Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про державні гарантії відновлення заощаджень
громадян України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 8, ст. 60 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 8/97-ВР від 17.01.97, ВВР, 1997, N 8, ст. 61
N 201/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.240 )

( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )

( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 -
зміни діють по 31 грудня 2008 року )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4912-VI від 07.06.2012 -
набирає чинності з 01.01.2013 р. )

Стаття 1. На підставі цього Закону встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, у тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходилися на рахунках зазначених установ не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років.

Дія цього Закону поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України. ( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007; в редакції Закону N 4912-VI від 07.06.2012 )

Стаття 2. Держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.

Стаття 3. Встановити, що заощадження громадян, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, відновлюються у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року.

( Частину другу статті 3 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 )

Стаття 4. Компенсація зазначених у частині першій статті 1 цього Закону заощаджень громадян проводиться в порядку, встановленому статтями 6 і 7 цього Закону, та гарантується державою в сумі, яка на 1 жовтня 1996 року становить 131,96 млрд. гривень, у тому числі:

грошові заощадження - 121,90;

страхові внески - 7,77;

облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року - 0,61;

облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року - 1,05;

державні казначейські зобов'язання СРСР - 0,21;

сертифікати Ощадного банку СРСР - 0,42. ( Стаття 4 в редакції Закону N 8/97-ВР від 17.01.97 )

Стаття 5. Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.

Стаття 6. Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться починаючи з 1997 року в грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України та інших формах відповідно до законодавства.

Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в таких установах, проводиться їх власникам у готівковій чи безготівковій формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему "Реєстр вкладників заощаджень громадян" відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку. Обслуговування громадян, пов'язане із внесенням зазначених відомостей, здійснюється безоплатно.

Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.

Порядок проведення компенсації, у тому числі перерахування коштів, передбачених у Державному бюджеті України, установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України може залучати для проведення компенсаційних виплат позабюджетні кошти, у тому числі кошти, залучені до Державного бюджету України через спеціальні податки, встановлені законами України, а також від здійснення операцій з державними цінними паперами.

Погашення відновлених заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, здійснюється на загальних підставах відповідно до сум, визначених у Державному бюджеті України. ( Стаття 6 в редакції Закону N 8/97-ВР від 17.01.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007; в редакції Закону N 4912-VI від 07.06.2012 )

Стаття 7. Заощадження повертаються поетапно, залежно від суми вкладу в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.

Перелік груп вкладників і порядок проведення виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України. ( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 201/98-ВР від 24.03.98, N 107-VI від 28.12.2007; в редакції Закону N 4912-VI від 07.06.2012 )

Стаття 8. У разі смерті вкладника спадкоємці або інші особи, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або громадських організацій, які взяли на себе організацію похорону, можуть за умови пред'явлення ощадної книжки або страхового свідоцтва вкладника та свідоцтва про його смерть одержати в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху за місцезнаходженням вкладу або страхового внеску частину проіндексованого вкладу чи страхового внеску для організації похорону та проведення необхідних відповідно до національних традицій поминально-ритуальних заходів, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. ( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 201/98-ВР від 24.03.98; в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007, N 4912-VI від 07.06.2012 )

Стаття 8-1. Установити, що у 2008 році компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та у придбані на території України державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам станом на 1 січня 2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 гривень на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими заощадженнями громадян понад розмір, встановлений в абзаці першому цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України в рахунок часткової сплати за купівлю товарів довготривалого використання, в тому числі житла, за встановленим Кабінетом Міністрів України переліком груп товарів. ( Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 )

Стаття 9. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 21 листопада 1996 року
N 537/96-ВР