Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про першочергові заходи щодо запобігання
негативним наслідкам фінансової кризи
та про внесення змін до деяких законодавчих
актів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 14, ст.181 )
( Щодо терміну дії Закону див.
п.2 Прикінцевих положень цього Закону )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 800-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257
N 922-VI від 04.02.2009, ВВР, 2009, N 26, ст.323 -
зміну визнано неконституційною згідно з
Рішенням Конституційного Суду
N 29-рп/2009 від 24.11.2009
N 1617-VI від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11
N 1782-VI від 22.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.85
Кодексами
N 2456-VI від 08.07.2010, 2010, N 50-51, ст.572
N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112
Законами
N 2856-VI від 23.12.2010
N 3463-VI від 02.06.2011 -
набирає чинності з 25.06.2011 р. )
Цей Закон спрямований на забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави, мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України від фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн.
I. Зважаючи на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері та з метою забезпечення макроекономічної стабільності в Україні:
Стаття 1. Створити за рахунок понадпланових надходжень від приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів у повному обсязі у 2009 році, а також цільового розміщення державних цінних паперів Стабілізаційний фонд, кошти якого використовуються у встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету порядку на:
а) надання кредитів (позик) для погашення, рефінансування та/або обслуговування кредитів (позик), одержаних вітчизняними банківськими установами та іншими суб'єктами господарювання в іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року;
б) кредитування або співфінансування довгострокових інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення;
в) здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення;
г) надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов'язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників;
ґ) розвиток внутрішнього попиту на товари, що виробляються українськими товаровиробниками для експорту і щодо яких спостерігається погіршення світової кон'юнктури;
д) надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою збільшення статутних капіталів), поповнення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи;
е) викуп у забудовників та/або фінансових установ нереалізованого житла в об'єктах будівництва, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати будівництво житла у зв'язку з недостатнім обсягом коштів для формування фондів соціального та службового житла; ( Статтю 1 доповнено пунктом "е" згідно із Законом N 800-VI від 25.12.2008 )
є) надання громадянам державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла шляхом сплати державою частини його вартості; ( Статтю 1 доповнено пунктом "є" згідно із Законом N 800-VI від 25.12.2008 )
ж) викуп державою у кредиторів іпотечних кредитів, отриманих фізичними особами на будівництво та придбання житла до набрання чинності цим Законом і віднесених до категорії ризикованих. ( Статтю 1 доповнено пунктом "ж" згідно із Законом N 800-VI від 25.12.2008 )
Стаття 2. Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків (далі - капіталізація банків) шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України. ( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3463-VI від 02.06.2011 )
Рішення про участь держави у капіталізації банків приймає Кабінет Міністрів України на підставі пропозицій Національного банку України.
Порядок участі держави у капіталізації банків ( 960-2008 ) затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Управління корпоративними правами держави у статутних капіталах банків, що набуті відповідно до цього Закону, здійснюються Міністерством фінансів України.
Кабінет Міністрів України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та погодженому Національним банком України та Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, приймає рішення про продаж корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що знаходяться в управлінні Міністерства фінансів України, з обов'язковим урахуванням того, що у разі надходження від акціонерів банку пропозиції щодо викупу акцій (їх частки), що належать державі, протягом шістдесяти днів з дати надходження відповідної заявки акціонера має бути або прийнято рішення про продаж корпоративних прав держави, або надано акціонеру вмотивовану відмову. Кошти від їх продажу зараховуються до Державного бюджету України і спрямовуються Міністерством фінансів України на погашення або на вимогу Національного банку України на достроковий викуп державних облігацій України, зазначених у частині першій цієї статті. ( Частина п'ята статті 2 в редакції Закону N 1617-VI від 24.07.2009; із змінами, внесеними згідно з Законом N 3463-VI від 02.06.2011 )
Працівники Міністерства фінансів України, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку, перебувають під захистом закону:
фінансова відповідальність, у тому числі за шкоду, заподіяну внаслідок професійної помилки, життя та здоров'я працівників повинні бути застраховані відповідно до законодавства;
працівники не несуть відповідальності за дії та бездіяльність, якщо вони діяли добросовісно, відповідно до законодавства і в межах своїх службових обов'язків. Позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти Міністерства фінансів України;
образа працівника, опір, погроза, насильство та інші дії, що перешкоджають виконанню покладених на працівника завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. ( Статтю 2 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )
Міністерство фінансів України забезпечує правовий захист таких працівників у разі подання проти них позовів, пов'язаних із забезпеченням виконання ними функцій вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку. ( Статтю 2 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )
Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду для надання фінансової допомоги банкам в інших формах, у тому числі для надання субординованого кредиту, викупу активів та пасивів при здійсненні заходів фінансового оздоровлення, визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України та Комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету. ( Статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 3. Для прискорення капіталізації банків застосовується спеціальний порядок здійснення відповідних заходів, який визначається Національним банком України, з урахуванням таких особливостей:
у разі настання істотної загрози неплатоспроможності банку рішення про затвердження плану фінансового оздоровлення банку, збільшення статутного капіталу та залучення інвесторів приймаються загальними зборами акціонерів (учасників) банку або тимчасовим адміністратором банку за погодженням з Національним банком України;
відповідно до статуту банку скликаються загальні збори акціонерів (учасників) банку, у тому числі із запрошенням інших ймовірних інвесторів банку, за наслідками яких приймаються рішення про капіталізацію банку та укладаються договори про купівлю акцій (внесення додаткових вкладів) з обов'язковим зазначенням зобов'язань інвестора щодо виконання заходів з фінансового оздоровлення банку;
акціонерам (учасникам) банку надається переважне право на придбання акцій додаткової емісії, додаткових часток у статутному капіталі цього банку;
Міністерство фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України придбаває акції (частки у статутному капіталі) залежно від розміру пропозицій учасників та потенційних інвесторів банку;
протягом двох банківських днів після прийняття зборами рішення про капіталізацію банку особи, які висловили намір придбати акції (внести додаткові вклади), зобов'язані внести оплату в розмірі не менше 20 відсотків вартості акцій (додаткових вкладів), залишок коштів сплачується цими особами протягом наступних десяти банківських днів. Якщо повна вартість акцій (додаткових вкладів) не сплачена у встановлений строк, то здійснена часткова оплата не підлягає поверненню протягом одного року та зараховується банком як строковий депозит із ставкою у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;
фактичне подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є вичерпною підставою для здійснення нею реєстрації випуску акцій;
фактичне подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається відповідно погодженням їх Національним банком України та реєстрацією державним реєстратором;
фактичне подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій банку;
підтвердженням фактичного подання належних документів до Національного банку України, державного реєстратора, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається наявність відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс) і розрахункового документа, що підтверджує надання послуг поштового відділення з описом вкладення;
покупці акцій банку набувають права власності на акції за умови повної оплати їх вартості та фактичного подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій;
покупці часток банку набувають права власності на частки за умови повної оплати їх вартості та фактичного подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту банку державному реєстратору.
При цьому Національний банк України має право встановлювати скорочені строки здійснення заходів, пов'язаних із капіталізацією банку, порівняно із строками, визначеними іншими законами України.
Після оформлення прав власності на корпоративні права всіх учасників банку та вирішення питання формування органів управління банку Національний банк України протягом семи банківських днів приймає рішення про закінчення процедури тимчасової адміністрації банку.
У разі здійснення заходів з поліпшення фінансового стану банків за зверненням загальних зборів акціонерів рішення щодо визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання, внесення змін та доповнень до статуту та розміру статутного капіталу банку, обрання і відкликання членів спостережної (наглядової) ради банку, здійснення додаткового випуску (емісії) акцій, розподілу прибутку банку, припинення його діяльності, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу можуть бути оскаржені до суду протягом одного місяця з дня їх прийняття.
З метою забезпечення участі держави в капіталізації банку тимчасовий адміністратор за погодженням з Національним банком України в установленому ним порядку здійснює зменшення статутного капіталу банку. ( Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )
При зменшенні статутного капіталу банку з метою проведення його капіталізації не застосовуються положення законодавства щодо:
1) необхідності повідомлення про зменшення статутного капіталу банку всіх його кредиторів;
2) недопущення зменшення статутного капіталу банку за наявності заперечень кредиторів;
3) права кредиторів вимагати дострокового припинення або виконання банком зобов'язань та відшкодування збитків;
4) необхідності ліквідації банку, якщо розмір його статутного капіталу стає меншим за мінімальний розмір статутного капіталу банку, визначений законом;
5) необхідності відшкодування збитків акціонерів, пов'язаних із зменшенням статутного капіталу банку;
6) обмеження щодо мінімальної номінальної вартості акції. ( Статтю 3 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 3-1. Під час виконання тимчасовим адміністратором заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, в тому числі при відступленні права вимоги, переведенні боргу, здійсненні реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо:
1) порядку припинення юридичної особи внаслідок перетворення;
2) необхідності повідомлення та одержання згоди боржників, кредиторів, акціонерів;
3) права кредиторів вимагати забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань та відшкодування збитків у зв'язку з перетворенням;
4) неможливості завершення перетворення до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
Тимчасовий адміністратор за погодженням з Національним банком України під час виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, має право прийняти рішення про зменшення статутного капіталу банку. ( Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 4. Запровадити мораторій на розподіл чистого прибутку банку (нарахування, виплати дивідендів, репатріації), якщо такий банк протягом року, за який нараховуються дивіденди:
має балансові збитки за результатами трьох поточних календарних місяців та/або;
має балансові збитки протягом будь-якого календарного місяця у розмірі, що дорівнюють або перевищують 30 відсотків від його статутного капіталу та/або;
порушує норматив поточної ліквідності більше ніж на 20 відсотків від його нормативного значення за банківський день два і більше разів за поточні 30 банківських днів та/або;
протягом десяти послідовних банківських днів має зобов'язання, класифіковані як прострочені, у сумі, яка дорівнює або перевищує 20 відсотків від суми його загальних зобов'язань.
Мораторій на розподіл чистого прибутку поширюється також на банки, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією банку, запровадженою відповідно до законодавства.
Дозволяється, як виняток, розподіл чистого прибутку банку для нарахування дивідендів власникам корпоративних прав за умови використання їх на збільшення статутного капіталу банку.
II. З метою забезпечення реалізації заходів, визначених розділом I цього Закону, внести зміни до таких законодавчих актів України:
( Пункт 1 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2456-VI від 08.07.2010 )
2. Перше речення частини третьої статті 86 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144) доповнити словами "крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії".
3. Частину третю статті 13 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682; 1994 р., N 3, ст. 11) доповнити словами "крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії".
( Пункт 4 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010 )
5. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 2003 р., N 12, ст. 88):
1) підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 доповнити абзацом другим такого змісту:
"До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 8-1.15 статті 8-1 зазначеного Закону";
2) підпункт 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону".
6. У Законі України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121, N 42, ст. 351; 2002 р., N 5, ст. 30):
1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
"Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю, частина якої в обсязі 25 відсотків, але не менше 1 млрд гривень, щорічно спрямовується на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, капіталізацію банків та Державної іпотечної установи, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року";
2) пункт 2 частини першої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України".
7. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30):
1) частину п'яту статті 19 доповнити реченням такого змісту: "У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається Національним банком України протягом триденного терміну з дня отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті";
2) перше речення частини другої статті 32 викласти в такій редакції:
"Формування та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії";
3) статтю 56 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків";
4) підпункт "з" пункту 4 частини першої статті 73 викласти в такій редакції:
"з) примусової реорганізації банку";
5) статтю 78 доповнити частинами другою та третьою такого змісту:
"У разі призначення Національним банком України тимчасової адміністрації банку реорганізація банку та емісія акцій банку здійснюються за рішенням тимчасового адміністратора у порядку, який встановлюється Національним банком України.
Тимчасовий адміністратор має право призначити своїм рішенням спостережну (наглядову) раду та правління банку після здійснення ним реорганізації та/або емісії акцій банку";
6) частину другу статті 90 виключити.
8. У Законі України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 30; 2007 р., N 2, ст. 15):
1) у частині першій статті 3 слова і цифри "але не більше 1200" замінити словами і цифрами "але не більше 150 000";
2) частину першу статті 21 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
"4-1) щорічні внески Національного банку України від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами у розмірі, встановленому законом";
3) частину третю статті 24 виключити;
4) частину п'яту статті 25 викласти в такій редакції:
"Національний банк України має право надавати Фонду кредити за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України".
9. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78, N 25, ст. 241, N 27-28, ст. 253, N 36-37, ст. 278; N 44, ст. 296, ст. 298; 2009 р., N 6, ст. 24, N 10-11, ст. 138):
1) статтю 13 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Установити, що у 2008 році державні гарантії за кредитами надаються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку відповідно до частин першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) загальним обсягом до 10.000.000 тис. гривень".
У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;
2) доповнити статтею 33-1 такого змісту:
"Стаття 33-1. Установити, що відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (ВАТ "Укрексімбанк") реінвестує чистий прибуток, отриманий за наслідками 2008 року, та нерозподілений чистий прибуток минулих років у свій статутний капітал, але не менше 500 млн гривень";
3) статтю 57 доповнити частиною другою такого змісту:
"Міністерство фінансів України щомісячно за результатами виконання місцевих бюджетів надає на термін до дванадцяти календарних місяців безвідсоткові позички на умовах повернення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку відповідним місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в обсягах невиконання розрахунково визначених Міністерством фінансів України прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів на 2008 рік, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначених у додатку N 6 до цього Закону. З цією метою Міністерство фінансів України затверджує на 2008 рік помісячний розпис зазначених доходів та доводить його до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Погашення зазначених позичок здійснюється за результатами річного звіту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
4) абзац перший статті 76 викласти в такій редакції:
"Стаття 76. Установити, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні), громадським організаціям ветеранів, громадським організаціям інвалідів, центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 14-1, 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ), Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження";
5) доповнити статтями 84-1 - 84-3 такого змісту:
"Стаття 84-1. Установити, що надходження від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 22 цього Закону, спрямовуються на створення Стабілізаційного фонду у складі Державного бюджету України в обсягах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На суму зазначених надходжень до Державного бюджету України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування, кредитування та видатки державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатках N 2, N 3, N 4 до Закону.
Стаття 84-2. Дозволити Кабінету Міністрів України здійснювати поповнення статутних капіталів державних банків понад обсяги, визначені у додатку N 3 до цього Закону, за рахунок надходжень коштів, отриманих від державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.
На суму зазначених надходжень до Державного бюджету України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування та видатки державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатках N 2, N 3 до цього Закону.
Стаття 84-3. Установити, що за рішенням Кабінету Міністрів України можуть придбаватися акції банків (частки, паї) в обмін на державні облігації України, випущені чи отримані понад обсяги, встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.
На обсяг випущених державних облігацій України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 до цього Закону".
10. Абзаци перший та другий пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376) замінити одним абзацом такого змісту:
"12. Перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах".
У зв'язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно абзацами другим - п'ятим.
( Пункт 11 розділу II втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010 )
III. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 4 і 5 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2009 року.
2. Цей Закон діє до прийняття Верховною Радою України у зв'язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації в Україні рішення щодо втрати чинності розділом I цього Закону та щодо редакції відповідних положень законів України, зміни до яких передбачені розділом II цього Закону, але не пізніше ніж до 1 січня 2011 року, крім пункту 5 розділу II цього Закону, який діє до 1 квітня 2011 року, та частин першої - сьомої статті 2, статей 3 та 3-1 розділу I, підпункту 2 пункту 7 розділу II цього Закону, які діють до 1 січня 2012 року. ( Пункт 2 розділу III із змінами, внесеними згідно із Законом N 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 від 24.11.2009; в редакції Закону N 1782-VI від 22.12.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010 )
3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду, передбачивши їх використання на напрями, визначені у пункті 1 розділу I цього Закону.
5. Установити, що розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати змінюються відповідно до індексу інфляції (індексу споживчих цін).
6. Кабінету Міністрів України, Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.
7. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
8. Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону розглянути питання доцільності врахування субординованого боргу в основному капіталі банків у сумі до 100 відсотків розміру основного капіталу.
9. Кабінету Міністрів України доопрацювати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2009 рік, який повинен бути розрахований на бездефіцитній основі.
10. Кабінету Міністрів України під час розроблення законопроекту про Державний бюджет України на відповідний рік передбачити кошти для компенсації за рахунок загального фонду державного бюджету втрат сільськогосподарських товаровиробників, що виникли у зв'язку із змінами механізму обкладення податком на додану вартість операцій з продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі.
11. Договір між Національним банком України та банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту) укладається з урахуванням таких особливостей:
а) якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менший ніж 365 днів);
б) норми підпункту "а" цього пункту поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року;
в) достатнім забезпеченням рефінансування (у частині субстандартної або сумнівної заборгованості) вважається подвійне складське свідоцтво, заставні, а також застава майна та майнових прав сільськогосподарського товаровиробника такому банку;
г) при отриманні рефінансування від Національного банку України банк протягом наступних п'яти робочих днів зобов'язаний повідомити позичальника про можливість внесення змін до кредитного договору (укладення додаткового договору) з метою його пролонгації (реструктуризації) за умовами цього пункту. Незалежно від фактичної дати внесення таких змін (укладення додаткового договору) кредит вважається пролонгованим з моменту отримання банком відповідного рефінансування від Національного банку України.
Порушення банком строків надання такого повідомлення або відмова внести відповідні зміни до кредитного договору (укласти з позичальником додатковий договір) протягом 30 робочих днів з моменту отримання відповідного рефінансування вважається порушенням істотних умов договору між Національним банком України та таким банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту), що тягне за собою безумовне дострокове повернення такого рефінансування Національному банку України у загальній сумі.
Національний банк України забезпечує виконання норм цього пункту.
11.1. Зазначена пролонгація здійснюється на таких умовах:
а) за процентною ставкою, яка існувала на момент надання такого кредиту, якщо згодом менша ставка не була погоджена сторонами кредитного договору;
б) протягом такої пролонгації вартість застави (за її наявності) не переоцінюється у бік зменшення. При цьому, якщо заставодавець порушує умови пролонгованого кредитного договору, банк-заставодержатель має право запропонувати заставодавцю доповнити такий кредитний договір (укласти додатковий договір) із застереженням про задоволення вимог заставодержателя у досудовому порядку, внаслідок чого право заставодавця на звернення стягнення на предмет застави виникає не раніше 90 календарного дня, наступного за днем, в якому припускається таке порушення;
в) форма (спосіб) нарахування та погашення процентів, а також погашення основного боргу може бути зміненою лише за погодженням з позичальником та не може висуватися як передумова отримання такої пролонгації;
г) не дозволяється запровадження будь-яких додаткових комісій, плат та відшкодувань на користь банку, а також застосування штрафних санкцій до позичальника у зв'язку з такою пролонгацією. Це правило поширюється також на випадки дострокового погашення такого пролонгованого кредиту за рішенням позичальника.
11.2. Не вважається підставою для збільшення категорії ризику за кредитом, який було пролонговано або реструктуризовано шляхом зменшення розміру процентів або основної суми заборгованості сільськогосподарського товаровиробника.
11.3. Банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації, визначених цим пунктом. Наявність таких змін (додаткових договорів) є підставою для надання такому банку відповідного рефінансування від Національного банку України.
11.4. Для цілей цього пункту сільськогосподарським товаровиробником вважається особа, визначена у статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
11.5. Норми цього пункту поширюються також на заборгованість сільськогосподарських товаровиробників перед лізингодавцями - банками України за фінансовим лізингом сільськогосподарської техніки за кодами УКТ ЗЕД 8432-8436, 8701 10-8701 30, 8701 90 ( 2371г-14 ).
11.6. Норми законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про заставу" ( 2654-12 ) діють з урахуванням норм цього пункту.
11.7. Рекомендувати банкам надати торгівлі та переробним підприємствам цільові кредити для розрахунків з постачальниками молочної та м'ясної продукції та з селянами за сировину. ( Розділ III доповнено пунктом 11 згідно із Законом N 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 від 24.11.2009 )
12. Передбачити заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року. ( Розділ III доповнено пунктом 12 згідно із Законом N 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 від 24.11.2009 )
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 31 жовтня 2008 року
N 639-VI