Про Правила благоустрою міста Києва

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
II сесія VI скликання

РІШЕННЯ
25.12.2008 N 1051/1051

Про Правила благоустрою міста Києва

(Із змінами і доповненнями, внесеними
рішеннями Київської міської ради
N 462/1518 від 21.05.2009
N 462-1/1518 від 21.05.2009
N 525/2594 від 29.10.2009
N 176/4988 від 28.10.2010
N 35/6251 від 22.09.2011
N 384/6600 від 27.10.2011
N 587/7924 від 24.05.2012
N 668/8005 від 12.07.2012
N 20/8304 від 20.09.2012
N 488/8772 від 29.11.2012
N 680/8964 від 25.12.2012
N 55/55 від 04.09.2014)

(Протест заступника Генерального прокурора України
від 17 липня 2009 року N 07/111-222вх-09 на
пункт 17.7 Правил благоустрою міста Києва,
затверджених цим рішенням, відхилено згідно з
рішенням Київської міської ради
N 742/2811 від 27.11.2009)

Відповідно до вимог частини другої статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити Правила благоустрою міста Києва, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність у відповідності з Кодексом України про адміністративні правопорушення, згідно з додатком.

2. Дія рішення поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування, що знаходяться в межах міста Києва, а також громадян.

3. Відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та пункту 2 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення надати повноваження Головному управлінню контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання функцій Інспекції з благоустрою міста Києва - складати протоколи про адміністративні правопорушення з виявлених порушень Правил благоустрою міста Києва, встановлених цим рішенням, та надсилати їх відповідно до вимог статей 152, 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення органові, уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення.

(Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

4. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) в місячний термін визначити перелік посадових осіб, які мають повноваження відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення складати протоколи про адміністративні правопорушення з виявлених порушень Правил благоустрою міста Києва, встановлених цим рішенням, та надсилати їх відповідно до вимог ст. ст. 152, 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення органові, уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення.

5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) відповідно до вимог законодавства та цих Правил розробити та затвердити в установленому порядку Схеми розміщення зовнішньої реклами, вуличного освітлення, архітектурно-декоративного підсвічування об'єктів благоустрою, садово-паркового оформлення території, а також інших елементів благоустрою у місті Києві.

(Пункт 5 у редакції рішення Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

6. Виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) відповідно до вимог чинного законодавства в установленому порядку затверджує комплексні плани благоустрою районів м. Києва.

7. Рішення Київської міської ради від 26.09.2002 N 47/207 "Про встановлення Правил благоустрою, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві" та рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 04.02.80 N 125 "Про порядок виконання робіт по підземних спорудах та надземному інженерному обладнанню міста" вважати такими, що втратили чинність.

(Пункт 7 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, з питань житлового-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу та з питань екологічної політики.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення Київської міської ради
від 25.12.2008 N 1051/1051

Правила
благоустрою міста Києва

(У тексті Правил слова
"Головне управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища"
у всіх відмінках замінено словами
"Головне управління містобудування та архітектури"
у відповідних відмінках згідно з рішенням
Київської міської ради
N 176/4988 від 28.10.2010)

(У тексті Правил слова
"Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва"
замінено словами "Головне управління контролю
за благоустроєм" у відповідних відмінках; слова
"дозвіл (ордер) на порушення благоустрою"
у всіх відмінках замінено словами
"контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою"
у відповідних відмінках згідно з рішенням
Київської міської ради
N 35/6251 від 22.09.2011)

I. Загальні положення

Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила) визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

благоустрій - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах міста;

утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до Генерального плану міста, іншої містобудівної документації, місцевих правил забудови, правил благоустрою території міста, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою;

вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг загального користування, внутрішньоквартальних та інших проїздів, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, а також набережні, майдани, місця паркування автомобілів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху;

заходи з благоустрою міста - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації впорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання;

орган місцевого самоврядування - місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;

автостоянка - спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, що має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;

зупинка громадського транспорту - спеціально обладнаний пункт для очікування наземного пасажирського транспорту, посадки і висадки пасажирів;

(Розділ 1 доповнено абзацом згідно з рішенням Київської міської ради N 488/8772 від 29.11.2012)

посадочна площадка - майданчик для очікування наземного пасажирського транспорту, посадки і висадки пасажирів;

(Розділ 1 доповнено абзацом згідно з рішенням Київської міської ради N 488/8772 від 29.11.2012)

елементи транспортної інфраструктури зупинок громадського транспорту - покажчики зупинок, лави для сидіння, павільйони очікування, кіоски з продажу проїзних документів, засобів електронної оплати за проїзд та їх поповнення, електронні інформаційні табло відліку часу прибуття громадського транспорту, диспетчерські пункти. Вони можуть бути обладнані рекламними засобами;

(Розділ 1 доповнено абзацом згідно з рішенням Київської міської ради N 488/8772 від 29.11.2012)

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;

користувач земельної ділянки - юридична або фізична особа, яка має належним чином оформлений та зареєстрований документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою із визначеним цільовим призначенням;

тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо;

центральні райони міста Києва - центральне ядро міста та прилегла зона, що складають центральну частину міста, визначену Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року.

Єдиний оператор з розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) у м. Києві - суб'єкт, визначений рішенням Київської міської ради та уповноважений здійснювати дії щодо підготовки документів для отримання Ордера на розміщення тимчасової споруди, утримання та ведення бази даних тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та інші дії, визначені Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) у м. Києві.

(Розділ I доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

База даних тимчасових споруд (малих архітектурних форм) - автоматизована багатокористувацька система, яка містить сукупність даних про кількісні та якісні характеристики, типи та функціональне призначення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), встановлених Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

(Розділ I доповнено абзацом шістнадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.

(Розділ I доповнено абзацом сімнадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою в залежності від виду, обсягу та терміну робіт може бути планова або аварійна.

(Розділ I доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою вводиться на період до затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.

(Розділ I доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011, абзац дев'ятнадцятий розділу I у редакції рішення Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

Абзац двадцятий розділу I виключено

(Розділ I доповнено абзацом двадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011, абзац двадцятий розділу I виключено згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

1.1. Визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері

1.1.1. Ці Правила регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті.

1.1.2. Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

1.1.3. Правила містять загальнообов'язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

1.2. Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил

1.2.1. Правила затверджені Київською міською радою в межах наданих їй повноважень з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та є обов'язковими для виконання всіма розміщеними на території міста Києва органами державної влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, громадянами, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території міста Києва.

1.2.2. Громадяни безпосередньо або через своїх представників у громадських організаціях, політичних партіях, професійних спілках тощо мають право брати участь в обговоренні проекту цих Правил, прийнятті їх в установленому порядку.

1.3. Участь громадян, громадських організацій у виконанні Правил

1.3.1. Громадяни, громадські організації мають право брати участь у виконанні Правил шляхом реалізації своїх прав та обов'язків у сфері благоустрою, передбачених законодавством, та контролі за їх виконанням, а також надавати пропозиції щодо внесення змін до цих Правил.

1.3.2. Співробітництво громадських об'єднань, професійних спілок, релігійних організацій тощо у сфері благоустрою міста полягає у спільній участі в діях щодо запобігання порушенням існуючого благоустрою міста, реагуванні на факти таких порушень, виявленні порушень вимог нормативно-правових актів у сфері благоустрою міста, організації надання з боку державних та міжнародних організацій та фондів технічної, фінансової, консультативної і гуманітарної допомоги населенню, яке потерпіло внаслідок порушень існуючого благоустрою території міста.

1.4. Порядок громадського обговорення проекту Правил

1.4.1. Для громадського обговорення проект цих Правил публікується у місцевих друкованих засобах масової інформації, розміщується на сайті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та обговорюється на громадських слуханнях, які організовує виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

1.4.2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не пізніше одного місяця після публікації проекту цих Правил організовує проведення громадських слухань з визначенням місця, дати, часу, учасників, запрошених представників громадських організацій, засобів масової інформації, керівників структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій та комунальних підприємств, установ і організацій, органів самоорганізації населення.

1.4.3. За результатами громадського обговорення проекту цих Правил складається протокол, зміст якого враховується при доопрацюванні проекту цих Правил перед поданням до Київської міської ради.

1.5. Порядок внесення змін до Правил

1.5.1. Внесення змін до цих Правил здійснюється рішеннями Київської міської ради.

1.6. Виконання цих Правил здійснюється шляхом прийняття відповідних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

II. Порядок здійснення благоустрою та
утримання територій об'єктів благоустрою

2.1. Комплексний благоустрій території міста

2.1.1. Комплексним благоустроєм міста вважається проведення на визначеній території міста (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) робіт з улаштування (відновлення) твердого покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, розміщення тимчасових споруд та малих архітектурних форм, садово-паркових меблів, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення технічного і санітарного стану території, покращення комфортності мешкання жителів та гостей міста Києва.

2.1.2. Проектування, будівництво та реконструкція об'єктів комплексного благоустрою здійснюються на основі Генерального плану міста Києва, комплексних транспортних схем та схем організації дорожнього руху, детальних планів територій та проектів забудови території житлових районів, мікрорайонів (кварталів), планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей міста Києва, експлуатаційних, екологічних та санітарних норм і правил, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції і капітального ремонту відповідно до Правил забудови м. Києва, затверджених Київською міською радою.

2.1.3. Роботи з комплексного благоустрою міста, які проводяться в охоронній зоні інженерних комунікацій, виконуються з дотриманням умов та нормативів щодо їх безпечної експлуатації.

(Абзац перший підпункту 2.1.3 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

Опори повітряних мереж енергопостачання, вуличного освітлення, провідного радіомовлення та контактної мережі міського електротранспорту під час проведення ремонту заміняються на естетичні та сучасні конструкції з металу, що має захист від корозії.

2.1.4. Проектна документація на виконання робіт з благоустрою міста, прокладання телекомутаційних мереж, підземних комунікацій та будівництва споруд інженерного захисту та територій розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням державних стандартів, норм і правил, договору на право земельного сервітуту, Правил забудови м. Києва, погоджується Головним управлінням зв'язку, інформатизації та захисту інформації та затверджується замовником в установленому порядку.

План благоустрою та озеленення земельної ділянки у місті виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, тимчасові споруди та малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об'єктів, зображених на кресленні.

2.1.5. Прийняття в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель чи споруд без проведення комплексного благоустрою відповідної території забороняється.

Роботи щодо комплексного благоустрою об'єктів вважаються завершеними тільки після закриття контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт.

2.2. До об'єктів благоустрою міста належать:

2.2.1. Території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні майданчики, дитячі майданчики, історичні національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади та сквери;

б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі, зони відпочинку біля води;

д) кладовища;

е) інші території загального користування.

2.2.2. Прибудинкові території.

2.2.3. Території будівель та споруд інженерного захисту територій.

2.2.4. Охоронні зони інженерних мереж, технічні засоби телекомунікацій.

2.2.5. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

2.3. Елементами благоустрою є:

2.3.1. Покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

2.3.2. Зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

2.3.3. Будівлі та споруди збирання, накопичення та вивезення відходів.

2.3.4. Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.

2.3.5. Технічні засоби регулювання дорожнього руху.

2.3.6. Будівлі і споруди системи інженерного захисту територій.

2.3.7. Комплекси та об'єкти монументального мистецтва.

2.3.8. Обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків.

2.3.9. Малі архітектурні форми.

(Підпункт 2.3.10 пункту 2.3 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 20/8304 від 20.09.2012)

2.3.11. Бюветні комплекси водопостачання.

2.3.12. Телекомунікаційні мережі, телемережі та телекомунікації (електрозв'язок), антени рухомого (мобільного) зв'язку та супутникового зв'язку.

2.3.13. Інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

2.4. Утримання територій об'єктів благоустрою

2.4.1. Благоустрій об'єктів здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, Правил забудови м. Києва, цих Правил, а також установлених державних стандартів, норм і правил.

2.4.2. Благоустрій земель запасу міста Києва, вільних від зелених насаджень, здійснюється Головним управлінням з питань контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

2.5. Заходи з реалізації проекту благоустрою міста.

2.5.1. Проект благоустрою міста виконується на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та реалізується згідно з заходами загальноміських галузевих програм.

III. Вимоги до впорядкування територій
підприємств, установ, організацій та
присадибних ділянок

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм відповідно до вимог чинного законодавства у власність, користування.

3.1.2. Проходження межі по тій чи іншій вулиці, провулку, проїзду визначається по лінії бортового каменю проїзної частини вулиці вздовж підприємств, установ, організацій, а в інших випадках на відстані 10 метрів від фасадів будинків, споруд, огорож та інших елементів благоустрою (крім випадків, передбачених проектною документацією).

3.1.3. Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Відповідальність за незабезпечення благоустрою, у тому числі при виконанні робіт самовільно, покладається на власника об'єкта благоустрою (балансоутримувача) та виконавця робіт.

3.1.4. Утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

3.1.5. Утримання та благоустрій земель запасу міста забезпечує виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

3.1.6. Благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.

Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

(Підпункт 3.1.6 пункту 3.1 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

3.1.7. Власник присадибної ділянки забезпечує належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки - по фасадній частині садиби до бордюрного каменю проїжджої частини.

3.1.8. Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться Головним управлінням з питань контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3.2. Відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані:

3.2.1. Утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку.

3.2.2. Утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини).

3.2.3. Усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини.

3.2.4. Усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку.

3.2.5. Проводити згідно з планами, затвердженими виконавчими органами районних у м. Києві рад, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин).

3.2.6. У процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у належному санітарно-технічному стані.

3.2.7. Відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

3.2.8. Змінювати зовнішній вигляд фасадів будівель та споруд тільки на підставі затверджених у встановленому порядку проектів та за умови одержання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва.

3.2.9. Впроваджувати системи технічних оглядів територій, будівель і споруд та інформувати відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3.2.10. Проводити своєчасне фарбування і ремонт металевих частин фасаду (пожежні сходи, водостічні труби, огорожі на даху, піддашки, накриття приямків тощо).

Проводити миття фасадів і дахів, виконаних із скла, вікон та вітражів не менше одного разу у квартал, окрім періоду, коли температура повітря становить 0° C та нижче.

3.2.11. Розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.

3.2.12. Захищати зелені насадження на територіях, наданих їм в установленому законом порядку, шляхом встановлення бордюрного каменю.

3.2.13. Розміщувати та утримувати в належному санітарному та технічному стані дитячі майданчики.

3.2.14. Розміщувати на територіях, наданих їм в установленому законом порядку, урни для сміття згідно з встановленими нормативами.

3.2.15. Здійснювати своєчасний ремонт вхідних груп.

3.2.16. Облаштовувати художнім освітленням фасади, споруди та будівлі.

3.2.17. Облаштовувати на територіях, наданих їм в установленому законом порядку, паркувальні місця згідно з вимогами чинного законодавства.

3.3. Власники (балансоутримувачі) зобов'язані здійснити благоустрій об'єктів та елементів благоустрою згідно з паспортом благоустрою, який розробляється на підставі пропозицій та вимог Головного управління контролю за благоустроєм.

Головне управління контролю за благоустроєм вносить припис власникам (балансоутримувачам) щодо приведення їх об'єктів та елементів благоустрою у відповідний стан.

IV. Вимоги до утримання будівель
і споруд інженерного захисту території

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Порядок утримання, експлуатації будівель і споруд інженерного захисту територій являє собою комплекс взаємопов'язаних організаційних і технічних заходів по технічному обслуговуванню, ремонту і реконструкції будівель і споруд, інженерних систем і обладнання, технічних засобів телекомунікацій.

4.1.2. Роботи по утриманню, ремонту, реконструкції будівель, споруд інженерного захисту територій виконуються планово або примусово за відповідними приписами Головного управління контролю за благоустроєм та інших контролюючих органів.

4.1.3. Відповідальність за утримання будівель, споруд інженерного захисту територій несуть власники, орендарі, керівники підприємств, установ, організацій та фізичні особи (далі - балансоутримувачі) згідно із законодавством України.

V. Порядок утримання житлових будинків
та прибудинкових територій

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Утримання житлових будинків та прибудинкових територій регламентується Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76, та іншими чинними нормативно-правовими актами у цій сфері.

5.2. Обов'язки власників (балансоутримувачів), орендарів житлових будинків та прибудинкових територій:

5.2.1. Організувати технічне обслуговування житлових будинків, їх обладнання та прибудинкових територій.

5.2.2. Забезпечити виконання вимог "Технологічної карти організації праці двірника ЖЕК, ЖЕО по обслуговуванню житлового фонду", при цьому:

- загальна тривалість робочого часу двірників повинна складати 7 годин при шестиденному 41-годинному робочому тижні;

- примірний розпорядок робочого дня встановити:

6.00 - 10.00 - робота з урахуванням часу на інструктаж;

10.00 - 14.00 - перерва;

14.00 - 17.00 - робота;

вихідний день - неділя.

- вживати заходів з охорони під'їздів житлових будинків згідно з розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за напрямками:

- організація служби консьєржів;

- встановлення домофонів з електро-електронними замками;

- встановлення вхідних дверей посиленої конструкції до під'їздів та обладнання їх кодовими замками.

5.2.3. При організації роботи чергових консьєржів керуватись Положенням про організацію роботи чергових у будинках житлового фонду м. Києва, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

5.2.4. Постійно утримувати в належному стані оздоблення фасадів житлових будинків, вуличних та будинкових покажчиків встановленого зразка, прапоротримачів, вхідних груп та іншого обладнання на прибудинкових територіях, антен ефірного телебачення.

5.2.5. Дотримуватись вимог системи весняного і осіннього оглядів житлових будинків та прибудинкових територій і засвідчувати проведені обстеження актами не менше 2 разів на рік.

5.2.6. Обстеження балконів, лоджій, еркерів, піддашків, карнизів та поясів проводити з обов'язковими механічними випробуваннями на предмет надійності кріплення їх елементів.

5.2.7. Негайно огороджувати небезпечну територію та місця виконання робіт на житлових будинках та прибудинкових територіях, забороняти вихід мешканців на небезпечні балкони або еркери.

5.2.8. Ремонт житлових будинків, утримання їх у належному стані та своєчасне фарбування проводиться згідно з паспортами на фасади, які видає Головне управління містобудування та архітектури, і контрольними картками на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм.

5.2.9. Перепланування квартир та приміщень житлових будівель має проводитись на підставі дозволу відповідної районної у місті Києві державної адміністрації, виданого в установленому порядку.

(Підпункт 5.2.9 пункту 5 у редакції рішення Київської міської ради N 587/7924 від 24.05.2012)

5.2.10. Своєчасно усувати недоліки в освітленні входів до під'їздів, сходових клітин, вуличних та будинкових покажчиків житлових будинків.

5.2.11. Здійснювати заходи щодо безпечного утримання житлових будинків, які виведені з експлуатації, відселених, аварійних та довгобудів на прибудинкових територіях (надійне закриття входів, вікон, приямків та інших отворів, огородження будівель і споруд, попереджувальні написи тощо).

5.2.12. Надавати право операторам кабельного телебачення на підключення будинку до телемереж за погодженням з Головним управлінням зв'язку, інформатизації та захисту інформації.

5.2.13. Забороняється проводити вивіз відходів з контейнерів, які розташовані на прибудинкових територіях, як правило, з 23-00 до 05-00.

VI. Освітлення територій і будівель

6.1. Загальні положення

6.1.1. Утримання засобів та обладнання зовнішнього вуличного освітлення балансоутримувачами реалізується відповідно до Державних будівельних норм України (ДБН В.2.5-28-2006) "Природне і штучне освітлення", галузевих комунальних норм України "Виробничі показники часу з поточного ремонту та обслуговування об'єктів зовнішнього освітлення" (ГКН 02.08-008-2002), наказу Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій".

6.2. Основні вимоги до зовнішнього освітлення

6.2.1. Рівень освітлення вулиць, доріг, площ і внутріквартальних проїздів здійснюється згідно з нормативними документами (ДБН В.2.5-28-2006, п. 4.28 - 4.66, табл. N 13 - 16, 18 - 22).

Середня яскравість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, доріг і площ, повинна бути не менше половини середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць, доріг і площ.

(Абзац третій підпункту 6.2.1 пункту 6.2 розділу VI виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

6.2.2. Утримання та обслуговування мереж освітлення прибудинкових територій здійснюється їх балансоутримувачем (КП "Київміськсвітло").

6.2.3. Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзних частинах вулиць, повинна відповідати нормі освітлення вулиць.

6.2.4. На території автозаправних станцій і автостоянок, прилеглих до них вулиць і доріг з транспортним рухом світильники повинні встановлюватися на висоті не менше 3 м.

Для освітлення вказаних об'єктів не допускається застосовувати прожектори, які розташовуються на дахах і навісах і спрямовані в бік вулиць або доріг.

6.2.5. Над кожним входом у будинок або поряд з ним повинні бути встановлені світильники, які забезпечують освітлення на площадці основного входу, на запасному або технічному вході та пішохідній доріжці завдовжки 4 м біля основного входу в будинок.

6.2.6. На територіях парків і скверів повинні встановлюватися ліхтарі освітлювання вздовж доріжок та на майданчиках.

Кількість світлоточок визначається згідно з технічними умовами та нормами.

6.2.7. Включення та відключення зовнішнього освітлення вулиць, доріг, площ та територій мікрорайонів виконується згідно з графіком включення та виключення зовнішнього освітлення, затвердженим балансоутримувачем об'єктів зовнішнього освітлення, з урахуванням зниження рівня природного освітлення до 20 лк або його підвищення до 10 лк, а також відповідно до вимог державних стандартів, технічних умов та норм, затверджених у встановленому порядку (наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 21.08.2008 N 253).

(Підпункт 6.2.7 пункту 6.2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

6.2.8. Включення та відключення приладів зовнішнього освітлення під'їздів житлових будинків, будинкових покажчиків та покажчиків вулиць, а також елементів зовнішнього архітектурного освітлення будинків і споруд виконується в режимі зовнішнього освітлення вулиць.

6.2.9. Відсоток непрацюючих світлоточок на головних магістралях міста не повинен перевищувати 3 %, на інших територіях - 5 %.

6.2.10. Опори зовнішнього освітлення (ліхтарі), кронштейни, арматура та інші пристрої зовнішнього освітлення повинні утримуватися у задовільному технічному та санітарному стані.

Балансоутримувач забезпечує своєчасне фарбування опор зовнішнього освітлення (ліхтарів) та кронштейнів кріплення світильників, перевірку розташування та розфазування світильників, профілактику телемеханічних пристроїв та шаф управління мережами зовнішнього освітлення.

6.2.11. Вивіз пошкоджених опор зовнішнього освітлення (ліхтарів) та усунення можливих пошкоджень мереж, що можуть призвести до травмування людей, проводиться балансоутримувачем негайно.

Роботи з усунення пошкоджень мереж зовнішнього освітлення проводяться з огородженням місць проведення робіт.

6.2.12. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і виразність найбільш важливих об'єктів благоустрою і підвищувати комфортність світлового середовища міста.

Установки архітектурно-декоративного освітлення не повинні засліплювати водіїв транспорту і пішоходів.

6.2.13. Перелік пам'яток культурної спадщини та інших об'єктів громадського призначення для зовнішнього архітектурно-декоративного освітлення затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6.2.14. Для забезпечення безаварійної роботи обладнання зовнішнього освітлення щомісячно проводяться профілактичні огляди мереж.

Усунення можливих пошкоджень мереж зовнішнього освітлення, що не загрожує безпеці мешканців, проводиться у термін не більше трьох діб.

6.2.15. Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній та ранковий темний час доби знижувати рівень освітленості за п. 4.44 ДБН В.2.5-28-2006 відповідно до графіка переключень, затвердженого Київською міською державною адміністрацією.

6.2.16. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час естетичну виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста.

Прилади архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів та мешканців будинків.

6.2.17. У центральній частині міста (в межах території: Європейська площа - вул. Михайла Грушевського - Паркова дорога - площа Слави - вул. Суворова - вул. Московська - вул. Кутузова - площа Лесі Українки - бульвар Лесі Українки - вул. Басейна - Бессарабська площа - бульвар Тараса Шевченка - вул. Володимирська - Софійська площа - Михайлівська площа - вул. Трьохсвятительська - Європейська площа, включаючи вул. Хрещатик та майдан Незалежності) та на магістральних вулицях власники (балансоутримувачі) будинків та споруд зобов'язані забезпечити зовнішнє художнє освітлення їх фасадів.

VII. Вимоги до санітарного очищення території

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Збирання і вивезення відходів, очистка території в м. Києві регулюються Законом України "Про відходи", Правилами транспортування відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 30.10.2008 N 582/582, та здійснюються відповідно до Схеми санітарної очистки міста, затвердженої виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

(Підпункт 7.1.1 пункту 7.1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

7.2. Права та обов'язки суб'єктів у сфері поводження з відходами

7.2.1. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:

- безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;

- одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;

- відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами;

- участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами;

- екологічне страхування відповідно до законодавства України;

- відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.

7.2.2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані:

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;

- вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів;

- виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

7.2.3. Безхазяйні відходи.

Відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на районні у м. Києві ради, Київську міську раду та їх виконавчі органи.

Виконавчі органи районних у м. Києві рад та Київської міської ради ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

7.3. Санітарне прибирання, збирання сміття і відходів

7.3.1. Санітарне прибирання, збирання сміття і відходів як вторинної сировини здійснюється шляхом прибирання територій, встановлення на території, яка обслуговується, сміттєзбірників (урн, контейнерів відповідної ємності) для накопичення сміття і твердих побутових відходів та своєчасного вивезення їх вмісту.

7.3.2. Підприємства, установи, організації та громадяни (власники, балансоутримувачі садиб) зобов'язані укладати договори на вивезення сміття та вторинних матеріалів з житлоексплуатуючими організаціями чи спеціалізованими підприємствами-перевізниками, які мають договірні відносини зі спеціалізованими підприємствами, що проводять утилізацію та знешкодження відходів у відповідності до діючих галузевих нормативно-правових актів.

7.3.3. Збір та тимчасове розміщення відходів промислових підприємств, які виникають внаслідок їх виробничої діяльності, проводиться цими ж підприємствами на спеціально влаштованих для цього майданчиках, місце яких, обсяг відходів та час їх зберігання погоджується в установленому порядку.

7.3.4. Контейнери для збирання сміття та відходів як вторинної сировини повинні встановлюватись на майданчику з твердим покриттям з П- чи Г-подібними огорожами та закриватись щільно кришками. Переповнення контейнерів та місць накопичення відходів не допускається.

Контейнерні майданчики влаштовують на відстані від вікон та дверей житлових будинків, дитячих закладів, спортивних та дитячих майданчиків, а також місць відпочинку населення не менше 20 м, але не більш 100 м від входів до під'їздів житлових будинків.

У разі неможливості дотримання зазначених вимог контейнери для твердих побутових відходів встановлюються на відстані, яка визначається комісійно за участю районного архітектора, уповноважених представників громадських та житлово-експлуатаційних організацій. Акт комісії погоджується в районній санітарно-епідеміологічній станції та затверджується виконавчим органом районної у м. Києві ради.

Зберігання твердих побутових відходів у контейнерах:

- за температури повітря - 5° C і нижче - не більше 3-х діб;

- за температури повітря від - 5° C до + 5° C - не більше 2-х діб;

- за температури повітря + 5° C і вище - не більше 1 доби (щоденний вивіз).

(Абзац сьомий підпункту 7.3.4 пункту 7.3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

7.3.5. Якщо на прибудинкову територію немає в'їздів для сміттєвозів внаслідок ремонту тощо, контейнери необхідно тимчасово встановити, а переносні контейнери слід вивозити до місць завантаження одночасно з прибуттям сміттєвозів та після звільнення негайно прибирати їх до місць зберігання.

7.3.6. Забороняється розміщення контейнерів на тротуарах, проїзних частинах вулиць, міжквартальних проїздів та в арках будинків.

7.3.7. Великогабаритні відходи: старі меблі, побутова техніка, металобрухт тощо повинні збиратися на спеціально відведених майданчиках, бункеронакопичувачах та у великогабаритних контейнерах і вивозитися спеціальними сміттєвозами або звичайним вантажним транспортом по мірі накопичення, але не рідше одного разу на тиждень. Залишки будівельних відходів від поточного ремонту квартир вивозять квартиронаймачі у встановленому порядку.

7.3.8. Спалювання всіх видів відходів та вторинної сировини на території міста і в сміттєзбірниках забороняється.

7.3.9. На територіях кожного домоволодіння, підприємства, установи, організації, на вокзалах, причалах, ринках, пляжах, в аеропортах, парках, скверах, садах, зонах відпочинку, біля установ культури, освіти, медицини, біля торговельних об'єктів, тимчасових споруд, входів до метрополітену, на зупинках громадського транспорту та в інших місцях масового перебування громадян повинні бути встановлені урни для сміття.

Урни встановлюються на тротуарах проспектів, головних вулиць та бульварів і площ через кожні 50 метрів, на інших вулицях - через 100 метрів, біля кожної зупинки громадського транспорту та торговельних об'єктів не менше як по дві, біля кожного входу до громадських та житлових будинків, переходах та до інших будівель не менш як по одній.

Урни очищаються від сміття щоденно по мірі їх заповнення і утримуються в належному санітарному і технічному стані.

7.3.10. Металеві контейнери для сміття та вторинних матеріалів фарбують не менше двох разів на рік - навесні і восени. Урни фарбують не менше одного разу на рік. На контейнерах, урнах має бути напис про власника, користувача, балансоутримувача та номер його телефону за трафаретом установленого зразка.

7.3.11. Вигул домашніх тварин повинен проводитися у відповідності з правилами, затвердженими Київською міською радою, а дресирування собак повинно проводитись на спеціально відведених дресирувальних майданчиках.

Забороняється викидати трупи свійських тварин та птахів у контейнери для відходів. Поховання загиблих (померлих) свійських тварин та птахів виконується у встановленому порядку на спеціалізованому кладовищі.

7.3.12. Місця відпочинку та масового скупчення людей (парки, сквери, ринки, аеропорти, вокзали, автостанції, пересадочні транспортні вузли тощо) для зручності та поінформованості відвідувачів та пасажирів мають бути забезпечені графічною інформацією щодо розташування на їх території громадських туалетів.

7.4. Прибирання території міста

7.4.1. Роботи з прибирання території міста проводяться у відповідності до цих Правил, інших нормативно-правових актів, технологічних рекомендацій відповідних галузей міського господарства.

7.4.2. Межі прибирання територій між підприємствами, установами, організаціями та присадибними ділянками громадян визначаються виконавчими органами районних у м. Києві рад (районними у м. Києві державними адміністраціями) з урахуванням правовстановлюючих документів на землю та прилеглих територій зі складанням погоджених з ними схем прибирання.

7.4.3. Прибирання території міста проводиться двічі на добу: до 7-00 год. та до 19-00 год. На головних магістралях та вулицях з інтенсивним рухом транспорту роботи з прибирання територій виконуються у нічний час з 23-00 год. до 6-00 год.

Прибирання прибудинкових територій, місць масового перебування людей (підходи до вокзалів, станцій метрополітену, ринків, сезонних торговельних майданчиків, під час проведення масових зібрань та заходів тощо) виконується протягом всього робочого дня.

Прибирання територій кладовищ, меморіалів, братських поховань тощо проводиться із залученням громадськості, підприємств, установ, організацій на умовах договору та відповідно до встановленого порядку.

7.4.4. Роботи з прибирання території дитячих, спортивних, господарських майданчиків, садів, дворів, доріг, тротуарів, внутріквартальних проїздів, підземних переходів здійснюються спеціалізованою малогабаритною (самохідною або ручною) прибиральною технікою з робочою шириною захвату до 1,5 м.

Тротуари шириною понад 3,5 м, а також внутріквартальні проїзди і двори слід прибирати машинами, призначеними для прибирання проїзної частини вулиць (при задовільній несучій спроможності покриттів).

Місця, які недоступні для прибиральної техніки, прибираються вручну до початку роботи прибиральної техніки на вулицях міста.

7.4.5. Профілактичний огляд зливоприймальних колодязів та їх очищення проводиться засобами підприємств, у яких вони знаходяться на балансі, не менше одного разу на квартал, а біля станцій метрополітену, розміщених на понижених місцях, не менше одного разу в місяць.

З метою попередження засмічення зливної каналізації забороняється викидати зметене та побутове сміття в зливоприймальні колодязі.

7.4.6. Після кронування або зняття дерев на магістралях та головних вулицях, вивіз гілля та деревини проводиться протягом робочого дня, з вулиць другорядного значення та прибудинкових територій протягом двох діб.

Після вирубки дерев пеньки повинні бути видалені протягом доби на магістралях і головних вулицях та протягом трьох діб - на вулицях другорядного значення та прибудинкових територіях.

Повалені дерева повинні бути видалені власником (користувачем, балансоутримувачем) негайно з проїзної частини доріг, тротуарів, від повітряних електромереж, які знаходяться під напругою, фасадів житлових будинків та виробничих будівель, а з інших територій - протягом доби з часу виявлення.

7.4.7. Вивезення сколу асфальту при проведенні ремонтних робіт на проїзній частині вулиць та прибудинкових територіях проводиться виконувачем робіт: на головних магістралях міста - негайно (під час роботи), а на інших вулицях та прибудинкових територія - протягом доби.

7.4.8. У літній період прибирання, підмітання, миття та поливання території проводиться вручну (зі спеціальних водопровідних систем) чи за допомогою спецмашини в ранні ранкові або пізні вечірні години.

Миття тротуарів має бути закінчене до виконання цієї операції на проїзній частині, для чого час прибирання повинен бути узгоджений із графіком роботи поливально-мийних машин.

7.4.9. Осад з оглядових колодязів, каналізаційних та зливоприймальних інженерних мереж вивозиться з місця проведення профілактичних робіт протягом двох діб.

7.5. Особливості прибирання міських територій у зимовий період

7.5.1. Проведення зимових прибиральних робіт з очищення тротуарів під час снігопаду (зсування і підмітання снігу) здійснюється з періодичністю та за технологією, встановленими відповідними галузевими нормами та правилами.

Власники садиб малоповерхової забудови здійснюють очищення від снігу тротуару (в разі наявності) вздовж огорожі на проїжджу частину під механізоване прибирання.

Забороняється скидати сніг з тротуарів на проїзну частину вулиці після завершення робіт по її механізованому прибиранню.

Не допускається розкидання соляних сумішей на території зелених насаджень під час прибирання вулиць, внутріквартальних проїздів, тротуарів та пішохідних доріжок.

7.5.2. Підгортання (окучування) снігу повинно здійснюватись циклами технологічних етапів, а вивезення його з головних магістралей повинно бути завершене не пізніше двох діб після закінчення снігопаду. Вивозити сніг необхідно на місця, визначені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), погоджені з санітарними та екологічними службами в установленому порядку.

7.5.3. Очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

7.6. Транспортування відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) та сипучих матеріалів, щебеню в м. Києві

7.6.1. Транспортування відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві здійснюється при обов'язковому оформленні талона - перепустки для автотранспорту, отриманні дозволу на право вивезення відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві, який видається Головним управлінням комунального господарства, маршрутних записів, тентуванні автомобіля та інших умов, передбачених вимогами чинного законодавства.

Перевезення сипучих матеріалів, щебеню здійснюється при обов'язковому тентуванні автомобіля.

7.6.2. Контроль за транспортуванням відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві здійснюється Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, яке щотижня передає до районних у м. Києві державних адміністрацій інформацію стосовно правопорушників з метою вжиття заходів адміністративного впливу за порушення вимог цих Правил.

7.6.3. Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видачу і продовження ордерів (планових і аварійних) на виконання будь-яких ремонтно-будівельних та інших робіт на території м. Києва, пов'язаних з великою кількістю будівельних відходів, що визначається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), здійснює тільки за умови попереднього погодження замовником з Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) місць складування будівельних відходів.

7.6.4. Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробляє тарифи на транспортування відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві.

7.7. Обов'язки власників малоповерхових будівель та тимчасових споруд

7.7.1. Утримувати в належному стані території, прилеглі до будівлі.

7.7.2. Регулярно здійснювати вивіз сміття (побутового, будівельного тощо) та вторинних матеріалів шляхом укладання договорів на вивезення з житлоексплуатуючими організаціями або з спеціалізованими підприємствами-перевізниками, які мають договірні відносини зі спеціалізованими підприємствами, що проводять утилізацію та знешкодження відходів у відповідності до діючих галузевих нормативно-правових актів, чи власноруч.

VIII. Вимоги до утримання доріг та споруд на них

8.1. Загальні положення

8.1.1. Ремонт і утримання доріг та споруд на них повинні виконуватися відповідно до вимог Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, а також до Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу.

(Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

8.1.2. Експлуатаційне утримання - комплекс заходів щодо технічного нагляду за утриманням міських вулиць, доріг та споруд на них.

8.1.3. Види робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання, терміни їх виконання, склад і обсяги по кожній вулиці, дорозі та окремій дорожній споруді встановлюються відповідно до класифікації робіт з ремонту та утримання із урахуванням результатів обстежень та оцінки їхнього фактичного стану.

8.1.4. Роботи з експлуатаційного утримання вулиць, доріг і дорожніх споруд включають технічний нагляд за ними для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів вулиць і споруд у різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587-97 та технічними правилами ремонту і утримання міських вулиць і доріг (КТМ 204 України 01-94).

8.1.5. КК "Київавтодор" забезпечує прибирання балансових доріг і споруд на них, своєчасний якісний ремонт твердого покриття балансових доріг і площ, балансових колесовідбійних стрічок і направляючих огорож та нанесення горизонтальної дорожньої розмітки на балансовій вулично-шляховій мережі міста.

8.1.6. Якість дорожнього покриття повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм (ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів").

8.1.7. Ущільнення ґрунту та відновлення дорожнього покриття після виконання аварійних робіт на інженерних мережах повинні виконуватись тільки при наявності контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та у відповідності з вимогами Державних будівельних норм.

8.1.8. Благоустрій зупинок громадського транспорту:

Утримання посадочних площадок здійснюють:

- КК "Київавтодор" - на зупинках, де відсутні тимчасові споруди;

- КП "Київпастранс" - на зупинках з кіосками по продажу проїзних документів та на відокремлених трамвайних полотнах, а також забезпечує утримання елементів транспортної інфраструктури зупинок громадського транспорту: покажчиків зупинок, лав для сидіння, павільйонів очікування, кіосків з продажу проїзних документів, засобів електронної оплати за проїзд та їх поповнення, електронних інформаційних табло відліку часу прибуття громадського транспорту, диспетчерських пунктів.

(Підпункт 8.1.8 пункту 8.1 у редакції рішення Київської міської ради N 488/8772 від 29.11.2012)

8.1.9. Утримання територій під шляхопроводами та мостами здійснює балансоутримувач шляхопроводів та мостів.

8.2. Порядок прибирання доріг та споруд на них

8.2.1 Режим (періодичність) літнього прибирання міських вулиць та доріг установлюється, виходячи з норм гранично допустимої засміченості покриття.

8.2.2. Залежно від інтенсивності руху може бути призначена така періодичність прибирання твердого покриття вулиць та площ (не рідше):

до 1 тис. авто за добу - 1 раз на тиждень;

1 - 2 - " - - 2 рази на тиждень;

2 - 4 - " - - 1 раз на дві доби;

4 - 8 - " - - 1 раз на добу;

8 - 12 - " - - 2 рази на добу;

12 - 16 - " - - 3 рази на добу;

16 - 20 - " - - 4 рази на добу;

понад двадцять тисяч - 5 разів на добу.

Внутрішньоквартальних проїздів, що ведуть до:

технологічних та будівельних майданчиків - 2 рази на добу;

комунально-побутових об'єктів - 1 раз на дві доби;

житлових та громадських будинків - 1 раз на добу.

8.2.3. Основною операцією під час літнього утримання є підмітання з подальшим вивозом сміття.

8.2.4. Підмітання слід здійснювати вдень від 7 до 21 години, причому після висихання покриття, зволоження якого могло статися внаслідок дощу або миття.

8.2.5. Прибирання міських вулиць та доріг способом миття може застосовуватись там, де є система закритого зливостоку.

8.2.6. Миття магістральних вулиць слід проводити вночі з 23 до 6 години ранку, а вдень виконувати тільки миття лотків проїзної частини, миття інших вулиць може виконуватись як вдень, так і вночі.

Миття внутріквартальних проїздів і тротуарів виконується тільки вдень з 7 до 19 години.

8.2.7. Не рекомендується мити тротуари та внутріквартальні проїзди, які не обладнані поребриком або бордюром, а також покриття тротуарів із плит без заповнених стиків.

8.2.8. Забороняється мити дорожнє покриття, якщо температура повітря становить 0° C і нижче.

8.3. Зимове утримання доріг та споруд на них

8.3.1. Зимове утримання включає в себе виконання робіт, що поділяються на три групи: снігоочищення, видалення снігу та скол криги, ліквідація ожеледі та боротьба зі слизькістю.

8.3.2. У випадках, коли середня інтенсивність руху транспортних засобів не перевищує 120 авто/год., із розрахунку на кожну смугу руху, а також під час снігопадів інтенсивністю до 5 мм/год. (за висотою шару неущільненого снігу), снігоочищення проводиться тільки плужно-щітковими снігоочисниками без застосування хімічних реагентів.

8.3.3. Залежно від інтенсивності руху та температури повітря очищення проїзної частини без застосування хімічних реагентів починати не пізніше, як через 0,5 год. після початку снігопаду і повторювати через 1,5 - 2 год. по мірі накопичення снігу. Після закінчення снігопаду виконати завершальні роботи - сніг згребти та підмести.

8.3.4. У залежності від температури повітря щільність посипання дорожнього покриття під час обробки технологічними матеріалами повинна відповідати установленим нормам.

8.3.5. Під час снігопадів інтенсивністю понад 30 мм/год., сніг слід згрібати та підмітати окремо. Роздільне згрібання та підмітання снігу раціональне у випадках, коли процес снігоочищення складається з двох і більше циклів.

8.3.6. Забороняється переміщувати сніг з проїзної частини на тротуари, смуги та ділянки зелених насаджень, а також скидати його у водойми.

8.3.7. Очищення твердого покриття дороги від шару сніго-льодового накату або льоду виконується таким чином: спочатку шар обробляють кристалічними хімічними реагентами при нормі 200 - 300 г/м² (найкращий ефект досягається при використанні реагентів з розмірами кристалів 7 - 10 мм), а через 3 - 5 годин після розподілу реагентів шар сніго-льодового накату або льоду сколюють автогрейдером, який обладнано гребінчатим ножем або сколювачем-розпушувачем. Відповідні реагенти повинні мати висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо безпечності для людей їх застосування.

8.3.8. Якщо товщина шару сніго-льодового накату або льоду перевищує 20 мм, цикл робіт згідно з п. 11.3.7 повторюють до повного очищення дорожнього покриття. По завершенню робіт сколотий лід підгортають або укладають у вал з тим, щоб потім навантажити до самоскидів і вивезти на снігозвалище.

8.3.9. Для боротьби з ожеледицею застосовувати профілактичний метод, який запобігає утворенню ожеледиці, або метод пасивного впливу, який підвищує зчепні якості обледенілого покриття.

8.3.10. Профілактичне оброблення дорожнього покриття слід здійснювати за 1 - 2 години до виникнення ожеледиці (прогнозованої попереджувальними метеозведеннями) при нормі посипання реагентів 15 - 20 г/м. Оброблення реагентами слід починати з менш завантажених вулиць, щоб покриття вулиць з інтенсивним рухом транспорту, а також ділянки з ухилом були оброблені безпосередньо до початку утворення ожеледиці.

8.3.11. У разі превентивного оброблення покриття доцільно використовувати рідкі хімічні реагенти по нормі в перерахунку на масу сухого матеріалу.

8.3.12. У разі пасивного методу боротьби з ожеледицею покриття обробляють піскосоляною сумішшю за нормою 200 - 300 г/м². На ухилах, зупинках громадського транспорту, перехрестях та інших місцях, де може виникати необхідність екстреного гальмування, норма оброблення може бути доведена до 500 г/м. Оброблення повторювати через 2 - 3 години, якщо зберігається льодова плівка.

8.3.13. Застосування хімічних реагентів під час зимового утримання вулиць та доріг з цементно-бетонним покриттям дозволяється лише через 1,5 року після його будівництва, якщо в цементних бетонах використовувалися повітрязалучаючі добавки, а при їх відсутності - через три роки.

8.3.14. Сніг з тротуарів та внутріквартальних проїздів має прибиратися механічним способом або вручну без застосування хімічних реагентів. Забороняється скидати сніг з тротуарів на проїзну частину після завершення робіт по механізованому прибиранню проїзної частини.

8.3.15. Вдень очищення тротуарів та внутрішньоквартальних проїздів слід починати після проходження певного часу від початку снігопаду.

Сніг, який щойно випав, не рекомендується прибирати вночі (від 22 до 6 год.), оскільки в цей час він практично не ущільнюється.

8.3.16. Боротьбу з ожеледицею і слизькістю на тротуарах і внутріквартальних проїздах слід вести фракційним способом, використовуючи пісок без домішок солі.

В окремих випадках обледенілі або покриті сніго-льодовим накатом внутріквартальні проїзди допускається посипати піскосоляною сумішшю з 3 % вмістом солі.

8.3.17. Тротуари та внутріквартальні проїзди обробляються піском за нормою 200 - 300 г/м². На зупинках громадського транспорту, ділянках з ухилами та сходинками норму посипання збільшують до 400 - 500 г/м². Обробка покриття має бути закінчена протягом 1 - 1,5 год. після початку утворення слизькості покриття.

8.3.18. Взимку, коли тривалий час стоїть суха погода і на дорожніх покриттях відсутні снігово-льодові відкладення, можливе їх підмітання. У цих випадках користуватися системою мокрого знепилювання робочої зони підмітально-прибиральних машин можна лише при плюсовій температурі повітря.

8.3.19. Прибирання паркувальних місць у зимовий період здійснюється оператором, визначеним у розділі XVII цих Правил.

8.4. Технічні засоби регулювання дорожнього руху

8.4.1. Знаки дорожні, загальні технічні умови: правила застосування та розміщення повинні відповідати вимогам ДСТУ 4100-2002; світлофори дорожні, загальні технічні вимоги; правила застосування та вимоги безпеки повинні відповідати ДСТУ 4092-2002; пристрій примусового зниження швидкості дорожньо-транспортної техніки на вулицях і дорогах повинен відповідати ДСТУ 4123-2006 та вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 "Про Правила дорожнього руху".

8.4.2. Технічні засоби регулювання дорожнього руху, що не внесені до загальноміської дислокації, підлягають демонтажу комунальним підприємством Київської міської ради "Київдорсервіс" із подальшим їх збереженням на підприємстві до прийняття остаточного рішення щодо власності відповідно до чинного законодавства України.

8.4.3. Балансоутримувачі технічних засобів регулювання дорожнього руху та металоконструкцій на автостоянках, автозаправних станціях та інших місцях, пов'язаних з паркуванням транспортних засобів, несуть відповідальність за належний технічний стан ТЗРДР (чистка, фарбування металоконструкцій та заміна пошкоджених дорожніх знаків).

8.4.4. Встановлення дорожніх знаків, розміщення рекламних інформаційних носіїв та іншої сторонньої інформації на конструкціях технічних засобів регулювання дорожнього руху без погодження з комунальним підприємством "Київдорсервіс", балансоутримувачем, Державтоінспекцією та без внесення до загальноміської дислокації забороняється.

8.4.5. Комунальне підприємство "Київдорсервіс" забезпечує своєчасне технічне обслуговування та утримання в належному стані технічних засобів регулювання дорожнього руху, що знаходяться на його балансі, при цьому металоконструкції та кріплення ТЗРДР виконуються з матеріалів, захищених гальванічним покриттям.

8.4.6. Роботи по усуненню пошкоджених технічних засобів регулювання дорожнього руху проводяться з огородженням місць проведення робіт, облаштованих відповідними дорожніми знаками та ліхтарями червоного кольору, в нічний час доби.

8.4.7. КП "Київдорсервіс" здійснює профілактичні заходи по обслуговуванню технічних засобів регулювання дорожнього руху (дорожніх знаків, світлофорних об'єктів, знаків індивідуального проектування, табло зі змінною інформацією, керованих дорожніх знаків та камер відеоспостереження за дорожнім рухом) відповідно до затвердженого графіка.

8.4.8. Комунальне підприємство "Київдорсервіс" виконує будівельні, ремонтні, аварійні, монтажні роботи, пов'язані з утриманням технічних засобів регулювання дорожнього руху на вулично-шляховій мережі міста, а саме:

- встановлення консолей та стійок, розтяжок;

- прокладання та підключення до електропостачання кабельних мереж;

- монтаж та демонтаж світлофорів і дорожніх знаків;

- будівництво пристроїв примусового зниження швидкості дорожньо-транспортної техніки;

- встановлення дорожніх знаків індивідуального проектування, табло зі змінною інформацією, керованих дорожніх знаків та камер відеоспостереження за дорожнім рухом здійснює без ордера на виконання робіт;

- інші види робіт.

8.4.9. Консолі, стійки, розтяжки, кронштейни утримуються КП "Київдорсервіс" у задовільному технічному та санітарному стані.

8.4.10. Вивіз пошкоджених консолей, стійок, інших металоконструкцій та пристроїв примусового зниження швидкості, що можуть призвести до травмування людей, проводиться балансоутримувачем негайно.

8.4.11. Елементи примусового зниження швидкості повинні бути виготовлені з активного, нетоксичного, нерадіоактивного, негорючого, пружного матеріалу із підвищеними фізико-механічними властивостями, що забезпечують цілісність конструкції під час наїзду на неї вантажного автомобіля.

8.4.12. Елементи примусового зниження швидкості повинні бути стійкі до корозії, паливно-мастильних матеріалів, вологостійкі і витримувати температурні коливання від -40 до +50° C.

8.4.13. При проведенні дорожніх робіт у місцях, де встановлені ППЗШ, завчасно письмово повідомляти про це балансоутримувача.

8.5. Дорожні огородження

8.5.1. При виконанні на дорогах робіт, пов'язаних із розриттям, огородження ділянки повинно відповідати вимогам ДСТУ 2735-94 "Огородження дорожні".

IX. Вимоги до утримання зелених насаджень
на об'єктах благоустрою загального користування
(міських лісів, парків, скверів, бульварів,
рекреаційних зон тощо)

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Утримання зелених насаджень регламентується Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 N 105, а міських лісів - відповідно до Лісового кодексу України.

9.1.2. Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах міста під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв.

9.1.3. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюється за рахунок коштів міського та районних бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

9.1.4. Видалення зелених насаджень здійснюється згідно з Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 N 1045, Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, та ордером на видалення зелених насаджень (крім випадків, передбачених вищезгаданими Порядками), а на території державного лісового фонду - на підставі лісорубних квитків, оформлених в установленому порядку.

(Підпункт 9.1.4 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 384/6600 від 27.10.2011)

9.1.5. Догляд за зеленими насадженнями в місцях загального користування повинен проводитися спеціалізованими підприємствами зеленого господарства, визначеними Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які укомплектовані спеціальною технікою, механізмами, кваліфікованим персоналом, на умовах договору з балансоутримувачем.

9.1.6. Відповідно до затвердженої містобудівної документації на території об'єктів зеленого будівництва, за погодженням з Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення некапітального характеру.

9.1.7. Кожний власник, користувач, балансоутримувач тимчасової споруди, яка розміщена у зеленій зоні, повинен мати схему благоустрою вказаної зони.

9.2. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва є:

9.2.1. На об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів.

9.2.2. На територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.

9.2.3. На територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій.

9.2.4. На землях запасу міста - Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та його підрозділи.

9.2.5. У приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

9.3. Власники (користувачі, балансоутримувачі) зелених насаджень зобов'язані:

9.3.1. Проводити своєчасну обрізку гілок дерев в охоронних зонах (у радіусі 1 м) провідників під струмом, а також тих, що закривають покажчики вулиць та будинків.

9.3.2. Проводити косіння газонів періодично, при досягненні трав'яним покровом висоти 15 см, залишаючи висоту покрову 5 - 8 см. Скошена трава повинна бути прибрана протягом 3 діб.

9.3.3. Полив зелених насаджень проводиться зранку, не пізніше 9 години, або у вечірній час після 18 години.

Забороняється поливати зелені насадження, якщо температура повітря становить 0° C і нижче.

9.3.4. Негайно видаляти аварійні, сухостійні дерева в разі, якщо стан їх загрожує життю, здоров'ю громадян або здатен нанести збитки юридичним особам, з відповідним наступним оформленням актів на право їх видалення у триденний термін.

9.3.5. Утримувати тимчасові споруди, малі архітектурні форми, рекламні засоби, садово-паркові меблі у справному стані, навесні промивати та фарбувати їх.

9.3.6. Систематично видаляти самосійні дерева (з кореневою шийкою до 5 см дерева видаляються без відшкодування відновної вартості). Постійно знімати омелу з дерев.

9.3.7. Встановлювати декоративну захисну огорожу у місцях постійного ушкодження газонів, а лунки дерев прикривати декоративними металевими решітками або влаштовувати по периметру декоративну огорожу.

9.3.8. Реалізовувати заходи з запобігання виникненню осередків пошкодження зелених насаджень шкідниками та ураження їх хворобами, а також боротьби з ними.

9.3.9. При розміщенні щитових рекламних засобів на території зелених насаджень їх власник зобов'язаний влаштовувати та утримувати квітник і газон на площі не менше 6 м² навкруги цього засобу (або у відповідності до проекту).

9.3.10. При виконанні робіт по ліквідації аварій на інженерних мережах терміново зносити дерева і зелені насадження, які знаходяться в охоронних зонах, за власні кошти за заявкою виконавця робіт або власника інженерних мереж.

9.4. Власники (користувачі, балансоутримувачі) будівель і споруд, розміщених на території парків, скверів загального користування та буферних парків, і керівники організацій, які надають торговельні та побутові послуги на зазначених територіях, зобов'язані:

9.4.1. Своєчасно виконувати вимоги з питань благоустрою території міста адміністрацій районних комунальних підприємств з утримання зелених насаджень та адміністрацій комунальних підприємств лісопаркових господарств об'єднання "Київзеленбуд", які є утримувачами того чи іншого парку, скверу або буферного парку.

9.4.2. Щоденно прибирати територію в радіусі 50 метрів навколо закріплених будівель і споруд і відновлювати зелені насадження в разі їх пошкодження, забезпечувати квіткове оформлення закріпленої території.

9.5. Власники (користувачі, балансоутримувачі) будівель і споруд, розміщених на території або безпосередньо межуючих з лісовими насадженнями (в тому числі керівники організацій, які надають торговельні та побутові послуги на зазначених територіях), зобов'язані:

9.5.1. Своєчасно виконувати вимоги з питань благоустрою території міста адміністрацій комунальних підприємств лісопаркових господарств об'єднання "Київзеленбуд", які є утримувачами міських лісів.

9.5.2. Утримувати в належному санітарному та протипожежному стані прилеглу (в радіусі 100 м) територію по периметру землекористування.

9.5.3. Встановлювати контейнери для відходів у необхідній кількості на межі з лісовим масивом та забезпечувати своєчасне вивезення відходів.

9.5.4. У разі необхідності створювати протипожежний розрив і мінералізовану смугу між об'єктами благоустрою і лісовим масивом, розміри яких узгоджувати з адміністрацією лісопаркових господарств, та підтримувати їх у належному стані, а також влаштовувати пожежний гідрант або пожежний резервуар для води ємністю не менше 100 куб. м.

9.6. На території об'єктів благоустрою зеленого господарства забороняється:

9.6.1. Рух та паркування автомобілів, мотоциклів і мопедів (крім спеціального технологічного транспорту).

9.6.2. Закопувати будь-які будівельні відходи та складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання.

9.6.3. Вивозити і звалювати в не відведених спеціально для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, листя та сніг.

9.6.4. Випасати свійських тварин, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених спеціально для цього місцях, займатися верховою їздою.

9.6.5. Спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

9.6.6. Засипати листям стовбури дерев, змітати опале листя у лотки водовідведення.

9.6.7. Підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки для сушіння білизни, забивати в стовбури цвяхи, прикріплювати засоби зовнішньої реклами, електропровідники, колючий дріт та інші огородження, що можуть пошкодити дерева.

9.6.8. Викопувати дерева, чагарники та квіти.

9.6.9. Самовільно, без дозволу власника (користувача, балансоутримувача), висаджувати дерева та кущі.

9.6.10. Здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених спеціально місцях.

9.6.11. Влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати автотранспортні засоби на газонах, клумбах та інших озеленених територіях.

9.6.12. Виконувати земляні, будівельні та інші роботи без контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території, виданого Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва, за винятком робіт, що проводяться київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".

9.6.13. Посипати тротуари, доріжки, прогулянкові стежки та інші тверді покриття хімічними препаратами, не дозволеними для такого використання.

9.6.14. Самовільно розміщувати засоби реклами, тимчасові споруди та малі архітектурні форми.

9.6.15. Влаштовувати місця для відпочинку, встановлювати намети у не відведених спеціально місцях.

9.6.16. Самовільно влаштовувати городи, добувати з дерев сік, смолу, наносити деревним та квітниковим рослинам механічні пошкодження.

9.6.17. Влаштовувати ігри, спортивні змагання тощо.

9.6.18. Знищувати мурашники, гнізда птахів, ловити птахів і звірів та стріляти у них.

9.6.19. Викидати соляні суміші на території зелених насаджень під час зимового прибирання вулиць, доріжок тощо.

9.7. Під час проведення будь-яких робіт на земельній ділянці, на якій розташовані зелені насадження, що не підлягають знесенню, забудовник зобов'язаний:

9.7.1. Огороджувати дерева на території будівельного майданчика.

9.7.2. У процесі будівництва доріг, тротуарів, асфальтування дворів тощо залишати місця (лунки) для посадки дерев, а також влаштовувати лунки довкола наявних дерев.

9.7.3. Не допускається копання канав глибше 1 м для прокладання підземних інженерних мереж і фундаментів на відстані, меншій 2 м від дерева та 1,5 м від чагарнику.

9.7.4. Не допускати засипання ґрунтом стовбурів дерев та чагарників.

9.7.5. Зберігати верхній родючий шар ґрунту на всій території забудови, організовувати його зняття, складування та залишати для подальшого використання чи передачі спеціалізованому підприємству, визначеному місцевим органом виконавчої влади, для використання під час створення зелених насаджень.

9.7.6. Не допускати складування конструкцій та будівельних матеріалів, стоянки машин і механізмів на відстані, меншій 2,5 м від дерева і 1,5 м від чагарнику.

Контроль за дотриманням цих вимог здійснюють районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень та комунальні підприємства лісопаркового господарства КО "Київзеленбуд".

X. Перелік установлених законом обмежень
(обтяжень) на використання земельних ділянок
об'єктів благоустрою

10.1. Загальні положення

10.1.1. Відповідно до чинного законодавства при передачі земельних ділянок об'єктів благоустрою у користування можуть встановлюватись обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором, на всю територію ділянки або її частини.

10.1.2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником, користувачем, балансоутримувачем повноважень, визначених законодавством або іншими нормативно-правовим актами щодо володіння, користування і розпорядження належною їм земельною ділянкою об'єкта благоустрою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

10.1.3. Київська міська рада передбачає окремим рядком у бюджеті міста Києва на поточний рік виділення відповідних ресурсів на благоустрій земель запасу міста на підставі подань та розрахунків організацій, які є відповідальними за здійснення їх благоустрою.

XI. Дотримання тиші в
громадських місцях у м. Києві

11.1. Загальні положення

11.1.1. Ці Правила враховують вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму, в тому числі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму".

11.1.2. Ці вимоги містять загальнообов'язкові на території міста норми, за порушення яких передбачено відповідальність згідно з статтями 152, 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.2. Обов'язки та обмеження дій керівників, уповноважених посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян:

11.2.1. Забезпечувати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші попереджувальні заходи щодо зниження шуму до рівня, який не перевищував би 40 ДБА в денний та 30 ДБА в нічний час у місцях та на спорудах підвищеного рівня акустичного забруднення (транспортні магістралі, аеропорти, вокзали, підприємства, трансформатори, автомобільні стоянки, паркувальні майданчики тощо), встановлювати штучні та природні акустичні екрани, звукозахисні споруди або захисні елементи, висаджувати дерева з властивостями забезпечення шумоізоляції тощо.

11.2.2. Не допускати під час проведення масових гулянь та свят, а також в інші дні користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими гучномовними установками, гучного співу, викриків у парках, скверах, лісопаркових зонах відпочинку, інших дій, що порушують тишу в зонах, прилеглих до житлових будинків, лікувальних закладів стаціонарного типу, дитячих будинків-інтернатів, будинків-інтернатів для пристарілих громадян та в інших громадських місцях упродовж доби.

11.2.3. Забезпечувати в закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і загальноміських заходів тощо обмеження часу роботи музичних ансамблів з 9-00 до 23-00 години та дотримуватись таких рівнів шуму, щоб у прилеглих житлових будинках він становив не більше 40 ДБА в денний час і 30 ДБА в нічний час.

У разі розміщення джерел шуму в житлових будинках відповідні роботи повинні проводитись з 9-00 до 19-00.

(Дію підпункту 11.2.4 зупинено строком на три місяці згідно з Рішенням Київської міської ради N 55/55 від 04.09.2014)

11.2.4. У випадках проведення під час передбачених законом святкових і неробочих днів, днів міста, днів районів, інших свят (відповідно до рішення Київської міської ради), спортивних змагань та іншого, що супроводжується використанням вибухових пристроїв, салютів, піротехнічних засобів (петард, феєрверків) у час, заборонений цими Правилами, проведення таких заходів необхідно погоджувати з виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в установленому порядку.

11.2.5. Дозволи на гранично допустимі рівні шумів, що утворюються стаціонарними джерелами шуму, зокрема під час роботи машин, механізмів, обладнання, інструментів, а також користування звуковідтворювальною апаратурою та музичними інструментами на відкритих майданчиках, в інших закладах розважального та грального бізнесу, ресторанах, кафе, барах, інших закладах видаються керівникам та уповноваженим посадовим особам підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянам виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) після надання розрахункових або інструментальних даних і карт розподілу рівнів шуму, карт акустичного дискомфорту, що розробляються на основі спеціально виконаних цільових досліджень по методиках, узгоджених з органами та установами державного санітарного нагляду України.

(Дію першого речення підпункту 11.2.6 зупинено строком на три місяці згідно з Рішенням Київської міської ради N 55/55 від 04.09.2014)

11.2.6. Проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів здійснюється із дотриманням порядку використання побутових піротехнічних виробів, визначеного наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів". За порушення порядку використання піротехнічних засобів винна особа притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

(Дію підпункту 11.2.7 зупинено строком на три місяці згідно з Рішенням Київської міської ради N 55/55 від 04.09.2014)

11.2.7. Проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у приміщеннях житлових будинків і на прибудинкових територіях, у приміщеннях і на територіях лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури, готелів і гуртожитків, розташованих у межах міста Києва закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, в приміщеннях інших будівель і споруд та на прибудинкових територіях, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди, на території парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків (на захищених відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" об'єктах) у нічний час, із двадцять другої до восьмої години, забороняється, крім випадків, коли проведення відповідних заходів погоджено із Головним управлінням надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у порядку, визначеному в пп. 11.2.8 п. 11.1 цих Правил.

(Дію підпункту 11.2.8 зупинено строком на три місяці згідно з Рішенням Київської міської ради N 55/55 від 04.09.2014)

11.2.8. Проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів на захищених відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" об'єктах у нічний час, із двадцять другої до восьмої години, здійснюється після отримання письмової згоди Головного управління надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), засвідченої печаткою останнього. Для отримання зазначеної згоди особа, яка має намір проводити салюти, феєрверки, інші заходи із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів на захищених об'єктах у нічний час, із двадцять другої до восьмої години, зобов'язана за п'ять днів до запланованої дати проведення відповідних заходів подати письмове звернення до Головного управління надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У зверненні має бути зазначено: прізвище, ім'я та по батькові особи, яка звертається; захід, який вона планує провести із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів; технічні характеристики вибухових речовин і піротехнічних засобів, які використовуватимуться під час проведення заходу; об'єкт, на якому планується проведення відповідного заходу; проміжок часу, в який заплановано його проведення. Головне управління надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядає письмове звернення протягом двох днів з моменту його отримання і надає згоду на проведення вказаного у зверненні заходу або мотивовану відмову. Головне управління надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надає згоду на проведення вказаного у зверненні заходу лише за умови відсутності небезпеки нанесення шкоди життю і здоров'ю жителів територіальної громади міста Києва та їх майну. У разі, якщо Головним управлінням надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було надано згоду на проведення салюту, феєрверку, іншого заходу із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів на захищеному об'єкті у нічний час, з двадцять другої до восьмої години, проведення якого призвело до нанесення шкоди життю і здоров'ю жителів територіальної громади міста Києва (або) та їх майну, особа, яка проводила відповідний захід, притягається до адміністративної відповідальності за статтями 152, 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.2.9. Створювати шум при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів і піротехнічних виробів та інших гучноголосих установок у будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях та в зонах відпочинку в нічний час з 22-00 год. до 8-00 год. заборонено.

Встановлювати на балконах, лоджіях, відкритих вікнах будинків, будівель і споруд та інших місцях звуковідтворюючу апаратуру і включати її на повну потужність (вище 40 ДБА) протягом доби заборонено.

11.2.10. Проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень без погодження з мешканцями прилеглих будинків, житлових приміщень терміну початку і завершення робіт заборонено. Нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт у прилеглих житлових приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА. Забороняється проводити вказані роботи з 19-00 до 8-00 год. та у святкові і неробочі дні впродовж доби.

11.2.11. В офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень шум не повинен перевищувати такий рівень: не більше 40 ДБА в денний час і 30 ДБА в нічний час (до 22-00).

11.2.12. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт автомобілями перевізників сміття, по доставці різноманітних товарів для обслуговування житлових будинків та їх інженерного обладнання не допускати перевищення рівнів шуму на прибудинкових територіях у нічний час з 22-00 до 8-00 год. та вживати заходів щодо максимального обмеження шуму від роботи обладнання автотранспорту.

11.2.13. Використання піротехнічних засобів для влаштування феєрверків та салютів без укладання договорів з балансоутримувачами територій, де проводяться святкові заходи, та без дотримання вимог обмеження часу проведення заходів з 08-00 до 22-00 год. у святкові і неробочі дні та використання їх у робочі дні впродовж доби - забороняється.

XII. Проведення загальноміських заходів

12.1. Порядок проведення державних та недержавних загальноміських заходів

12.1.1. Для проведення державних масових заходів відповідні структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) готують відповідний проект розпорядження Київського міського голови за два місяці до початку проведення запланованого заходу, в установленому порядку.

12.1.2. Для проведення недержавних масових заходів їх організаторами подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради. У повідомленні зазначаються мета, форма, місце проведення заходу, маршрут проходження, час його початку та закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвище, ім'я організаторів, місце їх проживання, номер контактного телефону, дата подачі повідомлення, необхідність (чи відсутність такої) використання звукопідсилюючої апаратури.

12.1.3. До проведення масового заходу організатори зобов'язані укласти із відповідними підприємствами угоди щодо забезпечення прибирання місця його проведення та вивозу сміття. Чинність цих Правил поширюється також на сезонну торгівлю, ярмарки, провадження яких визначається розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) чи розпорядженнями районних у місті Києві державних адміністрацій.

(Підпункт 12.1.3 пункту 12.1 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

12.1.4. Організатори заходів відповідають за дотримання учасниками масових заходів цих Правил, збереження зелених насаджень, приміщень, споруд, будівель, устаткування, меблів, інвентарю та іншого майна в місці проведення масового заходу.

12.1.5. Організацією підготовки до проведення масового заходу опікується заявлений представник організатора, його присутність на місці проведення заходу є обов'язковою під час підготовки та під час проведення масового заходу.

Представники організатора масового заходу повинні мати відповідні посвідчення, довіреності, завірені печаткою, та документи, які посвідчують особу.

12.1.6. Проведення масового заходу закінчувати до 22 години.

12.1.7. На місцях проведення, під час масових акцій, забороняється самовільне встановлення тимчасових споруд, малих архітектурних форм (кіосків, лотків, навісів, палаток) та засобів зовнішньої реклами (рекламних тумб, будь-яких стендів, щитів, панно, екранів та інше).

12.1.8. Контроль за дотриманням організаторами та учасниками загальноміських заходів вимог "Правил благоустрою території міста Києва" здійснює Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та управління (відділи) контролю за благоустроєм районних у м. Києві державних адміністрацій.

Працівники Головного управління контролю за благоустроєм з метою контролю за дотриманням вимог цих Правил мають право бути присутніми при проведенні масового заходу без узгодження з його організаторами.

XIII. Розміщення та утримання малих
архітектурних форм та тимчасових споруд

13.1. Загальні положення

13.1.1. Порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим у встановленому порядку Київською міською радою, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

(Абзац перший підпункту 13.1.1 пункту 13.1 із мінами, внесеними згідно з рішеннями Київської міської ради N 462-1/1518 від 21.05.2009, N 176/4988 від 28.10.2010, N 680/8964 від 25.12.2012)

Абзац другий підпункту 13.1.1 пункту 13.1 виключено

(Дію абзацу другого підпункту 13.1.1 пункту 13.1, а саме: слова "чинного договору про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданого Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та..." тимчасово призупинено до 01.01.2011 р. згідно з рішенням Київської міської ради N 462/1518 від 21.05.2009)

(Абзац другий підпункту 13.1.1 пункту 13.1 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 462/1518 від 21.05.2009, виключено згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

13.2. Порядок розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд

13.2.1. Розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких обов'язково передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об'єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об'єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за спільним поданням Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління з питань торгівлі та побуту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

(Підпункт 13.2.1 пункту 13.2 у редакції рішення Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

13.2.2. Біля кожної малої архітектурної форми та тимчасової споруди повинно бути зовнішнє штучне освітлення, а також впритул до них покриття вдосконаленого типу завширшки (метрів):

- по всій довжині фасаду (незалежно від конструкції споруди) - 2 м;

- з боку вітрини і службового входу - 1 м;

- з боку входу для покупців - 1,5 м.

У разі розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд на відстані більше 2 метрів від тротуару до них з тротуару повинна бути побудована пішохідна доріжка завширшки 1,5 метра.

13.2.3. Біля стаціонарних малих архітектурних форм та тимчасових споруд повинні бути встановлені не менше двох урн для збирання твердих побутових відходів, а також забезпечуватися прибирання прилеглої території не менше 10 м. Власник малої архітектурної форми та тимчасових споруд проводить заходи з озеленення закріпленої для обслуговування території.

13.2.4. Власники (балансоутримувачі) зобов'язані проводити (при необхідності, але не менше одного разу на рік) відновлення зовнішнього вигляду малої архітектурної форми та тимчасової споруди згідно з паспортом, прив'язки тимчасової споруди (малої архітектурної форми), затвердженим Головним управлінням містобудування та архітектури.

(Підпункт 13.2.4 пункту 13.2 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

13.2.5. Малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм. Відповідною, оформленою в установленому порядку, дозвільною документацією для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) є Ордер на розміщення тимчасової споруди (в тому числі тимчасовий), виданий Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

(Абзац перший підпункту 13.2.5 пункту 13.2 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому п. 13.3 цих Правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не набуває права власності на них.

13.2.6. Всі тимчасові споруди (малі архітектурні форми) розміщуються з дотриманням обмежень, встановлених Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого у встановленому порядку Київською міською радою.

(Підпункт 13.2.6 пункту 13.2 у редакції рішення Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

13.2.7. На зупинках громадського транспорту.

КП "Київпастранс" як перевізник пасажирів на маршрутах громадського транспорту загального користування в звичайному режимі руху:

- залежно від пасажиропотоку за погодженням з Головним управлінням контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначає перелік зупинок, на яких необхідно встановити кіоски (чи обладнати відповідні секції в зупинкових комплексах) з продажу проїзних документів, поповнення засобів електронної оплати за проїзд, та укладає договори з їх власниками щодо утримання цих споруд та посадочних площадок;

- перевіряє облаштування зупинок громадського транспорту;

- в разі виявлення зупинок, на яких встановлені тимчасові споруди та малі архітектурні форми з порушенням чинного законодавства та цих Правил, надає інформацію до Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністрацій для відповідного реагування;

- забезпечує моніторинг порядку облаштування та утримання зупинок громадського транспорту всіма суб'єктами господарської діяльності відповідно до пункту 13.2 цих Правил та надає інформацію до Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністрацій для відповідного реагування.

(Пункт 13.2 доповнено підпунктом 13.2.7 згідно з рішенням Київської міської ради N 488/8772 від 29.11.2012)

13.3. Порядок демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд

13.3.1. Демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких невідомі, здійснюються Головним управлінням контролю за благоустроєм та районними в місті Києві державними адміністраціями за кошти міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником тимчасової споруди, винним у порушенні благоустрою.

(Підпункт 13.3.1 пункту 13.3 у редакції рішень Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011, N 680/8964 від 25.12.2012)

13.3.2. Рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

13.3.3. Демонтаж самовільно розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в нижченаведеному порядку.

У разі виявлення самовільно розміщеної тимчасової споруди (малої архітектурної форми) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, або з частково оформленою дозвільною документацією, Головним управлінням контролю за благоустроєм вноситься припис його власнику з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу цієї споруди протягом трьох робочих днів.

Протягом зазначеного терміну власник зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самочинно розміщеної тимчасової споруди (малої архітектурної форми) та провести відновлення порушеного благоустрою на місці розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми).

У разі невиконання власником вимог припису Головне управління контролю за благоустроєм здійснює демонтаж самовільно розміщеної тимчасової споруди (малої архітектурної форми) за рахунок коштів міського бюджету з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником, винним у порушенні благоустрою.

Для проведення демонтажу створюється комісія у складі представників Головного управління контролю за благоустроєм, КП "Київблагоустрій", управління (відділу благоустрою районної в місті Києві державної адміністрації), представника міліції (за згодою) та особи (у разі її присутності), яка здійснила самовільне розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми). Комісія складає акт зовнішнього огляду (акт демонтажу) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у трьох примірниках, що має містити такі дані:

- дата, час, адреса розташування тимчасової споруди (малої архітектурної форми) і підстава для її демонтажу;

- прізвище, ім'я, по батькові та посади членів комісії;

- посада, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні тимчасової споруди (малої архітектурної форми);

- опис тимчасової споруди (малої архітектурної форми) (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов'язковою фотофіксацією з усіх боків.

(Підпункт 13.3.3 пункту 13.3 у редакції рішень Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010, N 35/6251 від 22.09.2011)

13.3.4. Після складання акта демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд вони опечатуються та перевозяться на майданчик тимчасового зберігання, де передаються відповідальній особі під розпис.

Відповідальність згідно з законодавством за збереження та неушкодженість тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та всього майна, що знаходиться у таких малих архітектурних формах (тимчасових спорудах) при їх демонтажі, транспортуванні до спеціально обладнаних майданчиків та зберіганні несе Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

(Підпункт 13.3.4 пункту 13.3 доповнено абзацом другим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

13.3.5. Демонтовані малі архітектурні форми та тимчасові споруди повертаються власнику або його представнику на підставі акта приймання-передачі після оплати ним робіт з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малих архітектурних форм та тимчасових споруд, відновленню благоустрою на місці самовільного встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд згідно з затвердженими тарифами.

(Підпункт 13.3.5 пункту 13.3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

У разі, якщо протягом шести місяців з дати демонтажу від власника або його представника не надходить заява про повернення демонтованої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), зазначене майно може бути реалізоване за ціною, визначеною незалежною експертною оцінкою. Різниця коштів від реалізації майна, що перевищує суму, витрачену на роботи з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання тимчасової споруди, повертається боржнику.

(Підпункт 13.3.5 пункту 13.3 доповнено абзацом другим згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

XIV. Розміщення та утримання зовнішньої реклами

14.1. Загальні положення

14.1.1. Розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України "Про рекламу", Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рекламні засоби розмінуються у відповідності до дозволу, який видається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та проекту благоустрою території (схеми), затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Розміщення зовнішньої реклами, опор освітлення, контактних ліній міського транспорту обов'язково погоджувати з власниками інженерних мереж.

Єдиною підставою для виконання робіт, пов'язаних з встановленням рекламних засобів, є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм, видана на основі дозволу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської, міської державної адміністрації).

14.1.2. Рекламні засоби, які встановлені самовільно або з порушенням вимог дозвільної документації, демонтуються Головним управлінням з питань реклами та Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), власниками (балансоутримувачами), а щодо засобів, встановлених на об'єктах дорожнього господарства, за участю комунального підприємства "Київдорсервіс" або Державтоінспекції.

14.1.3. Рекламні засоби, які розміщені в охоронних зонах інженерних мереж без погодження їх балансоутримувачів, у випадку виникнення аварійної ситуації демонтуються балансоутримувачами або власником рекламних засобів на вимогу виконавця робіт по усуненню аварії без відшкодування збитків.

XV. Порядок оформлення контрольної картки на
тимчасове порушення благоустрою, її зупинення,
подовження і закриття

(Назва розділу XV у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

15.1. Порядок отримання контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою

15.1.1. Підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

(Підпункт 15.1.1 пункту 15.1 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

(Підпункт 15.1.2 пункту 15.1 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

15.1.3. Головне управління контролю за благоустроєм є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

(Розділ XV доповнено пунктом 15.1.3 згідно з рішенням Київської міської ради N 525/2594 від 29.10.2009)

15.2. Подання документів на отримання контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва:

15.2.1. Заявник звертається до Головного управління контролю за благоустроєм з заявкою встановленої форми.

15.2.2. До заявки додаються необхідні документи в залежності від виду робіт та договір Головного управління економіки та інвестицій щодо необхідності сплати пайової участі або відсутності підстав для її отримання.

15.2.3. Заявка та надані документи опрацьовуються в Головному управлінні контролю за благоустроєм і за результатами видається контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою.

(Підпункт 15.2.3 пункту 15.2 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

15.2.4. Протягом одного календарного дня з дати отримання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, заявник зобов'язаний поінформувати в письмовій формі про початок виконання заявлених робіт районну у місті Києві державну адміністрацію за місцем проведення робіт, а також власника (балансоутримувача) земельної ділянки та підприємства, організації та установи, повідомлення яких передбачено нормативно-правовими актами.

(Підпункт 15.2.4 пункту 15.2 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

(Підпункт 15.2.5 пункту 15.2 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

15.2.6. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва видається Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва в термін 5 робочих днів з моменту подання заявником усіх необхідних документів (включаючи лист погоджень).

15.2.7. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою надається на кожен окремий об'єкт за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам.

15.2.8. Термін дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою визначається Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

15.2.9. На прокладання інженерних мереж поза будівельним майданчиком видаються контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою по кожній мережі за винятком, коли їх прокладання передбачено в одному технічному коридорі.

15.2.10. Види робіт, які не потребують оформлення контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, якщо інше не передбачено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але потребують завчасного повідомлення Головного управління контролю за благоустроєм:

- встановлення квіткових ваз;

- встановлення дорожніх знаків;

- встановлення декоративних огорож на час проведення масових заходів;

- влаштування мереж зовнішнього освітлення по існуючих опорах;

- фарбування наземних пішохідних переходів, мостів;

- встановлення опор без розриття траншей та обмеження руху;

- поточний ремонт у межах червоних ліній;

- роботи по поточному ремонту будівель, споруд без внесення конструктивних змін балансоутримувачами (покрівлі, відмостки та ін.);

- відновлення транспортних огорож 1-ої та 2-ої групи;

- встановлення паркоматів;

- встановлення пристроїв фіксації паркувального місця (замкових пристроїв) згідно з договором КП "Київтранспарксервіс";

- окремі види робіт, що проводяться комунальним підприємством "Київдорсервіс" та київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд";

- встановлення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

(Підпункт 15.2.10 пункту 15.2 доповнено абзацом згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

(Підпункт 15.2.11 пункту 15.2 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

15.3. Основні види робіт:

15.3.1. Нове будівництво:

- документ на право землекористування;

- дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;

- будгенплан, погоджений в установленому порядку;

- генплан благоустрою;

- чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

15.3.2. Реконструкція та капітальний ремонт будівель і споруд:

- документ на право власності або оренди будинку, споруди;

- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на проведення робіт з:

капітального ремонту;

реконструкції;

надбудови аттикових та мансардних поверхів;

- документ на право землекористування;

- дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;

- будгенплан, погоджений в установленому порядку;

15.3.3. Ремонт фасадів будівель і споруд:

- паспорт опорядження фасадів;

- затверджений проект (при необхідності).

Примітка. При виконанні поточного ремонту фасаду надається фотофіксація об'єкта та перелік робіт.

15.3.4. Прокладання, реконструкція та ремонт інженерних мереж:

- план зовнішніх інженерних мереж, зареєстрований в Управлінні інженерного обладнання та підготовки територій Головного управління містобудування та архітектури;

- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на виконання робіт на проїзній частині вулиць (при необхідності);

- графік виконання робіт.

(Підпункт 15.3.5 пункту 15.3 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

15.3.6. Встановлення ринків, виготовлених збірних конструкцій, які встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту:

- дозвіл на розміщення тимчасових споруд, виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

15.3.7. Встановлення (монтаж) об'єктів зовнішньої реклами:

- дозвіл на розміщення рекламного засобу.

15.3.8. Знесення будівель і споруд:

- погоджений та затверджений в установленому порядку проект організації будівництва (ПОБ) або проект виконання робіт (ПВР), якими передбачаються знесення розміщених на ділянці забудови будівель і споруд;

- документ на право власності;

- довідка державного реєстратора про майнові права на будівлі і споруди, які зносяться;

- акт відключення будівель і споруд від інженерних мереж;

- довідка балансоутримувача про відселення мешканців та організацій;

- рішення Київської міської ради або розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке дозволяє знесення будівель і споруд (у разі відсутності погодженого та затвердженого в установленому порядку ПОБ або ПВР, якими передбачається знесення цих будівель і споруд, та у разі наявності в них частки комунального майна).

15.3.9. Встановлення тимчасових огорож (для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони):

- документ на право землекористування;

- топоплан в М 1:500 (при наявності);

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

15.3.10. Геологічні вишукування:

- рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки або лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на проектування;

- генплан в М 1:500 з нанесеними свердловинами, шурфами, погоджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища;

- дозвіл Головного управління містобудування та архітектури (завірена копія заявки).

15.3.11. Археологічні вишукування:

- документ на право землекористування;

- завдання (угода) на проведення археологічних вишукувань;

- топоплан в М 1:500.

15.3.12. Влаштування пробних кущів паль:

- документ на право землекористування;

- генплан в М 1:500 з розміщенням пробних кущів паль;

- архітектурно - планувальне завдання;

- технічне завдання на випробування паль.

15.3.13. Поточний ремонт проїзних частин вулиць, площ, тротуарів внутрішньоквартальних проїздів, дворових територій:

- генплан в М 1:500 (при наявності) або схема розміщення;

- дефектний акт;

- наказ (довідка) про фінансування.

15.3.14. Благоустрій територій:

- проект благоустрою на топоплані в М 1:500, погоджений та затверджений в установленому порядку;

- розпорядження Київської міської державної адміністрації (для об'єктів, які фінансуються з міського бюджету);

- розпорядження районної у м. Києві державної адміністрації (в тому числі для об'єктів, які фінансуються з районного бюджету);

- документ на право землекористування (для організацій, ТОВ, ПП і т. п.).

15.3.15. Транспортні розв'язки, підземні та наземні пішохідні переходи:

- документ на право землекористування;

- розпорядження Київської міської державної адміністрації;

- дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;

- будгенплан, погоджений в установленому порядку.

15.3.16. Заміна вітрин, вікон, дверей (в разі внесення змін у несучі конструкції):

- документ на право власності або оренди;

- фотофіксація об'єкта (або його частин);

- згода співвласників (при наявності);

- паспорт фасаду (при наявності);

- проектна документація.

15.3.17. Встановлення кондиціонерів, супутникових антен, витяжок:

- документ на право власності або оренди;

- згода власника(ів) квартир, приміщень (при необхідності);

- розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації);

- узгоджена проектна документація.

15.3.18. Влаштування автостоянок, майданчиків тимчасового відстою автотранспорту без капітальної забудови:

- документ на право землекористування або договір з КП "Київтранспарксервіс";

- узгоджена проектна документація;

(Підпункт 15.3.19 пункту 15 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 587/7924 від 24.05.2012)

(Підпункт 15.3.20 пункту 15 виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 587/7924 від 24.05.2012)

15.3.21. Складування будівельних матеріалів (конструкції, пісок, земля і т. п.):

- документ на право землекористування;

- схема складування;

- згода землекористувача;

- перелік будівельних матеріалів.

15.3.22. Інженерна підготовка території:

- документ на право землекористування;

- проектна документація;

- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Примітка. Перелік робіт, які відносяться до інженерної підготовки, приводиться в розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або в проектній документації.

15.3.23. Розчистка водоймищ:

- рішення Київради або розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- проектна документація;

- перелік виконуваних робіт.

15.3.24. Укріплення фундаментів:

- документ на право власності або оренди;

- згода власника (при необхідності);

- топоплан в М 1:500 або схема з нанесенням меж виконання робіт;

- перелік виконуваних робіт.

15.3.25. Встановлення пересувних атракціонів:

- письмове погодження:

- Київської державної інспекції по охороні праці;

- районного тресту експлуатації зелених насаджень (за необхідністю);

- міської (районної) санепідемстанції;

- Головного управління МНС України в м. Києві (в частині нагляду);

- письмове погодження Головного управління культури і мистецтв (як балансоутримувачів);

- схема розміщення;

- управління охорони навколишнього природного середовища чи управління економічної безпеки м. Києва (в разі необхідності);

15.3.26. Розміщення автомобільного газозаправного пункту:

- розпорядження районної у м. Києві державної адміністрації;

- договір оренди земельної ділянки;

- висновок: СЕС;

Головного управління екологічної безпеки;

Головного управління МНС;

- дозвіл держнаглядохоронпраці;

- генплан або схема розміщення;

- ліцензія підрядної організації;

15.3.27. Інші види робіт, пов'язані з порушенням благоустроєм та його відновленням, визначаються Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі нормативно-правових актів, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

15.3.28. При порушенні благоустрою у зв'язку з виконанням робіт, на які термін дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою перевищує один місяць, виконавець цих робіт зобов'язаний розмістити на місці робіт інформацію про себе, про термін виконання робіт та порушення благоустрою тощо.

При порушенні благоустрою у зв'язку з виконанням аварійних робіт виконавці зобов'язані розмістити на місці робіт інформацію про себе, про термін виконання робіт та порушення благоустрою встановленого зразка.

Зовнішній вигляд інформаційного засобу, його зміст визначається Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва.

15.4. Отримання контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою у разі виникнення аварій:

15.4.1. Отримання контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою у разі виникнення аварій має заявницький характер.

Відповідальність за своєчасне повідомлення та подачу документів для оформлення контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою несе балансоутримувач (власник) мереж, споруд та інших об'єктів.

За несвоєчасне повідомлення, подачу документів відповідальна особа балансоутримувача (власник) притягується до адміністративної відповідальності.

15.4.2. У разі виникнення аварій на інженерних мережах, спорудах власник або їх балансоутримувач зобов'язаний в цей же день проінформувати Головне управління контролю за благоустроєм, службу "05" районної в м. Києві державної адміністрації, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та балансоутримувача території, на якій відбулася аварія, та негайно вжити заходів щодо її ліквідації.

15.4.3. Протягом доби від початку ліквідації аварії балансоутримувач або власник інженерних мереж звертається до Головного управління контролю за благоустроєм з заявкою встановленого зразка, дефектним актом (документом про виявлення аварійної ситуації) та нарядом-допуском на виконання аварійних робіт для оформлення аварійної контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою. Після цього протягом години балансоутримувачу (власнику) надається аварійна контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою.

В аварійній контрольній картці визначається термін виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією аварії, - не більше п'яти діб та термін відновлення благоустрою - не більше трьох діб.

(Підпункт 15.4.3 пункту 15.4 у редакції рішення Київської міської ради N 668/8005 від 12.07.2012)

15.4.4. Після завершення аварійних робіт та відновлення порушеного благоустрою території балансоутримувач (власник) інженерних мереж зобов'язаний закрити аварійну контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою в Головному управлінні контролю за благоустроєм за умови відповідних погоджень з балансоутримувачем або власником території, на якій проводилися аварійно-відновлювальні роботи, та відділом контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації.

При відновленні порушеного благоустрою території роботи з відновлення покриття тротуарів та проїжджої частини, що порушено, виконуються за рахунок балансоутримувача (власника) інженерних мереж за типом існуючого.

(Підпункт 15.4.4 пункту 15.4 у редакції рішень Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011, N 668/8005 від 12.07.2012)

15.4.5. Виконавець робіт, у разі виконання вимог п. 15.4.3 цих Правил, обов'язково надає до Головного управління контролю за благоустроєм дефектний акт та схему розриття, а при наявності - проектну документацію.

У разі проведення робіт, пов'язаних із зайняттям або розриттям проїзних частин і тротуарів, в обов'язковому порядку готується схема тимчасової організації дорожнього руху, яка погоджується УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

15.4.6. У контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою обов'язково вноситься інформація про організації - балансоутримувачі існуючих інженерних мереж, яким виконавець робіт зобов'язаний повідомити по телефону про початок робіт та запросити їх на місце ліквідації аварії.

Опори освітлення та контактні лінії міського транспорту при аваріях на інженерних мережах демонтуються власником по заявці експлуатуючої організації інженерних мереж.

15.4.7. У разі неможливості відновлення порушеного благоустрою у зв'язку з погодними умовами аварійна контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою переводиться у плановий з визначенням терміну виконання робіт у період сприятливих погодних умов, а виконавець робіт проводить тимчасове відновлення благоустрою доріг і тротуарів у нижньому шарі асфальтовою або бетонною сумішшю з наступним відновленням по типу існуючого покриття в період сприятливих погодних умов.

15.4.8. У разі невиконання робіт по відновленню порушеного благоустрою у визначені в аварійній контрольній картці на тимчасове порушення благоустрою терміни, виконавець робіт притягається до адміністративної відповідальності, а Головне управління контролю за благоустроєм переводить аварійну контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у планову контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та визначає новий термін відновлення благоустрою, про що інформує виконавця робіт.

(Підпункт 15.4.8 пункту 15.4 у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

15.4.9. Термін закриття контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою встановлюється до 5 діб після закінчення робіт по ліквідації аварії з обов'язковим його поверненням у Головне управління.

При цьому відповідальність за якість виконаних робіт та відновлення порушеного благоустрою покладається на організацію - виконавця робіт.

15.4.10. Перед початком робіт власники інженерних мереж спільно з представниками житлово-комунальних служб та виконавчої влади району складають акт обстеження території з метою визначення стану елементів благоустрою.

15.4.11. Усі елементи благоустрою, які знаходяться в межах охоронних зон інженерних мереж та заважають експлуатації, підлягають знесенню за першою вимогою відповідних експлуатаційних організацій силами винних у самовільному розміщенні.

15.4.12. Після ліквідації аварії місце розриття передається організацією, яка проводила роботи з усунення пошкоджень, районному шляхово-експлуатаційному управлінню або іншому підприємству, яке гарантує відновлення покриття, з складанням акта прийняття місця розриття під відновлення покриття з наступним відновленням благоустрою та закриттям контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою згідно з договором та оплатою вартості робіт виконавцем робіт.

15.4.13. При переведенні аварійної контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою в плановий в зв'язку з виявленням значних обсягів пошкоджень інженерних мереж планова контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою видається без вимоги нового проекту та без змін переліку погоджувальних організацій (за умови відсутності змін існуючого проекту).

15.4.14. У разі зміни або ліквідації (призупинення діяльності) генеральної підрядної організації замовник зобов'язаний переоформити контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою на нового виконавця робіт.

15.4.15. Якщо роботи призупинені в зв'язку з відсутністю фінансування, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою за згодою замовника (забудовника) і підрядної організації переоформлюється (без права виконання робіт) на замовника (забудовника) для утримання території будівельного майданчика, тимчасової огорожі та прилеглої території в задовільному санітарно-технічному стані.

У разі невизначеного терміну відновлення фінансування об'єкт може бути законсервовано, а після надання до Головного управління контролю за благоустроєм затвердженого акта про консервацію об'єкта контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою підлягає закриттю.

Відповідальність за санітарно-технічний стан об'єкта несе замовник (забудовник).

15.4.16. При коригуванні проектних рішень (у бік зменшення обсягів робіт) вносяться відповідні зміни у видану контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою за письмовим зверненням замовника (забудовника). При збільшенні обсягів робіт видається нова контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою.

15.4.17. Виконання робіт вважається самовільним, якщо контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою не була завчасно подовжена.

15.5. Призупинення, поводження і закриття контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою

15.5.1. Дія контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою може бути призупинена при:

- виконанні робіт з порушенням вимог затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних, санітарних норм і правил;

- виявленні неповноти дозвільних документів відповідних організацій або фальсифікації документів;

- виникненні під час виконання робіт загрози населенню та території;

- порушенні прав суміжних землекористувачів, а також інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються чинним законодавством;

- абзац шостий підпункту 15.5.1 пункту 15.5 виключено

(Згідно з рішенням Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

- виникненні заборгованості з оплати пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, за запитом Головного управління економіки та інвестицій;

- невиконанні, в тому числі з порушенням термінів, відповідних приписів Головного управління контролю за благоустроєм та підпорядкованих йому структурних підрозділів, приписів районних управлінь (відділів) благоустрою.

У контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у разі його призупинення вноситься відповідна відмітка про дату та причини призупинення.

Відновлення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою виконується на підставі письмового звернення підрядної організації до Головного управління контролю за благоустроєм з підтвердженням усунення порушень та гарантією дотримуватись порядку виконання робіт, встановленого цими Правилами.

Тимчасове призупинення дії дозволу (ордера) не є підставою до подовження (перенесення) терміну його дії.

15.5.2. Зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою застосовується в разі:

- виникнення непереборних при продовженні робіт загроз безпеці населенню та території;

- значних порушень затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних і санітарних норм і правил у частині забезпечення безпеки населення і територій, недотримання режиму охорони об'єктів культурної спадщини і т. п.;

- невиконання або несвоєчасного виконання виявлених порушень під час призупинення дії ордера;

- невиконання замовником (забудовником) обов'язків згідно з угодою (контрактом) на будівництво або рішення громадських слухань;

- виявлення грубих порушень установленого порядку оформлення ордерів, закінчення терміну дії дозвільної документації, на підставі якої видано ордер;

- значних порушень вимог забезпечення упорядкованого середовища життєдіяльності в період будівництва, які створюють загрозу безпеці населення і території, порушують режим безперервного інженерного забезпечення, транспортного і комунально-побутового забезпечення населення та прилеглих територій;

- звернення Головного управління економіки та інвестицій, в разі відсутності сплати пайової участі або неналежного виконання зобов'язань згідно з договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

У разі зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою власник повертає його до Головного управління контролю за благоустроєм.

Рішення про скасування або призупинення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою приймає Головне управління контролю за благоустроєм, про що повідомляє в письмовій формі замовнику (підряднику) та зацікавленим організаціям.

15.5.3. Відповідальність за відновлення порушеного благоустрою та за утримання будівельного майданчика після зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою покладається на замовника (забудовника), який зобов'язаний вжити заходів для усунення причин, на підставі яких зупинено дію ордера.

Для відновлення робіт необхідно оформити в установленому порядку новий ордер.

15.5.4. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою після закінчення терміну її дії повинна бути:

- подовжений - у разі необхідності подальшого виконання робіт на об'єкті після перевірки, з яких причин неможливо було виконати роботи у вказаний термін;

- закритий - у разі закінчення робіт на об'єкті, у тому числі з благоустрою, або коли роботи не розпочинались у зазначені терміни.

15.5.5. Для закриття дозволу (ордера) необхідно подати письмові підтвердження виконання робіт по відновленню порушеного благоустрою організаціями, причетними до питань благоустрою.

У разі відмови вказаних організацій надати ці підтвердження, рішення про закриття ордеру приймає Головне управління контролю за благоустроєм.

15.5.6. Після відновлення благоустрою та закриття дозволу (ордера) відповідними установами та організаціями ордер вважається закритим, а відповідальність за санітарно-технічний стан територій несе балансоутримувач.

15.6. Контроль за виконанням робіт на об'єктах благоустрою здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва шляхом прийняття робіт щодо поновлення благоустрою після його відновлення.

Про прийняття робіт щодо поновлення благоустрою після його відновлення складається акт обстеження про відновлення благоустрою.

XVI. Проведення робіт на підземних інженерних мережах,
спорудах, надземному інженерному обладнанні
та з благоустрою на будівельних майданчиках

16.1. Порядок виконання робіт

16.1.1. Прокладання інженерних мереж і будівництво підземних споруд може здійснюватись відкритим та закритим способом.

Доцільність того чи іншого способу визначається в кожному окремому випадку в складі проектно-кошторисної документації з урахуванням місцевих умов за погодженням з зацікавленими організаціями відповідно вимог виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Прокладання підземних комунікацій і будівництво підземних споруд у центральній частині міста, на вулицях і площах з удосконаленим дорожнім покриттям та інтенсивним рухом транспорту здійснюється, як правило, закритим способом, а в разі технічної неможливості проведення робіт виконується після прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо погодження виконання робіт відповідним способом у зазначені терміни, що визначені в проекті виконання робіт.

16.1.2. Виконання будівельних робіт дозволяється після проведення підготовчих робіт по забезпеченню максимального збереження існуючого інженерного обладнання, споруд, покриття доріг та тротуарів, зелених насаджень на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.

16.1.3. Реконструкція діючих та прокладання нових підземних комунікацій, як правило, проводяться одночасно з реконструкцією шляхово-транспортних та гідротехнічних споруд, а також при інших роботах по благоустрою міських територій.

Комплексний благоустрій територій виконується тільки після завершення підземних робіт.

16.1.4. Організації, що виконують будівництво та експлуатацію інженерних мереж і підземних споруд під проїздами та тротуарами, в обов'язковому порядку забезпечують розміщення новозбудованих оглядових колодязів і ківерів на одному рівні з дорожнім покриттям.

Перекоси, просідання новозбудованих люків оглядових колодязів і ківерів більше 1 см не допускаються. Люки встановлюються тільки з запірними пристроями.

Експлуатаційні організації кожного року зобов'язані замінювати не менше 1-го відсотка цегляних оглядових колодязів на залізобетонні зі встановленням залізобетонних плит під люки.

16.1.5. Пустоти, які виникають після ліквідації підземних споруд під проїжджою частиною вулиць, проїздів і тротуарів з удосконаленим покриттям, необхідно заповнювати сумішами, зазначеними в проекті. При високій вартості робіт по видаленню підземних споруд або за інших причин, вони можуть бути залишені в землі при умові звільнення споруд від продуктів, що транспортувались, демонтажу колодязів на глибину не менше 1,5 м та ретельного заповнення всіх пустот.

Кінці кабельних ліній при ліквідації повинні бути закупорені, газопроводи продуті повітрям, нафтопроводи, мазутопроводи пропарені, а їх кінці заварені.

16.1.6. Роботи по реконструкції діючих теплових мереж та підключення до існуючих теплових мереж, що пов'язані з припиненням теплопостачання, виконуються з 15 квітня до 15 жовтня.

В опалювальний сезон ці роботи можуть виконуватись тільки на підставі розпорядження міськдержадміністрації з організацією виконання робіт у три зміни без припинення теплопостачання споживачів.

16.1.7. Право на виконання земляних та монтажних робіт на підземних інженерних мережах, наземному інженерному обладнанні наступає тільки після отримання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою Головного управління контролю за благоустроєм.

16.1.8. До виконання робіт з прокладання мереж у зоні існуючого благоустрою можуть бути допущені будівельні організації, які мають ліцензію на виконання відповідних відновлювальних робіт.

16.1.9. Забороняється підключення до інженерних мереж будь-яких об'єктів будівництва (реконструкції) без затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації та без ордера Головного управління контролю за благоустроєм на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з виконанням земляних робіт.

16.1.10. Відновлення покриття проїзної частини після завершення робіт з прокладання інженерних мереж або заміни дільниці мережі, або тимчасового їх використання для облаштування будівельного майданчика, виконується на підставі протоколу ущільнень, за типом існуючих на всю ширину та довжину в межах розриття або зайняття проїзної частини з відновленням у повному обсязі дорожньої розмітки та приведення організації дорожнього руху у відповідність до затвердженої постійної схеми (контроль за якістю та повнотою таких робіт покладається на балансоутримувачів КП "Київдорсервіс", КК "Київавтодор"), а тротуарів - на всю ширину та довжину в межах розриття або зайняття фігурними елементами мощення. Головне управління містобудування та архітектури, дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробляє та затверджує варіанти мощення тротуарів фігурними елементами і передає їх: комунальній корпорації "Київавтодор" для керівництва при погодженні проектної документації та виконання робіт, Головному управлінню контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для контролю за виконанням робіт.

16.1.11. Власники або експлуатуючі організації інженерних мереж та шляхово-транспортних споруд при погодженні проектно-дозвільної документації на прокладання інженерних мереж в обов'язковому порядку зазначають перелік підприємств, установ та організацій, які отримали технічні умови на проектування на даній ділянці вулиці, площі і т. п., та не виконали роботи, з метою організації одночасного їх прокладання та відновлення благоустрою.

16.1.12. У разі, якщо під пляму забудови підпадають інженерні мережі та споруди на них, які відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Києва, для отримання дозволу на початок робіт забудовник повинен надати висновок балансоутримувача мереж та дозвіл Київради на демонтаж комунального майна. Для чого забудовник звертається до Головного управління комунальної власності м. Києва, яке готує відповідні документи на сесію Київради.

16.1.13. З метою зменшення розриття проїжджих частин вулиць, магістралей і та інше при проектуванні, реконструкції, будівництві нових вулиць, магістралей, об'єктів метрополітену, площ необхідно передбачати, у відповідності зі розрахунковими схемами підземних інженерних мереж, споруд, за погодженням з відповідними експлуатаційними організаціями, закладання на перетині вулиць (проїздів) необхідної кількості каналів і футлярів з камерами для прокладання вказаних підземних мереж або передбачити їх прокладання в місцях, які виключають розриття проїжджих частин, поверхні над лініями метрополітену, та влаштування на тротуарах біля бортових каменів маячкових бетонних плит на кінцях резервних каналів або передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних колекторах.

16.1.14. Після проведення будівництва, реконструкції або капітального ремонту шляхового покриття забороняється будь-яке (крім аварійного) розриття проїжджої частини протягом 5 років, а тротуарів - протягом 3-х років.

16.1.15. Відповідно до статті 16 Закону України "Про транспорт" переобладнання інженерних комунікацій, розташованих у межах червоних ліній вулиць, пов'язане з реконструкцією та ремонтом міських шляхів, мостів та шляхопроводів, здійснюється організаціями, що їх експлуатують, за власний рахунок чи за рахунок бюджетних коштів та за рахунок коштів, використання яких не суперечить чинному законодавству України.

Примітка. До початку проведення робіт з будівництва, реконструкції, капітального ремонту вулично-шляхової мережі КК "Київавтодор" через засоби масової інформації сповіщає замовникам, керівникам будівельних організацій, службам експлуатації інженерних мереж і споруд міста про терміни початку та закінчення робіт згідно із зразком:

До уваги замовників, керівників будівельних організацій, служб експлуатації інженерних мереж і споруд міста. У зв'язку з реконструкцією (капітальним ремонтом, будівництвом) нижченаведених вулиць КК "Київавтодор" пропонує в термін з по 20__ року виконати роботи по прокладанню (переобладнанню) підземних інженерних мереж, гільз, резервних трубопроводів і каналів, оскільки погодження на розриття цих вулиць (шляхів), площ у наступні 5 років видаватись не будуть (наводиться перелік вулиць, шляхів, площ). За довідками звертатись в КК "Київавтодор" за телефоном (вказати номер телефону).

16.1.16. Прокладання та перекладання підземних споруд мають виконуватись до початку робіт по будівництву доріг, проведення благоустрою та озеленення.

16.1.17. Забороняється виконувати капітальний ремонт шляхів до прокладання, перекладання та ремонту підземних споруд, якщо виконання останніх передбачено проектом. Приступати до будівництва нових та реконструкції існуючих споруд та комунікацій у межах технічних зон і зон постійного землекористування метрополітену без погодження (дозволу) Управління 10 та ПТ Головкиївархітектури та КП "Київський метрополітен" забороняється. У зазначених зонах метрополітену усі будівельні роботи повинні виконуватися тільки за узгодженням із КП "Київський метрополітен" і під його технічним наглядом.

16.1.18. Організації, що виконують роботи з поточного і капітального ремонту шляхів, пов'язані із змінами відміток проїжджої частини, зобов'язані під наглядом представників відповідних експлуатаційних служб встановлювати люки камер та колодязів підземних споруд і ківерів на одному рівні з проїжджою частиною. Основа під люки та ківери має бути виконана із бетону або залізобетону з маркою бетону по морозостійкості не менше F200. Виконання основи із цегли або асфальтобетону (у межах проїжджої частини і тротуарів вулиць) забороняється.

16.1.19. Будівельна чи ремонтна організації повинні не пізніше, як за 5 діб до початку робіт сповістити замовника і відповідні експлуатаційні підрозділи:

- про термін виконання робіт по ремонту шляхів, прокладанню підземних споруд, розриттю шурфів та їх засипку;

- про необхідність прийняття закінчених робіт;

- про готовність до проведення технічних випробувань та прийняття споруд в експлуатацію.

16.1.20. Кожне місце розриття на проїжджій частині у відповідності з проектом виконання робіт, узгодженим з зацікавленими організаціями і Управлінням ДАІ міста, КП "Київдорсервіс", огороджується тимчасовим щитовим огородженням висотою 1,2 м, встановлюються тимчасові дорожні знаки узгодженої схеми відповідно до вимог Держстандарту України та червоні ліхтарі в темний час доби.

В умовах інтенсивного руху міського транспорту і пішоходів до виконання робіт дозволяється приступати лише після встановлення огорожі, обладнання місць проведення робіт засобами застереження, тимчасовими знаками з визначенням напрямків об'їзду перешкод відповідно до РСТУ 1966-86.

Розриття траншей і котлованів у таких випадках виконуються, як правило, з вертикальними стінками, їх кріпленням, що мінімально обмежує рух транспорту, пішоходів і забезпечує збереження розміщених безпосередньо поблизу будівель і споруд.

На побутових приміщеннях, щитах огорож, механізмах, кабельних котушках і т. п. мають бути позначки організацій, яким вони належать, та номери їх телефонів.

Забороняється складування будівельних матеріалів та ґрунту, а також вигрузка та погрузка їх на проїжджих частинах за межами будівельного майданчика.

16.1.21. Ґрунт, будівельні матеріали та конструкції допускається складувати у межах огородженої території або в місцях, передбачених проектом виконання робіт. Складування громіздких, великомірних конструкцій та деталей за межами будівельних майданчиків має виконуватися в місцях, передбачених проектом виконання робіт, як правило, не раніше ніж за 24 години до початку їх монтажу. Завезення їх раніше зазначеного терміну може здійснюватися після узгодження з Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва.

16.1.22. Розібране асфальтобетонне покриття має бути вивезене на підприємство КП "Автодорсервіс" по його переробленню, а бруківка, бортовий камінь, щебінь - складуватися окремо (у межах огородженої території), без змішування їх з ґрунтом, та зберігатись до закінчення робіт з метою використання їх при відновленні покрить.

16.1.23. У межах охоронних зон інженерних мереж забороняється:

- споруджувати житлові, громадські та дачні будинки, розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції, склади пально-мастильних матеріалів;

- будувати гаражі та автостоянки, автомобільні дороги V категорії та залізниці;

- влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, що спричиняють корозію;

- розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи з масовим скопиченням людей;

- будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок;

- складувати матеріали і конструкції;

- влаштувати переїзди і переходи через зовнішні трубопроводи теплових мереж;

проводити будь-які роботи (будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, знесення будівель та споруд, земляні, вантажно-розвантажувальні, насадження дерев, розбивку клумб, розкривання дорожнього покриття) без письмового дозволу та без нагляду організацій, відповідальних за експлуатацію цих мереж і комунікацій.

16.1.24. Роботи по відновленню шляхового покриття при поперечному розритті виконуються без затримок після засипки траншей і котлованів і мають завершуватись на вулицях, тротуарах, скверах, бульварах, у парках та місцях інтенсивного руху транспорту і пішоходів в 1-денний термін, в інших місцях - у межах 2 діб, що передбачається проектом виконання робіт, після отримання відповідних висновків лабораторних іспитів на відповідність нормативним вимогам коефіцієнта ущільнення ґрунту в траншеї.

Відновлення шляхового покриття та благоустрою має виконуватись при наявності тимчасового огородження.

Відновлений благоустрій територій приймається від будівельних (ремонтних) організацій за актом представниками відповідних служб експлуатації та контролю за благоустроєм.

16.1.25. Організації, що виконують роботи по прокладанню, реконструкції інженерних комунікацій і підземних споруд, несуть відповідальність за якість засипання траншей піском, влаштування основи проїзних частин, тротуарів, відновлення зелених зон і у випадку виникнення їх просідання протягом року зобов'язані ліквідувати брак за першою вимогою балансоутримувачів.

Фактичний обсяг робіт та витрат по ліквідації браку визначається на підставі тристороннього акта, одним із учасників підписання якого має бути уповноважена особа Головного управління контролю за благоустроєм.

Уникання участі в комісійному обстеженні або підпису акта не звільняє організацію, на яку був оформлений дозвіл (ордер), від відповідальності.

16.1.26. Керівники організацій та посадові особи, відповідальні за виконання робіт по прокладанню та реконструкції підземних споруд, зобов'язані:

- систематично проводити огляд стану огорожі будівельного майданчика на відповідність проекту, укріплення траншей, сходин і інших елементів, своєчасно вживати заходів по вивезенню ґрунту, розібраних асфальтобетонних покриттів, прибирання сміття та невикористаних матеріалів, які повинні бути вивезені в дводенний строк після закінчення робіт;

- вживати заходів щодо виключення можливості винесення автотранспортними засобами сипучих матеріалів і розчинів, засмічення вулиць внаслідок переповнення кузова матеріалами;

- у складі проектів організації будівництва (ЛОБ) та виконання робіт (ПВР) обов'язковим є розділ по облаштуванню та експлуатації пунктів очистки коліс з детальним описом конструкцій, які застосовуються, розрахунком необхідної потужності, продуктивності та конкретним підбором рекомендованого обладнання, з прив'язкою до діючих мереж та комунікацій. При прив'язці, за можливістю, використовувати мобільні інвентарно-блочні пости очистки коліс заводського виготовлення вітчизняних виробників зі зворотним водопостачанням та механічною очисткою стічних вод.

У пояснювальній записці давати необхідні обґрунтування і техніко-економічні показники з вибраного варіанту пункту очистки коліс, описання технологічного процесу очистки від подачі транспортного засобу до його виходу з уточненням заходів з утилізації відходів;

- влаштовувати в траншеях і котлованах на проїжджій частині вулиць монолітний бетонний шар товщиною 15 см із бетону класу не нижче В 7,5 по поверхні ущільненого піску (ґрунту) під проектну конструкцію дорожнього одягу;

- забезпечувати поверхневий водовідвід з території будівельного майданчика.

16.1.32. Замовник при здійсненні технічного нагляду за будівництвом підземних споруд повинен:

- періодично виконувати контрольно-геодезичну зйомку відповідності проекту об'єктів, що будуються;

- перевіряти відповідність виконавчих креслень проекту та приймати участь у проведенні технічних іспитів і прийомі виконаних схованих робіт.

16.1.33. Виконавчі топографічні зйомки і оформлені виконавчі креслення на збудовані підземні споруди повинні відповідати державним будівельним нормам.

16.1.34. Виконавчі креслення по підземних спорудах виконуються в необхідній кількості будівельними організаціями в процесі будівництва.

У виконавчих кресленнях повинні бути відображені всі роботи, виконані при прокладанні нових та ліквідації виключених з роботи підземних споруд.

Один примірник виконавчих креслень до оформлення акта передачі підземних споруд в експлуатацію, але не пізніше 20 днів після закінчення будівництва, здається в Управління інженерного обладнання та підготовки територій Головкиївархітектури, один примірник - замовнику, інші примірники - відповідним експлуатаційним організаціям.

На виконавчих кресленнях повинні бути підписи відповідальної особи будівельної організації і замовника, вказані номер і дата узгодження проекту Управлінням інженерного обладнання та підготовки територій Головкиївархітектури, узгодження змін, якщо вони були внесені до проекту, номер ордера та дата закриття в Головному управлінні контролю за благоустроєм м. Києва.

16.2. Вимоги щодо облаштування та утримання будівельних майданчиків та місць проведення робіт

16.2.1. Не пізніше ніж за сім днів до початку робіт по підготовці ділянки будівництва та прилеглої до неї території забудовник (замовник) зобов'язаний встановити на межі ділянки будівництва стенд, доступний для огляду, з інформацією про проект будівництва, реконструкції, про заходи для благоустрою та обслуговування прилеглої території в період будівництва, про дозвіл на будівництво, замовника та виконавця (підрядника) робіт, початок та закінчення робіт, про уповноважені органи, до котрих необхідно звертатися з питань будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо.

16.2.2. До початку проведення основних робіт необхідно облаштувати будівельний майданчик у відповідності з проектами організації будівництва та виконання робіт.

16.2.3. Тимчасові огорожі будівельних майданчиків та місць розриття повинні відповідати вимогам до матеріалів та конструкцій, викладеним у розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), мати охайний зовнішній вигляд: вичищені від сміття, промиті, не мати отворів, пошкоджених ділянок, відхилень від вертикалі, сторонніх написів, наклейок, об'яв.

Огорожі та їх конструкції повинні бути пофарбовані фарбами, стійкими до несприятливих погодних умов, а при повторному використанні - відремонтовані та пофарбовані заново.

16.2.4. При проведенні робіт на проїзній частині магістралей та вулиць в якості огорожі використовуються дорожні блоки із полімерних матеріалів..

Організації, які виконують роботи на проїзній частині магістралей та вулиць, повинні укомплектувати місця проведення робіт необхідними технічними засобами безпеки дорожнього руху: дорожніми знаками з покращеними світлотехнічними характеристиками, імпульсними сигнальними стрілками, ліхтарями, спеціальною уніформою зі світловідбиваючими вставками для дорожніх робітників та маячками помаранчевого кольору для дорожньої техніки.

Без наявності вказаних засобів робота людей на проїзній частині забороняється.

Номенклатура, кількість та місце розташування дорожніх знаків визначаються, виходячи з характеру робіт, які виконуються, і повинні відповідати затвердженим схемам, які необхідно погоджувати з УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та комунальним підприємством Київської міської ради "Київдорсервіс".

Імпульсні стрілки повинні бути ввімкнутими незалежно від часу доби.

16.2.5. З метою забезпечення безпеки пішоходів у місцях близького розміщення об'єктів, на яких виконуються роботи з будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо, з боку пішохідної зони над огорожею встановлюються захисні козирки, а на тротуарі - настил для пішоходів, облаштований перилами зі сторони, де рухаються автотранспортні засоби.

16.2.6. Навісні декоративно-сітчасті огорожі для фасадів будівель і споруд виконуються із сіток, які спеціально передбачені для цих цілей, а також інших видів сіток, придатних за своїми декоративними, пожежобезпечними якостями та міцністю, які зберігають свої якості не менше одного року.

Рекомендований колір сітчастої огорожі: зелений, голубий, світло-жовтий або світло-сірий.

16.2.7. Огорожі із сіток навішуються на спеціально виготовлені для цього кріплення на фасаді будівель або на конструкцію монтажних лісів при їх наявності. Сітка натягується та закріплюється по всій поверхні для придання їй стійкості. Не допускається наявність значних викривлень та провисань, які надають поверхні огородження неохайний вигляд.

16.2.8. На огородженнях будівельних майданчиків або навісних декоративно-сітчастих огородженнях, на фасаді будівель можливе розміщення реклами, соціальних плакатів, художнього оформлення або іншої інформації (в центральній частині міста влаштування будівельної сітки з художнім зображенням інформаційно-декоративного (рекламного) змісту обов'язкове згідно з рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 N 121-1/178).

При цьому розміщення комерційної реклами та інформації проводиться за наявності оформленого в установленому порядку дозволу.

16.3. Керівники, уповноважені посадові особи будівельних організацій зобов'язані:

16.3.1. Забезпечувати очистку транспортних засобів, не допускати винесення грунту та бруду на дороги, прибудинкові території, тротуари, для чого обладнати виїзди з будмайданчиків твердим покриттям. Організовувати механічну або ручну очистку і мийку транспортних засобів при виїзді. При винесенні з території об'єкта бруду, ґрунту терміново його прибирати.

16.3.2. Вживати заходів щодо виключення можливості винесення автотранспортними засобами на вулично-шляхову мережу сипучих матеріалів та розчинів, а також засмічення вулиць внаслідок переповнення кузова матеріалами, пошкодження тари, розвіювання безтарних вантажів, руху із незакріпленим вантажем.

16.3.3. Не допускати накопичення будівельних відходів на будівельних, ремонтно-будівельних майданчиках та прилеглих територіях, забезпечувати виконання заходів по недопущенню пилоутворення на територіях об'єктів.

16.3.4. Не захаращувати пожежні проїзди, пішохідні доріжки, не пошкоджувати зелені насадження, не затемнювати вікна житлових приміщень будівельними матеріалами.

16.3.5. Вивозити будівельне сміття з будівельних майданчиків не менше одного разу на тиждень.

16.4. Прийняття в експлуатацію закінчених робіт на інженерних мережах і спорудах

16.4.1. Прийняття в експлуатацію інженерних мереж і споруд після завершення робіт виконується у відповідності з чинними нормативними документами.

16.4.2. Організаціям, які експлуатують інженерні мережі і споруди, забороняється приймати їх в експлуатацію або на свій баланс без дозволу (довідки) Управління інженерного обладнання та підготовки територій Головкиївархітектури, закритого ордера в Головному управлінні контролю за благоустроєм м. Києва та акта виконання робіт, підписаного уповноваженою особою Головного управління контролю за благоустроєм.

16.4.3. Введення в дію об'єктів, завершених будівництвом і не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

16.4.4. Підземні інженерні споруди та мережі, які прийняті в експлуатацію з порушенням п. 11.2 і не враховані внаслідок цього при наступному проектуванні та будівництві інших об'єктів, можуть бути випадково зруйновані.

Матеріальні збитки, які пов'язані з руйнуванням незареєстрованих мереж і споруд при будівництві, відшкодовуються за рахунок власника.

XVII. Правила паркування
транспортних засобів у м. Києві

17.1. Загальні положення

17.1.1. Цими Правилами визначається єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва з метою:

- забезпечення належного благоустрою територій, в тому числі благоустрою автомобільних доріг, міжквартальних проїздів та тротуарів;

- збільшення пропускної спроможності проїзних частин вулиць міста;

- підвищення безпеки дорожнього руху та дисципліни водіїв;

- впорядкування паркування транспортних засобів на вулицях, майданах та міжквартальних територіях міста;

- посилення контролю та притягнення до адміністративної відповідальності власників транспортних засобів, які порушують Правила дорожнього руху та ці Правила;

- підвищення культури паркування;

- підвищення дисципліни сплати збору за послуги паркування, збільшення фінансових, надходжень до бюджету м. Києва.

- забезпечення місцями для паркування таксі та таксомоторів, що використовуються на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві.

17.1.2. Правила паркування транспортних засобів у місті Києві розроблені відповідно до чинного законодавства та з метою впровадження у системі платного паркування населених пунктів єдиної політики з питань нормативного регулювання, організації, функціонування, ціноутворення, координації і контролю.

17.2. Основні терміни, використані в цих Правилах:

Паркування транспортних засобів - тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місць для паркування необхідним обладнанням.

Паркування таксі та таксомоторів, що використовуються на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, - тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, визначена Комунальною госпрозрахунковою службою перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відведені місця - це місця платного паркування, які знаходяться на земельних ділянках, розташованих поза межами червоних ліній, або на земельних ділянках, відносно яких не визначено балансоутримувача, повинні бути огороджені, обладнані дорожніми знаками, мати освітлення та приміщення для охорони, можуть мати дорожню розмітку (в залежності від погодних умов, пори року) та можуть бути оснащенні пристроями для контролю часу паркування.

Спеціально обладнані місця - це місця для паркування транспортних засобів, розміщені на проїжджій частині доріг чи за її межами, визначені відповідними дорожніми знаками, можуть мати дорожню розмітку, можуть бути оснащені спеціальними пристроями для контролю часу і способу паркування, сплати збору і послуг паркування, необхідним технічним обладнанням для запобігання викраденню транспортних засобів (огорожею, в'їзними та виїзними бар'єрами, шлагбаумами, приміщеннями для охоронців тощо).

Спеціально обладнаний майданчик (штрафмайданчик) - майданчик, призначений для забезпечення зберігання автотранспортних засобів, до яких застосовано затримання або прийнято рішення відповідними посадовими особами, визначеними законом, щодо вжиття необхідних заходів по усуненню перешкод.

Місце для службового платного паркування транспортних засобів - спеціально визначене оператором місце для тимчасової стоянки транспортних засобів підприємств, організацій, установ тощо.

Збір за паркування транспортних засобів - місцевий податок, який згідно із законом запроваджується і зупиняється Київською міською радою на території міста Києва та зараховується до бюджету м. Києва.

Платники збору за паркування автотранспортних засобів - водії чи відповідні юридичні особи, що паркують транспортні засоби у відведених або спеціально обладнаних для цього місцях.

Плата за послуги паркування включає в себе ставку збору за паркування, відшкодування витрат на утримання та обслуговування місць для платного паркування, забезпечення планового прибутку уповноваженої особи (оператора) та може включати інвестиційну складову у разі затвердження Київською міською радою інвестиційної програми, якою передбачена зазначена складова.

Інвестиційна складова - кошти враховані в тарифі за паркування транспортних засобів, які використовуються оператором на впровадження інноваційних технологій в організацію паркування автотранспортних засобів на території міста.

Паркувальний автомат (паркомат) - лічильник, призначений для обліку часу паркування транспортного засобу, який показує час, до якого сплачено тривалість паркування транспортного засобу та за допомогою якого можна сплачувати вартість послуг з паркування та вартість робіт з встановлення та зняття технічного засобу.

Місця платного автоматизованого паркування - місця для паркування, обладнані паркоматами або іншими пристроями, що забезпечують роботу автоматизованої системи обліку оплати за паркування.

Фіскальний чек - платіжний документ, який засвідчує факт сплати коштів за платне паркування транспортного засобу.

Пластикова чіп-картка - багаторазовий платіжний засіб, який забезпечує оплату вартості паркування транспортних засобів.

Абонементний талон - документ, який дає право на паркування транспортного засобу протягом визначеного періоду, сплаченого заздалегідь.

Талон фіксованої вартості - документ, який надає право на паркування транспортного засобу на час, визначений номіналом талону.

Інвестиційний конкурс (тендер) - визначення на конкурсних засадах іноземного або вітчизняного інвестора, який запропонує кращу інвестиційну програму впровадження автоматизованої системи паркування, що відповідає вимогам, встановленим тендерним комітетом, та гарантує її виконання.

Технічний засіб для обмеження руху транспортних засобів - спеціальний пристрій, який обмежує рух транспортного засобу.

Застосування технічних засобів для обмеження руху транспортних засобів - встановлення технічних засобів для обмеження руху транспортних засобів на транспортний засіб у відведених чи спеціально обладнаних місцях паркування транспортних засобів та об'єктах благоустрою зеленого господарства з метою перешкоджання подальшому руху транспортного засобу.

Затримання транспортного засобу - блокування або доставка транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора.

Усунення перешкод - переміщення чи доставка транспортного засобу на спеціально обладнаний майданчик у випадку порушення водієм транспортного засобу Правил дорожнього руху в частині зупинки та стоянки, якщо таке порушення створює загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю пішоходів.

Евакуатор - спеціально обладнаний автомобіль, який використовується для доставки транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Платіж з використанням мобільного терміналу (телефону), далі - М-паркування - оплата за користування місцями паркування транспортних засобів шляхом відправки SMS або голосових повідомлень оператору мобільного зв'язку для вирахування коштів з особистого (телекомунікаційного) рахунку абонента.

Оператор (уповноважена організація) - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що визначено органом місцевого самоврядування для здійснення організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів згідно з діючим порядком.

Оператор мобільного зв'язку - юридична особа, яка надає послуги мобільного зв'язку абонентам для сплати коштів за послуги паркування транспортних засобів.

Оператор телекомунікаційного зв'язку - юридична особа, яка залучена оператором на конкурсних засадах у встановленому порядку, діє на підставі договору, предметом якого є надання телекомунікаційних послуг оператору шляхом використання прогресивних технологій та методів обліку і формування інформаційної бази чи збору коштів щодо сплати послуг з паркування при використанні користувачами автоматизованої системи паркування транспортних засобів, що надають сучасні телекомунікаційні технології.

17.3. Організація платних місць для паркування транспортних засобів

17.3.1. Платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

17.3.2. Особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.

17.3.3. Оператор розробляє схеми організації дорожнього руху за погодженням з управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (при розташуванні місць для паркування в межах червоних ліній міських вулиць і доріг), Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а в випадках необхідності їх розміщення:

- в межах шляхопроводів, на тротуарах (при заниженні їх бордюрного каменя) - з комунальною корпорацією "Київавтодор";

- в межах міжквартальних територій - з КП "УЖГ" або КП "ШЕУ" виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій);

- на вулицях та в районі об'єктів відповідно постійного руху та відвідування осіб, яких охороняють відповідно до чинного законодавства, - з Управлінням державної охорони.

Після затвердження схеми організації дорожнього руху у встановленому цими Правилами порядку оператор зобов'язаний повідомити КП "Київдорсервіс" про встановлені дорожні знаки.

17.3.4. Перелік майданчиків для платного паркування транспортних засобів доводиться до відома учасників дорожнього руху через місцеві засоби масової інформації, а конкретні місця для паркування автотранспортних засобів позначаються шляхом встановлення дорожніх знаків і нанесення дорожньої розмітки згідно з Правилами дорожнього руху та визначаються розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

17.3.5. Забороняється:

17.3.5.1. Паркування транспортних засобів у заборонених для цього місцях, позначених відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

17.3.5.2. Паркування великовантажних транспортних засобів на міжквартальних територіях (у дворах житлових будинків).

17.3.5.3. Організація платних місць паркування на проїжджих частинах вулиць в місцях, прилеглих до закладів охорони здоров'я (лікувальних установ, що надають стаціонарно-медичну допомогу хворим), крім фармацевтичних, приватних клінік, амбулаторно-поліклінічних, медичних учбових закладів, діагностичних центрів та санітарно-профілактичних закладів, до дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, територія яких безпосередньо прилягає до вулиці (проспекту, провулку тощо), до міських кладовищ.

17.3.6. Паркування транспортних засобів біля місця розташування підприємств, організацій, великих торговельних закладів (ринків, універсамів, універмагів, супермаркетів), розважальних закладів (ресторанів, нічних клубів, казино, барів та ін.) здійснюється на підставі схеми організації дорожнього руху та відповідного договору з оператором.

17.3.7. Створення належних умов для діяльності дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій на проїжджих частинах вулиць та площ, в межах фасадної частини будинків, в яких вони розміщені, визначаються за їх зверненнями до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) своїм розпорядженням може визначити місця для безоплатного паркування транспортних засобів цих організацій.

На інших ділянках вулиць та майданів міста Києва паркування транспортних засобів зазначених вище організацій здійснюється на загальних підставах.

17.3.8. Режим роботи майданчиків для платного паркування визначається оператором.

У День незалежності України, День Конституції України, День Перемоги, День Києва паркування транспортних засобів на місцях для платного паркування (за винятком платних місць для паркування біля ринків) здійснюється безкоштовно.

17.3.9. Контроль за здійсненням платного паркування транспортних засобів покладається на Головне управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

17.3.10. Паркування таксі та таксомоторів, що використовуються на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, проводиться згідно з порядком, затвердженим Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

17.4. Система управління місцями для платного паркування, координація та контроль

17.4.1. Система платного паркування транспортних засобів включає:

- місця для платного паркування транспортних засобів з дорожніми знаками, дорожньою розміткою;

- автоматизовану систему оплати паркувального часу, яка складається з паркувальних автоматів, що працюють від чіп-карток, системи оплати за допомогою мобільних телефонів, процесінгового центру тощо;

- пластикові чіп-картки, квитанції, реєстратори розрахункових операції, фіскальні чеки, абонементні талони, талони фіксованої вартості;

- блокіратори, евакуатори, спеціально обладнані майданчики для зберігання транспортних засобів, затриманих чи переміщених з метою усунення перешкод;

- працівників оператора, які здійснюють контроль за повнотою сплати послуг за паркування;

- працівників Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, Головного управління контролю за благоустроєм чи інших визначених Київською міською радою органів, які контролюють дотримання правил паркування та можуть здійснювати разом з оператором функції щодо затримання транспортних засобів чи їх переміщення з метою усунення перешкод;

- технічну службу з обслуговування паркоматів, процесінгового центру та автопарку;

- технічну службу, яка забезпечує радіозв'язок з процесінговим центром, статистичну обробку даних;

- мережу розповсюдження абонементних талонів, талонів фіксованої вартості через магазини, кіоски та інше.

17.4.2. Організація та експлуатація (тобто, безпосереднє управління) системи платного паркування транспортних засобів, облаштування місць для платного паркування транспортних засобів, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього транспорту покладається на оператора або інших суб'єктів, визначених оператором на умовах договору.

17.4.3. Оператор у своїх діях керується порядком, встановленим виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та іншими нормативно-правовими актами.

17.4.4. Оператор здійснює, за власний рахунок (за рахунок інвестиційної складової) або за рахунок коштів інвесторів (за умови проведення інвестиційного конкурсу), оснащення (встановлення паркувального обладнання, проведення ремонту, облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, монтаж дорожніх знаків тощо), експлуатацію і утримання місць для платного паркування, взаємодіє з працівниками Управління ДАІ МВС України в м. Києві, Головного управління контролю за благоустроєм чи інших організацій, органів місцевого самоврядування, контроль на місцях за повнотою і своєчасністю сплати водіями плати за послуги паркування.

17.4.5. Контроль за дотриманням вимог чинного законодавства, пов'язаного з паркуванням транспортних засобів (на тротуарах, зелених зонах, в зоні дії забороняючих дорожніх знаків, створення перешкод для утримання та прибирання об'єктів і елементів благоустрою) здійснюється працівниками Головного управління контролю за благоустроєм, Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві, оператора чи іншими визначеними Київською міською радою органами.

17.4.6. Функція контролю за дотриманням оператором та іншими суб'єктами (визначеними оператором) податкової дисципліни здійснюється Державною податковою адміністрацією у м. Києві.

17.4.7. Контроль сплати збору за паркування транспортних засобів, що належать юридичним та фізичним особам на проїжджих частинах біля своїх офісів, де функціонують місця платного паркування, здійснюється Державною податковою адміністрацією у місті Києві на підставі інформаційних даних оператора та облікових даних Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві.

17.5. Форми оплати та порядок розрахунків за користування місцями платного паркування

17.5.1. Система оплати за користування місцями платного паркування включає безготівкові та готівкові форми розрахунків, а саме:

- реєстратори розрахункових операцій, квитанції, фіскальні чеки на паркування автотранспортних засобів;

- талони фіксованої вартості та абонементні талони на паркування автотранспортних засобів (годинні, денні, місячні, квартальні та ін.);

- безготівкова передоплата за користування місцями для паркування транспортних засобів підприємствами, організаціями та установами;

- пластикові чіп-картки;

- особистий (телекомунікаційний) рахунок;

- інші форми сплати при використанні автоматизованих систем паркування.

17.5.2. Придбання фізичними і юридичними особами абонементних талонів та пластикових чіп-карток на паркування транспортних засобів здійснюється у безготівковій формі або за готівку через торговельну мережу тощо.

17.5.3. Безготівкова оплата може здійснюватись згідно з укладеним між оператором та платником послуг з паркування договором.

17.5.4. Безготівкова сплата за користування місцями платного паркування транспортних засобів може здійснюватись за допомогою мобільного зв'язку шляхом здійснення SMS-платежу або голосового повідомлення-платежу тощо. Зміст платежу полягає у відправленні на короткий номер, визначений оператором мобільного зв'язку, повідомлення про сплату за паркування транспортних засобів, що є підтвердженням згоди укласти договір на паркування транспортних засобів на визначених у публічній пропозиції умовах та на списання з особистого (телекомунікаційного) рахунку платника суми вартості паркування, визначеної у такій публічній пропозиції.

17.6. Тарифи на паркування транспортних засобів

17.6.1. Тарифи за користування місцями для платного паркування, тарифи за роботи з встановлення/зняття технічних засобів для обмеження руху транспортних засобів, тарифи оплати робіт з переміщення чи доставки транспортного засобу на спеціально обладнаний майданчик та вартість абонементних талонів в залежності від терміну їх дії запроваджуються оператором за погодженням з Головним управлінням з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Тарифи на послуги з паркування включають в себе ставку збору за паркування, плату за послуги паркування та, у разі затвердження Київською міською радою інвестиційної програми, можуть включати інвестиційну складову.

17.6.2. Ставка збору за паркування автотранспортних засобів.

17.6.2.1. Збір за парковку встановлюється з розрахунку за 1 годину паркування у таких розмірах:

- 3 % від одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - на спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту, режим роботи яких знаходиться у часових межах з 8-00 до 20-00 години;

- 1 % від одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - на спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту, режим роботи яких знаходиться у часових межах з 22-00 до 6-00 години;

- 1 % від одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - на відведених місцях для паркування автотранспорту.

17.6.2.2. Збір за паркування автотранспортних засобів перераховується оператором до 20 числа місяця, наступного за звітним, до бюджету м. Києва.

17.6.2.3. За несвоєчасне перерахування збору за паркування автотранспортних засобів оператор сплачує фінансові санкції та пеню відповідно до вимог чинного законодавства.

17.6.3. Плата за послуги з паркування автотранспортних засобів:

17.6.3.1. Стягується з юридичних та фізичних осіб за кожну годину паркування автотранспортних засобів на спеціально обладнаних місцях, розташованих на паркувальних майданчиках, режим роботи яких знаходиться у часових межах з 8-00 до 22-00 години.

17.6.3.2. Стягується з юридичних та фізичних осіб за термін перебування автотранспортних засобів у відведених та спеціально обладнаних місцях паркування, розташованих на паркувальних майданчиках, режим роботи яких знаходиться у часових межах з 22-00 до 6-00 години.

17.6.3.3. Здійснюється згідно із затвердженою калькуляцією витрат оператора з експлуатації одного місця паркування автотранспортних засобів. Калькуляція повинна відповідати умовам цих Правил та іншим нормативним документам, які регулюють діяльність з експлуатації та утримання місць паркування автотранспортних засобів, та може включати інвестиційну складову.

17.6.3.4. Сплачується водіями єдиним платежем на умовах попередньої оплати в момент постановки транспортного засобу на стоянку шляхом придбання чеку про оплату. У разі придбання водіями абонементних талонів, талонів фіксованої вартості або оплати послуг паркування за допомогою інших видів інноваційних технологій, збір за парковку автомобілів враховується в тариф послуг з паркування та сплачується водіями при придбанні ними зазначених видів оплати.

17.6.3.5. Може стягуватися як готівкою, так і у безготівковій формі.

17.7. Дії оператора при несплаті водіями послуг з паркування та розміщення транспортних засобів на об'єкті благоустрою зеленого господарства

17.7.1. При порушенні встановленого цими Правилами порядку оплати послуг з паркування транспортних засобів на відведених або спеціально обладнаних місцях, а також розміщенні транспортного засобу на об'єкті благоустрою зеленого господарства оператор застосовує технічні засоби для обмеження руху транспортних засобів, якщо:

17.7.1.1. Водії припаркованих транспортних засобів не сплатили вартість послуг з паркування.

17.7.1.2. Послуги з паркування транспортних засобів сплачені не в повному обсязі або з порушенням порядку оплати.

17.7.1.3. Прострочено час дозволеного (сплаченого) паркування транспортних засобів.

17.7.1.4. Порушено порядок постановки транспортних засобів на паркувальній дільниці.

17.7.1.5. Транспортні засоби знаходяться на об'єкті благоустрою зеленого господарства.

17.7.2. Застосування технічних засобів для обмеження руху транспортних засобів здійснює оператор.

17.7.3. У разі застосування технічних засобів для обмеження руху транспортних засобів, працівник оператора зобов'язаний наклеїти на скло дверей водія транспортного засобу відповідне попередження.

17.7.4. Працівник оператора, який здійснює застосування технічних засобів для обмеження руху транспортних засобів (далі - технічний засіб), складає відповідний акт у двох примірниках, який повинен містити:

- дані про оператора, який встановлює технічний засіб;

- ім'я, прізвище та особистий підпис працівника оператора, який встановлює технічний засіб;

- координати оператора, до якого треба звернутись для зняття технічного засобу;

- час і причину встановлення технічного засобу. Один примірник акта розміщується на видному місці транспортного засобу, другий - залишається у працівника оператора.

17.7.5. У разі застосування технічного засобу у випадках, передбачених п. п. 17.7.1.1 - 17.7.1.4 цих Правил, зняття технічного засобу здійснюється за умови повної сплати водієм послуг з паркування транспортного засобу і робіт з встановлення та зняття технічного засобу.

17.7.6. Застосування технічного засобу у випадку, передбаченому п. 17.7.1.5, здійснюється з урахуванням особливостей, які встановлюються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). Про порушення водієм транспортного засобу правил благоустрою складається протокол про адміністративне правопорушення.

У разі застосування технічного засобу у випадку, передбаченому п. 17.7.1.5, зняття технічного засобу з транспортного засобу здійснюється за умови повної сплати водієм виконаних робіт з встановлення та зняття технічного засобу, а також грошових коштів на відновлення благоустрою на об'єкті зеленого господарства.

17.7.7. У разі відмови особи, яка порушила вимоги цих Правил, від сплати послуг з паркування та робіт з встановлення та зняття технічного засобу, після розгляду оператором відповідної заяви у порядку, передбаченому чинним законодавством України, працівник оператора в присутності понятих складає акт про порушення водієм встановленого порядку оплати послуг з паркування, вказує розмір послуг з паркування, вартість виконаних робіт з встановлення та зняття технічного засобу, після чого проводиться зняття технічного засобу Акт направляється до суду для стягнення несплачених коштів з порушника в примусовому порядку.

17.7.8. Роботи з встановлення та зняття технічного засобу сплачуються водієм транспортного засобу або особою, яка має право на користування транспортним засобом.

17.7.9. Оплата за роботи з встановлення та зняття технічного засобу здійснюється:

- шляхом перерахування коштів через установи банків і Ощадного банку України на рахунок оператора, що надає послуги з паркування, виконує роботи з встановлення та зняття технічного засобу;

- шляхом використання паркоматів з отриманням відповідного документа;

- шляхом готівкового розрахунку з працівником оператора, який здійснює зазначені роботи, з оформленням розрахунку у встановленому порядку (фіскальний чек, квитанція суворої звітності про оплату робіт та послуг з паркування, журнал (книга) обліку квитанцій зареєстрована у відповідному податковому органі, зберігання у встановленому порядку корінців квитанцій про сплату звітних документів для перевірки та контролю тощо).

17.7.10. Матеріальну відповідальність за можливі механічні пошкодження транспортних засобів при встановленні та знятті технічного засобу згідно з чинним законодавством несе оператор.

17.7.11. Оператор не несе матеріальну відповідальність за пошкодження транспортних засобів, які здійснені його водієм, або особою, яка має право керувати цим засобом, у разі нехтування зазначеними особами попередження про застосування технічного засобу, передбаченого п. 17.7.3 даних Правил.

17.8. Примусове переміщення транспортних засобів

17.8.1. У разі порушень водіями Правил дорожнього руху, у випадках, визначених законом, та з метою усунення перешкод на вулично-шляховій мережі, якщо це загрожує безпеці дорожнього руху або безпеці громадян, застосовується переміщення чи доставка транспортного засобу на спеціально обладнаний майданчик.

17.8.2. Підстави затримання транспортного засобу та усунення перешкод на вулично-шляховій мережі:

17.8.2.1. У випадках, передбачених законом, працівник Державтоінспекції (далі - працівник ДАІ) тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

17.8.2.2. У разі виявлення випадків залишення водієм транспортного засобу на вулично-шляховій мережі з порушенням встановлених правил зупинки і стоянки, якщо це загрожує безпеці дорожнього руку або безпеці громадян, працівник ДАІ вживає заходів щодо усунення перешкод шляхом прийняття рішення про переміщення чи доставку транспортного засобу для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

17.8.3. Порядок затримання транспортного засобу та усунення перешкод на вулично-шляховій мережі.

17.8.3.1. У випадках, визначених п. 17.8.2.1 цих Правил, працівник ДАІ зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду.

17.8.3.2. У випадках, визначених п. 17.8.2.2 цих Правил, працівник оператора залишає на місці, де знаходився транспортний засіб, інформацію для водія, яка містить відомості про державний номер та місцезнаходження транспортного засобу, контактний телефон працівника оператора.

17.8.3.3. Працівник ДАІ через чергового по УДАТ або інформаційно-диспетчерську службу викликає мобільну групу з автомобілем-евакуатором.

17.8.3.4. У присутності двох понятих і працівника оператора, якому передається транспортний засіб для доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, працівник ДАІ складає протокол огляду і затримання чи вжиття заходів щодо усунення перешкод шляхом прийняття рішення про переміщення чи доставку транспортного засобу для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у 3-х примірниках, який містить такі відомості: дату, час, місце порушення і підстави для огляду, затримання та переміщення чи доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посаду, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, яка приймає рішення про огляд, затримання та переміщення чи доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; тип, марку, державний реєстраційний номер, перелік візуальних недоліків та пошкоджень на транспортному засобі, що затримується та переміщується чи доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку; найменування, адресу та номер телефону оператора, який здійснює доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; адресу місця зберігання транспортного засобу; посаду, прізвище, ім'я особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, її підпис; посаду, прізвище, ім'я особи, яка приймає транспортний засіб на зберігання, її згоду (з особистим підписом) з переліком візуальних недоліків та пошкоджень на ньому; показники одометра автомобіля-евакуатора до початку руху та при прибутті до спеціально обладнаного майданчика; фото транспортного засобу (за необхідності). Протокол огляду і затримання чи вжиття заходів щодо усунення перешкод шляхом прийняття рішення про переміщення чи доставку транспортного засобу для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (далі - Протокол) повинен бути пронумерований друкарським способом, зокрема, на ньому має проставлятися серія і номер. Усі реквізити Протоколу заповнюються розбірливим почерком, українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до нього, а також внесення додаткових записів до відповідної його частини після її підписання понятими. Особа, яка здійснює доставлення затриманого транспортного засобу, опечатує конструктивно передбачені місця доступу в транспортний засіб.

17.8.4. Доставлення транспортного засобу на спеціально обладнаний майданчик здійснює підрозділ оператора за допомогою спеціальних технічних пристроїв автомобілями-евакуаторами.

17.8.5. Про отримання автомобіля працівник оператора ставить підпис в протоколі і отримує 3 примірники протоколу: для чергового по спеціально обладнаному майданчику, для працівника ДАІ і для водія-порушника.

17.8.6. Після складання працівником ДАІ протоколу, зазначеного у пункті 17.8.3.4 цих Правил, транспортний засіб за допомогою спеціальних технічних пристроїв завантажується працівниками оператора на автомобіль-евакуатор та доставляється на спеціально обладнаний майданчик. На місці, де знаходився транспортний засіб, працівник оператора залишає інформацію для водія.

17.8.7. Про затримання і переміщення чи доставлення транспортного засобу на спеціально обладнаний майданчик працівник ДАІ негайно повідомляє в чергову частину при УДАІ для обліку та надає необхідну інформацію водію на його звернення.

17.8.8. У разі, коли водій з'являється на місці правопорушення в момент виконання робіт по завантаженню транспортного засобу, працівник ДАІ не затримує транспортний засіб, а складає адміністративний протокол про порушення правил зупинки і стоянки. При цьому порушення має бути усунуто протягом максимально короткого строку. У такому випадку фактично виконані оператором роботи (виїзд евакуатора, завантаження, доставка, розвантаження транспортного засобу) не оплачуються.

17.8.9. Транспортний засіб відповідно до протоколу огляду і затримання чи вжиття заходів щодо усунення перешкод шляхом прийняття рішення про переміщення чи доставку транспортного засобу для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку приймається на спеціально обладнаний майданчик черговим з відповідним оформленням прийняття на зберігання та записом у журналі реєстрації і утримується згідно з Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 115.

17.8.10. Водій після отримання інформації з чергової частини ДАІ або від працівника ДАІ (працівника оператора) про причину затримання транспортного засобу чи вжиття заходів щодо усунення перешкод шляхом прийняття рішення про переміщення чи доставку транспортного засобу для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку та місце його знаходження звертається до чергового по спеціально обладнаному майданчику.

17.8.11. На підставі вищезазначеного протоколу працівником ДАІ на спеціально обладнаному майданчику складається протокол про адміністративне порушення водієм правил дорожнього руху та робиться відповідна відмітка у дозволі на отримання автомобіля. До протоколу про адміністративне правопорушення працівником ДАІ додається один примірник протоколу.

17.8.12. Транспортний засіб видається (повертається) власнику або особі, яка має право на користування цим транспортним засобом, після складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом вчиненого ним порушення Правил дорожнього руху, отримання дозволу від працівника ДАІ та за умови оплати власником або особою, яка має право на користування цим транспортним засобом, робіт із доставлення та зберігання транспортного засобу згідно з тарифами, затвердженими у встановленому порядку. У разі відмови власників або осіб, які мають право на користування транспортним засобом, від оплати зазначених робіт, транспортний засіб повертається, а кошти стягуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. Доступ водія до транспортного засобу, який знаходиться на спеціально обладнаному майданчику, здійснюється в присутності особи, відповідальної за її зберігання - чергового цього майданчика.

17.8.13. Роботи із доставляння та зберігання транспортних засобів, водії яких порушили Правила дорожнього руху чи створили перешкоди на вулично-шляховій мережі, якщо це загрожує безпеці дорожнього руху або безпеці громадян, оплачуються їх власниками або особами, які мають право на користування ними, шляхом перерахування коштів через установи банків чи Ощадного банку України на рахунок оператора, або шляхом готівкового розрахунку через касу оператора, або через паркувальний автомат з допомогою чіп (смарт)-картки, або безпосередньо працівнику оператора, який виконує зазначені роботи, з оформленням розрахунку через касовий апарат.

17.8.14. Матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством за збереження та неушкодженість транспортних засобів при їх завантаженні, доставлянні до спеціально обладнаних майданчиків та зберіганні на них несе оператор, який безпосередньо здійснює зазначені роботи.

17.8.15. Положення цього Порядку не поширюються на транспортні засоби з номерними знаками дипломатичних установ.

17.9. Порядок оскарження дій посадових осіб

17.9.1. Дії і рішення посадових осіб, пов'язані із виконанням цих Правил, можуть бути оскаржені до вищестоящого органу (в залежності від підпорядкування) або до суду.

17.9.2. Розгляд скарг власників транспортних засобів чи осіб, які мають право на користування ними, здійснюється відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

17.10. Звітність

17.10.1. Оператор надає щоквартально за встановленою формою звіт про свою діяльність до податкових інспекцій за місцем реєстрації.

17.10.2. За несвоєчасне надання звіту до оператора застосовуються фінансові санкції згідно з чинним законодавством.

17.11. Пільги при користуванні місцями для платного паркування

17.11.1. Правом безкоштовного паркування користуються:

- спеціальний автотранспорт із службовими державними номерними знаками під час виконання прямих службових обов'язків у зоні місць для платного паркування (прокуратури, МВС, СБУ, пожежної охорони, швидкої допомоги, аварійний спецавтотранспорт міських комунальних служб тощо);

- інваліди війни, інваліди дитинства та інваліди внаслідок загального захворювання;

- ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн.

17.11.2. Питання пільгового паркування службового автотранспорту центральних та місцевих органів виконавчої влади та інших бюджетних організацій вирішується окремо виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) за погодженням з постійними комісіями Київської міської ради в установленому порядку.

17.11.3. Оператор на майданчиках платного паркування автотранспортних засобів та автостоянках повинен забезпечити резервування, спеціальних місць паркування в обсязі 10 відсотків від загальної кількості, але не менше одного місця для паркування автомобілів та інших автотранспортних засобів, які перевозять інвалідів, з їх позначенням відповідними розмітками або іншими інформаційними покажчиками. При облаштуванні спеціальних місць (у разі можливості) передбачати їх резервування на відстані не більш як 50 метрів перед входом до будівлі, а біля житлових будинків - не більш як за 100 метрів. На зарезервованих спеціальних місцях паркування пільгами користуються особи, визначені в ч. 3 п. 17.11.1 цих Правил.

17.12. Повноваження та обов'язки суб'єктів паркувальної діяльності на території населених пунктів

17.12.1. Орган місцевого самоврядування:

- забезпечує ознайомлення власників транспортних засобів з цими Правилами через місцеві засоби масової інформації;

- контролює, координує та узгоджує роботу всіх учасників діяльності системи паркування транспортних засобів у межах адміністративно-територіальної одиниці.

17.12.2. Підрозділи ДАІ МВС України:

- узгоджують схеми організації дорожнього руху (схеми паркування транспортних засобів у м. Києві);

- контролюють виконання цих Правил у межах своєї компетенції;

- накладають у межах своєї компетенції адміністративні стягнення за порушення водіями Правил дорожнього руху та/або створення перешкод на вулично-шляховій мережі, якщо це загрожує безпеці дорожнього руху або безпеці громадян;

- приймають рішення про переміщення чи доставку транспортного засобу для тимчасового зберігання на спеціально обладнаний майданчик з метою усунення перешкод на вулично-шляховій мережі, якщо це загрожує безпеці дорожнього руху або безпеці громадян.

17.12.3. Управління контролю за благоустроєм чи інший визначений органом місцевого самоврядування орган:

- здійснює в межах своєї компетенції заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою відповідного населеного пункту, зокрема, наїзди водіями транспортних засобів на зелені насадження, газони, тротуари, декоративні огорожі, зупинку та стоянку транспортних засобів яка ускладнює або унеможливлює утримання об'єктів благоустрою.

17.12.4. Оператор:

- надає послуги з паркування транспортних засобів;

- здійснює координацію та контроль за експлуатацією місць для платного паркування транспортних засобів;

- надає якісні послуги з паркування транспортних засобів;

- забезпечує надходження місцевого збору за паркування транспортних засобів;

- забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством;

- виконує функції із встановлення та зняття технічних засобів на транспортні засоби з метою обмеження їх руху у разі порушення водіями встановленого порядку оплати послуг з паркування;

- визначає, при необхідності, на конкурсних засадах інші суб'єкти для зазначеної діяльності згідно з цими Правилами;

- обладнує місця для паркування транспортних засобів у відповідності до вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів;

- здійснює впровадження, експлуатацію та належне технічне утримання засобів системи платного паркування транспортних засобів на визначених у встановленому порядку місцях;

- взаємодіє з працівниками підрозділів ДАІ МВС України з питань організації та контролю за паркуванням транспортних засобів;

- забезпечує комплектацію місць для платного паркування транспортних засобів технічними засобами;

- дотримується норм і вимог чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної безпеки;

- здійснює прибирання паркувальних дільниць та несе відповідальність за дотримання санітарного стану на місцях паркування транспортних засобів;

- навчає персонал, який обслуговує місця для паркування транспортних засобів;

- повідомляє чергову службу підрозділів ДАІ МВС України про наявність порушень цих Правил з боку водіїв та необхідність реагування їх працівників;

- контролює правильність користування пільгами, які надаються окремим категоріям громадян і організаціям щодо користування платними місцями для паркування транспортних засобів, та при необхідності реєструє транспортні засоби у журналі реєстрації з метою запобігання несплати за паркування транспортних засобів;

- при наданні місця для паркування транспортних засобів видає водіям фіскальний чек або інші платіжні документи, передбачені чинним законодавством України;

- забезпечує контролерів форменим одягом та посвідченням встановленого зразка;

- у доступній формі доводить до водіїв транспортних засобів, які користуються місцями платного паркування транспортних засобів, Правила, а також додаткові умови (послуги) щодо користування цими місцями, якщо такі встановлюються;

- вимагає від водіїв виконання Закону України "Про дорожній рух" у частині дотримання водіями належного санітарного стану на місці платного паркування автотранспортних засобів;

- не несе відповідальності за охорону транспортних засобів, припаркованих у місцях платного паркування транспортних засобів, що ним експлуатуються, якщо це не входить у перелік додаткових послуг, що ним надаються.

17.12.5. Водії автотранспортних засобів зобов'язані:

- дотримуватись вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють сферу платного паркування на території населеного пункту;

- паркувати транспортні засоби виключно у визначених місцях згідно з лініями розмітки або дорожніми знаками;

- своєчасно сплачувати послуги з паркування транспортних засобів;

- дотримуватись чистоти і порядку на території місць для платного паркування транспортних засобів.

17.13. Інші умови

17.13.1. При проведенні громадсько-політичних та інших масових заходів забороняється стоянка транспортних засобів у місцях проведення цих заходів.

17.13.2. Функціонування автоматизованої системи платного паркування транспортних засобів повинно супроводжуватись широким інформуванням населення через місцеві засоби масової інформації про форми розрахунків за послуги паркування транспортних засобів, пільги у користуванні платними місцями паркування транспортних засобів та заходи впливу до порушників.

XVIII. Правила використання, розміщення та будівництва
технічних засобів телекомунікацій у м. Києві

18.1. Загальні положення

18.1.1. Цими Правилами визначається єдиний порядок використання, розміщення та будівництва технічних засобів телекомунікацій у м. Києві з метою:

- координації та контролю роботи суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій незалежно від форм власності;

- проведення моніторингу стану надання послуг населенню підприємствами, установами та організаціями телекомунікацій, телевізійного та радіомовлення, поштового зв'язку незалежно від форм власності;

- здійснення загального керівництва Головним управлінням зв'язку, інформатизації та захисту інформації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) роботами із формування та реалізації у м. Києві єдиної політики в питаннях використання, розміщення та будівництва технічних засобів телекомунікацій та координації діяльності структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій;

- забезпечення формування, реалізації та контролю виконання Програми інформатизації міста Києва;

- організації єдиного порядку фінансування створення, модернізації та експлуатації інформаційних систем і ресурсів міста Києва для потреб органів місцевого самоврядування, а також надання на їх основі або з їх використанням інформаційних послуг;

- організації виконання порядку обов'язкового представлення інформації для формування і використання інформаційних ресурсів міста Києва для потреб органів місцевого самоврядування;

- забезпечення формування і ведення переліку телекомунікаційних та інформаційних ресурсів відкритого доступу в м. Києві.

18.1.2. Правила використання, розміщення та будівництва технічних засобів телекомунікацій у м. Києві є складовою Правил благоустрою м. Києва, розроблені відповідно до чинного законодавства і визначають комплекс заходів із організації робіт щодо проектування, будівництва, реконструкції та технічного обслуговування телекомунікаційних мереж, телемереж, телекомунікацій електрозв'язку, рухомого (мобільного) зв'язку.

18.2. Основні терміни, використані в цих Правилах:

телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електро-магнітних системах між кінцевим обладнанням;

телемережі - телекомунікаційні мережі загального користування, що призначаються для передавання програм радіо- та телебачення, а також інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг і можуть інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування;

телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;

рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної, мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції;

право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

18.3. Організація отримання дозволу на створення технічних засобів телекомунікацій та телекомунікаційних мереж у м. Києві

18.3.1. Роботи із проектування, будівництва та реконструкції технічних засобів телекомунікацій та телекомунікаційних мереж повинні вестись як комплекс заходів по реалізації створення загальноміської телекомунікаційної мережі на засадах єдиної технічної політики.

18.3.2. Для здійснення проектування та будівництва телекомунікаційних мереж, телемереж, базових станцій рухомого (мобільного) зв'язку в м. Києві оператори/провайдери телекомунікацій звертаються до Головного управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації щодо надання відповідного дозволу.

До звернення додаються правовстановлюючі документи:

- копія договору про надання телекомунікаційних послуг на об'єктах, щодо яких надано запит.

18.3.3. Головне управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації протягом 14 робочих днів з дня отримання запиту здійснює перевірку наявності та правильності оформлення документів, доданих до запиту, без стягнення за це оплати та в разі позитивного результату звертається до Головного управління містобудування та архітектури з пропозицією про підготовку комплексного висновку щодо проекту відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації.

18.3.4. У разі виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій на технічних засобах телекомунікацій, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою видається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва на підставі письмового звернення Головного управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації.

18.3.5. У залежності від виду об'єктів, місця виконання робіт до листа на адресу Головного управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації додаються основні матеріали дозвільної та проектної документації:

На прокладання, реконструкцію та ремонт телекомутаційних мереж:

- план зовнішніх інженерних мереж зареєстрований в Управлінні інженерного обладнання та підготовки територій Головкиївархітектури;

- графік виконання робіт;

На встановлення телекомутаційного обладнання рухомого (мобільного) зв'язку:

- документ на право власності або оренди земельної ділянки чи приміщення на якій/якому розміщується базова станція;

- висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо розміщення радіотехнічного об'єкта;

- висновок на проект будівництва;

- графік виконання робіт;

18.3.6. Для усунення пошкодження технічних засобів телекомунікацій, телекомунікаційних мереж, пов'язаних з виконання земляних і монтажних робіт, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою видається після надання оператором телекомунікацій акта про визначення її технічного стану протягом 14 робочих днів з дати підписання.

(Пункт 18.4 розділу XVIII виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

XIX. Здійснення контролю за виконанням правил

19.1. Загальні вимоги

19.1.1. Контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.

19.1.2. Головне управління контролю за благоустроєм надає методичні рекомендації та координує діяльність всіх підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою території міста (Головне управління охорони культурної спадщини. Головне управління ритуальних послуг, Головне управління житлового господарства, Головне управління комунального господарства, Управління охорони навколишнього природного середовища, Головне управління МВС України у м. Києві, ККО "Київзеленбуд", КП "Плесо", АК "ВАТ "Київводоканал", АЕК "Київенерго", ВАТ "Київгаз" тощо), управлінь (відділів) контролю за благоустроєм, районних у м. Києві державних адміністрацій, органів самоорганізації населення.

Головне управління контролю за благоустроєм скликає в установленому порядку наради з питань благоустрою, погоджує плани заходів та вимагає звіти (інформацію з окремих питань благоустрою) про виконані роботи, направляє Київській міській раді, колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також заступникам голови Київської міської державної адміністрації інформацію про недоліки в сфері благоустрою та пропозиції щодо їх усунення.

19.2. Повноваження наглядових та контролюючих органів щодо здійснення контролю за виконанням Правил

19.2.1. Уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

19.2.2. Уповноважені працівники Головного управління житлового господарства мають право контролювати стан утримання житлових будинків та прибудинкових територій за наступними напрямками:

- стан санітарного утримання та ремонту сходових кліток, ліфтів і під'їздів;

- переобладнання та перепланування житлових будинків, жилих приміщень, балконів і лоджій, використання їх не за призначенням;

- стан утримання та ремонту фасадів, цоколів, будинкових покажчиків та покажчиків вулиць;

- стан утримання та ремонту покрівель;

- стан освітлення входів та місць загального користування житлових будинків та прибудинкових територій;

- стан утримання та ремонту вхідних груп;

- стан утримання та ремонту твердого покриття прибудинкових територій;

- стан утримання та ремонту садових лав та куточків відпочинку;

- стан утримання та ремонту сміттєзбірників (урни, контейнери) та контейнерних майданчиків;

- стан утримання та ремонту зливостоків і дренажів;

- стан утримання та ремонту дитячих, спортивних і господарчих майданчиків;

- стан утримання та ремонту пандусів та спеціальних місць для паркування автомобілів, які перевозять інвалідів;

- стан утримання та ремонту ліфтів;

- за фактами порушень в утриманні зелених насаджень на прибудинкових територіях;

- за фактами самовільного випалювання сухої рослинності, її залишків та інших відходів;

- за фактами оголення коренів дерев та руйнування схилів і підпірних стінок;

- за фактами несвоєчасного прибирання прибудинкових територій та порушення графіків вивезення твердих побутових, будівельних та великогабаритних відходів;

- за фактами порушень вимог Правил утримання свійських тварин у м. Києві;

та вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

19.3. Громадські інспектори благоустрою міста:

19.3.1. Беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавчих актів у сфері благоустрою та цих Правил.

19.3.2. Проводять перевірки і складають протоколи про адміністративні правопорушення щодо порушень вимог законодавчих актів у сфері благоустрою та цих Правил і подають їх органам, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

XX. Відповідальність громадян та юридичних осіб
за порушення у сфері благоустрою

20.1. Відповідальність

20.1.1. До відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:

- порушенні вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про відходи" та "Про охорону навколишнього природного середовища";

- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;

- проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм;

- порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;

- самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою;

- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою;

- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення;

- забрудненні (засміченні) території;

- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста;

- неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;

- створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.

20.2. Обов'язки та повноваження посадової особи контролюючого органу:

20.2.1. Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

(Підпункт 20.2.1 пункту 20.2 доповнено абзацом п'ятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

(Підпункт 20.2.1 пункту 20.2 доповнено абзацом шостим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди.

(Підпункт 20.2.1 пункту 20.2 доповнено абзацом сьомим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої не встановлений, не буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) не заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) набуває право власності на таку споруду.

(Підпункт 20.2.1 пункту 20.2 доповнено абзацом восьмим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої вважається не встановленим, буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), така тимчасова споруда повертається власнику (користувачу).

(Підпункт 20.2.1 пункту 20.2 доповнено абзацом дев'ятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Власник (користувач) знайденої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) відшкодовує необхідні витрати, пов'язані із знахідкою (зберігання, транспортування, розшук власника тощо), та сплачує на користь виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винагороду за знахідку в розмірі двадцяти відсотків вартості тимчасової споруди (малої архітектурної форми).

(Підпункт 20.2.1 пункту 20.2 доповнено абзацом десятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

20.2.2. Посадова особа контролюючого органу, яка під час перевірки об'єкта благоустрою виявила порушення вимог цих Правил, зобов'язана на винну особу скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При вчиненні однією посадовою чи фізичною особою двох або більше адміністративних правопорушень протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається за кожне правопорушення окремо.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

відомості про особу правопорушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу правопорушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

У випадках не встановлення особи, винної у скоєнні правопорушення, у протоколі робиться відповідний запис. Особа, яка виявила порушення, здійснює заходи щодо встановлення особи, винної у скоєнні правопорушення, шляхом направлення запитів до правоохоронних органів.

У разі вчинення правопорушень невстановленим власником (користувачем) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) або встановленим, проте відсутнім під час складення протоколу, одна копія протоколу про адміністративне правопорушення наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, здійснює фотофіксацію наклеєного протоколу поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення протоколу.

(Підпункт 20.2.2 пункту 20.2 доповнено абзацом десятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Матеріали фотофіксації долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, про що в протоколі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми), що порушив вимоги цих Правил, вважається повідомленим про складення протоколу належним чином.

(Підпункт 20.2.2 пункту 20.2 доповнено абзацом одинадцятим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

20.2.3. Після складення протоколу, він у п'ятиденний строк надсилається на розгляд до Київської міської адміністративної комісії чи до місцевих адміністративних комісій за місцем проживання порушника.

У разі складення протоколу щодо власника (користувача) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) копія такого протоколу протягом п'ятиденного терміну надсилається до відома Єдиному оператору з розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) у м. Києві або електронна копія протоколу вноситься до Бази даних розміщених тимчасових споруд (малих архітектурних форм) через термінальний доступ, який надається оператором такої бази даних відповідно до Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві. Термінальний доступ до Бази даних розміщених тимчасових споруд (малих архітектурних форм) надається для посадових осіб Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відділів контролю за благоустроєм районних у місті Києві державних адміністрацій.

(Підпункт 20.2.3 пункту 20.2 доповнено абзацом другим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

20.2.4. Справа про адміністративне правопорушення розглядається адміністративною комісією в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання протоколу про адміністративне правопорушення.

На засідання адміністративної комісії запрошуються особи, відносно яких складено протокол про адміністративне правопорушення.

20.2.5. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

20.2.6. Відшкодування майнової шкоди, заподіяної об'єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється у порядку, визначеному у розділі XXI цих Правил.

20.2.7. У відповідності до статті 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю виявляє та вживає заходів щодо самовільного будівництва будинків або споруд, а також самовільної зміни архітектурного вигляду будинків або споруд під час їх експлуатації та складає протоколи про адміністративні правопорушення.

20.2.8. Підприємство (оператор), визначений виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), здійснює організацію та експлуатацію місць платного паркування автотранспортних засобів, несе відповідальність за дотримання санітарного стану на паркувальних майданчиках.

20.2.9. Уповноважені працівники Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечують контроль за дотриманням встановленого нормативними актами порядку експлуатації та утримання підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм їх власності, рекламних засобів, вимагають від юридичних і фізичних осіб усунення виявлених порушень та складають протоколи про адміністративні правопорушення.

20.2.10. Головне управління контролю за благоустроєм здійснює заходи щодо проведення демонтажу самовільно розміщених тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та елементів благоустрою на території міста Києва на підставі заявок балансоутримувачів об'єктів благоустрою, рішень комісії з питань впорядкування розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) на території міста Києва, створеної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також приписів прокурора та рішень суду за рахунок коштів міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником тимчасової споруди, винним у порушенні благоустрою. Демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та елементів благоустрою на підставі заявок власника цієї споруди здійснюється за рахунок останнього.

(Підпункт 20.2.10 пункту 20.2 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010, у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

У разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм самовільно розміщених тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення їх демонтажу протягом трьох робочих днів.

(Підпункт 20.2.11 пункту 20.2 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010, у редакції рішення Київської міської ради N 35/6251 від 22.09.2011)

Внесення припису з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу та демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм) здійснюється у порядку, передбаченому розділом XIII цих Правил з дотриманням Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого у встановленому порядку Київською міською радою.

(Підпункт 20.2.11 пункту 20.2 доповнено абзацом другим згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

20.1.12. У разі необхідності та з метою забезпечення громадського порядку під час проведення демонтажу Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звертається до органів міліції, які відповідно до своїх обов'язків:

- подають у межах наданих прав допомогу представникам державних органів у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

- встановлюють особу порушника, якщо особа не відома;

- проводять затримання особи, яка чинить опір;

- проводять вилучення товарної маси та беруть її під охорону до встановлення особи порушника.

20.2.13. У разі протидії проведенню робіт з елементів благоустрою або примусового переміщення автотранспортних засобів до винних осіб застосовуються заходи адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності у відповідності до чинного законодавства.

20.2.14. Уповноважені працівники Головного управління комунального господарства складають протоколи про адміністративні правопорушення за:

- порушення порядку проведення санітарної очистки міста, в тому числі за відсутність затверджених відповідно до установленого порядку схем санітарної очистки і прибирання території міста;

- порушення благоустрою зон відпочинку загального користування, внутрішніх водойм та прилеглих до них територій.

XXI. Відшкодування шкоди,
заподіяної об'єктам благоустрою

21.1. Загальні положення

21.1.1. У разі заподіяння фізичною чи юридичною особою майнової шкоди об'єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадова особа, яка виявила порушення, складає протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення, а також повідомляє балансоутримувача про матеріальну шкоду, заподіяну об'єкту благоустрою, та відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.

21.2. Реагування

21.2.1. Посадова особа балансоутримувача терміново вживає заходів до створення комісії щодо визначення відновної вартості порушеного об'єкта благоустрою (далі - комісія).

До складу комісії включаються представники балансоутримувача (комунальних підприємств районних у м. Києві рад, які здійснюють управління житловим господарством, КП ШЕУ або КП УЗН), спеціалісти Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або районного управління (відділу) контролю за благоустроєм.

Головою комісії призначається представник балансоутримувача об'єкта благоустрою.

Якщо у. балансоутримувача створена постійно діюча комісія, то повідомляється голова комісії про факт заподіяння майнової шкоди об'єкту благоустрою (вручається копія протоколу про адміністративне правопорушення).

Юридична чи фізична особа, винна в пошкодженні чи знищенні об'єкта благоустрою, бере участь в роботі комісії та підписує акт обстеження об'єкта. У випадку відмови підписати акт, в ньому робиться відповідний запис.

21.2.2. Комісія проводить обстеження об'єкта благоустрою, встановлює ступінь його пошкодження чи знищення, визначає відновну вартість робіт з його відновлення (відбудови) і складає відповідний акт.

Відновна вартість об'єктів благоустрою визначається порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року N 826 "Про затвердження Порядку визначення відновної вартості об'єктів благоустрою".

(Абзац другий підпункту 21.2.2 пункту 21.2 розділу XXI із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

21.2.3. Балансоутримувач зобов'язаний в термін до 10 календарних днів з дня вчинення правопорушення акт разом із копією протоколу про адміністративне правопорушення направити на розгляд відповідних органів згідно з чинним законодавством.

21.2.4. У відповідності до вимог статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення міська, районна адміністративна комісія вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо розмір майнової шкоди перевищує рівень двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то питання вирішується у судовому порядку.

Позовна заява подається до суду власником або балансоутримувачем об'єкта благоустрою.

Крім того, з метою стягнення вартості майнової шкоди, заподіяної елементам та об'єктам благоустрою в результаті проведення робіт без дозволу (ордера) Головного управління контролю за благоустроєм, які перебувають у власності територіальної громади міста Києва, Київська міська рада передає повноваження балансоутримувача всіх елементів та об'єктів благоустрою комунальному підприємству "Інспекція з контролю за благоустроєм м. Києва" з питання прийняття передбачених законом заходів щодо стягнення вартості майнової шкоди.

Кошти, стягнені з порушника благоустрою, перераховуються на рахунок комунального підприємства "Інспекція з контролю за благоустроєм м. Києва", яке використовує зазначені кошти на відновлення порушеного благоустрою.

21.2.5. Якщо адміністративна комісія прийняла рішення про відшкодування порушником матеріальної шкоди балансоутримувачу об'єкта благоустрою, визначила розмір, порядок і строки її відшкодування, то порушник зобов'язаний виконати вимоги постанови у 15-денний термін з дня вручення адміністративною комісією чи уповноваженою посадовою особою копії постанови.

21.2.6. Якщо порушником подано на постанову адміністративної комісії скаргу до цієї комісії чи органу, який її створив, і скарга залишилася без задоволення, то порушник зобов'язаний відшкодувати збитки не пізніше, як через 15 календарних днів з дня його повідомлення про залишення скарги без задоволення.

21.2.7. У разі невиконання винною особою вимог постанови адміністративної комісії щодо відшкодування майнової шкоди в установлений 15-денний термін, то зазначена постанова разом із заявою з клопотанням про примусове виконання постанови щодо відшкодування збитків балансоутримувачем об'єкта благоустрою, якому були завдані ці збитки, у 3-місячний термін з дня винесення постанови адміністративною комісією надсилається до державної виконавчої служби за місцезнаходженням юридичної особи, проживанням чи місцем роботи фізичної особи для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.

21.2.8. Контроль за дотриманням порядку відшкодування майнової шкоди, заподіяної при проведенні на об'єктах благоустрою самовільних робіт, здійснюють балансоутримувачі об'єктів благоустрою.

XXII. Перелік законодавчих та
нормативно-правових актів, на основі
яких діють правила

22.1. Правила розроблені згідно з Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про благоустрій населених пунктів", іншими законами України та нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

XXIII. Заключні положення

23.1. Надання в оренду територій, будівель і приміщень не знімає відповідальності з власника (балансоутримувача) за їх технічний та санітарний стан.

23.2. Перелік посадових осіб, уповноважених здійснювати контроль за станом благоустрою в м. Києві, передбачений цими Правилами, визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

Додаток
до Правил благоустрою
м. Києва

Правила
торгівлі на ринках у м. Києві

(У тексті Правил слова "Головне управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища" у всіх відмінках
замінено словами "Головне управління містобудування та архітектури"
у відповідних відмінках згідно з рішенням
Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, дотримання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.

2. Ринок - це суб'єкт господарювання, створений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Тимчасовий ринок - тимчасова споруда, що розміщується на підставі ордера (в тому числі тимчасового) на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виготовлена з полегшених збірних конструкцій та встановлена без заглибленого фундаменту, призначена для надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

(Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Ринки розміщуються на підставі затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації, зареєстрованої в установленому порядку, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з наданням статусу ринку.

При розміщенні ринку в обов'язковому порядку сплачується пайова участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

3. Ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України. Ринки здійснюють господарську діяльність та надають послуги за цінами і тарифами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

4. Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності (далі - продавці).

5. За конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані; розташовуватись в капітальних спорудах або спорудах функціонального призначення, виготовлених з полегшених збірних конструкцій та встановлених без заглибленого фундаменту (тимчасові ринки); за часом діяльності - постійно діючі або сезонні; за видами економічної діяльності - оптові, роздрібні, оптово-роздрібні; за товарною спеціалізацією - з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; спеціалізовані - з продажу транспортних засобів та комплектуючих до них, худоби, кормів, живих тварин, птахів, квітів, товарів для полювання та риболовлі, друкованої продукції, господарчих товарів тощо, а також змішані.

6. Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття тощо.

Робота ринків не повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й негативно впливати на умови проживання населення.

7. Адміністрація ринку узгоджує з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Надання статусу ринку, що розміщується в капітальній споруді, відбувається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку, затвердженому наказом Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Надання статусу ринку, що розміщується в споруді функціонального призначення, виготовленої з полегшених збірних конструкцій та встановленої без улаштування заглибленого фундаменту, відбувається на підставі тимчасового ордера на розміщення тимчасової споруди Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

(Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Торговельні ряди, малі архітектурні форми, в тому числі ті, що розміщуються на ринках м. Києва, повинні відповідати затвердженому в установленому порядку Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища дизайн-проекту сучасних типів тимчасових споруд.

Улаштування та утримання території ринків повинно відповідати вимогам Санітарних правил утримання територій населених місць (СанПіН N 4690-88) та Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 N 23 та зареєстрованих у Мін'юсті України 19.06.96 за N 314/1339.

На видному, доступному для огляду місці встановлюється оформлений стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, цих Правил, витягів із Закону України "Про захист прав споживачів", нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів на послуги та правил їх надання. Ветеринарно-санітарних правил для ринків, інформації про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, місцезнаходження і телефон суб'єкта господарювання, інформації про місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій тощо.

8. На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринку (обов'язково лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

9. У разі планового закриття ринку, окремих його приміщень або частин території (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання) суб'єкт господарювання повинен не пізніше як за п'ять днів повідомити про це громадян, розмістивши біля входу до ринку інформацію про порядок роботи ринку, дату та період закриття й оповістити про це через радіовузол ринку, засоби масової інформації.

10. Для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або поруч можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, телефонного зв'язку, каси продажу квитків на транспорт, готелі.

11. Реалізація сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих товарів, живої худоби, птиці, кормів, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодово-ягідних культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціально виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов'язковим дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог.

12. На території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і забитої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо.

Спеціалізовані зони створюються відповідно до вимог Ветеринарно-санітарних правил для ринків.

13. Розташування торговельних місць на ринку, торговельно-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування.

Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнане (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо.

При продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з прилавків одне торговельне місце на ринку обмежене одним метром погонним.

При продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з магазинів, контейнерів, кіосків, трейлерів, причепів, площадок, наметів, павільйонів, боксів, ролетів тощо розмір торговельного місця визначається площею зайнятих квадратних метрів, а саме:

- при площі торговельного місця до 4-х м² - 1 торговельне місце;

- при площі торговельного місця від 4-х до 20-ти м² - 2 торговельних місця;

- при площі торговельного місця від 20-ти до 30-ти м² - 3 торговельних місця;

- при площі торговельного місця від 30-ти до 50-ти м² - 4 торговельних місця;

- при площі торговельного місця понад 50 м² - 5 торговельних місць.

14. Місця для продажу продукції (товарів) з транспортних засобів виділяються на спеціально облаштованих та розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для покупців (пішоходів). Продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснюється в окремих зонах цих майданчиків згідно із затвердженою адміністрацією ринку схемою дислокації торговельних місць на ринку. У відведених місцях торгівлі пересування транспортних засобів дозволяється лише до початку торгівлі та після її завершення.

Транспортні засоби, причепи, автопричепи типу "купава", візки, з яких здійснюється торгівля, повинні знаходитись в належному санітарно-технічному стані; не допускається торгівля з неохайних, поламаних автомашин, причепів тощо.

Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.

15. Спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їх призначення. Усі торговельні місця позначаються номерами.

Продавцям забороняється використовувати торговельні місця не за призначенням. Адміністрація ринку на кожний випадок порушення цих Правил має право складати відповідний документ.

16. На торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

На торговельному місці продавця (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

У разі займання торговельного місця на умовах оренди на робочому місці продавця повинна бути копія укладеної з адміністрацією ринку угоди про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди з суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

17. У разі надходження на ринок продукції в кількості, що перевищує технічні можливості ринку щодо її розміщення, диспетчер (інша відповідальна особа) ринку зобов'язаний повідомити про це адміністрацію ринку та за змогою допомогти розмістити її для продажу на іншому ринку.

18. За право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.

19. За окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо.

Тарифи на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку.

20. Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду.

21. Адміністрація ринку повинна забезпечувати централізоване прання санітарного та спеціального одягу, миття та дезінфекцію торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, що надаються продавцям.

22. Продавцям (фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності) забороняється використовувати власний санітарний та спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Держстандарту України та проходити періодичну перевірку в установленому порядку.

(Абзац третій пункту 22 розділу I виключено на підставі Рішення Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

23. Продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з видачею касових чеків.

Ринковий збір та інші платежі справляються після проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного та рослинного походження до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється. Відповідальність за сплату ринкового збору несуть продавці на ринку та адміністрація ринку відповідно до чинного законодавства.

При справлянні ринкового збору початком торгівлі вважається час, що настає через три години з початку роботи ринку.

За письмовою угодою з адміністрацією ринку платники ринкового збору можуть сплачувати ринковий збір через установи банків, у тому числі як передоплату.

24. Документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі, забороняється передавати їх особам, які перебувають на ринку.

25. За видані напрокат санітарний одяг, торговельний інвентар, обладнання вноситься заставна плата, облік цих операцій проводиться із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Розмір плати встановлюється адміністрацією ринку і не повинен перевищувати вартості виданих напрокат речей у цінах на момент їх видачі.

Заставна плата повертається платнику після повернення у робочому стані взятих напрокат інвентарю, санітарного одягу та інших предметів.

У разі втрати взятих напрокат речей або їх псування продавець відшкодовує суб'єкту господарювання завданий збиток з урахуванням внесеної заставної плати.

26. Продавці повинні дотримуватися вимог законодавства, у тому числі цих Правил, Ветеринарно-санітарних правил для ринків, Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом МЗЕЗ України від 08.07.96 N 369 і зареєстрованих у Мін'юсті України 23.07.96 за N 372/1397, Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, Правил протипожежної безпеки, безпеки руху.

(Абзац перший пункту 26 розділу I із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

Усі продавці зобов'язані надавати покупцям відомості про товари, не допускати порушення прав споживачів, бути ввічливими, охайно одягненими, відпускати товар упакованим або в тару покупця повною мірою і вагою, їм забороняється палити, розпивати спиртні напої і приймати їжу на торговельному місці. Особи в нетверезому стані не допускаються до торгівлі на ринку.

На вимогу покупців продавці зобов'язані пред'явити їм висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи про відповідність продуктів, що реалізуються, ветеринарно-санітарним нормам.

27. Розрахунки з покупцями за товари, придбані на ринку, здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.

На вимогу покупця продавець (суб'єкт підприємницької діяльності; який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

28. Якщо покупцю продано неякісний товар, він має право вимагати від продавця (суб'єкта підприємницької діяльності) задоволення своїх вимог, передбачених Законом України "Про захист прав споживачів".

У разі продажу товару з недоліками без попереднього застереження продавцем, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, покупець має право замінити товар на якісний, повернути його продавцю і одержати назад сплачені гроші або вимагати зниження ціни.

29. Усі працівники ринку повинні бути одягнуті в одяг, що відповідає санітарним вимогам, а контролери повинні мати нагрудну табличку або спеціальну пов'язку на рукаві. Працівники, які безпосередньо продають або надають послуги з продажу продовольчих товарів (продавці, рубачі м'яса та інші), підлягають обов'язковому медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки встановленого зразка. Особи, які не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.

30. Ринок повинен мати зареєстрований санітарний журнал, Книгу відгуків і пропозицій, яка має міститися у приміщенні адміністрації ринку на видному і доступному місці, а також Журнал реєстрації перевірок установленого зразка.

31. Адміністрація ринку повинна забезпечити постійне вивезення відходів і сміття, а також після закінчення роботи ринку належне очищення (з вологим прибиранням) та дезінфекцію всіх приміщень, торгових об'єктів і торговельних місць на ринку. Поточне прибирання проводиться безперервно впродовж усього дня за умови захищеності продукції (товарів) від забруднення та дотримання норм охорони праці.

32. Адміністрація ринку зобов'язана забезпечити регулярне проведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекція, дезінсекція, дератизація).

Інформація про санітарні дні з прибирання території, приміщень, обладнання та інвентарю вивішується на видному місці при вході на ринок та в приміщенні адміністрації.

33. Адміністрація ринку зобов'язана створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями.

34. За угоду купівлі-продажу, укладену на ринку між продавцем і покупцем, адміністрація ринку відповідальності не несе.

35. Адміністрація ринку зобов'язана:

- підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхідним обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної техніки;

- дотримуватися затвердженого режиму роботи ринку;

- справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством;

- забезпечувати продавців на ринку торговельними місцями за профілем торгівлі, спеціальним одягом залежно від виду харчової продукції, що реалізується, засобами вимірювальної техніки і торговельним інвентарем, зберігання харчової продукції на складах, у холодильниках та інших приміщеннях ринку відповідно до санітарних норм і правил;

- забезпечувати безпечний та безперешкодний рух людей та транспортних засобів, здійснювати контроль за дотриманням вимог паркування транспортних засобів;

- узгоджувати свою роботу з установами державної санітарно-епідеміологічної служби, лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, карантинною інспекцією та іншими органами з попередження та недопущення порушень санітарних норм і правил;

- надавати в користування лабораторіям ветеринарно-санітарної експертизи пристосовані службові приміщення;

- не допускати продажу товарів, що заборонені, створювати належні умови для дотримання продавцями правил торгівлі, санітарного і протипожежного стану, правильного використання засобів вимірювальної техніки, інвентарю ринку, підвищення рівня культури торгівлі та безпечних умов праці;

- надавати продавцям і покупцям інформацію щодо вимог цих Правил, Ветеринарно-санітарних правил на ринках, Правил протипожежної безпеки, рівня цін тощо (стенди, місцеві газети, радіо, листівки);

- установити на доступному місці достатню кількість контрольних вагів з відповідними інформаційними табличками та обов'язково зазначити їх місцезнаходження на графічно виконаному плані території ринку;

- здійснювати контроль за використанням продавцями торговельних місць за призначенням;

- забезпечувати дотримання продавцями вимог правил торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами.

36. Особи, які в порушили ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

37. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється посадовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у межах своєї компетенції.

За згодою контрольних органів проведення перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на території ринку, відбувається в присутності представників адміністрації ринку.

II. Особливості торгівлі продовольчими товарами

38. Продаж продовольчих товарів на ринках здійснюється з дотриманням Ветеринарно-санітарних правил для ринків, Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, інших нормативно-правових актів, які регулюють торговельну діяльність та захист прав споживачів.

(Пункт 38 Розділу II із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012)

39. Висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку (експертний висновок, етикетка) щодо якості та безпеки продукції, наявність документів про сплату ринкового збору і наданих послуг є підставою для зайняття продавцем місця на ринку за профілем торгівлі.

40. На ринках дозволяється продавати харчові продукти, не заборонені для реалізації. Такі харчові продукти можна продавати тільки за умови:

- готові м'ясні вироби і м'ясні напівфабрикати, молоко і молочні продукти, консерви, курячі яйця, інші товари промислового виробництва при наявності документів, що підтверджують їх якість і безпеку (копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації, та копії документа виробника, що підтверджує належну її якість, а також відповідних ветеринарних документів);

- м'ясо, отримане від забою худоби у власних чи фермерських господарствах, при наявності ветеринарної довідки про передзабійний клінічний стан тварин або ветеринарного свідоцтва (довідки), виданих місцевою установою державної ветеринарної медицини, та висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- молоко і молочні продукти, отримані від власних чи фермерських господарств, при наявності довідки про клінічний огляд тварини і епізоотичний стан місцевості, виданої установою державної ветеринарної медицини за місцем вироблення продукції, особистої медичної книжки продавця, виданої в установленому порядку, та за наявністю висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- курячі яйця, отримані від власних чи фермерських господарств, при наявності свідоцтва або довідки про клінічний огляд птиці та епізоотичний стан місцевості, виданої місцевою установою державної ветеринарної медицини, та за наявністю висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- мед, отриманий від власних чи фермерських господарств, при продажу в межах району проживання власника при наявності ветеринарного свідоцтва (довідки) місцевої установи ветеринарної медицини (за межами району - ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку) та наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- рибу і рибопродукти, інші гідробіонти промислового виробництва при наявності копії документа виробника, що підтверджує належну якість, та копії сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації, а також відповідних ветеринарних документів;

- рибу, інші гідробіонти непромислового виробництва при наявності ветеринарного свідоцтва (довідки) місцевої установи ветеринарної медицини та висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- картоплю, овочі, фрукти, у тому числі тропічні, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи, сушені гриби окремо від солінь, квашеної та маринованої плодоовочевої продукції при наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- продукцію рослинного походження, яка доставлена для реалізації від власних чи фермерських тепличних господарств і має експертний висновок державної лабораторії ветеринарної медицини за місцем виходу продукції щодо якості та безпеки, при наявності ветеринарного контролю (огляду), а у разі необхідності й лабораторного дослідження;

- олію (крім промислової розфасовки), дикорослі плоди, ягоди та свіжі гриби при наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- солоно-квашені, мариновані овочі та фрукти при наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку та за умови дотримання чинних ветеринарно-санітарних вимог при торгівлі;

- зернові, круп'яні продукти, борошно в чистих мішках або іншій тарі, розміщеній на підставках, стелажах або піддонах, при наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Продукція, що підлягає обов'язковій сертифікації, дозволяється до продажу при наявності копій сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання, виданих у встановленому порядку.

Продукція, що підлягає обов'язковому ліцензуванню (алкогольні напої оптом, у роздріб, у пунктах громадського харчування - на розлив, тютюнові вироби), допускається до реалізації на території ринку суб'єктами підприємницької діяльності в стаціонарних павільйонах при наявності необхідних, свідоцтв, ліцензій, патентів, асортиментного переліку, затверджених районною санітарно-епідеміологічною службою, а також документів, що посвідчують якість товарів (копій сертифікатів відповідності).

41. На ринках забороняється торгівля:

- фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, хлібом і хлібобулочними виробами, алкогольними напоями та тютюновими виробами;

- кондитерськими і кулінарними виробами, напівфабрикатами із м'яса і риби (фарш, котлети, кров'яні та домашні ковбаси, зельць, холодець, ікра рибна тощо), а також консервованими продуктами (овочі, м'ясо, риба, ікра та інші консерви), виготовленими у домашніх умовах;

- готовими продуктами тваринного походження промислового виробництва - масла вершкового, сирів, ковбас, копчення тощо-без наявності документів, що засвідчують їх якість та безпеку (копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації, та копії документа виробника, що підтверджує належну якість товару, а також відповідних ветеринарно-санітарних документів);

- тваринами, рибою і рослинами, занесеними до Червоної книги України, дикорослими рослинами, у тому числі лікарськими, польовими квітами;

- тропічними фруктами та овочами без документів, що підтверджують джерело їх придбання та проходження фітосанітарного контролю;

- зерновими, круп'яними продуктами, забрудненими насінням шкідливих бур'янів.

Торгівля на прилеглій до ринку території, що закріплена для прибирання, а також у непристосованих місцях безпосередньо на ринку (з землі, біля сміттєзбірників, громадської вбиральні тощо) категорично забороняється.

42. Продукція тваринного і рослинного походження, що не реалізована протягом робочого дня і яка не зберігалася в холодильних камерах ринків, наступного дня підлягає огляду та органолептичній оцінці спеціалістами державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, а при потребі і додатковим лабораторним обстеженням.

III. Особливості торгівлі непродовольчими товарами

43. На ринках дозволяється реалізовувати як нові непродовольчі товари, так і ті, що були в користуванні, крім заборонених для продажу.

Продаж непродовольчих товарів здійснюється з додержанням Правил продажу непродовольчих товарів, санітарних норм і правил, інших нормативно-правових актів, які регламентують торговельну діяльність та захист прав споживачів.

44. Окремі непродовольчі товари можна продавати на ринках тільки за умови:

- нові товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, при наявності копій сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання, виданих в установленому порядку;

- предмети гігієни, санітарії, товари побутової хімії, іграшки для немовлят - лише в індивідуальній споживчій тарі із зазначенням на ній необхідної для споживача інформації відповідно до чинного законодавства. На кожній іграшці або індивідуальній споживчій тарі повинна бути зазначена необхідна доступна, достовірна інформація відповідно до вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Перевірка іграшок на звук повинна проводитися за допомогою повітродувного устаткування;

- косметично-парфумерні вироби при дотриманні температурних режимів у місцях, не доступних для попадання прямих сонячних променів;

- газові плити - при наявності документів, що підтверджують їх придатність для подальшої експлуатації і які видані відповідними службами газового господарства;

- абзац шостий пункту 44 Розділу III виключено

(Згідно з рішенням Київської міської ради N 680/8964 від 25.12.2012, у зв'язку з цим абзаци сьомий - дванадцятий вважати відповідно абзацами шостим - одинадцятим)

- меблі, одяг та головні убори з натурального хутра, електропобутові та телерадіотовари - при розміщенні в приміщеннях, пристосованих для торгівлі цими товарами. В експлуатаційних документах (інструкції з експлуатації, паспорті, етикетці, гарантійному талоні) нової побутової техніки продавець обов'язково робить відмітку про продаж;

- шкури цінних порід звірів, одяг та головні убори з них - при наявності відповідного їх маркування та наявності документів, що підтверджують законність їх придбання;

- примірники аудіовізуальних творів і фонограм - через спеціалізовані підприємства торгівлі, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом товарів;

- ювелірні та інші вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - при наявності ліцензії;

46. На ринках для продажу непродовольчих товарів дозволяється здійснювати торгівлю продовольчими товарами з дотриманням вимог законодавства та Правил продажу продовольчих товарів.

- пестициди та агрохімікати - при наявності ліцензії;

47. На ринку забороняється продавати:

- ліки, лікарські рослини - при наявності ліцензії.

- вогнепальну, газову, пневматичну, холодну зброю, бойові припаси та спеціальні засоби самооборони;

45. Адміністрація ринку при розробці проекту планування ринку повинна передбачити спеціальні зони і обладнати їх необхідним устаткуванням для примірки покупцями одягу і взуття.

- вогнепальну, газову, пневматичну, холодну зброю, бойові припаси та спеціальні засоби самооборони;

- готове армійське спорядження, а також тканини, які використовуються для його виробництва, інші товари військового асортименту, формене обмундирування;

- білизну зі штампом організацій і підприємств;

- наркотичні засоби;

- пальне для транспортних засобів, гас, мазут;

- балони з побутовим газом;

- піротехнічні вироби та вибухові засоби;

- порнографічні видання;

- технічні засоби, що заборонені для використання при полюванні на об'єкти тваринного світу, які не передбачають швидку смерть, що виключає страждання;

- технічні засоби і обладнання, отрути, вибухові речовини, застосування яких призводить до масової загибелі об'єктів тваринного світу;

- знаряддя лову водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів та найменувань.

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

Додаток 2
до Правил благоустрою м. Києва,
затверджених рішенням
Київської міської ради
від 25.12.2008 N 1051/1051

(у редакції рішення
Київської міської ради
28.10.2010 N 176/4988)

Протокол
про адміністративне правопорушення

З Протоколом (у редакції від 28.10.2010 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

(Додаток 2 у редакції рішення Київської міської ради N 176/4988 від 28.10.2010)

Додаток 3
до Правил благоустрою м. Києва,
затверджених рішенням
Київської міської ради
від 25.12.2008 N 1051/1051

Припис

З Додатком 3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

Додаток 4
до Правил благоустрою м. Києва,
затверджених рішенням
Київської міської ради
від 25.12.2008 N 1051/1051

Заявка
на отримання планового контрольної картки
на тимчасове порушення благоустрою
та її відновлення

З Додатком 4 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

Додаток 5
до Правил благоустрою м. Києва,
затверджених рішенням
Київської міської ради
від 25.12.2008 N 1051/1051

Лист
погоджень до дозволу (ордера)

З Додатком 5 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

( Додаток 6 скасовано на підставі Рішення Київміськради N 35/6251 від 22.09.2011 )

Додаток 6
до Правил благоустрою м. Києва,
затверджених рішенням
Київської міської ради
від 25.12.2008 N 1051/1051

Дозвіл (Ордер)

З Додатком 6 (в редакції від 29.10.2009 р.) можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

(Додаток 6 у редакції рішення Київської міської ради N 525/2594 від 29.10.2009)

Парус Iнтернет-Консультант

Редакции

до 1 тис. авто за добу	-	1 раз на тиждень;
1 - 2 - " -	-	2 рази на тиждень;
2 - 4 - " -	-	1 раз на дві доби;
4 - 8 - " -	-	1 раз на добу;
8 - 12 - " -	-	2 рази на добу;
12 - 16 - " -	-	3 рази на добу;
16 - 20 - " -	-	4 рази на добу;
понад двадцять тисяч	-	5 разів на добу.
Внутрішньоквартальних проїздів, що ведуть до:
технологічних та будівельних майданчиків	-	2 рази на добу;
комунально-побутових об'єктів	-	1 раз на дві доби;
житлових та громадських будинків	-	1 раз на добу.