Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
07.04.2010 N 2а-13426/09/2670
Про визнання протиправною та скасування
постанови N 838 від 05.08.2009 р.
Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є. (головуючий), Кочан В.М., Шрамко Ю.Т., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовом Заступника Генерального прокурора України |
За участю представників сторін
від позивача: Красножон О.М. за дов. N 05/1/2-1-10 від |
ВСТАНОВИВ:
Заступник Генерального прокурора України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови N 838 від 05.08.2009 р. "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. N 645 і 646".
Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити, вважає оскаржувану постанову ( 838-2009 ) протиправною, такою, що суперечить пп. 14.4.3 п. 14.4 ст. 14 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" ( 835-17 ). Також, наголосив на тому, що надання податкових пільг є порушенням принципу рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які закріплені у ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).
Представник відповідача проти вимог позивача заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, свою позицію виклав в письмових запереченнях, в яких вказує, що спірна постанова ( 838-2009 ) є законною, прийнята Урядом в межах повноважень та не суперечить нормам чинного законодавства.
Представник третьої особи 1 проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні вимог відмовити. Письмових пояснень по суті адміністративного позову не надано.
Представник третьої особи 2 підтримав позицію позивача, просив позов задовольнити. Письмових пояснень по суті позову не надано.
Третя особа 3 в наданих суду письмових поясненнях зазначила, що оскаржувана суперечить вимогам пп. 14.4.3 п. 14.4 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" ( 835-17 ).
Представник третьої особи 4 письмових пояснень по суті позову не надав, у вирішенні даного спору покладався на розсуд суду.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Кабінетом Міністрів України 05.08.2009 р. прийнято постанову N 838 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. N 645 і 646".
Так, постанову Уряду від 17.06.2009 р. N 645 було доповнено пунктом 7 наступного змісту: "7. Дозволити: Компанії здійснити попередню оплату технічних засобів і обладнання для приймання, доробки та зберігання сільськогосподарської продукції у розмірі 15 відсотків їх вартості за рахунок кредиту, наданого Укрексімбанком; Державній податковій адміністрації, Державній митній службі надавати Компанії під час імпорту технічних засобів і обладнання для приймання; доробки та зберігання сільськогосподарської продукції відстрочення із сплати податків і зборів до 3652".
У постанові Кабміну від 17.06.2009 р. N 646: 1) у пункті 1 цифри "300" замінено цифрами "100"; 2) доповнено постанову пунктом 7 такого змісту: "7. Дозволити: Компанії здійснити попередню оплату технічних засобів і обладнання для заготівлі молока, його зберігання та переробки у розмірі 15 відсотків їх вартості за рахунок кредиту, наданого Укрексімбанком; Державній податковій адміністрації, Державній митній службі надавати Компанії під час імпорту технічних засобів і обладнання для заготівлі молока, його зберігання та переробки відстрочення із сплати податків і зборів до 3652 днів".
Проведеною Генеральною прокуратурою України перевіркою встановлено, що дана постанова суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) Генеральною прокуратурою України було винесено Протест від 05.10.2009 р. N 07/2/1-216 вих. на вищевказану постанову Уряду ( 838-2009 ).
Протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду у десятиденний строк після його надходження (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру") ( 1789-12 ).
Проте, Кабміном відповідь про результати розгляду протесту в установлений Законом ( 1789-12 ) строк, так надана і не була.
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), у разі відхилення протесту прокурор може звернутись до суду про визнання акта незаконним.
З огляду на наведене вище, прокуратура звернулася до суду про оскарження постанови Кабміну ( 838-2009 ).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Змінами, внесеними до постанов від 17.06.2009 р. N 645 і N 646, дозволено Державній податковій адміністрації України та Державній митній службі України надавати НАК "Украгролізинг" під час імпорту технічних засобів і обладнання для приймання, доробки та зберігання сільськогосподарської продукції відстрочення із сплати податків і зборів до 3652 днів.
Також спірною постановою ( 838-2009 ) вищевказаним органам дозволено надавати НАК "Украгролізинг" під час імпорту технічних засобів і обладнання для заготівлі молока, його зберігання та переробки відстрочення із сплати податків і зборів до 3652 днів.
Порядок відстрочення податкових зобов'язань платника податків врегульовано статтею 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Відповідно до підпункту 14.4.3 пункту 14.4 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) розстрочення, відстрочення не можуть надаватися чи встановлюватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до пенсійного фонду України чи інших внесків у межах державного або обов'язкового соціального страхування, якщо інше не встановлено законами з цих податків, зборів (обов'язкових платежів) або цим Законом ( 2181-14 ).
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" ( 835-17 ) встановлено заборону у 2009 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Статтею 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України.
Крім того, при розробці проекту оскаржуваної постанови ( 838-2009 ), Мін'юст вважав за належне вилучити запропоновані положення проекту Змін, як такі, що суперечать пп. 14.4.3 п. 14.4 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" ( 835-17 ).
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами, встановленими п. 1 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), адміністративний суд здійснює перевірку законності, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною. Що ж до скасування оскаржуваної постанови ( 838-2009 ) у судовому порядку, то суд зазначає, що дана постанова була визнана такою, що втратила чинність, відповідно до п. 9 постанови Уряду від 10.03.2010 р. N 257 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу ( 2747-15 ).
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково, а саме необхідно визнати протиправною постанову Кабінету Міністрів України N 838 від 05.08.2009 р. "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. N 645 і 646".
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною постанову Кабінету Міністрів України N 838 від 05.08.2009 р. "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. N 645 і 646".
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом ( 2747-15 ), якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підписання повного тексту постанови: 16.04.2010 р.
Головуючий, суддя О.Є.Пилипенко
Суддя В.М.Кочан
Суддя Ю.Т.Шрамко