Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про державну підтримку книговидавничої справи
в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 24, ст.162 )
( Дію Закону зупинено на 2003 рік згідно із Законом
N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1300-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.195 )
( Дію Закону зупинено на 2004 рік,
крім виготовлення учнівських зошитів,
підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва
згідно із Законом
N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )
( Дію Закону відновлено згідно із Законом
N 1801-IV від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 521-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.20
N 2289-VI від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
Кодексом
N 2755-VI від 02.12.2010
Законом
N 3352-VI від 12.05.2011 -
набирає чинності з 04.06.2011 р. )
Цей Закон визначає засади державної підтримки книговидавничої справи в Україні і спрямований на подолання кризи у вітчизняному книговиданні та створення сприятливих умов для його розвитку.
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів і понять
У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття відповідно до державних стандартів вживаються у такому значенні:
книжкове видання - видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним;
книжкова продукція - сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску.
Інші поняття і терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених законодавством України.
Стаття 2. Книговидавнича справа
Книговидавнича справа як складова частина видавничої справи - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, які займаються створенням, виготовленням і розповсюдженням книжкової продукції.
Складовими частинами книговидавничої справи є видавнича діяльність, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, визначені Законом України "Про видавничу справу" ( 318/97-ВР ) в частині, що стосується книжкових видань.
Стаття 3. Мета державної підтримки книговидавничої справи
Метою державної підтримки книговидавничої справи в Україні є:
визнання духовної функції книги в суспільстві;
задоволення духовних, освітніх і культурних потреб Українського народу за допомогою книг;
забезпечення державних інтересів щодо захисту національного інформаційного простору;
сприяння збільшенню випуску книжкової продукції в Україні, зниженню її собівартості та підвищенню конкурентоспроможності як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;
оновлення і переоснащення видавничо-поліграфічної бази суб'єктів видавничої справи та створення сприятливих умов їх розвитку.
Стаття 4. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на суб'єктів видавничої справи, які провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про видавничу справу" ( 318/97-ВР ).
Стаття 5. Державна політика у книговидавничій справі
Державна політика у книговидавничій справі ґрунтується на визнанні духовної, науково-освітньої і культурно-творчої функції книги в суспільстві та на принципах дотримання свободи у книговидавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових засад книговидавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників.
Державна політика у книговидавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, задоволення духовних, освітніх і культурних потреб Українського народу за допомогою книг.
Державна політика у книговидавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється шляхом податкового, митного, валютного та інших видів регулювання, а також шляхом державного замовлення на видання книжкової продукції.
Державна закупівля послуг з випуску (підготовки до видання, виготовлення та розповсюдження) книжкової продукції здійснюється відповідно до законів України "Про здійснення державних закупівель", "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ), інших законів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При проведенні процедур закупівлі послуг з випуску (підготовки до видання, виготовлення та розповсюдження) книжкової продукції учасник процедур закупівлі самостійно визначає постачальників необхідних для випуску (підготовки до видання, виготовлення та розповсюдження) матеріалів, але замовником встановлюється вимога щодо обов'язкового використання учасником процедур закупівлі друкарського паперу та палітурного картону вітчизняного виробництва. Надання переваг учаснику процедур закупівлі залежно від форми власності забороняється. ( Статтю 5 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1300-IV від 20.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2289-VI від 01.06.2010 )
Після виконання державного замовлення виконавець має право на виготовлення за власні кошти на умовах, визначених авторським договором, додаткового тиражу видання, випущеного за державним замовленням, для наповнення книжкового ринку та задоволення виробничих потреб. ( Статтю 5 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3352-VI від 12.05.2011 )
Стаття 6. Законодавство у сфері книговидавничої справи
Відносини у сфері книговидавничої справи регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Господарським кодексом України ( 436-15 ), законами України "Про видавничу справу" ( 318/97-ВР ), "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ), "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. ( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 521-VI від 18.09.2008 )
Розділ II
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення", який набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Внести зміни до таких законів України:
1) статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 259; 1996 р., N 41, ст. 192; 1999 р., N 31, ст. 253; 2000 р., N 3, ст. 20, N 21, ст. 163, N 35, ст. 283, N 38, ст. 318, N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 30, ст. 143, N 50, ст. 261; 2002 р., N 5, ст. 31, ст. 34, N 11, ст. 81, N 33, ст. 236, ст. 238, N 35, ст. 259, N 36, ст. 266; 2003 р., N 10-11, ст. 86, N 14, ст. 99) доповнити пунктом "ф" такого змісту:
"ф) у період з 1 січня 2004 року до 1 січня 2008 року папір, картон, целюлоза як сировина для їх виробництва, інші поліграфічні матеріали, обладнання, комп'ютерна та інша організаційна техніка, запасні частини, витратні матеріали до них, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні.
Перелік, обсяги та цільове використання таких товарів, крім підакцизних, з визначенням їх кодів згідно з Українською класифікацією опису та кодування товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито в установленому законом порядку";
( Підпункт 2 пункту 3 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010 )
( Підпункт 3 пункту 3 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010 )
4. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
розробити і привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 6 березня 2003 року
N 601-IV