Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
01.12.2009 N 2а-4240/09/2670

Про визнання нечинним рішення N 221 від 30.12.98 р.

Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), Келеберда В.І., Пащенко К.С., при секретарі - Ісаковій Є.К., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Конструкторське бюро Еталон" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва про визнання нечинним рішення N 221 від 30.12.98 р. (в частині) (за участю представників сторін: від позивача: Бєлкін Л.М. за дов. від 05.06.2009 р., від відповідача: Цибуля О.В. за дов. N 100/10679 від 06.07.2009 р., від третьої особи: не з'явився), встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Конструкторське бюро Еталон" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили - Цивільному кодексу України ( 435-15 ), Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), та визнати нечинним з моменту прийняття рішення від 30.12.98 р. N 221 в частині вимоги обов'язкового надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про товариства, що припинилися в процесі перетворення, яка (вимога) встановлена в підпункті є) пункту 8.2 Положення N 221, Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого зазначеним рішенням.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити, стверджує, що оскаржуваний підпункт Положення є таким, що порушує права, свободи та інтереси позивача. В обґрунтування заявленого позову посилався на Цивільний кодекс України ( 435-15 ), Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні вимог відмовити. Свою позицію висловив у наданих суду письмових запереченнях, в яких вказує на те, що спірний підпункт Положення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та здійснив своє посилання на ч. 6 ст. 11, ч. 1 ст. 21, ч. 7 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ).

Третя особа в судові засідання не з'являлася, причини своєї неявки суду не повідомляла. Письмових пояснень по суті адміністративного позову не надала.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Пред'явлені позовні вимоги про визнання таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили - Цивільному кодексу України ( 435-15 ), Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), та визнати нечинним з моменту прийняття рішення від 30.12.98 р. N 221 в частині вимоги обов'язкового надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про товариства, що припинилися в процесі перетворення, яка (вимога) встановлена в підпункті є) пункту 8.2 Положення N 221, Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого зазначеним рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відкрите акціонерна товариство "Конструкторське бюро Еталон" є юридичною особою, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою про внесення до ЄДРПОУ. При цьому, Відкрите акціонерне товариство "Конструкторське бюро Еталон" створене шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро Еталон".

В лютому 2009 року позивач звернувся до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із заявою про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення ТОВ "Конструкторське бюро Еталон" у ВАТ "Конструкторське бюро Еталон".

Розпорядженням N 33-В від 25.03.2009 р. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відмовила ВАТ "Конструкторське бюро Еталон" в реєстрації випуску акцій, з підстав, зокрема, що надана копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ТОВ "Конструкторське бюро Еталон" не відповідає вимогам підпункту є) п. 8.2 Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. N 221.

Позивач вважає що спірне рішення (в частині оскарження), що не відповідає актам вищої юридичної сили, а отже, є таким, що порушує його права та охоронювані законом інтересів, за захистом яких він і звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно частин 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Підпункт є) п. 8.2 Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. N 221, вимагає, що для реєстрації випуску акцій акціонерне товариство має подати до Комісії такий документ, як Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців про товариства, що беруть участь у реорганізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ( 755-15 ), виписка з Єдиного державного реєстру видається юридичній особі або фізичній особі - підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту або на підставі їх письмової заяви при видачі свідоцтва про державну реєстрацію або при його заміні.

У виписці зазначаються:

найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи - підприємця;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця - платника податків;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;

прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи або від імені фізичної особи - підприємця без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків;

наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця;

дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;

дата видачі виписки (ч. 4 ст. 21 вказаного вище Закону) ( 755-15 ).

Згідно ч. 8 ст. 21 вищезазначеного Закону ( 755-15 ), виписка з Єдиного державного реєстру не видається юридичній особі у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про:

- відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням;

- відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок видачі виписки міститься в Положенні про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затверджене наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005 р. N 97 та зареєстроване в Мін'юсті 28.10.2005 р. за N 1294/11574 (далі - Положення N 97).

Відповідно до п. 3.1 Положення N 97, 3.1 виписка - це документ, що містить відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, яка подала запит про її видачу.

Даний пункт вказує на те, що якщо юридична особа припинена, вона не може подати на себе запит.

Згідно п. 3.2 Положення N 97, запит про видачу виписки з відомостями, що стосуються інших юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, державним реєстратором до розгляду не приймається.

З даного пункту слідує те, що у разі припинення юридичної особи, подати запит не має кому, а запит від інших осіб на припинену юридичну особу до розгляду не приймається.

Відповідно до п. 3.3 Положення N 97, виписка надається протягом двох робочих днів з дати надходження запиту безпосередньо фізичній особі - підприємцю або уповноваженому представнику юридичної особи за довіреністю та пред'явленим паспортом.

Якщо юридична особа припинена, то відсутній суб'єкт, який би надав повноваження від імені такої особи.

Виписка не надається юридичній особі в разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про:

- відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням;

- відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (п. 3.4 Положення N 97).

Пунктом 3.6 Положення N 97 передбачено відомості, які зазначаються у виписці про запитувача:

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

- ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків;

- форма власності юридичної особи;

- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;

- прізвище, ім'я, по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків;

- наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця;

- наявність даних про перебування юридичної особи в процесі припинення або перебування фізичної особи - підприємця у процесі припинення підприємницької діяльності;

- дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;

- дата видачі виписки.

Виписка є чинною протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі. Якщо до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців протягом цього строку були внесені зміни щодо відомостей, які зазначені у виписці, виписка втрачає чинність (п. 3.8 Положення N 97).

Згідно з ч. 9 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), Виписка з Єдиного державного реєстру втрачає чинність раніше строку, який встановлено у частині сьомій цієї статті, якщо до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо відомостей, які зазначаються у виписці з Єдиного державного реєстру.

Вищезазначене вказує на те, що ліквідована юридична особа не може знаходиться за будь-якою адресою, і тим більше підтверджувати відомості про себе. Якщо юридична особа ліквідована шляхом перетворення, вона втрачає код, оскільки він переходить до правонаступника. Якщо виписка отримана заздалегідь (до ліквідації юридичної особи), то така виписка після ліквідації юридичної особи втрачає чинність, оскільки протягом відповідного терміну внесений запис - про ліквідацію.

Крім того, з доданого до матеріалів справи листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02.11.2009 р. за N 13458 вбачається, що юридична особа, яка припинила своє існування, у зв'язку із чим відомості про неї саме як про юридичну особу у порядку, встановленому статтею 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), не можуть бути надані. Відомості з ЄДР про товариства, що припинилися в результаті перетворення можна отримати у вигляді витягу. Також, було зазначено, що норми Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР 30.12.98 р. N 221, щодо надання реєструвальному органу для реєстрації випуску акцій виписки з ЄДР про товариства, що беруть участь у реорганізації, повинні бути приведені у відповідність до чинного законодавства.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, яке оспорюється частині (підпункт є) п. 8.2), є таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки перешкоджає позивачу у здійсненні реєстрації випуску акцій у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення ТОВ "Конструкторське бюро Еталон" у ВАТ "Конструкторське бюро Еталон".

Статтею 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу ( 2747-15 ).

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого рішення (оскаржуваного підпункту).

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (ч. 8 ст. 171 КАС України) ( 2747-15 ).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково, а саме необхідно визнати незаконним, як таким, що не відповідає вимогам Цивільного кодексу України ( 435-15 ), Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року N 221 в частині вимоги обов'язкового надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про товариства, що припинилися в процесі перетворення, яка (вимога) встановлена в підпункті є) пункту 8.2 Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого зазначеним рішенням.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України) ( 2747-15 ).

Відповідно до ч. 11 ст. 171 КАС України ( 2747-15 ), резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним, як таке, що не відповідає вимогам Цивільного кодексу України ( 435-15 ), Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року N 221 в частині вимоги обов'язкового надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про товариства, що припинилися в процесі перетворення, яка (вимога) встановлена в підпункті є) пункту 8.2 Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженого зазначеним рішенням.

3. Судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп. присудити на користь Відкритого акціонерного товариства "Конструкторське бюро Еталон" за рахунок Державного бюджету України ( 835-17 ).

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом ( 2747-15 ), якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підписання повного тексту постанови: 21.12.2009 р.

Головуючий, суддя О.Є.Пилипенко

Суддя В.І.Келеберда

Суддя К.С.Пащенко