Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 204 від 08.09.99
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 листопада 1999 р. за N 787/4080

Про затвердження Положення
про екологічний контроль у
пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні
діяльності регіональних
митниць і митниць

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів
N 48 від 31.01.2002

Наказом Міністерства охорони навколишнього
природного середовища
N 465 від 02.09.2009

Наказом Міністерства екології
та природних ресурсів
N 217 від 10.07.2014 )

( Додатково див. Рішення Державної служби України з питань
регуляторної політики та розвитку підприємництва
N 34 від 29.07.2014 )

( Щодо зупинення дії окремих положень Наказу з 30.09.2014 див.
Повідомлення Державної служби України з питань регуляторної
політики та розвитку підприємництва
від 08.10.2014 )

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
екології та природних ресурсів
N 309 від 09.10.2014 )

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 27.07.99 N інд. 33, 16927/16 з метою вдосконалення діяльності служби екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць (додається).

2. Управлінню нормативно-правового регулювання (В.Рибачек) в 5-денний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Головній державній екологічній інспекції (П.Свирид) після реєстрації наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити тиражування в кількості 180 примірників Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць та довести його до відома всіх підрозділів Державної екологічної інспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та у зоні діяльності регіональних митниць і митниць.

4. Начальнику Державної екологічної інспекції, Голові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів, начальникам державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, начальникам державних інспекцій охорони Чорного та Азовського морів прийняти до виконання та використання в роботі Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон у зоні діяльності регіональних митниць і митниць. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

5. Наказ Мінекобезпеки України від 8 червня 1995 р. N 57 визнати таким, що втратив чинність.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра, Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища А.Яцика.

Міністр В.Шевчук

Затверджено
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України
08.09.99 N 204

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 листопада 1999 р. за N 787/4080

Положення
про екологічний контроль у пунктах
пропуску через державний кордон та в зоні
діяльності регіональних митниць і митниць

( У тексті Положення слово "Мінекобезпеки" замінено словом
"Мінекоресурсів" у відповідних відмінках; слова "Головна
державна екологічна інспекція Мінекобезпеки" замінено
словами "Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів" у
відповідних відмінках; слова "підрозділи Державної
екологічної інспекції" замінено словами "територіальні
органи Мінекоресурсів, які здійснюють екологічний
контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в
зоні діяльності регіональних митниць і митниць" згідно з
Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

( У додатках до Положення слова "Головна державна екологічна
інспекція Мінекобезпеки" замінено словами "Державна
екологічна інспекція Мінекоресурсів" у відповідних
відмінках згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48
від 31.01.2002 )

( У тексті Положення слова "Мінекоресурсів" та
"Мінекоресурсів України" замінено словом "Мінприроди"
згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього
природного середовища N 465 від 02.09.2009 )

( У тексті Положення слова "територіальні органи Мінприроди"
у всіх відмінках замінено словами "територіальні органи
Держекоінспекції" у відповідних відмінках згідно з Наказом
Міністерства екології та природних ресурсів N 217
від 10.07.2014 )

( У тексті додатків до Положення слова "Міністерство екології
та природних ресурсів" замінено словами "Державна
екологічна інспекція", а слова "MINISTRY OF ENVIRONMENTAL
PROTECTION AND NUCLEAR SAFETY OF UKRAINE" замінено словами
"State Ecological Inspection of Ukraine" згідно з Наказом
Міністерства екології та природних ресурсів N 217
від 10.07.2014 )

1. Загальні положення

1.1. Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць (далі - Положення) розроблено з метою встановлення загальних вимог здійснення екологічного контролю:

- транспортних засобів, у тому числі автомобілів, літаків, суден, військових кораблів, паромів та інших плавучих засобів;

- вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини;

- засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, добрив;

- усіх видів диких тварин, водних живих ресурсів і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

1.2. Чинність Положення поширюється на всі ті транспортні засоби і вантажі, які підлягають екологічному контролю і які переміщуються через митний кордон України залізничним, автомобільним, морським, річковим, повітряним та трубопровідним транспортом. Перелік товарної продукції, яка підлягає екологічному контролю, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.99 N 1034 "Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон".

1.3. Це Положення регламентує діяльність державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища (далі - держекоінспектори) територіальних органів Державної екологічної інспекції під час здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць. ( Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002, Наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 217 від 10.07.2014 )

1.4.Терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають таке значення:

"Транспортні засоби" - транспортні засоби, що власним ходом прибувають на митну територію України або відбувають з цієї території та використовуються для міжнародних перевезень вантажу, багажу та пасажирів.

"Вантажі" - будь-які товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України під митним контролем, крім транспортних засобів, що їх перевозять.

"Сировина" - предмети праці, які зазнали під її впливом певних змін і підлягають подальшій переробці.

"Промислова сировина" - сировина, що видобувається і виробляється у промисловості.

"Відходи" - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

"Небезпечні відходи" - відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

"Речовини" - матерія будь-якого походження (органічна, мінеральна) різноманітного хімічного складу і фізичного стану.

"Хімічні сполуки" - хімічні індивідуальні речовини, в яких атоми одного або різних елементів сполучені між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку.

"Токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини" - речовини, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

"Засоби захисту рослин" - хімічні, біологічні та інші засоби, які використовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів.

"Пестициди" - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди, завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

"Агрохімікати" - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

"Всі види диких тварин, водних живих ресурсів і рослин" - живі об'єкти дикої фауни і флори.

"Зоологічні, ботанічні, мінералогічні колекції":

- зоологічні колекції - спеціально зібрані живі колекції зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також колекції опудал, препаратів, частин і залишків тварин;

- ботанічні колекції - спеціально зібрані живі колекції ботанічних садів, дендраріїв, дендропарків, оранжерей, а також гербарії, банки насіння тощо;

- мінералогічні колекції - спеціально зібрані колекції мінералів, гірських порід, зразки корисних копалин, палеонтологічні колекції тощо.

"Мисливські трофеї" - шкіра, роги, ікла та черепи мисливських тварин, в тому числі копитних та хижих тварин, здобуті (набуті) в установленому порядку на території України.

"Партія товарів" або "партія вантажу":

- за умови перевезення залізничним транспортом - товари та інші предмети, що надходять на одну станцію призначення одночасно у складі однієї партії для відправлення, на адресу одного вантажоодержувача, від одного вантажовідправника за одним або декількома транспортними документами, з однієї станції відправлення;

- за умови поставки трубопровідним транспортом - товари, що надходять за одним актом про приймання-передання, протягом терміну, потрібного для переміщення товару в обсязі, зазначеному в акті. Визначений термін не може бути більшим за один місяць;

- за умови перевезення іншими видами транспорту - товари та інші предмети, що відправляються на адресу одного вантажоодержувача за одним транспортним документом, від одного вантажовідправника, а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України.

1.5. Забезпечення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць покладено на Державну екологічну інспекцію та територіальні органи Держекоінспекції постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.95 N 198 "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон". ( Пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.6. Екологічний контроль на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюють:

- відділ екологічного контролю на державному кордоні Державної екологічної інспекції Мінприроди;

- відділи екологічного контролю на митному кордоні Рескомресурсів Автономної Республіки Крим, державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, держінспекцій охорони Чорного і Азовського морів;

- пости екологічного контролю територіальних органів Держекоінспекції у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць та митниць. ( Пункт 1.6 в редакції Наказу Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.7. Загальне керівництво підрозділами територіальних органів, що здійснюють екологічний контроль на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць та митниць здійснює Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, який:

- організовує виконання покладених на Мінприроди завдань Комплексної програми розбудови державного кордону України, затвердженої Указом Президента України від 16 грудня 1993 року N 596/93 "Про Комплексну програму розбудови державного кордону України";

- здійснює зв'язок між управліннями Мінприроди і територіальними органами Держекоінспекції та забезпечує координацію їх діяльності;

- координує діяльність органів Мінприроди, інших центральних органів виконавчої влади з питань, що стосуються державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища та здійснення екологічного контролю;

- організовує виконання міждержавних програм і зобов'язань України в частині, що стосується державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки з суміжними державами;

- координує роботу Головних державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Чорного та Азовського морів;

- затверджує штатний розклад, фонди, фінансування, матеріально-технічне забезпечення регіональних підрозділів служби екологічного контролю. ( Пункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.8. Методичне та організаційне керівництво підрозділами територіальних органів, що здійснюють екологічний контроль на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць та митниць, забезпечує Державна екологічна інспекція Мінприроди, яка:

- організовує і здійснює методичне забезпечення та професійну перепідготовку кадрів територіальних органів Держекоінспекції;

- координує роботу з питань виконання загальнодержавних, регіональних та галузевих програм і заходів у частині дотримання законодавства з охорони навколишнього природного середовища;

- надає допомогу територіальним органам Держекоінспекції при виникненні надзвичайних екологічних ситуацій у зоні митного контролю, у разі необхідності самостійно здійснює екологічний контроль вантажів і транспортних засобів;

- у встановленому порядку сприяє забезпеченню працівників територіальних органів Держекоінспекції форменим одягом, приладами і обладнанням, засобами самооборони;

- перевіряє роботу підрозділів територіальних органів Держекоінспекції, які здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць;

- виступає представником з питань здійснення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та на митному кордоні України у всіх державних і громадських установах та судових органах. ( Пункт 1.8 в редакції Наказу Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.9. Керівництво підрозділами територіальних органів Держекоінспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюють Головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів, які є начальниками державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів, Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища областей, міст Києва та Севастополя, які є, відповідно, головою Республіканського комітету охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим і начальниками державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі, які:

- керують підрозділами територіальних органів Держекоінспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, організують їх роботу, розподіляють обов'язки, затверджують посадові інструкції працівників;

- несуть персональну відповідальність за виконання покладених на службу екологічного контролю завдань і здійснення своїх функцій;

- виступають представниками з питань, що входять до компетенції екологічного контролю у всіх державних і громадських установах та судових органах;

- вживають усіх заходів, які випливають із завдань, покладених на екологічний контроль, розподіляють і доводять фонди і ліміти фінансування для матеріально-технічного забезпечення служби екологічного контролю;

- укладають із зацікавленими державними установами, господарськими організаціями договори і майнові угоди, спрямовані на покращання умов здійснення екологічного контролю;

- підписують договори, погодження і акти, пов'язані з виконанням покладених на службу екологічного контролю завдань. ( Пункт 1.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.10. Основним завданням держекоінспекторів у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць є здійснення державного контролю за додержанням міністерствами і центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та господарювання, громадянами, а також іноземними юридичними та фізичними особами і особами без громадянства, що перетинають державний кордон або здійснюють переміщення через нього транспортних засобів і вантажів відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства та норм і правил екологічної безпеки під час транспортування небезпечних вантажів. ( Пункт 1.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.11. Головними завданнями підрозділи територіальних органів Держекоінспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць є:

- контроль за додержанням норм і вимог чинного природоохоронного законодавства під час переміщення через митний кордон України транспортних засобів та вантажів;

- попередження незаконного ввезення, вивезення або транзиту територією України вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини, пестициди і агрохімікати, а також забрудненого баласту на суднах;

- забезпечення контролю за виконанням міжнародних зобов'язань України щодо торгівлі тими видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення;

- забезпечення контролю за перевезенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів та проведенням хіміко-аналітичного контролю речовин;

- огляд експортних та імпортних партій вантажів та оформлення потрібних документів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць;

- контроль за дотриманням вимог чинного законодавства і правил ввезення в Україну і вивезення з України рослинних ресурсів та тварин і рослин, занесених до Червоної книги України ( 2750-12 ), зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій та мисливських трофеїв;

- контроль за додержанням вимог екологічних норм і правил транспортними засобами, що перетинають митний кордон України;

- контроль експортних та імпортних партій брухту чорних і кольорових металів на предмет відсутності хімічного чи радіоактивного забруднення та оформлення Сертифікатів екологічного контролю (при експорті);

- забезпечення контролю вантажів і транспортних засобів, що надійшли до митниці призначення без відмітки в товаротранспортних документах про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон або з відміткою у товаросупровідних документах "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження";

- контроль експортних, імпортних та транзитних вантажів, перевезення яких через державний кордон України потребує спеціального дозволу Мінприроди. ( Пункт 1.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.12. Служба екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць:

- запобігає незаконному вивезенню з території України об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної книги України, мисливських трофеїв, рослинної сировини, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій;

- здійснює перевірку документів, транспортних засобів, огляд підконтрольних вантажів, що імпортуються, експортуються чи перевозяться до суміжних держав транзитом;

- контролює дотримання екологічних вимог при перевезенні диких тварин і рослин, сировини і продуктів тваринного походження всіма вантажовідправниками та вантажоодержувачами;

- вивчає екологічний стан на прилеглих територіях прикордонних пунктів, у морських, річкових і повітряних портах. Протягом доби доповідає керівництву державних управлінь екологічної безпеки і Державній екологічній інспекції Мінприроди про всі випадки забруднення навколишнього природного середовища, а також затримання підконтрольних вантажів, суден та інших плавучих засобів;

- забороняє перевезення вантажів, що можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, умови транспортування яких не відповідають екологічним вимогам безпечного їх транспортування або потребують спеціального дозволу;

- проводить експрес-аналіз речовин та матеріалів з метою встановлення їх належності до числа токсичних, радіоактивних речовин або відходів та вмісту забрудненого баласту і стічних вод суден;

- нараховує та у відповідних випадках справляє збори за здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, розмір яких установлюється постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.99 N 1034 "Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон";

- видає разом з Управлінням залізниці, адміністраціями авіаційного, автомобільного, морського і річкового транспорту спільні накази з питань організації екологічного контролю вантажів та транспортних засобів.

1.13. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділи територіальних органів Держекоінспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць на кордоні здійснюється за рахунок державного бюджету та частини зборів за виконання робіт з надання послуг при здійсненні екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон. ( Пункт 1.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

1.14. Служба екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць має спеціальні бланки і печатки зі своїм найменуванням.

1.15. Рішення начальника посту екологічного контролю в межах наданих йому повноважень є обов'язковими для виконання всіма особами, відповідальними за вантаж.

1.16. Оскарження дій працівників підрозділи територіальних органів Держекоінспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюється згідно з чинним законодавством України. ( Пункт 1.16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

2. Здійснення екологічного контролю

2.1. Держекоінспектор, який заступає на чергування, повинен:

- отримати під особистий підпис у начальника поста штампи;

- прийняти від держекоінспектора, якого він змінює, звітні журнали, майно, нормативно-методичну документацію тощо, згідно з описом;

- перевірити правильність та повноту записів у журналах та іншій документації;

- оформити результати приймання зміни в журналі чергувань.

2.2. Держекоінспектор у процесі чергування здійснює:

- перевірку документів на підконтрольні об'єкти, що вказані в п.5.3;

- зовнішній огляд підконтрольних об'єктів;

- радіаційний контроль транспортних засобів та вантажів;

- виявлення безпечності або небезпечності вантажу, згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та ГОСТа 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка";

- інструментальний контроль токсичності і димності відпрацьованих газів двигунів транспортних засобів ( у разі необхідності);

- реєстрацію у відповідному журналі (додаток 1) підконтрольних об'єктів та результатів екологічного контролю;

- у встановленому митними органами порядку - відбір зразків із складанням акта (додаток 2) для проведення лабораторних аналізів на відповідність складу вантажу наявній документації (у разі потреби - при здійсненні екологічного контролю у зоні діяльності регіональних митниць та митниць);

- експрес-аналіз речовин для їх ідентифікації та встановлення ступеня токсичності (у разі необхідності);

- складає акти перевірок і протоколи про порушення законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища і радіаційної безпеки;

- розглядає справи і виносить постанови про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища та радіаційної безпеки відповідно до законодавства;

- на товарно-транспортних та товарно-супровідних документах на вантажі і транспортні засоби проставляє відповідні штампи про здійснення екологічного контролю та розрахунок суми збору, що підлягає сплаті.

2.3. У разі виявлення порушень природоохоронного законодавства України, відсутності дозвільних документів або коли зовнішній огляд вказує на очевидну невідповідність вигляду і властивостей вантажу змістові супровідних документів, держекоінспектор:

- припиняє подальший його рух;

- складає в присутності експедитора, вантажоперевізника або представника транспортного вузла (станції, порту) та старшого зміни митної служби акт у довільній формі про виявлене порушення;

- у товаротранспортній накладній проставляє штамп "ввіз/вивіз заборонено";

- при неможливості усунення виявлених порушень - повертає вантаж вантажовідправнику.

2.3.1. У разі усунення виявлених недоліків держекоінспектор проводить повторний екологічний контроль, що здійснюється на загальних підставах. При отриманні за його результатами позитивного висновку держекоінспектор анулює раніше проставлений штамп шляхом його перекреслення, що засвідчує власним підписом з датою, і ставить штамп "Ввіз /вивіз дозволено".

2.3.2. Держекоінспектор завершує проведення екологічного контролю тих об'єктів, що передані йому попередньою зміною, якщо на них є документи у повному обсязі.

2.4. У разі потреби проведення екологічного контролю імпортних вантажів за місцем призначення, держекоінспектор у пункті пропуску на державному кордоні проставляє в товарно-супровідних документах штамп "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження".

2.5. З метою прискорення проходження великих партій вантажів через державний кордон України держекоінспектор, за попередньою домовленістю з вантажовідправником або вантажоотримувачем, може здійснювати їх екологічний контроль під час завантаження, безпосередньо на території країни-експортера.

2.6. Держекоінспектор несе відповідальність згідно з чинним законодавством за несвоєчасне виконання процедур екологічного контролю, необгрунтоване затримання осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що переміщуються через державний кордон.

Час здійснення екологічного контролю і оформлення документів не повинен перевищувати часу, встановленого технологічною схемою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, яка визначається командиром з'єднання (частини) Прикордонних військ за погодженням з керівниками митного органу, транспортної організації та інших контрольних служб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.95 N 665 "Про затвердження Загальних правил відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон".

На залізничній станції час здійснення екологічного контролю і оформлення документів не повинен перевищувати загального часу на обробку поїздів, встановленого технологічним процесом її роботи.

2.7. Держекоінспектори під час здійснення екологічного контролю взаємодіють з іншими державними контрольними органами (прикордонними, митними, ДАІ МВС, ветеринарними, фітосанітарними, санітарно-карантинними та ін.) згідно з "Інструкцією про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні", яка затверджена в березні 1994 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.05.94 за N 106/315.

У межах своєї компетенції держекоінспектори при здійсненні екологічного контролю в пунктах пропуску вирішують усі питання самостійно.

2.8. Держінспектори входять до складу комісії з приймання суден, поїздів, літаків, автотранспорту, контейнерів, багажів і поштових відправлень, що надходять в Україну з інших країн.

2.9. Пости екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць забезпечуються:

- службовою документацією та законодавчими актами й нормативно-методичними документами щодо здійснення екологічного контролю підконтрольних об'єктів;

- інформаційними стендами;

- приладами для проведення замірювань кількості забруднювальних речовин у вихлопних газах автомобілів, а також радіаційного та первинного токсикологічного контролю.

2.10. У службовий час держекоінспектор повинен бути одягнений у формений одяг, мати службове посвідчення і, у разі потреби, засоби самооборони.

2.11. Режим роботи держекоінспекторів на постах екологічного контролю встановлюється:

- для начальника поста екологічного контролю - згідно з режимом роботи відділу екологічного контролю на митному кордоні територіального органу Держекоінспекції;

- для держекоінспекторів у пунктах пропуску через державний кордон - згідно з режимом роботи відповідного пункту пропуску;

- для держекоінспекторів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць - згідно з режимом роботи відповідних митниць.

3. Справляння зборів

3.1. Екологічний контроль транспортних засобів і вантажів здійснюється за плату згідно з розмірами зборів, що встановлені додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.99 N 1034 "Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон".

3.2. Координацію діяльності державних контрольних органів щодо справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон покладено на Державну митну службу України.

3.3. Держекоінспектором за результатами екологічного контролю транспортних засобів і вантажів на товарно-транспортних та товарно-супровідних документах проставляється відповідний штамп, що засвідчує факт здійснення контролю та розрахунки збору, що підлягає сплаті.

3.4. Справляння зборів за екологічний контроль суден та інших плавучих засобів здійснюється один раз - при перетинанні ними кордону в напрямку території України.

3.5. Справляння зборів за екологічний контроль суден регулярного сполучення, приписаних до порту, де розташований пост екологічного контролю, здійснюється один раз на 3 місяці.

3.6. Збір за здійснення екологічного контролю автотранспортних засобів, що повторно перетинають кордон протягом місяця і менше, при наявності спеціального Талона, виданого службою екологічного контролю, не справляється.

3.7. За автотранспортні засоби, що призначені тільки для рейсового перевезення пасажирів, при наявності 8 і більше обладнаних для сидіння місць, крім сидіння водія, збори за проведення екологічного контролю не стягуються.

3.8. Власники легкових автомобілів та особи, що керують ними за дорученням і мають право на пільги, встановлені законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ), "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), за наявності посвідчення, звільняються від сплати зборів за проведення екологічного контролю автотранспортного засобу.

3.9. Для мешканців прикордонних районів збір за проведення екологічного контролю особистого автотранспорту в разі перетинання кордону справляється один раз на три місяці.

3.10. Якщо на території своєї держави іноземний автомобіль пройшов екологічний контроль і термін цієї перевірки не перевищує три місяці, що підтверджується документами, то плата за проведення екологічного контролю не справляється.

3.11. За наявності в товаросупровідних документах штампа "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження" збори справляються за місцем його проведення в митницях призначення.

3.12. Під час транзитних перевезень вантажів через територію України збір справляється на вхідному пункті пропуску через державний кордон у розмірі 50 відсотків зборів. У разі перевантаження вантажів на території України додатково справляється у вихідному пункті пропуску ще 50 відсотків ставки збору.

3.13. За здійснення екологічного контролю невеликих партій вантажів (до 10 кг), що надходять українським виробникам для дослідних потреб, поштових та кур'єрських відправлень, збори не справляються.

3.14. Держекоінспекторами щозмінно ведеться реєстр надходжень зборів (додаток 3), що нараховуються за здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, який складається на підставі первинних товаротранспортних та товаросупровідних документів.

4. Екологічний контроль транспортних засобів

4.1. Екологічний контроль автомобільного транспорту.

4.1.1. У пунктах пропуску через державний кордон України перевірці підлягають транспортні засоби, за винятком тих, що транспортуються як вантаж (у морських контейнерах, на автотрейлерах, у розібраному вигляді тощо).

4.1.2. При екологічному контролі автомобільного транспорту здійснюється перевірка:

- наявності забруднення, підтікання пально-мастильних матеріалів, охолоджувальних речовин тощо, які можуть спричинити забруднення навколишнього природного середовища;

- наявності табличок системи інформування про небезпеку національного або європейського зразка, іншого додаткового обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж, - згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та ГОСТа 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка", та додатково для вітчизняних перевізникі - умов (технічних умов, правил, стандартів) безпечного перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом, погоджених у встановленому порядку Управлінням ДАІ МВС України;

- радіаційного стану;

- вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів, рівня димності у відпрацьованих газах двигунів автомобілів.

4.1.3. Порядок проведення контролю токсичності відпрацьованих газів автомобілів з карбюраторними двигунами внутрішнього згоряння регламентований ГОСТ 17.2.2.03-87 "Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности".

4.1.4. Порядок проведення контролю димності дизельних двигунів автомобілів регламентований ГОСТ 21393-75 "Автомобили с дизелями. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерений. Требования безопасности".

У разі перевищення вказаних рівнів вмісту оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності автомобіль вважається екологічно небезпечним і держекоінспектор діє згідно з вимогами чинного законодавства України.

4.1.5. Порядок проведення вимірювань вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах автомобілів:

а) з карбюраторним двигуном:

- установити важіль перемикання коробки передач (вибирач швидкості для автомобілів з автоматичними коробками передач) у нейтральне положення;

- загальмувати автомобіль стоянковим гальмом;

- заглушити двигун (якщо працює);

- відкрити капот автомобіля;

- підключити тахометр;

- установити пробовідбірний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менше 300 мм від зрізу (при косому зрізі випуклої труби глибина відраховується від короткої крайки зрізу);

- повністю відкрити повітряну заслінку карбюратора;

- запустити двигун;

- частоту обертання вала двигуна - довести до підвищеної і пропрацювати в цьому режимі не менше 15 сек;

- установити мінімальну частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через 20 сек. - провести вимірювання вмісту оксиду вуглецю й вуглеводнів;

- встановити підвищену частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через 30 сек. - виміряти вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів;

- при наявності в автомобілі розгалужених випускних систем вимірювання слід проводити в кожній з них. Критерієм оцінки слугують максимальні значення вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів;

б) з дизельним двигуном:

- прилад слід підключити до випускної системи автомобіля і натисканням педалі подавання пального - встановити максимальну частоту обертання валу дизеля. Тривалість роботи в цьому режимі повинна забезпечувати температуру відпрацьованих газів, які входять у прилад, що відповідає вимогам інструкції з експлуатації приладу. Після цього - відпустити педаль;

- вимірювання в режимі вільного прискорення слід проводити при 10 кратному повторюванні циклу частоти обертання вала дизеля від мінімальної до максимально швидкої, плавним натисканням педалі подавання пального до упору з інтервалом не більше 15 сек. Вимірювання показників слід проводити при останніх чотирьох циклах за максимальним відхиленням стрілки приладу;

- за результат вимірювань димності приймають середнє арифметичне значення за чотирма циклами роботи двигуна. Вимірювання вважають достовірними, якщо різниця в показаннях димності останніх чотирьох циклів не перевищує 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу;

- вимірювання в режимі максимальної частоти обертання слід проводити при стабілізації показань приладу (розмах коливань стрілки приладу не повинний перевищувати 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу) не пізніше ніж через 60 сек. після вимірювань;

- за результат вимірювання слід брати середнє арифметичне значення від крайніх значень діапазону припустимих коливань;

- вимірювання димності в автомобілях з розгалуженою випускною системою слід проводити в кожній із випускних труб окремо;

- оцінку димності проводять за максимальним значенням;

- коливання стрілки приладу не повинно перевищувати 3% від усієї шкали приладу;

- за результат вимірювань слід брати середнє арифметичне значення, визначене за крайніми показниками. Результати вимірювань слід зафіксувати в "Журналі реєстрації і проведення екологічного контролю підконтрольних вантажів і транспортних засобів, що перетинають державний кордон України". Місце, що вибирається для проведення інструментального контролю токсичності і димності відпрацьованих газів двигунів автомобілів, повинно мати природну або примусову (для закритих приміщень) вентиляцію, що забезпечує санітарно-гігієнічні вимоги до повітря в зоні вимірювань, згідно з ГОСТ 12.1.00588;

При проведенні вимірювань слід вжити заходів безпеки, що виключають самовільний рух автомобіля;

Держекоінспектору категорично забороняється здійснювати запуск двигуна і керувати автомобілем.

4.1.6. Після усунення вищезазначених недоліків та проведення знезараження транспортного засобу, з завершенням екологічного контролю водію видається "Талон екологічного контролю автомобіля" за встановленою формою (додаток 4). Вимоги щодо його оформлення, виготовлення, заповнення встановлює Мінприроди та Головдержекоінспекція.

4.2. Вимоги до автотранспортних засобів у разі перевезення небезпечних вантажів.

4.2.1. У разі перевезення небезпечних вантажів автотранспортними засобами слід забезпечити дотримання головних умов, а саме:

- використовувати тільки спеціалізовані автомобілі або автомобілі загального призначення, що пристосовані для такої мети;

- на транспортний засіб мають бути прикріплені інформаційні таблиці, на яких позначено знак небезпеки, серійний номер ООН і код екстрених заходів (спереду і ззаду), а для іноземних перевізників - інформаційні таблиці міжнародного зразка;

- кожний транспортний засіб, що перевозить небезпечні вантажі, має бути оснащений вогнегасниками, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. N 1128 "Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння". Вогнегасники повинні мати пломбу, яка свідчить про те, що вони не були використані раніше, маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує на дату наступної перевірки;

- кузови транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі навалом, не повинні мати механічних пошкоджень та покриття, що взаємодіє з вантажем;

- кузов типу "фургон" обов'язково повинен мати замковий пристрій, що забезпечує замикання дверей кузова й дозволяє їх опломбувати;

- у разі перевезення небезпечних вантажів у транспортних засобах, що вкриті брезентом, останній повинен бути водонепроникний та виготовлений з вогнетривкого матеріалу, або просочений вогнетривкою речовиною;

- на кожний транспортний засіб, що пройшов державний технічний огляд за місцем реєстрації, компетентний орган видає свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу.

4.2.2. Автомобіль, який перевозить небезпечний вантаж, повинен бути забезпечений засобами пожежогасіння, усунення можливих аварій та наслідків забруднення навколишнього природного середовища, надання першої медичної допомоги потерпілим, індивідуального захисту, спецодягом.

4.2.3. Перелік потрібних документів, які повинен мати водій:

- погоджений з УДАІ МВС України маршрут перевезення небезпечного вантажу;

- транспортна накладна;

- шляховий лист (з написом червоного кольору на лицьовій стороні "Небезпечний вантаж") для вітчизняних перевізників;

- свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів національного або міжнародного зразка;

- свідоцтво про допуск водія до перевезення небезпечного вантажу;

- аварійна картка системи інформації про небезпеку.

4.2.4. На випадок надзвичайної ситуації, що може виникнути при перевезенні небезпечного вантажу, водій повинен мати письмову Інструкцію з організації безпеки перевезення.

4.3. Екологічний контроль морських та річкових суден.

4.3.1. Екологічний контроль суден проводиться з метою перевірки:

- виконання ними вимог чинного законодавства та міжнародних угод України щодо запобігання забрудненню моря;

- наявності свідоцтв про стан судна та його водоохоронного обладнання;

- відповідності стану судна та його водоохоронного обладнання виданим на них свідоцтвам.

4.3.2. Під час контролю судна держекоінспектор самостійно або разом з уповноваженим Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (далі - ДФІ) або з інспектором державного портового нагляду морського рибного порту за належністю та спільно з капітаном (або іншою особою командного складу) проводять:

- огляд суднового водоохоронного обладнання на відповідність його встановленим правилам охорони морських вод від забруднення;

- зовнішній огляд судна й поверхні води поблизу нього;

- перевірку наявності пломб на осушувальних системах,

баластових танках, сепараційних установках, системах зливу за борт лляльних та інших забруднених вод;

( Абзац п’ятий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства екології та природних ресурсів N 309 від 09.10.2014 )

4.3.3. При огляді судна держекоінспектор самостійно або спільно з уповноваженим ДФІ або з інспектором державного портового нагляду морського рибного порту за належністю повинен перевірити наявність і оформленість відповідним чином таких документів:

( Абзац другий підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства екології та природних ресурсів N 309 від 09.10.2014 )

- на нафтових танкерах, на суднах-хімовозах та комбінованих вантажних суднах, якщо вони перевозять нафту наливом, а також на суднах, які мають спеціально побудовані вантажні приміщення сумарною ємністю 200 м(3) і більше та використовуються для перевезення нафти наливом - "Журналу нафтових операцій" (частина 1 "Операції машинних відділень", частина 2 "Вантажі та баластні операції");

- на суднах, які не є танкерами, з головним двигуном потужністю 75 к.с. і більше - "Журналу нафтових операцій" (частина 1 "Операції машинних відділень");

- на танкерах-хімовозах та інших суднах, які перевозять рідкі шкідливі речовини наливом - "Журналу вантажних операцій для суден, які перевозять шкідливі рідкі речовини наливом";

- на всіх суднах із чисельністю екіпажу, спеціального персоналу і пасажирів 6 і більше осіб - "Журналу операцій зі сміттям";

- на суднах, які перевозять шкідливі речовини в будь-якому упакуванні (тарі), вантажних контейнерах, знімних танках, насипом і навалом або в автодорожніх чи залізничних цистернах - схваленого Регістром або іншою класифікаційною організацією документа, який підтверджує, що тара та пристрої, застосовані для пакування шкідливих речовин, запобігають забрудненню морських вод;

- актів та інших документів, що підтверджують здавання судном на плавзбирачі або берегові приймальні споруди вод, забруднених нафтопродуктами або іншими шкідливими речовинами, господарсько-фекальних стічних вод, побутового і промислового сміття та баластових вод;

- записів у судновому журналі про опломбування всіх клапанів, клінкерів та інших запірних пристроїв, через які можуть скидатися за борт забруднені нафтопродуктами або іншими шкідливими речовинами води;

- схеми розташування клапанів тощо для кожної суднової системи, за допомогою яких виконуються операції зі шкідливими речовинами, включаючи пристрої для збирання сміття;

- міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою;

- свідоцтво, що засвідчує об'ємні та вагові характеристики судна;

- судновий журнал.

4.3.4. У разі відсутності на судні потрібного документа або неналежного його оформлення і заповнення держекоінспектор повинен відзначити цей факт у Акті про перевірку, який складається в довільній формі.

4.3.5. Не підлягають екологічному контролю на державному кордоні України судна, для яких держкордон не відкривається (круїзні судна тощо).

5. Екологічний контроль вантажів

5.1. Основними завданнями екологічного контролю вантажів є:

- виявлення фактів несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення підконтрольних вантажів територією України;

- державний контроль за виконанням вимог природоохоронного законодавства та норм і правил екологічної безпеки при санкціонованому перевезенні вантажів територією України;

- забезпечення пропуску на територію України належно оформлених, позначених, упакованих та обладнаних небезпечних вантажів.

5.2. Екологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:

- перевірка товаросупровідних документів на вантажі, які перетинають кордон;

- безпосередній екологічний контроль вантажів.

5.3. Під час здійснення екологічного контролю вантажів перевірці підлягають документи, наявність яких передбачена відповідними постановами Кабінету Міністрів України та міжнародними угодами для перевезень будь-яким видом транспорту, а саме:

- транспортна накладна для відповідного виду транспорту - міжнародна товаротранспортна накладна (CMR), залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товаротранспортна накладна (ТТН) тощо;

- контракт (тільки у випадку здійснення екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць і митниць);

- рахунок-фактура (invoice, account, final invoice, Rechnung тощо);

- дозвіл (ліцензія) на ввезення, вивезення, транзит екологічно-небезпечних вантажів або відходів;

- сертифікат якості (за умови імпорту);

- сертифікат відповідності (за умови імпорту);

- сертифікат екологічного контролю (для металобрухту, що експортується);

- карантинний (фітосанітарний) сертифікат (для деревини та виробів з неї).

Дублікат сертифіката повинен бути завірений в установленому порядку.

5.3.1. До документів, перелічених у пункті 5.3, у разі проведення екологічного контролю у країнах експортерах великих партій вантажів (у відповідності до п.2.5.), у зоні діяльності регіональних митниць і митниць (за умови експорту) та в морських і річкових портах (крім паромних переправ, під час розвантаження суден) оформлюється Екологічна декларація (додаток 6).

5.3.2. У разі переміщення через державний кордон металобрухту (крім експорту), деревини та виробів з неї, будівельних матеріалів та промислової сировини, радіаційно забруднених або тих, які за своїми природними властивостями мають радіоактивність вище допустимих норм, до документів, перелічених у п.5.3, додається протокол (сертифікат) радіаційного обстеження.

5.3.3. У разі перевезення автомобільним транспортом пестицидів та агрохімікатів, які входять до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.96 N 295, крім вищенаведених документів потрібна наявність "Листа безпеки" даного виду пестициду, який видається фірмою-виготовлювачем.

5.3.4. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.96 N 288 "Про затвердження Порядку надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва" для ввезення на територію України пестицидів і агрохімікатів, що не входять до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, потрібна наявність разового дозволу, виданого Укрдержхімкомісією.

5.3.5. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1016 "Про впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням" установлено, що Мінприроди є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за транскордонним перевезенням відходів.

Положенням про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням, затвердженим цією самою постановою, передбачено, що для імпорту, експорту або транзиту через територію України товарів, що були в ужитку, потрібно мати такі документи:

- дозвіл Мінприроди на імпорт, експорт або транзит;

- довідку про процент зношеності товару (товар допускається до ввезення при зношенні до 30%);

- довідку про дезінфекцію.

Заповнення повідомлення про транскордонне перевезення відходів і проведення контролю за транскордонним їх перевезенням регламентовано відповідною Інструкцією щодо заповнення повідомлень, затвердженою наказом Мінекоресурсів України від 10.10.97 N 164 і зареєстрованою в Мін'юсті України 27.10.97 за N 505/2309.

5.3.6. Дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів видається Мінприроди згідно з Переліком отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.95 N 440.

5.3.7. Територіальні підрозділи Мінприроди здійснюють екологічний контроль експортних партій брухту чорних, кольорових, інших металів та металокераміки, керуючись Порядком здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів територіальними органами Держекоінспекції, які здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.98 N 999. ( Пункт 5.3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

5.3.8. Підставою для провезення через митний кордон України речовин та продукції під кодами, що зазначені у постанові Кабінету Міністрів України від 04.01.99 N 15 "Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 1999 році", є ліцензія, що видається за погодженням з Мінприроди, або лист-роз'яснення, що продукція не містить озоноруйнуючих речовин, відповідно до Порядку видачі погодження на вивезення та ввезення озоноруйнуючих речовин і продукції, що їх містить, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню (затверджений наказом Мінекоресурсів від 04.06.98 р. N 82 і зареєстрований у Мін'юсті України 15.06.98 р. за N 380/2820).

5.3.9. Працівники служби екологічного контролю під час переміщення вантажів, що підлягають екологічному контролю, перевіряють комплект потрібних товарно-транспортних документів, які надає власник вантажу, вантажовідправник, вантажоперевізник, вантажоодержувач, експедитор транспортно-експедиційної організації. Порядок здійснення екологічного контролю, залежно від місцевих умов, визначається технологічною схемою (процесом) пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що узгоджується керівниками митного органу, транспортної організації та контрольних служб.

5.4. Безпосередній екологічний контроль вантажу включає три види контролю:

- оглядовий;

- радіаційний;

- хіміко-аналітичний (при потребі).

5.4.1. Оглядовий контроль під час здійснення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється у разі виникнення підозри на невідповідність вантажу товарно-супровідним документам. У зоні діяльності внутрішніх регіональних митниць оглядовий контроль є обов'язковим. При цьому перевіряються фізичний стан речовини (рідина, порошок, кристалічна чи гранульна форма, у вигляді брил чи суцільної маси та інше), її забарвлення, запах, термін придатності тощо. Особливу увагу слід звернути на відповідність пакувальних матеріалів, ємкостей та тари сертифікаційним вимогам.

5.4.2. Здійснення радіаційного контролю наведено в розділі 7.

5.4.3. Проведення хіміко-аналітичного контролю наведено у розділі 8.

5.5. При здійсненні екологічного контролю вантажів, що можуть становити загрозу або небезпеку для навколишнього природного середовища, слід керуватися Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка", ГОСТ 26319 "Грузы опасные. Упаковка", Положенням про порядок підготовки та подання інформації про вантаж для його безпечного морського перевезення, затвердженого наказом Мінтрансу від 14.12.98 N 497 і зареєстрованого в Мін'юсті 30.12.98 за N 848/3288, та умовами (технічними умовами, правилами, стандартами) безпечного перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, дотримання яких забезпечує повне запобігання будь-якій втраті вмісту вантажу (просочуванню, висипанню або випаровуванню) на весь період його транспортування чи зберігання.

Пакувальні матеріали, які перебувають у безпосередньому контакті з речовинами, що транспортуються, повинні бути інертними до останніх, стійкими до хімічного та механічного впливу.

5.5.1. Тара з небезпечним вантажем повинна мати маркування, що характеризує небезпеку вантажу відповідно до ГОСТ 19433-88. Маркування упаковки або транспортного пакета повинно мати знаки небезпеки, транспортне найменування вантажу, серійний номер за класифікацією ООН, класифікаційний шифр.

5.5.2. У разі перевезення залізничним транспортом тара, упаковка і маркування небезпечних вантажів повинні відповідати вимогам "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)" та "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам".

5.5.3. Транспортування небезпечних вантажів на морських і річкових суднах, паромах та інших плавучих засобах повинно відповідати вимогам Правил морського перевезення небезпечних вантажів (МОПОГ).

5.6. Перевірка вантажів на морських та річкових суднах.

5.6.1. Вантаж на судні перевіряється з метою з'ясування його відповідності товаросупровідним документам та виданим дозволам. Він може бути перевірений також під час вантажно-розвантажувальних робіт.

5.6.2. На нафтових танкерах, суднах-хімовозах та комбінованих вантажних суднах, якщо вони перевозять як вантаж нафтопродукти наливом, держекоінспектор перевіряє відповідність документів щодо характеру і об'єму (кількості) вантажу - до інформації, викладеної у екологічній декларації. У разі потреби може бути перевірено забрудненість атмосферного повітря на судні або поблизу нього.

5.6.3. На суднах-суховантажах, які перевозять підконтрольні вантажі насипом, перевіряється наявність дозволів на їх ввезення/вивезення (якщо це передбачено чинним законодавством), відповідність сертифікатам та заповненій екологічній декларації, відповідність зовнішньому вигляду тощо. У разі потреби може бути перевірена забрудненість атмосферного повітря на судні чи поблизу нього.

5.6.4. На суднах, які перевозять генеральні вантажі в упаковці, у вантажних контейнерах, змінних танках, в автодорожніх або залізничних вагонах (цистернах) перевіряється наявність дозволу на ввезення/вивезення цього вантажу (якщо це передбачено чинним законодавством), його відповідність сертифікатам та заповненій екологічній декларації, технічний стан тари й упаковки, їх відповідність документам, схваленим Морським Регістром або іншою класифікаційною організацією. При наявності специфічного (відмінного від навколишнього фонового) запаху в спеціально обладнаних місцях на території порту може бути здійснено розкриття упаковки (контейнера) для виявлення джерела забруднення атмосферного повітря та прийняття рішення.

6. Екологічний контроль об'єктів тваринного та рослинного світу

6.1. Завданням екологічного контролю щодо об'єктів тваринного та рослинного світу, а також зоологічних, ботанічних і мінералогічних колекцій та мисливських трофеїв є запобігання їх незаконному переміщенню через митний кордон України, перевірка законності придбання та відповідності кількості, видів та об'єктів відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, а також контроль умов утримання живих диких тварин під час їх перевезення.

6.2. Об'єктами тваринного світу є:

- хордові, у тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому й популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі;

- частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

- продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск, тощо);

- залишки викопних тварин, нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інші споруди тварин.

6.3. Об'єктами рослинного світу є:

- дикорослі та інтродуковані несільськогосподарського призначення судинні рослини (дерева, кущі, трави та їх частини - коріння, стебла, плоди, бруньки тощо);

- мохи, мохоподібні та водорості;

- лишайники;

- гриби.

6.4. Переміщення через митний кордон нових для України видів живих диких тварин і рослин без дозволу Мінприроди забороняється.

6.5. Переміщення через митний кордон України сировини з диких тварин і рослин, занесених до додатків 1, 2 і 3 Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС), або Європейського Червоного списку та до Червоної книги України ( 2750-12 ), регулюється чинним законодавством.

6.6. Підставою для переміщення через митний кордон України є:

- об'єктів тваринного і рослинного світу, занесених до додатків 1, 2 і 3 СІТЕС, є оригінал дозволу, що видається відповідним Адміністративним органом СІТЕС;

- об'єктів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, крім видів, зазначених у другому абзаці цього пункту, є оригінал дозволу, виданий Мінприроди на офіційному бланку за підписом посадової особи, засвідчений "мокрою" печаткою.

6.7. Ввезення в Україну, вивезення поза її межі та транзитне перевезення зоологічних, ботанічних та мінералогічних колекцій здійснюється за оригіналом дозволу, виданого Мінприроди на офіційному бланку за підписом посадової особи, засвідченим "мокрою" печаткою. Вивезення за межі України зоологічних, ботанічних і мінералогічних колекцій без наявності дозволів спеціально уповноважених органів забороняється.

6.8. Вивезення з України мисливських трофеїв дозволяється за наявності:

- дубліката ліцензії (на відстріл диких копитних тварин і ведмедів), копії протоколу полювання, що видається відповідним мисливським господарством;

- ветеринарного свідоцтва за формою N 2-ВЕТ (видається головним лікарем ветеринарної медицини адміністративного району за місцезнаходженням мисливського господарства), на якому проставлено реєстраційний номер Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінагрополітики України щодо погодження на вивезення продукції полювання за кордон. ( Пункт 6.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

6.9. Забороняється вивезення поза межі України трофеїв або частин диких тварин (м'ясо, роги, шкіра, хутро, пух, волосся, ратиці тощо) в усьому їх видовому розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо) без документів, що підтверджують законність їх здобуття або набуття.

6.10. Дикі тварини й інші об'єкти тваринного та рослинного світу, що ввезені в Україну або вивозяться чи перевозяться у межах її території з порушенням чинних правил і міжнародних угод, підлягають вилученню у встановленому порядку і реалізуються згідно з правилами, встановленими Мінприроди.

6.11. У разі вилучення незаконно добутих (набутих) диких живих тварин та рослин держекоінспектори служби екологічного контролю вживають заходів щодо їх збереження та, при можливості, повернення в природне середовище.

6.12. Вилучені під час здійснення екологічного контролю об'єкти тваринного та рослинного світу до митного оформлення в установленому порядку можуть передаватись на зберігання до складів, що підпорядковані митній службі.

7. Радіаційний контроль

7.1. Радіаційний контроль (РК) здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин (РР) і ядерних матеріалів (ЯМ).

7.2. РК усіх вантажів, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитних, є обов'язковим. Контроль проводиться безпосередньо на кордоні до митного оформлення. Для експортних вантажів РК може бути здійснено в зоні діяльності регіональних митниць і митниць.

7.3. Основними завданнями радіаційного контролю є:

- виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) у вигляді РР і ЯМ;

- контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні РР і ЯМ через державний кордон;

- контроль за забезпеченням радіаційної безпеки (РБ) персоналу, який здійснює перевезення РР і ЯМ, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

7.4. РК в пунктах пропуску через державний кордон проводиться стаціонарними та переносними приладами дозиметричного контролю.

7.5. РК вантажів, багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачає чотири послідовних рівні:

- експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке йде від об'єкта, що контролюється, здійснюється за допомогою наявних стаціонарних або переносних дозиметрів;

- детальний контроль - за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання;

- поглиблений контроль затриманих об'єктів - за допомогою обладнання пересувних лабораторій або найближчої стаціонарної лабораторії, який проводиться персоналом цієї лабораторії;

- комплексний контроль та ідентифікація затриманих об'єктів, що проводяться за допомогою обладнання Центральної стаціонарної лабораторії.

7.6. У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об'єкта, його проїзд (провезення) через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об'єкт повертається вантажовідправнику.

7.7. У разі спроби несанкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного догляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику, до визначення подальших дій з ним згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 207 "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та причетних юридичних осіб у разі виявлення джерел іонізуючого випромінювання, які перебувають у незаконному обігу".

7.8. Під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечних об'єктів у разі виявлення порушень норм і правил РБ при транспортуванні РР і ЯМ об'єкт до митного догляду не допускається і його подальший рух через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується в пункті пропуску до усунення порушень. При ввезенні об'єкта на територію України усунення порушень норм і правил РБ повинно проводитися на території держави-відправника.

7.9. Здійснення РК.

7.9.1. Перший рівень контролю (експрес-контроль) є обов'язковим для всіх об'єктів, що перетинають державний кордон України.

7.9.2. РК вантажів, які ввозяться або вивозяться через морські пункти пропуску, може проводитися перед навантаженням або під час розвантаження суден. У цьому разі, радіаційний контроль здійснюється за допомогою переносних приладів дозиметричного контролю.

7.9.3. Якщо прилади дозиметричного контролю не фіксують перевищення природного фону випромінювання, то проведення контролю за наступними рівнями необов'язкове і об'єкт може бути пропущено через державний кордон України.

7.9.4. Якщо приладами дозиметричного контролю зафіксоване перевищення природного фону випромінювання, то здійснення подальшого детальнішого контролю є обов'язковим. Перед його здійсненням держекоінспектор зобов'язаний поінформувати начальника посту екологічного контролю про факт виявлення потенційно радіаційно небезпечного об'єкта та про усі наступні дії.

7.9.5. Проведення другого рівня РК здійснюється на спеціально обладнаній окремій площадці на відстані не менше ніж 50 м від місць постійної дислокації служб пункту пропуску. Площадка повинна бути огородженою і позначеною знаками радіаційної небезпеки, згідно з ГОСТ 17 925-72. Якщо другий рівень РК не підтверджує радіаційну небезпеку та максимальні рівні питомої концентрації РР та потужність еквівалентної дози не перевищують рівнів, наведених у додатку 7, то об'єкт допускається до митного контролю.

7.9.6. У разі підтвердження другим рівнем РК наявності радіаційно небезпечного об'єкта допуск до митного контролю можливий за таких обов'язкових умов:

а) ввезення, вивезення або транзит об'єкта по території України є санкціонованим, що підтверджується відповідними супровідними документами;

б) транспортування об'єкта здійснюється без порушень Правил безпеки під час транспортування радіоактивних речовин (ПБТРВ-73).

7.9.7. У разі отримання сигналу від стаціонарної апаратури РК про перевищення природного рівня випромінювання під час контролю пасажирського транспортного засобу, пасажири мають пройти по черзі один за одним через зону дії одного із датчиків апаратури РК. При виявленні конкретної особи, власне випромінювання якої перевищує природний фон, ця особа направляється на проведення РК другого рівня з використанням переносної дозиметричної апаратури для виявлення та вилучення джерела випромінювання.

7.9.8. Пасажирський транспортний засіб підлягає проведенню РК другого рівня, якщо сигнал експрес-контролю показує перевищення фону. Він відводиться на окрему площадку для проведення подальшої ідентифікації джерела перевищення природного фону та його вилучення у встановленому порядку.

7.9.9. Якщо результати детального РК не дозволяють зробити однозначного висновку щодо радіаційної безпечності об'єкта або про дотримання Правил безпеки (ПБТРВ-73) під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта, то він затримується та переводиться на окрему площадку для проведення третього рівня поглибленого РК, який виконується персоналом регіональної пересувної лабораторії або найближчої стаціонарної радіологічної лабораторії.

Залежно від результатів проведення третього рівня РК приймається рішення про можливість перетинання об'єктом державного кордону.

7.9.10. РК четвертого рівня - це комплексний контроль об'єктів, яких затримано при вивезенні з території України, за допомогою обладнання центральної стаціонарної лабораторії, з метою аналізу виду виявлених РР і ЯМ та їх радіонуклідного (ізотопного) складу.

7.10. Нормативи з обслуговування та контролю функціонування технічних засобів РК.

7.10.1. Під час експлуатації технічних засобів РК обов'язковими роботами, що регламентуються, є такі:

- щоденна перевірка працездатності стаціонарної та пересувної вимірювальної апаратури методом вимірювання фонових показників випромінювання;

- щоденна (на початку зміни) перевірка функціонування засобів зв'язку;

- щотижнева перевірка працездатності апаратури РК пересувних радіометричних лабораторій за допомогою стандартних джерел іонізуючого випромінювання;

- щотижнева протипилова профілактика переносних (індивідуальних) дозиметрів, які застосовуються на постах екологічного контролю, та всієї апаратури пересувних лабораторій відповідно до правил їх експлуатації;

- щомісячна перевірка працездатності апаратури РК (стаціонарної та переносної), яка проводиться персоналом пересувних лабораторій за допомогою стандартних джерел іонізуючого випромінювання;

- щорічна перевірка технічних засобів постів екологічного контролю, пересувних лабораторій та центральної стаціонарної лабораторії проводиться особами, які мають право на проведення відповідних метрологічних робіт.

7.11. Правила радіаційної безпеки (РБ) при роботі персоналу постів екологічного контролю, пересувних лабораторій та центральної стаціонарної радіометричної лабораторії визначаються чинними нормами радіаційної безпеки НРБ-76/87 або НРБУ-97 та основними санітарними правилами при роботах з джерелами випромінювання ОСП -72/87, а саме:

7.11.1. У разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта всі особи, крім персоналу поста екологічного контролю, який безпосередньо проводить контроль, повинні бути переміщені на безпечну відстань.

7.11.2. У разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта, провезення якого через державний кордон є несанкціонованим або санкціонованим, але з порушенням правил безпечного транспортування, подальша робота з об'єктом у разі потреби (третій та четвертий рівень РК) проводиться тільки за нарядом-допуском, що регламентує конкретний характер, місце проведення та тривалість робіт - з урахуванням потужності експозиційної дози на визначеній відстані.

7.11.3. Транспортні об'єкти з радіоактивними вантажами, на поверхні яких потужність випромінювання не перевищує 0,03 мР/год (0,30 мк³в/год) та питома активність речовин не перевищує 0,002 мкКі/грам, можуть перевозитись усіма видами транспорту на умовах радіаційно безпечних.

7.11.4. Транспортування природних радіоактивних речовин, гранично допустима або питома активність яких менша від показників, установлених ПБТРВ-73 (0,002 мкКі/грам), дозволяється здійснювати всіма видами транспорту й поштовим зв'язком на умовах транспортування вантажів, радіаційно безпечних. Проте, у всіх випадках ці речовини поміщаються в тару для продукції виробничо-технічного призначення, що унеможливлює їх розсіювання. При цьому потужність дози випромінювання на поверхні упаковок не повинна перевищувати 0,3 мБер/год. На внутрішню поверхню кришки таких упаковок має наноситись знак радіаційної небезпеки.

7.12. Вимоги до пакування радіаційно небезпечних вантажів.

7.12.1. Радіаційні упаковки в спеціальному чи універсальному контейнері повинні бути розміщені (або екрановані) таким чином, щоб потужність еквівалентної дози випромінювання в усякій точці зовнішньої поверхні контейнера не перевищувала 200 мБер/год (2 м³в/год) та на відстані 2 м від цих поверхонь - 10 мБер/год (0,1 м³в/год).

7.12.2. Радіаційні упаковки повинні бути розміщені (або екрановані) таким чином, щоб потужність еквівалентної дози випромінювання в усякій точці зовнішньої поверхні транспортного засобу та в межах відведених на суднах місць не перевищувала 200 мБер/год (2 м³в/год), на відстані 2 м від цих поверхонь 10 мБер/год (0,10 м³в/год), у місці розташування водія - 2 мБер/год (0,02 м³в/год).

7.12.3. При перевезенні радіаційних упаковок пасажирськими та вантажними літаками потужність дози випромінювання від радіаційних упаковок у місцях розташування екіпажу літака та пасажирів (на рівні підлоги) не повинна перевищувати 2 мБер/год (0,02 м³в/год).

7.12.4. Дрібні партії радіаційних упаковок можуть бути прийняті до перевезення у багажних вагонах пасажирського поїзда (вантажобагажем). Потужність дози випромінювання у місцях постійного перебування людей у багажному вагоні не повинна перевищувати 1 мБер/год або 0,01 м³в/год (гранично допустима доза опромінення осіб - 0,5 Бер/рік).

8. Хіміко-аналітичний контроль речовин

8.1. Хіміко-аналітичний контроль складається з двох ступенів - попереднього та повного і виконується у зоні діяльності регіональних митниць і митниць.

8.1.1. Попередній хіміко-аналітичний контроль здійснюється, коли виникає вмотивована підозра щодо невідповідності речовин, що перевіряються, їх сертифікатам якості або ж у разі відсутності в сертифікатах даних про зафіксовані при оглядовому контролі певні відхилення у фізичному стані речовини, а також - у разі невідповідності кольору та запаху.

8.1.2. Повний хіміко-аналітичний контроль проводиться у разі виявлення значних, суттєвих розбіжностей між даними сертифіката якості та даними, отриманими під час проведення попереднього контролю.

8.1.3. Проведення лабораторних досліджень є підставою для затримки вантажу до отримання висновків за результатами аналізів.

8.1.4. Попередній та повний хіміко-аналітичний контроль включає відбір точкових проб підконтрольної речовини та лабораторні дослідження з метою її ідентифікації, встановлення відповідності сертифіката, належності до того чи іншого класу токсичності, радіоактивності та ін.

8.2. Загальний порядок здійснення попереднього хіміко-аналітичного контролю.

8.2.1. Попередній контроль здійснюється в найближчій стаціонарній хіміко-аналітичній лабораторії регіональних підрозділів Мінприроди з максимальним використанням експрес-методів.

8.2.2. Відбір точкових проб супроводжується складанням акта відбору проб у присутності особи, що відповідає за транспортування вантажу, який перевіряється. Один екземпляр акта залишається у особи, що відповідає за транспортування.

8.2.3. При надсиланні проб на аналіз до лабораторії держекоінспектор складає заявку, в якій указує найменування речовини, дату й місце відбору, а також додає копію або витяг із сертифіката.

8.3. Загальний порядок здійснення повного хіміко-аналітичного контролю.

8.3.1. Керівництво територіальних органів Держекоінспекції за повідомленням держекоінспектора направляє в зону діяльності регіональних митниць і митниць представників хіміко-аналітичної лабораторії, які здійснюють відповідно до діючих ДСТУ та ГОСТ, відбори проб з відповідним оформленням документів і забезпечують їх доставку та належне зберігання до початку лабораторних досліджень. ( Пункт 8.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

8.3.2. Рішення щодо визначення складу аналітичної групи виконавців приймає експертна рада (постійна або тимчасова), яка діє в системі територіального органу Держекоінспекції і складається з його фахівців і, при потребі, із залучених представників інших установ.

8.3.3. Експертна рада після завершення повного хіміко-аналітичного контролю передає матеріали за призначенням, а також у Державну екологічну інспекцію Мінприроди. Керівництво територіального органу Держекоінспекції на підставі результатів аналізів приймає відповідне рішення.

8.4. Лабораторні аналізи при попередньому та повному хіміко-аналітичному контролі здійснюються на основі апробованих (атестованих чи тимчасово допущених до використання) методик із застосуванням тих обладнання та приладів, які пройшли державну атестацію (повірку), з дотриманням вимог стандартів і нормативно-методичних документів.

8.4.1. Покриття витрат на здійснення лабораторних досліджень проводиться за рахунок власника вантажу, вантажовідправника, вантажоодержувача або транспортно-експедиційної організації.

8.5. Відбір проб пестицидів, що завозяться та транспортуються територією України, проводиться відповідно до ГОСТу 14189-81.

8.6. Відбір проб сировини полімерної вторинної необробленої проводиться відповідно до ТУ 63-473-32-92.

8.7. Відбір проб мінеральних добрив із вагонів загального призначення, автомобілів, насипу та мішків проводиться відповідно до ГОСТу 21560.0-82.

8.8. Відбір проб пісків формувальних проводиться відповідно до ГОСТ 29234.0-91.

9. Екологічний контроль в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

9.1. Екологічний контроль в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюється з метою прискорення проходження вантажів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також для здійснення більш детального догляду вантажів (у разі потреби).

Екологічний контроль вантажів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюється за заявкою вантажовідправників завчасно, при підготовці вантажів до відправлення.

9.2. Для вирішення поставленого завдання керівництво територіальних органів Держекоінспекції повинно звернутись до місцевих органів Державної митної служби з проханням надати їм інформацію про ті підприємства, які проводять митне оформлення експортних вантажів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць. За наданою інформацією спільно з заінтересованими органами розробляється порядок взаємодії та механізм попередження про час і місце проведення митного огляду вантажу.

Також необхідно узгодити з органами Державної митної служби та підприємствами спосіб виклику держекоінспектора для проведення екологічного контролю імпортних вантажів, які надійшли без відмітки про здійснення екологічного контролю або з відміткою "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження". ( Пункт 9.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

9.3 Здійснення екологічного контролю автотранспорту та вантажів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць проводиться відповідно до розділів 4 та 5 цього Положення. Порядок здійснення екологічного контролю об'єктів тваринного та рослинного світу наведений у розділі 6. Порядок здійснення радіаційного та хіміко-аналітичного контролів наведений у розділах 7 та 8.

9.4. У разі виявлення несанкціонованого ввезення/вивезення небезпечних вантажів держекоінспектор складає Акт перевірки, в якому вказує виявлені порушення й не допускає вантаж до закінчення митного догляду. Один примірник акта залишається в держекоінспектора, який його складав, другий - передається відповідним митним органам, а третій - до Управління ДАІ МВС України.

9.5. У разі виявлення перевищення допустимих норм іонізуючого випромінювання при санкціонованому експорті/імпорті радіаційно небезпечних об'єктів держекоінспектор не допускає їх до митного догляду й викликає власника вантажу для усунення виявлених порушень. При неможливості їх усунення держекоінспектор повідомляє про це територіальний орган Держекоінспекції для прийняття остаточного рішення.

9.6. Після завершення екологічного контролю вантажу (транспортного засобу) на транспортній накладній ставиться штамп установленого зразка відповідно до результатів проведеного контролю. Про всі виконані операції держекоінспектор робить запис у відповідних журналах.

9.7. Для уникнення подвійного справляння зборів при здійсненні екологічного контролю на державному кордоні в Екологічній декларації вказується номер і дата платіжного доручення (рахунка), за якими була проведена сплата зборів, а також вид екологічного контролю, а саме:

- збір за екоконтроль транспорту;

- збір за екоконтроль вантажу;

- збір за екоконтроль транспорту й вантажу.

Екологічна декларація (оригінал або копія, яка завірена в установленому порядку) повинна знаходитись у комплекті перевізних документів, що супроводжують вантаж.

Заступник начальника Головдержекоінспекції
Мінекоресурсів України М.Мовчан

Додаток 1
до п.2.2 Положення про екологічний
контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

Журнал реєстрації та проведення екологічного
контролю підконтрольних вантажів і транспортних
засобів, що перетинають державний кордон України
через пункт пропуску ___________________________
(назва пункту)

-----------------------------------------------------------------------------------------
| N |Дата |Назва |Одини-|Тип |Мар- | Екологічний |Сума |Примітка|Підпис |
|з/п|здійс-|та код |ця ви-|транс- |шрут | стан вантажу та |зборів, | |черго- |
| |нення |вантажу|мірю- |порт- |пере- |транспортного засобу|дата і N| |вого |
| |кон- |згідно |вання,|ного |везе- |--------------------|платіж- | |інспек-|
| |тролю |з |кіль- |засобу,|ння |рад |СО|дим |хім |ного | |тора |
| | |УКТЗЕД |кість |його |(з |(мкр/|--|ність|(рН) |докумен-| | |
| | | |ванта-|держав-|якої |год) |СН| | |та | | |
| | | |жу |ний |країни| | | | | | | |
| | | | |номер |в яку)| | | | | | | |
|---+------+-------+------+-------+------+-----+--+-----+-----+--------+--------+-------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
|---+------+-------+------+-------+------+-----+--+-----+-----+--------+--------+-------|
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------

Примітка. У графі "Примітка" робиться відмітка в разі
накладання адміністративного стягнення на порушників
природоохоронного законодавства (вказується також розмір штрафу),
або у разі затримки чи повернення вантажу і її причину.

Додаток 2
до п.2.2 Положення про екологічний
контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

"Герб України"

ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

------------------------------------------------------------------
(назва територіального природоохоронного органу)

Акт N _______
відбору зразків для проведення лабораторних аналізів
від "____"__________ 199 р.

Мною, державним інспектором __________________ з охорони
навколишнього природного середовища ____________________ згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 року
N 198 "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску
через державний кордон" проведений огляд підконтрольних вантажів з
відбором зразків для проведення лабораторних аналізів.

Назва матеріалу __________________________________________________

Кількість (вага, кількість місць, одиниця виміру, об'єм - м(3)
__________________________________________________________________

Тип транспортування ______________________________________________
у супроводі транспортних документів N ____ від "____"____ 199__ р.

Країна походження ________________________________________________

Для проведення лабораторних аналізів відібрані зразки ____________
у кількості ______ одиниць, вагою ________ кілограмів.
Зразки передані __________________________________________________
(назва організації, яка буде здійснювати лабораторні аналізи)

Державний інспектор з
охорони навколишнього
природного середовища ___________________

Представник власника вантажу ___________________

( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

Додаток 3
до п.3.14 Положення про екологічний
контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

Реєстр надходжень зборів за ________ 199__ р.
у пункті пропуску ___________________________
(назва пункту)

------------------------------------------------------------------
| N | Дата сплати збору та | Найменування | Сума збору |
| з/п | N документа | платника | (гривень) |
|-----+----------------------+-----------------+-----------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|-----+----------------------+-----------------+-----------------|
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
------------------------------------------------------------------

Додаток 4
до п.4.1.6 Положення про екологічний
контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

Талон екологічного контролю автомобіля

Лицьова сторона на звороті

Перелік територіальних та регіональних органів
Мінприроди та їх серійні номери

------------------------------------------------------------------
| N | Назва органу | Серія |
| з/п | | |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 1 | 2 | 3 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 1 |Рескомресурсів Автономної Республіки Крим | 01 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| |Державні управління екології та природних | |
| |ресурсів в областях, містах Києві та | |
| |Севастополі: | |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 2 |Вінницькій | 02 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 3 |Волинській | 03 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 4 |Дніпропетровській | 04 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 5 |Донецькій | 05 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 6 |Житомирській | 06 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 7 |Закарпатській | 07 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 8 |Запорізькій | 08 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 9 |Івано-Франківській | 09 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 10 |Київській | 10 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 11 |Кіровоградській | 11 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 12 |Луганській | 12 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 13 |Львівській | 13 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 14 |Миколаївській | 14 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 15 |Одеській | 15 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 16 |Полтавській | 16 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 17 |Рівненській | 17 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 18 |Сумській | 18 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 19 |Тернопільській | 19 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 20 |Харківській | 20 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 21 |Херсонській | 21 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 22 |Хмельницькій | 22 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 23 |Черкаській | 23 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 24 |Чернівецькій | 24 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 25 |Чернігівській | 25 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 26 |м.Київ | 26 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 27 |м.Севастополь | 27 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| |Інспекції: | |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 28 |Держінспекція охорони Чорного моря | 28 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 29 |Держінспекція охорони Азовського моря | 29 |
|-----+--------------------------------------------+-------------|
| 30 |Державна екологічна інспекція Мінприроди | 30 |
------------------------------------------------------------------

( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

( Додаток 5 підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства екології та природних ресурсів N 309 від 09.10.2014 )

Додаток 6
до п.5.3.1 Положення про екологічний
контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

"Герб України"

ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ІНСПЕКЦІЯ

Екологічна декларація N ______

1. Дата та місце заповнення декларації ___________________________
2. Повна назва, адреса та реквізити:
а) власник вантажу _______________________________________________
б) відправник вантажу ____________________________________________
в) отримувач вантажу _____________________________________________

3. Дані про вантаж

------------------------------------------------------------------
|Категорія |Назва |Маса (кг)|Вид паку- |Марку- | Супровідні |
|вантажу |вантажу, |об'єм (л)| вання |вання |документи на|
| |код УКТЗЕД | | | | вантаж |
|----------+-----------+---------+----------+-------+------------|
|----------+-----------+---------+----------+-------+------------|
|----------+-----------+---------+----------+-------+------------|
------------------------------------------------------------------

4. Відомості про вантаж, умови і термін зберігання _______________
5. Гарантія екологічної безпеки __________________________________
6. Назва, марка, N транспортного засобу, його належність
__________________________________________________________________
7. Прізвище та ім'я особи, що заповнює декларацію та її
повноваження
__________________________________________________________________
8. Дата і N платіжного документа _________________________________
вид екологічного контролю та сума зборів ______________________

_______________________ М.П. _______________________
Підпис особи, Прізвище та ім'я
що заповнила декларацію держекоінспектора,
його підпис

( Додаток 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )

Додаток 7
до п.7.9.5 Положення про екологічний
контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності
регіональних митниць і митниць

Максимально дозволені рівні питомої концентрації
РР у об'єкті та потужності еквівалентної дози від
об'єкта, які не потребують санкцій для перевезення
через державний кордон України:

(Згідно з вимогами НРБ - 76/87 та ОСП - 72/87).

1. Питома активність рідини при відсутності відомостей про
склад радіонуклідів - 3 х 10(11)Кі/л.
2. Питома активність альфа-випромінювання твердих речовин -
2 х 10(-7)Кі/л (для трансуранових елементів - 1 х 10(-8)Кі/кг).
3. Питома активність бета-випромінювання твердих речовин -
2 х 10(-6)Кі/кг.
4. Питома активність гамма-випромінювання твердих речовин -
1 х 10(-7) г екв.Ra/кг.
6. Потужність еквівалентної дози на поверхні та у іншій точці
об'єкта, що доступна - 0,03 мбер/год (30 мкР/год., 0,3 мкЗв/год).

Парус Iнтернет-Консультант

Редакции