Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ Міністерства
фінансів України
12.10.2010 N 1202
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
01 листопада 2010 р. за N 1019/18314
Національне положення (стандарт)
бухгалтерського обліку в державному секторі
123 "Запаси"
(Із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства фінансів
N 568 від 18.05.2012
N 1163 від 25.11.2014)
(У тексті Національного положення (стандарту) слова
"суб'єкт бухгалтерського обліку в державному секторі"
у всіх числах та відмінках замінено словами
"суб'єкт державного сектору" у відповідних числах
та відмінках згідно з Наказом Міністерства фінансів
N 1163 від 25.11.2014)
I. Загальні положення
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.
2. Це Національне положення (стандарт) застосовується суб'єктами державного сектору (далі - суб'єкти державного сектору).
(Пункт 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
3. Норми цього Національного положення (стандарту) не поширюються на:
незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;
фінансові активи;
поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за справедливою вартістю, та корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації, відповідно до інших національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.
4. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:
балансова вартість активу - вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу;
відновлювальна вартість - сучасна собівартість придбання;
запаси - це активи, які:
утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу передачі за умов звичайної господарської діяльності;
перебувають у процесі звичайної діяльності суб'єкта державного сектору для подальшого споживання;
перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору;
операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності і отриманням грошових коштів від продажу виробленої з них продукції (виконаних робіт, наданих послуг) або їх споживанням чи безоплатним розподілом (передачею) для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору;
(Пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
(Абзац восьмий пункту 4 розділу І виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
(Абзац дев'ятий пункту 4 розділу І виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
(Абзац десятий пункту 4 розділу І виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
(Абзац одинадцятий пункту 4 розділу І виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
II. Визнання та первісна оцінка запасів
1. Запаси визнаються активом, якщо вартість запасів можливо достовірно визначити, існує ймовірність отримання суб'єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності.
2. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для забезпечення звичайної діяльності і досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору;
готову продукцію або незавершене виробництво. Незавершене виробництво суб'єктів державного сектору, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких ще не визнано доходу;
матеріальні цінності, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються суб'єктом державного сектору з метою подальшого розподілу, передачі, продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо;
активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо);
малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року;
поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Національним положенням (стандартом), а також сільськогосподарську продукцію і продукцію лісового господарства науково-дослідних закладів після її первісного визнання.
3. Одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
4. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.
Запаси, на створення та випуск яких держава має виключне право, зокрема поштові марки, бланки цінних паперів тощо, відображаються за первісною вартістю (вартістю їх виготовлення, друкування, чеканення тощо).
Запаси, які утримують з метою безоплатного розподілу, передачі, а також ті, щодо яких не існує активного ринку, відображаються на дату балансу за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або відновлювальною вартістю.
5. Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 цього розділу.
6. Первісна вартість запасів, отриманих безоплатно від суб'єктів державного сектору, дорівнює балансовій вартості запасів суб'єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 цього розділу.
У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості запасів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання.
(Пункт 6 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
(Пункт 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
7. Первісна вартість запасів включає витрати на придбання, обмін, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
8. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб'єктам державного сектору;
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати суб'єкта державного сектору на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
9. У разі якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з подальшим коригуванням до первісної вартості.
10. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами суб'єктів державного сектору, визнається їх виробнича собівартість, яка визначається за відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.
(Пункт 10 розділу ІІ в редакції Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
(Пункт 11 розділу ІІ виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
(Пункт 12 розділу ІІ виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
(Пункт 13 розділу ІІ виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
11. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
понаднормові втрати і нестачі запасів;
фінансові витрати;
(Абзац третій пункту 11 розділу ІІ вредакції Наказу Міністерства фінансів N 568 від 18.05.2012)
витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні перед наступним етапом виробництва;
загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;
витрати на збут.
12. Первісна вартість запасів, отриманих у результаті обміну на інші запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів суттєво відрізняється від їх справедливої вартості, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість на дату оприбуткування.
(Пункт 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
III. Оцінка запасів на дату балансу
1. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на дату балансу, в тому числі у разі зміни мети утримання запасів за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
2. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
3. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів.
(Пункт 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
4. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує їх чисту вартість реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.
5. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається дохід із збільшенням вартості цих запасів.
(Пункт 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
6. Якщо майбутні економічні вигоди або потенціал корисності запасів, які розподіляються, передаються безоплатно, не пов'язані безпосередньо зі спроможністю цих запасів генерувати чисті надходження грошових коштів, такі запаси відображаються за сумою, яку суб'єктові державного сектору необхідно сплатити для придбання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору. В іншому разі необхідна попередня оцінка відновлювальної вартості.
IV. Оцінка вибуття запасів
1. Якщо запаси (крім придбаних (виготовлених) у минулих роках) продані (розподілені, передані), балансову вартість таких запасів слід визнавати як витрати періоду, в якому визнається пов'язаний з ними дохід.
У разі продажу запасів, придбаних (виготовлених) у минулих роках, на балансову вартість таких запасів зменшується накопичений фінансовий результат виконання кошторису.
Якщо вибуття запасів (розподілення, передача, за винятком внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів у межах органу, уповноваженого управляти об'єктами державної (комунальної) власності (далі - уповноважений орган)) не пов'язано з отриманням доходу, балансову вартість таких запасів у періоді їх вибуття слід відносити на витрати.
У разі якщо запаси (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів, передача яких відображається відповідно до пункту 9 цього розділу) безоплатно передано (отримано) в межах уповноваженого органу, то балансова вартість таких запасів до їх використання відображається у бухгалтерському обліку як збільшення дебіторської заборгованості (зобов'язань) за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів.
Списання використаних запасів (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів), отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, відображається в бухгалтерському обліку як зменшення балансової вартості цих запасів та зобов'язань за розрахунками з їх внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі). У бухгалтерському обліку суб'єкта державного сектору, що передав ці запаси, таке списання відображається як збільшення витрат та зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів на підставі акта списання, отриманого від суб'єкта державного сектору, що їх використав.
(Пункт 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
2. Суму будь-якого часткового списання вартості запасів та всі втрати запасів слід визнавати як витрати того періоду, в якому відбувається часткове списання вартості або виявлені втрати.
Суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання вартості запасів слід визнавати як зменшення суми, визнаної витратами в тому періоді, у якому відбулося сторнування.
(Абзац другий пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
3. Запаси, використані для створення інших активів власними силами, визнаються витратами на створення цього активу.
4. Вибуття запасів оцінюється за такими методами:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).
Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
(Пункт 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014)
5. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.
6. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
7. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.
8. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до суб'єкта державного сектору (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
9. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.
10. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.
V. Розкриття інформації про запаси
в примітках до фінансової звітності
1. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:
балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;
балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;
балансову вартість запасів, відображених за відновлювальною вартістю;
балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу.
2. У примітках до фінансової звітності також наводиться інформація про:
методи оцінки запасів;
суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до пункту 5 розділу III цього Національного положення (стандарту).
Начальник Управління методології бухгалтерського обліку В.М. Пархоменко