Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ
30.10.2012 N 7

Про необхідність усунення
Міністерством економічного розвитку і торгівлі,
Міністерством екології та природних ресурсів України
та Державною митною службою України порушень принципів
державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України
від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної
політики у сфері господарської діяльності"

(Додатково див. Постанову
Окружного адміністративного суду м. Києва
N 2а-16345/12/2670 від 31.01.2013)

На виконання вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", здійснюючи експертизу нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва встановила наступне:

Наказом Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.07.2009 за N 717/16733) затверджено Порядок здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах (далі - Порядок).

За результатом здійсненої експертизи Порядку встановлено, що його положення не відповідають визначеним статтями 4 та 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" принципам державної регуляторної політики.

Відповідно до Порядку підставою для митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах є наявність у єдиному адміністративному документі форми МД-2 особистої печатки "Ввіз дозволено" державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища територіальних органів та спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яка проставляється після складання відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту.

В свою чергу, Відомість складається за умови наявності договору з Державною компанією "Укрекокомресурси" (далі - Компанія), щодо організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів або за наявності підтверджуючих документів щодо самостійного приймання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів.

Законом України "Про відходи" (далі - Закон) не передбачено обов'язкове укладання імпортерами товарів в тарі та пакувальних матеріалах договору - на організацію збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів.

Водночас стаття 17 цього Закону закріплює за суб'єктами господарювання у сфері поводження з відходами обов'язок "забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію".

Тобто, суб'єкти господарювання мають здійснювати самостійно приймання та утилізацію тари та матеріалів або укладати угоди з відповідними організаціями, щоб передбачали приймання та утилізацію відходів, а не організацію цього процесу.

Таким чином, відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вищезазначені положення Порядку носять антиконкурентний характер, оскільки органам влади забороняється пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів.

Разом з цим, даний Порядок суперечить державній політиці щодо здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, відповідно до ст. 4 частини 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також, виходячи з редакції зазначеного Порядку, підставою для митного оформлення імпортних товарів у тарі та пакувальних матеріалах є наявність особистої печатки "Ввіз дозволено" держекоінспектора у лівому нижньому кутку на зворотному боці аркуша з позначенням 1/6 єдиного адміністративного документа форми МД-2.

Враховуючи викладене, спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 встановлено обмеження на ввезення товарів у тарі та упаковці.

Водночас відповідно до вимог статті 197 Митного кодексу України обмеження на переміщення через митний кордон України окремих товарів встановлюються законом. Митне оформлення таких товарів здійснюється митними органами на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів митним органам передбачено законами України.

В свою чергу, на сьогоднішній день, на рівні закону не передбачено обмежень на ввезення товарів у тарі та упаковці.

Таким чином, ураховуючи викладене, задекларований Порядком механізм митного оформлення товарів суперечить вимогам митного законодавства України.

Крім того, Порядок суперечить ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 42 Конституції України, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України, а саме:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом;

- сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

- органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів;

- суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству;

- органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.

З урахуванням вищезазначеного, Порядок не відповідає основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтями 4 та 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема щодо:

- недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти;

- доцільності - обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

- адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

- збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва ВИРІШЕНО:

- запропонувати Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України та Державній митній службі України:

- скасувати спільний наказ Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах".

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про визнання таким, що втратив чинність, спільного наказу Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" та подання не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення до спеціально уповноваженого органу копії проекту акта.

У разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" строку, дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення спеціально уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики та
розвитку підприємництва
М.Ю. Бродський