Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ

Питання щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності), а саме її статтям 6, 19, 67, 75, 85, 92 та 117,
пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань",
у частині надання фізичним особам права під час придбання
казначейських зобов'язань не пред'являти документи,
що посвідчують особу та/або походження коштів,
та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань

З мотивів невідповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) Указом Президента України від 30 квітня 2009 року N 286 "Про зупинення дії окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) зупинено дію пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань", у частині, що стосується надання фізичним особам права під час придбання казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання щодо конституційності пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань" ("Офіційний вісник України" від 27 квітня 2009 року N 29), у частині, що стосується надання фізичним особам права під час придбання казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань.

Таке рішення Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ), виходячи з такого.

За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92) ( 254к/96-ВР ). Одним із таких законів, що врегулював зазначене питання, є Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), яким проведення операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, та придбання особою цінних паперів за готівку підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вони проводяться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень (стаття 11) ( 249-15 ).

Конституцією України ( 254к/96-ВР ) також установлено зобов'язання громадян щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (частина друга статті 67) ( 254к/96-ВР ). Такий порядок декларування доходів визначений низкою законів України, зокрема Законами України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ), "Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ), "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ) та "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ), які передбачають декларування відповідними громадянами доходів, належного їм та членам їх сімей майна, в тому числі цінних паперів. Так, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) установлено загальне правило платниками податку з доходів фізичних осіб подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (стаття 18) ( 889-15 ). Закони України "Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ), "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ) та "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) зобов'язують осіб, уповноважених на виконання функцій держави, посадових осіб органів місцевого самоврядування щорічно подавати відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе та членів своєї сім'ї, відомості про належні їм та членам їх сімей нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Установивши підзаконним актом винятки з цих правил, закріплених законами, Уряд України перебрав на себе повноваження Верховної Ради України, чим порушив статтю 75 Конституції України ( 254к/96-ВР ), за якою єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, а також пункт 3 частини першої статті 85 Основного Закону держави ( 254к/96-ВР ), яким виключно парламент наділений повноваженням приймати закони.

На неприпустимості порушення повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях. Зокрема, у Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України Конституційний Суд України наголосив на неприпустимості зміни закону шляхом прийняття підзаконного правового акта. Крім того, в Рішенні від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи Конституційний Суд України зазначив, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. У своєму Рішенні від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 єдиний орган конституційної юрисдикції відзначив, що Конституцією України ( 254к/96-ВР ) не передбачено права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади.

Прийнявши рішення, про яке йдеться, Кабінет Міністрів України порушив і вимоги частини другої статті 6, частини другої статті 19 та частини першої статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ), які зобов'язують органи державної влади, в тому числі і Кабінет Міністрів України, керуватися у своїй діяльності Конституцією України ( 254к/96-ВР ), здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) межах, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності), а саме її статтям 6, 19, 67, 75, 85, 92 та 117, пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань", у частині надання фізичним особам права під час придбання казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 30 квітня 2009 року