Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 2 листопада 2006 р. N 1543
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 35 від 25 січня 2012 р.)
Про затвердження Положення про
Міністерство праці та соціальної політики України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 101 від 27.02.2008
N 380 від 22.04.2009
N 814 від 05.08.2009 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, що додається.
2. Ця постанова набирає чинності з 20 листопада 2006 року.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 листопада 2006 р. N 1543
Положення
про Міністерство праці та соціальної політики України
1. Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінпраці є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - соціального страхування), соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.
2. Мінпраці у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінпраці організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України.
3. Основними завданнями Мінпраці є:
участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу;
керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціонуванням ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили;
розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування;
забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі всіх видів державної соціальної допомоги, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;
забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту прав працюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за додержанням роботодавцями вимог законодавства про працю;
розроблення заходів, спрямованих на реалізацію політики грошових доходів населення;
розроблення заходів, спрямованих на подолання бідності, в тому числі проведення аналітичної роботи з моніторингу показників бідності та соціального розвитку;
забезпечення здійснення Пенсійним фондом України його функцій.
4. Мінпраці відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
2) забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу, аналізує тенденції та основні напрями розвитку процесів у зазначеній сфері;
3) здійснює державний нагляд у сфері соціального страхування, а також за додержанням вимог законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, контроль за виконанням Пенсійним фондом України його функцій;
4) здійснює методичне забезпечення ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;
5) вивчає стан економічної активності населення, процеси у сфері зайнятості, професійного навчання, забезпечує регулювання ринку праці, складає за результатами вивчення прогноз динаміки ринку праці, розробляє програми зайнятості населення;
6) сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи, спрямовані на запобігання безробіттю, та забезпечує соціальний захист громадян, які тимчасово не працюють;
7) проводить моніторинг створення робочих місць за сферами економічної діяльності, а також у розрізі регіонів, сприяє створенню умов для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
8) бере участь у визначенні обсягу і напрямів професійної підготовки спеціалістів вищими та професійно-технічними навчальними закладами; здійснює методичне та організаційне забезпечення, визначає обсяг і напрями професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації незайнятого населення;
9) проводить у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської діяльності та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання відповідних ліцензійних умов; ( Підпункт 9 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 380 від 22.04.2009 )
10) здійснює методичне забезпечення діяльності комісій у справах альтернативної (невійськової) служби;
11) організовує і координує роботу з визначення переліку та рівня соціальних стандартів і нормативів; у межах своїх повноважень розробляє соціальні стандарти і нормативи;
12) розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати; вдосконалення умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;
13) затверджує в установленому порядку умови оплати праці працівників окремих установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
14) розробляє і затверджує міжгалузеві кваліфікаційні характеристики посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та професій робітників, включених до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, і погоджує галузеві кваліфікаційні характеристики; розробляє в установленому порядку Класифікатор професій та готує пропозиції щодо внесення до нього змін і доповнень; готує пропозиції щодо вдосконалення організації та нормування праці; розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці;
15) організовує на засадах соціального партнерства проведення колективних переговорів з укладення генеральної угоди між роботодавцями або уповноваженими ними органами, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість працівників, та професійними спілками, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, аналізує виконання положень зазначеної угоди міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, готує узагальнену інформацію про хід виконання міністерствами, іншими органами виконавчої влади генеральної угоди та подає її Кабінетові Міністрів України; організовує розгляд питання про стан виконання генеральної угоди на засіданні спільної робочої комісії сторін, яка вела переговори з її укладення;
16) здійснює в установленому порядку реєстрацію галузевих та регіональних угод; узагальнює практику укладення колективних договорів, угод;
17) забезпечує взаємодію із сторонами соціального діалогу, секретаріатом Національної тристоронньої соціально-економічної ради, координує роботу з підготовки спеціальних пропозицій і рекомендацій щодо узгодження взаємних інтересів соціальних партнерів з питань формування та реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин;
18) забезпечує проведення державної експертизи умов праці, визначає порядок та здійснює контроль за проведенням атестації робочих місць;
19) бере участь у підготовці пропозицій до списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ( 36-2003 ), і до Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці ( 1290-97 );
20) бере участь у розробленні критеріїв і показників умов праці, згідно з якими надаються пільги та компенсація за роботу в несприятливих умовах праці;
21) бере участь у визначенні переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх осіб, а також підіймання і переміщення ними важких речей;
22) організовує роботу органів праці та соціального захисту населення, пов'язану з перевіркою правильності призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України, взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями з питань застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
23) організовує та координує у межах своїх повноважень роботу з підготовки проектів нормативно-правових актів з питань пенсійної реформи; сприяє запровадженню та розвитку багаторівневої пенсійної системи;
24) бере участь разом з Пенсійним фондом України в організації роботи, пов'язаної з пенсійним забезпеченням громадян України, які проживають за її межами, в порядку, передбаченому законодавством України або міжнародними договорами України;
25) здійснює разом з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями ветеранів війни, праці, інвалідів та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розроблення проектів програм реалізації державної політики щодо соціального захисту ветеранів війни, праці, інвалідів та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і контролює їх виконання;
26) сприяє забезпеченню належного рівня матеріально-побутового, культурного та медичного обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для громадян похилого віку та інвалідів, розробляє за участю місцевих держадміністрацій комплекс заходів, спрямованих на розширення мережі таких закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази та розвиток підсобних сільських господарств і лікувально-виробничих (трудових) майстерень (цехів, дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) та розширення їх кооперації з виробничими підприємствами;
27) бере участь у роботі, спрямованій на забезпечення доступу інвалідів та осіб похилого віку до об'єктів соціальної інфраструктури;
28) організовує та координує роботу, пов'язану із соціальною, медичною та професійною реабілітацією (абілітацією) інвалідів, їх працевлаштуванням, створенням і розвитком центрів реабілітації інвалідів; організовує у межах своїх повноважень роботу, пов'язану з професійним навчанням і перекваліфікацією інвалідів;
29) забезпечує створення та ведення державного реєстру реабілітаційних установ і централізованого банку даних з питань інвалідності;
30) забезпечує у межах своїх повноважень сертифікацію технічних та інших засобів реабілітації та контроль за виробництвом таких засобів;
31) розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо удосконалення порядку забезпечення населення, зокрема інвалідів і людей похилого віку, технічними та іншими засобами реабілітації, спеціальними автотранспортними засобами та здійснює відповідні заходи;
32) співпрацює з питань соціальної і професійної реабілітації, лікування, забезпечення протезами інвалідів, ветеранів війни та членів їх сімей, увічнення пам'яті осіб, загиблих під час бойових дій, ліквідації соціальних наслідків воєн та воєнних конфліктів з відповідними іноземними установами, міжнародними організаціями;
33) бере участь у вирішенні питань влаштування колишніх військовополонених, які повернулися на Батьківщину, а також іноземців та осіб без громадянства, які залишили територію держави, де ведуться або велися бойові дії, та перебувають в Україні на законних підставах;
34) організовує у межах своїх повноважень підтримку діяльності утворених за участю громадських організацій інвалідів і ветеранів війни підприємств, установ та організацій, що забезпечують вирішення соціальних питань інвалідів, ветеранів війни та членів їх сімей;
35) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення та потреби інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби, пенсіонерів, інших соціально незахищених категорій громадян, вживає заходів до створення спеціалізованих служб для надання зазначеним громадянам соціальних та інших послуг, у тому числі натуральної та грошової допомоги;
36) організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та забезпеченням здійснення заходів щодо їх соціального захисту;
37) здійснює у межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства з питань надання пільг інвалідам, ветеранам війни і праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, сім'ям з дітьми, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим громадянам;
38) організовує і координує роботу, пов'язану з наданням державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, субсидій для відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг та інших видів державної допомоги;
39) організовує та координує роботу з питань соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
40) сприяє розвитку системи реінтеграції бездомних громадян та соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, їх працевлаштуванню, створенню і розвитку центрів їх обліку, закладів соціального захисту для бездомних громадян та установ для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, забезпеченню належного рівня надання соціальних послуг у будинках нічного перебування, притулках, центрах реінтеграції, центрах соціальної адаптації, соціальних готелях тощо;
41) здійснює нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю;
42) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.
43) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо співробітництва України з ЄС, адаптацію законодавства України до законодавства ЄС;
44) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу;
45) здійснює методичне забезпечення діяльності органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань праці та соціальної політики, структурних підрозділів місцевих держадміністрацій з питань праці, зайнятості та соціального захисту населення, надає практичну і методичну допомогу підприємствам, установам та організаціям, проводить інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції;
46) формує в установленому порядку кадрову політику в системі підпорядкованих йому органів;
47) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
48) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
49) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
50) виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.
5. Мінпраці має право:
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;
одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань;
залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також фахівців підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
проводити в установленому порядку конференції, семінари, наради з питань, що належать до його компетенції;
утворювати за погодженням з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади координаційні комісії, експертні та робочі групи, залучати фахівців до роботи в таких комісіях (групах), а також для надання консультацій;
провадити видавничу діяльність з метою висвітлення питань державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.
6. Мінпраці у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями, а також об'єднаннями громадян, релігійними об'єднаннями, благодійними організаціями та окремими громадянами.
7. Мінпраці в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Мінпраці видає в разі потреби з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінпраці підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мінпраці, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і громадянами.
8. Мінпраці очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України.
Пропозиції щодо кандидатур заступників Міністра вносить на розгляд Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України за поданням Міністра.
Міністр:
1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу та за виконання Міністерством своїх завдань і функцій;
2) координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Міністерства, визначає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставлених цілей;
3) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Міністерства;
4) вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення на посаду та звільнення з посади заступників Міністра та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через Міністра, а також пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівників таких органів; ( Підпункт 4 пункту 8 в редакції Постанови КМ N 814 від 05.08.2009 )
5) розподіляє обов'язки між своїми заступниками; ( Підпункт 5 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 101 від 27.02.2008 )
6) затверджує програми і плани роботи Міністерства та звіт про їх виконання;
7) підписує нормативно-правові акти Міністерства;
8) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінпраці;
9) погоджує в установленому порядку проекти законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Міністерства, а також проекти нормативно-правових актів Пенсійного фонду України та Держкомветеранів; ( Підпункт 9 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 814 від 05.08.2009 )
10) вносить в установленому порядку Кабінетові Міністрів України подання про призначення на посаду і звільнення з посади керівників урядових органів у системі Мінпраці, пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації зазначених органів; ( Підпункт 10 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 814 від 05.08.2009 )
( Підпункт 11 пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ N 814 від 05.08.2009 )
12) затверджує за поданням керівників урядових органів у системі Мінпраці граничну чисельність працівників, а також погоджує структуру, штатний розпис та кошторис зазначених органів; ( Підпункт 12 пункту 8 в редакції Постанови КМ N 814 від 05.08.2009 )
13) затверджує структуру центрального апарату Пенсійного фонду України та Держкомветеранів; ( Підпункт 13 пункту 8 в редакції Постанови КМ N 814 від 05.08.2009 )
14) порушує в установленому порядку питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників Міністра;
15) вносить в установленому порядку подання щодо відзначення державними нагородами працівників Міністерства;
16) приймає за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів Мінпраці, призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку їх керівників, а також затверджує положення про зазначені органи або їх статути;
17) призначає на посаду та звільняє з посади працівників центрального апарату Мінпраці; ( Підпункт 17 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 101 від 27.02.2008 )
18) укладає та розриває за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України відповідно до законодавства контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінпраці;
19) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Через Міністра спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України діяльність Пенсійного фонду України та Держкомветеранів. ( Абзац пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 814 від 05.08.2009 )
9. Для погодженого вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції Мінпраці, визначення основних напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії) та заступників Міністра, а також керівників структурних підрозділів Мінпраці.
У разі потреби до складу колегії Мінпраці можуть входити інші особи.
Членів колегії затверджує та увільняє Міністр.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці.
10. У системі Мінпраці Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи. ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 814 від 05.08.2009 )
11. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів розвитку у сфері праці та соціальної політики, найважливіших програм та вирішення інших питань у Мінпраці можуть утворюватися наукова рада, інші консультативні та дорадчі органи.
Склад таких органів і положення про них затверджує Міністр.
12. Гранична чисельність працівників Мінпраці затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру центрального апарату Мінпраці затверджує Міністр за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату Мінпраці затверджує Міністр.
Штатний розпис і кошторис видатків Мінпраці затверджує Міністр за погодженням з Мінфіном.
13. Мінпраці є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.