Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 2 березня 2011 р. N 170
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 607 від 10 травня 2012 р.)

Про затвердження Середньострокової стратегії
управління державним боргом на 2011-2013 роки

Відповідно до Закону України "Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік" ( 2278-17 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2011-2013 роки, що додається.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 2011 р. N 170

Середньострокова стратегія
управління державним боргом на 2011-2013 роки

Загальна частина

Протягом 2008-2010 років у зв'язку з посиленням кризових явищ та зростанням потреби у фінансуванні державного бюджету істотно збільшився обсяг державного боргу та показник його відношення до внутрішнього валового продукту. При цьому підвищення курсу іноземної валюти відносно національної валюти призвело до збільшення обсягу державного зовнішнього боргу, вираженого у національній валюті, та, відповідно, загального обсягу державного боргу. Якщо у 2007 році відношення обсягу державного боргу до внутрішнього валового продукту становило 9,9 відсотка, то на кінець 2009 року зазначений показник підвищився до 24,9 відсотка, а на кінець 2010 року - до 29,4 відсотка внутрішнього валового продукту.

Істотно збільшився обсяг видатків на обслуговування державного боргу. Частка відповідних платежів у загальній сумі видатків державного бюджету збільшилася з 1,6 відсотка у 2008 році до 3,7 відсотка у 2009 році і на кінець 2010 року становила близько 6 відсотків, що пов'язано із збільшенням обсягу державного боргу, девальвацією гривні і підвищенням відсоткових ставок в умовах фінансової кризи.

Протягом 2006-2009 років поступово зменшувався середній строк обігу державних боргових зобов'язань - з 13,3 до 12,7 року. Станом на кінець 2010 року зазначений строк, незважаючи на тенденцію до зменшення, залишається значним, особливо в умовах погіршення фінансової кон'юнктури на внутрішньому та зовнішніх ринках капіталу, що спостерігається починаючи з 2008 року, і становить 10,4 року.

З метою розв'язання проблеми залучення на внутрішньому ринку достатнього обсягу запозичень за прийнятною вартістю в умовах відсутності доступу до світового ринку капіталу активізовано здійснення заходів у напрямах сприяння розвиткові внутрішнього ринку державних цінних паперів та поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Такий підхід дав змогу задовольнити частину потреби у державних запозиченнях за рахунок внутрішніх джерел та створити умови для залучення зовнішніх кредитів, вартість яких є нижчою, порівняно з вартістю розміщення єврооблігацій.

З метою розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів у рамках реалізації Концепції розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів України на 2009-2013 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 24, ст. 812), здійснено протягом 2009-2010 років ряд заходів, зокрема:

запроваджено ринкове ціноутворення під час первинного розміщення державних цінних паперів на внутрішньому ринку та конкурентну процедуру проведення аукціонів, яка передбачає розміщення державних цінних паперів одним етапом, що значно підвищило рівень довіри до держави з боку інвесторів та сприяло збільшенню попиту на державні цінні папери;

створено систему первинних дилерів на внутрішньому ринку державних цінних паперів, проведено відбір первинних дилерів та укладено з ними договори;

запроваджено управління ризиками шляхом здійснення підготовки квартальних планів управління державним боргом та звітування про їх виконання.

У результаті здійснення зазначених заходів частка державного боргу, вираженого в національній валюті, становила на кінець вересня 2010 р. 43,7 відсотка його загального обсягу, порівняно з 28,3 відсотка на кінець 2008 року та 40,1 відсотка на кінець 2009 року; частка державного боргу в іноземній валюті відповідно становила 56,3 відсотка, з яких у євро - 3,9 відсотка, у доларах США - 30,8, у спеціальних правах запозичення - 20,2, у японських єнах - 1,4 відсотка. Середньозважена ставка дохідності за облігаціями внутрішньої державної позики знизилася з 20,2 відсотка у 2009 році до 13,3 відсотка на кінець вересня 2010 року.

З метою підтримки фінансового стану державних і рекапіталізованих за участю держави банків та захисту інтересів вкладників збільшено їх статутний капітал на суму 43,5 млрд. гривень за рахунок випуску у 2008-2010 роках облігацій внутрішньої державної позики та здійснено у 2010 році відшкодування податку на додану вартість на суму 16,4 млрд. гривень.

На сьогодні залишається актуальним питання щодо прийняття Закону України "Про державний борг та гарантований державою борг" як комплексного нормативного акта, яким планується врегулювати процес управління державним боргом та гарантованим державою боргом, визначити основні принципи управління ними та особливості ведення обліку і здійснення контролю за їх утворенням, а також операції з активного управління державним боргом.

Важливим напрямом управління державним боргом протягом 2008-2010 років було співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, в результаті якого у 2009-2010 роках отримано позики від МВФ для забезпечення фінансування державного бюджету в рамках програми "Стенд-бай" в обсязі 52,7 млрд. гривень та Світового банку в обсязі 3,2 млрд. гривень за плаваючою ставкою, що на сьогодні становить відповідно близько 2,3 і 1 відсотка річних.

Цілі та завдання Стратегії

Цілями Стратегії є:

утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні, не вище ніж у 2010 році;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

мінімізація вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків;

здійснення державних запозичень на основі відповідних планів і обґрунтованих прогнозів потреби держави у фінансових ресурсах;

забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення доступу до міжнародного ринку капіталу;

удосконалення нормативно-правової бази з питань управління державним боргом;

забезпечення прозорості здійснення заходів та укладення правочинів з управління державним боргом;

подальше формування іміджу України як надійного позичальника, що вчасно та в повному обсязі виконує свої боргові зобов'язання.

Досягнення зазначених цілей забезпечується шляхом виконання таких завдань:

оптимізація структури державного боргу в розрізі валюти і відсоткових ставок, що дасть змогу мінімізувати відповідні ризики;

мінімізація ризиків, пов'язаних з рефінансуванням та дотриманням середньозваженого строку до погашення боргових зобов'язань держави у визначених цією Стратегією межах;

запобігання виникненню пікових навантажень на державний бюджет, що пов'язані із здійсненням платежів за державним боргом;

підвищення рівня ліквідності державних боргових цінних паперів, що дасть змогу підвищити попит на них з боку інвесторів;

упровадження сучасних біржових технологій під час торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики та казначейськими зобов'язаннями; здійснення нових запозичень для підтримки та розвитку пріоритетних сфер розвитку економіки, переважно транспортної і міської інфраструктури, енергетики та енергозбереження, а також фінансування фіскального дефіциту бюджету;

забезпечення ефективної співпраці з провідними міжнародними рейтинговими агентствами щодо присвоєння ними суверенного кредитного рейтингу Україні та її борговим зобов'язанням;

забезпечення прозорості діяльності, пов'язаної з управлінням державним боргом, та публічності відповідної інформації.

Основні заходи, спрямовані на виконання
завдань Стратегії

Основними заходами, які планується здійснити для реалізації Стратегії, є:

узгодження напрямів політики управління державним боргом з напрямами бюджетної та грошово-кредитної політики;

удосконалення нормативно-правової бази з питань управління державним боргом;

складення річного графіка проведення аукціонів облігацій внутрішньої державної позики із зазначенням видів та строків обігу боргових цінних паперів;

проведення щокварталу аналізу та оцінки ризиків, пов'язаних з державним боргом;

здійснення регулярного розміщення державних цінних паперів з різними строками обігу для підтримання кривої дохідності;

запровадження розміщення облігацій внутрішньої державної позики та казначейських зобов'язань на фондових біржах;

створення належних умов для ефективного функціонування первинних дилерів та підтримання ними двостороннього котирування державних боргових цінних паперів;

підвищення ефективності та результативності співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями і фінансово-кредитними установами, пов'язаного із залученням та використанням їх фінансових ресурсів;

здійснення операцій з активного управління державним боргом та управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка і коштів валютних рахунків;

розширення переліку державних боргових цінних паперів, у тому числі індексованих на рівень інфляції, амортизаційних та з можливістю дострокового погашення;

активізація роботи з випуску державних боргових цінних паперів для населення;

забезпечення регулярного подання міжнародним рейтинговим агентствам статистичних і аналітичних даних щодо соціально-економічного та політичного становища України;

співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, фінансово-кредитними та іншими установами в напрямі обміну досвідом і навчання у сфері управління державним боргом;

підтримка на належному рівні та розвиток інформаційно-технічного забезпечення процесу управління державним боргом, зокрема шляхом удосконалення інформаційно-аналітичної системи "Управління державним боргом";

розміщення інформації про управління державним боргом на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії дасть змогу досягти таких результатів на кінець 2011, 2012 і 2013 років відповідно:

відношення обсягу державного боргу до внутрішнього валового продукту - на рівні не більш як 32, 30 і 28 відсотків;

частка державного внутрішнього боргу - не менш як 46, 46 і 48 відсотків;

частка державного боргу з фіксованою ставкою - не менш як 69, 73 і 80 відсотків;

середньозважений строк до погашення державного боргу - не менш як 4, 4 і 5 років.

Частка державного боргу, що рефінансується в наступному році, орієнтовно становитиме не більш як 16 відсотків на кінець відповідного періоду.