Открытое тестирование
Митна конвенція
про міжнародне перевезення вантажів із
застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року
(укр/рос)
( Про участь у Конвенції див. Закон
N 117/94-ВР від 15.07.94 )
( Текст поправок до Конвенції, які вступили в дію 01.10.2005,
див. у Листі Державної митної служби
N 19/110-ЕП від 21.02.2006 )
( Додатково див. Рекомендацію, наведену у Листі Державної
митної служби N 19/687-ЕП від 29.05.2008 )
Дата підписання: 14.11.1975
Правонаступництво: 15.07.1994
Дата набрання чинності для України: 11.10.1994
Договірні Сторони,
бажаючи сприяти полегшенню міжнародного перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами,
вважаючи, що поліпшення умов перевезень є одним з істотних факторів розвитку співробітництва між ними,
висловлюючи на користь спрощення і гармонізації адміністративних, зокрема прикордонних, формальностей в галузі міжнародних перевезень,
погодилися про таке:
Глава I
Загальні положення
a) Визначення
Стаття 1
При застосуванні цієї Конвенції:
a) термін "операція МДП" означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції;
b) термін "ввізне або вивізне мито та збори" означає мито митниці та всі інші види мита, податки, збори та інші суми, що справляються при ввозі або вивозі або в зв'язку із ввезенням або вивезенням вантажів, але крім сум та зборів, обмежених за величиною до приблизної вартості наданих послуг;
c) термін "дорожній транспортний засіб" означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, але також будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом;
d) термін "состав транспортних засобів" означає зчеплені транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі як одне ціле;
e) термін "контейнер" означає транспортне устаткування (клітка, знімна цистерна або інший подібний пристрій):
i) являє собою повністю або частково закриту ємкість, призначену для завантаження в неї вантажів;
ii) має постійний характер і тому є досить міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;
iii) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;
iv) сконструйоване таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема, з одного виду транспорту на інший;
v) сконструйовано таким чином, щоб його можна було легко завантажувати і розвантажувати;
vi) має внутрішній об'єм не менше одного кубічного метра.
"Знімні кузови" розглядаються як контейнери;
f) термін "митниця місця відправлення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його розпочинається міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП;
g) термін "митниця місця призначення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його закінчується міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП;
h) термін "проміжна митниця" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер ввозиться або вивозиться в ході операції МДП;
j) термін "особа" означає як фізичну, так і юридичну особу;
k) термін "великовагові і громіздкі вантажі" означає будь-який громіздкий або важкий предмет, який через свою вагу, розміри або характер звичайно не перевозиться в закритому дорожньому транспортному засобі або в закритому контейнері;
l) термін "гарантійне об'єднання" означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП.
b) Сфера застосування
Стаття 2
Ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом.
Стаття 3
Положення цієї Конвенції застосовуються за умови, що:
a) перевезення провадяться:
i) у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо допущених до перевезення з дотриманням умов, зазначених у главі III a); або
ii) в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах у разі дотримання умов, зазначених у главі III c);
b) перевезення гарантуються об'єднаннями, визнаними згідно з положеннями статті 6, і мають провадитися з застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в додатку 1 до цієї Конвенції.
c) Основні положення
Стаття 4
Вантажі, що перевозяться з дотриманням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита та зборів у проміжних митницях.
Стаття 5
1. Вантажі, перевезені з дотриманням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерів, як правило, звільняються від митного огляду в проміжних митницях.
2. Проте з метою запобігання зловживанням митні органи можуть у виняткових випадках і, зокрема, у разі наявності підозри в порушеннях провадити в цих митницях огляд вантажів.
Глава II
Видача книжок МДП
Відповідальність гарантійних об'єднань
Стаття 6
1. Кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на відомих умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.
2. Об'єднання може бути визнано в даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, прийняту ним на себе в цій країні у зв'язку з операціями, що провадяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить і дане об'єднання.
Стаття 7
Бланки книжок МДП, що направляються гарантійним об'єднанням іноземними гарантійними об'єднаннями, що є їхніми кореспондентами, або міжнародними організаціями, які звільняються від сплати ввізних і вивізних мита і зборів і не піддаються при ввезенні і вивезенні будь-яким заборонам або обмеженням.
Стаття 8
1. Гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми.
2. У тих випадках, коли законами і правилами тієї або іншої Договірної Сторони не передбачається сплата ввізних або вивізних мита і зборів, як це передбачено вище в пункті 1, гарантійне об'єднання зобов'язується на подібних умовах сплатити суму, що дорівнює сумі ввізних або вивізних мита і зборів та будь-яких відсотків за прострочення.
3. Кожна Договірна Сторона повинна встановлювати максимальний розмір сум, сплати яких за однією книжкою МДП можна вимагати від гарантійного об'єднання на основі положень вищенаведених пунктів 1 і 2.
4. Гарантійне об'єднання стає відповідальним стосовно компетентних органів країни, у якій розташовано митницю місця відправлення, з моменту прийняття книжки МДП цією митницею для оформлення. В наступних країнах, по території яких продовжується перевезення вантажів з дотриманням процедури МДП, ця відповідальність починається з моменту ввезення вантажу або, якщо операція МДП призупиняється відповідно до положень пунктів 1 і 2 статті 26, - з моменту прийняття книжки МДП для оформлення митницею, у якій операція МДП поновлюється.
5. Гарантійне об'єднання несе відповідальність не тільки за вантажі, перераховані в книжці МДП, але також за будь-які вантажі, які не були перелічені в цій книжці, і знаходяться в запломбованій частині дорожнього транспортного засобу або у запломбованому контейнері. Об'єднання не несе відповідальності за жодні інші вантажі.
6. З метою визначення сум мита і зборів, згаданих у пунктах 1 і 2 цієї статті, дані, що стосуються вантажів, вписані до книжки МДП, визнаватимуться дійсними, оскільки не буде доведене протилежне.
7. Коли настає строк платежу сум, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, компетентні органи повинні, в міру можливості, вимагати сплати цих сум у особи або осіб, з яких безпосередньо належать ці суми, до того як пред'явити позов гарантійному об'єднанню.
Стаття 9
1. Гарантійне об'єднання встановлює термін дії книжки МДП, зазначаючи дату його закінчення, після якої книжка не може бути подана до митниці місця відправлення для її митного оформлення.
2. Якщо книжку було прийнято для оформлення митницею місця відправлення в останній день терміну її дії або до цієї дати, як це передбачено в пункті 1 цієї статті, книжка дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення.
Стаття 10
1. Митне оформлення книжки МДП може бути зроблено із застереженнями або без застережень; якщо зроблені застереження, то вони повинні належати до фактів, пов'язаних із самою операцією МДП. Ці факти мають бути зазначені в книжці МДП.
2. Якщо митні органи тієї або іншої країни оформили книжку МДП без застережень, вони не можуть більше вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, за винятком випадків, коли свідоцтво про проведене митне оформлення було отримано протизаконним або обманним шляхом.
Стаття 11
1. У разі неоформлення книжки МДП або якщо це оформлення було зроблено з застереженнями, компетентні органи не будуть мати права вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, якщо протягом річного терміну, починаючи з дати прийняття книжки МДП для оформлення цими органами, вони не повідомили письмово гарантійне об'єднання про відмову в митному оформленні або про оформлення з застереженням. Це положення застосовується також у разі митного оформлення, отриманого протизаконним або обманним шляхом, однак у такому випадку термін встановлюється в два роки.
2. Вимога про сплату сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, надсилається гарантійному об'єднанню не раніше як через три місяці з дня повідомлення цього об'єднання про відмову в митному оформленні книжки, про її оформлення з застереженням або про оформлення, одержане протизаконним чи обманним шляхом, і не пізніше, як через два роки, починаючи з того ж дня. Проте, що стосується справ, переданих на розгляд суду протягом зазначеного вище дворічного терміну, вимога про сплату перепроваджується протягом одного року з дня набуття чинності судового рішення.
3. Для сплати необхідних сум гарантійне об'єднання має у своєму розпорядженні тримісячний термін, починаючи з дати надіслання йому вимоги про сплату. Сплачені суми будуть повернуті об'єднанню, якщо протягом двох років, що настають за датою пред'явленої йому вимоги про сплату, митним органам будуть подані переконливі докази того, що стосовно даного перевезення не було жодних порушень.
Глава III
Перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП
a) Допущення до перевезення транспортних засобів і контейнерів
Стаття 12
Для того щоб підпадати під дію положень розділів a) і b) цієї глави, кожний дорожній транспортний засіб має відповідати стосовно своєї конструкції та свого обладнання умовам, наведеним у додатку 2 до цієї Конвенції, і повинен бути допущений до перевезення згідно з процедурою, передбаченою в додатку 3 до цієї Конвенції. Свідоцтво про допущення має відповідати зразку, наведеному в додатку 4.
Стаття 13
1. Для того щоб підпадати під дію положень розділів a) і b) цієї глави, контейнери повинні бути сконструйовані відповідно до умов, визначених в частині I додатка 7, і повинні бути допущені до перевезення згідно з процедурою, встановленою в частині II цього ж додатка.
2. Контейнери, допущені до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами відповідно до Митної конвенції, що стосується контейнерів, 1956 року, угод, що випливають з неї, укладених під егідою Організації Об'єднаних Націй, Митної конвенції, що стосується контейнерів, 1972 року, або будь-яких міжнародних актів, які можуть замінити чи змінити цю останню Конвенцію, розглядаються і як такі, що відповідають положенням вищенаведеного пункту 1 і повинні прийматися до перевезення з дотриманням процедури МДП без нового допущення.
Стаття 14
1. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсність допущення дорожніх транспортних засобів або контейнерів, що не відповідають і умовам, викладеним вище в статтях 12 і 13. Проте Договірним Сторонам не слід затримувати перевезення, коли виявлені несправності незначні і не створюють можливостей для контрабанди.
2. Перед новим використанням для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами будь-який дорожній транспортний засіб або контейнер, що не відповідає більше умовам, які стали підставою для їхнього допущення, повинні бути або приведені у початковий стан, або бути знову піддані процедурі допущення.
b) Процедура перевезення з застосуванням книжки МДП
Стаття 15
1. При тимчасовому ввезенні дорожнього транспортного засобу, составу транспортних засобів або контейнера, що використовується для перевезення вантажів з додержанням процедури МДП спеціальний митний документ не потрібен. Для дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера жодні гарантії не потрібні.
2. Положення пункту 1 цієї статті не перешкоджають Договірній Стороні вимагати виконання в митниці місця призначення формальностей, що передбачаються національними приписами, для забезпечення того, щоб після закінчення операції МДП дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер були вивезені.
Стаття 16
Коли операція МДП провадиться дорожнім транспортним засобом або составом транспортних засобів, на них мають бути прикріплені прямокутні таблички з написом "TIR", що відповідають вимогам, наведеним у додатку 5 до цієї Конвенції, одна табличка поміщається спереду, а інша така ж табличка ззаду дорожнього транспортного засобу або состава транспортних засобів. Ці таблички повинні бути поміщені таким чином, щоб їх було добре видно, і мають бути знімними.
Стаття 17
1. На кожен дорожній транспортний засіб або контейнер складається одна книжка МДП. Проте єдина книжка МДП може складатися на состав транспортних засобів або на декілька контейнерів, навантажених на один дорожній транспортний засіб або состав транспортних засобів. У цьому випадку у вантажному маніфесті книжки МДП має зазначатися окремо вміст кожного транспортного засобу, що складає частину состава транспортних засобів, або кожного контейнера.
2. Книжка МДП дійсна для виконання тільки одного перевезення. В ній повинно бути не менше такої кількості відривних листків для прийняття книжки до митного оформлення та для її оформлення, яка необхідна для здійснення даного перевезення.
Стаття 18
Операція МДП може провадиться через декілька митниць місця відправлення та місця призначення; однак за винятком випадків особливого на те дозволу зацікавлених Договірної Сторони або Договірних Сторін:
a) митниці місця відправлення повинні знаходитися тільки в одній країні;
b) митниці місця призначення повинні знаходитися не більше ніж у двох країнах;
c) загальне число митниць місця відправлення і призначення не повинно перевищувати чотирьох.
Стаття 19
Вантажі та дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер повинні пред'являтися в митниці місця відправлення разом із книжкою МДП. Митні органи країни відправлення повинні вживати необхідних заходів для того, щоб упевнитися в точності вантажного маніфесту, і для накладення митних печаток і пломб або для контролю митних печаток і пломб, накладених під відповідальність згаданих митних органів належним чином уповноваженими особами.
Стаття 20
Митні органи можуть установити для перевезень, що провадяться по території їхньої країни, визначений термін перевезення і вимагати, щоб дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер прямували за визначеним маршрутом.
Стаття 21
У кожній проміжній митниці й у митницях місця призначення дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер пред'являються для контролю митним органам з вантажем, що міститься в них, і з книжкою МДП, яка належить до вантажу, що перевозиться.
Стаття 22
1. За винятком випадків огляду вантажів, що провадиться митними органами відповідно до положення, що утримується в пункті 2 статті 5, співробітники проміжних митниць кожної з Договірних Сторін визнають, як правило, печатки і пломби, накладені митними органами інших Договірних Сторін, за умови, що вони не пошкоджені. Однак ці співробітники можуть, якщо це обумовлено необхідністю контролю, накладати додатково власні печатки і пломби.
2. Визнані Договірними Сторонами митні печатки і пломби користуються на їхній території захистом тих же правових норм, що і національні митні печатки і пломби.
Стаття 23
Митні органи можуть тільки у виняткових випадках:
- вимагати, щоб при проїзді по території їхньої країни дорожні транспортні засоби, состави транспортних засобів або контейнери супроводжувалися за рахунок перевізників;
- провадити у дорозі перевірку й огляд вантажу дорожніх транспортних засобів, составів транспортних засобів або контейнерів.
Стаття 24
Якщо митні органи роблять у дорозі або в проміжній митниці огляд вантажу в дорожньому транспортному засобі, составі транспортних засобів або контейнері, вони повинні зробити позначку про накладені нові печатки та пломби і про характер виконаного контролю на відривних листках книжки МДП, використаних у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках книжки МДП, що залишаються.
Стаття 25
Якщо митні пломби і печатки пошкоджено у дорозі в умовах інших, ніж ті, що передбачені в статтях 24 і 35, або якщо вантаж загинув або був пошкоджений, але не були пошкоджені пломби або печатки, слід дотримувати порядку, встановленого в додатку 1 до цієї Конвенції стосовно використання книжки МДП, без шкоди для можливості застосування положень національного законодавства і, крім того, має бути заповнений протокол, що є в книжці МДП.
Стаття 26
1. Коли частина перевезення з застосуванням книжки МДП провадиться по території держави, що не є Договірною Стороною цієї Конвенції, то операція МДП призупиняється на цій частині дороги. У цьому випадку митні органи Договірної Сторони, по чиїй території продовжується потім перевезення, приймають книжку МДП для поновлення операції МДП за умови, що митні печатки і пломби і/або розпізнавальні знаки не пошкоджені.
2. Те ж положення застосовується у відношенні тієї частини маршруту, на якій книжка МДП не використовується власником книжки на території Договірної Сторони в зв'язку з наявністю більш простих митних транзитних процедур або коли застосування митного транзитного режиму не є необхідним.
Стаття 27
За умови дотримання положень цієї Конвенції і, зокрема, її статті 18, раніше зазначену митницю місця призначення може бути замінено іншою митницею місця призначення.
Стаття 28
При прибутті вантажу в митницю місця призначення і у разі, якщо вантажі переводяться в умови іншого митного режиму або звільняються від мита з метою внутрішнього споживання, митне оформлення книжки МДП провадиться негайно.
c) Положення, що стосуються перевезення великовагових
або громіздких вантажів
Стаття 29
1. Положення цього розділу застосовуються тільки до перевезення великовагових або громіздких вантажів, визначення яких дано в абзаці k) статті 1 цієї Конвенції.
2. Якщо застосовуються положення цього розділу, перевезення великовагових або громіздких вантажів може за рішенням митних органів місця відправлення здійснюватися за допомогою неопечатаних транспортних засобів або контейнерів.
3. Положення цього розділу застосовуються лише в тому разі, коли, на думку митних органів місця відправлення, важковагові або громіздкі вантажі, а також будь-які приналежності до них, що перевозяться одночасно, можна легко розпізнати завдяки їх опису або забезпечити їх митними печатками і пломбами і/або розпізнавальними знаками таким чином, щоб запобігти будь-якій підміні або вилученню зазначених вантажів без залишення видимих слідів.
Стаття 30
Усі положення цієї Конвенції, за винятком тих, відступи від яких передбачені особливими положеннями цього розділу, поширюються на перевезення великовагових або громіздких вантажів з дотриманням процедур МДП.
Стаття 31
Відповідальність гарантійного об'єднання поширюється не тільки на вантажі, перераховані в книжці МДП, але також на вантажі, які, хоча і не перераховані в цій книжці, знаходяться на платформі або між перерахованими в книжці МДП вантажами.
Стаття 32
На обкладинці і на усіх відривних аркушах книжки МДП повинен бути зроблений жирним шрифтом напис: "Великовагові або громіздкі вантажі" англійською або французькою мовами.
Стаття 33
Митні органи місця відправлення можуть вимагати, щоб пакувальні аркуші, фотографії, креслення і т. ін., що вважаються необхідними для розпізнання вантажів, що перевозяться, були додані до книжки МДП. У такому випадку вони завіряють ці документи; один примірник зазначених документів прикріплюється з внутрішнього боку обкладинки книжки МДП, і у всіх маніфестах книжки робиться позначка про наявність цих документів.
Стаття 34
Митні органи проміжних митниць кожної Договірної Сторони визнають митні печатки і пломби і/або розпізнавальні знаки, накладені компетентними органами інших Договірних Сторін. Вони можуть, однак, додати інші печатки, пломби і/або розпізнавальні знаки; у цьому випадку вони роблять відмітки про накладені нові печатки і пломби і/або розпізнавальні знаки на відривних листках книжки МДП, використаних у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках книжки МДП, що залишаються.
Стаття 35
Якщо у дорозі або в проміжній митниці співробітники, які провадять огляд вантажу, вимушені зняти печатки та пломби і/або розпізнавальні знаки, вони роблять відмітки про накладені нові печатки та пломби і/або розпізнавальні знаки на відривних листках книжки МДП, використаних у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках книжки МДП, що залишаються.
Глава IV
Порушення положень Конвенції
Стаття 36
Будь-яке порушення положень цієї Конвенції тягне за собою застосування до винного в країні, у якій порушення було вчинено, передбачених законодавством цієї країни санкцій.
Стаття 37
У тих випадках, коли неможливо встановити, на якій території сталося порушення, вважається, що воно сталося на території Договірної Сторони, де воно було виявлено.
Стаття 38
1. Кожна Договірна Сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, застосовуваних при міжнародному перевезенні вантажів.
2. Про таке позбавлення права негайно повідомляється митним органам Договірної Сторони, на території якої дана особа перебуває або має постійне місцеперебування, а також гарантійному(им) об'єднанню(ям) у країні, у якій вчинено порушення.
Стаття 39
У випадках, коли операції МДП визнано в інших відношеннях правильно виконаними:
1. Договірні Сторони не звертають уваги на незначні розбіжності, що стосуються дотримання передбачених термінів або маршрутів.
2. Точно такі ж розбіжності між відомостями, наведеними у вантажному маніфесті книжки МДП, і вмістом дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера не розглядаються як порушення цієї Конвенції власником книжки МДП, якщо наведено такий, що задовільняє компетентні органи, доказ того, що ці розбіжності не є наслідком помилок, допущених навмисно або через недбайливість при вантаженні або відправленні вантажу або при складанні вказаного маніфесту.
Стаття 40
Митні органи країни відправлення і країни призначення не вважають власника книжки МДП відповідальним за розбіжності, що можуть бути встановлені в цих країнах, якщо ці розбіжності стосуються відповідно до митних режимів, що застосовувалися до або після операції МДП і до яких власник зазначеної книжки не мав жодного відношення.
Стаття 41
Якщо митні органи визнають достатніми докази того, що вантаж, зазначений у маніфесті книжки МДП, загинув або безповоротно втрачений в результаті дорожньо-транспортної пригоди або при обставинах, викликаних нездоланною силою, або що недостача є результатом причин, властивих вантажу, то вони звільняють від сплати звичайно належних мита і зборів.
Стаття 42
Після одержання запиту Договірної Сторони з викладенням відповідних причин компетентні органи Договірних Сторін, заінтересованих у даній операції МДП, надають їй усі наявні в них відомості, необхідні для застосування положень вищенаведених статей 39, 40, 41.
Глава V
Пояснювальні записки
Стаття 43
У пояснювальних записках, наведених у додатках 6 і 7 (частина III), дається тлумачення деяких положень цієї Конвенції і додатків до неї. В них описано також деякі види рекомендованої практики.
Глава VI
Різні постанови
Стаття 44
Кожна Договірна Сторона надає заінтересованим гарантійним об'єднанням пільги щодо:
a) переказу валюти, необхідної для сплати сум, що їх позичають компетентні органи Договірних Сторін відповідно до статті 8 Конвенції, та
b) переказу валюти, необхідної для оплати бланків книжки МДП, що надсилаються гарантійним об'єднанням іноземними об'єднаннями, які є кореспондентами, або міжнародними організаціями.
Стаття 45
Кожна Договірна Сторона публікує список митниць місця відправлення, проміжних митниць і митниць місця призначення, що вона призначає для проведення операцій МДП. Договірні Сторони країн, території яких прилягають одна до одної, консультуватимуться для визначення за обопільною згодою відповідних прикордонних митниць і годин їх роботи.
Стаття 46
1. Виконання співробітниками митниць формальностей, зазначених у цій Конвенції, не дає права вимагати оплати зборів, за винятком тих випадків, коли ці формальності провадяться не у дні та години і не в місцях, що звичайно передбачаються для їхнього провадження.
2. Договірні Сторони вживатимуть всіх залежних від них заходів для полегшення митних операцій, пов'язаних з вантажами, що швидко псуються.
Стаття 47
1. Положення цієї Конвенції не є перешкодою ні для застосування обмежень і контролю, що випливають з національних правил і основаних на міркуваннях суспільної моралі, громадської безпеки, охорони здоров'я або гігієни, чи на міркуваннях ветеринарного або фітопатологічного порядку, ні для стягнення належних на підставі цих правил зборів.
2. Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню інших національних або міжнародних положень, що регламентують перевезення.
Стаття 48
Жодне з постанов цієї Конвенції не виключає права Договірних Сторін, що утворюють митний або економічний союз, застосовувати особливі правила щодо перевезень, місцем відправлення або призначення яких є їхні території, або здійснюваних транзитом через їхні території, за умови, що такі правила не обмежують пільг, які передбачаються цією Конвенцією.
Стаття 49
Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню великих пільг, що Договірні Сторони надають чи побажають надати або на підставі односторонніх положень, або відповідно до двосторонніх або багатосторонніх угод, за умови, що такі пільги не перешкоджають застосуванню положень цієї Конвенції і, зокрема, проведенню операцій МДП.
Стаття 50
Договірні Сторони обмінюються, при наявності відповідного прохання, інформацією, необхідною для застосування положень цієї Конвенції, зокрема відомостями, що стосуються допущення дорожніх транспортних засобів або контейнерів, а також технічних характеристик їхньої конструкції.
Стаття 51
Додатки до цієї Конвенції є невід'ємною частиною Конвенції.
Глава VII
Заключні положення
Стаття 52
Підписання, ратифікація, прийняття,
затвердження та приєднання
1. Усі держави-члени Організації Об'єднаних Націй, або члени будь-якої спеціалізованої установи чи Міжнародного агентства по атомній енергії, або учасники Статуту Міжнародного Суду, а також будь-яка інша держава, запрошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, можуть стати Договірними Сторонами цієї Конвенції:
a) шляхом її підписання без застереження про ратифікацію, прийняття або затвердження;
b) шляхом здавання на зберігання документа про ратифікацію, прийняття або затвердження після її підписання з застереженням про ратифікацію, прийняття або затвердження;
c) шляхом здавання на зберігання документа про приєднання.
2. Ця Конвенція відкрита для підписання державами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, у Відділенні Організації Об'єднаних Націй у Женеві з 1 січня 1976 року до 31 грудня 1976 року включно. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання до неї.
3. Митні або економічні союзи можуть також, відповідно до положень пунктів 1 і 2 цієї статті, стати Договірними Сторонами цієї Конвенції одночасно з усіма їхніми державами-членами або в будь-який час після того, як усі їхні держави-члени стануть Договірними Сторонами цієї Конвенції. Однак ці союзи не мають права голосу.
4. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання здаються на збереження Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 53
Набуття чинності
1. Ця Конвенція набуває чинності після закінчення шести місяців з того дня, коли п'ять з числа держав, згаданих у пункті 1 статті 52, підпишуть неї без застереження про ратифікацію, прийняття або твердження або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання.
2. Після того як п'ять з числа держав, згаданих у пункті 1 статті 52, підпишуть її без застереження про ратифікацію, прийняття або затвердження або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, ця Конвенція набуває чинності для всіх наступних сторін, що домовляються, після закінчення шести місяців із дня здачі ними на зберігання своїх документів про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання.
3. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після набрання чинності поправки до цієї Конвенції, вважається таким, що стосується зміненого тексту цієї Конвенції.
4. Будь-який такий документ, зданий на зберігання після прийняття поправки, але до набрання ними чинності, вважається такою, що стосується зміненого тексту цієї Конвенції з дня набрання чинності цього виправлення.
Стаття 54
Денонсація
1. Кожна Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію за допомогою нотифікації, адресованої Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй.
2. Денонсація набуває чинності після закінчення п'ятнадцяти місяців з дня одержання Генеральним Секретарем цієї нотифікації.
3. Дійсність книжок МДП, прийнятих для оформлення митницею країни відправлення до терміну набрання чинності денонсації, не зачіпається цією денонсацією, і гарантія гарантійних об'єднань залишається чинною відповідно до умов цієї Конвенції.
Стаття 55
Припинення дії
Якщо після набуття чинності цієї Конвенції число держав, що є Договірними Сторонами, складе менше п'яти протягом якого-небудь періоду наступних дванадцяти місяців, ця Конвенція втрачає чинність після закінчення зазначеного вище періоду в дванадцять місяців.
Стаття 56
Припинення дії Конвенції МДП 1959 року
1. З моменту набуття цією Конвенцією чинності скасовується і замінюється у відносинах між Договірними Сторонами цієї Конвенції МДП 1959 року.
2. Свідоцтва про допущення, видані стосовно дорожніх транспортних засобів і контейнерів відповідно до умов Конвенції МДП 1959 року, приймаються Договірними Сторонами цієї Конвенції протягом терміну їхньої дії або будь-якого продовження його для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами за умови, що такі транспортні засоби і контейнери як і раніше відповідають вимогам, відповідно до яких вони були спочатку допущені до перевезень.
Стаття 57
Вирішення спорів
1. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції має бути, по можливості, розв'язаний шляхом переговорів між Сторонами, у яких виникли спори, або іншими засобами врегулювання.
2. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не можна розв'язати способами, передбаченими в пункті 1 цієї статті, передається за проханням однієї із Сторін до арбітражного суду, що складається таким чином: кожний учасник спору призначає арбітра, арбітри призначають іншого арбітра, який стає головою. Якщо після закінчення трьох місяців з дня одержання прохання один з учасників не призначив арбітра або арбітри не могли обрати голову, будь-яка із Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй з проханням призначити арбітра або голову арбітражного суду.
3. Рішення арбітражного суду, призначеного відповідно до положень пункту 2, має обов'язкову чинність для Сторін, між якими виник спір.
4. Арбітражний суд установлює свої правила процедури.
5. Рішення арбітражного суду приймаються більшістю голосів.
6. Будь-які розбіжності, що можуть виникнути між Сторонами, що сперечаються, стосовно тлумачення і виконання арбітражного рішення, можуть бути передані кожній зі Сторін на розгляд арбітражного суду, що виніс це рішення.
Стаття 58
Застереження
1. Кожна держава може в момент підписання або ратифікації цієї Конвенції або приєднання до неї заявити, що вона не вважає себе зв'язаною пунктами 2 - 6 статті 57 цієї Конвенції. Інші Договірні Сторони не будуть зв'язані цими пунктами відносно будь-якої Договірної Сторони, що зробила таке застереження.
2. Кожна Договірна Сторона, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який час забрати це застереження назад шляхом нотифікації, адресованої Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.
3. За винятком застережень, передбачених у пункті 1 цієї статті, жодні інші застереження до цієї Конвенції не допускаються.
Стаття 59
Процедура внесення виправлень у дійсну Конвенцію
1. Виправлення до цієї Конвенції, в тому числі у додатки до неї, можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної Сторони відповідно до процедури, встановленої в цій статті.
2. Будь-яке запропоноване виправлення до цієї Конвенції розглядається Адміністративним комітетом, що складається з усіх Договірних Сторін, відповідно до правил процедури, викладених у додатку 8. Будь-яке виправлення, розглянуте або розроблене на сесії Адміністративного комітету і схвалене Комітетом більшості у дві третини присутніх і голосуючих, направляється Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним Сторонам для прийняття.
3. За винятком випадків, передбачених у статті 60, будь-яке запропоноване виправлення, розіслане відповідно до попереднього пункту, набуває чинності для всіх Договірних Сторін через три місяці після закінчення дванадцятимісячного періоду після дати повідомлення про запропоноване виправлення, якщо протягом цього терміну Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй не одержав від якої-небудь держави, що є Договірною Стороною, жодних заперечень проти запропонованого виправлення.
4. У випадку заперечення проти запропонованого виправлення, поданого відповідно до положень пункту 3 цієї статті, виправлення вважається не прийнятим і у зв'язку з ним не вживається жодних заходів.
Стаття 60
Особлива процедура внесення поправок
до додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7
1. Будь-яке запропоноване виправлення до додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7, розглянуте відповідно до пунктів 1, і 2 статті 59, набуває чинності в термін, встановлений Адміністративним комітетом під час її прийняття, якщо до більш раннього терміну, встановленого Адміністративним комітетом у той же час, одна п'ята або п'ять держав, що є Договірними Сторонами, до того ж до уваги береться менша з цих двох цифр, не повідомляють Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що вони заперечують проти виправлення. Визначення Адміністративним комітетом термінів, що зазначаються у цьому пункті, здійснюється більшістю у дві третини присутніх і голосуючих.
2. При набутті чинності будь-яке виправлення, прийняте відповідно до процедури, викладеної вище в пункті 1, замінює для всіх Договірних Сторін будь-яке попереднє положення, до якого стосується це виправлення.
Стаття 61
Пропозиції, повідомлення і заперечення
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй інформує всі Договірні Сторони та всі держави, що згадуються в пункті 1 статті 52 цієї Конвенції, про всі пропозиції, повідомлення або заперечення, зроблені відповідно до вищенаведених статей 59 і 60, і про термін набуття чинності кожного виправлення.
Стаття 62
Конференція по перегляду
1. Будь-яка держава, що є Договірною Стороною, може шляхом повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй просити скликати конференцію з метою перегляду цієї Конвенції.
2. Конференція по перегляду, на яку запрошуються всі Договірні Сторони та всі держави, зазначені в пункті 1 статті 52, скликається Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй, якщо протягом шести місяців після дати повідомлення Генеральним секретарем щонайменше як чверть держав, що є Договірними Сторонами, інформують його про свою згоду з цим проханням.
3. Конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні Сторони та всі держави, зазначені в пункті 1 статті 52, скликається також Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй після одержання такого прохання від Адміністративного комітету. Адміністративний комітет приймає рішення про те, чи слід звернутися з таким проханням, більшістю присутніх і голосуючих у Комітеті.
4. Якщо відповідно до пунктів 1 і 3 цієї статті скликається конференція, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє про це всім Договірним Сторонам і звертається до них з проханням подати йому в тримісячний термін пропозиції, розгляд яких на конференції вони вважають бажаним. Щонайменше за три місяці до відкриття конференції Генеральний секретар повідомляє всім Договірним Сторонам попередній порядок денний конференції, а також текст цих пропозицій.
Стаття 63
Повідомлення
Крім повідомлень і сповіщень, передбачених у статтях 61 і 62, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає всі держави, зазначені в статті 52:
a) про підписання, ратифікацію, прийняття, затвердження та приєднання відповідно до статті 52;
b) про дати вступу в силу цієї Конвенції відповідно до статті 53;
c) про денонсації відповідно до статті 54;
d) про припинення дії цієї Конвенції відповідно до статті 55;
e) про застереження, зроблені відповідно до статті 58.
Стаття 64
Автентичний текст
Після 31 грудня 1976 року оригінал цієї Конвенції здається на зберігання Генеральному секретареві Організації об'єднаних Націй, який надсилає належним чином засвідчені копії кожній з Договірних Сторін і кожній, із держав, зазначених у пункті 1 статті 52, що не є Договірними Сторонами.
На завдання чого ті, що нижчі підписалися, належним чином на те уповноважені, підписали цю Конвенцію.
Вчинено у Женеві 14 листопада 1975 року в одному примірнику англійською, російською та французькою мовами, причому всі три тексти є рівно автентичними.
Додатки
Додаток 1
ЗРАЗОК КНИЖКИ МДП |
Книжка МДП друкується французькою мовою, за винятком |
--------------------------------- |
Книжка МДП (*) N |
------------------------------------------------------------------------------------------ |
Правила користування книжкою МДП
A. Загальні положення
1. Видача: Книжка МДП видається в країні відправлення або в тій країні, де власник знаходиться або має постійне місцеперебування.
2. Мова: Книжка МДП друкується французькою мовою, за винятком лицьового боку обкладинки, рубрики якої друкуються також англійською мовою "Правила користування книжкою МДП" відтворюються англійською мовою на сторінці 3 цієї обкладинки. Крім того, можуть бути додані сторінки з перекладом друкованого тексту на інші мови.
3. Термін дії: Книжка МДП дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення, якщо вона оформлена в митниці місця відправлення на термін, встановлений об'єднанням, що видає документ (рубрика 1 лицьового боку обкладинки і рубрика 4 відривних листків).
4. Число книжок: Для складу транспортних засобів (зчеплені транспортні засоби) або для деяких контейнерів, занурених або на один транспортний засіб, або на склад транспортних засобів, видається одна книжка МДП (див. також пункт 10 "d").
5. Число митниць місця відправлення та місця призначення: Маршрути перевезень із застосуванням книжки МДП можуть проходити через декілька митниць місця відправлення і призначення; однак, якщо немає особливого дозволу:
a) митниці місця відправлення повинні знаходитися в одній і тій же країні;
b) митниці місця призначення можуть знаходитися не більше чим у двох країнах,
c) загальне число митниць місць відправлення і призначення не може перевищувати чотирьох (див. також нижче пункт 10 "e").
6. Число аркушів: Якщо маршрут перевезення проходить тільки через одну митницю місця відправлення та одну митницю місця призначення, то в книжці МДП повинно бути щонайменше 2 листи для країни відправлення, 3 листи для країни призначення і 2 листи для кожної іншої країни, по території якої здійснюється перевезення. Для кожної додаткової митниці місця відправлення або місця призначення потребується відповідно 2 або 3 додаткових листи; крім того, варто додати ще 2 листи, якщо митниці місця призначення знаходяться в двох різних країнах.
7. Представлення в митницях: Книжка МДП повинна представлятися разом з дорожнім транспортним засобом, складом транспортних засобів або контейнером (ми) у кожній митниці місця відправлення, в кожній проміжній митниці та в кожній митниці місця призначення. В останній митниці місця відправлення посадова особа митниці ставить підпис і штемпель з датою під вантажним маніфестом на усіх відривних листках, які будуть використані на іншій частині маршруту (рубрика 19).
B. Спосіб заповнення книжки МДП
8. Підчищення, помарки: У книжці МДП не повинно бути ні підчищень, ні помарок. Всі виправлення повинні бути зроблені шляхом викреслювання помилкових вказівок і додавання, у разі потреби, належних вказівок. Всяка зміна повинна бути підтверджена особою, що її зробила, і засвідчена митними органами.
9. Зведення, що стосуються реєстрації: Якщо положеннями національного законодавства не передбачається реєстрація причепів і напівпричепів, то замість реєстраційного номера варто вказати розпізнавальний або заводський номер.
10. Маніфест:
a) Маніфест заповнюється мовою країни відправлення, якщо тільки митні органи не дозволяють використання іншої мови. Митні органи інших країн, територією яких здійснюється перевезення, зберігають за собою право вимагати перекладу маніфесту на мову їхньої країни. Для уникнення затримок, що можуть бути викликані цими вимогами, перевізникам рекомендується мати у своєму розпорядженні належні переклади.
b) Вказівки, занесені в маніфест, повинні бути видрукувані на машинці або гектографовані так, щоб вони були зручні для читання на всіх аркушах. Аркуші, заповнені нерозбірливо, не приймаються митними органами.
c) Якщо в маніфесті не вистачає місця для внесення даних про всі перевезені вантажі, до відривних листків можуть додаватися додаткові листки того ж зразка, що і маніфест, або комерційні документи з вказівкою всіх зведень, що наводяться у маніфесті. У цьому випадку в усі відривні листки слід внести такі відомості:
i) число додаткових аркушів (рубрика 10);
ii) число і тип вантажних місць або предметів, також загальна вага брутто вантажів, перерахованих у цих додаткових аркушах (рубрики 11 - 13)
d) Якщо книжка МДП видана на склад транспортних засобів або на кілька контейнерів, у маніфесті варто вказати окремо вміст кожного транспортного засобу або кожного контейнера. Цій вказівці повинен передувати реєстраційний номер транспортного засобу або розпізнавальний номер контейнера (рубрика 11 маніфесту).
e) Якщо маршрут перевезення проходить через кілька митниць відправлення або призначення, то записи, що стосуються прийнятих для оформлення вантажів або вантажів, призначених для кожної митниці, також повинні бути внесені в маніфест окремо один від одного.
11. Пакувальні аркуші, фотографії, схеми і т. ін.: Якщо для розпізнання великовагових або громіздких вантажів митні органи вимагають, щоб подібні документи були прикладені до книжки МДП, останні повинні бути завірені митними органами і прикріплені до сторінки 2 обкладинки книжки. Крім того, на всіх відривних листках у рубриці 10 варто перелічити ці документи.
12. Підпис: На всіх відривних листках (рубрики 16 і 17) повинні бути поставлені дата і підпис власника книжки МДП або його представника.
C. Дорожньо-транспортні пригоди
13. Якщо в дорозі митні пломби і печатки випадково ушкоджені або вантаж загинув або ушкоджений, перевізник повинен негайно звернутися до митних органів, якщо такі знаходяться поблизу, або, у противному випадку, до інших компетентних органів країни, у якій він знаходиться. Останні в якомога короткий термін складають протокол, наведений у книжці МДП.
14. Якщо в результаті дорожньо-транспортного випадку необхідно перевантажити вантаж на інші транспортні засоби або в інший контейнер, то таке перевантаження може бути зроблене лише в присутності представника одного з органів, зазначених вище в пункті 13. Даний орган складає протокол. Якщо в книжці МДП не згадані "великовагові або громіздкі вантажі", то транспортні засоби і контейнер, на які(ий) вантажі були перевантажені, повинні (повинен) бути допущені (допущений) до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами. Крім того, повинні бути накладені митні печатки і пломби, які мають бути описані в протоколі. Однак при відсутності допущеного до перевезення транспортного засобу або контейнера вантажі можуть бути перевантажені на недопущені(ий) транспортний засіб або контейнер, якщо вони/він є достатньо надійним. У цьому останньому випадку митні органи, що розташовані далі по маршруту країн вирішать, чи можуть також і вони допустити подальше перевезення вантажів у цьому транспортному засобі або контейнері з застосуванням книжки МДП.
15. У випадку безпосередньо загрожуючої небезпеки, що потребує негайного вивантаження всього вантажу або його частини, перевізник може на власний розсуд вжити необхідних заходів, не запитуючи і не очікуючи втручання органів, згаданих вище в пункті 13. У такому випадку він повинен привести докази того, що він змушений був діяти так в інтересах збереження транспортного засобу або контейнера чи вантажу, і, негайно по вживанні термінових заходів попереджувального характеру, повідомити один з органів, згаданих вище в пункті 13, для установлення фактів перевірки вантажу, накладення пломб на транспортний засіб або контейнер і складання протоколу.
16. Протокол повинен залишатися в книжці МДП до прибуття вантажу в митницю місця призначення.
17. Об'єднанням рекомендується надавати перевізникам, крім зразка, включеного в саму книжку МДП, декілька бланків протоколу, складених мовою(ми) країн, через які проходить маршрут перевезення.
Корінець N 1 (непарні сторінки білого кольору) КНИЖКИ МДП N |
------------------------------------------------------------------------- |
Корінець N 2 (парні сторінки зеленого кольору) КНИЖКИ МДП N |
------------------------------------------------------------------------- |
| ВІДРИВНИЙ ЛИСТОК, | |
1. КНИЖКА МДП N ...... |
------------------------------------------------------------------------- |
Жовтого кольору |
ПРОТОКОЛ |
------------------------------------------------------------------------- |
Додаток 2
Правила, що стосуються технічних умов, що
застосовуються до дорожніх транспортних
засобів, які можуть допускатися до
міжнародних перевезень під митними
печатками і пломбами
Стаття 1
Основні принципи
До міжнародного перевезення вантажів під митними печатками і пломбами можуть допускатися тільки транспортні засоби, вантажні відділення яких сконструйовані та обладнані таким чином:
a) щоб вантажі не могли витягатися з опечатаної частини транспортного засобу або завантажуватися туди без залишення видимих слідів злому або ушкодження митних печаток і пломб;
b) щоб митні печатки і пломби могли накладатися простим і надійним способом;
c) щоб у них не було жодних потаємних місць для приховування вантажів;
d) щоб усі місця, у яких можуть міститися вантажі, були легко доступні для митного огляду.
Стаття 2
Конструкція вантажних відділень
1. Для задоволення вимог статті 1 цих Правил:
a) складові елементи вантажного відділення (стінки, підлога, двері, дах, стійки, рами, поперечні елементи тощо) повинні з'єднуватись або за допомогою приладів, які не можуть бути зняті зовні і знову поставлені на місце без залишення видимих слідів, або за допомогою методів, що забезпечують таку конструкцію, що не може бути змінена без залишення відомих слідів. Коли стінки, підлога, двері і дах виготовлені з різних елементів, вони повинні відповідати тим же вимогам і бути досить міцними;
b) двері та інші системи закривання (включаючи запірні крани, кришки лазів, фланці і т. ін.) повинні мати пристосування, на яке могли б бути накладені митні печатки і пломби. Це пристосування повинно бути таким, щоб його не можна було зняти зовні і знову поставити на місце без залишення видимих слідів і щоб двері і замикаючі пристрої не могли відкриватися без порушення митних печаток і пломб. Останні повинні бути відповідним чином захищені. Дозволяється робити дахи, що відкриваються;
c) вентиляційні та дренажні отвори повинні бути постачені пристроєм, що перешкоджає доступу усередину вантажного відділення. Це пристрій повинен бути такої конструкції, щоб його не можна було зняти зовні та знову поставити на місце без залишення видимих слідів.
2. Незважаючи на положення підпункту c) статті 1 цих Правил, дозволяється наявність складових елементів вантажного відділення, що з практичної точки зору повинні включати порожні простори (наприклад, між складовими частинами подвійної стінки). Для того щоб ці простори не можна було використовувати з метою приховання вантажів:
i) необхідно в тих випадках, коли внутрішнє обшивання покриває вантажне відділення на всю його висоту від підлоги до стелі, або в тих випадках, коли простір між обшиванням і зовнішньою стінкою цілком закрито, забезпечити, щоб внутрішнє обшивання кріпилося таким чином, щоб її не можна було знімати і повертати на місце без залишення видимих слідів; і
ii) необхідно в тих випадках, коли обшивання не покриває вантажне відділення на всю його висоту і коли простір між обшиванням і зовнішньою стінкою закритий не повністю, і у всіх інших випадках, коли в конструкції вантажного відділення є порожні простори, забезпечити, щоб кількість зазначених просторів було обмежено до мінімуму і щоб ці простори були легко доступні для митного контролю.
3. Влаштування вікон допускається за умови, що вони зроблені з досить міцних матеріалів і не можуть зніматися зовні і знову встановлюватися без залишення видимих слідів. Установлення скла, проте, допускається, однак у цьому випадку вікно повинно бути обладнано міцно закріпленими металевими ґратами, які не можна зняти зовні; розмір осередків у ґратах не повинен перевищувати 10 мм.
4. Отвори, зроблені в підлозі в технічних цілях, таких, як змащення, обслуговування, наповнення пісочниці, допускаються тільки за умови, що вони облаштовуються кришкою, що повинна встановлюватися таким чином, щоб доступ у вантажне відділення зовні був неможливий.
Стаття 3
Криті брезентом транспортні засоби
1. Положення статей 1 і 2 цих Правил поширюються на криті брезентом транспортні засоби в тій мірі, у якій вони можуть до них застосовуватися. Крім того, ці транспортні засоби повинні відповідати положенням цієї статті.
2. Брезент повинен бути виготовлений або з міцного полотна, або з нерозтяжної, достатньо міцною, покритою пластмасою або прогумованою тканиною. Брезент повинен бути в справному стані і виготовлений таким чином, щоб по закріпленні пристосування для закривання доступ до вантажного відділення був неможливий без залишення видимих слідів.
3. Якщо брезент складений з декількох шматків, краї цих шматків повинні бути загнуті один в інший і прострочені двома швами, що відстають один від одного, принаймні на 15 мм. Ці шви повинні бути зроблені так, як показано на мал. N 1, прикладеному до цих Правил; однак, якщо на деяких частинах брезенту (наприклад, на відкидних полах і посилених кутах) неможливо з'єднати смуги зазначеним способом, досить загнути край верхньої частини брезенту і прошити смуги так, як показано на мал. N 2 або 2a, прикладених до цих Правил. Один зі швів має бути видно лише зсередини, і колір нитки, використовуваної для цього шва, повинен виразно відрізнятися від кольору самого брезенту, а також від кольору нитки, використовуваної для іншого шва. Всі шви повинні бути прострочені на машині.
4. Якщо брезент складений з декількох шматків тканини, покритої пластмасою, ці шматки можуть бути також з'єднані за допомогою спайки відповідно мал. N 3, прикладеному до цих Правил. Край кожного шматка повинен перекривати край іншого шматка, принаймні на 15 мм. З'єднання шматків повинно бути забезпечене по всій цій ширині. Зовнішній край з'єднання повинен бути покритий смугою із пластмаси шириною, принаймні в 7 мм, що накладається тим же способом спайки. На цій смузі, а також з кожної її сторони, принаймні на 3 мм у ширину, повинен бути проштампований однаковий чіткий рельєф. Спайка виготовляється таким чином, щоб шматки не могли бути роз'єднані і знову з'єднані без залишення видимих слідів.
5. Лагодження провадиться способом, показаним на мал. N 4, прикладеним до цих Правил; краї, що зшиваються, повинні бути загнуті один в інший і з'єднані двома чітко видимими швами, що відстоять один від одного, принаймні на 15 мм; колір нитки, видимої зсередини, повинен відрізнятися від кольору нитки, видимої зовні, і від кольору самого брезенту; усі шви повинні бути прострочені на машині. У тих випадках, коли брезент, ушкоджений біля країв, ремонтується шляхом заміни ушкодженої частини латкою, шов може також прострочуватися відповідно до положень пункту 3 цієї статті та мал. N 1, прикладених до цих Правил. Лагодження брезенту з тканини, покритою пластмасою може також провадитися відповідно до методу, описаного у пункті 4 цієї статті, але в цьому випадку смуга повинна накладатися з обох сторін брезенту, а латка накладається зсередини.
6. a) Брезент повинен прикріплюватися до транспортного засобу в точній відповідності з умовами, викладеними в статті 1 a) і b) цих Правил.
Передбачається застосування таких видів кріплення.
i) металеві кільця, що прикріплюються до транспортного засобу,
ii) вушка по краях брезенту,
iii) мотузка або трос, що проходять через кільця над брезентом і видимі з зовнішньої сторони по всій довжині.
Брезент повинен находити на тверду частину транспортного засобу, принаймні на ширину 250 мм, обмірювану від центра кріпильних кілець, за винятком тих випадків, коли система конструкції транспортного засобу сама по собі перешкоджає доступу до вантажного відділення.
b) Якщо необхідно забезпечити глухе кріплення країв брезенту до транспортного засобу, з'єднання повинно бути безперервним і здійснюватися за допомогою міцних деталей.
7. Брезент повинен спиратися на відповідну конструкцію (стійки, боковини, арки, поперечні і т. ін.).
8. Відстань між кільцями і відстань між вушками не повинна перевищувати 200 мм. Вушка повинні бути твердими.
9. Повинні застосовуватися такі види кріплення
a) сталевий трос діаметром не менше 3 мм; або
b) мотузка з пеньки або сизалю діаметром не менше 8 мм, вкладена у прозору пластмасову оболонку, що не розтягується.
Троси можуть вкладатися в прозору оболонку, що не розтягується, із пластмаси.
10. Кожен трос або мотузка повинні складатися з одного шматка і мати металеві наконечники на обох кінцях. Пристосування для прикріплення кожного металевого наконечника повинно включати порожню заклепку, що проходить через трос або мотузку і через яку може бути протягнена мотузка або стрічка для митних печаток і пломб. Трос або мотузка повинні залишатися видимими по обидва боки порожньої заклепки, щоб можна було упевнитися в тім, що вони дійсно складаються з одного шматка (див. мал. N 5, прикладений до цих Правил).
11. У місцях, де в брезенті є вікна, використовувані для завантаження і розвантаження, обидва краї брезенту повинні відповідним чином перекриватися. Вони повинні також закріплюватися за допомогою:
a) відкидної поли, пришитої або привареної відповідно до положень пунктів 3 до 4 цієї статті;
b) кілець і вушок, що відповідають умовам пункту 8 цієї статті; і
c) ременя, виготовленого з одного шматка відповідного матеріалу, що не розтягується, шириною не менше 20 мм і товщиною не менше 3 мм, що проходить через кільця і з'єднує обидва краї брезенту і відкидну підлоги; ремінь прикріплюється з внутрішньої сторони брезенту і повинен мати вушко для пропускання троса або мотузки, згаданих в пункті 9 цієї статті.
Відкидна пола не потрібна, якщо є спеціальний пристрій (захисна перегородка і т. д.), який суперечить доступу до вантажного відділення без залишення видимих слідів.
Мал. N 1 (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, з'єднаних за допомогою швів
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Плоский подвійний шов
Мал. N 2 (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, з'єднаних за допомогою швів
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Мал. N 2-a (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, з'єднаних за допомогою швів
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Мал. N 3 (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, шляхом спайки
Вид зовні (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Мал. N 4 (тут не наводиться)
Лагодження брезенту
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Мал. N 5 (тут не наводиться)
Зразок наконечника
1. Вид збоку: передня сторона (креслення)
2. Вид збоку: задня сторона
Додаток 3
Процедура допущення дорожньо-транспортних
засобів, відповідаючих технічним вимогам,
передбаченим правилами, наведеними в
додатку 2
Загальні положення
1. Дорожньо-транспортні засоби можуть бути допущені до перевезення у відповідності до однієї із наступних процедур:
a) або в індивідуальному порядку,
b) або за типом конструкції (серія дорожньо-транспортних засобів).
2. На кожний допущений до перевезення транспортний засіб видається свідоцтво про допущення, відповідне зразку, наведеному в додатку 4. Це свідоцтво повинно бути надруковане мовою країни видачі і французькою або англійською мовами. Коли компетентний орган, що видав свідоцтво, вважає це необхідним, до свідоцтва додаються фотографії або малюнки, завірені цим органом. У такому випадку кількість цих документів вказується цим органом у рубриці N 6 свідоцтва.
3. Свідоцтво повинно супроводжувати дорожньо-транспортний засіб.
4. Дорожньо-транспортні засоби представляються кожні два роки для перевірки і, у випадку необхідності, для поновлення свідоцтва, компетентним органам країни їхньої реєстрації або, якщо мова йде про незареєстрований транспортний засіб, - компетентним органам країни, у якій мешкає його власник або користувач.
5. Якщо дорожньо-транспортний засіб не відповідає більше технічним вимогам, запропонованим процедурою допущення, то, перш ніж його можна буде використовувати для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, він повинен бути приведений у стан, який послужив підставою для його допущення, таким чином, щоб знову відповідати цим технічним вимогам.
6. Якщо основні характеристики дорожньо-транспортного засобу змінені, допущення цього транспортного засобу втрачає силу, і він підлягає процедурі нового допущення компетентним органом, перш ніж його можна буде використовувати для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.
7. Компетентні органи країни реєстрації транспортного засобу або, якщо мова йде про транспортні засоби, для яких реєстрація не потрібна, компетентні органи країни, де проживає власник або користувач транспортного засобу, можуть у відповідному випадку вилучити або відновити свідоцтво про допущення чи видати нове свідоцтво про допущення при обставинах, викладених у статті 14 цієї Конвенції й у пунктах 4, 5 та 6 цього додатка.
Процедура індивідуального допущення
8. Заява на індивідуальне допущення подається компетентному органові власником, особою, що експлуатує транспортний засіб, або представником того або іншого. Компетентний орган здійснює контроль представленого дорожньо-транспортного засобу у відповідності з загальними правилами, передбаченими вище в пунктах 1 - 7, засвідчує у тім, що він задовольняє технічним умовам, запропонованим у додатку 2, і видає після допущення свідоцтво, відповідне зразкові, наведеному в додатку 4.
Процедура допущення за типом конструкції
(серії дорожньо-транспортних засобів)
9. Коли дорожньо-транспортні засоби того самого типу конструкції виготовляються серійно, завод-виробник може звернутися до компетентного органу країни, у якій вони провадяться, з проханням про їхнє допущення за типом конструкції.
10. Завод-виробник повинен вказати у своїй заявці розпізнавальні цифри або букви, що він присвоює типу дорожньо-транспортного засобу, що є предметом його заявки.
11. До цієї заявки повинні додаватися креслення і докладний опис типу конструкції дорожньо-транспортних засобів, що підлягають допущенню.
12. Завод-виробник повинен письмово зобов'язатися:
a) представити компетентному органові ті з транспортних засобів даного типу, що цей орган побажає оглянути;
b) дозволити компетентному органові оглядати інші примірники в будь-який момент у ході серійного виробництва даного типу;
c) інформувати компетентний орган про будь-які, навіть дрібні, зміни в кресленнях або описах конструкції до того, як ці зміни будуть зроблені;
d) на видному місці наносити на дорожньо-транспортні засоби розпізнавальні цифри або букви типу конструкції, а також порядковий номер кожних серійних транспортних засобів, що випускаються, цього типу (заводський номер);
e) вести облік транспортних засобів, виготовлених відповідно до допущеного типу.
13. Компетентний орган вказує в разі потреби зміни, які варто внести в передбачений тип конструкції для допущення до перевезення.
14. Жодний транспортний засіб не може бути допущений відповідно до процедури допущення за типом конструкції, якщо компетентний орган не прийшов до висновку на підставі огляду одного або декількох виготовлених за цим типом транспортних засобів, що транспортні засоби цього типу відповідають технічним умовам, передбаченим у додатку 2.
15. Компетентний орган повідомляє в письмовій формі завод-виробник про своє рішення про допущення за типом конструкції. Це рішення повинно мати дату, номер і містити точне найменування органу, що його прийняв.
16. Компетентний орган вживає необхідних заходів для видачі належним чином завіреного їм свідоцтва про допущення для кожного транспортного засобу, виготовленого відповідно до допущеного типу конструкції.
17. Перш ніж використовувати транспортний засіб для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, власник свідоцтва про допущення вписує, якщо це потрібно, у свідоцтво про допущення:
- реєстраційний номер, привласнений транспортним засобам (рубрика 1), або:
- коли мова йде про транспортний засіб, не підлягаючий реєстрації, своє прізвище і службову адресу (рубрика 8).
18. Коли транспортний засіб, допущений до перевезення за типом конструкції, експортується в іншу країну, що є Договірною Стороною цієї Конвенції, то в цій країні не потрібно ніякої додаткової процедури допущення у зв'язку з вивезенням.
Процедура внесення оцінок у свідоцтво про допущення
19. Якщо в допущеному транспортному засобі, що перевозить вантажі з застосуванням книжки МДП, виявлені серйозні несправності, компетентні органи Договірних Сторін можуть або заборонити подальше проходження транспортного засобу з застосуванням книжки МДП, або дозволити подальше проходження транспортного засобу з застосуванням книжки МДП по своїй території, прийнявши необхідні заходи для контролю. Допущений транспортний засіб повинен бути приведений у задовільний стан в якомога короткий термін і в будь-якому випадку до його нового використання для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.
20. У кожному з цих випадків митні органи роблять відповідну оцінку в рубриці 10 свідоцтва про допущення транспортного засобу. Після приведення транспортного засобу в результаті ремонту в стан, що задовольняє умовам допущення, він повинен бути представлений компетентним органам Договірної Сторони, що відновляють це свідоцтво шляхом внесення в рубрику 11 оцінки, що анулює попередні оцінки. Жодний транспортний засіб, у рубрику 10 свідоцтва якого внесена оцінка відповідно до згаданих положень, не може знову використовуватися для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП доти, доки не буде зроблено відповідний ремонт і доки оцінки в рубриці 10 не будуть анульовані, як вказано вище.
21. Кожна внесена у свідоцтво оцінка повинна бути завірена митними органами, і повинна бути проставлена дата її внесення.
22. Якщо транспортний засіб має такі несправності, що, на думку митних органів, не мають серйозного характеру і не створюють можливості контрабанди, то може дозволятися подальше використання цього транспортного засобу для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП. Власник свідоцтва про допущення повідомляє про ці несправності і повинен відповідним чином відремонтувати свій транспортний засіб у розумний термін.
Додаток 4
ЗРАЗОК СВІДОЦТВА ПРО ДОПУСК ДОРОЖНЬОГО |
------------------------------------------------------------------ |
ЗАУВАЖЕННЯ |
Додаток 5
Таблички TIR(*)
_______________
(*) Скорочення TIR відповідає російському скороченню МДП.
1. Розмір табличок повинен бути: 250 мм х 400 мм.
2. Літери TIR заголовними латинськими літерами повинні бути висотою в 200 мм і шириною лінії не менше 20 мм. Літери повинні бути білого кольору на синьому фоні.
Додаток 6
Пояснювальні записки
Вступ
i) Відповідно до положень статті 43 цієї Конвенції пояснювальні записки містять тлумачення деяких положень цієї Конвенції і додатків до неї. Вони також описують деякі види практики, що рекомендується.
ii) Пояснювальні записки не змінюють положень цієї Конвенції або додатків до неї, а тільки уточнюють їх зміст, смисл і сферу застосування.
iii) Зокрема, у зв'язку з положеннями статті 12 цієї Конвенції і додатка 2 до неї відносно технічних умов допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень під митними печатками і пломбами, у пояснювальних записках містяться у відповідних випадках вказівки про конструктивні особливості, що повинні розглядатися Договірними Сторонами як такі, що відповідають цим положенням. У пояснювальних записках може також вказуватися у відповідних випадках, які конструктивні особливості не відповідають цим положенням.
iv) Пояснювальні записки забезпечують можливість застосування положень цієї Конвенції і додатків до неї з урахуванням технічного прогресу і вимог економічного порядку.
0. Основний текст Конвенції
0.1 Стаття 1
0.1 b) У виразі "виключаючи суми і збори" у підпункті b) статті 1 маються на увазі всі суми, інші ніж ввізні або вивізні мита і збори, що стягуються Договірними Сторонами при ввозі або вивозі або в зв'язку з ввозом або вивозом вантажів. Ці суми не повинні перевищувати приблизної вартості зроблених послуг і не повинні являти собою непрямий спосіб захисту національних виробів або податок на імпортні або експортні товари у фінансових цілях. Такі суми і збори включають, зокрема, платежі, пов'язані з
- свідченнями про походження вантажу, якщо вони потрібні для транзитного перевезення;
- аналізами, виконаними митними лабораторіями з метою контролю;
- митними оглядами й іншими операціями по митному очищенню, виконуваними в неробочі години або за межами офіційної території митниці;
- оглядами, пов'язаними із санітарним, ветеринарним або фітопатологічним контролем.
0.1 e) "Знімним кузовом" вважається вантажне відділення, що не має засобів пересування і призначене для перевезення на дорожньому транспортному засобі, шасі якого разом з основою кузова спеціально призначені для цієї мети.
0.1 e) i) Термін "частково закритий" стосовно до устаткування, згаданого в підпункті e) i) статті 1, відноситься до устаткування, що складається зазвичай із підлоги у верхній конструкції, що утворює навантажувальний простір, еквівалентний навантажувальному простору закритого контейнера. Верхня конструкція зазвичай складається з металевих елементів, що утворюють каркас контейнера. Контейнери такого типу можуть включати також одну або кілька бокових або торцевих стінок. У деяких випадках є тільки дах, прикріплений до підлоги стійками. Цей тип контейнера використовується, зокрема, для перевезення громіздких вантажів (наприклад, легкових автомобілів).
0.2 Стаття 2
0.2-1 У статті 2 передбачається, що перевезення з застосуванням книжки МДП може починатися і закінчуватися на території однієї і тієї ж країни за умови, що частина маршруту проходить по території іншої країни. У такому випадку ніщо не перешкоджає митним органам країни відправлення вимагати пред'явлення, крім книжки МДП, національного документа, що забезпечує вільний вивіз вантажу. Однак рекомендується, щоб митні органи не наполягали на пред'явленні такого документа і погоджувались на заміну його відповідною оцінкою в книжці МДП.
0.2-2 Положеннями цієї статті допускається перевезення вантажу з застосуванням книжки МДП, коли тільки частина такого перевезення здійснюється автомобільним транспортом. У цих положеннях не обумовлюється, яка частина перевезення повинна здійснюватися автомобільним транспортом; досить, щоб це мало місце на якій-небудь ділянці між початком і кінцем операції МДП. Однак, незважаючи на початковий намір відправника вантажу, може статися так, що з непередбачених причин, обумовлених чи комерційними міркуваннями, чи дорожньо-транспортними обставинами, жодна частина перевезення не може бути виконана автомобільним транспортом. У таких виняткових випадках Договірні Сторони, тим не менше мають приймати книжку МДП, і відповідальність гарантійних об'єднань залишається в силі.
0.5 Стаття 5
Ця стаття не виключає права робити вибіркові перевірки вантажу, однак у ній підкреслюється, що кількість таких перевірок повинна бути дуже обмежена. Варто мати на увазі, що міжнародна система перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП надає додаткові гарантії по відношенню до національних процедур; з одного боку, дані в книжці МДП, що стосуються вантажу, повинні відповідати даним, внесеним у митні документи, що складаються в країні відправлення; з іншого боку, контроль, здійснюваний у місці відправлення і завіряється митницею місця відправлення, є додатковою гарантією для країн транзиту і призначення (див. також нижче зауваження до статті 19).
0.6.2 Стаття 6, пункт 2
Відповідно до положень цього пункту митні органи країни можуть визнавати декілька об'єднань, причому кожне з них несе відповідальність, пов'язану з оформленням книжок, виданих їм самим або об'єднаннями, кореспондентом яких воно є.
0.8.3 Стаття 8, пункт 3
Митним органам рекомендується обмежувати максимальну суму, що може бути витребувана від гарантійного об'єднання, величиною, рівною 50000 доларів США на одну книжку МДП.
0.8.6 Стаття 8, пункт 6
1. При відсутності в книжці МДП досить точних даних про вантаж, що дозволяють встановити розмір мита і зборів, зацікавлені сторони можуть надати докази, за якими можна було б судити про справжній характер цього вантажу.
2. Якщо жодних доказів не надано, мита і збори будуть стягуватися не по однакових ставках безвідносно до характеру вантажу, а по найбільш високій ставці, застосовуваній до тих вантажів, що зазначені в книжці МДП.
0.10 Стаття 10
Вважається, що свідоцтво про здійснене митне оформлення книжки МДП отримано протизаконним або обманним шляхом, якщо при операції МДП використовувалися вантажні відділення і контейнери, що піддавались зловмисним змінам, або якщо були виявлені такі порушення, як використання фальшивих або неточних документів, підміна вантажів, підробка митних пломб і т. д., або в тому випадку, якщо свідоцтво було отримано іншим незаконним шляхом.
0.11 Стаття 11
0.11-1 При вирішенні питання про пропуск вантажу або транспортного засобу митним органам рекомендується не керуватися тим, що гарантійне об'єднання несе відповідальність за сплату належних із власника книжки МДП мита, зборів і відсотків за прострочення, якщо їхнє законодавство передбачає інші засоби забезпечення захисту інтересів, за які вони несуть відповідальність.
0.11-2 Якщо, відповідно до процедури, передбаченої у статті 11, гарантійному об'єднанню пропонується сплатити суми, згадані в пунктах 1 і 2 статті 8, і якщо воно не робить цього в запропонований Конвенцією тримісячний термін, компетентні органи можуть вимагати сплати згаданої суми на основі національних приписів, оскільки в такому випадку мова йде про невиконання договору про надання гарантій, укладеного гарантійним об'єднанням на основі національного законодавства.
0.15 Стаття 16
Відсутність вимоги про надання митних документів на тимчасовий ввіз може викликати деякі труднощі в зв'язку з такими, що не реєструються в деяких країнах транспортними засобами, такими, як причепи або напівпричепи. У цьому випадку положення статті 16 можуть дотримуватися за умови надання митним органам відповідних гарантій шляхом зазначення даних про ці транспортні засоби (марки і номери) на відривних листках 1 і 2 книжки МДП, використовуваних зацікавленою країною, і на відповідних корінцях.
0.17 Стаття 17
0.17-1 Положення про те, що у вантажному маніфесті книжки МДП вказується окремо вміст кожного транспортного засобу в складі транспортних засобів або кожного контейнера, призначено тільки для спрощення митної перевірки вмісту окремого транспортного засобу або окремого контейнера. Тому це положення не повинно тлумачитися настільки строго, щоб порушенням Конвенції вважалася будь-яка розбіжність між тим, що фактично міститься в транспортному засобі або контейнері, і тим, що повинно міститися в транспортному засобі або контейнері відповідно до вантажного маніфесту. Якщо перевізник може довести компетентним органам, що незважаючи на таку розбіжність, сукупність вантажів, зазначених у вантажному маніфесті, відповідає сукупності вантажів, що знаходяться на борту составу транспортних засобів або містяться у всіх контейнерах, на які видана книжка МДП, то цей випадок, у принципі, не слід вважати порушенням митних приписів.
0.17-2 У випадку перевезення предметів домашньої обстановки може застосовуватися процедура, передбачена в пункті 10 c) Правил користування книжкою МДП, причому перелік предметів варто обмежувати в розумних межах.
0.18 Стаття 18
0.18-1 З метою забезпечення належного функціонування системи МДП необхідно, щоб митні органи не задовольняли прохання про те, щоб під час перевезення, що продовжується на території сусідньої країни, що також є Договірною Стороною цієї Конвенції, митниця при виїзді вказувалася як митниця місця призначення, за винятком тих випадків, коли це прохання виправдане особливими обставинами.
0.18-2 1. Вантажі повинні бути занурені таким чином, щоб партія вантажів, що призначається для вивантаження в першому пункті, могла бути вивантажена з транспортного засобу або контейнера без необхідності вивантаження іншої або інших - партій вантажів, що підлягають вивантаженню в інших пунктах.
2. Під час перевезення з розвантаженням у декількох митницях необхідно після кожного часткового розвантаження робити про це оцінку в рубриці 12 усіх маніфестів книжки, що залишаються, МДП, а також робити на тих, що залишаються відривних листках і на відповідних корінцях оцінку про те, щоб були накладені нові печатки до пломби.
0.19 Стаття 19
Обов'язок митниці місця відправлення впевнитися в точності вантажного маніфесту припускає необхідність перевірки, принаймні відповідності даних у вантажному маніфесті даним, що містяться в експортних документах і транспортних або інших торговельних документах, що належать до даного вантажу; митниця місця відправлення може також у разі потреби провести перевірку вантажу. Митниця місця відправлення повинна також до накладення печаток і пломб перевірити стан дорожнього транспортного засобу або контейнера, а по відношенню критих брезентом транспортних засобів або контейнерів перевірити стан брезенту і пристосувань для закривання, тому що свідчення про це не включено у свідоцтво про допущення.
0.20 Стаття 20
Митні органи повинні так само враховувати при встановленні термінів перевезення вантажів по їхній території й особливі розпорядження, що стосуються перевізників, і особливо розпорядження, що стосуються робочих годин і обов'язкових періодів відпочинку водіїв дорожніх транспортних засобів. Рекомендується, щоб митні органи використовували своє право встановлювати маршрут тільки в тих випадках, коли вони вважають це зовсім необхідним.
0.21 Стаття 21
0.21-1 Положення цієї статті в жодному разі не обмежують право митних органів робити перевірку й огляд будь-яких частин транспортного засобу крім опечатаного вантажного відділення.
0.21-2 Митниця місця в'їзду в країну може направити перевізника назад у митницю місця виїзду із сусідньої країни, якщо нею буде встановлено, що книжка МДП у країні виїзду не оформлена або оформлена неправильно. У цьому випадку митниця місця в'їзду в країну вносить у книжку МДП відмітку, призначену для відповідної митниці місця виїзду.
0.21-3 Якщо при контролі митні органи беруть зразки вантажів, то вони повинні зробити у вантажному маніфесті книжки МДП відповідну оцінку, що містить усі необхідні дані про вилучені вантажі.
0.28 Стаття 28
1. Відповідно до статті 28 заповнення в книжці МДП свідоцтва про здійснене митне оформлення в митниці місця призначення повинно здійснюватись негайно, але за умови, що вантажі переводяться в умови іншого митного режиму або очищаються від мита з метою внутрішнього споживання.
2. Використання книжки МДП повинно бути обмежено функцією, для якої вона призначена, тобто транзитним перевезенням. Книжка МДП не повинна, наприклад, використовуватися для збереження вантажів під митним контролем у місці призначення. За відсутності яких-небудь порушень митниця місця призначення повинна здійснити митне оформлення книжки МДП, як тільки вантажі, зазначені в книжці, переводяться в умови іншого митного режиму або очищаються від мита для внутрішнього споживання. На практиці таке оформлення повинно здійснюватися після негайного вивозу вантажів (наприклад, їхнє безпосереднє навантаження на судно в морському порту) або як тільки на них заповнена митна декларація в місці призначення, або як тільки вони поміщені в місці, схваленому для складування в чеканні складення митної декларації (наприклад, у приписному митному складі), відповідно до правил, що діють у країні призначення.
0.29 Стаття 29
Для дорожніх транспортних засобів або контейнерів, що перевозять великовагові або громіздкі вантажі, свідоцтво про допуск не потрібне. Проте митниця місця відправлення зобов'язана перевіряти, чи виконані інші умови, передбачені в цій статті для даного типу перевезень. Митниці інших Договірних Сторін повинні визнавати рішення, прийняте митницею місця відправлення, за винятком тих випадків, коли, на їхню думку, це рішення явно суперечить положенням статті 29.
0.38 1 Стаття 38, пункт 1
Підприємство не повинно позбуватися права користування процедурою МДП через порушення, допущені одним з його водіїв без відома відповідальних осіб підприємства.
0.38.2 Стаття 38, пункт 2
Якщо Договірна Сторона повідомляється про те, що особа, яка знаходиться на її території або яка має там своє постійне місцеперебування, виявилася винною у здійсненні порушення на території якої-небудь іншої країни, вона не зобов'язана перешкоджати видачі книжок МДП цій особі.
0.39 Стаття 39
Під виразом "помилки, допущені через недбалість", варто розуміти дії, що не здійснені навмисно і з повним знанням обставин, а обумовлені неприйняттям необхідних розумних заходів для забезпечення точності свідчень у кожному конкретному випадку.
0.45 Стаття 45
Договірним Сторонам рекомендується відкривати якомога більшу кількість митниць - як внутрішніх, так і прикордонних - для здійснення операцій МДП.
2. Додаток 2
2.2. Стаття 2
2.2.1 a) Підпункт 1 a) - Зборка складових елементів
a) У випадку застосування кріпильних деталей (заклепок, шурупів, болтів і гайок тощо) достатня кількість таких деталей повинна вставлятися з зовнішнього боку, проходити через елементи, що скріплюються, виступати всередині і там жорстко закріплюватися (наприклад, за допомогою заклепок, зварювання, втулок, болтів, прикльопування або приварювання гайок). Однак звичайні заклепки (тобто заклепки, постановка яких здійснюється по обидва боки вузла, що збирається) можуть уставлятися також із внутрішнього боку. Незалежно від вищесказаного, підлога вантажного відділення може прикріплюватися за допомогою саморізних шурупів або самосвердлюваних заклепок або заклепок, що вставляються за допомогою заряду вибухової речовини, встановлюваних зсередини і таких, що проходять вертикально через підлогу і нижні металеві поперечини, за умови, за винятком випадків самонарізних шурупів, що деякі їхні кінці не будуть виступати над рівнем зовнішньої поверхні поперечок або будуть приварені до неї.
b) Компетентний орган визначає, які кріпильні деталі й у якій кількості повинні відповідати вимогам пункту a) цієї записки; при цьому він повинен упевнитися в тому, що складові елементи зібрані таким чином, що їх не можна було зняти і знову поставити на місце без залишення видимих слідів. Вибір і розміщення інших кріпильних деталей не підлягають жодним обмеженням.
c) Застосування кріпильних деталей, що можуть бути вилучені або замінені з одного боку без залишення видимих слідів, тобто деталей, постановка яких провадиться тільки з одного боку вузла, що збирається, не допускається за умовами пункту a) цієї записки. Прикладом таких деталей є розпірні заклепки, глухі заклепки тощо.
d) Вищеописані методи зборки поширюються на спеціальні транспортні засоби, наприклад, на ізотермічні транспортні засоби, рефрижераторні транспортні засоби й автоцистерни, в тій мірі, у якій вони не суперечать технічним вимогам, яким повинні задовольняти такі транспортні засоби відповідно до свого призначення. У тих випадках, коли з технічних причин неможливо скріплювати складові елементи методами, описаними в пункті a) цієї записки, складені елементи можуть з'єднуватися за допомогою деталей, описаних у пункті c) цієї записки, за умови, що до кріпильних деталей, використовуваних із внутрішнього боку стінки, не буде доступу з зовнішнього боку.
2.2.1 b) Підпункт 1 b) - Двері та інші системи зачинення
a) Пристосування, на якому можуть бути поставлені митні печатки і пломби, повинно:
i) прикріплюватися за допомогою зварювання або принаймні двох кріпильних деталей, що задовольняють вимогам пункту a) пояснювальної записки 2.2.1 a); або
ii) мати таку конструкцію, щоб після закриття й опечатування вантажного відділення не можна було зняти це пристосування без залишення видимих слідів. Воно повинно також:
iii) мати отвори діаметром не менше 11 мм або прорізи довжиною не менше 11 мм при ширині 3 мм; і
iv) забезпечувати рівний ступінь безпеки незалежно від використовуваного типу печаток і пломб.
b) Петлі, навіски, шарніри й інші деталі для навішування дверей і т. ін. повинні прикріплюватися відповідно до вимог підпунктів i) і ii) пункту a) цієї записки. Крім того, різні складові частини такого пристрою (наприклад, петлі, шворні або шарніри) повинні прикріплюватися таким чином, щоб при закритому й опечатаному вантажному відділенні їх не можна було зняти або перемістити без залишення видимих слідів. Однак у тих випадках, коли до такого пристрою немає доступу з зовнішнього боку, досить забезпечити неможливість від'єднання закритих і опечатаних дверей від петлі або подібного пристрою без залишення видимих слідів. У тому випадку, якщо двері або система закривання має більше двох петель, тільки дві найближчі до країв дверей петлі повинні прикріплюватися відповідно до вимог вищенаведених підпунктів i) і ii) пункту a).
c) Як виняток, якщо транспортні засоби мають ізотермічні вантажні відділення, то пристосування для установки митних печаток і пломб, петлі й інші деталі, зняття яких дало б доступ усередину вантажного відділення або в інші місця, придатні для приховання вантажів, можуть бути встановлені: на дверях таких вантажних відділень за допомогою вкрутних болтів або шурупів, що вставляються зовні, але які в інших відносинах не задовольняють вимогам підпункту a) приведеної вище пояснювальної записки 2.2.1 a) за умови, що:
i) стрижні вкрутних болтів або вкрутних шурупів кріпляться до листа з різьбовими отворами або подібного до пристосування, розташованого всередині відносно зовнішньої панелі дверей; і
ii) голівки відповідної кількості вкрутних болтів або вкрутних шурупів приварюються до пристрою для накладення митних печаток і пломб, до петель тощо, таким чином, що вони цілком деформуються, і що вкрутні болти або шурупи неможливо демонтувати без залишення видимих слідів (1).
_______________
(1) Див. мал. N 1 до цього додатка.
Під "ізотермічним вантажним відділенням" мається на увазі як рефрижераторне, так і теплоізольоване вантажне відділення.
d) Транспортні засоби з великою кількістю таких закриваючих пристроїв, як клапани, стопорні крани, кришки люків, фланці і т. ін., повинні мати таку конструкцію, щоб число митних печаток і пломб могло бути по можливості обмежено. З цією метою сусідні закриваючі пристрої повинні бути зв'язані за допомогою загального пристосування, що вимагає постановки тільки однієї митної печатки або пломби, або повинні бути забезпечені кришкою, що відповідає тим же вимогам.
e) Транспортні засоби з дахом, що відкривається, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб можна було опечатувати їх за допомогою мінімального числа митних печаток і пломб.
2.2.1 c) - 1 Підпункт 1 c) - Вентиляційні отвори
a) Максимальний їхній розмір у принципі не повинен перевищувати 400 мм.
b) Отвори, що дають безпосередній доступ до вантажного відділення, повинні бути закриті дротяною сіткою або перфорованим металевим екраном (з максимальним розміром отворів в обох випадках 3 мм) і захищені звареними металевими ґратами (з максимальним розміром отворів 10 мм).
c) Отвори, що не дають прямого доступу до вантажного відділення (наприклад, завдяки наявності системи колін або дефлекторів), повинні обладнатися такими ж пристроями, але розміри отворів можуть досягати відповідно 10 і 20 мм.
d) У тих випадках, коли отвори влаштовуються в брезенті, у принципі повинна передбачатися наявність пристроїв, згаданих у пункті "b" цієї записки. Однак допускається постановка закриваючих пристроїв у вигляді перфорованого металевого екрана, що поміщається зовні, і дротової або іншої сітки, що поміщається з внутрішнього боку.
e) Можуть допускатися ідентичні неметалічні пристосування за умови, що дотримуються розміри отворів і що використовуваний матеріал досить міцний для того, щоб не можна було без видимого пошкодження значно збільшити ці отвори. Крім того, вентиляційне пристосування повинно бути сконструйоване таким чином, щоб його не можна було замінити, вставляючи пристосування з одного боку брезенту.
2.2.1 c) - 2 Підпункт 1 c) - Дренажні отвори
a) Максимальний їхній розмір у принципі не повинен перевищувати 35 мм.
b) Отвори, що дають безпосередній доступ до вантажного відділення, повинні обладнуватися пристроями, запропонованими в підпункті "b" пояснювальної записки 2.2.1 c) - 1 для вентиляційних отворів.
c) У тих випадках, коли дренажні отвори не дають прямого доступу до вантажного відділення, зазначені в підпункті "b" цієї записки пристрої не потрібні за умови, що отвори обладнані надійною системою дефлекторів, легко доступною з внутрішнього боку вантажного відділення.
2.3 Стаття 3
2.3.3 Пункт 3 - Брезент, складений з декількох шматків
a) Окремі шматки, що складають один брезент, можуть бути виконані з різних матеріалів, що задовольняють положення пункту 2 статті 3 додатка 2.
b) При виготовленні брезенту допускається будь-яке розташування шматків, що у достатньому ступені забезпечує безпеку, за умови, що шматки з'єднуються відповідно до вимог статті 3 додатка 2.
2.3.6 a) Підпункт 6 a) - транспортні кошти,
обладнані ковзними кільцями
Металеві кільця для кріплення брезенту, що ковзають по металевих штангах, укріплених на транспортних засобах, припустимі для цілей пункту (див. доданий малюнок N 2) за умови, якщо:
a) штанги кріпляться до транспортного засобу через проміжки максимум 60 см і таким чином, щоб їх не можна було зняти і заново поставити на місце без залишення видимих слідів;
b) кільця будуть подвійними або будуть мати центральний стрижень і виготовлені цільними без застосування зварювання;
c) брезент кріпиться до транспортного засобу в строгій відповідності з вимогою, наведеною в підпункті "a" статті 1 додатка 2 до цієї Конвенції.
2.3.6 b) Підпункт 6 b) - Глухе кріплення брезенту
У тих випадках, коди один або декілька країв брезенту наглухо кріпляться до кузова транспортного засобу, брезент повинен утримуватися за допомогою стрічки з металу або іншого підходящого матеріалу, що прикріплюється до кузова транспортного засобу кріпильними деталями, що задовольняють вимоги підпункту "a" записки 2.2.1 a) цього додатка.
2.3.9. Пункт 9 - Сталеві кріпильні троси
з текстильним сердечником
За положеннями цього пункту допускається застосування тросів, що мають текстильний сердечник, обвитий шістьма стренгами зі сталевого дроту, цілком покриваючими сердечник, за умови, що діаметр тросів (без обліку прозорої пластмасової оболонки, якщо така є) буде не менше 3 мм.
2.3.11 a) Підпункт 11 a) - Відкидні натяжні поли брезенту
На багатьох транспортних засобах брезент постачений зовні горизонтальною відкидною полою з вушками, що проходить уздовж бічної сторони транспортного засобу. Такі відкидні поли, так звані натяжні поли, використовуються для натягу, брезенту за допомогою тросів або подібних пристроїв. Ці поли використовувалися для прикриття горизонтальних розрізів, які влаштовуються в брезенті, що дозволяли недозволений доступ до вантажів, перевезених у транспортному засобі. Тому рекомендується не допускати використання відкидних полів цього типу. Замість них можуть використовуватися, зокрема, такі пристрої:
a) натяжні відкидні поли аналогічної конструкції, що прикріплюються з внутрішньої сторони брезенту; або
b) невеликі окремі відкидні поли, кожна з одним вушком, що прикріплюються зовні брезенту і розташовані на такій відстані одна від одної, при якій забезпечується відповідний натяг брезенту. Як альтернатива в деяких випадках можна відмовитися від використання на брезенті натяжних полів.
2.3.11 c) Підпункт 11 c) - Ремені
2.3.11 c) - 1 Для виготовлення ременів можуть застосовуватися такі матеріали:
a) шкіра;
b) нерозтяжні текстильні матеріали, включаючи покриті пластиком або прогумовані тканини, за умови, що такі матеріали після пошкодження не можна зварити або відновити без залишення видимих слідів. Крім того, пластмаса, використовувана для покриття ременів, повинна бути прозорою і мати гладку поверхню.
2.3.11 c) - 2 Пристрій, показаний на мал. N 3 цього додатка, відповідає вимогам останнього абзацу пункту 11 статті 3 додатка 2. Він відповідає також вимогам пункту 6 статті 3 додатку 2.
3. Додаток 3
3.0.17 Процедура допущення
1. Додаток 3 передбачає, що компетентні органи Договірної Сторони можуть видавати свідоцтво про допуск транспортного засобу, виготовленого на її території, і що не потрібно додаткової процедури допущення відносно такого транспортного засобу в країні, у якій воно зареєстровано або, у відповідному випадку, у якій його власник має своє постійне місце проживання.
2. Ці положення не спрямовані на те, щоб обмежити право компетентних органів Договірної Сторони, на території якої зареєстровано транспортний засіб або на території якої його власник має своє постійне місце проживання, вимагати і пред'явлення свідоцтва про допуск або при ввозі, або в наступному з метою, пов'язаною з реєстрацією або перевіркою транспортного засобу або іншими аналогічними формальностями.
3.0.20 Процедура внесення відміток у свідоцтво про допуск
Коли відмітка про несправності повинна бути анульована після приведення і транспортного засобу в задовільний стан, досить проставити в передбаченій для цієї мети рубриці 11 "Усунуті несправності" назву відповідного компетентного органу, його підпис і штамп.
Мал. N 1 (тут не наводиться)
Приклад петлі і пристрою
для накладення митних печаток і пломб
на дверях транспортних засобів, що
мають ізотермічні вантажні відділення
Петля (креслення)
Пристрій для накладення митних печаток і пломб (креслення)
Мал. N 2 (тут не наводиться)
Покриті брезентом транспортні засоби
із кільцями, що ковзають
Варіант 1 (креслення)
Варіант 2 (креслення)
(креслення)
Мал. N 3 (тут не наводиться)
Приклад пристрою для кріплення брезенту
до транспортних засобів
Зображений нижче пристрій відповідає вимогам останнього абзацу пункту 11 статті 3 додатка 2. Вона відповідає також вимогам пункту 6 статті 3 додатка 2. (креслення)
Мал. N 4 (тут не наводиться)
Пристрій для кріплення брезенту
Зображений нижче пристрій відповідає вимогам підпункту 6 a) статті 3 додатка 2. (креслення)
Додаток 7
Додаток,
що стосується допущення контейнерів
Частина I
Правила,
що стосуються технічних умов,
застосовних до контейнерів, які можуть
допускатися до міжнародних перевезень
під митними печатками і пломбами
Стаття 1
Основні принципи
До міжнародного перевезення вантажів під митними печатками і пломбами можуть допускатися лише контейнери, сконструйовані та обладнані в такий спосіб:
a) щоб вантажі не могли витягатися з опечатаної частини контейнера або завантажуватися туди без залишення видимих слідів злому або ушкодження митних печаток і пломб;
b) щоб митні печатки і пломби могли накладатися простим і надійним способом;
c) щоб у них не було потаємних місць для приховування вантажів;
d) щоб усі місця, у яких можуть міститися вантажі, були легко доступні для митного огляду.
Стаття 2
Конструкція контейнерів
1. Для задоволення вимогам статті 1 цих Правил:
a) складові елементи контейнера (стінки, підлога, двері, дах, стійки, рами, поперечні елементи і т. ін.) повинні з'єднатися або за допомогою пристосувань, що не можуть бути зняті зовні і знову поставлені на місце без залишення видимих слідів, або за допомогою методів, що забезпечують таку конструкцію, що не може бути змінена без залишення видимих слідів. Коли стінки, підлога, двері і дах виготовлені з різних елементів, вони повинні відповідати тим же вимогам і бути досить міцними;
b) двері та інші системи закривання (включаючи запірні крани, дахи лазів, фланці і т. ін.) повинні мати пристосування, на яке могли би бути накладені митні печатки і пломби. Це пристосування повинно бути таким, щоб те не можна було зняти зовні і знову поставити на місце без залишення видимих слідів і щоб двері і запираючі пристрої не могли відкриватися без порушення митних печаток і пломб. Останні повинні бути відповідним чином захищені. Дозволяється робити дахи, що відкриваються;
c) вентиляційні та дренажні отвори повинні бути забезпечені пристроєм, що перешкоджає доступу всередину контейнера. Цей пристрій повинен бути таким, щоб його не можна було зняти зовні і знову поставити на місце без залишення видимих слідів.
2. Незважаючи на положення підпункту c) статті 1 цих Правил, дозволяється наявність складових елементів контейнера, що з практичної точки зору повинні включати порожні простори (наприклад, між складовими частинами подвійної стінки). Для того щоб ці простори не можна було використовувати з метою приховування вантажів:
i) внутрішнє обшивання контейнера повинно бути влаштоване так, щоб його не можна було знімати і повертати на місце без залишення видимих слідів, або
ii) кількість зазначених просторів повинна бути обмежена до мінімуму, і ці простори повинні бути легко доступні для митного контролю.
Стаття 3
Складні або розбірні контейнери
Складні або розбірні контейнери повинні відповідати положенням статей 1 і 2 цих Правил; крім того, вони повинні мати пристосування, що фіксують різні частини після зборки контейнера. Ці фіксуючі пристосування, якщо вони розташовані з зовнішнього боку зібраного контейнера, повинні бути такої конструкції, щоб на них можна було накладати митні печатки і пломби.
Стаття 4
Криті брезентом контейнери
1. Положення статей 1, 2 і 3 цих Правил поширюється на криті брезентом контейнери в тій мірі, у якій вони можуть до них застосовуватися. Крім того, ці контейнери повинні відповідати положенням цієї статті.
2. Брезент повинен бути виготовлений або з міцного полотна, або з нерозтягувальної, досить міцної, покритої пластмасою або прогумованої тканини. Брезент повинен бути в справному стані і виготовлений таким чином, щоб по закріпленні пристосування для закриття доступ до вантажу був неможливий без залишення видимих слідів.
3. Якщо брезент складається з декількох шматків, краї цих шматків повинні бути загнуті один в інший і прострочені двома швами, що відстають друг від друга, принаймні на 15 мм. Ці шви повинні бути зроблені так, як показано на мал. N 1, прикладеному до цих Правил; однак, якщо на деяких частинах брезенту (наприклад, на задніх відкидних полах і посилених кутах) неможливо з'єднати смуги зазначеним способом, достатньо загнути край верхньої частини брезенту і прошити смуги так, як показано на мал. N 2, прикладеному до цих Правил. Один зі швів має бути видно лише зсередини, і колір нитки, використовуваної для цього шва, повинен виразно відрізнятися від кольору самого брезенту, а також від кольору нитки, використовуваної для іншого шва. Всі шви повинні бути прострочені на машині.
4. Якщо брезент складений з декількох шматків тканини, покритої пластмасою, ці шматки можуть бути також з'єднані за допомогою спайки відповідно мал. N 3, прикладеного до цих Правил. Край кожного шматка повинен перекривати край іншого шматка, принаймні на 15 мм. З'єднання шматків повинно бути забезпечене по всій цій ширині. Зовнішній край з'єднання має бути покритий смугою з пластмаси шириною принаймні в 7 мм, що накладається тим же способом спайки. На цій смузі, а також з кожного її боку, принаймні на 3 мм у ширину, повинен бути проштампований однаковий чіткий рельєф. Спайка провадиться таким чином, щоб шматки не могли бути роз'єднані і знову з'єднані без залишення видимих слідів.
5. Ремонтування здійснюється способом, вказаним на мал. N 4, доданому до цих Правил; краї, що зшиваються, повинні бути загнуті один в інший і з'єднані двома чітко видимими швами, що відстають один від одного, принаймні на 15 мм; колір нитки, видимої зсередини, повинен відрізнятися від кольору нитки, видимої ззовні, і від кольору самого брезенту; всі шви повинні бути прострочені на машині. У тих випадках, коли брезент, ушкоджений біля країв, ремонтується шляхом заміни ушкоджень частини латкою, шов може також прострочуватися відповідно до положень пункту 3 цієї статті і мал. N 1, прикладеного до цих Правил. Ремонтування брезенту з тканини, покритої пластмасою, може також провадитися відповідно до методу, описаного у пункті 4 цієї статті, але в цьому випадку спайка повинна робитися по обидва боки брезенту, а латка - накладатися зсередини.
6. a) Брезент повинен прикріплюватися до контейнера в точній відповідності з умовами, викладеними в статті 1 a) і b) цих Правил. Передбачається застосування таких видів кріплення:
i) металеві кільця, що прикріплюються до контейнера;
ii) вушка по краях брезенту;
iii) мотузка або трос, що проходять через кільця над брезентом і видимі з зовнішнього боку по всій довжині.
Брезент повинен находити на тверду частину контейнера, принаймні на ширину 250 мм, обмірювану від центра кріпильних кілець, якщо система конструкції контейнера сама по собі не перешкоджає доступу до вантажів.
b) Якщо необхідно забезпечити глухе кріплення країв брезенту до контейнера, з'єднання повинне бути безперервним і здійснюватися за допомогою міцних деталей.
7. Відстань між кільцями і між вушками не повинна перевищувати 200 мм. Вушка повинні бути твердими.
8. Повинні застосовуватися такі види кріплення:
a) сталевий трос діаметром не менше 3 мм; або
b) мотузка із пеньки або сизалю діаметром не менше 8 мм, вкрита прозорою пластмасовою оболонкою, що не розтягується.
Троси можуть укладатися в прозорий кожух, що не розтягується, із пластмаси.
9. Кожен трос або мотузка повинні складатися з одного шматка і мати металеві наконечники на обох кінцях. Пристосування для прикріплення кожного металевого наконечника повинно складатися з порожньої заклепки, що проходить через трос або мотузку, через яку може бути просмикнута вірьовка або стрічка для митних печаток і пломб. Трос або мотузка повинні залишатися видимими по обидва боки порожньої заклепки, щоб можна було впевнитися в тім, що вони дійсно складаються з одного шматка (див. мал. N 5, доданий до цих Правил).
10. У місцях, де в брезенті є вікна, що використовуються для завантаження і розвантаження, обидва краї брезенту повинні відповідним чином перекриватися. Вони повинні також закріплюватися за допомогою:
a) відкидної поли, що пришита або приварена відповідно з положеннями пунктів 3 і 4 цієї статті;
b) кілець і вушок, що відповідають умовам пункту 7 цієї статті; і
c) ременя, виготовленого з одного шматка відповідного матеріалу, що не розтягується шириною не менше 20 мм і товщиною не менше 3 мм, що проходить через кільце і з'єднуючого обидва краї брезенту й відкидної поли; ремінь прикріплюється з внутрішнього боку брезенту і повинен мати вушко для пропущення троса або мотузки, згаданих у пункті 8 цієї статті.
Відкидна пола не потрібна, якщо є спеціальний пристрій (захисна перегородка і т. ін.), що перешкоджає доступу до вантажу без залишення видимих слідів.
11. Розпізнавальні знаки, що повинні проставлятися на контейнері, і табличка про допущення, передбачена в другій частині цього Додатка, в жодному разі не повинні закриватися брезентом.
Стаття 5
Перехідні положення
До 1 січня 1977 року допускатиметься використання наконечників, відповідних мал. N 5, доданому до цих Правил, навіть якщо вони будуть включати поли заклепки раніше прийнятого типу з отвором, розміри якого менше наведених на цьому малюнку.
Частина I - Мал. N 1 (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з декількох шматків
тканини, прострочених за допомогою швів
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1)
Плоский подвійний вузол (креслення)
Частина I - Мал. N 2 (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з
декількох шматків тканини
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Примітка: Допускаються також кутові шви, виконані за методом, зображеним на мал. 2 (a) в додатку 2 до цієї Конвенції.
Частина I - Мал. N 3 (тут не наводиться)
Брезент, виготовлений з декількох шматків
тканини, з'єднаних за допомогою спайки
Вид зовні (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Частина I - Мал. N 4 (тут не наводиться)
Ремонтування брезенту
Вид зовні (креслення)
Вид зсередини (креслення)
Розріз а-а (1) (креслення)
__________________
(*) Нитки, видимі зсередини, відрізняються кольором від ниток, які видно зовні, і від кольору брезенту.
Частина I - Мал. N 5 (тут не наводиться)
Зразок наконечника
Вид збоку: передня сторона (креслення)
Вид збоку: задня сторона (креслення)
Частина II
Процедура допущення контейнерів,
що відповідають технічним
вимогам, передбаченим правилами,
наведеними у частині I
Загальні положення
1. Контейнери можуть бути допущені для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами:
a) або на стадії виробництва - за типом конструкції (процедура допущення на стадії виробництва);
b) або на якому-небудь наступному етапі - в індивідуальному порядку або визначених партіях контейнерів того самого типу (процедура допущення на якому-небудь етапі після виготовлення).
Загальні положення для обох процедур допущення
2. Компетентний орган, що здійснює процедуру допущення, видає після допущення підприємству, що зробило заявку, свідоцтво про допущення, здійснює, у залежності від обставин, або для необмеженого числа контейнерів допущеного типу, або для визначеного числа контейнерів.
3. Перш ніж приступити до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами, власник свідоцтва про допущення повинен прикріпити табличку про допущення на допущений контейнер (допущені контейнери).
4. Табличка про допущення повинна міцно кріпитися на добре видному місці поруч з будь-якою іншою табличкою, видаваною з офіційними цілями.
5. Табличка про допущення, що відповідає зразкові N 1, що наводиться в додаванні 1 до цієї частини, являє собою металеву пластинку розміром не менше 20 см х 10 см. На її поверхні повинні бути вигравіювані різцем, видавлені рельєфом або чітко і міцно нанесені будь-яким іншим способом, по крайній мірі французькою або англійською мовою, підписи, що наводяться нижче:
a) напис "Допущений для перевезення під митними печатками і пломбами";
b) назва країни, де контейнер був допущений, або цілком, або у вигляді відмінного знаку, використовуваного для зазначення країни реєстрації автотранспортних засобів у міжнародному автомобільному русі, і номер свідоцтва з допущень (цифри, букви і т. ін.), а також рік допущення (наприклад, "N L/26/73" означає "Нідерланди", свідоцтво про допущення N 26, видане в 1973 році");
c) порядковий номер контейнера, привласнений йому заводом виробником (заводський номер);
d) якщо контейнер допущений по типу конструкції, на табличці повинні бути нанесені також розпізнавальні цифри або букви даного типу контейнера.
6. Якщо контейнер не відповідає більше технічним вимогам, запропонованим процедурою допущення, то, перш ніж використовуватися для перевезень під митними печатками і пломбами, він повинен бути приведений у стан, що послужив підставою для його допущення, таким чином, щоб знову відповідати цим технічним вимогам.
7. Якщо основні характеристики контейнера змінені, допущення цього контейнера втрачає силу і він повинен стати предметом нового допущення компетентним органом, перш ніж використовуватися для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами.
Особливі положення, що стосуються допущення
по типу конструкції на стадії виробництва
8. Коли контейнери того самого типу конструкції будуються серійно, завод-виробник може звернутися до компетентного органу країни, у якій вони виробляються, з проханням до їх допущенні по типу конструкції.
9. Завод-виробник повинен зазначити у своїй заявці розпізнавальні цифри і букви, які він привласнює типові контейнерів, що є предметом його заявки.
10. До цієї заявки повинні додаватися креслення і докладний опис типу конструкції контейнера, що належить допущенню.
11. Завод-виробник повинен письмово зобов'язатися:
a) представити компетентному органові той з контейнерів даного типу, який цей орган побажає оглянути;
b) дозволити компетентному органові оглядати інші примірники в будь-який момент у ході серійного виробництва даного типу;
c) інформувати компетентний орган про будь-які зміни в кресленнях і описах конструкції, якої б важливості вони не були, до того як ці зміни будуть зроблені;
d) на видному місці наносити на контейнери, крім знакових, передбачених для табличок про допущення, розпізнавальні цифри і букви типу конструкції, а також порядковий номер кожного серійного контейнера, що випускається, даного типу (заводський номер);
e) вести облік контейнерів, побудованих відповідно до допущеного типу.
12. Компетентний орган вказує, в разі потреби, зміни, які варто внести в передбачений тип конструкції для допущення до перевезення.
13. Жоден контейнер не може бути допущено відповідно до процедури допущення по типу конструкції, якщо компетентний орган не прийшов до висновку на основі огляду одного або декількох побудованих по цьому типові контейнерів, що контейнери цього типу відповідають технічним умовам, передбаченим у частині 1.
14. Після допущення будь-якого типу контейнера підприємству, що зробило заявку, видається в єдиному примірнику свідоцтво про допущення, що відповідає зразкові N 11, наведеному у додатку 2 до цієї частини, і дійсне для всіх контейнерів, що будуватимуться відповідно до специфікацій допущеного типу. Це свідоцтво надає право заводові-виробнику кріпити до кожного серійного контейнера даного типу табличку про допущення, передбачену в пункті 5 цієї частини.
Особливі положення, що стосуються допущення
на якому-небудь етапі після виготовлення
15. Якщо не було зроблено заявки про допущення на стадії виробництва, власник, підприємство по експлуатації контейнерів або представник того або іншого можуть звернутися з проханням про допущення до компетентного органу, якому вони можуть представити контейнер або контейнери, допущення яких і запитується.
16. Будь-яка заявка про допущення у випадку, передбаченому в пункті 15 цієї частини, повинна містити порядковий номер (заводський номер), що наноситься заводом-виробником на кожен контейнер.
17. Коли компетентний орган шляхом огляду такого числа контейнерів, яке він вважає за необхідне, впевниться в тім, що цей контейнер або ці контейнери відповідають технічним умовам, передбаченим у частині 1, він видає свідоцтво про допущення, що відповідає зразкові N III, наведеному в додатку 3 до цієї частини, і дійсне лише для того числа контейнерів, що було допущено.
Це свідоцтво, у якому зазначені порядковий номер або порядкові номери, привласнені заводом-виробником контейнерові або контейнерам, до яких воно належить, надає право підприємству, що зробило заявку, прикріплювати на кожному допущеному контейнері табличку про допущення, передбачену в пункті 5 цієї частини.
Додаток 1 до частини II
Зразок N I
Табличка про допуск
(англійський варіант)
(креслення)
(тут не наводиться)
Додаток 1 до частини II
Зразок N I
Табличка про допуск
(французький варіант)
(креслення)
(тут не наводиться)
Додаток 2 до частини II
Зразок N II
ПРО МІЖНАРОДНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ |
Свідоцтво про допущення за типом конструкції |
1. Номер свідоцтва ............................................... |
(див. застереження на звороті) |
УВАГА |
(Пункти 6 і 7 до Митної конвенції про міжнародне |
------------------------------------------------------------------ |
Додаток 3
до частини II
ЗРАЗОК III |
МИТНА КОНВЕНЦІЯ ПРО МІЖНАРОДНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ІЗ |
Свідоцтво про допуск, видане на будь-якому етапі |
1. Номер свідоцтва (*) ........................................... |
(див. застереження на звороті) |
Частина III Пояснювальні записки
1. Пояснювальні записки до додатка 2, наведені в додатку 6 до цієї Конвенції, застосовуються з відповідними змінами до контейнерів, які допущені до перевезення під митними печатками і пломбами для виконання положень цієї Конвенції.
2. Частина I - підпункт "a" пункту 6 статті 4
Приклад прийнятної з митної точки зору системи кріплення брезенту до кутових фітингів контейнера зображений на малюнку, доданому до цієї частини III.
3. Частина II - пункт 5
Якщо два критих брезентом контейнери, які допущені до перевезення під митними печатками і пломбами, з'єднані попарно таким чином, що вони утворюють один контейнер, покритий одним брезентом, і що задовольняє вимогам, які пропонуються під час перевезення під митними печатками і пломбами, то для такої комбінації контейнерів не потрібно окремого свідоцтва про допущення або окрему табличку про допущення.
Частина III
Пристрій для кріплення брезенту
до кутових елементів контейнера
Зображений нижче пристрій відповідає вимогам пункту 6a) статті 4 частини 1
Кріплення до кутових стійок (креслення) (тут не наводиться)
Розріз (креслення) (тут не наводиться)
Додаток 8
Склад і правила процедури адміністративного
комітету
Стаття 1
i) Договірні Сторони є членами Адміністративного комітету.
ii) Комітет може дозволити компетентним адміністраціям держав, що згадуються в пункті 1 статті 52 цієї Конвенції, що не є Договірними Сторонами, або представникам міжнародних організацій бути присутніми на сесіях Комітету як спостерігачам під час обговорення питань, що їх цікавлять.
Стаття 2
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй надає Комітетові послуги секретаріату.
Стаття 3
Щорічно на своїй першій сесії Комітет обирає голову і заступника голови.
Стаття 4
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй скликає Комітет під егідою Європейської Економічної Комісії щорічно, а також на прохання компетентних адміністрацій не менше п'яти держав, що є Договірними Сторонами.
Стаття 5
Пропозиції ставляться на голосування. Кожна держава, що є Договірною Стороною, представлена на сесії, має один голос. Пропозиції, які не є пропозиціями про внесення поправок до цієї Конвенції, приймаються в Комітеті більшістю голосів присутніх і голосуючих. Поправки до цієї Конвенції і рішення, згадані в статтях 59 і 60 цієї Конвенції, приймаються більшістю в дві третини присутніх і голосуючих.
Стаття 6
Для ухвалення рішення необхідний кворум, що складає не менше половини держав, що є Договірними Сторонами.
Стаття 7
Перед закриттям сесії Комітет ухвалює свою доповідь.
Стаття 8
За відсутності в цьому додатку належних положень застосовуються правила процедури Європейської Економічної Комісії, якщо Комітет не вирішить інакше.
ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ
МИТНА КОНВЕНЦІЯ ПРО МІЖНАРОДНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КНИЖКИ МДП
(КОНВЕНЦІЯ МДП)
ВЧИНЕНО В ЖЕНЕВІ 14 ЛИСТОПАДА 1975 РОКУ
Виправлення 14
(Поправки, прийняті відповідно до статті 60 Конвенції
і які набули чинність 1 серпня 1992 року)
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
ПОПРАВКИ ДО КОНВЕНЦІЇ МДП 1975 РОКУ
Додаток 2
Додаток 7
Пункт 11 статті 3 додатка 2
Пункт 11 статті 4 частини I додатка 7
Замінити існуючий текст наступним формулюванням:
"11I. У місцях, де в брезенті є вікна, які використовуються для завантаження і розвантаження, обидві поли брезенту з'єднуються разом. Для цього може використовуватися така система:
a) обидва краї брезенту повинні відповідним чином перекриватися. Вони також мають закріплюватися за допомогою:
i) відкидної поли, пришитої або привареної відповідно до положень пунктів 3 і 4 цієї статті;
ii) кілець і вушок, що відповідають умовам пункту 8 цієї статті; кільця повинні бути виготовлені з металу; і
iii) ременя, виготовленого з цільного шматка відповідного матеріалу, що не розтягується, шириною не менше 20 мм і товщиною не менше 3 мм, що проходить через кільця і з'єднує обидва краї брезенту і відкидну полу; ремінь прикріплюється з внутрішнього боку брезенту і повинен мати або:
- вушко для пропущення троса або мотузки, згаданих у пункті 9 цієї статті, або
- вушко, яке може прикріплюватися до металевого кільця, згаданого в пункті 6 цієї статті, і закріплюватися за допомогою троса або мотузки, згаданих у пункті 9 цієї стаття.
Відкидна пола не потрібна, якщо є спеціальний пристрій, наприклад, захисна перегородка, що перешкоджає доступу до вантажного відділення без залишення видимих слідів.
b) Спеціальна система вікон, що закриваються, у брезенті забезпечує погане закриття країв брезенту після закриття й опечатування вантажного відділення. В системі міститься отвір, через який може проходити металеве кільце, згадане в пункті 6 цієї статті, і закріплюватися за допомогою троса або мотузки, згаданих у пункті 9 цієї статті. Така система наведена на мал. N 8, що утримується в цьому додатку.
Система вікон, що зачиняються, які використовуються для завантаження і розвантаження (креслення) (тут не наводиться)
Мал. N 8.1 (креслення) (тут не наводиться)
Мал. N 8.2 (креслення) (тут не наводиться)
Мал. N 8.3 (креслення) (тут не наводиться)
Мал. N 8.4 (креслення) (тут не наводиться)
Опис
В даній системі вікон, що зачиняються, обидва краї вікон в брезенті, які використовуються для завантаження та розвантаження, з'єднуються за допомогою алюмінієвого замикаючого стержня. Вікна в брезенті мають рубець, в який по всій його довжині вшита мотузка (див. мал. N 8.1). Це не дозволяє витягнути брезент з жолоба замикаючого стержня. Рубець повинен знаходитися на зовнішньому боці і бути з'єднаним за допомогою запаювання відповідно до положень пункту 4 статті 3 додатка 2 до Конвенції. Краї брезенту мають бути пропущені через відкриті жолоби алюмінієвого замикаючого стержня і проходити по двох паралельних подовжніх каналах, зачинених в їх нижній частині. Коли замикаючий стержень знаходиться у своєму верхньому положенні, краї брезенту не з'єднані. У верхньому кінці вікна замикаючий стержень фіксується за допомогою прозорої пластикової насадки, яка закріплюється за допомогою заклепок до брезенту (див. мал. N 8.2). Замикаючий стержень складається з двох частин, з'єднаних за допомогою петлі на заклепках, яка дозволяє згинати його для полегшення установки і зняття. Ця петля повинна бути влаштована таким чином, щоб після зачинення системи не можна було витягнути поворотний шкворень (див, мал. N 8.3). В нижній частині замикаючого стержня є отвір, через який проходить кільце. Цей отвір має овальну форму і розмір, достатній для того, щоб у нього проходило кільце (див. мал. N 8.4). Для закріплення замикаючого стержня через це кільце пропускається закріплювальна мотузка, яка відповідає вимогам МДП".
Таможенная конвенция
о международной перевозке грузов
с применением книжки МДП
(Конвенция МДП)
Договаривающиеся Стороны,
желая содействовать облегчению международной перевозки грузов дорожными транспортными средствами,
считая, что улучшение условий перевозок является одним из существенных факторов развития сотрудничества между ними,
высказываясь в пользу упрощения и гармонизации административных, в частности пограничных, формальностей в области международных перевозок,
согласились о нижеследующем:
Глава I
Общие положения
а) Определения
Статья 1
При применении настоящей Конвенции:
а) термин "операция МДП" означает перевозку груза от таможни места отправления до таможни места назначения с соблюдением процедуры, так называемой процедуры МДП, установленной в настоящей Конвенции;
b) термин "ввозные или вывозные пошлины и сборы" означает таможенные пошлины и все другие пошлины, налоги, сборы и прочие суммы, взимаемые при ввозе или вывозе или в связи с ввозом или вывозом грузов, но исключая суммы и сборы, ограниченные по величине до приблизительной стоимости оказанных услуг;
c) термин "дорожное транспортное средство" означает не только механическое дорожное транспортное средство, но также любой прицеп или полуприцеп, предназначенный для его буксировки таким транспортным средством;
d) термин "состав транспортных средств" означает сцепленные транспортные средства, которые участвуют в дорожном движении как одно целое;
e) термин "контейнер" означает транспортное оборудование (клетка, съемная цистерна или другое подобное приспособление):
i) представляющее собой полностью или частично закрытую емкость, предназначенную для помещения в нее грузов;
ii) имеющее постоянный характер и в силу этого достаточно прочное, чтобы служить для многократного использования;
iii) специально сконструированное для облегчения перевозки грузов одним или несколькими видами транспорта без промежуточной перегрузки грузов;
iv) сконструированное таким образом, чтобы была облегчена его перегрузка, в частности, с одного вида транспорта на другой;
v) сконструированное таким образом, чтобы его можно было легко загружать и разгружать;
vi) имеющее внутренний объем не менее одного кубического метра. "Съемные кузова" рассматриваются как контейнеры;
f) термин "таможня места отправления" означает любую таможню Договаривающейся Стороны, где для всего груза или части его начинается международная перевозка с соблюдением процедуры МДП;
g) термин "таможня места назначения" означает любую таможню Договаривающейся Стороны, где для всего груза или части его заканчивается международная перевозка с соблюдением процедуры МДП;
h) термин "промежуточная таможня" означает любую таможню Договаривающейся Стороны, через которую дорожное транспортное средство, состав транспортных средств или контейнер ввозится или вывозится в ходе операции МДП;
j) термин "лицо" означает как физическое, так и юридическое лицо;
k) термин "тяжеловесные и громоздкие грузы" означает любой громоздкий или тяжелый предмет, который из-за своего веса, размеров или характера обычно не перевозится в закрытом дорожном транспортном средстве или в закрытом контейнере;
l) термин "гарантийное объединение" означает объединение, признанное таможенными органами Договаривающейся Стороны в качестве гаранта для лиц, ипользующих процедуру МДП.
b) Область применения
Статья 2
Настоящая Конвенция касается перевозки грузов, осуществляемой без их промежуточной перегрузки, в дорожных транспортных средствах, составах транспортных средств или контейнерах, с пересечением одной или нескольких границ от таможни места отправления одной из Договаривающихся Сторон до таможни места назначения другой Договаривающейся Стороны или той же самой Договаривающейся Стороны при условии, что определенная часть операции МДП между ее началом и концом производится автомобильным транспортом.
Статья 3
Положения настоящей Конвенции применяются при условии, что:
a) перевозки производятся:
i) в дорожных транспортных средствах, составах транспортных средств или контейнерах, предварительно допущенных к перевозке с соблюдением условий, указанных в главе III a); или
ii) в других дорожных транспортных средствах, других составах транспортных средств или других контейнерах при соблюдении условий, указанных в главе III c);
b) перевозки гарантируются объединениями, признанными согласно положениям статьи 6, и должны производиться с применением книжки МДП, соответствующей образцу, приведенному в приложении 1 к настоящей Конвенции.
с) Основные положения
Статья 4
Грузы, перевозимые с соблюдением процедуры МДП, освобождаются от уплаты или депозита ввозных или вывозных пошлин и сборов в промежуточных таможнях.
Статья 5
1. Грузы, перевозимые с соблюдением процедуры МДП в запломбированных дорожных транспортных средствах, запломбированных составах транспортных средств или запломбированных контейнерах, как правило, освобождаются от таможенного досмотра в промежуточных таможнях.
2. Однако с целью предупреждения злоупотреблений таможенные органы могут в исключительных случаях и, в частности, при наличии подозрения в нарушениях производить в этих таможнях досмотр грузов.
Глава II
Выдача книжек МДП
Ответственность гарантийных объединений
Статья 6
1. Каждая из Договаривающихся Сторон может, установив для этого известные гарантии и на известных условиях, предоставлять некоторым объединениям право выдавать непосредственно или при посредстве объединений, являющихся их корреспондентами, книжки МДП и предоставлять гарантии.
2. Объединение может быть признано в данной стране только при условии, что предоставленная им гарантия покрывает также ответственность, принятую им на себя в этой стране в связи с операциями, производимыми с применением книжек МДП, выданных иностранными объединениями, входящими в международную организацию, в состав которой входит и данное объединение.
Статья 7
Бланки книжек МДП, направляемые гарантийным объединениям иностранными гарантийными объединениями, являющимися их корреспондентами, или международными организациями, освобождаются от уплаты ввозных и вывозных пошлин и сборов и не подвергаются при ввозе и вывозе каким бы то ни было запрещениям или ограничениям.
Статья 8
1. Гарантийное объединение берет на себя обязательство уплачивать причитающиеся ввозные или вывозные пошлины и сборы, а также любые проценты за просрочку, которые могут причитаться в соответствии с таможенными законами и правилами страны, в которой обнаружено нарушение в связи операцией МДП. Гарантийное объединение обязуется уплачивать упомянутые выше суммы в порядке солидарной ответственности совместно с лицами, с которых причитаются эти суммы.
2. В тех случаях, когда законами и правилами той или иной Договаривающейся Стороны не предусматривается уплата ввозных или вывозных пошлин и сборов, как предусмотрено выше в пункте 1, гарантийное объединение обязуется на подобных же условиях уплатить сумму, равную сумме ввозных или вывозных пошлин и сборов и любых процентов за просрочку.
3. Каждая Договаривающаяся Сторона должна устанавливать максимальный размер сумм, уплаты которых по одной книжке МДП можно требовать от гарантийного объединения на основе положений вышеприведенных пунктов 1 и 2.
4. Гарантийное объединение становится ответственным по отношению к компетентным органам страны, в которой расположена таможня места отправления, с момента принятия книжки МДП данной таможней для оформления. В следующих странах, по территории которых продолжается перевозка грузов с соблюдением процедуры МДП, эта ответственность начинается с момента ввоза грузов или, если операция МДП приостанавливается в соответствии с положениями пунктов 1 и 2 статьи 26, - с момента принятия книжки МДП для оформления таможней, в которой операция МДП возобновляется.
5. Гарантийное объединение несет ответственность не только за грузы, перечисленные в книжке МДП, но также за любые грузы, которые, не будучи перечисленными в этой книжке, находятся в запломбированной части дорожного транспортного средства или запломбированном контейнере. Объединение не несет ответственности ни за какие иные грузы.
6. В целях определения сумм пошлин и сборов, упомянутых в пунктах 1 и 2 настоящей статьи, данные, касающиеся грузов, вписанные в книжку МДП, будут признаваться действительными, поскольку не будет доказано противное.
7. Когда наступает срок платежа сумм, упомянутых в пунктах 1 и 2 настоящей статьи, компетентные органы должны, по мере возможности, требовать уплаты этих сумм у лица или лиц, с которых непосредственно причитаются эти суммы, прежде чем предъявить иск гарантийному объединению.
Статья 9
1. Гарантийное объединение устанавливает срок действия книжки МДП, указывая дату его окончания, после которой книжка не может быть представлена в таможню места отправления для ее таможенного оформления.
2. Если книжка была принята для оформления таможней места отправления в последний день срока ее действия или до этой даты, как это предусмотрено в пункте 1 настоящей статьи, книжка действительна до завершения операции МДП в таможне места назначения.
Статья 10
1. Таможенное оформление книжки МДП может быть произведено с оговорками или без оговорок; если сделаны оговорки, то они должны относится к фактам, связанным с самой операцией МДП. Эти факты должны быть отмечены в книжке МДП.
2. Если таможенные органы той или иной страны оформили книжку МДП без оговорок, они не могут больше требовать от гарантийного объединения уплаты сумм, указанных в пунктах 1 и 2 статьи 8, за исключением случая, когда свидетельство о произведенном таможенном оформлении было получено противозаконным или обманным образом.
Статья 11
1. В случае неоформления книжки МДП или если это оформление было произведено с оговорками, компетентные органы не будут иметь права требовать от гарантийного объединения уплаты сумм, указанных в пунктах 1 и 2 статьи 8, если в продолжение годичного срока, считая с даты принятия книжки МДП для оформления этими органами, они не уведомили письменно гарантийное объединение об отказе в таможенном оформлении или об оформлении с оговоркой. Это положение применяется также в случае таможенного оформления, полученного противозаконным или обманным образом, однако в таком случае срок устанавливается в два года.
2. Требование об уплате сумм, указанных в пунктах 1 и 2 статьи 8, препровождается гарантийному объединению не ранее чем через три месяца со дня уведомления этого объединения об отказе в таможенном оформлении книжки, о ее оформлении с оговоркой или об оформлении, полученном противозаконным или обманным образом, или не позднее, чем через два года, считая с того же самого дня. Однако, что касается дел, переданных на рассмотрение суда в течение указанного выше двухлетнего срока, требование об уплате препровождается в течение одного года со дня вступления в силу судебного решения.
3. Для уплаты требуемых сумм гарантийное объединение располагает трехмесячным сроком, считая с даты направленного ему требования об уплате. Уплаченные суммы будут возвращены объединению, если в течение двух лет, следующих за датой предъявленного ему требования об уплате, таможенным органам будут представлены убедительные доказательства того, что в отношении данной перевозки не произошло никаких нарушений.
Глава III
Перевозка грузов с применением книжки МДП
а) Допущение к перевозке транспортных средств и контейнеров
Статья 12
Для того чтобы подпадать под действие положений разделов а) и b) настоящей главы, каждое дорожное транспортное средство должно отвечать в отношении своей конструкции и своего оборудования условиям, приведенным в приложении 2 к настоящей Конвенции, и должно быть допущено к перевозке в соответствии с процедурой, предусмотренной в приложении 3 к настоящей Конвенции. Свидетельство о допущении должно соответствовать образцу, приведенному в приложении 4.
Статья 13
1. Для того чтобы подпадать под действие положений разделов а) и b) настоящей главы, контейнеры должны быть сконструированы в соответствии с условиями, определенными в части I приложения 7, и должны быть допущены к перевозке в соответствии с процедурой, установленной в части II этого же приложения.
2. Контейнеры, допущенные к перевозке грузов под таможенными печатями и пломбами в соответствии с Таможенной конвенцией, касающейся контейнеров, 1956 года, вытекающими из нее соглашениями, заключенными под эгидой Организации Объединенных Наций, Таможенной конвенцией, касающейся контейнеров, 1972 года, или любыми международными актами, которые могут заменить или изменить эту последнюю Конвенцию, рассматриваются как соответствующие положениям вышеприведенного пункта 1 и должны приниматься к перевозке с соблюдением процедуры МДП без нового допущения.
Статья 14
1. Каждая Договаривающаяся Сторона оставляет за собой право не признавать действительность допущения дорожных транспортных средств или контейнеров, которые не отвечают условиям, изложенным выше в статьях 12 и 13. Тем не менее Договаривающимся Сторонам не следует задерживать перевозку, когда обнаруженные неисправности незначительны и не создают возможностей для контрабанды.
2. Перед новым использованием для перевозки грузов под таможенными печатями и пломбами любое дорожное транспортное средство или контейнер, не удовлетворяющие более условиям, которые послужили основанием для их допущения, должны быть либо приведены в первоначальное состояние, либо быть вновь подвергнуты процедуре допущения.
b) Процедура перевозки с применением книжки МДП
Статья 15
1. При временном ввозе дорожного транспортного средства, состава транспортных средств или контейнера, используемого для перевозки грузов с соблюдением процедуры МДП, не требуется специального таможенного документа. Для дорожного транспортного средства, состава транспортных средств или контейнера никаких гарантий не требуется.
2. Положение пункта 1 настоящей статьи не препятствуют Договаривающейся Стороне требовать выполнения в таможне места назначения формальностей, предусматриваемых ее национальными предписаниями, для обеспечения того, чтобы после окончания операции МДП дорожное транспортное средство, состав транспортных средств или контейнер были вывезены.
Статья 16
Когда операция МДП производится дорожным транспортным средством или составом транспортных средств, на них должны быть прикреплены прямоугольные таблички с надписью "TIR", отвечающие требованиям, приведенным в приложении 5 к настоящей Конвенции; одна табличка помещается спереди, а другая такая же табличка сзади дорожного транспортного средства или состава транспортных средств. Эти таблички должны быть помещены таким образом, чтобы они были хорошо видны, и должны быть съемными.
Статья 17
1. На каждое дорожное транспортное средство или контейнер составляется одна книжка МДП. Однако единая книжка МДП может составляться на состав транспортных средств или на несколько контейнеров, погруженных на одно дорожное транспортное средство или состав транспортных средств. В этом случае в грузовом манифесте книжки МДП должно указываться отдельно содержимое каждого транспортного средства, составляющего часть состава транспортных средств, или каждого контейнера.
2. Книжка МДП действительна для выполнения только одной перевозки. Она должна содержать по меньшей мере такое число отрывных листков для принятия книжки к таможенному оформлению и для ее оформления, какое необходимо для осуществления данной перевозки.
Статья 18
Операция МДП может производится через несколько таможен места отправления и места назначения; однако за исключением случаев особого на то разрешения заинтересованных Договаривающейся Стороны или Договаривающихся Сторон:
а) таможни места отправления должны находиться только в одной стране;
b) таможни места назначения должны находиться не более чем в двух странах;
c) общее число таможен места отправления и назначения не должно превышать четырех.
Статья 19
Грузы и дорожное транспортное средство, состав транспортных средств или контейнер должны предъявляться в таможне места отправления вместе с книжкой МДП. Таможенные органы страны отправления должны принимать необходимые меры для того, чтобы удостовериться в точности грузового манифеста, и для наложения таможенных печатей и пломб или для контроля таможенных печатей и пломб, наложенных под ответственность упомянутых таможенных органов должным образом уполномоченными лицами.
Статья 20
Таможенные органы могут установить для перевозок, производимых по территории их страны, определенный срок перевозки и требовать, чтобы дорожное транспортное средство, состав транспортных средств или контейнер следовали по предписанному маршруту.
Статья 21
В каждой промежуточной таможне и в таможнях места назначения дорожное транспортное средство, состав транспортных средств или контейнер предъявляются для контроля таможенным органам с содержащимся в них грузом и с относящейся к перевозимому грузу книжкой МДП.
Статья 22
1. За исключением случаев досмотра грузов, производимого таможенными органами в соответствии с положением, содержащимся в пункте 2 статьи 5, сотрудники промежуточных таможен каждой из Договаривающихся Сторон признают, как правило, печати и пломбы, наложенные таможенными органами других Договаривающихся Сторон, при условии, что они не повреждены. Однако эти сотрудники могут, если это обусловлено необходимостью контроля, накладывать дополнительно свои собственные печати и пломбы.
2. Признанные Договаривающимися Сторонами таможенные печати и пломбы пользуются на их территории защитой тех же самых правовых норм, что и национальные таможенные печати и пломбы.
Статья 23
Таможенные органы могут только в исключительных случаях:
- требовать, чтобы при проезде по территории их страны дорожные транспортные средства, составы транспортных средств или контейнеры сопровождались за счет перевозчиков;
- производить в пути проверку и досмотр груза дорожных транспортных средств, составов транспортных средств или контейнеров.
Статья 24
Если таможенные органы производят в пути или в промежуточной таможне досмотр груза в дорожном транспортном средстве, составе транспортных средств или контейнере, они должны сделать отметку о наложенных новых печатях и пломбах и о характере выполненного контроля на отрывных листках книжки МДП, использованных в их стране, на соответствующих корешках, а также на остающихся отрывных листках книжки МДП.
Статья 25
Если таможенные пломбы и печати повреждены в пути в условиях иных, чем те, которые предусмотрены в статьях 24 и 35, или если груз погиб или был поврежден, но не были повреждены пломбы или печати, надлежит придерживаться порядка, установленного в приложении 1 к настоящей Конвенции в отношении использования книжки МДП, без ущерба для возможности применения положений национального законодательства и, кроме того, должен быть заполнен протокол, содержащийся в книжке МДП.
Статья 26
1. Когда часть перевозки с применением книжки МДП производится по территории государства, не являющегося Договаривающейся Стороной настоящей Конвенции, то операция МДП приостанавливается на этой части пути. В этом случае таможенные органы Договаривающейся Стороны, по чьей территории продолжается затем перевозка, принимают книжку МДП для возобновления операции МДП при условии, что таможенные печати и пломбы и/или опознавательные знаки не повреждены.
2. То же положение применяется в отношении той части маршрута, на которой книжка МДП не используется владельцем книжки на территории Договаривающейся Стороны в связи с существованием более простых таможенных транзитных процедур или когда применение таможенного транзитного режима не является необходимым.
3. В этих случаях таможни, в которых операция МДП была прервана или возобновлена, будут рассматриваться как промежуточные таможни соответственно при въезде или при выезде из страны.
Статья 27
При условии соблюдения положений настоящей Конвенции и, в частности, ее статьи 18, первоначально указанная таможня места назначения может быть заменена другой таможней места назначения.
Статья 28
При прибытии груза в таможню места назначения и при условии, что грузы переводятся в условия иного таможенного режима или очищаются от пошлин в целях внутреннего потребления, таможенное оформление книжки МДП производится незамедлительно.
c) Положения, касающиеся перевозки тяжеловесных или громоздких
грузов
Статья 29
1. Положения настоящего раздела применяются только к перевозке тяжеловесных или громоздких грузов, определение которых дано в абзаце k) статьи 1 настоящей Конвенции.
2. Если применяются положения настоящего раздела, перевозка тяжеловесных или громоздких грузов может по решению таможенных органов места отправления осуществляться с помощью неопечатанных транспортных средств или контейнеров.
3. Положения настоящего раздела применяются только в том случае, когда, по мнению таможенных органов места отправления, тяжеловесные или громоздкие грузы, а также любые перевозимые одновременно принадлежности к ним можно легко опознать благодаря их описанию или снабдить их таможенными печатями и пломбами и/или опознавательными знаками таким образом, чтобы предотвратить любую подмену или изъятие упомянутых грузов без оставления видимых следов.
Статья 30
Все положения настоящей Конвенции, за исключением тех, отступления от которых предусмотрены особыми положениями настоящего раздела, распространяются на перевозку тяжеловесных или громоздких грузов с соблюдением процедур МДП.
Статья 31
Ответственность гарантийного объединения распространяется не только на грузы, перечисленные в книжке МДП, но также на грузы, которые, хотя и не перечислены в этой книжке, находятся на платформе или между перечисленными в книжке МДП грузами.
Статья 32
На обложке и на всех отрывных листах книжки МДП должна быть сделана жирным шрифтом надпись: "Тяжеловесные или громоздкие грузы" на английском или французском языке.
Статья 33
Таможенные органы места отправления могут требовать, чтобы упаковочные листы, фотографии, чертежи и т.д., которые считаются необходимыми для опознания перевозимых грузов, были приложены к книжке МДП. В таком случае они заверяют эти документы; один экземпляр указанных документов прикрепляется к внутренней стороне обложки книжки МДП, и во всех манифестах книжки делается отметка о наличии этих документов.
Статья 34
Таможенные органы промежуточных таможен каждой Договаривающейся Стороны признают таможенные печати и пломбы и/или опознавательные знаки, наложенные компетентными органами других Договаривающихся Сторон. Они могут, однако, добавить другие печати, пломбы и/или опознавательные знаки; в этом случае они делают отметки о наложенных новых печатях и пломбах и/или опознавательных знаках на отрывных листках книжки МДП, использованных в их стране, на соответствующих корешках, а также на остающихся отрывных листках книжки МДП.
Статья 35
Если в пути или в промежуточной таможне производящие досмотр груза сотрудники вынуждены снять печати и пломбы и/или опознавательные знаки, они делают отметки о наложенных новых печатях, пломбах и/или опознавательных знаках на отрывных листках книжки МДП, использованных в их стране, на соответствующих корешках, а также на остающихся отрывных листках книжки МДП.
Глава IV
Нарушение положений Конвенции
Статья 36
Всякое нарушение положений настоящей Конвенции повлечет применение к виновному в стране, в которой нарушение было совершено, предусмотренных законодательством этой страны санкций.
Статья 37
В тех случаях, когда невозможно установить, на какой территории произошло нарушение, считается, что оно произошло на территории Договаривающейся Стороны, где оно было обнаружено.
Статья 38
1. Каждая Договаривающаяся Сторона имеет право временно или окончательно лишать права пользования постановлениями настоящей Конвенции всякое лицо, виновное в серьезном нарушении таможенных законов или правил, применяемых при международной перевозке грузов.
2. О таком лишении права немедленно сообщается таможенным органам Договаривающейся Стороны, на территории которой данное лицо находится или имеет постоянное местопребывание, а также гарантийному(ым) объединению(ям) в стране, в которой совершено нарушение.
Статья 39
В тех случаях, когда операции МДП признаны в иных отношениях правильно выполненными:
1. Договаривающиеся Стороны не обращают внимания на незначительные расхождения, касающиеся соблюдения предписанных сроков или маршрутов.
2. Точно так же расхождения между сведениями, приведенными в грузовом манифесте книжки МДП, и содержимым дорожного транспортного средства, состава транспортных средств или контейнера не рассматриваются как нарушение настоящей Конвенции владельцем книжки МДП, если приведено удовлетворяющее компетентные органы доказательство того, что эти расхождения не являются результатом ошибок, допущенных преднамеренно или по небрежности при погрузке или отправке груза или при составлении упомянутого манифеста.
Статья 40
Таможенные органы страны отправления и страны назначения не считают владельца книжки МДП ответственным за расхождения, которые могут быть установлены в этих странах, если эти расхождения относятся соответственно к таможенным режимам, которые применялись до или после операции МДП и к которым владелец указанной книжки не имел никакого отношения.
Статья 41
Если таможенные органы признают достаточными доказательства того, что груз, указанный в манифесте книжки МДП, погиб или безвозвратно потерян в результате дорожно-транспортного происшествия или при обстоятельствах, вызванных непреодолимой силой, или что недостача является результатом причин, свойственных грузу, то они освобождают от уплаты обычно причитающихся пошлин и сборов.
Статья 42
По получении запроса Договаривающейся Стороны с изложением соответствующих причин компетентные органы Договаривающихся Сторон, заинтересованных в данной операции МДП, предоставляют ей все имеющиеся в их распоряжении сведения, необходимые для применения положений вышеприведенных статей 39, 40 и 41.
Глава V
Пояснительные записки
Статья 43
В пояснительных записках, приведенных в приложениях 6 и 7 (Часть III), дается толкование некоторых положений настоящей Конвенции и приложений к ней. В них описаны также некоторые виды рекомендуемой практики.
Глава VI
Различные постановления
Статья 44
Каждая Договаривающаяся Сторона предоставляет заинтересованным гарантийным объединениям льготы в отношении:
a) перевода валюты, необходимой для уплаты сумм, взимаемых компетентными органами Договаривающихся Сторон в силу положений статьи 8 настоящей Конвенции, и
b) перевода валюты, необходимой для оплаты бланков книжки МДП, посылаемых гарантийным объединениям иностранными объединениями, являющимися их корреспондентами, или международными организациями.
Статья 45
Каждая Договаривающаяся Сторона публикует список таможен места отправления, промежуточных таможен и таможен места назначения, которые она предназначает для производства операций МДП. Договаривающиеся Стороны стран, территории которых соприкасаются, будут консультироваться для определения с обоюдного согласия соответствующих пограничных таможен и часов их работы.
Статья 46
1. Выполнение сотрудниками таможен формальностей, упомянутых в настоящей Конвенции, не дает права требовать оплаты сбора, за исключением тех случаев, когда эти формальности производятся не в дни и часы и не в местах, обычно предусматриваемых для их производства.
2. Договаривающиеся Стороны будут предпринимать все зависящие от них меры для облегчения таможенных операций, связанных со скоропортящимися грузами.
Статья 47
1. Положения настоящей Конвенции не служат препятствием ни для применения ограничений и контроля, вытекающих из национальных правил и основанных на соображениях общественной нравственности, общественной безопасности, здравоохранения или гигиены либо на соображениях ветеринарного или фитопатологического порядка, ни для взимания причитающихся на основании этих правил сборов.
2. Положения настоящей Конвенции не препятствуют применению иных национальных или международных положений, регламентирующих перевозки.
Статья 48
Ни одно из постановлений настоящей Конвенции не исключает права Договаривающихся Сторон, образующих таможенный или экономический союз, применять особые правила в отношении перевозок, местом отправления или назначения которых являются их территории, или осуществляемых транзитом через их территории, при условии, что такие правила не ограничивают льгот, предусматриваемых настоящей Конвенцией.
Статья 49
Положения настоящей Конвенции не препятствуют применению больших льгот, которые Договаривающиеся Стороны предоставляют или пожелают предоставить либо на основании односторонних положений, либо в соответствии с двусторонними или многосторонними соглашениями, при условии, что такие льготы не препятствуют применению положений настоящей Конвенции и, в частности, проведению операций МДП.
Статья 50
Договаривающиеся Стороны обмениваются при наличии соответствующей просьбы информацией, необходимой для применения положений настоящей Конвенции, в частности сведениями, касающимися допущения дорожных транспортных средств или контейнеров, а также технических характеристик их конструкции.
Статья 51
Приложения * к настоящей Конвенции являются неотъемлемой частью Конвенции.
_________________
* Конвенция приводится без приложений
Глава VII
Заключительные положения
Статья 52
Подписание, ратификация, принятие, утверждение и присоединение
1. Все государства - члены Организации Объединенных Наций, либо члены любого специализированного учреждения или Международного агентства по атомной энергии, либо участники Статута Международного Суда, а также любое другое государство, приглашенное Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций, могут стать Договаривающимися Сторонами настоящей Конвенции:
a) путем ее подписания без оговорки о ратификации, принятии или утверждении;
b) путем сдачи на хранение документа о ратификации, принятии или утверждении после ее подписания с оговоркой о ратификации, принятии или утверждении;
с) путем сдачи на хранение документа о присоединении.
2. Настоящая Конвенция открыта для подписания государствами, упомянутыми в пункте 1 настоящей статьи, в Отделении Организации Объединенных Наций в Женеве с 1 января 1976 года до 31 декабря 1976 года включительно. После этой даты она будет открыта для присоединения к ней.
3. Таможенные или экономические союзы могут также, в соответствии с положениями пунктов 1 и 2 настоящей статьи, стать Договаривающимися Сторонами настоящей Конвенции одновременно со всеми их государствами-членами или в любое время после того, как все их государства-члены станут Договаривающимися Сторонами настоящей Конвенции. Однако эти союзы не имеют права голоса.
4. Документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении сдаются на хранение Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций.
Статья 53
Вступление в силу
1. Настоящая Конвенция вступает в силу по истечении шести месяцев с того дня, когда пять из числа государств, упомянутых в пункте 1 статьи 52, подпишут ее без оговорки о ратификации, принятии или утверждении или сдадут на хранение свои документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении.
2. После того как пять из числа государств, упомянутых в пункте 1 статьи 52, подпишут ее без оговорки о ратификации, принятии или утверждении или сдадут на хранение свои документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, настоящая Конвенция вступает в силу для всех последующих Договаривающих Сторон по истечении шести месяцев со дня сдачи ими на хранение своих документов о ратификации, принятии, утверждении или присоединении.
3. Любой документ о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, сданный на хранение после вступления в силу поправки к настоящей Конвенции, считается относящимся к измененному тексту настоящей Конвенции.
4. Любой такой документ, сданный на хранение после принятия поправки, но до вступления ее в силу, считается относящимся к измененному тексту настоящей Конвенции со дня вступления в силу этой поправки.
Статья 54
Денонсация
1. Каждая Договаривающаяся Сторона может денонсировать настоящую Конвенцию посредством нотификации, адресованной Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций.
2. Денонсация вступает в силу по истечении пятнадцати месяцев со дня получения Генеральным Секретарем этой нотификации.
3. Действительность книжек МДП, принятых для оформления таможней страны отправления до срока вступления в силу денонсации, не затрагивается этой денонсацией, и гарантия гарантийных объединений остается в силе в соответствии с условиями настоящей Конвенции.
Статья 55
Прекращение действия
Если после вступления в силу настоящей Конвенции число государств, являющихся Договаривающимися Сторонами, составит менее пяти в течение какого-либо периода последовательных двенадцати месяцев, настоящая Конвенция теряет силу по истечении указанного выше периода в двенадцать месяцев.
Статья 56
Прекращение действия Конвенции МДП 1959 года
1. С момента вступления настоящей Конвенции в силу ею отменяется и заменяется в отношениях между Договаривающимися Сторонами настоящей Конвенции Конвенция МДП 1959 года.
2. Свидетельства о допущении, выданные в отношении дорожных транспортных средств и контейнеров в соответствии с условиями Конвенции МДП 1959 года, принимаются Договаривающимися Сторонами настоящей Конвенции на протяжении срока их действия или любого продления его для перевозки грузов под таможенными печатями и пломбами при условии, что такие транспортные средства и контейнеры по-прежнему отвечают требованиям, в соответствии с которыми они были первоначально допущены к перевозкам.
Статья 57
Разрешение споров
1. Любой спор между двумя или более Договаривающимися Сторонами в отношении толкования или применения настоящей Конвенции должен быть по возможности разрешен путем переговоров между спорящими сторонами или другими средствами урегулирования.
2. Любой спор между двумя или более Договаривающимися Сторонами в отношении толкования или применения настоящей Конвенции, который не может быть разрешен способами, предусмотренными в пункте 1 настоящей статьи, передается по просьбе одной из них арбитражному суду, составленному следующим образом: каждый участник спора назначает арбитра, и эти арбитры назначают другого арбитра, который становится председателем. Если по истечении трех месяцев со дня получения просьбы один из участников не назначил арбитра или арбитры не могли избрать председателя, любая из Сторон может обратится к Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций с просьбой назначить арбитра или председателя арбитражного суда.
3. Решение арбитражного суда, назначенного в соответствии с положениями пункта 2, имеет обязательную силу для спорящих Сторон.
4. Арбитражный суд устанавливает свои правила процедуры.
5. Решения арбитражного суда принимаются большинством голосов.
6. Любые разногласия, которые могут возникнуть между спорящими Сторонами в отношении толкования и выполнения арбитражного решения, могут быть переданы любой из Сторон на рассмотрение арбитражного суда, который вынес это решение.
Статья 58
Оговорки
1. Каждое государство может в момент подписания или ратификации настоящей Конвенции или присоединения к ней заявить, что оно не считает себя связанным пунктами 2-6 статьи 57 настоящей Конвенции. Другие Договаривающиеся Стороны не будут связаны этими пунктами в отношении любой Договаривающейся Стороны, сделавшей такую оговорку.
2. Каждая Договаривающаяся Сторона, сделавшая оговорку в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, может в любое время взять эту оговорку обратно путем нотификации, адресованной Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций.
3. За исключением оговорок, предусмотренных в пункте 1 настоящей статьи, никакие другие оговорки к настоящей Конвенции не допускаются.
Статья 59
Процедура внесения поправок в настоящую Конвенцию
1. Поправки к настоящей Конвенции, в том числе в приложения к ней, могут вноситься по предложению любой Договаривающейся Стороны в соответствии с процедурой, установленной в настоящей статье.
2. Любая предложенная поправка к настоящей Конвенции рассматривается Административным комитетом, состоящим из всех Договаривающихся Сторон, в соответствии с правилами процедуры, изложенными в приложении 8. Любая такая поправка, рассмотренная или разработанная на сессии Административного комитета и одобренная Комитетом большинства в две трети присутствующих и голосующих, направляется Генеральным Секретарем Организации Объединенных Наций Договаривающимся Сторонам для принятия.
3. За исключением случаев, предусмотренных в статье 60, любая предложенная поправка, разосланная в соответствии с предыдущим пунктом, вступает в силу для всех Договаривающихся Сторон через три месяца по истечении двенадцатимесячного периода после даты сообщения о предлагаемой поправке, если в течение этого срока Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций не получил от какого-либо государства, являющегося Договаривающейся Стороной, никаких возражений против предложенной поправки.
4. В случае возражения против предложенной поправки, представленного в соответствии с положениями пункта 3 настоящей статьи, поправка считается не принятой и в связи с ней не принимается никаких мер.
Статья 60
Особая процедура внесения поправок в
приложения 1, 2, 3, 4, 5, 6 и 7
1. Любая предложенная поправка к приложениям 1, 2, 3, 4, 5, 6 и 7, рассмотренная в соответствии с пунктами 1 и 2 статьи 59, вступает в силу в срок, установленный Административным комитетом во время ее принятия, если до более раннего срока, установленного Административным комитетом в то же самое время, одна пятая или пять государств, являющихся Договаривающимися Сторонами, причем во внимание принимается меньшая из этих двух цифр, не уведомляют Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций о том, что они возражают против поправки. Определение Административным комитетом сроков, упоминаемых в настоящем пункте, осуществляется большинством в две трети присутствующих и голосующих.
2. При вступлении в силу любая поправка, принятая в соответствии с процедурой, изложенной выше в пункте 1, заменяет для всех Договаривающихся Сторон любое предыдущее положение, к которому относится эта поправка.
Статья 61
Предложения, сообщения и возражения
Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций информирует все Договаривающиеся Стороны и все государства, упоминаемые в пункте 1 статьи 52 настоящей Конвенции, обо всех предложениях, сообщениях или возражениях, сделанных в соответствии с вышеприведенными статьями 59 и 60, и о сроке вступления в силу каждой поправки.
Статья 62
Конференция по пересмотру
1. Любое государство, являющееся Договаривающейся стороной, может путем уведомления Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций просить созвать конференцию с целью пересмотра настоящей Конвенции.
2. Конференция по пересмотру, на которую приглашаются все Договаривающиеся Стороны и все государства, упоминаемые в пункте 1 статьи 52, созывается Генеральным Секретарем Организации Объединенных Наций, если в течение шести месяцев после даты уведомления Генеральным Секретарем по крайней мере четверть государств, являющихся Договаривающимися Сторонами, информирует его о своем согласии с этой просьбой.
3. Конференция по пересмотру, на которую приглашаются все Договаривающиеся Стороны и все государства, упоминаемые в пункте 1 статьи 52, созывается также Генеральным Секретарем Организации Объединенных Наций по получении такой просьбы от Административного комитета. Административный комитет принимает решение о том, следует ли обратиться с такой просьбой, большинством присутствующих и голосующих в Комитете.
4. Если в соответствии с пунктами 1 и 3 настоящей статьи созывается конференция, Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций уведомляет об этом все Договаривающиеся Стороны и обращается к ним с просьбой представить ему в трехмесячный срок предложения, рассмотрение которых на конференции представляется им желательным. По меньшей мере за три месяца до открытия конференции Генеральный Секретарь сообщает всем Договаривающимся Сторонам предварительную повестку дня конференции, а также текст этих предложений.
Статья 63
Уведомления
Помимо уведомления и сообщений, предусмотренных в статьях 61 и 62, Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций уведомляет все государства, указанные в статье 52:
a) о подписании, ратификации, принятии, утверждении и присоединении в соответствии со статьей 52;
b) о датах вступления в силу настоящей Конвенции в соответствии со статьей 53;
с) о денонсациях в соответствии со статьей 54;
d) о прекращении действия настоящей Конвенции в соответствии со статьей 55;
e) об оговорках, сделанных в соответствии со статьей 58.
Статья 64
Аутентичный текст
После 31 декабря 1976 года подлинник настоящей Конвенции сдается на хранение Генеральному Секретарю Организации объединенных Наций, который препровождает надлежащим образом заверенные копии каждой из Договаривающихся Сторон и каждому из государств, указанных в пункте 1 статьи 52, не являющихся Договаривающимися Сторонами.
В удостоверение чего нижеподписавшиеся, надлежащим образом на то уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.
Совершено в Женеве 14 ноября 1975 года в одном экземпляре на английском, русском, и французском языках, причем все три текста являются равно аутентичными.
Документ о присоединении СССР к Таможенной конвенции о международной перевозке грузов с применением книжки МДП (Конвенции МДП) от 14 ноября 1975 г. был сдан на хранение Генеральному Секретарю ООН 8 июня 1982 г. со следующими заявлениями и оговоркой:
a) заявление в связи с пунктом 1 статьи 52 Конвенции:
"Союз Советских Социалистических Республик считает, что положение пункта 1 статьи 52 Таможенной конвенции о международной перевозке грузов с применением книжки МДП (Конвенции МДП) 1975 года, ограничивающее участие в ней некоторых государств, противоречит общепризнанному принципу суверенного равенства государств";
б) заявление в связи с пунктом 3 статьи 52 Конвенции:
"Участие таможенных или экономических союзов в Таможенной конвенции о международной перевозке грузов с применением книжки МДП (Конвенции МДП) 1975 года не меняет позиции Советского Союза в отношении различных международных организаций";
в) оговорка в связи с пунктами 2-6 статьи 57 Конвенции:
"Союз Советских Социалистических Республик не считает себя связанным положениями пунктов 2-6 статьи 57 Таможенной конвенции о международной перевозке грузов с применением книжки МДП (Конвенции МДП) 1975 года, предусматривающими передачу споров относительно толкования или применения Конвенции арбитражному суду по просьбе одной из спорящих Сторон, и заявляет, что для передачи такого спора арбитражному суду необходимо в каждом отдельном случае согласие всех Сторон, участвующих в споре".
Конвенция в соответствии с пунктом 2 статьи 53 вступила в силу для СССР 8 декабря 1982 г.
Собрание Постановлений Правительства СССР
(отдел второй), 1982, N 11.
Государственное таможенное управление
Инструктивное письмо
от 25.05.79 N 021-1/2384
О Конвенции МДП (1975) и применении новой книжки МДП
При этом направляем Вам для сведения и руководства образцы новой книжки МДП и дополнительные данные о ее применении.
Начальник Оперативно-
инспекторского отдела ГТУ С.А.Коновалов
Информация МСАТ
Перевод с французского
S ../1204 Женева, 5 марта 1979 года |
О Конвенции МДП (1975) и применении новой книжки МДП
Генеральный секретариат МСАТ сообщает перечень стран, подписавших или присоединившихся к Конвенции МДП (1975):
ГДР, Австрия, Болгария, Финляндия, Франция, Венгрия, Мальта, Португалия, Швеция, Швейцария, Тунис, Югославия.
При выполнении перевозок между странами-участницами Конвенции МДП (1975) следует руководствоваться положениями новой конвенции и применять новую книжку МДП.
В приложении I приводится список 30 стран, подписавших резолюцию о применении технических приложений к Конвенции МДП (1975) и новой книжки МДП.
Генеральный секретариат рекомендует ассоциациям стран, указанных в приложении I использовать новую книжку МДП, которая может быть получена в Секретариате МСАТ (на соответствующем языке). Старая книжка МДП может использоваться до израсходования имеющихся запасов.
В помощь перевозчикам, применяющим книжку МДП нового образца, в приложении II приводятся особенности ее использования и краткая инструкция по заполнению.
В приложении III рассматривается в юридическом аспекте проблема сосуществования двух конвенций МДП.
Генеральный секретариат еще раз обращает внимание ассоциаций, выдающих книжки МДП, на новые положения в Конвенции МДП (1975) по сравнению с Конвенцией МДП (1959):
- новые определения "операция МДП" и "гарантийное объединение";
- ликвидация требования оплаты гарантийным объединением денежных штрафов в случае мошенничества;
- принятие новой книжки МДП;
- освобождение от оплаты налогов и сборов при дорожно-транспортном происшествии и обстоятельствах непреодолимой силы;
- съемные кузова рассматриваются как контейнеры;
- рекомендация относительно размера максимальной суммы, требуемой от гарантийного объединения за книжку МДП - 50000 долларов США;
- допущение применения системы МДП в случае, когда лишь часть перевозки осуществляется автотранспортом (статья 2);
- различия между содержанием автотранспортного средства и указание грузового манифеста не рассматриваются больше как строгие нарушения (приложение 6, ст.17);
- оговорки, возникающие при оформлении книжки МДП, должны быть мотивированы, а не только отмечены;
- одна книжка МДП может быть использована для автотранспортного средства с прицепом, а также для нескольких контейнеров, погруженных на одно автотранспортное средство;
- минимальный срок между извещением таможенных органов и требованием оплаты составляет 3 месяца.
Генеральный секретариат советует ассоциациям-членам МСАТ информировать свои таможенные органы о том, что книжка МДП образца 1975 года уже применяется некоторыми перевозчиками: английские ассоциации автоперевозчиков (РТА и RHA) применяют новую книжку с 01.03.79; венгерская ассоциация АТРИХ уже получила значительную партию новых книжек МДП.
Приложение I
Список стран, подписавших резолюцию о применении технических |
Афганистан США Польша |
Приложение II
Особенности применения книжки МДП образца 1975 года
Новая книжка МДП имеет формат, более удобный для практического использования и заполнения.
Правила заполнения и использования книжки МДП содержатся на внутренней стороне ее обложки. Обращаем особое внимание на п.10 в), в соответствии с которым плохо читаемые листы книжки таможенными органами не принимаются. Для получения четкого заполнения книжки рекомендуется вынуть скрепки и печатать на пишущей машинке, вложив соответствующее число листов копировальной бумаги.
Если в грузовом манифесте недостаточно места для внесения всех перевозимых грузов, то в соответствии с п.10 с) в книжку МДП можно вложить дополнительные листы или любые коммерческие документы, содержащие такие же рубрики, что и грузовой манифест книжки МДП. При этом дополнительные листы должны иметь следующие отметки:
- количество прилагаемых листов ставится в графе 10 книжки;
- количество мест и род перевозимых грузов, упаковка и вес брутто грузов заносятся в графы 11-13.
Корешки (верхняя часть пп.1-6) должны быть заполнены таможенными органами и не касаются держателя книжки МДП.
После заполнения книжки МДП надо обязательно скрепить листы, избегать случаев их потери, не применять бумажные скрепки.
Другие основные принципы совпадают с правилами заполнения книжки МДП образца 1959 года.
Приложение III
Сосуществование двух Конвенций МДП 1959 и 1975 гг. в юридическом
аспекте
А В С Д |
Страна отправ- Страна Страна от- Применяемая |
Приложение 1
Образец книжки МДП |
Лицевая сторона обложки |
.................................................................. |
Книжка МДП |
1. N ____________ |
2. Действительна до ................................. включительно |
N ..................... |
Страница 2 обложки |
Я, нижеподписавшийся ....................................... |
В .................., (дата) ........ 19.. |
1. Отрывной листок (первая часть) |
2. Книжка МДП N _____ 4. Страна отправления грузов, |
20. Примечание: В последней таможне места отправления следует |
21. .............................................................. |
41. Примечание: Таможня места отправления или промежуточная |
Обязательство, которое должно быть подписано по требованию |
Я, нижеподписавшийся ........................................ |
20. Примечание: В последней таможне места отправления следует |
42. Свидетельство о досмотре в промежуточной таможне при выезде |
47. Принятые за N ........... обязательства признаются |
1. Корешок 2 6. Наложенные пломбы или |
Страница 3 обложки
Правила пользования книжкой МДП
(Текст учтен в Правилах выполнения международных перевозок грузов советскими автотранспортными предприятиями с применением книжки МДП)
Страница 4 обложки
Происшествия или несчасные случаи во время перевозки
Приложение 2
Правила, касающиеся технических требований, предъявляемых
к дорожным транспортным средствам, которые могут быть
допущены к международной перевозке грузов под таможенными
печатями и пломбами
Статья первая
Общие положения
1. К международной перевозке грузов дорожными транспортными средствами под таможенными печатями и пломбами могут быть допущены лишь транспортные средства, сконструированные и оборудованные таким образом:
а) чтобы таможенные печати и пломбы могли налагаться на них простым и надежным образом;
b) чтобы из запечатанной или запломбированной части транспортного средства не мог быть извлечен или не мог быть помещен какой-либо груз без оставления явных следов взлома или повреждения наложенных печатей и пломб;
с) чтобы в них не было никаких потайных мест для сокрытия грузов.
2. Транспортные средства должны быть сконструированы таким образом, чтобы все полые пространства, как отделения, резервуары или прочие места, в которых могут содержаться грузы, были легко доступны для таможенных досмотров.
3. При наличии полых пространств между разными перегородками, составляющими стенки, пол и крышу транспортного средства, внутренняя обшивка должна быть полной и сплошной и она должна быть наглухо прикреплена таким образом, чтобы ее нельзя было снять без оставления видимых следов.
Статья 2
Конструкция отделения, предназначенного для груза
1. Стенки, пол и крыша предназначенного для груза отделения должны быть построены из металлических листов, из досок или пластин достаточной прочности и соответствующей толщины, склепанных и либо собранных в шпунт, либо соединенных так, чтобы между ними не было промежутка, позволяющего доступ к содержимому. Эти части должны быть точно пригнаны и прикреплены таким образом, чтобы ни одну из них нельзя было бы переместить или снять без оставления видимых следов взлома или без повреждения таможенных печатей и пломб.
2. Если сборка производится при помощи заклепок, последние могут быть поставлены внутри или снаружи; заклепки, которые соединяют главные части стенок, пола и крыши, должны проходить через собранные части. Если сборка производится не при помощи заклепок, то болты или иные приспособления для сборки, которые соединяют главные части стенок, пола и крыши, должны ставиться снаружи, проходить во внутреннюю часть кузова и надлежащим образом завинчиваться, заклепываться или спаиваться; другие приспособления для сборки могут помещаться внутри при условии, что гайка будет надлежащим образом припаяна снаружи и не будет покрыта непрозрачным материалом. Сборку металлических листов или пластин можно также производить таким образом, чтобы их края закладывались или загибались внутрь транспортного средства и скреплялись
- либо при помощи заклепок, болтов или других приспособлений для сборки, пропущенных через загнутые или заложенные таким образом края, а также в случае необходимости посредством соединяющего их приспособления;
- либо при помощи металлических полос, загнутых под давлением в виде скоб одновременно с краями подлежащих сборке элементов и обеспечивающих постоянное сжатие сделанных таким образом соединений (см.чертеж N 6, приложенный к настоящим правилам).
3. Отверстия для вентиляции допускаются при условии, что их максимальные размеры не превышают 400 мм. Если они позволяют непосредственный доступ во внутрь отделения, предназначенного для груза, они накрываются металлической сеткой или перфорированной металлической пластинкой (диаметр отверстий в обоих случаях не должен превышать 3 мм) и предохраняются припаянной металлической сеткой (диаметр отверстий не должен превышать 10 мм). Если они не позволяют непосредственного доступа во внутрь отделения, предназначенного для груза (например, в тех случаях, когда вентиляция обеспечивается при помощи систем коленчатых воздухопроводов или системы воздухопроводов с перегородками), они снабжаются теми же приспособлениями, но диаметр отверстий последних может соответственно равняться 10 мм и 20 мм (вместо 3 м и 10 мм). Эти приспособления должны быть устроены так, чтобы их нельзя было снять снаружи без оставления видимых следов. Металлические сетки должны быть сделаны из проволоки диаметром не менее 1 мм, причем они должны быть изготовлены таким образом, чтобы нельзя было сдвинуть проволоку и тем самым расширить отверстия без оставления видимых следов.
4. Люки допускаются при условии, что они закрыты стеклом и металлической сеткой, которые наглухо прикреплены и не могут быть сняты снаружи. Максимальный диаметр отверстий сетки не должен превышать 10 мм.
5. Отверстия в полу, устроенные для технических надобностей, как, например, для смазки, ухода за машиной, наполнения песочниц, допускаются только при том условии, если они снабжены крышками, которые должны быть прикреплены таким образом, чтобы доступ снаружи в предназначенное для груза отделение был невозможен.
Статья 3
Способы закрывания
1. Двери, как и всякие иные устройства для закрывания транспортного средства, должны быть снабжены приспособлениями, не препятствующими простому и надежному наложению таможенных печатей и пломб. Эти приспособления должны либо припаиваться к двери, если они металлические, либо прикрепляться по крайней мере двумя болтами, гайки которых заклепываются или припаиваются изнутри.
2. Шарниры изготовляются и ставятся так, чтобы двери и иные устройства для закрывания, будучи закрытыми, не могли быть сняты с петель; винты, запоры, стержни и прочие скрепляющие детали должны припаиваться к наружным частям шарниров. Однако этого не требуется, когда двери и иные устройства для закрывания снабжены недоступным снаружи запорным механизмом, который, когда он закрыт, делает невозможным снятие дверей с их петель.
3. Двери должны быть пригнаны таким образом, чтобы закрывались все промежутки и обеспечивалось полное и действительное запирание.
4. Транспортное средство должно быть снабжено надлежащим приспособлением для предохранения таможенных печатей и пломб или должно быть сконструировано таким образом, чтобы таможенные печати и пломбы были надлежащим образом защищены.
Статья 4
Транспортные средства специального назначения
1. Приведенные выше предписания распространяются на изотермические средства, транспортные средства-ледники и холодильники, транспортные средства-цистерны и на транспортные средства для перевозки мебели в той мере, в какой эти предписания совместимы с техническими характеристиками, присущими этим транспортным средствам в силу их назначения.
2. Фланцы (колпачки для закрывания), краны трубопроводов и люки для чистки автоцистерн должны быть устроены таким образом, чтобы была обеспечена возможность простого и надежного наложения таможенных печатей и пломб.
Статья 5
Транспортные средства, крытые брезентом
1. К транспортным средствам, крытым брезентом, применяются в той мере в какой это представляется возможным, предписания, содержащиеся в статьях 2 и 4. Однако система закрывания и защиты вентиляционных отверстий, указанная в пункте 3 статьи 2, может состоять из наружной перфорированной металлической пластины (максимальный размер отверстий 10 мм) и внутренней металлической сетки или другой очень прочной сетки (минимальный размер петель 3 мм, и проволоки не могут быть сдвинуты, не оставив видимых следов), причем пластина и сетка прикрепляются к брезенту таким образом, чтобы было невозможно изменить их сцепление, не оставив видимых следов. Кроме того, к транспортным средствам, крытым брезентом, должны применяться следующие предписания.
2. Брезент должен быть изготовлен либо из прочного холста, либо из нерастяжной, достаточно прочной ткани, покрытой пластмассой, или прорезиненной, при условии, что эта ткань будет не темного цвета. Брезент должен состоять из одного куска или нескольких полос, состоящих каждая также их одного куска. Брезент должен быть в исправном состоянии и изготовлен таким образом, чтобы по закреплении приспособления для закрытия доступ к грузу был невозможен без оставления видимых следов.
3. Если брезент составлен из нескольких полос, края этих полос должны быть загнуты один в другой и прострочены двумя швами, отстоящими друг от друга по крайней мере на 15 мм. Эти швы должны быть сделаны так, как показано на рисунке N 1_*, приложенном к настоящим правилам; однако, если на некоторых частях брезента (например, на задних откидных полах и укрепленных для прочности углах) невозможно прострочить полосы указанным способом, достаточно загнуть край верхней части брезента и прошить полосы так, как показано на рисунке N 2_**, приложенном к настоящим правилам. Нитки, используемые для каждого из двух швов, должны быть явно разного цвета; один из швов должен быть ... лишь изнутри, и цвет нитки, используемой для этого шва, должен определенно отличаться от цвета самого брезента. Все швы должны быть прострочены на машине.
Рис *) не приводится.
4. Если брезент составлен из нескольких полос ткани, покрытой пластмассой, эти полосы могут быть также соединены посредством спайки соответственно рисунку N 3, приложенному к настоящим правилам. Край каждой полосы должен перекрывать край другой полосы по крайней мере на 15 мм. Соединение полос должно быть обеспечено по всей этой ширине. Наружный край соединения должен быть покрыт лентой из пластмассы шириной по крайней мере в 7 мм, накладываемой тем же способом спайки. На этой ленте, так же как с каждого ее края, по крайней мере на 3 мм в ширину должен быть проштампован единообразный четкий рельеф. Спайка производится таким образом, чтобы полосы не могли быть разъединены и снова соединены без оставления видимых следов.
5. Починка производится способом, указанным на рисунке N 4, приложенном к настоящим правилам; сшиваемые края должны быть загнуты один в другой и соединены двумя ясно видимыми швами, отстоящими друг от друга по крайней мере н 15 мм. Цвет нитки, видимой изнутри, должен отличаться от цвета нитки, видимой снаружи, и от цвета самого брезента. Все швы должны быть прострочены на машине. Однако починка брезента из ткани, покрытой пластмассой, может также производиться по способу, описанному выше в пункте 4.
6. Кольца, служащие для прикрепления брезента, должны быть вставлены так, чтобы их нельзя было оторваться снаружи. Проушины в брезенте должны быть усилены металлическими или кожаными кольцами. Расстояние между проушинами или кольцами не должно превышать 200 мм.
7. Брезент прикрепляется к боковым стенкам так, чтобы доступ к грузу был совершенно невозможен. Он должен поддерживаться по крайней мере тремя продольными штангами или рейками, прикрепленными с обоих концов погрузочной платформы к дугам или к конечным бортам погрузочной платформы; если длина этой платформы превышает 4 м, необходимо наличие по крайней мере одной промежуточной дуги. Эти дуги должны быть прикреплены так, чтобы их положение не могло быть изменено снаружи.
8. Для прикрепления брезента служат:
а) стальные торосы диаметром не менее 3 мм; или
b) веревки, пеньковые или из сизаля, диаметром не менее 8 мм, покрытые прозрачной нерастяжной оболочкой из пластмассы; или же
с) железные штанги-засовы диаметром не менее 8 мм.
Стальные тросы не должны иметь покрытия; однако допускается покрытие из прозрачной нерастяжной пластмассы. Железные штанги-засовы не должны покрываться непрозрачным материалом.
9. Каждый трос и каждая веревка должны состоять из одного куска и быть снабжены металлическими наконечниками на обоих концах. Приспособление для прикрепления каждого металлического наконечника должно состоять из полой заклепки, которая проходит через трос или веревку и через которую может быть продернута бечевка для таможенных печатей и пломб. Трос или веревка должны оставаться видимыми с той и с другой стороны полос заклепки, чтобы было возможно удостовериться в том, что они действительно состоят из одного куска (см. рисунок N 5, приложенный к настоящим правилам).
10. Каждая железная штанга-засов должна быть из одного куска. Один конец должен быть просверлен для монтажа приспособления, служащего для закрывания, другой - должен быть снабжен головкой, прикованной к штанге-засову и сделанной таким образом, чтобы штангу-засов нельзя было поворачивать на ее оси.
11. Стальные тросы или веревки используются при высоте стенок транспортного средства не меньше 350 мм, причем брезент должен покрывать эти стенки не меньше, чем на 300 мм.
12. Оба края части брезента, покрывающей отверстия, предназначенные для нагрузки или разгрузки транспортного средства, должны в достаточной мере находить один на другой. Кроме того, они должны скрепляться откидной полой, пришитой снаружи в соответствии с указаниями пункта 3 настоящей статьи. Для прикрепления брезента используются ..., предусмотренные в пункте 8, либо ремни из кожи или нерастяжимой прорезиненной ткани, при условии, что они будут шириной не мене 20 мм и толщиной не менее 3 мм. Эти ремни прикрепляются к брезенту внутри, на них должны иметься отверстия для пропуска троса, веревки или железной штанги, упомянутых в пункте 8.
Рис.1 |
Разрез брезента |
Вид снаружи (чертеж) |
Рис.2 |
Разрез брезента |
... вид с (чертеж) |
Рис.3 |
Разрез брезента |
Вид снаружи (чертеж) |
Рис.4 |
Починка брезента |
Починка |
Рис.5 |
.... Наконечников |
Рис.6 |
Горизонтальное сечение |
Приложение 3
Правила касающиеся технических требований, предъявляемых
к контейнерам, которые могут быть допущены к международной
перевозке грузов под таможенными печатями и пломбами в
дорожных транспортных средствах
Статья 1
Общие положения
К международной перевозке грузов под таможенными печатями и пломбами в дорожных транспортных средствах могут быть допущены лишь контейнеры, на которых прочно нанесены имя и адрес владельца, а также их тара и опознавательные марки и номера; при этом контейнеры должны быть сконструированы и оборудованы таким образом,
а) чтобы таможенные печати и пломбы могли налагаться на них простым надежным образом;
b) чтобы из запечатанной или запломбированной части контейнера не мог быть извлечен или не мог быть в нее помещен какой-либо груз без оставления явных следов взлома или повреждения наложенных печатей и пломб;
с) чтобы в них не было никакого места для сокрытия грузов.
2. Контейнер должен быть сконструирован таким образом, чтобы все полые пространства, как отделения, резервуары или прочие места, в которых могут содержаться грузы, были легко доступны для таможенных досмотров.
3. При наличии полых пространств между разными перегородками, составляющими стенки, пол и крышу контейнера, внутренняя обшивка должна быть полной и сплошной и она должна быть наглухо прикреплена таким образом, чтобы ее нельзя было снять без оставления видимых следов.
4. Каждый контейнер, подлежащий допущению согласно процедуре, упомянутой в приложении 7, должен иметь на одной из наружных стенок рамку, в которую может быть вставлено свидетельство о допущении; это последнее должно быть покрыто с обеих сторон герметически соединенными пластинками из прозрачной пластмассы. Рамка должна быть изготовлена таким образом, чтобы предохранять свидетельство о допущении и делать невозможным его изъятие без взлома пломб, наложенных с целью предупреждения возможности его изъятия; рамка должна также предохранять надежным образом эти пломбы.
Статья 2
Конструкция контейнера
1. Стенки, пол и крыша контейнера должны быть построены из металлических листов, из досок или пластин достаточной прочности и соответствующей толщины, спаянных, скрепленных и либо собранных в шпунт, либо соединенных так, чтобы между ними не было промежутка, позволяющего доступ к содержимому. Эти части должны быть точно пригнаны и прикреплены таким образом, чтобы ни одну из них нельзя было переместить или снять без оставления видимых следов взлома или без повреждения таможенных печатей и пломб.
2. Основные соединительные детали - болты, заклепки и т.п. должны ставиться снаружи, проходить внутрь и надлежащим образом завинчиваться, заклепываться или спаиваться. При условии, что болты, соединяющие главные части стенок, пола и крыши, ставятся снаружи, другие болты могут ставиться внутри при условии, что гайка будет надлежащим образом припаяна снаружи и не будет покрыта непрозрачной краской.
3. Отверстия для вентиляции допускаются при условии, что их максимальные размеры не превышают 400 мм. Если они позволяют непосредственный доступ во внутрь контейнера, они накрываются металлической сеткой или перфорированной металлической пластинкой (диаметр отверстия не должен превышать в обоих случаях 3 мм) и предохраняются припаянной металлической сеткой (диаметр отверстий не должен превышать 10 мм). Если они не позволяют непосредственного доступа во внутрь контейнера (например, в тех случаях, когда вентиляция обеспечивается при помощи систем коленчатых воздухопроводов или системы воздухопроводов с перегородками), они снабжаются теми же приспособлениями, но диаметр отверстий последних может соответственно равняться 10 мм и 20 мм (вместо 3 мм и 10 мм). Эти приспособления должны быть устроены так, чтобы их нельзя было снять снаружи без оставления видимых следов. Металлические сетки должны быть сделаны из проволоки диаметром не менее 1 мм, причем они должны быть изготовлены таким образом, чтобы нельзя было сдвинуть проволоку и тем самым расширить отверстия без оставления видимых следов.
4. Отверстия для стока воды допускаются при условии, что их максимальные размеры не превышают 35 мм. Они накрываются металлической сеткой или перфорированной металлической пластинкой (диаметр отверстий не должен превышать в обоих случаях 3 мм) и предохраняются припаянной металлической сеткой (диаметр отверстий не должен превышать 10 мм). Эти приспособления должны быть устроены так, чтобы их нельзя было снять снаружи без оставления видимых следов.
Статья 3
Способы закрывания
1. Дверцы и всякие иные устройства для закрывания контейнера должны быть снабжены приспособлениями, не препятствующими простому и надежному наложению таможенных печатей и пломб. Эти приспособления должны либо припаиваться к дверцам, если они металлические, либо прикрепляться по крайней мере двумя болтами, гайки которых заклепываются или припаиваются изнутри.
2. Шарниры изготовляются и ставятся так, чтобы дверцы и иные устройства для закрывания, будучи закрытыми, не могли быть сняты с петель; винты, запоры, стержни и прочие скрепляющие детали должны припаиваться к наружным частям шарниров. Однако этого не требуется, когда дверцы и иные устройства для закрывания снабжены недоступным снаружи запорным механизмом, который, когда он закрыт, делает невозможным снятие дверец с их петель.
3. Дверцы должны быть пригнаны таким образом, чтобы закрывались все промежутки и обеспечивалось полное действительное запирание
4. Контейнер должен быть снабжен надлежащим приспособлением для предохранения таможенных печатей и пломб или должен быть сконструирован таким образом, чтобы таможенные печати и пломбы были надлежащим образом защищены.
Статья 4
Контейнеры специального назначения
1. Приведенные выше предписания распространяются на изотермические контейнеры, контейнеры-ледники, контейнеры-холодильники, контейнеры-цистерны, контейнеры для перевозки мебели и контейнеры, специально сконструированные для воздушных перевозок, в той мере, в какой эти предписания совместимы с техническими характеристиками, присущими этим контейнерам в силу их назначения.
2. Фланцы (предохранительные колпачки), краны трубопроводов и люки для чистки контейнеров-цистерн должны быть устроены таким образом, чтобы была обеспечена возможность простого и надежного наложения таможенных печатей и пломб.
Статья 5
Складные или разборные контейнеры
Складные или разборные контейнеры должны отвечать тем же требованиям, как и нескладные и неразборные контейнеры, при условии, чтобы на запорные механизмы позволяющие складывать или разбирать их, могли налагаться таможенные печати и пломбы, и чтобы ни одна часть этих контейнеров не могла быть перемещена без повреждений этих печатей и пломб.
Статья 5-bis
"Крытые брезентом контейнеры, которые служат отделением для
груза на автотранспортном средстве
Если контейнер сконструирован таким образом, что он может служить отделением для груза на дорожном транспортном средстве, но если он не закрыт подобно другим контейнерам, предусмотренным в настоящем приложении, а открыто покрыт брезентом, то он может допускаться к международной перевозке грузов под таможенными печатями и пломбами при условии, что он отвечает предписаниям статьи 5 приложения 3, а также в той мере, в какой они применимы, положениям настоящего приложения, и при условии, что указания и свидетельство о допущении, предписанные пунктами 1 и 4 статьи 1 настоящего приложения, остаются видимыми, когда контейнер покрыт брезентом и установлен на дорожном транспортном средстве."
Статья 6
Переходные предписания
Положения пункта 4 статьи 1 и пункта 4 статьи 3 настоящих правил, а также положения пунктов 3 и 4 статьи 2, касающихся предохранения, посредством припаянной металлической решетки, отверстий для вентиляции иных, чем оборудованные системой коленчатых воздухопроводов или воздухопроводов с перегородками и отверстиями для стока воды, не будут обязательными до 1 января 1961 года, однако свидетельства о допущении, выданные до этой даты для контейнеров, не соответствующих этим положениям, не будут действительны после 31 декабря 1960 года.
Приложение 4
Свидетельство о допущении к перевозке дорожного транспортного |
1. Свидетельство N ............ |
Приложение 5
Свидетельство о допущении контейнера к перевозке |
1. Свидетельство N ............ |
Приложение 6
Протоколы о происшествиях или несчастных случаях составляются |
1. Международная перевозка грузов в дорожном транспортном средстве |
18. ------------------------------------------------------- |
19. Транспортное предприятие дало следующие объяснения (причины |
Приложение 7
Журнал |
------------------------------------------------- |