КИЇВСЬКА ОБЛАСНА РАДА
РІШЕННЯ
від 19 серпня 1999 року N 118-08-XXIII
м.Київ
Про затвердження Програми охорони довкілля,
раціонального використання природних ресурсів
і забезпечення екологічної безпеки в Київській
області на період до 2005 року
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 671-р щодо реалізації "Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" на підставі пункту 16 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласна рада вирішила :
1. Затвердити Програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки в Київській області на період до 2005 року згідно з додатком.
2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування області вжити заходів щодо сприяння виконанню положень даної Програми.
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Голова ради М.Д.Баранюк
Додаток
до рішення восьмої сесії
обласної ради XXIII скликання
від 19.08.99 N 118-08-XXIII
Програма
охорони довкілля, раціонального використання
природних ресурсів і забезпечення екологічної
безпеки в Київській області на період до 2005 року
Київ - 1999
Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки в Київській області на період до 2005 року розроблена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N671-р.
Програмою передбачено вирішення питання зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів забруднюючих стоків в поверхневі водойми та поліпшення якості питної води, впорядкування поводження з твердими побутовими відходами шляхом реконструкції та будівництва сміттєзвалищ, збереження лісового фонду області та розвиток мережі природно-заповідного фонду.
Програма розроблена на підставі звітних та фондових матеріалів Держуправління екологічної безпеки в Київській області, обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, обласної санепідстанції, обласного управління земельних ресурсів, Державного лісогосподарського об'єднання "Київліс" та інших республіканських та обласних організацій.
Основою для розробки заходів стала характеристика сучасного екологічного стану області, міст та адміністративних районів.
Мета і основні завдання, які вирішувались при розробці програми - це обгрунтування природоохоронних заходів, реалізація яких дозволить досягти гармонії соціальних та економічних інтересів, стабілізувати екологічний стан в області, забезпечити безпечні умови життєдіяльності населення.
Атмосферне повітря. Якість атмосферного повітря в населених пунктах області, в значній мірі залежить від об'ємів викидів забруднюючих речовин від двох основних джерел забруднення - стаціонарних (промислових підприємств) та пересувних (автотранспорт).
Сумарна кількість викидів від промислових підприємств в цілому по області в 1998 році, за даними Київського обласного управління статистики становила 83,5 тис.тонн,
Основний вклад в сумарну кількість викинутих шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС, викиди якої становлять 61 тис. тонн на рік.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії Комітету з питань гідрометеорології, яка здійснює спостереження за станом атмосферного повітря в 5 містах області, середньорічна концентрація двоокису азоту перевищувала гранично допустимі концентрації (ГДК) у містах: Біла Церква - 1,9 ГДК, Бровари - 1,2 ГДК, Обухів - 1,7 ГДК, Українка - 1,3 ГДК. Середньорічні концентрації пилу, двоокису сірки, окису вуглецю не перевищують ГДК.
Слід також відмітити, що стан повітряного басейну області багато в чому залежить від впливу джерел викидів промислових підприємств м. Києва.
Основними напрямами діяльності, спрямованої на покращення стану атмосферного повітря в області є зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел за рахунок впровадження заходів по реконструкції та технічному переоснащенню пилогазоочисного обладнання, перехід на екологічно чисті технології, підвищення ефективності використання сировинних та енергетичних ресурсів.
З метою зменшення викидів автотранспорту в атмосферне повітря передбачається закінчення будівництва об'їзних доріг області, та створення мережі контрольно - регулюючих пунктів.
Водні ресурси. Київська область відноситься до регіонів, які є недостатньо забезпеченими водними ресурсами (на 1 мешканця області припадає лише 0,4 тис.м3 на рік, що в 2 рази менше середнього показника по державі).
На території області налічується біля 1820 річок та струмків загальною довжиною 8700 км. На них розташовано 244 водосховища та ставків з площею водного дзеркала 26,3 тис.га, об'ємом 463,1 млн.м3. Паспортизовано 167 річок з притоками загальною довжиною 5740 км. Розподіл поверхневих водних ресурсів по області нерівномірний. Найбільш водозабезпеченою є північна частина області, а найменш - східні райони області (Бориспільський, Броварський, Баришівський, Згурівський та Яготинський).
Для потреб населення, промисловості і сільського господарства в 1998 році було використано 1009 млн.м3 води, в тому числі 80 млн.м3 з підземних джерел.
Забір поверхневих вод :
- на господарсько-питне водоспоживання 83,7 млн.м3;
- на виробничі потреби 743,8 млн.м3;
- сільськогосподарське водозабезпечення 19,8 млн.м3;
- зрошення 0,9 млн.м3;
- інші потреби 160,8 млн.м3. Забір підземних вод:
- промисловість - 17,87 млн.м3;
- сільське господарство - 46,26 млн.м3;
- житлово-комунальне господарство - 34,95 млн.м3. Загальний об'єм
водовідведення в 1998 році склав 759 млн.м3, з яких 706,48 млн.м3 скинуто до поверхневих джерел, в тому числі :
- нормативно чистих - 679,7 млн.м3;
- нормативно очищених 11,8 млн.м3.
- забруднених стічних вод 14,98 млн.м3. Із загального об'єму
водовідведення 813,1 млн.м3 припадає на Обухівський район, де розташований найбільший водоспоживач області - Трипільська ТЕС (66% загального водоспоживання). Але найбільше навантаження на водні об'єкти створюють скиди таких промислових центрів області, як Васильків (3,03 млн.м3), Переяслав-Хмельницький (1,28 млн.м3), підприємства Васильківського (1,64 млн.м3), Бородянського (1,24 млн.м3) та Миронівського районів (0,94 млн.м3).
Каналізаційні очисні споруди в населених пунктах Баришівка, Березань, Згурівка, Іванків, Кагарлик, Переяслав-Хмельницький та перевантажені і не забезпечують достатньої очистки. В містах Бориспіль, Тараща та смт. Макарів взагалі відсутні каналізаційні очисні споруди.
Із 202 населених пунктів, що використовують для централізованого водопостачання підземні води попередня доочистка від заліза необхідна в 65 населених пунктах 13 адміністративних районів.
Незадовільна ситуація з якістю води з підземних джерел водопостачання склалася внаслідок їх забруднення нафтопродуктами в районі м.Узин Білоцерківського району. У цій зоні розташовано 20 населених пунктів, де проживає 42,2 тис.чол. Великий вміст нафтопродуктів та шестивалентного хрому в підземних водах в районі дендрологічного парку державного значення "Олександрія" в м. Біла Церква.
Потенційними джерелами забруднення підземних вод залишаються артезіанські свердловини, які не використовуються та потребують тампонажу.
Для покращення стану водних ресурсів необхідно :
- продовження будівництва нових та реконструкції діючих каналізаційних очисних споруд та очисних споруд зливової каналізації;
- виконання заходів по очистці підземних вод та будівництво систем водопостачання населених пунктів в зоні забруднення грунтів і підземних вод нафтопродуктами в районі м. Узин Білоцерківського району;
- покращення гідрологічного режиму річок з метою захисту від підтоплення населених пунктів та попередження паводків;
- винесення в натуру меж водоохоронних зон малих річок з жорстким дотриманням їх статусу;
- інвентаризація існуючих артезіанських свердловин та тампонаж тих, що не використовуються.
Охорона земельних ресурсів. Земельні ресурси відіграють значну роль у розвитку і функціонуванні біосфери, забезпечують біологічний кругообіг речовин у природі, є головним середовищем виробництва у сільському господарстві, просторовим базисом розміщення і розвитку всіх галузей господарства.
Інтенсифікація землеробства в ряді випадків призводить до непередбачуваних екологічних наслідків, які в свою чергу впливають на продуктивність земельних ресурсів.
Значний вплив на порушеність земель здійснює антропогенна діяльність це викиди в атмосферу шкідливих речовин, несанкціоноване складування промислових та побутових відходів, скиди недостатньо очищених стоків, наднормативні внесення мінеральних і органічних добрив, та застосування засобів хімічного захисту рослин (пестицидів та гербіцидів), водна та вітрова ерозія.
Обгрунтування напрямків раціонального використання земельних ресурсів області та впровадження господарсько-технологічних заходів для відтворення їх природно-екологічних функцій мають забезпечуватися :
- обстеженням земель сільськогосподарського призначення, з метою уточнення розмірів площ, підданих інтенсивній ерозії, засоленню, підтопленню, втраті родючості та іншим процесам, що погіршують стан земель, з метою виявлення ділянок, які знаходяться в кризовому стані;
- оновленням карт якісного стану земель, зокрема сільськогосподарського та лісогосподарського використання;
- створенням мережі моніторингу земель, еталонних стаціонарних ділянок для спостереження за негативними процесами у всіх ландшафтно-екологічних районах;
- повернення дефекату, який накопичився на територіях цукрових заводів області, на поля сільгосппідприємств.
Поводження з побутовими та промисловими відходами. Ситуація у сфері поводження з побутовими відходами, залишається складною. Для їх захоронення в області експлуатується 31 контрольоване сміттєзвалище, загальною площею 239 га. В 1998 році там розміщено понад 800 тис.куб.м. твердих побутових відходів (ТПВ).
У населених пунктах області відсутнє роздільне збирання твердих побутових відходів.
Крім того, у 1998 році виявлено близько 90 несанкціонованих звалищ, з них у межах населених пунктів - 28, у межах водоохоронних зон - 7, в рекреаційних зонах - 3, решта в ярах, відпрацьованих кар'єрах, лісосмугах, вздовж доріг, тощо.
Полігони й звалища, виконуючи роль природоохоронних споруд, самі є джерелами негативного впливу на навколишнє середовище. До негативних видів впливу слід віднести виведення значних земельних площ із господарського використання на довгостроковий термін, забруднення грунтів та порушення їх структури, забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, пожежонебезпечність тощо.
Фільтрат, що утворюється в товщі ТПВ, потрапляючи в грунти і підземні води, обумовлює їх забруднення.
Незважаючи на тенденцію зменшення обсягів утворення промислових відходів виробництва, триває процес їх накопичення, як на полігонах, так і на підприємствах. На території області налічується понад 90 підприємств, які утворюють токсичні відходи.
Залишається невирішеною проблема утилізації і знешкодження непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів.
За рахунок організаційно-розпорядчих, економічних, нормативно-правових, та науково-технічних природоохоронних заходів передбачається призупинити погіршення стану навколишнього природного середовища, забезпечити передумови для переробки та утилізації відходів, розробити і впровадити ресурсозберігаючі технології, а також удосконалити і стабілізувати всю систему поводження з відходами, що неодмінно призведе до поступового покращення екологічної ситуації та умов життя людей.
Для вирішення проблеми поводження з відходами передбачається:
- проведення реєстрації місць та об'єктів утворення, оброблення, утилізації, видалення відходів та створення обласного реєстру таких об'єктів;
- проектування та будівництво полігонів твердих побутових відходів;
- розробка регіональної та місцевих програм поводження з ТПВ;
- організація безпечного зберігання та утилізації невідомих та заборонених пестицидів та агрохімікатів;
- ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ;
- розробка схем санітарної очистки населених пунктів;
- проведення рекультивації та реконструкції діючих сміттєзвалищ;
- проведення обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів.
Лісові ресурси. Лісистість території області складає 20,3%. За цільовим призначенням та режимом ведення господарства ліси області поділені на ліси I та II групи.
Ліси I групи займають 73,8% загальної площі лісів. Використання деревини в лісах I групи не стоїть на першому плані. Воно проводиться такими засобами і в таких розмірах, щоб зберегти і підвищити корисні соціально-екологічні властивості лісів цієї групи.
Площа лісів II групи складає 26,2% загальної площі лісів, з них 82,4% експлуатаційні. В лісах II групи господарювання орієнтується на комплексне використання всіх ресурсів і їх розширене відновлення.
Для області характерна захисно-водоохоронно-рекреаційна система ведення лісового господарства, яка забезпечує збереження унікальних екосистем і використання лісових територій для відпочинку і туризму.
Внаслідок надмірного навантаження, особливо у приміських лісах, спостерігається деградація лісових масивів, ущільнення грунтів, витоптування трав'яного покриву, пошкодження коренів, погіршення умов росту внаслідок зменшення водопроникності, спрощення породного складу, зменшення кількості підлісу та якісного складу древостоїв. Крім того, приміські ліси відчувають на собі значний вплив промисловості і транспорту.
Для покращення стану лісових ресурсів, підвищення їх продуктивності та ефективного використання передбачається :
- нарощування лісовідновних та лісокультурних робіт з 1900 га в 1999 році до 2500 га в 2005 році;
- проведення щорічних санітарних рубок в обсязі 24,5 тис.га, що дозволить оздоровляти додатково до 5% лісів;
- проведення лісопатологічних обстежень насаджень з метою виявлення осередків шкідників на ранніх стадіях розвитку і вжиття заходів по їх знищенню;
- впровадження системи заходів по охороні лісів від пожеж, систематичне здійснення профілактичних заходів, направлених на підвищення стійкості лісів від лісових пожеж, шкідників та хвороб;
- посилення охорони та збереження лісів усіх вікових категорій, недопущення непланових та самовільних рубок.
Заповідна справа, збереження біорізноманіття. Мережа природно-заповідного фонду області налічує 128 територій та об'єктів. Площа заповідних територій області становить 26492,9 га.
Мережа включає 14 заказників, 2 пам'ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 45 заказників, 39 пам'яток природи, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, 16 заповідних урочищ.
Мережа територій природно-заповідного фонду через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну базу не виконує функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни.
Програмою передбачається, з метою збереження генофонду флори і фауни, екосистем та ландшафтів резервування та створення 18 об'єктів природно-заповідного фонду.
Радіаційна безпека. В процесі розвитку аварії на 4 блоці Чорнобильської АЕС вихід радіоактивних продуктів та їх перенесення зумовили їх випадання на території Київської області на площі 12,37 тис.кв.км, що становить 42,8% від загальної площі області. Радіаційному забрудненню були піддані території 18 районів області, у тому числі - 11 лісостепових.
Загальна площа сільськогосподарських угідь, забруднених радіонуклідами із щільністю забруднення 1-15 Кі/км2, становить (1993р.) близько 244 тис.га (17% всіх с/г угідь області).
Виведено із сільськогосподарського обігу 16.2 тис.га угідь, забруднених вище 15 Кі/км2.
Для покрашення стану радіаційної безпеки необхідно :
- створити реєстр радіоактивних відходів;
- забезпечити захоронення джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються підприємствами в технологічному процесі і термін дії яких вичерпано;
- створити реєстр ДІВ, які експлуатуються по підприємствам і в организаціях.
Моніторинг навколишнього природного середовища. Державний моніторинг стану навколишнього природного середовища на території області здійснюється через мережу спостережень Центральної геофізичної обсерваторії Комітету з питань гідрометеорології України (5 постійних точок спостережень за станом атмосферного повітря, 15 - за станом водного басейну) та Держуправління екологічної безпеки в Київській області.
До основних недоліків існуючої системи моніторингу слід віднести :
- недостатню кількість постів спостережень;
- відсутність обгрунтованості їх розміщення;
- нерегулярність вимірювань;
- обмеженість складу вимірюваної екологічної інформації;
- неоперативність її отримання.
Реалізація системи моніторингу, починаючи з регіонального рівня, потребує великих фінансових затрат, науково-технічних напрацювань, чіткого поетапного плану створення і введення в дію.
Техногенно-екологічна безпека. В складі промисловості Київської області значну частину займають потенційно небезпечні виробництва (63 підприємства).
До потенційно небезпечних на території Київської області слід віднести підприємства енергетики (теплові електростанції, гідроенергетичні споруди), паливного комплексу, металургії, хімії, нафтохімії, транспорту (аеропорти), підприємства харчової промисловості, які мають холодильні установки і використовують у якості холодоагенту аміак та мережу трубопроводів (понад 260 км нафтопродуктопроводів і понад 1520 км газопроводів).
Екологічна освіта та інформаційне забезпечення. Ефективним засобом подолання екологічної кризи в Київській області має стати посилення просвітницької діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища, конструктивне співробітництво з усіма громадськими рухами екологічного спрямування, сприяння проведенню цілісної політики з екологічної освіти, екологічне виховання та пропаганда природоохоронних знань.
Правове заохочення громадян, їх екологічних об'єднань до здійснення природоохоронної діяльності і надалі буде спрямовуватись на захист екологічних прав населення, забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів.
Конструктивна співпраця передбачається :
- у використанні громадської думки в процесі прийняття екологічно значущих рішень та залученні незалежних експертів і громадських організацій під час проведення екологічної експертизи екологічно небезпечних об'єктів та об'єктів, здатних негативно впливати на стан довкілля та здоров'я населення області;
- у сприянні діяльності екологічних об'єднань громадян у розв'язанні конкретних екологічних проблем Київської області, залученні їх до здійснення відповідних екологічних програм, різних природоохоронних заходів.
Економічне забезпечення. Фінансування виконання заходів Програми передбачається з таких джерел :
- коштів державного, обласного та місцевих місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;
- коштів підприємств;
- коштів інвесторів та інших джерел.
Організаційне забезпечення. Провідна роль щодо реалізації Програми відводиться обласній державній адміністрації та органам місцевого самоврядування.
Професійну сторону виконання Програми забезпечує Державне управління екологічної безпеки в області.
Крім вищеназваних організацій, у виконанні Програми будуть приймати участь :
- на обласному рівні - обласні органи державних організацій природоресурсного направлення та інші установи і організації, пов'язані з охороною навколишнього середовища.
- на районному рівні - районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;
- на локальному рівні - промислові та сільськогосподарські підприємства.
Контроль за ходом реалізації Програми здійснюють обласна державна адміністрація, Державне управління екологічної безпеки в області.
Зведені показники
Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки в Київській області на період до 2005 року
-----------------------------------------------------------------------------|
N| | Тер | Джерело| Обсяг | Очікувані результати, |
| Найменування | мін |фінансу-|фінансу| ефективність впровадження |
| заходу |вико-| вання | вання | |
| |нання| |млн.грн| |
-----------------------------------------------------------------------------|
1| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
-----------------------------------------------------------------------------|
1.Охорона |2000-| Держав| 30,6 |Зменшення викидів |
атмосферного |2005 | ний,| |забруднюючих речовин в |
повітря | |обласний| |атмосферу на 6142 тонн/рік |
| | та | | |
| | місцеві| | |
| | фонди | | |
| | охорони| | |
| |навколиш| | |
| | нього | | |
| | природ-| | |
| | ного | | |
| | середо-| | |
2.Охорона водних |2000-| вища |134,754|Зменшення скиду забруднених стоків|
ресурсів |2005 |залучені| |на 442 тис.куб.м./рік |
| | кошти,| | |
3.Охорона земельних|2000-|інвести-| 2,34 |Закріплення в натурі 419 км меж |
ресурсів |2005 | ції | |прибережних смуг |
| | | |Рекультивація57га порушених земель|
| | | |Створення 1078 га водоохоронних |
| | | |лісонасаджень |
| | | |Створення 560 га полезахисних смуг|
| | | |Створення 250 га стокорегулюючих |
| | | |лісосмуг |
| | | |Створення 380 га прияружних та |
| | | |прибалкових лісосмуг |
| | | | |
4.Поводження з |2000-| | 33,85 |Зменшення негативного |
побутовими та |2005 | | |впливу відходів |
промисловими | | | |на довкілля, будівництво і |
відходами | | | |реконструкція сміттєзвалищ |
| | | | |
5.Охорона лісових |2000-| | 3,05 |Проведення лісовідновлюваних |
ресурсів |2005 | | |робіт на площі 2,5 тис.га, |
| | | |поліпшення санітарного стану лісів|
| | | | |
6.Заповідна справа,|2000-| | 0,054|Створення природно-заповідних |
збереження |2005 | | |об'єктів, що дозволить зберегти |
біорізноманіття | | | |природне біорізноманіття |
| | | | |
7.адіаційна безпека|2000-| | 5,746|Зменшення радіактивного впливу на |
|2005 | | |навколишнє природне середовище |
| | | | |
| | | | |
8.Моніторинг |2000-| | 2,05 |Удосконалення системи контролю за |
навколишнього |2005 | | |станом довкілля та придбання |
природного | | | |приладів |
середовища | | | | |
| | | | |
9.Екологічна освіта|2000-| | 0,0378|Видання природовиховної літератури|
та інформаційне |2005 | | |та створення наглядної агітації |
забезпечення | | | | |
| | | | |
10 Економічне |2000-| | 0,17 |Вдосконалення системи управління в|
забезпечення |2005 | | |галузі охорони довкілля |
-----------------------------------------------------------------------------|
| | | | |
Всього | | |212,6518| |
| | | | |
-----------------------------------------------------------------------------|
Заступник голови ради А.С. Грєхов