Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України та Вищого господарського суду України

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ
10.12.2004 N 04-5/3248

Господарські суди України

Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії
Вищого арбітражного суду України та Вищого господарського
суду України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого
господарського суду
N 7 від 17.05.2011 )

У зв'язку зі змінами, які сталися в чинному законодавстві, та питаннями, що постали в судовій практиці, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни і доповнення до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України та рекомендацій президії Вищого господарського суду України:

1. В абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" виключити слова і цифри "(стаття 115 ГПК ( 1798-12 )".

2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" після пункту 10 доповнити новим пунктом 11 такого змісту:

"11. Витрати, пов'язані з перекладом документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої приєдналася Україна), під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК" ( 1798-12 ).

У зв'язку з цим пункт 11 вважати пунктом 12.

3. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 N 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи":

3.1. У підпункті 1.3 пункту 1 слова "(далі - Інструкція)" замінити словами "(з наступними змінами і доповненнями)".

3.2. Пункт 4 викласти в такій редакції:

"4. Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

Частина третя цієї статті передбачає можливість залучення на визначених цією нормою умовах до проведення судових експертиз також судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

У будь-якому разі доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону)."

3.3. Перше речення пункту 5 викласти в такій редакції:

"Статтею 7 Закону встановлено перелік суб'єктів судово-експертної діяльності".

3.4. Доповнити роз'яснення пунктом 12 такого змісту:

"12. Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК" ( 1798-12 ).

5. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" виключити пункт 5.

( Пункт 6 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 7 від 17.05.2011 )

7. Пункт 9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/367 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"У разі отримання від місцевого господарського суду касаційної скарги з повідомленням про одночасне надходження апеляційної та касаційної скарг (подань) на рішення (постанову), ухвалу суду першої інстанції і надсилання ним справи до апеляційного господарського суду касаційна інстанція на підставі статті 111-5 ГПК ( 1798-12 ) виносить ухвалу про відкладення розгляду питання щодо повернення чи прийняття касаційної скарги до закінчення перегляду судового рішення в апеляційному порядку."

8. Пункт 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" доповнити абзацами такого змісту:

"Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" ( 2052-14 ) Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до названої Конвенції із заявами та застереженнями, згідно з якими Центральним органом, який має право отримувати документи від інших Договірних Сторін, а також складати підтвердження про вручення, є Міністерство юстиції України.

Витрати, пов'язані з перекладом відповідних документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном згідно з цією Конвенцією, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК" ( 1798-12 ).

Голова Вищого господарського суду України Д.Притика

Парус Iнтернет-Консультант

Редакции