Про надання Методичних рекомендацій щодо викладання курсу за вибором "Досліджуємо гуманітарне право" для загальноосвітніх навчальних

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
18.02.2015 N 1/9-83

Органам управління освітою обласних,
Київської міської державних адміністрацій,
інститути післядипломної педагогічної освіти

Про надання Методичних рекомендацій щодо викладання курсу
за вибором "Досліджуємо гуманітарне право"
для загальноосвітніх навчальних

На виконання п. 5 Пропозицій до Плану роботи Міжвідомчої комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації щодо викладання курсу за вибором "Досліджуємо гуманітарне право" для загальноосвітніх навчальних закладах.

Методичні рекомендації додаються.

Заступник Міністра П. Полянський

Методичні рекомендації
щодо викладання курсу за вибором "Досліджуємо гуманітарне право"
для загальноосвітніх навчальних закладах

Сучасні орієнтири української освіти на європейські й міжнародні цінності, прискорені темпи інтеграції України в європейський освітній простір висувають на порядок денний перегляд і коректування навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів для досягнення цілей і вирішення завдань, що відповідають національним інтересам, сприяють опануванню школярами механізмів взаємодії й співробітництва України з іншими державами світу, поглибленню їхніх знань щодо способів соціальної мобільності й адаптації в швидкозмінюваному світі.

Міжнародне право, до сфери регулювання якого належать відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму теперішньому стані виникло недавно, утім, воно має глибокі історичні корені, адже звичаї і закони війни такі ж давні, як і сама війна, а війна така ж давня, як життя на Землі.

Історія свідчить, що переважній більшості цивілізацій були відомі правила, які обмежували воюючі сторони у завданні шкоди противникові. Закони, що забезпечували захист певним категоріям осіб у період війни, знаходимо в історії персів, греків і римлян, держав давнього Китаю й Африки, християнських держав. Історії відомі факти, коли в далекому минулому полководці наказували своїм військам зберігати життя полонених вояків, добре поводитися з ними, щадити цивільне населення сторони противника, а по закінченню воєнних дій сторони часто домовлялися про обмін полоненими особами.

У сучасному вигляді право війни започатковувалося під впливом християнства, ісламу й лицарства. Воно виявлялося в указах государів, де фіксувалися правила поводження вояків із противником, а також у двосторонніх актах, що укладалися між воюючими державами. Згодом подібна практика втілилася в сукупність заснованих на звичаї правил ведення війни - норм, що підлягали дотриманню сторонами збройного конфлікту навіть за відсутності односторонньої заяви або двосторонньої угоди щодо цього.

Міжнародне гуманітарне право (право війни, право збройних конфліктів) - це сукупність міжнародно-правових норм і принципів, що регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни. Міжнародне право збройних конфліктів кодифіковано у Гаазьких конвенціях та деклараціях 1899 і 1907 років, Женевських конвенціях про захист жертв війни 1949 року і Додаткових протоколах до них 1977 року, резолюціях Генеральної Асамблеї ООН та інших документах

Сьогодні нагальними є питання застосування нових засобів ведення війни, у тому числі термоядерної, променевої (для впливу на людський організм), інфразвукової (для поразки внутрішніх органів людини), генетичної (для негативного впливу на механізм людської спадкоємності), психотронної (для впливу на психіку людей) зброї та подібних їм видів і засобів. Хоча ці види зброї, за винятком термоядерної, знаходяться в даний час у стадії розроблення, проте питання про недопущення їхнього використання є нагальною міжнародно-правовою проблемою.

Згідно Міжнародного гуманітарного права не відповідає його положенням не лише ведення війни без її оголошення, що є кваліфікуючою обставиною при визначенні відповідальності, а й так званий casus belli (привід для війни) - безпосередній формальний привід, що веде до виникнення стану війни між державами. У минулому такий привід вважався законною підставою для початку воєнних дій і слугував виправданням війни, приховуючи її дійсні причини.

В Україні оголошення стану війни, укладення миру, питання використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України належить до повноважень Президента України та Верховної Ради України. Згідно пункту 19 статті 106 Конституції України Президент України вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни; у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Згідно пункту 9 статті 85 Конституції України Верховна Рада України оголошує за поданням Президента України стан війни й укладення миру, в разі збройної агресії проти України схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань.

Спільні міжнародні військові навчання, залучення українського військового контингенту до миротворчих міжнародних акцій та місій ООН в гарячих точках планети, загроза терористичних актів та збройних конфліктів вимагають від офіцерів і солдат Збройних Сил України як належного рівня фізичної,бойової і технічної підготовки, так і високого рівня правової культури, обізнаності в положеннях міжнародних нормативних актів, які регулюють взаємовідносини між державами/сторонами під час збройного конфлікту, захищають здоров'я, життя, людську гідність військовослужбовців, поранених і полонених осіб, заручників, біженців та осіб, які зникли безвісти.

Освіта в сфері міжнародного гуманітарного права тісно пов’язана з діяльністю товариств Червоного Хреста.

Український Червоний Хрест утворився 18 квітня 1918 року в Києві. На початку 1930-х рр. його коштами підтримувалася діяльність понад 500 медичних і профілактичних закладів. Іспитом на милосердя для волонтерів українського Червоного Хреста була Велика Вітчизняна війна.

Нині Червоний Хрест України активно інтегрується у Всесвітній рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Міжнародні червонохресні організації пересвідчилися в тому, що їхні українські колеги вміють добре працювати, мають бездоганну репутацію й високе почуття обов’язку. Саме це сприяло вступу в 1993 році українського Товариства до Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Доброта і милосердя об’єднують у Товаристві Червоного Хреста мільйони громадян-ентузіастів, які опікуються неповно спроможними громадянами та особами з особливими потребами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, надають допомогу жертвам стихійного лиха, катастроф, збройних конфліктів, допомагають особам у розшуку родичів, які зникли безвісти в надзвичайних ситуаціях.

Одним із напрямків діяльності Міжнародного Комітету Червоного Хреста є поширення знань про міжнародне гуманітарне право - систему договірних та звичаєвих міжнародних норм, що застосовуються під час збройних конфліктів міжнародного та не міжнародного характеру й спрямовані на захист осіб, які не беруть або припинили брати участь у бойових діях, та обмеження методів і засобів ведення збройної боротьби.

Міжнародне гуманітарне право є складником базової освіти української молоді. Освіта з питань міжнародного гуманітарного права забезпечує знання та навички випускників шкіл, формує ті відносини, які створюють необхідний зміст загальної міжнародної базової освіти. Шкільний курс Міжнародного гуманітарного права співвідноситься з правами людини, які повинні бути захищені за будь-яких обставин, навіть під час збройного конфлікту.

Курс за вибором учнів "Досліджуємо гуманітарне право" - це ефективне навчання учнівської молоді незалежно від історії конкретної місцевості та досвіду ведення збройних конфліктів. В умовах суспільної перебудови, високої соціальної й політичної напруги така підготовка має опосередкований потенційний ефект як спроба обмеження та запобігання порушень гуманітарного права і прав людини через надання школярам освіти, що сприяє розумінню й усвідомленню ними гуманітарних питань і проблем, які виникають під час збройного конфлікту.

При розгляді питань Міжнародного гуманітарного права на заняттях із учнями рекомендується використовувати навчальну програму курсу за вибором учнів "Досліджуючи гуманітарне право", підручник для загальноосвітніх навчальних закладів "Досліджуючи гуманітарне право" (К: Основа-Принт, 2008) та книгу "Навчальні модулі для молоді. Досліджуючи гуманітарне право" (МКЧХ, 2004). Вивчення учнями питань міжнародного гуманітарного права передбачено також розділом 1 "Збройні сили України на сучасному етапі" (тема 2 "Основи міжнародного гуманітарного права") навчальної програми предмета "Захист Вітчизни".

Також Міжнародне гуманітарне право рекомендується використовувати на уроках історії України та всесвітньої історії у старшій школі загальноосвітніх навчальних закладах. Пропонуємо розробку уроку.

Зважаючи на актуальність і гостроту зазначених питань, сьогодні виникає необхідність у глибшому їх вивченні учнями. Педагогічним радам загальноосвітніх навчальних закладів для розгляду та затвердження рекомендуються пропозиції щодо коректування тематичного плану предмета "Захист Вітчизни", внесення змін і доповнень до нього за рахунок:

- ущільнення вивчення окремих тем предмета "Захист Вітчизни";

- вивчення зазначених вище питань за рахунок резерву часу, передбаченого навчальною програмою та навчальним планом предмета "Захист Вітчизни" (особливо в профільних класах суспільно-гуманітарного профілю);

- практичного відпрацювання протягом 1-2 днів у період проведення навчально-польових занять із предмета заняття "Планування табору для людей, переміщених під час надзвичайних ситуацій".

Рекомендуємо внести зміни й доповнення до навчального плану предмета "Захист Вітчизни" з

указаних питань Міжнародного гуманітарного права.

Тема уроку:

Міжнародне гуманітарне право та право прав людини

Очікувані результати уроку:

Після цього уроку учні зможуть:

- розповідати про право прав людини;

- застосовувати поняття "права людини", "збройний конфлікт", "цивільне населення", "комбатанти", "військовополонений", "міжнародне гуманітарне право";

- пояснювати значення міжнародного гуманітарного права;

- розповідати на прикладах як застосовувати права людини та міжнародне гуманітарне право.

План уроку:

1. Військовополонений у збройному конфлікті.

2. Міжнародне гуманітарне право: суть і значення.

3. Правила МГП та права людини.

Структура уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота з текстом та відповідь на запитання (5-6 хв.).

ІІ. Вивчення учнями нового матеріалу

1. Військовополонений у збройному конфлікті: робота зі світлинами, відповідь на запитання (5-6 хв.).

2. Міжнародне гуманітарне право: суть і значення: робота учнів у парах із визначеннями МГП та відповідь на запитання (5-6 хв.).

3. Правила МГП та права людини:

А. Робота учнів із документом і світлинами (7-8 хв.).

Б. Робота учнів у групах із підручником у групах (6-7 хв.);

презентація результатів групової роботи (1-2 хв.).

В. Загальне обговорення (2 хв.).

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань учнів

Бесіда за запитаннями (4-5 хв.).

ІV. Підсумки уроку

Бесіда за запитаннями у загальному колі (3 хв.).

Форми і методи роботи:

Робота учнів у парах і групах; аналіз документів; робота з фотоілюстраціями.

Дидактичний матеріал:

1. Фотоматеріали

2. Загальна декларація прав людини

3. Основні правила міжнародного гуманітарного права

Хід уроку

Коли свобода зникла, залишається ще країна,
та вітчизни вже немає.
Франсуа Рене де Шатобріан

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота з текстом (варіанти: коротка розповідь учителя; міні-доповідь (презентація) учня; індивідуальне читання фрагменту тексту учнями) та відповідь на запитання:

- Про яку подію йдеться у тексті?

- Що стало основною причиною створення Червоного Хреста?

- Як ви думаєте, якою є основна місія цієї організації?

Міжнародне гуманітарне право має коротку, утім, багату на події історію. Лише в другій половині XIX століття нації дійшли згоди відносно міжнародних норм, які необхідні для уникнення непотрібних страждань у війнах, - норм, дотримуватись яких вони зобов’язалися, прийнявши Конвенцію.

У червні 1859 року французька і австрійська армії вели бої в Сольферіно на півночі Італії, в Анрі Дюнана, молодого швейцарця, виник задум щодо міжнародних дій для полегшення страждань хворих і поранених у війнах.

Після бою Дюнан випадково опинився серед кількох тисяч поранених французів та австрійців і ще з кількома добровольцями зробив усе, що міг, аби полегшити їхні страждання. Жах від побачено спонукав його згодом написати книгу "Un souvenir de Solferino" ("Спогади про Сольферіно"), яка вийшла у світ 1862 року. В ній Дюнан пропонував створити національні товариства для догляду за хворими і пораненими незалежно від їх раси, національності чи релігії. Він також запропонував державам укласти угоди, в яких визнавалась би робота таких організацій і гарантувалось краще поводження з пораненими.

Зі своїми друзями Анрі Дюнан організував Міжнародний комітет допомоги пораненим (який незабаром був перейменований на Міжнародний комітет Червоного Хреста). Ідеї Дюнана знайшли широкий відгук - у кількох країнах були засновані національні товариства, й на дипломатичній конференції в Женеві 1864 року делегати 16-ти європейських держав ухвалили Конвенцію про поліпшення участі хворих і поранених у діючих арміях.

У цьому документі - Першій Женевській конвенції - зафіксовані принципи універсальності й терпимості в питаннях раси, національності й релігії. Була прийнята емблема - червоний хрест на білому тлі, що стала розпізнавальним знаком військово-медичного персоналу. В мусульманських країнах емблема являє собою червоний півмісяць на білому тлі. Відтоді медичний персонал і шпиталі вважаються нейтральними. Конвенція офіційно заклала підвалини міжнародного гуманітарного права.

Б. Оголошення вчителем теми та очікуваних результатів уроку.

ІІ. Вивчення учнями нового матеріалу

1. Військовополонений у збройному конфлікті

Основне поняття: комбатант - особа, яка безпосередньо бере участь у бойових діях чи входить до складу збройних сил.

Розгляньте світлини і дайте відповіді на запитання до них:

- Хто такі полонені?

- Як поводяться з військовополоненими?

- Чому на другому фото військовополонених ведуть повз людські останки?

Полонені австрійські офіцери (І Світова війна)

Німецьких військовополонених ведуть концтабором Майданек повз останки бранців (ІІ Світова війна)

2. Міжнародне гуманітарне право: суть і значення

Основне поняття: МГП - міжнародне гуманітарне право; сукупність міжнародних норм, установлених на підставі угоди або звичаю, що накладає обмеження на насильство під час збройного конфлікту для регулювання ведення бойових дій та захисту людей, які не беруть участі або припинили участь у бойових діях.

Робота учнів у парах із визначеннями МГП та відповідь на запитання:

- Що таке МГП?

- Що регулює МГП?

Міжнародне гуманітарне право можна визначити як сукупність міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють питання забезпечення та захисту прав і свобод людини як у мирний час, так і в період збройних конфліктів, які регламентують співробітництво держав у гуманітарній сфері, правове становище всіх категорій індивідів, а також встановлюють відповідальність за порушення прав і свобод людини.

Міжнародне гуманітарне право утворюють дві підгалузі (гуманітарне право в мирний час і гуманітарне право в період збройних конфліктів), а також міжгалузеві інститути та норми (інститут консульського захисту громадян, норми про відповідальність індивідів за злочини міжнародного характеру і т.д.)

3. Правила МГП та права людини

Основне поняття: права людини - це можливості людини, необхідні їй для існування й розвитку; те, що властиве самій природі людини.

А. Робота учнів із документом і світлинами.

Пригадайте з курсу всесвітньої історії 22 квітня 1915 року. Тоді біля бельгійського міста Іпр німецькі війська вперше у світовій історії здійснили газову атаку - з 15 тис. англійських вояків, що отруїлись хлором, третина померла.

Опрацюйте документ - уривок зі спогадів солдата Канадського експедиційного корпусу про першу газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 року; роздивіться світлини. Дайте відповідь на запитання:

- Чи розуміли люди те, що відбувалося біля Іпру?

- Із чим вони порівнювали ці явища?

- Чому, на вашу думку, Генеральна Асамблея ООН наполегливо рекомендувала державам приєднуватися до Протоколу 1925 року про заборону застосування в воєнних діях газів задушливої дії, отруйних газів і бактеріологічних методів ведення війни?

"…Зліва від нас були розташовані французькі колоніальні частини. Цим нещасним, мабуть, канадці зобов’язані своєю поразкою цього дня. Вдалині ми побачили хмару, що зростає, неначе з-під землі. Вона була червоно-зелена і збільшувалася у міру просування. Вона нагадувала туман, що притискався до землі, заввишки не вище за два метри, що заповнював кожну щілину і ямку на землі.

Ми не знали, що це таке. Раптово в тумані ми, ті що перебували в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас, зі швидкістю, наче саме пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної Африки. Бідолахи, я не звинувачую їх. Це могло примусити бігти будь-яку людину… Газ наблизився, і вони побігли. Їх офіцери безуспішно намагалися навести лад у цьому потоці. Здавалося, що їх черевики ледве торкалися землі. На бігу вони закривали свої обличчя, носи й очі руками, і крізь почорнілі губи, що у декого потріскалися й кровоточили, вони хрипіли: "Аllemands! Allemands!".

Деякі з наших офіцерів, що розуміли французьку, зупинивши деяких з них і примусивши себе слухати, просили їх повернутися на свої позиції. Але вони абсолютно збожеволіли від жаху і не звертали на це ніякої уваги… Приголомшує швидкість рішення і дії, що продемонстрував наш капітан. Про те, що за дим рухається у напрямку до нас, він знав не більше, ніж будь-який солдат. Але у нього був той розум, який діє автоматично в разі небезпеки, а потім обмірковує.

"Намочіть свої хустки водою з фляжок, хлопці!" - наказав він. Ми всі швидко підкорилися. "Прикладіть хустки до обличчя і стріляйте як чорти!".

Ми зробили це, і, коли газ наблизився, хустки прислужилися свого роду тимчасовим респіратором і врятували багато з нас від страшної смерті. Ми були в резерві, тому постраждали менше, але все ж таки деякі з нас загинули від цього пекельного продукту. Людина помирає від газу в страшних муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. З рота йшла піна, як у скаженого собаки, п’ять-шість хвилин судом і потім - "на захід" (термін Першої світової, що означав смерть)".

Французькі солдати у протигазових пов'язкахНаслідки газової атаки німців. Осліплі солдати ідуть до шпиталю

Б. Робота учнів у групах із підручником у групах (с. 34-36)

Завдання для груп:

1 група: складіть перелік прав і свобод людини й порівняйте його із фрагментом ЗДПЛ (с.34).

Підготуйтеся презентувати результати своєї роботи іншим групам.

2 група: прочитайте та назвіть правила МГП (с.35, п.п.1,2).

Поміркуйте: як ці правила можуть змінити хід війни?Що може статися в разі відсутності цих правил?

Підготуйтеся презентувати результати своєї роботи іншим групам.

3 група: прочитайте та назвіть правила МГП (с.35, п.п.3,4).

Поміркуйте: як ці правила можуть змінити хід війни?Що може статися в разі відсутності цих правил?

Підготуйтеся презентувати результати своєї роботи іншим групам.

В. Загальне обговорення за запитанням:

- Які норми права прав людини і МГП є загальними?

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань учнів

Бесіда за запитаннями:

- Чи слід державам і громадянам брати участь у збройних конфліктах? Чому?

- Які заходи має вжити міжнародне співтовариство для запобігання порушення норм міжнародного права щодо людини, дитини? Які з них, на вашу думку, є найефективнішими?

- У чому полягає значення МГП?

ІV. Підсумки уроку

Бесіда за запитаннями:

- Про що ви дізналися сьогодні на уроці?

- Чи є ці знання корисними для вас? Чому?

- Які короткі вислови (гасла), що відображають суть правил МГП, ви можете запропонувати?

V. Домашнє завдання:

1. Використовуючи Інтернет, складіть короткий словничок до теми з термінів: "права людини", "збройний конфлікт", "цивільне населення", "комбатанти", "військовополонений", "міжнародне гуманітарне право".

2. Напишіть короткий твір-роздум (до 100 слів) на тему: "Якщо ми перемагаємо в цій війни, чому ми повинні підкорятися правилам, що обмежують наші дії?".

Парус Iнтернет-Консультант