Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Факультативний протокол
до Конвенції про ліквідацію
усіх форм дискримінації щодо жінок
(укр/рос)

( Протокол ратифіковано Законом
N 946-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.345 )

Офіційний переклад

Держави-учасниці цього Протоколу,

враховуючи, що Статут Організації Об'єднаних Націй знову затвердив віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості й у рівноправність чоловіків і жінок,

враховуючи також, що Загальна декларація прав людини проголосила, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах і що кожна людина повинна мати всі права та всі свободи, проголошені Декларацією, без будь-якої різниці, у тому числі різниці щодо статі,

посилаючись на міжнародні пакти про права людини та інші міжнародно-правові документи з прав людини, які забороняють дискримінацію за ознакою статі,

посилаючись також на Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок ("Конвенцію"), в якій її Держави-учасниці засуджують дискримінацію щодо жінок у всіх її формах і погоджуються невідкладно всіма відповідними способами проводити політику ліквідації дискримінації щодо жінок,

підтверджуючи свою рішучість забезпечити повне і рівне надання жінкам усіх прав людини й основних свобод і вживати ефективних заходів щодо запобігання порушень цих прав і свобод,

домовились про таке:

Стаття 1

Держава-учасниця цього Протоколу ("Держава-учасниця") визнає компетенцію Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок ("Комітету") приймати і розглядати повідомлення, що подаються відповідно до статті 2.

Стаття 2

Повідомлення можуть направлятися особами або групами осіб, що підпадають під юрисдикцію Держави-учасниці, або від їхнього імені, які стверджують, що вони є жертвами порушення цією Державою-учасницею будь-якого з прав, викладених у Конвенції. Якщо повідомлення направляється від імені окремих осіб або груп осіб, це робиться з їхньої згоди, за винятком тих випадків, коли автор може обгрунтувати свої дії від їхнього імені без такої згоди.

Стаття 3

Повідомлення подаються у письмовому вигляді та не повинні бути анонімними. Комітет не приймає повідомлення, якщо воно стосується Держави-учасниці Конвенції, що не є учасницею цього Протоколу.

Стаття 4

1. Комітет не розглядає повідомлення, поки він не пересвідчиться в тому, що всі доступні внутрішні засоби правового захисту були вичерпані, за винятком випадків, коли застосування таких засобів захисту невиправдано затягується або навряд чи принесе позитивний результат.

2. Комітет оголошує повідомлення неприйнятним, якщо:

a) те саме питання вже було розглянуто Комітетом або розглядалося або розглядається відповідно до іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання;

b) воно несумісне з положеннями Конвенції;

c) воно явно безпідставне або недостатньо обгрунтоване;

d) воно являє собою зловживання правом на направлення такого повідомлення;

e) факти, що є предметом повідомлення, мали місце до того, як цей Протокол набув чинності для відповідної Держави-учасниці, якщо тільки ці факти не мали місце і після згаданої дати.

Стаття 5

1. У будь-який момент після отримання повідомлення і до прийняття рішення щодо його суті Комітет може направити відповідній Державі-учасниці для невідкладного розгляду прохання про те, щоб ця Держава-учасниця вжила таких тимчасових заходів, які можуть виявитися необхідними для уникнення заподіяння можливої непоправної шкоди жертві або жертвам передбачуваного порушення.

2. Якщо Комітет здійснює своє дискреційне право відповідно до пункту 1 цієї статті, це не означає, що він прийняв рішення щодо прийнятності або по суті повідомлення.

Стаття 6

1. За винятком тих випадків, коли Комітет вважає повідомлення неприйнятним без згадування відповідної Держави-учасниці, та за умови, що особа або особи згодні розкрити своє ім'я або імена цій Державі-учасниці, Комітет у конфіденційному порядку доводить будь-яке повідомлення, надіслане йому відповідно до цього Протоколу, до відома відповідної Держави-учасниці.

2. Держава-учасниця, що одержала повідомлення, подає протягом шести місяців Комітету письмові пояснення або заяви, що роз'яснюють це питання, і будь-які заходи, якщо такі мали місце, що могли бути вжиті цією Державою-учасницею.

Стаття 7

1. Комітет розглядає отримані відповідно до цього Протоколу повідомлення, з урахуванням всієї інформації, наданої йому окремими особами або групами осіб або від їхнього імені і відповідною Державою-учасницею, якщо така інформація надана відповідним сторонам.

2. При розгляді повідомлень, передбачених цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.

3. Після вивчення повідомлення Комітет повідомляє свої висновки щодо повідомлення разом зі своїми рекомендаціями, якщо такі є, відповідним сторонам.

4. Держава-учасниця належним чином розглядає висновки Комітету разом із його рекомендаціями, якщо такі є, і подає Комітету протягом шести місяців письмову відповідь, у тому числі інформацію щодо будь-яких заходів, вжитих з урахуванням висновків і рекомендацій Комітету.

5. Комітет може запропонувати Державі-учасниці надати додаткову інформацію щодо будь-яких заходів, вжитих Державою-учасницею у відповідь на його висновки або рекомендації, якщо такі є, у тому числі, якщо Комітет вважає це за доцільне, у наступних доповідях Держави-учасниці, що подаються відповідно до статті 18 Конвенції.

Стаття 8

1. Якщо Комітет отримує достовірну інформацію, що свідчить про серйозні або систематичні порушення Державою-учасницею прав, викладених у Конвенції, Комітет пропонує цій Державі-учасниці співробітничати у вивченні інформації і у цьому зв'язку подати зауваження щодо відповідної інформації.

2. Враховуючи будь-які зауваження, що можуть бути подані заінтересованою Державою-учасницею, а також будь-яку іншу достовірну інформацію, наявну в неї, Комітет може призначати одного або декількох своїх членів для проведення розслідування і термінового подання доповіді Комітету. У тих випадках, коли це виправдано, і за згодою Держави-учасниці розслідування може включати відвідання її території.

3. Після вивчення результатів такого розслідування Комітет повідомляє про ці результати відповідній Державі-учасниці разом із будь-якими зауваженнями і рекомендаціями.

4. Протягом шести місяців з моменту одержання результатів, зауважень і рекомендацій, направлених Комітетом, відповідна Держава-учасниця подає йому свої зауваження.

5. Таке розслідування проводиться конфіденційно, і на всіх етапах цієї роботи вживаються заходи щодо забезпечення співробітництва зі сторони цієї Держави-учасниці.

Стаття 9

1. Комітет може запропонувати відповідній Державі-учасниці включити у свою доповідь, що подається відповідно до статті 18 Конвенції, докладну інформацію про будь-які заходи, вжиті у зв'язку з розслідуванням, проведеним відповідно до статті 8 цього Протоколу.

2. У разі необхідності, після завершення шестимісячного періоду, про який йдеться у статті 8.4, Комітет може запропонувати відповідній Державі-учасниці інформувати його про заходи, вжиті у зв'язку з таким розслідуванням.

Стаття 10

1. Будь-яка Держава-учасниця може під час підписання або ратифікації цього Протоколу і приєднання до нього заявити про те, що вона не визнає компетенцію Комітету, передбачену в статтях 8 і 9.

2. Будь-яка Держава-учасниця, що зробила заяву відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який момент відмовитися від цієї заяви шляхом повідомлення Генерального секретаря.

Стаття 11

Держава-учасниця вживає всіх належних заходів для забезпечення того, щоб особи, які знаходяться під її юрисдикцією, не піддавалися жорстокому поводженню або залякуванню внаслідок направлення до Комітету повідомлення відповідно до цього Протоколу.

Стаття 12

Комітет включає до своєї щорічної доповіді, що передбачається статтею 21 Конвенції, короткий звіт про свою діяльність відповідно до цього Протоколу.

Стаття 13

Кожна Держава-учасниця зобов'язується широко розповсюджувати і оприлюднювати Конвенцію і цей Протокол і сприяти одержанню доступу до інформації про висновки і рекомендації Комітету, зокрема з питань, що стосуються цієї Держави-учасниці.

Стаття 14

Комітет розробляє свої власні правила процедури, що повинні бути дотримані при виконанні функцій, покладених на нього цим Протоколом.

Стаття 15

1. Цей Протокол відкритий для підписання будь-якою державою, що підписала Конвенцію, ратифікувала її або приєдналася до неї.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації будь-якою державою, що ратифікувала Конвенцію або приєдналася до неї. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

3. Цей Протокол відкритий для приєднання будь-якої держави, що ратифікувала Конвенцію або приєдналася до неї.

4. Приєднання здійснюється шляхом депонування документа про приєднання у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 16

1. Цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй десятої ратифікаційної грамоти або десятого документа про приєднання.

2. Для кожної держави, що ратифікує цей Протокол або приєднається до нього після набуття ним чинності, цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування її власної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 17

Застереження до цього Протоколу не допускаються.

Стаття 18

1. Будь-яка Держава-учасниця може пропонувати зміни та доповнення до цього Протоколу і подавати їх Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Потім Генеральний секретар направляє будь-які запропоновані зміни та доповнення Державам-учасницям із проханням повідомити їй або йому, чи висловлюються вони за скликання конференції Держав-учасниць з метою розгляду цієї пропозиції і проведення по ній голосування. Якщо за скликання такої конференції висловиться не менше однієї третини Держав-учасниць, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка зміна та доповнення, прийняте більшістю Держав-учасниць, що присутні і беруть участь у голосуванні на цій конференції, подається Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на затвердження.

2. Зміни та доповнення набувають чинності після їхнього затвердження Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй і прийняття більшістю в дві третини голосів Держав-учасниць цього Протоколу відповідно до їхніх конституційних процедур.

3. Коли зміни та доповнення набувають чинності, вони стають обов'язковими для тих Держав-учасниць, що їх прийняли, а для інших Держав-учасниць залишаються обов'язковими положення цього Протоколу і будь-які попередні зміни та доповнення, прийняті ними.

Стаття 19

1. Будь-яка Держава-учасниця може в будь-який час денонсувати цей Протокол шляхом письмового повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Денонсація набуває чинності через шість місяців з дня одержання цього повідомлення Генеральним секретарем.

2. Денонсація не завдає шкоди подальшому застосуванню положень цього Протоколу щодо будь-якого повідомлення, поданого відповідно до статті 2, або розслідування, розпочатого відповідно до статті 8, до дати набуття чинності денонсацією.

Стаття 20

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всім державам:

a) про підписання, ратифікації і приєднання відповідно до цього Протоколу;

b) про дату набуття чинності цим Протоколом і будь-яких змін та доповнень відповідно до статті 18;

c) про будь-яку денонсацію відповідно до статті 19.

Стаття 21

1. Цей Протокол, тексти якого англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання до архіву Організації Об'єднаних Націй.

2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй направляє завірені копії цього Протоколу всім державам, згаданим у статті 25 Конвенції.

Факультативный протокол
к Конвенции о ликвидации всех форм дискриминации
в отношении женщин

Государства - участники настоящего Протокола,

учитывая, что Устав Организации Объединенных Наций вновь утвердил веру в основные права человека, в достоинство и ценность человеческой личности и в равноправие мужчин и женщин,

учитывая также, что Всеобщая декларация прав человека провозгласила, что все люди рождаются свободными и равными в своем достоинстве и правах и что каждый человек должен обладать всеми правами и всеми свободами, провозглашенными Декларацией, без какого бы то ни было различия, в том числе различия в отношении пола,

ссылаясь на международные пакты о правах человека и другие международно-правовые документы по правам человека, которые запрещают дискриминацию по признаку пола,

ссылаясь также на Конвенцию о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин ("Конвенцию"), в которой ее Государства-участники осуждают дискриминацию в отношении женщин во всех ее формах и соглашаются безотлагательно всеми соответствующими способами проводить политику ликвидации дискриминации в отношении женщин,

подтверждая свою решимость обеспечить полное и равное предоставление женщинам всех прав человека и основных свобод и принимать эффективные меры по предотвращению нарушений этих прав и свобод,

согласились о нижеследующем:

Статья 1

Государство - участник настоящего Протокола ("Государство-участник") признает компетенцию Комитета по ликвидации дискриминации в отношении женщин ("Комитета") принимать и рассматривать сообщения, представляемые в соответствии со статьей 2.

Статья 2

Сообщения могут направляться подпадающими под юрисдикцию Государства-участника лицами или группами лиц или от их имени, которые утверждают, что они являются жертвами нарушения этим Государством-участником какого-либо из прав, изложенных в Конвенции. Если сообщение направляется от имени отдельных лиц или групп лиц, это делается с их согласия, за исключением тех случаев, когда автор может обосновать свои действия от их имени без такого согласия.

Статья 3

Сообщения подаются в письменном виде и не должны быть анонимными. Комитет не принимает сообщение, если оно касается Государства-участника Конвенции, которое не является участником настоящего Протокола.

Статья 4

1. Комитет не рассматривает сообщение, пока он не удостоверится в том, что все доступные внутренние средства правовой защиты были исчерпанны, за исключением случаев, когда применение таких средств защиты неоправданно затягивается или вряд ли принесет искомый результат.

2. Комитет объявляет сообщение неприемлемым, если:

a) тот же вопрос уже был рассмотрен Комитетом или рассматривался или рассматривается в соответствии с другой процедурой международного разбирательства или урегулирования;

b) оно несовместимо с положениями Конвенции;

c) оно явно беспочвенно или недостаточно обоснованно;

d) оно представляет собой злоупотребление правом на направление такого сообщения;

e) факты, являющиеся предметом сообщения, имели место до того, как настоящий Протокол вступил в силу для соответствующего Государства-участника, если только эти факты не имели место и после упомянутой даты.

Статья 5

1. В любой момент после получения сообщения и до принятия решения по его сути Комитет может направить соответствующему Государству-участнику для безотлагательного рассмотрения просьбу о том, чтобы это Государство-участник приняло такие временные меры, какие могут оказаться необходимыми во избежание причинения возможного непоправимого ущерба жертве или жертвам предполагаемого нарушения.

2. Если Комитет осуществляет свое дискреционное право в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, это не означает, что он принял решение в отношении приемлемости или по сути сообщения.

Статья 6

1. За исключением тех случаев, когда Комитет считает сообщение неприемлемым без упоминания соответствующего Государства-участника, и при условии, что лицо или лица согласны раскрыть свое имя или имена этому Государству-участнику, Комитет в конфиденциальном порядке доводит любое сообщение, направленное ему согласно настоящему Протоколу, до сведения соответствующего Государства-участника.

2. Получившее уведомление Государство-участник представляет в течение шести месяцев Комитету письменные объяснения или заявления, разъясняющие этот вопрос и любые меры, если таковые имели место, которые могли быть приняты этим Государством-участником.

Статья 7

1. Комитет рассматривает полученные в соответствии с настоящим Протоколом сообщения с учетом всей информации, представленной ему отдельными лицами или группами лиц или от их имени и соответствующим Государством-участником, если такая информация препровождена соответствующим сторонам.

2. При рассмотрении сообщений, предусматриваемых настоящим Протоколом, Комитет проводит закрытые заседания.

3. После изучения сообщения Комитет препровождает свои мнения в отношении сообщения вместе со своими рекомендациями, если таковые имеются, соответствующим сторонам.

4. Государство-участник надлежащим образом рассматривает мнения Комитета вместе с его рекомендациями, если таковые имеются, и представляет Комитету в течение шести месяцев письменный ответ, в том числе информацию о любых мерах, принятых с учетом мнений и рекомендаций Комитета.

5. Комитет может предложить Государству-участнику предоставить дополнительную информацию о любых мерах, принятых Государством-участником в ответ на его мнения или рекомендации, если таковые имеются, в том числе, если Комитет сочтет это уместным, в последующих докладах Государства-участника, представляемых в соответствии со статьей 18 Конвенции.

Статья 8

1. Если Комитет получает достоверную информацию, свидетельствующую о серьезных или систематических нарушениях Государством-участником прав, изложенных в Конвенции, Комитет предлагает этому Государству-участнику сотрудничать в изучении информации и в этой связи представить замечания в отношении соответствующей информации.

2. С учетом любых замечаний, которые могут быть представлены заинтересованным Государством-участником, а также любой другой достоверной информации, имеющейся у него, Комитет может назначить одного или нескольких своих членов для проведения расследования и срочного представления доклада Комитету. В тех случаях, когда это оправданно, и с согласия Государства-участника расследование может включать посещение его территории.

3. После изучения результатов такого расследования Комитет препровождает эти результаты соответствующему Государству-участнику вместе с любыми замечаниями и рекомендациями.

4. В течение шести месяцев с момента получения результатов, замечаний и рекомендаций, препровожденных Комитетом, соответствующее Государство-участник представляет ему свои замечания.

5. Такое расследование проводится конфиденциально, и на всех этапах этой работы принимаются меры по обеспечению сотрудничества со стороны этого Государства-участника.

Статья 9

1. Комитет может предложить соответствующему Государству-участнику включить в свой доклад, представляемый в соответствии со статьей 18 Конвенции, подробную информацию о любых мерах, принятых в связи с расследованием, проведенным в соответствии со статьей 8 настоящего Протокола.

2. При необходимости, после завершения шестимесячного периода, о котором идет речь в статье 8.4, Комитет может предложить соответствующему Государству-участнику информировать его о мерах, принятых в связи с таким расследованием.

Статья 10

1. Любое Государство-участник может во время подписания или ратификации настоящего Протокола и присоединения к нему заявить о том, что оно не признает компетенцию Комитета, предусмотренную в статьях 8 и 9.

2. Любое Государство-участник, сделавшее заявление в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, может в любое время отказаться от этого заявления путем уведомления Генерального секретаря.

Статья 11

Государство-участник принимает все надлежащие меры для обеспечения того, чтобы лица, находящиеся под его юрисдикцией, не подвергались плохому обращению или запугиванию вследствие направления в Комитет сообщения в соответствии с настоящим Протоколом.

Статья 12

Комитет включает в свой ежегодный доклад, предусматриваемый статьей 21 Конвенции, краткий отчет о своей деятельности в соответствии с настоящим Протоколом.

Статья 13

Каждое Государство-участник обязуется широко распространять и предавать гласности Конвенцию и настоящий Протокол и содействовать получению доступа к информации о мнениях и рекомендациях Комитета, в частности по вопросам, затрагивающим данное Государство-участник.

Статья 14

Комитет разрабатывает свои собственные правила процедуры, которые должны соблюдаться при выполнении функций, возлагаемых на него настоящим Протоколом.

Статья 15

1. Настоящий Протокол открыт для подписания любым государством, подписавшим Конвенцию, ратифицировавшим ее или присоединившимся к ней.

2. Настоящий Протокол подлежит ратификации любым государством, ратифицировавшим Конвенцию или присоединившимся к ней. Ратификационные грамоты передаются на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

3. Настоящий Протокол открыт для присоединения любого государства, ратифицировавшего Конвенцию или присоединившегося к ней.

4. Присоединение осуществляется депонированием документа о присоединении у Генерального секретаря Организации Объединенных Наций.

Статья 16

1. Настоящий Протокол вступает в силу через три месяца со дня депонирования у Генерального секретаря Организации Объединенных Наций десятой ратификационной грамоты или десятого документа о присоединении.

2. Для каждого государства, которое ратифицирует настоящий Протокол или присоединится к нему после его вступления в силу, настоящий Протокол вступает в силу через три месяца со дня депонирования его собственной ратификационной грамоты или документа о присоединении.

Статья 17

Оговорки к настоящему Протоколу не допускаются.

Статья 18

1. Любое Государство-участник может предлагать поправки к настоящему Протоколу и представлять их Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций. Генеральный секретарь препровождает затем любые предложенные поправки Государствам-участникам с просьбой сообщить ей или ему, высказываются ли они за созыв конференции Государств-участников с целью рассмотрения этого предложения и проведения по нему голосования. Если за созыв такой конференции выскажется не менее одной трети Государств-участников, Генеральный секретарь созывает эту конференцию под эгидой Организации Объединенных Наций. Любая поправка, принятая большинством Государств-участников, присутствующих и участвующих в голосовании на этой конференции, представляется Генеральной Ассамблее Организации Объединенных Наций на утверждение.

2. Поправки вступают в силу после их утверждения Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций и принятия большинством в две трети Государств-участников настоящего Протокола в соответствии с их конституционными процедурами.

3. Когда поправки вступают в силу, они становятся обязательными для тех Государств-участников, которые их приняли, а для других Государств-участников остаются обязательными положения настоящего Протокола и любые предшествующие поправки, которые ими приняты.

Статья 19

1. Любое Государство-участник может в любое время денонсировать настоящий Протокол путем письменного уведомления на имя Генерального секретаря Организации Объединенных Наций. Денонсация вступает в силу через шесть месяцев со дня получения этого уведомления Генеральным секретарем.

2. Денонсация не наносит ущерба дальнейшему применению положений настоящего Протокола в отношении любого сообщения, представленного в соответствии со статьей 2, или любому расследованию, начатому в соответствии со статьей 8, до даты вступления денонсации в силу.

Статья 20

Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций сообщает всем государствам:

a) о подписаниях, ратификациях и присоединениях согласно настоящему Протоколу;

b) о дате вступления в силу настоящего Протокола и любых поправок согласно статье 18;

c) о любой денонсации согласно статье 19.

Статья 21

1. Настоящий Протокол, тексты которого на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французском языках являются равно аутентичными, сдается на хранение в архив Организации Объединенных Наций.

2. Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций препровождает заверенные копии настоящего Протокола всем государствам, указанным в статье 25 Конвенции.