Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
24.12.2009 N 726
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства доходів і зборів України
N 165 від 14.06.2013)
Про внесення змін до Примірного порядку проведення
камеральної перевірки та здійснення контролю
за справлянням податку на прибуток, затвердженого
наказом ДПА України від 05.12.08 N 761
З метою поліпшення адміністрування податку на прибуток, виконання пунктів 1, 2, 4, 5 та 14 Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.09 N 1217-р, та пункту 4.18 Плану основних питань економічної та контрольної роботи ДПА України на 2009 рік, затвердженого наказом ДПА України від 11.02.09 N 55, керуючись статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) і "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), наказую:
1. Затвердити Зміни до Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 05.12.08 N 761 (далі - Примірний порядок) (додаються).
2. Департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) (Хоцянівська Н.В.):
2.1. забезпечити методологічне супроводження, узагальнення практики застосування та подальше удосконалення Примірного порядку;
2.2. надати до Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування узгоджену заявку на створення програмного забезпечення для формування Зведеної інформації про відбір платників податку на прибуток для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток за факторами ризику.
3. Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування (Шевченко С.С.) спільно з Департаментом адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) розробити Технічне завдання на створення програмного забезпечення для формування Зведеної інформації про відбір платників податку на прибуток для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток за факторами ризику (далі - Технічне завдання) у термін згідно із заявкою.
4. Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування (Шевченко С.С.) розробити програмне забезпечення для формування на всіх рівнях державної податкової служби Зведеної інформації про відбір платників податку на прибуток для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток за факторами ризику у терміни, визначені Технічним завданням.
Головам ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити:
5.1. дотримання підпорядкованими органами ДПС вимог цього наказу;
5.2. щоквартальне надання Департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) пропозицій щодо доповнення Факторів ризику, за якими проводиться відбір для невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток, визначених у додатку 4 Примірного порядку, починаючи з 15.01.10.
Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Любченка О.М.
Голова С.В.Буряк
Затверджено
Наказ ДПА України
24.12.2009 N 726
Зміни
до Примірного порядку проведення
камеральної перевірки та здійснення контролю
за справлянням податку на прибуток,
затвердженого наказом ДПА України
від 05.12.08 N 761
1. У назві Примірного порядку слово "камеральної" замінити словами "невиїзної документальної (камеральної)".
2. Абзац перший пункту 1.5 розділу 1 Примірного порядку викласти у такій редакції:
"1.5. У Примірному порядку термін "камеральна перевірка" використовується у значенні, визначеному абзацом другим підпункту "в" п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181, термін "невиїзна документальна перевірка" - відповідно до пункту 1 ст. 11 Закону N 509.
3. Розділ 2 Примірного порядку викласти у такій редакції:
"2. Проведення перевірки податкової звітності з податку на прибуток та порядок адміністрування податку на прибуток
2.1. Перевірка податкової звітності з податку на прибуток здійснюється у три етапи:
підготовчий - аналіз та узагальнення інформації про платника податку з внутрішніх (установчі документи, декларації та результати документальних перевірок тощо) та зовнішніх джерел про можливі ризики мінімізації податкових зобов'язань або ухилення від оподаткування тощо;
перевірочний - безпосереднє проведення камеральних або невиїзних документальних перевірок на підставі виявлених факторів ризику;
підсумковий - оформлення результатів проведених перевірок та (або) формування обґрунтованих висновків, передача їх до підрозділів податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції.
2.2. За результатами опрацювання та аналізу податкової звітності з податку на прибуток платники податків поділяються на категорії:
I категорія (сумлінний платник) - платник податку на прибуток, звітність якого не має арифметичних помилок і у якого відсутній будь-який з Факторів ризику, за якими проводиться відбір для невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток (додаток 4) (далі - Фактори ризику).
До цієї категорії належать платники податку на прибуток, які сплачують податок у задекларованих обсягах та мають рівень податкової віддачі, що відповідає або є вищим за середньогалузевий рівень податкової віддачі.
II категорія (платник, який має резерви для збільшення бази оподаткування) - платник податку на прибуток, який має хоча б один Факторів ризику.
До зазначеної категорії належать суб'єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність, мають власні виробничі потужності, достатню кількість трудових ресурсів, але, використовуючи різноманітні схеми (у ланцюгах постачання та придбання товарів користуються послугами вигодотранспортуючих суб'єктів, мають опосередковані відносини з вигодоформуючими суб'єктами, виявленими при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів), допускають нижчий від середнього по галузі рівень податкової віддачі, декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки), здійснюють коригування (уточнення) раніше задекларованих показників тощо;
III категорія (платник з ознаками шахрайства) - платник податку на прибуток, який має не менше 300 балів за Факторами ризику.
До зазначеної категорії належать суб'єкти господарювання, що не мають власних виробничих фондів, достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення відповідного виду діяльності та, використовуючи схеми мінімізації (ухилення від оподаткування), декларують незначні обсяги або відсутність податкових зобов'язань або від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки), відсутні за місцезнаходженням. Крім того, при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів виявлено вірогідність того, що платник є вигодотранспортуючим або вигодоформуючим суб'єктом;
IV категорія (нульовик) - платник податку, який не веде господарської діяльності та (або) подає декларацію з прочерками (нулями або незаповнену).
Якщо в інспекції наявна інформація про отримання доходів або здійснення діяльності, такий платник податку автоматично переводиться до III категорії.
2.3. Після закінчення обробки податкової звітності з податку на прибуток (наказ N 827) підрозділи інформатизації процесів оподаткування протягом 5 наступних робочих днів надають доступ до централізованої системи відбору платників податку на прибуток (до створення відповідної інформаційної системи переліки формуються цими підрозділами вручну) за такими напрямами:
2.3.1. звітність, яка не пройшла арифметичного контролю;
2.3.2. звітність, у якій наявні Фактори ризику та відповідний автоматичний підрахунок балів (звітність платників II та III категорії).
Вказані переліки використовуються підрозділами адміністрування податку на прибуток для подальшого контролю за сплатою податку та розподілу платників податків за категоріями уваги.
2.4. Протягом 30 робочих днів після отримання переліку платників, звітність яких не пройшла арифметичного контролю, працівники підрозділів адміністрування податку на прибуток з урахуванням наявних Факторів ризику проводять комплекс заходів для встановлення та усунення причин їх виникнення. Після сплину цього терміну забороняється будь-яка зміна показників декларацій в електронних базах даних, включаючи зміну статусу (крім випадків, коли зміна статусу відбувається за наслідками апеляційного або судового оскарження).
2.5. Податкова звітність з податку на прибуток, що пройшла арифметичний контроль, підлягає опрацюванню залежно від категорії платника:
2.5.1. для платників податку I категорії - здійснення методологічного контролю за звітністю та моніторинг сплати задекларованих податкових зобов'язань;
2.5.2. для платників податку II категорії - проведення камеральних або невиїзних документальних перевірок звітності з податку на прибуток або у разі наявності інформації про ймовірність заниження податкового зобов'язання та неможливості самостійно визначити податкове зобов'язання - надання висновку за формою, наведеною в додатку 5 до Примірного порядку, за підписом керівника структурного підрозділу адміністрування податку на прибуток з відповідною резолюцією керівника податкового органу підрозділам податкового контролю або податкової міліції;
2.5.3. для платників податку на прибуток III категорії - проведення невиїзних документальних (камеральних) перевірок звітності з податку на прибуток, аналіз достовірності та відповідності окремих показників (здійснених фінансово-господарських операцій) з метою виявлення порушень податкового законодавства та у разі наявності інформації про ймовірність заниження податкового зобов'язання і неможливості самостійно визначити податкове зобов'язання - надання висновку за формою, наведеною в додатку 5 до Примірного порядку, за підписом керівника структурного підрозділу адміністрування податку на прибуток з відповідною резолюцією керівника податкового органу підрозділам податкового контролю юридичних осіб та(або) податкової міліції;
2.5.4. для платників податку на прибуток IV категорії - аналіз наявної у ДПІ інформації щодо отримання таким платником незадекларованих доходів.
2.6. Невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період проводиться підрозділами адміністрування податку на прибуток у порядку убутку сум балів, набраних платниками податку II та III категорій за Факторами ризику, до настання граничних термінів подання звітності, наступної за поданою.
За результатами опрацювання податкової звітності з податку на прибуток відповідного звітного періоду працівник структурного підрозділу, відповідальний за адміністрування податку на прибуток підприємств, подає звіт керівнику структурного підрозділу про результати роботи з платниками податків II та III категорій, закріпленими за ним.
Підтвердженням проведеної роботи є:
акт камеральної або невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток;
висновок за встановленою формою до підрозділів податкового контролю або податкової міліції;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток, поданий платником податку за період, що перевірявся;
підпис посадової особи, яка здійснювала перевірку, на декларації про відсутність виявлених порушень.
2.7. Камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток провадиться на основі додатка 1 до Примірного порядку. При проведенні невиїзної документальної перевірки для визначення об'єкта оподаткування (податкового зобов'язання) додатково можуть бути використані інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
2.8. Під час перевірки податкової звітності з податку на прибуток з'ясовується правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків, іншою звітністю та інформацією, отриманою з інших джерел (за наявності).
Податкову звітність, заповнену з порушенням порядку, затвердженим відповідним наказом, може бути не визнано контролюючим органом як податкову декларацію. Пропозиція надати нову податкову декларацію надсилається платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається його посадовим особам під підпис.
2.9. Якщо за результатами камеральної перевірки не було виявлено помилок, посадова особа органу державної податкової служби у перевіреній звітності з податку на прибуток у тій частині, що заповнюється службовими особами ДПІ (ДПА), робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено", вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.
2.10. Якщо при проведенні перевірки податкової звітності з податку на прибуток виникають питання щодо достовірності окремих звітних показників або виявлено невідповідності, які вказують на можливі порушення податкового законодавства, підрозділи адміністрування податку на прибуток повинні отримати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запросити платників податків (їх представників) для перевірки правильності заповнення податкової звітності (декларування окремих даних).
2.11. У разі виявлення порушень посадова особа органу державної податкової служби складає акт про результати проведення камеральної або невиїзної документальної перевірки (далі ( Акт) за відповідними формами, наведеними у додатках до Примірного порядку. Чисельні показники в Акті вказуються у гривнях. В Акті в обов'язковому порядку повинні зазначатися:
зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм Закону N 334 та вказуються конкретні пункти і статті (для невиїзної документальної перевірки додатково зазначаються документи, використані при визначенні податкового зобов'язання);
номери рядків та додатків, у яких платником допущені помилки;
об'єкт оподаткування та податкове зобов'язання, самостійно обчислені платником податку і задекларовані в податковій звітності;
об'єкт оподаткування та податкове зобов'язання, визначені в ході перевірки;
сума заниження (завищення) податку.
2.12. У разі якщо за наслідками попередніх виїзних або невиїзних документальних або камеральних перевірок платника податку відбулось коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, посадова особа органу державної податкової служби, за якою закріплено здійснення адміністрування відповідного платника податків, при проведенні наступних невиїзних документальних (камеральних) перевірок податкової звітності наступних періодів повинна проконтролювати відображення у ній зазначеного коригування.
2.13. Відповідно до підпунктів "б" та "в" п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 податковий орган за результатами проведеної перевірки зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі:
якщо дані документальних перевірок (у т.ч. невиїзних) результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Якщо при визначенні податкового зобов'язання платника податку з податку на прибуток контролюючим органом використано лише декларації, то складається Акт про результати камеральної перевірки платника податку на прибуток (додаток 2).
Якщо при визначенні податкового зобов'язання платника податку з податку на прибуток крім декларацій використано інші документи, то складається Акт про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток (додаток 6).
Результати перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника податку оформлюються Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ( 835-17 ) (додаток 7).
Штрафні санкції застосовуються залежно від типу проведеної перевірки відповідно до підпунктів 17.1.3, 17.1.4, 17.1.6, 17.1.7 та 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 N 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.01 за N 268/5459.
Виявлені адміністративні правопорушення оформлюються та супроводжуються відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом N 355.
2.14. Підписання, реєстрація та зберігання Акта здійснюється у порядку, затвердженому наказом N 327. Примірник податкової звітності з податку на прибуток повинен зберігатися у звітній частині особової справи платника не менше 5 років.
2.15. У разі відображення в Акті факту заниження платником податкових зобов'язань з податку на прибуток підрозділ адміністрування податку на прибуток приймає та направляє платникові податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з порядком, затвердженим наказом N 253.
2.16. У випадку виявлення перевіркою фактів завищення податкових зобов'язань фахівці підрозділів адміністрування податку на прибуток пропонують платнику податку надати уточнену звітність.
2.17. Після проведення планової (позапланової) документальної виїзної перевірки, оформлення її результатів, реєстрації акта (довідки) перевірки та прийняття за ним відповідного рішення підрозділи податкового контролю юридичних осіб відповідно до пункту 4.13 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом N 327, передають один примірник акта (довідки) до структурного підрозділу, у якому зберігається справа платника. Матеріали перевірки використовуються підрозділами адміністрування податку на прибуток для подальшого контролю податкової звітності платника податку з податку на прибуток, зокрема у частині правомірності визначення об'єкта оподаткування (у т.ч. зменшення актом перевірки від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток).
Підрозділи податкової міліції за результатами відпрацювання отриманих висновків надають відповідну інформацію підрозділам оподаткування юридичних осіб у порядку та терміни, встановлені пунктами 1.15 та 1.23 Методичних рекомендацій, затверджених наказом N 355.
2.18. Особливості відпрацювання бюджетоутворюючих платників податку.
Для цілей Примірного порядку бюджетоутворюючими вважаються платники податку, які у попередніх періодах забезпечували надходження податку на прибуток в обсягах не менше 5 відсотків надходжень по органу державної податкової служби. Для СДПІ по роботі з ВПП всі платники податку, які знаходяться на обліку, вважаються бюджетоутворюючими.
Невиїзна документальна (камеральна) перевірка бюджетоутворюючих платників податків, які у поточному звітному періоді зменшили суму нарахувань порівняно з попереднім звітним періодом або середньоквартальним нарахуванням з початку року, розпочинається працівниками підрозділу адміністрування податку на прибуток негайно після отримання податкової звітності з податку на прибуток від підрозділу інформатизації процесів оподаткування.
Під час невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток таких платників працівники підрозділів адміністрування податку на прибуток ретельно вивчають дані звітності, визначають динаміку показників, що впливають на зменшення нарахування податкового зобов'язання, та вживають таких заходів:
2.18.1. відповідно до п. 3 ст. 11 Закону N 509 звертаються до платника з проханням надати пояснення причин зниження нарахувань податку на прибуток та/або факторів, що вплинули на непропорційне зростання (зменшення) валових доходів, витрат, амортизації тощо;
2.18.2. у той же час провадиться вивчення наявної інформації, а саме: показників фінансової (у разі оприлюднення), іншої податкової звітності (з метою виявлення розбіжностей); відомостей про застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; відомостей про пов'язаних осіб та здійснення будь-яких операцій з ними, зміну власників або керівництва тощо. Джерелом такої інформації можуть бути матеріали інших підрозділів, інших органів ДПС, державних органів та відкритих джерел (ЗМІ, Інтернет тощо);
2.18.3. у випадку якщо аналіз податкової звітності та наявної інформації (документів) свідчить про недостовірність даних звітності з податку на прибуток, а платник податків не надасть пояснень на письмовий запит органу державної податкової служби (у зв'язку з чим самостійне проведення невиїзної документальної перевірки є неможливим), підрозділ адміністрування податку на прибуток готує висновок за формою, встановленою додатком 5 до Примірного порядку, щодо необхідності проведення підрозділом податкового контролю позапланової виїзної перевірки."
4. У додатку 1 до Примірного порядку абзаци вісімнадцятий - двадцять четвертий розділу 4 "Особливості заповнення окремих рядків декларації з податку на прибуток" викласти в новій редакції:
"Рядок 19 "Суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків)"
Дані рядка 19 декларації повинні становити суму рядків 19.1 К7, 19.2 та 19.3.
При цьому рядки 19.2 "з нерезидентів (крім 19.3)" та 19.3 "з фрахту" повинні порівнюватися з даними колонки 6 Звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.98 N 28 (далі - Звіт).
Слід враховувати, що такий Звіт подається окремо по кожному нерезиденту, якому виплачено дохід. Колонка 6 Звіту "наростаючим підсумком з початку року" обчислюється шляхом множення колонки 3 на колонку 4 "ставка податку (%) за законом" або на колонку 5 "ставка податку (%) за міжнародним договором" у разі застосування міжнародного договору.
Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N 470 (далі - Порядок). Відповідно до пункту 4 Порядку ( 470-2001 ) підставою для використання переваг такого договору є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 до Порядку ( 470-2001 ) або згідно із законодавством такої країни.
Згідно з пунктом 8 Порядку ( 470-2001 ) у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 Порядку ( 470-2001 ) доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Таким чином, для особи, яка виплачує доходи нерезиденту, підставою для заповнення колонки 5 "ставка податку (%) за міжнародним договором" звіту, а також для утримання та внесення до бюджету податку з доходів нерезидентів із врахуванням пільгових ставок оподаткування, передбачених міжнародними договорами (відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону N 334), повинна бути наявність довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Дані рядка 19.3 декларації порівнюються з даними рядка 7 колонки 6 Звіту.
Дані рядка 19.2 декларації порівнюється з даними рядка 12 колонки 6 Звіту, за винятком рядка 7 колонки 6."
5. Додаток 2 до Примірного порядку викласти у новій редакції.
6. Додаток 4 до Примірного порядку викласти в новій редакції.
7. Доповнити Примірний порядок новими додатками 5, 6 та 7.