Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Протокол
про боротьбу з незаконними актами,
спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ,
розташованих на континентальному шельфі

( Протокол ратифіковано Постановою ВР
N 3735-XII від 17.12.93 )

Дата підписання: 02.03.1998

Дата ратифікації: 17.12.1993

Дата набуття чинності для України: 20.07.1994

Держави-учасниці цього Протоколу, будучи учасницями Конвенції про боротьбу з незаконни­ми актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства,

визнаючи, що причини, з яких була розроблена Конвенція, мають відношення також до стаці­онарних платформ, розташованих на континентальному шельфі,

беручи до уваги положення даної Конвенції,

підтверджуючи, що питання, не врегульовані цим Протоколом, продовжують регламентувати­ся нормами і принципами загального міжнародного права,

погодилися про нижченаведене:

Стаття 1

(1) Положення Статей 5 і 7 та Статей 10-16 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (надалі «Конвенція»), також застосову­ються mutatis mutandis до злочинів, зазначених у Статті 2 цього Протоколу, коли такі злочини вчи­няються на борту або проти стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі.

(2) У випадках, коли цей Протокол не застосовується згідно з пунктом (1), він, однак, застосову­ється, якщо злочинець чи гаданий злочинець перебуває на території Держави-учасниці іншої, ніж Держава, у внутрішніх водах або територіальному морі якої розташована стаціонарна платформа.

(3) Для цілей даного Протоколу «стаціонарна платформа» означає штучний острів, установку або споруду, постійно закріплені на морському дні для розвідки або розробки ресурсів чи для ін­ших економічних цілей.

Стаття 2

(1) Будь-яка особа вчиняє злочин, якщо вона незаконно і навмисно:

a) захоплює стаціонарну платформу або здійснює контроль над нею силою чи загрозою сили, або шляхом будь-якої іншої форми залякування; або

b) вчиняє акт насильства проти особи на стаціонарній платформі, якщо цей акт може загрожу­вати її безпеці; або

c) руйнує стаціонарну платформу або завдає їй пошкодження, яке може загрожувати її безпеці; або

d) розміщує або вчиняє дії для розміщення на стаціонарній платформі яким би то не було чи­ном пристрій чи речовину, яка може зруйнувати цю стаціонарну платформу або створити загрозу для її безпеки; або

e) наносить рану будь-якій особі чи вбиває її в зв'язку з вчиненням чи спробою вчинення якого-небудь із злочинів, зазначених у підпунктах a)-d).

(2) Будь-яка особа також вчиняє злочин, якщо вона:

a) намагається вчинити який-небудь із злочинів, зазначених у пункті (1); або

b) підбурює до вчинення якого-небудь із таких злочинів, що вчиняється будь-якою особою або є іншим чином співучасником особи, яка вчиняє такий злочин; або

c) погрожує, з умовою чи без такої, як це передбачено національним законодавством, з метою примусити фізичну чи юридичну особу вчинити яку-небудь дію чи утриматися від неї, вчинити який-небудь із злочинів, зазначених у підпунктах Ь) і с) пункту (1), якщо ця загроза може погрожу­вати безпеці стаціонарної платформи.

Стаття 3

(1) Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для встанов­лення її юрисдикції щодо злочинів, зазначених у Статті 2, коли злочин вчинено:

a) проти чи на борту стаціонарної платформи, коли вона перебуває на континентальному шельфі даної Держави; або

b) громадянином даної Держави.

(2) Держава-учасниця може також встановити свою юрисдикцію щодо будь-якого такого зло­чину, коли:

a) його вчинено особою без громадянства, яка звичайно проживає у даній Державі; або

b) під час його вчинення громадянин даної Держави був захоплений, піддавався загрозам, по­ранений чи вбитий; або

c) його вчинено при спробі примусити дану Державу вчинити якісь дії чи утриматися від них.

(3) Будь-яка Держава-учасниця, яка встановила юрисдикцію, зазначену в пункті (2), повідомляє про це Генерального секретаря Міжнародної морської організації (надалі «Генеральний секретар»).

Якщо така Держава-учасниця згодом відмовляється від такої юрисдикції, вона повідомляє про це Генерального секретаря.

(4) Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для встанов­лення її юрисдикції щодо злочинів, зазначених у Статті 2, у випадках, коли гаданий злочинець пе­ребуває на її території і вона не видає його якій-небудь з Держав-учасниць, що встановили свою юрисдикцію згідно з пунктами (1) і (2) цієї Статті.

(5) Цей Протокол не виключає ніякої кримінальної юрисдикції, здійснюваної згідно з націо­нальним законодавством.

Стаття 4

Ніщо в цьому Протоколі ніяким чином не зачіпає норми міжнародного права, які стосуються стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі.

Стаття 5

(1) Цей Протокол відкритий для підписання в Римі 10 березня 1988 року та в штаб-квартирі Міжнародної морської організації (надалі «Організація») з 14 березня 1988 року до 9 березня 1989 року будь-якою Державою, що підписала Конвенцію. Після цього Протокол залишається відкри­тим для приєднання.

(2) Держави можуть виразити свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу шляхом:

a) підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження; або

b) підписання із застереженням щодо ратифікації, прийняття чи затвердження з наступною ратифікацією, прийняттям чи затвердженням; або

c) приєднання.

(3) Ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання здійснюються шляхом здачі на збе­рігання відповідного документа Генеральному секретарю.

(4) Учасницею цього Протоколу може стати тільки Держава, яка підписала Конвенцію без за­стереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження або ратифікувала, прийняла, затверди­ла Конвенцію чи приєдналася до неї.

Стаття 6

(1) Цей Протокол набуває чинності через дев'яносто днів після дати, на яку три Держави або підписали його без застереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження, або здали на зберігання відповідні документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. Однак цей Протокол не набуває чинності до того часу, поки не набуде чинності Конвенція.

(2) Для Держави, що здала на зберігання документ про ратифікацію, прийняття чи затвер­дження цього Протоколу або приєднання до нього після виконання умов, необхідних для набуття

Протоколом чинності, ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання набуває чинності через дев'яносто днів після дати такої здачі на зберігання.

Стаття 7

(1) Цей Протокол може бути денонсований будь-якою Державою-учасницею у будь-який час через один рік з дати набуття цим Протоколом чинності для цієї Держави.

(2) Денонсація здійснюється шляхом здачі на зберігання документа про денонсацію Генераль­ному секретарю.

(3) Денонсація набуває чинності через один рік з дати отримання Генеральним секретарем до­кумента про денонсацію або після закінчення такого більшого строку, який може бути зазначеним у документі про денонсацію.

Стаття 8

(1) Організація може скликати конференцію з метою перегляду цього Протоколу або внесення до нього поправок.

(2) Генеральний секретар скликає на прохання однієї третини Держав-учасниць або п'яти Дер-жав-учасниць, в залежності від того, яке число є більшим, конференцію Держав-учасниць цього Протоколу з метою перегляду Протоколу або внесення до нього поправок.

(3) Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після набуття чинності поправкою до цього Протоколу, розглядається як такий, що стосується Протоколу з внесеною до нього поправкою.

Стаття 9

(1) Цей Протокол здається на зберігання Генеральному секретарю.

(2) Генеральний секретар:

a) інформує всі держави, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього, а також всіх членів Організації про:

(і) кожне нове підписання Протоколу або здачу на зберігання документа про ратифікацію, при­йняття, затвердження або приєднання із зазначенням їх дати

(іі) дату набуття чинності цим Протоколом

(ііі) здачу на зберігання будь-якого документа про денонсацію цього Протоколу із зазначенням дати його отримання та дати набуття денонсацією чинності

(iv) отримання будь-якої заяви або повідомлення, зробленого відповідно до цього Протоколу

b) направляє завірені копії з оригінального тексту цього Протоколу всім державам, що підпи­сали Протокол або приєдналися до нього.

(3) Як тільки цей Протокол набуде чинності, завірена копія з його оригінального тексту направ­ляється депозитарієм Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй для реєстрації і опублікування відповідно до Статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 10

Цей Протокол укладено в одному примірнику англійською, арабською, іспанською, китай­ською, російською і французькою мовами, причому всі тексти є однаково автентичними.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені своїми відповідни­ми урядами, підписали цей Протокол.

Вчинено в Римі десятого березня тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмого року.