуліну, стабілізує, їх, запобігаючи деполімеризації, внаслідок чого порушується нормальний процес динамічної реорганізації мікротрубочкових мереж; індукує утворення аномальних структур або "зв'язок" мікротрубочок протягом клітинного циклу, а також множинних "зірок" з мікротрубочок під час мітозу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення спостерігається двофазне зниження концентрації в плазмі крові; середня тривалість T1/2 під час термінальної фази становила 3,0-52,7 год, а середній загальний кліренс з організму - 11,6-24,0 л/год/кв.м; загальний кліренс знижується при підвищенні його концентрації у плазмі крові; володіє широким екстраваскулярним розподілом і/або зв'язуванням з тканинами; при інфузіях тривалістю 3 год фармакокінетика має нелінійний характер; при збільшенні доз на 30% (з 135 мг/кв.м до 175 мг/кв.м) максимальна концентрація і AUC збільшилися відповідно на 75% і 81%; не акумулюється при багаторазових курсах лікування; 89-98% зв'язується з білками плазми; має екстенсивний ненирковий кліренс; метаболізується переважно в печінці і виводиться через жовч; метаболізація відбувається за участю ізоферментів цитохрому Р450; вплив порушень функцій нирок і печінки на метаболізм при 3-годинних інфузіях не вивчався.
Показання для застосування ЛЗ: рак яєчника (у комбінації з цисплатином при поширеній формі або при залишкових пухлинах після лапаротомії розміром більше 1 см; метастатичний рак яєчника, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною; метастатичний рак молочної залози, якщо стандартна терапія препаратами антрациклінового ряду протипоказана або виявилася неефективною; недрібноклітинний рак легені у разі неможливості застосування хірургічних методів і/або променевої терапії (у комбінації з цисплатином); саркома Калоші у хворих на СНІД.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: первинне лікування раку яєчника (комбінована схема): у дозі 135 мг/кв.м, в/в введення тривалістю понад 24 год, потім введення цисплатину у дозі 75 мг/кв.м, інтервал між курсами - 3 тижні; вторинне лікування раку яєчника і раку молочної залози: у дозі 175 мг/кв.м, в/в введення тривалістю 3 год, інтервал між курсами - 3 тижні; недрібноклітинний рак легені (комбінована схема): у дозі 175 мг/кв.м, в/в введення тривалістю 3 год, потім введення цисплатину у дозі 80 мг/кв.м, інтервал між курсами - 3 тижні; саркома Калоші: у дозі 135 мг/кв.м, в/в введення тривалістю 3 год, інтервал між курсами - 3 тижні; наступні дози коригуються залежно від індивідуальної реакції пацієнтів - повторні введення лише після збільшення кількості нейтрофілів до рівня >= 1,5 х 109 л, а тромбоцитів - до рівня >= 100 х 109 л; при тяжкій нейтропенії (нейтрофіли < 0,5 х 109 л протягом 7 днів і більше) або тяжкій периферичній нейропатії, наступні дози зменшити на 20%; необхідна премедикація кортикостероїдами, антигістамінними препаратами і антагоністами H2-рецепторів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система гемостазу і органи кровотворення: пригнічення кістково-мозкового кровотворення (нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія); нервова система (атаксія, епілептичні напади, енцефалопатія, периферична нейропатія, парестезії); серцево-судинна система (задишка, біль за грудниною, зниження або підвищення артеріального тиску, бради- або тахікардія, AV-блокада, шлуночкові бігемінії, тромбоз брижових судин; ШКТ (нудота, блювання, діарея, анорексія, закреп, обструкція і перфорація кишечника, ішемічний коліт; шкіра (периферичні набряки, оборотна алопеція, ураження шкіри і нігтів; опорно-руховий апарат (артралгія, міалгія); органи чуття (зниження гостроти зору); АР (висипання на шкірі, бронхоспазм, набряк Квінке, генералізована кропив'янка; інші (зниження толерантності до інфекцій); лабораторні показники (підвищення активності трансаміназ і лужної фосфатази, гіпербілірубінемія; місцеві реакції (гіперемія, тромбофлебіт); вік пацієнта не впливає на частоту і вираженість побічних ефектів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність і лактація, нейтропенія (вихідна кількість нейтрофілів < 1,5 х 109 л).
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 6 мг/мл по 5 мл (30 мг); по 16,7 мл (100 мг), по 41,7 мл (250 мг) у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.C; заморожування не впливає на якість препарату; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Інтаксел, "DaburPharma Limited", Індія
Мітотакс(R), "Dr. Reddy's Laboratories Ltd", Індія
Неотаксел, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Паклітакс, "Cipla Ltd", Індія
Паклітаксел ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Паклітаксел-Джен, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Паксен, "IVAX-CR" a.s., Чеська Республіка
Праксел, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Таксол, "Bristol-Myers Squibb S.r.L.", Італія
- Топотекан (Topotecan)*
Фармакотерапевтична група: L01XX17 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: в основі протипухлинної активності лежить пригнічення топоізомерази-I, фермента, що бере безпосередню участь у реплікації ДНК, шляхом стабілізації ковалентного комплексу фермента і розщепленої нитки ДНК, що є проміжною ланкою каталітичного механізму; клітинними наслідками пригнічення топоізомерази-I є індукція протеїн-асоційованих поодиноких розривів ланцюга ДНК.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при в/в введенні шляхом 30-хв інфузії у дозах від 0,5 до 1,5 мг/кв.м протягом 5 днів має високий кліренс (64 л за год), що становить приблизно 2/3 печінкового кровоточу; також має високий об'єм розподілу, близько 132 л, що приблизно в 3 рази перевищує загальну кількість води в організмі, та відносно короткий T1/2 2-3 год; жодних змін у фармакокінетиці протягом 5 днів дозування не відбувається; AUC збільшувалась пропорційно збільшенню дози; зв'язування з білками плазми було низьким (35%), а розподіл між клітинами крові та плазми був досить однорідним; різні фракції дози (загалом 20-60%) виводяться з сечею; не пригнічує ферменти системи цитохорму Р450 людини і не пригнічує цитозольні ферменти людини; при печінковій недостатності плазмовий кліренс зменшується приблизно на 67%, а T1/2 зростає приблизно на 30%, однак чітких ознак змін об'єму розподілу виявлено не було; загальний плазмовий кліренс у пацієнтів з печінковою недостатністю зменшується лише на 10% порівняно з контрольною групою; плазмовий кліренс у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 41-60 мл/хв) зменшується приблизно на 67%; об'єм розподілу зменшується незначною мірою і T1/2 зростає на 14%; у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю плазмовий кліренс зменшується до 34% порівняно з контрольною групою; об'єм розподілу також зменшується приблизно на 25%, внаслідок чого збільшується T1/2 з 1,9 год до 4,9 год; вік, вага, наявність асциту не мають істотного впливу на кліренс; фармакокінетика у дітей аналогічна такій у дорослих при таких самих режимах дозування.
Показання для застосування ЛЗ: дрібноклітинний рак легені, рак яєчника.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в інфузія протягом 30 хв кожного дня протягом 5 днів поспіль з перервою у 3 тижні між початком кожного курсу; рекомендується не менше 4 курсів лікування для досягнення прогресу в лікуванні, оскільки середній час відповіді на лікування за даними клінічних досліджень був 8-11 тижнів при лікуванні хворих на рак яєчника та 6,1 тижня - при лікуванні хворих на дрібноклітинний рак легені; дорослі та хворі похилого віку: початкова доза 1,5 мг/кв.м/добу протягом 5 днів поспіль; перед початком першого курсу лікування вихідний рівень нейтрофілів >= 1,5 х 109 л, тромбоцитів >= 100 х 109 /л та рівень Hb >= 9 г/дл; потребує розчинення і подальшого розведення безпосередньо перед застосуванням; наступні дози: не продовжувати лікування доки кількість нейтрофілів не буде >= 1 х 109 /л, кількість тромбоцитів >= 100 х 109 /л та рівень Hb >= 9 г/дл; для пацієнтів з тяжкою нейтропенією з/без пропасницею або інфекційними проявами схема лікування може бути такою: або призначати зменшену дозу 1,25 мг/кв.м/добу або профілактично призначати колонієстимулюючі фактори при послідовних курсах для підтримання інтенсивності дозування, починаючи з 6-го дня курсу; якщо нейтропенія адекватно не лікується колонієстимулюючими факторами, дозу слід зменшувати; якщо при застосуванні у дозі 1,0 мг/кв.м необхідно було далі зменшувати дозу з метою запобігання побічним реакціям, призначення відмінялось; для розчинення 4 мг топотекану у фл. слід додати 4 мл стерильної води для ін.; подальше розведення цього р-ну здійснюється відповідними об'ємами, або 0,9% р-ну натрію хлориду для в/в інфузій або 5% декстрозою для в/в інфузій для отримання р-ну з необхідною концентрацією від 25 до 50 мкг/мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нейтропенія (нейтрофіли < 0,9 х 109 /л), тромбоцитопенія (тромбоцити < 50 х 109 /л), лейкопенія (лейкоцити < 1,9 х 109 /л) пропасниця, інфекційні ускладнення, сепсис, рідко значні кровотечі, пов'язані з тромбоцитопенією, анемія (рівень Hb <= 9,0 г/дл); нейтропенія або тромбоцитопенія з'являлись протягом 2 тижнів лікування і тривали не більше 7 днів; негематологічні побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, закреп, стоматит, анорексія, втома, нездужання, астенія, алопеція, гіпербілірубінемія та реакції гіперчутливості, включаючи висипання.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація, тяжка супресія кісткового мозку.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 4 мг у фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; після розчинення порошку отриманий р-н слід застосовувати одразу або протягом не більше 24 год за умови зберігання в холодильнику (2-8 град.C); приготовлений р-н зберігає стабільність при t не вище 30 град.C протягом 24 год; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. Гікамтин, "Pfizer Animal Health"; "GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A."; "SmithKline Beecham Pharmaceuticals" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", США/Італія/Великобританія
1.4. Цитотоксичні антибіотики
Широко застосовують для лікування пухлин. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу ДНК у зв'язку зі зв'язуванням з ДНК та індукції одно- та дволанцюгових розривів, а також із взаємодією з ДНК-залежними ферментами, перш за все, з топоізомеразами II та I.
Багато цитотоксичних антибіотиків мають радіоміметичну активність, тому їх слід поєднувати з променевою терапією.
Даунорубіцин, доксорубіцин та ідарубіцин - антрациклінові антибіотики. Мітоксантрон та епірубіцин - синтетичні похідні антрацикліну. Блеоміцин відносять до групи флеоміцинів, дактиноміцин - до групи актиноміцинів (препарат не зареєстрований станом на 01.01.2008 р).
- Блеоміцин (Bleomycin)*
Фармакотерапевтична група: L01DC01 - антинеопластичні засоби. Протипухлинні антибіотики і споріднені препарати.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: препарат є А -фракцією виділеною з культури Streptomyces verticillus, що 2 містить протипухлинний антибіотик; механізм дії пов'язаний із здатністю спричиняти фрагментацію молекул ДНК; має слабко виражену мієлодепресивну та імунодепресивну активність; незначною мірою пригнічує кровотворення.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: T1/2 при кліренсі креатиніну більше 35 мл/хв становить 115 хв; має властивість накопичуватися в шкірі, завдяки чому особливо ефективний при раку шкіри і слизових оболонках; виводиться нирками - 60-70% переважно у незміненому вигляді.
Показання для застосування ЛЗ: рак шкіри, рак стравоходу, рак легені, рак шийки матки, рак статевого члена, гліома, рак щитовидної залози, злоякісні пухлини голови і шиї (рак верхньої щелепи, язика, губи, глотки, ротової порожнини та ін.); рак нирки, лімфогранулематоз, неходжкинські лімфоми, герміногенні пухлини яєчка і яєчника; саркоми м'яких тканин, остеогенна саркома; ексудативний плеврит і ексудативний перитоніт при злоякісних пухлинах.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в, в/м, п/ш і внутріартеріально: в/в вводять 15-30 мг у 15-20 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду або декстрози; в/м або п/ш 15-30 мг у 5 мл розчинника; в артерію вводять 5-15 мг; вводять 2 рази на тиждень; частота введень змінюється залежно від ступеня виразності симптомів; максимально - 1 раз на добу, мінімально - 1 раз на тиждень; сумарна курсова доза не повинна перевищувати 300-400 мг; особам похилого віку дозу зменшують - призначають 15 мг 2 рази на тиждень; підтримуюча терапія - 15 мг 1 раз на тиждень приблизно 10 разів; повторні курси проводять з інтервалом 3-4 тижні; р-н для ін'єкцій готують безпосередньо перед застосуванням; в/в введення розчиняють у 20 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду, вводять протягом 5 хв; для в/м введення розчиняють у 5 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду; при болючості попередньо вводять 1-2 мл 1-2% р-ну новокаїну.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ураження легенів (кашель, інтерстиціальна пневмонія, фіброз легеневої тканини); гематотоксичність (можлива лейкоцитопенія та інші зміни формули крові); гіперпігментація, дерматити, деформація нігтів, алопеція, ангулярний стоматит, АР (еритема, кропив'янка), підвищення температури, нудота, блювання, анорексія, головний біль, запаморочення, порушення функції печінки, нирок, азооспермія, аменорея, нейротоксичність (слабкість, головний біль, запаморочення та ін.); місцево - ущільнення вени, звуження у місці введення, при в/м введенні - ущільнення у місці введення, болючість.
Протипоказання до застосування ЛЗ: виражені порушення функцій дихання, фіброз легеневої тканини, виражені порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 25-35 мл/хв), печінки, тяжкі захворювання серцево-судинної системи, періоди вагітності і годування груддю, підвищена чутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: ліпоф. порошок для приготування р-ну для ін'єкцій 15 МО фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Блеолем, "Lemery S.A. de S.V." для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Мексика/Ізраїль Блеоміцин-Джен, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Блеонко, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Блеоцин, "Nippon Kayaku Co Ltd", Японія
- Доксорубіцин (Doxorubicin)*
Фармакотерапевтична група: L01DB01 - протипухлинні антибіотики. Антрацикліни та споріднені сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: справляє високу протипухлинну та протилейкозну дію; механізм дії ґрунтується на інтеркаляції доксорубіцину в молекулу клітинної ДНК і впливові на мембрану клітин; високоактивний відносно великої кількості пухлин різної локалізації та лейкозів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення протягом 24 год повільно зникає з крові, концентруючись у печінці, нирках, селезінці, легенях і міокарді; кількість в міокарді менша, ніж вільного доксорубіцину, чим і зумовлена його нижча кардіотоксичність; метабол ізується в печінці; екскреція нирками незначна - протягом 5 днів із сечею виводиться 5% введеної дози, а з калом - 20-50%.
Показання для застосування ЛЗ: саркоми м'яких тканин та остеогенні саркоми, рак молочної залози, легенів, щитовидної залози, мезотеліома, злоякісна тимома, рак страховоду, шлунка, печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози, гепатоцелюлярний рак, рак нирки, яєчника, тіла матки, шийки матки, пухлина Вільмса, саркома Юінга, нейробластома, ембріональна рабдоміосаркома, рак передміхурової залози, г. лейкоз, мієломна хвороба, лімфогранулематоз, неходжкінська лімфома, особливо резистентних форм.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в; перед застосуванням до фл. з препаратом додають не менше 10 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду і струшують протягом 2-3 хв до отримання емульсії, потім додають решту р-ну натрію хлориду; дозу встановлюється індивідуально; найпоширенішою схема, яка передбачає в/в введення в дозі 50-65 мг/кв.м з повторним введенням через 21 добу; у більш низьких дозах хворим з недостатніми резервами кісткового мозку призначають у дозах 40-50 мг/кв.м; інші схеми: введення в дозі 20-30 мг/кв.м щоденно протягом З днів кожні 3-4 тижні або в дозі 30 мг/кв.м один раз на тиждень курсами протягом 3-4 тижнів; перерва між курсами дорівнює 3-4 тижням.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кардіотоксичність і мієлосупресія; алопеція (як правило, оборотна), можливі гіперчутливість до препарату з алергічними проявами, судинні порушення у вигляді флебосклерозу, втрата апетиту, нудота, блювання, почервоніння навколо вени при швидкому введенні; у випадку екстравазації може настати некроз навколишніх тканин.
Протипоказання до застосування ЛЗ: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, міокардит, гострий інфаркт міокарда (виражені порушення серцевого ритму), гострий гепатит, туберкульоз, виразкова хвороба шлунка, білірубінемія, вагітність, тяжкі порушення функції печінки і нирок.
Форма випуску ЛЗ: ліофілізований порошок для приготування р-ну для ін'єкцій 0,01 г фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 0-20 град.C; термін придатності - 1 рік.
Торгова назва:
I. Доксолік, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік" Доксорубіцин-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат"
- Ліподокс, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік"
II. Адрибластин швидкорозчинний, "Pharmacia Italia S.p.A." компанія групи "Pfizer" для "Pfizer Inc.", Італія/США/США
Адрибластин швидкорозчинний, "Pfizer Italia S.r.l." для "Pfizer Inc.", Італія/США
Адросал швидкорозчинний, "NEON Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Доксорубіцин, "RPG Life Sciences Limited"; "NEON Antibiotics Pvt. Ltd." для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія
Доксорубіцин, "Biochem Pharmaceuticals Industries", Індія
Доксорубіцин ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Доксорубіцин Тева, "Pharmachemi B.V." для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Нідерланди/Ізраїль
Келикс(R), "Ben Venue Laboratories Inc."; "Schering-Plough Labo N.V." власна філія "Schering-Plough Corporation" для "Schering-Plough Central East AG", США/Бельгія / США/Швейцарія
Рубідокс(R), "Biomedic laboratories Holding S.A.", Люксембург
- Епірубіцин (Epirubicin)*
Фармакотерапевтична група: L01DB03 - протипухлинні антибіотики та споріднені препарати.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: механізм дії пов'язаний з його здатністю зв'язуватися з ДНК; антибіотик швидко проникає в клітини, накопичується у ядрі, гальмує синтез нуклеїнових кислот, а також пригнічує мітотичний поділ; стабілізує комплекс топоізомераза II - ДНК, що призводить до необоротного розриву тяжа ДНК; найбільш активний у фазах S і G2 клітинного циклу, хоча виявляє активність у всіх фазах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: рівні концентрації у плазмі після в/в введення 75-90 мг/кв.м відповідають триекспоненційній моделі з дуже швидкою першою фазою і повільною термінальною фазою з середньою величиною T приблизно 40 год; основний шлях виведення - через печінку; 1/2 високі показники плазматичного кліренсу (0,9 л/хв) вказують на те, що повільне виведення є результатом екстенсивного розподілу препарату у тканинах організму; не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози; рак шлунка, рак яєчника, дрібноклітинний рак легені, поширені/метастатичні форми м'яко-тканинних сарком; злоякісні лімфоми, аденокарцинома матки, поширений рак стравоходу, рак підшлункової залози, гормонорезистентний рак простати, рак голови та шиї, рак сечового міхура; агресивні форми неходжкінської лімфоми у хворих похилого віку (як складова поліхіміотерапії).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводити в/в струминним методом з фізіологічним р-ном; у випадку монотерапії рекомендована доза для дорослих 60-90 мг/кв.м в/в протягом 3-5 хв; залежно від стану функції кісткового мозку цю дозу вводять повторно з інтервалом в 21 день; зниження дози (60-75 мг/кв.м) - при порушенні функції кісткового мозку внаслідок раніше проведеної хіміотерапії або променевої терапії, вікових змін або при злоякісній інфільтрації кісткового мозку; загальну дозу на цикл можна розділити на 2-3 наступні доби.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мієлосупресія, кардіотоксичність, оборотна алопеція, запалення слизових оболонок (через 5-10 днів після початку лікування розвивається стоматит з болючими, ерозивними зонами, особливо на боках язика і в під'язиковій ділянці), шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання і діарея); гіперпірексія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: виражена депресія мієлоїдного кровотворення внаслідок раніше проведеного лікування іншими протипухлинними засобами або променевої терапії.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін. 10 мг фл. 5 мл, N 1, 50 мг фл. фл. 25 мл, N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Епілік, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік"
II. Антрацин, "Dabur Pharma Limited", Індія
Епілем, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Епірубіцин, "RPG Life Sciences Limited"; "NEON Antibiotics Pvt. Ltd." для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія
Епірубіцин ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Еуцин швидкорозчинний, "NEON Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Фарморубіцин швидкорозчинний, "Pharmacia Italia S.p.A."; "Pfizer Italia S.r.l" для "Pfizer Inc.", Італія/США
- Ідарубіцин (Idarubicin)*
Фармакотерапевтична група: L01DB06 - протипухлинні антибіотики та споріднені препарати.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антрацикліновий антибіотик, що має антибластичну активність, інтекалюючи в молекулу ДНК, виявляє інгібуючий ефект на синтез нуклеїнових кислот; модифікація антрациклінової структури у положенні 4 зумовлює високу ліпофільність, що приводить до збільшення швидкості проникнення препарату в клітину у порівнянні з доксорубіцином; має більш високу активність у порівнянні з доксорубіцином і є ефективний при лейкемії та лімфомі; його основний метаболіт індарубіцинол виявляє протипухлинну активність.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення виводиться із системи циркуляції з кінцевою величиною T1/2 у плазмі в діапазоні 11-25 год і екстенсивно метаболізується в активний метаболіт ідарубіцинол, який виводиться із системи циркуляції повільніше, з T1/2 в діапазоні 41-69 годин; виводиться з жовчю і через нирки; пікові концентрації в клітинах досягаються через декілька хв після ін.; концентрації в ядровмісних клітинах крові і кісткового мозку у сотні разів вищі ніж концентрації в плазмі; швидкість зниження рівня в плазмі і клітинах майже однакова з кінцевим T1/2 і дорівнює приблизно 15 год; кінцевий T1/2 в клітинах становив близько 72 год.
Показання для застосування ЛЗ: г. нелімфоцитарний лейкоз (як при первинних випадках, так і при рецидиві), г. лімфолейкоз (для дорослих і дітей).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: повинен вводитися в/в повільно, протягом 5-10 хв з 0,9% р-ном натрію хлориду; г. нелімфоцитарний лейкоз: дорослим вводять із розрахунку 12 мг/кв.м в/в щоденно протягом 3 днів, у поєднанні з цитарабіном; інша схема: монотерапія або у поєднанні з іншими репаратами із розрахунку 8 мг/кв.м в/в щоденно протягом 5 днів; гострий лімфолейкоз: при монотерапії дорослим дозу встановлюють із розрахунку 12 мг/кв.м в/в щоденно протягом 3 днів; для дітей - із розрахунку 10 мг/м в/в щоденно протягом 3 днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кров (лейкопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, геморагії); серцево-судинна система (синусова тахікардія, зміни на ЕКГ, тахіаритмія, атріовентрикулярна блокада пучка Гіса, асимптоматичне зменшення викиду лівого шлуночка, застійна серцева недостатність, перикардит, міокардит, флебіт, тромбофлебіт, тромбоемболія); ШКТ (анорексія, нудота/блювання, дегідратація, мукозит/стоматит, езофагіт, біль в животі чи печія, ерозія/виразки, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, коліт, важкий ентероколіт/нейтропенічний ентероколіт з перфорацією в тому числі); печінка (підвищення рівня печінкових ферментів та білірубіну); ендокринна система (припливи); шкіра (алопеція, висипання/свербіж, зміни шкіри, гіперпігментація шкіри та нігтів, гіперчутливість до подразнення шкіри, кропив'янка, акральна еритема); інші (анафілаксія, інфекції, сепсис/септицемія, вторинна лейкемія, гарячка, шок, гіперурекемія); сечовидільна система (забарвлення сечі в червоний колір на 1-2 день після початку застосування).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, тяжкі ураження функції нирок або печінки; тяжка серцева недостатність; недавній інфаркт міокарду з вираженою аритмією); персистуюча мієлосупресія з попереднім лікуванням максимальними кумулятивними дозами ідарубіцину та/або іншими антрациклінами і антрацендіонами.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 20-25 град.C; р-н препарату хімічно стабільний, якщо зберігається не більше 48 год при t 2-8 град.C і 24 год при t 20-25 град.C; р-н не слід зберігати більше 24 год при t 2-8 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Ідалік, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік"
II. Ефтрин, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Заведос, "Pfizer Italia S.r.l." для "Pfizer Inc.", Італія/США
Заведос, "Pharmacia Italy S.p.A." компанія групи "Pfizer"; "Pharmacia Italy S.p.A."; "Pharmacia & Upjohn S.p.A." для "Pfizer Inc.", Італія/США/Італія/США
- Мітоксантрон (Mitoxantrone)*
Фармакотерапевтична група: L01DB07 - антинеопластичні засоби. Антрацикліни та споріднені сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний засіб групи синтетичних антрациклінів; гальмує синтез РНК і ДНК, викликає аберації хромосом і утворення поперечних зв'язків між ланцюгами ДНК; дія мітоксантрону на пухлинні клітини не залежить від клітинного циклу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення спостерігається трифазний кліренс з плазми; розподіл в тканинах швидкий і поширений; виводиться повільно, середній T1/2 - 12 діб; виводиться головним чином із сечею і жовчю; лише 25% дози виводиться в перші п'ять днів після введення (із сечею 6-11%, з фекаліями - 13-25%); із сечею 65% виводиться у незміненому вигляді, а 35% - у вигляді двох неактивних метаболітів і їх глюкоуронідних кон'югатів.
Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози з регіональними або віддаленими метастазами, рак печінки, яєчника (як монотерапія, так і в комбінації), г. лейкоз у дорослих, резистентний до інших хіміотерапевтичних засобів, неходжкінська лімфома, рак передміхурової залози.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: прогресуючий рак передміхурової залози, неходжкінська лімфома, рак молочної залози, рак печінки, яєчника (монотерапія): початкова доза - 14 мг/кв.м у вигляді разової в/в інфузії; повторні введення можливі з інтервалом 21 день; при знижених резервах кісткового мозку початкову дозу знизити до 12 мг/кв.м; наступні дози і час їх введення повинні визначатися залежно від ступеня тривалості мієлосупресії: якщо кількість лейкоцитів і тромбоцитів повертається до норми через 21 день, при наступних курсах препарат може вводитись у початковій дозі; загальна курсова доза не повинна перевищувати 200 мг/м; комбінована терапія: початкова доза повинна бути знижена на 2-4 мг/кв.м порівняно з дозою при монотерапії; гострий нелімфоцитарний лейкоз: рекомендована доза при монотерапії у дорослих - 12 мг/кв.м в/в протягом 5 днів (усього до 60 мг/кв.м); поліхіміотерапія при г. лімфоцитарному лейкозі - найбільш доцільною є комбінація мітоксантрону з цитарабіном: початкове дозування - 10-12 мг/кв.м мітоксантрону в/в протягом 3 днів (усього до 36 мг/кв.м) і 100 мг/м цитарабіну в/в протягом 7 днів; повторний курс - за показаннями.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: транзиторна лейкопенія (при багаторазовому введенні кожні 3 тижні лейкоцити рідко знижується < 1 х 109 л приблизно на 10-й день і відновлюється через 3 тижні), рідше - тромбоцитопенія, анемія), АР, аменорея, анорексія, закреп, діарея, задишка, слабкість, стомленість, пропасниця, шлунково-кишкові кровотечі, стоматити, кон'юнктивіти, запалення слизових оболонок і неспецифічні неврологічні побічні явища, такі як сонливість, сплутаність свідомості, тривога і невелика парестезія, забарвлення сечі в зелено-блакитний колір протягом 24 год після введення, зрідка - блакитне забарвлення шкіри і нігтів, дуже рідко - дистрофія нігтів і оборотне блакитне забарвлення склери.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність та годування груддю.
Форма випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 2 мг у фл. N 10; по 10 мг, 20 мг у фл. N 5.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; розведений концентрат зберігає свої властивості протягом 24 год; термін придатності - 18 місяців.
Торгова назва:
I. Мітолік, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік"
II. Мітоксантрон ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Нітрол, "NEON Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
Неоталем, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Новантрон(R), "Lederle Laboratory"; "Wyeth-Lederle", Великобританія/Італія
Онкотрон, "Baxter Oncology GmbH", Німеччина
- Мітоміцин (Mitomycin)*
Фармакотерапевтична група: L01DB01 - протипухлинні антибіотики. Антрацикліни та споріднені сполуки.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинна дія обумовлена здібністю вибірково порушувати синтез ДНК за рахунок утворення перехрестних зв'язків в молекулі ДНК; клітини у другій половині пребіосинтетичного періоду і в першій половині біосинтетичного періоду ДНК високочутливі до цього лікарського засобу; вміст гуаніну і цитозину в ДНК корелює з частотою утворення міжниткових поперечних містків під дією мітоміцину; в високій концентрації знижує кількість РНК в клітині і пригнічує синтез білка.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після в/в введення швидко виводиться з плазми крові; T1/2 після болюсного в/в введення 30 мг - 17 хв; після в/в введення 30, 20 або 10 мг максимальна концентрація в сироватці крові складає 2,4, 1,7 і 0,52 мкг/мл відповідно; кліренс визначається ступенем його метаболізму в печінці, але препарат метаболізується і в інших тканинах; швидкість елімінації зворотньо пропорційна максимальній концентрації препарату в сироватці крові; 10% введеного виводиться в незміненому вигляді з сечею; в організмі може метаболізуватись обмеженена кількість; при наступному підвищенні дози збільшується відсоток активної речовини, яка виділяється з сечею, в незміненому вигляді; у дітей екскреція аналогічна.
Показання для застосування ЛЗ: хр. лімфатичний лейкоз, хр. мієлоїдний лейкоз, рак шлунка, колоректальний рак, рак легені, рак підшлункової залози, рак печінки, рак шийки матки, рак ендометрію, рак молочної залози, рак голови та шиї, рак сечового міхура; в комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами при метастазуючій аденокарциномі шлунку і підшлункової залози, а також паліативне лікування ряду пухлин в разі неефективності засобів, що застосовувались раніше.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: у дорослих застосовується в/в по 4-6 мг/добу один або два рази на тиждень; при послідовному застосуванні в/в по 2 мг/добу; при періодичному застосуванні у великій дозі застосовують по 10-30 мг від одного до трьох (або більше) разів на тиждень; розчиняють у фл. із розрахунку 5 мл дистильованої води для ін. на 2 мг мітоміцину; рак сечового міхура: для профілактики рецидивів по 4-10 мг шляхом введення в сечовий міхур щодня або кожні два дні; з лікувальною метою застосовують по 10-40 мг шляхом введення в сечовий міхур один раз на тиждень або три рази на тиждень, курс - 20 введень; доза може бути скоригована: максимальна добова доза при в/в введенні 30 мг на добу; при необхідності може бути застосований внутрішньоартеріально, інтрамедулярно, внутрішньоплеврально і внутрішньочеревинно у дозі 2-10 мг/добу (доза може бути розподілена на кілька введень).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, крововиливи, анемія, рідко мікроангіопатична гемолітична анемія); з боку ШКТ та печінки (анорексія, нудота, блювання, стоматити); сечовидільна система (гемолітичний уремічний синдром або протеїнурія, гематурія, набряки, цистит, гематурія або атрофія сечового міхура, викликана інстиляцією препарату), АР (висипка на шкірі); дихальна система (інтерстиціальна пневмонія і легеневий фіброз), інші (симптоми нездужання, алопеція, стоматити).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, тромбоцитопенія, порушення згортання крові, підвищена кровоточивість, вагітність та період годування груддю.
Форма випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 2 мг у фл. N 10; по 10 мг, 20 мг у фл. N 5.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-5 град.C; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Мітоміцин, "NEON Antibiotics Private Limited", Індія
Мітоміцин-Мілі, "Venys Remedies Limited" для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія
Мітоміцин - С Кіова, "Kyowa Hakko Kogyo Co Ltd", Японія
1.5. Моноклональні антитіла
- Бевацизумаб (Bevacizumab)
Фармакотерапевтична група: L01XC07 - антинеопластичні засоби. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: рекомбінантне гіперхимерне (гуманізоване, наближене до людського) моноклональне антитіло, що селективне зв'язується з біологічно активним фактором росту ендотелію судин (ФРЕС) та нейтралізує його; інгібує зв'язування фактору росту ендотелію судин з його рецепторами на поверхні ендотеліальних клітин, що призводить до зниження васкуляризації та пригнічення росту пухлини.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: містить повністю людські каркасні ділянки з визаначальними комплементарними ділянками гіперхимерного антитіла миші, які зв'язуються з ФРЕС; введення препарату призводить до пригнічення метастатичного прогресування захворювання та зниження мікро судинної проникності при різних пухлинах людини (рак ободової кишки, молочної залози, підшлункової та передміхурової залоз; при в/в введенні в діапазоні доз від 1 до 10 мг/кг протягом 90 хв фармакокінетика була лінійною; при введені 1 раз на тиждень, кожні 2 тижні, або кожні 3 тижні в дозах від 1 до 10 мг/кг обсяг розподілу становить 2,66 л та 3,25 л у жінок і чоловіків, відповідно; кліренс - 0,207 л/добу у жінок та 0,262 л/добу у чоловіків; T1/2 - 1,4 днів; після корекції дози з урахуванням маси тіла кліренс препарату у чоловіків вище на 26%, ніж у жінок.
Показання для застосування ЛЗ: метастатичний колоректальний рак, метастатичний рак молочної залози, розповсюджений та/чи метастатичний рак нирки.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: метастатичний рак молочної залози - 10 мг/кг 1 раз кожні 14 днів чи 15 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в тривало інфузійно; метастатичний колоректальний рак - можлива попередня схема або 5 мг/кг 1 раз кожні 14 днів чи 7,5 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в інфузійно тривало; розповсюджений метастатичний чи рецидивуючий не дрібноклітинний рак легені - комбінація з похідними платини протягом 6 курсів з наступною монотропією до появи ознак прогресування захворювання - в комбінації з цисплатином 7,5 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в, в комбінації карбоплатином 15 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в; розповсюджений та/чи метастатичний рак нирки - 10 мг/кг 1 раз кожні 14 днів в/в, з появою ознак прогресування захворювання терапію препаратом припинити; необхідну дозу розводять до загального об'єму 100 мл стерильним 0,9% р-ном натрію хлориду; початкову дозу вводять протягом 90 хв в/в після хіміотерапії: пари хорошій переносимості наступну дозу можна вводити протягом 60 хв, якщо інфузія тривалістю 60 хв добре переноситься, то наступне введення можна проводити протягом 30 хв.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - АГ, артеріальна тромбоемболія, тромбоз глибоких вен, хр. серцева недостатність, інфаркт міокарда, інсульт, транзиторна ішемічна атака; система кровотворення - лейкопенія, нейтропенія, анемія; ШКТ - біль у животі, діарея, закреп, ректальна кровотеча, стоматит, кровоточивість ясен, перфорація ШКТ; органи дихання - носова кровотеча, задишка, риніт; шкірні покриви - сухість шкіри, ексфоліативний дерматит, зміна кольору шкіри; ЦНС - спотворення смаку, анорексія, синкопа, ішемія судин головного мозку; органи зору - порушення зорової функції, місцеві реакції - біль у місці ін'єкції; інші - астенія, абсцес, сепсис, підвищення t тіла, вагінальні кровотечі; зміна лабораторних показників - протеїнурія, гіпокаліємя. Гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпофосфатемія, гіперглікемія, підвищення рівня лужної фосфатази крові.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, метастатичне ураження ЦНС, вагітність, лактація, дитячий вік, ниркова та печінкова недостатності.
Форма випуску ЛЗ: Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; готовий р-н зберігати не більше 24 год при t 2-8 град.C; не заморожувати; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Авастин, "Дженентек Інк.", США для "Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд", Швейцарія.
- Рітуксимаб (Rituximab) (див. п.1.13.4 розділу "Імуномодулятори та протиалергічні засоби")
- Трастузумаб (Trastuzumab)*
Фармакотерапевтична група: L01XC03 - антинеопластичні засоби. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: рекомбінантні гуманізовані моноклональні антитіла, які селективно взаємодіють з позаклітинним доменом білка, що є рецептором-2 до епідермального ростового фактора людини (HER2); належать до класу lgG1 і містять рамкові регіони людини і регіони мишачих антитіл, що комплементарно визначають, p185 HER2, що зв'язуються з HER2; протоонкоген HER2, або c-erB2, кодується одиночним трансмембранним рецептороподібним білком з масою 185 кДа, що структурно близький до рецептора епідермального ростового фактора.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: у 25-30% випадках первинного раку молочної залози існує гіперекспресія HER2; у пацієнтів з ампліфікацією або гіперекспресією HER2 у тканині пухлини тривалість безрецидивної виживаності менша, ніж у хворих без пухлинної ампліфікації або гіперекспресії HER2; in vitro трастузумаб пригнічує проліферацію пухлинних клітин людини, що характеризуються гіперекспресією HER2, спричинена трастузумабом клітинноопосередкована цитотоксичність більше впливає на ракові клітини, які гіперекспресують HER2; при введенні препарату 1 раз на тиждень фармакокінетика його має дозозалежний характер; із зростанням дози середні T1/2 збільшувалися, а кліренс; після введення навантажувальної дози 4 мг/кг і щотижневої підтримуючої терапії в дозі 2 мг/кг середній T дорівнює 5,8 дня (діапазон 1-32 дні); між 16-м і 32-м тижнем 1/2 концентрації в сироватці досягають рівноважного стану, при цьому середня мінімальна і максимальна концентрації - 79 мкг/мл і 123 мкг/мл відповідно; у комбінованій терапії H0648g середні мінімальні і максимальні концентрації на 20-му тижні становили 85,2 і 131,5 мкг/мл відповідно; у комбінації з антрациклінами, ці показники дорівнюють 70,8 і 115,2 мкг/мл, а в комбінації, з паклітакселом - 99,8 і 147,7 мкг/мл відповідно; вік не впливає на розподіл.
Показання для застосування ЛЗ: метастазуючий рак молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2 у вигляді монотерапії (якщо пацієнтка вже одержала одну або більше схем хіміотерапії) або у комбінації з паклітакселом (якщо пацієнтка ще не одержувала хіміотерапію з приводу метастатичної стадії захворювання).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: обов'язковим є тестування на пухлинну експресію HER2 до початку лікування; стандартний режим дозування: навантажувальна доза 4 мг/кг у вигляді 90-хв в/в інфузії (спостерігати щодо появи пропасниці, ознобу або інших інфузійних реакцій, які можна усунути, перервавши інфузію, після зникнення симптомів інфузію відновлюють); підтримуючі дози 2 мг/кг на тиждень - якщо попередня доза переносилася добре, то препарат можна вводити у вигляді 30-хв інфузії; лікування триває до початку прогресування захворювання, дозу не зменшують; у період зворотної мієлосупресії, яка спричинена хіміотерапією, лікування продовжується, при цьому потрібно зменшити дозу або відстрочити хіміотерапію.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше - інфузійні реакції (пропасниця, озноб); рідше - біль у животі, діарея, нудота, блювання, астенія, біль у грудній клітці, пропасниця, озноб, головний біль, біль у суглобах, біль у м'язах, висипання; рідко - біль у попереку, грипоподібний с-м, інфекції, біль у ділянці шиї, нездужання, алергічні реакції, вазодилатація, тахікардія, гіпотонія, серцева недостатність, кардіоміопатія, серцебиття, анорексія, закреп, диспепсія, лейкопенія, набряки, біль у кістках, неспокій, депресія, запаморочення, сонливість, безсоння, парестезія, гіпертензія, нейропатія, астма, кашель, задишка, носова кровотеча, патологія легень, плевральний випіт, фарингіт, риніт, синусит, цистит, уретрит, свербіж, пітливість, ураження нігтів, сухість шкіри, випадання волосся, акне, макуло-папульозний висип.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування концентрату для інфузій по 150 мг, по 440 мг у фл. N 1 у комплекті з розчинником (вода для ін.) по 20 мл фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; р-н, приготовлений на бактеріостатичній воді для ін'єкцій, стабільний протягом 28 днів при t 2-8 град.C; при розведенні у воді без консерванта концентрат треба використовувати негайно; готові (розведені) інфузійні розчини в інфузійних пакетах стабільні протягом 24 год при t 2-8 град.C; не заморожувати; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Герцептин, "F. Hoffmann-La Roche Ltd", Швейцарія
Герцептин, "Genentech Inc." для "F. Hoffmann-La Roche Ltd", США/Швейцарія
- Цетуксимаб (Cetuximab)*
Фармакотерапевтична група. L01XC06 - антинеопластичні препарати. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: химерне моноклональне антитіло IgGI, спрямоване проти рецептора епідермального фактора росту (РЕФР); сигнальні шляхи РЕФР залучені в контроль виживання клітини, в розвиток клітинного циклу, ангіогенез, міграцію клітин і клітинні інвазії/метастази.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: зв'язується з РЕФР з афінністю, яка приблизно в 5-10 разів перевищує таку, що характерна для ендогенних лігандів; блокує зв'язування ендогенних лігандів РЕФР, що призводить до інгібування функцій рецепторів; далі індукує інтерналізацію РЕФР, що може призводити до негативної регуляції рецептора; сенсибілізує цитотоксичні імунні ефекторні клітини щодо експресуючих РЕФР пухлинних клітин; in vitro та in vivo інгібує проліферацію і індукує апоптоз пухлинних клітин людини, що експресують РЕФР; in vitro інгібує продукцію ангіогенних факторів в пухлинних клітинах і блокує міграцію ендотеліальних клітин; in vivo інгібує продукцію ангіогенних факторів в пухлинних клітинах і знижує активність неоваскуляризації і метастазування пухлин; поява антихимерних антитіл у людини (ЛАХА) є результатом дії класу химерних антитіл; вимірювані титри ЛАХА виявляються у 4,9% хворих з частотами від 0% до 8,5%; на сьогодні відсутні чіткі дані про нейтралізуючу дію ЛАХА на цетуксимаб - поява ЛАХА не корельована з розвитком реакції гіперчутливості або іншими небажаними ефектами цетуксимабу; в/в вливання продемонстрували дозозалежну фармакокінетику при щотижневому введенні препарату дозами від 5 до 500 мг/м; має тривалий T1/2 зі зміною значень в діапазоні від 70 до 100 год у вказаній дозі; сироваткові концентрації досягали стабільних значень через три тижні монотерапевтичного застосуванні середнє значення піку концентрації становило 155,8 мікрограм на мл через 3 тижні і 151,6 мікрограм в мл через 8 тижнів, в той же час відповідне середнє значення знижених концентрацій складало 41,3 і 55,4 мікрограми в мл, відповідно; у дослідженнях з комбінованого призначення з іринотеканом середнє значення зниження концентрації відповідало 50 мкг/мл через 12 тижнів і 49,4 мкг/мл через 36 тижнів; є декілька шляхів, які можуть вносити свій вклад в метаболізм антитіл: всі вони включають біодеградацію антитіл до більш дрібних молекул; фармакокінетичні характеристики не залежать від раси, статі, віку та стану нирок і печінки пацієнтів; на даний час досліджений тільки у хворих з адекватним рівнем функціонування нирок і печінки.
Показання для застосування ЛЗ: метастатичний рак прямої і ободової кишки (у комбінації з іринотеканом) у хворих з безуспішним застосуванням цитотоксичної терапії, що містить іринотекан; локальні форми сквамозного раку шкіри голови та шиї (у комбінації з променевою терапією).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: обов'язковий аналіз експресії РЕФР в лабораторії; перед першим та кожним наступним вливанням пацієнтам слід призначати премедикацію антигістамінними препаратами; призначають 34 один раз на тиждень: перша доза 400 мг/кв.м протягом 120 хв, надалі щотижнева доза 250 мг/кв.м протягом 60 хв; максимальна швидкість інфузії не повинна перевищувати 10 мг/хв; метастатичний колоректальний рак (монотерапя або у комбінації з іринотеканом): для визначення дози іринотекану, що призначається одночасно, слід звертатися до інформації про даний лікарський препарат, іринотекан не можна призначати раніше, ніж за 1 год після закінчення інфузії цетуксимабу; продовжувати лікування цетуксимабом до реєстрації прогресування основного захворювання; цетуксимаб вводиться в/в через лінію фільтрації з використанням інфузійного насоса, гравітаційної крапельної системи або шприцевого насоса; сквамозний рак шкіри голови та шиї в комбінації з променевою терапією - терапію цетуксимабом призначати за тиждень до початку променевої терапії і продовжувати до кінця променевої терапії; рецидивуючий та/або метастазуючий сквамозний рак голови та шкіри - монотерапія; лікування продовжувати до реєстрації прогресування основного захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при комбінованому застосуванні з іринотеканом небажані ефекти доповнювались такими, що є очікуваними при призначенні іринотекану (діарея, нудота, блювання, стоматити, лихоманка, лейкопенія, облисіння); клінічно значущих відмінностей між людьми з різною статтю не виявилось; у комбінації з місцевою променевою терапією голови та шиї додатково відзначаються небажані ефекти, властиві променевій терапії (стоматити, променеві дерматити, дисфагія, лейкопенія, в основному представлена лімфоцитопенією); описувались випадки диспное як частини реакції гіперчутливості, яке може бути тяжким і тривалим; якщо виникає диспное під час курсу застосування цетуксимабу, рекомендується, відповідно, дослідити його на предмет виявлення ознак прогресуючих захворювань легень (інтерстиціальних легеневих захворювань); шкірні реакції - якщо у хворого виявляються важкі шкірні реакції (3 ступінь; НІР-ЗКТ), застосування необхідно перервати, поновлення терапії при зниженні реакції до 2 ступеня; терапію можна поновити на більш низькому дозовому рівні (200 мг/кв.м після другого виникнення реакції і 150 мг/кв.м - після третього), якщо реакція знизилась до 2 ступеня; якщо тяжкі шкірні реакції розвиваються в четвертий раз або не знижуються до 2 ступеня вираженості, необхідно остаточно припинити застосування цетуксимабу; досліджені тільки хворі з адекватним рівнем функціонування нирок і печінки та з наступними параметрами - Hb < 9 г/дл; лейкоцити < 3,0 х 109 /л; абсолютне число нейтрофілів < 1,5 х 109 /л; тромбоцити < 100 х 109 /л; імунна система - реакції гіперчутливості (гарячка, озноб, нудота, висип або диспное) 3 або 4 ступеня зазвичай розвиваються під час першої інфузії або протягом 1 год після неї, можливий швидкий розвиток обструкції дихальних шляхів (бронхоспазм, стридор, хрипоту, утруднення при розмові), уртикарії і/або гіпотензії; порушення з боку очей - кон'юнктивіти; шкіра і підшкірна клітковина - часто акнеподібний висип і/або порушення зі сторони нігтів (пароніхія) - розвиваються протягом першого тижня терапії, зникають без наслідків після переривання лікування, якщо враховуються зміни в режимі дозування.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату III або IV ступеня.
Форма випуску ЛЗ: р-н для інфузій, 2 мг/мл по 50 мл у фл. N 1
Умови та термін зберігання: зберігати в холодильнику при t 2-8 град.C; не заморожувати; встановлена стабільність після відкриття фл. 20 год при t 25 град.C; рекомендується використати негайно після відкриття фл.; у випадку невикористання допускається зберігання протягом не більше 24 год при t 2-8 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Ербітукс, "Merck KGaA", Німеччина
1.6. Інші антинеопластичні засоби
- Мілтефозин (Miltefosine)*
Фармакотерапевтична група: L01XX09 - інші антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: виявляє помітну цитотоксичну дію на мембрани ракової клітини, в той час як нормальні клітини типу макрофагів і стовбурових клітин кісткового мозку залишаються нечуттєвими; цитотоксична дія на мембрани ракової клітини забезпечується взаємодією з життєвими функціями мембрани; одним з головних впливів є інгібування протеїнкінази C, фосфоліпази C та біосинтезу фосфатидилхоліну; докорінно відрізняється від інших цитостатиків.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після нашкірного застосування в людей жоден з досліджених зразків сироватки або плазми не містив концентрацій мілтефозину, що виявлялися (діапазон доз: до 8 мл на добу = 480 мг мілтефозину на добу; тривалість лікування - до 146 днів; межа виявлення - 1 нмоль/мл = прибл. 0,4 мкг/мл) при оральних дозах 150 мг мілтефозину на добу середній рівень у сироватці становив 67 нмоль/мл; системна доступність мілтефозину після місцевого застосування набагато нижча, ніж після перорального введення.
Показання для застосування ЛЗ: метастази раку молочної залози у шкіру та їх рецидивів за відсутності органних уражень і/або у поєднанні з необхідним системним лікуванням.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: наносити на уражені ділянки шкіри 1 р/добу, протягом 1-го тижня лікування, а потім - 2 р/добу (вранці та ввечері, після купання); необхідний об'єм р-ну 2 краплі/10 кв.см, мінімум 1 крапля на невелике вузликове стовщення (40 крапель = 1 мл); також повинна оброблятися і поверхня приблизно в 3 см за межами видимої зони інфільтрації; загальна добова доза без медичного контролю не повинна перевищувати 5 мл (= 1/2 фл.), це відповідає загальній дозі 300 мг/добу; при адекватній переносимості лікування треба продовжити ще протягом 4 тижнів після повного зникнення уражень шкіри; у разі часткової регресії або відсутності динаміки - продовжувати до появи рецидиву новоутворення або до виникнення тяжких побічних ефектів; у випадку місцевої непереносимості можливе зменшення дози на 50%; залежно від інтенсивності реакції можливо тимчасове припинення лікування.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції шкіри - почервоніння, свербіж, сухість, лущення, напруження та печіння (особливо при виразкових ураженнях; ШКТ - нудота, блювання, відсутність апетиту; у виняткових випадках - дерматит, атрофія, утворення виразок та ураження, що спричиняють некроз; зміни лабораторних показників - підвищення креатиніну в сироватці крові, трансаміназ, лейкоцитів і тромбоцитів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: відома непереносимість препарату, допустиме оперативне втручання або радіотерапія з очікуваним значним успіхом.
Форми випуску ЛЗ: р-н 6 г/100 мл. фл. 10 мл, N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.C; після відкупорювання флакон можна зберігати протягом 10 тижнів; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. Мілтекс, "Baxter Oncology GmbH", Німеччина
- Прокарбазин (Procarbazine)*
Фармакотерапевтична група: L01XD01 - антинеопластичні засоби. Алкілуючі засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: цитостатичний препарат; порушує процеси трансметилювання; відсутність нормально функціонуючої транспортної РНК сприяє порушенню синтезу ДНК, РНК і білків; важливим компонентом у механізмі дії є утворення перекису водню (результат аутооксигенації); перекис водню сприяє погіршенню процесів транскрипції; блокує активність МАО, чим викликає накопичення тираміну і збільшення вмісту норепінефрину у закінченнях симпатичної нервової системи і підвищення АТ.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: швидко і повністю всмоктується із ШКТ, проникає у спинномозкову рідину; С - через 30-60 хв; піддається
макс біотрансформації у печінці з утворенням активних метаболітів; T - 10 хв; 70% екскретуєтся нирками, менше 5% - у незміненому 1/2 вигляді і легенями - у вигляді метану і вуглекислого газу.
Показання для застосування ЛЗ: лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна), злоякісний ретикульоз, гістіоцитарна лімфома, макроглобулінемія Вальденстрема, лімфоцитарна лімфома, хвороба Брилла-Сіммерса, істинна поліцитемія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: монотерапія: починати з малих доз і поступово збільшувати їх до вищої добової пероральної (250-300 мг): 1-й день - 50 мг, 2-й - 100 мг, 3-й - 150 мг, 4-й - 200 мг, 5-й - 250 мг, 6-й і наступні дні - 250-300 мг; при виникненні лейкопенії або тромбоцитопенії прийом треба тимчасово припинити; після відновлення нормального вмісту лейкоцитів і тромбоцитів можна знову призначити підтримуючі дози (50-150 мг на добу); комбінована терапія (у складі цитостатичних схем 100 мг/кв.м/добу протягом 10-14 днів): дорослим - по 2-4 мг/кг/добу одноразово або розділити на декілька прийомів і прийняти протягом першого тижня, потім переходять на дозу із розрахунку 4-6 мг/кг і проводять терапію до появи ознак насичення (лейкопенія і тромбоцитопенія), після чого призначають підтримуючу дозу із розрахунку 1-2 мг/кг/добу; дітям будь-якого віку - по 50 мг 1 раз/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - втрата апетиту, нудота, блювання; рідко - холестатична жовтуха; органи кровотворення - пригнічення функцій кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія; нервова система - головний біль, парестезія, нейропатія, атаксія; АР - висип, кропив'янка, свербіж; інші - випадання волосся, азооспермія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, тяжка лейкопенія і тромбоцитопенія, порушення функцій нирок і печінки.
Форми випуску ЛЗ: капc. по 50 мг N 50.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Прокарбазин-Неон, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt. Ltd", Індія
- Третиноїн (Tretinoin)*
Фармакотерапевтична група: L01XX14 - протипухлинні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: системний ретиноїд, індуктор диференціації клітин; індукує диференціацію і пригнічує проліферацію трансформованих кліток гемопоезу, у тому числі при мієлолейкозі у людини; механізм дії при г. промієлоцитарному лейкозі (ГПМЛ) полягає в зміні зв'язування трансретиноєвої кислоти з ядерними рецепторами ретиноєвої кислоти (РРК), причому a-рецептор ретиноєвої кислоти також змінюється внаслідок злиття з білком PML.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: трансретиноєва кислота - ендогенний метаболіт вітаміну A, у нормі присутній в плазмі; після перорального прийому трансретиноєва кислота добре всмоктується; максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через 3 год; всмоктування значно варіює як у різних хворих, так і в того ж самого хворого; трансретиноєва кислота сильно зв'язується з білками плазми; після досягнення піка плазмові концентрації знижуються, середній T1/2 - 0,7 год; після одноразового прийому дози до 40 мг концентрація в плазмі повертається до ендогенного рівня через 7-12 год; при багаторазовому прийомі кумуляції не відбувається, у тканинах не затримується; основним шляхом елімінації (60%) є виведення через нирки у вигляді метаболітів, що утворюються при окислюванні і глюкуронізації; ізомеризується в 13-цисретиноєву кислоту й окислюється до 4-оксиметаболітів; вони мають більш довгий тривалий T , ніж трансретиноєва кислота, і можуть у невеликих кількостях 1/2 акумулюватися; при повторному прийомі концентрація в плазмі може сильно знижуватися, що збільшує кліренс і зменшує біодоступність препарату після перорального прийому.
Показання для застосування ЛЗ: г. промієлоцитарний лейкоз з метою індукції ремісії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: добова доза становить 45 мг/кв.м перорально, в два прийоми для дорослих (8 капс.); для дітей така сама доза (45 мг/кв.м), якщо не виникають тяжкі токсичні явища (наприклад, нестерпний головний біль); лікування потрібно продовжувати від 30 до 90 днів, до досягнення повної ремісії, після чого перейти на стандартну схему консолідуючої хіміотерапії; якщо ремісія настала при монотерапії, змінювати його дозу при підключенні хіміотерапії не потрібно; при нирковій або печінковій недостатності необхідно зменшити дозу до 25 мг/кв.м.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше - симптоми гіпервітамінозу A; рідше - ураження шкіри та слизових оболонок (сухість шкіри, еритема, висипання, свербіж, посилене потовиділення, алопеція, хейліт, сухість слизових оболонок порожнини рота, носа, кон'юнктиви, виразки на слизовій оболонці статевих органів, с-м Світа, вузлувата еритема); ЦНС - головний біль, внутрішньочерепна гіпертензія (головним чином у дітей), пропасниця, озноб, запаморочення, сплутаність свідомості, тривожність, збудження, депресія, парестезії, безсоння, слабкість; органи чуття - порушення зору і слуху; кістково-м'язова система - біль у кістках, біль у грудній клітці, у поодиноких випадках - міозит; ШКТ - нудота, блювання, біль у животі, діарея, закрепи, зниження апетиту, панкреатит; порушення обміну речовин, печінки та нирок - підвищення концентрації тригліцеридів, холестерину, креатиніну в сироватці крові, підвищення активності трансаміназ (АЛТ, АСТ), гіперкальціємія; органи дихання - плевральний випіт, задишка, дихальна недостатність, бронхоспазм; серцево-судинна система - порушення серцевого ритму, припливи, набряки, окремі випадки тромбозу; система кровотворення - поодинокі випадки тромбоцитозу, вираженої базофілії з клінічне вираженою гіпергістамінемією чи без неї, головним чином у пацієнтів з рідкісним варіантом ОПАЛ з базофільною диференціацією; рішення щодо переривання терапії ґрунтується за співвідношенням переваг лікування та ризику виникнення побічних ефектів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність і лактація; одночасний прийом тетрациклінів, міні-пілей з прогестероном і вітаміну A.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 10 мг N 100
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Вісаноїд, "R.P. Scherer GmbH & Co.KG" для "F. Hoffmann-La Roche Ltd", Німеччина/Швейцарія
2. Ферментні препарати та інгібітори ферментів
2.1. Ферментні препарати
- Аспарагіназа (Asparaginase)*
Фармакотерапевтична група: L01XX02 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: фермент, що каталізує розщеплення L-аспарагіну до аспарагінової кислоти та амонію; максимум активності щодо пригнічення проліферації відмічається у постмітотичній G1 -фазі клітинного циклу; дія базується на зниженні рівня L-аспарагіну в лейкемічних пухлинних клітинах; лікування спрямовано на розщеплення незамінимої амінокислоти L-аспарагіну до аспарагінової кислоти та амонію, це приводить до зниження рівня L-аспарагіну та в кінцевому результаті до пригнічення синтезу білка.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після кількох щоденних ін. можлива кумуляція L-аспарагінази у плазмі, у такому разі її рівень реєструється більше тижня; після введення в/в T1/2 14-22 год; L-аспарагіназа потрапляє до ретикуло-ендотеліальної системи та як білок розпадається там до пептидів і амінокислот.
Показання для застосування ЛЗ: г. лімфобластний лейкоз у дітей та дорослих, неходжкінські лімфоми у дітей.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: розводиться у 250-500 мл фізіологічного р-ну або 5% р-ні глюкози та вводиться протягом кількох год; для в/м введення виготовлений р-н не потребує подальшого розведення; для попередження можливої реакції гіперчутливості, зумовленої IgE, проводять внутрішньошкірні тести перед початком терапії та її закінченням; оскільки АР є не тільки IgE-зумовленими, а існують і різновиди IgM-зумовленої чутливості, доцільним є проведення і в/в тесту у випадку в/в застосування (1000 МО в/в короткою інфузією за 1 год до початку терапії; середня доза під час монотерапії аспарагіназою становить для в/в введення 200 МО/кг/добу для дітей та дорослих або 6000 МО/кв.м/добу; доза може бути збільшена до 1000 МО/кг і більше, залежно від індивідуальної клінічної відповіді; вищі дози (1500 МО/кг або 45000 МО/кв.м та вище) призначаються циклічно (наприклад, двічі на тиждень); такі високі дози повинні призначатися тільки в/в; у складі комбінованої хіміотерапії призначається з іншими цитостатичними препаратами згідно спеціальних правил дозування, шляхів введення та терміну (періоду) терапії; середні дози для в/м введення є 100-400 МО/кг/добу і 3000-12000 МО/кв.м/добу (в/м не можна вводити більше 5000 МО в 2 мл в одне місце ін.).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реакції гіперчутливості до препарату - висипання, уртикарії, а у поодиноких випадках - дихальна недостатність з летальним анафілактичним шоком; висока температура (гіперпірексія); дисфункція підшлункової залози, яка призводить до гострого панкреатиту, геморагічного панкреатиту, зниження толерантності до глюкози та зниження рівня інсуліну, а також часті гіперглікемічні кризи, які вимагають введення інсуліну, можливий кетоацидоз; порушення коагуляції крові та фібринолізу (зниження фібриногену, IX, XI факторів, рівня антитромбіну III, протеїну C і плазміногену) - тромбоемболічні ускладнення, цереброваскулярні ускладнення - тромбози (ризик тромбозу підвищується після закінчення терапії), тромбоемболії, кровотечі (ризик кровотечі підсилюється при тромбоцитопенії або сепсисі); знижується альбумін сироватки; інші побічні ефекти - нудота, блювання та анорексія; порушення азотистого обміну в крові; підвищення рівня сечової кислоти у крові; патологічна сонливість або збудження, судоми; транзиторний і вторинний гіпотиреоз і зниження тироксинзв'язуючого білка.
Протипоказання до застосування ЛЗ: панкреатит (гострий або в анамнезі), гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 10000 МО, 5000 МО у фл. N 5
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; приготовлений р-н придатний для використання протягом 6 год; можливо тільки одноразове використання; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Аспарагіназа 10000 Медак, 5000 Медак, "Medac GmbH", Німеччина
- Пегаспаргаза (Pegaspargase)*
Фармакотерапевтична група: L01XX24 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: лейкемічні клітини не здатні синтезувати аспарагін через відсутність утворюючих ферментів, їх виживання залежить від екзогенного джерела аспарагіну; швидке виснаження пулу аспарагіну при лікуванні ферментом L-аспарагіназою вбиває лейкемічні клітини, в той же час нормальні клітини менш чутливі до швидкого виснаження завдяки своїй здатності синтезувати аспарагін; цей підхід у терапії базується на специфічному метаболічному впливі на бластні клітини, що не продукують аспарагін-синтетазу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: T1/2 у плазмі становив 315-588 год (у середньому t = 10,5 дня); на T1/2 у плазмі не впливали ні доза, ні кратність введень, а також він не корелював з віком, статтю, площею поверхні тіла, функціями печінки та нирок, початком або розвитком хвороби; рівень у плазмі вимірювався щонайменше 15 днів після першого введення; у сечі фермент не визначається; у дітей з гострою лімфобластною лейкемією, які отримували одну в/м ін препарату (2500 МО/кв.м), або E. coli L-аспарагінази (25 000 МО/кв.м), або Erwinia L-аспарагінази (25000 МО/кв.м), T1/2 в плазмі цих трьох форм аспарагінази становили: Пегаспаргаза - 5,8 дня, E. coli L-аспарагіназа - 1,2 дня, Erwinia L-аспарагіназа - 0,6 дня відповідно.
Показання для застосування ЛЗ: г. лімфобластна лейкемія у дітей та дорослих у разі розвитку у них гіперчутливості до нативних форм L-аспарагінази (у комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами для терапії реіндукції).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або в/в з метою індукції, консолідації ремісії або підтримуючої терапії (в/м введення переважне завдяки зниженню ризику гепатотоксичності, коагулопатій, гастроінтенстинальних і ниркових розладів); при в/м введенні максимальний об'єм для одноразового введення повинен бути не більше 2 мл для дітей та 3 мл - для дорослих; рекомендована доза пегаспаргази - 2500 МО/кв.м один раз у 2 тижні, дітям з площею поверхні тіла > 0,6 кв.м вводять 2500 МО/кв.м один раз у 2 тижні (еквівалентно 3,3 мл пегаспаргази), а з площею поверхні тіла < 0,6 кв.м вводять 82,5 МО/кг (еквівалентно 0,1 мл пегаспаргази); застосування пегаспаргази як монотерапії індукції ремісії можливо тільки у випадках, коли не можна застосовувати комбінований режим з такими препаратами, як вінкристин, метотрексат, цитарабін, даунорубіцин або доксорубіцин, через токсичність, а також внаслідок специфічних показань з боку хворого або його рефрактерності до іншої терапії; після досягнення ремісії застосовується підтримуюча терапія; в/в пегаспаргаза вводитися краплинно протягом 1-2 год у 100 мл 0,9% р-ну хлориду натрію або у 5% декстрозі.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше АР (висипання, еритема, набряк, біль, підвищення температури, озноб, уртикарії, диспное та бронхоспазм), підвищення печінкових ферментів, нудота та/або блювання, нездужання; рідше - анафілактичні реакції, диспное, підвищена чутливість у місці ін'єкції, набряк губ, висипання, уртикарії, біль у животі, озноб, біль у кінцівках, гіпотензія, тахікардія, тромбоз, анорексія, діарея, жовтуха, порушення функцій печінки, зниження коагуляційного потенціалу, ДВЗ-синдром, зниження рівня фібриногену, гемолітична анемія, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, підвищення тромбопластину, біль у місці ін'єкції, білірубінемія, гіперглікемія, гілерурикемія, гіпоглікемія, гіпопротеїнемія, периферичні набряки, підвищення АЛТ/АСТ, артралгія, міалгія, судоми, головний біль, нічний піт, парестезії; рідко - бронхоспазм, петехіальний висип, набряк обличчя, анасарка, сепсис, септичний шок, біль у грудях, ендокардит, гіпертензія, обстипація, метеоризм, біль у животі, гепатомегалія, підвищення апетиту, жирове переродження печінки, розлади коагуляції, зниження рівня тромбоцитів, пурпура, підвищення амілази, набряк, спрага, гіпонатріємія, зменшення маси тіла, біль у кістках, порушення з боку суглобів, збентеження, запаморочення, емоційна лабільність, кашель, носова кровотеча, інфекція верхніх дихальних шляхів, проста еритема, гематурія, часте сечовиділення та аномалії ниркових функцій.
Протипоказання до застосування ЛЗ: г. панкреатит або панкреатит в анамнезі; серйозні геморагічні ускладнення, тяжкі алергічні реакції в анамнезі (генералізовані уртикарії, бронхоспазм, набряк гортані, гіпотензія).
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 3750 МО фл. 5 мл, N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; не використовувати, якщо препарат знаходився при кімнатній t більше 48 год; не заморожувати; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Онкаспар, "Medac GmbH", Німеччина
2.2. Інгібітори ферментів
- Анастрозол (Anastrozole)
Фармакотерапевтична група: L02BG03 - антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: потужний і високо вибірковий інгібітор ароматази, ферменту, який бере участь в трансформації в периферійних тканинах андростендіону в естрон; естрон далі перетворюється в естрадіол; зниження рівня циркулюючого естрадіолу виявляє терапевтичний ефект у жінок з раком молочної залози.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: у жінок в постменопаузі анастрозол у добовій дозі 1 мг спричиняє зниження рівня естрадіолу на 80%; препарат не має прогестагенної, андрогенної активності; у добових дозах до 10 мг не діє на секрецію кортизолу та альдостерону; всмоктування анастрозолу швидке, максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2 год; елімінується повільно; T з плазми 40-50 год;
1/2 їжа зменшує швидкість зв'язування, але не ступінь його всмоктування; приблизно 90-95% від постійної концентрації досягається після 7 днів приймання препарату; фармакокінетика не залежить від віку жінок у постменопаузі; зв'язується з білками плазми на 40%; екстенсивне метаболізуеться у жінок у постменопаузі, менше 10% дози виводиться з сечею у незміненому вигляді протягом 72 год після введення дози препарату; метаболізм здійснюється шляхом п-деалкілування, гідроксилювання і глюкуронізації; метаболіти виводяться переважно з сечею; триазол - основний метаболіт, що виявляється у плазмі і сечі, не інгібується ароматазою; кліренс у добровольців зі стабілізованим цирозом печінки або порушенням функції нирок не відрізнявся від кліренсу здорових добровольців.
Показання для застосування ЛЗ: поширений рак молочної залози у жінок у постменопаузі; рання стадія раку молочної залози (допоміжний засіб) у жінок у постменопаузі з позитивним результатом тесту на чутливість до естрогенів, у яких неможливо застосовувати тамоксіфен через високий ризик розвитку тромбоемболії або аномалій ендометрія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі, включаючи осіб похилого віку - по 1 мг внутрішньо 1 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: приливи, сухість піхви та потоншання волосся; інколи - розлади ШКТ (анорексія, нудота, блювання та діарея), астенія, біль у суглобах або зменшення їх рухомості, сонливість, головний біль або висипання, порушення з боку шкіри та слизових оболонок (поліморфна еритема і с-м Стівенса-Джонсона); при наявності метастазів у печінку - підвищення рівня глутаматтрансферази і лужної фосфатази.
Протипоказання до застосування ЛЗ: пременопауза, вагітність, лактація, тяжкі ниркові порушення (кліренс креатиніну < 20 мл/хв), печінкова недостатність, гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 1 мг N 28
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 30 град.C; термін придатності - 5 роки.
Торгова назва:
II. Аримідекс, "AstraZeneca Pharmaceuticals LP" для "AstraZeneca UK Limited", США/Великобританія Армотраз, "Cipla Ltd", Індія
Тексол, "NEON ANTIBIOTICS PVT. LTD." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
- Бортезоміб (Bortezomib)*
Фармакотерапевтична група: L01XX32 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: оборотний високоселективний інгібітор активності протеасоми 26S, ефір манітолу і боронової кислоти; викликає гальмування протеолізу і призводить до апоптозу; мієломні клітини у тисячу разів чутливіші до апоптозу, викликаного бортезомібом, ніж нормальні плазматичні клітини; сприяє зменшенню кількості антиапоптозних факторів, запальних молекул, молекул клітинної адгезії (що дозволяють сполучним клітинам приєднуватись до клітин кісткового мозку) та цитокінів (що стимулюють ріст клітин мієломи); викликає уповільнення росту багатьох експериментальних людських пухлин, множинної мієломи включно.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після одноразового в/в введення концентрація в плазмі крові знижується за двофазною кривою, що характеризується швидкою початковою фазою розподілу та більш тривалою кінцевою фазою виведення; T1/2 у початковій фазі розподілу коливається від 5 до 15 год; системна дія має дозозалежний характер в діапазоні доз від 1,45 до 2,0 мг/кв.м, а в діапазоні доз 1,0-1,3 мг/кв.м системна дія збільшується пропорційно дозі; після багаторазового введення спостерігається зниження його кліренсу, що призводить до відповідного збільшення T1/2 у фазі виведення і AUC0-24; повторні введення не впливають на кінетику початкового розподілу Cмакс та T1/2 в цій фазі не змінюються; при концентраціях 0,01-1,0 мкг/мкл зв'язування препарату з білками крові становить 82,9%; шляхи виведення бортезомібу in vivo не вивчались; в умовах in vitro метаболізм відбувався в основному ферментами CYP3A4 та CYP2C19; лише невелика кількість інтактної речовини виводилася із сечею, в жовчі та калі незмінений бортезоміб не визначався.
Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в струминно протягом 3-5 сек; початкова доза становить 1,3 мг/кв.м 2 рази на тиждень протягом двох тижнів (1, 4, 8 та 11 день) з наступною 10-денною перервою (12-21-й дні); цикл лікування становить 21 день; інтервал мід наступними введеннями не менше 72 год; ефективність оцінюють після проведення 3 і 5 циклів лікування; при досягненні повної клінічної відповіді рекомендовано 2 додаткових цикли; при частковій відповіді - продовжити терапію до 8 циклів; при розвитку негематологічного токсичного ефекту 3-го ступеня або гематологічної токсичності 4-го ступеня (за винятком нефропатій), лікування припиняється; після зникнення симптомів токсичності лікування відновлюється в дозі, що знижена на 25%; якщо симптоми токсичності не зникають, то варто розглянути можливість відміни бортезомідому, якщо тільки переваги від його застосування не перевищують ризик; препарат розводять 0,9% р-ном натрію хлориду (3,5 мл) до концентрації 1 мг/мл, тривалість розведення не повинна перевищувати 2 хв; р-н після приготування вводять шляхом 3-5-сек в/в болюсної ін.; не змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення та лімфатична система - тромбоцитопенія, анемія, нейтропенія, лейкопенія, лімфопенія; зміни лабораторних показників - підвищення рівня лактатдегідрогенази крові; метаболічні порушення - втрата апетиту, зменшення маси тіла, зневоднення, гіперглікемія, гіпокалієемія; ШКТ - нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту, черевний біль, диспепсія, рідке випорожнення, метеоризм, здуття живота, гикавка, виразки у роті, фаринголарингеальний біль, стоматит, сухість у роті; ниркова та сечовивідна система - порушення функції нирок, дизурія; репродуктивна система - біль в яєчках, порушення еректильної функції; периферична і центральна нервова система - периферична нейропатія, периферична сенсорна нейропатія, головний біль, парестезія, запаморочення, порушення смакових відчуттів, гостра периферична нейропатія, полінейропатія, дизестезія, гіпоестезія, тремор; психічні розлади - безсоння, стурбованість, сплутаність свідомості, депресія; органи зору та слуху - зниження різкості зору, очний біль, запаморочення (вертиго); серцево-судинна система - ортостатична гіпотензія, зниження артеріального тиску, гематоми, флебіт, гіпертензія; органи дихання - задишка, носові кровотечі, задишка під час навантажень, кашель, ринорея; шкіра та придатків - шкірний висип, свербіж, еритема, набряклість навколо очей, кропив'янка, підвищення потовиділення, сухість шкіри, екзема; кістково-м'язова система - міальгія, біль у кінцівках, артралгія, м'язові судоми, біль у кістках, периферичні набряки, м'язова слабкість, біль у попереку, скелетно-м'язовий біль; інфекційні та інвазійні ускладнення - Herpes zoster, Herpes simplex, пневмонія, бронхіт, синусит, назофарингіт; загальні ускладнення - слабкість, підвищення температури тіл, підвищена втомлюваність, озноб, нездужання, грипозний стан, набряки, набряки кінцівок, біль, летаргія, біль у грудях, астенія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, гостра печінкова недостатність.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для в/в введення по 3,5 мг у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; після розчинення препарат можна зберігати при t не вище 25 град.C не більше 8 годин; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Велкейд(R), "Ben Venue Laboratories Inc" для "Janssen-Cilag International N.V.", США/Бельгія
- Гефітиніб (Gefitinib)
Фармакотерапевтична група: L01XX31 - антинеопластичні засоби (інгібітор протеїнтирозинкінази)
Основна фармакотерапевтична дія: протипухлинна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: селективний інгібітор тирозинкінази рецепторів епідермального фактора росту, експресія яких спостерігається в багатьох солідних пухлинах; гальмує ріст різних ліній пухлинних клітин людини, метастазування і ангіогенез, а також прискорює апоптоз пухлинних клітин, підвищує протипухлинну активність хіміотерапевтичних препаратів, променевої і гормональної терапії; після прийому внутрішньо, всмоктується відносно повільно; абсолютна біодоступність - 59%; рівноважний стан концентрації в плазмі крові досягається після прийому 7-10 доз; регулярне призначення препарату 1 р/добу призводить до збільшення концентрації в 2-8 разів у порівнянні з одноразовим прийомом; час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові - 3-7 год; зв'язок з білками плазми - приблизно 90%; метаболізм гефітинібу відбувається 3 шляхами: метаболізм N-пропілморфолінової групи, деметилювання метоксильної групи на хіназолінову частину і окисне дефосфорилювання галогенірованої фенільної групи; основний метаболіт, який визначається у плазмі крові, - про-десметилгефітиніб, який має в 14 разів меншу фармакологічну активність порівняно з гефітинібом відносно клітинного росту, стимульованого епідермальним фактором росту, що свідчить про те, що істотний вплив на клінічну активність гефітинібу малоймовірний; загальний плазмовий кліренс - приблизно 500 мл/хв; T1/2 - 41 год; виводиться в основному з фекаліями; нирками виводиться менше 4% введеної дози.
Показання для застосування ЛЗ: місцево розповсюджений або метастатичний недрібноклітинний рак легені, рефракторний до режимів хіміотерапії, що містить похідні платини і доцетаксел
Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо, по 250 мг 1 р/добу, незалежно від прийому їжі.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: органи кровотворення - гематурія, носова кровотеча, гіпокоагуляція і/або підвищення частоти кровотеч на фоні прийому варфарину; ШКТ - діарея (в окремих випадках виражена), нудота, блювання, анорексія, стоматит, дегідратація, безсимптомне підвищення активності "печінкових "трансаміназ, панкреатит; орган зору - кон'юнктивіт, блефарит, оборотна ерозія рогівки, порушення росту вій; дихальна система - інтерстиціальна пневмонія; шкірні покриви - висип (пустульозний), свербіж, сухість шкіри на фоні еритеми, зміни нігтів, алопеція, токсичний епідермальний некроліз і мультиформна ексудативна еритема; АР - ангіоневротичний набряк, кропив'янка; інші - астенія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, вагітність, період лактації, дитячий і підлітковий вік (безпека й ефективність не встановлені).
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 250 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Гефтинат 250, Натко Фарма Лімітед, Індія
- Екземестан (Exemestane)*
Фармакотерапевтична група. L02BG06 - Інгібітори ферментів. Антинеопластичні та імуномодулюючі агенти.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: необоротний стероїдний інгібітор ароматази, подібний за своєю структурою до природної речовини андростендіону; діє шляхом блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: механізм дії зумовлений необоротним зв'язуванням з активним фрагментом ферменту, що призводить до інактивації останнього; у постменопаузі знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг; максимальне зниження (> 90%) досягається при застосуванні дози 10-25 мг; у пацієнток у постменопаузі з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98%; не має прогестогенної та естрогенної активності; виявляється лише незначна андрогенна активність (при застосуванні високих доз); при багаторазовому введенні доз протягом доби не впливав на синтез кортизолу та альдостерону у надниркових залозах, що підтверджує вибірковість дії, тому немає необхідності у замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами; незначне підвищення рівнів лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів у сироватці відмічається навіть при низьких дозах; цей ефект розвивається за принципом зворотного зв'язку, на рівні гіпофіза; після перорального прийому швидко та екстенсивно всмоктується; при одноразовому прийомі дози 25 мг після їди середній рівень у плазмі досягає максимуму через 2 год і дорівнює 18 нг/мл; їжа покращує всмоктування - рівень у плазмі при цьому на 40% вище, ніж у пацієнток, які приймали препарат натщесерце; після досягнення максимуму рівень у плазмі знижується; при цьому кінцевий T1/2 - 24 год; широко розподіляється у тканинах, про що свідчить великий об'єм розподілення; зв'язування з білками плазми становить приблизно 90%; при цьому ступінь зв'язування не залежить від загальної концентрації; після повторних прийомів по 25 мг/добу концентрація у плазмі незміненого препарату була подібна до виміряної після одноразового прийому; після перорального прийому одноразової дози елімінація препарату та його метаболітів в основному завершувалась протягом тижня, при цьому рівні частини дози виводились із сечею та з калом; із сечею у незміненому вигляді виділяється < 1% від введеної дози; характеризується високим кліренсом, переважно за рахунок метаболізму; у процесі біотрансформації утворюються численні вторинні метаболіти, однак кількість кожного з них дуже невелика порівняно із введеною дозою; відносно інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука.
Показання для застосування ЛЗ: поширений рак молочної залози у жінок у природній чи індукованій постменопаузі, в яких виявлено прогресування хвороби на фоні антиестрогенної терапії, а також терапії нестероїдними інгібіторами ароматаз або прогестинами.
Спосіб застосування і дози ЛЗ: дорослі та пацієнтки похилого віку - приймати по 25 мг/добу щоденно бажано після їди; при появі ознак прогресування пухлинного захворювання лікування слід припинити; при недостатності функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: побічні ефекти були незначними чи помірно вираженими; найчастіше - нападоподібні відчуття жару (припливи), нудота, стомлюваність, пітливість і запаморочення; рідше - головний біль, безсоння, біль у животі, анорексія, депресія, алопеція, периферичні набряки (набряки стоп, гомілок), закреп або диспепсія, епізоди зниження рівня лімфоцитів (особливо у пацієнток із вихідною лімфопенією, однак середній рівень лімфоцитів протягом достатньо тривалого часу у цих пацієнток достовірно не змінювався); у поодиноких випадках - тромбоцитопенія, лейкопенія; зрідка - збільшення показників функціональних тестів печінки у сироватці, а також збільшення рівня лужної фосфатази (переважно у пацієнток з метастазами у печінку та кістки, а також за наявності інших уражень печінки).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форма випуску ЛЗ: табл., вкриті цукровою оболонкою, по 25 мг N 30
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Аромазин, "Pfizer Italia S.r.l." для "Pfizer Inc.", Італія/США
Аромазин, "Pharmacia Italia S.p.A."; "Pharmacia Italia S.p.A." компанія групи "Pfizer" для "Pfizer Inc", Італія/США
- Ерлотиніб (Eriotinib)
Фармакотерапевтична група. L01XX34 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: потужний інгібітор тирозинкінази рецепторів епідермального фактора росту HERI/РЕФР; тирозинкіназа відповідає за процес внутрішньоклітинного фосфорилювання HERI/РЕФР; HERI/РЕФР експресується на поверхні як нормальних, так і ракових клітин; інгібування фосфотирозину EGFR зупиняє ріст ліній пухлинних клітин та/або призводить до їх загибелі.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: добре всмоктується після прийому внутрішньо; максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 4 год; біодоступність у здорових добровольців 59%; вживання їжі збільшує біодоступость; максимальна концентрація в плазмі 1,995 нг/мл; рівноважна концентрація досягається на 7-8-й день; перед прийомом наступної дози середня мінімальна концентрація 1,238 нг/мл; AUC у міждозовому інтервалі при досягнені рівноважної концентрації становить 41,3 нг/год/мл; у зразках пухлинної тканини на 9-й день лікування середня концентрація 1,185 нг/г тканини, що становить 63% від максимальної концентрації у плазмі в рівноважному стані; концентрація основних активних метаболітов у тканині пухлини 160 нг/г, що відповідає 113% максимальної концентрації в плазмі в рівноважному стані; через 1 год після перорального введення максимальна концентрація в плазмі становить приблизно 73%; зв'язок з білками плазми 5%; метаболізуєтся в печінці за участю ферментів CYP3A4, меншою мірою CYP1A2 і легеневої ізоформи CYP1A1; фармакокінетика метаболітів аналогічна фармакокінетиці ерлотинібу; середній кліренс 4,47 л/ч не залежить від віку, маси тіла, статті, раси хворого; середній T1/2 - 36,2 год; метаболіти і слідові кількості ерлотинібу виводяться калом > 90%, нирками - невелика кількість; зниження кліренсу відмічено при підвищенні концентрації загального білірубіну і альфа-1 кислого глікопротеїну, а його підвищення - у курців; дослідження фармакокінетики у дітей і літніх пацієнтів не проводилися; нині немає даних про вплив наявності метастазів у печінці та/або порушенні функції печінки на фармакокінетику ерлотинібу; клінічні дослідження у хворих з порушенням функції нирок не проводилися.
Показання для застосування ЛЗ: місцевопоширений або метастатичний недрібноклітинний рак легені після неефективної однієї або більше схем хіміотерапії; місцевопоширений, метастатичний рак підшлункової залози чи неоперабельний рак підшлункової залози у комбінації з гемцитабіном.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: метастатичний недрібноклітинний рак легені - 150 мг/добу за 1 год або через 2 год після прийому їжі тривало; рак підшлункової залози - 100 мг/добу за 1 год або через 2 год після прийому їжі тривало в комбінації з гемцитабіном.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше - висипання, діарея I і II ступеня тяжкості, не вимагають втручання; середній час до виникнення висипань - 8 днів, до початку діареї - 12 днів; ШКТ - анорексія, діарея, блювання, стоматит, диспепсія, біль у животі, також можуть спостерігатись шлунково-кишкові кровотечі; гепатобіліарна система - порушення функції печінки (включаючи підвищення АЛТ, АСТ, білірубіну), які в основному швидко зникають, легкого або помірного ступеня тяжкості або пов'язані з метастазами в печінку; органи зору - кон'юнктивіт, сухий кератокон'юнктивіт, кератит, в окремих випадках виразки рогівки; дихальна система - кашель, задишка, носові кровотечі, в окремих випадках - інтерстиційні захворювання легень (інтерстиційна пневмонія, облітеруючий бронхіоліт, фіброз легень, гострий респіраторний дистрес-синдром та інфільтрація легень, включаючи випадки з фатальним результатом); нервова система та психічна сфера - головний біль, нейропатія, депресія; шкірні покриви - висипання, алопеція, сухість шкіри, свербіж; інші - гарячка, втомлюваність, тяжкі інфекції (з або без нейтропенії, пневмонія, сепсис, фіброзне запалення підшкірної клітковини, зниження маси тіла).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою по 25 мг, 100 мг, 150 мг
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Тарцева, "Schwarz Pharma Manufacturing Inc." за ліцензією "F.Hoffmann-La Roche Ltd" пакування "F.Hoffmann-La Roche Ltd"; "Ivers-Lee AG", США/Швейцарія/Швейцарія
- Іматиніб (Imatinib)*
Фармакотерапевтична група: L01XX28 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний засіб, активний інгібітор протеїнтирозинкінази (Bcr-Abl тирозинкінази) на клітинному рівні; вибірково пригнічує проліферацію і стимулює апоптоз у Ph+-позитивних Bcr-Abl клітинних лініях, а також у щойно уражених лейкозних клітинах (при наявністі в лейкоцитах філадельфійської хромосоми при хр. позитивному мієлолейкозі і гострому лімфоїдному лейкозі; ефективний інгібітор рецепторів тирозинкінази для тромбоцитарного фактора росту (PDGF) і фактора стовбурових клітин (SCF), пригнічує клітинні реакції, обумовлені вказаними фокторами; in vitro пригнічує проліферацію і стимулює апоптоз у клітинах шлунково-кишкової стромальної пухлини, що виражається в активації kit-мутації.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: швидко абсорбується після прийому всередину; біодоступність близько 98%; максимальна концентрація в крові через 2-4 год після прийому; з білками плазми зв'язується близько 95%; у дозовому інтервалі 25-1000 мг AUC збільшується пропорціонально збільшенню дози; метаболізується в печінці при участі ферменту CYP3A4 системи цитохрому P450 з утворенням активного метаболіту, який має фармакологічну активність, подібну до іматинібу; T1/2 - 18 год; виводиться у вигляді метаболітів: 68% - з калом, 13% - із сечею, 25% - у незміненому вигляді.
Показання для застосування ЛЗ: хр. мієлолейкоз у дорослих (бластний криз, фаза акселерації, хр. фаза у разі неефективності попередньої терапії інтерфероном-альфа); неоперабельні і/або метастатичні злоякісні стромальні пухлини ШКТ (GIST) у дорослих; хр. фаза хр. мієлолейкозу у дітей старше 3 років у разі рецидиву захворювання після пересадки стовбурових клітин або у разі неефективності попередньої терапії інтерфероном-альфа.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при хр. мієлолейкозі доза залежить від фази захворювання - при хр. фазі доза 400 мг/добу; при фазі акселерації і при бластному кризі - 600 мг/добу, дозу приймають 1 р/добу під час їжі, запиваючи повною склянкою води; лікування - довготривале, з метою досягнення і підтримання клінічної і гематологічної ремісії; за умови відсутності побічних ефектів і вираженої нейтропенії або тромбоцитопенії, можливе збільшення дози в таких випадках: прогресування захворювання, відсутність задовільної гематологічної відповіді після як мінімум 3 місяців лікування, втрата досягнутої раніше гематологічної відповіді; у хворих із хр. фазою доза може бути збільшена до 600 мг/добу; у фазі акселерації або при бластному кризі доза може бути збільшена до 800 мг/добу (у 2 прийоми по 400 мг); іноді потрібна корекція дози залежно від динаміки рівнів нейтрофілів і тромбоцитів у крові - при хр. фазі хр. мієлолейкозу при зниженні нейтрофілів < 1,0 х 109 /л і/або числа тромбоцитів < 50 х 109 /л відмінити препарат доти, поки число нейтрофілів не буде > 1,5 х 109 /л і тромбоцитів >= 75 х 109 /л; після чого слід продовжити лікування іматинібом у дозі 400 мг/добу; при повторному зниження нейтрофілів < 1,0 х 109 /л і/або числа тромбоцитів < 50 х 109 /л не слід приймати препарат доти, поки число цих формених елементів не досясне допустимих меж, після чого слід продовжити лікування іматинібом у дозі 300 мг/добу; при фазі акселерації і бластного кризу у разі зниження нейтрофілів < 0,5 х 109 /л і/або числа тромбоцитів < 10 х 109 /л, що відбулося як мінімум після 1 місяця терапії іматинібом, рекомендується перевірити, чи є цитопенія наслідком лейкозу; якщо цитопенія не пов'язана з лейкозом, слід зменшити дозу до 400 мг/добу; якщо цитопенія триває протягом наступних 2 тижнів, слід зменшити дозу до 300 мг/добу; якщо цитопенія триває протягом наступних 4 тижнів і її зв'язок з лейкозом не підтверджений, слід припинити лікування доти, поки число нейтрофілів не стане >= 1 х 109 /л і тромбоцитів >= 20 х 109 /л; потім відновити лікування іматинібом у дозі 300 мг/добу; неоперабельні і/або метастатичні злоякісні стромальні пухлини ШКТ: доза становить 400-600 мг/добу; при лікуванні дітей доза становить 400 або 600 мг на добу у 1 або 2 прийоми (вранці і ввечері).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система гемостазу і органи кровотворення - пригнічення кістково-мозкового кровотворення (нейтропенія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія); нервова система - головний біль, запаморочення, порушення сну, парестезії, м'язові судоми, периферична нейропатія; серцево-судинна система - задишка, зниження або підвищення артеріального тиску, тахікардія, набряк легенів; ШКТ - нудота, блювання, діарея, анорексія, запор, дуже рідко - мелена, асцит, виразка шлунку, гастрит; шкіра - периферичні набряки, оборотна алопеція, ураження шкіри і нігтів; опорно-руховий апарат - артралгія, міальгія; органи чуття - кон'юнктивіт, сухість очей, параорбітальні набряки, крововилив у кон'юнктиву, диплопія; АР - висипання на шкірі, свербіж; інші - зниження толерантності до інфекцій будь-якої етіології, плевральний випіт, носова кровотеча; лабораторні показники - підвищення активності трансаміназ і лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, рідко - гіперурикемія, гіпокаліемія, збільшення концентрації сечової кислоти, гіпофосфатемія, дуже рідко - гіперкаліємія, гіпонатріємія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність і період лактації.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 100 мг N 120 (10 х 12) у блістерах; табл., вкриті оболонкою, по 100 мг N 60; 400 мг N 30.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Іматиб, "Cipla Ltd", Індія
Глівек(R), "Novartis Pharma Stein AG" для "Novartis Pharma AG", Швейцарія
- Летрозол (Letrozole)*
Фармакотерапевтична група: L02BG04 - антагоністи гормонів і аналогічні засоби. Інгібітори ферментів.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: препарат протипухлинної дії; конкурентно зв'язується з гемом цитохрому Р450, яка є субодиницею ароматази, що бере участь у трансформації андрогенів у естрон і естрадіол; інгібує біосинтез естрогенів у тканинах і усуває їх стимулювальний вплив на пухлинний ріст.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після прийому внутрішньо повністю всмоктується, біодоступність наближається до 100%; у судинному руслі близько 60% зв'язується з білками, накопичується в еритроцитах; при середніх терапевтичних дозах рівноважна концентрація досягається через 2-6 тижнів; у печінці руйнується, утворюючи неактивні похідні; T1/2 - близько 48 год; виводиться у вигляді продуктів біотрансформації переважно нирками, не накопичується; індуковане, при довготривалому щоденному прийомі, зниження рівня естрогенів при поширеному раці молочної залози у жінок старше 50 років у середньому становить 85% від вихідного рівня; як з достатнім, так і з невідомим вмістом рецепторів до естрогенів, застосування препарату приводить до повної або часткової регресії пухлини у 23% випадків, зменшенню кількості рецидивів і смертності; вважається альтернативою тамоксифену (або тореміфену) у жінок у постменопаузі і застосовується при їх неефективності.
Показання для застосування ЛЗ: поширені форми раку молочної залози у жінок в постменопаузі; естрогензалежні локалізовані форми раку молочної залози (передопераційна терапія) у жінок у постменопаузі з подальшим проведенням органзберігаючої операції у тих випадках, коли попередньо така операція не вважалась показаною.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих (у тому числі для пацієнток похилого віку) становить 2,5 мг 1 р/добу щоденно; лікування препаратом триває до появ ознак прогресування хвороби.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: частіше - припливи крові, стоншення волосся; можливі - головний біль, нудота, периферичні набряки (6-7% випадків), рідше - блювання, диспепсія, збільшення маси тіла, міалгія, артралгія, анорексія, висипання на шкірі, менше, ніж у 2% хворих, - кров'янисті виділення із піхви, запор, запаморочення, пітливість, задишка, тромбофлебіт.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, доменопаузний період, значні порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 10 мл/хв), вагітність, лактація, діти до 16 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 2,5 мг N 30 у блістерах
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Лєтромара, ВАТ "Фармак"
II. Лєторайп, "NEON Antibiotics Pvt. Ltd.2 для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
Фемара(R), "Novartis Pharma Stein AG" для "Novartis Pharma AG", Швейцарія/Швейцарія
3. Лікарські засоби, що використовуються
для гормональної терапії злоякісних новоутворень
3.1. Гормони та їх аналоги
Гормональна терапія сьогодні набуває все більшого значення при лікуванні таких гормонозалежних злоякісних новоутворень, як рак молочної залози, рак простати та ендометрію. Гормональні препарати також застосовують для лікування окремих солідних пухлин, а саме: раку нирок, карциноїду, меланоми та ін. Гормональна терапія призначається на досить тривалий термін (роки), потребує змін залежно від клінічної ситуації, дозволяє купірувати симптоматику, запобігти рецидиву захворювання, покращити якість та продовжити тривалість життя хворих. Під час гормональної терапії слід контролювати стан місця локалізації первинної пухлини, шляхів лімфовідтоку та типових місць віддаленого метастазування з метою раннього виявлення рецидиву захворювання. У випадках первинного хірургічного лікування раку молочної залози необхідно операційний матеріал (а саме видалену тканину злоякісного новоутворення) дослідити на наявність рецепторів до естрогену та прогестерону.
3.1.1. Естрогени
- Поліестрадіолу фосфат (Polyestradiol phosphate)
Фармакотерапевтична група. L02AA02 - антинеопластичні засоби. Засоби для гормональної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: естрогенний гормональний препарат, являє собою водорозчинний високомолекулярний складний поліефір фосфорної кислоти та 17-бета-естрадіолу; після в/м введення він діє як пролонгована форма естрадіолу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: чинить інгібуючий вплив на активність фосфатаз, тому розщеплення молекули відбувається дуже повільно; таким чином протягом тривалого часу (до 4 тижнів після одноразової ін'єкції) підтримується підвищена концентрація активного естрогену в організмі; в плазмі спостерігається дозозалежне зменшення концентрації тестостерону (після тривалого застосування дози 160 мг на місяць рівень тестостерону зменшується до 10-20% від вихідного рівня; не метаболізується в печінці при першому проходженні через неї; внаслідок збільшення метаболічної активності печінки зменшується ризик судинних і тромбоемболічних ускладнень; після в/м введення спостерігається системна абсорбція; збільшення концентрації поліестрадіолу в плазмі відбувається в лінійній залежності від дози введеного препарат; стабільні концентрації естрадіолу і низький рівень тестостерону в плазмі підтримуються щомісячними ін'єкціями препарату; після абсорбції розподіляється в більшості тканин організму; кліренс відбувається головним чином шляхом метаболізму, характерного і для ендогенних гормонів (метаболізм відбувається в печінці і незначною мірою - в нирках, гонадах і м'язовій тканині).
Показання для застосування ЛЗ: карцинома передміхурової залози.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м; рак передміхурової залози: дози від 80 до 160 мг /м, кожні 4 тижні протягом перших 2-3 місяців, далі відповідно до клінічних і біохімічних змін, доза може зменшуватися до 40-80 мг кожні 4 тижні; лікування продовжується доти, доки спостерігається позитивний ефект; ліофілізований порошок, що міститься у фл., слід розвести у розчиннику з амп. та ввести в/м.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота, блювання, холелітіаз, холестатична жовтяниця; серцево-судинна система - артеріальна гіпертензія, тромбоз, тромбофлебіт, тромбоемболія, серцева недостатність, інфаркт міокарда; ЦНС - головний біль, мігрень, зміни настрою; обмін речовин - затримка натрію і води, зменшення толерантності до глюкози, зміна ваги тіла; ендокринна система - гінекомастія, фемінізація, атрофія яєчок; психічні - зміни лібідо або потенції; шкіра - еритема; місцево - стерильний абсцес або запальний інфільтрат; можливі АР (за рахунок впливу допоміжних речовин) - шкірні прояви, бронхоспазм і анафілактичний шок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: г. тромбофлебіт, тромбоемболія, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, цереброваскулярна недостатність, порушення жирового обміну; тяжкі порушення функції печінки і/або жовтуха (наприклад с-м Дубіна-Джонсона або Ротора, серпоподібно-клітинна анемія), гіперчутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 80 мг у фл. N 10 у комплекті з розчинником по 2 мл в амп. N 10.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; розчинений препарат слід використати протягом 12 год за умов зберігання при кімнатній t і 24 годин - при зберіганні в холодильнику; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Естрадурин, "Pharmacia Italy S.p.A." для "Pfizer Inc.", Італія/США
3.1.2. Прогестерони
- Мегестрол (Megestrol)*
Фармакотерапевтична група. L02AB01 - гормони та споріднені речовини. Прогестагени.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: синтетичний стероїдний прогестагенний препарат; за біологічною активністю близький до природного жіночого статевого гормону прогестерону.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: протипухлинний ефект зумовлений його антиестрогенною, антиандрогенною та слабкою кортикостероїдною діями, які реалізуються безпосередньо через гіпофіз, та безпосереднім його впливом на цитоплазматичні рецептори стероїдних гормонів; на відміну від прогестерону, добре всмоктується у ШКТ; біотрансформація здійснюється здебільшого за рахунок гідроксилювання, глюкуронізації з подальшою екскрецією метаболітів із сечею; частково виводиться разом з калом; мінімальний T1/2 в плазмі крові становить 15 год.
Показання для застосування ЛЗ: рецидивуючий, неоперабельний або метастазуючий рак молочної залози і ендометрію (паліативне лікування пізніх стадій); анорексія і кахексія у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та у хворих з синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак молочної залози: добова доза 160 мг (в один або декілька прийомів); рак ендометрію - 40-320 мг/добу в один або декілька прийомів; анорексія або кахексія - 400-800 мг/добу одноразово; для оцінки ефективності терапії потрібно приймати безперервно, не менше 2 місяців.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: збільшення ваги внаслідок підвищення апетиту, менструальні дисфункції, проривні маткові кровотечі, галакторея, поява відчуття стиснення в грудях, хлоазма, зниження лібідо, роздратованість, втома, нудота, апатія, блювання, набряк, гіперглікемія, алопеція, тунельний синдром зап'ястка, висипи на шкірі, рідко - тромбофлебіт.
Протипоказання до застосування ЛЗ: тромбоз або тромбофлебіт; вагінальна кровотеча невідомої етіології; дисфункція печінки; тяжкі порушення серцевої діяльності; гіперчутливість, період вагітності і годування груддю, діти (безпечність та ефективність застосування препарату у дітей не встановлена).
Форма випуску ЛЗ: табл. по 40 мг N 100 (10 х 10); по 160 мг N 30 (10 х 3).
Умови та терміни зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Мегаплекс, "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd." на заводі "Pharmachemie B.V.", Ізраїль/Нідерланди
- Медроксипрогестерон (Medroxyprogesterone)*
Фармакотерапевтична група: G03AC06 - препарати прогестагенів для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: у 15 разів активніший за прогестерон; пригнічує секрецію гонадотропінів гіпофіза, у такий спосіб запобігаючи овуляції у жінок репродуктивного віку; у чоловіків інгібує функцію клітин Лейдіга, що призводить до зменшення утворення ендогенного тестостерону; у високих дозах виявляє протипухлинну дію при гормончутливих злоякісних пухлинах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після перорального прийому швидко абсорбується; виведення відбувається головним чином гідроксилюванням, глюкуронізацією та нирковим виділенням метаболітів.
Показання для застосування ЛЗ: неоперабельний або метастазуючий рак молочної залози або рак ендометрію (паліативне лікування).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рак молочної залози: 500 мг щоденно; рак ендометрію: 200-500 мг щоденно; терапія повинна бути продовжена доти, доки не буде спостерігатися ефект лікування (іноді після 6-10 тижнів лікування); у разі погіршення стану хворого - лікування необхідно припинити.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: затримка рідини в організмі, збільшення ваги, гіпертензія; зміни в менструальному циклі (раптова кровотеча, аменорея); нудота; галакторея, болючість молочних залоз; стомленість, депресія, головний біль, безсоння, запаморочення, роздратованість; печінкова дисфункція; тромбоз, тромбоемболія; анафілаксія й анафілактичні реакції; кропив'янка, еритема, хлоазма; тромбофлебіт, легенева емболія, гірсутизм, алопеція.
Протипоказання до застосування ЛЗ: тромбофлебіт, тромбоемболічні порушення, мозкова апоплексія або наявність цих хвороб в анамнезі; піхвова кровотеча нез'ясованого походження, хвороба або дисфункція печінки, серйозна кардіальна дисфункція, гіпертензія, алергія до активного інгредієнта або будь-якого компоненту препарату, вагітність та період лактації.
Форми випуску ЛЗ: суспензія для ін'єкцій, 150 мг/мл по 3,3 мл (500 мг); по 6,7 мл (1000 мг) у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Вераплекс, "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd." на заводі "Pharmachemie B.V.", Ізраїль/Нідерланди
Депо-Провера(R), "Pfizer Manufacturing Belgium N.V." та "Pharmacia N.V./S.A." компанія групи "Pfizer", Бельгія/США.
3.1.3. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону
- Бусерелін (Buserelin)*
Фармакотерапевтична група. L02AE01 - аналоги гонадотропін - рилізинг гормону. Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: аналог природного гонадотропін - рилізинг гормону (ГВГ) з посиленою біологічною активністю.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після повторного введення істотно пригнічується секреція гонадотропінів та гонадних стероїдів; щодо повного пригнічення синтезу тестикулярного тестостерону, ефективність бусереліну ідентична орхіектомії (перевага полягає у зворотності та зменшенні психологічного стресу для пацієнта); водорозчинний засіб з біодоступністю 70%; профіль вивільнення дифузний: після початкового вивільнення (Tmax < 1 доби) настає фаза з повільним, поступовим вивільненням у межах інтервалу дозування 3 місяці (загальна доза 9,9 мг); біодоступність імплантату після п/ш ін'єкції становить 50%; циркулює у сироватці переважно в незміненій формі; зв'язування з протеїном становить приблизно 15%; накопичується переважно в печінці, нирках і передній долі гіпофізарної залози, яка є біологічним органом-мішенню; бусерелін та його неактивні метаболіти виділяються через нирки.
Показання для застосування ЛЗ: прогресуючий гормонозалежний рак передміхурової залози, стан після хірургічного видалення яєчок для запобігання подальшому зниженню рівня тестостерону.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вміст аплікатора з імплантатом для ін'єкції на 2 місяці по 6,6 мг (з імплантатом для ін'єкції на 3 місяці по 9,9 мг) вводять п/ш у стінку живота кожні 2(3) місяці; 2(3)-місячний інтервал між ін'єкціями може бути скорочений або подовжений на кілька днів; місце введення імплантату можна знеболити місцевим анестетиком; реакцію на лікування можна контролювати шляхом вимірювання рівнів тестостерону, кислотної фосфатази і простатоспецифічного антигену (PSA) у сироватці крові; рівень тестостерону збільшується на початку лікування і потім знижується протягом 2 тижнів, досягаючи діапазону кастрації через 2-4 тижні і залишаючись на цьому рівні протягом усього періоду лікування.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: на початку лікування - транзиторне підвищення рівнів тестостерону у сироватці, що може призвести до тимчасової активації пухлини з вторинними реакціями - поява або посилення болю в кістках у пацієнтів з метастазами в кістках, неврологічні порушення внаслідок стискання пухлиною нервів (слабкість у нижніх кінцівках; порушення відтоку сечі, гідронефроз або лімфостаз; тромбоз з легеневою емболією); цьому можна запобігти при супутньому призначенні антиандрогену на початковій фазі лікування бусереліном, втім, навіть при супутній терапії антиандрогеном у деяких пацієнтів може розвинутись незначне, але транзиторне посилення болю в ділянці пухлини, а також погіршення загального стану; додатково можуть з'являтися гарячі припливи і втрата потенції або лібідо, - безболісна гінекомастія, незначне набрякання гомілок і стоп; поодинокі випадки аденоми гіпофіза, збільшення або зменшення волосся на голові та на тілі, втрати контролю рівнів АТ у пацієнтів з гіпертензією; реакцій гіперчутливості (почервоніння шкіри, свербіж, шкірні висипання, включаючи кропив'янку), астм, анафілактичного/анафілактоїдного шоку, зменшення толерантності до глюкози (при супутньому цукровому діабеті можлива втрата метаболічного контролю), зміни ліпідів крові, збільшення рівнів у сироватці печінкових ензимів або білірубіну, тромбоцитопенії і лейкопенії; головного болю (у поодиноких випадках мігренеподібного), посиленого серцебиття, нервозності, порушення сну, втоми, сонливості, розладів пам'яті та концентрації уваги, емоційної нестабільності, відчуття тривоги; рідко - депресія, запаморочення, шум у вухах, розлади сну, порушення зору, відчуття "тиску" за очима, нудота, блювання, посилення спраги, діарея, закреп, зміна апетиту, зміна маси тіла, м'язово-скелетний дискомфорт і біль; можлива асоціація із зменшеною щільністю кісток і може призводити до остеопорозу і збільшеного ризику перелому кісток; болю або локальних реакцій у місці ін'єкції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: імплантат для ін'єкції на 2 місяці по 6,6 мг або на 3 місяці по 9,9 мг
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C: термін придатності 3 роки.
Торгова назва:
II. Бусерин, Бусерин-депо, ЗАТ "Фарм-Синтез", Російська Федерація
Супрефакт(ТМ) Депо, "Aventis Pharma Deutschland GmbH" компанії "Aventis Pharma", Німеччина/Франція
- Гозерелін (Goserelin)*
Фармакотерапевтична група: L02AE03 - аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: застосування гозереліну у відповідних дозах забезпечує ефективну дію без клінічно значущої акумуляції; слабко зв'язується з білками, період напіввиведення з сироватки становить 2-4 години у осіб з нормальною функцією нирок; максимальні концентрації у сироватці досягається приблизно через 2 год після одноразового застосування гозереліну, середні концентрації є відносно стабільно низькими до кінця періоду лікування; у хворих з нирковою та печінковою недостатністю немає необхідності корегувати дозу.
Показання для застосування ЛЗ: рак передміхурової залози, при якому можливий гормональний вплив; ендометріоз та фіброма матки (див. розділ "Акушерство та гінекологія. Лікарські засоби")
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі чоловіки: одну капс. (10,8 мг) вводять п/ш в передню черевну стінку кожні 3 місяці.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: поодинокі випадки реакції гіперчутливості до препарату, анафілаксії; рідко - артралгія та неспецифічна парестезія, шкірні висипи (як правило, регресують без відміни терапії), зміни AT (гіпо- або гіпертензія, зазвичай транзиторні і минають в процесі подальшої терапії), реакції у вигляді легких п/ш кровотеч у місцях ін'єкцій; дуже рідко на початку лікування спостерігались випадки апоплексії гіпофіза; припливи, пітливість і зниження потенції, що рідко вимагає відміни терапії; набряк і болючість грудних залоз; на початку лікування можливе тимчасове посилення болю в кістках, що потребує симптоматичної допомоги; окремі випадки непрохідності сечовивідних шляхів і здавлення спинного мозку; на початку лікування при раку молочної залози можливе тимчасове посилення ознак і симптомів хвороби (можна провести симптоматичне лікування (інгібіторами ароматази та прогестинами), у окремих хворих з кістковими метастазами - гіперкальціємія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: відома гіперчутливість до препарату або інших аналогів ЛГ-РГ; вагітність, лактація, діти.
Форми випуску ЛЗ: капс. для п/ш введення пролонгованої дії по 3,6 мг, по 10,8 мг у шприц-аплікаторах із захисним механізмом N 1, депо-капс. по 3,6 мг у шприц-аплікаторах із захисним механізмом N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Золадекс, "AstraZeneca UK Limited", Великобританія
- Лейпрорелін (Leuprorelin)
Фармакотерапевтична група: L02AE02 - аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: лейпроліду ацетат є синтетичним агоністом гонадотропін-рилізинг гормону; більш активний, ніж природний гормон; короткочасно стимулює рецептори гонадореліну гіпофіза з подальшим довготривалим пригніченням їх активності; зворотньо пригнічує виділення гіпофізом лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), знижує концентрацію тестостерону в крові у чоловіків та естрадіолу - у жінок; після першої в/м ін'єкції протягом 1-го тижня тимчасово підвищується концентрація статевих гормонів як у чоловіків, так і у жінок (фізіологічна реакція), а також концентрація кислої фосфатази плазми, яка відновлюється на 3-4-й тиждень лікування; після першого введення препарату приблизно до 21-го дня у чоловіків знижується концентрація тестостерону до кастраційних рівнів і залишається зниженою при постійному лікуванні, у жінок - концентрація естрадіолу, яка при постійному лікуванні залишається на рівні, який спостерігається після оваріоектомії або у постменопаузі; це зниження приводить до позитивного ефекту - уповільнює виникнення та розвиток гормонозалежних пухлин (фіброміоми матки, раку передміхурової залози); після припинення лікування відновлюється фізіологічна секреція гормонів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: біодоступність препарату при п/ш введенні у чоловіків - 98%, у жінок - 75%; середній рівноважний об'єм розподілу - 27 л; зв'язок з білками плазми - 43-49%; системний кліренс - 7,6 л; підлягає метаболічній деградації, головним чином до більш коротких неактивних пептидів; концентрація основного метаболіту досягає максимального рівня протягом 2-6 год і становить 6% від максимального рівня; через тиждень після ін'єкції середня концентрація основного метаболіту у плазмі становить 20% від середньої концентрації лейпроліду; рівноважна концентрація досягається на 7-14-ту добу після ін'єкції; виводиться нирками - менше 5% від введеної дози протягом 27 діб після ін'єкції.
Показання для застосування ЛЗ: прогресуючий рак передміхурової залози (паліативне лікування), в тому числі (при неефективності або неможливості орхіектомії/лікування естрогенами); ендометріоз, фіброміома матки, а також симптоматичне лікування і поліпшення стану жінок у період менопаузи, які відмовились від хірургічного втручання (див. розділ "Акушерство та гінекологія. Лікарські засоби").
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або п/ш 1 раз на місяць; місце ін'єкції періодично змінювати; рак передміхурової залози: разова доза становить 3,75 мг або 7,5 мг; ендометріоз та фіброміома матки - 3,75 мг (жінкам репродуктивного віку першу ін'єкцію вводять на 3-й день менструації), тривалість лікування - не більше 6 місяців; р-н для ін'єкцій готують безпосередньо перед введенням, використовуючи розчинник у концентрації 3,75 мг/1 мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - набряки, підсилене серцебиття, брадикардія, тахікардія, аритмія, хронічна серцева недостатність, зміни на ЕКГ, підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда, флебіт, емболія легеневої артерії, інсульт, тромбози, транзиторні ішемічні атаки; ШКТ - зміни (підвищення, пониження або відсутність) апетиту, смакових відчуттів, сухість у роті або гіперсалівація, спрага, дисфагія, нудота, блювання, діарея або запор, метеоризм, збільшення або зменшення маси тіла, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази; ендокринна система - біль у молочних залозах, гінекомастопатія, збільшення щитовидної залози, андрогеноподібні ефекти - вірилізація, акне, себорея, посилення росту волосся, зміна голосу; органи кровотворення - анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, збільшення протромбінового та частково тромбопластичного часу; кісткове - м'язова система - болі в кістках, артралгія, міалгія, підвищення тонусу м'язів; зміна щільності кісткової тканини при денситометрії кісток у жінок у результаті пониження рівня естрогенів (після припинення лікування лейпроліду ацетатом щільність кісткової тканини відновлюється); ЦНС та периферична нервова система - головний біль, запаморочення, непритомність, безсоння, підвищена дратівливість, депресія, підвищена втомлюваність, парестезії, порушення пам'яті, галюцинації, гіперестезія, емоціональна лабільність, зміна особистості, нейром'язові розлади, периферична нейропатія; психіка - випадки появи у хворих суїцидальні думки та спроби; система дихання - кашель, задишка, носова кровотеча, фарингіт, плевральний випіт, фіброзні утворення в легенях, інфільтрати в легенях, розлад дихання; шкіра та її придатки - дерматит, сухість шкіри, шкірний свербіж, висип, екхімози (шкірні крововиливи), алопеція, гіперпігментація, зміна нігтів; у жінок - акне, гіпертрихоз; органи чуття - кон'юнктивіт, порушення зору та слуху, шум у вухах; сечостатева система - дизурія, дисменорея, вагінальні кровотечі, сухість слизової оболонки піхви, вагініт, білі, біль у передміхуровій залозі, атрофія яєчок, біль в яєчках, пониження лібідо: лабораторні показники - підвищення азоту сечовини крові, гіперкальціємія та гіперкреатинемія, гіперліпідемія (збільшення загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів), гіперфосфатемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперурикемія; місцеві реакції - ущільнення тканин, гіперемія та біль у місці введення. Інші: алергічні реакції (в т.ч. анафілактичний шок), периферичні набряки, зміни запаху тіла, грипоподібний синдром, припливи крові до шкіри обличчя та верхньої частини грудної клітки, підвищена пітливість, збільшення лімфатичних вузлів (у перший тиждень лікування), гостра затримка сечі та/або здавлювання спинного мозку (у чоловіків у перші два тижні лікування).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, хірургічна кастрація; вагітність і період годування груддю; вагінальні кровотечі нез'ясованої етіології, етіологія яких не встановлена; рак передміхурової залози (гормононезалежний).
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 3,75 мг у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності: порошок - 3 роки; розчинник - 3 роки; готовий розчин - 24 години.
Торгова назва:
II. Люкрин депо, "Abbott Laboratories S.A.", Іспанія
- Трипторелін (Triptorelin)
Фармакотерапевтична група. L02AE04 - аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: синтетичний декапептид, аналог природного гормону, який вивільняє гонадотропін; після короткого періоду стимулювання гонадотропної функції гіпофізу інгібує секрецію гонадотропіну з подальшим пригніченням як жіночого, так і чоловічого стероїдогенезу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при застосуванні спочатку можливо збільшення рівнів ЛГ (лютинізуючого гормону) та ФСГ (фолікулостимулюючого гормону) у крові та, відповідно, рівня тестостерону у чоловіків і естрадіолу у жінок; при тривалому лікуванні рівні ЛГ та ФСГ зменшуються до концентрації, що призводить до кастраційного рівня тестостерону протягом 20 діб після першої ін'єкції (залишається на цьому рівні протягом усього періоду застосування); після в/м введення дози 11,25 мг максимальна концентрація триптореліну в плазмі спостерігається приблизно через 3 год; після фази зниження концентрації (відбувається протягом першого місяця) до 90-ї доби рівень залишається сталим (приблизно від 0,03 до 0,06 нг/мл).
Показання для застосування ЛЗ: аденокарцинома передміхурової залози з метастазами; рак молочної залози.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: аденокарцинома передміхурової залози - в/м 11,25 мг пролонгованої дії кожні 3 місяці; рак молочної залози - в/м 1 раз кожні 3 місяці.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: у чоловіків - на початку лікування може бути тимчасове підсилення болю у кістках, що їх вражені метастазами; поодинокі випадки непрохідності сечовивідних шляхів та появлення симптомів, пов'язаних з компресією метастазами спинного мозку; погіршення клінічної симптоматики на початку лікування, як правило, минає через 1-2 тижні у процесі продовження лікування; у цей період може траплятися тимчасове підвищення активності фосфатази у плазмі крові; протягом лікування побічна дія пов'язана зі зменшенням рівня тестостерону в плазмі (припливи, зниження лібідо, імпотенція); у жінок часто - припливи, сухість у піхві, зниження лібідо та диспареунія, пов'язана з гіпофізарно-оваріальною блокадою, іноді - головний біль, артралгія та міальгія; у чоловіків та жінок - АР (кропив'янка, висип, свербіж, набряк Квінке), зміни настрою, порушення сну, дратівливість, депресія, відчуття втоми, дуже рідко - напади нудоти, блювання, підвищення маси тіла, підвищення АТ, погіршення зору, біль в місцях ін'єкції, набряки та болісні відчуття у грудних залозах; тривале використання аналогів гонадотропін-рилізинг гормону може призвести до демінералізації кісток, остеопорозу.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форма випуску ЛЗ: порошок для приготування суспензії по 11,25 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Декапептил, Декапептил-депо, "Ferring GmbH", Німеччина
Диферелін, "IPSEN Pharma Biotec" для "Beaufour Ipsen International",Франція/Франція
Диферелін, "Beaufour-lpsen International" на заводі "Ipsen Pharma Biotec", Франція
3.2. Антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби
3.2.1. Антиестрогени
- Тамоксифен (Tamoxifen)*
Фармакотерапевтична група: L02BA01 - антагоністи гормонів та аналогічні препарати. Антиестрогенні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: нестероїдна речовина з вираженою антиестрогенною дією, що пов'язано з його здатністю запобігати поглинанню естрогенів у специфічних ділянках рецепторів органів-мішеней; інгібує рецептори аутогенних естрогенів і уповільнює прогресування пухлинних захворювань, що стимулюються естрогенами.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: легко абсорбується в ШКТ; максимальна концентрація в плазмі - через 4-7 год після прийому, а стан рівноваги досягається за 4-6 тижнів; понад 99% зв'язується з білком плазми; метаболізується в печінці і виводиться переважно з жовчю; з сечею виділяється незначна кількість; екскреція двохфазна; T1/2 у жінок під час першої фази становить 7-14 год, а під час другої - приблизно 7 діб; T1/2 активного метаболіту N-деметилтамоксифену - 14 діб; клінічно помітні результати спостерігаються при концентрації 70 мкг/л.
Показання для застосування ЛЗ: рак молочної залози та ендометрію, рак нирки і саркома м'яких тканин, пухлини гіпофізу.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза встановлюється індивідуально; рак молочної залози, ендометрію, нирок, саркома м'яких тканин - дорослим по 10-20 мг 2 р/добу; лікування проводять до появи ознак регресії процесу і протягом наступних 2-3 років.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, почервоніння і сухість шкіри, запаморочення, головний біль, депресія, сонливість, біль у кістках і місцях ураження (при метастазах), свербіж у ділянці геніталій, вагінальні кровотечі, набряки, алопеція, розлади зору, тромбоемболія, тромбоцитопенія, флебіт, підвищення температури тіла, висипи на шкірі; у поодиноких випадках - зміни складу периферичної крові або збільшення розмірів яєчників; дуже рідко - помутніння рогової оболонки і дегенерація сітківки; у жінок до початку менопаузи менструальний цикл може бути нерегулярним або повністю припинятися; зафіксовані випадки виникнення раку ендометрія при лікуванні тамоксифеном.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність і лактація, тяжка тромбоцитопенія, лейкопенія, гіперкальціємія.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг, 20 мг, 30 мг, 40 мг N 10 (10 х 1), N 30 (10 х 3), N 100 (10 х 10) у блістерах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Тамоксифен-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
II. Зитазоніум, "Egis" Pharmaceutical Ltd, Угорщина
Тамоксифен, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt.Ltd", Індія
Тамоксифен ЕБЕВЕ, "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
- Тореміфен (Toremifene)*
Фармакотерапевтична група: L02BA02 - антиестрогенні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: нестероїдний похідний трифенілетилену; зв'язується з рецепторами естрогену і надає естрогеноподібний, антиестрогенний (або одночасно) ефект, залежно від тривалості лікування, статі, органу-мішені; при лікуванні тореміфеном хворих на рак молочної залози в постменопаузі було виявлено помірне зниження сироваткового холестеролу і ЛПНЩ; конкурентно зв'язується з естрогенрецепторами і гальмує естрогенопосередковану стимуляцію синтезу ДНК і клітинну реплікацію; у високих дозах естрогеннезалежний протипухлинний ефект; протипухлинний ефект на рак молочної залози опосередкований антиестрогенною дією, проте інші механізми (зміни в експресії онкогенів, секреція чинників зростання, індукція апоптозу і вплив на кінетику клітинного циклу) також справляють протипухлинний ефект.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після перорального прийому швидко абсорбується; пік концентрації в плазмі визначається через 3 (2-5) год, їжа не впливає на тривалість абсорбції, але може відкладати набуття пікових концентрацій на 1,5-2 год; концентрація у плазмі крові описується біекспоненціальною кривою; T1/2 в першій фазі - 4 (2-12) год, в другій - 5 (2-10) діб; > 99,5% зв'язується з протеїнами плазми; кінетика в плазмі при пероральному прийомі від 11 до 680 мг/добу має лінійний характер; середня steady-state концентрація при прийомі дози 60 мг/добу - 0,9 (0,6-1,3) мкг/мл; активно метаболізується: основним метаболітом у плазмі є N-диметилтореміфен з T1/2 11 (4-20) діб, він має схожий антиестрогенний ефект, але дещо менший, ніж тореміфен; > 99,9% пов'язані з білками плазми; ще 3 менш значущих метаболіти визначаються в плазмі: деаміногідрокситореміфен, 4-гідрокситореміфен і N, N-дидеметилтореміфен; тореміфен елімінуєтся в основному у вигляді метаболітов з фекаліями, можлива ентерогепатична рециркуляція; 10% дози виводиться з сечею у вигляді метаболітов; через повільну елімінацію, steady-state концентрація в плазмі досягається протягом 4-6 тижнів; метаболізм тореміфену забезпечується цитохром P450-залежним ферментним комплексом, основний шлях - N-деметилювання, опосередковане CYP 3A.
Показання для застосування ЛЗ: гормонозалежний метастатичний рак молочної залози у постменопаузі.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: естрогенозалежний рак молочної залози - дозування встановлюється індивідуально; стандартна доза для першої лінії гормонотерапії 60 мг перорально щодня, тривало; для лікування другої лінії гормонального лікування доза може бути збільшена до 240 мг/добу (по 120 мг 2 р/добу).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часто - відчуття жару (припливи), підвищена пітливість, вагінальні кровотечі або виділення, підвищена стомлюваність, нудота, висип, свербіж у ділянці геніталій, затримка рідини, запаморочення і депресія (ці ефекти виражені в легкій формі); менш часто або рідко - збільшення маси тіла, анорексія, блювання, закреп, задишка, головний біль, безсоння, шкірнний висип, порушення зору, що включали зміни рогівки, катаракту, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії, алопеція, зміна рівня печінкових ферментів; дуже рідко - тяжкі порушення функції печінки (жовтуха); при наявності метастазів в кістках - розвиток гіперкальціємії на початку лікування; збільшується ризик появи гіперплазії ендометрію, поліпозу, раку (спричинено естрогенною стимуляцією препарату).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперплазія ендометрію в анамнезі і виражена печінкова недостатність.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 20 мг, 60 мг N 30
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 5 роки.
Торгова назва:
II. Фарестон, "Orion Corporation", Фінляндія
3.2.2. Антиандрогени
Всі антиандрогени інгібують дію андрогенів на органи-мішені шляхом конкуренції з ними за зв'язування з рецепторами. Комплекс "антиандроген - рецептор" не здатний специфічно зв'язуватися з хроматином та ініціювати синтез специфічних андрогензалежних білків у клітині. Серед антиандрогенів виділяють речовини з чистим або істинним, антиандрогенним ефектом (вони мають лише здатність блокувати рецептори андрогенів) і речовини з подвійною дією (мають, окрім здатності блокувати андрогенні рецептори, прогестагенну та антигонадотропну активність).
Чисті антиандрогени (бікалутамід, флутамід) блокують рецептори андрогенів як у простаті, так і в гіпоталамусі. У зв'язку з цим відбувається стимуляція осі "гіпоталамус - гіпофіз - сім'яники" і, як наслідок, - гіперплазія клітин Лейдига. У чоловіків при цьому підвищується Спл тестостерону та естрадіолу, що викликає гінекомастію. Підвищення Спл ендогенного тестостерону з часом може повністю знизити антиандрогенний ефект ЛЗ. Тому, за допомогою чистих антиандрогенів, не можна досягнути повної нейтралізації трофічної дії ендогенних андрогенів на простату.
Антиандрогени подвійної дії (ципротерон), крім антиандрогенних якостей, мають антигонадотропну активність. Порівняно з чистими антиандрогенами ципротерон одночасно знижує С андрогенів та блокує дію андрогенів на рівні рецепторів пл простати. В результаті цього він дає ефекти, схожі на хірургічну кастрацію. Завдяки гестагенній активності ципротерон не викликає напливів гарячки, на відміну від аналогів ГРГ.
- Бікалутамід (Bicalutamide)*
Фармакотерапевтична група: L02BB03 - антиандрогенні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антиандрогенний нестероїдний засіб, що позбавлений іншого впливу на ендокринну систему; після зв'язування з андрогенними рецепторами, не спричинюючи експресії генів, блокує андрогенний ефект, приводячи до регресії пухлини простати; рацемічна сполука, антиандрогенний ефект якої має винятково R(-) енантіомер.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при прийомі внутрішньо добре всмоктується; прийом їжі не впливає на біозасвоєння; при прийомі добових доз (50 мг) кумулюєтся в плазмі через притаманний йому тривалий T1/2 і досягає 10-кратної концентрації, при цьому його концентрація в стадії насичення становить 9 мкг/мл; у стадії насичення 99% енантіомерів, які виявляються в плазмі, становить активний R(-) енантіомер; вік, наявність ниркової недостатності та ураження печінки легкої та середньої форми тяжкості не впливають на фармакокінетику; при тяжких формах захворювання печінки цей енантіомер виводиться з організму повільніше; 96% зв'язується з білками крові і піддається в організмі окисленню і глюкуронуванню; метаболіти в рівних співвідношеннях виводяться із сечею і жовчю.
Показання для застосування ЛЗ: карцинома передміхурової залози в стадії метастазів у комбінації з аналогом рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ) або хірургічним каструванням.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих чоловіків звичайна добова доза - 1 табл., вкрита оболонкою 50 мг 1 р/добу; лікування починають одночасно з прийомом аналога РФЛГ або хірургічним каструванням.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: можлива поява "приливів" крові до обличчя, шкірного свербежу, підвищеної чутливості грудних залоз, гінекомастії, інтенсивність яких зменшується після кастрації, пронос, нудота, блювання, відчуття слабкості та сухості шкіри, порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, холестаз, жовтяниця) лише в деяких випадках має тяжку форму (має зворотній характер); печінкова недостатність розвивається дуже рідко (її зв'язок з лікуванням не встановлений); іноді - серцево-судинні порушення (стенокардія, аритмія і неспецифічні зміни ЕКГ) і тромбоцитопенія, серцева недостатність; ШКТ - анорексія, сухість у роті, диспепсія, запор, підвищене газоутворення; ЦНС - запаморочення, безсоння, підвищена сонливість, зниження лібідо; дихальна система - диспное; сечостатева система - імпотенція, ніктурія; система кровотворення - анемія; шкірні покриви - висипка, підвищене потовиділення, гірсутизм; ендокринна система - цукровий діабет, гіперглікемія, збільшення або зменшення маси тіла; інші прояви - біль у животі, грудях, малому тазі, головний біль, набряки, пропасниця.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, дитячий вік, жіноча стать, одночасне лікування терфенадином, астемізолом або цисапридом.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 50 мг N 30, N 90
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Калумід, "Richter Gedeon Ltd", Угорщина
Касодекс, "AstraZeneca GmbH Plankstadt" для "AstraZeneca UK Limited", Німеччина/Великобританія
- Флутамід (Flutamide)*
Фармакотерапевтична група: L02BB01 - антагоністи гормонів і аналогічні засоби. Антиандрогенні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: речовина нестероїдної структури з антиандрогенною активністю; конкуруючи з андрогенами, препарат та його метаболіти інгібують зв'язування дигідротестостерону з ядерними рецепторами андрогенів у тканинах-мішенях; блокада рецепторів може також відбуватись на рівні клітинних мембран та в цитоплазмі клітин.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: добре абсорбується після перорального прийому; активна речовина швидко і екстенсивно перетворюється на метаболіти, що можуть бути виявлені в плазмі крові протягом 8 год після прийому; з білками зв'язується 94-96% флутаміду та 92-94% 2-гідроксифлутаміду; протягом перших 2 днів приблизно 46% прийнятої дози виводиться з сечею і 2% - з калом; T1/2 активного метаболіту (2-гідроксифлутаміду) у літніх добровольців після одноразового введення становить приблизно 8 год; найвища концентрація в усіх тканинах досягається через 6 год; рівень препарату в плазмі рівномірно знижується протягом 18 год; концентрація головного метаболіту вища, ніж у флутаміду в усіх тканинах.
Показання для застосування ЛЗ: первинний рак передміхурової залози та рак передміхурової залози з метастазами у поєднанні з хірургічною або хімічною кастрацією; в комбінації з агоністами гонадотропіну-РГ або як ад'ювантна терапія у пацієнтів, які отримують препарати гонадотропін-РГ; відсутність реакції на інші види гормонального лікування або непереносимість його.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: по 1 табл. (250 мг) 3 р/добу з восьмигодинним інтервалом; загальна добова доза - 750 мг; у складі комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ прийом препарату починають за 3 дні до початку терапії агоністами ЛГРГ, яка триває 6 тижнів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при монотерапії найчастіше спостерігаються гінекомастія або нагрубання молочних залоз, що іноді супроводжується галактореєю (зникають після відміни препарату або зниження дози); рідше - нудота, блювання, діарея, безсоння і підвищена стомлюваність; іноді - зворотні зміни вмісту печінкових трансаміназ, зменшення спермоутворення і втрата лібідо; у складі комбінованої терапії з додаванням аналогів рилізинг-факторів лютеїнізуючого гормону - припливи жару, втрату лібідо, імпотенцію, діарею, нудоту, блювання, гінекомастія (рідше, ніж при монотерапії), шкірні реакції (фоточутливість, еритема, некроліз епідермісу).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг N 20, 100; табл. по 250 мг N 21
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Флутамід-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Флутафарм, ВАТ "Фармак"
II. Апо-флутамід, "Apotex Inc.", Канада
Флулем, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Флумід Гексал, "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG"; "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg.KG"
для "Hexal AG", Німеччина/Австрія/Німеччина
Флутамід, "Orion Corporation", Фінляндія
Флутамід Стадао, "Cell pharm GmbH" для "Stada Arzneimittel AG", Німеччина
Флутан, "Medochemie Ltd", Кіпр
Флутаплекс, "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd." на заводі "Pharmachemie B.V.", Ізраїль/Нідерланди
Флуцином(R), "Schering-Plough", США
Фругіл, "Rusan Pharma Pvt. Ltd", Індія
- Ципротерон (Cyproteron)
Фармакотерапевтична група ЛЗ: G03HA01 - гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Антиандрогени.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: гормональний препарат з антиандрогенною дією, який конкурентно пригнічує вплив андрогенів на андрогенозалежні органи-мішені, наприклад, захищає передміхурову залозу від впливу андрогенів, що виробляються в статевих залозах та/або корі надниркових залоз; має центральну інгібуючу дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антигонадотропний ефект зумовлює зниження синтезу тестостерону в яєчках, зменшує статевий потяг і потенцію; після відміни препарату ці ефекти зникають; при застосуванні високих доз можливе незначне зростання рівня пролактину; на даний час клінічний досвід та результати проведених епідеміологічних досліджень не дають підстав припускати підвищення частоти розвитку пухлин печінки у людей, проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту деяких гормонозалежних тканин та пухлин; після в/м введення поступово та повністю вивільняється із в/м депо; максимальний рівень в сироватці становить 180 +- 54 нг/мл і досягається через 2-3 дні; кінцевий T 1/2- 4 +- 1,1 дня; повний кліренс з сироватки становить 2,8 +- 1,4 мл/хв/кг; після перорального прийому препарат повністю всмоктується; абсолютна біодоступність практично повна (88% від прийнятої дози); після перорального прийому 50 мг ципротерону ацетату максимальна концентрація в плазмі крові 140 нг/мл спостерігається приблизно 3 год; T1/2 43,9 +- 12,8 год; кліренс з плазми крові становить 3,5 +- 1,5 мл/хв/кг; метаболізується різними шляхами, включаючи гідроксилювання та кон'югацію; основний метаболіт у плазмі крові - 15b-гідроксипохідне; метаболізм першої фази каталізується головним чином ферментом CYP3A4 цитохрому Р450; частка прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з жовчю; більша частина речовини екскретується у вигляді метаболітів з сечею та жовчю; препарат практично повністю зв'язується виключно з альбумінами плазми, приблизно 3,5-4% загального рівня стероїду залишається у вільному стані; у зв'язку із тривалим T1/2 із плазми у кінцевій фазі та 7-денним інтервалом дозування при багаторазовому введенні можна очікувати акумуляцію препарату у сироватці; абсолютна біодоступність після в/м ін'єкції вважається повною.
Показання для застосування ЛЗ: неоперабельний рак передміхурової залози.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: неоперабельний рак передміхурової залози: для виключення дії андрогенів кори надниркових залоз - по 2 таблетки 1-2 рази на день (добова доза - 100-200 мг) після орхіектомії, по 2 табл. 2-3 р/добу (добова доза 200-300 мг) без орхіектомії; при покращенні стану хворого або ремісії захворювання не слід змінювати призначену дозу препарату або переривати лікування; для зменшення зростання рівня чоловічих статевих гормонів на початку лікування агоністами ЛГ-РГ - спочатку тільки дві таблетки 2 р/добу (200 мг) протягом 5-7 днів, потім протягом 3-4 тижнів 2 табл. (200 мг) разом з агоністом ЛГ-РГ 2 р/добу; для виключення дії андрогенів кори надниркових залоз при лікуванні агоністами ЛГ-РГ лікування антиандрогенами слід продовжувати шляхом прийому 2 табл. 1-2 р/добу (100-200 мг); парентерально препарат вводиться тільки в/м - одну ампулу препарату вводиться щотижня у вигляді глибокої в/м ін'єкції, при поліпшенні стану або ремісії захворювання не слід змінювати призначену дозу препарату або припиняти лікування.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригніченняя функція статевих залоз, зворотне зниження статевого потягу та потенції; зворотня гінекомастія (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків при дотику); остеопороз; підвищена втомлюваність, припливи жару, посилене потовиділення; пригнічений настрій, стан неспокою (тимчасовий); у хворих, які отримували дозу 200-300 мг, зареєстровані випадки розвитку гепатотоксичності, у тому числі жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності, що інколи призводили до летального кінця (більшість цих випадків стосувалися лікування чоловіків з раком передміхурової залози); у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше - злоякісних пухлин печінки; рідко - розиток тромбоемболічних явищ, проте їх причинний взаємозв'язок із застосуванням препарату не був встановлений.
Протипоказання до застосування ЛЗ: захворювання печінки: с-м Дубіна-Джонсона, с-м Ротора, пухлини печінки в даний час або в анамнезі (лише у випадку, коли пухлина не зумовлена метастазами раку передміхурової залози); тяжкий загальний стан, якщо він не пов'язаний з неоперабельним раком передміхурової залози; тяжка хронічна депресія, тромбоемболічні стани, що існують на момент призначення препарату; гіперчутливість до препарату.
Форма випуску ЛЗ: табл. по 50 мг, 100 мг N 20, N 60, р-н масляний для ін'єкцій по 3 мл (300 мг) в амп. N 3.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C, термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Андрокур(R), "Delpharm Lille S.A.S." для "Schering AG"; "Schering GmbH & Co. Productions KG", Франція/Німеччина/Німеччина
Андрокур(R)депо, "Schering AG", Німеччина
Ципротерон-Тева, "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd." на заводі "Pharmachemie B.V.", Ізраїль/Нідерланди
4. Імуномодулюючі засоби
4.1. Інтерферони
Мають протипухлинний ефект при певний видах лімфом та солідних пухлинах
- Інтерферон альфа-2b (interferon alfa-2b)
Фармакотерапевтична група ЛЗ: L03AB05 - імуностимулятор.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний виділяють з клітин Pseudomonas putida, в генетичний апарат яких вбудований ген людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b; поліпептидна структура молекули, біологічна активність і фармакологічні властивості рекомбінантного білка та людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b ідентичні.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має противірусну, імуномодулюючу, антипроліферативну та протипухлинну дію; при взаємодії зі спорідненими рецепторами на поверхні клітини ініціює складний ланцюг змін усередині клітини; ці процеси запобігають реплікації вірусів у клітині, гальмують проліферацію клітин і сприяють імуномодулюючій дії інтерферону; має властивість стимулювати фагоцитарну активність макрофагів, а також цитотоксичну активність T-клітин і "природних кілерів"; досягнення піку концентрації у сироватці крові (Cмакс ) залежить від способу введення; при в/м ін'єкції в тій же дозі через 2-6 год після введення спостерігається досягнення Cмакс 68-122 МО/мл, тоді як при п/ш ін'єкції Cмакс становить 25-122 МО/мл через 4-10 год; як при в/м, так і при п/ш ін'єкції біодоступність перевищує 70%; основним шляхом елімінації є нирки.
Показання для застосування ЛЗ: волосатоклітинний лейкоз; хр. мієлолейкоз; нирково-клітинна карцинома; саркома Калоші на фоні СНІДу; шкірна T-клітинна лімфома (грибоподібний мікоз і с-м Сезарі); злоякісна меланома.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або п/ш, розчинивши безпосередньо перед застосуванням вміст фл. в 1 мл води для ін'єкцій; загальний принцип використання полягає в призначенні максимальної дози, яку може переносити хворий протягом достатньо тривалого періоду (місяці, роки); оскільки інтерферон альфа має цитостатичну дію, то підтримуюче лікування потрібно продовжувати і після досягнення об'єктивного ефекту - гематологічної ремісії, регресії вогнища солідної пухлини або стабілізації перебігу хвороби; при волосатоклітинному лейкозі Шанферон вводять по 3000000 МО щодня протягом 16-24 тижнів; після досягнення гематологічної ремісії переходять на підтримуючу терапію по 3000000 МО тричі на тиждень; при хр. мієлолейкозі застосовують по 9000000 МО щоденно, після досягнення гематологічної ремісії призначають підтримуючу терапію по 9000000 МО тричі на тиждень; при нирково-клітинній карциномі вводять Шанферон по 18000000 МО тричі на тиждень; об'єктивний ефект виявляється після 8-12 тижнів або пізніше; при досягненні терапевтичного ефекту стабілізації хвороби продовжують підтримуюче лікування по 18000000 МО тричі на тиждень; при саркомі Калоші на фоні СНІДу вводять щодня по 36000000 МО; лікування довготривале, за винятком випадків швидкого прогресування хвороби або вираженої непереносимості; після появи ефекту призначають підтримуючу терапію по 18000000 МО тричі на тиждень; дозу препарату збільшують поступово протягом 8-10 днів; при шкірній T-клітинній лімфомі (грибоподібному мікозі та с-мі Сезарі) призначають по 18000000 МО щодня, дозу збільшують поступово протягом 5-7 днів; при злоякісній меланомі вводять по 18000000 МО щодня; після досягнення об'єктивного ефекту призначають підтримуючу терапію по 18000000 МО тричі на тиждень; для подовження ремісії та збільшення тривалості життя хворих після хірургічного видалення первинної пухлини меланоми I-II стадії або регіональних лімфатичних вузлів з метастазами застосовують допоміжне лікування інтерфероном альфа по 18000000 МО тричі на тиждень.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше грипоподібні симптоми - озноб, пропасниця, відчуття втоми, млявість, головний біль, міалгія, біль у суглобах, втрата апетиту; часто - психічні розлади, блювання, нудота, підвищена втомлюваність, аутоімунний тиреоїдит, алопеція; можливі - лейкоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія (зникають при відміні або зменшенні дози).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність (перший триместр), лактація, дитячий вік, аутоімунний гепатит, декомпенсований цироз печінки, судоми, психічні захворювання, травми черепа в анамнезі, аутоімунні захворювання, серцева, легенева, ниркова недостатнісь, тяжкі форми цукрового діабету, захворювання щитовидної залози.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 3 млн. МО, по 5 млн. МО у фл. N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Реальдирон, ЗАТ "Сікор Біотех" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Литва/Ізраїль
Шанферон, "Shanta Biotechnics Pvt. Ltd" для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
4.2. Інтерлейкіни
- Інтерлейкін-2 людини (lnterleukin-2)
Фармакотерапевтична група: L03AC - інтерлейкін-2. Антинеопластичний засіб.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: не відрізняється від природного інтерлейкіну-2 людини, інтерлейкін-2 продукується субпопуляцією T-лімфоцитів (T-хелпери) у відповідь на антигенну стимуляцію; синтезований інтерлейкін-2 впливає на T-лімфоцити, підсилюючи їх проліферацію на наступний синтез інтерлейкін-2; біологічні ефекти опосередковуються його зв'язуванням зі специфічними рецепторами, представленими на різних клітинних мішеннях.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: направлено впливає на ріст, диференціювання та активацію T- і B-лімфоцитів, макрофагів, олігодендрогліальних клітин, епідермальних клітин Лангерганса, від його наявності залежить розвиток цитолітичної активності натуральних кілерів та цитотоксичних T-лімфоцитів; інтерлейкін-2 викликає утворення лімфокі-активованих кілерів та активує пухлинно-інфільтруючі клітини; розширення спектру лікуючої дії ефекторних клітин обумовлює елімінацію різноманітних патогенних мікроорганізмів, інфікованих та малігнізованих клітин, що забезпечує імунний захист, спрямований проти пухлинних клітин, а також вірусної, бактеріальної та грибкової інфекції.
Показання для застосування ЛЗ: імунокорекція при онкологічних захворюваннях, що супроводжуються вторинною імунною недостатністю (нирковоклітинний рак, меланома, колоректальний рак, поверхневий рак сечового міхура); профілактика вторинного імунодефіциту, обумовленого проведенням променевої та хіміотерапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в - курсові дози складають від 8 до 30 млн. МО; повторні курси проводять через 1-2 місяці; профілактика вторинного імунодефіциту - дози та тривалість залежать від початкового стану імунної системи організму, основного лікування та динаміки показників імунореактивності; перед введенням вміст амп. (фл.) розчиняють в 1,5-2,0 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду, який потім переносять в 400 мл ізотонічного 0,9% р-ну натрію хлориду для ін'єкцій; для запобігання втрати біологічної активності препарату - до розчину в крапельниці додають 10% р-н людського сироваткового альбуміну, інфузія триває 4-6 год; ендолімфатичне введення: через катетер на стопі чи гомілці повільно крапельне в 20 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, разова доза - 250 тис.-500 тис. МО; п/ш: в 2-3 мл 0,9% р-ну натрію хлориду у декілька місць, разова доза - 250 тис.-500 тис. МО; Інстиляція в сечовий міхур: щоденно двічі на день 1 млн. МО препарату вводять у 50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду; хворий повинен утримувати препарату сечовому міхурі протягом 3 год при регулярній зміні положення тіла (через кожні 20-30 хв; курс лікування - не менше 8 інстиляцій.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: можливий короткочасний грипоподібний с-м, що є наслідком активації імунної системи та не потребує додаткового лікування.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, дріжджів; вагітність, некомпенсована серцева, печінкова, ниркова недостатність, метастази в головний мозок.
Форми випуску ЛЗ: ліофілізований порошок для приготування р-ну для ін'єкцій в фл. та амп. по 1 млн. МО, 500 тис. МО, 250 тис. МО.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t -4-(-20 град.C); термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
I. Ронколейкін(R), ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма".
4.3. Глюкокортикостероїди
(див. також розділ "Ендокринологія. Лікарські засоби")
- Дексаметазон (Dexametazone)*
Фармакотерапевтична група: H02AB02 - кортикостероїди для системного застосування
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна, протиалергійна, протиексудативна, імуносупресорна дія.
Показання для застосування ЛЗ: г. лімфобластна лейкемія (вступна терапія), с-м міелодисплазії, ангіоімунобластна злоякісна T-клітинна лімфома (у комбінації з цитостатиками), плазмоцитома (у комбінації з цитостатиками), тяжка анемія після мієлофіброзу з мієлоїдною метаплазією або лімфоплазмацитоїдною імуноцитомою, паліативне лікування лейкемії і лімфоми у дорослих, гостра лейкемія у дітей, гіперкальціемія у пацієнтів, які мають злоякісні захворювання.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози повинні визначатись індивідуально, відповідно до захворювання конкретного пацієнта, передбаченого періоду лікування, переносимості кортикоїдів і реакції організму; призначається в/в інфузійно, в/м; рекомендована середня початкова добова доза для в/в або в/м введення змінюється від 0,5 до 9 мг/добу або навіть більше за необхідності; якщо високі дози призначаються протягом періоду, що перевищує кілька днів, дозу потім слід поступово зменшувати протягом кількох наступних днів або навіть протягом більш тривалого періоду; дози для дітей - рекомендовані дози від 0,02 до 0,1 мг/кг ваги тіла або від 0,8 до 5 мг/кв.м площі поверхні тіла, кожні 12-24 год.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 4 мг в амп., табл. по 0,5 мг.
- Преднізолон (Prednisolone)*
Фармакотерапевтична група: S01BA01 - кортикостероїди для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна, антигістамінна, імуносупресивна, антиексудативна.
Показання для застосування ЛЗ: агранулоцитоз, різні види лейкозів, хвороба Ходжкіна.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування індивідуальне, при г. станах дорослим звичайно призначають 20-30 мг препарату на добу (4-6 табл.); при тривалому прийомі як підтримуючу терапію призначають 5-10 мг препарату на добу (1-2 табл); вищі дози можуть застосовуватися при лейкозі; у дітей дози преднізолону становлять 1-2 мг/кг маси тіла на добу у 4-6 прийоми; тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу хвороби; ін'єкційну форму препарату призначають в/в, в/м; дорослим звичайно призначають в/м у дозі 1-2 мл/добу (30-60 мг преднізолону); в/в - до 4 мл (120 мг); можливе введення у дозі до 300-390 мг упродовж 5-7 днів; дітям препарат призначають суворо за показанням і під контролем лікаря: дітям 6-12 років в/м по 25 мг/добу, старше 12 років - 25-50 мг/добу.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг, р-н для ін'єкцій, 30 мг/мл.
5. Інгібітори ангіогенезу
- Талідомід (Thalidomide)
Фармакотерапевтична група. L04AX02 - імуносупресанти.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: механізм дії у пацієнтів з мієломою пов'язаний з пригніченням ангіогенезу та утворенням фактора некрозу пухлин (TNF-a), інгібуванням міграції лейкоцитів, зміною у співвідношенні CD4 + лімфоцитів (T-хелпери) у CD8 + лімфоцитів (T-кілерів), також дія препарату пов'язана з підвищенням рівнів інтерлейкінів та інтерферону-g.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: в діапазоні доз від 100 мг до 300 мг фармакокінетика має лінійний характер; застосування препарату протягом 3 тижнів поспіль призводить до кумуляції; фармакокінетика в окремих осіб відрізняється, це може бути пов'язано із захворюваннями печінки та ШКТ; повільно всмоктується з ШКТ; максимальна концентрація в плазмі крові виникає між 2,5-4,4 год і становить від 1,15 до 3,47 мг/мл; об'єм розподілу становить 65 л після застосування дози 200 мг; високі концентрації виявляються в ШКТ, печінці, нирках; невідомо, чи потрапляє препарат в еякулят; зв'язок з білками плазми для R-ізомеру становить 55%, а для S-ізомеру - 66%; не піддається біотрансформації за рахунок цитохрому P450; крім метаболізму в печінці, піддається неферментативному гідролізу в плазмі крові; середній T1/2 - 4,6-18,9 год залежно від застосованої дози; тільки незначна кількість метаболітів виводиться з сечею.
Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома у випадку неефективної попередньої стандартної терапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: табл. приймають внутрішьно перед сном, враховуючи седативний ефект лікарського засобу; при множинній мієломі у дорослих початкова доза становить 200 мг/добу з підвищенням дози на 100 мг кожний тиждень до максимальної добової дози 800 мг з урахуванням переносимості препарату пацієнтом та токсичності; залежно від переносимості та токсичності можуть бути застосовані нижчі підтримуючі дози (25-100 мг/добу).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система крові - лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, анемія; ендокринна система - гіпотиреоїдизм; нервова система - зниження лібідо, парестезія, головний біль, тремор, зміни настрою, знервованість, сонливість, запаморочення; серцево-судинна система - брадикардія, тахікардія, аритмії, венозний тромбоз, ортостатична гіпотензія, тромбоемболічні ускладнення; дихальна система - диспное, бронхоспазм; ШКТ - зниження апетиту, закреп, нудота, блювання, кишкова непрохідність; шкіра - гіперемія, уртикарії, бульозні висипання, включаючи с-м Стівенса-Джонсона та епідермальний некроліз, сухість шкіри, набряк обличчя, фото сенсибілізація; репродуктивна система - порушення менструального циклу; інші - астенія, перинефральний набряк, летаргія, нездужання, слабкість, втомлюваність.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, пацієнти молодше 18 років, вагітність і лактація, жінки дітородного віку, які не застосовують або нездатні застосовувати адекватні протизаплідні засоби; жінки дітородного віку, у яких можливо лікування менш токсичними препаратами; чоловіки, які не застосовують адекватні протизаплідні засоби (латексний презерватив); виражена нейтропенія (вміст нейтрофілів < 0,75 х 10%).
Форма випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою по 50 мг, по 100 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Мірин 100, 50, "LIPOMED AG", Швейцарія
- Алемтузумаб (Alemtuzumab)*
Фармакотерапевтична група: L01XC04 - антинеопластичні засоби. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: гуманізоване моноклональне антитіло lgG1 каппа, специфічне до 21-28 kD глікопротеїду поверхні лімфоцитів (CD52), що експресується, головним чином, на поверхні нормальних та патологічних B- та T-лімфоцитів периферичної крові; створений шляхом введення шести ділянок, які визначають комплементарність, із моноклонального антитіла lgG2a пацюків в імуноглобулінову молекулу lgG1 людини; спричинює лізис лімфоцитів шляхом зв'язування з немодулюючим антигеном CD52 з високою експресією, що присутній на поверхні, по суті, всіх B- та T-лімфоцитів, а також моноцитів, тимоцитів та макрофагів; дія антитіла полягає у комплементзалежній та антитілозалежній клітинній цитотоксичності; антиген CD52 виявлений на невеликій кількості гранулоцитів, але не виявлено на еритроцитах або тромбоцитах; не ушкоджує гемопоетичні стовбурові клітини або клітини-попередниці кровотворення.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: фармакокінетика підкоряється 2-частинній моделі і демонструє нелінійну кінетику елімінації; після введення останньої дози 30 мг, середній об'єм розподілу у рівноважному стані становив 0,15 л/кг (діапазон: 0,1-0,4 л/кг), тобто розподіл головним чином відбувався у позаклітинну рідину і плазму; загальний кліренс зменшується з повторним введенням через втрату CD52 рецепторів у периферичній крові; при повторному введенні і подальшій акумуляції концентрації у плазмі, швидкість елімінації досягала кінетики нульового порядку; T1/2 з організму - 8 год (діапазон: 2-32 год), після першої дози - 30 мг і 6 днів (діапазон: 1-14 днів) після останньої - 30 мг; рівноважні концентрації досягались приблизно після 6 тижнів лікування; не спостерігалося залежності від віку у фармакокінетиці.
Показання для застосування ЛЗ: хр. лімфолейкозом, які не досягли повної чи часткової ремісії після лікування алкілуючими препаратами, або після лікування флударабіну фосфатом досягнута коротка ремісія (тривалістю менше 6 місяців).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в протягом 2 год, незалежно від дози; необхідно проводити премедикацію відповідними антигістамінними та аналгетичними препаратами при першому введенні та при підвищенні дози; під час всього лікування та після нього слід рутинно призначати антибіотики та противірусні препарати; протягом першого тижня вводити у зростаючих дозах: 3 мг у 1-й день, 10 мг у 2-й день та 30 мг у 3-й день (якщо кожна доза добре переноситься); після цього доза становить 30 мг на день, вводиться тричі на тиждень, через день, максимум до 12 тижнів; у більшості пацієнтів збільшення дози до 30 мг відбувається за 3-7 днів; якщо при введенні дози 3 мг або 10 мг через вивільнення цитокінів виникають гострі побічні реакції помірного та важкого ступеня тяжкості, то наступне введення проводиться в тій же дозі щоденно, доки не буде досягнуто гарної переносимості перед спробами подальшого збільшенням дози (максимальна відповідь на лікування алемтузумабом досягається через 4-12 тижнів); при досягненні повної ремісії за лабораторними та клінічними критеріями, лікування слід припинити та продовжити нагляд за пацієнтом; якщо під час лікування досягнуто часткової ремісії або стабілізації стану, а потім протягом 4 чи більше тижнів стан пацієнта залишається стабільним без подальшого покращання, терапію також слід припинити та наглядати за пацієнткою; лікування слід припинити при прогресуванні хвороби; у разі виникнення тяжкого інфекційного ускладнення або гематологічної токсичності тяжкого ступеня (тромбоцити < 25 х 109 /л, нейтрофіли < 2,5 х 109 /л) лікування слід припинити до зникнення цих проявів; введення можна відновити після усунення ознак інфекційного процесу або токсичності.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекційні ускладнення 3-го або 4-го ступеня тяжкості, в тому числі звичайний герпес та пневмонія 3-го або 4-го ступеня тяжкості; часто інфекційні ускладнення, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами, риноцеребральний мукоромікоз, серйозні та інколи фатальні вірусні (аденовірус, парагрип, гепатит B), бактеріальні (в тому числі, туберкульоз і атипові мікобактеріози, нокардіоз) та грибкові інфекції розвиваються протягом пост-маркетингового дослідження; гематологічні реакції - сильні кровотечі, панцитопенія (може бути 3-го або 4-го ступеня тяжкості або мати тяжкий перебіг), аутоімунна гемолітична анемія, аутоімунна тромбоцитопенія, які у поодиноких випадках призводять до летального кінця; серцево-судинна система - гіпотензія, гіпертензія, тахікардія, вазоспазм, гіперемія, прискорене серцебиття; ЦНС та периферична нервова система - втрата смаку, тремор, гіпоестезія, запаморочення, гіперкінезія, кон'юнктивіт, парестезія, рідко внутрішньочерепні крововиливи; ШКТ - блювання, нудота, діарея, шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, мукозит, порушення функції печінки, закреп, диспепсія; дихальна система - пневмоніт, бронхоспазм, синусит, кашель, гіпоксія, інфекція верхніх дихальних шляхів, бронхіт, фарингіт, кровохаркання, задишка; у поодиноких випадках спостерігається с-м лізису пухлини.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або анафілактична реакція, наявність активної генералізованої інфекції; ВІЛ-інфекція; активні вторинні злоякісні пухлини; вагітність та лактація; діти до 17 років.
Форми випуску ЛЗ: концентрат для приготування р-ну для інфузій, 30 мг/мл по 1 мл у фл. N 3.
Умови та термін зберігання ЛЗ: повинен бути використаний протягом 8 год після розведення; р-н можна зберігати при t 15-30 град.C або заморожувати; фабричне приготовлений р-н зберігати при t 2-8 град.C, не заморожувати; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. МАБКАМПАТ, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG"; "Schering AG" для "Genzyme Europe B.V.", Німеччина/Німеччина/Нідерланди
МабКампат, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG"; "ILEX Pharmaceuticals Ltd" для "Genzyme Europe B.V.", Німеччина/Великобританія/Нідерланди
- Анагрелід (Anagrelide)
Фармакотерапевтична група. B01AC14 - антиагреганти. Антитромботичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: специфічний засіб, що впливає на зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові; спричиняє дозозалежне і оборотне зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові; механізми, за допомогою яких відбувається зниження кількості тромбоцитів, досі вивчаються; інгібує гіпердозрівання мегакаріоцитів, при цьому це явище є дозозалежним; спостерігаються порушення постмітотичної фази розвитку мегакаріоцитів, зменшення їх розмірів і плоїдність; в терапевтичних дозах не призводить до істотної зміни кількості лейкоцитів, чинить слабке зниження кількості еритроцитів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: інгібує фосфодіестеразу III циклічного АМФ; інгібітори фосфодіестерази III циклічного АМФ можуть спричиняти зниження агрегації тромбоцитів, однак значне зниження агрегації тромбоцитів спостерігається при більш високих дозах, ніж це необхідно для зниження кількості тромбоцитів; анагрелід не призводить до істотної зміни таких параметрів, як час згортання крові і тривалість життя тромбоцитів, не змінюється при цьому і морфологія кісткового мозку; при пероральному надходженні в організм швидко всмоктується у ШКТ; 76% вмісту капсули всмоктується у кишечнику; при пероральній дозі від 0,5 до 2,0 мг додержується лінійність параметрів фармакокінетики; при прийманні дози в 0,5 мг натще T1/2 в плазмі крові становить 1,3 год, тому оптимальним є прийом від 2 до 4 р/добу; при багаторазовому прийомі не накопичується в плазмі; швидко піддається метаболізму, основний метаболіт виводиться із сечею протягом 24 год, менше 1% виділяється у незмінному вигляді; одночасне вживання їжі сповільнює всмоктування препарату із ШКТ; при середньому ступені ниркової недостатності T1/2 збільшується у 8 разів.
Показання для застосування ЛЗ: мієлопроліферативні захворювання з метою зменшення кількості тромбоцитів, зниження ризику виникнення тромбозу і обмеження асоційованих симптомів, включаючи тромбогеморагічні явища (хр. форми захворювання).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза 0,5 мг 4 р/добу або 1,0 мг 2 р/добу; цю дозу підтримують протягом одного тижня; дозу треба доводити до мінімально ефективної, яка буде достатньою для підтримання кількості тромбоцитів на рівні нижче 600 тис./мкл, а в ідеалі - і до нормального рівня; збільшення дози не повинне перевищувати 0,5 мг на добу протягом тижня; добова доза не повинна перевищувати 10 мг, а одноразова - 2,5 мг; при оптимальній дозі кількість тромбоцитів починає знижуватися через 7-14 днів; повна відповідь (тромбоцити < 600 тис./мкл) настає через 4-12 тижнів, як правило, при дозі 1,5-3,0 мг/добу; оскільки дані про оптимальну початкову дозу у дітей обмежені, слід дотримуватися початкової дози 0,5 мг/добу; підбір мінімально ефективної і підтримуючої дози у дітей і дорослих не відрізняються; при середньому ступені печінкової недостатності починати лікування рекомендовано з дози 0,5 мг/добу, яку треба підтримувати щонайменш протягом тижня під ретельним наглядом за станом серцево-судинної системи; підвищувати дозу більш ніж на 0,5 мг на тиждень не слід.
Побічна дія при застосуванні ЛЗ: більшість випадків побічної дії бувають слабкі і минущі, при цьому не потребується специфічне лікування для їх усунення; до серйозних відносяться застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, кардіоміопатія, кардіомегалія, повна блокада серця, мерехтіння передсердь, порушення мозкового кровообігу, перикардити, інфільтрати у легенях, пневмофіброз, легенева гіпертензія, панкреатит, гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, судомні напади; часто - головний біль, відчуття серцебиття; діарея, астенія, нудота, блювання, біль у животі;запаморочення, гарячка, нездужання; біль у спині, висипання, свербіж; рідко - грипоподібні симптоми, застуда, фотосенсибілізація; аритмія, геморагії, гіпертензія, тромбози, стенокардія, серцева недостатність, вазодилятація, ортостатична гіпотензія, мігрень; анемія, тромбоцитопенія, крововиливи, лімфаденопатія; артралгія, міалгія, артрит, біль у кістках; депресія, сонливість, безсоння, гіпертензія, знервованість, амнезія;втрата або збільшення ваги, набряк; риніт, носова кровотеча, синусит, пневмонія, бронхіт; пітливість, захворювання шкіри; амбліопія, порушення зору і слуху, кон'юнктивіт, аномалії полів зору, шум у вухах; інфекції сечостатевої системи, гематурія, дизурія, ноктурія, нетримання сечі.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гострі, загрозливі для життя ускладнення тромбоцитозу; тяжкий ступінь печінкової недостатності.
Форма випуску ЛЗ: капс. по 0,5 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.C; термін придатності - 5 років.
II. Агрелід, "Pharmascience Inc.", Канада
6. Засоби супроводу, що застосовуються в онкології
- Епоетин альфа (Epoetin alfa)
Фармакотерапевтична група ЛЗ: B03XA1 - антианемічні препарати. Еритропоетин.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: очищений глікопротеїд, що стимулює еритропоез; за амінокислотним складом епоетин-альфа, який виробляється за генно-інженерною технологією, ідентичний еритропоетину людини, що виділяється із сечі хворих на анемію; білкова частина становить приблизно 60% від молекулярної маси та містить 165 амінокислот; молекулярна маса - приблизно 30000 дальтонів; за біологічними властивостями епоетин-альфа не відрізняється від людського еритропоетину.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після введення кількість еритроцитів, ретикулоцитів, рівень Hb та швидкість поглинання 59Fe збільшується; вибірково стимулює еритропоез і не впливає на лейкопоез; цитотоксична дія на клітини кісткового мозку не виявлена; T1/2 при в/в введенні - 5-6 год; обсяг розподілу приблизно дорівнює обсягу плазми; концентрації в плазмі при п/ш значно нижчі, ніж при в/в введенні; рівень у плазмі підвищується повільно і сягає максимуму протягом 12-18 год після введення; T1/2 при п/ш введенні становить майже 24 год; біодоступність при п/ш введенні становить приблизно 25%.
Показання для застосування ЛЗ: лікування анемії та зниження об'єму необхідних гемотрансфузій у дорослих пацієнтів, які підлягають хіміотерапії з причини неміеломних злоякісних пухлин із застосуванням або без застосування хіміотерапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в, за наявності життєвих показань допускається п/ш введення ліків; оптимальна концентрація Hb - 120 г/л; ероетин-альфа призначається хворим з симптоматичною анемією, для профілактики анемії у пацієнтів, які проходили курс хіміотерапії та мали низький вихідний рівень гемоглобіну (Hb < 11 г/дл), а також пацієнтам, які мали значне зниження рівня НЬ під час першого циклу хіміотерапії; початкова доза повинна становити 150 МО/кг 3 рази на тиждень п/ш; якщо після 4 тижнів лікування підвищення рівня Hb менше 10 г/л, то протягом наступних 4 тижнів слід збільшити дозу до 300 МО/ кг, якщо після 4 тижнів лікування в дозі 300 МО/кг рівень Hb підвищується менше, як на 1 г/дл, вважається, що результат не досягнутий, і лікування слід припинити, якщо Hb підвищився більше, як на 2 г/дл протягом місяця, дозу слід зменшити на 25%, якщо рівень Hb перевищує 14 г/дл, слід припинити лікування до зниження Hb до 12 г/дл та потім продовжувати лікування в зменшеній на 25% від початкової дози; періодично оцінювати необхідність продовження терапії епоетином-альфа після завершення курсу хіміотерапії; перед призначенням препарату та під час курсу лікування - контролювати рівень заліза і, за необхідності, забезпечувати додаткове надходження заліза в організм; до призначення епоетину-альфа слід виключити інші можливі причини анемії.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше - дозозалежне підвищення АТ або погіршення перебігу вже існуючої гіпертензії (найчастіше спостерігається у пацієнтів з хр. нирковою недостатністю); рідко - тромботичні судинні ускладнення (ішемія міокарда, інфаркт міокарда, цереброваскулярні ускладнення (церебральні крововиливи, інсульт тощо), транзиторні ішемічні напади, глибокий венозний тромбоз, артеріальний тромбоз, емболії легеневих артерій, аневризми, тромбози сітківки); рідко - шкірні висипання, екзема, кропив'янка, свербіж та/або ангіоневротичний набряк; при супутній хр. нирковій недостатностю можуть спостерігатися гіперкаліємія, гіперфосфатемія, підвищений вміст азоту сечовини крові, підвищення рівня креатиніну та сечової кислоти.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіпертензія, що не контролюється; гіперчутливість до препарату; тяжкі коронарні, периферійно-артеріальні, каротидні, церебрально-судинні захворювання, у тому числі недавно перенесений інфаркт міокарда.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; не струшувати; не заморожувати; термін придатності - 24 місяці.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 2000 ОД/мл по 1 мл у фл. N 6, 2000 ОД/0,5 мл, 4000 ОД/мл по 1 мл, 10000 ОД/мл по 1 мл, 40000 ОД/мл по 1 мл у фл. 6, по 1 мл в одноразових шприцях N 6.
Торгова назва:
II. Вепокс 2000, 4000, "Wockhardt Ltd", Індія
Епрекс, "Cilag AG", Швейцарія
- Епоетин бета (Epoetin beta)
Фармакотерапевтична група. B03XA01 - антианемічні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: глікопротеїд, який є фактором стимуляції мітозу і гормоном диференціювання, сприяє утворенню еритроцитів із клітин-попередників (класу стовбурних клітин); рекомбінантний епоетин бета, отриманий методом генної інженерії, за своїм амінокислотним і вуглеводним складом ідентичний еритропоетину, виділеному із сечі хворих, що страждають на анемію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має високий ступінь очищення; після в/в і п/ш введення збільшує число еритроцитів, ретикулоцитів і рівень Hb, а також швидкість включення 59Fe у клітини, не впливає на лейкопоез; цитотоксичної дії на кістковий мозок або на клітини шкіри людини не виявлено; ознак прогресування пухлинного процесу при застосуванні еритропоетину не спостерігалося; інколи можуть утворюватись нейтралізуючі антитіла до епоетину бета з розвитком червоноклітинної аплазії кісткового мозку чи без нього; у здорових осіб і у хворих з уремією T1/2 введеного в/в епоетину бета складає 4-12 год; обсяг розподілу дорівнює обсягу циркулючої плазми або в два рази перевищує його; при п/ш введенні хворим з уремією тривале всмоктування забезпечує плато концентрацій препарату в сироватці, а максимальна концентрація досягається у середньому через 12-28 год; T1/2 термінальної фази більший, ніж після в/в введення, і дорівнює в середньому 12-28 год; біодоступність епоетину бета при п/ш введенні складає 23-42%.
Показання для застосування ЛЗ: лікування симптоматичної анемії у хворих із солідними пухлинами, котрі одержують хіміотерапію сполуками платини; профілактика та лікування анемії у дорослих хворих з солідними пухлинами, що отримують хіміотерапію платини та схильні до анемії (при прийомі циплатину 75 мг/кв.м на цикл; карбоплатину - 350 мг/кв.м на цикл); анемія у дорослих хворих мієломною хворобою, неходжкінськими лімфомами з низьким ступенем злоякісності і хронічним лімфоцитарним лейкозом, що одержують протипухлинну терапію, при відносній недостатності ендогенного еритропоетину.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при проведенні хіміотерапії з приводу солідних пухлин препарат вводять п/ш, розділяючи тижневу дозу на 3 або 7 введень; лікування показане при рівні НЬ до початку хіміотерапії не вище 13 г/дл; рекомендована початкова доза складає 450 МО/кг на тиждень; якщо через 4 тижні Hb підвищується недостатньо, дозу варто збільшити вдвічі; лікування продовжують до 3 тижнів після закінчення хіміотерапії; якщо під час першого циклу хіміотерапії рівень Hb на фоні лікування бета-епоетином, знижується більш ніж на 1 г/дл, подальше застосування препарату може бути неефективним; уникати підвищення рівня Hb більш ніж на 2 г/дл на місяць або більше 14 г/дл; при зростанні Hb більш ніж на 2 г/дл на місяць дозу бета-епоетину необхідно знизити на 50%; якщо рівень Hb перевищує 14 г/дл, препарат відміняють поки Hb знизиться до рівня нижче 12 г/дл, а потім відновлюють лікування в дозі, що складає половину від тієї, що вводилась на попередньому тижні; лікування анемії у хворих з мієломною хворобою, неходжкінською лімфомою низького ступеню злоякісності або хронічним лімфоцитарним лейкозом: у цих хворих звичайно спостерігається недостатність ендогенного еритропоетину - її діагностують за співвідношенням між ступенем анемії і недостатньою концентрацією еритропоетину в сироватці; вищевказані параметри варто визначати не менш ніж через 7 днів після останньої гемотрансфузії й останнього циклу цитотоксичної хіміотерапії; рекомендована початкова" доза складає 450 МЕ/кг на тиждень п/ш (тижневу дозу можна розділити на 3 або 7 введень); якщо через 4 тижні рівень Hb підвищується не менш ніж на 10 г/л, лікування продовжують у тій же дозі; якщо через 4 тижні Hb підвищується менш ніж на 10 г/л, можна збільшити дозу до 900 МЕ/кг на тиждень; якщо через 8 тижнів лікування Hb не підвищився хоча б на 10 г/л, позитивний ефект малоймовірний - препарат варто відмінити; при хр. лімфоцитарному лейкозі лікування варто продовжувати до 4 тижнів після закінчення хіміотерапії; максимальна доза - 900 МЕ/кг на тиждень; якщо за 4 тижні лікування Hb зростає більш ніж на 20 г/л, дозу варто зменшити вдвічі; якщо показник Hb перевищує 140 г/л, лікування потрібно перервати, поки Hb не досягне <= 130 г/л, після чого терапію відновлюють у дозі, рівній 50% від попередньої тижневої дози; лікування варто відновляти тільки в тому випадку, якщо найбільш ймовірною причиною анемії є недостатність еритропоетину.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система: часті - виникнення або посилення вже наявної артеріальної гіпертензії, гіпертонічний криз з явищами енцефалопатії (головний біль і сплутаність свідомості, чутливі і рухові порушення - порушення мовлення, ходи, аж до тоніко-клонічних судом), головний біль (у т.ч. раптово виникаючий мігреноподібний головний біль), тромбоемболітичні ускладнення (чіткого причинного зв'язку з препаратом не встановлено); система кровотворення: дозозалежне збільшення числа тромбоцитів, особливо після в/в введення; рідкі - тромбоз шунтів (при неадекватній гепаринізації); лабораторні показники - зниження концентрації феритину в сироватці одночасно з підвищенням Hb, зниження сироваткових показників обміну заліза; у хворих з уремією - гіперкаліємія, гіперфосфатемія; інші: рідко - шкірні АР (висип, свербіж, кропивниця, анафілактоїдні реакції, реакції в місці ін'єкції), грипоподібні симптоми (як правило, виникають на початку лікування, виражені слабко або помірно і зникають через кілька год або кілька днів - гарячка, озноб, головний біль, болі в кінцівках або кістах, нездужання); при п/ш введені, можливе утворення антиеритропоетинових антитіл з розвитком червоноклітинної аплазії кісткового мозку (PRCA); якщо PRCA діагностована, терапія еритропоетинами повинна бути припинена.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, важка артеріальна гіпертензія; інфаркт міокарда або інсульт протягом попереднього місяця, нестабільна стенокардія або підвищений ризик тромбозу глибоких вен і тромбоемболій.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 1000 МО/0,3 мл по 0,3 мл у шприцах-тюбиках N 6, по 2000 МО/0,3 мл у шприц-тюбиках, 5000 МО/0,3 мл по 0,3 мл у шприцах-тюбиках N 6, по 30000 МО/0,6 мл по 0,6 мл у шприцах-тюбиках N 4.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при температурі 2-8 град.C (у холодильнику); при необхідності транспортування припускається зміна температурного режиму (до 25 град.C), але не більш ніж на 3 дні; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Рекормон, "Roche Diagnostics GmbH" дочірнє підприємство " F.Hoffmann-La Roche Ltd", Німеччина/Швейцарія
- Ленограстім (Lenograstim)*
Фармакотерапевтична група. L03AA10 - колонієстимулюючі фактори.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до групи цитокінів - біологічно активних протеїнів, які регулюють ріст і диференціацію клітин; рекомбінантний глікопротеїд (rHuG - CSF), еквівалент людського гранулоцитарного колонієстимулюючого чинника, отриманого з культури клітин CHU-2 людини, складається із 174 амінокислот і гліколізований в ділянці TR 133; чинить стимулюючий вплив на клітини-попередники лейкопоезу; викликає значне збільшення кількості нейтрофілів у периферичній крові; збільшення рівня нейтрофілів є дозозалежним у діапазоні доз ленограстіму від 1 мкг/кг/добу до 10 мкг/кг/добу, повторне введення препарату в рекомендованих дозах посилює цей ефект; нейтрофіли, які утворюються під впливом ленограстіму, мають нормальні фагоцитуючі властивості і хемотаксис.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: використання препарату як самостійного засобу, так і після хіміотерапії призводить до мобілізації в периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП), які можуть бути зібрані і введені пацієнту після хіміотерапії як замінюючий або доповнюючий пересадку кісткового мозку засіб; реінфузовані АСКП, одержані після мобілізації ленограстімом, відновлюють гемопоез і скорочують період приживлення трансплантанта порівняно з таким при аутологічній трансплантації кісткового мозку; застосування препарату для лікування пацієнтів, яким проводиться трансплантація кісткового мозку або цитотоксична хіміотерапія, призводить до значного зменшення тривалості нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень; фармакокінетика - дозо- та часозалежна; при повторному введенні (в/в або п/ш) максимальна концентрація у плазмі прямо пропорційна введеній дозі; у рекомендованих дозах біодоступність препарату - 30%; об'єм розподілу дорівнює приблизно 1 л/кг; T1/2 - 3-4 години, а при досягненні рівноважної концентрації в плазмі при повторних в/в введеннях - 1-1,5 год; із сечею виводиться лише незначна кількість препарату в незміненому вигляді (менше 1%); в організмі розкладається до пептидів.
Показання для застосування ЛЗ: зменшення нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень у хворих з немієлоїдними новоутвореннями, при трансплантації кісткового мозку; зменшення тривалості нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень у хворих з немієлоїдними новоутвореннями, які лікуються за допомогою різноманітних цитотоксичних схем хіміотерапії, що спричинюють значне збільшення частоти фебрильної нейтропенії; мобілізації в периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для зменшення вираженої нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень у хворих (з немієлоїдними новоутвореннями), які лікуються за допомогою хіміотерапії, рекомендована доза 150 мкг (19,2 млн. МО)/кв.м/добу, що еквівалентно 5 мкг (0,64 млн. МО)/кг/добу; ленограстим застосовується для хворих із поверхнею тіла площею до 1,8 кв.м; добова рекомендована доза для застосування в якості монотерапії з метою мобілізації АСКП становить 10 мкг/кг (1,28 млн. МО); після трансплантації кісткового мозку наступного дня після процедури вводять його в дозі 150 мкг (19,2 млн. МО кв.м/добу протягом 30 хв в/в з фізіологічним р-ном або п/ш щоденно аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові; тривалість безперервного застосування препарату (у режимі 1 р/добу щоденно) не повинна перевищувати 28 днів; після застосування стандартних протоколів цитотоксичної хіміотерапії ленограстим повинен призначатися щоденно, починаючи з наступного після завершення хіміотерапії дня, у дозі 150 мкг п/ш щоденно застосовується аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові; лікування можна продовжити до 28 днів; тимчасове збільшення кількості нейтрофілів можливе в перші 1-2 дні лікування, проте, припиняти терапію не слід, тому що при її продовженні максимальне падіння кількості нейтрофілів і подальше відновлення їхньої чисельності настануть раніше; при мобілізації АСКП після хіміотерапії ленограстим повинен призначатися щоденно, починаючи з наступного після завершення хіміотерапії дня, у дозі 150 мкг п/ш і продовжувати аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові; лейкаферез слід проводити, коли після максимального падіння кількість нейтрофілів знову зросте, або після визначення кількості CD34+ клітин; для здорових донорів застосовують дозу 10 мкг/ кг/добу п/ш 1 р/добу, протягом 5-6 днів, що дозволяє досягти мобілізації > 3,0 х 106 cd34 +- кл/кг у 83% донорів при однократному лейкаферезі і у 97% донорів - при двократному лейкаферезі; лікування ленограстимом слід проводити лише в умовах гематологічного центру і/або за участю досвідченого онколога/гематолога; діти: безпека і ефективність доведені для пацієнтів старше 2 років.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження середнього рівня тромбоцитів, інфекція/запальний процес порожнини рота, підвищення температури тіла, діарея, висипання, біль у ділянці живота, блювання, алопеція, сепсис та інфекція; при нейтропенії, спричиненій проведенням хіміотерапії: алопеція, нудота, блювання, підвищення температури тіла, головний біль; незначне збільшення болю у кістках і локальні реакції у ділянці ін'єкції; при мобілізації АСКП: головний біль, біль у кістках, біль у спині, астенія, біль у животі, больовий синдром різної локалізації; ризик виникнення больового с-му підвищувався у пацієнтів з високими рівнями лейкоцитів, особливо коли він становив >= 50 х 109 /л; транзиторне підвищення АсАТ і/або АлАТ, лужної фосфатази; порушення з боку імунної системи: дуже рідко - АР, включаючи поодинокі випадки анафілактичного шоку; порушення з боку легень: зрідка відмічались пневмонія, набряк легень, легеневі інфільтрати та фіброз; в деяких випадках - з розвитком дихальної недостатності та респіраторного дистрес-синдрому дорослих, який може бути фатальним; порушення з боку шкіри та підшкірної жирової клітковини: дуже рідко - шкірний васкуліт; були відмічені поодинокі випадки с-му Sweet (г. фебрильний нейтрофільний дерматоз), вузлової еритеми та гангренозної піодермії (переважно у пацієнтів з гематологічними злоякісними новоутвореннями; були також відмічені виняткові випадки с-му Лайєлла; декілька випадків спленомегалії та поодинокі випадки розриву селезінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, мієлоїдні новоутворення, окрім гострої мієлоїдної лейкемії de novo; хворі молодше 55 років з гострою мієлоїдною лейкемією de novo і/або з гострою мієлоїдною лейкемією de novo і нормальною цитогенетикою, тобто t (8; 21), t (15; 17) і inv (16); одночасне з проведення цитотоксичної хіміотерапії (перше введення дозволяється не раніше, ніж через 24 год після останнього введення протипухлинного засобу); не слід використовувати з метою інтенсифікації хіміотерапії, тобто не дозволяється збільшення доз протипухлинних засобів і скорочення періодів між їх введеннями відносно рекомендованих режимів, ріст злоякісних клітин; стимулює ріст мієлоїдних та деяких не мієлоїдних клітин in vitro; безпека та ефективність при мієолодиспластичному с-мі, вторинній гострій мієлоїдній лейкемії або хр. мієлоїдній лейкемії не встановлена (при цих захворюваннях слід дотримуватись обережності); особливу увагу слід приділяти диференціації між бластною трансформацією на тлі хронічної мієлоїдної лейкемії та гострою мієлоїдною лейкемією; обережно застосовувати у випадку прелейкемічного с-му; через потенційний ризик, пов'язаний з важким гіперлейкоцитозом, при лікуванні ленограстимом слід систематично контролювати кількість лейкоцитів; рідко при призначенні ленограстіму виникають побічні реакції з боку легень, у т.ч. інтерстиціальна пневмонія.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій.
Умови та термін зберігання: зберігати при t не вище +30 град.C; не заморожувати; після приготування або розведення р-ну зберігати при t 2-8 град.C (у холодильнику); термін придатності - 2 роки
Торгова назва:
II. Граноцит(R)34, "Aventis Intercontinental" за ліцензією "Chugai Pharmaceutical Co. Ltd." для "Chugai Sanofi-Aventis", Франція/Японія/Франція
- Філграстим (Filgrastim)*
Фармакотерапевтична група: L03AA02 - колонієстимулюючі фактори.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: рекомбінантний людський гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ); має таку саму біологічну активність, як і ендогенний людський Г-КСФ, і від останнього відрізняється лише тим, що являє собою неглікозильований білок з додатковим M-кінцевим залишком метіоніну; філграстим виділяють з клітин бактерії Esherichia coli, до складу генетичного апарату яких введено ген, кодуючий білок Г-КСФ; регулює утворення функціонально активних нейтрофілів та їх вихід у кров з кісткового мозку.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: значно збільшує кількість нейтрофілів в периферичній крові вже в перші 24 год після введення з невеликим збільшенням кількості моноцитів; при тяжкій хронічній нейтропенії може спричинити незначне збільшення кількості циркулюючих еозинофілів і базофілів у порівнянні з початковим рівнем, хоча у частини цих хворих еозинофілія та базофілія можуть спостерігатися ще до призначення препарату; рекомендовані дози призводять до дозозалежного збільшення кількості нейтрофілів з нормальною або підвищеною хемотаксичною та фагоцитарною активністю; після закінчення лікування кількість нейтрофілів у периферичній крові зменшується на 50% протягом 1-2 днів і повертається до нормального рівня протягом наступних 1-7 днів; значно зменшує частоту, тяжкість і тривалість нейтропенії і фебрильної нейтропенії після цитотоксичної хіміотерапії; скорочує тривалість фебрильної нейтропенії, тривалість антибіотикотерапії та госпіталізації після індукційної хіміотерапії при гострому мієлолейкозі, а також після мієлоаблативної терапії з наступною трансплантацією кісткового мозку, не впливаючи на частоту гарячки та інфекційних ускладнень і не зменшуючи тривалості гарячкового періоду; застосування філграстиму як самостійно, так і після хіміотерапії мобілізує вихід гемопоетичних стовбурових клітин до периферичного кровоточу; аутологічну або алогенну трансплантацію периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) можна проводити після високодозового лікування цитостатиками або замість трансплантації кісткового мозку, або як доповнення до неї; трансплантація ПСКК прискорює відновлення кровотворення; застосування філграстиму у реципієнтів мобілізованих алогенних ПСКК призводить до швидшої нормалізації гематологічних показників у порівнянні з трансплантацією алогенного кісткового мозку; відновлюється нормальна кількість тромбоцитів та усувається необхідність контролю тромбоцитопенії; призначення здоровим донорам філграстиму по 10 мкг/кг маси тіла/добу п/ш щоденно протягом 4-5 днів звичайно дозволяє при проведенні двох лейкаферезів одержати кількість ПСКК, яка дорівнює або перевищує 4 х 106 CD34 +- клітин/кг маси тіла реципієнта; у дітей та дорослих з тяжкою хр. нейтропенією (уродженою, періодичною або ідіопатичною) стабільно збільшує кількість нейтрофілів у периферичній крові, зменшує частоту інфекцій і пов'язаних з ними ускладнень; при п/ш та в/в введенні елімінація відбувається за правилами кінетики 1-го порядку; середнє значення T з сироватки крові - 3,5 год, кліренс - 0,6 мл/хв/кг; при 1/2 тривалому застосуванні до 28 днів після аутологічної трансплантації кісткового мозку не спостерігалося ознак кумуляції і збільшення T1/2 ; при в/в і п/ш введенні спостерігається позитивна лінійна залежність між дозою та концентрацією в сироватці крові; після п/ш введення терапевтичних доз його концентрація в сироватці крові перевищує 10 нг/мл протягом 8-16 год; об'єм розподілу становить близько 150 мл/кг.
Показання для застосування ЛЗ: скорочення тривалості нейтропенії і зменшення частоти фебрильної нейтропенії у хворих, які отримують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних захворювань (за винятком хр. мієлолейкозу і мієлодиспластичного с-му); скорочення тривалості нейтропенії у хворих, що отримують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові у пацієнтів; тяжка хр.уроджена, періодична або ідіопатична нейтропенія (абсолютна кількість нейтрофільних гранулоцитів <= 0,5 х 109 /л) у дітей і дорослих.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться п/ш, п/ш інфузії, в/в; хворі, які одержують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних захворювань рекомендована доза - 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг 1 р/добу; перша доза вводиться не раніше, ніж через 24 год після закінчення курсу цитотоксичної хіміотерапії шляхом щоденних п/ш або щоденних коротких (30-хвилинних) в/в інфузій на 5% р-ні глюкози; більш бажаним є п/ш введення, оскільки при в/в введенні дія може скорочуватися; щоденне введення проводиться до тих пір, поки кількість нейтрофілів після очікуваного зниження не перевищить очікуваний мінімум (надір) і не досягне діапазону нормальних значень; післяі цитотоксичної хіміотерапії з приводу солідних пухлин, лімфом і лімфолейкозу, тривалість лікування філграстимом - до 14 днів; після індукційної та консолідаційної терапії гострого мієлолейкозу - до 38 днів; зворотне збільшення кількості нейтрофілів спостерігається через 1-2 дні після початку лікування філграстимом; не рекомендується відміняти лікування передчасно, до переходу кількості нейтрофілів через надір; хворі, які одержують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку; початкова доза - 1 млн. МО (10 мкг)/кг/добу - призначається у вигляді 30-хв або безперервної 24-годинної в/в інфузії або безперервної 24-годинної п/ш інфузії; для в/в та п/ш філграстим розводять 20 мг 5% р-ну глюкози; після того, як пройде момент максимального зниження кількості нейтрофілів, добова доза коригується залежно від динаміки вмісту нейтрофілів; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у пацієнтів, які одержують мієлосупресивну або мієлоаблативну терапію з наступною аутологічною трансфузією ПСКК - 1 млн. МО (10 мкг/кг/добу у вигляді безперервної 24-годинної п/ш інфузії або шляхом п/ш ін'єкції 1 р/добу протягом 5-7 днів (звичайно досить одного або двох лейкаферезів на 5-й або 6-й день); для мобілізації ПСКК після мієлосупресивної хіміотерапії - 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг/добу шляхом щоденних п/ш ін'єкцій, починаючи з першого дня після завершення хіміотерапії; лейкаферез слід проводити протягом періоду зростання кількості нейтрофілів з < 0,5 х 109 /л до > 5,0 х 109 /л; хворі з тяжкою хр. нейтропенією (ТХН) - початкова доза 1,2 млн. МО (12 мкг)/кг/добу п/ш ін'єкцій одноразово або шляхом кількох введень; при ідіопатичній або періодичній нейтропенії початкова доза 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг/добу п/ш одноразово або шляхом кількох введень; корекція дози - філграстим вводять щоденно до стабільного перевищення кількості нейтрофілів 1,5 х 109 /л; після досягнення терапевтичного ефекту визначають мінімальну щоденну ефективну дозу для підтримання цього рівня; через 1-2 тижні лікування початкову дозу можна подвоїти або наполовину зменшити, залежно від ефекту терапії; далі кожні 1-2 тижні проводять індивідуальну корекцію дози для підтримання середньої кількості нейтрофілів в діапазоні від 1,5 х 109 /л до 10 х 10%; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у здорових донорів для алогенної трансплантації ПСКК рекомендована доза - 1 млн. МО (10 мкг)/кг/добу шляхом 24-годинної п/ш інфузії або п/ш ін'єкції 1 р/добу протягом 4-5 днів поспіль; лейкаферез проводять з 5-го дня і при необхідності до 6-го дня з метою одержання 4 x 106 CD34 +- клітин/кг маси тіла реципієнта.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часто - біль в кістках і м'язах (він буває слабким або помірним і в більшості випадків усувається звичайними анальгетиками; рідше - розлади сечовипускання; не збільшує частоти побічних реакцій на цитотоксичну хіміотерапію; можливе - оборотне, дозозалежне і звичайно слабке або помірне підвищення концентрацій лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, сечової кислоти та g-глутамілтрансферази в сироватці; зрідка - минуще зниження АТ, яке не потребує лікування; іноді у хворих, які одержують високодозову хіміотерапію з наступною аутологічною трансплантацією кісткового мозку, - судинні порушення (вено-оклюзійна хвороба, порушення водного обміну); шкірний васкуліт, с-м Світа (гострий фебрильний нейтрофільний дерматоз) у хворих на лейкоз; в окремих випадках - загострення ревматоїдного артриту, творення інфільтратів в легенях, які призводили до розвитку легеневої недостатності або респіраторного дистрес-синдрому дорослих, що може призвести до смерті пацієнта; реакції алергічного типу, при цьому таких реакцій було більше після в/в застосування препарату; інші побічні явища - збільшення селезінки, тромбоцитопені, головний біль, діарея, анемія, носові кровотечі, минуще і клінічне безсимптомне збільшення сироваткових концентрацій сечової кислоти, лактатдегідрогенази і лужної фосфатази, зниження концентрації глюкози в крові після їди, реакції в місці ін'єкції, головний біль, збільшення печінки, біль в суглобах, алопецію, остеопороз і шкірні висипи. У здорових донорів при мобілізації периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) - слабкий або помірно виражений біль у кістках і м'язах, лейкоцитоз (> 50 х 109 /л), минуща тромбоцитопенія (тромбоцити < 100 х 109 /л), клінічне безсимптомне збільшення концентрацій лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, аспартат-амінотрансферази та сечової кислоти, загострення артриту, дуже рідко - тяжкі АР; в поодиноких випадках у здорових донорів ПСКК, які одержували гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор, відбувався розрив селезінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, хр. мієлолейкоз та мієлодиспластичний с-м; тяжка уроджена нейтропенія (с-м Костмана) з цитогенетичними порушеннями, лактація, ріст злоякісних клітин; мієлодиспластичний с-м і хр. мієлолейкоз (безпека та ефективність застосування при цих захворюваннях не встановлені), вторинний г. мієлолейкоз обережно (після диференціальної діагностики з хр. мієлолейкозом).
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 300 мкг/1 мл по 1 мл (30 млн. МО [300 мкг]) у шприцах N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; розведений р-н може зберігатися при t 2-8 град.C не більше 24 год; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Грасальва, "UAB SICOR Biotech" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Литва/Ізраїль
Грастим, "Dr. Reddy's Laboratories Limited", Індія
- Аміфостин (Amifostine)*
Фармакотерапевтична група: V03AF05 - засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: органічний тіофосфат; вибірково захищає нормальні, але не пухлинні тканини організму від цитотоксичної дії випромінюючої радіації та ДНК-зв'язуючих протипухлинних лікарських засобів (таких як циклофосфамід, мітоміцин C, препарати платини); аміфостин є про-медикамент, який в організмі під дією лужної фосфатази дефосфорилюється до активного метаболіту WR-1065 (вільний тіол) та дуже швидко зникає із системного кровообігу; зниження концентрації кальцію в сироватці крові належить до встановлених фармакологічних ефектів аміфостину; механізм розвитку гіпокальціємії ймовірно обумовлений індукцією гіпопаратиреоїдизму.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: аміфостин швидко вивільняється з плазми крові - вже через 6 хвилин після введення в плазмі залишається менше 10% його кількості; швидко метаболізується до вільного тіолу, в подальшому перетворюється на менш активні речовини, в т.ч. дисульфід. Після 15-хвилинного інфузійного введення в дозі 910 мг/кв.м T1/2 аміфостину становить менше 10 хвилин, пік концентрації - близько 200 мкмоль/л, об'єм розподілення в рівноважному стані - близько 7 л та кліренс - 2 л/хв. Елімінується в основному шляхом метаболізації та деякою мірою нирками та шлунково-кишковим трактом.
Показання для застосування ЛЗ: хіміотерапія: для зниження ризику розвитку інфекційних ускладнень нейтропенії (наприклад нейтропенічної гарячки), що викликана застосуванням комбінованих хіміотерапевтичних режимів з циклофосфамідом та цисплатиною у хворих на розповсюджений рак яєчника (III-IV стадії за FIGO); для захисту пацієнтів з розповсюдженими солідними неембріональними пухлинами від кумулятивної нефротоксичності цисплатину та схем лікування, які містять цисплатину, при загальній дозі цисплатину 60-120 мг/м (у супроводі адекватної гідратації); променева терапія: у складі стандартної фракційної променевої терапії у пацієнтів, хворих на злоякісні пухлини голови та шиї, для захисту проти гострої та відстроченої ксеростомії; з метою профілактики гемато- нефро-, нейро- та ототоксичних ефектів хіміотерапії алкілуючими препаратами, сполуками платини (препаратами, що зв'язують ДНК); під час стандартної фракційної променевої терапії у пацієнтів, хворих на злоякісні пухлини голови та шиї, для захисту проти гострої та відстроченої ксеростомії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед введенням розчиняють у 0,9% стерильному р-ні натрію хлориду (до фл. по 500 мг аміфостину додається 9,7 мл ізотонічного р-ну, об'єм приготованого р-ну 10 мл; до фл. по 375 мг аміфостину додається 7,3 мл ізотонічного р-ну, об'єм приготованого р-ну 7,5 мл); сумісність з іншими концентраціями натрію хлориду, що відрізняються від 0,9%, або з р-нами, що містять натрію хлорид разом з іншими компонентами, не досліджувалась, тому застосування інших р-нів не рекомендується.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часті побічні реакції: нудота, блювання та транзиторна гіпотензія. Тахікардія, брадикардія, диспное, апное, гіпоксія, біль в грудях, ішемія міокарда, інфаркт міокарда, ниркова недостатність, судоми, втрата свідомості, зупинка серця та дихання; поодинокі випадки аритмії різного виду, транзиторна гіпертензія чи загострення персистуючої гіпертензії; можливі: гіперемія/відчуття тепла, озноб/відчуття холоду, запаморочення, сонливість, рідко - судоми; поодинокі випадки клінічне вираженої гіпокальціємії у пацієнтів при багаторазовому введенні аміфостину протягом доби; повідомлялось про тяжкі неспецифічні алергічні реакції, як озноб, появу тремтіння, біль у грудях, висип на шкір, анафілактоїдні реакції. Інколи відчуття стиснення в грудях, токсикодермію, бульозний та ексфоліативний дерматит, більш тяжкі, іноді фатальні, шкірні реакції, включаючи мультиформну еритему, поодинокі випадки с-му Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, гіпотензія або стан дегідратації, вагітність та лактація, порушення функції печінки або нирок, дітям або дорослим старше за 70 років (у зв'язку з недостатністю клінічних даних).
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 375 мг у фл. N 5
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; приготований р-н може зберігатися протягом 6 год при t не вище 25 град.C або 24 год при зберіганні в холодильнику (2-8 град.C); термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. Етиол(R), "Medimmun Pharma B.V." для "Schering-Plough Central East AG", Нідерланди/Швейцарія
Етиол(R), "Medimmun Pharma B.V." для "Schering-Plough Central East AG", США
Циніл, "NEON ANTIBIOTICS PVT. LTD." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
- Кальцію фолінат (Calcium folinate)*
Фармакотерапевтична група. V03AF03 - засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: фолінова кислота (5-формілтетрагідрофолієва кислота) є активною формою фолієвої кислоти; вона бере участь у різних метаболічних процесах, зокрема, в синтезі пуринових і піримідинових нуклеотидів і метаболізмі амінокислот; метотрексат конкурентно інгібує фермент дигідрофолатредуктазу і таким чином запобігає утворенню відновлених фолатів у клітинах, внаслідок чого пригнічується синтез ДНК, РНК та протеїнів; фолінова кислота, що вивільняється з фолінату кальцію, швидко трансформується в активну 5-метилтетрагідрофолієву кислоту; на відміну від фолієвої кислоти, фолінова кислота не вимагає відновлення за допомогою дигідрофолатредуктази і тому блокатори дигідрофолатредуктази (метотрексат) не впливають на її дію; на цьому базується кальціумфолінатний захист.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: ефективність цитотоксичної дії метотрексату в першу чергу залежить від швидкості поділу клітин (найсильніше він діє на пухлини, а також інші швидко проліферуючі тканини - шкіру і слизові оболонки, кістковий мозок, статеві залози); за допомогою кальцію фолінату можна захистити ці життєво важливі тканини та органи від токсичної дії метотрексату; кальцію фолінат метаболізується переважно в печінці і слизовій оболонці кишечнику; головним метаболітом кальцію фолінату є 5-метилтетрагідрофолієва кислота; після в/в та в/м введення T1/2 активних метаболітів становить 6 год; у разі перорального прийому біодоступність кальцію фолінату зменшується при збільшенні доз внаслідок явища насичення абсорбції фолатів; 80-90% введеної дози кальцію фолінату екскретується із сечею, а 5-8% - з фекаліями.
Показання для застосування ЛЗ: захисний засіб від токсичних ефектів при терапії середніми і високими дозами метотрексату; лікування метастатичного колоректального раку (в комбінації з фторурацилом).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або в/в; не можна застосовувати інтратекально; як захисний засіб при терапії метотрексатом призначається пацієнтам із синдромом мальабсорбції або іншими розладами ШКТ (при блюванні, діареї, неповній непрохідності кишечника), коли ентеральна абсорбція препарату не гарантована; дози понад 50 мг слід вводити тільки парентерально; р-н для інфузій готується безпосередньо перед використанням розведенням препарату 0,9% р-ном хлориду натрію або 5% р-ном глюкози; оскільки препарат містить кальцій у високій концентрації, швидкість в/в введення не повинна перевищувати 160 мг за хв.; дози і схеми лікування кальцію фолінатом залежать від доз і схем терапії середніми і високими дозами метотрексату; при лікуванні середніми і високими дозами метотрексату кальціумфолінатний захист є необхідним, коли дози метотрексату перевищують 500 мг/кв.м і бажаним, коли дози метотрексату становлять 100-500 мг/кв.м; звичайно перша доза кальцію фолінату становить 15 мг (6-12 мг/кв.м) і вводиться через 12-24 год (найпізніше - через 24 год) від початку вливання метотрексату; такі ж дози вводяться кожні 6 год протягом 72 год; після декількох парентеральних введень можна перейти до перорального прийому у вигляді капсул; через 48 год від початку введення метотрексату проводиться вимір залишкової концентрації метотрексату у крові: якщо вона становить > 0,5 мкмоль/л, кальцію фолінат вводиться ще протягом 48 год кожні 6 год у таких дозах: при концентрації метотрексату => 0,5 мкмоль/л - у дозі 15 мг/кв.м; при концентрації метотрексату => 1,0 мкмоль/л - у дозі 100 мг/кв.м; при концентрації метотрексату => 2,0 мкмоль/л - у дозі 200 мг/кв.м; існують різні схеми комбінованої терапії 5-фторурацилом і кальцію фолінатом колоректального раку: схема лікування 5-фторурацилом і кальцію фолінатом у високих дозах (кальцію фолінат у дозі 200 мг/кв.м вводиться повільно в/в протягом щонайменше 3 хв, після цього вводиться 5-фторурацил у дозі 370 мг/кв.м в/в); схема лікування 5-фторурацилом і кальцію фолінатом у низьких дозах (кальцію фолінат у дозі 20 мг/кв.м вводиться в/в, після цього в/в вводиться 5-фторурацил у дозі 425 мг/кв.м); лікування проводиться щоденно протягом 5 днів; цей п'ятиденний курс лікування можна повторити 2 рази з інтервалом 4 тижні (28 днів), а потім повторювати кожні 4-5 тижнів (28-35 днів) за умови повного зникнення симптомів токсичних ефектів після попереднього курсу лікування; під час наступних курсів терапії дози 5-фторурацилу слід коригувати залежно від переносимості попереднього курсу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: дуже рідко - АР (після в/в введення - пропасниця); високі дози кальцію фолінату в поодиноких випадках можуть спричинити шлунково-кишкові розлади, безсоння, збудження, депресію.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, перніціозна анемія, мегалобластні анемії (оскільки терапія кальцію фолінатом забезпечує лише гематологічну ремісію), інші анемії через дефіцит вітаміну
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 10 мг/мл по 10 мл (100 мг) або 20 мл (200 мг) у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; приготований р-н для інфузій після розведення фізично і хімічно стабільний протягом 24 год у разі зберігання при t не вище 25 град.C; з мікробіологічної точки зору, розведений розчин слід використовувати негайно; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Далізол, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Кальціумфолінат "ЕБЕВЕ", "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Лейковорин-Тева, "TEVA Pharmaceutical Works Co. Ltd" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Угорщина/Ізраїль
- Месна (Mesna)*
Фармакотерапевтична група: V03AF01 - засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: уропротекторний засіб; інактивує уротоксичні ефекти оксазофосфоринів (циклофосфамід, іфосфамід), а також створює додаткові сполуки з акролеїном, завдяки чому досягається місцевий детоксикаційний ефект у сечовивідних шляхах; окрім того, має муколітичну дію, подібну до дії ацетилцистеїну, однак більш ефективно розриває бісульфідні зв'язки макромолекулярних сполук, які зумовлюють в'язкість секрету.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: знижує нефро- і уротоксичність алкілуючих засобів; після в/в введення 800 мг T1/2 в крові становить для месни 0,36 год, для дисульфіду - 1,17 год; із сечою виводиться 32% дози у вигляді тіолу і 33% - у вигляді дисульфіду.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика уротоксичної дії оксазофосфоринів під час проведення цитостатичної терапії, особливо при лікуванні іфосфамідом або циклофосфамідом у високих дозах (більше 10 мг/кг).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в струминне повільно; разова доза становить 20 % разової дози оксазафосфорину; першу ін'єкцію месни проводять одночасно із першим введенням оксазафосфорину, другу та третю - через 5 та 8 годин після введення оксазафосфорину; дітям доцільно вводити частіше (до 6 разів) з більш короткими інтервалами (кожні 3 год).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: можливі - флебіту місці введення, гіперергічні реакції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 100 мг/мл по 2 мл або 4 мл в амп. N 10, N 15
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Уромітексан(R) 400, "Baxter Oncology GmbH", Німеччина
Уромес, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt.Ltd", Індія
Уропрот, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
- Ондансентрон (Ondansetron)*
Фармакотерапевтична група. A04AA01 - протиблювотні засоби, антагоністи 5HT3. - рецепторів серотоніну.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: високоселективний антагоніст рецепторів 5-HT3 серотоніну; внасліідок цитостатичної хіміотерапії і радіотерапії підвищується рівень серотоніну внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка і тонкого кишечника, що, у свою чергу, шляхом активації вагусних аферентних волокон, які містять рецептори 5-HT3 , викликає блювотний рефлекс; подразнення вагусних аферентних волокон може також призвести до виникнення блювання внаслідок стимуляції розташованих рецепторів 5-HT3 ; ондансетрон гальмує появу блювотного рефлексу внаслідок антагоністичної дії на рецептори 5-HT3 , що знаходяться на нейронах як центральної, так і периферичної нервової системи; на цьому механізмі дії базується попередження і терапія післяопераційного і викликаного цитостатичним лікуванням блювання та нудоти.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при пероральному прийомі досягає максимуму концентрації у плазмі приблизно через 1,5 год, біодоступність препарату - близько 60%, а зв'язування з білками плазми становить 70-76%; T1/2 - близько 3 год, у людей похилого віку може досягати 5 год, а при важкому ураженні печінки - 15-32 год.
Показання для застосування ЛЗ: попередження і лікування нудоти і блювання, викликаних цитостатичною хіміотерапією і радіотерапією, а також післяопераційної нудоти та блювання.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: цитостатична терапія: у дорослих дозування залежить від ступеня вираженості блювотної реакції у відповідь на проведення цитостатичної терапії; добова доза становить 8-32 мг; хіміо- або радіотерапія, яка супроводжується виникненням блювання: 8 мг перорально (1 табл.) за 1-2 год до початку терапії, потім 8 мг (1 табл.) через 12 год після початку терапії; у випадку вираженої блювотної реакції при проведенні хіміотерапії ефективність ондансетрону можна збільшити шляхом разового в/в введення глюкокортикоїду; для попередження блювання, що виникає після перших 24 год від початку хіміо- або радіотерапії, рекомендується застосовувати 8 мг двічі на день перорально (двічі по 1 табл.) протягом 5-ти днів; дітям старшим 4-х років препарат призначають в дозі 5 мг/кв.м в/в, безпосередньо перед початком хіміотерапії, потім, через 12 год - 4 мг перорально (1 табл.); рекомендується продовжити лікування в дозі 4 мг двічі на день перорально (2 рази по 1 таблетці) протягом 5 днів. Для попередження післяопераційної нудоти і блювання разову пероральну дозу 16 мг (2 табл.) призначають за 1 год до початку анестезії; при ураженні нирок змінювати звичайну добову дозу і частоту введення препарату не потрібно; при ураженні печінки значною мірою зменшується кліренс ондансетрону, причому збільшується T1/2 з плазми, тому дозу необхідно знизити до мінімальної - 8 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, гіперемія, відчуття жару, закреп, іноді безсимптомне перехідне підвищення рівня амінотрансфераз; у рідких випадках - реакції надчутливості (включаючи й анафілаксію); тимчасове порушення гостроти зору і запаморочення (при швидкому в/в введенні), кашель, діарея, спонтанні рухові розлади і напади судом, біль у грудній клітці, аритмія, брадикардія, артеріальна гіпотензія, гикавка.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форма випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою по 4 мг, по 8 мг; р-н для ін'єкцій 2 мг/1 мл по 4 мл (8 мг), 0,2% по 2 мл або по 4 мл в амп. N 5.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Емесетрон-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я",
Ондансетрон, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ",
II. Емесет, "Cipla Ltd", Індія
Еметрон, "Richter Gedeon Ltd", Угорщина
Зофран(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "GlaxoSmithKline S.p.A.", Великобританія/Італія
Омстрон, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Осетрон(R), "Dr. Reddy's Laboratories Ltd", Індія
Сетронон, LTD "PLIVA Croatia", Хорватія
- Тропісетрон (Tropicetrone)*
Фармакотерапевтична група: A03AA03 - протиблювотні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: високоактивний селективний конкурентний антагоніст серотонінових рецепторів, які в своїй більшості знаходяться в тонкому кишечнику (до 90%) та ЦНС; блокує блювотний рефлекс і супроводжуюче його відчуття нудоти, що спричиняються протипухлинними цитотоксичними препаратами, променевою терапією та деякими наркотичними препаратами, які стимулюють вихід серотоніну з ентерохромафіноподібних клітин у слизовій оболонці ШКТ; на відміну від інших протиблювотних засобів не чинить екстрапірамідальних побічних явищ.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: дія не зменшується протягом 24 год, що дозволяє застосовувати його 1 р/добу; зберігає ефективність при використанні його під час повторних курсів хіміо- та променевої терапії; при в/в введенні об'єм розподілу становить 7,9 л/кг; метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів; враховуючи різну метаболізуючу активність печінки, що пов'язана з активністю монооксигеназ, T1/2 має розбіжність від 8 год (для швидкого метаболізму) до 45 год (для людей з низьким метаболізмом); загальний кліренс - близько 1 л/хв.; у пацієнтів з низьким метаболізмом кліренс зменшується до 0,1-0,2 л/хв, AUC збільшується в 5-7 разів; максимальна концентрація та рівень розподілу не має відмінностей у людей зі швидким і повільним метаболізмом; при прийомі per os має високу біодоступність досить швидко (період напівабсорбції 20 хв) всмоктується (майже на 95%) із ШКТ; максимальна концентрація досягається протягом 3 год; з білками плазми неспецифічне зв'язується 71% препарату (в основному з (альфа)-глікопротеїном); виводиться з організму в основному через нирки із сечею (70% у вигляді метаболітів фармакологічно малоактивних, 8% - в незміненому вигляді); з калом у вигляді метаболітів виводиться близько 15% введеної дози; метаболізм препарату в печінці зумовлює залежність його виведення від функціонального стану в системі неспецифічних монооксигеназ - у людей із зниженою детоксікаційною функцією печінки T1/2 зменшується у 5 разів, але це не впливає на максимальну концентрацію та рівень розподілу, тому корекція дози не потрібна.
Показання для застосування ЛЗ: запобігання та лікування блювання і нудоти, які спричинені протипухлинною хіміо- та променевою терапією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим призначають курси по 6 днів; добова доза становить 5 мг; в перший день за 30 хв до проведення хіміотерапії тропісетрон вводять в/в повільно (1 хв) струминно або шляхом інфузії (для приготування р-ну для інфузії 5 мг р-ну препарату (1 амп.) розчиняють у 100 мл фізіологічного р-ну Рінгера, 5% р-ну глюкози або фруктози); на наступні 5 днів препарат призначають усередину, в капсулах, за 1 год до сніданку, запиваючи капсули водою; у 1-й день за 30 хв до проведення протипухлинної хіміотерапії рекомендується в/в введення, а з 2-ї по 6-ту добу препарат призначають перорально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - головний біль, запаморочення, відчуття втоми; ШКТ - біль в шлунку, діарея, закреп; можливе підвищення АТ.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 5 мг N 5 у блістерах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 4-15 град.C; не допускати заморожування; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Тропісетрон - Біолік, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік" Тропісетрон ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Навобан, "Novartis Pharma Stein AG" для "Novartis Pharma AG", Швейцарія
- Мебіфон (Mebifon)*
Фармакотерапевтична група. L01XX32* - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: препарат з групи бісфосфонатів, структурний аналог природного пірофосфату; в препараті ефективно поєднано протипухлинну дію та пригнічення деструкції кісток.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має виражену аналгетичну дію (болі в кістках зменшуються або зникають), покращує загальний стан і фізичну активність хворих; не пригнічує систему кровотворення, імуногенез та імунну відповідь; у частини хворих має місце стимуляція білого та червоного ростків кровотворення, у окремих хворих спостерігаються незначні зміни показників системи зсідання та протизсідання крові; в процесі лікування можуть мати місце незначні дифузні зміни міокарда; не впливає на органи дихання і функцію печінки; не метаболізується в організмі; виводиться у незміненому вигляді через нирки та ШКТ, має здатність накопичуватися в імунокомпетентних тканинах (тимус, селезінка); T1/2 - 6 год.
Показання для застосування ЛЗ: злоякісні пухлини молочної, передміхурової залоз та легенів з метастазами в кістки (монотерапія або в складі комбінованої хіміотерапії).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в крапельне в дозі 300 мг в 180 мл ізотонічного (0,9%) р-ну натрію хлориду 1 р/добу вводять протягом 40 хв; курс лікування 5 днів; курсова доза 1,5 г; кількість курсів від 3 до 5; інтервал між курсами 3 тижні.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: помірні зміни в міокарді, в поодиноких випадках - екстрасистолічна аритмія, підвищення зсідання крові, зниження вмісту тромбоцитів протягом доби після першого введення препарату, незначне підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові.
Протипоказання до застосування: інсульт, інфаркт міокарда в анамнезі до 6 міс, серцево-судинна недостатність IIБ-III ступенів, активний туберкульоз, порушення функції печінки III ступеня, ниркова недостатність III-IV ступеня, рівень тромбоцитів у крові нижче 105 /мкл, вагітність, період годування груддю, індивідуальна підвищена чутливість до бісфосфонатів.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 1,5% по 20 мл в амп. N 5, N 10
Умови зберігання та термін придатності ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності 2 роки.
Торгова назва:
I. Мебіфон, ВАТ "Фармак".
- Золедронова кислота (Zoledronic acid)
Фармакотерапевтична група: M05BA08 - засіб, що впливає на опорно-руховий апарат. Інгібітор резорбції кісткової тканини. Біфосфонат.
Основна фармакотерапевтична дія: спричинює інгібуючу дію на резорбцію кісткової тканини, опосередковану остеокластами.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: високоефективний бісфосфонат, що виявляють вибіркову дію на кістку; селективна дія бісфосфонатів на кісткову тканину ґрунтується на високій спорідненості до мінералізованої кісткової тканини, але точний молекулярний механізм, який забезпечує інгібування активності остеокластів, дотепер залишається невідомим; не виявляє небажаного впливу на формування, мінералізацію і механічні властивості кісти; крім інгібуючої дії на резорбцію кісткової тканини, золедронова кислота має інші протипухлинні властивості, що забезпечують ефективність при кісткових метастазах; пригнічення кісткової резорбції клінічне супроводжується також вираженим зниженням больових відчуттів; пригнічуючи проліферацію і індукуючи апоптоз, спричинює безпосередню протипухлинну дію щодо клітин мієломи людини і ракової пухлини молочної залози, а також зменшує проникнення клітин ракової пухлини молочної залози через екстрацелюлярний матрикс (антиметастатичні властивості); після початку інфузії сироваткові концентрації швидко збільшуються, досягаючи піка наприкінці інфузії, далі настає швидке зменшення концентрації на 10% після 4 год і на менше ніж 1% - після 24 год з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0,1% від максимальної до повторної інфузії на 28-й день; після в/в введення виводиться нирками в три етапи: швидке двохфазне виведення препарату із системної циркуляції з T1/2 0,24 год і 1,87 год і тривала фаза з кінцевим T1/2 , що становить 146 год; не відзначено кумуляції препарату при повторних введеннях кожні 28 днів; не піддається системному метаболізму і виводиться нирками в незміненому вигляді; протягом перших 24 год у сечі виявляється 39 +- 16% введеної дози; інша кількість препарату в основному зв'язується з кістковою тканиною; потім повільно відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в системний кровоток і її виведення нирками; загальний плазменний кліренс препарату становить 5,04 +- 2,5 л/год і не залежить від дози препарату, статі, віку і маси тіла пацієнта; збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедроновой кислоти на 30% наприкінці інфузії, але не впливає на AUC; з калом виводиться менше 3% дози препарату; доведено низьку спорідненість золедронової кислоти до компонентів крові; зв'язування з білками плазми низьке (близько 50%) і не залежить від концентрації.
Показання для застосування ЛЗ: остеолітичні, остеобластичні і змішані кісткові метастази солідних пухлин і остеолітичні вогнища при множинній мієломі, у складі комбінованої терапії; гіперкальціємія, спричинена злоякісною пухлиною.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в краплинно протягом 15 хв; при кісткових метастазах і остеолітичних вогнищах при множинній мієломі у складі комбінованої терапії для дорослих і пацієнтів літнього віку рекомендована доза препарату становить 4 мг; кратність призначення - кожні 3-4 тижні; при гіперкальціємії, спричиненій злоякісною пухлиною для дорослих і пацієнтів літнього віку рекомендована доза препарату становить 4 мг; для забезпечення адекватної гідратації пацієнта рекомендується введення фізіологічного р-ну перед, паралельно або після інфузії; повторне введення проводять у випадку настання погіршення після виразного клінічного ефекту (тобто досягнення значення концентрації кальцію в сироватці 2,7 ммоль/л і нижче) або у випадку рефрактерності до першого введення; інтервал між першим і повторним введенням повинен бути не менше одного тижня, оскільки цей період часу необхідний для розвитку повного клінічного ефекту; повторно вводять у дозі 8 мг протягом 15 хв; звичайно досягнутий ефект зниження кальцію в крові триває протягом 30 днів після введення 4 мг препарату і протягом 40 днів - після введення 8 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення - тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; рідко - панцитопенія; центральна і периферична нервова система - головний біль, слабкість, парестезії, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, гіперестезія, тремор; психіка - тривога, розлади сну, сплутаність свідомості; органи зору - кон'юнктивіт; затьмарення зору; ШКТ - нудота, блювання, анорексія, діарея, запор, абдомінальні болі, диспепсія, стоматит, сухість у роті; дихальнаї система - диспное, кашель; дерматологічні реакції - свербіж, висипання (включаючи еритематозні і макулярні), підвищена пітливість; кістково-м'язова система - болі в кістках, міалгія, артралгія, судоми м'язів; серцево-судинна система - брадикардія, порушення функції нирок, г. ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія; імунна система - реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк; загальні - гарячка, грипоподібний с-м, що виявляється лихоманкою, ознобом, болями в кістах і/або м'язах, астенія, периферичні набряки, біль у грудній клітині, збільшення маси тіла; місцеві реакції - біль, роздратування, припухлість і утворення інфільтрату в місці ін'єкції; лабораторні показники - гіпофосфатемія, підвищення рівня креатиніну і сечовини в сироватці крові, гіпокальціємія, гіпомагніємія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпернатріємія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, період лактації; підвищена чутливість до бісфосфонатів.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 4 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; приготовлений р-н слід зберігати в холодильнику при t 2-8 град.C не більше 24 год; термін придатності - 2 роки
Торгова назва:
II. Золедронова кислота, "NEON LABORATORIES LIMITED", Індія
- Ібандронова кислота (Ibandronic)
Фармакотерапевтична група: M05BA06 - засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати.
Основна фармакотерапевтична дія: спричинює інгібуючу дію на резорбцію кісткової тканини.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: високоактивний азотовмісний біфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеобластів; має специфічну селективну дію на кісткову тканину; пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях. Ібандронова кислота зменшує остеокласт-асоційоване вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію клітин пухлини, проявляє синергічний ефект з таксанами in vitro; не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, які значно перевищують фармакологічно ефективні; при гіперкальціємії інгібуюча дія на індукований пухлиною остеоліз супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію з сечею; вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4-7 днів після введення препарату; попереджує розвиток нових і зменшує ріст кісткових метастазів, які вже присутні, в результаті чого знижується частота скелетних ускладнень, інтенсивності больового синдрому, потребі у проведенні променевої терапії та хірургічних втручань з приводу метастатичного процесу в кістковій тканині, що значно покращує якість життя пацієнтів; після перорального прийому швидко всмоктується в верхніх відділах ШКТ; максимальні концентрації в плазмі досягаються через 30 хв - 2 год при прийомі натщесерце, абсолютна біодоступність складає близько 0,6%; швидко зв'язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею; 40-50% від кількості препарату, що циркулює у крові, добре проникає у кісткову тканину і накопичується в ній; з білками плазми зв'язується близько 85%; елімінується з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (40-50%), решта виводиться в незміненому вигляді через нирки; та частина, що не всмокталась, виводиться незміненою з фекаліями; T1/2 - 10-60 год; загальний кліренс - 84-160 мл/хв.; нирковий кліренс - 50-60% від загального і залежить від кліренса креатиніну; різниця між загальним і нирковим кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною; після в/в введення в системний кровотік швидко зв'язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею; при в/в введенні з інтервалом в 4 тижні протягом 48 тижнів у пацієнтів з метастатичними ураженнями кісток системної кумуляції не відзначалось; немає даних про застосування препарату пацієнтами до 18 років.
Показання для застосування ЛЗ: метастатичні ураження кісткової тканини в результаті раку молочної залози з метою зниження ризику виникнення патологічних переломів, зменшення больового синдрому, гіперкальціємії, зменшення потреби у проведенні променевої терапії при больовому синдромі та загрозі переломів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: звичайно застосовується в умовах стаціонару і вводиться в/в крапельне протягом 1-2 год після попереднього розведення; метастатичні ураження кісток - 6 мг в/в крапельне протягом 1 год один раз в 3-4 тижні; гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях - тільки у вигляді 1-2 годинних в/в інфузій (доза препарату залежить від ступеня тяжкості гіперкальціємії): тяжка гіперкальціємія - одноразово вводять 4 мг; помірна гіперкальціємія - одноразово 2 мг (максимальна разова доза - 6 мг не призводить до посилення ефекту); при недостатньому ефекті після першого введення або при рецидиві гіперкальціємії можливе повторне введення препарату - при введенні препарату у дозі 2 мг чи 4 мг повторне введення препарату можна проводити через 18-19 днів; при введені препарату в дозі 6 мг повторне введення препарату можна проводити через 26 днів; рекомендується вживати по 1 табл. і 50 мг 1 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: диспепсія та гіпокальціємія
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до бісфосфонатів.
Форми випуску ЛЗ: концентрат для приготування р-ну для інфузій, 1 мг/мл по 6 мл, табл., вкриті оболонкою, по 50 мг, табл., вкриті плівковою оболонкою, по 150 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.C; термін придатності табл. - 2 роки; концентрату - 5 років.
Торгова назва:
II. Бандрон, "Natco Pharma Limited", Індія
Бонвіва, "F. Hoffmann-La Roche Ltd" пакування "F. Hoffmann-La Roche Ltd"; "Ivers-Lee AG", Швейцарія/Швейцарія
Бондронат, "Roche Diagnostics GmbH" для "F. Hoffmann-La Roche Ltd", Німеччина/Швейцарія
- Клодронова кислота (Acidum Clodronicum)
Фармакотерапевтична група ЛЗ: M05BA02 - засоби, які застосовують для лікування кісток. Засоби, що впливають на структуру і мінералізацію кісток.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: представник групи бісфосфонатів, які чинять специфічну дію на кістки; цей вибірковий ефект на кісткову тканину ґрунтується на високій спорідненості бісфосфонатів з кальцієвими солями кісток; біфосфонати пригнічують активність остеокластів; точний механізм дії ще не з'ясований.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: запобігає руйнуванню кісток, при експериментально спричиненій недостатності функції гонад, іммобілізації, лікуванні кортикостероїдами, гепарином, гормонами паращитовидної залози, протипухлинними засобами, а також у хворих з пухлинами; у концентраціях, які призводять до пригнічення остеолізу, клодронова кислота не чинить ніякого впливу на нормальну мінералізацію кісток; у пацієнтів з гіперкальціємією після в/в введення спостерігалося зниження рівня кальцію в сироватці; рівні кальцію досягали норми через 2-5 днів; тривалість ефекту становить 2-3 тижні; у пацієнтів з нормальним вмістом кальцію антиостеолітичний ефект був підтверджений зниженням екскреції кальцію і гідроксипроліну з сечею; клодронова кислота є також знеболювальним засобом у випадку остеолізу, спричиненого пухлинами, вона зменшує ймовірність переломів кісток у таких пацієнтів; тривале застосування клодронової кислоти зменшує розвиток нових і ускладнення вже існуючих остеолітичних уражень; подібно до інших біфосфонатів, рівень абсорбції клодронової кислоти в ШКТ після перорального застосування низький; приблизно 70% виводиться нирками, інші 30% зв'язуються переважно з кістковою тканиною; чинить вибіркову дію на кістки; не метаболізується, а виводиться з сечею в незміненому вигляді; T1/2 - 10-13 год, завдяки чому не очікується ніяке накопичення препарату в сироватці при застосуванні в рекомендованій добовій дозі; не потрібна доза насичення; однак, завдяки низькому всмоктуванню з ШКТ при в/в введенні досягається більш інтенсивний і швидкий ефект; клінічний ефект базується на концентрації речовини в місці дії, тобто в кістковій тканині; T1/2 з кісток залежить від ступеня їх ураження; коли клодронова кислота, зв'язана з кістковою тканиною, вивільняється в процесі остеоклазії, у місці остеолізису створюються високі місцеві концентрації, які чинять безпосередній вплив на остеокласти, які абсорбуються кісткою, й на інші клітини, що руйнують кістку.
Показання для застосування ЛЗ: остеоліз на фоні кісткових метастазів солідних пухлин або на фоні гематологічної неоплазії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: добова доза - 1600 мг, в окремих випадках може бути необхідна більш висока добова доза - до 3200 мг; табл. слід приймати, запиваючи великою кількістю рідини (не рекомендується приймати разом з молоком або іншими рідинами, багатими на кальцій); добову дозу слід приймати за 1 прийом, або перед сном - принаймні через 2 год після вечері; у разі шлунково-кишкової непереносимості добову дозу можна приймати за 2 прийоми; тривалість лікування залежить від перебігу захворювання; лікування тривале до 6 місяців, але вона може бути продовжена залежно від клінічного стану хворого; може також виникнути необхідність у поновленні лікування через деякий час.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота і діарея, особливо на початку лікування і при більш високих дозах; сечовидільна система - рідко порушення функції нирок, гострої ниркової недостатності, особливо після в/в введення; реакції гіперчутливості - шкірні реакції, бронхоспазм у пацієнтів з астмою, лабораторні показники - під час терапії рівень кальцію в сироватці може падати до показників гіпокальціємії, зниження рівня фосфатів у сироватці, підвищення рівня лужної фосфатази і лактатдегідрогенази у сироватці, збільшення кількості гормонів паращитоподібної залози в сироватці, а також підвищення активності трансаміназ, минуще збільшення рівнів креатиніну в сироватці.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до клодронової кислоти, біфосфонатів або до будь-яких інших наповнювачів; ниркова недостатність, за винятком короткочасного застосування у разі виключно функціонального порушення ниркового кліренсу, спричиненого гіперкальціємією; тяжкі гострі запальні захворювання ШКТ; вагітність; діти, оскільки досвід застосування препарату в дітей відсутній; не застосовувати у пацієнтів зі спадкоємною непереносимістю галактози (через вміст лактози), яка зустрічається рідко, з генетичним дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкозо-галактози.
Форма випуску ЛЗ: концентрат для приготування р-ну для інфузій, 1 мл концентрату для приготування р-ну для інфузій 60 мг (1 ампула на 5 мл містить динатрію клодронату 300 мг), табл., вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг, по 800 мг N 60, капсули по 400 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Бонефос(R), "Schering Оу" компанії "Schering AG", Фінляндія/Німеччина, "JenaHexal pharma GmbH" та "Schering Оу" компанії "Schering AG", Фінляндія/Німеччина
КлодронСандоз, "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Sandoz" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d.", Німеччина/Словенія
- Памідронова кислота (Acidum Pamidronicum)
Фармакотерапевтична група. M05BA03 - засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: натрію памідронат - активна речовина препарату - інгібітор резорбції кісткової тканини, що здійснюється остеобластами; взаємодіє з кристалами гідроксіапатиту кісткової тканини, гальмує їх розчинність; перешкоджає надходженню попередників остеокластів у кісткову тканину та інгібує їх перетворення в зрілі остеобласти; протидіє остеолізу, який індукується злоякісними пухлинами, знижує вираженість гіперкальціємії в онкологічних хворих і зумовлених нею клінічних проявів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: у хворих з кістковими метастазами (переважно остеолітичного характеру) злоякісних пухлин і мієломною хворобою запобігає або уповільнює прогресування змін скелета та їх наслідків (переломи, компресія спинного мозку, гіперкальціємія), знижує потребу в променевій терапії та хірургічних втручаннях), знижує вираженість болей, зумовлених ураженням кісток; при гіперкальціємії на фоні злоякісних новоутворень протягом 7-10 днів знижує вивільнення фосфатів з кісток, концентрацію Ca2+ у сироватці крові, співвідношення кальцій/креатинін і гідроксипролін/креатинін у сечі; має високу спорідненість з кальцифікованими тканинами, які вважаються "місцем уявної елімінації" памідронату; від початку інфузії концентрації препарату в плазмі крові швидко збільшуються, а в кінці інфузії - так само швидко знижуються; уявний T1/2 в плазмі становить 0,8 год; рівноважні концентрації досягаються при тривалості інфузії більше 2-3 год; при в/в інфузії 60 мг препарату, що триває більше 1 год, максимальна концентрація у плазмі становить приблизно 10 нмоль/мл; зв'язування циркулюючого памідронату з білками плазми відносно незначне (майже 54%) і підвищується у випадку патологічного збільшення вмісту кальцію у крові; препарат не зазнає біотрансформації при виведенні; після в/в введення приблизно 20-55% введеної дози виявляється у сечі протягом 72 год у незміненому вигляді; виведення з сечею двофазне, уявні T
1/2 становлять відповідно 1,6 і 27 год; загальний плазмовий кліренс становить приблизно 180 мл/хв, а нирковий кліренс - 54 мл/хв; нирковий кліренс корелює з кліренсом креатиніну; печінковий і метаболічний кліренс памідронату незначний; саме тому порушення функції печінки не впливає на фармакокінетику препарату; взаємодія з іншими лікарськими засобами незначна як на метаболічному рівні, так і на рівні зв'язування з білками плазми крові; при значному порушенні функції нирок (при кліренсі креатиніну < 30 мл/хв) середнє значення AUC зростає приблизно вдвічі; швидкість екскреції препарату з сечею знижується зі зниженням кліренсу креатиніну, хоча загальна кількість, що екскретується із сечею, істотно не залежить від зміни функції нирок; при порушенні функції нирок дозі спеціальної корекції дози препарату не потрібно.
Показання для застосування ЛЗ: захворюваня, які супроводжуються підвищеною активністю остеобластів - метастази злоякісних пухлин у кістках (переважно остеолітичного характеру) і мієломна хвороба (множинна мієлома III стадії), гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами; хвороба Педжета.
Спосіб застосування та дози: порошок, що міститься у фл., слід спочатку розчинити у стерильній воді для ін'єкцій, отриманий р-н перед введенням слід додатково розвести і вводити в/в повільно, шляхом інфузії зі швидкістю, що не перевищує 60 мг/год (1 мг/хв); як правило, доза препарату, що становить 90 мг і міститься в 250 мл інфузійного р-ну, вводиться протягом 2 год; при мієломній хворобі і при гіперкальціємії, зумовленій злоякісними пухлинами, рекомендується не перевищувати дозу в 90 мг, і вводити її в 500 мл інфузійного р-ну більше 4 год; при метастазах злоякісних пухлин у кістки (переважно остеолітичного характеру) і мієломній хворобі препарат застосовують у дозі 90 мг у вигляді разових інфузій, які проводяться кожні 4 тижні; у пацієнтів, які отримують хіміотерапію з 3-тижневими інтервалами, препарат в дозі 90 мг також може застосовуватися з 3-тижневими інтервалами; гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами: перед початком застосування препарату або в ході терапії рекомендується провести регідратацію хворого за допомогою 0,9% р-ну натрію хлориду; сумарна доза, яка використовується протягом курсу лікування, залежить від початкового рівня кальцію у сироватці крові пацієнта і може бути введена як протягом одноразової інфукції або декількох інфузій, що здійснюються протягом 2-4 послідовних днів; максимальна курсова доза препарату - 90 мг; істотне зниження концентрації кальцію у сироватці крові спостерігається через 24-48 год після введення, а нормалізація цього показника - протягом 3-7 днів; якщо нормалізація рівня кальцію у крові в межах указаного часу не досягається, можливо додаткове введення препарату; при відновленні гіперкальціємії проводяться повторні курси, необхідно враховувати, що зі збільшенням кількості курсів введення препарату його ефективність може знижуватися; хвороба Педжета: рекомендована сумарна курсова доза 180-210 мг; сумарна доза препарату, що досягає 180 мг, може бути введена або як 6 інфузій (по 30 мг 1 раз на тиждень), або як 3 інфузії (по 60 мг через тиждень); якщо для однієї інфузії припускається доза 60 мг, то в такому випадку для першого введення рекомендується застосовувати дозу 30 мг (сумарна курсова доза становить 210 мг); цей режим дозування (але вже з пропуском початкової дози 30 мг) можна повторювати через 6 місяців до досягнення ремісії захворювання або у випадку загострення.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: звичайно слабко виражена та минуща; безсимптомна гіпокальціємія і пропасниця (підвищення t тіла на 1-2 град.C), які звичайно розвиваються у перші 48 год після інфузії; іноді - загострення простого та оперізуючого герпесу; кровотворна система - анемія, тромбоцитопенія, лімфоцитопенія; дуже рідко - лейкопенія; імунна система - анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, бронхоспазм/задишка, набряк Квінке; ЦНС - симптоматична гіпокальціємія (парестезія, тетанія), головний біль, "безсоння, сонливість, судоми, запаморочення, летаргія, порушення орієнтації, зорові галюцинації; органи чуття - кон'юнктивіт, увеїт, ірит, іридоцикліт, склерит, епісклерит, ксантопсія; серцево-судинна система - АГ, ознаки лівошлуночкової недостатності (задишка, набряк легенів) або ознаки застійної серцевої недостатності; ШКТ - нудота, блювання, анорексія, біль у животі, діарея, закреп, гастрит, диспепсія; шкіра - висипання, свербіж; скелетно-м'язова система - транзиторний біль у кістках, артралгії, міалгії, генералізований біль, м'язові спазми; нирки - г. ниркова недостатність, центральний сегментний гломерулосклероз, включаючи руйнівний варіант, нефротичний с-м, гематурія; інше - пропасниця і грипоподібні симптоми, у місці інфузії препарату - біль, почервоніння, набряклість, затвердіння, флебіт, тромбофлебіт, гіпокальціємія, гіпофосфатемія, гіпокаліемія, гіпомагніємія, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, зміни функціональних печінкових проб, підвищення концентрації сечовини в сироватці, гіперкаліємія, гіпернатріємія; поодинокі випадки остеонекрозу (в основному щелепи).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або інших бісфосфонатів; вагітність та лактація; діти до 18 років.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 30 мг, 90 мг у фл. N 2 у комплекті з розчинником (вода для ін'єкцій) по 10 мл в амп. N 2, концетрат для приготування р-ну для інфузій по 1 мл (15 мг), 2 мл (30 мг), 4 мл (60 мг) або 6 мл (90 мг) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; після розведення у 5% р-ну глюкози або в 0,9% р-ну натрію хлориду хімічна і фізична експлуатаційна стабільність показана протягом 96 годин при t 25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Аредіа(R), "Novartis Pharma AG", Швейцарія
Паміредин, "Pharmascience Inc.", Канада
Памітор(R), "Torrex Pharma GmbH", Австрія
Паміфос, "Medac GmbH", Німеччина
Паміред, "Dr.Reddy's Laboratories Limited", Індія
- Фентаніл (Fentanyl)*
Фармакотерапевтична група: N02AB03 - наркотичний аналгетик.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: трансдермальний пластир, який забезпечує постійне надходження синтетичного анальгетика фентанілу, який переважно взаємодіє з (мю)-опіоїдними рецепторами; підвищує активність антиноцицептивної системи, збільшує поріг больового відчуття; основними терапевтичними ефектами препарату є знеболювальний і седативний.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: мінімальна ефективна знеболювальна концентрація фентанілу в сироватці у пацієнтів, які не приймали раніше опіоїдні аналгетики, становить 0,3-1,5 нг/мл; у цих пацієнтів частота побічних ефектів може зростати при концентрації фентанілу в крові вище 2 нг/мл; швидкість розвитку залежності від препарату і толерантності до аналгетичної дії має значні індивідуальні відмінності; препарат забезпечує постійне системне надходження фентанілу протягом 72 год після нанесення; після першої аплікації концентрації в сироватці зростають поступово, та зазвичай вирівнюються між 12 та 24 год та зберігаються відносно постійними протягом часу, що залишився від 72 год; після наступної 72-годинної аплікації досягається постійна концентрація препарату в сироватці, що зберігається при наступній аплікації пластиру того ж розміру; всмоктування дещо відрізняється залежно від місця аплікації (знижене всмоктування (приблизно 25%) спостерігалося під час аплікації пластиру на грудну клітину у порівнянні з верхньою частиною руки та спиною); зв'язується з білками плазми крові на 84%; має лінійну кінетику та метаболізується, в першу чергу, у печінці за рахунок CYP3A4; головний метаболіт - норфентаніл, який є неактивним; після видалення пластиру концентрації в сироватці знижуються поступово (приблизно на 50% за 13-22 год у дорослих та за 22-25 год у дітей); при всмоктуванні зі шкіри із сироватки зникає повільніше, ніж при в/в введенні; приблизно 75% фентанілу виділяється у сечу, головним чином, у вигляді метаболітів, менше 10% у незміненому вигляді; 9% виводиться з калом, переважно у вигляді метаболітів; порушення функції печінки та нирок може призвести до підвищення концентрацій у сироватці; у виснажених пацієнтів похилого віку та у хворих з генералізованими ураженнями знижується кліренс фентанілу, що призводить до більш подовженого кінцевого T1/2 речовини.
Показання для застосування ЛЗ: тяжкий хр. больовий с-м, який можна купірувати тільки за допомогою опіоїдних аналгетиків.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: пластир слід наносити на плоску поверхню неушкоджену шкіру тулуба або верхніх ділянок рук; перед застосуванням волосся на місці аплікації слід зістригти (не голити); якщо перед застосуванням системи місце аплікації необхідно вимити, то це слід зробити за допомогою чистої води (не слід використовувати мило, лосьйони, олії або інші засоби, оскільки вони можуть спричиняти подразнення шкіри або змінити її властивості); перед аплікацією шкіра повинна бути абсолютно сухою; пластир захищений з зовнішнього боку водонепроникною фольгою - його можна не знімати під час короткострокового перебування під душем; після видалення захисного шару пластир необхідно щільно притиснути долонею до місця аплікації на 30 сек; може знадобитися додаткова фіксація трансдермального пластиру; пластир розрахований на безперервне використання протягом 72 год, тому нова система може бути наклеєна на іншу ділянку шкіри після зняття попередньо наклеєної системи; на одну й ту саму ділянку шкіри трансдермальний пластир можна наклеювати не раніше, як через 3 дні; трансдермальний пластир не рекомендовано ділити або розрізати; необхідна доза підбирається індивідуально і має оцінюватися регулярно після кожного застосування; при першому використанні доза (розмір системи) підбирається, виходячи із попереднього використання опіоїдних аналгетиків, ступеня толерантності, супутнього медикаментозного лікування, стану пацієнта і тяжкості хвороби; у пацієнтів, які раніше не приймали опіоїди, спочатку використовується доза, яка не перевищує - 25 мкг/год; при переході пацієнта з перорального або парентерального застосування опіоїдів на лікування фентанілом початкова доза розраховується шляхом перерахунку загальної кількості анальгетиків, якиї потребує пацієнт протягом добу у відповідну дозу фентанілу (через пероральну дозу морфіну); початкова оцінка максимального знеболюючого ефекту може бути проведена не раніше, як через 24 год після аплікації; для успішного переходу з одного препарату на інший попередня знеболююча терапія повинна відмінятися поступово після аплікації початкової дози фентанілу, поки його знеболююча дія не стабілізується; трансдермальний пластир слід замінювати кожні 72 год; якщо через 48-72 год після аплікації початкової дози відбувається суттєве зниження знеболюючого ефекту, то заміна пластиру може бути проведена через 48 год; якщо після першої аплікації початкової дози адекватне знеболювання не досягнуто, то через 3 доби доза може бути збільшена доти, поки знеболюючого ефекту не буде досягнуто; зазвичай за один раз доза збільшується на 12,5 мкг/год або на 25 мкг/год; ля досягнення дози понад 100 мкг/год, можуть одночасно використовуватися декілька пластирів; деяким пацієнтам можуть бути потрібні додаткові або альтернативні способи введення опіоїдних аналгетиків, що перевищує 300 мкг/год; при переході з тривалого лікування морфіном на трансдермальне введення фентанілу, незважаючи на адекватну знеболюючу дію, може виникати синдром відміни (таким пацієнтам рекомендовано введення морфіну короткої дії у низьких дозах).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найбільш небезпечним побічним ефектом є пригнічення дихання; психічні розлади: дуже часто - сонливість; часто - седація, сплутаність свідомості, депресія, неспокій, нервозність, галюцинації, зниження апетиту; іноді - ейфорія, амнезія, безсоння, ажитація; дуже рідко - марення, астенія, розлад сексуальних функцій; нервової системи: дуже часто - сонливість, головний біль; іноді - тремор, парестезія, розлади мови; дуже рідко - атаксія, неепілептичні міоклонічні реакції; орган зору: рідко - амбліопія; серцево-судинна система; іноді - брадикардія, тахікардія, гіпотензія, гіпертензія, рідко - аритмія, вазодилятація; дихальна система: іноді - задишка, гіповентиляція, дуже рідко - пригнічення дихання, апное, кровохаркання, обструктивне ураження легень, фарингіт, ларингоспазм; ШКТ: дуже часто - нудота, блювання, закреп; часто - ксеростомія, диспепсія; іноді - діарея, гикавка, непрохідність кишечника, метеоризм; імунна система: дуже рідко - анафілаксія; шкіра та підшкірні тканини: дуже часто - пітливість, свербіж, часто - місцеві реакції шкіри, іноді - висипання, еритема; нирки та сечовивідна система: іноді - затримка сечі, олігурія, біль у сечовому міхурі, загальні розлади: рідко - набряк, відчуття холоду, при тривалому застосуванні можуть розвинутися толерантність до препарату, фізична та психічна залежність, симптоми абстиненції, пов'язаної з опіоїдами (наприклад, нудота, блювання, діарея, неспокій, тремтіння), можуть зустрічатися при заміні раніше використовуваних опіоїдних аналгетиків на трансдермальний пластир, який містить фентаніл.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, лікування гострого або післяопераційного болю через відсутність можливості підібрати дозу у короткий термін та ймовірності розвитку пригнічення дихання, що є загрозою для життя; тяжкі ураження ЦНС; одночасне застосування інгібіторів МАО та їх приймання протягом 14 днів після відміни препарату трансдермальної форми фентанілу.
Форма випуску ЛЗ: трансдермальний пластир (трансдермальна терапевтична система) - 1 пластир містить фентанілу 4,2 мг (ТТС 25 мкг/год), 8,4 мг (ТТС 50 мкг/год), 12,6 мг (ТТС 75 мкг/год), фентанілу 16,8 мг (ТТС 100 м кг/год).
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Матріфен(R), "Нікомед Данія АпС", Данія
Дюрогезік(R), "Janssen Pharmaceutica N.V."; "ALZA Ireland Ltd.", Бельгія/Ірландія
7. Вакцини
- УРО-БЦЖ (URO-BCG)
Фармакотерапевтична група. L03AX03 - імуностимулюючий засіб.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: ліофілізована суспензія живої бактерії Кальмета-Герена (Bacillus Calmette-Guerin), що була отримана з Mycobacterium bovis, штам RIVM, стимулює імунну систему та виявляє протипухлинну активність.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діє як неспецифічний імуностимулятор, шляхом реалізації декількох механізмів, що впливають на клітини імунної системи: підвищує макрофагоцитну функцію селезінки та активізує природні "клітини-вбивці"; інстиляція стимулює збільшення кількості гранулоцитів, моноцитів/макрофагів і T-лімфоцитів, що вказує на місцеву активацію імунної системи, підвищується концентрація цитокінів; більшість бактерій виводиться із сечею в перші год після інстиляції; не встановлено, чи може мікобактерія проходити через неушкоджену уротеліальну стінку.
Показання для застосування ЛЗ: карцинома in situ; лікування рецидивів урогенітальної карциноми, що вразила лише слизову оболонку, урогенітальної карциноми in lamina propia, коли не вражені м'язові тканини сечового міхура (T1), карциноми in situ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед застосуванням необхідно в асептичних умовах приготувати суспензію за допомогою стерильного 0,9% р-ну хлориду натрію; карцинома in situ - інстиляція р-ну у сечовий міхур 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів поспіль (стандартна схема), схему можна повторити, якщо не вдалося досягти ремісії пухлини та якщо існують клінічні показання для цього; після перерви у лікування протягом 4 тижнів, введення препарату у міхур слід продовжувати одночасно з підтримуючою терапією, яка буде описана нижче; ад'ювантна терапія - лікування слід починати приблизно через 2-3 тижні після проведення трансуретральної резекції (ТУР) або біопсії сечового міхура, без застосування травматичної катетеризації, та слід повторювати щотижня, протягом 6 тижнів; підтримуюча терапія - одна схема включає лікування протягом 12 місяців, з місячними перервами між окремими інстиляціями; інша - полягає у ввідному курсі протягом 6 тижнів, за яким ідуть З інстилювання щотижня у 3, 6, 12, 18, 24, 30 та 36-й місяці. За цією схемою повний курс у 27 інстиляцій триває 3 роки; препарат слід вводити, дотримуючись правил проведення інтравезикулярної ендоскопії.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота, блювання, кишкова фістула, перитоніт; розлади сечовидільної системи: цистит і запальні реакції (гранульома) сечового міхура, часте сечовипускання, що супроводжується відчуттям дискомфорту та болем, інфекції сечовивідної системи, макроскопічна гематурія, ретракція сечового міхура, непрохідність сечовивідних шляхів, абсцес нирки; репродуктивна система - безсимптомний гранульоматозний простатит, орхіт або епідидиміт, що не піддаються лікуванню протитуберкульозними препаратами, інфекція головки пеніса; зміна складу крові - цитопенія, анемія; імунна система - АР (набряки повік, кашель), с-м Рейтера (кон'юнктивіт, асиметричний олігоартрит і цистит), скелетно-м'язова система - артрит, артралгія, остеомієліт, інфекція кісткового мозку, абсцес поперекового м'язу; загальні розлади - гарячка, грипоподібні симптоми, гіпотензія; органи дихання - міліарний пневмоніт, легенева гранульома; печінка та жовчний міхур - гепатит; шкірні прояви - висипання на шкірі та абсцеси; очі - хоріоретініт, кон'юктівіт, увеїт; місцеві побічні реакції - відчуття дискомфорту та біль під час сечовипускання, часті позиви до сечовипускання.
Протипоказання до застосування: гіперчутливість до препарату, активна форма туберкульозу, проведене променеве лікування сечового міхура, лактація, лікування пацієнтів з пригніченим імунітетом або осіб із вродженим або набутим імунодефіцитом, що був спричинений чи то супутньою хворобою, чи то протираковою терапією, чи то імуносупресивною терапією (наприклад, кортикостероїди).
Форма випуску ЛЗ: порошок для приготування суспензії для введення у сечовий міхур у фл. з розчинником по 50 мл із пристроєм для з'єднання, адаптером для катетера та катетером
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при 2-8 град.C (в холодильнику); треба використовувати негайно після приготування р-ну; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Уро-БЦЖ, "NVI"; "B. Braun M GmbH"; "Medac GmbH", Нідерланди/Німеччина.
Директор ДП "Державний фармакологічний центр" МОЗ України В.Т.Чумак