Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 16 листопада 2011 р. N 1186
Київ

ПОСТАНОВА
від 16 листопада 2011 р. N 1186
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 932 від 11 листопада 2015
р.)

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 932 від 11 листопада 2015
р.)

Про затвердження Порядку
розроблення, проведення моніторингу та оцінки
реалізації регіональних стратегій розвитку

Про затвердження Порядку
розроблення, проведення моніторингу та оцінки
реалізації регіональних стратегій розвитку

Кабінет Міністрів України постановляє:

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 499 від 17.07.20
15 )

1. Затвердити Порядок розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку, що додається.

Кабінет Міністрів України постановляє:

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі забезпечити методичне супроводження підготовки регіональних стратегій розвитку.

1. Затвердити Порядок розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку, що додається.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства забезпечити методичне супроводження підготовки регіональних стратегій розвитку. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 499 від 17.07.2015 )

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2011 р. N 1186

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Порядок
розроблення, проведення моніторингу та оцінки
реалізації регіональних стратегій розвитку

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2011 р. N 1186

1. Цей Порядок встановлює єдині підходи та основні методичні засади розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями регіональних стратегій розвитку (далі - регіональна стратегія).

Порядок
розроблення, проведення моніторингу та оцінки
реалізації регіональних стратегій розвитку

2. Регіональна стратегія є стратегічним планом розвитку регіону, що визначає цілі, завдання, пріоритети, напрями сталого економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя на довгостроковий (понад п'ять років) період.

1. Цей Порядок встановлює єдині підходи та основні методичні засади розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями регіональних стратегій розвитку (далі - регіональна стратегія).

3. Функції з методичного забезпечення процесу розроблення регіональних стратегій здійснює Мінекономрозвитку.

2. Регіональна стратегія є стратегічним планом розвитку регіону, що визначає цілі, завдання, пріоритети, напрями сталого економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя на довгостроковий (понад п'ять років) період.

4. Проект регіональної стратегії розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у разі прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою відповідного рішення, у якому можуть встановлюватися строк розроблення, порядок фінансування, процедура розгляду та затвердження проекту регіональної стратегії.

3. Функції з методичного забезпечення процесу розроблення регіональних стратегій здійснює Мінрегіон. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 499 від 17.07.2015 )

Для забезпечення розроблення проекту регіональної стратегії рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій визначається її структурний підрозділ - головний розробник регіональної стратегії.

4. Проект регіональної стратегії розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у разі прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою відповідного рішення, у якому можуть встановлюватися строк розроблення, порядок фінансування, процедура розгляду та затвердження проекту регіональної стратегії.

Для розроблення регіональної стратегії можуть утворюватися робочі групи з представників інших структурних підрозділів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, суб'єктів господарювання, наукових та громадських організацій тощо.

Для забезпечення розроблення проекту регіональної стратегії рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій визначається її структурний підрозділ - головний розробник регіональної стратегії.

5. Регіональні стратегії розробляються на строк дії та з урахуванням положень Державної стратегії регіонального розвитку протягом шести місяців після її затвердження.

Для розроблення регіональної стратегії можуть утворюватися робочі групи з представників інших структурних підрозділів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, суб'єктів господарювання, наукових та громадських організацій тощо.

6. Проект регіональної стратегії повинен включати:

5. Регіональні стратегії розробляються на строк дії та з урахуванням положень Державної стратегії регіонального розвитку протягом шести місяців після її затвердження.

вступ з коротким обґрунтуванням мети та підстав для розроблення документа;

6. Проект регіональної стратегії повинен включати:

аналітичну частину - детальний опис географічної, історичної, демографічної, економічної, соціальної ситуації, що склалася в регіоні, з аналізом та оцінкою фактичного стану розвитку регіону;

вступ з коротким обґрунтуванням мети та підстав для розроблення документа;

відображення найбільш загальних та тривалих уявлень про подальший розвиток регіону та життя його населення;

аналітичну частину - детальний опис географічної, історичної, демографічної, економічної, соціальної ситуації, що склалася в регіоні, з аналізом та оцінкою фактичного стану розвитку регіону;

характеристику конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону (SWOT-аналіз);

відображення найбільш загальних та тривалих уявлень про подальший розвиток регіону та життя його населення;

стратегічні цілі (напрями) та поетапні плани дій - сукупність стратегічних цілей та поетапних планів дій щодо досягнення всіх стратегічних та оперативних цілей з детальним описом заходів, строку виконання, відповідальних виконавців, обсягів та джерел фінансування, очікуваних результатів;

характеристику конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону (SWOT-аналіз);

механізм реалізації.

стратегічні цілі (напрями) та поетапні плани дій - сукупність стратегічних цілей та поетапних планів дій щодо досягнення всіх стратегічних та оперативних цілей з детальним описом заходів, строку виконання, відповідальних виконавців, обсягів та джерел фінансування, очікуваних результатів;

7. Аналітична частина регіональної стратегії повинна містити дані про:

механізм реалізації.

географічне розташування;

7. Аналітична частина регіональної стратегії повинна містити дані про:

ландшафтні особливості рельєфу, характеристику ґрунтів та гідрологію;

географічне розташування;

природно-ресурсний потенціал;

ландшафтні особливості рельєфу, характеристику ґрунтів та гідрологію;

кліматичні умови (температурний режим, опади, вологість повітря, вітри тощо);

природно-ресурсний потенціал;

адміністративний поділ, місце в загальнодержавному розподілі праці;

кліматичні умови (температурний режим, опади, вологість повітря, вітри тощо);

особливості соціально-економічного розвитку в динаміці за останні п'ять років;

адміністративний поділ, місце в загальнодержавному розподілі праці;

екологічну ситуацію на території регіону;

особливості соціально-економічного розвитку в динаміці за останні п'ять років;

політичну ситуацію;

екологічну ситуацію на території регіону;

фінансово-бюджетну ситуацію;

політичну ситуацію;

рівень життя населення та його ділову активність.

фінансово-бюджетну ситуацію;

Основою для розроблення аналітичної частини є офіційні дані Держстату, його територіальних органів, інформаційні матеріали соціологічних опитувань тощо. Система показників, необхідних для проведення аналізу стану розвитку регіону, визначається розробником регіональної стратегії.

рівень життя населення та його ділову активність.

У процесі підготовки аналітичних матеріалів регіональної стратегії можуть використовуватися картографічні, ілюстраційні та інші матеріали, зокрема, економіко-географічні карти та схеми, кадастрові карти, схеми та креслення, фотоматеріали території тощо.

Основою для розроблення аналітичної частини є офіційні дані Держстату, його територіальних органів, інформаційні матеріали соціологічних опитувань тощо. Система показників, необхідних для проведення аналізу стану розвитку регіону, визначається розробником регіональної стратегії.

Аналітичні матеріали регіональної стратегії готуються як щодо регіону, так і щодо його окремих частин, що відрізняються специфікою проблем соціально-економічного розвитку. На підставі таких матеріалів визначаються основні проблеми розвитку економіки регіону та соціальної сфери.

У процесі підготовки аналітичних матеріалів регіональної стратегії можуть використовуватися картографічні, ілюстраційні та інші матеріали, зокрема, економіко-географічні карти та схеми, кадастрові карти, схеми та креслення, фотоматеріали території тощо.

8. Регіональна стратегія, яка містить стратегічні цілі і плани дій, повинна базуватися на уявленні про подальший розвиток регіону та життя його населення. Це можливо здійснити шляхом обговорення з громадськістю із залученням засобів масової інформації, анкетування, публічних виступів тощо.

Аналітичні матеріали регіональної стратегії готуються як щодо регіону, так і щодо його окремих частин, що відрізняються специфікою проблем соціально-економічного розвитку. На підставі таких матеріалів визначаються основні проблеми розвитку економіки регіону та соціальної сфери.

9. Характеристика конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону, розроблення стратегічного плану розвитку здійснюється на основі результатів аналізу стартових умов регіонального розвитку шляхом SWOT-аналізу (сильні сторони - слабкі сторони - можливості - загрози) тенденцій і передбачуваних наслідків їх збереження, проблем та існуючих прогнозних матеріалів соціально-економічного розвитку регіону), потужності та ефективності використання наукового, природного, економічного, трудового потенціалу. Аналізуються екзогенні та ендогенні фактори розвитку регіону.

8. Регіональна стратегія, яка містить стратегічні цілі і плани дій, повинна базуватися на уявленні про подальший розвиток регіону та життя його населення. Це можливо здійснити шляхом обговорення з громадськістю із залученням засобів масової інформації, анкетування, публічних виступів тощо.

Складовими SWOT-аналізу є:

9. Характеристика конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону, розроблення стратегічного плану розвитку здійснюється на основі результатів аналізу стартових умов регіонального розвитку шляхом SWOT-аналізу (сильні сторони - слабкі сторони - можливості - загрози) тенденцій і передбачуваних наслідків їх збереження, проблем та існуючих прогнозних матеріалів соціально-економічного розвитку регіону), потужності та ефективності використання наукового, природного, економічного, трудового потенціалу. Аналізуються екзогенні та ендогенні фактори розвитку регіону.

сильні сторони - внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги;

Складовими SWOT-аналізу є:

слабкі сторони - види діяльності, ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням;

сильні сторони - внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги;

можливості - шанси, що їх можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку регіону;

слабкі сторони - види діяльності, ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням;

загрози - будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямі досягнення місії та цілей розвитку регіону.

можливості - шанси, що їх можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку регіону;

SWOT-аналіз сильних та слабких сторін свого регіону, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо його позитивного розвитку проводиться з урахуванням того, що:

загрози - будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямі досягнення місії та цілей розвитку регіону.

сильні сторони - це існуючі особливості регіону, які містять основу його розвитку;

SWOT-аналіз сильних та слабких сторін свого регіону, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо його позитивного розвитку проводиться з урахуванням того, що:

слабкі сторони - це існуючі особливості регіону, які ускладнюють умови розвитку;

сильні сторони - це існуючі особливості регіону, які містять основу його розвитку;

можливості - це існуючі особливості, умови, сприятливі для розвитку регіону, що є або можуть виникнути в майбутньому;

слабкі сторони - це існуючі особливості регіону, які ускладнюють умови розвитку;

загрози - це існуючі особливості, умови, що несприятливі навіть небезпечні для розвитку регіону, що є або можуть виникнути в майбутньому.

можливості - це існуючі особливості, умови, сприятливі для розвитку регіону, що є або можуть виникнути в майбутньому;

Характеристики сильних і слабких сторін регіону, що можуть використовуватися у SWOT-аналізі, зазначено в додатку 1.

загрози - це існуючі особливості, умови, що несприятливі навіть небезпечні для розвитку регіону, що є або можуть виникнути в майбутньому.

Перелік та характеристика внутрішніх факторів розвитку регіону зазначено в додатку 2.

Характеристики сильних і слабких сторін регіону, що можуть використовуватися у SWOT-аналізі, зазначено в додатку 1.

Характеристику зовнішніх можливостей та загроз для розвитку регіону, що можуть використовуватися у SWOT-аналізі, зазначено в додатку 3.

Перелік та характеристика внутрішніх факторів розвитку регіону зазначено в додатку 2.

Орієнтовний перелік та характеристику зовнішніх факторів розвитку регіону зазначено в додатку 4.

Характеристику зовнішніх можливостей та загроз для розвитку регіону, що можуть використовуватися у SWOT-аналізі, зазначено в додатку 3.

Послідовність внутрішніх та зовнішніх факторів у переліку може залежати від оцінки відносної значущості в конкретному регіоні того чи іншого фактора.

Орієнтовний перелік та характеристику зовнішніх факторів розвитку регіону зазначено в додатку 4.

На основі пофакторної оцінки переваг та обмежень проводиться комплексна оцінка території регіону і виявляються найбільш обмежувальні фактори, які переважно визначають параметри раціонального розвитку економіки регіону.

Послідовність внутрішніх та зовнішніх факторів у переліку може залежати від оцінки відносної значущості в конкретному регіоні того чи іншого фактора.

10. На основі розробленого SWOT-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку регіону.

На основі пофакторної оцінки переваг та обмежень проводиться комплексна оцінка території регіону і виявляються найбільш обмежувальні фактори, які переважно визначають параметри раціонального розвитку економіки регіону.

Основою у виборі варіантів сценарію розвитку є дослідження співвідношення сильних та слабких сторін (потенціалу, загроз та можливостей) розвитку регіону.

10. На основі розробленого SWOT-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку регіону.

11. Сценарій розвитку як опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку регіону ґрунтується на припущеннях, що стосуються формування комбінацій сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

Основою у виборі варіантів сценарію розвитку є дослідження співвідношення сильних та слабких сторін (потенціалу, загроз та можливостей) розвитку регіону.

12. Опрацьовується кілька варіантів сценаріїв розвитку, один з яких повинен бути базовим. Альтернативні сценарії необхідні для подальшого перегляду, корекції (у разі потреби) цілей стратегії та стратегічного вибору.

11. Сценарій розвитку як опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку регіону ґрунтується на припущеннях, що стосуються формування комбінацій сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

13. Варіанти сценаріїв розвитку регіону повинні бути публічно обговорені та погоджені з громадськістю регіону.

12. Опрацьовується кілька варіантів сценаріїв розвитку, один з яких повинен бути базовим. Альтернативні сценарії необхідні для подальшого перегляду, корекції (у разі потреби) цілей стратегії та стратегічного вибору.

Обраний сценарій стратегії визначає цілі стратегічного плану. До системи цілей належать стратегічні цілі (довгостроковий період), операційні цілі (середньостроковий період), оперативні завдання (короткостроковий період).

13. Варіанти сценаріїв розвитку регіону повинні бути публічно обговорені та погоджені з громадськістю регіону.

14. Стратегічні цілі розвитку регіону - описані у формальному вигляді орієнтири, яких бажано досягти в довго-, середньо- та короткостроковому періоді.

Обраний сценарій стратегії визначає цілі стратегічного плану. До системи цілей належать стратегічні цілі (довгостроковий період), операційні цілі (середньостроковий період), оперативні завдання (короткостроковий період).

Під час визначення стратегічних цілей розвитку регіону обов'язковим є взаємозв'язок між ними, оскільки стратегічні цілі визначають основні орієнтири розвитку, а короткострокові - пов'язують поточні дії з довгостроковими результатами, визначають швидкість одержання результатів діяльності окремих підсистем регіону в найближчому майбутньому.

14. Стратегічні цілі розвитку регіону - описані у формальному вигляді орієнтири, яких бажано досягти в довго-, середньо- та короткостроковому періоді.

У стратегічних планах короткострокові цілі набувають форми завдань (заходів), що у свою чергу дає змогу встановити зв'язок між потребами та можливостями розвитку регіону, оскільки вони більш орієнтовані на використання наявного ресурсного потенціалу.

Під час визначення стратегічних цілей розвитку регіону обов'язковим є взаємозв'язок між ними, оскільки стратегічні цілі визначають основні орієнтири розвитку, а короткострокові - пов'язують поточні дії з довгостроковими результатами, визначають швидкість одержання результатів діяльності окремих підсистем регіону в найближчому майбутньому.

Для відображення цілей розвитку регіону повинен бути використаний комплексний підхід, тобто створено систему цілей, яка б відображала потреби територіальної громади з точки зору як зовнішнього, так і внутрішнього середовища та була підпорядкована місії територіальної громади.

У стратегічних планах короткострокові цілі набувають форми завдань (заходів), що у свою чергу дає змогу встановити зв'язок між потребами та можливостями розвитку регіону, оскільки вони більш орієнтовані на використання наявного ресурсного потенціалу.

Зміст стратегічних цілей повинен відповідати завданням розв'язання визначених раніше основних проблем та реалізації стратегічної мети розвитку регіону. Пріоритетність досягнення цілей обґрунтовується визначенням проблем за ступенем невідкладності їх розв'язання.

Для відображення цілей розвитку регіону повинен бути використаний комплексний підхід, тобто створено систему цілей, яка б відображала потреби територіальної громади з точки зору як зовнішнього, так і внутрішнього середовища та була підпорядкована місії територіальної громади.

Найвищий пріоритет мають стратегічні цілі, досягнення яких сприятиме комплексному розв'язанню кількох проблем.

Зміст стратегічних цілей повинен відповідати завданням розв'язання визначених раніше основних проблем та реалізації стратегічної мети розвитку регіону. Пріоритетність досягнення цілей обґрунтовується визначенням проблем за ступенем невідкладності їх розв'язання.

Ураховується прогноз кон'юнктури на ринку основних видів товарів і послуг, що виробляються (надаються) економікою регіону.

Найвищий пріоритет мають стратегічні цілі, досягнення яких сприятиме комплексному розв'язанню кількох проблем.

З урахуванням принципу реалістичності кількість стратегічних цілей не повинна перевищувати п'яти. Стратегічні цілі розвитку регіону послідовно в порядку зменшення їх пріоритетності зіставляються з їх комплексною ефективністю, можливостями реалізації: ресурсними, інтелектуальними, організаційно-правовими, кадровими, фінансово-економічними тощо. Це повинно надати змогу визначити стратегічні цілі, які можуть бути реалізовані в середньостроковій перспективі.

Ураховується прогноз кон'юнктури на ринку основних видів товарів і послуг, що виробляються (надаються) економікою регіону.

15. Стратегічні цілі повинні бути представлені як серія операційних цілей (завдань), які становлять комплекси заходів та визначають більш конкретні завдання, що згодом можуть бути розкладені на програми дій.

З урахуванням принципу реалістичності кількість стратегічних цілей не повинна перевищувати п'яти. Стратегічні цілі розвитку регіону послідовно в порядку зменшення їх пріоритетності зіставляються з їх комплексною ефективністю, можливостями реалізації: ресурсними, інтелектуальними, організаційно-правовими, кадровими, фінансово-економічними тощо. Це повинно надати змогу визначити стратегічні цілі, які можуть бути реалізовані в середньостроковій перспективі.

Щодо кожної з передбачених операційних цілей необхідно визначити:

15. Стратегічні цілі повинні бути представлені як серія операційних цілей (завдань), які становлять комплекси заходів та визначають більш конкретні завдання, що згодом можуть бути розкладені на програми дій.

обґрунтування вибору операційної цілі;

Щодо кожної з передбачених операційних цілей необхідно визначити:

опис заходів, які передбачаються для її досягнення;

обґрунтування вибору операційної цілі;

необхідні ресурси;

опис заходів, які передбачаються для її досягнення;

обґрунтування тривалості досягнення;

необхідні ресурси;

головних учасників реалізації;

обґрунтування тривалості досягнення;

розрахунок загальної вартості та можливі джерела фінансування;

головних учасників реалізації;

рекомендовані інструменти і процедури реалізації;

розрахунок загальної вартості та можливі джерела фінансування;

систему індикаторів (критеріїв) досягнення операційної цілі.

рекомендовані інструменти і процедури реалізації;

16. Одним з останніх етапів стратегічного планування є розроблення планів конкретних заходів (проектів).

систему індикаторів (критеріїв) досягнення операційної цілі.

Такі заходи повинні враховуватися під час підготовки щорічних програм економічного і соціального розвитку регіонів та проектів місцевих бюджетів на відповідних рік.

16. Одним з останніх етапів стратегічного планування є розроблення планів конкретних заходів (проектів).

План реалізації проектів та виконання завдань за окремими стратегічними цілями описується у вигляді таблиці, яка містить найменування заходу, строк виконання, виконавця, обсяги та джерела фінансування, очікувані результати (додаток 5).

Такі заходи повинні враховуватися під час підготовки щорічних програм економічного і соціального розвитку регіонів та проектів місцевих бюджетів на відповідних рік.

17. Під час підготовки проекту регіональної стратегії визначається перелік заходів, пов'язаних з її реалізацією, в яких викладається послідовність та зміст відповідних дій місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування щодо:

План реалізації проектів та виконання завдань за окремими стратегічними цілями описується у вигляді таблиці, яка містить найменування заходу, строк виконання, виконавця, обсяги та джерела фінансування, очікувані результати (додаток 5).

розроблення, розгляду та затвердження відповідних програм регіонального розвитку; підготовки відповідно до законодавства пропозицій до загальнодержавних прогнозів та програм економічного і соціального розвитку України, висновків щодо доцільності розміщення на території регіону нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності, можливостей та умов реалізації в регіоні інших стратегічних завдань розвитку окремих секторів економіки, що мають загальнодержавне значення;

17. Під час підготовки проекту регіональної стратегії визначається перелік заходів, пов'язаних з її реалізацією, в яких викладається послідовність та зміст відповідних дій місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування щодо:

участі в підготовці та укладенні угод щодо регіонального розвитку;

розроблення, розгляду та затвердження відповідних програм регіонального розвитку; підготовки відповідно до законодавства пропозицій до загальнодержавних прогнозів та програм економічного і соціального розвитку України, висновків щодо доцільності розміщення на території регіону нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності, можливостей та умов реалізації в регіоні інших стратегічних завдань розвитку окремих секторів економіки, що мають загальнодержавне значення;

нормативно-правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційного, кадрового, науково-проектного забезпечення;

участі в підготовці та укладенні угод щодо регіонального розвитку;

включення щороку до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів коштів на фінансування заходів щодо реалізації регіональної стратегії розвитку з урахуванням джерел їх фінансування;

нормативно-правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційного, кадрового, науково-проектного забезпечення;

визначення критеріїв та запровадження порядку проведення моніторингу реалізації стратегії, виконання програм і угод щодо регіонального розвитку;

включення щороку до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів коштів на фінансування заходів щодо реалізації регіональної стратегії розвитку з урахуванням джерел їх фінансування;

періодичного коригування регіональної стратегії розвитку з визначенням на черговий середньостроковий період першочергових завдань регіонального розвитку, що мають загальнодержавне значення та потребують розв'язання на основі програмно-цільового підходу;

визначення критеріїв та запровадження порядку проведення моніторингу реалізації стратегії, виконання програм і угод щодо регіонального розвитку;

об'єднання на договірних засадах фінансових та інших ресурсів для розв'язання спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку, оптимального використання бюджетних коштів.

періодичного коригування регіональної стратегії розвитку з визначенням на черговий середньостроковий період першочергових завдань регіонального розвитку, що мають загальнодержавне значення та потребують розв'язання на основі програмно-цільового підходу;

18. Після розроблення регіональної стратегії Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації вносять проект регіональної стратегії для схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

об'єднання на договірних засадах фінансових та інших ресурсів для розв'язання спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку, оптимального використання бюджетних коштів.

19. Результати реалізації регіональної стратегії визначаються шляхом проведення моніторингу та оцінки виконання заходів регіональної стратегії та їх впливу на соціально-економічний розвиток регіонів. Основними завданнями під час проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії є визначення стану виконання заходів регіональної стратегії та аналіз соціально-економічного розвитку.

18. Після розроблення регіональної стратегії Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації вносять проект регіональної стратегії для схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

20. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації своїм рішенням визначають відповідального за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії.

19. Результати реалізації регіональної стратегії визначаються шляхом проведення моніторингу та оцінки виконання заходів регіональної стратегії та їх впливу на соціально-економічний розвиток регіонів. Основними завданнями під час проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії є визначення стану виконання заходів регіональної стратегії та аналіз соціально-економічного розвитку.

21. Моніторинг стану виконання заходів регіональної стратегії проводиться на підставі інформації головних виконавців, визначених планом заходів, яка ними подається відповідальному за проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії у строки, встановлені рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

20. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації своїм рішенням визначають відповідального за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії.

22. Моніторинг соціально-економічного розвитку проводиться на підставі показників Держстату, його територіальних органів, наведених у додатку 6, які подаються відповідальному за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії у строки, встановлені рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

21. Моніторинг стану виконання заходів регіональної стратегії проводиться на підставі інформації головних виконавців, визначених планом заходів, яка ними подається відповідальному за проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії у строки, встановлені рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

23. Відповідальний за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії на підставі отриманої інформації у строки, визначені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, готує щорічний підсумковий звіт про результати реалізації регіональної стратегії, який повинен містити:

22. Моніторинг соціально-економічного розвитку проводиться на підставі показників Держстату, його територіальних органів, наведених у додатку 6, які подаються відповідальному за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії у строки, встановлені рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

короткий опис заходів та вплив їх впровадження на регіон;

23. Відповідальний за проведення моніторингу і оцінки реалізації регіональної стратегії на підставі отриманої інформації у строки, визначені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, готує щорічний підсумковий звіт про результати реалізації регіональної стратегії, який повинен містити:

інформацію про рівень виконання заходів порівняно з попередньо визначеними в плані очікуваними результатами;

короткий опис заходів та вплив їх впровадження на регіон;

дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування заходів;

інформацію про рівень виконання заходів порівняно з попередньо визначеними в плані очікуваними результатами;

резюме з основних перешкод у виконанні певних заходів, які вживалися для їх подолання;

дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування заходів;

інформацію про зміни в показниках соціально-економічного розвитку.

резюме з основних перешкод у виконанні певних заходів, які вживалися для їх подолання;

24. Відповідальний за проведення моніторингу в разі необхідності готує пропозиції щодо доцільності продовження виконання заходів, включення додаткових заходів, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання, які враховуються під час підготовки плану заходів на наступний рік.

інформацію про зміни в показниках соціально-економічного розвитку.

25. Звіт про результати реалізації регіональної стратегії заслуховується щороку в строки, визначені рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських рад на сесії відповідної ради, та публікується в місцевих засобах масової інформації.

24. Відповідальний за проведення моніторингу в разі необхідності готує пропозиції щодо доцільності продовження виконання заходів, включення додаткових заходів, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання, які враховуються під час підготовки плану заходів на наступний рік.

Додаток 1
до Порядку

25. Звіт про результати реалізації регіональної стратегії заслуховується щороку в строки, визначені рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських рад на сесії відповідної ради, та публікується в місцевих засобах масової інформації.

                          ХАРАКТЕРИСТИКА
сильних та слабких сторін регіонів

Додаток 1
до Порядку

------------------------------------------------------------------
| Потенційні внутрішні переваги | Потенційні внутрішні недоліки |
| (конкурентні переваги) | (обмеження щодо регіонального |
| | розвитку) |
|----------------------------------------------------------------|
| Природно-ресурсний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Економічний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Науково-технічний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Стан навколишнього природного середовища |
|----------------------------------------------------------------|
| Трудовий потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Рекреаційний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Рівень природно-технічної безпеки |
|----------------------------------------------------------------|
| Просторово-економічний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Людський потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Розвиток інфраструктури |
|----------------------------------------------------------------|
| Інші |
------------------------------------------------------------------

                          ХАРАКТЕРИСТИКА
сильних та слабких сторін регіонів

Додаток 2
до Порядку

------------------------------------------------------------------
| Потенційні внутрішні переваги | Потенційні внутрішні недоліки |
| (конкурентні переваги) | (обмеження щодо регіонального |
| | розвитку) |
|----------------------------------------------------------------|
| Природно-ресурсний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Економічний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Науково-технічний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Стан навколишнього природного середовища |
|----------------------------------------------------------------|
| Трудовий потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Рекреаційний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Рівень природно-технічної безпеки |
|----------------------------------------------------------------|
| Просторово-економічний потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Людський потенціал |
|----------------------------------------------------------------|
| Розвиток інфраструктури |
|----------------------------------------------------------------|
| Інші |
------------------------------------------------------------------

Перелік та характеристика
внутрішніх (ендогенних) факторів розвитку регіону

Додаток 2
до Порядку

1. Природно-ресурсний потенціал характеризується станом і прогнозними оцінками земельних, водних, лісових, мінерально-сировинних, оздоровчих і рекреаційних ресурсів та станом навколишнього природного середовища.

Перелік та характеристика
внутрішніх (ендогенних) факторів розвитку регіону

Оцінка земельних ресурсів проводиться на основі визначення рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру (форма 6-зем.); рівня господарського використання, розподілу земельного фонду за власниками і землекористувачами, за категоріями земель; рівня забудови земель населених пунктів, промисловості, транспорту і зв'язку, частки земель екологічної мережі; грошової оцінки земель, можливості та умов функціонального перерозподілу земель. Наводяться дані про якісний стан та рівень біопродуктивності земельних угідь та ефективність їх використання.

1. Природно-ресурсний потенціал характеризується станом і прогнозними оцінками земельних, водних, лісових, мінерально-сировинних, оздоровчих і рекреаційних ресурсів та станом навколишнього природного середовища.

Оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання.

Оцінка земельних ресурсів проводиться на основі визначення рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру (форма 6-зем.); рівня господарського використання, розподілу земельного фонду за власниками і землекористувачами, за категоріями земель; рівня забудови земель населених пунктів, промисловості, транспорту і зв'язку, частки земель екологічної мережі; грошової оцінки земель, можливості та умов функціонального перерозподілу земель. Наводяться дані про якісний стан та рівень біопродуктивності земельних угідь та ефективність їх використання.

Лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду.

Оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання.

Мінерально-сировинні ресурси (включаючи так звані "техногенні" родовища) оцінюються за їх структурою, запасами та можливостями їх приросту, обсягами та умовами видобутку.

Лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду.

Оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування та відпочинку (кліматичні умови, естетична цінність ландшафтів, наявність бальнеологічних властивостей тощо).

Мінерально-сировинні ресурси (включаючи так звані "техногенні" родовища) оцінюються за їх структурою, запасами та можливостями їх приросту, обсягами та умовами видобутку.

2. Економічний потенціал оцінюється за обсягами, структурою, рівнем використання, ступенем зношеності основних фондів, розгалуженістю виробничої бази, часткою наукоємних інвестиційно-спроможних галузей і підприємств, здатних до реалізації інноваційної моделі економічного зростання, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, потужністю, технічним станом та щільністю інженерно-транспортної інфраструктури.

Оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування та відпочинку (кліматичні умови, естетична цінність ландшафтів, наявність бальнеологічних властивостей тощо).

3. Оцінка науково-технічного потенціалу проводиться за показниками наявності науково-дослідних, дослідно-експериментальних, упроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, вищих навчальних закладів, їх відповідності спеціалізації економіки регіону, кількісної характеристики та рівня кваліфікації наукових кадрів, наявності наукових розробок світового рівня, кількості отриманих патентів.

2. Економічний потенціал оцінюється за обсягами, структурою, рівнем використання, ступенем зношеності основних фондів, розгалуженістю виробничої бази, часткою наукоємних інвестиційно-спроможних галузей і підприємств, здатних до реалізації інноваційної моделі економічного зростання, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, потужністю, технічним станом та щільністю інженерно-транспортної інфраструктури.

4. Стан навколишнього природного середовища характеризується рівнем забруднення водного та повітряного басейнів, ґрунтів, обсягами накопичення всіх видів відходів та їх видовою структурою, акустичного дискомфорту, електричних і магнітних полів, випромінювання і опромінювання, потужністю, структурою та перспективами нарощування елементів екологічної мережі (заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, заказники, екологічні коридори тощо).

3. Оцінка науково-технічного потенціалу проводиться за показниками наявності науково-дослідних, дослідно-експериментальних, упроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, вищих навчальних закладів, їх відповідності спеціалізації економіки регіону, кількісної характеристики та рівня кваліфікації наукових кадрів, наявності наукових розробок світового рівня, кількості отриманих патентів.

5. Оцінка трудового потенціалу включає визначення існуючої і прогнозованої кількості та вікової структури трудових ресурсів, їх кваліфікації, зайнятості і стану на ринку праці (чисельність безробітних та рівень безробіття тощо).

4. Стан навколишнього природного середовища характеризується рівнем забруднення водного та повітряного басейнів, ґрунтів, обсягами накопичення всіх видів відходів та їх видовою структурою, акустичного дискомфорту, електричних і магнітних полів, випромінювання і опромінювання, потужністю, структурою та перспективами нарощування елементів екологічної мережі (заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, заказники, екологічні коридори тощо).

6. Туристичний потенціал оцінюється за наявністю, кількісною та якісною характеристикою історико-культурних (історична спадщина), природно-кліматичних та медико-санітарних умов, лікувально-оздоровчих, рекреаційних ресурсів, розвитком туристичної інфраструктури.

5. Оцінка трудового потенціалу включає визначення існуючої і прогнозованої кількості та вікової структури трудових ресурсів, їх кваліфікації, зайнятості і стану на ринку праці (чисельність безробітних та рівень безробіття тощо).

7. Рівень природно-технічної безпеки характеризується за переліком, структурою, розміщенням потенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їх розподілом за групами ризику, параметрами зон уражень (площа території, кількість населених пунктів та населення) та наслідками надзвичайних ситуацій, станом об'єктів, переліком, вартістю та джерелами фінансування запобіжних заходів.

6. Туристичний потенціал оцінюється за наявністю, кількісною та якісною характеристикою історико-культурних (історична спадщина), природно-кліматичних та медико-санітарних умов, лікувально-оздоровчих, рекреаційних ресурсів, розвитком туристичної інфраструктури.

8. Оцінка просторово-економічного потенціалу проводиться шляхом виявлення основних напрямів соціально-економічного розвитку і спрямування інвестицій: наявних чи запланованих міжнародних транспортних коридорів, інших інфраструктурно-комунікаційних магістралей, головних річок, узбережжя морів, прикордонних смуг та розташованих на їх перетинанні головних міст, а також зон їх стимулюючого впливу.

7. Рівень природно-технічної безпеки характеризується за переліком, структурою, розміщенням потенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їх розподілом за групами ризику, параметрами зон уражень (площа території, кількість населених пунктів та населення) та наслідками надзвичайних ситуацій, станом об'єктів, переліком, вартістю та джерелами фінансування запобіжних заходів.

Додаток 3
до Порядку

8. Оцінка просторово-економічного потенціалу проводиться шляхом виявлення основних напрямів соціально-економічного розвитку і спрямування інвестицій: наявних чи запланованих міжнародних транспортних коридорів, інших інфраструктурно-комунікаційних магістралей, головних річок, узбережжя морів, прикордонних смуг та розташованих на їх перетинанні головних міст, а також зон їх стимулюючого впливу.

                          ХАРАКТЕРИСТИКА
можливостей та загроз

Додаток 3
до Порядку

------------------------------------------------------------------
| Потенційні зовнішні можливості | Потенційні зовнішні загрози |
|----------------------------------------------------------------|
| Геоекономічне та геополітичне становище |
|----------------------------------------------------------------|
| Макроекономічна ситуація |
|----------------------------------------------------------------|
| Зовнішньоекономічна та зовнішньополітична ситуація |
|----------------------------------------------------------------|
| Інші |
------------------------------------------------------------------

                          ХАРАКТЕРИСТИКА
можливостей та загроз

Додаток 4
до Порядку

------------------------------------------------------------------
| Потенційні зовнішні можливості | Потенційні зовнішні загрози |
|----------------------------------------------------------------|
| Геоекономічне та геополітичне становище |
|----------------------------------------------------------------|
| Макроекономічна ситуація |
|----------------------------------------------------------------|
| Зовнішньоекономічна та зовнішньополітична ситуація |
|----------------------------------------------------------------|
| Інші |
------------------------------------------------------------------

Перелік та характеристика
зовнішніх (екзогенних) факторів розвитку регіону

Додаток 4
до Порядку

1. Вигідність геоекономічного та геополітичного становища регіону в системі прилеглих регіонів або країн визначається наявністю мережі міжнародних транспортних коридорів, загальнодержавних та міжрегіональних комунікаційних магістралей тощо.

Перелік та характеристика
зовнішніх (екзогенних) факторів розвитку регіону

2. Вплив (реальний та прогнозований) макроекономічної ситуації оцінюється за результатами розвитку економіки країни, кон'юнктури внутрішнього ринку, соціально-політичної стабільності в державі тощо.

1. Вигідність геоекономічного та геополітичного становища регіону в системі прилеглих регіонів або країн визначається наявністю мережі міжнародних транспортних коридорів, загальнодержавних та міжрегіональних комунікаційних магістралей тощо.

3. Вплив (реальний та прогнозований) зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної ситуації оцінюється на основі здійснення якісної і кількісної характеристики зовнішніх відносин, міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків (включаючи участь у транскордонному і міжрегіональному співробітництві), оцінки кон'юнктури світового ринку, зовнішньополітичної ситуації в країнах, що є основними діловими партнерами тощо.

2. Вплив (реальний та прогнозований) макроекономічної ситуації оцінюється за результатами розвитку економіки країни, кон'юнктури внутрішнього ринку, соціально-політичної стабільності в державі тощо.

Додаток 5
до Порядку

3. Вплив (реальний та прогнозований) зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної ситуації оцінюється на основі здійснення якісної і кількісної характеристики зовнішніх відносин, міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків (включаючи участь у транскордонному і міжрегіональному співробітництві), оцінки кон'юнктури світового ринку, зовнішньополітичної ситуації в країнах, що є основними діловими партнерами тощо.

                               ПЛАН
реалізації проектів та виконання завдань

Додаток 5
до Порядку

------------------------------------------------------------------
|Поряд-|Найме-|Строк |Відповідальний| Обсяги |Джерела |Очікувані |
|ковий |нуваня|вико- | виконавець |фінансу-|фінансу-|результати|
|номер |заходу|нання | | вання | вання | |
|----------------------------------------------------------------|
| Стратегічна ціль |
------------------------------------------------------------------

                               ПЛАН
реалізації проектів та виконання завдань

Додаток 6
до Порядку

------------------------------------------------------------------
|Поряд-|Найме-|Строк |Відповідальний| Обсяги |Джерела |Очікувані |
|ковий |нуваня|вико- | виконавець |фінансу-|фінансу-|результати|
|номер |заходу|нання | | вання | вання | |
|----------------------------------------------------------------|
| Стратегічна ціль |
------------------------------------------------------------------

Показники
оцінки реалізації Стратегії

Додаток 6
до Порядку

Валовий регіональний продукт

Показники
оцінки реалізації Стратегії

Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу

Валовий регіональний продукт

Доходи і видатки бюджетів регіонів

Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу

Кількість суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, у тому числі включених до Єдиного державного реєстру та виключених з нього протягом року

Доходи і видатки бюджетів регіонів

Кількість підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності

Кількість суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, у тому числі включених до Єдиного державного реєстру та виключених з нього протягом року

Кількість фізичних осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю

Кількість підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності

Наявність основних засобів та рівень їх зносу

Кількість фізичних осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю

Індекси промислової продукції

Наявність основних засобів та рівень їх зносу

Обсяги та індекси продукції сільського господарства

Індекси промислової продукції

Індекси виконаних будівельних робіт

Обсяги та індекси продукції сільського господарства

Індекси обороту роздрібної торгівлі

Індекси виконаних будівельних робіт

Чисельність населення на кінець року

Індекси обороту роздрібної торгівлі

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту

Чисельність населення на кінець року

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту

Індекси номінальної та реальної заробітної плати

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників

Індекси номінальної та реальної заробітної плати