Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у
зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального
кодексу України

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5076-VI від 05.07.2012
N 5083-VI від 05.07.2012)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13-17, ст. 112):

1) пункт 56.22 статті 56 викласти в такій редакції:

"56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури апеляційного узгодження";

2) у пункті 58.4 статті 58:

абзац перший викласти в такій редакції:

"58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом";

в абзаці другому слова "рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами" замінити словами "судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами";

в абзаці третьому слова "порушення кримінальної справи" замінити словами "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

3) у статті 78:

у пункті 78.1:

підпункт 78.1.11 викласти в такій редакції:

"78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону";

в абзаці другому підпункту 78.1.12 слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

у пункті 78.2 слова "порушеної кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

пункт 78.3 викласти в такій редакції:

"78.3. Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України";

4) у пункті 85.5 статті 85 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

5) у пункті 86.9 статті 86 слова "кримінально-процесуальний закон" у всіх відмінках замінити словами "кримінальне процесуальне законодавство" у відповідному відмінку;

6) у підпункті 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 слова "кримінальній справі винесено рішення про її" замінити словами "кримінальному провадженні винесено рішення про його";

7) у підпунктах 159.3.10 та 159.3.11 пункту 159.3 статті 159 слова "Кримінально-процесуальним кодексом України" замінити словами "Кримінальним процесуальним кодексом України";

8) в абзаці п'ятому підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування".

2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 3-4, ст. 21):

1) у частині першій статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

2) у частині четвертій статті 6 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

3) у частині другій статті 35, частині четвертій статті 40, частині сьомій статті 46, частині третій статті 154 та частині шостій статті 166 слова "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";

4) у частині третій статті 43 слова "з іншої кримінальної справи" замінити словами "в іншому кримінальному провадженні";

5) у частині другій статті 57 слово "справи" замінити словами "кримінального провадження";

6) у частині другій статті 88 слова "по одній справі" замінити словами "в одному кримінальному провадженні";

7) текст статті 90 викласти в такій редакції:

"У порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора";

8) у частині першій статті 104:

в абзаці третьому слова "виявлення, попередження і розкриття" замінити словами "попередження і виявлення";

абзац п'ятий після слів "оперативно-розшукову діяльність" доповнити словами "або кримінальне провадження";

9) частину п'яту статті 113 викласти в такій редакції:

"5. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає";

10) в абзаці п'ятому статті 152 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження".

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) у частині першій статті 15 слова "щодо подання органу дізнання, слідчого" виключити;

2) частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:

"У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження";

3) назву та абзац перший статті 185-4 викласти в такій редакції:

"Стаття 185-4. Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта,
перекладача від явки до органів досудового
розслідування чи прокурора

Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора";

4) у статті 185-5:

назву доповнити словом "присяжного";

абзац перший після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного", а слова "на нього" замінити словами "на них";

5) у статті 185-6:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 185-6. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи
окремої постанови судді або протесту, припису чи
подання прокурора";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"Залишення посадовою особою без розгляду протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис";

6) у пункті 8 статті 247 слова "порушення по даному факту кримінальної справи" замінити словами "повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту";

7) статтю 253 викласти в такій редакції:

"Стаття 253. Передача матеріалів прокурору,
органу досудового розслідування

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування";

8) пункт 8 частини першої статті 255 викласти в такій редакції:

"8) слідчий, прокурор (частина четверта статті 184, стаття 185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11)";

9) статтю 263 викласти в такій редакції:

"Стаття 263. Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.

Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання";

10) у частині другій статті 284 слова "слідства чи дізнання" замінити словом "розслідування".

4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

1) у статті 48 слова "розслідування або розгляду справи в суді" замінити словами "кримінального провадження";

2) частину другу статті 53 після слів "винного в межах від тридцяти" доповнити словами "неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

3) статтю 65 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди";

4) у статті 75:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням".

У зв'язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою;

частину третю викласти в такій редакції:

"3. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом";

5) у частині третій статті 91 слова "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним";

6) частину шосту статті 369 викласти в такій редакції:

"6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до повідомлення їй про підозру у вчиненні злочину органу, службова особа якого наділена законом правом здійснювати повідомлення про підозру";

7) у статті 374:

в абзаці першому частини першої слова "особою, яка провадить дізнання" виключити;

в абзаці першому частини другої слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

8) доповнити статтями 381-1 та 389-1 такого змісту:

"Стаття 381-1. Невиконання слідчим вказівок прокурора

1. Умисне систематичне невиконання слідчим органу досудового розслідування законних вказівок прокурора, наданих ним письмово в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, при здійсненні кримінального провадження -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого";

"Стаття 389-1. Умисне невиконання угоди про примирення
або про визнання винуватості

1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватості -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років";

9) в абзаці першому частини першої статті 383 слова "органу дізнання" замінити словами "органу досудового розслідування";

10) у статті 385:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України";

у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

11) в абзаці першому статті 386 слово "слідства" замінити словом "розслідування";

12) у статті 387:

у назві слова "досудового слідства або дізнання" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування";

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"2. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність";

13) абзац перший частини першої статті 426 викласти в такій редакції:

"1. Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду".

5. У пункті 2 частини другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446) слова "кримінальних справах" замінити словами "кримінальному провадженні".

6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492):

1) у частині четвертій статті 110 слова "органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду";

2) у частині другій статті 120 слова "органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду".

7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):

1) частину другу статті 265 викласти в такій редакції:

"2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців";

2) у частині п'ятій статті 306 слова "чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи" замінити словами "чи під час кримінального провадження";

3) пункт 2 частини другої статті 1167 викласти в такій редакції:

"2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт";

4) статтю 1176 викласти в такій редакції:

"Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями,
діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову
діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

2. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

3. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.

4. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.

5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом".

8. У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 38-39, ст. 288):

1) у частині другій статті 308 слова "досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ" замінити словами "досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";

2) частину другу статті 328 викласти в такій редакції:

"У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження";

3) у статті 352:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України";

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України";

4) у частині першій статті 364 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

5) пункт 4 частини першої статті 391 виключити.

9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135):

1) у частині четвертій статті 164 слова "злочину, він порушує кримінальну справу" замінити словами "кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування";

2) у частині другій статті 228 слова "чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні" замінити словами "справою чи кримінальним провадженням".

10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., NN 47-52, ст. 349):

1) у назві слова "орган дізнання" замінити словами "службова особа, уповноважена на вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні";

2) частину першу викласти в такій редакції:

"Якщо на судні, що перебуває у плаванні, вчиняються діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, капітан судна уповноважений на вчинення процесуальних дій в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України та відповідною Інструкцією, яка затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства";

3) у частині другій слова "матеріали дізнання" замінити словами "зібрані матеріали";

4) у частині третій слова "кримінальним законодавством України" замінити словами "законом України про кримінальну відповідальність", а слова "кримінально-процесуальним" - словами "кримінальним процесуальним".

11. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41-45, ст. 529 із наступними змінами):

1) статтю 18 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення";

2) статтю 21 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.

Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення";

3) частину першу статті 24 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:

"8-1) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів";

4) частину першу статті 29 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:

"8-1) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випадках, передбачених процесуальним законом";

5) у статті 48:

у частині третій слова "Кримінальна справа щодо судді може бути порушена" замінити словами "Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

у частині четвертій слова "вмотивованої постанови" замінити словами "вмотивованого клопотання";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У разі, якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя)";

6) статтю 57 викласти в такій редакції:

"Стаття 57. Статус народного засідателя, присяжного

1. Народним засідателем, присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

2. Народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі, присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1-5 частини четвертої статті 54 цього Закону";

7) доповнити статтею 58-1 такого змісту:

"Стаття 58-1. Список присяжних

1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

2. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

3. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України";

8) у статті 59:

назву доповнити словом "присяжного";

частину першу після слів "Народним засідателем" доповнити словом "присяжним";

у частині другій:

абзац перший після слів "народних засідателів" доповнити словами "та списків присяжних";

пункт 2 доповнити словом "присяжного";

частину третю після слів "народних засідателів" доповнити словами "або списку присяжних";

9) у статті 60:

назву доповнити словом "присяжного";

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного головою відповідного суду";

абзац перший частини другої та частину третю після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя, присяжного у конкретній справі, у тому числі внаслідок відводу (самовідводу), здійснюється у порядку, встановленому процесуальним законом";

10) у статті 61:

назву після слів "народних засідателів" доповнити словом "присяжних";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом".

У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;

частину четверту після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";

частину п'яту після слів "народний засідатель" доповнити словом "присяжний";

11) у статті 62:

назву доповнити словом "присяжних";

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"1. Народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода";

третє речення частини другої після слів "народного засідателя" доповнити словами "чи присяжного";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. На народних засідателів та присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя, присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків";

12) статтю 63 виключити;

13) у пункті 1 частини першої статті 66 слова "в газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";

14) у частині першій статті 71 слова "в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";

15) пункт 7 частини першої статті 91 викласти в такій редакції:

"7) на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності";

16) статтю 115 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів".

12. У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303 із наступними змінами):

1) у статті 3 слова "та Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний та Митний";

2) текст статті 4 викласти в такій редакції:

"Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини";

3) у частині першій статті 5:

в абзаці восьмому слова "Державної кримінально-виконавчої служби України" замінити словами "Державної пенітенціарної служби України";

доповнити абзацом десятим такого змісту:

"органів державної митної служби - оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою";

4) у статті 6:

у частині першій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності";

частину другу викласти в такій редакції:

"Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках";

5) у статті 7:

у частині першій:

у пункті 1 слова "виявлення, припинення і розкриття" замінити словами "виявлення і припинення";

пункт 2 після слів "та ухвали" доповнити словами "слідчого судді";

у пункті 5 слова "з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних" замінити словами "з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів";

доповнити частинами другою - четвертою такого змісту:

"У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

У разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.

Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов'язковими до виконання оперативним підрозділом";

6) статтю 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність

Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;

8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України;

9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України;

10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;

11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України;

12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;

13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;

15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України;

18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України;

20) звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.

Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора.

До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів.

Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних із припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

Координація дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з тероризмом, здійснюється Службою безпеки України.

Розвідувальним органам України надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту 7 у частині негласного виявлення та фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину";

7) у статті 9:

частину першу після слів "державного кордону" доповнити словами "органу державної митної служби";

у частині другій:

слово "адміністрацією" замінити словом "службою";

після слів "державного кордону" доповнити словами "Державною митною службою України";

у частині третій:

перше речення викласти в такій редакції:

"На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа";

після слів "податкової міліції" доповнити словами "органу Державної митної служби України";

доповнити реченням такого змісту: "Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор";

у частині п'ятій слова "суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину" замінити словами "слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину";

у частині восьмій слово "адміністрація" замінити словом "служба", а після слів "виконання покарань" доповнити словами "Державна митна служба України";

у частині десятій слова "нерозкриті злочини" виключити;

частину одинадцяту після слів "на запит органів" доповнити словом "досудового";

частини чотирнадцяту та п'ятнадцяту викласти в такій редакції:

"Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.

Спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави";

8) у статті 9-1:

у частині першій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) щодо невстановлених осіб, які готують вчинення злочину, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку";

пункт 2 виключити;

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці до вчинення злочину, - до встановлення та фіксації фактичних даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, але не більше шести місяців";

частини другу та третю викласти в такій редакції:

"За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці тяжкого чи особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Державної митної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками за погодженням із Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.

Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової служби України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Державної митної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України за погодженням із Генеральним прокурором України або його заступником. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором";

9) у статті 9-2:

у частині першій:

у пункті 1 слова "від органів розслідування" замінити словами "від органів досудового розслідування, слідчого судді";

у пункті 2 слово "постановою" виключити;

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) закриття кримінального провадження слідчим, прокурором або судом";

частину другу викласти в такій редакції:

"Про закриття оперативно-розшукової справи складається вмотивована постанова, що затверджується посадовою чи службовою особою, якій згідно зі статтею 9 цього Закону надано право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи. Про закриття оперативно-розшукової справи у триденний строк письмово повідомляється відповідний прокурор, який протягом 10 діб з моменту одержання повідомлення перевіряє додержання законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності у цій справі. До завершення такої перевірки забороняється знищення оперативно-розшукової справи. Якщо у такій справі здійснювалися оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається також до цього суду у триденний строк";

10) у статті 10:

у пункті 1 слова "порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій" замінити словами "початку досудового розслідування";

у пункті 2 слова "кримінальній справі" замінити словами "кримінальному провадженні";

пункт 3 після слів "для попередження" доповнити словом "виявлення";

11) частину четверту статті 11 викласти в такій редакції:

"Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру";

12) у частині третій статті 12 слово "розкриттю" замінити словом "виявленню";

13) у статті 14:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Керівники міських, районних, міжрайонних, районних в містах та прирівняних до них прокуратур, а також призначені ними прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів".

У зв'язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою;

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

"4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні".

13. У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793 із наступними змінами):

1) частину четверту статті 7 викласти в такій редакції:

"Ніхто не має права без дозволу прокурора розголошувати дані перевірок і досудового розслідування до їх закінчення";

2) у частині другій статті 8 слова "або слідчого" виключити;

3) у статті 13:

частину першу викласти в такій редакції:

"Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур";

частину другу виключити;

4) у статті 15:

у пункті 6 частини першої слова "слідчих прокуратури" виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"Письмові вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування";

5) статтю 16 доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"Прокурори міст з районним поділом здійснюють загальне керівництво підпорядкованими районними прокуратурами і контроль за їх діяльністю, вносять прокурору вищого рівня пропозиції про зміну штатної чисельності підпорядкованих прокуратур, присвоєння класних чинів працівникам цих прокуратур, їх заохочення та накладення на них стягнень.

Прокуратури міст з районним поділом не підміняють підпорядковані прокуратури та не дублюють їх функції";

6) статтю 17 виключити;

7) у пункті 3 частини другої статті 20 слова "порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу" замінити словами "у встановленому законом порядку починати досудове розслідування, порушувати";

8) у статті 29:

у частині другій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань";

у пункті 2 слова "вчинений злочин" замінити словами "вчинене кримінальне правопорушення";

у пункті 4 слова "громадян, які перебувають під слідством" замінити словами "осіб при здійсненні кримінального провадження";

у пункті 5 слово "злочинам" замінити словами "кримінальним правопорушенням";

у частині третій слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";

9) статті 30, 32, 33, 36 та 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами,
які проводять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання і досудове слідство

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):

1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;

2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;

3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення";

"Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора

Письмові вказівки прокурора, його заступника органам, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, які надаються відповідно до положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінального процесуального кодексу України, є обов'язковими для цих органів.

Стаття 33. Пред'явлення цивільного позову у
кримінальному провадженні

З метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні";

"Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді

Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час судового провадження прокурор має право змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися від обвинувачення у випадках та порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України";

"Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора

Право внесення апеляційної, касаційної скарги на рішення, ухвали і постанови судів у цивільних, адміністративних, господарських справах надається прокурору і заступнику прокурора у межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні чи касаційні скарги тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.

Право внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення в кримінальному провадженні надається службовим особам органів прокуратури, які брали участь у судовому розгляді як прокурори, а також прокурору вищого рівня - Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняним до них прокурорам, їх заступникам";

10) у статті 40:

у назві слова "відкликання справи із суду" виключити;

у частині другій слова "відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду" виключити;

11) у назві глави 4 слова "у кримінальних справах" замінити словами "у кримінальному провадженні";

12) у статті 46:

у назві слова "і слідчих" виключити;

слова "і слідчими", "слідчих прокуратури", "і слідчий", "і слідчі прокуратури", "або слідчого прокуратури" виключити;

у частині третій слово "підписують" замінити словом "підписує";

13) статтю 46-1 виключити;

14) у статті 46-2 слова "і слідчі" виключити;

15) у частині першій статті 47 слова "і слідчим органів прокуратури" виключити;

16) у статті 48:

у назві слова "і слідчих" виключити;

у частинах першій та третій слова "і слідчі" виключити;

у частині другій слова "Прокурорсько-слідчі" замінити словом "Прокурорські";

17) у статті 49 слова "і слідчі прокуратури", "і слідчі", "та слідчі прокуратури" в усіх відмінках виключити;

18) у статті 50:

слова "або слідчим прокуратури", "слідчому", "слідчий прокуратури", "і слідчі прокуратури" виключити;

у частині першій слова "і слідчий прокуратури знаходяться" замінити словом "знаходиться";

19) назву статті 50-1 доповнити словом "прокуратури";

20) частини шосту та сьому статті 52 виключити;

21) у статті 55 слова "і слідчі прокуратури" виключити;

22) статтю 56 викласти в такій редакції:

"Стаття 56. Роз'яснення поняття "прокурор"

Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п'ятій і сьомій статті 46, статті 462, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 501 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції".

14. У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20 із наступними змінами):

1) у статті 2:

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"виявлення кримінальних правопорушень";

після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством".

У зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий вважати відповідно абзацами сьомим - десятим;

абзац восьмий після слів "від злочинних" доповнити словами "та кримінально протиправних";

2) у частині першій статті 10:

у пункті 2 слова "припиняти та розкривати злочини" замінити словами "і припиняти кримінальні правопорушення";

у пункті 3 слово "злочини" замінити словом "кримінальні";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством";

у пункті 7 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

у пункті 9 слова "дізнання, слідства" замінити словами "досудового розслідування, слідчого судді";

пункт 11 після слів "прокурора, слідчого" доповнити словами "слідчого судді";

3) у статті 11:

у частині першій:

пункти 3, 5 та 9 викласти в такій редакції:

"3) викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні";

"5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складення протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;

осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України";

"9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

доповнити пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) застосовувати до особи електронні засоби контролю в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 10 слова "фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів" виключити;

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту";

у пункті 12 слова "кіно-, фото- і звукофіксацію" замінити словами "аудіо-, відео-, фотофіксацію";

підпункт "в" пункту 15 після слів "перебуває під" доповнити словами "домашнім арештом або";

у пункті 21-1 слово "злочину" замінити словом "кримінального";

у пункті 29 слово "злочинністю" замінити словами "кримінальними правопорушеннями";

у частині другій слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", а слова "абзацами другим, третім, четвертим, шостим" замінити словами "абзацами другим, третім";

4) у статті 13:

у частині третій:

слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Органам міліції забороняється направлення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення проведення слідчих дій, використання при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів тощо), а також демонстрація зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину та наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлено досягнення її мети. Дії, передбачені цією частиною статті, можуть бути здійснені лише з дозволу прокурора, крім невідкладних випадків, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до неможливості досягнення її мети (у такому разі прокурор невідкладно повідомляється про здійснення відповідних дій)".

15. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 382 із наступними змінами):

1) у статті 24:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень";

у пункті 12 слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";

2) у статті 25:

у пункті 7 частини першої слова "з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин" замінити словами "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 6 частини другої слова та речення "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

частину третю виключити.

16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 12, ст. 89; 2006 р., N 14, ст. 116) викласти в такій редакції:

"6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, виконувачем його обов'язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора України заступниками Генерального прокурора України".

17. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 1, ст. 1; 2004 р., N 8, ст. 66; 2006 р., N 12, ст. 102):

1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування";

2) у статті 1:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян";

у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

3) у статті 2:

у частині першій:

пункти 1-1 та 2 викласти в такій редакції:

"1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати";

пункт 3 виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів";

4) у пункті 2 статті 3 слова "дізнання чи досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

5) у частині п'ятій статті 4 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

6) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати";

7) у статті 11:

у частинах першій та третій слово "дізнання" замінити словами "що здійснює оперативно-розшукову діяльність";

частину другу викласти в такій редакції:

"У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання";

8) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції";

9) статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат".

18. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 50; 2003 р., N 29, ст. 233; 2009 р., N 36-37, ст. 511):

1) підпункти "б" та "д" пункту 1 статті 2 викласти в такій редакції:

"б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення";

"д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та прокурорів";

2) у статті 4 слова "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний", а слова "Про статус суддів" замінити словами "Про судоустрій і статус суддів";

3) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

"У разі якщо є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування".

19. У Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 51; 2003 р., N 16, ст. 124; 2005 р., N 11, ст. 198; 2009 р., N 36-37, ст. 511):

1) у статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", а слово "справ" - словом "проваджень";

2) пункти "а", "б" та "г" статті 2 викласти в такій редакції:

"а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;

б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні";

"г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням";

3) у статті 3:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України";

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

"Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами";

4) у статті 4 слова "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";

5) пункт "в" частини першої статті 5 викласти в такій редакції:

"в) вимагати від слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів";

6) пункт "в" частини другої статті 6 викласти в такій редакції:

"в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів";

7) у статті 15:

пункти "а" та "в" викласти в такій редакції:

"а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження";

"в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання";

у пункті "б" слова "поза візуальним спостереженням" замінити словами "поза візуальним та аудіоспостереженням", а слова "кримінально-процесуального" - словами "кримінального процесуального";

8) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Закрите судове засідання

1. У випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

2. У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання";

9) у частині другій статті 19 слова "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";

10) у статті 22:

у частині другій:

перше речення абзацу першого викласти в такій редакції:

"2. Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки";

абзац другий викласти в такій редакції:

"У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування";

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки";

в абзаці першому частини п'ятої слова "дізнання, слідчим, прокурором, судом" замінити словами "слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом".

20. У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358; 2010 р., N 4, ст. 34; 2011 р., N 23, ст. 160):

1) у статтях 4 та 11 слова "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;

2) у статті 12:

у пункті 3 слова "кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";

у підпункті "б" пункту 4 слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 5 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і органи Служби безпеки України кримінальні провадження, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України";

3) статті 14 та 15 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Використання учасників організованих злочинних
угруповань у боротьбі з організованою злочинністю

1. Для здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю учасники організованих злочинних угруповань можуть залучатися до співробітництва в порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

2. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судового провадження сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним чи юридичним особам або державі.

Стаття 15. Використання спеціальних технічних засобів
у боротьбі з організованою злочинністю

1. У боротьбі з організованою злочинністю спеціальним підрозділам органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надається право використовувати спеціальні технічні засоби у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України";

4) в абзаці першому пункту 6 статті 16 слова "кримінальні справи" замінити словами "кримінальні провадження";

5) пункти "в" та "г" пункту 1 статті 25 виключити;

6) у статті 26:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цих кримінальних провадженнях у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи";

у пункті 5 слова "мають право давати санкції на арешт та інші повноваження" замінити словами "здійснюють повноваження".

21. У Законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 360 із наступними змінами):

1) частини першу та другу статті 1 викласти в такій редакції:

"Попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України";

2) у статті 2 слова "слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі" замінити словами "органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню";

3) у статті 3 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою", а слова "Кримінально-процесуального" - словами "Кримінального процесуального";

4) у частинах першій та третій статті 4 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

5) у частині третій статті 7 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

6) абзац третій частини другої статті 8 викласти в такій редакції:

"неповнолітніх - окремо від дорослих";

7) у статті 9:

в абзаці сьомому частини першої слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

у частині четвертій слова "взяття під варту в зв'язку з провадженням в іншій справі" замінити словами "тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням";

8) у статті 12:

частину першу викласти в такій редакції:

"Побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин";

у частині другій слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";

частину третю доповнити реченням такого змісту: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців та Урядом України";

частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Побачення осіб, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, зі співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців проводяться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження захисника щодо здійснення захисту особи, яка тримається під вартою, підтверджуються відповідно до статті 50 Кримінального процесуального кодексу України. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення";

9) у статті 13:

у частині першій слова "в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "які здійснюють кримінальне провадження";

у частині третій слова "особи, яка провадить дізнання, або" замінити словами "чи рішення";

у частині четвертій слова "постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою" замінити словами "в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, а також оскарження ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщаються особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування";

у частині шостій слова "провадженням у справі" замінити словами "кримінальним провадженням";

у частині дев'ятій слова "у справі" замінити словами "у кримінальному провадженні", а слова "статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України" - словами "положень Кримінального процесуального кодексу України";

10) у частині першій статті 16 слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";

11) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Підстави та порядок звільнення осіб,
що тримаються під вартою

Підставами для звільнення з-під варти є:

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;

припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною першою статті 583 Кримінального процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомивши про це прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.

Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг";

12) у частині третій статті 21:

в абзаці четвертому слова "слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)" замінити словами "слідчого, прокурора, слідчого судді та суду";

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати у друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, що тримаються під вартою, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань".

22. У Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 29, ст. 392):

1) у пункті 27 частини першої статті 1 та частині шістнадцятій статті 12 слова "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;

2) пункт 18 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:

"18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом";

3) у частині шостій статті 22 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".

23. Частину третю статті 88 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 19-20, ст. 142) викласти в такій редакції:

"3. Державний виконавець зобов'язаний надати доступ до документів виконавчого провадження на виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. У разі якщо в ухвалі слідчого судді, суду міститься розпорядження про надання можливості вилучення документів, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Копія ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, опис документів, які були вилучені на її виконання, додаються до документів виконавчого провадження".

24. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 2009 р., N 13, ст. 161):

1) у частині шостій статті 8 слова "органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням", а слова "або кримінальними" виключити;

2) у підпункті "г" пункту 2 частини першої статті 12 слова "винесення постанови про припинення кримінальної справи" замінити словами "закриття кримінального провадження".

25. У пункті 2 частини десятої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".

26. У пункті 12 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 21, ст. 144) слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".

27. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 14-17, ст. 133):

1) у частині п'ятій статті 174 слова "прокуратури для порушення кримінальної справи" замінити словами "досудового розслідування для здійснення досудового розслідування";

2) у частині третій статті 176 слова "висновку, передбачених Кримінально-процесуальним" замінити словами "акта, передбачених Кримінальним процесуальним";

3) у частині другій статті 218 слова "органами досудового слідства" замінити словом "прокурором";

4) у частині третій статті 220 слово "справи" замінити словами "кримінального провадження".

28. У пункті 5 частини п'ятої статті 2 Закону України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 6, ст. 46) слова "кримінально-процесуальних" виключити.

29. Пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 11, ст. 140) виключити.

30. Частину третю статті 7 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 46, ст. 366) викласти в такій редакції:

"Контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних і контррозвідувальних органів України, оперативних підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також органів досудового розслідування здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про Службу безпеки України", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України", інших законів та Кримінального процесуального кодексу України".

31. Статтю 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 40, ст. 290; 2005 р., N 51, ст. 552; 2006 р., N 21, ст. 171) викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Особливості повідомлення про підозру у вчиненні
кримінального правопорушення депутату місцевої ради

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень.

Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

2. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу".

32. У Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 32, ст. 225; 2005 р., N 3, ст. 76; 2010 р., N 19, ст. 151):

1) у статті 1 слова "розкриття і" виключити;

2) у частині першій статті 3:

абзац п'ятий виключити;

в абзаці одинадцятому слова "іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";

3) у статті 5:

абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої виключити;

у частині одинадцятій слово "дізнання" виключити;

4) у статті 7:

пункти 3 та 11 викласти в такій редакції:

"3) викликати осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті, для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні";

"11) вести облік кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України та проводити періодичні звірки з даними відповідних прокуратур";

абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:

"підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання";

пункти 10 та 29 виключити;

5) у статті 8:

у пункті 1 слова "розкривати і" виключити;

пункт 3 виключити;

у пункті 6 слова "від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства" замінити словами "від органів досудового розслідування";

у пункті 10 слова "швидкого і повного розкриття злочинів та" виключити.

33. У пункті 2 частини десятої статті 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".

34. У пункті 2 частини першої статті 10 Закону України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 41, ст. 197) слова "або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено".

35. Частину чотирнадцяту статті 18 Закону України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 13, ст. 65) викласти в такій редакції:

"Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню".

36. У частині другій статті 16 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 51-52, ст. 446) слова "цивільних та кримінальних справ" замінити словами "цивільних справ та кримінального провадження".

37. У Законі України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 19, ст. 143):

1) пункт 2 частини четвертої статті 6 викласти в такій редакції:

"2) провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду";

2) у частині першій статті 19 слова "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним".

38. В абзаці другому частини дев'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 365; 2011 р., N 23, ст. 160) слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством".

39. В абзаці сімнадцятому статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 194; 2005 р., N 3, ст. 76), слова "у разі вчинення військовослужбовцем злочину порушувати кримінальну справу і провадити дізнання" замінити словами "у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення письмово повідомити про це орган досудового розслідування".

40. У Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 196; 2005 р., N 3, ст. 76):

1) у статті 23:

частину першу викласти в такій редакції:

"23. Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах";

у частині другій:

в абзаці другому слово "дізнання" виключити;

абзац восьмий виключити;

в абзаці п'ятнадцятому слова "органам дізнання, органам досудового слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";

в абзаці двадцять четвертому слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "органів досудового розслідування";

2) абзац другий частини першої статті 218 викласти в такій редакції:

"приймати за вказівкою начальника гауптвахти (чергового органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) заарештованих під охорону на підставі ухвали чи вироку суду, постанови слідчого, прокурора";

3) абзаци перший та третій пункту 27 додатка 12 викласти в такій редакції:

"27. Порядок тримання та охорони на гауптвахті і під час переміщення поза гауптвахтою військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, затриманих правоохоронними органами, встановлює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні за погодженням із відповідним прокурором";

"Відповідні прокурори, їх заступники і помічники з метою здійснення нагляду за додержанням законів, а також слідчі при здійсненні досудового розслідування за пред'явленням посвідчення особи допускаються у будь-який час на гарнізонну гауптвахту черговим варт із повідомленням військовому комендантові, а на військову гауптвахту - черговим частини із повідомленням командирові військової частини".

41. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 197; 2005 р., N 3, ст. 76):

1) частини другу та третю статті 45 викласти в такій редакції:

"За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом";

2) частину четверту статті 85 викласти в такій редакції:

"Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування".

42. У статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 29, ст. 245):

частину другу викласти в такій редакції:

"У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці";

у частині третій слова "провадження в кримінальній справі чи" замінити словами "кримінального провадження або провадження у".

43. У частині третій статті 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 20, ст. 99) слова "Кримінальну справу проти Уповноваженого може бути порушено" замінити словами "Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому".

44. Частину другу статті 37 Закону України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 43, ст. 212) викласти в такій редакції:

"Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові Рахункової палати, Першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам, Секретарю Рахункової палати може бути здійснено лише Генеральним прокурором України".

45. Статтю 25 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 14, ст. 168) викласти в такій редакції:

"Стаття 25. Особливості повідомлення про підозру у
вчиненні кримінального правопорушення депутату
Верховної Ради Автономної Республіки Крим

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату може бути здійснено Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором Автономної Республіки Крим.

2. Про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату, а також про обраний щодо нього запобіжний захід відповідний прокурор або суд, що здійснив повідомлення про підозру або обрав запобіжний захід, повідомляють Верховну Раду Автономної Республіки Крим не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру або обрання запобіжного заходу".

46. В абзаці четвертому частини третьої статті 40 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; із змінами, внесеними Законом України від 18 жовтня 2011 року N 3925-VI) слова "порушення кримінальної справи щодо даної фізичної або юридичної особи" замінити словами "повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення даній особі".

47. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 28, ст. 232; 2005 р., N 1, ст. 14):

1) у статті 1 слова "органів дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "органів досудового розслідування чи суду";

2) в абзаці четвертому частини першої статті 4 слова "дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду";

3) у пункті 2 частини першої статті 12 слова "органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду" замінити словами "особи або органу, які залучили експерта, судді, суду";

4) у статті 15:

частину другу викласти в такій редакції:

"Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України";

частину третю доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника".

У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою;

5) частину другу статті 20 викласти в такій редакції:

"Державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності".

48. Абзаци другий та третій частини другої статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" викласти в такій редакції:

"йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;

його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання".

49. У частині першій статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 18, ст. 101):

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень";

у пункті 4 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".

50. У статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 110):

1) у пункті 6 частини п'ятої слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

2) у частині сьомій слова "винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи" замінити словами "ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження";

3) частину тринадцяту викласти в такій редакції:

"Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України";

4) у пункті 2 частини чотирнадцятої слова "номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу" замінити словами "номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".

51. У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324):

1) у частині чотирнадцятій статті 17 слова "щодо яких провадиться дізнання чи досудове слідство" замінити словами "яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

2) частину п'яту статті 38 викласти в такій редакції:

"5. Органи досудового розслідування зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов'язаних, які набрали законної сили".

52. У пункті 5 статті 28 Закону України "Про державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 2, ст. 5; 2003 р., N 27, ст. 209) слова "органам дізнання і слідства" замінити словами "органам досудового розслідування".

53. Пункт 5 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 27, ст. 208) викласти в такій редакції:

"5) організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами".

54. Абзац сьомий частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 350; 2008 р., N 24, ст. 237; 2010 р., N 5, ст. 44) викласти в такій редакції:

"передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення".

55. В абзаці п'ятнадцятому частини першої статті 30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 39, ст. 488; 2009 р., N 15, ст. 188) слова "дізнання та" виключити.

56. У частині другій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389; 2010 р., N 34, ст. 482, ст. 486, N 48, ст. 566; 2011 р., N 23, ст. 160, N 48-49, ст. 536, N 50, ст. 543) слова "дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства" замінити словами "прокурорського нагляду, досудового розслідування".

57. Частину третю статті 23 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 23, ст. 148) викласти в такій редакції:

"За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю інформує про це відповідні органи досудового розслідування".

58. У статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 28, ст. 224) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування".

59. У статті 11 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 176) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування".

60. В абзаці одинадцятому пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 49, ст. 428; 2010 р., N 46, ст. 537) слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування".

61. У пункті 11 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84; 2012 р., N 2-3, ст. 3) слова "злочину, органам дізнання чи досудового слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".

62. В абзаці сьомому частини першої статті 15 Закону України "Про лікарські засоби" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 22, ст. 86; 2006 р., N 22, ст. 184) слова "злочину, органам дізнання чи попереднього слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".

63. У частині третій статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 38, ст. 315; 2001 р., N 7, ст. 34) слова "постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду" замінити словами "постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого або відповідно до рішення суду".

64. У Законі України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 10, ст. 62; 2003 р., N 27, ст. 209):

1) статті 4 та 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Контрольована поставка

З метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому, в кожному окремому випадку за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України може використовуватися метод контрольованої поставки, тобто допуск під контролем і оперативним наглядом відповідних органів ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Контрольована поставка може використовуватися також щодо незаконного перевезення та пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які здійснюються в межах території України.

Підстави проведення контрольованої поставки визначаються Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України, Митним кодексом України. Порядок проведення контрольованої поставки визначається нормативним актом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України і Міністерством юстиції України.

Стаття 5. Оперативна закупка

Для одержання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, може бути проведена оперативна закупка - операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Підстави проведення оперативної закупки визначаються Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України. Порядок проведення оперативної закупки визначається нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України";

2) частину третю статті 6 виключити.

(Пункт 65 виключено на підставі Закону N.5083-VI від 05.07.2012)

66. У частині першій статті 18 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 30, ст. 409):

у пунктах 10 та 14 слово "злочини" в усіх відмінках замінити словами "кримінальні правопорушення" у відповідному відмінку;

пункт 12 викласти в такій редакції:

"12) виявляти, припиняти кримінальні правопорушення, вчинені в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, брати участь в їх розкритті у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України".

67. У частині третій статті 14 Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 21, ст. 158) слова "порушення кримінальної справи проти нього" замінити словами "повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".

68. В абзаці першому частини другої статті 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 43, ст. 214) слова "орган дізнання, слідства" замінити словами "орган досудового розслідування".

69. Перше речення частини восьмої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 2009 р., N 24, ст. 296) викласти в такій редакції:

"Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які звільнені зі служби у зв'язку із засудженням або притягненням до кримінальної відповідальності, стосовно яких за відсутністю події або складу злочину чи за недоведеністю їхньої участі у вчиненні злочину були винесені відповідно виправдувальний вирок або ухвала суду про закриття щодо них кримінального провадження, а також членам сімей військовослужбовців, інших осіб, щодо яких ухвала суду про закриття кримінального провадження винесена посмертно, пенсії обчислюються за наявності в них права на пенсію за цим Законом із розміру існуючих на день призначення пенсії окладів грошового забезпечення, встановлених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців, інших зазначених осіб".

70. У статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212):

частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею";

частину четверту доповнити словами "крім випадків, установлених цим Законом".

(Пункт 71 розділу I втратив чинність на підставі Закону N 5076-VI від 05.07.2012)

72. У частині першій статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 32, ст. 314) слово "слідства" замінити словами "досудового розслідування".

73. Пункт "а" частини першої статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 580) викласти в такій редакції:

"а) осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування або судове провадження до постановлення судом обвинувального вироку".

74. У Законі України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577):

1) пункти 5-8 частини першої статті 14 викласти в такій редакції:

"5) особи, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону;

6) особи, до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо слідчий суддя, суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця";

2) пункт 3 частини першої статті 17 викласти в такій редакції:

"3) забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії";

3) частину шосту статті 19 викласти в такій редакції:

"6. У разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника";

4) у частині третій статті 21 слова "при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді" замінити словами "у кримінальному провадженні";

5) у пункті 1 частини першої статті 25 слова "при провадженні дізнання, досудового слідства, розгляді кримінальної справи в суді" замінити словами "у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження";

6) у пункті 4 розділу VI "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" слова "особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд" замінити словами "слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд".

75. Абзац шостий частини п'ятої статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 5, ст. 21; 2011 р., N 34, ст. 343) викласти в такій редакції:

"проводять згідно з чинним законодавством перевірки, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України, крім:

підпункту 2 пункту 4, підпункту 3 пункту 8, підпунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 16 пункту 11, підпунктів 3, 5, 13, 20, 22 пункту 13, абзаців четвертого та п'ятого підпункту 4 пункту 14 розділу I цього Закону, які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

положень пункту 12 розділу I цього Закону щодо здійснення органами Державної митної служби України оперативно-розшукової діяльності, які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Законом;

підпункту 2, абзацу другого підпункту 4, підпунктів 6, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21 пункту 13 розділу I цього Закону, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Законом;

пункту 2 цього розділу, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України:

1) до 1 січня 2013 року:

забезпечити вилучення майна (рухомого і нерухомого), що використовується для розміщення та забезпечення діяльності військових прокуратур, з оперативного управління Міністерства оборони України та його безоплатну передачу до сфери управління Генеральної прокуратури України;

забезпечити передачу бюджетних призначень на утримання військових прокуратур у 2012 році від Міністерства оборони України до Генеральної прокуратури України в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України;

2) починаючи з 2013 року бюджетні призначення, які передбачалися Міністерству оборони України на утримання військових прокуратур, виділяти Генеральній прокуратурі України.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 13 квітня 2012 року
N 4652-VI

Парус Iнтернет-Консультант

Редакции