Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 41 від 30.03.94
м.Київ
Про регламентацію ортопедо-травматологічної
служби в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
охорони здоров'я
N 266 від 16.08.96
N 33 від 23.02.2000 )
За останні роки стан ортопедо-травматологічної служби в Україні значно покращився. Кількість ліжок за останні 5 років збільшилася на 1549 (3.8 %) і у 1992 році становить 29077, забезпеченість ліжками досягла 5.6 на 10000 населення. Відкрито 1054 ортопедо-травматологічних кабінетів в поліклініках, функціонує 102 травматологічних пункти для цілодобового надання невідкладної допомоги хворим з ушкодженнями опорно-рухового апарату. Кількість штатних посад лікарів-ортопедів-травматологів з 1985 р. до 1992 р. зросла на 1252 (3.1 %) і становить 5322, забезпечення лікарями становить 0.79 на 10000 населення. Щорічно атестується близько 1000 лікарів - понад 20.0 % їх загальної кількості. Разом з цим в ортопедо-травматологічній службі мають місце недоліки, що зумовлюють зниження якості лікування хворих, зокрема, продовжується практика розміщення травматологічних ліжок в загальнохірургічних стаціонарах, у 183 ЦРЛ відсутні ортопедо-травматологічні відділення.
Кількість дитячих ортопедо-травматологічних ліжок недостатня у всіх без винятку областях, мало відкрито спеціалізованих відділень для дітей. Функціонуюча кількість дитячих ортопедо-травматологічних кабінетів явно недостатня, в багатьох обласних центрах та великих містах відсутні спеціалізовані дитячі травматологічні пункти.
Кількість відділень і кабінетів реабілітації недостатня для доліковування хворих з травмами і ортопедичними захворюваннями. Незважаючи на значну кількість штатних посад лікарів-ортопедів-травматологів, фактична зайнятість їх неповна, дефіцит становить 1691 особу, коефіцієнт сумісництва виріс до 1,4, а в окремих областях він досягає 1,6. Незважаючи на велику кількість лікарів вищої та І категорії (56,4 %о, якість лікування хворих не покращується, про що свідчать показники первинної інвалідності.
За останні роки інвалідність від травм усіх локалізацій зросла серед робітників і службовців на 18,2 % і становить 5,3 на 10000 робітників і службовців, від захворювань кістково-м'язової системи - на 25,9 % і становить 2,8 на 10000 робітників і службовців. Смертність від травм зросла на 17,9 % і становить 117,3 на 10000 населення.
З метою усунення недоліків та забезпечення подальшого розвитку ортопедотравматологічної служби в Україні і покращання якості лікування хворих ПРОПОНУЮ:
1. Міністру охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:
1.1. Доручити головним обласним, районним спеціалістам (хірургам, ортопедам-травматологам) для покращання допомоги ортопедо-травматологічним хворим вирішити питання:
- часткового перепрофілювання хірургічних ліжок в ортопедо-травматологічні, а лікарів-хірургів перекваліфікування в лікарів ортопедо-травматологічного профілю;
- створення при всіх центральних районних та міських лікарнях самостійних ортопедо-травматологічних відділень на 40-60 ліжок або відділень ортопедотравматологічного та відновного лікування хворих з вадами опорно-рухового апарату, цілодобової ургентної служби;
- відкриття та збільшення кількості ортопедо-травматологічних кабінетів для дорослих та дітей при усіх обласних, міських та районних поліклініках, встановлення 2-змінного робочого режиму.
1.2. Лікувати ортопедо-травматологічних хворих лікарям-хірургам дозволяти як виняток у випадках невідкладної допомоги.
Сумісництво посад ортопедів-травматологів лікарями загальнохірургічного профілю без спеціалізації вважати недоцільним.
1.3. До 1995 року відкрити при всіх поліклініках обласних, міських та районних лікарень кабінети мануальної терапії.
1.4. Протягом 1994 року закінчити організацію та відкриття цілодобових травматологічних пунктів для дорослих та дітей.
1.5. У 1994 році закінчити формування та відкриття у всіх без винятку областях відділень кістково-гнійної інфекції на 40-60 ліжок.
1.6. Відкрити у всіх областях реабілітаційні центри та відділення відновного лікування хворих з ортопедичною патологією та наслідками травм, передбачити при цьому підрозділи медичної та трудової реабілітації.
1.7. Укомплектувати штатні посади ортопедо-травматологічних відділень, кабінетів, травматологічних пунктів лікарями-ортопедами-травматологами, середнім медичним персоналом, а також гіпсовими техніками-ортезистами.
1.8. Організувати в 1994 р. експертні ради по вивченню якості лікування ортопедо-травматологічних хворих при обласних, міських, центральних районних, районних лікарнях та спеціалізованих центрах.
1.9. У зв'язку з гострим дефіцитом бюджету по витратах на охорону здоров'я, заходи по виконанню цього наказу повинні здійснюватись в межах загальних витрат на охорону здоров'я області (міста, району).
2. Головному управлінню організації медичної допомоги і медичного страхування, Українському та Харківському НДІ ортопедії і травматології надавати організаційнометодичну допомогу управлінням охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та Міністерству охорони здоров'я Республіки Крим у вирішенні питань покращання спеціалізованої ортопедо-травматологічної допомоги населенню.
НАКАЗУЮ:
1. Головному ортопеду-травматологу МОЗ України разом з головними спеціалістами областей протягом 1994 року розробити і здійснити конкретний комплекс дій та заходів по докорінному покращанню стану ортопедо-травматологічної служби в Україні та якості лікування хворих з ушкодженням та захворюванням опорно-рухового апарату.
2. Затвердити та ввести в дію:
2.1. Положення про штатного головного спеціаліста-ортопеда-травматолога Міністерства охорони здоров'я України (додається).
2.2. Положення про штатного головного спеціаліста-ортопеда-травматолога Міністерства охорони здоров'я Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, міських державних адміністрацій (додається).
2.3. Положення про структуру ортопедо-травматологічної служби України (додається).
2.4. Положення про спеціалізовані науково-практичні центри ортопедотравматологічної допомоги (додається).
2.5. Положення про ортопедо-травматологічне відділення обласної, міської та районної лікарні (додається).
2.6. Положення про спеціалізоване відділення кістково-гнійної інфекції (додається).
2.7. Положення про відділення реабілітації хворих ортопедо-травматологічного профілю (додається).
2.8. Положення про ортопедо-травматологічний кабінет (додається).
2.9. Положення про лікаря-ортопеда-травматолога ортопедо-травматологічного кабінету (додається).
2.10. Положення про кабінет мануальної терапії (додається).
2.11. Положення про цілодобовий травматологічний пункт (додається).
2.12. Положення про Експертну раду по визначенню якості лікування ортопедо-травматологічних хворих (додається).
2.13. Положення про завідуючого ортопедо-травматологічним відділенням лікувальнопрофілактичного закладу (додається).
2.14. Положення про лікаря-ортопеда-травматолога лікувально-профілактичного закладу (додається).
2.15. Положення про етапність надання медичної допомоги травмованим внаслідок нещасних випадків (додається).
2.16. Положення про раннє виявлення ортопедичних захворювань у новонароджених та подальше їх лікування (додається).
2.17. Положення про куратора ортопедо-травматологічної служби області України (додається).
2.18. Паспорт ортопедо-травматологічної служби області (додається).
2.19. Положення про стандарти обстеження травматолого-ортопедичних хворих (додається).
2.20. Стандарти оцінки якості лікування ушкоджень та захворювань органів руху та опори (додається).
3. Вважати такими, що втратили чинність, накази Міністерства охорони здоров'я УРСР від:
25.11.1980 р. N 767 "Про додаткові заходи щодо попередження травматизму та інших нещасних випадків";
01.11.1982 р. N 580 "Про додаткові заходи щодо поліпшення охорони здоров'я населення";
08.12.1983 р. N 726 "Про заходи профільного удосконалення організації відновного лікування і профілактики інвалідності у осіб, що перенесли травми і захворювання опорно-рухового апарату";
04.01.1987 р. N 1 "Про подальше поліпшення травматолого-ортопедичної допомоги населенню Української РСР";
05.05.1986 р. N 268 "Про прикріплення кафедр травматології, ортопедії і ВПХ медінститутів та інститутів удосконалення лікарів до областей Української РСР".
4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника міністра В.М.Пономаренка.
Міністр Ю.П.Спіженко
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про головного спеціаліста ортопеда-травматолога
Міністерства охорони здоров'я України
1. Загальні положення
1.1. На посаду головного ортопеда-травматолога Міністерства охорони здоров'я України (далі - головний спеціаліст) призначається висококваліфікований спеціаліст, який знає питання служби, має високу теоретичну і практичну підготовку до травматології та ортопедії, знає суміжні спеціальності.
1.2. Призначення і звільнення головного спеціаліста здійснюється наказом Міністерства охорони здоров'я України.
1.3. Головний спеціаліст безпосередньо підпорядкований керівництву Міністерства охорони здоров'я України.
1.4. Головний спеціаліст здійснює організаційно-методичну роботу, спрямовану на подальший розвиток та удосконалення ортопедо-травматологічної служби України. Координує роботу головних спеціалістів МОЗ Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
1.5. Головний спеціаліст у своїй діяльності керується законодавством України, даним Положенням, наказами та вказівками Міністерства охорони здоров'я України.
2. Завдання і функції
2. Основними завданнями головного спеціаліста є:
2.1. Розробка та здійснення дій, направлених на профілактику ортопедичних захворювань та виявлення їх на ранніх стадіях.
2.2. Організація проведення аналізу якості лікування травматолого-ортопедичних хворих та вжиття заходів щодо її покращання в амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних умовах країни.
2.3. Своєчасне забезпечення штатними посадами лікарів ортопедо-травматологічної служби, контроль по використанню їх за призначенням, підвищенням професійної кваліфікації лікарів та їх атестацією.
2.4. Вивчення потреби в апаратах, інструментах, медичному обладнанні і медикаментах лікувальних закладів травматолого-ортопедичної служби та прийняття конкретних дій по забезпеченню їх матеріальними ресурсами.
2.5. Корегування напрямків і планів наукових досліджень з урахуванням вимог практичної охорони здоров'я, найважливіших проблем теорії та практики ортопедії та травматології.
2.6. Координація організації впровадження в практику наукових досліджень та різноманітних технологій (направлення до лікувальних закладів бригад для проведення відповідної хірургічної та теоретичної роботи), видання інструктивних матеріалів.
2.7. Розробка моделей кінцевих результатів і стандартів якості лікування в умовах нового господарського механізму та переходу до страхової медицини.
2.8. Планування та організація проведення науково-практичних конференцій, семінарів.
2.9. Вивчення причин, що зумовлюють скарги населення на якість ортопедо-травматологічної допомоги і вжиття дій до усунення недоліків.
3. Головний спеціаліст ортопед-травматолог Міністерства охорони здоров'я України зобов'язаний:
3.1. Вивчати стан здоров'я населення та якість медичної допомоги, в тому числі диспансеризації хворих, шляхом перевірок та їх аналіз із залученням працівників науководослідних, медичних інститутів та лікувально-профілактичних закладів.
3.2. Аналізувати статистичний матеріал паспортів областей та розробляти перспективні плани поліпшення та удосконалення організації лікувально-профілактичної допомоги населенню.
3.3. Доводити до відома Міністерства охорони здоров'я України та місцевих органів охорони здоров'я про виявлені недоліки в організації та наданні спеціалізованої медичної допомоги хворим ортопедо-травматологічного профілю і вносити відповідні пропозиції щодо поліпшення її та діяльності травматолого-ортопедичних закладів.
3.4. Не менше 1-2 разів на рік проводити нараду-семінар із головними обласними спеціалістами, на якому розглядати невідкладні питання ортопедо-травматологічної служби.
4. Головний спеціаліст ортопед-травматолог Міністерства охорони здоров'я України має право:
4.1. Контролювати діяльність головних обласних спеціалістів, МОЗ Республіки Крим, роботу лікувально-профілактичних закладів, клінік, центрів, областей, Республіки Крим, експертних рад по визначенню якості лікування хворих, впровадженню в практику нових методів профілактики, діагностики, лікування та нових форм організації служби.
4.2. Вносити на розгляд Міністерства охорони здоров'я України, МОЗ Республіки Крим та місцевих органів охорони здоров'я пропозиції по заохочуванню спеціалістів лікувально-профілактичних закладів за хорошу роботу по організації та наданню лікувальнопрофілактичної допомоги населенню.
4.3. На основі результатів науково-практичних і економічних досліджень обгрунтовувати перед відповідними відомствами та організаціями необхідність проведення заходів по запобіганню травм та захворювань опорно-рухового апарату населення. Перед правовими органами порушувати питання про недоліки відомств, організацій і підприємств, які призводять до підвищення рівня травм та захворювання населення України.
5. Головний спеціаліст постійно підвищує рівень своїх знань, форм і методів роботи.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про головного спеціаліста ортопеда-травматолога
Міністерства охорони здоров'я Республіки Крим,
управлінь охорони здоров'я обласних, міських
державних адміністрацій
1. Загальні положення
1.1. На посаду головного спеціаліста МОЗ Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, міських державних адміністрацій (далі - головний спеціаліст) призначається найбільш кваліфікований ортопед-травматолог, як правило, завідуючий обласним ортопедо-травматологічним відділенням.
1.2. Призначення і звільнення головного спеціаліста здійснюється наказом МОЗ Республіки Крим за узгодженням з Головним спеціалістом МОЗ України.
1.3. Головний спеціаліст безпосередньо підпорядкований керівництву органу охорони здоров'я.
1.4. У своїй діяльності головний спеціаліст керується наказами МОЗ України, МОЗ Республіки Крим та управління охорони здоров'я обласних, міських державних адміністрацій.
2. Завдання і функції
Основними завданнями головного спеціаліста є:
2.1. Здійснення організаційно-методичної роботи по дальшому розвитку та удосконаленню ортопедо-травматологічної служби області (міста).
2.2. Аналіз стану мережі травматолого-ортопедичних закладів області (травматолого-ортопедичних відділень, травматологічних кабінетів в поліклініках, травматологічних пунктів, відділень та кабінетів реабілітації і т.д.).
2.3. Аналіз роботи лікувальних закладів по наданню травматолого-ортопедичної допомоги населенню (стаціонарної, амбулаторної, невідкладної).
2.4. Аналіз якості лікування на основі роботи експертних рад по визначенню якості лікування травматолого-ортопедичних хворих.
2.5. Укомплектування лікувально-профілактичних закладів кадрами лікарів-травматологів-ортопедів.
2.6. Організація науково-практичних конференцій, семінарів, тематичних занять, днів травматолога, обходів, показових операцій, аналіз історій хвороби з дефектами лікування.
2.7. Організація впровадження досягнень науки у практику охорони здоров'я.
2.8. Аналіз травматизму, наслідків лікування, тимчасової непрацездатності, інвалідності та смертності від травм, розробка рекомендацій щодо їх зниження.
2.9. Організація санітарно-просвітньої роботи серед населення по профілактиці травматизму, по запиту центрів здоров'я, підприємств та інших організацій.
2.10. Удосконалення надання першої допомоги при травмах.
2.11. Розгляд листів і скарг населення з прийняттям необхідних заходів.
2.12. Складання щорічного паспорту служби області, аналіз стану травматолого-ортопедичної допомоги населенню області.
2.13. Організація диспансерного нагляду.
2.14. Організація забезпечення всіх підрозділів травматолого-ортопедичної служби області необхідним устаткуванням.
2.15. Складання паспорта служби області та надсилання його до Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про структуру ортопедо-травматологічної служби України
Ортопедо-травматологічна служба складається з:
1.1. Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії - головний заклад, у складі якого функціонують такі спеціалізовані науково-практичні центри:
- кістково-гнійної інфекції у дорослих і дітей;
- травматології дорослих;
- ортопедії і наслідків травм у дорослих;
- дитячої та підліткової ортопедії і травматології;
- артрологічний центр;
- реконструктивно-відновлювальної мікрохірургії кисті;
- відновлювального лікування і складного протезування;
- патології хребта і вертебральної хірургії;
- реабілітації ортопедо-травматологічних хворих;
- променевої діагностики в ортопедії і травматології;
- теоретичних і експериментальних досліджень у травматології і ортопедії.
1.2. Харківського науково-дослідного інституту ортопедії і травматології ім.М.І.Сітенка.
1.3. Донецького наукового центра гігієни праці та профілактики травматизму.
2. Кафедр травматології і ортопедії:
- Вінницького медичного інституту;
- Дніпропетровського медичного інституту;
- Донецького медичного інституту;
- Запорізького медичного інституту;
- Івано-Франківського медичного інституту;
- Українського державного медичного університету;
- Кримського медичного інституту;
- Луганського медичного інституту;
- Львівського медичного інституту;
- Одеського медичного інституту;
- Полтавського стоматологічного медичного інституту;
- Тернопільського медичного інституту;
- Харківського медичного інституту;
3. Профільних кафедр інститутів удосконалення лікарів:
- Київського (2 кафедри);
- Харківського (3 кафедри);
- кафедри факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту;
- кафедри факультету травматології та ортопедії Ужгородського університету.
4. Спеціалізованих науково-практичних центрів:
- Запорізький обласний компресійно-дистракційного остеосинтезу;
- Дніпропетровський обласний мікрохірургії кисті;
- Республіканський мікрохірургії, м.Київ.
5. Відділень травматології та ортопедії:
- обласних дорослих та дитячих травматолого-ортопедичних відділень;
- міських дорослих та дитячих травматолого-ортопедичних відділень;
- міжрайонних травматолого-ортопедичних відділень;
- районних травматолого-ортопедичних відділень;
- відділень кістково-гнійної інфекції;
- відділень реабілітації.
6. Амбулаторно-поліклінічної травматолого-ортопедичної служби:
- травматолого-ортопедичні кабінети для дорослих та дітей;
- кабінет диспансерного нагляду;
- кабінет мануальної терапії;
- цілодобовий травматологічний пункт.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про спеціалізовані науково-практичні центри ортопедо-
травматологічної допомоги
І. Загальні положення
1.1. Спеціалізовані науково-практичні центри ортопедо-травматологічної допомоги (надалі центр) організуються на базах науково-дослідних інститутів, кафедр травматології та ортопедії медичних інститутів та інститутів удосконалення лікарів, обласних та міських лікарень (відповідно напрямку діяльності лікувального закладу): займаються лікувальнопрофілактичною, науковою і організаційно-методичною роботою та забезпечують кваліфікованою допомогою і впровадженням перспективних наукових досліджень, підготовкою спеціалістів для профільних лікувальних закладів.
1.2. Центр у своїй діяльності керується нормативними актами, що регулюють роботу закладів охорони здоров'я та науки. На працівників поширюється дія відповідно всіх положень, наказів та вказівок Міністерства охорони здоров'я України.
II. Завдання і функції
2.1. Надання висококваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги хворим з ушкодженням органів опори та руху, в різний період їх захворювання із застосуванням сучасних досягнень науки.
2.2. Наукова розробка нових способів діагностики, лікування хворих відповідно до напрямку діяльності Центру. Вивчення розповсюдження патології, наслідків лікування, інвалідності та розробка запобігаючих заходів, спрямованих на зменшення числа негативних явищ в лікуванні хворих.
2.3. Проведення комплексних реабілітаційних заходів, направлених на швидке відновлення функцій опорно-рухового апарату.
2.4. Проведення організаційно-методичного керівництва всіма підрозділами травматолого-ортопедичної служби відповідно до напрямку діяльності Центру. Планування, підготовка та проведення тематичних наукових конференцій, семінарів.
З метою впровадження нових досягнень в лікувально-профілактичній допомозі хворим з ушкодженням органів опори та руху вживати заходи щодо підвищення кваліфікації лікарів та середньго медичного персоналу нижчестоячих лікувальних закладів. Підготовлювати та видавати для практичних закладів технології нових методів профілактики, діагностики та лікування хворих за напрямом діяльності Центру, методичні рекомендації, інформаційні листи та інші інструктивні матеріали.
2.5. Відповідальність за роботу, яку проводить Центр, покладається на його керівника.
III. Порядок направлення і госпіталізації
3.1. До центру має право давати направлення тільки спеціаліст, який поінформований про напрями діяльності Центру.
3.2. Для направлення хворих до Центру необхідна виписка із історії хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичних обстежень на момент направлення та рентгенограми в динаміці.
3.3. Відбір хворих для госпіталізації, тривалість їх перебування в Центрі і подальше відновлююче лікування вирішують його фахівці.
3.4. Доставку до Центру хворих, які неспроможні самостійно рухатись, здійснюють місцеві органи охорони здоров'я.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про ортопедо-травматологічне відділення обласної,
міської та районної лікарні
I. Загальні положення
1.1. Ортопедо-травматологічне відділення є спеціалізованим підрозділом лікувально-профілактичного закладу, яке забезпечує надання кваліфікованої допомоги хворим з травмами та захворюваннями органів опори та руху.
1.2. Для виконання завдань, покладених на ортопедо-травматологічне відділення, воно відкривається:
- при обласній лікарні на 60-80 ліжок;
- при міській лікарні на 40-60 ліжок;
- при районній лікарні на 40 ліжок.
Число штатних одиниць медичного персоналу відділень визначається головним лікарем та завідуючим відділенням з урахуванням обсягу виконуваної роботи та складності категорії хворих.
Як приклад:
Штатні посади відділення на 60 ліжок:
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог вищої категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 10-15 років - I.
- Лікар-ортопед-травматолог I категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 8-10 років - I.
- Лікар-ортопед-травматолог II категорії, стаж роботи за спеціальністю до 10 років - 2.
- Лікар-ортопед-травматолог без категорії або II категорії, стаж роботи за спеціальністю до 5 років - 2.
- Старша медична сестра - I.
- Сестра-господарка - I.
- Медична сестра - 12.
- Медична сестра для організації індивідуального чергування - 2.
- Старша операційна сестра - I.
- Операційна медична сестра - 2.
- Медична сестра перев'язочної - I.
- Гіпсовий технік-ортезист з середньою медичною освітою - I.
- Молодша медична сестра по догляду за хворим - 6.
- Санітарка в палатах - 6.
- Санітарка операційна - 2.
- Санітарка перев'язочна - I.
- Санітарка гіпсувально-ортезного кабінету - I.
- Санітарка-буфетниця - 4.
- Санітарка-банщиця - 2.
- Санітарка-прибиральниця - 4. ( Із "Штатних посад відділення на 60 ліжок" пункту 1.2 вилучено: 2 посади лікарів-ортопедів-травматологів, 6 посад санітарок палатних, 1 посаду санітарки операційної, 2 посади санітарок-буфетниць, 2 посади санітарок-прибиральниць згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 266 від 16.08.96 - втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 33 від 23.02.2000 )
Штатні посади відділення на 40 ліжок:
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог вищої або першої категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 7-10 років - I.
- Лікар-ортопед-травматолог I-II категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 7-10 років - I.
- Лікар-ортопед-травматолог II категорії, стаж роботи за спеціальністю до 10 років - I.
- Лікар-ортопед-травматолог, стаж роботи до 5 років - I.
- Старша медична сестра - I.
- Сестра-господарка - I.
- Медична сестра - 8.
- Медична для організації індивідуального чергування - 2.
- Операційна медична сестра - 2.
- Медична сестра перев'язочна - I.
- Гіпсовий технік-ортезист з середньою медичною освітою - I.
- Молодша медична сестра по догляду за хворим - 6.
- Санітарка в палатах - 4.
- Санітарка операційна - I.
- Санітарка перев'язочна - I.
- Санітарка гіпсувально-ортезного кабінету - I.
- Санітарка-буфетниця - 4.
- Санітарка-банщиця - 2.
- Санітарка-прибиральниця - 3. ( Із "Штатних посад відділення на 40 ліжок" пункту 1.2 вилучено: 1 посаду лікаря-ортопеда-травматолога, 2 посади медичних сестер для організації індивідуального чергування, 0,75 посади операційної медичної сестри, 2 посади санітарки-буфетниці, 1 посаду санітарки-банщиці, 2 посади санітарки-прибиральниці згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 266 від 16.08.96 - втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 33 від 23.02.2000 )
1.3. Ортопедо-травматологічне відділення незалежно від рівня лікарні в своєму складі повинно мати:
1. Кабінет завідуючого відділенням: канцелярський стіл - 1, стільці - 4-6, кушетка - 1, шафа для одягу, шафа для документації, негатоскоп, телефон, радіо, кондиціонер, холодильник.
2. Ординаторська: столи - 5, стільці - 8-10, шафа для одягу, шафа для документації, кушетка, негатоскоп, бактерицидна лампа, кондиціонер, телефон, радіо, холодильник, електрочайник, друкарська машинка, комп'ютер.
3. Кабінет старшої медичної сестри: стіл - 1, стільці - 4, шафа для одягу, шафа для документації, медична шафа для медикаментів, металева шафа (сейф) для сильнодіючих і наркотичних медикаментів.
4. Сестринська: стіл - 1, стільці - 4, кушетка - 1, шафа для одягу - 1, телефон, радіо, холодильник, електрочайник.
5. Приміщення для сестри-господарки: стіл, стільці, шафи, стелажі для м'якого і твердого інвентаря.
6. Палати: ліжка ортопедичні - 50-60, ліжка типу Фаулера - 5, апарати N 1 - 60, тумбочки - 60, шини Белера - 30, Брауна - 30, ЦІТО - для верхньої кінцівки - 10, вішалка або шафа для одягу хворих - 1, холодильник в кожній палаті, кондиціонер, телевізор, приліжкові килимки по кількості ліжок.
7. Палати для інтенсивної терапії.
8. Господарські приміщення: їдальня, кладові, ванни, туалети.
9. Передопераційна:
- Кімната для переодягання персоналу з шафами для одягу, металевими стільцями, кушеткою.
- Кімната старшої операційної сестри: стелажі, шафа для інструментів, м'якого інвентаря, запасних апаратів.
- Апаратна кімната: стелажі та шафи для спицевих та стержньових апаратів накістного остеосинтезу, стіл для підборки і монтажу апаратів, стіл для інструментів, призначених для збирання і розбирання апаратів.
- Стерилізаційна: дистилятор - 2, сухоповітряні, сухопарові, сухожарові, водяні, пароформалінові та інші установки для стерилізації операційного інструменту, засобів фіксації відломків, металевих апаратів, ендоскопів, м'якого інвентаря, перев'язочного матеріалу.
- Установки для миття рук з холодною і гарячою водою, бактеріоцидними і бактеріостатичними препаратами, тази з підставками для миття рук, резервуари для запасу води і антисептика.
- Апарати для наркозу, штативи для переливання крові та рідин.
10. Операційна (на 2-3 зали): - Операційний стіл ортопедичний - 2, операційний стіл хірургічний - 1-2, стіл для стерильного матеріалу та інструментів - 2-3, пересувний столик операційної сестри - 3, обертові металеві стільці - 12, бікси великі - 15, бікси маленькі - 5, електромотори з інструментами для обробки кісток - 6, електродрилі - 6, бактерицидні лампи - 2-3, освітлювальні лампи - 6-8, апарат для коагуляції - 3, кондиціонери - 3, пересувна електролампа з автономним живленням, штативи для переливання крові - 3, електровідсмоктувач - 3.
11. Гіпсувально-ортезна: стіл ортопедичний - 1, звичайний стіл з комплектом тазотримачів, підголовників, підставок під тулуб, пристосування для накладання гіпсових корсетів, гіпсових ліжок, набір ортезів, сухоповітряні або водяні підігрівачі для формування ортезів. Решта обладання така ж, як на травмпункті.
12. Чиста перев'язочна: перев'язочний стіл - 1, приставний столик для перев'язки верхньої кінцівки - 1, стіл для стерильного матеріалу та інструменту - 1, шафи для медикаментів та перев'язочного матеріалу - 1, шафи для інстументів - 1, обертові металеві стільці - 4, холодильник - 1, безтіньова пересувна електролампа - 1, електровідсмоктувач - 1, штатив для переливання крові та рідин - 1, бактерицидна лампа - 1, освітлювальна лампа - 2, таз з підставкою - 2, вішалка - 1.
13. Перев'язочна для хворих з ускладненими ранами: обладнання таке ж, як чистої перев'язочної.
14. Маніпуляційна: стіл - 1, кушетка - 1, шафа для інструментів та медичного обладнання - 1.
15. Можливі інші учбові та підсобні приміщення.
1.4. Ортопедо-травматологічне відділення у своїй діяльності керується нормативними актами, які регламентують роботу закладів охорони здоров'я, даним Положенням, наказами та вказівками по лікувально-профілактичному закладу, на базі якого відкрите відділення.
II. Завдання і функції
2.1. Основними завданнями, що покладені на обласні, міські та районні ортопедо-травматологічні відділення, є:
- надання висококваліфікованої травматолого-ортопедичної допомоги населенню закріпленої за лікарнею території;
- надання підпорядкованим лікувально-профілактичним закладам організаційно-методичної допомоги в підвищенні якості лікувально-профілактичного обслуговування населення;
- проведення на базі вищестоящого відділення первинної спеціалізації і удосконалення лікарів на курсах стажування і інформації та середніх медичних працівників районних і міських лікувально-профілактичних закладів;
- організація та проведення висококваліфікованої невідкладної і консультативної допомоги населенню з участю лікарів-спеціалістів всіх необхідних лікувально-профілактичних закладів області;
- вивчення, узагальнення та впровадження у практику досвіду роботи провідних лікувально-профілактичних закладів області.
2.2. Обсягом роботи травматолого-ортопедичного відділення центральної районної лікарні є:
- проведення необхідного висококваліфокованого медикаментозного лікування того чи іншого захворювання та пошкодження опорно-рухового апарату хворого;
- проведення первинно-хірургічних обробок ран;
- одномоментне зіставлення відламків при переломах будь-якої локалізації;
- накладання скелетного витягання, в тому числі і за черепну коробку (за тім'яні горби);
- вправлення свіжих та застарілих вивихів сегментів верхньої та нижньої кінцівок (консервативне та оперативне);
- консервативне лікування неускладених переломів хребта;
- консервативне лікування природжених захворювань органів опори та руху та їх наслідків (природжений звих стегна, дисплазії та дистрофії суглобів і кісток);
- оперативне лікування свіжих, застарілих переломів кісток усіх локалізацій (відкрита репозиція та фіксація внутрішньокістковими стержнями, накістними пластинами та черезкістними гвінтами, застосування апаратів зовнішньої фіксації).
2.3. Обсягом роботи травматолого-ортопедичного відділення центральної міської лікарні є обсяг роботи, зазначений у пункті 2.2, а також:
- лікування ускладнень після травм органів опори та руху (переломи,які неправильно зрослися, сповільнена консолідація, неспражні суглоби, дефекти м'яких тканин, кісток, вкорочення кінцівок, реампутація, сухожильна пластика, пластика шкіри, невроліз, неврорафія, пластика нервів, хронічний післятравматичний остеомієліт;
- реконструктивно-відновлювальні операції на суглобах (артропластика, артродези, коригуючі остеомії та інше);
- консервативне та оперативне лікування природжених аномалій (клишоногість, кривошия, синдактилія);
- операції на мускулах та нервах при спастичних паралічах, паралічах Ерба.
2.4. Головним обсягом роботи травматолого-ортопедичного відділення обласної лікарні є обсяг роботи, що зазначений в пунктах 2.2 і 2.3, а також:
- реконструктивно-відновлювальні операції на суглобах (артротомії, артродези, артропластика з використанням прокладок і без них, однополюсне і тотальне ендопротезування суглобів, коригуючі остеотомії, оперативне лікування звичного звиху плеча, звиху надколінка, нестабільності колінного і гомілкового суглоба;
- консервативне та оперативне лікування природжених захворювань органів опори та руху та їх наслідків (природжений звих стегна, дисплазія і дистрофія суглобів та кісток, м'якотканинні та кісткові кістки, природжені аномалії (клишоногість, кривошия, синдактилія).
III. Порядок направлення і госпіталізації
3.1. До ортопедо-травматологічного відділення обласної, міської та районної лікарень мають право направляти хворих фахівці швидкої допомоги, поліклініки. У вищестоящий лікувальний заклад хворих направляють головні спеціалісти району, міста.
3.2. Для направлення хворих у вищестоящий лікувальний заклад необхідно мати виписку із історії хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичних обстежень на момент направлення та рентгенограми в динаміці.
3.3. Відбір хворих для госпіталізації в ортопедо-травматологічне відділення та тривалість їх перебування на лікуванні вирішують фахівці відділення.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про спеціалізоване відділення
кістково-гнійної інфекції
I. Загальні положення
1.1. Спеціалізоване відділення кістково-гнійної інфекції забезпечує кваліфікованою медичною допомогою хворих з гострим та хронічним остеомієлітом (гематогенним та післятравматичним).
1.2. Спеціалізоване відділення кістково-гнійної інфекції (40 ліжок) організується на базі обласної лікарні або однієї з великих міських лікарень обласного відділення. Відділення кістково-гнійної інфекції очолює висококваліфікований ортопед-травматолог вищої або I категорії, який пройшов спеціальну підготовку в центрі кістково-гнійної інфекції по лікуванню хворих остеомієлітом. Контроль за роботою відділення кістково-гнійної інфекції здійснює головний спеціаліст ортопед-травматолог області.
1.3. Відділення кістково-гнійної інфекції в своєму складі повинно мати боксовані палати, ізолятор, інструментальне та інші приміщення, передбачені для ортопедо-травматологічного відділення. Відділення кістково-гнійної інфекції в обов'язковому порядку один раз на рік, протягом місяця повинно проводити санітарно-гігієнічну обробку та ремонт.
1.4. Число штатних одиниць медичного персоналу відділення визначається головним лікарем та завідуючим відділення з урахуванням обсягу виконуваної роботи та складності категорії хворих.
Як приклад:
Штатні посади відділення кістково-гнійної інфекції на 40 ліжок (на 60 ліжок - відповідно збільшується кількість медперсоналу).
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог вищої або I категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 10-15 років, який пройшов спеціальну підготовку в центрі кістково-гнійної інфекції при Українському НДІТО - 1.
- Лікар-ортопед-травматолог I категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років, який має спеціальну підготовку по лікуванню хворих з кістково-гнійною інфекцією - 1.
- Лікар-ортопед-травматолог II категорії, стаж роботи за спеціальністю до 10 років - 2.
- Лікар-ортопед-травматолог, стаж роботи до 5 років - 2.
- Старша медична сестра - 1.
- Сестра-господарка - 1.
- Чергова медична сестра - 12.
- Медична сестра для організації індивідуального чергування - 2.
- Операційна медична сестра - 2.
- Медична сестра перев'язочної - 2.
- Технік-ортопед з середньою медичною освітою - 1.
- Молодша медична сестра по догляду за хворими - 6.
- Чергова санітарка - 6.
- Санітарка-операційна - 1.
- Санітарка гіпсувально-ортезного кабінету - 1.
- Санітарка-буфетниця - 4.
- Санітарка-банщиця - 3.
- Санітарка-прибиральниця - 3. ( Із "Штатних посад відділення кістково-гнійної інфекції на 40 ліжок" пункту 1.4 вилучено: 1,5 посад лікаря-ортопеда-травматолога, 2 посади чергової медичної сестри, 1 посаду медичної сестри перев'язочної, 2 посади санітарки-буфетниці, 2 посади санітарки-банщиці, 2 посади санітарки-прибиральниці згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 266 від 16.08.96 - втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 33 від 23.02.2000 )
( Абзац пункту 1.4 вилучено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 266 від 16.08.96 - втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 33 від 23.02.2000 )
1.5. Відділення кістково-гнійної інфекції у своїй діяльності керується нормативними актами, які регламентують роботу закладів охорони здоров'я, даним Положенням, наказами та вказівками по лікувально-профілактичному закладу, на базі якого відкрите відділення.
II. Завдання і функції
2.1. Основними завданнями, що покладені на відділення кістково-гнійної інфекції, є:
- надання висококваліфікованої медичної допомоги хворим на гострий травматичний гематогенний та різні види хронічного остеомієліту;
- надання підпорядкованим лікувально-профілактичним закладам організаційно-методичної допомоги у підвищенні якості лікувально-профілактичної допомоги населенню;
- проведення спеціалізації і удосконалення лікарів на курсах стажування та інформації, середніх медичних працівників ортопедо-травматологічних відділень з питань надання спеціалізованої допомоги хворим на остеомієліт;
- навчання, узагальнення та впровадження в практику досвіду роботи провідних лікувально-профілактичних закладів, центрів кістково-гнійної інфекції.
2.2. Спеціалізоване обласне відділення кістково-гнійної інфекції поряд з виконанням функції структурного підрозділу лікувального закладу здійснює:
- консультативні прийоми в поліклініці обласної лікарні хворих, направлених на консультацію з приводу остеомієліту;
- своєчасне виявлення осіб, які підлягають диспансеризації і взяття їх під диспансерний нагляд;
- консультації хворих в ортопедо-травматологічних відділеннях області з гнійними ускладненнями відкритої та закритої травми;
- підбір ортопедо-травматологічних хворих з гнійними ускладненнями для спеціалізованого лікування;
- госпіталізацію хворих остеомієлітом області за направленням лікувальних закладів ортопедотравматологічного профілю;
- госпіталізацію в порядку переводу з стаціонарів хірургічного профілю хворих з гнійними ускладненнями з метою їх ліквідації і боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією;
- визначення імунологічної реактивності організму і проведення бактеріологічних досліджень;
- проведення спеціальних методів дослідження (рентгенофістулографія, томографія та інші);
- динамічний нагляд і активне застосування всіх видів спеціалізованого лікування (консервативного, оперативного) хворих хронічним травматичним, післяопераційним, гематогенним і вогнепальним остеомієлітом з врахуванням бактеріологічного стану і стадії патологічного процесу;
- забезпечення спеціалізованим лікуванням хворих з гнійно-запальним ураженням суглобів, кістковим і суглобовим панарицієм;
- систематичне проведення експертизи тимчасової непрацездатності з видачею лікарняних листків відповідно до діючого законодавства;
- своєчасне направлення хворих з ознаками стійкої втрати працездатності на МСЕК;
- забезпечення послідовності в роботі між поліклінікою обласної лікарні та стаціонаром;
- аналіз віддалених результатів лікування;
- впровадження в практику сучасних засобів і методів профілактики остеомієліту, діагностики, лікування на основі нових досягнень наукових досліджень і розробок;
- диспансерний нагляд за хворими після стаціонарного лікування з приводу гнійного ураження кісток і суглобів;
- проведення організаційно-методичної роботи в області по профілактиці гнійних ускладнень;
- підготовку кадрів по лікуванню остеомієліту;
- проведення санітарно-просвітньої роботи в області, особливо щодо попередження дорожньо-транспортного травматизму.
III. Порядок направлення і госпіталізації
3.1. До відділення кістково-гнійної інфекції мають право направляти хворих лікарі-ортопеди-травматологи обласних, міських та районних лікарень, поліклінік.
3.2. Для направлення хворих необхідно мати виписку із історії хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичного обстеження на момент направлення та рентгенограми в динаміці.
3.3. Відбір хворих для госпіталізації у відділення кістково-гнійної інфекції та тривалість їх перебування на лікуванні вирішують фахівці відділення.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про спеціалізоване відділення реабілітації
хворих ортопедо-травматологічного профілю
I. Загальні положення
1.1. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих ортопедо-травматологічного профілю забезпечує висококваліфікованою медичною допомогою з відновного лікування хворих з наслідками захворювань та уражень опорно-рухового апарату.
1.2. Відновне лікування хворих забезпечується у відділеннях спеціалізованої реабілітації, створених при поліклініках (міських, районних) або на базі фізіотерапевтичних, бальнеологічних лікарень. Відділення реабілітації хворих очолює висококваліфікований ортопед-травматолог або інший фахівець, що має спеціалізацію з реабілітації. Контроль за роботою відділення здійснює головний спеціаліст-ортопед-травматолог області.
1.3. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих повинно мати такі приміщення:
1. Кабінет завідуючого відділенням.
2. Ординаторська.
3. Кабінет старшої медичної сестри.
4. Сестринська.
5. Приміщення для сестри-господарки.
6. Господарські приміщення (кладові, їдальня, ванни, туалети).
7. Палати.
8. Гіпсувально-ортезна.
9. Маніпуляційна.
10. Перев'язочна.
11. Кабінет електролікування: "Потік-1" - 2 шт. (електрофорез); "Ампліпульс-5" - 2 шт.; "Тонус-2" - 3 шт. (діодинамо-терапія); "Міоритм" - 5 шт.; "Іскра-1" - 2 шт. (дарсенвалізація); "ІКВ-4" - 1 шт. (індуктотермія); "ДМВ-терапія"; "Ренет" - 1 шт.; СМВ-терапія - "Промінь-58-1" - 2 шт.; УВЧ "Ундотерм-80" - 2 шт.; "УЗТ-IOI-Ф" - 2 шт. (ультразвукова терапія); "Полюс-IOI" (магнітотерапія низькочастотна).
12. Кабінет світлотерапії: "Лампа Солюкс" - 2 шт.; "Окуф-5м" - 2 шт.; біодозиметр Горбачова-Дамфельда - 2 шт.; ДРТ-375 - 3 шт. (опромінювач ртутно-кварцевий на штативі з лампою); ДРТ-220 - 2 шт. (випромінювач ультрафіолетовий портитивний з лампою).
13. Кабінет для лазеротерапії: апарат для лазеротерапії - 1 шт.
14. Кабінет для парафіно-озокерито-грязелікування (з приточно-витяжною вентиляцією), апарат для підігрівання грязі - 3 шт.; парафіну - 3 шт.; озокериту - 3 шт.
15. Водолікування: душ - масаж горизонтальний, підводний, басейн, ванни, підводна витяжка.
16. Кабінет для електроаерозольтерапії: апарат для масляних інгаляцій - 5 шт.; апарат для інгаляцій порошків - 3 шт.; апарат для теплооланної інгаляції - 5 шт.; апарат "Здоров'я" для кисневої пінки - 3 шт.
17. Кабінет лікувальної фізкультури: стіл для масажу -3, сухої витяжки - 1, комплект апаратів для механотерапії - 2, апарат Дикуля - 1 шт., велотренажери - 2 шт., набір еспандерів ручних - 5, стропи для витяжування, гантелі від 100 гр. до 2 кг, манжетки для витяжування за стегно, гомілку, ступню, годинник процедурний - 10, каталки для портативних фізапаратів, пісочники, діалектричні килимки, рукавиці, кушетки.
1.4. Число штатних одиниць медичного персоналу спеціалізованого відділення реабілітації визначається головним лікарем та завідуючим відділенням з урахуванням обсягу роботи та складності категорії хворих.
Як приклад:
Штатні посади відділення реабілітації на 60 ліжок:
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог I або вищої категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 8-10 років - 1.
- Лікар по лікувальній фізкультурі I-II категорій, стаж роботи за спеціальністю не менше 5-8 років - 1.
- Лікар-невропатолог II категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 5-8 років - 1.
- Лікар-ортопед-травматолог без категорії або II категорії, стаж роботи до 5 років - 2.
- Лікар-фізіотерапевт I-II категорії, стаж роботи за спеціальністю 5-10 років - 1.
- Старша медична сестра -1.
- Сестра-господарка - 1.
- Медична сестра - 8.
- Медична сестра по фізіотерапії - 3.
- Інструктор лікувальної фізкультури - 4.
- Медична сестра з функціональної діагностики - 1.
- Медична сестра з масажу - 3.
- Молодша медична сестра по догляду за хворими - 6.
- Санітарка - 4.
- Санітарка-перев'язочна - 1.
- Санітарка-буфетниця - 4.
- Санітарка-банщиця - 2.
- Санітарка-прибиральниця - 2. ( Із "Штатних посад відділення реабілітації на 60 ліжок" пункту 1.4 вилучено: 0,5 посади лікаря ЛФК, 0,5 посади лікаря з фізіотерапії, 2 посади інструктора лікувальної фізкультури, посаду медичної сестри з функціональної діагностики, 1 посаду медичної сестри з масажу, 2 посади санітарки-буфетниці, 1 посаду санітарки-банщиці, 0,75 посади санітарки-прибиральниці згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 266 від 16.08.96 - втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 33 від 23.02.2000 )
1.5. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих у своїй діяльності керується нормативними актами, які регламентують роботу закладів охорони здоров'я, даним положенням, наказами та вказівками по лікувально-профілактичному закладу, на базі якої відкрите відділення.
II. Завдання і функції
2.1. Основними завданнями що покладені на спеціалізоване відділення реабілітації, є:
- надання широкого комплексу лікувальної допомоги по відновленню порушених функцій, компенсаторних можливостей організму та працездатності, а також пристосування до самообслуговування, трудової діяльності в зв'язку з новими змінами в організації, які виникли в результаті травм або хвороби;
- надання підпорядкованим лікувально-профілактичним закладам організаційно-методичної допомоги в підвищенні якості відновного лікування хворих;
- проведення спеціалізації і удосконалення лікарів на курсах стажування та інформації, середніх медичних працівників поліклінічних відділень лікувальних закладів області з питань надання спеціалізованої реабілітаційної допомоги;
- вивчення, узагальнення та впровадження у практику досвіду роботи провідних лікувально-профілактичних закладів, центрів реабілітації.
2.2. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих для виконання своїх завдань, повинно здійснювати:
- консультативний прийом хворих та консультативну допомогу лікарям з питань відновного лікування;
- відбір хворих на госпіталізацію, яким показане відновлююче лікування;
- своєчасне виявлення осіб, що потребують диспансеризації та взяття їх на динамічне спостереження;
- забезпечення спадкоємності в реабілітації хворих;
- освоєння та впровадження нових ефективних методів реабілітації;
- підвищення рівня практичних та теоретичних знань медичного персоналу по відновлювальному лікуванню;
- аналіз якості та ефективності проведеного лікування;
- контроль та координацію роботи медичних, санаторно-курортних закладів та установ соціального забезпечення з метою здійснення погоджених дій у відновленні здоров'я та працездатності хворих;
- проведення спеціальних методів дослідження хворих та подальше спеціалізоване відновлююче лікування;
- своєчасне направлення хворих з ознаками стійкої втрати працездатності на МСЕК.
III. Порядок направлення і госпіталізації
3.1. До спеціалізованого відділення реабілітації хворих мають право направляти лікарі-ортопеди-травматологи обласних, міських та районних лікарень, поліклінік.
3.2. Для направлення хворих необхідно мати виписку із історії хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичного обстеження та рентгенограми в динаміці.
3.3. Відбір хворих для госпіталізації у відділення реабілітації та тривалість їх перебування на лікуванні вирішують фахівці відділення.
3.4. Госпіталізації у спец.відділення реабілітації підлягають хворі з:
- компресійними переломами хребта без порушення функції спинного мозку через 6-8 тижнів після травми;
- переломами кісток таза: без порушення цілісності тазового кільця - через 4 тижня, з порушенням цілісності тазового кільця - через 6 тижнів, переломи вертлужної западини - через 8 тижнів;
- діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки, які не потребують оперативного лікування - через 6-8 тижнів після травми;
- переломи кісточок гомілки - через 4-6 тижнів після травми;
- діафізарними переломами плечевої кістки та кісток передпліччя - через 6-8 тижнів після травми;
- внутрішньосуглобовими переломами кісток нижніх кінцівок - через 8-10 тижнів після травми;
- внутрішньосуглобовими переломами плечевої кістки і кісток передпліччя - через 3-6 тижнів після травми;
- контрактурами після зшивання сухожилок, зв'язок та м'язів - через 4-6 тижнів після травми;
- після іммобілізаційними та післяопераційними контрактурами - після закінчення періоду іммобілізації;
- обмеженням рухів в суглобах після ортопедичних оперативних втручань;
- різними функціональними порушеннями (обмеження рухів, зниження сили м'язів, порушення опорно-локосоторних можливостей);
- паралітичними деформаціями, дегенеративними захворюваннями хребта та суглобів, наслідками ревматоїдного артриту.
3.5. Госпіталізації у спец.відділення реабілітації не підлягають хворі з:
- відсутність ознак відновлення порушених функцій у ранньому відновлювальному періоді, тобто при безперспективності відновлювального лікування;
- з наявністю порушення психіки;
- гострими інфекційними, венеричними захворюваннями та туберкульозом;
- гнійними та гнійничковими захворюваннями, трофічними виразками, незагоєними післяопераційними ранами, хронічним остеомієлітом з норицями;
- гострою стадією основного патологічного процесу;
- всіма видами серцевої, легеневої та печінково-ниркової недостатності;
- явними даними для оперативного лікування;
- захворюваннями, які не дозволяють застосовувати фізіотерапевтичні методи лікування.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про ортопедо-травматологічний кабінет
1. Ортопедо-травматологічний кабінет є структурним підрозділом лікувально-профілактичного закладу, призначений для амбулаторного прийому, лікування та доліковування виписаних із стаціонару хворих, диспансерного обліку хворих з різноманітними ускладненнями після консервативного і оперативного лікування, хронічними захворюваннями, які потребують передчасного відновлення здоров'я, а також інвалідів після травм та набутих і природжених захворювань органів руху і опори.
2. Ортопедо-травматологічний кабінет організується на базі амбулаторно-поліклінічного відділення обласних, міських та центральних районних лікарень із розрахунку, для дорослих і підлітків - 1 кабінет на 30 000 населення, для дітей - на 15 000 населення. При однозмінній роботі поліклініки кількість кабінетів подвоюється.
3. Число штатних одиниць медичного персоналу визначає головний лікар та завідуючий поліклінікою з урахуванням обсягу виконуваної роботи, кількості та складності категорії хворих.
Як приклад, пропонуються такі штатні посади ортопедо-травматологічного кабінету:
- Лікар ортопед-травматолог - 2.
- Медична сестра-реєстратор - 2.
- Гіпсовий технік-ортезист - 1.
- Медична сестра перев'язочної - 1.
- Санітарка-прибиральниця - 0,5.
При двозмінній роботі кабінету штатні одиниці подвоюються.
4. Ортопедо-травматологічний кабінет у своєму складі повинен мати не менше 3-х кімнат:
- реєстрації та огляду хворого;
- гіпсувально-ортезну;
- перев'язочну;
5. На працівників ортопедо-травматологічного кабінету поширюється дія відповідно всіх положень та наказів, що передбачені для медичного і обслуговуючого персоналу амбулаторно-поліклінічного відділення, а також даного положення.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про лікаря-ортопеда-травматолога ортопедо-
травматологічного кабінету
1. На посаді лікаря-ортопеда-травматолога ортопедо-травматологічного кабінету призначається кваліфікований фахівець, який пройшов спеціальну підготовку.
2. Лікар ортопедо-травматологічного кабінету в організаційній роботі безпосередньо підпорядковується завідуючому поліклініки, в лікувальній методичній справі - головному міському, районному спеціалісту.
3. Лікар-ортопед-травматолог ортопедо-травматологічного кабінету у своїй роботі керується положенням про кабінет, поліклініку, іншими офіційними документами, даним положенням та посадовою інструкцією.
4. Відповідно до завдань ортопедо-травматологічного кабінету лікар кабінету забезпечує і несе безпосередньо відповідальність за:
- якість прийому хворих в амбулаторних умовах;
- відбір хворих для стаціонарного лікування;
- якість проведеного лікування в амбулаторних умовах та доліковування виписаних із стаціонару хворих;
- диспансерний нагляд та оздоровлення хворих на хронічні захворювання, вроджені вади, різноманітні ускладнення після важких травм та інших інвалідів опорно-рухового апарату, що знаходяться на диспансерному нагляді;
- проведення дій по підвищенню кваліфікації середнього медичного персоналу кабінету;
- впровадження нових, передових методів лікування ортопедо-травматологічних хворих в амбулаторних умовах.
5. Лікар-ортопед-травматолог зобов'язаний:
- вести амбулаторний прийом хворих;
- стежити за виконанням призначень середніми медичними працівниками;
- проводити роз'яснювальну роботу з хворими, їх родичами з питань режиму праці, відпочинку та побуту хворих, враховуючи їх захворювання;
- до складних хворих, залучати найкваліфікованіших спеціалістів та направляти їх на консультації у вищестоячі лікувальні заклади;
- проводити експертизу тимчасової непрацездатності серед хворих ортопедо-травматологічного профілю та вносити певні пропозиції керівництву лікувального закладу;
- якісно і своєчасно вести медичну документацію, затверджені облікові та звітні форми і складати звіт про свою діяльність.
6. Лікар ортопедо-травматологічного кабінету надає кваліфіковану допомогу хворим, які не потребують стаціонарного лікування.
6.1. Закриті переломи грудної клітки, плечового поясу, верхніх кінцівок:
- одиничні пошкодження ребер без пошкодження плеври;
- переломи остистих і поперечних відростків, які не підлягають хірургічному лікуванню;
- переломи лопатки і ключиці, які не потребують хірургічного лікування;
- переломи кісток без зміщення або із зміщенням уламків, які піддаються репозиції і утриманню кісткових фрагментів (хірургічна шийка плеча, над- і черезвиросткові переломи плечевої кістки, переломи діафізу кісток передпліччя, головки і шийки променевої кістки, ліктьового відростку, променевої кістки в типовому місці кісток зап'ястя, п'ясних кісток і фаланг пальців кисті.
6.2. Закриті переломи нижніх кінцівок:
- переломи надколінка без зміщення уламків;
- ізольовані переломи малої гомілкової кістки;
- ізольовані переломи кісточок гомілки без зміщення або із зміщенням фрагментів, які піддаються репозиції і утриманню;
- переломи кісток передплюсни і плюсни без зміщення;
- переломи фаланг пальців, які не потребують хірургічного лікування.
6.3. Наслідки неускладнених вивихів:
- плечевої кістки;
- кісток передпліччя;
- 1-го пальця;
- фаланг пальців кисті і ступні.
6.4. Неускладнені поранення м'яких тканин тулуба і кінцівок.
6.5. Закриті пошкодження сухожилок, сумково-зв'язкового апарату, забої м'яких тканин тулуба, сегментів кінцівок, суглобів.
6.6. Неускладнені артрози та артрити.
6.7. Остеохондроз, спондилоартроз та інші больові прояви, зв'язані з патологічними змінами в хребті і суглобах.
6.8. Ортопедичні захворювання і деформації органів руху та опори, які не потребують стаціонарного лікування:
- природжений вивих стегна;
- дисплазія кульшового суглоба;
- природжена клишоногість;
- природжена кривошия;
- природжена синдактилія і полідактилія після хірургічного лікування;
- пороки розвитку кінцівок;
- артрогрипоз;
- сколіоз і порушення осанки;
- наслідки поліомієліту;
- спастичні паралічі;
- природжені системні захворювання.
7. Лікар ортопедо-травматологічного кабінету встановлює показання та відбирає хворих для диспансерного нагляду.
8. Лікар ортопедо-травматологічного диспансерного кабінету проводить періодичні (один раз в 2-3 місяці) огляди диспансерних хворих.
8.1. Диспансерному нагляду підлягають хворі з:
- наслідками травм (повільне зрощення кісток);
- запальними захворюваннями кісток і суглобів (гематогенний, післятравматичний остеомієліт, гнійний артрит);
- дегенеративно-дистрофічними ураженнями суглобів і хребта з явними больовими синдромами і порушеннями функції;
- фіброзною остеодистрофією;
- природженими системними і локальними порушеннями розвитку кістково-суглобного апарату;
- наслідками поліомієліту і спастичного паралічу, які потребують оперативного лікування.
8.2. Про виконання роботи по диспансерному спостереженню та оздоровленню хворих, лікар-ортопед-травматолог щорічно звітує перед головним ортопедом-травматологом району, міста, області. Звіт за вказаною формою подається до кінця звітного року.
------------------------------------------------------------------ |
------------------------------------------------------------------ |
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про кабінет мануальної терапії
І. Загальні положення
1.1. Кабінет мануальної терапії є структурним підрозділом лікувально-профілактичного закладу, що забезпечує надання допомоги хворим з остеохондрозом хребта і пов'язаних з ними симптомами та синдромами як ортопедичного (синдром плече-кисть, п'яточна шпора та інші), так і неврологічного характеру (вертебро-кардіальний, вертебро-вісцеральний синдроми).
1.2. Кабінет мануальної терапії організується на базі амбулаторно-поліклінічних відділень обласних, міських та центральних районних лікарень із розріхунку 1 кабінет на 100,0 тис. населення і є структурним підрозділом поліклініки.
1.3. Норми часу для виконання процедур лікаря кабінету мануальної терапії визначаються в умовних одиницях за таблицею
------------------------------------------------------------------ |
Примітка. |
II. Завдання і функції
2.1. Надання кваліфікованої допомоги хворим з проявами остеохондрозу і пов'язаними з ним симптомами і синдромами, шляхом застосування методу мануальної терапії.
2.2. Проведення мануальної терапії повинно виконуватись лікарем, який пройшов спеціалізацію в одному із центрів по підготовці кадрів і володіє необхідним обсягом специфічних прийомів і навиків методу, засвоїв певний обсяг знань по вертебрології, неврології, рефлексотерапії.
При відборі лікарів на курси спеціалізації з мануальної терапії слід віддавати перевагу ортопедам-травматологам, невропатологам, нейрохірургам і лікарям по лікувальній фізкультурі (особам чоловічої статі, фізично досить міцнихі витривалих), які знають патологію опорно-рухового апарату, зі стажем роботи на лікарській посаді не менше 5-8 років.
2.3. Робота кабінету мануальної терапії проводиться за розкладом, погодженим із завідуючим поліклінікою та затвердженим головним лікарем.
2.4. Функціональні обов'язки лікаря кабінету мануальної терапії:
- проводити відбір хворих для проведення мануальної терапії;
- проводити мануальну терапію хворим на остеохондроз з описанням ортопедичного та неврологічного статусу в амбулаторній карті до і після проведення курсу лікування, відмічати кількість сеансів, ефективність і підвищення реакції у процесі лікування. При необхідності до лікування хворих залучати відповідних фахівців (невропатолог, нейрохірург, ортопед-травматолог, терапевт, рентгенолог та інші);
- проведення мануальної терапії без рентгенографії відділів хребта, фрагментів кінцівок та суглобів, в яких запідозрена патологія, недопустимо;
- надання консультативної допомоги лікарям інших спеціальностей відносно лікування хворих з вертебро-судинних і вертебро-вісцеральних синдромів, пов'язаних із остеохондрозом хребта;
- проведення аналізу наслідків лікування методом мануальної терапії та звітування перед завідуючим поліклінікою;
- проведення санітарно-просвітньої роботи серед лікарів і населення щодо роз'яснення можливостей методу, його ефективність і можливих несприятливих наслідків, пов'язаних із некваліфікованим виконанням методу поза лікувальним закладом.
2.5. Відповідальність за організацію роботи кабінету мануальної терапії покладається на завідуючого поліклінікою.
III. Медичні показання і протипоказання до
проведення мануальної терапії
3.1. Абсолютними показаннями до проведення мануальної терапії є:
- остеохондроз хребта (І-III ступеня захворювання), спондилоартроз із супроводженням больового синдрому, неврологічним і вегетативним розладом, а також функціональними блокадами;
- функціональні вісцеральні розлади, що виникають внаслідок ураження остеохондрозом відповідного сегмента хребта, крім захворювань серцево-судинної системи та органів черевної порожнини.
3.2. Відносні показання до проведення мануальної терапії:
- грижі дисків при незначному зміщенні студенистого ядра (не більше чим на 1/3 його об'єму), що визначається контрасним дослідженням. При цьому виконують не більше 1-2 сеансів мануальної терапії.
3.3. Протипоказанням до проведення мануальної терапії є:
- нестабільність хребтового сегмента внаслідок остеохондрозу:
- вроджена слабість сумочно-зв'язкового апарату хребта, яка супроводжується надмірною патологічною рухливістю хребців;
- порушення кровозабезпечення спинного мозку в системі артерії Депрож-Готтерона, Адамкевича, передньої і задньої спинномозкової артерії, задніх хребтових артерій;
- вроджені аномалії розвитку хребців і ребер (блокування хребців - конкресценція, розщеплення і дефекти тіл хребців, клиновидні хребці та інше);
- системне захворювання хребта (недосконалий остеогенез, спондилоепіфізарна дисплазія);
- спондилоліз і спондилолістез;
- остеодистрофія хребта (гіперпаратиреїдна, деформуюча остеодистрофія тіл окремих хребців і остеопороз хребта, ускладнений компресією і деформацією тіл хребців;
- фіброзна дисплазія тіл хребців;
- похилий вік і старечий кіфоз грудного відділу хребта;
- спондильоз;
- фіксуючий лігаментоз;
- крайові кісткові розростання, особливо по задній і задньо-боковій поверхні тіл хребців;
- важкі захворювання внутрішніх органів і головного мозку;
- запальні процеси і пухлини хребта і м'яких тканин;
- травматичне пошкодження хребта.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про цілодобовий травматологічний пункт
I. Загальні положення
1.1. Цілодобовий травматологічний пункт є підрозділом лікувально-профілактичної установи, який забезпечує надання кваліфікованої невідкладної медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями опорно-рухового апарату.
1.2. Цілодобові травматологічні пункти відкриваються у складі травматолого-ортопедичних, травматологічних та хірургічних стаціонарів:
- при центральних районних лікарнях з кількістю населення району 70.0 - 400.0 тис.чол.;
- при обласних, міських лікарнях (міських адміністративних районах) з населенням не менше 200.0 тис.чол.
Для дітей травматологічні пункти організуються при обласній, міській дитячій лікарні або іншому спеціальному закладі, де функціонує дитяче травматолого-ортопедичне відділення.
1.3. Число штатних одиниць медичного персоналу цілодобового травматологічного пункту визначається головним лікарем та завідуючим відділенням з урахуванням обсягу виконуваної роботи, кількості та складності категорії хворих:
Як приклад, пропонуються такі штатні посади цілодобового травматологічного пункту:
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог I-II та вищої категорії, стаж роботи за спеціальністю 8-10 років, який є зав.ортопедо-травматологічним відділенням (0.5 ст.).
- Лікар-ортопед-травматолог не нижче II категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 5-8 років - 6.
- Старша медична сестра - 1.
- Медична сестра - 5.
- Операційна і перев'язочна медична сестра - 3.
- Гіпсовий технік-ортезист - 5.
- Рентгенлаборант - 6.
- Чергова санітарка- 5. ( Із "Штатних посад цілодобового травматологічного пункту" пункту 1.3 вилучено: 2,75 посади лікаря-ортопеда-травматолога, 1,75 посад медичних сестер, 1 посаду операційної медичної сестри, 1 посаду медичної сестри перев'язувальної, 1 посаду гіпсового техніка-ортопедиста, 6 посад рентгенлаборанта, 1 посаду санітарки згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 266 від 16.08.96 - втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 33 від 23.02.2000 )
1.4. Цілодобовий травматологічний пункт незалежно від рівня лікарні розміщується в окремому приміщенні, яке у своєму складі повинне мати передпокій (кімнату чекання), приймальну лікаря, рентгенкабінет, гіпсувально-ортезну, перев'язочну, операційну, господарські приміщення, туалети, кімнату для відпочинку.
Устаткування приміщень:
1. Передпокій - кушетка - 1-2, каталка - 2, інвалідна каталка - 1, носилки - 1, стільці - 8-10.
2. Приймальня лікаря: канцелярські столи - 3, стільці - 6-10, кушетки - 2, шафи - 3 (для документів, інструментів, медикаментів для невідкладної медичної допомоги), негатоскоп - 1, телефон або телефакс, вішалка для одягу хворого.
3. Гіпсувально-ортезна: площею не менше 20 м, стіни якої облицьовані глазурованою плиткою або пофарбовані олійною фарбою, підлога вистелена керамічною плиткою. Водопровід з холодною та гарячою водою, раковина з'єднується з гіпсо-відстойником, обов'язкова витяжна вентиляція, бактерицидні (кварцеві) лампи.
Обладнання:
- стіл для приготування гіпсових бинтів
- стіл для приготування гіпсових лонгет
- емальовані тази з спеціальними підставками або табуретками - 2
- шафа для зберігання гіпсу та гіпсових бинтів
- кушетка
- обертові металеві стільці
- стіл для накладання гіпсових пов'язок у лежачему положенні хворого;
- металеві або дерев'яні підставки для утримання кінцівок
- ящик для знятих гіпсових пов'язок
- набір спеціального інструментарію (ножиці для розрізання гіпсових пов'язок - звичайні і Купера, гіпсові ножиці Штіле, пилка для розрізання гіпсових пов'язок, щипці для відгибання і розведення країв пов'язок, сито для просіювання гіпсу, клейонка, додаткові матеріали та ортезні заготівки)
- сухоповітряна шафа або ванна для підігрівання полевика чи інших пластичних матеріалів для ортезів
4. Перев'язочна: перев'язочний стіл з підставкою, пересувний столик для перев'язочного матеріалу, тази з підставками - 2, кушетка, обертові металеві стільці, шафа для перев'язочного матеріалу, стерилізатор для інструментів.
5. Операційна: операційний стіл, підставка-східці для операційного стола, стерилізатор для інструментів, шафа для сухоповітряної стерилізації, шафа для інструментів, стіл і пересувний столик для операційної сестри, лампа освітлення операційної, стаціонарна, пересувна, пересувна аварійна з автономним живленням, кварцева лампа стаціонарна або переносна, обертові металеві стільці - 4, апарат для наркозу, апарат для штучного дихання.
6. Рентгенкабінет з лабораторією для проявлення знімків: стаціонарний і пересувний рентгенапарат, сушильна шафа, шафа для рентгенплівок та інших матеріалів, кушетка для хворого, металеві стільці - 2, стіл і стілець для рентгентехніки.
7. Господарське приміщення: стіл - 1, стільці - 2, шафи для гіпсу, інструментів та інших речей, милиці - 2-3 пари.
8. Кімната відпочинку: шафа для одягу персоналу, диван, буфет, плитка, стіл для приймання їжі, стільці (крісла) для відпочинку, телевізор.
9. Туалети для хворих.
1.5. По оплаті праці, а також відпустці всі без винятку працівники травматологічних пунктів прирівнюються до оплати праці працівників стаціонару, а рентгенлаборанти користуються тими ж пільгами, що і працівники рентгенвідділень.
1.6. Цілодобовий травматологічний пункт у своїй діяльності керується нормативними актами, які регламентують роботу закладів охорони здоров'я, даним положенням, наказами та розпорядженнями по лікувально-профілактичному закладу, на базі якого він функціонує.
II. Завдання і функції
Основними завданнями, що покладені на цілодобовий травматологічний пункт, є:
2.1. Надання невідкладної кваліфікованої цілодобової допомоги всім без винятку травмованим амбулаторним хворим з різними ушкодженнями опорно-рухового апарату у такому обсязі:
- первинна хірургічна обробка ран верхніх і нижніх кінцівок;
- зупинка зовнішньої кровотечі;
- видалення неглибоко розміщених чужорідних тіл;
- первинний сухожилковий шов розгиначів та згиначів пальців;
- репозиція відломків кісток ключиці, плечової кістки, кісток передпліччя, пясних і плюснових кісток, кісток гомілки, фаланг пальців і ступні;
- усунення звихів плеча, передпліччя, пальців кисті, ступні, підзвиху і звиху в ключично-акроміальному і ключично-стернальному з'єднанні;
- накладання гіпсових, іммобілізуючих та ортезних пов'язок;
- новокаїнові та інші блокади та пункції суглобів;
- активно-пасивна іммунізація проти правця;
- надання допомоги проти сказу
2.2. При необхідності надання травмованим стаціонарної допомоги госпіталізація здійснюється до спеціалізованого відділення.
2.3. У разі змішаної травми (укоджень голови, органів грудної та черевної порожнини) при необхідності залучаються спеціалісти хірурги чи нейрохірурги, що працюють у лікувальному закладі для вирішення питання про госпіталізацію хворого в одне з профільних відділень.
2.4. Проведення первинної реанімаційної та протишокової допомоги потерпілим з тяжкою травмою.
2.5. На травматологічному пункті хворому надається довідка про травму з рекомендаціями подальшого лікування, довідку про протиправцеву імунізацію, рентгенівські знімки, необхідні для подальшого лікування, а також виписується листок непрацездатності або побутова довідка, строком до 3-х днів.
2.6. Після надання необхідної травматологічної допомоги хворим, які не потребують госпіталізації направляють для подальшого нагляду і лікування до лікаря ортопеда-травматолога в поліклініку по місцю проживання з відповідальними медичними документами, або залишають під наглядом травмпункту.
2.7. Відповідальність за організацію роботи, обсяг і якість надання невідкладної травматологічної допомоги хворим покладається на завідуючого спеціалізованим відділеннмя лікарні.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про Експертну раду по визначенню якості лікування
ортопедо-травматологічних хворих
І. Загальні положення
1.1. Експертна рада по визначенню якості лікування травматолого-ортопедичних хворих є контролюючим органом, рішення якого є обов'язкове для всіх ланок спеціалізованої служби.
1.2. Експертна рада організується при профільних науково-дослідних інститутах, лікувальних закладах Республіки Крим, обласних, міських, центральних районних лікарнях і затверджується керівництвом відповідного лікувального закладу.
1.3. До складу експертної ради входять:
- районний, міський, обласний, республіканський ортопед-травматолог та провідний фахівець НДІ (відповідно рівня експертної ради);
- заступник головного лікаря по поліклініці (по стаціонару);
- голова ЛКК;
- економіст;
- юрист.
1.4. Експертна рада у своїй діяльності керується нормативними актами, які регулюють роботу закладів охорони здоров'я, стандартами якості лікування хворих з пошкодженнями і захворюваннями органів руху та опори, наказами вищестоячих органів охорони здоров'я та лікувального закладу, на базі якого створена рада, і даним Положенням.
II. Завдання і функції
2.1. Відповідно до затвердженого керівником лікувального закладу графіка, Експертна рада проводить щомісячні засідання. Результати роботи оформляються протоколом.
2.2. Про наслідки роботи Експертна рада відповідно до її підпорядкованості щоквартально подає звіт за формою:
------------------------------------------------------------------ |
У текстовій формі звіту конкретно вказуються причини недоліків лікування, вжиті заходи щодо їх попередження та пропозиції, подані до вищих інстанцій.
2.3. Основними завданнями Експертної ради є:
- визначення якості за результатами лікування всіх хворих з пошкодженнями та захворюваннями органів руху і опори та їх оцінка;
- визначення категорії складності проведеного лікування;
- виявлення причин тривалого лікування та аналіз допущених в процесі лікування помилок;
- визначення кінцевого результату лікування або необхідності подальшої реабілітації хворого;
- встановлення вартості лікування;
- підготовка підсумкового протоколу та фінансових документів;
- розгляд скарг на неправильне лікування, видання рекомендацій і вирішення питання про притягнення арбітрів;
- виявлення наявності факту інвалідності та направлення хворого на МСЕК для встановлення групи.
2.4. Експертна рада має право:
- контролювати діяльність медичного персоналу ортопедо-травматологічного профілю (відповідного медичного закладу);
- на основі аналізу подавати керівнику лікувального закладу пропозиції щодо заохочення та стягнення із спеціалістів;
- регулювати перебування хворого на лікарняному листі.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про завідуючого ортопедо-травматологічним відділенням
лікувально-профілактичного закладу
1. Завідуючий ортопедо-травматологічним відділенням ЛПЗ здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому лікарського персоналу, несе повну відповідальність за організацію ортопедо-травматологічної допомоги в лікувальнопрофілактичному закладі.
2. На посаду завідуючого призначається кваліфікований спеціаліст ортопед-травматолог вищої або І категорії із стажем роботи за спеціальністю не менше 10 років, який має організаторські здібності, володіє глибокими теоретичними знаннями з ортопедії і травматології, має клінічний досвід роботи та користується авторитетом серед співробітників.
Переважне право на посаду завідуючого при однаковій кваліфікації і стажі роботи надається лікарям, які мають науковий ступінь; а також успішно закінчили клінічну ординатуру або аспірантуру з ортопедії і травматології.
3. Завідуючий відділенням підпорядковується головному лікарю медичного закладу та його заступнику по лікувальній роботі.
4. Завідуючий відділенням керується у своїй роботі положенням про даний лікувально-профілактичний заклад, про ортопедо-травматологічне відділення, про завідуючого відділенням стаціонару та іншими офіційними документами.
5. У відповідності із завданнями ортопедо-травматологічного відділення завідуючий забезпечує організацію роботи по наданню спеціалізованої ортопедо-травматологічної допомоги у цьому лікувальному закладі, впроваджує в практику нові методи консервативного та оперативного лікування ортопедо-травматологічних хворих.
6. Завідуючий відділенням має право:
- брати безпосередньо участь у підборі кадрів ортопедо-травматологічного відділення;
- представляти головному лікарю медичного закладу та його заступнику по лікувальній роботі працівників для заохочення та вносити пропозиції про накладання дисциплінарних стягнень на осіб, які порушують трудову дисципліну, незадовільно виконують свої службові обов'язки;
- запрошувати консультантів і організовувати консиліуми за узгодженням з заступником головного лікаря по лікувальній роботі або з головним лікарем;
- систематично поповнювати відділення медичним та господарським обладнанням, медичним інструментарієм, медикаментами, перев'язочними та гіпсувально-ортезним матеріалом;
- за узгодженням з заступником головного лікаря по лікувальній роботі або головним лікарем організовувати і проводити для працівників відділення:
- наради, конференції, семінари;
- практичні заняття для працівників відділення по організації ортопедотравматологічної допомоги хворим;
- клінічні розбори хворих, аналіз ускладнень і летальних випадків;
- висувати на обговорення керівництва лікувально-профілактичного закладу питання, пов'язані з покращенням роботи підвідомчого йому відділення;
- один раз у три роки підвищувати свою кваліфікацію в профільних науково-дослідних інститутах, інститутах удосконалення лікарів.
7. Завідуючий відділенням зобов'язаний:
- скласти графік роботи працівників;
- здійснювати обходи хворих у палатах;
- контролювати роботу чергового персоналу;
- аналізувати якісні показники діяльності, а також причини наявних недоліків у роботі, широко залучати до цього всіх працівників відділення;
- негайно доводити до відома головного лікаря або його заступника по лікувальній роботі інформацію про всі випадки з хворими або персоналом (раптова смерть, нещасний випадок і т.і.), а також про халатні дії або зловживання персоналу відділення та інші надзвичайні випадки, що стались у довіреному йому відділенні, і про вжиті заходи;
- подавати заступнику головного лікаря по лікувальній роботі звіт про роботу відділення за встановленою формою.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про лікаря ортопеда-травматолога
лікувально-профілактичного закладу
1. На посаду лікаря ортопеда-травматолога призначається лікар, який пройшов спеціальну підготовку по травматології та ортопедії і має відповідний документ, який дозволяє самостійно працювати за спеціальністю.
2. Підготовка лікаря ортопеда-травматолога здійснюється згідно з положенням Міністерства охорони здоров'я України від 12 листопада 1991 р. N 168, на кафедрах травматології та ортопедії інститутів удосконалення лікарів та медичних інститутів. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста здійснюється в комісіях при інститутах, які проводять підготовку та перепідготовку лікарів.
Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної II, І та вищої категорії проводиться комісіями, що створені при МОЗ України, управліннях охорони здоров'я обласних та міських держадміністрацій в установленому порядку.
3. Лікарі, які не працювали в ортопедії та травматології протягом трьох років, не мають право на відповідне звання спеціаліста-ортопеда-травматолога і не можуть займати посади за спеціальністю без попереднього проходження атестації.
4. Переатестація спеціалістів ортопедів-травматологів II, І та вищої категорій здійснюється у відповідності з наказом МОЗ України N 168 від 21.11.1991 р..
5. Обов'язки лікаря ортопеда-травматолога:
5.1. Ортопед-травматолог лікувально-профілактичного закладу повинен мати відповідний обсяг професійних знань, постійно їх поповнювати, удосконалювати практичні навики.
5.2. Самостійно вести амбулаторний (поліклінічний) прийом хворих:
- своєчасно проводити необхідне обстеження хворого, та у разі потреби направляти на консультацію до інших спеціалістів;
- надавати ургентну допомогу при травмі;
- здійснювати повний обсяг амбулаторного лікування та диспансерного нагляду;
- вести амбулаторну документацію, видавати листки тимчасової непрацездатності, сигнальну документацію;
- направляти хворих на ЛКК та МСЕК;
- направляти хворих на стаціонарне лікування.
5.3. У стаціонарі виконувати повний обсяг роботи палатного лікаря, вести 25 хворих:
- обстежувати хворих, уточнювати діагноз, призначати та коректувати курс лікування;
- виконувати усі види та способи іммобілізації, скелетного витягу, інші лікувальні маніпуляції;
- вести медичну документацію стаціонарного хворого;
- виконувати оперативні втручання відповідно до категорії та практичних знань;
- чергувати у лікарні чи по відділу, відповідати за правильність та своєчасність лікування;
- брати участь у нарадах, конференціях, семінарах, клінічних розборах хворих, патолого-анатомічних конференціях та інших заходах;
- виконувати вказівки завідуючого відділом, допомагати йому у роботі.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про етапність надання медичної допомоги
травмованим внаслідок нещасних випадків
1. Система організації етапного надання медичної допомоги травмованим внаслідок нещасних випадків передбачає комплекс дій виконаних послідовно (поетапно):
перший етап - надання медичної допомоги на місці нещасного випадку;
другий етап - надання медичної допомоги в дорозі при транспортуванні постраждалого до лікувального закладу;
третій етап - надання медичної допомоги у лікувальному закладі.
2. Перший етап - надання медичної допомоги на місці нещасного випадку.
Медична допомога на місці пригоди включає - надання само- і взаємодопомоги особам, які в момент нещасного випадку знаходились поблизу потерпілого (перехожі, водії автомашин, співробітники, працівники міліції та інші):
- надання медичної допомоги потерпілим медичними працівниками (бригада швидкої медичної допомоги, фельдшери ФАПів, лікарі медико-санітарних частин, сільських дільничних лікарень і амбулаторій та інші).
2.1. Об'єм і характер само- і взаємодопомоги залежить від рівня підготовки осіб, які змушені надавати допомогу постраждалим. Для підготовлених осіб є обов'язковим проведення таких дій:
- обережно дістати і винести із завалів, автомобілів та інших травмуючих факторів постраждалого, погасити вогонь на одязі і т.п., захистити від несприятливих метеорологічних умов (холод, спека тощо);
- усунути причини, які загрожують життю травмованого (зупинка зовнішньої кровотечі тугою пов'язкою, а при значних кровотечах - накладанням джгута);
- при порушенні дихання і зупинці сецевої діяльності звільнити дихальні шляхи від їх закупорки згустками крові, блювальної маси та провести штучне дихання за методою "рот у рот" чи "рот у ніс", закритий масаж серця;
- при наявності зовнішніх ран та переломів накласти стерильну пов'язку, іммобілізувати перелом підручними засобами та спеціальними шинами;
- викликати швидку медичну допомогу, коли це неможливо, вжити негайних дій до транспортування потерпілого попутнім транспортом до найближчого лікувального закладу, де може бути надана спеціалізована медична допомога. При цьому необхідно створити умови для зручного транспортування постраждалого.
2.2. Медичні працівники на місці нещасного випадку повинні проводити:
- реанімаційні, протишокові заходи, зупинку кровотечі, іммобілізацію місця перелому, вводити серцеві, обезболюючі, аналептики дихання, оксибутират та інших препаратів і речовини інфузійної терапії;
- при западінні язика, витягти кінчик язика із порожнини рота та зафіксувати його за допомогою шпильки до одягу;
- при зупинці серцевої діяльності провести непрямий масаж серця із одночасним проведенням штучного дихання;
- для підтримки серцевої діяльності, відновлення дихання і зняття больового синдрому ввести відповідні лікарські препарати;
- при черепно-мозкових травмах - зрошення порожнини рота, оксигенотерапія, введення аналептиків дихання, серцевих препаратів, обробка ран 5 % настойкою йода, накладання пов'язки;
- при ушкодженнях грудної клітини - знеболювання місця перелому, накладання оклюзійної пов'язки, введення наркотиків, серцевих препаратів, аналептиків дихання;
- при ушкодженні органів живота (закрита травма живота) - введення серцевих, анальгетичних засобів;
- при ушкодженні хребта та кісток таза - введення анальгетиків наркотиків, аналептиків дихання, шийний відділ слід іммобілізувати шиною Крамера, пов'язкою типу "комір Шанца", транспортувати на твердій основі на спині.
3. Другий етап - надання медичної допомоги у дорозі при транспортуванні постраждалого до лікувального закладу.
При вирішенні питання транспортування необхідно врахувати:
- стан пошкодженого, важкість та характер отриманих травм;
- вид транспортних засобів, їх придатність для евакуації потерпілих;
- відстань до лікувального закладу, куди транспортується хворий;
- можливість та необхідність надання реанімаційної допомоги під час транспортування.
Обсяг медичної допомоги у момент транспортування постраждалого до лікувального закладу визначається станом травмованого і спрямований на підтримку серцевої і дихальної функцій, проведення протишокових дій.
Обсяг і рівень надання медичної допомоги постраждалим у момент транспортування залежить від виду транспорту (попутний транспорт, транспорт ДАІ, бригада швидкої медичної допомоги). Якщо хворий транспортується санітарним автотранспортом і є лікар та фельдшер, то вони повинні провести весь комплекс дій по відновленню та підтримці життєво важливих функцій організму (переливання крові та кровозамінників, застосування штучного дихання за допомогою портативних апаратів, у необхідних випадках - дефібрилятора тощо).
Лікар чи фельдшер санітарної машини повинен чітко визначити маршрут руху, виходячи з головного принципу - доставка хворого за призначенням, тобто у той медичний заклад, де йому може бути надано медичну допомогу в максимальному обсязі.
4. Третій етап - надання медичної допомоги у лікувальному закладі.
На санітарному пропускнику травмований оглядається лікарем ортопедомтравматологом, а при підозрі на ушкодження голови, грудної та черепної порожнини його обов'язково оглядають невропатолог (нейрохірург), хірург загального профілю. Відділення, в яке госпіталізується хворий для подальшого лікування, визначається у залежності від переваги пошкоджень життєво важливих функцій організму. При ушкодженні грудної і черевної порожнини - в загальнохірургічне відділення, органів опори та руху - в ортопедо-травматологічне відділення, головного мозку, у легких випадках, коли хворий не потребує оперативного втручання, - в неврологічне, у важких - в нейрохірургічне відділення. У разі відсутності нейрохірургічного відділення в травматолого-ортопедичне відділення вводиться штатна посада лікаря-нейрохірурга. При змішаній травмі госпіталізація проводиться за таким же принципом, в той же час ортопед-травматолог в обов'язковому порядку, незалежно в якому відділенні знаходиться хворий, повинен лікувати ушкоджені органи опори та руху.
Обсяг і характер надання медичної допомоги у відділенні залежить від виду травми, стану постраждалого і можливостей лікувального закладу. Якщо обсяг спеціалізованої допомоги, яку потребує хворий, перевищує рівень сертифікації відділення, хворий обов'язково консультується спеціалістом обласного травматолого-ортопедичного відділення, який приймає рішення про місце подальшого лікування хворого та обсяг необхідних втручань. Рішення про виклик консультанта з профільної кафедри чи інституту або направлення хворого в ці інстанції приймає та підписує направлення тільки завідуючий відділенням.
При направленні хворих до інших лікувальних закладів - головною вимогою є виведення їх з шокового стану, поповнення втраченої крові та ретельна іммобілізація переломів кісток.
Обсяг допомоги постраждалому у спеціалізованому відділенні, центрі надається в залежності від стану травмованого.
5. На всіх етапах надання медичної допомоги постраждалим обов'язково, починаючи із другого етапу, повинна ретельно вестись медична документація із зазначенням характеру і обсягу медичної допомоги, яка надавалась постраждалому.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про раннє виявлення ортопедичних захворювань
у новонароджених та подальше лікування
1. З метою ранньої діагностики вроджених та набутих вад розвитку опорно-рухового апарата у новонароджених і своєчасного початку лікування важкої ортопедичної патології необхідно проводити огляди дітей у пологовому будинку (відділі) дитячим ортопедам-травматологом (або спеціально підготовленим дитячим хірургом чи педіатром). Контрольні огляди новонароджених проводити ортопедом-травматологом у віці 1 і 3 місяці.
2. Звернути особливу увагу на діагностику найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарата - дисплазії кульшового суглобу, клишоногості, родового паралічу верхньої кінцівки.
2.1. При діагностиці патології кульшового суглобу у новонародженого основними симптомами є обмеження розведення стегон, асиметрія складок, хруст у суглобах. Постійно здійснювати лікувально-профілактичні заходи - широке пеленання, профілактичні штанці, лікувальна фізкультура.
2.2. В діагностиці родового паралічу руки до основних симптомів належать відсутність або обмеження активних рухів руки новонародженого, внутрішня ротація руки, симптом "лялькової руки". Ці хворі підлягають обов'язковому огляду ортопеда-травматолога і невропатолога.
Для лікування цих хворих необхідно проводити з пологового будинка утримання плеча у положенні відведення на 90 гр. і зовнішньої ротації на 90 гр. тобто поза "голосуючого", шляхом фіксації руки до спеціальної шини.
2.3. При клишоногості основним симптомом є приведення переднього відділу стопи, супінація і підошовне згинення стопи.
У пологовому будинку необхідно проводити лікувальну фізкультуру на усунення деформацій і м'яке бинтування по Етіюнтену. Накладання гіпсових пов'язок необхідно проводити після виписки з пологового будинку з 1 місяця життя у дитячого ортопеда-травматолога.
3. Доцільно запроваджувати комп'ютерну програму реєстру вроджених захворювань опорно-рухового апарату, розроблену Українським центром ортопедії і травматології дитячого та підліткового віку.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про кураторів ортопедо-травматологічної служби
областей України
І. Загальні положення
1.1. Куратори ортопедо-травматологічної служби областей України призначаються на громадських засадах керівником профільного науково-дослідного інституту з числа провідних спеціалістів.
1.2. Куратори здійснюють постійний контроль, надають організаційнометодичну, наукову, лікувальну та консультативну допомогу в організації ортопедо-травматологічної служби у закріпленій області.
II. Завдання і функції
2.1. Вивчати матеріально-технічну базу, кадри, мережу лікувально-профілактичних закладів, допоміжних служб, які здійснюють ортопедо-травматологічну та протезно-ортопедичну допомогу населенню області.
2.2. Керуватись діючими наказами, положеннями, інструкціями, які стосуються спеціалізованої медичної допомоги при травмах та ортопедичних захворюваннях, контролювати їх виконання.
2.3. Слідкувати за комплектацією всієї служби кваліфікованими кадрами, контролювати своєчасну їх перепідготовку, підвищення кваліфікації, проходження атестації.
2.4. Здійснювати контроль за якістю спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги, за роботою експертних рад по визначенню якості лікування ортопедо-травматологічних хворих, проводити аналіз виходу хворих на первинну інвалідність внаслідок травм і ортопедичних захворювань.
2.5. Разом з головним спеціалістом ортопедом-травматологом області вирішувати питання управління охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, що стосуються покращення надання спеціалізованої допомоги хворим з травмами і ортопедичними захворюваннями.
2.6. Здійснювати планові виїзди в область (1-2 рази щороку), формувати бригади спеціалістів за запитом обласного ортопеда-травматолога.
2.7. Планувати і надавати допомогу у проведенні тематичних (обласних і міжобласних) конференцій, семінарів, виступати з доповідями на засіданнях обласного наукового товариства ортопедів-травматологів.
2.8. Контролювати стан протезно-ортопедичної допомоги населенню області, вивчати якість і асортимент виробів, строки їх виготовлення. Відвідувати протезно-ортопедичні підприємства (цехи, дільниці), проводити об'єднані наради, повідомляти про неякісні вироби.
2.9. Вживати заходи для забезпечення координації між поліклінікою, стаціонаром і відділенням реабілітації, протезними підприємствами, спеціалізованими МСЕК у відновлювальному лікуванні хворих.
2.10. Проводити аналіз причин інвалідності внаслідок травм і ортопедичних захворювань, разом з лікарями МСЕК, спеціалістами області і відповідними відомствами розробити пропозиції по профілактиці травм, ортопедичних захворювань, інвалідності.
2.11. Щороку складати звіт проо проведену роботу в області з аналізом стану ортопедо-травматологічної служби і пропозиціями для її покращення.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Паспорт
ортопедо-травматологічної служби
Паспорт ортопедо-травматологічної служби Республіки Крим, області динамічний документ, що складається для оцінки стану і розвитку ортопедо-травматологічної допомоги населенню.
Паспорт складається щорічно та надсилається до Головної організації по службі - Український НДІ травматології і ортопедії. У ньому повинні бути представлені основні статистичні матеріали, які характеризують кадри лікарів, мережу ортопедо-травматологічних закладів, амбулаторну та стаціонарну допомогу хворим (дорослим і дітям), ортопедичну захворюваність та травматизм, тимчасову непрацездатність, інвалідність та смертність внаслідок захворювання органів опори та руху і травмування.
Розділ І. Кадри лікарів-ортопедів-травматологів
Цей розділ має дані про наявне число лікарів-ортопедів-травматологів для дорослого населення і дітей, забезпечення лікарями на 10 000 населення про атестаційну категорію лікарів, зміни у кваліфікації та спеціалізації, а також число штатних посад, фізичних осіб, яке допоможе підрахувати дефіцит лікарів, коефіцієнт сумісництва та вирішувати питання про подальший їх розвиток.
Розділ II. Спеціалізована мережа
Амбулаторно-поліклінічна мережа характеризується числом травматологічних кабінетів, які мають у своєму складі гіпсувальну, перев'язочну, операційну.
Треба вказати число травмпунктів, які працюють протягом доби, кабінетів реабілітації та мануальної терапії.
Стаціонарна мережа характеризується загальним числом ліжок для дорослих та дітей, числом травматологічних та ортопедичних відділень для дорослих і дітей. Треба вказати число ліжок у відділеннях та число ортопедо-травматологічних ліжок у складі хірургічних відділень.
Розділ III. Ортопедо-травматологічна допомога
дорослим та дітям
Цей розділ включає характеристику диспансерного спостереження за травматологічними та ортопедичними хворими, інформацію про забезпеченість дорослого та дитячого населення ортопедо-травматологічною допомогою (мається на увазі рівень госпіталізації, кількість днів зайнятості ліжок за рік, середня тривалість перебування хворого на ліжку, оборот ліжка, лікарняна летальність, хірургічна робота стаціонару).
У цьому розділі подається розподіл травматологічних та ортопедичних ліжок для дорослих та дітей за типами закладів.
Розділ IV. Ортопедична патологія і травматизм
для дорослих та дітей
Цей розділ включає перелік вперше виявлених ортопедичних захворювань у дорослих і дітей, розподіл переломів, рівень, структуру та види травматизму розподіл травм за характером і видом пошкодження, наслідки лікування переломів та пошкоджень.
Розділ V. Тимчасова непрацездатність
У цьому розділі подаються матеріали про кількість випадків травматизму та днів непрацездатності, а також тривалість перебування на лікарняному при виробничих і побутових травмах, при локалізації травм, включаючи переломи.
Розділ VI. Первинна інвалідність внаслідок травмування
та захворювання органів опори і руху
У цьому розділі мають бути наведені дані про захворювання органів опори та руху і травми, які обумовили інвалідність, показники реабілітації хворих, що вийшли на інвалідність внаслідок травмування.
Розділ VII. Показники смертності від травм
Цей розділ характеризує показники смертності від травм, в тому числі від переломів у різних вікових групах.
Розділ VIII. Висновки та пропозиції щодо покращення
ортопедо-травматологічної допомоги
населенню області
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про стандарти обстеження травматолого-
ортопедичних хворих
1. Обстеження в умовах ортопедо-травматологічного кабінету складає:
1.1. Рентгенологічне обстеження місця ушкодження або захворювання при первинному зверненні хворого, періодична рентгенографія при всіх переломах кісток, а також при закінченні лікування хворого.
1.2. При неефективному лікуванні нейродистрофічних синдромів з наявністю набряку, запальних процесах суглобів та м'яких тканин, гнійних ранах, нориць та остеомієліту обов'язкове дослідження крові (загальний аналіз з формулою, біохімічні дослідження - загальний білок, фракції, цукор, білірубін, коагулограма).
1.3. При відкритому гнійно-запальному процесі обов'язково проводити мікроскопію виділень, їх дослідження на мікрофлору та її чутливість до медикаментів та антибіотиків, а також повний аналіз сечі.
2. Обстеження в умовах травматологічного пункту.
2.1. Всім травмованим з забоями суглобів, розтягненням зв'язок та їх ушкодженнями, з наявністю гемартрозу, підозрою на злами кісток та звихи, а також зі зламами обов'язкове проведення рентгенографії в 2-х проекціях. При ушкодженні гомілкового суглоба з підозрою на пошкодження міжгомілкового синдезмозу обов'язкове проведення функціональної рентгенографії.
2.2. Рентгенографія проводиться також при ушкодженні м'яких тканин з підозрою на наявність у них сторонніх тіл.
2.3. Обов'язковим є вимір кров'яного тиску та пульсу.
2.4. При необхідності застосування анестетиків визначають чутливість до нього, а також роблять внутрішкірну пробу шляхом введення 0,2-0,3 куб.см анестетика.
3. Обстеження в умовах стаціонару.
3.1. Аналіз крові: загальний з формулою, групова приналежність, резус-фактор, антитіла, коагулограма, реакція Васермана, на СНІД. При необхідності оперативного втручання, наявності запальних процесів неспецифічного характеру в суглобах, а також при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях обмінного характеру, ендокринних та інших захворюваннях скелета проводяться відповідні біохімічні обстеження; для загального знеболювання (загальний білок, білкові фракції, цукор, білірубін). Спеціальні дослідження в процесі лікування хворого - визначення проліну, оксіпроліну (вільного і зв'язаного), сумарних та їх фракцій, ферментів, катепсіну В та Д, колагенези та інгібіторів протеолізу. Визначення рівня цукру обов'язкове. Імунологічне дослідження крові обов'язкове у хворих з кістково-гнійною інфекцією.
3.2. Аналіз сечі: загальний, аналіз за Зимницьким, при наявності патологічних змін в показниках обов'язково проводиться контрольний аналіз, а також біохімічні дослідження.
3.3. Аналіз кала на яйця глистів.
3.4. Хворим, яким планується оперативне втручання під місцевим знеболюванням, проводиться контрольна перевірка чутливості до зобраного анестетика.
3.5. У хворих з наявністю відкриття ран, виразок та нориць з наявністю виділень незалежно від їх характеру робиться обов'язковий аналіз виділень на чутливість до антибіотиків та інших медикаментів. При відсутності росту мікрофлори обов'язковим є мікроскопічне дослідження виділень.
3.6. При призначенні антибіотиків перевіряється чутливість хворого до обраного антибіотика.
3.7. Всім хворим віком від 30 років і старше обов'язково проводиться електрокардіографія.
Затверджено наказом
Міністерства охорони здоров'я
України
від 30.03.94 N 41
Стандарти оцінки якості лікування ушкоджень та захворювань |
------------------------------------------------------------------------------------------ |
ПЛЕЧОВА КІСТКА Відсутність скарг, Біль у ділянці плечово- Розвиток остеомієлі- |
в) ушкодження Відсутність скарг, Біль у ділянці ліктьо- Відсутність зрощення |
КІСТКИ ТАЗУ Відсутність скарг, Періодичний біль у ді- Розвиток остеомієлі-
Закриті та усунення зміщення лянці перелому при три- ту, постійний біль
відкриті та міцне зрощення валому фізичному наван- при фізичному наван-
переломи: уламків, відновлен- женні, підвивих стегна таженні, неусунений
а) без порушення ня працездатності при ушкодженнях верт- вивих стегна при пе-
тазового кільця лужної западини, відно- реломі вертлужної
сне скорочення нижньої западини, відносне
кінцівки не вище 3 см, скорочення нижньої
обмеження згинально- кінцівки до 5 см
розгинальних рухів, та більше, різке
відведення, приведення обмеження рухів в
та ротації стегна на кульшовому суглобі
40 гр., часткова втрата
професійної працездат-
ності
б) з порушенням Відсутність скарг, Періодичний біль у ді- Розвиток остеомієлі-
тазового кільця зрощення кісткових лянці переломів або ту, постійни біль
уламків, відновлення ушкоджених зуленувань внаслідок здавлення
працездатності тазу, перекіс тазу вна- згинального або стег-
слідок неправильного нового нервів непра-
зрощення відламків, вильно зрощеними
розходження, симфізу уламками лобкових
до 3 см, послаблення та сідничних кісток,
м'язової сили в нижніх розходження симфізу
кінцівках; часткова до 6 см з порушенням
втрата професійної пра- стійкості та послаб-
цездатності, термінове лення сили м'язів
переведення на інвалід- нижніх кінцівок, роз-
ність осіб, що займа- ладом сечовипускання,
ються фізичною працею переведення хворого
на інвалідність II
групи
СТЕГНОВА КІСТКА Відсутність скарг, Періодичний біль у ді- Відсутність зрощення
Закритий та зрощення уламків у лянці кульшового суг- уламків, розвиток
відкритий правильному положен- лоба при тривалому остеомієліту, асепти-
переломи: ні, відновлення ходінні, зрощення чного некрозу голівки
а) медіальні та шийко-діафізарного кісткових фрагментів стегнової кістки або
субкапітальні кута та рухів у з невеликим зміщенням, гнійного артриту,
шийки суглобах ушкодженої зменшення шийно-діафі- консолідація кістко-
кінцівки, повернення зарного кута на 20-40 вих фрагментів із
хворого до праці за гр., обмеження згина- зменшенням шийно-
його фахом ння та розгинання в діафізарного кута до
кульшовому та колін- 70 гр., скорочення
ному суглобах на 40 ушкодженої кінцівки
гр. або відведення на 5 см та більше,
та приведення рота- різке обмеження
ційних рухів стегна рухів у кульшовому
на 20-30 гр., скоро- або колінному сугло-
чення стегнової кіс- бах, переведення
тки не більш ніж на хворого на інвалід-
3 см, часткова втра- ність II групи
та професійної пра-
цездатності
б) латеральні Відсутність скарг, Періодичний біль в уш- Відсутність зрощення
та підвертельні зрощення уламків у кодженій кінцівці при уламків, розвиток
правильному положен- тривалому фізичному остеомієліту, консо-
ні, відновлення навантаженні, зрощення лідація кісткових
шиечно-діафізарного кісткових фрагментів фрагментів із змен-
кута та рухів у з невеликим зміщенням шенням шиєчно-діафі-
суглобах ушкодженої під кутом, відкритим зарного кута до 70
кінцівки, а також медіально, зменшення гр., скорочення уш-
працездатності шиєчно-діафізарного кодженої кінцівки
кута на 20-40 гр., об- більш ніж на 5 см,
меження згинання та різке обмеження
розгинання в кульшовому рухів в кульшовому
та колінному суглобах або колінному сугло-
на 40 гр. або відведен- бах
ня, приведення та рота-
ції стегна на 20-30гр.,
скорочення стегнової
кістки не більш ніж
на 3 см, часткова втра-
та професійної праце-
здатності
в) діафізарні Відсутність скарг, Консолідація уламків з Відсутність зрощення
зрощення уламків, деяким порушенням осі уламків, розвиток
однакова довжина стегна в функціонально остеомієліту, консо-
кінцівок, правильна вигідному положенні лідація уламків в
ось стегна, віднов- (зміщення уламків по функціонально неви-
лення рухів в суг- довжині та під кутом, гідному положенні
лобах ушкодженої відкритим назад та ме- (під кутом, відкри-
кінцівки та праце- діально), обмеження тим вперед та лате-
здатності хворого згинання та розгинання рально), різка ту-
в кульшовому, колінно- горухомість у сугло-
му та гомілковому су- бах ушкодженої кінці-
глобах на 40 гр. або вки
відведення стегна на
20-30 гр. скорочення
стегнової кістки в
межах 3 см, часткова
втрата професійної
працездатності |
г) надвиросткові Відсутність скарг, Консолідація уламків Відсутність зрощення
повне анатомо-функ- з деяким порушенням кісткових фрагментів
ціональне відновлен- осі кінцівки, скоро- або розвиток остео-
ня ушкодженої кінці- чення стегнової кіст- мієліту, консоліда-
вки та працездатнос- ки в межах 4 см, об- ція відломків у функ-
ті хворого меження згинання та ціонально невигідному
розгинання в кульшо- положенні (під кутом,
вому, колінному та відкритим вперед та
гомілковому суглобах латерально), ушкод-
на 40 гр. або відве- ження судинно-нерво-
дення, приведення та вого пучка з трофіч-
ротації стегна на 20- ними розладами стопи
30 гр., часткова та гомілки, різке
втрата професійної обмеження рухів в
працездатності колінному суглобі
д) виростків стег- Відсутність скарг, Консолідація уламків Розвиток фіброзного
нової кістки відновлення конгру- з неведиким порушенням анкілозу або остео-
ентності суглобових конгруентності суглобо- мієліту, вальгусне
поверхонь та функції вих поверхонь, болі у або варусне відхи-
суглобів, повернення кінцівці при тривалому лення гомілки до
хворого до праці за динамічному навантажен- кута 130 гр. внас-
своїм фахом ні, обмеження згиналь- лідок правильно
но-розгинальних рухів зрощеного перелому
в колінному або гомі- одного з виростків
лковому суглобах на стегнової кістки,
40 гр., часткова втра- тяжка форма дефор-
та професійної праце- муючого артрозу
здатності у осіб, що колінного суглоба
займаються фізичною з больовим синдро-
працею мом
НАДКОЛІНОК Відсутність скарг, Біль у ділянці ушкод- Розвиток фіброзного
Закритий відновлення конгру- женого суглоба при анкілозу остеоміє-
та відкритий ентності суглобових значному динамічному літу або хронічного
переломи поверхонь, функції навантаженні, консолі- синовіту, постійний
колінного суглоба дація кісткових фраг- біль у колінному
та працездатності ментів з невеликим суглобі
хворого порушенням конгруент-
ності суглобових по-
верхонь, обмеження
згинально-розгиналь-
них рухів в колінному
суглобі на 20-40 гр.,
часткова втрата про-
фесійної працездат-
ності
КІСТКИ ГОМІЛКИ Відсутність скарг, Біль в кінцівці при Розвиток остеомієлі-
Закритий відновлення конгру- тривалому навантаженні, ту, фіброзного анкі-
та відкритий ентності суглобових консолідація кісткових лозу або хронічного
переломи: поверхонь, функції фрагментів з невеликим синовіту, постійний
а) ізольованих колінного суглоба порушенням конгруент- біль у ділянці ко-
виростків ве- та працездатності ності суглобових повер- лінного суглоба на
ликогомілкової хворого хонь, обмеження згинан- фоні вираженого ос-
кістки ня та розгинання в ко- теоартрозу, вальгусне
лінному суглобі на 40 або варусне відхилен-
гр., часткова втрата ня гомілки до кута
професійної працездат- 130 гр. внаслідок
ності у осіб, що зай- зрощеного перелому
маються фізичною одного з виростків
працею великогомілкової
кістки
б) горбистості Відсутність скарг, Незначний біль в кін- Відсутність зрощення
великогомілкової зрощення уламків цівці при тривалому кісткових фрагмен-
кістки у правильному поло- динамічному наванта- тів, розвиток остео-
женні, відновлення женні, зрощення улам- мієліту, різке обме-
рухів в колінному ків, обмеження зги- ження рухів у колін-
суглобі та праце- нально-розгинальних ному суглобі
здатності хворого рухів у колінному
суглобі не більш
ніж 40 гр., часткова
втрата професійної
працездатності
в) діафізарні Відсутність скарг, Незначний біль у кін- Відсутність зрощення
великогомілкової зрощення уламків, цівці при тривалому кісткових фрагмен-
кістки обох однакова довжина динамічному наванта- тів, розвиток остео-
кісток кінцівок, правиль- женні, зрощення улам- мієліту, консолідація
на ось гомілки ків з невеликим пору- уламків у функціона-
відновлення рухів шенням осі гомілки, льно невигідному по-
в суглобах ушкод- скорочення ушкодже- ложенні (під кутом,
женої кінцівки та ного сегмента до 4 відкритим вперед або
працездатності см, обмеження зги- латерально), різке
хворого нально-розгинальних обмеження рухів у
рухів в колінному суглобах та порушення
суглобі не більш ніж трофіки ураженої
на 40 гр., часткова кінцівки
втрата професійної
працездатності |
г) ізольованих Відсутність скарг, Біль у кінцівці при Відсутність зрощення
кісточок, зрощення уламків тривалому динамічному уламків, розвиток
кісточок та у правильному поло навантаженні, зрощен- остеомієліту, неусу-
заднього краю женні, відновлення ня уламків з віднов- нений підвивих стопи
великогомілкової функції гомілкового ленням конгруентності з вираженим больовим
малогомілкової суглоба та праце- суглобових поверхонь, синдромом, різке
кісток здатності хворого обмеження згинання порушення рухів у
та розгинання в гоміл- гомілковому суглобі
ковому суглобі на 20- з трофічними розла-
40 гр., часткова дами
втрата професійної
працездатності у
осіб, що займаються
фізичною працею
КІСТКИ СТОПИ Відсутність скарг, Незначний біль у стопі Відсутність зрощення
Закритий зрощення уламків при тривалому динаміч- уламків, остеомієліт,
та відкритий у правильному поло- ному навантаженні, різке обмеження рухів
переломи: женні, повне від- консолідація уламків у гомілковому суглобі
а) передплюсневих новлення функції з незначним зміщенням, з вираженим больовим
кісточок, таран- ушкодженої кінцівки обмеження згинально- синдромом, розвиток
ної та п'яткової та працездатності розгинальних рухів в поздовжньої плоско-
хворого гомілковому суглобі стопості тяжкого
на 20-40 гр., розвиток ступеня
поздовжньої плоско-
стопості середньої
тяжкості, часткова
втрата працездатності
б) плюсневих Відсутність скарг, Біль у стопі при трива- Остеомієліт, зрощення
кісток та повне анатомо- лому динамічному на- уламків у функціона-
фаланг функціональне від- вантаженні, зрощення льно невигідному по-
новлення ушкодженої уламків з незначним ложенні (під кутом,
стопи та працездат- зміщенням в функціо- відкритим до тильної
ності хворого нально вигідному по- поверхні), різке
ложенні (по довжині обмеження рухів у
або під кутом, від- суглобах стопи,
критим до підошовної розвиток подовжньої
поверхні), обмеження та поперекової
згинання та розгинан- плоскостопості тяж-
ня у плюснево-фалан- кого ступеня
гових суглобах не
більш ніж на 20 гр.,
розвиток поздовжньої
або поперекової
плоскостопості, част-
кова втрата професій-
ної працездатності |
Ускладнення після переломів кісток |
------------------------------------------------------------------------------------------
Вид ускладнень та | Оцінка результатів лікування |
їх локалізація |-------------------------------------------------------------------|
| добрі | задовільні | незадовільні |
------------------------------------------------------------------------------------------
НЕЗРОЩЕНІ ПЕРЕЛОМИ, Відсутність скарг, Зрощення кісткових фра- Відсутність зрощення
НЕСПРАВЖНІ СУГЛОБИ зрощення уламків, гментів з деяким пору- уламків, рецидив не-
ТА КІСТКОВІ однакова довжина та шенням осі кінцівки, справжнього суглоба
ДЕФЕКТИ правильна ось ушко- скорочення плеча або або дефекту, розвиток
джених сегментів ключиці до 3 см, кіс- остеомієліту, зрощення
кінцівок, відновлен- ток передпліччя в ме- кісткових фрагментів
ня рухів у суглобах жах 2 см, гомілки та у функціонально неви-
та працездатності стегна не більш ніж гідному положенні,
хворого на 5 см, зменшення різке обмеження рухів
шиєчно-діафізарного в суглобах ушкодженої
кута на 20-40 гр. кінцівки
при несправжніх су-
глобах проксималь-
ного кінця стегнової
кістки, обмеження
згинання та розгина-
ння, відведення та
приведення сегмента
кінцівки в суглобі
на 40 гр., відсут-
ність супінації та
пронації передпліччя,
часткова втрата про-
фесійної працездат-
ності
б) кісток кисті Відсутність скарг, Біль у кисті при три- Відсутність зрощення
відновлення анатоміч- валому фізичному на- уламків, рецидив не-
ної цілості кісток, вантаженні, зрощення справжнього суглоба
функції суглобів та кісткових фрагментів або дефекту кістки,
сили м'язів в ушкод- з незначним зміщенням, розвиток остеомієліту,
женій кисті, повер- обмеження згинання та консолідація кісткових
нення хворого до пра- розгинання в суглобах фрагментів у функціо-
ці за своїм фахом не більш ніж на 10-15 нально невигідному
гр. або ліктьового положенні (під кутом,
чи променевого відхи- відкритим до тильної
лення в променево- поверхні), різке
кістковому суглобі на обмеження рухів
15 гр., утруднення в суглобах кисті
захоплення пальцями
кисті дрібних предме-
тів та зменшення сили
м'язів, часткова
втрата професійної
працездатності
в) кісток Відсутність скарг, Біль у стопі при трива- Відсутність консоліда-
стопи повне анатомо-функ- лому навантаженні, кон- ції кісткових фрагмен-
ціональне відновлен- солідація кісткових тів, рецидив несправж-
ня ушкодженої стопи фрагментів, обмеження нього суглоба або де-
та працездатності згинання та розгинання фект кістки, розвиток
хворого в гомілковому суглобі остеомієліту, зрощення
та зчленування стопи уламків в функціональ-
не більш ніж на 15-20 но невигідному поло-
гр., розвиток поздовж- женні (під кутом, від-
ньої або поперечної критим до тильної по-
плоскостопості серед- верхні стопи)
ньої важкості, варус-
ної або вальгусної
установки стопи, част-
кова втрата професій-
ної працездатності
ОСТЕОМІЄЛІТ Відсутність скарг, Біль в ушкодженій кін- Відсутність зрощення
а) довгих кісток зрощення відламків, цівці, консолідація уламків, нориці з
ліквідація гнійно- уламків з невеликим гнійними виділеннями,
запального процесу, порушенням осі сегмен- що не загоюються три-
однакова довжина та та, нориці, що періо- валий час, різке по-
правильна вісь сег- дично відкриваються, рушення функції суг-
ментів кінцівки, скорочення кістки, лобів, трофічні роз-
відновлення рухів ураженої інфекцією лади уражених сегмен-
в суглобах та пра- не більш ніж на 5 см, тів, ампутація кінці-
цездатності хворого обмеження згинання вок
та розгинання, відве-
дення та приведення
сегмента кінцівки в
суглобі на 40 гр.,
відсутність пронації
та супінації перед-
пліччя, часткова
втрата професійної
працездатності |
б) кісток кисті Відсутність скарг, Болі у кисті при неве- Відсутність зрощення
ліквідація гнійно- ликому фізичному на- уламків, нориці з
запального процесу, вантаженні, зрощення гнійними виділеннями,
відновлення анато- уламків з незначним що давно не загоюють-
мічної цілості кіс- зміщенням у функціо- ся, різке порушення
ток, функції сугло- нально вигідному по- функції суглобів та
бів та сили м'язів ложенні (по довжині трофіки тканин, ампу-
в ушкодженій кисті, та під кутом, відкри- тація кисті
повернення хворого тим до волярної пове-
до праці за своїм рхні), нориці, що пе-
фахом ріодично відкривають-
ся, обмеження згинан-
ня та розгинання в су-
глобах на 15-20 гр.,
утруднення захоплення
пальцями дрібних пред-
метів та зменшення
сили м'язів, ампутація
нігтьової фаланги або
пальця, часткова втра-
та професійної праце-
здатності
в) кісток стопи Відсутність скарг, Біль у стопі при неве- Відсутність зрощення
ліквідація патологіч- ликому навантаженні, уламків, нориці з
ного осередка, повне зрощення уламків з не- гнійним виділенням,
анатомо-функціональне значним зміщенням у що не загоюються три-
відновлення ушкодже- функціонально вигідно- валий час, різке по-
ної стопи та праце- му положенні (по дов- рушення функції сугло-
здатності хворого жині та під кутом, бів та трофіки тканин,
відкритим до підошової ампутація стопи
поверхні), нориці, що
періодично відкриваю-
ться, обмеження зги-
нання та розгинання в
гомілковому суглобі
та зчленіннях стопи не
більш на 40 гр., ампу-
тація нігтьових фаланг
пальців, часткова
втрата професійної
працездатності
УШКОДЖЕННЯ Відсутність скарг, Відновлення цілості Відсутність активних
СУХОЖИЛЛЯ відновлення анатоміч- сухожилля, обмеженість рухів в суглобах паль-
(відкриті ної цілості сухожил- згинально-розгинальних ця кисті внаслідок
та закриті): ля, функції суглобів, рухів у суглобах уш- невідновленої цілості
а) згиначів м'язової сили у кис- кодженої кінцівки на сухожилля або різке
та розгиначів ті, повернення хворо- 20-30 гр., утруднення порушення хапальної
пальців кисті го до своєї професії захоплення пальцями функції, лігатурні
кисті дрібних предме- нориці, що не загою-
тів, часткова втрата ються тривалий час
професійної працездат-
ності
б) згиначів та Відсутність скарг, Відновлення цілості Відсутність активного
розгиначів повне анатомо-функ- сухожилля, стомлюва- розгинання в гомілко-
пальців стопи ціональне відновлення ність при тривалому ди- во-стопному суглобі
і ахілового пошкодженої стопи та намічному навантаженні, або зчленіннях пальців
сухожилля працездатності хворо- обмеження згинально- стопи внаслідок від-
го розгинальних рухів в новленої цілості су-
гомілково-стопному хожилля, лігатурні
суглобі та зчленіннях нориці, які довго не
стопи на 20-40 гр., ча- загоюються
сткова втрата професій-
ної працездатності у
осіб, які займаються
фізичною працею
в) пошкодження Відсутність скарг, Відновлення цілості Відсутність активних
великих нерво- відновлення анатоміч- сухожилля, обмеження рухів в суглобах або
вих стволів ної цілості сухожилля згинально-розгинальних різко виражені конт-
верхніх та ниж- функції суглобів і рухів, відведення та рактури, лігатурні
ніх кінцівок сили м'язів та пошко- приведення в суглобах нориці, які довго не
дженої кінцівки, а пошкодженої кінцівки загоюються
також працездатності на 20-40 гр., змен-
хворого шення сили м'язів у
нижній або верхній
кінцівці, часткова
втрата професійної
працездатності
ПОШКОДЖЕННЯ Відсутність скарг, Скарги на пониження Паралічі, болі, тро-
ВЕЛИКИХ відновлення провідно- сили м'язів та об- фічні розлади, різке
НЕРВОВИХ сті пошкодженого нер- меження згинально- пониження сили м'язів
СТОВБУРІВ ва, функції суглобів розгинальних рухів, та порушення функції
ВЕРХНІХ та сили м'язів в по- відведення та приве- суглобів та пошкод-
ТА НИЖНІХ терпілій кінцівці, дення в суглобах женої кінцівки
КІНЦІВОК повернення хворого на 40 гр. пошкодженої
до праці за фахом кінцівки, порушення
больової та токтиль-
ної чутливості,
незначні парези м'язів,
часткова втрата праце-
здатності
ВЕЛИКІ ПОШКОДЖЕННЯ Відсутність болю в Періодичний біль у Постійний, фантомний
М'ЯКИХ ТКАНИН, куксі, хороша форма ділянці кукси, контрак- або каузалгічний
КІСТОК, СУГЛОБІВ та витривалість її, тури в сусідніх сугло- біль, хронічний осте-
ТА КРОВОНОСНИХ прискорене раціональ- бах, які обмежують мієліт, порочна кукса,
СУДИН, ЯКІ не протезування, змі- користування протезом яка потребує реампута-
ПОТРЕБУЮТЬ ПЕРВИН- на професії потерпі- ції, трофічні розлади
НОЇ АБО ВІДСТРОЧЕ- лого
НОЇ АМПУТАЦІЇ
КІНЦІВКИ |
Інші ушкодження опорно-рухового апарату |
------------------------------------------------------------------------------------------
Вид і локалізація | Оцінка якості наслідків лікування |
ушкоджень |-------------------------------------------------------------------|
| добрі | задовільні | незадовільні |
------------------------------------------------------------------------------------------
ТРАВМАТИЧНІ ВИВИХИ Відсутність скарг, Біль в ушкодженому суг- Неусунені та застарі-
(відкриті та повне вправлення ви- лобі при значному фі- лі підвивихи та ви-
закриті) виху, відновлення фу- зичному навантаженні, вихи, розвиток звич-
нкції суглоба та пра- обмеження згинально- них вивихів та дефор-
цездатності хворого розгинальних рухів, муючого артрозу з
відведення та приведен- больовим синдромом,
ня плеча або стегна різке обмеження рухів
в суглобі не більш, в суглобі, травматичні
ніж на 40 гр., частко- парези та паралічі,
ва втрата професійної обширні осифікати
працездатності білясуглобних тканин
УШКОДЖЕННЯ Відсутність скарг, Ниючі болі в суглобі Постійний біль в
КОЛІННОГО СУГЛОБА: відновлення хрестопо- при тривалому ходінні, ушкодженому суглобі,
а) розрив менісків дібних зв'язок, нор- періодичні блокади та нестійкість, виражений
та хрестоподіб- мальна стійкість у синовіти при консерва- симптом "висувного
них зв'язок суглобі та повна тивному лікуванні уш- ящика", хронічний
амплітуда рухів, кодження менісків, синовіт, деформуючий
повернення хворого слабко виражений синд- остеоартроз, рециди-
до праці за фахом ром "висувного ящика", вуючий хондроматоз
деяка нестійкість та
обмеження згинання та
розгинання в суглобі
не більш ніж на 30 гр.,
зміна професії хворого
б) ушкодження Відсутність скарг, Періодичний біль в суг- Відсутність активного
бокових зв'язок повне анатомічне й лобі при тривалому хо- розгинання гомілки,
та власної функціональне віднов- дінні, зниження сили нестійкість в колін-
зв'язки над- лення ушкодженого су- квадрицепсу, підвертан- ному суглобі
колінка глоба та працездатно- ня гомілки при функціо-
сті хворого нальному навантаженні,
обмеження згинання та
розгинання в суглобі
не більш ніж на 30 гр.
СПОНДИЛОАРТРОЗ, Відсутність скарг, Періодичний біль у діля- Постійний біль у
СПОНДИЛОЛІЗ, повна амплітуда рухів нці хребта або іррадиру- хребті, парези м'язів
ОСТЕОХОНДРОЗ в шийному та попере- ючі в кінцівки, обмежен- верхніх та нижніх
ковому відділах хреб- ня рухів в поперековому кінцівок, викривлення
та, відновлення пра- або шийному відділі, хребта
цездатності часткова втрата профе-
сійної працездатності
ДЕФОРМУЮЧИЙ Періодичний біль, об- Біль при фізичному на- Постійний біль та
ОСТЕОАРТРОЗ: меження згинання та вантаженні та швидка різке обмеження рухів
а) консервативне розгинання, відведен- стомлюваність при хо- у суглобах, кульга-
лікування ня та приведення ро- дінні, обмеження в уш- вість, переведення
таційних рухів в ура- кодженому суглобі не хворого на інвалід-
женому суглобі на більш ніж на 40 гр., ність
20 гр., повернення різке обмеження від-
хворого до праці ведення плеча або
за фахом стегна, відсутність
ротаційних рухів,
часткова втрата профе-
сійної працездатності
б) оперативне Кістковий анкілоз у Кістковий анкілоз у Фіброзний анкілоз,
лікування положенні кінцівки функціонально невигід- остеомієліт, постій-
(артродез, з урахуванням профе- ному положенні кінців- ний біль та різке
остеотомія, сії хворого, після ки (відведення стегна обмеження рухів в
артропластика, артропластики періо- в кульшовому суглобі суглобах, кульга-
ендопротезу- дичні болі, обмежен- більш ніж на 15 гр., вість
вання) ня згинання та роз- рекурвація в колінному
гинання, відведення суглобі, п'ятова стопа
та приведення рота- та ін.), болі при фі-
ційних рухів в опе- зичному навантаженні,
рованому суглобі швидка втома при ході-
на 20 гр., повернен- нні, обмеження згиналь-
ня хворого до праці но-розгинальних рухів
за фахом в ушкодженому суглобі
не більш ніж на 40 гр.
після артропластики,
часткова втрата про-
фесійної працездатності |
Природжені ушкодження опорно-рухового апарату |
------------------------------------------------------------------------------------------
Найменування | Оцінка якості наслідків лікування |
захворювання |-------------------------------------------------------------------|
| добрі | задовільні | незадовільні |
------------------------------------------------------------------------------------------
ПРИРОДЖЕНИЙ ВИВИХ Нормальна хода, від- Легка кульгавість, ска- Розвиток асептичного
СТЕГНА сутність болю, повна рги на періодичні болі некрозу голівки стег-
рухомість в кульшово- в кульшовому суглобі нової кістки, або де-
му суглобі, однакова та обмеження згинально- формуючого остеоарт-
довжина нижніх кінці- розгинальних рухів, розу, кульгавість,
вок, негативний симп- відведення та приведен- біль та швидка стом-
том Тренделенбурга, ня на 40 гр., сумнівний леність при ходьбі,
голівка стегнової симптом Тренделенбурга, різке обмеження рухів
кістки сферичної фор- скошеність покрівлі в кульшовому суглобі,
ми і повністю відпо- вертлужної западини, позитивний симптом
відає суглобовій за- але без підвивиха стег- Тренделенбурга, під-
падині, шиєчно-діа- на, незначна деформація вивих та вивих стегна,
фізарний кут в рамках голівки стегнової кіст- сплощення вертлужної
норми (120-135 гр.), ки, зменшення або збіль- впадини та скошеність
відновлення працез- шення шиєчно-діафізар- покрівлі, грибовидна
датності ного кута на 20 гр., деформація голівки
нерізке зниження стегнової кістки, де-
функції формуючий артроз
ПРИРОДЖЕНА Відсутність скарг, Рецидиви: дефомації
КЛИШОНОГІСТЬ повне відновлення стопи або виявлена
форми та функції гіперкорекція, яка
зчленування стопи потребує додаткового
та гомілково-стопно- втручання, обмеження
го суглоба, поверне- працездатності у
ння хворого до пра- осіб, які займаються
ці за своїм фахом фізичною працею
ПРИРОДЖЕНА Відсутність скарг та Поміркована асиметрія Рецидив кривошиї
КРИВОШИЯ асиметрії обличчя обличчя, неповна корек-
або зведення черепа, ція скривлення
повне усунення де-
формації
СКОЛІОЗ Зменшення деформації Втрата корекції при Збільшення деформації
хребта за рахунок стабілізації процесу, хребта, функціональні
усунення зрушення припинення його прог- порушення внутрішніх
тулуба, сплощення ресування, зникнення органів, біль, невро-
реберного горба, болю логічні розлади
покращання осанки
та функції зовніш-
нього дихання, ско-
рочення корекції
при консервативному
або оперативному
лікуванні |
Надбані захворювання опорно-рухового апарату |
------------------------------------------------------------------------------------------
Найменування | Оцінка якості наслідків лікування |
захворювання |-------------------------------------------------------------------|
| добрі | задовільні | незадовільні |
------------------------------------------------------------------------------------------
ГЕМАТОГЕННИЙ Відсутність скарг, Біль в ураженій кінців- Відсутність зрощення
ОСТЕОМІЄЛІТ купірування гнійно- ці, формування міцної уламків у зоні патоло-
запального процесу, секвестрової коробочки, гічного перелому, но-
повне відновлення нориці, що періодично риці з гнійними ви-
анатомічної цілості відкриваються, скоро- діленнями, що не за-
ураженої кістки, ру- чення кінцівки до 5 см, гоюються, різке по-
хів у суглобах та обмеження згинання, рушення функції суг-
працездатності хво- розгинання в суглобах лобів, ураженої
рого на 40 гр., відведення кінцівки, трофічні
або приведення сегмен- розлади
та не більш ніж на
25-30 гр., відсутність
супінації та пронації
передпліччя, часткова
втрата професійної
працездатності
АРТРИТИ, Відсутність скарг, Періодичний біль та си- Перехід гострої ста-
ПЕРИАРТРИТИ купірування запально- новіїти в суглобах уш- дії у хронічну, пос-
го процесу, повне кодженої кінцівки, об- тійний біль, різке
відновлення функції меження згинально- обмеження рухів у
суглобів ураженої розгинальних рухів, суглобах ушкодже-
кінцівки та праце- приведення та відве- ної кінцівки, змен-
здатності дення, супінація та шення сили м'язів
пронація у суглобах кисті з порушенням
на 20-40 гр., часткова захоплення предме-
втрата професійної тів
працездатності
КОНТРАКТУРА Відсутність скарг, Зменшення сили м'язів Обмеження розгинання
ДЮПЮІТРЕНА повне відновлення та обмеження розгинання в п'ясно-фалангових,
функції суглобів та в п'яснофалангових, міжфалангових зчле-
сили м'язів в ураже- міжфалангових суглобах ніннях кисті більш
ній кисті або стопі, кисті на 30 гр., част- ніж на 60 гр., значна
повернення хворого до кова втрата професій- втрата сили м'язів
праці за фахом ної працездатності, в ураженій кінцівці
термінове переведення
на інвалідність III
групи осіб, що займа-
ються фізичною працею.
Періодичний біль у сто-
пі при тривалому фізич-
ному навантаженні, не-
повне усунення деформа-
ції пальців, обмеження
згинально-розгинальних
рухів в міжфалангових
зчленіннях на 20-40
гр., зміна професії
хворого
ВАЛЬГУСНА Відсутність скарг, Періодичний біль в сто- Постійний біль у сто-
ДЕФОРМАЦІЯ повне відновлення пі при тривалому дина- пі, хронічний остеомі-
ПЕРШОГО ПАЛЬЦЯ осі пальця стопи, мічному навантаженні, єліт, різке порушення
функції суглобів неповне усунення дефор- рухомості в суглобах
та працездатності мації пальців, обмежен-
хворого ня згинально-розгиналь-
них рухів в міжфаланго-
вих та п'ясно-фалангових
зчленіннях на 20-40 гр.,
зміна фаху хворого
КІСТКОВІ ПУХЛИНИ Відсутність скарг, Періодичний біль в сто- Рецидив пухлини або
а) доброякісні відновлення анато- пі в ураженому сегменті, магнізація, утворення
мічної цілості та скорочення кінцівки не дефекту кістки, ампу-
довжини ураженої більш ніж на 5 см, об- тація кінцівки
кістки, функції меження згинально-роз-
суглобів та праце- гинальних рухів, відве-
здатності хворого дення та приведення в
суглобах на 40 гр.,
часткова втрата профе-
сійної працездатності
б) злоякісні Наслідок не може Відсутність метастазів Постійний біль,
біти оцінений із- та болей після консер- метастази, прогре-
за важкості захворю- вативного або оператив- сивне погіршення
вання ного лікування загального стану |
Підлягають лікуванню в спеціалізованому лікувальному закладі |