Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо сприяння будівництву

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) абзац перший частини першої статті 96 після слова "розміщення" доповнити словами "підготовчих робіт до будівництва";

2) абзац перший частини другої статті 96-1 після слова "виконання" доповнити словами "підготовчих або".

2. У Земельному кодексі України ( 2768-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):

1) пункт "ґ" статті 7, пункт "б" статті 8, пункт "б" статті 10 виключити;

2) статтю 93 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом".

У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою;

3) у статті 102-1:

частину другу доповнити словами "крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті";

після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

4. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років".

У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою;

4) абзац перший частини першої статті 116 доповнити словами "або за результатами аукціону";

5) у статті 118:

у частині шостій:

перше речення після слів "подають заяву" доповнити словами "про вибір місця розташування земельної ділянки";

друге речення викласти в такій редакції: "До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства)";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу";

6) у статті 122:

у назві слова "по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування" замінити словами "щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування";

у частинах першій - сьомій слова "надають" і "надає" замінити відповідно словами "передають" і "передає", а слова "у постійне користування юридичним особам" - словами "у власність або у користування";

у частині другій слова "Районні, обласні" замінити словами "Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні";

7) статті 123 і 124 викласти в такій редакції:

"Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або
комунальної власності у користування

1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок;

надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

3. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.

4. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

5. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

7. Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

8. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України клопотання разом з проектом відведення земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають свої пропозиції до Кабінету Міністрів України.

9. При наданні земельної ділянки у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим клопотання разом із проектом відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк подає свої пропозиції до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

10. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється:

затвердження проекту відведення земельної ділянки;

вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

11. Відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду

1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди";

8) назву глави 20 викласти в такій редакції:

"Глава 20
продаж земельних ділянок або прав на них
на підставі цивільно-правових договорів";

9) статтю 127 викласти в такій редакції:

"Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної
власності або прав на них

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу";

10) у статті 128:

у частині другій:

друге речення викласти в такій редакції: "У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки";

доповнити абзацами другим - п'ятим такого змісту:

"До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу;

в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови";

частину четверту виключити;

частину п'яту доповнити пунктами "г" та "ґ" такого змісту:

"г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки";

друге речення частини сьомої після слова "оплату" доповнити словами "або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу)";

частини восьму, дев'яту та одинадцяту викласти в такій редакції:

"8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України";

"11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом";

11) у статті 129:

у назві слово "Продаж" замінити словами "Особливості продажу";

у другому реченні частини п'ятої слова "договір оренди землі" замінити словами "документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці";

12) статтю 133 викласти в такій редакції:

"Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них

1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана (передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).

3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.

4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.

5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) визначається законом";

13) назву глави 21 викласти в такій редакції:

"Глава 21
продаж земельних ділянок або прав на них
на конкурентних засадах";

14) статті 134 і 136 викласти в такій редакції:

"Стаття 134. Обов'язковість продажу земельних ділянок
державної чи комунальної власності або прав на
них на конкурентних засадах (земельних торгах)

1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди;

використання земельних ділянок для користування надрами та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

перебування в користуванні земельних ділянок або розташованих на них будівель підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності, підприємств і громадських організацій у сферах культури і мистецтв (у тому числі національних творчих спілок);

розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав і міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

будівництва та обслуговування лінійних об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);

проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону;

будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено.

3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу";

"Стаття 136. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах

1. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.

2. Добір земельних ділянок державної або комунальної власності для формування переліку, зазначеного в частині першій цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. При доборі земельних ділянок враховуються маркетингові дослідження, інвестиційна привабливість, звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

3. Земельна ділянка, у тому числі та, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або комунальної власності, виставляється на земельні торги окремим лотом після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

б) визначення вартості лота, при чому вартість земельної ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці;

в) виготовлення технічного паспорта об'єкта продажу.

4. У технічному паспорті містяться відомості про:

а) розміри земельної ділянки;

б) місце розташування (адресу);

в) форму власності (державна чи комунальна);

г) грошову оцінку земельної ділянки або прав на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису) та оцінку розташованого на ній об'єкта нерухомого майна і стартову ціну лота;

ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;

д) цільове призначення земельної ділянки;

е) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

є) інвентаризаційний опис будівель і споруд (для забудованої земельної ділянки).

5. Технічний паспорт об'єкта продажу (лота), умови його продажу, у тому числі (у разі необхідності) вимоги щодо граничних термінів забудови земельної ділянки, розміру відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, визначення розміру пайової участі (внеску) у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, затверджуються органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

6. Положення про технічний паспорт об'єкта продажу (лота), який виставляється на земельні торги, затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які виставляються на аукціон, виготовляється на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування";

15) у статті 137:

у частині першій слова "виставлення на земельні торги земельних ділянок" замінити словами "об'єкт продажу (лот)", а слово "таких" виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Офіційна інформація про об'єкт продажу (лот) повинна містити відомості про:

а) розміри земельної ділянки;

б) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання (пріоритетні та допустимі);

в) умови продажу та стартову ціну;

г) місце і час проведення торгів;

ґ) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

д) найменування та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом об'єкта продажу (лота)";

16) статтю 151 викласти в такій редакції:

"Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних з
вилученням (викупом) та вибором земельних
ділянок

1. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

2. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.

3. Погодження матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок на особливо цінних землях, а також для розміщення та обслуговування будівель і споруд іноземних держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

4. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

5. До заяви (клопотання) додаються:

а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

6. Типова форма заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

У разі вилучення органами виконавчої влади земельних ділянок державної власності у межах населеного пункту матеріали заяви (клопотання) подаються для розгляду до відповідного органу місцевого самоврядування.

Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги щодо відведення земельної ділянки надаються цими органами у межах їх повноважень, визначених законом.

Склад та зміст вимог щодо відведення земельної ділянки, які надаються уповноваженими органами, визначаються Кабінетом Міністрів України.

8. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали вибору місця розташування земельної ділянки до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

9. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, матеріали вибору місця розташування земельної ділянки подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає ці матеріали і в місячний строк подає свої пропозиції до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

10. Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

11. Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.

12. Спори, пов'язані з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок, вирішуються в судовому порядку";

17) пункт 1 розділу X "Перехідні положення" доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

"Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" ( 15-92 ), є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)".

3. У Цивільному кодексі України ( 435-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):

1) у статті 407:

частину другу доповнити словами "крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу";

2) частину першу статті 408 доповнити словами "і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років";

3) текст статті 413 викласти в такій редакції:

"1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

5. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років".

4. У Законі України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 52, ст. 683; 2001 р., N 16, ст. 76; 2007 р., N 34, ст. 444):

1) абзац п'ятий частини другої статті 13 викласти в такій редакції:

"розроблення та подання на затвердження регіональних правил забудови";

2) у статті 14:

в абзаці четвертому частини першої слова "дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності" замінити словами "містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок";

у частині другій слова "вихідних даних (архітектурно-планувального завдання, завдання на проектування і технічних умов)" замінити словами "містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок";

3) частину першу статті 16 доповнити словами "та якнайкращих умов життєдіяльності людини";

4) частини другу і третю статті 18 виключити;

5) у частині першій статті 21 слова "на підставі" замінити словами "відповідно до", а слово "та" замінити словами "місцевих правил забудови з урахуванням".

5. Частину першу статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 46, ст. 411; 2000 р., N 46, ст. 398) доповнити абзацом такого змісту:

"проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

6. Статтю 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238 із наступними змінами) доповнити частиною тринадцятою такого змісту:

"Податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об'єктів містобудування, справляється у розмірі, визначеному частиною десятою цієї статті, у разі:

перевищення строку, встановленого для будівництва об'єкта містобудування при наданні земельної ділянки або визначеного умовами проведення земельних торгів;

перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації".

7. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2007 р., N 34, ст. 444):

1) у статті 31:

у пункті "а" частини першої:

підпункт 9 викласти в такій редакції:

"9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок";

доповнити підпунктом 10 такого змісту:

"10) проведення громадського обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів";

частину другу виключити;

2) пункт 12 частини першої статті 44 викласти в такій редакції:

"12) видача замовникам відповідно до законодавства містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок за межами населених пунктів".

8. У пункті 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 11, ст. 79) слова "інвесторів (забудовників)" замінити словами "замовників будівництва", а слова "з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста" - словами "але не вище граничного розміру, встановленого законом".

9. У Законі України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246; 2006 р., N 39, ст. 342; 2007 р., N 34, ст. 444):

1) абзац сьомий та одинадцятий статті 1 викласти в такій редакції:

"містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів містобудування, встановлені законодавством та затвердженою містобудівною документацією";

"замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування";

2) в абзаці восьмому статті 1, частині першій статті 15, абзаці третьому статті 22, абзацах третьому та четвертому статті 23 слова "архітектурно-планувальне завдання" в усіх відмінках і числах замінити словами "містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки" у відповідному відмінку і числі;

3) статтю 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Вихідні дані на проектування

Розроблення проектів (проектування) об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:

містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки;

технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури;

завдання на проектування об'єкта архітектури.

Надання завдання на проектування є обов'язком замовника (забудовника) і здійснюється в порядку виконання умов договору з розробником проекту (архітектором).

Надання містобудівних умов і обмежень забудови відповідної земельної ділянки та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.

Додержання вихідних даних при проектуванні об'єкта архітектури є обов'язковим";

4) у статті 7:

після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та органами охорони культурної спадщини, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами.

Проектна документація на будівництво об'єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури, лише у разі неможливості виконання цих умов при проектуванні об'єкта".

У зв'язку з цим частини третю - десяту вважати відповідно частинами п'ятою - дванадцятою;

частину сьому викласти в такій редакції:

"Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності погодження архітектурно-планувальної частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури і позитивного висновку державної експертизи";

5) статтю 14 доповнити частиною шостою такого змісту:

"Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення";

6) у статті 15:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом і діє на громадських засадах. Не допускається стягнення коштів із замовників (забудовників) та розробників проектів за підготовку до розгляду та розгляд цих проектів на засіданнях архітектурно-містобудівної ради".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

у частині третій слова "умов архітектурно-планувального завдання" замінити словами "містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки", а слова "і надаватися відповідні висновки" виключити;

7) частину другу статті 17 викласти в такій редакції:

"Відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";

8) статтю 26 доповнити частиною другою такого змісту:

"Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил, регіональним і місцевим правилам забудови";

9) статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Істотною умовою договору про створення твору містобудування є правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику".

У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою.

10. У Законі України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 250; 2006 р., N 43, ст. 412; 2007 р., N 9, ст. 70, N 21, ст. 287, N 34, ст. 444):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів";

2) у статті 1:

абзаци четвертий та дев'ятий викласти в такій редакції:

"містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель";

"детальний план території - містобудівна документація, що визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів";

доповнити абзацами вісімнадцятим - двадцять третім такого змісту:

"містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта;

намір забудови (земельної ділянки, території) - заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, подана у встановленому законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди та орієнтовних характеристик забудови;

замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

громадське обговорення - процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно до вимог цього Закону;

громадські слухання - форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови;

погоджувальна комісія - комісія, що утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і для прийняття узгоджених рішень";

3) частину шосту статті 3 викласти в такій редакції:

"Проведення експертизи містобудівної і проектної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України";

4) статтю 8 виключити;

5) в абзаці п'ятому частини другої статті 12 слова "надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування" виключити;

6) абзац третій частини першої статті 13 доповнити словами "містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок";

7) статтю 18 виключити;

8) статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Регіональні правила забудови

Регіональні правила забудови розробляються на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Регіональні правила забудови після їх погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню через регіональні засоби масової інформації.

Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону, за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону";

9) частину дванадцяту статті 22 викласти в такій редакції:

"Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розміщення об'єктів містобудування та надання вихідних даних для їх проектування";

10) статті 23 і 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 23. Забудова територій

Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.

Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього Закону.

Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.

Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Стаття 24. Порядок вирішення питань забудови території

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Замовник або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.

Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.

У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державними нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови земельної ділянки за межами населеного пункту відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику згоду на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.

У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених фізичними чи юридичними особами, вони вправі доручити відповідному органу земельних ресурсів і органу містобудування та архітектури внести пропозиції щодо добору земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.

Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови.

У разі намірів будівництва з ініціативи органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за межами населених пунктів та за відсутності місцевих правил забудови вони можуть доручити відповідному органу містобудування та архітектури виконувати функції замовника з розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, що підлягає громадському обговоренню.

Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного обґрунтування незалежно один від одного.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені в містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення в порядку, встановленому цим Законом, затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.

Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, містобудівної документації. У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об'єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування може бути продовжено строк підготовки такого висновку, але не більше ніж на два тижні.

На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.

За результатами громадського обговорення містобудівного обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини четвертої цієї статті або затверджені рішенням відповідної місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єкту (об'єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.

Розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в порядку, встановленому законодавством";

11) статтю 24-1 виключити;

12) у статті 25:

у частині першій:

перше речення після слів "є засобом" доповнити словами "її упорядкування шляхом";

друге речення викласти в такій редакції: "Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і забезпечуватися одним або кількома інвесторами";

частини п'яту та шосту виключити;

13) статті 26 і 27 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Дотримання регіональних та місцевих правил
забудови

Суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися регіональних та місцевих правил забудови.

Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки. Інформація про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються без згоди власника або користувача цієї земельної ділянки. Строк надання такої інформації встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати двох календарних тижнів.

Стаття 27. Вихідні дані для проектування об'єкта
містобудування

Фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.

Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування;

завдання на проектування.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються в порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону.

У містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки згідно з місцевими правилами забудови, містобудівним обґрунтуванням можуть визначатися вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що подаються на затвердження, а також вимоги до змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, визначається договором і не може перевищувати трьох місяців.

Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування після отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію, у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним особи. Перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, встановлюється містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки.

При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території цієї земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів поза межами його земельної ділянки, величина пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зменшується на суму пов'язаних з цим витрат. Побудовані замовником інженерні мережі та/або об'єкти передаються на баланс відповідним підприємствам з їх утримання.

Вихідні дані об'єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років.

Замовник має право звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також до осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк дії вихідних даних. Рішення про продовження чи непродовження строку дії вихідних даних приймається на підставі мотивованого висновку спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

Зміни до вихідних даних протягом строку, встановленого частиною дев'ятою цієї статті, можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Організація розроблення містобудівного обґрунтування, його погодження, а також отримання в інтересах замовника вихідних даних у повному обсязі може здійснюватися на договірних засадах з підприємством, установою чи організацією. Уповноважене підприємство, установа чи організація для виконання своїх функцій від імені замовника має право отримувати від органів влади та підприємств, установ і організацій весь обсяг відповідної містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації.

Порядок надання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника або за згодою замовника - на територію цієї земельної ділянки, а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж за договором, укладеним із замовником. У разі невиконання зобов'язань щодо підключення об'єкта до інженерних мереж у встановлений договором строк їх власник несе відповідальність, передбачену законом та договором.

У разі відсутності місцевих правил забудови населеного пункту громадяни, які є власниками або користувачами земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, замість вихідних даних, зазначених у частині другій цієї статті, можуть отримати у відповідному органі містобудування та архітектури будівельний паспорт об'єкта містобудування. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується такий порядок, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними або місцевими правилами забудови";

14) доповнити статтею 27-1 такого змісту:

"Стаття 27-1. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і
розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту

Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

об'єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати:

10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);

5 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:

розмір пайового внеску;

терміни (графік) оплати пайового внеску;

відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об'єкта містобудування в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом";

15) частину другу статті 28 після слова "розроблення" доповнити словом "погодження";

16) доповнити статтею 28-1 такого змісту:

"Стаття 28-1. Дозвіл на виконання підготовчих робіт

Для організації будівництва та підготовки будівельного майданчика до початку виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання робіт до будівництва об'єкта: підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Замовник або уповноважена ним особа для одержання дозволу на виконання підготовчих робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельною контролю письмову заяву, до якої додаються:

документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані в установленому законом порядку;

проект виконання підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм;

документ про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт.

Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу дозволу на виконання підготовчих робіт або про відмову в його видачі, видача та реєстрація дозволу на виконання підготовчих робіт (або відмова в його видачі) інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відмова у видачі дозволу на виконання підготовчих робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.

Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання підготовчих робіт є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Надання дозволу на виконання підготовчих робіт здійснюється на безоплатній основі.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт видається на строк не більше одного року.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю одночасно з видачею дозволу на виконання підготовчих робіт зобов'язані письмово інформувати відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про видані дозволи на виконання підготовчих робіт.

Приступати до виконання підготовчих робіт замовнику та підряднику дозволяється не раніше ніж через сім календарних днів з дня отримання дозволу на виконання підготовчих робіт.

Знесення зелених насаджень, будівель та споруд здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Контроль за виконанням підготовчих робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

надання замовнику дозволу на виконання будівельних робіт;

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, підрядником);

систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення підготовчих робіт;

порушення проекту виконання підготовчих робіт;

перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.

Інформація про дозвіл на виконання підготовчих робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих (скасованих) дозволів на виконання підготовчих робіт та відмов у наданні дозволу на виконання підготовчих робіт.

Форма дозволу на виконання підготовчих робіт, форма заяви, що подається для отримання дозволу, та форма відмови у наданні дозволу, порядок їх видачі та скасування (анулювання) і ведення їх реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України";

17) текст статті 29 викласти в такій редакції:

"Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:

1) документи від замовника будівництва:

документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;

відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);

фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);

2) документи від підрядника будівництва:

копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;

копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку;

договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта;

документ про призначення відповідальних виконавців робіт;

відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;

пропозиції щодо залучення субпідрядників.

Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви.

Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.

Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта.

Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на строк не більше одного року.

Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт;

видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства;

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником);

систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт;

перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.

Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів України";

18) текст статті 30-1 викласти в такій редакції:

"Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються:

проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку;

акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).

Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову в його видачі, реєстрація виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі здійснюються інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відмова у видачі сертифіката відповідності інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень.

Підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об'єкта погодженій та затвердженій проектній документації на будівництво цього об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.

Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт.

Спори, пов'язані з видачею сертифіката відповідності або відмовою у його видачі, вирішуються судом.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі.

Форма сертифіката відповідності, форма заяви, що подається для одержання сертифіката, форма відмови у видачі сертифіката, форма акта готовності об'єкта до експлуатації, порядок видачі сертифікатів відповідності, порядок ведення їх реєстру, розмір та порядок внесення плати за їх видачу затверджуються Кабінетом Міністрів України";

19) доповнити розділом IV-1 такого змісту:

"РозділIV-1.
Порядок врахування громадських і приватних
інтересів при плануванні і забудові територій

Стаття 30-2. Предмет громадського обговорення

Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме:

схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;

генеральних планів населених пунктів;

детальних планів територій;

проектів забудови територій;

містобудівного обґрунтування розміщення об'єктів містобудування.

У разі розроблення генеральних планів населених пунктів у дві стадії громадському обговоренню підлягають окремо проект концепції розвитку населеного пункту та безпосередньо проект генерального плану населеного пункту.

Громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз.

Проектування і будівництво окремих будівель і споруд, не передбачених чинним генеральним планом (для малих і середніх населених пунктів), детальним планом території (для великих, більших і найбільших населених пунктів), не допускається і не виноситься на обговорення.

Стаття 30-3. Організація проведення громадського обговорення
проектів містобудівної документації, місцевих
правил забудови

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради, а також сільські, селищні, міські, районні у місті ради (їх виконавчі органи) при вирішенні питань планування і забудови територій зобов'язані забезпечити:

оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

оприлюднення розроблених та погоджених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови і доступ громадськості до цієї інформації;

реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій (зауважень) громадськості, поданих до проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови;

проведення громадських слухань з обговорення проектів містобудівної документації та місцевих правил забудови;

узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками документації через погоджувальну комісію;

винесення нерозв'язаних погоджувальною комісією спірних питань на розгляд відповідної ради;

оприлюднення результатів громадського обговорення, затверджених містобудівної документації та місцевих правил забудови.

Оприлюднення прийнятих Верховною Радою Автономної Республіки Крим або відповідним органом місцевого самоврядування рішень щодо розроблення та затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, результатів громадського обговорення проектів містобудівної документації та місцевих правил забудови здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів (за наявності).

Прийняті рішення про розроблення та затвердження містобудівної документації, що поширюються на інші адміністративно-територіальні одиниці, надаються відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим або відповідний орган місцевого самоврядування зобов'язані інформувати громадськість через місцеві засоби масової інформації (за наявності) про прогнозовані правові, економічні та екологічні наслідки впровадження схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій, проектів забудови територій.

Оприлюднення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня надходження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування розроблених та погоджених в установленому законодавством порядку таких проектів шляхом публікації повідомлень про проведення громадського обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови та поширення їх у друкованому вигляді у формі інформаційного пакета чи брошури.

Проекти містобудівної документації, що поширюються на інші адміністративно-територіальні одиниці, надсилаються відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

Повідомлення про громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови має містити:

назву проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови, їх значення для планування території та межі територій, у тому числі суміжних, на якій проживають особи, які мають право брати участь у громадських слуханнях з обговорення відповідних проектів;

відомості про замовника та розробника, підстави розроблення;

положення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови, у тому числі графічний матеріал, що відображають зміст зазначеної документації з проектними рішеннями;

порядок, місце і строки детального ознайомлення з проектом відповідної документації;

найменування та місцезнаходження, контактну інформацію органу, до якого слід звертатися із пропозиціями (зауваженнями);

строк подання пропозицій (зауважень) громадськості;

інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентації, прилюдного експонування, телевізійних програм, публічних конференцій, "круглих столів");

дату, час та місце проведення громадських слухань з обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови;

висновки державної експертизи на проект відповідної документації.

Особи, які виносять проекти відповідної документації на обговорення, є відповідальними за їх автентичність (відповідність документації, що обговорюється), а також за додержання вимог законодавства та державних норм і стандартів.

Повідомлення про громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови є підставою для подання пропозицій (зауважень) громадськості до Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції (зауваження) громадськості подаються до початку проведення громадських слухань, а також можуть бути висловлені та внесені до протоколу під час проведення громадських слухань.

Пропозиції (зауваження) громадськості мають бути обґрунтовані, а також містити посилання на положення відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил.

Дата проведення громадських слухань визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим або відповідним органом місцевого самоврядування у строк:

не менше трьох і не більше п'яти місяців з дня оприлюднення повідомлення про громадське обговорення проектів схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій, місцевих правил забудови;

не менше двох і не більше чотирьох місяців з дня оприлюднення повідомлення про громадське обговорення проектів забудови територій;

не менше одного і не більше трьох місяців з дня оприлюднення повідомлення про громадське обговорення проекту містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта містобудування.

Місце та час проведення громадських слухань визначаються залежно від виду документації, що виноситься на обговорення, з урахуванням можливості забезпечення присутності всіх імовірних учасників.

Стаття 30-4. Вимоги до осіб - учасників громадських слухань

У громадських слуханнях можуть брати участь:

повнолітні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розробляється документація, або на суміжній з нею, що визначається відповідним органом місцевого самоврядування, відповідальним за проведення громадських слухань;

юридичні особи, приміщення яких розташовані на території, щодо якої розробляється документація, в особі їх повноважних представників;

власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею, що визначається відповідним органом місцевого самоврядування, відповідальним за проведення громадських слухань;

представники громадських організацій, органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

замовники та розробники документації;

посадові особи Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування;

народні депутати України, депутати відповідних рад.

Стаття 30-5. Проведення громадських слухань.

Розгляд пропозицій (зауважень) громадськості

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради, а також сільські, селищні, міські ради (їх виконавчі органи) у визначені цим Законом строки проводять громадські слухання відповідних проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови. Громадські слухання проводяться під головуванням представника Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування.

До обов'язків головуючого на громадських слуханнях належить:

забезпечення реєстрації учасників слухань;

забезпечення обрання секретаріату слухань у складі трьох осіб - представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування, громадськості та замовника документації;

оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту проведення слухань;

інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та письмових пропозицій (зауважень) щодо предмета обговорень;

надання можливості розробникам викласти основні положення документації, яка підлягає обговоренню, та проблемні питання, що заслуговують на увагу громадськості;

інформування учасників слухань про подані пропозиції (зауваження) та порядок їх урахування;

надання можливості представникам громадськості поставити запитання та висловити свою думку;

забезпечення ведення обговорення та прийняття відповідних рішень щодо пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту;

оголошення рішення про призначення членів погоджувальної комісії від Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування;

забезпечення обрання членів погоджувальної комісії від громадськості;

підбиття підсумків громадських слухань та інформування учасників слухань про порядок урахування пропозицій (зауважень) громадськості.

До складу погоджувальної комісії входять:

посадові особи Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування;

представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів, залежно від виду проектної документації;

представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці;

уповноважені представники громадськості, які обираються на громадських слуханнях. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування, яка головувала на громадських слуханнях.

Протокол слухань складається секретаріатом за участю членів погоджувальної комісії, підписується ними та головуючим. За наявності спірних питань, обґрунтованих з посиланням на нормативно-правові акти, у протоколі фіксується мотивоване обґрунтування члена (членів) погоджувальної комісії.

У разі відсутності пропозицій (зауважень) громадськості складається відповідний акт.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).

Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.

Під час проведення громадських слухань здійснюється їх фіксація за допомогою засобів аудіовізуального запису та іншими доступними засобами.

У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим або відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Стаття 30-6. Урахування результатів громадського обговорення

У разі потреби за результатами громадського обговорення вносяться необхідні зміни до документації та проводиться її повторна державна експертиза, витрати за яку оплачуються замовником, а Верховна Рада Автономної Республіки Крим або відповідний орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення щодо затвердження містобудівної документації.

Сторона, не згідна з рішенням органу місцевого самоврядування, може оскаржити його в судовому порядку.

Затвердження проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови без їх громадського обговорення забороняється, а матеріали громадського обговорення є невід'ємною складовою містобудівної документації, місцевих правил забудови.

Стаття 30-7. Фінансування заходів з громадського обговорення

Фінансування заходів з громадського обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови здійснюється за рахунок коштів замовників цих проектів";

20) у частині першій статті 32:

в абзаці шостому слова "дозволів на будівництво" замінити словами "містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок";

в абзаці сьомому слова "видачі дозволів на будівництво об'єктів містобудування" замінити словами "наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки".

11. Статтю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" ( 963-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 350; 2008 р., N 24, ст. 237) після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

"невикористання земельної ділянки, переданої під забудову, - порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови".

У зв'язку з цим абзаци дев'ятий - п'ятнадцятий вважати відповідно абзацами десятим - шістнадцятим.

12. У Законі України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., N 27-28, ст. 253):

1) текстстатті 8-1 викласти в такій редакції:

"Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу";

2) у статті 9:

частину другу доповнити словами "із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається";

доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"Не допускається продаж орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності, строк дії договору оренди яких не закінчився та на яких розпочато будівництво об'єктів житлового та/або нежитлового призначення, або розпочато проектно-вишукувальні роботи для будівництва таких об'єктів.

Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки";

3) у статті 15:

частину першу доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:

"умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки";

в абзаці шостому частини четвертої слова "у випадках, передбачених цим Законом" замінити словами "у разі його розроблення згідно із законом";

4) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Порядок укладення договору оренди землі

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України ( 2768-14 ), або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування";

5) частину першу статті 31 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем".

13. Абзац сьомий статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" ( 1808-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 38, ст. 471) викласти в такій редакції:

"проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення".

14. Абзац другий частини першої статті 27 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" ( 2807-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517) доповнити реченням такого змісту: "Підготовчі роботи до будівництва можуть бути здійснені на підставі дозволу на виконання підготовчих робіт, наданого в порядку, визначеному законодавством".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім:

підпунктів 2, 4 пункту 4, абзаців третього та четвертого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 7, підпунктів 1-4 та абзацу п'ятого підпункту 6 пункту 9, абзаців сьомого та восьмого підпункту 2, підпунктів 5, 10, 11, 13, 16, 17, 20 пункту 10 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а щодо об'єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва;

пункту 6 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2010 року;

підпункту 18 пункту 10 розділу I цього Закону, який набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.

2. Абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону діє протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

3. Прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 16 вересня 2008 року
N 509-VI