Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ
29.12.2008 N 04-5/277

Господарські суди України

Про внесення змін і доповнень до деяких
роз'яснень президії Вищого арбітражного
суду України, президії Вищого господарського
суду України і рекомендацій президії
Вищого господарського суду України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого
господарського суду
N 7 від 17.05.2011
N 10 від 24.10.2011
N 11 від 24.10.2011
N 16 від 26.12.2011 )

У зв'язку зі змінами, що сталися в чинному законодавстві, та з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням деяких норм процесуального права, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни і доповнення до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України, президії Вищого господарського суду України і рекомендацій президії Вищого господарського суду України.

( Пункт 1 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 16 від 26.12.2011 )

2. В абзаці першому пункту 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" слова і цифри "пунктами 1 і 3" замінити словами і цифрою "пунктом 1 частини першої".

3. У пункті 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України":

3.1. У підпункті 3.3:

3.1.1. Передостанній абзац викласти в такій редакції:

"У застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63 і пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України ( 1798-12 ) у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке";

3.1.2. Перше і друге речення останнього абзацу викласти в такій редакції:

"Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду";

3.2. Підпункт 3.9.1. - 2 викласти в такій редакції:

"3.9.1. - 2. Визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) ( 1798-12 ) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум державного мита";

3.3. Доповнити пункт підпунктом 3.9.2 такого змісту:

"3.9.2. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України) ( 1798-12 ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо".

( Пункт 4 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 7 від 17.05.2011 )

( Пункт 5 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 11 від 24.10.2011 )

6. У рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності":

6.1. В абзацах другому і третьому пункту 37 слова і цифри "частиною 1" і "частини 8" замінити відповідно словами і цифрою "частиною першою" і "пункту 8";

6.2. Абзац другий пункту 52 викласти в такій редакції:

"Визнання знака добре відомим та відповідно надання йому правової охорони - такої самої, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні - здійснюється незалежно від того, чи зареєстровано його в Україні".

( Пункт 8 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 10 від 24.10.2011 )

Голова Вищого господарського суду України С.Демченко